Ефективність полірування цементу зубів у комплексному лікуванні хвороб пародонта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний медичний університет

імені Данила Галицького

УДК: 616.314.17-008.1-0.85.454.1

14.01.22- Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Ефективність полірування цементу зубів у комплексному лікуванні хвороб пародонта

Ріпецька Ольга Романівна

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Кухта Степан Йосифович, професор кафедри терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, завідувач кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені акад. О.О. Богомольця МОЗ України;

- доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна, завідувач кафедри стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології з курсом стоматології дитячого віку.

Захист дисертації відбудеться 27 квітня 2001 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 23 квітня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

Анотації

Ріпецька О.Р. Ефективність полірування цементу зубів у комплексному лікуванні хвороб пародонта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького. - Львів, 2001.

У науковій праці представлено результати експериментального та клінічного дослідження ефективності полірування цементу кореня зубів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту легкого та середнього ступеня важкості.

Вперше у стоматологічній практиці в комплексному лікуванні хвороб пародонта застосовано прижиттєву оцінку стану оголеного цементу зубів, у повному обсязі описано морфологічні особливості мікрорельєфу поверхні цементу (цементогліфіку) в растровому електронному мікроскопі, вивчено клінічну ефективність полірування оголеного кореня зубів після зняття зубних відкладень.

Опрацьовано методику проведення полірування оголеного цементу зубів після зняття зубних відкладень у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту легкого і середнього ступенів важкості у 129 осіб. Проаналізовано показники стану маргінального пародонта, індекси гігієни і кровоточивості ясен, мікробіологічний та цитологічний пейзаж вмісту пародонтальних кишень. Проведено мікроструктурний аналіз вмісту кальцію і фосфору в цементі та його мікротвердості, вивчено абразивні властивості полірувальних засобів для оголеного цементу зубів, вплив екстракту живокосту на інтенсивність росту культури фібробластів.

Впровадження полірування оголеного цементу зубів в комплексній терапії хвороб пародонта дає змогу досягнути кращих результатів лікування та стабільної ремісії. Результати дисертації знайшли застосування в практичній стоматології.

Ключові слова: хвороби пародонта, цемент зуба, полірування оголеного цементу, полірувальні пасти, вміст кальцію і фосфору в цементі, мікротвердість, вміст продонтальних кишень.

Рипецкая О.Р. Эффективность полирования цемента зубов в комплексном лечении заболеваний пародонта. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Львовский государственный медицинский университет им. Даниила Галицкого. - Львов, 2001.

В научной работе представлены результаты экспериментального и клинического исследования эффективности полирования цемента корня зубов в комплексном лечении генерализованного пародонтита легкой и средней степени тяжести.

Впервые в стоматологической практике при комплексном лечении заболеваний пародонта использована прижизненная оценка состояния обнаженного цемента зубов, в полном объеме описаны морфологические особенности микрорельефа поверхности цемента (цементоглифики) в РЭМ, изучена клиническая эффективность полирования обнаженных корней зубов после снятия зубных отложений.

Клинико-морфологические наблюдения основывались на сравнительном анализе результатов лечения 129 больных с пародонтитом легкой и средней степени тяжести. Больные распределялись на две возрастные группы - 16-29 и 30-55 лет. В младшей ворзастной категории насчитывалось 49 человек з генеразизированным пародонтитом легкой степени тяжести. В старшей возрастной группе обследовано 44 пациента с генерализированным пародонтитом легкой степени тяжести и 36 - средней степени тяжести. Всем больным проводилось комплексное лечение, в том числе по хирургическим и ортопедическим показаниям. После тщательного снятия поддесневых отложений и антисептической обработки 2% раствором хлоргексидин-биглюконата больным основной группы проводилось полирование цемента корня, в том числе в глубине пародонтального кармана. Результаты оценивались спустя месяц, 6 месяцев, год после проведения скалинга и полирования.

Установлено, что у всех больных полирование цемента корня после снятия зубных отложений эффективнее самого скалинга предотвращало кровоточивость десен и в еще большей степени - рецидив зубных отложений. Положительный эффект после проведенного полирования, то есть период ремиссии, длится не менее 6 месяцев (в группе контроля - 3-4 месяца), что существенно для поддержания и продления ремиссии и предотвращения рецидива воспаления пародонта.

Результаты РЭМ-исследований как в условиях эксперимента, так и в клинике с помощью метода реплик, свидетельствуют, что проведенное после скалинга полирование обнаженного цемента у больных с генерализированным пародонтитом восстанавливает физиологическую цементоглифику патологически измененного цемента корня зуба, очищает его поверхность от микроскопических остатков зубных отложений, придавая ей повышенную гладкость и эстетичность.

Обработка очищенного цемента кальций-содержащими полировальными пастами повышает его минерализованность и микротвердость, предохраняя цемент от деминерализации и кариеса. В глубине пародонтальных карманов считаем более целесообразным применение паст на основе оксида кремния, не содержащих кальций, в связи с повышенной минерализацией цемента корня. Исходя из полученных данных, для обработки цемента корня оправдано применение полировальных щеток, а в глубине пародонтальных карманов - деревянных полиров.

Полирование цемента в глубине пародонтального кармана понижает количество микрофлоры, нормализируя ее спектр, уменьшая количество нейтрофильных лейкоцитов, особенно с признаками незавершенного фагоцитоза, и приводит к появлению единичных полибластов, что свидетельствует о благоприятном течении патологического процесса. В результате у больных уменьшается кровоточивость десен, нормализируется гигиена ротовой полости, улучшаются показатели лечения и продлевается период ремиссии в комплексном лечении заболеваний пародонта.

Проведенные исследования позволяют рекомендовать полирование обнаженного цемента, в том числе в глубине пародонтального кармана, как один из методов санации цемента и маргинального пародонта и обязательную составную комплексного лечения заболеваний пародонта, что позволяет достичь лучших результатов лечения и стабильной ремиссии. Результаты диссертации внедрены в стоматологическую практику.

Ключевые слова: заболевания пародонта, цемент зуба, полирование обнаженного цемента, полировальные пасты, содержание кальция и фосфора в цементе, микротвердость, содержимое пародонтальных карманов.

Ripetska O.R. Efficiency of tooth cementum polishing in the complex treatment of periodontal diseases. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific depree of master of science in speciality "stomatology". - Lviv State Medical University by Danylo Halytsky. - Lviv, 2001.

Experimental and clinical investigations of tooth cementum polishing efficiency in the complex treatment of periodontitis are represented in the scientific work.

For the first time in dental practice in vivo estimation of denuded tooth cementum has been carried out. Morphological microrelief peculiarities of cementum surface (cementogliphics) have been studied in SEM, clinical efficiency of postscaling polishing of denuded tooth roots being described in full.

Method of postscaling treatment of denuded tooth cementum has been ellaborated in complex treatment of mild and moderate generalized periodontitis in 129 persons. Indices of marginal periodontal tissues condition, hygiene and gingival bleeding indices, microbiology and cytology of periodontal pockets have been analysed. Microstructural investigations of Ca and P content in tooth cementum and its microhardness were conducted. Abrasive properties of polishing remedies for denuded tooth cementum and influence of Symphytum officinale L. on the intensity of fibroblasts culture growth have been studied.

Introduction of denuded tooth cementum polishing conducted after scaling helps to achieve better results in the complex treatment of periodontitis and to prolonge remission. Results of scientific work have been applied to dental practice.

Key words: periodontal diseases, tooth cementum, denuded tooth cementum polishing, polishing pastes, Ca and P content in tooth cementum, microhardness, periodontal pockets content.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Патологія Е цементу кореня зуба широко розповсюджена при хворобах пародонта (Балин В.И. та співавт., 1995; Боровский. В., Иванов В.С. та співавт., 1998; Кухта С.Й. та співавт., 1987). Цемент, як складова частина пародонта, відіграє вирішальну роль у збереженні та відновленні зубо-ясенного прикріплення (Данилевский Н.Ф. та співавт., 1993; Сай В.Г., 1997; Garranza F.A., 1979). Від стану цементу зуба значною мірою залежить перебіг патологічного процесу, тривалість і стійкість ремісії хвороб пародонта (Зубачик В.М., 1995; Archer S.K. et al., 1987; Leknes K.N., 1994; Wepner F., 1991). При пародонтиті настає ряд порушень структури цементу та вмісту неорганічних речовин, відбуваються процеси гіпер-, гіпомінералізації та патологічної резорбції цементу, меншає кількість колагенових волокон, цемент зазнає інвазії мікроорганізмів та їх ендотоксинів, які проникають на глибину дентино-цементного з'єднання. Видалення зубних відкладень або скалінг вважається загальноприйнятою складовою частиною в лікуванні хвороб пародонта (Деньга О.В., 1999; Кухта С.Й., 1997; Лагун А.І. та співавт., 1999; Ремізов С.М., 1965).

Саме зняття зубних відкладень не повністю усуває поверхневий шар зміненого цементу - джерело інтоксикації тканин пародонта і місце рецидивування зубних відкладень, які погіршують перебіг пародонтиту (Лєше В., 1999; Grant D.A. et al., 1988; Houri Y. Et al., 1995; Jacobson L. et al., 1994; Jin L.J. et al., 1996; Lindhe J., 1983). Є думка, що полірування поверхні оголеного цементу може покращати результати лікування внаслідок усунення його патологічно змінених поверхневих шарів і мікроскопічних залишків зубних відкладень, нівелювати поскалінгові пошкодження цементу, надаючи його поверхні гладкості й покращуючи естетику оголеного кореня (Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., 2000; Грохольський А.П. та співавт., 1999; Colidron B. Et al., 1990; Hanes P.G., 1989, 1991). Відомі полірувальні пасти пропоновано переважно для вигладження пломб й емалі та їх дії на менше мінералізований оголений цемент не вивчали, як і включення до них біологічно активних речовин стосовно захисту цементу і відтворення зубо-ясенного з'єднання (Вишняк Г.Н., 1999; Кухта С.Й. та співавт., 1989). Ці питання недостатньо вивчені, потребують експериментальних, морфологічних і клінічних доказів.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького "Стан антиоксидантної системи при запальних захворюваннях пародонта та її фармакологічна корекція" (№ державної реєстрації 0197 U 000748, інв. № 30.00.0004-95).

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Дослідження абразивної здатності полірувальних засобів було проведено в лабораторних умовах на 90 видалених зубах тварин з пігментованими зубними відкладеннями. Визначався час, необхідний для очистки 1 смІ пігментованої поверхні з окресленої ділянки зуба різними полірувальними пристроями та пастами, а також розхід полірувальної пасти. Полірування здійснювали в режимі електричної бормашини 1,5 тис. обертів за 1 хв. В трьох групах першої серії лабораторно-екпериментальних досліджень (3х 30) вивчали здатність різних полірувальних пристроїв забезпечувати абразивний ефект однієї і тієї ж полірувальної пасти. В якості полірувальних пристроїв вивчали три найбільш вживані - дерев'яний полір, щітка та імпрегнована пастою вата. В трьох групах другої серії досліджень (3х 30) вивчали абразивні властивості сучасних найбільш вживаних, але різних за складом полірувальних паст при використанні в усіх випадках лише полірувальної щітки. Основою пасти №1 був карбонат кальцію, пасти №2 - двоокис кремнію. Пастою №3 ми вибрали "Поліпаст", яка їх не містить.

Вміст кальцію і фосфору та мікротвердість цементу кореня зуба визначали на поперечних плоско-паралельних шліфах зубів, видалених за показаннями у хворих на пародонтит важкого ступеня. Рентгеноспектральний мікроаналіз виконаний за допомогою електронного растрового мікроскопа-аналізатора DS-ІЗОС (фірма "Akashi", Японія). Мікротвердість цементу визначали за методом Вікерса (Ремізов С.М., 1965; Григорович В.К., 1976) за допомогою приставки для оцінки мікротвердості "mhp-100" до металографічного мікроскопа "Neophot - 21" (фірма "Karl Zeiss", Німеччина).

Інтенсивність росту культури фібробластів in vitro вивчали за методиками Адамса (1983); Блінової М.І., Лисенюк Л.Н. (1987); визначали активність проліферації та адгезивність фібробластів.

Ми лікували 129 хворих з пародонтитом легкого і середнього ступенів важкості як основний об'єкт нашого дослідження. Хворих поділено на дві групи в залежності від ступеня важкості: легкого ступеня - 93 хворих, середнього - 36 хворих. Із них було 79 жінок (61,24%) та 50 чоловіків (38,76%). Хворих з легким ступенем генералізованого пародонтиту розподіляли на дві вікові категорії - 16-29 років (49 осіб) та 30-55 років (44 особи) згідно з рекомендаціями ВООЗ (2000). Основну групу склали 76 хворих, контрольну - 53 хворих.

Діагностику генералізованого пародонтиту проводили у відповідності зі загальноприйнятими клініко-рентгенологічними критеріями за класифікаціями М.Ф. Данилевського (1994) та Єреванського Пленуму ВНТС (1983). Стан тканин пародонта оцінювали на основі визначення кольору і тургору слизової оболонки ясен, їх рельєфу з визначенням типу патологічної гінгівогліфіки, вираженості кровоточивості ясен при зондуванні, наявності пародонтальних кишень, їх кількості, глибини та характеру виділень із них. Враховували наявність оголеного цементу кореня зубів і його тип, вид зубних відкладень, їх інтенсивність. Для кількісної оцінки пародонтального статусу пацієнтів використовували модифікований індекс потреби в лікуванні захворювань пародонта - CPITN (тепер СРІ), індекс гігієни ротової порожнини Ґріна-Вермільйона, індекси кровоточивості сосочків і ясен за Muhlemann та ін. (1975); І. Денега та ін. (1996), пробу Шиллєра-Пісарєва та Кулаженко. Стан кісткової тканини альвеолярних відростків оцінювали за вислідами дослідження показників внутрішньоротової контактної рентгенографії.

Зняття зубних відкладень і наступне полірування оголеного цементу проводилось у 2-4 відвідування в наступній послідовності санування секстантів зубних рядів (18 до 14, 28-24, 13-23, 38-34, 48-44, 33-43 зубів). Спочатку полірували підясенні ділянки цементу в межах пародонтальних кишень, потім - цемент міжапроксимальних поверхонь і в кінці -над'ясенних ділянок кореня зубів. Це оптимізує процедуру полірування і служить схемою контролю за динамікою суб'єктивних відчуттів.

Матеріал для мікробіологічних, цитологічних досліджень вмісту пародонтальних кишень отримували за допомогою препаратів-відбитків за методикою П.М. Покровського, М.С. Макарової в модифікації І.А. Бенюмової (1962). При мікроскопічному дослідженні ексудату патологічних кишень вивчали морфологію, фізіологію і склад клітинних елементів, їх стан, ступінь дегенерації, мікрофлору ексудату, її вид та кількість, явища фагоцитозу, якісне співвідношення клітинних елементів ексудату до мікроорганізмів, наявність чи відсутність явищ фагоцитозу.

Стан і характер поверхні оголеного цементу перед і після зняття зубних відкладень та полірування вивчали в растровому електронному мікроскопі, використовуючи в клініці модифікований метод реплік (Т. Matthews-Brzozowska, А. Surdacka, 1995), а також на зубах, видалених за показами у хворих на пародонтит важкого ступеня. Особливості мікрорельєфу ми вивчали та фотографували в растровому електронному мікроскопі фірми Tesla BS-30 за методикою Шиммель (1972) при збільшенні від 100 до 5000 разів.

Усім хворим призначали комплексну терапію. Комплекс лікувальних заходів складався зі санації ротової порожнини, індивідуальних рекомендацій щодо гігієнічних навичок з контрольованим чищенням зубів, видалення зубних відкладень (скалінгу), проведення кюретажу пародонтальних кишень, протизапальної терапії. При підвищеній чутливості оголеного цементу та схильності до карієсу для посилення мінералізуючих властивостей слини на перше відвідування хворим призначався per os гліцерофосфат кальцію по 0,5 г - 3 рази на день протягом місяця. У місцях експонування оголеного цементу в ротову порожнину проводили його мінералізацію аплікаціями гелю Fluormex та мінералізуючим фотополімерним лаком Opti Guard, а при II-III ступенях гіперестезії - електрофорез 2,5% розчину гліцерофосфату кальцію або 10% розчину глюконату кальцію. Після кожного III-го сеансу проводили електрофорез 1% розчином фториду натрію. Як загальнозміцнювальний середник хворим призначали полівітаміно-мінеральний комплекс. В основній групі хворих після видалення зубних відкладень ми проводили полірування оголеного цементу кореня зуба.

Ефективність проведеного лікування у хворих на генералізований пародонтит основної і контрольної груп оцінювали за результатами клінічних, рентгенологічних та індексних показників перед і після лікування, через місяць, 6 місяців та через рік. Отримані показники результатів досліджень статистично обчислені, визначення істотної різниці отриманих даних проводили за тестами Стьюдента і Фішера та комп'ютерною програмою медико-статистичних обчислень InStar Graph Rad Software (1993).

Результати експериментальних досліджень. Вивчення абразивної здатності різних полірувальних пристроїв і паст показало, що для зняття 1 смІ пігментованих відкладень найменша витрата полірувальної пасти відзначена при використанні імпрегнованої вати - 0,75 г (±0,08). Натомість для усунення такої ж площі пігментації за допомогою полірувальної щітки і дерев'яного поліра витрата пасти зростає до 1,2 г (±0,10) і 1,67 г (±0,10) відповідно. Порівняльний аналіз різних пастоутримуючих пристроїв доводить, що кількісна витрата пасти співвідноситься як 1 : 1,6 : 2,2 в послідовності: імпрегнована вата, полірувальна щітка, дерев'яний полір.

Аналогічна залежність виявлена і в затратах часу при роботі з ними - 22 (±0,62), 24 (±0,51), 26 (±0,73) хв. відповідно, що теж істотно (t=2,2 - 4,2; p<0,01, p<0,05). Отже, продуктивність праці з різними полірувальними пристроями є теж різною.

Сумарна оцінка ефективності апробованих полірувальних пристроїв за абразивною здатністю дозволяє розставити їх у ранговий ряд послідовності: імпрегновна вата, полірувальна щітка, дерев'яний полір. Це пов'язане з різною здатністю пристроїв утримувати пасту в місці очищення поверхні і дуже важливе з економічного огляду, що впливає на вартість процедури полірування твердих тканин зуба.

Найменший необхідний час для усунення 1 смІ пігментації з поверхні зубів виявився в пасти на основі двоокису кремнію 14 хв (± 0,62), друге місце - у пасти на основі кальцію карбонату - 22 хв. (±0,51). Найменша абразивність була в "Поліпаст" - 48 хв. (±0,73), яку виробник, інструкція і деякі автори рекомендують для очищення поверхні пломб і твердих тканин зуба. Істотна різниця показників досліджених паст (p<0,01) вказує на різну продуктивність праці й високу шліфувальну здатність пасти на основі двоокису кремнію, що важливе при усуненні пігментацій, поверхневого шару інфікованого чи патологічно зміненого цементу кореня зубів. Отримані результати експериментальної оцінки абразивної здатності полірувальних пристроїв і паст дозволяють впливати на кошторис клінічної процедури полірування поверхні твердих тканин зуба.

Ваговий вміст кальцію у незмінених пришийкових ділянках цементу коренів знаходиться в межах 19,7-24,3%. В основному, ми спостерігали рівномірний розподіл Са вздовж ліній аналізу. Рівень фосфору підлягав більшим розбіжностям та розподілявся не так рівномірно як кальцій. Ваговий вміст фосфору в цих ділянках становив від 1,0 до 8,6%. У дентині таких ділянок ваговий вміст Са був переважно нижчим, ніж у відповідних ділянках цементу, хоч в окремій ділянці незміненого цементу ваговий вміст Са у дентині переважав його вміст у цементі. Вміст фосфору в цементі мав менш рівномірний розподіл і виявився лише незначно нижчим, ніж у дентині. У місці карієсу цементу спостерігалося різке падіння вмісту Са до 13,5%, натомість рівень фосфору хоч і знижувався, та все ж становив 2,6% (хоч у інтактних ділянках його ваговий вміст досягав 1%).

Мікротвердість неполірованого зубного цементу на глибині 25 мкм знаходиться в межах від 67,4±0,8 до 128,3±2,0 кг/ммІ (в середньому - 99,5±1,4 кг/ммІ), а полірованого -від 85,7±1,0 до 193,1±2,0 кг/ммІ (в середньому - 109,8±2,2). Різниця між середньою мікротвердістю полірованих та неполірованих зубів є статистично істотною (р < 0,01). Така ж залежність виявилася і на глибині 250-400 мкм від поверхні цементу.

Полірування оголеного цементу коренів зубів у хворих на генералізований пародонтит істотно впливає на його мікротвердість, й тому процедуру полірування доцільно включати у комплексне лікування пародонтиту.

Клінічні дослідження та їх результати. Внаслідок проведених клінічних досліджень встановлено, що в структурі хвороб пародонта на генералізований пародонтит припадає 47,67%. При цьому у 26% хворих ми спостерігали патологічну зміну макрорельєфу ясен, їх рецесію й як наслідок - оголення цементу кореня. Зміна кольору ясен була у 59,61%, із них у 39,46 % хворих - кровоточивість ясен різного ступеня. У 22,36% осіб стверджено порушення фізіологічного контуру ясен, тобто макрорельєфу маргінального пародонта з наступним розподілом типів патологічної гінгівогліфіки: змішаний (8,56%), сплощений (6,29%), балонуючий (4,23%), посилено-аркадний (3,28%). У 20,38% хворих відзначалося оголення цементу кореня, різна його патологія - пігментація, гіпер-, гіпомінералізація, демінералізація, клиноподібні дефекти, карієс.

Встановлено, що у хворих на генералізований пародонтит після проведеного комплексного лікування з виконанням полірування оголеного цементу, зокрема в глибині пародонтальних кишень, суттєво покращувався стан пародонта. Так, безпосередньо після закінчення лікування нормалізація стану ясен при легкому пародонтиті в основній групі становила 89,47%, а в контрольній - 75,68%, при середньому ступені важкості - відповідно 78,95% та 75,0%. Через 6 місяців ми спостерігали суттєві розходження між показниками у хворих основної та контрольної груп. У хворих основної групи при пародонтиті легкого ступеня важкості стан ремісії був у 70,17%, а в контролі - 37,83%, що становить суттєву різницю (t=3, p<0,01). При цьому у хворих основної групи відзначали нижчий відсоток стану ясен за критерієм "покращання" - 21,05% і (51,352% в контролі). Подібні результати були у хворих на пародонтит середнього ступеня важкості. Критерій "ремісія" стверджено в 78,94% пацієнтів основної групи та 43,75% - контрольної (p<0,05).

При аналізі стану тканин в ділянках пародонтальних кишень у пацієнтів віком 16-29 років з пародонтитом легкого ступеня важкості через 6 місяців після скалінгу та полірування в основній групі хворих виявлено 72,5% (±1,8) випадків з індексом кровоточивості Ікр<1,0 та 53,3% (±2,9) у контрольній групі (p<0,01). У старшій віковій категорії (30-55 років) відповідні показники становили 67,2% (±2,0) в основній групі та 34,4% ± 2,2 в контрольній групі (p<0,01).

Аналогічні результати відзначено й у пацієнтів з пародонтитом середнього ступеня важкості. Так, через 6 місяців в основної групи хворих констатовано відсутність кровоточивості у 54,9% (2,3) та 44,3% (2,8) - контрольної групи. Різниця між групами є істотною (p0,01). При цьому в молодшій віковій категорії кровоточивість ясен є більше вираженою і ця тенденція чітко простежується протягом 6 місяців, що пов'язано переважно з гострим перебігом запального процесу в пародонті. Через 12 місяців зростає відсоток пародонтальних кишень з вираженою кровоточивістю в обох вікових категоріях, що свідчить про рецидив запалення і втрату впливу полірування цементу на стан ясен.

Аналіз рецидиву зубних відкладень свідчить, що впродовж 6 місяців полірування ефективно запобігає утворенню під'ясенних зубних відкладень при пародонтиті як легкого, так і середнього ступенів важкості. Так, при пародонтиті легкого ступеня важкості у 85,0% (1,5) ділянок основної групи через 6 місяців відсутні під'ясенні зубні відкладення та у 67,8% (2,2) - в контролі (p<0,01). Аналогічні показники при пародонтиті середнього ступеня важкості становлять в основній групі 70,3% (2,2) та 45,7% (2,9) в контрольній групі (p<0,01).

Показники гігієнічного індексу у хворих на генералізований пародонтит легкого і середнього ступеня важкості підтвердили попередньо отримані дані при обстеженні пародонтальних кишень. Отож, перед лікуванням індекс гігієни був 2,630,16, через місяць в основній групі він становив 0,970,05, у контрольній - 1,360,04, через 6 місяців показники були 1,500,09 та 2,010,10 відповідно. Різниця між основною і контрольною групами виявилася істотною як через місяць, так і через 6 місяців після лікування (р<0,01). Через рік гігієнічний індекс в основній групі був 1,970,10 та 2,240,11 - в контрольній, що не становило істотної різниці (p>0,05).

Аналіз показників кровоточивості та підясенного каменю у пацієнтів з генералізованим пародонтитом дозволив встановити, що кількість ділянок з відсутньою кровоточивістю не є тотожною з кількістю ділянок із відсутнім каменем в обох групах. Таким чином, полірування оголеного цементу кореня при генералізованому пародонтиті легкого та середнього ступенів важкості ефективне впродовж шести місяців після проведення, що підтверджують показники стану ясен (індексів гігієни, кровоточивості) та рецидиву зубних відкладень.

Полірування поверхні цементу кореня різними полірувальними пастами по-різному впливає на вміст Са та Р у поверхневому шарі цементу. Так, кальційвмісна паста збільшувала ваговий вміст Са до 26,0% у підповерхневому шарі цементу. При поліруванні кремнійвмісною пастою рівень Са у цементі не зростає. Таким чином, вибір полірувальної пасти для цементу має практичне значення.

У лікуванні хворих на генералізований пародонтит ми опрацювали методику, яка виявилася ефективною. Полірування попереджає утворення зубних відкладень, деякою мірою усуває кровоточивість, що наводить на думку про доцільність введення лікувальних препаратів у полірувальні пасти для цементу, зокрема екстракт кореня живокосту, що в експерименті стимулює ріст фібробластів, відновників зубо-ясенного прикріплення.

Електронно-мікроскопічні дослідження поверхні цементу кореня методом реплік в растровому електронному мікроскопі перед і після зняття зубних відкладень, а також після полірування показали істотну різницю мікрорельєфу поверхні цементу кореня. Перед очищенням цементу на його поверхні простежуються конгломерати назубних утворів. Такі конгломерати у вигляді горбоподібних підвищень вкривають майже все поле зору, хоч при візуальній оцінці на препараті присутні поодинокі острівці підясенного зубного каменю. Після зняття зубних відкладень поверхня цементу все ще містить численні острівці назубних відкладень, які, хоч і непомітні неозброєним оком, є місцем утримання мікробної флори, формування бактерійної назубної бляшки (платівки) та рецидиву зубних відкладень і постійним джерелом інтоксикації для тканин пародонта. Поверхня полірованого цементу є значно гладшою та чистішою, позбавлена мікроскопічних залишків зубного каменю (мікролітів) і слідів механічного пошкодження. Це покращує гігієнічний індекс у хворих та повязаний з цим перебіг генералізованого пародонтиту і сприяє відтворенню нового зубо-ясенного прикріплення. Внаслідок полірування поверхня цементу кореня на мікроскопічному рівні залишається гладкою та очищеною протягом тривалого часу (6 місяців) після проведення професійної гігієни, що суттєво нормалізує у хворих стан гігієни ротової порожнини, покращує перебіг патологічного процесу й результати комплексного лікування хвороб пародонта в загальному.

Отже, полірування оголеного цементу зубів ефективніше, ніж саме зняття зубних відкладень (скалінг), запобігає утворенню нових підясенних відкладень на корені і покращує гігієну, а також стан маргінального пародонта. Такий позитивний вплив полірування цементу кореня зберігається впродовж 6 місяців при пародонтиті як легкого, так і середнього ступенів важкості.

Під час проведення комплексного лікування у хворих на генералізований пародонтит ми відпрацювали методику полірування оголеного цементу та рекомендували і впровадили в практичну стоматологію. Вона включає оптимальну послідовність маніпуляцій, вибір полірувальних пристроїв і паст, контроль стану поверхні цементу (методом реплік), облік праці в трудових одиницях.

Проведені дослідження цитологічного та мікробіологічного вмісту пародонтальних кишень при пародонтиті легкого та середнього ступенів важкості виявили перед лікуванням значну кількість мікробної флори із переважанням веретеноподібних паличок, спірохет та коків, а також порівняно високий вміст грибкової флори та невелику кількість найпростіших. При пародонтиті середнього ступеня важкості, у порівнянні з легким, перед лікуванням спостерігається вищий відсоток веретеноподібних паличок і грибкової флори та менший відсоток кокової флори. Перед лікуванням значний вміст мікрофлори пародонтальних кишень корелює з великою кількістю нейтрофільних лейкоцитів та великим відсотоком зруйнованих фагоцитів, що є свідченням недостатності місцевих чинників захисту. Такі показники характерні для обох ступенів важкості пародонтиту. Після лікування спостерігається зменшення кількості нейтрофільних лейкоцитів та особливо нейтрофільних лейкоцитів з явищами незавершеного фагоцитозу, а також поодинокі полібласти, що є сприятливою ознакою перебігу патологічного процесу. Такі позитивні зміни при обох ступенях важкості пародонтиту вагоміші в основній групі, ніж у контрольній. Подібні закономірності простежуються і щодо характеру мікрофлори пародонтальних кишень. Виявлено, що в основній групі хворих істотно знижувалася кількість веретеноподібних паличок, найпростіших, спірохет та грибів та дещо зростала кількість кокової флори. Отже, отримані результати підсилюють рекомендації щодо необхідності полірування оголеного цементу кореня також і в глибині пародонтальної кишені при комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Отримані висліди вивчення поверхні цементу кореня на видалених зубах підтверджено клінічно при отриманні реплік з оголеного цементу кореня. У вивченні деталей мікрорельєфу поверхні оголеного цементу кореня ефективнішим є метод растрової електронної мікроскопії in vitro, однак для підтвердження якості очищення цементу в умовах клініки незаперечні переваги має метод растрової електронної мікроскопії поверхні реплік.

Отже, отримані результати свідчать про ефективність комплексної терапії при лікуванні генералізованого пародонтиту з проведенням полірування оголеного кореня зубів. Вплив полірування оголеного цементу зумовлений усуненням інфікованого поверхневого шару і мікролітів. Надання його поверхні чистоти та підвищеної гладкості†покращує гігієнічний стан і попереджує рецидивування зубних відкладень, підтримує стійкість ремісії хвороби впродовж не менше 6 місяців. Проведення полірування оголеного цементу дозволяє оптимізувати ефективність лікування генералізованого пародонтиту, враховуючи характер перебігу патологічного процесу у тканинах пародонта.

Висновки

пародонтит цемент полірування абразивний

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні комплексної терапії хвороб пародонта. Поставлені наукові завдання вирішено шляхом впровадження в комплекс лікувальних заходів опрацьованої методики полірування оголеного цементу кореня зуба. Включення полірування в комплексне лікування хвороб пародонта покращує гігієнічний стан порожнини рота, запобігає передчасному утворенню зубної бактерійної платівки і рецидивуванню зубних відкладень, що призводить до стійкої ремісії у віддалені терміни спостереження.

1. При патології пародонта в 26% випадків розвивається хвороблива зміна макрорельєфу ясен, яка супроводжується рецесією ясен й оголенням коренів зубів з розвитком цементопатій, які погіршують перебіг хвороби, сприяючи інтенсивному утворенню мікробної платівки, інтоксикації маргінального пародонта й підтримуванню в ньому запального процесу. Про це свідчить низький стан гігієни порожнини рота (2,630,16) в індексному вираженні, високі показники у хворих кровоточивості ясен (Ікр>1 у 70-80%), зубних відкладень - 80-90% та обов'язкові хворобливі ознаки стану маргінального пародонта (гіперемія, набряк, атрофія, зміна контуру ясен, пародонтальні кишені, порушення зубо-ясенного з'єднання).

2. Оголений цемент кореня зуба - менше мінералізована в порівнянні з емаллю тверда тканина з мікротвердістю 60-80 кг/ммІ, з нижчим вмістом кальцію і фосфору. Це вимагає не лише охорони цементу зуба від дії карієсогенних чинників порожнини рота, але й забезпечення високого ступеня його чистоти і гладкості з метою зменшення ризику утворення назубних відкладень.

3. Полірування оголеного цементу підвищує його мінералізованість, вміст у ньому кальцію і фосфору, збільшує мікротвердість до 109,8 кг/ ммІ, нормалізує стан рельєфу його поверхні, що в цілому посилює карієсрезистентність цементу, а головне - запобігає швидкому утворенню мікробних зубних відкладень.

4. На мікроскопічному рівні показано, що полірування цементу кореня сприяє ліквідації численних мікроскопічних острівців назубних відкладень - основної причини рецидиву під'ясенного зубного каменю, де утримується мікробна флора та формуються мікробна назубна платівка (бляшка), що є постійним джерелом інтоксикації тканин пародонта. В результаті полірування цементу кореня його поверхня протягом 6 місяців утримується очищеною та гладкою.

5. Полірування цементу в глибині пародонтальних кишень у хворих на генералізований пародонтит призводить до позитивних змін цитологічного та мікробіологічного вмісту пародонтальних кишень. Стверджено зменшення кількості нейтрофільних лейкоцитів, особливо з явищами незавершеного фагоцитозу та поодинокі полібласти. Істотно знижується кількість веретеноподібних паличок, найпростіших, спірохет та грибів та дещо зростає кількість кокової флори.

6. Запропонована методика полірування оголеного цементу зубів, зокрема в глибині пародонтальних кишень, є оптимальною щодо послідовності очищення, вибору полірувальних пристроїв і паст за показами, контролю за станом поверхні цементу методом реплік, обліку праці в трудових одиницях. Для усунення пігментацій, залишків зубних відкладень і механічних пошкоджень найефективнішою є паста на основі двоокису кремнію, а для підвищення мінералізованості та карієсрезистентності оголеного цементу - кальційвмісні пасти. Низька абразивність пасти "Поліпаст" робить її непридатною для зняття назубних пігментацій і полірування оголеного цементу кореня зуба. Отримані результати стимулюючого впливу екстракту живокосту лікарського на проліферацію фібробластів вказують на можливість його застосування в полірувальних пастах.

7. Утримання індексу гігієни в межах 1,5±0,09, індексу кровоточивості ІКр<1 та відсутності рецидиву зубних відкладень у більшості обстежених ділянок протягом 6 місяців свідчить, що полірування оголеного цементу кореня позитивно впливає на перебіг патологічного процесу, забезпечує стійку ремісію у пацієнтів з пародонтитом легкого (70,17%) і середнього (78,94%) ступенів важкості і його впровадження підвищує ефективність комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кухта С.Й., Ріпецька О.Р. Застосування методу реплік в оцінці поверхні цементу зубів у процесі скалінгу та полірування // Вісник стоматології. - 1997. - № 4. - С.551-554

2. Ріпецька О.Р. Вплив екстракту живокосту на інтенсивність росту культури фібробластів // Практична медицина. - 1999. - № 3-4. - С. 132-134.

3. Ріпецька О.Р., Кухта С.Й. Твердість цементу зубів у хворих на пародонтит // Практична медицина. - 1999. - Ч. 5-6 (19-20). - 67-69.

4. Ріпецька О.Р. Дослідження вмісту кальцію та фосфору у цементі кореня зубів при їх обробці полірувальними пастами // Вісник стоматології. - 2000. - № 2.- С. 8-10.

5. Ріпецька О.Р., Кухта В.С. Оцінка поверхні цементу зубів в процесі усунення зубних відкладень і полірування // Новини стоматології. - 2000. - № 2 (23). - С. 59-60.

6. Рипецкая О. Эффективные средства для удаления пигментированных зубных налетов // ХХХYIII итоговая студ. конф. Тезисы докл. - Москва, 1990. - С. 7.

7. Кухта С.Й., Ріпецька О.Р. Електронномікроскопічне дослідження цементу кореня зубів при хворобах пародонта // Стоматологічні новини. - Львів, 1995. - С. 13-14.

8. Ріпецька О., Роговий І., Слобода. О. Профілактика карієсу цементу при захворюваннях пародонта // Сучасні проблеми стоматології. Матеріали доповідей Міжнарод. наук. конф. - Львів, 1996.- С. 81-82.

9. Pankiv V., Riznyk S., Kuchta S., Ripetska O. Rationale for regular screening for thyroid hyperfunction and periodontal diseases in diabetics in region with poor iodine supply // 10th International congress of endocrinology. June 12-15, 1996. San Francisko, USA.- Abstract book.- P. 237.

10. Ріпецька О., Личковська Л. Клінічна оцінка поверхні цементу зубів методом реплік // Міжнародний медичний конгрес. Тези доповідей. - Тернопіль, 1997. - С. 202-203.

11. Ріпецька О.Р. Якісна оцінка поверхні цементу кореня до скалінгу та після зняття зубних відкладень // Стомат. новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1997. - С.13.

12. Кухта С.Й., Бучковська А.Ю., Пасько О.О., Ріпецька О.Р. Клінічні та експериментальні дослідження ефективності медикаментозних композицій у профілактиці та лікуванні гінгівітів // Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1998. - С.37.

13. Ріпецька О.Р. Сучасні методи обробки цементу кореня зубів при лікуванні захворювань пародонта // Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1998. - С. 124-125.

14. Denega I., Kuchta S., Rіpetska O. Kliniczno-immunologiczne badanie skutecznoњci miejscowego stosowania chlotiazolu w leczeniu zapaleс przyzкbia // Materiaіy Konferencyjne IX Konferencji. - Poznaс, 1998. - Р. 37-38.

15. Зузук Б., Голейко Д., Ріпецька О. та ін. Технологія та біофармацевтичні дослідження стоматологічної пасти з екстрактом живокосту // Теорія і практика створення лікарських препаратів. Матеріали міжнародної конференції. - Харків, 1998. - С. 122-126.

16. Ріпецька О.Р. Електронно-мікроскопічне дослідження поверхні цементу зуба після видалення зубних відкладень, обробки та полірування // Матеріали І (YIII) з'їзду Асоціації стоматологів України (30 листопада-2 грудня 1999 р.) - Київ, 1999. - С. 153.

17. Ріпецька О.Р. Вплив полірування цементу кореня зубів на стан тканин пародонта // Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих вчених, присвячена 100-річчю Одеського державного медичного університету. Тези доповідей. (20-21 квітня 2000 р.). - Одеса, 2000. - С. 134-135.

18. Ріпецька О.Р., Кухта С.Й., Саричева Г.Н. Вплив полірування оголеного цементу зубів на цитологічну картину ясенної рідини // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 2000. - 78-79.

19. Ріпецька О.Р., Кухта В.С. Ефективність санації полірування цементу зубів у комплексному лікуванні захворювань пародонта // VIII Конгрес Світової Федерації українських лікарських товариств. - Львів - Тернопіль, 2000. - С.360.

20. Ripetska O., Kuchta S., Pasko O. Cementum microhardness and content of Ca and P in periodontitis teeth // Materialy IV Konferencji Biomaterialy i Mechanika w Stomatologii. Ustron Jaszowiec, 19-22 pazdziernik, 2000.- Katowice, 2000.- P. 227-229.

Размещено на Allbest.ru