Морфофукціональний стан тканин органів сечовивідної системи при використанні хірургічних біологічних розсмоктувальних ниток (анатомо-експериментальне дослідження)

Так для сечовода зменшення становить: на 14 добу - 57,1%, на 30 добу - 33,3%, на 180 добу - 32,9%; для сечового міхура: на 14 добу - 69,8%, на 30

добу - 63,7%, на 180 добу - 61,7%; для сечівника: на 14 добу - 58,7%, на 30 добу - 37,9%, на 180 добу - 35,7%. Це свідчить про неповну регенерацію гладком'язових компонентів цих органів і створює умови для формування грубого надлишкового рубця.

Таким чином, отримані результати свідчать, що при використанні для зшивання органів сечовивідної системи біофілу (на відміну від кетгуту) помітно скорочується перша фаза ранового процесу, відзначається більш ранній перехід нейтрофільної і моноцитарно-макрофагальної фаз запального процесу у фібробластичну, що відображає активність проліферативних процесів, спрямованих на забезпечення репаративної регенерації ушкоджених структур.

ВИСНОВКИ

1. Результати операцій на органах сечовивідної системи в значній ступені залежать від якості розсмоктувальних шовних матеріалів, що визначає виразність та характер запально-реактивних змін у зшитих тканинах, темпи резорбції самих ниток, довжину та структуру рубця, що формується, можливості репаративної регенерації пошкоджених тканин.

2. Використання розповсюдженого кетгуту при операціях на різних рівнях сечовивідної системи внаслідок морфофункціональних особливостей органів і впливу сечі, високої тканинної реактивності самого шовного матеріалу ускладнює процеси загоєння. Репаративна регенерація, як правило, протікає за типом вторинного натягу, крізь стадію виразних запально-гнійних змін і надлишкового розвитку грануляційної тканини при явищах зростаючих циркуляторних розладів та тканевої гіпоксії, пригнічення репаративного потенціалу з послідуючим формуванням щільного рубця, що стенозує просвіт органів, їх функціональний ресурс.

3. Негативний вплив кетгуту на процеси загоєння проявляється не тільки його відомими антигенними властивостями, що конкретизує вперше представлена в роботі кількісна динаміка клітинних перетворень в рановом регенераті, але і характером біодеструкції самої нитки. Розпад її протікає крізь стадію гнійного запалення і подальшого формування навколошовних гранулом, що потенцюють фібробластичну трансформацію зшитих тканин і ускладнюють відновлення розсічених м'язових шарів органів.

4. Внаслідок означених особливостей кетгуту зшивання ним ран нирки призводить до значного рубцевого заміщення паренхими. В сечовому міхурі надлишок рубцевої тканини в зоні швів уповільнює процеси відновлення і диференціації в регенеруючій слизовій оболонці. У сечоводі і сечівнику в зв'язку з цим безумовно розвиваються рубцеві стенози у сполучнотканинному сегменті.

5. Хірургічна нитка “Біофіл” внаслідок своєї морфоспецифіки створює інші, більш сучасні біологічні умови для загоєння зшитих органів сечовивідної системи, що характеризується різким зниженням запально-реактивних змін у ранні терміни після операції та незначним розвитком рубця, перевагою репаративної регенерації у пізні терміни. Циркуляторні розлади та морфологічні ознаки тканевої гіпоксії розвиваються мінімально з помірними ензимними зрушеннями і переважанням з 7 доби після операції активності ферментів аеробного подиху.

6. “Біофіл” має виражену біологічну активність, стимулюючи процеси загоєння в органах сечовивідної системи. Це виявляється прискоренням темпів фібробластичної активності та фібрилогенезу, регенерації епітеліальної та гладком'язової тканини, а також збільшенням при цьому у 1,5-2 рази вмісту рибонуклеїнових кислот і глікогену, що відображає зростання білоксинтезуючої функції та клітинного потенціалу ранового регенерату.

7. Динаміка морфометричних показників клітинного складу тканинного регенерату при використанні “Біофілу” свідчить про різке зниження кількості нейтрофілів, лімфоцитів та плазматичних клітин, що є відображенням слабко вираженого сенсибілізуючого впливу цього шовного матеріалу. При цьому має місце переважність у 2-3 рази вмісту фібробластів та у 2 і більше разів регенеруючих міоцитів у відповідні терміни порівняно з кетгутом.

8. Біодеструкція “Біофілу” в органах сечовивідної системи відбувається як за рахунок помірної клітинної резорбції нитки, що

фрагментується клітинними елементами фібробластичного ряду, так і шляхом позаклітинного розсмоктування її гомогенізованого колагену тканевою рідиною, про що свідчить зменшення фрагментів нитки без вираженого клітинного представництва. Початок розсмоктування “Біофілу” у вигляді смужкоподібного розслоєння та перших ознак фрагментації відзначається на 14 добу. Повне розсмоктування залежить від калібру нитки, що використовується на різних органах сечовивідної системи, відзначається через 30-90 діб без ознак формування вогнищ продуктивної реакції та надлишкового розвитку рубцевої тканини.

9. Загоєння ран нирки, сечоводу, сечового міхура, сечівника, зшитих “Біофілом” відбувається за типом первинного натягу з формуванням вузького, пухкого рубця з раннім формуванням і диференціацією епітеліального регенерата. Внаслідок зберігання пухкої структури та розвинутого судинного басейну рубця в пізні терміни має місце інтенсивне вростання в нього регенератів гладком'язових клітин з частковим (сечівник), або повним (сечовий міхур, сечовід) відновленням цілісності розсічених м'язових шарів, зникненням рубця і максимальним відновленням анатомічної цілісності зшитих шарів органів без ознак їх стенозування.

10. Використання нової розсмоктувальної вітчизняної нитки "Біофіл" при операціях на нирках, сечоводі, сечовому міхурі, сечівнику замість широковикористовуваного кетгуту дозволяє різко знизити частоту розвитку таких серйозних запально-гнійних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді, як нагноєння швів, їхня розбіжність, утворення інфільтратів та лігатурних свищів. У пізні терміни різко зменшуються процеси, що рубцево стенозують у зоні швів і ускладнення, які розвиваються на цьому грунті. Все це в цілому сприяє максимальному відновленню морфофункціонального ресурсу оперованих органів і відкриває нові можливості поліпшення функціональних виходів операцій на органах сечовивідної системи.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скрипников Н.С., Хилько Ю.К., Пронина Е.Н., Черно В.С., Рожнов В.Г., Марченко В.Ю., Билаш С.М., Половик А.Ю. Методика получения серийных полутонких срезов при проведении гистологических и эмбриологических исследований// Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1997. - №10. - С.151-155.

2. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Костенко В.А., Пронина Е.Н., Конопля Н.М., Романцев А.Ю., Черно В.С. Перспектива создания и применения новых хирургических рассасывающихся шовных материалов в Украине// Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1997. - №15. - С.9-17.

3. Пронина Е.Н. Экспериментально-морфологическая оценка заживления ран мочевого пузыря при сшивании их нитями “Биофил” и дексон// Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1997. - №15. - С.144-149.

4. Пронина Е.Н. Сравнительная характеристика реакции тканей мочевого пузыря на шов кетгутом и дексоном в ранние сроки после их наложения// Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава-Харьков, 1997. - №30. - С.124-130.

5. Скрипников Н.С., Костенко В.А., Пронина Е.Н. Проблема выбора современных хирургических шовных материалов// Проблеми екології та медицини. - Полтава, 1997. - №1-2. - С.95-101.

6. Скрипников Н.С., Костенко В.А., Пронина Е.Н. Романцев А.Ю. Морфологические и метаболические изменения в тканях при имплантации хирургических шовных материалов // Клінічна хірургія. - 1997. - №11-12. - С.78-81.

7. Пронина Е.Н. Морфометрический анализ показателей динамики обменных процессов в области формирующегося рубца мочевого пузыря при использовании кетгута и “Биофила”// Український медичний альманах. - Луганськ, 1998. - №3. - С.66-67.

8. Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Коротко О.Ш., Проніна О.М. Костенко В.О., Черно В.С., Аль Нсаур Джамаль. Експериментально-морфологічна оцінка хірургічної нитки "Біофіл" при операціях на шлунково-кишечному тракті і органах сечовиділення// Вісник Вінницького державного медичного університету. - Вінниця, 1998. - №2. - С.343-345.

9. Пронина Е.Н. Морфологическая оценка реакции тканей почки, сшитых кетгутом и биофилом после экспериментальной нефротомии// Вісник морфології. - Вінниця, 1998. - №1. - С.124-125.

10. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Коротко А.Ш., Пронина Е.Н., Костенко В.А., Черно В.С., Денисенко М.В. Экспериментально-морфологическая оценка новой хирургической нити "Биофил" при урологических операциях// Архив клинической и экспериментальной медицины. - Донецк : Здоровье, 1998. - Т.7. - №2. (приложение). - С.98-102.

11. Пронина Е.Н. Динамика обменных процессов в области формирующегося рубца почки после экспериментальной нефротомии с использованием кетгута и биофила// Таврический медико-биологический вестник. - Сімферополь, 1999. - № 1-2. - С.17-20.

12. Проніна О.М. Макро-мікроскопічна характеристика тканин сечовода, зшитого біофілом при його експериментальному розсіканні у ранні терміни загоєння// Вісник морфології. - Вінниця, 1999. - т.5. - № 2. - С.189-190.

13. Проніна О.М. Використання фільтруючого вузла, що саморуйнується, інфузійної одноразової системи при операціях в експерименті на тваринах// Вісник Вінницького державного медичного університету. - Вінниця, 1999. - Т.3. - № 2. - С.476-477.

14. Проніна О.М. Ультраструктура тканин сечоводів в області рубця, що формується при використанні нової нитки біофіл у ранній післяопераційний період// Український медичний альманах.- Луганськ, - 2000. - №1. - С.144-145

15. Проніна О.М. Електронномікроскопічна оцінка тканин сечового міхура тварин при експериментальній цистотомії з використанням хірургічної нитки біофіл// Вісник Вінницького державного медичного університету. - Вінниця, 2000. -Т.4. - №1. - с.43-44.

16. Скрипніков М.С., Костенко В.О., Проніна О.М. Вплив різних розсмоктувальних шовних матеріалів на вміст макроергічних сполук в оперованих нирках собак// Одеський медичний журнал. - Одеса, 2000. - № 1. - С.18-19.

17. Проніна О.М. Особливості процесу репаративної регенерації тканин сечового міхура при зшиванні їх кетгутом та біофілом в ранні терміни після операції// Вісник морфології.- Вінниця, 2000. - Т.6. - № 1. - С.19-20.

18. Скрипников Н., Пронина Е., Скрипников П., Осауленко В., Бабанин А., Безруков С. Новая рассасывающаяся нить “Биофил” и перспективы ее использования в челюстно-лицевой хирургии // ДентАрт. - Полтава, 1996. - №2. - С.22-25.

19. Пат. 22977 А (Україна) МПК А 61 L 17/00. Спосіб одержання резорбтивного шовного матеріалу/ Скрипніков М.С., Романцев О.Ю., Костенко В.О., Проніна О.М., Кушпільов А.І., Конопля М.М. (Україна). № 97031199 Заявл. 18.03.97., Опубл. 5.05.98.

20. Пат. 25633А (Україна) МПК А 61 L 17/00. Спосіб виготовлення біологічного шовного матеріалу, що розсмоктується/ Конопля М.М., Романцев О.Ю., Проніна О.М., Костенко В.О.,Черно В.С. (Україна). № 97041766 Заявл. 15.04.97., Опубл.30.10.98.

21. Пат. 19427 А (Україна) МПК А 61 М 5/165. Фільтруючий вузол інфузійної системи одноразового використання/ Скрипніков М.С., Віденіна Р.Ф., Проніна О.М., Маліч В.О. (Україна). №В 3503065 Заявл. 14.05.93., Опубл. 19.03.98.

22. Осауленко В.М., Пронина Е.Н., Скрипников Н.С., Дуденко Ф.И., Костенко В.А., Бабанин А.А., Олексюк В.И. Новые рассасывающиеся органические шовные материалы группы “Десмофил” с индивидуализацией времени резорбции/ Матеріали II Міжнародної конференції “Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов”.- Москва,1995. - С.340-342.

23. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Коротко А.Ш., Костенко В.А., ОсауленкоВ.М., Пронина Е.Н. Новая биологическая рассасывающаяся нить “Биофил”/ 1 Національний з'їзд фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології ”- Київ, 1995. - С.157.

24. Скрипніков М.С., Віденіна Р.Ф., Проніна О.М. Фільтруючий вузол одноразової інфузійної системи/ Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні.- Полтава, 1996. - С.371.

25. Проніна О.М. Морфофункціональна характеристика тканин сечовивідних органів при використанні кетгуту та “Біофілу”/ Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні.- Полтава, 1996.-С.324.

26. Бабанін А.А., Проніна О.М. Порівняльна характеристика морфофункціональних особливостей зшитих тканин сечовивідних органів при використанні кетгуту та “Біофілу”/ Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1996. - С.23-24.

27. Проніна О.М., Дігтяр В.М. Експериментальне використання хірургічних ниток “Біофіл” при операціях на жовчних шляхах/ Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці, 1996. - С.266-267.

28. Пронина Е.Н. Некоторые морфологические аспекты использования хирургической рассасывающейся нити “Биофил” при операциях на органах мочевыделительной системы// Морфология.- С.Петербург, 1996. - №2. - С.82-83.

29. Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Костенко В.О., Проніна О.М. Дігтяр В.М., Черно В.С., Рожнов В.Г. Вплив хірургічних шовних матеріалів на репаративно-регенераторні процеси в тканинах у післяопераційному періоді/ Матеріали Міжнародного симпозіума “Принципи пропорції та математичного моделювання в морфології”.- Вінниця, 1997. - С.176-177.

30. Бабанін А.А., Проніна О.М., Дігтяр В.М. Принципи гармонії розтинених тканин та шовного матеріалу при експериментальному використанні біологічної нитки “Біофіл” в хірургії жовчних шляхів/ Матеріали Міжнародного симпозіума “Принципи пропорції та математичного моделювання в морфології”.- Вінниця, 1997. - С.10.

31. Бабанін А.А., Проніна О.М., Черно В.С. Процес регенерації пошкоджених тканин органів сечовивідної системи, зшитих новою хірургічною ниткою “Біофіл” як наслідок гармонійної єдності/ Матеріали Міжнародного симпозіума “Принципи пропорції та математичного моделювання в морфології”.- Вінниця, 1997. - С.10-11.

32. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Костенко В.А., Пронина Е.Н., Черно В.С., Конопля Н.М., Романцев А.Ю. Новые хирургические рассасывающиеся шовные материалы из биологического сырья/ V Російський національный конгрес "Человек и лекарство".- Москва, 1998. - С.526-527.

33. Скрипников Н.С., Костенко А.А., Пронина Е.Н., Черно В.С., Конопля Н.М., Романцев А.Ю. Экспериментальное обоснование применения новых биологических рассасывающихся шовных материалов/ Матеріали ІІІ Міжнародної конференції "Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов" (под ред. проф. А.А.Адамяна).- Москва, 1998. - С.170-172.

34. крипніков М.С., Проніна О.М. Судинні зміни в тканинах сечовода, зшитого біофілом при його експериментальному розсіканні у ранні терміни загоєння/ Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження видатного вченого-лімфолога професора О.І.Свиридова. - Київ, 2000. - С. 58-59.

35. Скрипніков М.С., Костенко В.О., Проніна О.М. Нові хірургічні розсмоктувальні шовні матеріали, що здатні стимулювати репаративну регенерацію тканин// Український медичний альманах (додаток). - 2000. - №1. - С.55.

АНОТАЦІЯ

Проніна О.М. “Морфофукціональний стан тканин органів сечовивідної системи при використанні хірургічних біологічних розсмоктувальних ниток (анатомо-експериментальне дослідження)”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01- нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2001.

Дисертація присвячена експериментально-морфологічному обгрунтуванню використання хірургічної нитки з твердої мозкової оболонки великої рогатої худоби “Біофіл” при операціях на нирках, сечоводах, сечовому міхурі та сечівнику.

Встановлено, що нитка “Біофіл” не викликає запально-реактивних змін в зшитих тканинах, стимулює процеси загоєння та репаративної регенерації. Ці її якості створюють нові найбільш удосконалені умови для загоєння оперованих органів сечовивідної системи. Поліпшується тканинний метаболізм при мінімальній виразності циркуляторних розладів. Темпи фібробластичної активності фібрілогенезу, регенерації епітеліальної, гладком'язової тканин підвищуються у 1,5 - 2 рази. Загоєння зшитих тканин протікає за типом первинного з формуванням вузького пухкого рубця, який на 30 добу частково, а через 2-3 місяці практично повністю проростає регенератами пошкоджених структур органів сечовивідної системи.

Використання “Біофілу” замість кетгуту при операціях на нирках, сечоводах, сечовому міхурі, сечівнику дозволить значно знизити відсоток гнійно-запальних ускладнень.

Ключові слова: репаративна регенерація, органи сечовивідної системи (нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник), хірургічні біологічні розсмоктувальні нитки кетгут і “Біофіл”.

АННОТАЦИЯ

Пронина Е.Н. "Морфофункциональное состояние тканей органов мочевыделительной системы при использовании хирургических биологических рассасывающихся нитей (анатомо-экспериментальное исследование)". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия.- Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2001.

Одним из наиболее ценных свойств оболочечных нитей следует признать тот факт, что они вызывают минимальные воспалительно-реактивные изменения в сшитых тканях, что вероятно, обусловлено практически полным отсутствием иммунологической специфичности мозговой оболочки. Выраженный эффект стимуляции процессов заживления сшитых тканей характерен для нити из твердой мозговой оболочки - биофила. Это выражается в активации в 1,5-2 раза активности фибробластов, а также возрастании в последних и гладкомышечных клетках в среднем в 2 раза количества рибонуклеиновых кислот, определяющих анаболическую функцию В ранние сроки, вызывая минимальное воспаление и стимулируя процессы заживления, он снижает опасность гнойно-воспалительных осложнений, расхождение швов, развитие местного и общего перитонита Таким образом, вполне оправданным подходом к созданию новых РШМ является разработка нитей с незначительным сроком резорбции и способностью активизировать процессы заживления оперированных тканей. Однако это свойство должно быть строго ограничено во времени для предупреждения нежелательных пролиферативных процессов, способствующих развитию избыточного рубца. Особую актуальность это имеет в урологической практике, где РШМ соприкасаются с агрессивной средой (мочой) .

Заживление ран почки, мочеточника, мочевого пузыря и уретры после ушивания их нитью "Биофил" проходит по законам репаративной регенерации и протекает по типу первичного натяжения.

Края раны при этом ровные, раневой канал заполняется сгустками излившейся крови, что предохраняет ее края от дегидратации и инфекции. Лизис сгустка крови и тканевого детрита происходит под влиянием протеолитических ферментов нейтрофилов. Последние погибают и на смену им приходят макрофаги, которые фагоцитируют эритроциты, остатки поврежденной ткани. Часть содержимого раны удаляется в первые сутки вместе с экссудатом, то есть происходит первичное очищение.

Уже на 3 сутки в краях тканей раны появляются растущие навстречу друг другу фибробласты и новообразованные капилляры, появляется грануляционная ткань, пласт которой очень узкий. Но уже к 14 суткам она полностью созревает и рана заживает тонким рубцом. В наблюдаемых нами хирургических ранах заживление первичным натяжением ускоряется, на наш взгляд, в связи с применением нити "Биофил", вокруг которой скапливаются рассасывающие ее гигантские клетки инородных тел, не мешающие заживлению.

Заживление ран почки, мочеточника, мочевого пузыря и уретры после ушивания их кетгутом также протекает по законам репаративной регенерации. Однако, темпы заживления, его характер при морфологическом исследовании различных слоев существенно отличается.

Так в мочеточнике, мочевом пузыре и уретре на уровне слизистой оболочки и ее собственной пластинки заживление протекало по типу первичного натяжения. Однако, в области швов и в участках диастаза краев рана заживала по типу вторичного натяжения, то есть через нагноение посредством гранулирования. В этих участках возникали кровоизлияния, травматический отек краев раны, появлялись признаки демаркационного гнойного воспаления на границе с омертвевшей тканью, расплавление некротических масс.

В течение первой недели в указанных участках происходило отторжение некротических масс - вторичное очищение раны и в ее краях развивалась грануляционная ткань. Эта ткань выполняла участки раны и была представлена несколькими слоями: поверхностным лейкоцитарно-некротическим, поверхностным слоем сосудистых петель, слоем вертикальных сосудов, созревающим слоем горизонтально расположенных фибробластов и фиброзным слоем.

При этом виде заживления раны созревание грануляционной ткани сопровождалось регенерацией эпителия. Однако, на месте раны всегда образовывался плотный грубый рубец.

Поскольку условия эксперимента в одинаковой степени выдержаны как с применением "Биофила", так и кетгута, то указанный недостаток можно отнести именно к особенностям самой кетгутовой нити.

Ключевые слова: репаративная регенерация, органы мочевыделительной системы (почки, мочеточники, мочевой пузырь, уретра), хирургические биологические рассасывающиеся шовные материалы кетгут, "Биофил".

RESUME

Pronina E.N. “Morphofunctional condition of the tissues of urochesic sistem in the application of surgical biological dissolvin filamens (anatomo-experimental invtstigation)”. - Manuscript.

Dissertation for a degree of Doctor of Medical Science by Speciality 14.03.01 - Normal Anatomy. - Kharkiv State Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkiv, 2001.

The dissertation is devoted to value of the use surgical thread made of dura mater spinalis of the cattle “Biofil” under surgical operations on kidneys, ureters, urinary bladder and urethra.

It has been proved that the healing of wound of bladder after suturing with considerable decreasing of exudative-alterative processes and circulative disorders, that leads to formation of thin friable cicatrix.

Both macro- and microestimations have displayed that early postoperative period can be characterized with little morfological symptoms of tissue hypoxia against the background of fibroblast activity increasing. The last accelerates the healing and prevents the development of suppurative inflammation complications.

Ultrastructural analysis of ureter tissues during the early postoperative period has shown that the necrotic phase was reduced to minimum. The processes of fibrillogenesis and angiogenesis are predominant, that is obviously connected with stimulative influence of Biofil thread itself.

Key words: reparative regeneration, urinary organs (kidneys, ureters, urinary bladder and urethra), absorbable suture materials, Biofil, catgut.

Размещено на Allbest.ru