Комплексна оцінка стану здоров'я дітей, що проживають на території, забрудненій фтором і солями важких металів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ МОЗ УКРАЇНИ

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Коржинський Ю.С. Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії та неонатології ФПО

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коренєв М.М. директор Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, завідувач відділу педіатрії

Доктор медичних наук, професор Безруков Л.О. Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної та факультетської педіатрії

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

Захист відбудеться "10" жовтня 2001р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий ___7 вересня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.м.н., доцент Савво В.М.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми: Як свідчать результати досліджень, в останні десятиріччя до 75% усіх захворювань прямо чи опосередковано можуть бути зумовлені саме несприятливим станом природи, надмірним забрудненням, деградацією, збідненням або вичерпанням окремих життєво важливих ресурсів, що складає серйозну проблему для лікарів (Резнік І.Б., Кутепов Е.Н. і співавт., 1999; Пінегін Б.В., 2000). В сучасних умовах здоров'я підростаючого покоління має особливо важливе значення, оскільки рівень розвитку дітей, їх фізичний і розумовий потенціал, соціальна активність будуть сприяти у майбутньому виходу Держави із соціально - економічної кризи (Лук'янова О.М. і співавт., 1998; Волосовець О.П., Одинець Ю.В. і співавт., 1999).

Організм дітей, у зв'язку з віковими особливостями, є найбільш чутливим до екопатологічних факторів і стресових впливів (Вельтищев Ю.Е., 1995; Студенікін М.Я. і співавт., 1998; Антипкін Ю.Г., Коренєв М.М. і співавт., Майданник В.Г. і співавт., Мощич П.С., Острополець С.С., 1999). Екологіно детермінована патологія у дітей привертає пильну увагу педіатрів у зв'язку з її високою розповсюдженістю, складністю діагностики, нечисельними повідомленнями про методи її лікування і профілактики і важкість прогнозу (Карпова Е.Г. і співавт., 1998; Белицька Є.Н., Павленко Н.В., 1999). Визначення впливу сукупності ряду зовнішніх факторів, особливо слабких, але постійних за характером, на здоров'я дітей вимагає застосування адекватних методологічних підходів, пошук яких активно проводиться в Україні (Торбін В.Ф., 1997; Няньковський С.Л. і співавт., Нечитайло Ю.М., 1999; Гнатейко О.З. і співавт., Лук'яненко Н.С. і співавт., 2000).

Імунна система (ІС) є критичною мішенню для різноманітної кількості ксенобіотиків і екстремальних фізичних чинників, які часто є імунодепресантами, алергенами або кофакторами алергії (Дранник Г.Н. і співавт., 1994; Передерій В.Г. і співавт., 1995; Земсков А.М. і співавт., 1996; Чернушенко Е.Ф., 1997; Петров Р.В., 1998; Безруков Л.О., 1999; Хаїтов Р.М., 2000). Результати багатьох праць показали високу розповсюдженість імунної недостатності в забруднених регіонах (Казмирчук В.Є. і співавт., Харковенко І.М. і співавт., 1996; Федорук Г.В., 1997; Паранько Н.М. і Рублевська Н.І., 1999; Винарська О.І. і співавт., 2000). Водночас, епідеміологічні методики для виявлення імунної недостатності, що роблять більш наочними основні тенденції та спрощують оцінку ефективності тих чи інших заходів, ще не отримали достатнього поширення і потребують подальшого удосконалення (Щеплягіна Л.А., 1995; Шкіряк - Нижник З.А. і співавт., 1998).

Таким чином, подальше вдосконалення методологічних засад для комплексного вивчення стану здоров'я дитячого населення в умовах несприятливого впливу на нього факторів навколишнього середовища, порівняльний аналіз показників імунного статусу для встановлення характеру і ступеню порушень імунного гомеостазу в умовах забруднення можна розглядати як важливу науково-практичну і народно-господарську проблему, що визначає актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами: Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Львівського державного медичного університету і планувалась у межах науково-дослідної роботи кафедр: стоматології дитячого віку "Оцінка ризику виникнення карієсу зубів та захворювань пародонту у дітей з патологією внутрішніх органів, що проживають в екологічно несприятливих регіонах" (Державний реєстраційний номер - 0196V13962. Шифр ІН. 30.00.0002.95), педіатрії та неонатології ФПДО "Вивчити вплив перинатальних факторів, географічних та екологічних чинників на стан здоров'я і фізичний розвиток дітей" (Державний реєстраційний номер - 0100U002262).

Мета дослідження: Оцінити стан здоров'я дітей, зокрема, їх імунної системи, в умовах забрудненого фтором і солями важких металів середовища, і вивчити можливість корекції виявлених порушень.

Завдання: Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

2) Виявити розповсюдженість основних клінічних проявів синдромів імунної недостатності (ІН) у дитячого населення забрудненого (ЗР) і контрольного регіонів (КР); встановити характер порушень окремих ланок системи імунітету в дітей, що проживають на забрудненій території.

3) Оцінити деякі особливості накопичення мікроелементів (МЕ) (фтору і важких металів) у біосубстратах дітей районів спостереження та їх роль у генезі імунних зсувів у дітей ЗР.

4) Вивчити взаємозв'язок між інтегральними показниками стану здоров'я дітей, показниками імунограми і мікроелементного гомеостазу, які вивчались, що може вказувати на вплив на дитячий організм екологічних факторів.

5) Визначити можливі шляхи зменшення негативного впливу середовища на показники стану здоров'я дітей.

Об'єкт дослідження - стан здоров'я дітей - школярів смт Соснівка.

Предмет дослідження - дані генеалогічного, соціологічного і медико-біологічного анамнезу; розповсюдженість і структура окремих нозологічних форм, груп і класів захворювань; фізичний розвиток дітей (ФР); функціональний стан основних органів і систем організму (кардіореспіраторної, кровотворної); імунний статус і мікроелементний гомеостаз.

Методи дослідження: епідеміологічний, антропометричний, клінічний, дослідження показників периферичної крові, біохімічний, інструментальний, а також імунологічний, токсикологічний та аналітико - статистичний.

Наукова новизна: Вперше у шахтарському регіоні Західної України проведено комплексну клініко-імунологічну оцінку стану здоров'я дітей із застосуванням епідеміологічних мір асоціацій як показників ризику порушень здоров'я дітей і шансів його збереження. Показано вплив слабкого багатофакторного забруднення на збільшення ризику розвитку: захворюваності дітей, фтористої гіпоплазії емалі зубів (ГЕЗ), дисгармонійності ФР і суттєвих змін за варіантами його відхилень, артеріальної гіпертензії і високих показників життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), змін показників периферичної крові, імунопатологічних станів.

Новими є дані про те, що у всіх дітей ЗР спостерігалися достовірні зміни: експресії поверхневого маркеру Т-супресорів, імунорегуляторного індексу (IRI), лізоциму слини, ЦІК, С3, С4 і Ig A крові. Стан здоров'я дітей залежав від вираженості цих імунологічних зсувів, що можливо вказує на провідну роль їх у дестабілізації імунної відповіді в ЗР і може бути віднесеним до імунологічних особливостей даного регіону. На основі аналізу середніх і нормованих показників імунітету, встановлена стадійність змін імунної відповіді у дітей залежно від клінічної ситуації.

Вперше досліджено мікроелементний гомеостаз дітей з району, забрудненого фтором і солями важких металів. Показано перевищення рівнів F і деяких токсичних металів (Pb, Cd, Ni, Mn і Fe), і зниження умовно ессенціальних елементів (Zn і Cu) в організмі дітей Соснівки. Співставлення показників імунного статусу дітей з результатами досліджень мікроелементного гомеостазу дозволило встановити причини імунних зсувів і роль у цьому екологічних факторів різної інтенсивності. За результатми множинного кореляційно - регресіного аналізу встановлено взаємозв'язок між частотою ГЕЗ, основних імунопатологічних синдромів і комбінацією МЕ у біосубстратах дітей ЗР. Нами було доведено і оцінено вплив комплексу МЕ на інтегральні показники стану здоров'я дітей ЗР. Встановлено, що мікроелементний склад дитячого організму пов'язаний майже з усіма показниками здоров'я дітей, що вивчались.

Вперше опрацьовано і апробовано комплекс реабілітаційних заходів із загальнозміцнюючою й антиполютантною дією з метою зменшення негативного впливу середовища на стан здоров'я дітей.

Практичне значення одержаних результатів: Отримані дані дають педіатрам систематичний опис різноманітних відхилень у стані здоров'я дітей під впливом довготривалої дії шкідливих факторів забрудненого навколишнього середовища, у тому числі фтору і солей важких металів. Запропоновано методику порівняльного аналізу інтегральних показників стану здоров'я дітей за епідеміологічними мірами асоціації, що сприяє об'єктивізації оцінки впливу навколишнього середовища на стан здоров'я школярів. Вперше застосовано розгорнуту методику клініко-лабораторної оцінки ІН у дітей, що проживають на території, забрудненій фтором і солями важких металів. Визначені середні значення деяких показників ІС та мікроелементного гомеостазу практично здорових дітей з умовно екологічно чистого району Львівської області, які можуть використовуватися для аналізу при діагностиці й прогнозу різних захворювань з метою вибору тактики й оцінки ефективності реабілітаційних заходів і при моніторингу стану здоров'я дітей. Створено базу даних про стан здоров'я дітей шахтарського регіону, придатну для подальшого динамічного спостереження за закономірностями змін ІС і мікроелементного гомеостазу дітей Західної Україні в сучасних умовах.

Впровадження результатів дослідження: За результатами дослідження розроблено і видано інформаційні листи ("Заходи для покращення комплексної терапії екопатології у дітей, які проживають на території, забрудненій фтором та солями важких металів" (№ 116-99), "Критерії оцінки стану здоров'я дитячого населення, яке проживає на території, забрудненій фтором та солями важких металів, з метою діагностики екологічних захворювань" (№ 117-99).

Практичні рекомендації, які пропонує автор, обґрунтовані даним дослідженням, впроваджено у практику лікувально-профілактичної роботи дитячих поліклінік і лікарень Львівської області (Червоноградського, Сокальского, Кам'янсько-Бузького районів).

Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі кафедрами педіатрії, стоматології дитячого віку Львівського та Вінницького медичних університетів, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької медичної та Полтавської медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача в розробки дисертації: Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Дисертант особисто визначала напрямок, обсяг і методи дослідження, організовувала та проводила клінічні, соціологічні, антропометричні обстеження понад З тисяч дітей. Клініко-лабораторні схеми обстежень, консультаційні висновки і призначення специфічної терапії і реабілітаційних заходів проводила самостійно. Крім того, самостійно курувала більшість хворих, впроваджувала практичні рекомендації дисертації у роботу відділень.

Імунологічні дослідження проводилися дисертантом в лабораторіях Обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні м. Львова (зав. лабораторією -к.м.н., А.В. Петрух) разом зі співробітниками лабораторії. Дослідження мікроелементного складу біосубстратів проводилося в лабораторії спектрохімічного аналізу Інституту землеробства і біології УАНН (зав. лабораторією - к.б.н., Різель С.Г.).

Апробація роботи: Дисертацію апробовано на спільному засіданні кафедри педіатрії та неонатології ФПДО, кафедри стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету, відділу клінічної генетики Науково - дослідного інституту спадкової патології АМН України м. Львова.

Основні положення дисертації представлялися на наукових форумах: міжнародної наукової конференції "Проблеми екологічної безпеки та керованого контролю динамічних природно-техногенних систем" (Львів, 1996), І міжнародному Конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1997), міжнародному семінарі "Галмед-97" (Львів, 1997), Всесвітньому Конгресі педіатрів "Pediatrics in the Community-2000±" (Єрусалим, 1997), Української республіканської наукової конференції "Актуальні питання клінічної медицини та екології" (Луганськ, 1998), VII Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Ужгород, 1998), X-з'їзді педіатрів України (Київ, 1999), I (VII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), VIII Конгресу СФУЛТ (Львів, 2000).

Публікації за темою дисертації: Основні положення дисертації викладено в 17 наукових публікаціях, серед яких 5 статей у фахових виданнях, 10 тез. Видано 2 інформаційних листи.

Структура і обсяг дисертації: Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 152 сторінки. Робота ілюстрована 39 таблицями і 11 малюнками. Список літератури містить 308 джерел (на 31 сторінках).

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети було всього обстежено 1854 дітей - школярів у віці 6-15 років, що народилися і проживають в забрудненому шкідливими екологічними чинниками смт Соснівка (ЗР). Контрольну групу склало 1986 дітей з умовно "чистого" району м. Львова (КР). Діти підбиралися за принципом "копія - пара" і відрізнялися за місцем проживання. Обстеження даної вікової групи пояснюються тим, що під впливом екологічних факторів навколишнього середовища, тільки у дітей-школярів забрудненого регіону виявлено масове захворювання емалі зубів у вигляді фтористої гіпоплазії (ГЕЗ), уражені тільки постійні зуби.

Стан здоров'я дітей вивчався під час поглиблених медичних оглядів школярів, які проводились щороку в рамках організованої диспансеризації дитячого населення протягом 1996-1999 років бригадою спеціалістів Червоноградської районної лікарні та, під час експедиційних виїздів, працівниками кафедр Львівського державного медичного університету. Стандартизація підходів до діагностики під час медичного обстеження досягалася створенням єдиної програми лабораторного і клінічного обстеження.

В основу оцінки стану здоров'я було покладено 4 критерії здоров'я, які інтегрально відображають його різні сторони: І - рівень і гармонійність ФР оцінювалися за довжиною і масою тіла за загальноприйнятою методикою (Савицька А.В., Арон Д.Н., 1959; Мазурін А.В., Воронцов І.М., 1994; Майданник В.Г., 2000);

ІІ - функціональний стан кардіореспіраторної і кровотворної систем оцінювали за показниками: а) артеріального тиску (АТ) - за методом Короткова. У 122 пар практично здорових дітей районів спостереження аналізувалися: б) функції зовнішнього дихання методами пневмотахометрії та спірометрії - (Белоконь І.А., 1987; методические рекомендации: "Способы ускоренного исследования, расшифровки и оценки функциональных показателей внешнего дыхания" (Донецький Інститут гігієни праці і профзахворювань),1978; Ширяєва І.С., 2000); в) результати клінічного аналізу крові (гематологічний напівавтоматичний аналізатор "Celtac 5103") і біохімічних параметрів (загальний білок і фракції його, глюкоза, тригліцероли, холестерол, лужна фосфатаза, АлТ, АсТ, Са, Р, Мg). Дослідження проводилися на біохімічному аналізаторі RA-1000 tm System фірми Technikon (USA) (Козинець Г.І., 1997);

ІІІ - наявність або відсутність соматичних захворювань у дитини, психічних порушень. Аналізувалися дані генеалогічного і медико-біологічного анамнезу (методом попереднього анкетування батьків і витягом з індивідуальної карти розвитку дитини (ф.112 у)). Вивчення розповсюдженості окремих нозологічних форм, груп і класів захворювань, їх структури проводилося за матеріалами частоти звертань за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади, за даними медичних оглядів, за умови, що захворювання, виявлене під час звертання і шляхом профілактичного огляду, враховується один раз (вичерпна захворюваність) (методичні рекомендації "Методика гігієнічної оцінки впливу комплексу шкідливих факторів навколишнього середовища на організм дітей". - К., 1995; Сердюк А.М., 1999; Майданник В.Г., 2000);

IV-рівень резистентності організму до різних несприятливих факторів, а також стан реактивності організму оцінювалися за даними розповсюдженості клінічних проявів основних імунопатологічних синдромів (інфекційного, алергічного, автоімунного і лімфаденопатій) і показниками імунітету. Імунний статус оцінювався за складом і експресією поверхневих фенотипів імунокомпетентних клітин прямим імунофлюоресцентним методом за допомогою панелі моноклональних антитіл (мкАТ) Leu (CDЗ^±, СD4^±, CD8^±, CD19^±, CD16^±/CD56^±) на проточному цитофлюориметрі FACSan (Beston Dickinson) (Йегер Л., 1990). Показники гуморального імунітету крові та слини, компоненти комплементу визначалися методом нефелометрії (Йегер Л., 1990), лізоциму слини - турбідиметричним методом з використанням ацетонованого Micrococcus Lusodeiticus (Каграманова К.А., Ермольєва З.В., 1966; Сторожук П.Г., 2000), циркуляційні імунні комплекси (ЦІК) - ПЕГІКЕМ-тестом (Лебедєв К.А., Понякіна І.Д., 1990).

На 3 етапі роботи у відібраних дітей районів спостереження вивчалися особливості мікроелементного гомеостазу. Рівні накопичення МЕ у волоссі дітей визначалися методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на атомно-абсорбційному спектрофотометрі "Hitachi" 180/70 (методичні рекомендації "Спектральное определение тяжелых металлов в биологических материалах и объектах". - М., 1986). Було проведено дослідження волосся І70 дитини ЗР і 51 практично здорових дітей КР на вміст МЕ (токсичних РЬ, Сd, і умовно ессенціальних Fе, Сu, Zn, Мп, Со, Сг, Ni). Кількість фтору визначалася у добовій сечі (20 практично здорових дітей в КР; в ЗР - у 112 дітей) за допомогою фтор-селективного електроду потенціометричним методом (Окунев В.Н. і співавт., 1987; Ніколишин А.К., 1995).

Результати та їх обговорення. На 1 етапі роботи було проведено оцінку загального стану здоров'я дітей за основними критеріями.

При оцінці ФР дітей районів спостереження суттєвим був розподіл дітей за варіантами його відхилень. В ЗР частіше зустрічалися низькорослі хлопчики і дівчатка (3,7±1,6% хлопчиків і 3,3±1,5% дівчаток проти 0,8±0,7% і 1,8±1,08% у КР відповідно, Р<0,01), а також хлопчики з дефіцитом маси тіла (11,7±2,7% проти 5,7±1,9% у КР, Р<0,01). Високих хлопчиків достовірно більше було в КР (6,6±2,05% проти 0,7±0,7% у ЗР; Р<0,001). Високих дівчаток (4,1±1,7% проти 0,9±0,8% у КР, Р<0,001) і дівчаток з надмірною масою - у ЗР (0,8±0,8%; Р<0,001). Проживання в ЗР підвищує ризик виникнення цих відхилень у хлопчиків від ОR=2,19 (за дефіцитом маси; 95% CI: 0,17-2,51) до ОR=4,76 (за низьким зростом; 95% CI: 0,05-22,47), а у дівчаток від ОR=4,71 (за високим зростом; 95% CI: 3,62-18,97) до ОR=8,16 (за надмірною масою; 95% CI: 0,4-16,04). Гармонійний ФР відмічався у 80,8±2,36% дітей ЗР (89,6±1,77% у КР, Р<0,05). Зокрема, кількість дітей, ФР яких був нами оцінений як середній, вищий за середній і високий, була більша в КР (76,35%; 5,1%; 1,2% відповідно; у ЗР-64,2%; 2,7%; 0,8%; Р<0,05). У ЗР частіше спостерігалися діти, ФР яких оцінювався як низький (9,6% проти 1,6%, Р<0,001) і нижче за середній (11% проти 6,1% у КР, Р<0,01).

У процесі дослідження було виявлено чіткий взаємозв'язок між особливостями функціонального стану організму школярів і місцем їх проживання. В ЗР в усіх вікових групах були вищими показники АТ, тільки в даному регіоні зустрічалися випадки артеріальної гіпертензії (4,2±1,2%, Р<0,01) і тільки у віці 14-15 років зі зростанням відносного й абсолютного ризику до 20,2 рази (OR=20,2; AR=13,6%; 95% CI: 16,67-19,68; Р<0,01). Високі показники ЖЄЛ реєструвалися тільки в ЗР в 6,2+3,0% дітей (Р<0,05) зі зростанням відносного ризику до 18,09 рази (OR=18,09; AR=12,38%; 95% CI: 14,71-18,34; P<0,01).

При аналізі гемограм нами було виявлено деякі особливості периферичної крові у дітей ЗР (табл..1).

Спостерігалося зниження в усіх вікових групах: 1) концентрації гемоглобіну; 2) середнього об'єму еритроцитів (Ер). Така тенденція до мікроцитозу є одним з маркерів екологічного неблагополуччя території (ОR=27,1; Р<0,001); 3) середньої концентрації Нb в Ер. В той же час мало місце підвищення середньої кількості: 1) паличкоядерних нейтрофілів у всіх вікових групах; 2) у 12- 15 років - моноцитів і еозинофілів; 3) у віці 6-11 років спостерігалося достовірне збільшення відносної кількості лімфоцитів. А у віці 12-15 років вже спостерігалось зниження їх абсолютної кількості.

Таблиця 1 Показники гемограми дітей різних вікових груп районів спостереження

Примітка:

* P<0,05; ** P<0,01 - достовірність різниці між показниками гемограми дітей однієї вікової групи, що проживають в різних районах спостереження.

Такі зміни показників периферичної крові свідчать про включення неспецифічних механізмів захисту і оцінюються як компенсаторно-пристосовані.

У дітей смт Соснівка відмічається збільшення рівня вичерпної захворюваності в 1,5 рази (4121,4‰ проти 2819,2‰ в КР; ч²=16,8; Р<0,001). Епідеміологічна оцінка ризику розвитку захворювань у школярів на підставі відношення шансів - захворіти чи залишитися здоровою для дитини вказує, що ризик захворювання в ЗР у 3,5 рази вищий порівняно з КР (OR=3,5; AR=27,6%; при 95% CI: 1.4-7.4; Р<0,05).

Перше місце у структурі вичерпної захворюваності займали захворювання органів травлення (1651,6‰ проти 732,6‰ ; ч²=39,4; Р<0,0001), зі зростанням ризику їх розвитку в 3,3 рази (OR=3,3; AR=43,7%; 95% CI: 1,5 - 6,5; Р<0,05). 50% у структурі захворювань органів травлення займали некаріозні ушкодження зубів, у тому числі фториста ГЕЗ, яка була виявлена у 89% дітей ЗР (Р<0,001). Ризик розвитку флюорозу в ЗР в 9,8 рази вищий, ніж у КР(ч²=86,2; OR=9,8; AR=78,9%; 95% CI: 1,2 - 13,5; P<0,05).

Друге місце у структурі вичерпної захворюваності займали захворювання органів дихання (920,2‰ проти 898,8‰ ; ч²=7,7; Р<0,05) при зростанні ризику їх розвитку в ЗР до 1,3 раза (OR=1,3; AR=21,1%; 95% CI: 1,1 - 1,7; Р<0,05). Найбільш тісні асоціації з проживанням у ЗР і найбільший ризик захворіти спостерігалися для гострих респіраторних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів (ч²=53,4; ОR=1,6; AR=27,9%; 95% CI: 1,5 - 1,9; P<0,001), алергічного i вазомоторного ринітів (ч²=14,2; ОR=1,6; AR=3,6%; 95% CI: 1,3 - 1,9; P<0,001), хронічних хвороб мигдаликів і аденоїдів (ч²=8,5; ОR=1,5; AR=2,6%; 95% CI: 1,1 - 1,8; P<0,05) і бронхіальної астми (ч²=6,2; ОR==2,3; AR=0,8%; 95% CI: 1,2 - 3,5; P<0,05).

Третє місце у структурі вичерпної захворюваності дітей ЗР займали ендокринні хвороби (285,9‰ проти 233,6 ‰; ч²=13,6; Р<0,05): більшість яких була представлена різноманітними порушеннями щитовидної залози (ч²=14,5; ОR=1,З; AR =6,7%; 95% CI: 1,1 - 1,5).

Аналіз рівня вичерпної захворюваності та її структури, результати дослідження функціонального стану основних систем і ФР дозволили розподілити дітей за групами здоров'я. Зі зростанням забруднення навколишнього середовища істотно зменшується частка здорових дітей (18,2±2,31% проти 25,8±2,53% у КР, Р<0,001) і зростає частка школярів з хронічними захворюваннями (30,5±2,76% проти 21,1±2,36% у КР, Р<0,001). Згідно висновків ВООЗ, зменшення 1 групи здоров'я і збільшення 3 групи свідчить про екологічне неблагополуччя даної місцевості.

Внаслідок впливу цих чинників знижується резистентність організму, що і призводить до підвищення рівня розповсюдженості захворюваності. Так, клінічні маркери ІН достовірно частіше спостерігалися серед дітей ЗР (44,6±3,0% проти Зб,2±2,8%; Р<0,001), до того ж ризик розвитку ІН в ЗР в 1,42 рази вищий, ніж у КР (ч²=1,53; АR=13,17%; 95% СІ: 1,14 - 2,94; Р<0,01). Серед дітей ЗР, у 98,3±0,8% випадків, клінічні прояви ІН поєднувалися з ознаками фтористої ГЕЗ різного ступеня ураження, причому між ІН і ГЕЗ встановлено прямий кореляційний зв'язок (г=0,44, Р<0,001). Ризик розвитку ГЕЗ у дітей ЗР, як мають прояви ІН, порівняно з їх здоровими однолітками становив 8,95 ( (АR=87,3%; 95% СІ: 0,89 - 10,6; Р<0,001) і асоціював з проживанням у ЗР (ч²=6,22; Р<0,001).

Частота виявлення інфекційного імунопатологічного синдрому в ЗР становила 29,3±2,7% (20,9±2,4% у КР, Р<0,001) зі зростанням ризику розвитку його до 1,54 рази (АR-10,6%; 95% Сl:1,29-3,59).. Частота виявлення інших імунопатологічних синдромів (алергічного, автоімунного, лімфаденопатій) відрізнялась на обох територіях незначно (Р>0,05).

Для досягнення мети нашої роботи нами було проведено обстеження імунного статусу тестами 1 і 2 рівнів за Петровим дітей районів спостереження: у 225 дітей ЗР (в 62 практично здорових дітей, 54 - соматично здорових з клінічними проявами ГЕЗ і в 111 дітей з клінічними проявами ІН) і в 62 практично здорових дітей КР. В кожній клінічної підгрупі дітей аналізувалися імунологічні показники за статтю і за віком (між дітьми 7-11 і 12-15років). Аналіз результатів показав, що в кожній клінічній підгрупі дітей достовірної різниці імунологічних показників за віком і за статтю виявлено не було, тому, в подальшому, ми аналізували загальні клінічні підгрупи дітей віком від 7 до 15 років.

Таблиця 2 Зсув імунологічних показників у дітей всіх клінічних підгруп в ЗР, що мають достовірну різницю зі середніми даними імунологічних показників здорових дітей КР

Таблиця 3 Мікроелементний склад біосубстратів дітей районів спостереження

підвищену концентрацію 1-2 МЕ у волоссі - 72,5±6,3% проти 50±4,3% у КР (ч²=10,66; Р<0,05). Окрім того, у волоссі цих дітей було достовірне зниження вмісту Сu i Zп.

Нами було виявлений тісний взаємозв'язок між вмістом практично всіх мікроелементів, особливо фтору і важких металів, і показниками імунограми, що підтверджує вплив екологічних факторів на основні імунологічні показники (табл..4).

Ймовірно, в дитячому організмі має місце поєднана дія ксенобіотиків, які змінюють систему імунного гомеостазу. Отримані дані за F критерієм Фішера дозволили виділити імунологічні показники, на які в першу чергу найбільш сильно і достовірно впливали всі МЕ разом, а саме: 1) кількість лімфоцитів (%) - 9,4; 2) СЗ і S Ig А - 8,9-8,7; 3) С4 і CD19⁺(Г/л) - 7,5-7,0 (при df=9; ke=355; F st=1,88-2,41). Множинний кореляційне - регресійний аналіз показав імовірну лінійну залежність між частотою ГЕЗ, основних імунопатологічних синдромів і комбінованим вмістом МЕ у біосубстратах дітей ЗР (R=0,85-0,99; D=0,71-0,98; Р<0,0001). Це означає, що частота ГЕЗ і основних імунопатологічних синдромів на 71-98 % детермінована вмістом комплексу всіх МЕ.

На вищому рівні якісної оцінки факторіально-результативних взаємозв'язків - математичному моделюванні стало можливим побудувати багатомірні адекватні моделі за критеріями Фішера для частоти соматичної захворюваності, виникнення ГЕЗ та інфекційного імунопатологічного синдрому. Спільною рисою для моделей взаємозв'язку інших показників стану здоров'я дітей є нижчий рівень їх детермінованості комплексом мікроелементних факторів, порівняно з моделями для частоти соматичної захворюваності, виникнення ГЕЗ і ІН. Це свідчить, що поза нашим аналізом залишилися суттєві фактори патогенезу, що впливають на дані показники і природа яких відмінна від токсичної.

Таблиця 4 Характер кореляційного взаємозв'язку (r) між рівнем мікроелементів (мкг/г) у біосубстратах соматично здорових дітей забрудненого регіону без ГЕЗ і показниками імунітету

Таблиця 5 Парціальні (rn ) та множинні кореляційні коефіцієнти (R, D) взаємозв'язку деяких показників захворюваності та стану здоров'я дітей ЗР з концентрацією мікроелементів у біосубстратах організму

Взаємозв'язок в системі забруднення навколишнього середовища - захворюваність - мікроелементний склад біосубстратів - імунний статус задовільно описується регресійними рівняннями і має прогностичне значення, а оцінка імунного статусу, мікроелементного складу біологічних середовищ організму і комплексна оцінка їх взаємозв'язку дозволяють розглядати ці показники, як критерії екологічного ризику. Актуальною залишається проблема підвищення прогностичної сили рівнянь за рахунок включення інших факторів, насамперед показників...