Особливості вегетативної регуляції у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИМПЛОМНОЇ

ОСВІТИ МОЗ УКРАЇНИ

УДК: 616. 233-036. 87-085. 82

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Особливості вегетативної регуляції у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт

Педіатрія - 14. 01. 10

ОХАПКІНА Ольга Володимирівна

Харків - 2001

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В структурі рецидивуючої та хронічної захворюваності дітей рецидивуючий бронхіт (РБ) посідає провідне місце, складаючи 16-25% загального числа хворих (Шабалов М. П., 2000). Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, проведених з часу його виділення у самостійну нозологічну форму (1973), розповсюдженість РБ у дітей, особливо дошкіль-ного віку не тільки не знижується, а навіть, підвищується. Так за даними ряда авторів (Больбот Ю. К., 1998, Безкоровайна О. І., Коломенський В. М., 1999 та ін.), за останні 5 років захворюваність РБ зросла у 1, 5 рази. Спостерігається тенденція до підвищення частоти трансформації РБ у хронічні форми брон-холегеневої патології - хронічний бронхіт і бронхіальну астму (Шабалов М. П., 2000). Враховуючи все це, проблема РБ у дітей набуває медико-соціального значення, стає однією з найбільш актуальних у дитячий пульмонології і потребує застосування комплексних підходів до її вирішення.

Проте аналіз даних літератури свідчить, про недостатню вивченість вегетативного гомеостазу та циркадіанних ритмів у дітей, хворих на РБ. У той же час роботами Майданика В. Г., 1998; Матюшова П. І., Адо М., 1995 та інших показана суттєва роль вегетативних дисфункцій в патогенезі багатьох хвороб, у тому числі бронхолегеневої системи.

Фундаментальні роботи Ашоффа Ю., Комарова Ф. І., Доскіна В. О. (1997) та інших переконливо показали, що при неузгодженості циркадіанних ритмів окремих функцій організму виникає десинхроноз, який слід розцінювати як практично перший неспецифічний прояв більшості хвороб, постійний супутник патологічного процесу, і його зникнення є обєктивним критерієм одужання. Вивчалися хронопатологічні аспекти різних захворювань: сердцево-судинної системи (Заславська Р. М. і співавт., 1993), легенів (Федосєєва Т. В., 1989), нервової системи (Техт Б. М., Вейн О. М., 1991), шлунково-кишкового тракту (Комаров Ф. І., Рапопорт С. І., 2000), ендокринних залоз (Князєв Ю. В., Беспалов В. О., 1989). У той же час хронопатологічні аспекти РБ в літературі відсутні.

Тому вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) та циркадіанних ритмів і розробка на цій основі нових додаткових критеріїв діагностики, прогнозування перебігу та наслідків РБ, виявлення невивчених механізмів патогенезу з розробкою патогенетично обґрунтованих програм реабілітації та оцінкою їх ефективності представляється доцільним і таким, що має не тільки теоретичний інтерес, але і важливе практичне значення.

Звязок з науковими програмами, темами. Робота повязана з науковою проблемою Харківського державного медичного університету за участю кафедр педіатричного профілю за темою: “Діагностика, диспансеризація та реабілітація дітей з кардіальною та респіраторною патологією” (№ державної реєстрації 0198U002612).

Мета дослідження. Удосконалення діагностики, прогнозування і реабілітації дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, на основі вивчення функціонального стану ВНС і циркадіаних ритмів в динаміці захворювання.

Задачі дослідження. 1. Вивчити особливості клінічної, рентгенологічної картини, основних клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних показників у дітей з РБ в динаміці захворювання в умовах застосування загальноприйнятих методів лікування і реабілітації.

2. Вивчити функціональний стан ВНС у дітей, хворих на РБ, з оцінкою показників вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності та електроенцефалографії.

3. Вивчити стан циркадіанних ритмів у дітей, хворих на РБ, у періоді ремісії захворювання на фоні проведення реабілітаційних заходів за загальноприйнятою методикою.

4. На основі встановлених клініко-вегетативних кореляцій розробити додаткові діагностичні критерії тяжкості перебігу РБ, прогностичні критерії для індивідуального прогнозування перебігу та наслідків захворювання, розробити спосіб визначення стабільності клінічної ремісії, ефективності реабілітації та ступеня вірогідності розвитку рецидиву бронхіту.

5. Патогенетично обґрунтувати, розробити методику, апробувати та оцінити клінічну ефективність хронорефлексотерапевтичного засобу корекції вегетативного гомеостазу у хворих на РБ для застосування в програмі реабілітації та зясувати його вплив на подальший перебіг та наслідки РБ за даними катамнезу.

Обєкт дослідження: Рецидивуючий бронхіт у дітей.

Предмет дослідження: Функціональний стан ВНС та циркадіанні ритми у дітей, хворих на РБ.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, мікробіологічні, інструментальні, аналітико-статистичні.

Наукова новизна. На основі проведеного дослідження ВНС у дітей з РБ встановлена наявність у цієї групи пацієнтів вегетативної дисфункції, характер і вираженість якої в значній мірі залежать від тривалості, тяжкості і фази захворювання.

В роботі вперше проведена оцінка циркадіанних ритмів у хворих на РБ в періоді ремісії захворювання і надана характеристика десинхронозу в залежності від варіанту вегетативної дисфункції, суть якого полягає в зміщенні максимальних акрофаз при ерготропному переважанні о 12-15 годині, при трофо-тропному - о 18-21 годині, та подовженні періоду циркадіанного ритму на 3 години.

Встановлена роль надсегментарної дисфункції в патогенезі, клінічному перебігу і наслідках РБ, що суттево доповнює сучасну концепцію перебігу да-ного захворювання. Теоретично обгрунтовано і розроблено додаткові діагностичні критерії оцінки перебігу РБ з урахуванням вегетативних порушень, прогностичні критерії характеру перебігу та наслідків захворювання. Прогностично найбільш несприятливий критерій перебігу та наслідків РБ є парасимпатичне переважання ВНС в періоді ремісії, коли можлива хронізація запального процесу в бронхах.

На підставі виявлених вегетативних порушень, для удосконалення реабілітації дітей, хворих на РБ, розроблені методи хронорефлексотерапії. Визначений їх позитивний вплив на подальший перебіг і наслідки захворювання.

Практичне значення роботи. Проведеними дослідженнями доведена доцільність оцінки функціонального стану ВНС і циркадіанних ритмів із застосуванням кардіоінтервалографії (КІГ) для більш повної діагностики тяжкості перебігу і клінічних прояв РБ з урахуванням вегетативних порушень.

Запропановано додаткові діагностичні критерії перебігу РБ з урахуванням особливостей та характеру вегетативних порушень. Розроблено прогностичні коефіцієнти наслідків РБ з урахуванням показників функціонального стану ВНС та біоритмів.

Запантентовано спосіб оцінки стабільності клінічної ремісії, ефективності реабілітаційних заходів, прогнозування вірогідності рецидиву у хворих на РБ, який дозволяє своєчасно виявляти дітей з можливим несприятливим перебігом хвороби і вносити корективи у програми лікування та реабілітації.

На підставі здобутих результатів запропоновано методи хронорефлексотерапії, які розроблені у залежності від варіанту вегетативної дисфункції, і показали свою ефективність в реабілітації дітей хворих на РБ.

Результати досліджень впроваджено в практику роботи дитячої заліз-ничної кліничної лікарні Південної залізниці. Реабілітаційна хронорефлексотерапія впроваджена в санаторії “Рай-Оленівка”.

На основі результатів досліджень видано 4 інформаційних листи: «Способ оценки нарушений адаптации у детей дошкольного возраста, страдающих рецидивирующей бронхолегочной патологией» (1997), «Применение компьютерной энцефалографии для верификации вегетативной дисфункции у детей с рецидивирующим бронхитом» (1997), «Рефлексогенная пелоидотерапия детей с рецидивирующим бронхитом» (1997), «Варианты массажа при рецидивирующем бронхите у детей» (1997). Одержано патент на винахід «Спосіб діагностики бронхіту» (№ 20673 А от 02. 09. 97). Методики обстеження та одержані результати використовуються в процесі навчання лікарів-інтернів на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок дисертанта. Дисертант самостійно проводила обстеження хворих на РБ, дослідження функціонального стану ВНС; циркадіанних ритмів. Приймала участь у розробці методів прогнозування та хронорефлексотерапії. Самостійно проводила реабілітацію хворих дітей та оцінку її ефективності. Проводила статистично-математичну обробку даних.

Апробація результатів. Матеріали дисертації доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Дитина і якість її життя” (Архангельск, 1997), 2-й Міжнародній науковій конференції “Інтеграція в сучасному суспільстві” (Улан-Уде, 1997), на науково-практичній конференції лікарів-педіатрів Південної залізниці “Актуальні проблеми педіатрії” (Харків, 1998), на Пленумі обласної асоціації дитячих лікарів “Нове у дослідженнях молодих вчених” (Харків, 1999).

Структура дисертації. Дисертація викладена в 1 томі, на 173 сторінках загального тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 5 глав власних спостережень, заключення, висновків. Список застосованих літературних джерел включає 200 вітчизняних і 108 зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 16 таблицями, 9 рисунками.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 робіт, із них 4 у центральній пресі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

рецидивуючий бронхіт

Матеріал та методи дослідження. В основу роботи покладено спостереження дітей, хворих на РБ, які здійснювалися на протязі 1995-2000 років на базі Дитячої залізничної лікарні Південної залізниці клінічної бази кафедри пропедевтики дитячих хвороб Харківського державного медичного університету. Всього було обстежено 120 хворих на РБ дітей віком 3-7 років. Контрольну групу склали 30 практично здорових дітей того ж віку, які не перебували на диспансерному обліку і не хворіли протягом останніх 3 місяців.

Всім дітям проводилось ретельне клініко-лабораторне обстеження з урахуванням жалоб, анамнезу, клінічної картини, даних рентгенографії, біохімічних показників. Для виключення муковісцидозу досліджувалася діастаза сечі, трипсин калу, пілокарпінова проба. Всі хворі оглядалися невропатологом, отолярингологом, при необхідності іншими фахівцями.

Функціональний стан ВНС оцінювали шляхом визначення вихідного вегетативного тонусу за таблицями О. М. Вейна у модифікації Н. А. Білоконь, М. Б. Кубергер (1991), ступінь напруги рівноваги симпатичної і парасимпатичної системи за вегетативним індексом Кердо, у поєднанні з КІГ з обрахуванням ряду показників: моди - Мо, яка характеризує гуморальний канал регуляції; амплітуди моди - АМо - нервовий канал регуляції; варіаційного розмаху - - відображаючого активність парасимпатичного відділу ВНС; індексу напруги - ІН - який характеризує ступінь напруги механізмів регуляції і адаптації у системі (Баєвський Р. М., 1979). Вегетативну реактивність (ВР) оцінювали за даними КІГ зі застосуванням кліно-ортостатичної проби, враховуючи співвідношення ІН в орто- і кліно-положеннях. Трактування одержаних даних здійснювали згідно з методом С. З. Клецкіна і співавт. (1988). Вегетативне забезпечення діяльності (ВЗД) оцінювали шляхом проведення кліно-ортостатичної проби з обробкою даних за методом Servit (1978) у модифікації Вейна А. М. (1991), при цьому обраховували середнє ортостатичне прискорення (СОП) за 1 хвилину, ортостатичний індекс лабільності (ОІЛ), кліностатичне уповільнення (КУ), ортокліностатичну різницю (ОКР), кліностатичний індекс лабільності (КІЛ).

Методи досліджень циркадіанних ритмів (ЦР) були побудовані на фундаментальних дослідженнях В. І. Комарова з співавт. (2000), В. О. Доскіна (1997). Характеристику біоритмів оцінювали за рівнем, періодом, амплітудою, акрофазою. Дослідження ЦР здійснено хворим на РБ у періоді ремісії. Протягом доби кожні 3 години визначали температуру тіла, ЧСС, ЧДР, артеріальний і пульсовий тиск, КІГ, електромеханічні особливості біологічних точок за методом Р. Фолля (1953), проводили навантажуючий тест у вигляді 20 присідань за 30 секунд, реєстрували ЕЕГ на 16-канальному компютерному енцефалографі за програмою ДХ-2000.

Результати досліджень підлягали статистичній і математичній обробці на персональному компютері Pentium-366 за допомогою програми “Statgraf” і “Fox Pro”. Обчислювалися середні арифметичні величини, дисперсія, середня помилка середньої арифметичної, критерій достовірності Стьюдента - t, достовірність помилки - P, коефіцієнт кореляції - r, інформативність ознаки - I.

Клінічна характеристика хворих. Під наглядом перебували 120 дітей, хворих на РБ, віком від 3 до 7 років, хлопчиків 66 (55, 0%), дівчаток 54 (45, 0%). Всі діти вперше були обстежені в гострій фазі захворювання, причому у перші три доби від початку загострення госпіталізовано 74, 2+4, 0% дітей, до кінця першого тижня - 15, 8+3, 2%, через 2 тижні і пізніше - 10, 0+3, 0%. Розвитку РБ передували у 17 (14, 2+3, 2%) - обструктивний бронхіт, у 58 (48, 3 +4, 4%) - часті ГРВІ, у 36 (30, 0+4, 2%) - гостра пневмонія, у 12 (10, 0+3, 0%) дітей батьки повязували виникнення РБ з початком відвідування дитиною дитячого садка. У 11 (9, 2+2, 6%) дітей РБ почався на 1 році життя, у 46 (38, 3+4, 4%) - на другому році, у 42 (35, 0+4, 4%) - на 3 році, у 21 (17, 5+3, 5%) - на 4 році життя.

Серед несприятливих факторів в анамнезі, які виникали до розвитку РБ, відзначені: спадкова обтяженість за бронхолегеневою патологією у 12 (10, 0 +3, 0%) дітей один з батьків, у 4 (3, 3+2, 5%) - обоє батьків хворіли бронхо-легеневими захворюваннями; 24 (20, 0+3, 7%) дитини мешкали в несприятливих житлово-побутових умовах; 78 (65, 0+4, 4%) - в екологічно забруднених районах; у 102 (85, 0+3, 2%) - батьки палили; 10 (8, 3+2, 7%) - з народження перебували на штучному вигодуванні, 10 (8, 3+2, 5%) - хворіли діатезами, 12 (10, 0+3, 0%) - гіпотрофією, 16 (13, 3+3, 1%) - паратрофією.

У 97 (80, 8+4, 0%) дітей чергове загострення РБ почалося з катаральних прояв з боку верхніх дихальних шляхів після переохолодження і (або) контакту з хворими на ГРВІ. Через 2-4 доби починався сильний кашель, і діти з розгорнутою картиною загострення РБ направлялися на стаціонарне лікування. У 10 (8, 3+2, 5%) загострення починалося гостро і тяжко, і діти з підозрою на пневмонію направлялися до стаціонару.

При обєктивному дослідженні в періоді загострення 92 (76, 7+4, 0%) дитини перебували у задовільному стані, 28 (23, 3+3, 5%) - у стані середньої тяжкості. При огляді 84 (70, 0+4, 2%) хворих мали ознаки хронічної інтоксикації.

У більшості хворих виявлена супутня ЛОР-патологія: у 23 (19, 2+3, 1%) дітей хронічний тонзиліт, у 5 (4, 2+2, 1%) - аденоїдіт, у 12 (10, 0+3, 0%) - сину-сіт, у 16 (13, 3+3, 1%) дітей діагностована сполучена ЛОР-патологія.

При бактеріальному дослідженні горлових мазків у 13 (10, 5+3, 1%) дітей виділено Staph. aureus, у 9 (7, 5+2, 9%) - Strept. viridans, у 36 (30, 0+3, 5%) - умовно патогенна мікрофлора, у 32 (35, 0+4, 0%) у змивах із носоглотки виявлені респіраторні вірусні антигени.

За перебігом рецидиву усіх дітей можна розподілити на 2 групи. Першу групу складали 85 дітей (70, 8+4, 2%) з тривалістю рецидиву 14-16 днів з помірною та вираженою клінічною симптоматикою загострення бронхіту, другу групу - 35 (29, 2+4, 2%) дітей із вялим, затяжним перебігом рецидиву бронхіту з тривалим періодом сухого кашлю і субфебрилітету. Тривалість загострення у другій групі хворих складала 1-1, 5 місяці.

В періоді ремісії діти скарг не предявляли. Фізикальні і рентгенологічні зміни в легенях були відсутні.

Лікування хворих, які спостерігалися, здійснювалося відповідно до фази захворювання і включало при загостренні ліжковий режим, протизапальну терапію, муколітики, фітотерапію, електрофізіотерапію, санацію вогнищ хро-нічної інфекції, лікувальний масаж і гімнастику, імуномодулятори за показаннями. Діти в стадії ремісії одержували щорічні двомісячні курси комплексного лікування в умовах літнього санаторію: лікувальна гімнастика і масаж, виявлення і санація вогнищ хронічної інфекції, фітотерапія, загартовування.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів дослідження функціонального стану ВНС проводився в залежності від періоду захворювання, особливостей клінічного перебігу рецидиву, ступеня тяжкості перебігу РБ.

Результати досліджень функціонального стану ВНС показали, що в періоді рецидиву бронхіту має місце порушення вихідного вегетативного тонусу: у 82 дітей (68, 3%) з переважанням симпатичного відділу ВНС, у 38 (31, 7%) - з переважанням парасимпатичного відділу.

При аналізі даних КІГ встановлено, що ступінь напруги регуляторних компенсаторно-адаптаційних механізмів залежить від ступеня тяжкості перебігу рецидиву бронхіту. Так, у 55 дітей із 82 (67, 0+4, 2%) з симпатикотонією, у яких загострення РБ перебігало на фоні задовільного стану, при помірно виражених клінічних проявах загострення бронхіту, відмічено ерготропне переваження при ІН до 200 ум. од., що свідчило про помірну напругу компенсаторно-адаптаційних механізмів (Р0, 01).

У 27 (33, 0+4, 5%) дітей, які поступили у стані середньої тяжкості, з високою температурою, проявами ДН 1-2 ст., продуктивним кашлем, ерготропне переважання характеризувалося перенапругою компенсаторно-адаптаційних механізмів при ІН більше 250 ум. од. (Р0, 05).

Діти з ерготропним переважанням вихідного вегетативного тонусу добре піддавалися лікуванню: кашель через 4-5 днів ставав продуктивним, нормалізація температури відбувалася на 3-4 день від початку лікування. Тривалість загострення в середньому складала не більше 3 тижнів. Таким чином, активація симпатичної системи у даній групі хворих відображає адекватну реакцію ВНС на загострення патологічного процесу у бронхах.

Для групи дітей з трофотропним переважанням (38 хворих - 31, 6%) під час рецидиву був характерний затяжний, вялий перебіг рецидиву бронхіту, з тривалим періодом сухого кашлю і субфебрилітету. Тривалість загострення становила 1-1, 5 місяці. Переважання трофотропної спрямованості вегетативної регуляції при ІН 22-24 ум. од. (Р0, 05) свідчило про неадекватність реакції ВНС, зі зривом компенсаторно-адаптаційних механізмів, що, можливо, і призвело до порушення зворотного розвитку запального процесу у бронхах.

Крім того, при затяжному перебігу рецидиву у хворих дітей, встановлено, що більш характерною є недостатня ВР (у 17 з 20 - 85, 0%), (Р0, 02). У більшості дітей (65, 0%) в періоді загострення відзначена підвищена (Р0, 05), у 20 дітей (16, 7%) - нормальна ВР (Р0, 05). Характерним практично для усіх дітей в періоді загострення РБ є надмірне ВЗД.

Залежність клінічного перебігу рецидиву від варіанту вегетативної дисфункції підтвердили дані кореляційного аналізу. Установлена сильна пряма кореляція (r0, 5; Р0, 05) між величиною ІН і ступенем тяжкості хворого в періоді загострення, що пояснюється гіперсимпатикотонічною реакцією на розвиток запального процесу в бронхолегеневій системі.

Електроенцефалографічне обстеження хворих при рецидиві РБ дозволило виключити наявність вогнищевих змін у головному мозку і виявити порушення електричної активності головного мозку - диссинхронізаційні зсуви при ерготропному переважанні, синхронізаційні - у дітей з трофотропним переважанням ВНС.

На фоні лікування паралельно з позитивною клінічною динамікою відзначалося зменшення ступеня вираженості як симпатико-, так і парасимпатикотонії. При виписці у 29 дітей (24, 4+4, 0%) відзначено стан ейтонії, у 63 (52, 5+3, 5%) - зберігалася надмірна активація симпатичної системи при ІН не більше 150 ум. од., у 28 (23, 3+4, 0%) - підвищена парасимпатична активність зберігалася при ІН 23-26 ум. од. В періоді ремісії у 30 (25, 0+4, 0%) дітей відзначена ейтонія, у 68 (56, 7+3, 5%) дітей - симпатикотонія, яка реалізувалася головним чином через нервовий канал регуляції, при ІН до 125 ум. од. ; у 22 (18, 3+4, 5%) - активація трофотропних механізмів зберігалася завдяки підвищенню активності парасимпатичної системи () при ІН 27 ум. од.

В періоді ремісії у більшості дітей (63, 3+3, 5%) ВР була нормальною (Р0, 05). Зберігання підвищеної ВР в періоді ремісії відзначено у 35 (29, 2+3, 8%) дітей з різними варіантами вегетативних порушень (Р0, 02). Недостатня ВР в періоді ремісії була характерна для 9 (7, 5+2, 3%) дітей з переважанням активності парасимпатичного відділу ВНС (Р0, 02).

ВЗД у всіх дітей в періоді ремісії було нормальним (Р0, 05).

Аналіз результатів досліджень в залежності від тяжкості перебігу РБ показав, що ерготропна спрямованість в періоді ремісії прямо корелює (r=+0, 5; Р0, 05) із середньо важким перебігом РБ, коли кількість рецидивів складала 3-4 рази на рік, тривалість міжрецидивного періоду була не менше 2 місяців. Трофотропна спрямованість корелює (r=+0, 7; Р0, 02) з тяжким перебігом РБ у дітей, частотою рецидивів більше 5 разів на рік і тривалістю міжрецидивного періоду менше 1 місяця.

Таким чином, у дітей хворих на РБ, порушення вегетативного гомеостазу є одним з характерних компонентів клінічної картини, як під час рецидиву, так і в ремісії. Тому показники функціонального стану ВНС повинні застосовуватися як додаткові діагностичні критерії, що висвітлюють характер і вираженість вегетативної дисфункції в динаміці перебігу РБ.

Є достатньо підстав припускати, що вегетативна дистонія, виникаюча як вторинний прояв патологічного процесу в бронхолегеневій системі, в міру рецидивів, що повторюються, переростає у стійку вегетативну дисфункцію. Остання зберігається в періоді ремісії і за типом зворотного звязку сприяє рецидуванню бронхіту, тобто вегетативна дистонія є одною з патогенетичних часток ланцюга захворювання і механізмів рецидування бронхіту.

При оцінці циркадіанних ритмів у хворих на РБ в порівнянні зі здоровими дітьми звертає до себе увагу відсутність двофазового характеру ритмів вегетативних показників, зумовлених симпатико-вагусними впливами, повязаних зі звичайним режимом дня дітей дошкільного віку (рис. 1). Криві добових ритмів температури, ЧДР, ЧСС і АТ платоподібні з мінімальною акрофазою о 24. 00-3. 00 годині (Р0, 05). Крім фазових порушень відзначено збільшення рівня біоритму даних показників. Відсутність мінімальної акрофази о 15. 00 годині, коли фізіологічний перехід від неспання до сну не супроводжується вагусним впливом, свідчить про наявність вегетативної дисфункції. Особливістю циркадіанних ритмів у дітей з РБ є відсутність сталості пульсового тиску, що мабуть, також повязане з вегетативною дисфункцією.

Результати досліджень свідчать, що характер порушень циркадіанних ритмів у хворих на РБ залежить від варіанту вегетативної дисфункції. Так, у дітей з симпатикотонією і ейтонією максимальні акрофази показників КІГ відзначені о 12. 00-15. 00 годині, з парасимпатикотонією - о 18. 00-21. 00 годині (Р0, 05). При дослідженні активності меридіану легень у хворих дітей максимальна активність відзначена о 24. 00-3. 00 годині, у здорових - о 3. 00-6. 00 годині (Р0, 05). Максимальна активність меридіана нервової системи у хворих РБ відзначена о 18. 00-21. 00 годині, у здорових - о 9. 00-12. 00 годині (Р0, 05). Оцінка ритміки електричної активності головного мозку також показала відсутність двофазності коливальних процесів у хворих на РБ.

Таким чином, у дітей, хворих на РБ, в періоді ремісії захворювання на фоні проведення традиційних методів реабілітації, виявлено збільшення рівня циркадіанного ритму показників, які вивчалися, відсутність двофазного характеру ритмів, зміщення максимальних акрофаз з 12. 00 години на 15. 00-18. 00 годин, подовження періоду циркадіанного ритму в середньому на 3 години, що свідчило про наявність десинхронозу, як прояви дезінтеграції надсегментарної регуляції функцій.

На основі виявлених в процесі досліджень порушень вегетативного гомеостазу, десинхронозу, клініко-вегетативних кореляцій, з урахуванням анамнестичних даних, клінічних спостережень за динамікою захворювання і ката-мнезу нами були установлені закономірності перебігу та наслідків РБ з використанням послідовної процедури Вальда-Генкіна. Всього математичному аналізу підлягало 45 показників. Визначення інформативності ознаки по інформаційному критерію Кульбака допомогло відібрати найбільш значні ознаки, які й були включені в кінцевий варіант прогностичної таблиці (табл. 1). Прогностичні коефіцієнти (ПК) + свідчать про сприятливий вихід РБ з видужуванням, ПК-, навпаки, про можливість формування хронічного бронхолегеневого захворювання. В результаті прогноз захворювання у конкретного хворого з урахуванням вказаних ознак зводився до алгебраїчного підсумування ПК. Прогностичними порогами є +13 та +20 з вірогідністю 95% і 99% відповідно.

Сприятливий перебіг вагітності і пологів у матері, нормальний перебіг новонародженності, відсутність супутніх захворювань, нечасті рецидиви бронхіту, до 4 разів на рік, і тривалий період ремісії, більше 2 місяців, сприяє збереженню адекватних адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної регуляції функцій. Це проявляється в активації симпатичного відділу ВНС під час рецидиву хвороби, що є адекватною реакцією ВНС на запальний процес в бронхах, при ІН не більше 200 ум. од. у таких хворих. Дані катамнестичного спостереження дозволили установити, що стан ейтонії у хворих в періоді ремісії є сприятливим прогностичним критерієм перебігу РБ і виходом у видужання.

Таблиця 1

Прогностичні критерії наслідків рецидивуючого бронхіту у дітей

Ознаки	Градації	Прогностичний коефіцієнт	Показник інформативності
Стать	чол. жін.	- 2, 22 + 0, 79	0, 67 0, 48
Спадкова обтяженість за бронхолегеневою патологією	необтяжена обтяжена	+ 3, 62 - 2, 79	0, 81 0, 76
Алергоанамнез	обтяжений необтяжений	- 0, 68 + 0, 85	0, 42 0, 38
Житлові умови	задовільні незадовільні	+ 1, 65 - 2, 84	0, 42 0, 28
Паління батьків	так ні	- 0, 74 + 1, 02	0, 31 0, 45
Перебіг вагітності	нормальний токсикоз 2 половини	+ 0, 26 - 0, 48	0, 24 0, 52
Асфіксія при пологах	була ні	- 0, 82 + 0, 66	0, 36 0, 65
Вигодування	природне штучне	+ 0, 43 - 0, 52	0, 60 0, 52
Початок захворювання рецидивуючим бронхітом	на 1-му році життя на 2-3 році після 3-х років	- 6, 48 + 2, 17 - 1, 69	0, 95 0, 72 0, 69
Розвитку рецидивуючого бронхіту передували	гостра пневмонія обструктивний бронхіт часті ГРЗ, ГРВІ	+ 0, 48 - 1, 08 - 2, 24	0, 88 0, 68 0, 92
Супутні захворювання	діатези ЛОР-патологія рахіт	- 3, 38 + 0, 18 - 0, 48	0, 87 0, 64 0, 92
Порушення фізичного розвитку	гіпотрофія паратрофія	+ 1, 08 - 3, 57	0, 56 0, 87
Загострення бронхіту	3 рази на рік більше 3 разів на рік	+ 4, 04 - 5, 34	0, 92 1, 04
Тривалість періоду ремісії	менше 2 місяців більше 2 місяців	-7, 62 + 4, 88	0, 98 0, 82
Тривалість періоду загострення	більше 1 місяця менше 1 місяця	- 4, 22 + 3, 56	0, 84 0, 85
Стан при загостренні	задовільний середньої важкості	+ 0, 67 - 0, 53	0, 37 0, 33
Тривалість патологічних змін в легенях	до 1 місяця 1-2 місяці більш 2 місяців	+ 1, 88 - 2, 31 - 4, 02	0, 38 0, 61 0, 72
Антибіотикотерапія	3 та більше курсів менше 3 курсів	- 1, 38 + 0, 78	0, 28 0, 43
Санаторне лікування	було не було	+ 1, 84 - 0, 88	0, 36 0, 44
Клінічний аналіз крові	нейтрофільоз лімфоцитоз	+ 0, 58 - 0, 86	0, 40 0, 59
Диспротеінемія	є нема	- 0, 48 + 1, 02	0, 78 0, 66
Функціональний стан ВНС: в періоді загострення	ейтонія симпатикотонія парасимпатикотонія	+ 4, 23 + 3, 48 - 5, 88	0, 98 0, 82 1, 23
в періоді ремісії	ейтонія симпатикотонія парасимпатикотонія	+ 4, 18 + 3, 48 - 6, 09	1, 03 0, 86 1, 14
Десинхроноз:	вегетативних функцій меридіана легень меридіана нервової системи	- 2, 86 - 3, 08 - 1, 94	0, 67 0, 82 0, 59
Наявність ЕЕГ-змін в періоді ремісії	є нема	-2, 71 + 2, 08	0, 58 0, 82

Наявність супутніх захворювань, ЛОР-патології, кількість загострень 4-5 разів на рік, при тривалості міжрецидивного періоду 2 місяці, середньої тяжкості загальний стан дитини під час рецидиву зумовлює перенапругу адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної регуляції функцій, проявом чого є симпатико- і гіперсимпатикотонія під час рецидиву при ІН більше 200-250 ум. од. у цих дітей. Посилення активності симпатичної системи у дітей в періоді ремісії свідчить про збереження напруги адаптаційно-компенсаторних механізмів, стан функціональних порушень в бронхолегеневій системі. До речі, при симпатикотонії в періоді ремісії перебіг РБ у більшості дітей характеризується сприятливим виходом, без хронізації запального процесу в бронхах.

Несприятливий перебіг вагітності і пологів у матері, наявність діатезів, обтяжений анамнез, мешкання у несприятливих соціально-побутових умовах, ранній розвиток захворювання, часті рецидиви (більше 5 на рік), нетривалий період ремісії (до 1 місяця), як фактори пролонгірованого несприятливого впливу на дитячий організм призводять до зриву адаптаційно-компенсаторних механізмів вегетативної регуляції функцій. У цих дітей під час рецидиву відзначалася парасимпатикотонія, яка є неадекватною реакцією ВНС на запальний процес в бронхах, здійснюючи гальмуючий вплив на саногенез організму і призводячи до затяжного, вялого перебігу рецидиву бронхіту. Парасимпатикотонічне переважання ВНС на фоні десинхронозу в періоді ремісії є критерієм несприятливого виходу РБ з вірогідністю хронізації запального процесу в бронхах і можливою трансформацією у бронхіальну астму (у 6 із 38 дітей - 15, 8%). Наші дані підтверджують дані літератури, які вказують на важливу роль ваготонії у розвитку бронхоспазму (Таточенко В. А., Рачинський С. В., 1991).

При проведенні тестування 120 хворих на РБ у 68 (56, 7%) ПП був від +13 і вище, у 34 (28, 4%) - від -13 до -20, у 18 (15, 0%) - більше -20.

Нами розроблено і запатентовано спосіб оцінки стабільності клінічної ремісії РБ, ефективності реабілітації і ступеню вірогідності розвитку рецидиву бронхіту.

Розробка даного засобу ґрунтувалася на застосуванні навантажувальної кисневої проби з реєстрацією КІГ перед, під час і після проби; з наступним обчисленням відносних показників змін ІН. Клінічними дослідженнями встановлена чітка і однозначна відповідність між ступенем змін ІН під дією навантажувальної проби та вірогідністю рецидиву бронхіту. Трактування одержаних даних наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Трактування характеру і ступеня змін індексу напруги при проведенні кисневої навантажувальної проби

Період хвороби, Вірогідність рецидиву бронхіту	Зміни індексу напруги під час проби	Зміни індексу напруги після проби
Період стабільної клінічної ремісії рецидивуючого бронхіту	Збільшення на 50-75%	Збільшення не більше 50%
Період нестабільної клінічної ремісії рецидивуючого бронхіту (вірогідність рецидиву 60%)	Збільшення на 75- 200%	Збільшення на 50-100%
Передрецидивний період рецидивуючого бронхіту (вірогідність рецидиву більше 95%)	Збільшення більше ніж на 200% або зниження	Збільшення більше ніж на 100% або зниження

Як видно із табл. 2, ступінь збільшення ІН прямо пропорційне до ступеню порушень компенсаторно-адаптаційних механізмів трахеобронхіального дерева.

Таке обстеження проведено нами всім дітям після закінчення традиційного курсу реабілітації. При цьому тільки у 39 (32, 5%) хворих діагностована стійка клінічна ремісія РБ, що свідчить про недостатню ефективність традиційних реабілітаційний заходів, які застосовуються у хворих на РБ.

Результати досліджень ВНС, визначення патогенетичної ролі вегетативної дисфункції в клінічному перебігу РБ стали підставою для розробки методів не медикаментозної дії - хронорефлексотерапії, спрямованої на активацію і стабілізацію лімбіко-ретикулярних структур і підкоркових утворень з метою корекції вегетативного гомеостазу.

Рефлексогенна дія масажем здійснювалася на точки акупунктури: у хворих на РБ з наявністю симпатикотонії: Р3, Р5, С3, V4, V14, V59, V62, V64, R9, R27, TR18, TR23, VB20, VB21, VB36, F2, F3, F8, F9; з парасимпатикотонією: T20, IG19, P7, MC7, E36, E37, RP6, F4, F2, VB20, TR15, IG6, IG4, V56, V60, V61. Розроблено 2 засоби масажу. У першому засобі для підвищення ефективності акупунктурної терапії застосовували лікувальну грязь “Пелос”. Другий засіб більше доступний для застосування в педіатричній практиці - точковий масаж без застосування грязьового препарату. Курс лікування обома засобами складав 10-12 днів. З урахуванням хронопатологічних зрушень, у хворих з симпатикотонією масаж проводили в ранковий час (о 10-12 год.), з парасимпатикотонією - ввечері (о 17-19 год.).

Рефлексотерапія здійснювалася в періоді ремісії у 90 дітей основної групи в поєднанні з традиційними методами реабілітації. Контрольну групу склали 30 дітей.

У всіх групах хворих, незалежно від функціонального стану ВНС, відзначена достовірна позитивна динаміка, як при застосуванні пелоїдотерапії, так і точкового масажу. Визначено, що після закінчення курсу рефлексотерапії у хворих дітей з ерготропним переважанням на фоні пелоїдотерапії вдається досягти стану ейтонії у 84, 0+4, 5% випадків (у 27 із 32 дітей), при застосуванні точкового масажу - у 77, 0+4, 5% випадків (у 20 із 26 дітей). При застосуванні точкового масажу при трофотропному переважанні після курсу лікування позитивний результат, стабілізація ВНС з переходом у стан ейтонії, було одержано у всіх хворих. При пелоїдотерапії у 4, 0+1, 6% хворих зберігалася трофотропна спрямованість ВНС, а у 8, 0+2, 1% хворих відзначалася помірна активація симпатико-адреналової системи і перехід у ерготропний варіант вегетативної дисфункції.

Катамнестичне спостереження за дітьми протягом 5 років показало, що у дітей після проведення рефлексотерапії чергові рецидиви перебігали клінічно більш сприятливо на фоні напруження адаптаційно-компенсаторних механізмів, без функціональних зривів. Відзначено зменшення частоти рецидивів в середньому на 1-2 за рік. В подальшому у дітей хворих на РБ, після 2-3 курсів хронорефлексотерапії з ерготропним переважанням вдалося досягнути стійкої ремісії, з відсутністю рецидивів захворювання протягом 2 років і зняттям дітей з диспансерного обліку за даним захворюванням. У дітей з трофотропним переважанням після 2-3 курсів точкового масажу повністю нівелюється надмірна активація парасимпатичного відділу ВНС, як в періоді загострення, так і в періоді ремісії. В подальшому після повторних курсів пелоїдотерапії була досягнута нормалізація процесу у дітей з несприятливим прогнозом.

Наведені дані свідчать про ефективність вищенаведених методів хронорефлексотерапії в програмі реабілітації дітей, хворих на РБ для відновлення вегетативного гомеостазу, що сприятливо позначається на подальшому перебігу і наслідках хвороби.

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі приведено аналіз функціонального стану ВНС та біоритмів у дітей, хворих на РБ. Визначені додаткові діагностичні та прогностичні критерії перебігу та наслідків РБ з урахуванням вегетативних порушень. Розроблено та впроваджено патогенетично обґрунтовані методи реабілітації дітей, хворих на РБ, спрямовані на корекцію вегетативного гомеостазу, як однієї з прояв клінічного перебігу РБ.

При РБ у дітей має місце порушення вегетативного гомеостазу. Характер і особливості вегетативних порушень перебувають в залежності від особливостей клінічного перебігу, еволюції захворювання та тривалості періоду ремісії.

У дітей, хворих на РБ, порушення вегетативного гомеостазу обумовлює в періоді загострення захворювання: при ерготропній спрямованості вегетативної регуляції функцій адекватність компенсаторних механізмів у відповідь на запальний процес у бронхах; при трофотропній спрямованості - неадекватність реакції ВНС на запальний процес в бронхах, зрив компенсатор-но-адаптаційних механізмів, що зумовлює не тільки затяжний і вялий перебіг рецидиву бронхіту, але й частоту загострень РБ.

У дітей, хворих на РБ, в періоді ремісії має місце десинхроноз, який залежить від варіанту вегетативної дисфункції (максимальна активність реагуючих систем при ерготропній спрямованості відзначається о 12-15 годині, при трофотропній - о 18-21 годині), що сприяє порушенню компенсаторних можливостей організму дитини і несприятливому перебігу РБ.

Вегетативні порушення, десинхроноз свідчать про наявність дезінтеграції надсегментарної вегетативної регуляції. Закономірності їх кореляції з клінічним перебігом РБ вказують на важливу патогенетичну роль вегетативних дисфункцій в рецидуванні бронхіту.

При РБ у дітей додатковими прогностичними критеріями перебігу та наслідків захворювання є показники функціонального стану ВНС, десинхроноз. Прогностично найбільш несприятливим критерієм перебігу та наслідків РБ є парасимпатичне переважання ВНС в періоді ремісії, при якому можлива хронізація запального процесу в бронхах.

Розроблені, патогенетично обґрунтовані, диференційовані залежно від варіанту вегетативної дисфункції методи хронорефлексотерапії для реабілітації дітей з РБ сприяють відновленню вегетативного гомеостазу, що позитивно впливає на перебіг і наслідки рецидивуючого бронхіту у дітей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В комплекс обстеження хворих на РБ дітей для діагностики варіанту вегетативної дисфункції необхідно включати оцінку функціонального стану ВНС і циркадіанних ритмів в динаміці захворювання із застосуванням КІГ. При ІН до 29 ум. од. діагностують трофотропну спрямованість вегетативної регуляції функцій, яка свідчить про зрив компенсаторно-адаптаційних механізмів, що призводить до порушення процесу саногенезу; при ІН 150-200 ум. од. - ерготропну спрямованість, напруженість компенсаторно-адаптаційних механізмів; при ІН більше 250 ум. од. - ерготропну спрямованість з перенапругою процесів компенсації і адаптації.

Порушення вегетативного гомеостазу повинні використовуватися як додаткові діагностичні критерії перебігу РБ. Трофотропне переважання зумовлює затяжний, вялий перебіг рецидиву, часті загострення та недовготривалість періоду ремісії. Ерготропна спрямованість - середньоважкий перебіг захворювання.

Для індивідуального прогнозування наслідків РБ рекомендується використовувати прогностичну таблицю з визначенням прогностичного порогу (ПП). ПП +13 свідчить про сприятливий вихід РБ, ПП -13 та більш - вказує на несприятливий прогноз РБ, коли можлива хронізація запального процесу в бронхах.

З метою оцінки ефективності реабілітаційних методів і прогнозування вірогідності розвитку рецидиву хвороби рекомендується проводити кисневу навантажувальну пробу з реєстрацією і оцінкою даних КІГ (Патент України 20673 А). Збільшення ІН під час проби на 50-75% і після проби не більше, як на 50%, свідчить про період стабільної клінічної ремісії РБ, збільшення ІН під час проби на 75-200% і після проби більше, ніж на 100% - про період нестабільної клінічної ремісії, збільшення ІН під час проби більше, ніж на 200% і після проби більше ніж на 100%, або його зниження - вказує на передрецидивний період, коли вірогідність рецидиву складає 95%.

Маючи на меті корекцію вегетативного гомеостазу рекомендується включати в загальний комплекс лікувально-реабілітаційних заходів у дітей, хворих на РБ, методи хронорефлексотерапії у вигляді пелоїдотерапії і точкового масажу на точки акупунктури, курсом 10-12 днів. При ерготропному переважанні оптимальний час дії о 10-12 годині, при трофотропному переважанні - о 17-19 годині.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Характеристика функционального состояния вегетативной нервной системы и циркадианных ритмов при рецидивирующем бронхите у детей // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 3. - С. 75-77.

2. Вегето-висцеральные взаимоотношения при рецидивирующем бронхите у детей // Український вісник психоневрології. - 1996. - том №5, вип. 1 (13). - С. 121-124 (в співав. Баргак Я. Д.) (Дисертантом проведено дослідження вегетативного статусу у дітей, хворих на РБ та підведені підсумки).

Традиционный массаж при рецидивирующих бронхитах у детей // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - № 1 (13). - С. 51 (в співав. Коломенский В. Н., Баргак Я. Д.) (Дисертантом проведено застосування хронорефлексотерапії у реабілітації хворих на РБ дітей).

Спосіб діагностики бронхіту. // Патент на винахід № 20673 від 02. 09. 97 р. (в співав. Баргак Я. Д.) (Дисертант приймав участь у розробці способу та оцінці його ефективності, проведено патентно-пошукові дослідження).

Энцефалографические аспекты вегетативных нарушений при рецидивирующем бронхите у детей // Актуальні проблеми охорони здоровя дітей шкільного віку і підлітків / матеріали науково-практичної конференції. - 1997. - С. 54-56 (в співав. Баргак Я. Д.) (Дисертант самостійно проводила енце-фалографічні дослідження, сумісно - обробку даних, проводила підсумки досліджень).

6. Нейросоматические взаимоотношения у детей с рецидивирующим бронхитом // Актуальные проблемы неврологии. : Сб. науч. трудов. - Днепро-петровск, 1996. - С. 52-53 (в співав. Баргак Я. Д.) (Здобувачем проведені дослідження вегетативного статусу, надані висновки).

Психовегетативные нарушения при рецидивирующем бронхите у детей дошкольного возраста / Матер. международной научно-практической конференции. - Архангельск, 1997. - С. 9 (в співав. Баргак Я. Д.) (Дисертантом проведені дослідження, на підставі сумісного удосконалення компютерної енцефалографії, надані обґрунтовані висновки).

АНОТАЦІЯ

Охапкіна Ольга Володимирівна “Особливості вегетативної регуляції у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт”. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 10 - педіатрія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2001.

В дисертаційній роботі наведена оцінка функціонального стану ВНС та циркадіанних ритмів у 120 дітей дошкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт. При цьому було встановлено, що для дітей, як у періоді загострення, так і в періоді ремісіі, характерно порушення вегетативного гомеостазу. Достовірно встановлено, що найбільш несприятливим варіантом вегетативних порушень є ваготонічний, коли можлива трансформація рецидивуючого бронхіту в бронхіальну астму. При оцінці циркадіанних ритмів встановлено характерний для рецидивуючого бронхіту в періоді ремісії десинхроноз, який залежить від варіанту вегетативної дисфункції. Впровадження до практики розробленої хронорефлексотерапії, спрямованої на корекцію вегетативних порушень, поліпшує стан здоровя дітей та прогноз захворювання.

Ключові слова: рецидивуючий бронхіт, вегетативна нервова система, циркадіанні біоритми, хронорефлексотерапія.

АННОТАЦИЯ

Охапкина Ольга Владимировна «Особенности вегетативной регуляции у детей, больных рецидивирующим бронхитом». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 10 - педиатрия. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2001 г.

В диссертационной работе проведена оценка функционального состояния ВНС и циркадианных ритмов у детей, больных рецидивирующим бронхитом, установлены закономерности клинико-вегетативных корреляций для уточнения патогенетических механизмов заболевания, определены дополнительные диагностические, прогностические критерии течения и исхода рецидивирующего бронхита с учетом состояния ВНС, усовершенствована программа реабилитации детей, больных рецидивирующем бронхитом.

Проведено обследование и наблюдение за 120 детьми дошкольного возраста, страдающих рецидивирующим бронхитом, в течение 5 лет. Диагноз рецидивирующего бронхита устанавливали на основании общепринятых клинико-рентгенологических критериев, согласно номенклатуре клинических форм бронхолегочных заболеваний неспецифической этиологии у детей, принятой в 1998 г.

Результаты исследования функционального состояния ВНС показали, что как в периоде рецидива бронхита, так и в периоде ремиссии имеет место вегетативная дисфункция, являясь одним из характерных компонентов клинической картины заболевания. При анализе данных кардиоинтервалографии установлено, что степень напряжения регуляторных механизмов зависит от степени тяжести течения рецидива.

Установленные клинико-вегетативные корреляции в периоде рецидива бронхита достоверно показали, что активация симпатико-адреналовой системы у больных отражает адекватную реакцию ВНС на обострение патологического процесса в бронхах. Преобладание трофотропной направленности вегетативной регуляции свидетельствует о неадекватной реакции ВНС, срыве компенсаторно-адаптационных механизмов, что приводит к нарушению обратного развития воспалительного процесса в бронхах, обуславливая затяжное вялотекущее течение рецидива бронхита.

У детей, больных РБ в периоде ремиссии при исследовании циркадианных ритмов выявлено увеличение уровня биоритмов изучаемых показателей, отсутствие двухфазного характера ритмов, обусловленного симпатико-вагусными влияниями, удлинение периода циркадианного ритма, что свидетельствовало о наличии десинхроноза, как проявлении дезинтеграции надсегментарной регуляции функций.

Достоверно установлено, что состояние эйтонии у больных в периоде ремиссии является прогностическим критерием благоприятного течения рецидивирующего бронхита, и исходом в выздоровление. Усиление активности симпатической системы у детей в периоде ремиссии свидетельствует о сохраняющемся напряжении адаптационно-компенсаторных механизмов, состоянию функциональных нарушений в бронхолегочной системе. Тем не менее, течение рецидивирующего бронхита у большинства детей характеризуется благоприятным исходом, без хронизации воспалительного процесса в бронхах. Парасимпатическое преобладание ВНС на фоне десинхроноза в периоде ремиссии является критерием неблагоприятного исхода рецидивирующего бронхита с вероятностью хронизации воспалительного процесса в бронхах, и возможной трансформацией в бронхиальную астму. О чем свидетельствуют и данные литературы, указывающие на главную роль ваготонии в развитии астматических приступов.

Результаты исследования ВНС, установление патогенетической роли вегетативной дисфункции в клиническом течении рецидивирующего бронхита, явились основанием для разработки методов немедикаментозного воздействия - хронорефлексотерапии, направленной на активацию и стабилизацию лимбико-ретикулярных структур и подкорковых образований с целью коррекции вегетативного гомеостаза.

Рефлексогенное воздействие осуществлялось на точки акупунктуры массажем. Курс лечения составлял 10-12 дней. С учетом хронопатологических сдвигов, у больных с симпатикотонией массаж проводили в утренние часы 10-12, с парасимпатикотонией - в 17-19 часов. Рефлексотерапия проводилась в периоде ремиссии у 90 детей основной группы в сочетании с традиционными методами реабилитации. Контрольную группу составили 30 детей.

Во всех группах больных, вне зависимости от функционального состояния ВНС, показатели вегетативных функций изменялись достоверно. Это свидетельствует об эффективности хронорефлексотерапии в реабилитации детей, больных рецидивирующим бронхитом, для восстановления вегетативного гомеостаза, что благоприятно сказывается на течении и исходе рецидивирующего бронхита.

Ключевые слова: рецидивирующий бронхит, вегетативная нервная система, циркадианные ритмы, хронорефлексотерапия.

SUMMARY

Okhapkina Olga Vladimirovna “Peculiarities of vegetative regulation in children with recidivating bronchitis”. Manuscript.

Dissertation for a degree of candidate of medical sciences, 14. 01. 10 - Pediatrics.

Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Studies Ministry of Public Health Ukraine, Kharkiv, 2001.

The estimation of a functional status of VNS and circadian rhythms for 120 children of preschool age suffering from recidivating bronchitis has been conducted. It has been established, that for children with recidivating bronchitis in all periods of disease the disturbance of vegetative homeostasis is characteristic. The most unfavorable version of vegetative disturbance has been vagotonia, when development of a bronchial asthma had been possible. On circadian rhytms estimation there has been determined a desynchronosis typical for recidivating bronchitis in remission which depends on a vegetative dysfunction variant. The application of chronoreflextherapy, directed on vegetative homeostasis correction, has meliorated a status of health and forecast of recidivating bronchitis outcome.

Key words: recidivating bronchitis, vegetative nervous of system, biorhythms, chronoreflextherapy.

Размещено на Allbest.ru

...