Нестабільність плечового суглоба (етiологiя, патогенез, клiнiка, дiагностика та лiкування)

Аналiз результатiв лiкування. У першiй (контрольнiй) групi з 24 хворих результати оперативного лiкування визначено як добрi у 13 пацiєнтiв (54,2 %), у 7 пацiєнтiв (29,2 %) результати визначено як задовiльнi. Середнiй бальний показник в групi склав 72,5 бала.

Вiдсоток ускладнень в першiй групi був достатньо високий - 16,6 % (4 хворих), що свідчить про необхідність стриманого вiдношення до методик ауто- та алосуспензiї.

Аналiз результатiв лiкування пацiєнтiв першої групи дозволив зробити кiлька важливих висновкiв:

- лiкування пацiєнтiв одним способом хiрургiчного втручання без урахування особливостей патогенезу та причин, що викликають нестабiльнiсть плечового суглоба, i навiть найточнiше вiдтворення технiчних особливостей методу операцiї не забезпечує гарантiї позбавлення хворого від патологiчного стану;

- вiдсоток ускладнень i незадовiльних результатiв лiкування хворих без урахування патогенетичної спрямованостi хiрургiчного втручання є достатньо стабiльним, що спiвпадає з даними лiтератури.

В основнiй групi наслiдки лiкування вивчено у всіх 59 хворих. Всi вони визначенi як позитивнi. Паціенти не мали жодного рецидиву вивиху в пiсляоперацiйному перiодi. Обмеження рухiв в оперованому суглобi мали чотири пацієнта, що не завадило їм повернутися до своєї працi. Не було жодного iнфекцiйного ускладнення.

Вiдмiннi результати лiкування мали 55 пацiєнтiв (93,2%), добрi - двоє (3,4%), ще двоє пацiєнтiв (3,4%) мали задовiльнi результати лiкування. Середнiй показник в пiдгрупi хворих з травматичною нестабiльнiстю склав 86,75 бала, а в пiдгрупi хворих з диспластичною нестабiльнiстю - 96,85 бала. Схематично наслiдки лiкування вiдображено на дiаграмi (рис. 6).

Рис. 6 Наслідки лікування Хворих з нестабільністю плечового суглоба.

Певний успiх у лiкуваннi хворих основної групи можна пояснити використанням адекватного оперативного втручання, постiйним спостереженням пацiєнтiв та своєчасною корекцiєю пiсляоперацiйного лiкування.

Результати лiкування хворих довели коректність концептуально-теоретичних побудов та принципову можливість їх практичного використання, адекватність розробленої схеми лікувально-діагностичних заходів та оптимальність лікувальної тактики.

Викладенi принципи патогенетичного лiкування дали нагоду досягти максимальної ефективностi лiкувальних заходiв практично у всiх хворих.

Найефективнiшими виявилися операцiї Bankart при пошкодженнi капсули суглоба та суглобової губи та субкапiтальнi торсiйнi остеотомiї при порушеннi осьових спiввiдносин проксимального вiддiлу плечової кiстки та суглобової западини. Внутрiшньосуглобовi реконструктивнi втручання є занадто травматичними i тому їх слiд вживати в окремих випадках. Такi операцiї як ало- або аутосуспензiї плечової кiстки повиннi використовуватись тiльки в тих випадках, коли виконати iнше втручання неможливо.

Запропонована система дiагностики та лiкування хворих з рiзними видами захворювання на пiдставi концепцiї диспластичної нестабiльностi та принципах патогенетичного лiкувального впливу дозволяє:

- швидко, правильно та надiйно вiдрiзняти рiзнi види патологiчного стану;

- вибрати адекватну лiкувальну тактику залежно вiд особливостей патологiчного стану;

- досягти максимально можливого лiкувального ефекту у хворих з нестабiльнiстью плечового суглоба - повної лiквiдацiї патологiчного стану.

Розроблений методологiчний пiдхiд до лікування хворих з нестабільністю плечового суглоба, який передбачає виявлення основної причини захворювання, використання патогенетично орієнтованого лікування для усунення цієї причини та адекватне відновне лікування, що в сукупності забезпечують максимальний позитивний результат, дозволяє говорити про створення оригiнальної технологiї лiкування хворих з нестабiльнiстью плечового суглоба на пiдставi патогенетично орiєнтованого впливу на патологiчний стан.

Висновки

На основі нового концептуально-методологічного підходу до проблеми нестабільності плечового суглоба розроблено, науково-теоретично обгрунтовано та проведено клінічну апробацію системи патогенетично орієнтованого лікування хворих.

1. Аналiз причинно-наслiдкових зв'язкiв розвитку нестабiльностi плечового суглоба виявив певнi вiдзнаки патогенезу рiзних видiв нестабiльностi. Так, наприклад, диспластична нестабiльнiсть має латентну течiю та еволюцiйний тип розвитку патологiчного стану, тодi як травматична - має катастрофiчний тип розвитку. Рiзниця в пускових механiзмах призводить до порушень рiзних стабiлiзівних механiзмiв. Так при диспластичнiй нестабiльностi плечового суглоба бiльшою мiрою пошкоджуються механiзми “торсiйної редукцiї” та “зворотного зв'язку”, тодi як при травматичнiй - механiзми “гамака” та “зворотного здвигу”.

2. На пiдставi принципiв iєрархiчної органiзацiї патологiчного процесу розроблено концептуальну модель нестабiльностi плечового суглоба, яка:

- є зручним iнструментом аналiзу лiкувально-дiагностичних заходiв;

- дозволила об'єднати в межах єдиного патологiчного процесу всi вiдомi види та форми нестабiльностi;

- дала змогу обгрунтувати вживання термiна “диспластична нестабiльнiсть” плечового суглоба.

3. Запропоновано нову класифiкацiю нестабiльностi плечового суглоба, яку побудовано з урахуванням нових теоретичних уявлень щодо особливостей патогенезу нестабiльностi, яка дозволяє вiдображати безпосередньо в клiнiчному дiагнозi взаємозв'язок, взаємовплив та iєрархiчнiсть патологiчного процесу, орiєнтувати у виборi лiкувальних заходiв.

4. На пiдставi теоретичних та бiомеханiчних дослiджень виявлено головнi дестабiлiзівні фактори, що пояснюють механогенез нестабiльностi, до яких вiднесено обсягово-просторовi невiдповiдностi та порушення активно-пасивної стабiлiзацiї суглоба.

5. Вiдкрито новий, невiдомий ранiше, механiзм стабiлiзацiї плечового суглоба, зв'язаний з величиною ретроторсiї проксимального вiддiлу плечової кiстки, який названо механiзмом “торсiйної редукцiї”. Його дiя полягає в проекцiйному зменшеннi вiдстанi мiж центрами обертання проксимального вiддiлу плечової кiстки та суто голівки плеча.

6. Теоретичнi та клiнiчнi дослiдження обгрунтували необхiднiсть виконання субкапiтальної торсiйної остеотомiї плечової кiстки як патогенетично орiєнтованої операцiї при диспластичнiй нестабiльностi плечового суглоба, головним патогенетичним фактором якої є порушення просторової орiєнтацiї суглобових кiнцiв.

7. Систематизовано засоби клiнiчної дiагностики, впроваджено в клiнiчну практику тести гипермобiльностi, розроблено оптимальний комплекс обстеження хворих.

8. Розроблено i впроваджено в клiнічну практику новi методики рентгенологiчного обстеження хворих, що дозволяють отримувати додатковi вiдомостi про стан плечового суглоба (чисельнi показники торсiї проксимального вiддiлу плечової кiстки, стан компенсаторно-пристосовних можливостей, напрямок змiщення голівки плечової кiстки та iн).

9. Розроблено оптимальну методику обстеження хворих у виглядi скринiнгової схеми, яка стандартизує дiагностичний процес, забезпечує точну диференцiйну дiагностику рiзних видiв захворювання.

10. Системний пiдхiд до дiагностики дозволив з високою достовiрнiстю видiлити характернi особливостi та вiдзнаки травматичної i диспластичної нестабiльностi, визначати головнi причини розвитку нестабiльностi, швидко i слушно обирати оптимальний план лiкування.

11. Сформульовано головнi принципи патогенетичного лiкування хворих з нестабiльнiстю плечового суглоба:

- кожен випадок нестабiльностi плечового суглоба має свою конкретну причину;

- дiагностичнi заходи повиннi бути спрямованi на виявлення структурно-функцiонального субстрату нестабiльностi в кожному конкретному випадку;

- вибiр адекватного способу лiкування - гарантiя позитивного результату, операцiя повинна усунути головну причину нестабiльностi та вiдновити пошкодженi механiзми стабiлiзацiї;

- наслiдки лiкування визначаються ефективнiстю вiдновлення бiологiчних механiзмiв стабiлiзацiї, але не видом хiрургiчного втручання.

12. Розроблено чiткi показання щодо використання рiзних типiв хiрургiчних втручань:

- вiдновнi - втручання, що поновлюють пошкодженi структури, наприклад, операцiя Bankart - ефективна при пошкодженнi капсули та (або) суглобової губи, або вiдновлення обертальної манжети при її пошкодженнi. Кiсткова пластика дефектiв голівки плечової кістки (пошкодження Hill-Sach) занадто травматична, щоб пропонувати її широке використання;

- коригувальні - втручання, які забезпечують часткове виправлення пошкоджених структур суглоба, наприклад, субкапiтальна торсiйна остеотомiя - найбiльш ефективна при осьових невiдповiдностях плеча та лопатки;

- реконструктивнi - втручання, які створюють новi умови для функцiї суглоба - операцiї Magnuson-Stack, Putti-Platt та iншi види капсулопластик треба вживати при пошкодженнi, зниженнi тонусу, перерозтягуваннi капсули суглоба, коли вiдновнi та коригувальні втручання не можуть бути використанi;

- заміснi - втручання, які якимось чином дозволяють вiдшкодувати неповноцiннiсть пошкоджених структур, наприклад, при пошкодженнi Hill-Sach операцiя Magnuson-Stack, обмежує зовнiшню ротацiю, а торсiйна субкапiтальна остеотомiя виводить з-пiд навантаження пошкоджену частину голівки плечової кiстки - все це сприяє нормалізації біомеханічних умов роботи плечового суглоба. Цi втручання найменш ефективнi, а їх застосування показано за умови неможливостi використання вiдновних або коригувальних операцiй;

- іншi операцiї - ауто- або алосуспензiя плечової кiстки, артродез плечового суглоба та iн. мають бути використанi в окремих випадках.

13. Розроблено систему ефективної реабiлiтацiї хворих з нестабiльнiстю плечового суглоба, яку склали патогенетично орiєнтованi хiрургiчнi втручання, а також комплекс вiдновного консервативного пiсляоперацiйного лiкування.

14. Клiнiчне використання запропонованої системи комплексного патогенетично орiєнтованого лiкування хворих з нестабiльнiстю плечового суглоба дозволило отримати позитивнi наслiдки у всiх без винятку пацiєнтiв:

- не виявлено жодного випадку рецидиву вивиху плеча як у найближчому, так i у вiддаленному пiсляоперацiйних перiодах;

- лише троє хворих мали незначнi обмеження рухiв в оперованому суглобi i тiльки один мав значнi обмеження пiсля кiсткової пластики голівки плечової кiстки, що обумовлено травматичнiстю втручання;

- не було жодного iнфекцiйного ускладнення.

15. Наведена в роботi комплексна система дiагностики та лiкування хворих з нестабiльнiстю плечового суглоба, що заснована на концепцiї диспластичної нестабiльностi, принципах патогенетичного лiкування та адекватностi бiомеханiчно обгрунтованих хiрургiчних втручань, дозволяє:

- швидко, слушно та надiйно диференцiювати рiзнi види нестабiльностi;

- обрати адекватну лiкувальну тактику при рiзних видах захворювання;

- домогтися максимально можливого лiкувального ефекту, пiд яким маємо на увазi надiйне позбавлення хворого вiд патологiчного стану, повну медичну та соцiальну реабiлiтацiю пацiєнта.

Отриманi позитивнi результати свiдчать про доцiльнiсть запропонованого концептуально-методологiчного пiдходу до проблеми нестабiльностi плечового суглоба, про адекватнiсть обраної лiкувальної тактики, дозволяють говорити про створення оригінальної технологiї ефективного лiкування.

Перелiк робiт, опублiкованих за темою дисертацiї

1. Тяжелов А.А. Нестабильность плечевого сустава. - Х.: Оригинал, 1999. - 192 с.

2. Тяжелов О.А., Горидова Л.Д., Василевський М.М. Діагностика нестабільності плечового суглоба //Методичні рекомендації. - Х., 2000. -24 С.

3. Василевский Н.Н., Тяжелов А.А. Некоторые предпосылки операции Саха-Вебера при передней нестабильности плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1990. - № 5. - С.7-10.

4. Рынденко В.Г., Тяжелов А.А., Титов Ю.Д., Василевский Н.Н. Оперативное лечение привычного вывиха плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1991. - №4. - С.10-14.

5. Тяжелов А.А., Василевский Н.Н. Концептуальная модель патогенеза нестабильности плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1991. - №7. - С.62-67.

6. Тяжелов А.А., Василевский Н.Н. Диагностика и особенности оперативного лечения нестабильности плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1991. - №8. - С.66-69.

7. Тяжелов А.А., Василевский Н.Н. О нетравматической нестабильности плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1993. - №1. - С.57-60.

8. Тяжелов А.А. Методика рентгенологического обследования больных с диспластической нестабильностью плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1995. - №3. - С.30-33.

9. Тяжелов А.А. Этиопатогенез нестабильности плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1995. - №4. - С.70-74.

10.Тяжелов А.А., Василевский Н.Н. Оперативное лечение нестабильности плечевого сустава (этиопатогенетический анализ) // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1996. - №1. - С.93-97.

11. Тяжелов А.А., Карпинский М.Ю., Василевский Н.Н. Частота встречаемости причин развития нестабильности плечевого сустава (статистическое исследование) // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1997. - №1. - С.69-73.

12. Тяжелов А.А., Карпинский М.Ю. Методика расчета угла поворота при торсионных остеотомиях длинных костей // Медицина и…- 1997. - №1.- С.14-17.

13. Тяжелов А.А., Василевский Н.Н. Современные принципы этиопатогенетического лечения нестабильности плечевого сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1997. - №2. - С.51-55.

14. Тяжелов А.А. Атравматическая нестабильность плечевого сустава. Новый подход к знакомой проблеме // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1997. - №4. - С.60-64.

15. Органов В.В., Тяжелов А.А.. Величина торсии плечевой кости человека//Медицина и…- 1998. - №1. - С.6-8.

16. Тяжелов А.А., Органов В.В. Роль торсии проксимального отдела плечевой кости в стабилизации плечевого сустава //Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - №2. - С.10-15.

17. Органов В.В., Тяжелов А. Суббота И.А. Проблемы изучения работы плечевого сустава на примере статической модели //Медицина и… - 1999. - №1. - С. 10-13.

18. Тяжелов А.А. Особенности клинических проявлений нестабильности плечевого сустава //Ортопедия, травматология и протезирование. - 1999. - №2. - С. 115-119.

19. Тяжелов А.А. Новый рентгенологический симптом нестабильности плечевого сустава //Ортопедия, травматология и протезирование. - 1999. - №4. - С. 121-123.

20. Тяжелов А.А. Анализ исходов лечения больных с нестабильностью плечевого сустава //Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - № 4. - с. 68-71.

21. Тяжелов А.А. Классификация нестабильности плечевого сустава //Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н.Приорова. - 1999. - № 4. - С. 13-17.

22. Органов В.В., Тяжелов А.А. Особенности структурно-функциональной организации проксимального отдела плечевой кости, обеспечивающие стабилизацию плечевого сустава //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 2. - С.70-73.

23. Тяжелов А.А. Причини нестабільності плечового суглоба та принципи її лікування. (Концептуально-теоретичне аналітичне дослідження) //Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 2. - С.124-126.

24. Тяжелов А.А. К истории проблемы патологии плечевого пояса в Харьковском регионе //Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 3. - С. 144-147.

25. Тяжелов О.А., Тарасенко В.І., Чертьонкова Е.В. Теоретичні передумови та принципи патогенетичного лікування нестабільності плечового суглоба // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2000. - № 1 (26). - С. 69-71.

26. Тяжелов О.А. Методика диференцiйної дiагностики рiзних видiв нестабiльностi плечового суглоба //Реєстр медико-бiологiчних i науково-технiчних нововведень.- К. - 1998. - Вип. 8-9. - № 150 /8/9.

27. Тяжелов О.А. Технологiя етiопатогенетичного лiкування хворих на нестабiльнiсть плечового суглоба //Реєстр медико-бiологiчних i науково-технiчних нововведень.- К. - 1998. - Вип. 8-9, №160 /8/9.

28. Тяжелов А.А. Диспластическая нестабильность плечевого сустава - причина развития привычного вывиха плеча // Материалы 5-го съезда травматологов-ортопедов Белорусской ССР. - Гродно. - 1991. - С.78-79.

29. Тяжелов А.А., Василевский Н.Н. Проблемы и перспективы развития лечебной помощи больным с повреждениями плечевого сустава // Тезисыдокладов XI съезда травматологов-ортопедов Украины. - Х. - 1991. - С.209.

30. Моисеева К.Н., Василевский Н.Н., Тяжелов А.А. Некоторые клинико-рентгенологические особенности нестабильности плечевого сустава // Тезисы докладов XI съезда травматологов-ортопедов Украины. - Х. - 1991. - С.210-211.

31. Тяжелов А.А. Система комплексного патогенетически ориентированного лечения больных с нестабильностью плечевого сустава // Материалы 6-го съезда травматологов-ортопедов Республики Беларусь. - Витебск. - 1996. - С.240-242.

32. A.Tyazhelov. Pathogenetic princeples of the operative treatment of the shoulder instability //Final Programme of 20-th Сongress SICOT. - Amsterdam. - 1996. - P.453

33. Tyazhelov А. “Le mecanisme de la reduction de la torsion est un nouveau mecanisme de la stabilisation de l'articulation scapulo-humerale” /SICOT-SIROT Award Diploma.

34. Tyazhelov А. Biomechanical substentiations of the torsion subcapital osteotomy of the humerus for treatment of the shoulder instability //CD-ROM of 2-nd Central European Orthopaedic Congress.-Budapest, 3-6 June,1998 (компьютерна публiкацiя).

Анотация

Тяжелов О.А. Нестабільність плечового суглоба (етіологія, патогенез, клініка діагностика та лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 травматологія та ортопедія. - інститут патології хребта та суглобів ім.проф.М.І.Ситенка АМН України, Харків, 2001.

Дисертацію присвячено теоретичним та практичним аспектам диференційної діагностики та лікування хворих з нестабільністю плечового суглоба. Запропоновано концепцію диспластичної нестабільності плечового суглоба в основі якої лежать спадково-схильні змінення кісткових та м'якотканинних структур суглоба. Відкрито новий механізм біологічної стабілізації плечового суглоба, зв'язаний з величиною торсії проксимального відділу плечової кістки. Запропонована система діагностики (в тому числі нові засоби рентгенологічного обстеження), розроблено принципи та методики патогенетичного лікування нестабільності плечового суглоба. Клінічна апробація результатів дослідження довела високу ефективність патогенетично орієнтованого лікування хворих, що дозволяє говорити про створення нової технології лікування хворих з нестабільністю плечового суглоба. Основні результати праці знайшли клінічне впровадження, теоретичні та практичні розробки відзначено науковими преміями.

Ключові слова: плечовий суглоб, нестабільність, механізми стабілізації плечового суглоба, патогенетичне лікування нестабільності плечового суглоба.

Аннотация

Тяжелов А.А. Нестабильность плечевого сустава (этиология, патогенез, клиника, диагностика и лечение). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.21 травматология и ортопедия. - Институт патологии позвоночника и суставов им.прорф.М.И.Ситенко АМН Украины, Харьков, 2001.

В работе предложена концепция диспластической нестабильности плечевого сустава. Впервые разработана концептуальная модель патогенеза нестабильности плечевого сустава, которая предусматривает воздействие на сустав различных возмущающих воздействий в виде внутренних наследственно-предрасположенных факторов, внешних факторов непосредственного и опосредованного действия, обязательного влияния внутренних управляющих воздействий и постоянно действующего фактора нагружения. Взаимодействие внутренних и внешних воздействий приводит к изменению функциональных связей и явлений в патогенезе нестабильности и связанным с этим нарушениям работы системы “плечевой сустав”. Данная концепция дополняет современные представления о патогенезе травматической нестабильности, устанавливает связь нестабильности плечевого сустава и дисплазии плечевого пояса, служит концептуально-теоретической основой, на которой строится система диагностики и технология патогенетически ориентированного лечения больных.

Разработана оригинальная этиопатогенетическая классификация нестабильности плечевого сустава, отражающая особенности патологического процесса в его развитии и ориентирующая врача в выборе лечебной тактики.

Верификация теоретических построений проведена с использованием методов математического моделирования. В работе изучены особенности работы мышц плечевого пояса, дано научно-теоретическое обоснование роли торсии проксимального отдела плечевой кости в функции плечевого сустава, что позволило открыть ранее не описанный физиологический механизм стабилизации плечевого сустава, в основе которого лежит феномен уменьшения дополнительных статико-динамических воздействий на плечевой сустав при движениях верхней конечности за счет проекционного уменьшения моментов инерции. Это дает теоретическое обоснование торсионной субкапитальной остеотомии плечевой кости как способу лечения диспластической нестабильности плечевого сустава, имеющему патогенетическую направленность.

На основе теоретических и биомеханических исследований упорядочена диагностика различных видов нестабильности плечевого сустава, создан диагностический алгоритм. Впервые нами в клиническую диагностику внедрены методики, ранее для диагностики нестабильности не применявшиеся. Предложены новые оригинальные методики рентгенологического обследования больных. Дляопределения численных значений ретроторсии проксимального отдела плеча разработана методика полуаксиальной рентгенографии. Оригинальная методика аксиальной рентгенографии позволяет исследовать плечевой сустав в нагрузке. Наличие поперечного смещения головки плечевой кости при этом исследовании, характерно для диспластической нестабильности.

Дифференцированы особенности клинического проявления, разработана схема дифференциальной диагностики различных видов нестабильности плечевого сустава, уточнены принципы патогенетического лечения.

Клинические исследования явились практической верификацией теоретических исследований. В анализ включены 83 пациента, оперированные по поводу нестабильности плечевого сустава.

Основную группу больных составили 59 пациентов с нестабильностью плечевого сустава, лечение которых было направлено на устранение или ослабление действия причинного фактора нестабильности.

К первой подгруппе мы отнесли 33 больных с травматической нестабильностью плечевого сустава, верифицированной анамнестически, клинически и субоперационно, вторую подгруппу больных составили 26 пациентов с диспластической нестабильностью плечевого сустава. Изученные у 59 пациентов основной группы результаты лечения расценены как положительные во всех случаях. Не выявлено ни одного рецидива вывиха в ближайшем и отдаленном послеоперационном периоде. Ограничения движений в оперированном плечевом суставе зарегистрированы в четырех случаях, что не помешало пациентам вернуться к прежнему труду. Значительное ограничение движений в плечевом суставе имело место после внутрисуставного костнопластического вмешательства и после реконструкции вращательной манжеты плеча в застарелом случае. В основной группе удалось избежать гнойных осложнений.

Отличные результаты лечения получены у 55 больных (93,2%), хорошие -- у 2 больных (3,4%), удовлетворительные -- 2 пациентов (3,4%). Средний исход лечения в подгруппе у больных с травматической нестабильностью составил 86,75 балла, в подгруппе у больных с диспластической нестабильностью - 96,85 балла.

Представленная в работе система диагностики и лечения больных с различными видами нестабильности плечевого сустава, основанная на концепции диспластической нестабильности, принципах этиопатогенетического лечения и адекватности биомеханически обоснованных хирургических вмешательств, позволила достичь максимально возможного клинического эффекта, что позволяет говорить о создании технологии лечения больных с нестабильностью плечевого сустава.

Ключевые слова: плечевой сустав, нестабильность, механизмы стабилизации плечевого сустава, патогенетическое лечение нестабильности плечевого сустава.

Summary

Tyazhelov A. Instability of the shoulder (etiology, pathogenesis, clinical diagnostics and treatment). - Manuscript.

Thesis for a doctor degree by speciality 14.01.21 - Orthopaedics and traumatology. - Institute of Spine and Joint Pathology named after prof.M.I.Sitenko Academy of Medical Scienses of the Ukraine, Kharkov, 2001.

The dissertation is devoted to theoretical and practical aspects of the differential diagnostics and treatment of the shoulder instability. The conception of the dispatch shoulder instability, which based on hereditary predisposed changes of bones, and soft tissue of the shoulder joint, was proposed. The new mechanism of the shoulder stabilization, which bounds up with value of proximal humerus torsion was discovered. The system of diagnostics, including new methods of X-ray, was proposed; the principles and methods of pathogenetic treatment of the shoulder instability were worked out.

The clinical using of the results of the researches showed a high efficiency of pathogenic treatment of shoulder instability, it means about creation a new technology of treatment of the shoulder instability.

The main results of the work have found a clinical utility; have marked off the regional and the international awards.

Key words: shoulder joint, shoulder instability, mechanism of shoulder stabilization, pathogenetic treatment of shoulder instability

Размещено на Allbest.ru