Медико-соціальні аспекти захворюваності та шляхи оптимізації медичної допомоги офтальмологічним хворим

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК: 617.7:614.2

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИМ ХВОРИМ

14.02.03 - СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МЕДВЕДОВСЬКА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2001



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському інституті громадського здоровўя, Міністерство охорони здоровья України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Пономаренко Віктор Михайлович, Український інститут громадського здоровўя МОЗ України, директор

Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор, Солоненко Іван Миколайович, завідувач кафедри Управління охорони здоровўя Академії державного управління при Президентові України доктор медичних наук, професор, Картиш Анатолій Петрович, заступник Міністра охорони здоровўя України

Провідна установа: Харківський державний медичний університет, кафедра соціальної медицини, організації і управління охорони здоровўя, МОЗ України, м. Харків

Захист відбудеться "6" вересня 2001 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34 , санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий "23" липня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Яворовський



АНОТАЦІЯ

Медведовська Н. В. Медико-соціальні аспекти захворюваності та шляхи оптимізації медичної допомоги офтальмологічним хворим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03. - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено обгрунтуванню нової організаційної моделі офтальмологічної допомоги, яка б відрізнялась соціальною та економічною ефективністю за найменших витрат.

В дисертації вивчена офтальмологічна захворюваність. Встановлені фактори ризику очної патології та ступінь впливу кожного з них на розвиток хвороб очей. Обгрунтоване найбільш ефективне співвідношення загальної лікарської практики і спеціалізованої офтальмологічної допомоги в діагностиці і лікуванні очних хвороб. Обрахована оптимальна вартість офтальмологічної допомоги на всіх рівнях. Визначені сучасні нормативи організації офтальмологічної допомоги на первинному та вторинному рівнях. Запропоновані критерії якості і ефективності управління офтальмологічною допомогою. офтальмологічний патологія соціальний економічний

Ключові слова: офтальмологічна захворюваність, організаційна модель, вартість, нормативи організації, критерії якості та ефективності.



АННОТАЦИЯ

Медведовская Н.В. Медико-социальные аспекты заболеваемости и пути оптимизации медицинской помощи офтальмологическим больным. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03. - социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2001.

Диссертация посвящена обоснованию новой организационной модели офтальмологической помощи, которая отличается социальной и экономической эффективностью при наименьших затратах. Создана концептуально-организационная модель оказания офтальмологической помощи на разных уровнях сисмемы медицинского обеспечения на основе глубокого клинико-епидемиологического изучения заболеваемости глаз и факторов риска, оценки социальной и економической еффективности модели в условиях ограниченого бюджетного финансирования и приоритетного дальнейшего развития первичной медико-санитарной помощи населению.

В диссертации изучена офтальмологическая заболеваемость в разных половых и возрастных группах. Дана оценка структуры офтальмологической заболеваемости трудоспособного населения разных отраслей хозяйства в зависимости от возрастного уровня. Установлено, что уровень патологии органов зрения составляет 118,3 случая заболеваний на 1000 населения. Большая ее половина выявляется во время активного обращения за медицинской помощью, одинаково часто среди мужчин и женщин. В структуре заболеваемости глаз большую часть составляют заболевания сетчатки, аномалии рефракции и катаракта. На их долю приходится 55,1 % общей заболеваемости. Возрастная динамика патологии глаз для разных групп заболеваний разная. Воспалительные заболевания имеют высокие показатели в детском возрасте, в последующих возрастных группах их количество колеблется приблизительно на одном уровне. Аномалии рефракции имеют высокий уровень в среднем трудоспособном возрасте. Заболевания сетчатки держатся приблизительно на одном уровне, но в преклонном возрасте их количество возрастает в 2 раза в сравнении с средним трудоспособным возрастом. Заболеваемость катарактой в преклонном возрасте также имеет тенденцию к возрастанию (в 5,7 раза в сравнении со средним трудоспособным возрастом), что одинаково характерно для мужчин и женщин. Установлены факторы риска глазной патологии и степень влияния каждого из них на развитие болезней глаз. Катаракта и заболевания сетчатки наиболее распространены в преклонном возрасте, а аномалии рефракции в среднем трудоспособном возрасте. Оказалось, что глазная патология у лиц, которые часто болели, имели нарушения питания в детстве, встречается в 1,8 раза чаще среднегоуровня. Лица, имеющие низкий уровень физического развития болеют в 2,3 раза чаще (в преклонном возрасте - в 3 раза). Заболеваемость возрастает в меру ухудшения материального благосостояния. Существенное влияние на заболеваемость органов зрения оказывает профессия. Наивысший уровень воспалительных заболеваний глаз отмечен у животноводов, фермеров, работников промышленных предприятий, наименьший - у служащих. Аномалии рефракции встречаются в основном у служащих, и наименьшим образом у фермеров (в 3,9 раза меньше). У лиц, которые ежедневно имеют психоемоциональные перегрузки заболеваемость в 4,8 раза выше. Наивысшие показатели заболеваемости отмечены у одиноких лиц. Отмечено что лица, которые проживают в сыром помещении болеют в 1,5 раза больше среднего уровня. У них воспалительные заболевания встречаются в 5, а в возрасте 60 лет и старше в 12,8 раза чаще. Оказалось что лица, которые имеют нарушения сна болеют в 1,5 раза, а те, которые страдают от переутомления - в 1,4 раза больше среднего уровня. Среди вредных привычек наиболее ощутимое влияние на заболеваемость органов зрения имеет алкоголь. Среди лиц, которые злоупотребляют алкоголем катаракта развивается в 2,6 раза, а заболевания сетчатки в 3,1 раза чаще среднего уровня. Таким образом болезни органов зрения в первую очередь следует искать среди лиц преклонного возраста, которые воспитывались без родителей, часто болели и плохо питались в детстве, скотоводов и фермеров или колхозников по професии, одиноких, с низким материальным обеспечением и плохими жилищными условиями, которые имеют вредные привычки, особенно злоупотребляют алкоголем. Определено оптимальное соотношение пациентов с заболеваниями глаз, которые нуждаются в помощи на разных ее уровнях. Изучение объема и структуры заболеваемости глаз при выявлении на первичном уровне, явилось основой для разработки пропозиций по расширению функций врачей общей практики и программы по их подготовке. Обосновано наиболее эффективное соотношение общей врачебной практики и специализированной офтальмологической помощи в диагностике и лечении глазных болезней. Научно обосновано наиболее еффективное соотношение специалистов общей практики и специалистов-офтальмологов. Определены современные нормативы оказания офтальмологической помощи на первичном и вторичном уровнях.

Подсчитана оптимальная стоимость офтальмологической помощи на всех уровнях ее организации. Примененные на практике економико-математические алгоритмы стоимости амбулаторной и стационарной офтальмологической помощи можна использовать в реализации предложенной нами трехуровневой модели в современной системе здравоохранения.

Определены современные нормативы организации офтальмологической помощи на первичном и вторичном уровнях. Разработанные стандарты лечебно-диагностических технологий на разных уровнях офтальмологической помощи позволяют проводить експертную оценку на каждом уровне организации с целью улучшения управления качеством офтальмологической помощи. Предложены критерии качества и эффективности управления офтальмологической помощью.

Ключевые слова: офтальмологическая заболеваемость, организационная модель, стоимость, нормативы организации, критерии качества и эффективности.



ANNOTATION

Medvedovskaya N. Medical and social factors of diseases, ways of medical help optimization for ophthalmological patients. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate Medical Science in speciality 14.02.03 - Social medicine. - O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2001.

The dissertation deals to basis of new organization model of ophthalmological help, which be distinguish social and economical efficacy at less expenditures.

In dissertation the ophthalmological diseases were studied. The risk factors of ophthalmological diseases and degree of influence each of them on development of eye diseases were established. Most effective correlation of general medical practice and special ophthalmological help at diagnostic and treatment eyes diseases were based. The optimal cost of ophthalmological help in all levels of its organization was calculated. The contemparary normatives of organization ophthalmological help on first, secondary and third levels are defined. The cryteries quality and efficacy of ophthalmological help management are suggested.

Key words: ophthalmological diseases, organization model, cost, organization normatives, cryteries quality and efficacy.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Екстенсивний шлях розвитку охорони здоров'я попереднього періоду обумовив досягнення одного з найвищих рівнів забезпечення населення лікарями різних спеціальностей та створення потужної мережі лікувально-профілактичних закладів, забезпечивши доступність кваліфікованої медичної допомоги усім громадянам держави (В.М. Пономаренко, 1999).

Між тим, стан здоров'я населення України продовжує погіршуватись (Ю.П. Спіженко, 1992; В.М. Пономаренко, 1995; Р.В. Богатирьова, 1998).

Однією із найпоширеніших є патологія органів зору, яка загалом складає 118,3 випадків захворювань на 1000 населення.

Проте, організація охорони здоров'я, зокрема офтальмологічної допомоги України, як одна з форм відношення держави до проблем здоров'я відображає стан і можливості суспільства, довголітні застійно-кризові умови життя, і не відповідає вимогам сучасної ефективної системи охорони здоров'я (Я.П. Базилевич, 1994; М.М. Кузьменко і співавт., 1994; Г.Д. Маленко, 1997; В.М. Пономаренко, 1999).

Сьогодні вже очевидно, що негативні тенденції останніх років неможливо розглядати як тимчасові труднощі - вони є проявом системної кризи галузі охорони здоров'я. Суть кризи полягає у тому, що модель організації системи охорони здоров'я увійшла у суперечність з новими соціально-економічними умовами життя країни. Виникає нагальна необхідність створення такої системи, яка б відрізнялась більш вірогідною гнучкістю, динамізмом і економічністю (А.М. Сердюк, 1997; Б.П. Криштопа, 1997; Р.В. Богатирьова, 1998).

Вивчення напрямків реформування системи охорони здоров'я багатьох країн світу, свідчить про необхідність формування своєї, притаманної лише конкретній державі, концепції та програми реформування сфери охорони здоров'я (Я.П. Базилевич, 1994; С.А. Васильченко, А.В. Мостипан, 1995; В.Л.Корецкий, Г.В. Курчатов, 1997; В.М. Пономаренко, 1999).

На відміну від більшості країн світу, що приділяли велику увагу первинній медико-санітарній допомозі, як найближчій до населення, найбільш масовій, доступній та економічній, в нашій країні заохочувалась вузька спеціалізація медичної допомоги, що вважалось головним фактором поліпшення її якості.

Вивчення наукової літератури дає можливість стверджувати, що в 75-80 % випадків захворюваність очей зв'язана з різними загальними захворюваннями (неврологічними, ендокринними, судинними, інфекційними і т.д.). Тому офтальмологічна служба залишається надзвичайно важливою в збереженні здоров'я населення України, і потребує організаційно-управлінського удосконалення за принципом інтеграції в первинну медико-санітарну ланку охорони здоров'я.

Але застарілі нормативи організації медичної допомоги, відсутність єдиного наукового підходу до обгрунтування нормативів офтальмологічної допомоги, управління нею, стандартів діагностично-лікувального процесу та реабілітації, системи управління якістю офтальмологічної допомоги на різних рівнях в умовах обмеженого бюджетного фінансування обумовили необхідність проведення наукового пошуку та вибір теми дослідження, визначаючи її актуальність.

Дисертаційна робота виконувалась за планом науково-дослідних робіт Тернопільської державної медичної академії ім. І. Горбачевського - є фрагментом теми “Ціноутворення в системі медичної допомоги. Визначення оптимальної вартості медичних послуг на рівні родинного лікаря”, строки виконання 1998-2000 рр.

Мета дослідження: науково обгрунтувати концептуально-організаційну модель надання офтальмологічної допомоги на всіх рівнях системи медичного забезпечення на основі клініко-епідеміологічного вивчення захворюваності очей і факторів ризику, оцінки соціальної і економічної ефективності моделі в умовах обмеженого бюджетного фінансування та приорітетного подальшого розвитку первинної медико-санітарної допомоги населенню.

Основні завдання дослідження:

1. Вивчити рівень захворюваності населення України хворобами очей з врахуванням структури та віку, визначити фактори ризику, які на неї впливають;

2. Визначити, аргументувати можливий обсяг повноважень лікаря загальної практики щодо надання частині хворих лікувально-діагностичної допомоги на первинному рівні;

3. Науково обгрунтувати найбільш ефективне співвідношення фахівців загальної практики і спеціалістів-офтальмологів;

4. Визначити оптимальну вартість офтальмологічної допомоги на усіх рівнях її організації;

5. Запровадити критерії якості та ефективності управління офтальмологічною допомогою.

Об'єктом дослідження були соціальні аспекти захворювань та система надання медичної допомоги офтальмологічним хворим Житомирської та Тернопільської областей.

Предмет дослідження - організаційна модель надання офтальмологічної допомоги на всіх рівнях системи медичного забезпечення на основі клініко-епідеміологічного вивчення захворюваності очей і факторів ризику, оцінки соціальної і економічної ефективності моделі в умовах обмеженого бюджетного фінансування.

Методи дослідження. Основним методом дослідження був обраний системний аналіз, що включив в себе методи статистичної обробки, соціологічний, анкетування, математичного моделювання, експертний.

Наукова новизна виконаних досліджень полягає в тому, що:

1. Вперше визначена дифереційована роль медико-соціальних середовищних факторів, що створюють сприятливі умови поширення хвороб очей. Дана комплексна оцінка негативного їх впливу;

2. Дана нова сучасна оцінка структури офтальмологічної захворюваності працездатного населення різних галузей господарства в залежності від вікового рівня;

3. Вивчено в комплексі провідні фактори ризику очної патології;

4. Вперше обгрунтована доцільність та розроблена науково-обгрунтована модель надання офтальмологічної допомоги на первинному та вторинному рівнях з оцінкою оптимальної її вартості в амбулаторних та стаціонарних умовах;

5. Визначено організаційні стандарти якості (організаційні форми - терміни, якість лікування - вартість).

Теоретична цінність роботи полягає у визначенні концепції надання діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги офтальмологічним хворим на первинному, вторинному рівнях та розробці моделей деяких профілактичних технологій.

Результати вивчення офтальмологічної захворюваності, основних соціально - економічних факторів та силу впливу кожного з них на розвиток патології органів зору можуть бути використані в навчальному процесі студентів кафедр загальної та соціальної гігієни і організації охорони здоров'я.

Практичне значення роботи:

1. Створено наукове підгрунтя для прийняття управлінських рішень щодо подальшого розвитку та впорядкування офтальмологічної служби, що забезпечує більш раціональне використання наявних ресурсів.

2. Визначені сучасні нормативи надання офтальмологічної допомоги на первинному та вторинному рівнях.

3. Окреслено перелік захворювань очей, встановлено обсяг роботи з їх діагностики та лікування, який може здійснювати лікар загальної практики.

4. Запропонована таблиця коефіцієнтів для прогнозування очної патології і визначення групи ризику.

5. Розроблено алгоритм діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, який сприяє більш повному охопленню населення диспансеризацією та покращенню її якості.

Впровадження результатів дослідження в практику здійснено.

На державному рівні:

- розроблено пропозиції стосовно поєднання загальної лікарської практики та спеціалізованої офтальмологічної допомоги по наданню діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги щодо хворих на очні хвороби;

- пропозиції використовувались при формуванні концепції розвитку принципів застосування лікарів загальної практики (сімейних лікарів);

- обгрунтовано для Міністерства охорони здоров'я України вартість надання первинної допомоги хворим з очною патологією, навантаження на лікарів усіх рівнів;

На регіональному рівні:

- результати роботи впроваджені в діяльність закладів та установ охорони здоров'я областей, які проводять експеримент з втіленням функцій з надання офтальмологічної допомоги в роботу лікарів загальної практики, сімейних лікарів (Житомирська, Дніпропетровська, Тернопільська, Луганська, Миколаївська), що підтверджено відповідними актами;

- матеріали дисертації застосовуються в учбовому процесі кафедр соціальної медицини та загальної гігієни ТДМА.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначена мета і програма дослідження, обрано методологічні підходи до вирішення поставлених завдань, здійснено збір та викопіювання первинної документації - 3347 карт хворих офтальмологічною патологією в Житомирській області по яким здійснено опрацювання одержаної інформації. Автором проаналізовані 3592 статистичні карти, що містять дані профілактичного огляду жителів Козівського району Тернопільської області. Самостійно проведено аналіз та математична обробка отриманих результатів, їх узагальнення, сформульвані висновки та рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорені на:

- науково-практичній конференції “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини”. - Суми, 2000 р.;

- міжнародному симпозіумі “У ХХІ століття - з новітньою медициною”. - Львів, 2000 р.;

- науково-практичній конференції “Стратегія формування здорового способу життя”. - Київ, 2000 р.;

- на спільному засіданні кафедр соціальної медицини та організації охорони здоров'я, загальної гігієни, нормальної фізіології, екстремальної та військової медицини, патологічної анатомії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського від 23 травня 2000 року;

- на засіданні Вченої ради Українського інституту громадського здоров'я (Київ, 2000), на засіданні апробаційної ради “Соціальна медицина” Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (Київ, 2001).

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення у 9 наукових працях, з них 7 самостійних, в тому числі 6 опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, 7 розділів з описом результатів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, який містить 245 літературних джерела, в тому числі закордонних авторів - 60, трьох додатків, містить16 таблиць і 1 схему.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Основним методом дослідження був системний аналіз (таблиця 1), першим етапом якого стало вивчення існуючої системи надання медичної допомоги, проблем, що потребують рішення.

Дослідження було розпочате з вивчення захворюваності населення хворобами очей. В якості об'єкта обрано міста Житомир та Тернопіль з відповідними областями. З метою отримання типової статистичної сукупності був застосований комбінований підхід.

Визначено типові райони за найважливішими демографічними, соціально-економічними показниками і рівнем медичного забезпечення. Ними стали райони: Черняхівський, Олевський, Коростенський, Володар-Волинський Житомирської області, Корольовський та Богунський міста Житомира, м. Тернопіль та Козівський район Тернопільської області. Всього для вивчення захворюваності очей серед дорослого населення було взято 6939 осіб (Житомирська область - 3347, Тернопільська - 3592). Було розроблено спеціальну карту, в яку із основних медичних документів були винесені випадки звернень за медичною допомогою за останні 3 роки, результати проведених динамічних оглядів фахівцями-офтальмологами. Захворюваність гострими хворобами очей враховувалась в рік частіших звернень. Хронічні захворювання органів зору, які складають переважну більшість, враховувались один раз: більша частина їх була виявлена під час звернень, і менша частина - під час профілактичного огляду.

На підставі зібраного матеріалу обрахована частота хвороб органів зору як серед всього населення, так і на окремих територіях та їх структура.

Вивчена частота хвороб органів зору щодо вікових та соціальних верств населення, що дозволило отримати більш повне уявлення про роль окремих чинників у виникненні цих хвороб.

Другим етапом використання системного аналізу було визначення поставлених цілей, і досягнення медичної, соціальної та клінічної ефективності офтальмологічної допомоги.

Третім етапом застосування системного аналізу було опрацювання альтернативних підходів та вибір засобів, з допомогою яких може бути досягнута мета. В основу розробки моделі покладено обсяг завдань щодо діяльності лікаря загальної практики або родинного лікаря, який повинен надавати офтальмологічну допомогу в простих випадках.

Четвертим етапом стали: побудова різних концептуальних моделей, постановка завдань по вдосконаленню офтальмологічної допомоги. На цьому завершальному етапі, було розроблено ряд моделей більш ефективної системи надання офтальмологічної допомоги дорослому населенню:

- розроблена модель надання офтальмологічної допомоги лікарем загальної практики, визначено обсяг, який він повинен надавати, що було покладено в основу пропозицій щодо розподілу функцій лікаря загальної практики і лікаря-офтальмолога;

- грунтуючись на моделі, яка передбачає участь лікаря загальної практики в наданні допомоги при захворюваннях очей, визначена оптимальна потреба дорослого населення в вузькоспеціалізованій допомозі;

- визначені закономірності появи та розвитку патології органів зору дали можливість обгрунтувати економічні механізми удосконалення системи офтальмологічної допомоги;

- впроваджені економіко-математичні моделі для визначення обсягу, якості та ефективності офтальмологічної допомоги в умовах амбулаторії і стаціонару.

П'ятим етапом став підрахунок вартості медичної допомоги, який проводили згідно економіко-математичних моделей.

Кінцевим етапом системного аналізу було формулювання висновків.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження офтальмологічної захворюваності показали, що патологія органів зору є однією із найпоширеніших і загалом складає 118,3 випадків захворювань на 1000 населення (таблиця 2). Більша частина цієї патології (57 %) виявляється під час звернення хворих за медичною допомогою. Захворювання очей зустрічаються майже однаково часто серед жінок та чоловіків з незначною перевагою останніх. Хвороби очей зростають з віком. Це зростання робить два вікових “ривки” - в молодому працездатному віці, порівняно з юнацьким (на 44,4 %), і в похилому віці, порівняно з середнім працездатним (на 52,8 %).

Вікова динаміка патології очей для різних груп хвороб є різною. Запальні хвороби мають найвищий рівень в дитячому віці, в наступних вікових групах їх кількість коливається приблизно на одному рівні. Аномалії рефракції мають найвищий рівень в середньому працездатному віці. Захворювання сітківки утримуються приблизно на одному рівні, в похилому віці зростають в два рази у порівнянні із середнім працездатним віком. Захворюваність на катаракту в похилому віці також має тенденцію до росту (в 5,7 рази в порівнянні з середнім працездатним віком), що характерно однаково для чоловіків і жінок.

Проведений аналіз свідчить, що найбільш розповсюдженою очною патологією є: захворювання сітківки, аномалії рефракції та катаракта. На їх долю припадає 55,1 % загальної захворюваності. На запальні захворювання очей приходиться 8,4 %. Катаракта і захворювання сітківки мають найвищу поширеність у похилому віці, а аномалії рефракції - в середньому працездатному віці.

Встановлено, що соціальне розшарування сусупільства зумовлює сильний вплив на поширеність хвороб органів зору. Вивчено вплив на хвороби органів зору таких соціальних факторів, як: особливості розвитку в дитинстві, умови праці, професія, освіта, сімейний стан, матеріальний добробут, житлові умови, характер харчування, відпочинок, психоемоційний стан, наявність шкідливих звичок і т.д.

Виявилося, що очна патологія у осіб, що часто хворіли, не повноцінно харчувалися в дитинстві зустрічається в 1,8 рази частіше від середнього рівня. Особи, що мають низький рівень фізичного розвитку хворіють в 2,3 рази частіше (в похилому віці - в 3 рази). Захворюваність невпинно зростає в міру погіршення матеріального добробуту. Так, захворюваність людей з середнім рівнем матеріального добробуту в 1,2 рази менша, ніж у людей з низьким достатком.

Суттєвий вплив на захворюваність органів зору спричиняє професія. Найвища захворюваність запальними хворобами очей відмічена у рільників, робітників промислових підприємств, найнижча - у службовців. Аномалії рефракції найчастіше зустрічаються у службовців, а найрідше у рільників (в 3,9 рази). Катаракта та захворювання сітківки найчастіше відмічена у тваринників.

У осіб, що мають щоденно психоемоційні перевантаження захворюваність в 4,8 рази вища. Найвищий показник захворюваності відмічено серед одиноких осіб.

Захворюваність у осіб з середньою і незакінченою середньою освітою в 2,9 рази, з вищою і незакінченою вищою освітою в 3,6 рази менша, ніж у осіб з початковою освітою, яка в свою чергу в 1,8 рази перевищує середній рівень.

Відмічено, що особи, які проживають в сирому приміщенні хворіють в 1,5 рази більше середнього рівня, у них запальні хвороби очей зустрічаються в 5, а в віці 60 років і старше в 12,8 рази частіше. Виявилося, що у осіб, які мають порушення сну захворюваність в 1,5 рази, які мають перевтому - в 1,4 рази більша від середнього рівня. Серед шкідливих звичок найбільш відчутніший вплив на захворюваність органів зору має алкоголь. Серед осіб, що зловживають алкоголем катаракта розвивається в 2,6 рази, захворювання сітківки в 3,1 рази частіше від середнього рівня.

Таким чином, є багато соціально-медичних факторів, які мають негативний вплив на розвиток хвороб органів зору, найвагоміші з них: особливості розвитку в період дитинства, умови праці, освіта, матеріальний добробут, житлові умови, психоемоційний стан та наявність шкідливих звичок.

Співставлення розповсюдженості захворювань хворобами ока з врахуванням їх складності, клінічного протікання дало можливість пропонувати вимоги до сімейних лікарів щодо надання при певних випадках захворювань офтальмологічної допомоги. Ці вимоги були розроблені з залученням кафедри очних хвороб Тернопільської медичної академії у вигляді переліку хвороб та їх симптомів, які мають діагностувати і лікувати родинні лікарі, необхідних навичок обстеження та лікувальних процедур стосовно хвороб органів зору, якими повинні вони володіти.

До розподілу пацієнтів з захворюваннями очей підходили враховуючи загальноприйняті рівні надання медичної допомоги, згідно яких до первинного відведено 49,1 %, вторинного - 40,1 %, третинного - 10,8 %.

Серед хвороб, при яких можливе виявлення або надання допомоги сімейним лікарем переважну частку складали кон'юнктивіти, аномалії рефракції (міопія, гіперметропія, астигматизм), ангіопатії сітківки, що в цілому по кількості склали 69,1 % звернень. Отже, більшу частину очних захворювань на первинному рівні може виявляти або лікувати родинний лікар (таблиця 3).

З метою розрахунку необхідної кількості лікарських посад для надання амбулаторної офтальмологічної допомоги були співставлені: загальна кількість відвідувань до окуліста, затрати робочого часу на амбулаторну допомогу і річний термін робочого часу одного лікаря. Для надання спеціалізованої вторинної допомоги треба 0,53 посади окуліста по-ліклініки на 10 тисяч населення.

Розрахунок потреби в лікарських посадах для надання стаціонарної допомоги проводився з нині діючих нормативів. Число хворих, які потребують стаціонарного лікування, складає 3,2 особи на кожну 1000 населення, що потребує 0,85 ліжок на 10 тисяч осіб.

Зважаючи на наведене можливо стверджувати доцільність проведення реорганізації системи надання медичної допомоги шляхом створення мережі лікарів загальної практики, що потребує перегляду адміністративного, фінансового статусу та структури сучасних поліклінік, лікарських дільничних амбулаторій, статуса дільничного педіатра та терапевта.

Можливо створення консультативно-діагностичних центрів при установах вторинного рівня надання допомоги, зокрема офтальмологічної в яких буде надаватись допомога хворим первинного рівня, в тому числі офтальмологічним (схема 1). З метою визначення економічної ефективності обрахована вартість лікування кожного хворого, що дає можливість оцінки середньої вартості офтальмологічної допомоги на усіх рівнях, застосування механізму фінансування із розрахунку на одного жителя (передовсім на первинному рівні), можливість введення розрахунків між лікувально-профілактичними установами різних рівнів, а також цільового фінансування допомоги на вторинному і третинному рівнях. Визначення вартості лікування пацієнта спростило оцінку роботи кожного лікаря, що має виключне значення для поліпшення діяльності офтальмологічної служби вцілому. Визначення вартості лікування кожного пацієнта значно спрощує статистичні і бухгалтерські обрахунки, та взагалі позитивно відчується на діяльності медичних установ. Визначення вартості офтальмологічної допомоги здійснювалось згідно відомих економіко - математичних моделей.

Середня вартість допомоги репрезентативній групі офтальмологічних хворих на рівні лікаря загальної практики - 3 грн 98 коп, вага заробітньої платні в ній склала 60,3 %. Обраховані загальні витрати на 1000 осіб: 3,98 х 49,1 (число хворих на кожну тисячу мешканців, що потребує допомоги на рівні лікаря загальної практики) = 195,4 грн. Це дає можливість підрахувати загальний обсяг витрат при наданні допомоги на цьому рівні.

Вартість офтальмологічної позалікарняної допомоги хворим, на вторинному рівні склала 7,8 грн. Загальні витрати на цьому рівні склали: 7,8 х 64,7 /число хворих на кожну 1000 мешканців, що потребують цієї допомоги/ = 504,7 грн.

Таким чином за умови функціонування лікаря загальної практики, 33,9 % пацієнтам допомога при захворюваннях очей стане дешевшою в 2 рази. Участь лікаря загальної практики в наданні офтальмологічної допомоги дає більшу можливість офтальмологу забезпечити якісною спеціалізованою допомогою хворих, які її потребують.

Середня вартість стаціонарної офтальмологічної допомоги одному хворому склала 262,2 грн. Загальні витрати на стаціонарну допомогу склали: 262,2 х 10,8 (число випадків госпіталізації на 1000 мешканців) = 2831,8 грн. На 1000 населення розрахункова ціна офтальмологічної допомоги на перших двох рівнях за умови теперішньої заробітньої платні і матеріально - технічного забезпечення (початок 2000 року) складає 962,3 грн, коли в умовах функціонування сімейної медицини - 769,5 грн.

Розрахунки шляхом порівняння визначеної фактичної вартості лікування конкретного хворого з нормативною, яка розраховується для кожного захворювання, дають можливість прийняття управлінських рішень щодо роботи кожного лікаря. Тому до вдосконаленої карти амбулаторного пацієнта та карти вибулого зі стаціонару необхідно вносити інформацію по вартості лікування. Сума середньої заробітньої платні, матеріально-технічних витрат, обстежень та різних методів лікування, в тому числі інструментального складає фактичну вартість лікування одного пацієнта у конкретного лікаря. Суттєві відхилення фактичної і нормативної вартості мають стати предметом зацікавлення і додаткового вивчення.



ВИСНОВКИ

1. Результати дослідження дозволили розробити, соціально і економічно обгрунтувати функціонально-структурну модель організації офтальмологічної допомоги, яка може стати підгрунтям при прийнятті рішень щодо оптимізації управління системою охорони здоров'я в умовах переходу до страхової медицини.

2. Встановлено, що рівень патології органів зору складає 118,3 випадків захворювань на 1000 населення. Більша її частина (57 %) виявляється під час звертань, майже однаково часто серед жінок і чоловіків, з незначною перевагою останніх. В структурі захворюваності хворобами очей більшу половину (55,1 %) складають захворювання сітківки, катаракта і аномалії рефракції.

3. Виявлені вікові особливості, фактори ризику. Катаракта і захворювання сітківки мають найвищу поширеність в похилому віці, а аномалії рефракції - в середньому працездатному віці, запальні хвороби очей найчастіше зустрічаються в дитячому віці з незначними коливаннями надалі, складають 8,4 % від загальної захворюваності. Насамперед патологію органів зору слід шукати серед осіб, що в анамнезі мали або є під впливом таких факторів: часто мали порушення харчування і хворіли в дитинстві, що виховувалися без батьків, похилого віку, тваринників, рільників за професією, одиноких, з низьким матеріальним добробутом та поганими житловими умовами, що мають шкідливі звички, особливо зловживають алкоголем.

4. Визначено оптимальне співвідношення пацієнтів на хвороби очей, які потребують допомоги на різних рівнях: 49,1 % захворювань у хворих можуть виявлятися та лікуватися на первинному рівні, 40,1 % - підлягають лікуванню на вторинному рівні (ЦРЛ, міські лікарні), і лише 10,8 % - у фахівця-офтальмолога третинного (обласного) рівня, що дозволяє забезпечити оптимально раціональний розподіл ресурсів охорони здоров'я та економічне використання їх в умовах обмеженого бюджетного фінансування.

5. Вивчення обсягу і структури захворювань очей при виявленні на первинному рівні надання медичної допомоги стало основою для розробки пропозицій щодо розширення функцій лікарів загальної практики та програми їх підготовки, яка в певній мірі визначається відповідною патологією первинного рівня: кон'юнктивіти, аномалії рефракції, судинні ураження сітківки в неускладнених випадках.

6. При залученні до лікувально-діагностичного процесу лікаря загальної практики потреба в офтальмологах на амбулаторному прийомі складе 0,53 посади на 10 тисяч осіб, з яких 0,16 посади за рахунок хворих, направлених лікарем загальної практики, при цьому необхідно 0,85 офтальмологічних ліжок (на 10 тисяч осіб).

7. Розроблені стандарти лікувально-діагностичних технологій на різних рівнях офтальмологічної допомоги дозволяють проводити експертну оцінку якості на кожному рівні її організації задля покращення управління якістю офтальмологічної допомоги.

8. Застосовані на практиці економіко-математичні алгоритми вартості амбулаторної і стаціонарної офтальмологічної допомоги доцільно використовувати в реалізації запропонованої нами трьохрівневої моделі в сучасній системі охорони здоров'я, адекватній вимогам страхової медицини.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Медведовська Н.В. Медична допомога та її вартість // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2000. - Випуск 11, - С. 297-298.

2. Медведовська Н.В., Голяченко А.О. Сімейний лікар у системі первинної медичної допомоги населенню // Практична медицина. - 1999. - №7. - С. 92-97.

3. Медведовська Н.В. Вартість стаціонарної медичної допомоги // Український медичний альманах. - 2000. - №1. - С. 118-119.

4. Медведовська Н.В. Захворюваність органів зору // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №1(17). - С. 15-17.

5. Медведовська Н.В., Голяченко А.О. Про вартість офтальмологічної допомоги // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №2(18). - С. 90-91.

6. Медведовська Н.В. Соціально-медичні аспекти органів зору // Тези доповідей VIII підсумкової науково-практичної конференції “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини”. - Суми, 2000. - С. 87-88.

7. Медведовська Н.В. Медична допомога та її вартість // Матеріали першого Українсько-Польського симпозіуму урологів “У ХХІ століття - з новітньою медициною”. - Львів, 2000. - С. 238-241.

8. Медведовська Н.В. Вивчення захворюваності населення на хвороби органів зору, як складова обгрунтування профілактичних заходів// Тези доповідей науково-практичної

Размещено на Allbest.ru

...