Вплив анемії вагітних на еритропоез новонароджених дітей

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

14.01.10 - Педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

«Вплив анемії вагітних на еритропоез новонароджених дітей»

Пилипець Ірина Віталіївна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця та Сумському державному університеті.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Майданник Віталій Григорович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, завідувач кафедри педіатрії № 4

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, Київська медична акдемія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекцій;

доктор медичних наук, Знаменська Тетяна Костянтинівна, зав.відділення неонатології ІПАГ АМН України

Провідна установа: Харківський НДІ охорони здоров'я дітей та підлітків МОЗ України

Захист відбудеться 05.04.2001 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця (01003, м.Київ, вул. Льва Толстого, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця (м.Київ, вул.Зоологічна,3).

Автореферат розісланий 1.03.2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук Кузьменко А.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Залізодефіцитні стани (латентний дефіцит заліза та залізодефіцитна анемія) є дуже поширеними [С.В.Видиборець, 1998; Алан Фавье, 2000]. Найчастіше дефіцит заліза виникає у дітей (особливо раннього віку), підлітків, вагітних та жінок дітородного віку [Н.С.Ладодо та співавт., 1996; М.К.Соболева, 1998; B.O.Thu et al., 1999; Н.І.Горобець, 2000].

Наявність залізодефіцитної анемії значно погіршує якість життя, знижує працездатність, продуктивність праці, погіршує перебіг захворювань, з якими вона поєднується. Саме тому залізодефіцитні стани є не тільки медичною, а і соціально-економічною проблемою [S.A.Karim et al., 1994].

Проблема анемії є досить актуальною через значну розповсюдженість (за даними ВООЗ вона спостерігається у 21-80% вагітних), а також у зв'язку з її тяжкими наслідками для здоров'я матері та плода [В.М.Коломейчук та співавт., 1992; О.О.Проценко, 1999]. Вивчення питань гемогестозів та їх ускладнень набуває усе більшої актуальності у зв'язку з різким зростанням частоти цієї патології. Серед різних видів патології вагітності найбільш несприятливою з перинатальної позиції є анемія вагітних [О.О.Проценко та співавт., 1999; Н.Н.Филатов, 1999].

Перинатальна смертність при анемії коливається від 1,8% до 20,7% [Е.Х.Хасс, 1992; А.Я.Сенчук та співавт., 1995], при цьому на частку антенатальної загибелі плода припадає від 8,3% до 26% [А.Г.Коломійцева та співавт., 1999]. Хронічна гемічна гіпоксія вагітної сприяє виникненню склеротичних змін у плаценті з подальшим формуванням фетоплацентарної недостатності [М.Н.Шарифканова та співавт., 1991], гіпотрофії, гіпопротеїнемії та гіпоксії плода [Н.Милев, А.Александрова, 1999].

Незважаючи на те, що анемії вагітних присвячено багато досліджень, причини і механізми розвитку цієї патології залишаються предметом дискусії і потребують подальшого вивчення. Залишається нез'ясованою роль дефіциту заліза у вагітних в патогенезі анемії у доношених новонароджених. Не встановлений характер взаємовідносин еритропоетину, феритину, церулоплазміну, кількісного вмісту Fe, Cu, Mn, Zn в еритроцитах при анемії у вагітних. На даний час немає достовірних відомостей про частоту і ступінь тяжкості анемій новонароджених від матерів з анемією вагітних.

Відсутні дані про показники червоної крові у новонароджених від матерів з анемією та особливості динаміки еритропоетинсинтезуючої функції та вмісту феритину, церулоплазміну, кількісного вмісту Fe, Cu, Mn, Zn в еритроцитах у здорових дітей в неонатальному періоді та у новонароджених від матерів з анемією вагітних.

Вивчення динаміки кровотворення, а також механізмів, що регулюють його в пренатальному та неонатальному періодах, дозволять поглибити знання етіопатогенезу анемії у новонароджених.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної програми медичного факультету Сумського державного університету “Етіопатогенетичні механізми анемій у вагітних та новонароджених дітей і шляхи їх корекції”, № держреєстрації 0100U003228.

Мета роботи. Підвищити ефективність діагностичних та лікувальних заходів при анемії новонароджених від матерів з анемією вагітних на основі вивчення показників червоної крові, вмісту еритропоетину та забезпеченості мікроелементами.

Задачі дослідження

1. Дослідити характер показників червоної крові у новонароджених дітей від жінок з анемією вагітних.

2. З'ясувати забезпеченість еритропоетином вагітних з анемією та їх дітей в неонатальному періоді.

3. Вивчити стан депо заліза, міді та вміст заліза, міді, цинку та марганцю в еритроцитах новонароджених дітей від вагітних з анемією.

4. Вивчити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з анемією та порівняти їх з характером перебігу неонатального періоду у дітей.

5. На основі отриманих матеріалів поглибити знання з патогенезу анемії новонароджених та малюків від жінок, що мали анемію вагітних, та розробити рекомендації щодо її лікування.

Об'єкт дослідження. Немовлята від матерів з анемією вагітних.

Предмет дослідження. Стан еритропоезу у немовлят від матерів з анемією вагітних та вплив на нього лікувального вітамінного комплексу.

Методи дослідження. Клінічний, фізіологічний, імуноферментний - для оцінки стану еритропоезу у новонароджених дітей від матерів з анемією вагітних та впливу на нього лікувального вітамінного комплексу. Статистичний - для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів

1. Вперше вивчено вплив анемії вагітних жінок на еритропоез їх немовлят, а також вперше зіставлено вміст еритропоетину у вагітних з анемією різного ступеня та їх дітей протягом неонатального періоду.

2. Вперше визначені нормативні показники вмісту еритропоетину у здорових дітей, народжених від жінок з фізіологічним перебігом вагітності впродовж неонатального періоду.

3. Вперше досліджена забезпеченість мікроелементами Fe, Cu, Zn, Mn здорових новонароджених та дітей від матерів, що хворіли на анемію вагітних. анемія еритропоез новонароджений

4. Вперше за показниками феритину та церулоплазміну вивчено стан депо заліза та міді в неонатальному періоді у дітей від матерів з анемією вагітних.

5. Поглиблені знання з патогенезу анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних.

6. Обгрунтована доцільність введення до лікувального комплексу новонароджених від матерів з анемією вагітних вітамінів А, С та Е.

Практичне значення отриманих результатів.Результати проведених нами досліджень суттєво поглиблюють існуючі уявлення про вплив анемії вагітних на гемопоез у новонароджених дітей.

Так, встановлено, що анемія значно погіршує перебіг вагітності і підвищує неврологічну, соматичну та інфекційну захворюваність новонароджених. Діти від жінок з анемією вагітних при народженні мають достовірно нижчі показники червоної крові. У немовлят, які народжені від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня та від матерів з анемією І ступеня, народжених шляхом кесарева розтину, на кінець другого тижня життя розвивається анемія. А у значної кількості дітей від вагітних з анемією І ступеня вона діагностується на кінець неонатального періоду.

При дослідженні стану забезпеченості еритропоетином хворих на анемію дітей слід використовувати нормативні показники динаміки сироваткового вмісту еритропоетину протягом перших двох місяців життя.

Використання феропрепаратів при анемії у дітей від вагітних з анемією не є раціональним через достатність тканинного депо заліза.

Важливе значення в патогенезі анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних має функціональний дефіцит заліза. Для його ліквідації слід використовувати вітаміни С, А та Е. В результаті їх застосування отримано зниження тяжкості перебігу анемії у немовлят від жінок з анемією вагітних.

Нами видані інформаційні листи “Метод визначення рівня сироваткового еритропоетину у недоношених дітей з ранньою анемією” і “Лікування еритропоетином анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних”, затверджені МОЗ України, 2000 р., а також інформаційний лист “Застосування вітамінного комплексу для лікування анемії у дітей від матерів з анемією вагітних”, 2001 р.

Отримані в роботі дані про патогенез та підходи до лікування цієї анемії використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства і гінекології та педіатрії на медичному факультеті Сумського державного університету.

Запропоновані у роботі методи діагностики та лікування анемії у новонароджених дітей використовуються у практиці педіатричних відділень ЦРЛ, міських і обласних лікувальних закладів Сумської, Київської, Полтавської, Харківської, Тернопільської та Луганської областей.

Особистий внесок здобувача. Проаналізована наукова та патентна література щодо проблем розповсюдженості, патогенезу, діагностики та лікування анемії вагітних та новонароджених, проведений аналіз негативного впливу анемії вагітних на становлення еритропоезу у доношених малюків протягом неонатального періоду. Підбір, клінічне обстеження, вивчення лабораторної ефективності запропонованого лікувального комплексу виконані автором самостійно. Проведена статистична обробка отриманих результатів з детальним їх аналізом та узагальненнями. Сформульовані основні висновки та практичні рекомендації, отримані результати впроваджені в діагностичну, лікувальну та навчальну практику. Запропонована схема патогенезу анемії у вагітних та їх новонароджених дітей. Обгрунтована доцільність використання лікувального вітамінного комплексу, що полегшує перебіг анемії у малюків від матерів з анемією вагітних.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження доповідались на наукових спільних засіданнях кафедр педіатрії № 1 та № 2 СумДУ (1998, 1999, 2000 рр.). Матеріали дисертації обговорені на підсумкових наукових конференціях медичного факультету СумДУ (квітень 1999, 2000 рр., м.Суми), IV Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (травень 2000 року, м. Тернопіль), українсько-польській конференції неонатологів “Нові технології у наданні медичної допомоги новонародженим” (травень 2000 р., м. Київ), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості становлення репродуктивної функції у дівчаток та її порушення” (вересень 2000 р., м.Чернівці), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми педіатрії”, присвяченій 25-річчю Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2, заснованої членом-кореспондентом НАН, АМН України РАМН професором В.М.Сідельниковим (30.11.-2.12.2000 р., м. Київ), обласній науково-практичній конференції “Особливості перебігу та лікування анемій у вагітних та новонароджених” (лютий 2001 р., м.Суми).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 8 статтях фахових видань, рекомендованих ВАК України, 6 наукових праць надруковано у матеріалах наукових конференцій та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Бібліографія подана 227 джерелами вітчизняних та зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 26 таблицями, 9 графіками та 2 схемами.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Обстежено 216 вагітних жінок та таку саму кількість їх дітей в періоді неонатального розвитку. Відповідно до мети та задач обстеження вагітні та їх новонароджені були розділені на 4 групи: І - вагітні жінки з лабораторними та клінічними проявами анемії І ступеня, а також їх новонароджені (91); ІІ - вагітні жінки з анемією ІІ-ІІІ ступеня, а також їх новонароджені (25); ІІІ - вагітні жінки з перебігом вагітності на тлі анемії І ступеня і гестозу та їх новонароджені діти (29); ІV - вагітні з проявами анемії І ступеня, пологи у яких проведені шляхом кесарева розтину, та їх новонароджені (36). Групу порівняння (V група) склали 35 жінок без клінічних та лабораторних проявів анемії, а також їх новонароджені.

Додатково проаналізовано: 216 історій пологів, 216 карт новонароджених, 54 історії хвороб дітей.

Клінічне обстеження проводилось з урахуванням анамнестичних даних матерів, перебігу вагітностей, вивчення історій пологів, карт новонароджених, об'єктивного статусу дітей, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження. До клінічних методів дослідження входило визначення строку гестації та антропометричне обстеження новонароджених (маса та довжина тіла, обвід голівки та грудної клітки, масо-ростовий показник). Проводився аналіз патологічних станів та захворювань у новонароджених від матерів з анемією вагітних, а також захворюваність цих дітей в неонатальному періоді. Для визначення кількісних та якісних параметрів червоної крові використовувався автоматичний аналізатор крові “Minos/stex” з набором реактивів фірми “Roche” (Франція). При цьому користувались нормативними показниками, напрацьованими іншими дослідниками [С.А.Луговская та співавт., 1996; С.В.Видиборець, 1999]. Вміст мікроелементів в еритроцитах вагітних жінок з анемією та їх новонароджених дітей визначався методом атомно-абсорбційної мас-спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1 виробництва НВО “Selmi” (Україна). За допомогою твердофазного імуноферментного аналізу, використовуючи тест-системи НДІ гематології та переливання крові (м.Москва), визначали стан забезпеченості біологічно активними сполуками - еритропоетином, феритином, церулоплазміном. Обчислення результатів проводилося за допомогою спеціальної моделі спектрофотометра “Multiscan” (Фінляндія) при 492 нм.

Кров у вагітних жінок забирали на останньому тижні вагітності чи в день пологів, обстеження дітей проводилось в динаміці, починаючи з першої доби після народження, коли брали кров з пупкової вени, а також на 4-5-ту та 20-30-ту добу життя.

Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням програм “Microsoft Excel”. Обчислення проводили на персональних комп'ютерах IBM PC/AT - 486 та Celeron 366.

Результати власних досліджень та їх обговорення

Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з анемією вагітних, патологічних станів та захворювань у новонароджених від матерів з анемією вагітних, а також аналіз захворюваності у цих дітей в неонатальному періоді показав, що у вагітних з анемією загроза переривання вагітності спостерігалась в 3 рази, а хронічна фетоплацентарна недостатність в 9-15 разів частіше, ніж у жінок без її клінічних та лабораторних проявів. Слід зауважити, що обтяженим перебіг пологів був у 55,8% жінок з анемією І ступеня та у 60% з анемією ІІ-ІІІ ступеня. При пологах у кожної третьої жінки з анемією вагітних фіксувалось несвоєчасне відходження навколоплідних вод. Слабкість пологової діяльності спостерігалась в 2-10 разів частіше, ніж у жінок групи порівняння. У новонароджених від матерів з анемією вагітних в 6 разів частіше, ніж у групі порівняння, відмічалась гостра гіпоксія, в 10 разів частіше хронічна внутрішньочеревна гіпоксія, в 4-6 разів - травматичні ускладнення, в 2-6 разів - гіпербілірубінемія, в 4-8 разів - внутрішньочеревна затримка розвитку плода І-ІІ ступеня. Малюки від матерів з анемією в 4-10 разів частіше мали різні захворювання (ГРВІ, гострий кон'юнктивіт, пухирчатка новонароджених, дисбактеріоз кишечника) в неонатальному періоді.

Це свідчить, що анемія вагітних значно погіршує перебіг вагітності, викликає ускладнення в пологах, несприятливо впливає на розвиток плода і значно підвищує захворюваність новонароджених, що збігається з даними літератури [Т.П.Яремчук та співавт., 1993; L.H.Alien, 1993; О.О.Проценко та співавт., 1999; А.Г.Коломійцева та співавт., 1999].

Виходячи з проведених нами досліджень, анемія вагітних характеризується низьким вмістом гемоглобіну та еритроцитів, низькими показниками гематокриту, певною схильністю до мікроцитозу, суттєвим підвищенням середнього вмісту гемоглобіну та середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті.

При анемії вагітних спостерігається значне пригнічення еритропоетинсинтезуючої функції. Концентрація еритропоетину в сироватці крові вагітних з анемією І ступеня була в 5,4 рази нижчою (24,6 2,47 mod/ml), ніж у групи порівняння (130,5 20,80 mod/ml). При тяжкій анемії значне зниження гемоглобіну призводить до виникнення гіпоксії, яка є важливим стимулюючим чинником синтезу еритропоетину [J.W.Adamson, 1988; Дж. Фишер, 1997; Н.В.Федина та співавт., 2000]. Цим пояснюється найвищий його рівень при тяжкому ступені анемії (60,3 16,5 mod/ml). При анемії на тлі гестозу спостерігається найнижча концентрація еритропоетину (17,5 5,5 mod/ml).

Вміст мікроелементів в еритроцитах здорових жінок був достатнім. Так, вміст заліза в еритроцитах складав 783,36 22,74 мг% на золу, міді - 8,1 0,2мг% на золу, цинку - 15,79 0,46мг% на золу, марганцю - 8,1 0,2мг% на золу. Еритроцитарна концентрація Fe, Cu, Zn, Mn має суттєві відмінності при анемії вагітних порівняно зі здоровими вагітними. Перебіг анемії вагітних характеризується значним еритроцитарним дефіцитом заліза та міді. Дисбаланс вмісту цих мікроелементів в еритроцитах при анемії І ступеня характеризується переважанням дефіциту міді, а при анемії ІІ-ІІІ ступеня - заліза.

Вагітні з анемією мають достовірно нижчі показники сироваткового феритину (6,3 0,3 нг/мл) порівняно з жінками без її клінічних та лабораторних проявів (14,4 2,6 нг/мл). Виснаження депо заліза має домінуюче значення в патогенезі анемії вагітних. У той самий час виникнення її супроводжується високою сироватковою концентрацією церулоплазміну (3,8 0,4 мг/мл). Наслідком еритроцитарного дефіциту міді та високого рівня сироваткового церулоплазміну є перевантаження організму двовалентним залізом, яке, перебуваючи у формі, не зв'язаній з трансферином, є активатором окисних процесів. А це, в свою чергу, призводить до пошкодження мембран еритроцитів, а також їх гемолізу. Ці феномени викликають порушення реологічних властивостей крові, погіршення мікроциркуляції, що спричиняє кисневе голодування тканин. Одним із пускових механізмів недоокислення двовалентного заліза за даними [Хамед-Аль-Хрейсат, 1995] є плацентарна недостатність, що виникає у жінок із залізодефіцитною анемією внаслідок порушення матково-плацентарного кровообігу [Б.Л.Венцковский та співавт., 1994; И.С.Сидорова, 1995]. Надлишок вільних радикалів за даними низки авторів [I.V.Afanas'v et al., 1993; Р.Geisser, 1997; Алан Фавье, 2000] призводить до гемолізу еритроцитів, що посилює негативний вплив залізодефіцитної анемії.

Високий рівень сироваткового церулоплазміну у поєднанні з еритроцитарним дефіцитом міді сприяє порушенню метаболізму заліза. Тому, на нашу думку, чинниками анемії у вагітних є не тільки абсолютний дефіцит заліза, а й порушення його засвоєння.

У новонароджених від матерів групи порівняння протягом неонатального періоду спостерігалося зниження показників червоної крові, але анемія не виникала ні в одному з термінів життя.

Діти від матерів з анемією вагітних вже при народженні мали достовірно нижчі показники червоної крові, ніж від матерів без її клінічних та лабораторних проявів (рівень гемоглобіну 181,1 4,3 г/л і 203,3 3,13г/л; кількість еритроцитів 5,2 0,117 х 1012/л і 5,6 0,08 х 1012/л відповідно). При цьому найнижчі показники були у дітей від матерів з анемією вагітних І ступеня, народжених шляхом кесарева розтину (рівень гемоглобіну 173,2 3,87 г/л, кількість еритроцитів 5,26 0,10 х 1012/л).

На 4-5-ту добу життя у дітей від матерів з анемією вагітних ІІ-ІІІ ступеня виявлялися достовірно нижчі показники червоної крові, ніж у здорових дітей (рівень гемоглобіну 148,4 12,7 г/л і 199,7 5,74 г/л; кількість еритроцитів 4,23 0,34 х 1012/л і 5,55 0,14 х 1012/л відповідно). Вміст гемоглобіну у цих новонароджених був майже на нижньому рівні відносно нормативу для дітей даного віку (145 г/л) [Н.П.Шабалов, 1996]. При цьому у дітей від матерів з анемією тяжкого ступеня спостерігався достовірно більший ступінь анізоцитозу, ніж у здорових дітей.

На 15-ту добу життя анемія мала місце у 25% новонароджених від жінок з анемією І ступеня, у 33,3% дітей від матерів з анемією І ступеня з перебігом на тлі гестозу ІІ половини вагітності, у 50% дітей, народжених шляхом кесарева розтину від жінок з анемією І ступеня та у 70% новонароджених від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня. Причому у останніх показники червоної крові були найнижчими (рівень гемоглобіну 108,2 1,05 г/л, кількість еритроцитів 3,32 0,07 х 1012/л та величина гематокриту 0,32 0,01 л/л).

На кінець першого місяця життя анемія розвивалась у 58,3% дітей від матерів з анемією вагітних І ступеня, у 44,4% дітей від жінок з анемією І ступеня з перебігом на тлі гестозу, у 90% дітей, народжених шляхом кесарева розтину від жінок з анемією І ступеня та у 80% - від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня. Отже, анемія вагітних має суттєвий негативний вплив на еритропоез у новонароджених дітей і призводить до розвитку анемії у більшої частини дітей вже в другій половині неонатального періоду.

Зазначена динаміка показників гемопоезу суттєво залежить від становлення механізмів щодо забезпечення еритропоетином плода та новонароджених дітей.

У вагітних жінок без клінічних та лабораторних проявів анемії концентрація еритропоетину в сироватці крові була дуже високою і складала 130,5 20,8 mod/ml. За даними Adamson J.W.(1988), Shannon K. et al. (1991), Jelkmann W. (1992) рівень еритропоетину в сироватці крові у здорових дорослих людей складає 5-30 mod/ml. У вагітних сироватковий рівень еритропоетину, таким чином, набагато перевищує аналогічний у здорових дорослих людей. Можливо, це пов'язано з високою потребою в еритропоетині для забезпечення при вагітності еритропоезу на достатньому рівні. Значна потреба в еритропоетині, в свою чергу, спричиняє високу схильність до розвитку анемії.

Концентрація еритропоетину сироватки пуповинної крові у здорових доношених новонароджених складала 126,8 28,6 mod/ml. У окремих малюків вона була в діапазоні від 65,4 до 203,2 mod/ml. Середній рівень еритропоетину у здорових новонароджених був практично таким самим як і у їх матерів, що свідчить про напруженість еритропоетинсинтезуючої функції у плода та у дітей відразу після народження. Надалі рівень еритропоетину швидко знижувався і на 4-5-ту добу життя складав 3,26 1,8 (0,34 - 8,63) mod/ml, на 7-10-ту добу - 2,5 0,3 (2,2 - 3,1) mod/ml, а на 15-20-ий день життя він досягав рівня 15,7 2,1 (14,4 - 17,8) mod/ml. Наприкінці неонатального періоду рівень еритропоетину досягав середньої величини 18,3 1,0 (17,3 - 19,1) mod/ml. Починаючи з кінця другого місяця життя, сироваткова концентрація еритропоетину підвищувалась до 25,1 2,6 (23,1-28,5) mod/ml. Ці дані свідчать про те, що відразу після народження спостерігається швидке та значне пригнічення еритропоетинсинтезуючої функції у здорових новонароджених. Це є не проявом недостатності, а результатом перебудови функціональної регуляції еритропоетинсинтезуючої функції в перші дні та місяці життя дітей.

Для новонароджених від матерів з анемією вагітних притаманний низький рівень еритропоетину в пуповинній крові (в 1,5 - 6 разів менший порівняно з дітьми від вагітних без анемії). Найбільше пригнічення еритропоетинсинтезуючої функції в перші дні життя відмічається у новонароджених від вагітних з тяжкою анемією (23,33,32 (15,8-34,3) mod/ml). Разом з тим на кінець раннього неонатального періоду для дітей від вагітних з анемією не властиве таке надзвичайно глибоке пригнічення еритропоетинсинтезуючої функції, як це має місце у дітей від вагітних без анемії. На 4-5-ту добу життя концентрація еритропоетину у новонароджених від матерів з анемією І ступеня, з анемією І ступеня та гестозом та народжених шляхом кесарева розтину складала 37,1 9,7 (20,5 - 66,9) mod/ml, 32,4 14,1 (8,6 - 87,7) mod/ml та 14,2 1,9 (6,3 - 19,9) mod/ml відповідно. Більш низький рівень гемоглобіну, очевидно, набагато раніше стимулює у них синтез еритропоетину. Найбільш характерне це явище для дітей від матерів з анемією тяжкого ступеня, у яких середній рівень сироваткового еритропоетину був дуже високим і складав 218,7 72,6 mod/ml. На кінець 1-го місяця життя для дітей від матерів з анемією властиве більше напруження синтезу еритропоетину (в 2,5-4 рази), ніж у дітей від здорових матерів. Загалом середній рівень еритропоетину у всіх дітей від матерів з анемією в цей термін життя складав 44,29 9,04 (6,4 - 103,8) mod/ml. Для новонароджених дітей характерна значна різниця сироваткової концентрації еритропоетину, що збігається з даними Н.М.Пясецької (1999).

Вміст заліза в еритроцитах у дітей від матерів з анемією І ступеня був таким самим, як і у новонароджених від матерів без анемії. У новонароджених від матерів з анемією ІІ - ІІІ ступеня концентрація еритроцитарного заліза була майже в два рази більшою, ніж у материнських еритроцитах (відповідно 404,6 41,3 мг% на золу та 214,27 15,13 мг% на золу). Найнижчі показники еритроцитарного заліза мали новонароджені від вагітних з анемією І ступеня та гестозом. У цих дітей концентрація заліза в еритроцитах становила 265,8 12,9 мг% на золу без достовірної різниці відносно їх матерів (304,0 16,45 мг% на золу). Це свідчить про те, що при анемії вагітних І ступеня еритроцити плода та новонародженого достатньою мірою насичені залізом. А при тяжкій анемії плацента транспортує залізо у напрямку проти градієнта концентрації, що забезпечує насичення залізом насамперед еритроцитів дитини, а не матері.

Вміст міді в еритроцитах у вагітних жінок без анемії та їхніх новонароджених дітей суттєво не відрізнявся. У дітей від матерів з анемією вагітних І ступеня він був в 2-5 разів більше від материнського рівня. У новонароджених від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня еритроцитарний вміст міді був, навпаки, в середньому в три рази меншим від материнського. Найнижчою еритроцитарна концентрація міді була у новонароджених від матерів з анемією, яка мала перебіг на тлі гестозу.

Таким чином, у новонароджених від матерів з анемією І ступеня має місце дисбаланс вмісту заліза та міді, який виникає внаслідок збільшення еритроцитарного вмісту останнього мікроелемента. При анемії та тлі гестозу ІІ половини вагітності у новонароджених, навпаки, спостерігається дисбаланс з перевагою кількісного вмісту заліза над міддю. Про це красномовно свідчить збільшення коефіцієнта Fe/Cu в 3-6 разів відносно дітей від матерів без анемії.

У новонароджених від вагітних з анемією легкого ступеня наявний дефіцит цинку в еритроцитах. Навпаки, при важкій анемії, а також при її перебігу на тлі гестозу спостерігається значне підвищення еритроцитарного вмісту цинку, що супроводжується суттєвим зниженням концентрації заліза.

Для дисбалансу мікроелементів в еритроцитах новонароджених від матерів з анемією властивий також дефіцит марганцю. Найменшими показники концентрації марганцю в еритроцитах були у новонароджених від матерів з анемією та гестозом ІІ половини вагітності.

У новонароджених від вагітних з анемією на тлі дефіциту заліза все ж переважає дефіцит марганцю. При цьому найнижчого значення цей показник досягав у новонароджених від вагітних з анемією І ступеня з перебігом на тлі гестозу. Гестоз, таким чином, супроводжується порушенням засвоєння заліза і особливо марганцю.

Отже, для новонароджених від матерів з анемією вагітних І ступеня характерною є відсутність дефіциту заліза в еритроцитах, підвищений рівень міді, значний дефіцит цинку та марганцю.

Для дітей від матерів з анемією вагітних ІІ - ІІІ ступеня та від матерів з анемією І ступеня на тлі гестозу ІІ половини вагітності властивий значний дефіцит заліза, міді та марганцю та підвищений вміст цинку в еритроцитах. Дисбаланс мікроелементів у цих дітей характеризується переважанням дефіциту міді та марганцю відносно вмісту заліза, з одного боку, та переважним дефіцитом міді відносно вмісту в еритроцитах цинку та марганцю - з іншого. Слід підкреслити, що серед усіх мікроелементів у дітей від матерів з тяжкою формою анемії та у новонароджених вагітних з анемією І ступеня з перебігом на тлі гестозу дефіцит міді є переважним.

Таким чином, не тільки еритроцитарна недостача заліза, а й міді має важливе значення в етіопатогенезі анемії новонароджених.

Стан депо заліза відіграє важливу роль у виникненні та особливостях перебігу анемії [Н.А.Коровина та співавт, 1999]. Велике значення при цьому має вивчення стану тканинного депо заліза за даними сироваткового феритину [М.С.Рустамова, 1991; М.Wick et al., 1995; О.О.Проценко, 1999].

У новонароджених усіх досліджуваних груп концентрація сироваткового феритину в пуповинній крові знаходилась на достатньому рівні і коливалась від 30,8 2,9 нг/мл у дітей від матерів з тяжкою анемією до 39,5 5,4 нг/мл у дітей від здорових матерів. Це свідчить про те, що всі малюки народжуються з достатнім запасом заліза, незалежно від того, якого ступеня була анемія у матері під час вагітності.

Депоноване залізо швидко використовується на синтез гемоглобіну. Це підтверджується наявністю зворотної кореляції між рівнем сироваткового феритину і концентрацією гемоглобіну в пуповинній крові в усіх досліджуваних групах і збігається з даними літератури [P.N.Singla et al., 1979].

У більшості малюків, які народилися від матерів з анемією І ступеня або від матерів з анемією І ступеня, яка поєднувалась з гестозом ІІ половини вагітності, спостерігалось прогресивне зниження гемоглобіну і в кінці неонатального періоду розвивалась анемія І ступеня, при цьому показники сироваткового феритину, навпаки, швидко зростали (83,8 5,7 нг/мл та 78,0 4,4 нг/мл відповідно), що однак не запобігало розвитку анемії.

У малюків, які народились від матерів з анемією середнього та тяжкого ступеня, а також від матерів з анемією І ступеня, народжених шляхом кесарева розтину, протягом неонатального періоду спостерігалося використання сироваткового феритину. При цьому концентрація сироваткового феритину істотно зменшувалась (47,5 9,6 нг/мл та 34,3 9,9 нг/мл відповідно), але не досягала рівня, що свідчив би про вичерпання тканинного депо заліза. Отже, у малюків від матерів з анемією І ступеня під час вагітності, а також від жінок, анемія у яких поєднувалась з гестозом ІІ половини вагітності, тканинні запаси заліза на відміну від їх матерів, виходячи з показника сироваткового феритину є достатніми, а анемія не мала залізодефіцитного характеру. У малюків від матерів з анемією тяжкого ступеня, а також новонароджених шляхом кесарева розтину протягом неонатального періоду спостерігалося інтенсивне використання сироваткового феритину, а значення його досягало маргінального рівня на кінець 4-го тижня життя. Дані літератури [Н.А.Коровина та співавт, 1999; P.R.Dallman, 1987] свідчать, що найбільша потреба в залізі у малюків виникає на 6-8-му тижні після народження. За нашими даними, у дітей від вагітних з анемією тяжкого ступеня, а також у дітей народжених шляхом кесарева розтину це відбувається значно раніше.

Отже, анемія у дітей від жінок з анемією вагітних розвивається за наявності достатнього тканинного депо заліза. Чинником виникнення анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних є функціональний дефіцит заліза внаслідок чого воно не включається достатньою мірою в структуру гему. Можливо, функціональний дефіцит заліза є наслідком дисбалансу мікроелементів, властивого для цих дітей, а також відносного дефіциту еритропоетину чи низької активності його рецепторів. За даними [Н.І.Горобець, 2000], функціональний дефіцит заліза може бути наслідком дефіциту вітамінів.

За даними [Алан Фавье, 2000], мідь необхідна для засвоєння заліза, а також його перетворення в процесі біосинтезу гемоглобіну. Близько 93% міді в сироватці крові входить до складу церулоплазміну [В.И.Смоляр, 1989].

У новонароджених від матерів з анемією легкого ступеня концентрація сироваткового церулоплазміну в пуповинній крові була недостовірно більшою, ніж у здорових новонароджених (0,65 0,07 мг/мл) і складала 0,74 0,05 мг/мл. Далі у дітей цієї групи простежувалась тенденція до зниження рівня церулоплазміну і на 4-5-ту добу вона складала 0,66 0,06 мг/мл, а на 20-30-ту добу - 0,67 0,04 мг/мл. Таким чином, у дітей цієї групи наприкінці неонатального періоду формувались ознаки анемії І ступеня тяжкості на тлі незначного зниження концентрації сироваткового церулоплазміну.

Рівень сироваткового церулоплазміну у дітей від матерів з анемією середнього та тяжкого ступеня в пуповинній крові складав 0,54 0,05 мг/мл і був недостовірно нижчим, ніж у здорових новонароджених. Далі концентрація сироваткового церулоплазміну до 4-5-ї доби життя збільшувалась до середнього рівня 0,84 0,02 мг/мл, що було достовірно більше відносно першої доби життя. На кінець неонатального періоду у всіх новонароджених від матерів з анемією середнього та тяжкого ступеня відзначалося подальше зростання концентрації сироваткового церулоплазміну на тлі прогресуючого погіршення показника гемоглобіну та швидкого зменшення концентрації сироваткового феритину. Аналогічне явище спостерігалося і у дітей від матерів з анемією вагітних І ступеня, народжених шляхом кесарева розтину, причому найбільшою на 20-30-ту добу життя активність церулоплазміну була у цих дітей.

У малюків від матерів, анемія І ступеня яких поєднувалась з гестозом ІІ половини вагітності, протягом неонатального періоду також мало місце зростання концентрації сироваткового церулоплазміну на тлі прогресуючого зменшення показника гемоглобіну та підвищення показника сироваткового феритину.

Таким чином, для новонароджених від матерів з анемією вагітних легкого ступеня властивий дисбаланс вмісту заліза та міді, який виникає через збільшення еритроцитарного вмісту останнього мікроелементу. На кінець неонатального періоду у значної частини цих дітей формувались ознаки анемії І ступеня тяжкості на тлі значного зростання сироваткового феритину та зниження активності сироваткового церулоплазміну. Так створюється ситуація, при якій еритроцити перенасичені міддю, при цьому в сироватці крові має місце кількісний дефіцит церулоплазміну, тобто виникає дисбаланс еритроцитарного та сироваткового вмісту міді, що призводить до функціонального дефіциту заліза.

У дітей від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня, навпаки, спостерігається дисбаланс у вигляді переважання еритроцитарного дефіциту міді над залізом. Оскільки анемія у малюків цієї групи за показником сироваткового феритину виникає на тлі достатнього депо заліза, то, можливо, в них первинним є дефіцит міді, що призводить до функціонального дефіциту заліза. У цих дітей розвиток анемії супроводжується використанням заліза феритину та швидким зростанням вмісту сироваткового церулоплазміну (1,09 0,2 мг/мл). Таким чином, у них також має місце дисбаланс еритроцитарного та сироваткового вмісту міді, що поглиблює функціональний дефіцит заліза.

Таким чином, основними рисами патогенезу анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних є відносний дефіцит еритропоетину, еритроцитарний дефіцит та дисбаланс заліза, міді і марганцю, достатність депо тканинного заліза та підвищений сироватковий вміст церулоплазміну, які призводять до функціонального дефіциту заліза.

За даними досліджень [L.Mejia, F.Chew, 1988; R.Zachman, 1988; Н.П.Шабалов, И.В.Маркова, 1993; Н.І.Горобець, 2000], такі вітаміни, як аскорбінова кислота та ретинол сприяють включенню заліза в структуру гему, значною мірою ліквідують явище його функціонального дефіциту, стимулюють продукцію еритропоетину. Токоферол, в свою чергу, попереджує деструкцію мембран еритроцитів та їх гемоліз, підвищує синтез гемоглобіну, активує еритропоез [А.Т.Тураев, 1988; Л.Б.Секретар, 1999].

Відновний (антиоксидантний) ефект аскорбінової кислоти виявляється при достатній кількості та активності в організмі інших антиоксидантів, особливо токоферолу [А.Т.Тураев, 1988]. Відомо також, що навіть терапія аскорбіновою кислотою забезпечує підвищення рівня гемоглобіну [Н.П.Шабалов, И.В.Маркова, 1993].

З огляду на вищезазначені дослідження, ми використали для лікування анемії у дітей від матерів з анемією вагітних вітамінний комплекс, до складу якого ввели аскорбінову кислоту, ретинол і токоферол. Крім того, передумовою для призначення цих препаратів дітям від матерів з анемією вагітних були й дані про те, що анемія вагітних, як правило, супроводжується гіповітамінозом як у матері, так і у плода. А у дітей від цих матерів у малюковому віці тим паче наявний полігіповітаміноз [Н.І.Горобець, 2000].

З метою лікування анемії у дітей від матерів з анемією вагітних вітамінний комплекс призначали протягом 6 тижнів, починаючи з другого тижня життя. Аскорбінову кислоту застосовували з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу, ретинол - 500 МО на добу та токоферол - 10 мг/кг маси тіла на добу перорально.

Через 6 тижнів з початку використання вітамінного комплексу (кінець другого місяця життя) у дітей обох груп виявлялися лабораторні критерії анемії І ступеня, але діти основної групи мали достовірно вищі показники червоної крові. Так, середній рівень гемоглобіну був у них більшим на 8,7%, кількість еритроцитів - на 7,7%, величина гематокриту - на 3,2%.

Таким чином, застосування вітамінного комплексу, до складу якого входять вітаміни А, С та Е, у дітей від матерів з анемією вагітних сприяє легшому перебігу анемії, зменшуючи темпи падіння кількості еритроцитів та гемоглобіну, добре переноситься і не викликає побічної дії. Це дозволяє зробити висновок про доцільність його використання у дітей від матерів з анемією вагітних.

ВИСНОВКИ

1. Анемія вагітних негативно впливає на кровотворення у дітей. Вже при народженні вони мають нижчі показники червоної крові. На 15-ту добу життя анемія розвивається у 25% новонароджених від жінок з анемією І ступеня, у 33,3% дітей від матерів з анемією І ступеня з перебігом на тлі гестозу, у 50% дітей, народжених шляхом кесарева розтину від жінок з анемією І ступеня, та у 70% новонароджених від жінок з анемією ІІ-ІІІ ступеня, а на 30-ту добу - у 58,3% дітей від матерів з анемією І ступеня, у 44,4% - від жінок з анемією І ступеня з перебігом на тлі гестозу, у 90% дітей, народжених шляхом кесарева розтину від жінок з анемією І ступеня та у 80% - від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня.

2. Для новонароджених від матерів з анемією характерний низький рівень еритропоетину в пуповинній крові. Розвиток анемії на кінець першого місяця життя відбувається на тлі відносного дефіциту еритропоетину.

3. Анемія у дітей розвивається за наявності достатнього тканинного депо заліза. На кінець неонатального періоду сироватковий рівень феритину досягає маргінального значення лише у дітей від матерів з анемією ІІ-ІІІ ступеня та у дітей від матерів з анемією І ступеня, народжених шляхом кесарева розтину.

4. Для дітей від матерів з тяжкою анемією та з анемією на тлі гестозу властивий значний дефіцит заліза, міді, марганцю та підвищений вміст цинку в еритроцитах. Дисбаланс мікроелементів у цих дітей характеризується переважанням еритроцитарного дефіциту міді та марганцю відносно вмісту заліза.

5. Анемія значно погіршує перебіг вагітності, викликає ускладнення в пологах і підвищує неврологічну, соматичну та інфекційну захворюваність новонароджених.

6. Характерними рисами патогенезу анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних є відносний дефіцит еритропоетину, еритроцитарний дефіцит заліза, міді і марганцю, достатність депо тканинного заліза та підвищений сироватковий вміст церулоплазміну. Ці явища спричиняють функціональний дефіцит заліза, що призводить до порушень його метаболізму та включення в структуру гему.

7. Застосування вітамінного комплексу, до складу якого входять аскорбінова кислота, ретинол та токоферол, у немовлят від матерів з анемією вагітних сприяє легшому перебігу анемії, зменшуючи темпи падіння кількості еритроцитів та гемоглобіну, добре переноситься і не викликає побічної дії.

Практичні рекомендації:

1. Дітей від матерів з анемією вагітних слід відносити до групи високого ризику з розвитку анемії вже в неонатальному періоді.

2. Новонародженим від матерів з анемією вагітних ІІ-ІІІ ступеня, з анемією вагітних І ступеня з перебігом на тлі гестозу ІІ половини вагітності та дітям від вагітних з анемією І ступеня, народжених шляхом кесарева розтину на 15-ту добу життя слід забезпечити контроль показників червоної крові, а дітям від матерів з анемією І ступеня - на 30-ту добу життя.

3. Для оцінки стану забезпеченості новонароджених дітей еритропоетином доцільно використовувати його нормативні показники. Концентрація еритропоетину в сироватці пуповинної крові складає 126,8 28,6 mod/ml з коливанням 65,4 - 203,2 mod/ml, на 4-5-ту добу - 3,26 1,8 mod/ml з коливанням 0,34 - 8,63 mod/ml, на 15 - 20-ту добу - 15,7 2,1 mod/ml з коливанням 14,4-17,8 mod/ml, на 30-ту добу - 18,3 1,0 mod/ml з коливанням 17,3 - 19,1 mod/ml, в кінці другого місяця життя - 25,1 2,6 mod/ml з коливанням 23,1 - 28,5 mod/ml.

4. Анемія новонароджених розвивається на тлі достатньої забезпеченості залізом, тому використовувати феропрепарати для її лікування недоцільно.

5. З метою зменшення тяжкості перебігу анемії у дітей від матерів з анемією вагітних, починаючи з 2 тижня життя, слід застосовувати протягом 4-6 тижнів вітамінний комплекс: аскорбінова кислота з розрахунку 10 мг/кг/добу, ретинол із розрахунку 500 МО на добу, токоферол - 10 мг/кг/добу перорально.

6. Для пренатальної профілактики анемії доношених новонароджених потрібно проводити своєчасне виявлення і лікування анемії вагітних, гестозу, оздоровлення жінок фертильного віку.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пилипець І.В., Маркевич О.В. Ризик залізодефіцитної анемії у новонароджених від матерів з анемією// Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини. Матеріали VIІ підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СумДУ.-Суми,1999.-С.74-75.

2.Майданник В.Г., Маркевич В.Е., Лоза С.М., Пилипець І.В., Кампі Ю.Ю. Значення еритропоетину в патогенезі ранньої анемії у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія . - 2000. - № 2. - С. 22-24.

3. Маркевич В.Е., Лоза С.М., Пилипець І.В. Динаміка основних показників червоної крові у недоношених новонароджених перших місяців життя //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С. 32-35.

4. Маркевич В.Е., Пилипець І.В., Бабар Т.В., Палєєва Т.В. Вплив анемії вагітних на стан червоної крові новонароджених дітей // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т. 4, № 2-3. - С. 174-176.

5. Маркевич В.Е., Лобода А.М., Пилипець І.В., Валід Музаєн. Аналіз чинників, строки виникнення та особливості лікування анемії у новонароджених дітей // Вісник Сумського державного університету. - 2000. - № 18. - С. 17-21.

6. Маркевич В.Е., Пилипець І.В. Вплив анемії вагітних на захворюваність та показники червоної крові у новонароджених дітей // Вісник Сумського державного університету. - 2000. - № 18. - С. 96-101.

7. Маркевич В.Е., Пилипець І.В. Вміст мікроелементів в еритроцитах новонароджених дітей від матерів з анемією вагітних // Нові технології у наданні медичної допомоги новонародженим. Матеріали спільної українсько-польської науково-практичної конференції неонатологів. - Київ, 2000. - С.120.

8. Маркевич В.Е., Пилипець І.В. Характеристика показників червоної крові у новонароджених від матерів з анемією // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини. Матеріали VIІІ підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СумДУ. -Суми, 2000. - С. 75.

9.Маркевич В.Е., Пилипець І.В. Вплив анемії вагітних на стан еритропоетинсинтезуючої функції у новонароджених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 6. - С. 21-24.

10. Пилипець І.В. Стан еритропоетинсинтезуючої функції у жінок з анемією вагітних та їх новонароджених дітей//Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених.-Тернопіль,2000.-С.218-219.

11. Пилипець І.В., Скульбеда А.Є.Вміст мікроелементів в еритроцитах вагітних з анемією та їх новонароджених дітей // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини. Матеріали VIІІ підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СумДУ. -Суми, 2000. С. 206.

12. Пилипець І.В. Роль еритропоетину в генезі анемій вагітних та їх новонароджених // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини. Матеріали VIІІ підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СумДУ. - Суми, 2000. - С 207.

13. Майданник В.Г., Маркевич В.Е., Пилипець І.В. Феритиновий статус вагітних з анемією та їх новонароджених // Вісник Сумського державного університету. - 2001. - № 21. - С. 78-82.

Маркевич В.Е., Дяченко А.Г., Пилипець І.В., Мухейсін Т.В. Роль церулоплазміну в патогенезі анемії у вагітних жінок та їх новонароджених дітей // Вісник Сумського державного університету. - 2001.-№ 21. - С. 87-91.

АНОТАЦІЯ

Пилипець І.В. Вплив анемії вагітних на еритропоез новонароджених дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, Київ, 2001.

Робота присвячена підвищенню ефективності діагностичних та лікувальних заходів при анемії новонароджених від матерів з анемією вагітних на основі вивчення показників червоної крові, вмісту еритропоетину та забезпеченості мікроелементами. Встановлено, що анемія вагітних має суттєвий негативний вплив на еритропоез новонароджених і призводить до розвитку анемії вже в другій половині неонатального періоду. Визначені нормативні показники вмісту еритропоетину у здорових дітей, народжених від жінок з фізіологічним перебігом вагітності протягом неонатального періоду. Зіставлено вміст еритропоетину у вагітних з анемією різного ступеня та їх дітей впродовж першого місяця життя. Висвітлені характерні риси патогенезу анемії у новонароджених від матерів з анемією вагітних на підставі дослідження забезпеченості мікроелементами та вивчення стану депо заліза і міді. Застосування з лікувальною метою вітамінного комплексу (аскорбінова кислота, ретинол, токоферол) сприяє більш легкому перебігу анемії у дітей.

Ключові слова: анемія, вагітні, новонароджені, еритропоез, мікроелементи, еритропоетин.

АННОТАЦИЯ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01. 10 - педиатрия. Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев, 2001.

Работа посвящена повышению эффективности диагностических и лечебных мероприятий при анемии новорожденных от матерей с анемией беременных на основе изучения показателей красной крови, содержания эритропоэтина и обеспеченности микроэлементами. Обследовано 216 беременных женщин и их новорожденных детей. Исходя из результатов проведенных исследований, анемия беременных характеризуется низким содержанием гемоглобина и эритроцитов, низкими показателями гематокрита, склонностью к микроцитозу, существенным повышением среднего содержания гемоглобина и средней концентрацией гемоглобина в эритроците. При анемии беременных наблюдается значительное угнетение эритропоэтинсинтезирующей функции. Анемия беременных характеризуется значительным эритроцитарным дефицитом железа и меди. Дисбаланс микроэлементов в эритроцитах при анемии І степени характеризуется преобладанием дефицита меди, а при анемии ІІ-ІІІ степени - железа. Установлено, что анемия беременных имеет существенное отрицательное влияние на эритропоэз новорожденных детей. Уже при рождении у них выявляются более низкие показатели красной крови. На 15-й день жизни анемия развивается у 25% новорожденных от женщин с анемией І степени, у 33,3% детей от матерей с анемией І степени с течением на фоне гестоза, у 50% детей от матерей с анемией І степени, рожденных путем кесарева сечения и у 70% - от женщин с анемией ІІ-ІІІ степени, а на 30-е сутки - у 58,3% детей от матерей с анемией І степени, у 90% детей, рожденных путем кесарева сечения от женщин с анемией І степени, у 44,4% - от женщин с анемией І степени с течением на фоне гестоза и у 80% - от матерей с анемией ІІ-ІІІ степени. Анемия осложняет течение беременности, вызывает осложнения в родах и повышает неврологическую, соматическую, инфекционную заболеваемость новорожденных. Определены нормативные показатели содержания эритропоэтина у здоровых детей от матерей с физиологическим течением беременности. Концентрация эритропоетина в сыворотке пуповинной крови составляет 126,8 28,6 mod/ml с колебанием 65,4 - 203,2 mod/ml, на 4-5-е сутки - 3, 26 1,8 mod/ml с колебанием 0,34 - 8,63 mod/ml, на 15 - 20-е сутки - 15,7 2,1 mod/ml с колебанием 14,4 - 17,8mod/ml, на 30-е сутки - 18,31,0mod/ml с колебанием 17,3 - 19,1 mod/ml, в конце второго месяца жизни - 25,1 2,6 mod/ml с колебанием 23,1 - 28,5mod/ml.

Сопоставлено содержание эритропоэтина у беременных с анемией разной степени и их детей на протяжении первого месяца жизни. Показано, что анемия у новорожденных развивается на фоне недостаточного и запоздалого синтеза эритропоэтина.

У новорожденных всех исследуемых групп концентрация сывороточного ферритина в пуповинной крови находилась на достаточном уровне и колебалась от 30,8 2,9 нг/мл у детей от матерей с тяжелой анемией до 39,6 5,4 нг/мл у детей от здоровых матерей. Это свидетельствует о том, что все дети рождаются с достаточным запасом железа, независимо от степени анемии у матери во время беременности. Анемия у детей от женщин с анемией беременных развивается при наличии достаточного тканевого депо железа.

Изучение обеспеченности микроэлементами и состояния депо железа и меди позволили углубить знания патогенеза анемии у новорожденных от матерей с анемией беременных. Основными его чертами являются относительный дефицит эритропоэтина, эритроцитарный дефицит и дисбаланс железа, меди и марганца, достаточность депо тканевого железа, повышенное сывороточное содержание церулоплазмина, которые приводят к функциональному дефициту железа. Для лечения анемии у детей от матерей с анемией беременных назначали в течение 6-ти недель, начиная со 2-й недели жизни витаминный комплекс. Аскорбиновую кислоту использовали из расчета 10 мг/кг массы тела в сутки, ретинол - 500 МЕ в сутки и токоферол - 10 мг/кг массы тела в сутки перорально. Через 6 недель от начала использования витаминного комплекса (конец 2-го месяца жизни) у детей обеих групп выявлялись лабораторные критерии анемии І степени, но дети основной группы имели достоверно более высокие показатели красной крови. Так, средний уровень гемоглобина был у них большим на 8,7%, количество эритроцитов - на 7,7%, величина гематокрита - на 3,2%. Использование с лечебной целью витаминного комплекса (аскорбиновая кислота, ретинол, токоферол) уменьшает явления функционального дефицита железа, приводит к более легкому течению анемии у детей от матерей с анемией беременных.

...