Професійно-обумовлена катаракта у ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Суб’єктивна оцінка ступеню помутніння кришталика. Вивчення впливу дози радіації, у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції, на частоту катаракт в різних вікових групах. Головні методи профілактики професійно-обумовленої катаракти.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.04.2014
Размер файла 37,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

РУБАН АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 613.6:616-074/617.741-004.1:001.5

ПРОФЕСІЙНО-ОБУМОВЛЕНА КАТАРАКТА У ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, профессор чл.- кор. НАН та АМН України СЕРГІЄНКО Микола Маркович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика, завідувач кафедрою офтальмології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, КАРАЧОВ Іван Іванович, Інститут гігієни та медичної екології АМН України, завідувач лабораторії радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Леонард Олександрович, Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділу НМІ.

З дисертацією можно ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ковальова А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кришталик помутніння ліквідатор аварія

Актуальність теми. Основним завданням в галузі охорони здоров'я населення України, що постраждало в наслідок аварії на ЧАЕС, є подальше зниження захворюваності і смертності (Б.Ш. Лазаретник, 1993, А.М. Сердюк, 1998 та ін.). Шляхи вирішення цього завдання тісно пов'язані з багатьма проблемами, в основі розвитку яких лежить удосконалення заходів профілактичного напрямку. В цьому плані актуальним є вивчення проблеми професійно - обумовленої катаракти у осіб, які виконували комплекс робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (ЛНА) в умовах підвищеного рівня іонізуючого випромінювання та інших професійних чинників (Worgul, B., Ю.І. Кундиєв 1995, В.М. Пономаренко, 1996, П.А. Федірко, 1999, та ін. ).

Вважається, що кришталик відноситься до найбільш чутливих тканин ока що до дії радіації (Merriam,G.R.,Jr 1987, А.Н. Кобаченко, 1989 та ін.). На цей час, внаслідок проведених експериментальних, клінічних і епідеміологічних досліджень встановлено, що прямими катарактогенними факторами є: мікрохвильове, інфрачервоне, довгохвильове УФ- випромінення і гама - випромінення (Kupfer, 1984, М.Г. Шандала, М.І. Марценюк, І.М. Мотузков, 1995).

Катаракта (помутніння кришталика) на сьогодняшній день є основним захворюванням ока, що веде до зниження зору та сліпоти, а екстракція катаракти - найбільш поширеним хірургічним втручанням (Leske, 1991).

Вивченням катаракти у осіб, які постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС, займались багато дослідників (П.А. Федірко, 1992, П.А. Бездетко, 1994, В.Б Лищенко, 1996 та ін.), однак і сьогодні не має єдиної думки на стан кришталика у ЛНА. В існуючих роботах відсутня чітка дозиметрична характеристика об'єкта дослідження, не вивчені умови праці, не використовувались об'єктивні методики реєстрації змін прозорості кришталика. Не достатньо вивченим залишається вплив дози опромінення та віку “ліквідаторів” на ступень помутнінь кришталика, значення супутніх соматичних захворювань та інших факторів ризику у розвитку та прогресуванні катаракти, не визначені критерії груп ризику по професійно-обумовленій катаракті, не розроблені профілактичні заходи.

Тому надзвичайно необхідним та актуальним слід вважати наукове дослідження в центрі якого б знаходилось досконале динамічне вивчення стану прозорості кришталика, як індикатора професійно-обумовленого радіаційного опромінення, деяких механізмів та факторів ризику розвитку катаракти, удосконалення заходів профілактичного напрямку. Проведене дослідження надасть можливість значно підвищити ефективність прогнозування, діагностики та профілактики катаракти у осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Результати дослідження можуть бути використанні при науковому обгрунтуванні коррекції існуючих регламентів праці на підприємствах з іонізуючою радіацією.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідних тем МНС України (шифр тем: 6/3-96.47 та 17/13аН-99.05) та МОЗ України (№ 0193U034627 та № 0196U018142).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності діагностики, прогнозування та профілактики професійно-обумовленої катаракти шляхом виявлення закономірностей розвитку помутнінь кришталика, як індикатора радіаційного опромінення у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні основні задачі:

Дати характеристику когорти обстежених ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (ЛНА) та вивчити умови їх праці.

Вивчити частоту помутнінь кришталика у осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аваріі на ЧАЕС в порівнянні з контрольною групою.

Вивчити зв'язок між кількістю помутнінь кришталика та статтю ліквідаторів.

Вивчити вплив дози зовнішнього опромінення на частоту катаракт в різних вікових групах.

За допомогою Шеймпфлуг - аналітичної системи об'єктивно вивчити вплив дози зовнішнього опромінювання та віку ліквідаторів на середнє світлорозсіяння кришталика.

Вивчити динаміку розвитку помутніння кришталика у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Вивчити вплив професійних та стандартних факторів ризику та їх комбінованої дії на динаміку розвитку помутнінь кришталика.

На підставі отриманих даних удосконалити методи профілактики професійно-обумовленої катаракти.

Дослідження проведені в Інституті медицини праці АМН України та на кафедрі офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика (зав. кафедрою - проф., д.м.н., чл.- кор. НАН та АМН України М.М. Сергієнко).

Наукова новизна одержаних результатів. Нами вперше встановлено, що у віковій групі до 40 років частота катаракт вірогідно збільшується з підвищенням дози зовнішнього опромінення.

За допомогою Шеймпфлуг - аналітичної системи встановлено, що у ліквідаторів старіше 40 років вік більш негативно впливає на загальне світлорозсіяння кришталика, ніж поглинута доза іонізуючого опромінювання. Тоді як у ліквідаторів віком до 40 років встановлено вірогідний зв'язок між помутнінням кришталика в задніх субкапсулярних шарах кришталика та дозою зовнішнього опромінення.

Вперше вивчена трьохрічна динаміка розвитку помутніння кришталика у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та встановлено, що доза зовнішнього опромінення, вік та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту є найбільш вагомими факторами ризику прогресування катаракти. З'ясований середньорічний темп зростання нових випадків катаракт серед ліквідаторів аварії на ЧАЕС становив 19,7%. Вперше вивчена комбінована дія стандартних факторів ризику на динаміку розвитку професійно-обумовленої катаракти.

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень були розроблені та впровадженні: інформаційний лист ”Етапна методика лікування катаракти, яка викликана впливом додаткового професійного опромінення” та “Методичні рекомендації по періодичним та попереднім медичним офтальмологічним оглядам та допуску до праці оперативного персоналу АЕС на основі апробованої класифікації катаракти”, спрямовані на профілактику розвитку помутнінь кришталика, викликаних радіаційним ушкодженням. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедри офтальмології КМАПО.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені клінічні обстеження 891 осіб, створена база даних, проведено аналіз отриманних результатів, їх систематизація та сформульовані основні висновки. Автор є особисто відповідальним за якість офтальмологічного обстеження 12000 ЛНА в Україні. Автор у складі робочої групи приймав участь в розробці міжнародної класифікації катаракти. Всі отримані результати є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації та публікації. Матеріали досліджень використані під час підготовки методичних рекомендацій та інформаційного листа. Основні положення дисертаційної роботи були представлені та оприлюднені на IX з'їзді офтальмологів України (Одеса, 1996); на міжнародній конференції “Ocular Radiation Risk Assessment in Populations Exposed to Environmental Radiation Contamination” (Киев, 1997), на XI Европейскому Конгресі офтальмологів (Будапешт,1997), на міжінститутський конференції Інституту праці АМН України (Київ, 2001). Матеріали досліджень впроваджені у навчальний процес кафедри офтальмології КМАПО.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт (в тому числі 4 статті в наукових журналах та в 4 тезах доповідей на наукових конференціях).

Обсяг і структура дисертації.

Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, розділів, де подані результати власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Дисертація викладена на 157 сторінках комп'ютерного друку, з них основного тексту - 135 стор., містить 15 таблиць, 28 малюнків. Бібліографія містить 228 джерел вітчизняної та іноземної літератури.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Клініко-епідеміологічне дослідження 891 осіб було виконано в рамках загальнореспубліканського скренінгу 12 000 ліквідаторів аварії на ЧАЕС (ЛНА) (1986-1987). Обстежена когорта формувалась за даними лабораторії дозиметрії зовнішнього опромінення Інститута епідеміології та профілактики радіаційних уражень при Науковому центрі радіаційної медицини АМН України. Результати, отримані в дослідженні є репрезентативними і можуть бути екстрапольовані на інші групи постраждалих від радіації.

Всі обстежені були проанкетовані за допомогою стандартних опитувачів. Форми епідеміологічної анкети складались з паспортної частини, блоку професійного маршруту, дозіметричної частини, опитування по стандартним факторам ризику, наявності соматичних та очних хвороб, вживанні знеболюючих та гормональних препаратів. Офтальмологічна анкета складалась з 9 форм (5 загального огляду ока та 4 детального вивчення стану кришталика).

Серед обстежених можна виділити, як основні, слідуючи професійні групи: диспетчери, дозиметристи, дезактиваторщики та водії грузового автотранспорту в промзоні ЧАЕС. Згідно з професійною характеристикою та радіаційною експозицією вони розподілилися таким чином:

Таблиця 1 - Характеристика обстежених ЛНА (1986-1987 рр.) по відношенню до ГДК та ГДР та за рівнем середньої отриманої дози

Назва професії

Дозове наванта-ження у сГр

Хімічні фактори

Шум

Вібрація

Несприятливий мікроклімат

Водії

17,8

< >ГДК

<ГДР

> ГДР

< >ГДР

<ГДР

Дезактиваторщики

22,8

< > ГДК

< ГДР

> ГДР

< ГДР

Дозиметристи

49,1

< ГДК

< ГДР

< ГДР

<ГДР

Диспетчери

89,7

< ГДК

< ГДР

< ГДР

< ГДР

При розгляді інших нерадіаційних професійних факторів, слід відмітити, що обстежені в більшості мали професійні чинники в межах нормативних. В окремих випадках реєструвалося перебільшення нормативних показників хімічних речовин у водіїв автомобілів КРАЗ, які працювали на дизельному пальному, а також перебільшення нормативної концентрації детергентів у дезактиваторщиків. Таким чином, в обстеженій групі ЛНА ведучим фактором була професійно-обумовлена радіація.

Для вивченя стану кришталика в когорті обстежених було проведено клініко-епідеміологічне дослідження 891 осіб, з яких 575 чоловік (64,5%) входять до Державного реєстра ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (основна група). Загальна доза гама та гама-нейтроного опромінення складала від 2 до 240 сГр., та залежала від характеру виконуваних робіт під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

Контрольну групу становили 316 (35,5%) чоловік, які мешкають в м. Києві та виконували однотипні види праці, були рандомізовані по статі та віку з основною групою.

Із загальної кількості обстежених чоловіків було 600 осіб (67%), жінок - 291 (33%). Середній вік оглянутих на момент обстеження був 46 років.

Обстежені, які мали в анамнезі цукровий діабет, інші ендокринні захворювання, системні захворювання сполученої тканини, онкопроцес, травми ока, а також особи з афакією, артіфакією, глаукомою, міопією високого ступеню, увеітами, дегенерацією сітківки виключались із дослідження.

Всім обстеженим проводили візометрію, тонометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію очного дна з обов'язковим медикаментозним мідріазом не менш ніж 7,0 мм. Для фотореєстрації кришталика використовувалась Оксфордська ретроілюмінаційна камера. Об'єктивна оцінка ступеню помутніння кришталика проводилась за допомогою Шеймпфлуг - SLC аналітичної системи CARL ZEISS D-7082, яка дозволяє проводити кількісну (цифрову та графічну) оцінку помутніння кришталика.

Для суб'єктивної оцінки ступеню помутніння кришталика нами була використана міжнародна класифікація катаракти, яка є запропонованим офіційним стандартом для дослідження радіаційно-індукованих помутнінь кришталика.

Данні клініко-епідеміологічних досліджень були оброблені з використанням методів варіаційної статистики, факторного та регресійного аналізу за допомогою програм “Microsoft Excel”, “Epi Info 6.02 ” на комп'ютері Pentium 6.

Результати досліджень показали, що прозорі кришталики вірогідно частіше виявлені в контрольній групі (54,4%), в порівнянні з основною, де вони були відмічені у 10% обстежених. Питома вага прекатарактальних кришталиків в основній групі склала 46,9% і виявилась вірогідно вищою ніж в контрольній групі (30,6%). Катарактальні кришталики вірогідно частіше відмічені у ліквідаторів (43%) в порівнянні з контрольною групою (15%). В основній групі катаракта першої стадії була виявлена у 39,4% випадків, тоді як в контрольній групі тільки у 14,4% обстежених. Підвищення кількості катаракт другої, третьої та четвертої стадій в основній групі в порівнянні з контрольною виявилось статистично не вірогідним.

Таблица 2 - Зміни прозорості кришталика у ліквідаторів аварії на ЧАЕ в порівнянні з контрольною групою

Зміни прозорості кришталика

Основна група

Контрольна група

Вірогідність

Прозорий хрусталик

114 (10%)

344 (54,4%)

Р<0,05

Прекатарактальні зміни

540 (46,9%)

193 (30,6%)

Р<0,05

I стадія катаракти

453 (39,39%)

91 (14,4%)

Р<0,05

II стадія катаракти

33 (2,86%)

4 (0,6%)

Р>0,05

III стадія катаракти

9 (0,78%)

0

Р>0,05

IV стадія катаракти

1 (0,08%)

0

Р>0,05

Загальна кількість оглянутих очей

1150 (100%)

632 (100%)

У трьох обстежених ліквідаторів віком молодше 45 років, з дозою зовнішнього опромінення більш ніж 80 сГр., було відмічено помутніння кришталика, клініко-морфологічна картина якого співпадала з описаною Rohrschneider радіаційною катарактою. При біомікроскопічному досліджені таке помутніння мало вигляд тороїда, розташованого під задньою капсулой розміром від 2 до 4 мм. Його центральна частина складалась з багаточислених дрібних частиць, тоді як периферічний край був менш прозорим.

Зниження гостроти зору було відмічено при наявності другої та вище стадії катаракти, коли помутніння займало більш ніж 1/8 частину кори кришталика.

Для вивчення ролі статі, як можливого фактору розвитку катаракти у осіб, які зазнали дії професійно-обумовленого іонізуючого опромінення нами проаналізовано зв'язок між частотою помутнінь кришталика та статтю ліквідаторів. Результати дослідження виявили, що в основній групі у чоловіків вірогідно частіше відмічено підвищення як загальної кількості катаракт (47%), так і катаракт першої стадії (42,9%) в порівнянні з жінками основної групи, де загальна кількість катаракт становила 35%, катаракт першої стадії: 32,5%. При цьому, як для чоловіків, так і для жінок нами була виявлена висока вірогідність різниці у частоті прозорих, прекатарактальних та катарактальних кришталиків між основною та контрольною групами.

Враховуючи, що іонізуюче випромінювання є прямим і найбільш вагомим катарактогеним фактором у ЛНА, вивчався вплив дози радіації на частоту катаракт в різних вікових групах. Вірогідний зв'язок (p<0,05) між частотою катаракт та дозою зовнішнього опромінення відмічено для найбільш молодої вікової групи (<40 років). Коефіцієнт спряженості становив 0,42. Для об'єднаної групи ліквідаторів та для інших вікових груп (41-50 років та більш 50 років) вірогідного зв'язку не відмічено (p>0,05).

Для більш поглибленого та об'єктивного вивчення впливу дози іонізуючого випромінювання та віку ліквідаторів на ступень помутніння кришталика нами за допомогою Шеймпфлуг - SLC аналітичної системи CARL ZEISS D-7082, проведено рандомізоване дослідження 320 осіб з Державного реєстру ЛНА. Серед них 211 чоловіків (65,%) та 109 жінок (34,1%) віком від 26 до 60 років. Ступень помутніння кришталика оцінювався по показнику середнього світлорозсіяння, який обчислювався на аналітичній системі з використанням програми комп'ютерної обробки зображення. Перш за все, нас цікавило як під впливом дози опромінення та віку ліквідаторів змінюються показники загального середнього світлорозсіяння кришталика, тому що саме цей показник найбільш повно відображає клінічний стан кришталика (наявність катаракти або її відсутність). З цією метою обстежувані ліквідатори були розподілені на різні вікові групи: < 40 років; 41 - 50 років; > 50 років; та об'єднана група, і для кожної з них були побудовані графіки регресійного аналізу. Позитивний кореляційний зв'язок між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням всього кришталика був виявлений тільки у віковій групі < 40 років, але отримана залежність виявилась статистично не вірогідною (р>0,05). Для інших вікових груп відмічена відсутність вірогідного кореляційного зв'язку між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням всього кришталика.

Загальне середнє світлорозсіяння кришталика в групі < 40 років становило 8,34 0,86; в віковій групі (41 - 50 років): 11,62 0,97; в групі (> 50 років): 16,47 1,43. Отримана різниця між груповими значеннями среднього світлорозсіяння виявилась статистично вірогідною (р<0,05).

Виходячи з того, що до часу початку огляду (9 -11 років після опромінення) вікові зміни кришталика мали змогу домінувати над радіаційно-індукованими помутніннями, ми вивчили середнє світлорозсіяння для задніх субкапсулярних шарів кришталика. Саме в цій зоні треба було очікувати появу найбільш ранніх радіаційно-індукованих помутнінь. З цією метою обстежувані ліквідатори були розподілені на такі ж вікові групи і для кожної з них були побудовані графіки регресійного аналізу. Позитивний вірогідний кореляційний зв'язок між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням кришталика для задніх субкапсулярних шарів кришталика був виявлений тільки для віковій групи < 40 років (р<0,05). При цьому значення середнього світлорозсіяння задніх субкапсулярних шарів кришталика для віковій групи < 40 років становило 1,93 0,22; в групі (41 - 50 років): 2,34 0,12; в старшій групі (> 50 років): 2,73 0,26. Але отримана різниця між груповими значенями середнього світлорозсіяння виявилась статистично не вірогідною (р>0,05).

Таким чином, отримані результати свідчать, що у ліквідаторів старіше 40 років вік більш негативно впливає на загальну прозорість кришталика, ніж накопичена доза іонізуючого опромінення. Тоді як у ліквідаторів віком до 40 років встановлений вірогідний зв'язок між помутнінням кришталика в задніх субкапсулярних шарах кришталика та дозою зовнішнього опромінення.

Для вивчення динаміки розвитку помутнінь кришталика у осіб, які зазнали дії професійно - обумовленого іонізуючого опромінення, нами у 1996-1998 рр., обстежено 160 ліквідаторів. Серед них 102 чоловіка (64%) та 58 жінок (36%) віком від 32 до 60 років. Час між оглядами становив 12 місяців. На другому обстежені ліквідаторів питома вага як прозорих, так і прекатарактальних кришталиків знизилась на 3,2% та 23% відповідно. Кількість нових випадків катаракт на другому обстеженні становила 26,2%, при цьому питома вага катаракт першої стадії збільшилась на 24,4%, другої стадії на 1,2%, четвертої стадії на 0,6%. Питома вага катаракт третьої стадії не змінилась. На третьому обстеженні, в порівнянні з другим, питома вага прозорих кришталиків знизилась на 2,5%, прекатарактальних - на 10,7%. При цьому питома вага катаракт першої стадії збільшилась на 10,7%, другої стадії на 1,9%, третьої на 0,6%. Питома вага катаракт четвертої стадії не змінилась. Кількість нових випадків катаракт на третьому обстежені становила 13,2%. Різниця розподілу отриманих даних виявилась статистично вірогідною (р<0,001). Найбільші темпи росту захворюваності катарактою відмічені на другому обстеженні (1997р.). Середньорічний темп зростання нових випадків катаракт серед ліквідаторів обстеженої когорти становив 19,7%. З них середньорічне зростання кількості катаракт 2 - 4 стадії становило 2,15%.

Для вирішення п'ятого завдання нами вивчався вплив деяких факторів ризику на трьохрічну динаміку розвитку катаракти. Аналізувались слідуючі фактори: вік ліквідатора, стать, доза зовнішнього опромінювання, наявність захворювань шлунково-кишкового тракту (захворювання шлунка, печінки, жовчного міхура), сердцево-судинної системи (ІХС, інсульт), легень (бронхіти, запалення легень), сечостатевої системи (СКХ, нефрит), наявність шкідливих звичок (зловживання алкоголем, тютюном), відсутність захисних окулярів під час виконання робіт на ЧАЕС. Ступінь впливу фактора оцінювалась по значенню середнього абсолютного ризику виникнення катаракти як для однофакторних, так і для двохфакторних моделей. Розрахунки проводились для факторів, вплив яких виявився статистично вірогідним (р<0,05). Кордонні критерії абсолютного ризику визначались по Мантелю - Хансену. Результати проведеного аналізу свідчать, що на першому обстеженні є можливість виділити дві групи факторів, вплив яких розрізняється.

До першої групи мають відношення фактори, наявність яких відповідає сильному ступеню розвитку катаракти. В цю групу входять: відсутність захисних окулярів під час виконання робіт, наявність захворювань сердцево-судинної системи, легень, та куріння. Такі фактори ризику як: наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, доза зовнішнього опромінювання та вік відповідають дуже сильному значенню ризику та утворюють другу групу.

На другому огляді вплив всіх факторів ризику підвищується таким чином, що частина з них (відсутність захисних окулярів під час виконання робіт, наявність захворювань легень та куріння) переходять до групи дуже сильного ризику, а наявність захворювань сердцево-судинної системи у ліквідаторів відповідає значенням екстремального ризику.

До групи екстремального ризику розвитку катаракти переходять такі фактори як: наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, доза зовнішнього опромінювання та вік.

На третьому обстеженні всі фактори переходять до групи екстремального ризику розвитку катаракти. На протязі трьох оглядів найбільше значення для прогресування катаракти спричинили: вік ліквідаторів, доза зовнішнього опромінювання та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту. Результати аналізу двох- факторного впливу на першому огляді свідчать, що для всіх них притаманно дуже сильне значення ризику розвитку катаракти. Моделі, які містять дозу опромінення та вік, вік та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, а також дозу та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту відповідають екстремальному ризику.

На протязі двох наступних оглядів значення абсолютного ризику підвищуються і для всіх моделей відповідають екстремальному. На протязі трьох обстежень найбільше значення для прогресування катаракти мали моделі: доза зовнішнього опромінення та вік, вік та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, доза та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту.

На основі результатів дослідження розроблені принципи і заходи профілактики катаракти у осіб, що приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, направлені на попередження виникнення і прогресування професійно - обумовленої катаракти.

ВИСНОВКИ

У осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ведучим професійним фактором було іонізуюче опромінення.

У ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС виявлено вірогідне збільшення кількості помутнінь кришталика (89,9%), в порівнянні з контрольною групою (45,6%).

У чоловіків ліквідаторів катарактальні зміни кришталика виявляються вірогідно частіше (47%) в порівнянні з жінками (35%).

В віковій групі до 40 років частота катаракт зростає з підвищенням дози зовнішнього опромінювання.

На загальну величину середнього світлорозсіяння кришталика в віковій групі старіше 40 років вік ліквідаторів впливає більше ніж доза зовнішнього опромінення. В групі до 40 років відмічається позитивний вірогідний кореляційний зв'язок між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням задніх субкапсулярних шарів кришталика (р<0,05).

Середньорічний темп зростання нових випадків катаракт серед ліквідаторів обстеженної когорти становив 19,7%. З них середньорічне зростання кількості катаракт 2 - 4 стадії становило 2,15%.

Доза зовнішнього опромінювання, вік ліквідаторів та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту є найбільш вагомими факторами ризику прогресування катаракти.

На основі проведених досліджень запропоновані заходи профілактики профілактики професійно - обумовленої катаракти у ліквідаторів аварії на ЧАЕС: при наявності пре-катаракти проводити диспансерний огляд у офтальмолога кожні 6 місяців та комплексну профілактичну терапію. Виведенню з зони радіації підлягають робітники підприємств віком до 40 років з катарактою першої стадії та другої стадії незалежно від віку. Хірургічне лікування катаракти рекомендовано при зниженні працездатності

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дослідження показали, що впроваджена класифікація катаракти дозволяє підвищити ефективність ранньої діагностики та динамічного нагляду за помутніннями кришталика у осіб, які зазнали дії іонізуючого опромінення, у зв'язку з чим рекомендується використовувати запропоновану класифікацію в роботі офтальмологів медико - санітарних частин (МСЧ).

Для попередження початку захворювання на катаракту у працюючих в умовах радіаційної експозиції рекомендується:

а) при виявленні у працівника віком до 40 років прекатаракти проводити диспансерний огляд у офтальмолога кожні 6 місяців;

б) при виявленні прекатаракти у обстеженого працівника віком старіше ніж 40 років проводити диспансерний огляд у офтальмолога кожні 6 місяців та проводити комплексну профілактичну терапію, яка включає полівітаміни з мікроелементами, харчові домішки, бурякові пектини, рослинні адаптогени (екстракт елеутерокока, настойка жень-шеня, настойка ехінацеї пурпурної).

в) при наявності захворювань шлунково-кишкового тракту у осіб з прекатарактою та першою стадією катаракти проводити корекцію наявних порушень.

3. Для удосконалення лікування катаракти та попередження ускладнень у працюючих в умовах радіаційного опромінення рекомендовано:

а) При виявленні катаракти першої стадії у особи віком до 40 років, він/вона підлягає виведенню з зони радіації. Якщо катаракта першої стадії виявлена у особи, віком старше 40 років при повному збереженні працездатності, вона підлягає ретельному огляду у офтальмолога кожні 6 місяців, як особа з підвищеним ризиком розвитку катаракти другої стадії. До лікування додатково призначають протикатарактальні краплі (“Квінакс”, “Катомас”, Тауфон 4%);

4. Якщо у робітників підприємств з іонізуюючою радіацією виявлена катаракта другої стадії, вони підлягають виведенню з робочих місць незалежно від віку. При зниженні працездатності по зору, їм рекомендовано хірургічне лікування катаракти за допомогою сучасної методики факоемульсіфікації на кафедрі очних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Динамика развития помутнений хрусталика у ликвидаторов аварии на ЧАЭС. // Гигиена труда. Выпуск 31. - 2000. - С.179-188.

2. Исследование катарактогенного влияния радиации у лиц, участвовавших в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС (предварительное сообщение) // Офтальмологический журнал. - 1998. - № 1. - С. 56 -59. (соавт. Сергиенко Н.М., Воргул Б., Медведовская С., Пархоменко Г.Я.)

3. Роль факторов риска в динамике развития помутнений хрусталика у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Офтальмологический журнал. - 2000 - № 5. - С. 39-43. (соавт. Сергиенко Н.М.)

4. The Ukrainian/American Chernobyl Ocular Study // Ocular Radiation Risk Assessment in Populations Exposed to Environmental Radiation Contamination - 1997- P.2-9 (with Worgul, B.V., Likhtaryev,I., Kundiev, Y., Medvedovsky, C., Sergienko, N., Parkhomenko, G., Chumak, V., Vitte, P., Wu, B. and Wegener, A.)

5. Предварительные результаты совместного Украино - Американского исследования радиационной катаракты у населения Украины, пострадавшего в аварии на ЧАЭС // Тези доповідей міжнародного симпозіуму “Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору”. - Київ, 1994. - С.99. (соавт. Сергиенко Н.М., Воргул Б., Медведовская С., Пархоменко Г.Я.)

6. Measurements of lens transparency in Chernobyl Liquidators. // Rad. Res. 1895-1995 Congress Proc. Congress Abstract, p.330, Wurzburg, Germany. (with Worgul, B.V., Likhtaryev,I., Kundiev, Y., Medvedovsky, C., Sergienko, N., Parkhomenko, G., Chumak, V., Vitte, P., Wu, B. and Wegener, A.)

7. Nonsubjective assessment of radiation cataracts in the Chernobyl Liquidators.// Intern. Forum on Advanced Techniques in Lens and cataract Reseach. Kanazava, Japan.- 1995. Р. 153 (with Worgul, B.V., Likhtaryev,I., Kundiev, Y., Medvedovsky, C., Sergienko, N., Parkhomenko, G., Chumak, V., Vitte, P., Wu, B. and Wegener, A.)

8. Cataractogenesis in the Chernobyl Liquidators: the effect of dose and age. // Invest. Ophthal.& Vis. Sci. 36(4): 3876. (with Worgul, B.V., Likhtaryev,I., Kundiev, Y., Medvedovsky, C., Sergienko, N., Parkhomenko, G., Chumak, V., Vitte, P., Wu, B. and Wegener, A.)

9. Objective assessment of radiation cataract in the Chernobyl liquidators. // XI Congress of the European Society of Ophthalmology: Abstract book. - Budapest, 1997. - P. 403.

10. Quantitative assessment of cataract development in the Chernobyl Liquidator population: the effect of dose and age. // Rad. Res. - 1995 - 30:460. (with Worgul, B.V., Likhtaryev,I., Kundiev, Y., Medvedovsky, C., Sergienko, N., Parkhomenko, G., Chumak, V., Vitte, P., Wu, B. and Wegener, A.).

АНОТАЦІЯ

Рубан А.Н. Професійно - обумовлена катаракта у ліквідаторыв аварії на ЧАЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. - Гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2001.

В дисертації вивчено особливості розвитку професійно - обумовленої катаракти у осіб, що брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. В результаті проведеного дослідження виявлено вірогідне збільшення кількості помутнінь кришталика у ліквідаторів (89,9%), в порівнянні з контрольною групою (45,6%). В основній групі частота катаракт у чоловіків виявлена вірогідно частіше (47%) в порівнянні з жінками (35%).

У ліквідаторів в віковій групі до 40 років частота катаракт збільшується з підвищенням дози зовнішнього опромінювання.

За допомогою Шеймпфлуг - аналітичної системи об'єктивно доведено, що в віковій групі старіше 40 років на загальне середнє світлорозсіяння кришталика вік впливає більше ніж доза опромінення. В групі до 40 років відмічається позитивний вірогідний кореляційний зв'язок між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням для задніх субкапсулярних шарів кришталика.

Середньорічний темп зростання нових випадків катаракт серед ліквідаторів обстеженної когорти становив 19,7%. З них середньорічне зростання кількості катаракт 2 - 4 стадії становило 2,15%. Доза зовнішнього опромінення, вік ліквідаторів та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту є найбільш вагомими факторами ризику прогресування катаракти. Розроблені заходи профілактики професійно-обумовленої катаракти у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Ключові слова: професійні фактори, іонізуюче випромінювання, катаракта, динаміка розвитку, профілактичні заходи.

АННОТАЦИЯ

Рубан А.Н. Профессионально-обусловленная катаракта у ликвидаторов аварии на ЧАЭС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02. - Гигиєна. - Інститут медицини труда АМН Украины, Київ, 2001.

В диссертации исследованы особенности состояния хрусталика у лиц, участвовавших в ликвидации аварии на ЧАЭС. Изучены условия труда обследованной когорты. Показано, что катарактальные помутнения хрусталика достоверно чаще встречаются у ликвидаторов по сравнению с контрольной группой. Также выявлена связь между степенью помутнения хрусталика и полом ликвидаторов.

В диссертации показана достоверная связь между частотой катаракты и дозой внешнего облучения для наиболее молодой возрастной группы ликвидаторов (до 40 лет).

Полученные данные подтверждены объективной оценкой состояния прозрачности хрусталика проведенной с помощью SLC- аналитической системи CARL ZEISS D-7082. В результате проведенного исследования показано, что у лиц старше 40 лет возраст оказывал больший эффект на снижение прозрачности всего хрусталика чем уровень полученной дозы. Вместе с тем для задних субкапсулярных слоев хрусталика в возрастной группе (< 40 лет) мы получили явную тенденцию к снижению прозрачности хрусталика в зависимости от полученной дозы внешнего облучения.

В ходе трехлетнего динамического исследования развития профессионально - обусловленной катаракты у ликвидаторов аварии на ЧАЭС наибольшие темпы роста заболеваемости катарактой отмечены на втором осмотре (1997 г.). Среднегодовое увеличение новых случаев катаракт составило 19,7%. Из них среднегодовое увеличение числа катаракт II - V стадий составило 2,15%.

Анализ влияния факторов риска на трехлетнюю динамику развития катаракты у участников работ в зоне ЧАЭС показал, что наибольшее значение для прогрессирования катаракты имели: полученная им доза внешнего облучения, возраст ликвидатора и наличие заболеваний желудочно-кишечного тракта.

Результаты анализа двухфакторного взаимодействия показывают, что на протяжении трех осмотров наибольшее значение для прогрессирования катаракты оказали влияние модели, содержащие: дозу внешнего облучения и возраст, возраст и заболевания ЖКТ, дозу и заболевания желудочно-кишечного тракта.

Разработаны методы профилактики профессионально - обусловленной катаракты у ликвидаторов аварии на ЧАЭС и обосновано применение апробированной классификации катаракты в медико-санитарных частях (МСЧ) Украины.

Ключевые слова: профессиональные факторы, ионизующее облучение, катаракта, динамика развития, профилактические мероприятия.

SUMMARY

Ruban A.N. The occupational - induced cataract in Chernobyl Liquidators. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.02. - Hygiene. - Institute for Occupational Health Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

In the dissertation investigated the development of occupational - induced cataract peculiarities at Chernobyl Liquidators cohort. It was revealed (89,9%) increase of the rate of indicated lens opasities in comparison with the control group (45,6%).

At the male cohort of the Liquidators was indicated more lens opacities then in the female cohort.

A dose-dependent increasing of the cataract frequency at subjects with less then 40 years age was observed. Non-subjective assessment utilizing Scheimpflug image proved a dose-dependent decrease of posterior subcapsular (PSC) transparency of the lens in cohort with age less then 40 years.

Annual increasing incidence of all cataract quantity was 19,7%, but the second and more stages of cataracts increased only on 2,15% in average. It was found with factor analysis that the dose of radiation exposure, age and diseases of gastrointestinal tract and liver had more significant influence for development of cataract than other studied factors. The most informatively significant model included dose and age of radiation exposure.

It was developed and implemented the preventive measures for cataract at Liquidators cohort.

Key words: radiation, lens opacities, risk-factors, preventive measures.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.