Фізіолого-гігієнічні основи підтримання працездатності гірників глибоких вугільних шахт Донбасу

Формування у стажованих гірників внутрішньої готовності до використання не властивої молодим особам стратегії виконання діяльності супроводжується змінами в мотиваційній сфері, що впливають на цільову настанову для послідовного рішення задач відповідних діяльності.

Таблиця 4

Фізіологічні та ергометричні показники діяльності гірників різного віку

В результаті, реконструкція програми діяльності зводиться до заміни стратегії, що спрямована на досягнення максимального результату, на стратегію безпомилкового здійснення дій. При виконанні психоемоційної проби в лабораторних умовах кількість помилок, що зроблені гірниками, із збільшенням віку прогресивно зменшується. При цьому менша кількість помилок в роботі досягається стажованими гірниками за рахунок зниження результативності діяльності не менш, як на 30 %. Суттєвої трансформації у стажованих гірників зазнає зміст програми трудової діяльності. Зміни стратегії трудової діяльності спрямовані на обмеження активності поведінки і зовнішньо ведуть до зниження темпу роботи на (15 - 20) %, скорочення тривалості трудових операцій на (40 - 60) хвилин при одночасному збільшенні в (1,6 - 1,7) рази тривалості перерв в роботі. У результаті таких змін показник ефективного використання робочого часу знижується з 82 % до 69 %, а рівень падіння продуктивності праці серед гірників старшого віку сягає 30 %. Активне використання стажованими гірниками наявних резервів адаптації поведінкою у вигляді зміни стратегії здійснення діяльності з конформаційної на неконформаційну обумовлює істотне зниження потужності та надійності механізмів гомеостатичного регулювання.

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ГІРНИКІВ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ГОСТРІ ТА ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Результати оцінки впливу на гірників різноманітних захворювань у гострій або хронічній формі чітко указують на значну втрату ними спроможності до підтримання параметрів гомеостатичного регулювання. Порушення системних механізмів регуляції призводить до порушення оптимальних параметрів функціонування окремих систем і організму в цілому.

При гострих респіраторних захворюваннях викликані хворобою стійкі порушення в організмі гірників зберігаються в перші дні роботи і клінічно виявляються змінами систолічного і діастолічного артеріального тиску стійкої гіпертензивної спрямованості, граничним звуженням діапазону змін кардіоінтервалів, істотним обмеженням впливу процесів високочастотної модальності на формування серцевого ритму, розвитком незбалансованого зниження реактивності симпатичної та парасимпатичної нервової системи, зниженням рівня аеробної спроможності (табл. 5).

Обмеження адаптаційних і аеробних можливостей перехворілих гірників супроводжується вираженим зниженням порога стійкості їхнього організму до дії фізичних, психологічних та інших виробничих навантажень. Повернення гірників до роботи після хвороби пов'язане з відповідною мобілізацією організму для здійснення трудової діяльності. Останнє досягається компенсаторно-пристосувальними реакціями поведінки на фоні генералізованих змін механізмів вегетативного забезпечення. Неспецифічна реакція гірників у вигляді первинної гіпермобілізації адаптаційних механізмів звичайно виявляється сигналом до розгортання реакцій, що забезпечують оптимізацію відповіді на зовнішній вплив. Оптимізація відповіді є основною суттю реакції пристосування і зводиться до корекції первинної реакції і мінімізації наступної плати за неї (В.І.Медведєв і співавт., 1982-1999). Розмір реакції первинної відповіді у гірників залежить від стану регулюючих структур центральної нервової системи, що складають апарат гомеостатичної регуляції.

Оптимальне співвідношення активності центральних і автономних регуляторних структур при нормотонії і навіть помірне переважання автономних при ваготонії забезпечує високі й стійкі рівні адаптаційної та аеробної спроможності організму і дозволяє 55-67 % перехворілих уникнути в перші дні роботи надмірної напруги механізмів вегетативного забезпечення трудової діяльності (табл. 5, рис. 2). Адекватність первинної відповіді визначає специфіку і тривалість наступної реакції плати за неї: трудова діяльність гірників супроводжується адекватною мобілізацією механізмів гомеостатичного регулювання, процеси функціонального відновлення успішно завершуються до кінця першого тижня після хвороби.

Таблиця 5

Динаміка фізіологічних показників після гострого респіраторного захворювання у гірників з різним типом вегетативної регуляції

Порушення оптимальних співвідношень між центральними та автономними механізмами регуляції, що проявляються вегетативними реакціями симпатичної спрямованості, істотно обмежують адаптаційні та аеробні спроможності гірників. Реакція первинної відповіді досить дорого обходиться організму, оскільки потребує суттєвої перебудови його функцій, біохімічних і фізіологічних витрат. У таких випадках в умовах трудової діяльності в перші дні після хвороби адекватні реакції вегетативного забезпечення реєструються не більш, ніж у 20 % перехворілих. У інших 80 % робітників виробнича діяльність протікає на фоні надлишкового вегетативного забезпечення. Наступний період мінімізації вартості первинної реакції відповіді протікає неефективно. Формування програм, що реалізують більш економічні енергетичні форми забезпечення відповіді, затягується на термін рівний одному місяцю. Неадекватність первинної реакції і надмірна плата за неї обумовлюють ризик розвитку у перехворілих гірників неприпустимих станів динамічної неузгодженості функцій.

У частині випадків програми гомеостатичного регулювання, що є в наявності, взагалі не спроможні забезпечити формування у перехворілих адекватної первинної реакції і мінімізувати у останніх плату за неї. Незважаючи на достатньо виражену реакцію в перші дні після хвороби, навіть через місяць в умовах трудової діяльності у гірників не спостерігається очікуваного ефекту пристосування. Механізми реалізації оптимальної відповіді виявляються неспроможними. Хронічна напруга функціональних структур, що протидіють порушенню гомеостазу, призводить до зниження резервів оптимізації, стійкості гірників до фізичних, психологічних та інших виробничих навантажень. Тривале функціонування механізмів гомеостатичного регулювання в режимі підвищеної активності може призвести до зменшення потенційних можливостей нейрогуморальної регуляції (А.Д.Слонім, 1980-1984; В.І.Медведєв, 1982-1990).

Очевидно, саме з цією обставиною пов'язано прогресивне зниження в процесі реадаптації після хвороби стійкості гірників до фізичних, психологічних та інших виробничих навантажень. До кінця місяця рівень максимального споживання кисню у перехворілих гірників зменшується на (17 - 30) %, а частота пульсу при виконанні ними трудових операцій не опускається нижче 104 уд/хв. Умови, в яких організм неспроможний сформувати адекватну реакцію відповіді, при зміні інтенсивності і/ або модальності фактора, що впливає, виявляються передумовою несприятливих відстрочених наслідків у вигляді типових хвороб "стресової етіології". Часто це призводить до повної або обмеженої втрати спроможності здійснювати необхідну трудову діяльність (В.П. Казначеєв, 1985-1998; Р.М. Баєвський, 1985-2000). Втрата здоров'я, нерідко вже в молодому віці, є своєрідною розплатою організму в умовах хронічних стресових впливів (О.О. Навакатикян і співавт., 1988-1998; А.Л.Решетюк, 1990-1995 та ін.).

У гірників із хронічним бронхітом і захворюваннями серцево-судинної системи можливості оптимізації відповіді організму на дію екстремальних факторів істотно обмежуються глибокими розладами механізмів системної регуляції функцій. Ефекти реалізації патологічних механізмів системної регуляції виявляються не тільки в екстремальних, але і у звичайних умовах. У хворих гірників в стані спокою реєструються неадекватно високий рівень функціонування синусового вузла, знижена реактивність вегетативної нервової системи, підвищений систолічний та діастолічний артеріальний тиск (рис. 3).

Неповноцінність регуляторних механізмів у першу чергу виявляється в процесі діяльності. На відміну від здорових, швидке перемикання фізіологічних механізмів адекватно потребам, що виникли, у хворих гірників не забезпечується в результаті неповноцінності процесів гальмування в ЦНС. Через відсутність цього механізму достатній рівень працездатності досягається хворими шляхом більш високої "психофізіологічної плати". Зниження аеробної спроможності і фізіологічної ефективності праці досягає у хворих робітників 20 - 40 %. Звичайні фактори трудового процесу закріплюють патологічні механізми системної регуляції функцій і істотно обмежують можливості оптимізації відповіді на них. Для подолання порушень у діяльності нервової, серцево-судинної та інших систем організму, що виникають під час роботи, запускається механізм реконструкції програми здійснення діяльності. Його реалізація передбачає збільшення функціональної потужності процесів гомеостатичного регулювання і здійснюється за допомогою складної системи, яка враховує соціально-психологічні відношення, особливості людини і її психічних станів, стани інтегративних церебральних систем, периферичних механізмів вегетативно-гуморального і моторного регулювання окремого органа і виконавчої системи (М.М. Хананашвілі, 1984-1990; Ю. Брожайтене із співавт., 1990-1995; S.C. Kobasa et al., 1986-1990).

У такій ситуації зміни програми активності поведінки гірників, що страждають захворюваннями бронхів та серцево-судинної системи, продиктовані їхнім прагненням уникнути у трудовій діяльності розвитку несприятливих функціональних станів динамічної неузгодженості функцій. Характер реконструкції програми діяльності продиктований не тільки специфікою умов і факторів трудового процесу, але і глибиною змін патологічно заінтересованих утворень. Механізм формування функціональної системи діяльності реалізується шляхом активного пошуку оптимального набору і співвідношення окремих компонентів трудової діяльності. В специфічних умовах вугільних шахт хворими гірниками це досягається шляхом обмеження в діяльності операцій, що потребують значних енерговитрат, пошуку і заміни їх на трудові дії, які є адекватними поточному функціональному стану організму (табл. 6). В результаті, у хворих утричі збільшується тривалість операцій контролю і управління роботою конвеєра, з'являються відсутні в діяльності здорових робітників операції, що пов'язані з виготовленням пижів, чергуванням на посту під час проведення вибухових робіт і т.ін. Поряд із зміною структури діяльності, хворі гірники роблять більш часті і тривалі перерви в роботі. Організація психофізіологічних співвідношень для реалізації компенсаторно- пристосувальних реакцій здійснюється складною системою ієрархічно взаємозалежних центрів фізіологічного, психологічного регулювання і регулювання поведінкою (Ф.Б .Березин, 1988; G.D. Jemes, L.S. Les, 1986; R.H. Schneider et al., 1986).

Таблиця 6

Ергометрична характеристика праці гірників з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) і хронічним бронхітом (ХБ)

Зниження щільності роботи, збільшення долі неенергоємних трудових операцій дозволяє хворим робітникам, хоча і нетривалий час, підтримувати темп роботи на рівні здорових, стабілізувати на відносно низькому рівні середньозмінну частоту пульсу та внутрішньозмінні вологовтрати. Не тільки виробничі, але і клінічні спостереження вказують на те, що в патологічно зміненому організмі формування і реалізація адекватної програми діяльності дозволяє в оптимально можливому обсязі здійснювати окремі функції, інтегративну діяльність мозку і добиватися задовільних результатів, не порушуючи межі гомеостатування. При цьому консервація патологічного стану у формі зміненої структурно-функціональної організації забезпечення результату діяльності стає патологічною основою багатьох форм порушень вегетативної регуляції (Н.П.Бехтерева із співавт., 1980-1990). Стійкість неадекватних станів підтримується нейрофізіологічними, нейрохімічними, пластичними механізмами, реалізація яких сприяє зміцненню і консолідації довгострокової пам'яті, що забезпечує тривале існування генератора патологічно посиленого порушення (D. De Wied et al., 1975-1980; G.T.B. Winersma et al., 1979-1990). Такі уявлення порівняні з концепцією про закріплення стійких патологічних станів шляхом імпринтінгу, формування матриці довгострокової пам'яті (Н.П.Бехтерева, 1990; Н.П.Бехтерева із співавт., 1990-1999). Використання робітниками механізмів адаптації поведінкою для підтримки організму в стані адекватної мобілізації є формою адаптації до діяльності при наявності в організмі патологічного процесу. Не маючи можливості його усунути, механізми компенсації та адаптації обмежують параметри діяльності і установлюють функціональний бар'єр, що перешкоджає прогресуванню патологічного процесу. Розвивається стійкий комплекс із патологічних механізмів, механізмів компенсації та адаптації.

ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ТА ПІДТРИМАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ І ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ГІРНИКІВ

Управління функціональними станами спрямоване на забезпечення необхідного рівня працездатності або на його відновлення в мінімально короткі строки і з мінімальною шкодою для здоров'я. Це досягається шляхом активації процесів розпаду неефективних механізмів саморегуляції, збільшення можливостей функціональних систем діяльності за рахунок мобілізації додаткових резервів регуляції, підвищення швидкості формування нових програм регуляції і направленої їхньої оптимізації.

Методи оцінки функціонального стану гірників передбачають визначення спроможності до адекватної мобілізації механізмів енергоутворення, можливості здійснювати трудову діяльність з мінімальними функціональними витратами, оптимальності програм системної регуляції функцій, виявлення "слабких" або патологічно змінених ланок регуляції з наступною диференціацією результатів оцінки аеробної спроможності, внутрішньозмінних вологовтрат, рівня активності адрен- та холінергійних утворень, ступеня їхньої збалансованості, параметрів внутрішньосистемної регуляції легеневої гемодинаміки. Результати оцінки використовуються для прогнозування рівня професійної працездатності як адекватного чи неадекватного з помірним або вираженим зниженням.

Методи оптимізації функціонального стану і підтримання працездатності засновані на використанні природних і перетворених чинників, що реалізують неспецифічні ефекти сполученого застосування водних та фізіопроцедур, методів адаптогено-, вітаміно-, рефлексопрофілактики, фізіологічно обгрунтованих режимів праці в умовах нагріваючого мікроклімату і раціонального працевлаштування ослаблених хворобою гірників (табл. 7). Вони спрямовані на посилення процесів відновлення, усунення порушень регуляції і підвищення стійкості організму до факторів трудового процесу.

Позитивний ефект відновлення досягається при сполученому застосуванні водних процедур (ванна, душ), адаптогенів, точкового та загального масажу.

Таблиця 7

Етапи та обсяг заходів щодо корекції функціонального стану і підтримання працездатності

Комплекси коригуючих впливів враховують функціональну структуру вегетативної нервової системи і пов'язані з нею стани, що викликані гіперфункцією адренергійного (гіперадренгіпохолінергійна - А₃Х₁, гіперадренергійна - А₃Х₂, гіпохолінергійна - А₂Х₁ форми) і холінергійного (гіперхолінгіпоадренергійна - А₁Х₃, гіперхолінергійна - А₂Х₃, гіпоадренергійна - А₁Х₂ форми) відділів, порушення гемодинаміки в малому колі кровообігу і пов'язані з ними стани легеневої гіпертензії в транзиторній або стабільній формі. Коригуючи комплекси включають методи немедикаментозного впливу у вигляді дарсонвалізації, гальванізації, загального УФ-опромінювання, УФ-опромінювання і масажу грудної клітки, аероіонізації, інтраназального електрофорезу, кисневих інгаляцій і коктейлів, інгаляцій з відваром відхаркувальних трав, прісних, хвойних і вуглекислих ванн.

Для підвищення стійкості гірників до факторів трудового процесу розроблені режими праці і трудової реабілітації, що включають скориговані параметри енергетичних і часових характеристик діяльності (рис. 4). Безпечні рівні виробничих навантажень у"гарячих" вибоях забезпечуються шляхом збільшення коефіцієнта часу відпочинку на 23 - 25 % або скорочення тривалості робочого часу на 30 хвилин на кожний градус приросту температури понад гранично припустиму величину.

Режими трудової реабілітації гірників після хвороби передбачають працевлаштування ослаблених хворобою гірників на роботи, які є адекватними функціональному стану їхнього організму. В умовах нормального мікроклімату гірників по ремонту гірничих виробок рекомендується раціонально працевлаштовувати строком на 3 - 4 дні, ГОВ і прохідників - на 5 - 6 днів, забійників - на 7 - 8 днів. В умовах нагріваючого мікроклімату термін працевлаштування збільшується на 2 - 4 дні.

Практика впровадження запропонованих методів підтримки працездатності переконливо показує, що вони з успіхом можуть бути реалізовані у рамках щорічної програми диспансеризації гірників на базі шахтних пунктів оздоровлення, відомчих санаторіїв-профілакторіїв, медико-оздоровчих центрів, лікарень і поліклінік без додаткових фінансових витрат.

Диференційоване застосування методів підтримання працездатності дозволяє нормалізувати стан вегетативної нервової, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, розширити діапазон компенсаторно-пристосувальних реакцій, відновити внутрішні зв'язки між фізіологічними системами і їхню активність, оптимізувати функціональні системи забезпечення трудової діяльності, добитися істотного підвищення адаптаційних можливостей і рівня аеробної спроможності організму, збільшення його стійкості до дії факторів виробничого середовища і діяльності, підвищення ефективності, надійності і продуктивності трудової діяльності гірників.

ВИСНОВКИ

1. Рівень напруження механізмів вегетативного забезпечення трудової діяльності гiрникiв змінюється відповідно енергоємності операцій, що виконуються, у наступному співвідношенні: при зміні важкості робіт на одну категорію зрушення частоти пульсу під час роботи становлять (10 - 20) уд/хв, а саме, виконання робіт переважно ІІ категорії важкості по управлінню та обслуговуванню очисних i прохідницьких комбайнів здійснюється при частоті пульсу (94 - 97) уд/хв, ІІ-ІІІ категорії важкості по ремонту i проходженню гірничих виробок - відповідно при 106 уд/хв i 113 уд/хв, видобувних робіт ІІІ-ІY категорії важкості у вибоях та нішах на пологих пластах - при 122 уд/хв, ІY категорії важкості по вийманню вугілля відбійними молотками на крутих пластах - при 132 уд/хв.

2. Спроможність гiрникiв здійснювати енергоємні трудові дії забезпечується аеробними резервами відповідної потужності: рівень максимального споживання кисню у працюючих відповідає категорії важкості робіт, що виконуються, і складає у машиністів гірничих виїмкових машин i їхніх помічників не більше 39 мл·хв^-1·кг^-1, гiрникiв по ремонту гірничих виробок -

40,0 мл·хв^-1·кг^-1, прохідників - 41,8 мл·хв^-1·кг^-1, гiрникiв очисних вибоїв - 43,7 мл·хв^-1·кг^-1 (у тому числi серед тих, що зайняті у ніші - 45,6 мл·хв^-1·кг^-1), забійників - 48,7 мл·хв^-1·кг^-1.

3. Внаслідок негативного впливу факторів трудового процесу гірники змінюють стратегію виконання діяльності. Зміни стратегії відбуваються за принципами гомеостатичного регулювання відповідно інтенсивності дії виробничих факторів з використанням компенсаторно-пристосувальних механізмів поведінки: антигомеостатичний вплив енергоємних трудових операцiй, нагріваючого мікроклімату, шуму та вібрації мінімізується шляхом зменшення робочого часу на величину від 45 хв у гірників по ремонту гірничих виробок при дії факторів І - ІІ ступеня шкідливості до 180 хв у забійників при дії шкідливих (ІІІ - ІY ступінь) та небезпечних факторів, а також скорочення тривалості енергоємних та збільшення тривалості неенергоємних трудових дiй.

4. Формування програм виконання професійної діяльності здійснюється гірниками не за принципом абсолютного, а за принципом компромісного оптимуму внаслідок необхідності забезпечення антагоністичних мотивів діяльності, які засновані на усвідомленій оцінці соціального значення роботи, що виконується, i результатах аналізу особистих можливостей органiзму. В результаті, межі допустимого впливу на організм факторів трудового процесу при умові досягнення необхідного результату праці гранично обмежуються. Зокрема, в умовах нагріваючого мікроклімату діапазон змін максимально допустимої температури повітря, у якому досягається позитивний ефект гомеостатичного регулювання, обмежується в залежності від важкості праці 26 ^оС - 29 ^оС; при більш високій температурі ефективність дiяльностi i працездатність гірників знижуються, а імовірність розвитку у них недопустимих станiв організму збільшується вже в середині змiни після 2 - 3 годин роботи.

5. Результатом вікових обмежень функціональних можливостей гірників внаслідок порушення збалансованих співвідношень активності між автономними і центральними механізмами регуляції у напрямку переваги останніх, зниження м'язової сили i витривалості, швидкості сенсо-моторних реакцiй і функціональних можливостей центральної нервової системи, об`ємно-швидкiсних характеристик функції зовнішнього дихання, максимального споживання кисню і погіршення психічного стану є зміна конформаційної стратегії діяльності, що здійснюється в молодому віці шляхом "підпорядкування органiзму виробничим умовам" і спрямована на досягнення максимального результату, на неконформаційну стратегію безпомилкового виконання дiй i мінімізації функціональних витрат, яка використовується стажованими робітниками і зводиться до зменшення темпу і часу роботи та збільшення тривалості перерв. В результаті таких змін знижуються частота пульсу під час роботи і внутрішньозмінні вологовтрати, падає на 30 % продуктивність праці.

6. Клінічне видужання гiрникiв при гострих респіраторних захворюваннях у 60 % випадків випереджає відновлення механiзмiв регуляції вегетативних функцій i характеризується реакціями симпатичної (стабілізація систолічного i дiастолiчного артеріального тиску на рівні 132 мм рт.ст. i 89 мм рт.ст., мінімальні прояви фізіологічної аритмії серця, збільшення напруження механiзмiв регуляції до 290 ум.од.) або парасимпатичної (зниження напруження механiзмiв регуляції до 60 ум.од, неадекватно низький рівень активації ерготропних механізмів в стані роботоготовності) спрямованості.

7. Реадаптація гiрникiв після гострих респіраторних захворювань супроводжується розвитком неспецифічної генералiзованої реакції організму, яка реалізується у формі функціональної гiперкомпенсацiї, з наступною мінімізацією реакції: при оптимальній активності механiзмiв центральної i автономної регуляції, достатніх аеробних резервах - протягом одного тижня; при порушенні балансу вегетативної активності в напрямку централізації процесiв регуляції та зниженні аеробної спроможності - до кінця місяця; при частих респіраторних захворюваннях внаслідок неспроможності компенсаторно-пристосувальних механізмів скорегувати первинну реакцію організму очікуваний ефект реадаптації протягом місяця є відсутнім.

8. У гiрникiв із хронічним бронхітом i різноманітними формами серцево-судинних захворювань зменшення аеробної спроможності та обмеження адаптаційних можливостей організму обумовлює зниження рівня вегетативного забезпечення дiяльностi за показниками частоти пульсу i внутрішньозмінних вологовтрат до 7 уд/хв i 1,2 кг. Рівень напруження механізмів вегетативного забезпечення діяльності, перевищення якого може привести до втрати працюючими спроможності здійснювати трудову дiяльнiсть, забезпечується компенсаторно-пристосувальними реакціями поведiнки шляхом заміни "важких" компонентів дiяльностi на трудові дії, яким надається перевага, збільшення у 1,6 рази перерви в роботі, скорочення до 25 % часу роботи і до 16 % - її щільності.

9. Методи оцiнки функцiонального стану гiрникiв передбачають визначення спроможності до адекватної мобiлiзацiї механiзмiв енергоутворення, можливостi здійснювати трудову дiяльнiсть із мінімальними функціональними витратами, оптимальності програм системної регуляції функцій, виявлення "слабких" або патологiчно змінених ланок регуляції з наступною диференціацією результатів оцiнки аеробної спроможності, внутрішньозмінних вологовтрат, механiзмiв регуляції легеневої гемодинаміки, адрен- i холінергiйної активності на класи для прогнозування рівня професійної працездатностi.

10. Методи пiдтримання працездатностi гірників спрямовані на підсилення процесiв відновлення, усунення порушень регуляції та підвищення стійкості організму до факторів праці,

враховують функціональну структуру i відповідні стани вегетативної нервової системи, що викликані гіперфункцією адрен- чи холінергiйного відділів, порушення гемодинаміки в малому колі кровообігу i ступінь легеневої гіпертензії. Вони включають комплекси сполученого застосування водних i фiзiопроцедур, точкового i загального масажу, адаптогенів i вітамінів для диференційованої корекції порушень в різних системах органiзму, а також режими праці i рекомендації щодо раціонального працевлаштування. Останні забезпечують безпечні рівні виробничих навантажень у "гарячих" вибоях шляхом збільшення коефіцієнту часу відпочинку або скорочення робочого часу у наступній пропорції: 25 % чи 30 хв на кожний градус приросту температури понад припустимий рівень; раціональне працевлаштування ослаблених хворобою гірників в залежності від важкості їхньої праці здійснюється терміном на (4 - 8) дні в умовах нормального мікроклімату, із збільшенням на (2 - 4) дні терміну реабілітації в умовах нагріваючого мікроклімату.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Активне виявлення та індивідуальний облік гірників з донозологічними порушеннями адаптації у вигляді станів перенапруження і перевтомлення здійснюється під час періодичних медичних оглядів або у випадках звертання робітників за медичною допомогою до амбулаторно-поліклінічних закладів.

2. Для оцінки та динамічного спостереження за станами перенапруження та перевтомлення необхідно користуватися запропонованими нами критеріями, які включають визначення ступеня адекватності виробничих навантажень функціональним можливостям організму, що встановлюється за якістю функціонування регуляторних систем, рівнем аеробних можливостей, самопочуттям під час роботи і частотою захворювань з наступним розподілом гірників на групи із задовільною, напруженою, незадовільною та зірваною адаптацією.

3. За механізмами дії заходи профілактики несприятливих станів перенапруження і перевтомлення та підтримання працездатності спрямовані на посилення процесів функціонального відновлення організму після зміни, усунення донозологічних порушень адаптації, підвищення стійкості організму до факторів трудового процесу. Вони враховують групу спостереження гірників і здійснюються в умовах шахтних пунктів оздоровлення, санаторіїв-профілакторіїв, поліклінік чи відділень профілактичних оглядів, клінік профзахворювань.

4. Методи профілактики донозологічних порушень адаптації і підтримання працездатності засновані на використанні лікувально-оздоровчої дії природних та перетворених чинників, що реалізують неспецифічні ефекти сполученого застосування водних та фізіопроцедур, масажу, кисневих інгаляцій і коктейлів, інгаляцій з відваром відхаркувальних трав, методів адаптогено-, вітаміно-, рефлексопрофілактики, режимів праці в умовах нагріваючого мікроклімату і раціонального працевлаштування ослаблених хворобою гірників.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Медицина труда в угольной промышленности / В.М. Валуцина, Л.И. Вертепа, Е.А.Гладчук, О.С.Горецкий и др. / Под ред. В.В.Мухина. - Донецк: Гос.мед.ун-т, 2000. - 204 с.

2. Передерий Г.С. Разработка режимов труда горнорабочих высокотемпературных забоев угольных шахт для профилактики тепловых поражений // Лікарська справа. Врачебное дело. - 1996. - № 5-6. - С. 149-152.

3. Передерий Г.С. Физиологические механизмы поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1997. - № 2. - С. 117-123.

4. Передерий Г.С. Функциональное состояние и работоспособность горнорабочих угольных шахт, перенесших острое респираторное заболевание // Лікарська справа. Врачебное дело. - 1998. - № 6. - C. 164-166.

5. Передерий Г.С. Особенности трудовой деятельности, ее вегетативное обеспечение и

работоспособность горнорабочих угольных шахт, страдающих хроническим бронхитом // Лікарська справа. Врачебное дело. - 1999. - № 3. - С. 162-164.

6. Передерий Г.С. Влияние факторов трудового процесса на функциональное напряжение и особенности трудовой деятельности горнорабочих угольных шахт // Гигиена труда: Респ. межвед. сб. - Киев: Здоров'я, 1999. - Вып. 30. - C. 170-176.

7. Передерий Г.С. Методы оценки и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - №1. - C. 40-46.

8. Передерий Г.С. Возрастная динамика физиологических функций и работоспособности горнорабочих угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - № 1. - C. 33-36.

9. Передерий Г.С. Физиологические механизмы профессионального старения горнорабочих угольных шахт // Довкілля та здоров'я. - 2000. - №2. - С. 53-57.

10. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т. Адаптация горнорабочих с различными типами суточных биоритмов // Медицина труда и промышленная экология. - 1996. - №12. - С.18-21.

11. Гигиеническая верификация автоматизованной системы донозологической диагностики АСКОРС на шахтах Донбасса / А.Л. Решетюк, О.А. Трунова, Г.С. Передерий, И.И. Белая // Медицина труда и промышленная экология. - 1996. - № 7. - С. 21-24.

12. Работоспособность горнорабочих очистных забоев угольных шахт Донбасса, работающих при нормальной и высокой температуре / Г.С. Передерий, Г.Н. Николаев, В.Т. Тарасенко, В.В. Иванов, С.В. Иванец, В.В. Росинский // Медицина труда и промышленная экология. - 1993. - № 3-4. - С. 17-19.

13. Ткаченко Л.Н., Передерий Г.С. Прогнозирование физиологической эффективности

труда горнорабочих глубоких угольных шахт // Гигиена труда: Респ. межвед. сб. - Киев: Здоров'я, 1988. - Вып. 24. - С. 44-48.

14. Функция внешнего дыхания и физическая работоспособность горнорабочих угольных шахт Донбасса, больных острыми респираторными заболеваниями / Г.С. Передерий, Н.Г. Савенкова, В.Г. Косенко, Л.Н. Ткаченко, Л.Г. Березовский // Врачебное дело. - 1985. - № 11. - С. 105-108.

15. Особенности физиологических реакций в процессе труда у горнорабочих угольных шахт, страдающих гипертонической болезнью / Г.С. Передерий, В.П. Гребняк, В.В. Иванов, И.Г. Яковлева // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1991. - № 3. - С. 5-7.

16. Методы медицинской профилактики пограничных состояний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт / Г.П. Кобец, Г.С. Передерий, Л.Н. Ткаченко, В.В. Иванов, А.И. Кива // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1990. - № 1.- С. 17-20.

17. Структура и динамика системной организации кардиореспираторной функции в

процессе адаптации горнорабочих к факторам труда в глубоких угольных шахтах / Г.С. Передерий, В.П. Гребняк, Л.Н. Ткаченко, И.Г. Яковлева // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1989. - № 1.- С. 27-30.

18. Передерий Г.С., Гребняк В.П., Ткаченко Л.Н. Оценка физической работоспособности горнорабочих угольных шахт, перенесших острое респираторное заболевание // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1986. - № 2. - С. 12-15.

19. Передерий Г.С., Гребняк В.П. Возрастные особенности взаимодействия механизмов регуляции сердечного ритма и внешнего дыхания у горнорабочих угольных шахт // Физиология человека. - 1987. - № 1. - С. 71-83.

20. Влияние нагревающего микроклимата на развитие патологии сердца у горнорабочих / Е.В. Корж, В.М. Валуцина, О.В. Левадная, Г.С. Передерий, Н.Н. Гармель, Е.Г. Ладария // Архив

клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Том 8. - № 1. - С. 115-118.

21. Медицинские проблемы охраны труда и поддержания работоспособности горнорабочих угольных шахт / Г.С. Передерий, В.В. Суханов, В.В. Мухин, В.М. Валуцина // Охрана труда. - 1999. - № 12. - С. 50-52.

22. Профессиональное старение (моделирование по данным биологического возраста) / А.Л. Решетюк, В.В. Паворознюк, С.Г. Козловская, О.А. Трунова, Г.С. Передерий // Медицина труда и промышленная экология. - 2000. - № 2 - С. 23-28.

23. Возрастные изменения иммунной системы, гормонального статуса и работоспособности горнорабочих угольных шахт / Г.С. Передерий, О.А. Трунова, В.В. Мухин, В.М. Куляс, Е.А. Асланова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000.- Т.4.- № 2. - С. 193-197.

24. Гормонально-метаболические изменения у лиц с различной устойчивостью к эмоционально-болевому стрессу / Л.Н. Ткаченко, В.М. Валуцина, Е.А. Асланова, В.М. Куляс, Г.С. Передерий, Е.Г. Ладария, Е.В. Мирная, Л.С. Мехова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - Т. 4. - № 2. - С. 170-173.

25. Методы восстановления здоровья и работоспособности горнорабочих угольных шахт / О.А. Трунова, Г.С. Передерий, В.Ю. Николенко, Е.А. Асланова // Врачебная практика. - 2000. - № 2. - С. 61-65.

26. Принципы и методы физиологической трудовой реабилитации после болезни / А.Л. Решетюк, И.И. Солдак, Г.С. Передерий, А.В. Кальянов // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респ. межвед. сб. - Киев: Здоров'я, 1984. - Вып.15. - С. 80-83.

27. Ткаченко Л.Н., Передерий Г.С. Использование показателей кардиоритма для прогнозирования напряженности труда горнорабочих глубокой угольной шахты // Вопросы диагностики при профессиональном отборе на предприятиях угольной промышленности: Системная организация охраны здоровья работников угольной промышленности. - М., 1989. - С. 147-151.

28. Физиологические методы восстановления и поддержания на высоком уровне профессиональной работоспособности шахтеров / А.Л. Решетюк, И.И. Солдак, Г.С. Передерий, А.В. Кальянов, В.И. Александров // Методы повышения работоспособности горнорабочих и совершенствование оздоровительной работы в угольной промышленности.- М.: ЦНИИЭИуголь,

1982. - С. 96-103.

29. Tkachenko L.N., Perederii G.S., Mekhova L.S. Corelations between the Manifestations of

Autonomic Regulation Related to the Orthostatic Test and Physical Loading // Neurophysiology. - 2000. - V.32. - № 5. - P. 391-396.

30. Ткаченко Л.М., Передерій Г.С. Вегетативні кореляти емоційного напруження у осіб з різним станом автономної нервової системи // Фізіологічний журнал. - 2000. - Т. 46. - № 6. - С. 61-67.

31. Вегетативная регуляция ритма сердца при эмоционально-болевом стрессе у горнорабочих разного возраста / Л.Н. Ткаченко, Г.С. Передерий, В.М. Валуцина, Л.С. Мехова, В.А. Максимович // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - Т. 9. - № 4. - С. 409-415.

32. Способ определения функционального состояния людей: А.С. 1745208 СССР, МКИ А 61 В 10/00 / Г.С. Передерий, Л.Н. Ткаченко, Е.Г. Тышлек, В.В. Иванов, И.Г. Яковлева (СССР). - № 4634167/14; Заявлено 09.01.89; Опубл. 07.07.92, Бюл. № 25. - 2 с.

33. Передерий Г.С., Косенко В.П., Ткаченко Л.Н. Функция внешнего дыхания у шахтеров

больных ОРЗ // Тезисы IY Респ.конф.мол.ученых. - Донецк, 1983. - С. 117.

34. Передерий Г.С., Косенко В.П., Ткаченко Л.Н. Использование метода кардиоинтервалографии для оценки патологических состояний // Тезисы IY Респ. конф. мол. ученых. - Донецк, 1983. - С. 124.

35. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т. Физиологическое обоснование режимов труда горнорабочих высокотемпературных забоев глубоких угольных шахт // Материалы Научно-практич.конф. “Актуальные проблемы профпатологии и радиационной медицины”. - Донецк, 1994. - С. 143.

36. Передерій Г.С., Тарасенко В.Т. Особливості структури донозологічного стану організму гірників вугільних шахт // Тези доповідей на XIY з'їзді Укр.фізіол. товар. ім. І.П.Павлова. - Київ, 1994. - С. 92.

37. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т. Механизмы формирования функционального состояния в трудовой деятельности горнорабочих высокотемпературных забоев угольных шахт // Материалы Всеукр. научно-практич.конф., посвящен. 70-летию ДонНИИ ГпиПЗ. - Донецк,

1995. - С. 81.

38. Age changes of immune system, hormonal status and efficiency of coalminers in coal mines / O.A. Trunova, G.S. Peredery, V.M. Kulyas, V.V. Muchin, Y.A. Aslanova // 2nd EUROPEN CONGRESS ON BIOGERONTOLOGY: FROM MOLECULES TO HUMANS. - Saint Petersburg, Rossia, 2000. - P. 86.

39. Некоторые подходы к сохранению и повышению физических резервов организма / Л.Н. Ткаченко, Г.С. Передерий, В.М. Валуцина, С.А. Овчинников, Т.И. Самойленко, Л.С. Мехова // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. Т. 3. - № 2. - C. 62-63.

40. Мухін В.В., Передерій Г.С. Розробка і втілення автоматизованої системи клініко-

гігієнічного моніторінгу за станом здоров'я та умовами праці гірників, первинної профілактики профзахворювань, медико-соціальної і трудової реабілітації хворих // Міжнар.конф. “Донори для здоров'я України” 5-6 жовтня 1999 р. - К., 1999. - С. 76.

41. Передерий Г.С. Механизмы профессионального старения горнорабочих угольных шахт // Матер.междунар.конф.: Акт.пробл.мед.труда. - Донецк, 2000. - С. 79-81.

42. Кундиев Ю.И., Мухин В.В., Передерий Г.С. Профессиональное здоровье шахтеров и пути его сохранения // Матер.междунар.конф.: Акт.пробл.мед.труда. - Донецк, 2000. - С. 44-45.

43. Трунова О.А., Куляс В.М., Передерий Г.С. Иммуно-гормональные и физиологические показатели ранней инволюции горнорабочих глубоких угольных шахт // III Національний конгрес геронтологів і геріатрів України. 26-28 вересня 2000 р. - К., 2000. - С. 17.

44. Мухин В.В., Харковенко Н.М., Передерий Г.С. Профессиональная заболеваемость рабочих угольных шахт Украины и задачи медицины по ее профилактике // I Всерос. съезд

профпатологов. 25-26 октября 2000 г. - Тольяти, 2000. - С. 69.

45. Мухин В.В., Передерий Г.С., Харковенко Н.М. Динамика сочетанных форм профзаболеваний у горнорабочих угольных шахт Донецкой области // Матер. Междунар. научно-практич.конф. “Социально-гигиенические проблемы оценки состояния здоровья и медицинского обслуживания работающих в современных условиях”. - М. - 2001. - С. 67.

АНОТАЦІЇ

Передерій Г.С. Фізіолого-гігієнічні основи підтримання працездатності гірників глибоких вугільних шахт Донбасу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. Інститут медицини праці Академії медичних наук України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена установленню професійних та вікових закономірностей зміни працездатності гірників глибоких вугільних шахт, оцінці компенсаторно-пристосувальних механізмів забезпечення стійкості організму до факторів виробничого середовища і діяльності у здорових і хворих гірників. Вивчено вплив процесів фізіологічного та патологічного старіння на вибір стратегії регуляції виробничої діяльності, причині відмови від одної стратегії регуляції, механізми та умови реалізації іншої стратегії регуляції. Установлені фактори трудового процесу та індивідуальні особливості організму, які визначають зміст, структуру та інтенсивність компенсаторно-пристосувальних реакцій. Обгрунтовані фізіологічні принципи оцінки функціонального стану, розроблені методи корекції передпатологічних станів перевтомлення і підтримання працездатності гірників вугільних шахт.

Ключові слова: механізми формування працездатності, профілактика перевтоми, методи підтримки працездатності, гірники, глибокі вугільні шахти.

Передерий Г.С. Физиолого-гигиенические основы поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена установлению профессиональных и возрастных закономерностей изменения работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт, оценке компенсаторно-приспособительных механизмов обеспечения устойчивости организма к факторам производственной среды и деятельности у здоровых и больных горнорабочих.

Установлена зависимость аэробной способности и уровня вегетативного обеспечения горнорабочих в трудовой деятельности от ее энергетической стоимости. Количественно она представлена в следующем виде: при изменении тяжести работ на одну категорию сдвиги пульса во время работы и изменения максимального потребления кислорода составляют соответственно (10 - 20) уд/мин и (2 - 4) мл·мин^-1·кг^-1. Установлены факторы трудового процесса, определяющие содержание компенсаторно-приспособительных реакций. Последние реализуются в конкретной стратегии выполнения деятельности. Формирование стратегии базируется на принципах гомеостатического регулирования: антигомеостатическое влияние энергоемких трудовых операций, нагревающего микроклимата, шума и вибрации минимизируется путем сокращения рабочего времени, уменьшения длительности энергоемких и увеличения длительности неэнергоемких трудовых действий. Показано, что программы выполнения трудовой деятельности формируются не по принципам абсолютного, а по принципам компромиссного оптимума. Это связано с необходимостью обеспечения антагонистических мотивов деятельности, которые основаны на осознанной оценке социального значения выполняемой работы и результатах анализа собственных возможностей. В результате, границы допустимого влияния на организм факторов трудового процесса при условии достижения необходимого результата труда предельно сужаются. В частности, в условиях нагревающего микроклимата диапазон изменений максимально допустимой температуры воздуха, в котором достигается позитивный эффект гомеостатического регулирования, ограничивается в зависимости от тяжести труда 26 ^оС - 29 ^оС.

Изучено влияние процессов физиологического и патологического старения на выбор стратегии регуляции производственной деятельности, причины отказа от одной стратегии регуляции, механизмы и условия реализации иной стратегии регуляции. Установлено, что результатом возрастных ограничений адаптационных возможностей горнорабочих является смена конформационной стратегии деятельности, которая осуществляется в молодом возрасте путем “подчинения организма производственным условиям” и направлена на достижение максимального результата, на неконформационную стратегию безошибочного выполнения действий с минимизацией функциональных трат организма. Неконформационная стратегия используется стажированными рабочими и сводится к уменьшению темпа работы и увеличению длительности перерывов в ней. В результате производительность труда снижается на 30 %.

Показано, что при ОРЗ клиническое выздоровление горнорабочих в 60 % случаев опережает восстановление механизмов регуляции вегетативных функций и работоспособности. Реадаптация после болезни сопровождается развитием у рабочих первичной генерализованной неспецифической реакции в форме функциональной гиперкомпенсации с последующей ее минимизацией. При сбалансированной вегетативной регуляции и достаточных аэробных резервах восстановление переболевших наступает через неделю, при вегетативном дисбалансе и снижении аэробной способности - к концу месяца, при частых ОРЗ вследствие неспособности компенсаторно-приспособительных механизмов скорректировать первичную реакцию организма ожидаемый эффект реадаптации в течение месяца не наступает.

Установлено, что у горнорабочих с хроническим бронхитом и сердечно-сосудистыми заболеваниями уменьшение аэробной способности и ограничение адаптационных возможностей организма обусловливают снижение уровня безопасного функционального напряжения в трудовой деятельности. Поддержание безопасных параметров напряжения вегетативных функций обеспечивается компенсаторно-приспособительными реакциями поведения путем замены “трудных” компонентов деятельности на предпочитаемые трудовые действия, увеличения перерывов в работе, сокращения времени работы и ее плотности.

Обоснованы физиологические принципы оценки функционального состояния, разработаны методы коррекции предпатологических состояний переутомления и поддержания работоспособности горнорабочих угольных шахт.

Ключевые слова: механизмы формирования работоспособности, профилактика переутомления, методы поддержания работоспособности, горнорабочие, глубокие угольные шахты.

Perederiy G.S. Physiological Hygienic basis of efficiency support in coal miners of Donbass deep coal mines. - Manuscript.

The dissertation is submitted for a degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.00.07 - hygiene. - Institute for Occupational Health Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation is devoted to the determination of occupational and age natural changes of efficiency in coal miners of deep coal mines, estimation of compensatory-adaptation mechanisms of guaranteeing of body stability to the industrial factors and activity in healthy and sick coalminers. An influence of physiological and pathologic aging on strategy choice for an industrial activity, reasons of the rejection from one strategy of regulation, mechanisms and realization conditions of the other strategy of regulation were studied. Factors of labour process and individual features of the body which stipulate content, structure and expression of the compensatory-adaptation reactions were determined. Physiological principles of estimation of functional state were grounded, methods of non-medicamentous correction of prepathologic state of overwork and efficiency support were worked out in coal miners of coal mines.

Key words: mechanisms of efficiency forming, overwork prophylaxis, methods of efficiency support, coal miners, deep coal mines.

Размещено на Allbest.ru