Вивчення критеріїв та розробка методології оцінки якості гомеопатичних лікарських засобів рослинного та мінерального походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

22

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Вивчення критеріїв та розробка методології оцінки якості гомеопатичних лікарських засобів рослинного та мінерального походження

Москаленко Ольга Олексіївна

1. Загальна характеристика роботи

гомеопатичний настойка рослинний

Актуальність теми. Концепція оздоровлення, прийнята ВООЗ на ХХІ сторіччя, актуалізує проблему пошуку та розширення арсеналу ефективних, безпечних лікарських засобів та засобів оздоровлення. З цієї точки зору гомеопатичні лікарські засоби виглядають привабливими, завдяки цілому ряду позитивних властивостей: максимальній наближеності до організму людини, відсутності побічної дії, алергенності, токсичності; можливості тривалого використання без формування звикання та пристрасті. Гомеопатичні лікарські засоби (ГЛЗ) вельми перспективні в екологічному та економічному відношенні.

Сформульовані наприкінці ХVІІІ ст. С. Ганеманом постулати гомеопатичної терапії -- принцип подібності та максимальна індивідуальність лікування -- базуються на запропонованій ним технології потенційованих ліків. Однак, існуюча до недавнього часу деяка відірваність гомеопатії від сучасних уявлень про тонкі механізми дії лікарських засобів, обумовила відокремленість і невирішеність проблем гомеопатичної фармації, в тому числі й методології оцінки якості гомеопатичних лікарських засобів в Україні.

Особливості сировини в поєднанні з відмітною ознакою гомеопатичних лікарських засобів -- технологією послідовного потенціювання, зникаюче малі дози та ін. -- вимагають наукового обґрунтування специфічної системи уявлень про їх якість.

Для заповнення цього пробілу наукових знань у гомеопатичній фармації України проведено дане дослідження, присвячене вивченню фізико-хімічних властивостей гомеопатичних матричних настойок з рослин та розчинів солей, найчастіше використовуваних у виробництві комплексних препаратів у вигляді гомеопатичних гранул, і обґрунтуванню критеріїв їх якості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (КМАПО) (номер державної реєстрації 0196 UO 010591).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи являється теоретичне обґрунтування критеріїв і методології оцінки якості гомеопатичних матричних настойок, розчинів, розведень і готових лікарських форм (гранул), яке базується на аналізі отриманих результатів вивчення їх фізичних і фізико-хімічних властивостей.

Для реалізації поставленої мети вирішували такі задачі:

вивчити фізичні та фізико-хімічні властивості гомеопатичних матричних настойок "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina" як сировини, що найчастіше використовується для приготування гомеопатичних лікарських засобів;

дослідити загальні показники якості вищеперелічених гомеопатичних матричних настойок;

дослідити та визначити основні групи біологічно активних речовин, що містяться в гомеопатичних матричних настойках "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina";

здійснити експериментальну оцінку можливості стандартизації гомеопатичних розведень солей калію, натрію, срібла, домішок свинцю;

запропонувати оптимальні методологічні підходи та обґрунтувати критерії якості гомеопатичних матричних настойок, гомеопатичних матричних розчинів;

вивчити вплив технологічних процесів насичення на властивості цукрової крупки, розробити методики оцінки якості гомеопатичних гранул комплексних препаратів заданого складу.

Розробити методологію оцінки якості гомеопатичних лікарських засобів при їх виготовленні в умовах аптеки та виробництва.

Об'єктом дослідження обрані лікарська рослинна сировина, що використовується в гомеопатії; гомеопатичні матричні настойки "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina" та їх розведення; гомеопатичні матричні розчини неорганічних солей калію карбонату, калію біхромату, срібла нітрату та їх розведення; крупка цукрова та комплексні гомеопатичні препарати заданого складу.

Предметом дослідження стало: фізичні, фізико-хімічні властивості гомеопатичних матричних настойок; загальні показники їх якості; визначення основних груп біологічно активних речовин гомеопатичних матричних настойок та їх розведень; кількісне визначення гомеопатичних розведень неорганічних солей; показники якості комплексних препаратів у вигляді гомеопатичних гранул.

Методи дослідження. Визначення загальних показників гомеопатичних матричних настойок, крупки цукрової, комплексних гомеопатичних препаратів проводили фармакопейними методами. Визначення вмісту домішок свинцю в лікарській рослинній сировині, яка застосовується для виготовлення гомеопатичних матричних настойок, проводили екстракційно-фотометричним методом з використанням краун-ефірів. Для визначення основних груп біологічно активних речовин у матричних настойках та їх розведеннях використовували тонкошарову та паперову хроматографію і спектрофотометрію в УФ- та ІЧ-областях спектру. Для кількісного визначення гомеопатичних розведень неорганічних солей використовували екстракційно-спектрофотометричний метод з використанням краун-ефірів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні дослідження, обґрунтовані методологічні підходи до оцінки якості та методи контролю гомеопатичних лікарських засобів рослинного та мінерального походження.

Встановлено склад груп біологічно активних речовин у гомеопатичних матричних настойках "Taraxacum" (сапоніни, флавоноїди, кумарини, оксикоричні кислоти, полісахариди -- інулін), "Phytolacca" (тритерпенові сапоніни, кумарини, оксикоричні кислоти), "Pulsatilla" (тритерпенові сапоніни, флавоноїди, ізофлавоноїди, оксикоричні кислоти), "Thuja" і "Sabina" (ефірні олії, флавоноїди, кумарини, тритерпенові сапоніни, оксикоричні кислоти)

Обґрунтовані загальні та специфічні показники якості гомеопатичних матричних настойок.

Вперше на основі розроблених об'єктивних методик контролю якості гомеопатичних матричних настойок, розведень обґрунтовані необхідність та достатність випробувань гомеопатичних розведень до третього десяткового.

Розроблені методики оцінки якості комплексних препаратів -- гомеопатичних гранул заданого складу та обґрунтовані розділи аналітичної нормативної документації, що реґламентує їх якість.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень розроблені та затверджені 10 ТФС на комплексні гомеопатичні препарати -- гомеопатичні гранули виробництва ЗАТ "Національна гомеопатична спілка": "Артро-гран" -- ТФС 42 У-174-633-98; "Холе-гран" -- ТФС 42 У-174-634-98; "Ангин-гран" -- ТФС 42 У-174-635-98; "Антигрипін" -- ТФС 42 У-174-636-98; "Бронхо-гран" -- ТФС 42 У-174-637-98; "Табакум-плюс" -- ТФС 42 У-174-638-98; "Уро-гран" -- ТФС 42 У-174-639-98; "Аденома-гран" -- ТФС42 У-174-640-98; "Кардіо-гран" -- ТФС 42 У-174-641-98; "Гастро-гран" -- ТФС 42 У-174-642-98.

Розроблені методики оцінки якості гомеопатичних матричних настойок і розчинів впроваджено в роботу спеціалізованих гомеопатичних аптек м. Києва, м. Донецька, м. Сімферополя, а також в учбовий процес Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Впровадження методик підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача:

проведено аналіз літературних джерел з питання стандартизації та контролю якості гомеопатичних лікарських засобів;

вивчено фізико-хімічні властивості та обґрунтовано загальні показники якості гомеопатичних матричних настойок "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina";

розроблено методики оцінки якості гомеопатичних матричних настойок з використанням методів тонкошарової хроматографії та спектрального аналізу;

проведено оцінку якості гомеопатичних розведень, виготовлених з гомеопатичних матричних настойок і гомеопатичних матричних розчинів;

вивчені та обґрунтовані показники якості комплексних гомеопатичних препаратів -- гомеопатичних гранул; розроблені проекти лабораторного реґламенту та тимчасових фармакопейних статей на комплексні гомеопатичні препарати;

узагальнені результати експериментальних досліджень та сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на Міжнародному конґресі, присвяченому 200-річчю гомеопатії (м. Новосибірськ, 1996 р.); Науково-практичній конференції в м. П'ятигорську (1996 р.); І, ІІ та ІІІ Міжнародних конґресах, присвячених актуальним питанням гомеопатичної медицини (м. Одеса, 1998, 1999, 2000 рр.); V з'їзді фармацевтів України (м. Харків, 1999 р.); Науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю КМАПО ім. П.Л. Шупика (м. Київ, 1999 р.); Науково-практичній конференції Київського фармацевтичного товариства (2000 р.); Всеукраїнській конференції "Вчені України -- вітчизняній фармації" (м. Харків, 2000 р.)

Публікації. За темою дисертації надруковано 16 наукових робіт, в тому числі: 9 статей, 1 методичні рекомендації, 6 тез доповідей.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів експериментальних досліджень, загальних висновків та списку літератури, який включає 149 джерел, в тому числі іноземних 44. Робота ілюстрована 19 рисунками, 18 таблицями.

2. Основний зміст роботи

1. Вивчення підходів до оцінки якості гомеопатичних лікарських засобів рослинного походження за загальними показниками. Як об'єкти дослідження використовувались свіжозібрану сировину у період, відповідний приписам гомеопатичної фармакопеї, гомеопатичні матричні настойки (ГМН) Прострілу лучного (ГМН "Pulsatilla"), Кульбаби лікарської (ГМН "Taraxacum"), Лаконосу американського (ГМН "Phуtolacca"), Туї західної (ГМН "Thuja"), Ялівцю козачого (ГМН "Sabina"). ГМН за своїми характеристиками займають проміжне положення між рідинними екстрактами, що представляють собою концентровані вилучення з лікарської рослинної сировини (ЛРС), та настойками. Нами вивчено вплив технологічного параграфу (підходу) виготовлення ГМН на загальні показники якості. Деталізована методика визначення соку в свіжій рослинній сировині, наведена в "Керівництві … В. Швабе". Вивчені загальні показники якості ГМН: густина, сухий залишок, вміст спирту, рН і показник заломлення. Для визначення даних показників застосовувались фармакопейні методики ДФ ХІ видання. Результати проведених досліджень наведені в таблиці 1. Значення густини та сухого залишку ГМН "Pulsatilla", "Sabina", "Thuja" вкладаються у межі припустимих норм, встановлених Німецькою гомеопатичною фармакопеєю (НАВІ). У ГМН "Taraxacum" і "Phуtolacca" експериментально встановлені значення не співпадають з нормами НАВІ, що обумовлено іншою технологією приготування даних настойок: ГМН "Taraxacum" і "Phуtolacca" готувались за §1 (на відміну від приписувань НАВІ). Результати проведених досліджень наочно відображають необхідність гармонізації технологічних параграфів, наведених у НАВІ та "Керівництві…В. Швабе", та наступне обґрунтування припустимих норм загальних показників якості ГМН.

Значення густини та сухого залишку є об'єктивними показниками, які відображають специфіку виготовлення та якість матричної настойки. Показник "вміст спирту" певним способом пов'язаний з показником "густина" ГМН і може використовуватися як додатковий. Показник заломлення та величина рН в цілому не є характерними специфічними показниками.

Таблиця 1. Загальні показники якості гомеопатичних матричних настойок

Свіжа сировина, використовувана в приготуванні ГМН, повинна бути екологічно чистою. Кількість домішок важких металів у ГЛЗ і ГМН не нормується. Напівкількісне визначення їх проводиться, в основному, за методикою, що заснована на реакції утворення осаду з сульфідом натрію, яка має ряд недоліків, бо заснована на візуальній порівняльній оцінці ступеня мутності дослідної та контрольної проб і має низьку чутливість. Нами вивчена можливість визначення свинцю в свіжій ЛРС екстракційно-фотометричним методом з використанням попередньої мокрої мінералізації з кислотою сірчаною та азотною. Як екстракційна система використовувалась система 18-краун-6-трихлороцтова кислота, яка дозволяє проводити селективну екстракцію в дуже кислому середовищі та одночасно концентрувати свинець. Результати проведених досліджень наведені в таблиці 2. Відносна помилка визначення не перевищує 5%. Розроблена методика дозволяє проводити визначення свинцю у свіжій ЛРС, забезпечуючи правильність і точність визначення. Методика проста у виконанні, характеризується високою селективністю, відносною доступністю реактивів.

Таблиця 2. Результати визначення свинцю в зразках гомеопатичної рослинної сировини

2. Вивчення фізико-хімічних властивостей і складу основних груп біологічно активних речовин гомеопатичних матричних настойок "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina".

Специфіка технології ГМН, яка полягає у прийнятті нестандартизованого соку свіжої рослини за лікарську одиницю, обумовлює специфічність підходу у вивченні їх фізико-хімічних властивостей. Нами вивчені основні групи біологічно активних речовин (БАР), що входять до складу ГМН. З цією метою використовувались якісні реакції на основні групи діючих речовин, хроматографічні і спектральні методи аналізу. Якісними реакціями встановлено присутність наступних груп БАР в ГМН "Taraxacum": сапоніни, флавоноїди, кумарини, інулін. Для підтвердження тотожності ГМН "Taraxacum" нами запропоновані якісні реакції з оцтовим ангідридом і кислотою сірчаною концентрованою (сапоніни), реакція з діазореактивом і лактонна проба (кумарини). Найбільш характерною є реакція на інулін (з розчином тимолу та кислотою сірчаною концентрованою).

В ГМН "Phytolacca" були виявлені тритерпенові сапоніни та кумарини. Специфічною реакцією є реакція на цукри з розчином резорцину в солянокислому середовищі.

В ГМН "Pulsatilla" якісними реакціями були виявлені тритерпенові сапоніни, флавоноїди та ізофлавоноїди. Для підтвердження тотожності ГМН "Pulsatilla" можна використовувати якісні реакції з оцтовим ангідридом і кислотою сірчаною концентрованою, реакцію піноутворення, реакцію з заліза (ІІІ) хлоридом. Специфічною реакцією є реакція на ізофлавоноїди з розчинами заліза (ІІІ) хлориду і гексаціаноферату калію.

Туя західна та Яловець козачий відносяться до однієї родини Кипарисових, тому ГМН "Thuja" і "Sabina" мають практично однаковий склад БАР, до яких належать: ефірні олії, флавоноїди, кумарини, тритерпенові сапоніни, дубильні речовини, присутність яких була доведена за допомогою якісних реакцій. В ГМН "Sabina", на відміну від ГМН "Thuja", виявлялися ізофлавоноїди.

При оцінці якості даних ГМН можна використовувати реакції з розчином ваніліну в солянокислому середовищі (ефірні олії), реакції на тритерпенові сапоніни, флавоноїди, ізофлавоноїди, кумарини, реакцію з розчином желатину. Для ГМН "Thuja" відмітними реакціями є реакція з розчином алюмінію хлориду та розчином аміаку і реакція на цукри з резорцином в солянокислому середовищі; для ГМН "Sabina" -- реакція з основним ацетатом свинцю, азотною кислотою та концентрованим розчином аміаку.

Вивчення основних груп БАР у ГМН, обраних нами як об'єкти, проводилось із використанням хроматографічного методу аналізу: тонкошарової та паперової хроматографії в оптимальних для розділення комплексу БАР системах розчинників. Для виявлення тритерпенових сапонинів використовували системи: хлороформ - метанол - вода (65:35:10), хлороформ - метанол (3:1), бутанол - етанол - 25% розчин аміаку (7:2:5); для виявлення флавоноїдів, дубильних речовин, оксикоричних кислот -- бутанол - кислота оцтова - вода (БОВ) (4:1:2), (4:1:5), (40:12:28), 15% кислота оцтова, кислота оцтова - кислота хлористоводнева концентрована - вода (30:3:10); для виявлення ізофлавоноїдів -- етилацетат - метанол - вода (10:2:1), метанол - хлороформ (11:89), бензол - етилацетат (72:25); для кумаринів -- бензол - етилацетат (7:1), хлороформ; для виявлення ефірних олій -- бензол - метанол (8:2), хлороформ; для виявлення інуліну -- 90% етанол. Отримані результати наведені в таблиці 3. Як речовини-свідки використовувались б-амірін, в-ситостерин, скополетин, умбеліферон, ізорамнетин, інулін, хлорогенова та кофейна кислоти.

Оптимальною системою для аналізу всіх ГМН, у якій спостерігали максимальне розділення комплексу БАР, є система БОВ (4:1:2). Узагальнена схема хроматограм наведена на рисунку 1.

Вивчені інтегральні УФ-спектри вбирання ГМН; дані наведені в таблиці 4.

УФ-спектрам вбирання ГМН "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina" притаманні індивідуальні характеристики, що відображають якісний склад груп БАР.

ІЧ-спектри вбирання ГМН у таблетці калію броміду мають характеристичні смуги вбирання, що відображають хімічну структуру окремих груп БАР.

Вивчена можливість кількісного визначення інуліну в ГМН "Taraxacum" з використанням спектрофотометричного методу аналізу, заснованого на вимірюванні оптичної густини продуктів взаємодії фруктози, яка утворюється після розщеплення інуліну резорцином у кислому середовищі. Як розчини стандартних зразків використовували інулін і фруктозу. Питомий показник вбирання продуктів взаємодії інуліну з резорцином у кислому середовищі дорівнює 475 нм. Спектр вбирання продуктів реакції взаємодії фруктози з резорцином у кислому середовищі має максимум вбирання при л = 480 нм. Результати кількісного визначення наведені у таблиці 5.

Таблиця 3. Хроматографічний аналіз ГМН

Низький вміст інуліну (< 0,1%) відбиває характерний для збору гомеопатичної сировини час заготівлі (травень - червень), стадію вегетації (цвітіння) та вид сировини -- вся свіжа квітуча рослина. Саме в цей період відбувається витрата запасних поживних речовин.

3. Підходи до стандартизації гомеопатичних розведень рослинного та мінерального походження

Нами вивчалась можливість ідентифікації розведень (1Д - 3Д) з використанням специфічних якісних реакцій, вказаних у розділі 2, а також можливість виявлення в гомеопатичних розведеннях (ГР) окремих груп БАР з застосуванням оптимальних хроматографічних систем.

Якісні реакції на ГР проводили, використовуючи два підходи. У першому випадку збільшували об'єм ГР, взятого для аналізу, наприклад, брали 1 мл, 2 мл, 3 мл відповідно для 1Д, 2Д, 3Д розведень. В другому випадку використовували концентрування ГР методом упарювання певного об'єму. Після охолодження залишок розчиняли в певному об'ємі індиферентної рідини (вода, спирт етиловий тощо) та проводили якісні реакції, використовуючи при цьому мінімальні кількості відповідних реактивів.

Рис. 1 Схема тонкошарової хроматографії ГМН у системі БОВ (4:1:2)

Таблиця 4. Спектральні характеристики ГМН

У ГР "Taraxacum" (1Д) можна ідентифікувати БАР, застосовуючи всі реакції, вказані у розділі 2, за винятком цианідинової проби (ефект реакції відсутній навіть після концентрування). Для ідентифікації ГР (2Д - 3Д) можна використати реакції з оцтовим ангідридом і кислотою сірчаною концентрованою та реакцію на інулін, при цьому ГР (3Д) необхідно концентрувати.

Таблиця 5. Результати кількісного визначення інуліну в перерахунку на фруктозу в ГМН "Taraxacum"

Ідентифікація (1Д) розведення "Phytolacca" можлива при використанні всіх реакцій, вказаних у розділі 2. У (2Д) розведенні виявляли тільки тритерпенові сапоніни та цукри, що було характерним і для (3Д) розведення, тільки після його концентрування.

Для ідентифікації (1Д - 2Д) розведень "Pulsatilla" можна використовувати всі вищеперелічені реакції на ГМН, при цьому (2Д) розведення необхідно концентрувати. (3Д) розведення дає позитивні реакції тільки на тритерпенові сапоніни, при цьому його треба упарювати.

В розведеннях (1Д - 2Д) "Thuja" та "Sabina" можливе виявлення всіх груп БАР без проведення концентрування, але у розведенні (2Д) ефект реакцій слабкий, не характерний, тому його доцільно концентрувати. При концентруванні (3Д) розведення в 20 разів можливе виявлення тритерпенових сапонінів і кумаринів.

Отримані дані свідчать про те, що при проведенні якісних реакцій на основні групи діючих речовин (1Д) розведення ГМН дає позитивні реакції без проведення концентрування; (2Д) розведення дає позитивні реакції на окремі групи сполук, при цьому необхідно проводити концентрування розведення або збільшувати його об'єм при проведенні реакцій. Якісний аналіз (3Д) розведення можливий тільки з використанням більш чутливих реакцій після проведення концентрування.

Хроматографічний аналіз ГР (1Д - 3Д) ГМН проводили з використанням тонкошарової хроматографії в оптимальній для всіх ГМН системі БОВ (4:1:2). При аналізі використовували (1Д) розведення без концентрування, (2Д) розведення упарювали в 10 разів, (3Д) розведення -- в 20 разів.

ГР (1Д - 2Д) "Taraxacum" можливо ідентифікувати за наявністю двох плям (ІІ, V -- рис. 1), які відносяться до сапонінів і інуліну, ГР (3Д) за однією плямою (V), що відноситься до інуліну, яка виявляється тільки після проявлення.

ГР (1Д - 2Д) "Phytolacca" можливо ідентифікувати за наявністю плям (ІІ, ІІІ, ІV -- рис. 1), які відносяться до тритерпенових сапонінів і кумаринів; ГР (3Д) за плямами (ІІ, ІІІ), що відносяться до тритерпенових сапонінів.

ГР (1Д - 2Д) "Pulsatilla" ідентифікували за наявністю плям, які відповідають тритерпеновим сапонінам (І, ІІ, ІІІ, ІV -- рис. 1), ізофлаваноїдам (V), оксикоричним кислотам (VІ); ГР (3Д) за хроматографічними плямами (І, ІІІ), що відносяться до тритерпенових сапонінів.

ГР (1Д - 2Д) "Thuja" і "Sabina" можливо ідентифікувати за плямами (ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ) і (ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ) відповідно. У ГР (3Д) розведенні "Thuja" виявляються плями (ІІ, V), "Sabina" -- (ІІ, VІ), що відповідає тритерпеновим сапонінам і кумаринам.

Таким чином, у ГР (1Д - 2Д) хроматографічним методом аналізу можлива ідентифікація всіх груп БАР, які містяться у ГМН, при цьому (2Д) розведення необхідно концентрувати. У (3Д) розведенні ідентифікуються окремі групи сполук, причому тільки після проявлення.

При оцінці якості ГР (1Д - 2Д) можливе використання їх спектральних характеристик.

Оцінку якості гомеопатичних матричних розчинів (ГМР) і розведень неорганічних мінеральних солей проводили за такими показниками, як: опис, розчинність, якісні реакції на катіон і анон, кількісне визначення з використанням методик, наведених у монографіях ДФ Х та ГОСТах.

Для кількісного визначення ГМР і розведень (2Д - 4Д) використовували екстракційно-спектрофотометричний метод за допомогою екстракційних систем на основі краун-ефірів. Для солей калію застосовували систему 18-краун-6-тропеолін 000 - ІІ / хлороформ; для солей срібла -- 15-краун-5-бромкрезоловий зелений / хлороформ. Відносна помилка визначення становить від 1,08% до 2,06%. Результати наведені в таблиці 6.

Таблиця 6. Результати кількісного визначення гомеопатичних розведень солей калію і срібла

4. Дослідження зі стандартизації готових гомеопатичних лікарських форм

Специфічність гомеопатичних лікарських засобів в Україні полягає у застосуванні, в основному, такої лікарської форми як гомеопатичні гранули та високі сотенні розведення для їх "насичення" (6С, 30С, 50С, 200С, 1000С). В зв'язку з цим, очевидно обґрунтованим методологічним підходом є відсутність тестів "випробування на тотожність" і "кількісне визначення активних компонентів".

При цьому набувають значення контроль якості вихідної сировини, проміжних продуктів (гомеопатичних розведень), напівпродукту (крупки цукрової), готового продукту (за тестами випробування крупки цукрової). Десяткові розведення (2Д - 4Д)є проміжною ланкою між ГМН і високими розведеннями. Тому у виробництві комплексних препаратів гомеопатичних гранул важливого значення набуває контроль за процесом виробництва, який здійснюється за параметрами, які відповідають технологічній схемі.

На основі експериментальних досліджень були розроблені методологічні підходи до оцінки якості гомеопатичних гранул комплексних препаратів. Нами розроблені методики проведення таких тестів: зовнішній вигляд гранул: розмір (2 - 3 мм, кількість більш дрібних і більш крупних гранул не повинна перевищувати у сумі 5%), форма, колір, запах і смак; тотожність: реакція тотожності на крупку цукрову (з реактивом Фелінга); розпадність (не більше 15 хвилин); втрата у масі під час висушування (не більше 5%); середня кількість гранул в 2,00 г (розбіг між результатами паралельних визначень не перевищує 7%); мікробіологічна чистота.

Вивчено вплив процесу "насичення" розведень на час розпадності гранул: після проходження технологічної стадії насичення час розпадності гранул несуттєво збільшується. Досліджена можливість контролю забруднення (на стадіях виробництва) сторонніми домішками за допомогою тесту "Світловбираючі домішки". Вивчена стабільність гомеопатичних гранул комплексних препаратів у процесі зберігання при контролі за показниками, вказаними вище. На основі отриманих даних був встановлений термін зберігання комплексних препаратів гомеопатичних гранул -- два роки. За результатами досліджень розроблені проекти Тимчасових фармакопейних статей (ТФС) на десять комплексних препаратів, обґрунтованого складу.

Висновки

Вперше проведено комплексні дослідження, обґрунтовані специфічні методологічні підходи до оцінки якості та методи контролю гомеопатичних матричних настойок, гомеопатичних розведень із сировини рослинного та мінерального походження, готових гомеопатичних лікарських засобів.

Вивчені фізичні властивості гомеопатичних матричних настойок "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina" та обґрунтована необхідність проведення їх випробування за показниками якості: опис, "значення густини", "сухий залишок", як об'єктивних характеристик, які відображають технологію виготовлення гомеопатичних матричних настойок і вміст у соку рослини основних груп біологічно активних речовин.

За допомогою якісних реакцій і методів тонкошарової хроматографії та хроматографії на папері встановлений склад груп біологічно активних речовин у гомеопатичних матричних настойках "Taraxacum" (сапоніни, флавоноїди, кумарини, оксикоричні кислоти, інулін), "Phytolacca" (тритерпенові сапоніни, кумарини, оксикоричні кислоти), "Pulsatilla" (тритерпенові сапоніни, флавоноїди, ізофлавоноїди, оксикоричні кислоти), "Thuja" і "Sabina" (ефірні олії, флавоноїди, кумарини, тритерпенові сапоніни, оксикоричні кислоти).

Обрані оптимальні умови хроматографічного розділення основних груп біологічно активних речовин, розроблено хроматографічні методики (метод тонкошарової хроматографії) контролю якості гомеопатичних матричних настойок "Taraxacum", "Phytolacca", "Pulsatilla", "Thuja", "Sabina" з застосуванням різних систем розчинників.

Встановлено, що оптимальною системою є бутанол - кислота оцтова - вода (4:1:2).

Встановлено, що УФ- та ІЧ-спектри, які відображають якісний склад груп біологічно активних речовин у гомеопатичних матричних настойках та перших десяткових розведеннях, можуть слугувати специфічними об'єктивними показниками їх якості.

Розроблено методики спектрофотометричного визначення інуліну в гомеопатичній матричній настойці "Taraxacum" та екстракційно-спектрофотометричного визначення (на основі систем з краун-ефірами) свинцю в свіжозібраній сировині, солей калію, срібла в гомеопатичних розведеннях. Запропоновані методики характеризуються достатньою точністю.

Обгрунтований методологічний підхід до оцінки якості першого, другого, третього десяткових розведень, який полягає у наступному: вибір найбільш чутливих реакцій тотожності, які дозволяють використовувати для аналізу оптимальні кількості розведень і реагентів; підбір оптимальних систем розчинників для ідентифікації груп біологічно активних речовин методом тонкошарової хроматографії; необхідність концентрування (у 10 разів і більше) другого та третього десяткових розведень гомеопатичних матричних настойок

Розроблені методи оцінки якості комплексних гомеопатичних препаратів у вигляді гранул покладені в основу затверджених аналітичних нормативних документів (10 ТФС).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Ветютнева Н.А., Москаленко Н.Д., Москаленко О.А. Исследования в области разработки количественного определения примеси свинца в лекарственном растительном сырье / Збірн. наук. праць. -- К: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 1997. -- С. 99 - 101.

Ветютнева Н.О., Москаленко О.О. Дослідження щодо обгрунтування показників якості гомеопатичних засобів / Збірн. наук. праць. -- К: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 1998. -- Вип. 7. -- т.2. -- С. 648 - 658.

Ветютнева Н.О., Горобиєбиєвська О.Г., Москаленко О.О. До питання про оцінку якості гомеопатичних гранул // Укр. гомеоп. щорічник. -- 1998. -- т.1. -- С. 108 - 111.

Ветютнева Н.О., Москаленко О.О. Оцінка якості гомеопатичних лікарських засобів: сучасний стан та перспективи // Фармацевтичн. журн. -- 1999. -- № 3. -- С. 28 - 32.

Ветютнева Н.А., Москаленко О.А. Изучение физико-химических свойств гомеопатической матричной настойки Pulsatilla / Збірн. наук. праць. -- К: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 1999. -- Вип. 8. -- С. 525 - 533.

Ветютнева Н.А., Москаленко О.А. Хроматографические и спектрофотометрические методы анализа гомеопатических матричных настоек Phytolacca и Pulsatilla // Ліки України. -- 2000. -- №3. -- С. 55 - 57.

Ветютнева Н.О., Москаленко О.О. Наукове обґрунтування показників якості матричних настоянок і гомеопатичних розведень "Thuja" і "Sabina" / Збірн. наук. праць. -- К: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2000. -- Вип. 9. -- С. 632 - 639.

Ветютнева Н.О., Москаленко О.О. Оцінка якості гомеопатичної матричної настоянки "Taraxacum" та її розведень // Фармац. журнал. -- 2000. -- №4. -- С. 76 - 80.

Ветютнева Н.А., Москаленко О.А. Методологические подходы к оценке качества гомеопатических лекарственных средств растительного и минерального происхождения // Укр. гомеоп. щорічник. -- 2000. -- т.3. -- С. 142 - 146.

Общие методы анализа и систематизация гомеопатического растительного сырья по технологическим подходам при изготовлении матричных настоек / Ветютнева Н.А., Москаленко Н.Д., Москаленко О.А., Пилипенко А.Г. / Метод. рекомендации. -- К., 1996. -- 35 с.

Ветютнева Н.А., Москаленко Н.Д., Москаленко О.А. Вопросы качества гомеопатических разведений при их производстве в аптеке // Современные пути развития гомеопатии и проблемы создания рациональных лекарственных форм. -- Пятигорск, 1996. -- С. 18.

Ветютнева Н.О., Москаленко О.О. Питання контролю якості гомеопатичних розведень і матричних настоянок // Матеріали ІІ Наук.-практ. конф. з народної і нетрадиційної медицини. -- К.: Академпресс. -- 1996. -- С. 129 - 130.

Ветютнева Н.А., Москаленко Н.Д., Москаленко О.А. Обеспечение качества гомеопатических разведений из растительного сырья при их производстве в аптеке // Материалы Междун. гомеоп. конг. "Гомеопатия в России". -- Новосибирск, 1996. -- С. 98 - 99.

Ветютнева Н.А., Москаленко О.А. Актуальные вопросы по обеспечению качества экстемпоральных гомеопатических лекарственных форм // Материали наук.-практич. конф. "Досягнення сучасної фармації в медичну практику". -- Харків, 1996. -- С. 149 - 150.

Ветютнева Н.О., Москаленко О.О. Вивчення показників якості гомеопатичних матричних настоянок // Матеріали V Нац. з'їзду фармацевтів України "Досягнення сучасної фармації та перспктиви розитку у новому тисячолітті". -- Харків, 1999. -- С. 347 - 348.

Размещено на Allbest.ru