Віддалені радіаційні ефекти в тканинах пародонта у хворих, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції

Размещено на http://www.allbest.ru/

міністерство охорони ЗДОРОВ'Я україни

національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

удк 616.314.073 616.001.28

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ВІДДАЛЕНІ РАДІАЦІЙНІ ЕФЕКТИ В ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА У ХВОРИХ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС

14.01.22 - стоматологія

ЗАВЕРБНА ЛЮБОВ ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2001

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на базі відділення радіоіндукованої і загальної професійної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України та кафедри ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор Онищенко Валерій Степанович, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України;

доктор медичних наук Коваленко Олександр Миколайович, завідувач відділу радіоіндукованої та загальної професійної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, завідувач кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця;

доктор медичних наук, професор Помойницький Віктор Григорович, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Дніпропетровської медичної академії, МОЗ України.

Провідна організація: Українська медична стоматологічна академія, МОЗ України (м. Полтава).

Захист дисертації відбудеться 17.01.2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м.Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 15.12. 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Політун А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. До 1986 року в медичній радіології дія високих доз іонізуючого випромінювання (ІВ), виникнення та перебіг гострої променевої хвороби (ГПХ) вважалися добре вивченою проблемою (Воробьев Е.И., 1985; Гуськова А.К., Байсоголовов Г.Д., 1971). Проте, після Чорнобильської катастрофи перед клініцистами постали нові, досі не відомі питання. Вивчення питань віддаленої променевої патології відповідає актуальним завданням клінічної практики та необхідності глибокого з'ясування адаптаційно-компенсаторних механізмів як прояву відповіді організму на дію ІВ (Ягунов и соавт., 1990, Москалев Ю.И., 1991).

Проблема безпосередньої дії радіаційного опромінення на тканини ротової порожнини неодноразово підіймалася і описана в літературі, зокрема, вплив ІВ на зуби (Барер Г.М., 1991, Иванова Л.А., Щелконогова М.Г., 1993), на тканини пародонта (Горбачова К.А., 1992; Ревенок Б.А., 1998; Косенко В.І., 1998), слизову оболонку порожнини рота (Даревский В.И. и соавт., 1991, Барер Г.М., Назаров Г.И., 1988), слюнні залози і ротову рідину (Скиба В.Я., 1995, Велигоря И.Е., 1999).

Час, що минув з моменту аварії, характеризувався виникненням і поступовою хронізацією хвороб у осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ (Степанов Р.П., Стрелин Г.С., 1989; Бебешко В.Г., Коваленко А.Н., 1999).

Прийнято вважати, що дія ІВ може мати ініціюючий, прискорюючий та модифікуючий вплив на прояви та перебіг загальносоматичних хвороб, а останні на стоматологічний статус постраждалих.

Висока чутливість структурних компонентів пародонта робить його вразливим до дії факторів екзо- і ендогенного походження (Данилевский М.Ф. и соавт., 1985, 1987; Вишняк Г.М., 1992; Ткачук Н.Н., 1984; Мащенко И.С., 1980). Одним із таких факторів є проникаюча радіація.

У доступній літературі ми не знайшли відомостей про зміни, які відбуваються в тканинах пародонта у віддалені терміни після радіаційного опромінення. Хоча ще С.М. Александровим (1978) була висловлена думка, що однією з характерних особливостей організму, який витримав променеве ураження, є стан тривалої компенсаційної напруги. Вона потребує постійної мобілізації та додаткових витрат резервів організму і може призвести до зриву компенсаційних реакцій. Можливо, саме тому віддалені наслідки променевих уражень набирають різної форми і вимагають постійної уваги як з боку науки, так і з боку практичної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дана робота є фрагментом комплексної теми кафедри ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика № 0196U010580 “Особливості незнімного зубного протезування у ліквідаторів аварії на ЧАЕС”, а також комплексної теми відділу радіоіндукованої та загальної професійної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України (м. Київ) № 0199U003595 “Вивчення закономірностей виникнення, механізмів розвитку та особливостей перебігу найбільш розповсюджених захворювань у постраждалих, які відносяться до критичних груп. Розробка системи лікувально-реабілітаційних заходів, первинної та вторинної профілактики патологічних станів”.

Мета. Встановити клінічні та морфологічні особливості розвитку патологічних процесів у пародонті, що відбуваються на фоні соматичної патології, через 12-14 років після опромінення високими дозами радіації та залежність їх від наявності зубних протезів для раціоналізації надання стоматологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Завдання досліджень.

1. Провести аналіз загально-соматичної патології в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА), на фоні якої виявлено зміни в ротовій порожнині.

2. Визначити клінічний стан пародонта УЛНА в залежності від наявних зубних протезів.

3. З'ясувати морфологічні особливості ясен та залежність їх від наявності зубних протезів у ліквідаторів.

4. Вивчити зміни кристалів гідроксиапатиту, які відбуваються в твердих тканинах зуба та кістковій тканині альвеолярного паростка під впливом високих доз радіаційного опромінення.

5. Дослідити вміст продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і стан антиоксидантного захисту у ротовій рідині в залежності від наявності протезних конструкцій, а також їх вміст у сироватці крові УЛНА.

Об'єкт дослідження - 89 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали впливу високих доз ІВ у 1986 році (з них 38 осіб з ГПХ в анамнезі).

Предмет дослідження - тканини пародонта УЛНА, які користуються і не користуються незнімними протезними конструкціями.

Методи дослідження - загально-клінічне та стоматологічне обстеження УЛНА, морфологічне дослідження м'яких тканин пародонта, інфрачервона спектроскопія твердих тканин зубів, кісткової тканини альвеолярного паростка, сухого залишку добової сечі, а також біохімічне дослідження ротової рідини та крові.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше встановлено динамічні особливості розвитку хвороб пародонта в УЛНА у віддалені терміни після опромінення високими дозами радіації в залежності від наявності або відсутності незнімних протезних конструкцій.

2. Вперше показано морфологічні особливості ясен УЛНА, які користуються і не користуються протезними конструкціями у віддалені терміни після радіаційного опромінення.

3. На основі методу інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії вперше описані зміни в кристалах гідроксиапатиту твердих тканин зубів та кісткової тканини альвеолярного паростка, які виникають внаслідок дії високих доз ІВ.

4. Виявлено істотну різницю перебігу процесів вільно-радикального окислення в ротовій рідині осіб, які користуються і не користуються протезними конструкціями, що важливо для корекції окисного гомеостазу у ліквідаторів.

5. Дано оцінку патологічним процесам, що відбуваються в ротовій порожнині на фоні загально-соматичної патології у хворих з високими поглиненими дозами ІВ.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукових досліджень є вагомим внеском до розуміння проблеми патогенетичних механізмів розвитку пізніх радіаційних ефектів у тканинах пародонта. Отримані дані можуть стати теоретичною основою для розкриття морфологічних, фізичних, гістохімічних, патофізіологічних особливостей розвитку клінічних проявів хвороб пародонта у осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ внаслідок аварії на ЧАЕС.

Виявлені особливості патогенезу пародонтопатій в залежності від наявності незнімних протезів та фонової загально-соматичної патології, модифікованої ІВ, надають можливість конкретизувати постановку діагнозу УЛНА.

Встановлено, що протезні конструкції (особливо, сталеві з нітрид-титановим покриттям) прискорюють резорбцію кістки альвеолярного паростка і активують запальний процес в навколишніх м'яких тканинах.

З'ясовано, що внаслідок впливу ІВ посилюються процеси остеопорозу у твердих тканинах зубів та кістковій тканині альвеолярного паростка і обґрунтовано необхідність місцевого та загального лікування і профілактики цього захворювання, що дозволяє досягнути стабільної ремісії.

У комплексному лікуванні променевих уражень тканин пародонта необхідна співпраця з лікарями-інтерністами. Хворим з тяжкою фоновою патологією (захворювання крові, декомпенсовані форми серцево-судинної патології, цукрового діабету) консультативну і стоматологічну допомогу надавати в умовах стаціонару.

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень враховують при лікуванні хворих в стоматологічному відділенні поліклініки радіаційного реєстру Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України, при корекції навчальних програм на кафедрі ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, залучено до циклу лекцій з терапевтичної та ортопедичної стоматології для студентів Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького та лікарів-курсантів, стажистів, клінічних ординаторів, магістрів, аспірантів Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, а також покладено в основу методичних рекомендацій для діагностики та лікування захворювань пародонта в осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою здобувача. Автором проведено літературний пошук. Самостійно здійснено клініко-лабораторне обстеження хворих, розподіл їх на групи, а також морфологічне дослідження слизової оболонки ясен, узагальнення отриманих результатів, їх аналіз та статистичне обчислення.

Підготовка зразків для ІЧ-спектроскопії, вивчення змін структури кристалу гідроксиапатиту проводилось під керівництвом і при сприянні професора В.Г.Бебешка, аналіз та обчислення результатів досліджень виконані автором дисертації.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені на ІІІ-му симпозіумі “Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації” (Київ, 16-17 грудня 1997 р.), семінарі “Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології” (Львів, 17-19 листопада 1998 р.), 1-му (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 30 листопада - 2 грудня 1999 р.), VIII конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (Львів-Трускавець, 13-18 серпня 2000р.), ІІІ-й міжнародній конференції ”Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи. Підсумки 15-річних досліджень”.(Київ, 4-8 червня, 2001 р.), ІІ-nd International conference: “The effects of low and very low doses ionizing radiation on human health.” (Dublin-Ireland, June 27-th-29-th, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, в тому числі 8 у виданнях, рекомендованих ВАК України (2 одноосібні, 6 у співавторстві), 8 публікацій (1 одноосібна, 7 у співавторстві) в наукових збірниках, тезах конференцій і з'їздів. Обсяг і структура дисертації. Загальний матеріал викладений на 153 сторінках машинописного тексту. Робота ілюстрована 14 таблицями та 40 рисунками (з них 10 діаграм, 8 графіків, 7 клінічних фотографій, 15 мікрофотографій). Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методик, використаних для досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та переліку посилань (238 джерел, з них 213 україно- та російськомовних, 25 чужоземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

зубний протез чорнобильський патологія

Об'єкт і методи дослідження. В процесі виконання роботи автором обстежено 124 хворих (чоловіки віком 32-72 роки). З них 89 УЛНА, яких обстежували і лікували на базі відділення радіоіндукованої та загальної професійної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ. З числа обстежених 38 осіб перенесли гостру променеву хворобу I-III ступенів, 25 - зазнали впливу ІВ в діапазоні 1-2 Гр, 26 - в діапазоні 0,5-1 Гр. Групу порівняння склали 35 практично здорових чоловіків - мешканців м.Львова, аналіз стоматологічного статусу яких проводився у стоматологічній поліклініці ЛДМУ. Всі обстежені ліквідатори були розділені на дві групи, залежно від наявності у них незнімних ортопедичних конструкцій.

Під час обстеження осіб цих груп було взято 52 проби ротової рідини та 82 проби крові для біохімічних досліджень. Крім того, в процесі лікування видалено 27 зразків зубів та кістки альвеолярного паростка для проведення ІЧ-спекроскопії та 14 біоптатів слизової ясен для світлової мікроскопії.

Для підтвердження зв'язку стоматологічних змін із загальносоматичною патологією, крім ознайомлення з первинною медичною документацією (історія хвороби стаціонарного хворого), автором використано методики об'єктивного загальноклінічного огляду, тонометрії, ЕКГ, велоергометрії, ЕЕГ, загальний аналіз крові, біохімічні дослідження крові та ІЧ-спектроскопії сечі. Глибину кісткових уражень вивчали за допомогою клінічних (огляд, зондування, рентгенографія) та спеціальних (ІЧ спектроскопія) досліджень. Спектральні виміри в ІЧ ділянці виконували на спектрометрі ИКС-31 (№820005, 1980 р. випуску заводом ЛОМО).

Морфо-функціональні зміни в слизовій оболонці ясен вивчали за допомогою світлового мікроскопу, “Аксіофот” фірми “Карл Цейс” (Німеччина). Цей метод дозволив нам виявити різницю в ступенях зроговіння епітелію, оцінити інтенсивність поліморфно-клітинної інфільтрації, стан волокнистих структур у власне слизовій пластинці різних груп обстежених.

Крім зазначених методик, нами застосовано деякі біохімічні дослідження, зокрема, вивчення інтенсивності процесів ПОЛ в крові і ротовій рідині та рівень антиоксидантного захисту, які дали можливість оцінити кількісні і якісні зміни в антиоксидантній системі як організму в загальному (кров), так і в ротовій порожнині (ротова рідина).

Результати досліджень базувалися на даних загально-клінічного та стоматологічного обстежень, а також вищевказаних спеціальних методів. Цифровий матеріал опрацьований методом статистичного обчислення з урахуванням критерію Ст'юдента, а також за допомогою комп'ютерної програми ЕXEL.

Результати клінічних досліджень. Із загально-соматичної патології в УЛНА найчисельнішими були хвороби шлунково-кишкового тракту і психоневрологічний синдром (100 % обстежених). Крім того, зареєстровано порушення з боку серцево-судинної (гіпертонічна хвороба - 63%, ішемічна хвороба серця та кардіосклероз - 67%), бронхо-легеневої (обструктивний бронхіт - 59%, пневмосклероз та емфізема легень - 32%), сечостатевої систем (сечосольовий діатез та хронічний простатит - 26%) з числа обстежених.

Клінічний стан зубів у осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ, відповідав описаному в літературі (Г.М.Барер, 1991; Л.А.Иванова, М.Г.Щелконогова, 1993; С.М.Волков, 1996 та ін.). Нами, як і багатьма дослідниками, на клінічному матеріалі показано, що зміни в твердих тканинах зубів, які відбуваються під впливом ІВ, носять, в основному, дистрофічний характер. Прояви некаріозних уражень, зокрема клиновидні дефекти, некроз, тріщини, патологічне стирання, описані як синдром опроміненої емалі та зустрічались відповідно: клиновидні дефекти - 71%, патологічне стирання - 78%, ерозії та тріщини - 39% та 60% з числа оглянутих.

В результаті обстеження тканин пародонта двох основних груп УЛНА нами встановлено, що у хворих, опромінених високими дозами радіації, характер змін залежить від наявності незнімних конструкцій, якими користувалися ліквідатори. Стан пародонта у осіб, які не користувалися незнімними протезними конструкціями, згідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем описано як ушкодження ясен та альвеолярного краю пов'язані з травмою внаслідок впливу ІВ (К06.2, клас XX, W-88). Клінічний огляд пародонта таких осіб засвідчив перевагу дистрофічних процесів. Наявні запальні прояви носили вторинний характер, відображаючи супутні загально-соматичні хвороби та стан гігієни ротової порожнини. Індекс ПМА у них становив 35.65±0.95 (р<0.05), проба Кулаженка 9±0.33 (р<0.05).

На відміну від описаного, у клінічній картині пародонтиту в осіб, які користуються незнімними протезними конструкціями, нами відзначена активація запального компоненту. Особливо виражені зміни були в осіб, які користувалися протезами із сплавів сталі. У них діагностовано хронічний генералізований пародонтит І-ІІІ ступенів тяжкості, причому тяжкість його перебігу зростала із збільшенням терміну користування протезними конструкціями (особливо пацієнтів, які користувалися мостовидними протезами та коронками з нітрид-титановим покриттям). У таких хворих відзначено симптоматичний гінгівіт, глибокі пародонтальні кишені (до 7 мм), резорбцію міжкореневих перегородок та рухомість зубів І-ІІІ ступенів. Індекс ПМА становив 76.89±1.41 (р<0.05). Проба Кулаженка 4.8±0.32 (р<0.05). Характерною клінічною ознакою у всіх УЛНА була значна кровоточивість ясен, як причинна, так і самовільна, а також явище різко вираженої застійної гіперемії в ділянці перехідної згортки, як результат довготривалого компенсаторного розширення артеріол і венул.

Аналіз зібраних нами даних дозволив зробити висновок, що ІВ має значний модифікуючий вплив на перебіг як загально-соматичної патології людського організму в загальному, так і стоматологічної зокрема. Крім того, додаткове місцеве подразнення у вигляді сталевих незнімних протезних конструкцій, особливо з нітрид-титановим покриттям, істотно змінює перебіг патології пародонта.

Результати спеціальних методів дослідження. Морфологічні дослідження ясен УЛНА дозволяють нам стверджувати, що пізні радіаційні зміни в тканинах пародонта значною мірою залежать від впливу ІВ, супроводжуючої соматичної патології і місцевих фізичних, механічних та хімічних факторів, якими є незнімні протезні конструкції із сплавів сталі. Отож, у слизовій ясен осіб, які не користуються ортопедичними конструкціями, переважали явища гіперкератозу, дискератозу, паракератозу, акантозу, вакуольної та балонуючої дистрофії. У власне слизовій пластинці наявні процеси атрофії та хронічного продуктивного запалення. Фіброз та витончення строми із склерозованими судинами чергувалися з ділянками набряку, дезорієнтації колагенових волокон, лімфо-, лейкоцитарною інфільтрацією та тромбозом капілярів. Такі зміни можна пояснити тим, що у власне слизовій оболонці ясен ліквідаторів знаходять своє відображення соматичні захворювання організму, які супроводжуються порушеннями в тканинах пародонта.

У слизовій оболонці ясен УЛНА, які користуються незнімними протезними конструкціями, морфологічна картина набирає вигляду, характерного для вираженого хронічного продуктивного запалення. В епітелії відзначено явища десквамації, некрозу та спонгіозу, у стромі - набряк, фрагментацію і лізис колагенових волокон, рясну поліморфно-клітинну інфільтрацію, проліферацію фібробластів, вогнищевий некроз, а також тромбоз судин.

Проведені дослідження показали істотну розбіжність в гістологічній структурі ясенного краю УЛНА в залежності від наявності у них незнімних протезних конструкцій.

Для вивчення структури кристалу гідроксиапатиту, а також характеру змін його фосфатних, карбонатних і амідних сполук, які відбуваються під впливом високих доз ІВ, нами використано метод ІЧ-спектроскопії.

У зв'язку з тим, що структура кісткової тканини тотожна природному фосфатапатиту, склад якого відтворений у формулі Са10(РО4)6 (ОН)2, то в ІЧ-спектрах кісток можна виявити інтенсивні смуги поглинання, пов'язані з валентними коливаннями іону РО4 3- в ділянці частот 900-1150 см-1 і 500-650 см-1 (деформаційні коливання), смуги поглинання аніону СО3 2- при значенні частот 880, 1430 і 1460 см-1, а також смуги поглинання, характерні для амідних груп білкової частини кісток (1660, 1540, 1240 см-1 ). Використання комп'ютерної програми Origin 4.1 для визначення параметрів виділених смуг поглинання, характерних для орто- і пірофосфатних сполук, а також органічної складової, дало можливість оцінити вміст цих сполук у твердих тканинах зубів та кістковій тканині альвеолярного паростка.

Враховуючи викладене, нами встановлено, що мінеральну складову твердих тканин зуба та кісткової тканини альвеолярного паростка, головним чином, складає фосфат кальцію Са3(РО4)2. З розчинних форм присутні однозаміщені СаНРО4 та двозаміщені Са(Н2РО4)2 ортофосфати, а також конденсовані фосфати СаН2Р2О7. Крім ортофосфатів, до складу кристалів гідроксиапатиту входять карбонатні сполуки - МеСО3. Співвідношення вмісту МеСО3 до вмісту фосфатів є незначним і свідчить про щільність кісткової тканини. Органічна складова дентину, цементу зуба та кістки альвеолярного паростка представлена, в основному, амідними групами.

Емаль, як найбільш мінералізована тканина людського організму, містить найбільше кристалів гідроксиапатиту. Розчинних форм фосфатів у ній не виявлено. Повноцінна емаль вміщує незначну кількість карбонатів (P<0.05). Органічну матрицю емалі становить колагеноподібний білок та глікозаміноглікани. Тому співвідношення амідних груп зазнає змін на користь амінокислот, що містять азотисті основи (P<0.05). Що стосується дентину і цементу зубів та кістки альвеолярного паростка осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ, нами встановлено певні спільні зміни в їх ІЧ-спектрах.

По-перше, це кількісні і якісні порушення (P<0.05) в ділянці частот, характерних для фосфатних аніонів мінерального компоненту кісткової тканини. Ці зміни свідчать про ураження кристалічної гратки гідроксиапатиту і зумовлені перебудовою хімічних зв'язків у фосфатному каркасі, а також в ділянці валентних коливань карбонатних груп. Стан оптичних властивостей вказує на зниження рівня досконалості кристалічних структур гідроксиапатиту, збільшення фаз, які в силу своїх хімічних властивостей не можуть формувати повноцінну гратку. Для кожної з обстежених твердих тканин, за винятком емалі, є характерним збільшення вмісту одно- та двозаміщеного ортофосфату кальцію - речовини, що має найбільшу розчинність серед ортофосфатів, а також конденсованих форм фосфатів, ступінь розчинності яких в 1,4 рази вищий, ніж ортофосфатів.

По-друге, такі патологічні зміни ортофосфатів, пов'язані з переходом середнього фосфату в кислі форми і зумовлюють підвищену елімінацію фосфатних аніонів з кристалічної гратки досліджуваних тканин. Водночас зростає рівень карбонатів, що веде до зміни фосфатно-карбонатного співвідношення в кістковому апатиті і , як наслідок, порушень мінералізації в кістковій тканині.

По-третє, патологічний процес в твердих тканинах зубів і альвеолярного паростка, що виникає внаслідок впливу високих доз ІВ тісно пов'язаний із зміною білкової конформації, відщепленням і роздрібненням білкових молекул (особливо колагену) та відносним зростанням загальної маси органічного компоненту.

Таке порушення структури органічної матриці, очевидно, змінює її функціональні параметри, пов'язані, в першу чергу, із здатністю акумулювати іони Са2+ і формувати неорганічний фосфат. Ці положення дозволяють стверджувати, що під впливом ІВ посилюються процеси остеопорозу в твердих тканинах зубів та кістковій тканині альвеолярного паростка. Зазнає змін як мінеральна, так і органічна складова. Перехід середніх (нерозчинних) фосфатів у кислі (розчинні) і вимивання останніх із кристалічної гратки гідроксиапатиту сприяє бурхливому розвиткові уражень некаріозного походження в твердих тканинах зубів, а також процесів остеосклерозу в кістковій тканні альвеолярного паростка. Збільшення включень карбонатів в кристал гідроксиапатиту ослаблює його структуру і сприяє розвиткові каріозного процесу. В свою чергу, деформована неповноцінна органічна матриця не здатна затримувати іони мінеральних солей, що призводить до гальмування процесів ремінералізації.

Оскільки зміни, що відбуваються у твердих тканинах зубів та кістці альвеолярного паростка в осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ, є місцевим проявом остеопорозу всього опорно-рухового апарату, ми вважали за доцільне провести спектральне дослідження сухого залишку добової сечі у реконвалесцентів, які перенесли гостру променеву хворобу І-ІІІ ступенів тяжкості у 1986 році.

Як відомо, середні (нерозчинні) фосфати, переходячи в більш розчинні форми, елімінуються з кісткової тканини в кров і через нирковий бар'єр потрапляють в сечу, тому реєстрація в ІЧ-спектрах поглинання якісних змін, зумовлених ортофосфатними і пірофосфатними аніонами (P<0.05), свідчить про те, що внаслідок впливу ІВ посилюється вихід з кісткових структур мінерального компоненту. Це підтверджує активацію процесів остеопорозу.

Отже, в результаті проведених досліджень, нами встановлено, що морфофункціональні порушення твердих тканин зуба та кісткової тканини альвеолярного паростка під впливом ІВ в діапазоні доз 0,5-2,0 Гр зумовлені змінами, які відбуваються в структурних одиницях органічної і неорганічної складових. В основі цих порушень лежать складні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в кристалах гідроксиапатиту. Відзначено порушення співвідношення між фосфатними, карбонатними і амідними аніонами, неорганічним та органічним компонентами кісток. У твердих тканинах зубів та кістці альвеолярного паростка відбувається зменшення концентрації основного нерозчинного ортофосфату (РО4)3- і нагромадження розчинних ортофосфатів (НРО42-, Н2РО4-), а також конденсованих (лінійних) фосфатів (Н2Р2О7)2-. Вказані порушення сприяють виникненню процесів остеопорозу в альвеолярному паростку і дистрофічних уражень в твердих тканинах зубів. Зміна фосфатно-карбонатного співвідношення на користь останніх зменшує їх міцність і робить вразливішими до дії механічних і хімічних чинників.

Водночас, із зниженням рівня ортофосфатних і підвищенням карбонатних аніонів у кісткових тканинах зубів збільшується відносний вміст амідних груп. Органічна матриця внаслідок розриву С-О зв'язків деформується і втрачає здатність нагромаджувати і утримувати іони Са2+. В результаті зазначених змін посилюються процеси демінералізації в твердих тканинах зубів та альвеолярного паростка. Пришвидшення елімінації фосфатних аніонів з кістки призводить до зниження мінералізації кісткової тканини і підвищення рівня пірофосфатів у сечі, що підтверджує генералізований характер системного остеопорозу.

При оцінці показників окислювального гомеостазу: вмісту в ротовій рідині та крові кінцевого продукту ВРОЛ - малонового диальдегіду (МДА) і активності ферментів антиоксидантної (АО)-системи - каталази і супероксиддисмутази (СОД), нами встановлено наступні зміни. Оскільки внаслідок впливу ІВ безпосередньо на тканини пародонта у них посилюються патологічні процеси, стан продуктів ПОЛ та активність факторів АО-захисту корелюватимуть з глибиною їх уражень та наявністю додаткових подразників, якими є незнімні протезні конструкції. Таким чином, зменшення кількості МДА - 0.62±0.03 (у групі порівняння 1.1±0.21) і активності СОД - 5.2±0.24 (у групі порівняння 6.0±0.44) в ротовій рідині осіб, які не користуються протезними конструкціями, в порівнянні з контрольною групою можна пояснити перевагою процесів ішемії і відсутністю запальної реакції, яка призводить до швидкого руйнування клітинних мембран. Одночасне підвищення каталази - 434.5±37,5 (у групі порівняння - 269.0±21.0) свідчить про порушення кореляції функціонування антиоксидантних ферментів, які в умовах нормальної життєдіяльності є однонаправлені. В УЛНА, які користуються незнімними протезними конструкціями із сплавів нержавіючої сталі, рівень МДА і ферментативна активність АОС відповідає розгорнутій стадії генералізованого пародонтиту. У відповідь на різке зростання МДА (2.17±0.2) активується дія каталази - 324.0±25.8 і особливо СОД - 11.6±0.52. Зміни МДА та ферментів АО-захисту в крові свідчать про порушення про-антиоксидантної рівноваги в організмі ліквідаторів. Високий рівень МДА - 3.30±0.42 (у групі порівняння - 2.79±0.12) у співвідношенні із зниженням активності каталази - 630.0±49.8 (у групі порівняння - 736.,8±36.4) і особливо СОД - 2.6±0.19 (у групі порівняння - 4.28±0,23), а також зменшенням інтегрального показника АОФ - 860.0±64.5 (у групі порівняння - 1678.0±167.0) вказує на пригнічення системи АО-захисту в крові УЛНА.

Отже, на основі біохімічних досліджень встановлено, що процеси ПОЛ в крові та ротовій рідині осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ, мають відмінності. Отримані нами результати вказують на порушення окислювального гомеостазу в крові, що характеризується зростанням рівня МДА та зниженням активності ферментів АО-захисту - каталази і СОД. На відміну від крові, у змішаній слині ліквідаторів зареєстровано дисбаланс у системі скоординованих ферментів СОД і каталази. В залежності від наявності або відсутності протезів у порожнині рота відзначено підвищення активності одного з ферментів АО-захисту, водночас з інгібуванням іншого. Нами висловлено припущення, що протезні конструкції в ротовій порожнині є додатковим сильним подразником і скеровують систему АО-захисту на попередження подальшого руйнування клітинних мембран. Подібну активацію ПОЛ з незбалансованою активністю АО-захисту розглядають як несприятливі зміни, які можуть призвести до метаболічних розладів та пошкодження клітинних і внутрішньоклітинних мембран вільнорадикальними продуктами.

Таким чином, за допомогою сучасних методик нами описано особливості пізніх радіаційних змін, що відбуваються в тканинах пародонта у осіб, які зазнали впливу високих доз ІВ. На даному етапі ми можемо стверджувати, що у віддалені терміни після радіаційного опромінення у всіх структурах організму, в тому числі і тканинах пародонта, переважають дистрофічні процеси, активовані як безпосереднім впливом ІВ на слизову оболонку ясен, так і опосередковано, через зміни у травній, серцево-судинній, дихальній, ендокринній, кровотворній системах.

Додатковий сильний механічний, фізичний і хімічний подразник у ротовій порожнині, яким є незнімні протезні конструкції із сталевих сплавів, стимулює запальний компонент ураження на фоні ослабленої реактивності організму і розладів у компенсаторних механізмах.

Вплив ІВ пришвидшує перебіг вікових процесів, а також сприяє розвиткові патологічних станів як організму людини в загальному, так і щелепно-лицьової ділянки зокрема. Для забезпечення життєдіяльності організму в умовах впливу несприятливих чинників, яким в даному випадку є ІВ, зростає напруга компенсаторних систем. Вони, в свою чергу, вимагають посилених енергетичних затрат. Дефіцит енергії може бути однією з причин руйнування макроергічних зв'язків кристалу гідроксиапатиту, стимулюючи процеси остеопорозу.

ВИСНОВКИ

1. В роботі вирішено актуальне стоматологічне завдання - науково обґрунтовано і запропоновано до широкого використання в стоматологічній практиці раціональне лікування уражень пародонта, що відбуваються на фоні загально-соматичної патології у віддалені терміни після дії високих доз ІВ, хворим, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

2. У клінічній картині пізніх радіаційних ефектів у тканинах пародонта УЛНА переважають (p<0.05) дистрофічні зміни: стоншення і блідість слизової оболонки, осідання ясенного краю, атрофія альвеолярного паростка, некаріозні ураження твердих тканин зубів.

3. При наявності в ротовій порожнині УЛНА додаткового подразника у вигляді незнімних ортопедичних конструкцій, особливо, сталевих, із нітрид-титановим покриттям, активується (p<0.05) запальний фактор: посилюється резорбція твердих тканин, з'являються рухомість зубів, пародонтальні кишені та дифузний гінгівіт біля опорних зубів, що призводить до їх швидкої втрати .

4. Крім патологічних змін, зумовлених впливом ІВ та незнімними протезними конструкціями, порожнина рота віддзеркалює загально-соматичну патологію, модифіковану ІВ, на яку, серед обстежених, хворіють 100% УЛНА.

5. Морфологічні зміни слизової ясен УЛНА, які не користуються протезними конструкціями, характеризуються перевагою дистрофічних процесів (p<0.05). В епітелії відзначено гіперкератоз, дискератоз, паракератоз, акантоз, вакуольну та балонуючу дистрофію; у власне слизовій пластинці - атрофію, фіброз, стоншення строми із склерозованими судинами.

6. У слизовій УЛНА, які користуються незнімними протезними конструкціями, переважають ознаки хронічного продуктивного запалення. В епітелії відзначено десквамацію, некроз, спонгіоз; у стромі - набряк, фрагментацію і лізис колагенових волокон, проліферацію фібробластів, рясну поліморфно-клітинну інфільтрацію, вогнищевий некроз та тромбоз судин. 7. Зміни у співвідношенні між фосфатними, карбонатними і амідними аніонами неорганічного і органічного компонентів кістки зумовлені впливом ІВ. У твердих тканинах зубів і кістковій тканині альвеолярного паростка в осіб, які зазнали впливу ІВ в діапазоні доз 0.5-2.0 Гр, зменшується основний (РО4^3-) нерозчинний ортофосфат гідроксиапатиту і нагромаджуються розчинні (НРО4^2-) ортофосфати (p<0.05). Із зменшенням вмісту ортофосфатних аніонів у твердих тканинах зубів і кістковій тканині альвеолярного паростка збільшується відносний вміст амідних груп.

8. Підвищення елімінації фосфатних аніонів з кісткової тканини призводить до зниження її мінералізації і підвищення концентрації пірофосфатів у сечі (p<0.05), що є прямим підтвердженням активації системного остеопорозу внаслідок впливу ІВ.

9. Внаслідок впливу ІВ безпосередньо на тканини пародонта в них посилюються (p<0.05) процеси ВРОЛ. Стан продуктів ПОЛ та активність ферментів АО-захисту корелюють з вираженістю уражень та наявністю додаткових подразників, якими є незнімні протезні конструкції.

10. Показники реакцій ВРОЛ у крові УЛНА відрізняються від показників ротової рідини скоординованим зниженням активності ферментів АО-захисту на фоні підвищення рівня МДА, що є причиною метаболічних розладів та пошкодження клітинних та внутрішньоклітинних мембран агресивними вільнорадикальними інтермедіатами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При терапії захворювань пародонта в осіб, опромінених високими дозами ІВ, необхідно враховувати дію всіх факторів, які беруть участь у розвитку пародонтопатій, з яких ІВ є вирішальним, а соматична патологія і особливості протезування - супутніми і такими, що можуть істотно вплинути на перебіг основного захворювання.

2. Підбір протезних конструкцій УЛНА необхідно здійснювати з мінімальним використанням конструкцій із сталевих сплавів (особливо з нітрид-титановим покриттям), оскільки вони прискорюють резорбцію кістки альвеолярного паростка і активують запальний процес у навколишніх м'яких тканинах.

3. При лікуванні пізніх променевих уражень тканин пародонта необхідно брати до уваги те, що процеси дистрофії в них зумовлені як безпосереднім впливом ІВ, так і опосередковано через якісні зміни в судинах мікроциркуляторного русла. Тому стимулююча терапія (масаж, фізіотерапевтичні процедури) матиме протипокази.

4. У комплексному лікуванні пародонтопатій УЛНА необхідним є призначення препаратів, фармакологічна дія яких скерована на корекцію метаболізму в навколозубних тканинах для зменшення тканинної гіпоксії (трентал, солкосерил, нікотинамід тощо).

5. У випадках прогресуючої резорбції альвеолярного паростка і вираженого запалення навколишніх м'яких тканин УЛНА потрібна заміна незнімних протезних конструкцій на більш індиферентні (пластмасові, керамічні або із сплавів на основі золота).

6. Для призупинення процесів остеопорозу слід рекомендувати введення per os збалансованих сполук кальцію і фосфору (кальцію гліцерофосфату, яєчної шкаралупи у поєднанні з лимонною або аскорбіновою кислотою), які легко засвоюються організмом. 7. Для покращення метаболізму в кістковій тканині та з метою засвоєння зазначених сполук (див. п.6) необхідно вводити вітамінні препарати A, D, E, В6, В12, а також кокарбоксилазу і АТФ для компенсації енергетичного дефіциту і нормалізації ферментативних реакцій у всіх тканинах пародонта.

8. При будь-яких стоматологічних втручаннях у осіб, які зазнали впливу ІВ, необхідна консультація з лікарями-інтерністами і ретельне вивчення медичної документації кожного окремого хворого для визначення соматичної патології, яка має певний вплив на клінічний перебіг захворювань пародонта.

перелік опублікованих наукових праць на тему дисертації

Результати дослідження стоматологічного статусу хворих променевою патологією за допомогою клінічних та найпростіших спеціальних методів. Дослідження 1 /В.С.Онищенко, О.В.Павленко, О.М.Овчаренко, В.І.Рура, В.І.Біда, Л.В.Завербна // Збірник наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип. 7, кн. 1.- Київ, 1998.- C. 745-755. Здобувачу належать клініко-лабораторні дослідження.

Завербна Л.В., Пасько О.О., Коваленко О.М. Морфологічні зміни слизової оболонки альвеолярного паростка у хворих, що зазнали впливу високих доз радіації //Збірник наукових праць співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика, вип. 9, кн. 1.- Київ, 2000. - C. 602-606. Здобувачу належать: збір морфологічного матеріалу, мікроскопічне дослідження, написання статті.

Завербна Л.В. Променеве ураження тканин порожнини рота // Український медичний часопис.- 2000.- № 3( 17).- C. 65-72.

Завербна Л.В. Стан тканин пародонту у реконвалесцентів, що зазнали впливу високих доз радіації // Вісник стоматології.- 2000.- № 3.- C. 62.

Бебешко В.Г., Дарчук Л.О., Завербна Л.В. Стан твердих тканин зубів у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання (за даними інфрачервоної спектроскопії) //Лікарська справа 2000.- № 3-4.- C. 21-25. Здобувачу належать: збір і підготовка клінічного матеріалу, написання статті.

Завербна Л.В., Коваленко О.М. Стан тканин пародонта у хворих, що зазнали впливу високих доз іонізувального випромінення //Український радіологічний журнал.- 2001.- №1.- С.69-72. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, написання статті.

Завербная Л.В., Онищенко В.С., Овчаренко А.Н. Состояние процессов перекисного окисления липидов в смешанной слюне и крови у пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС //Современная стоматология.- 2001.- №1.- С. 44-47. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалів, статистичне обчислення, написання статті.

Бебешко В.Г., Дарчук Л.О., Завербна Л.В. Зміни кристалу гідроксиапатиту в тканинах зубів та альвеолярного паростка у осіб з високими поглинутими дозами опромінення //Международный радиологический медицинский журнал.- 2001.- Vol.3.- №1-2.- С.159-160. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалу, написання статті.

Завербна Л., Приступа І. Застосування витяжки чистотілу в комплексному лікуванні хвороб пародонту // Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації. Мат-ли симпозіуму.- Київ, 16-17 грудня 1997 року. - Київ, 1997. - C. 110-112. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалу, написання статті.

Завербна Л. Стан кістки альвеолярного паростка у пацієнтів, уражених високими дозами радіації // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології.- Львів: Галдент, 1998.- C. 55-56.

Завербна Л., Іванців А. Порівняльна оцінка стану порожнини рота у осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології.- Львів: Галдент, 1998.- C. 56-57. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалу, написання статті.

Физико-химические свойства остеона у пострадавших в результате аварии на ЧАЭС и больных с лейкемиями / В.Г. Бебешко, Л.А. Дарчук, Т.Т. Володина, В.Д. Дроздова, Л.В. Завербна // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 2. Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы /Под ред. В.Г. Бебешко, А.Н. Коваленко.- Киев: “Медэкол” МНИЦ Био-экос, 1999.- C. 370-383. Здобувачу належать: збір і підготовка матеріалу.

Завербна Л.В., Іванців А.О., Пасько О.О. Застосування настою чистотілу для лікування запальних захворювань пародонту в осіб, переселених із Чорнобильської зони // М-ли I (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України.- Київ, 1999.- C. 201-202. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалу, написання статті.

Завербна Л.В., Коваленко О.М. Стан тканин пародонта у людей, які зазнали впливу високих доз іонізуючого випромінювання //Тези допов. VIII Конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств.- Львів-Трускавець, 2000.- C. 345. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалу, написання статті.

Завербна Л.В., Дарчук Л.О. Зміни твердих тканин зубів і кістки альвеолярного відростка, що відбуваються під впливом іонізуючого випромінювання // Тези допов. ювілейної підсумкової наукової конференції студентів та молодих учених, 20-21 квітня 2000 р., Одеський медичний інститут.- Одеса, 2000.- C. 130. Здобувачу належать: клініко-лабораторні дослідження, аналіз матеріалу, написання статті.

Determination of osteoporosis progress by IR-spektroscopy of teeth for victims of Chernobyl catastrophe / Bebeshko V.G., Darchuk L.A., Zaverbna L.V., Bruslova E.M. // The effects of low and very low doses of ionizing radiation on human health, June 27-th-29-th-2001.- Dublin (Ireland).- 2001- P. 6-15. Здобувачу належать: збір і підготовка матеріалу, написання статті.

АНОТАЦІЇ

Завербна Л.В. Віддалені радіаційні ефекти в тканинах пародонта у хворих, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Науковий центр радіаційної медицини АМН України.- Київ, 2001.

Встановлено особливості розвитку хвороб пародонта в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, які зазнали впливу високих доз іонізуючого випромінення у віддалені терміни і в залежності від наявності у них протезних конструкцій. Показано морфологічні особливості слизової оболонки, виявлено різницю перебігу процесів вільнорадикального окислення ліпідів у ротовій рідині ліквідаторів, які користуються і не користуються незнімними протезами. Описано зміни, що відбуваються в кристалі гідроксиапатиту твердих тканин зуба і кістки альвеолярного паростка під впливом високих доз іонізуючого випромінювання. Дано оцінку патологічним процесам, що відбуваються в ротовій порожнині на фоні загальносоматичної патології у хворих, які зазнали радіаційного опромінення.

Ключові слова: Чорнобильська аварія, високі дози іонізуючого випромінювання, пародонт, протезні конструкції, кристал гідроксиапатиту, соматична патологія.

Завербная Л.В. Отдаленные радиационные эффекты в тканях пародонта у больных, пострадавших вследствии аварии на ЧАЭС.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Киевская академия последипломного образования им. П.Л. Шупыка, Научный центр радиационной медицины АМН Украины.- Киев, 2001.

Изучены особенности развития болезней пародонта у участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии, подвергшихся влиянию высоких доз ионизирующего излучения (ИИ) в отдаленные сроки и в зависимости от наличия у них протезных конструкций. Дано оценку патологическим процессам, происходящим в ротовой полости на фоне общесоматической патологии у этой категории больных. Заболевания желудочно-кишечного тракта и психо-неврологический синдром зарегистрированы у 100 % обследованных. Кроме того, изменения отмечены в сердечно-сосудистой, бронхо-легочной, моче-половой системах.

Клинический осмотр зубных рядов показал, что изменения твердых тканей, происходящие под влиянием ИИ, носят, в основном, дистрофический характер. В частности, это клиновидные дефекты, некроз, трещины, патологическое стирание твердых тканей зуба, которые описаны в литературе под объединенным названием - синдром облученной эмали.

Установлено, что при развитии пародонтопатий у лиц, подвергшихся влиянию высоких доз радиации, ионизирующее излучение имеет решающее значение, а соматическая патология и особенности протезирования - сопутствующими, имеющими существенное влияние на течение основного заболевания. В клинической картине поздних радиационных эффектов тканей пародонта ликвидаторов превалируют дистрофические изменения: истончение и бледность слизистой оболочки, рецессия десневого края, атрофия альвеолярного отростка. При наличии в полости рта ликвидаторов добавочного раздражителя в виде несъемным ортопедических конструкций, особенно стальных с нитрид-титановым покрытием, активизируется воспалительный фактор: усиливается резорбция твердых тканей зуба, визникает диффузный симптоматический гингивит, наблюдается наличие пародонтальных карманов возле опорных зубов, что приводит к их скорейшему расшатыванию и выпадению.

Показано различие морфологической картины слизистой оболочки альвеолярного отростка у ликвидаторов, которые используют и не используют несъемные протезные конструкции: в эпителии отмечены десквамация, некроз и спонгиоз, в строме - отек, фрагментация, лизис коллагеновых волокон, обильная полиморфно-клеточная инфильтрация, очаговый некроз. При отсутствии несъемных протезов в слизистой превалируют дистрофические процессы: в эпителии - гиперкератоз, спонгиоз; акантоз. В собственно слизистой - атрофия, фиброз, истончение стромы, склероз сосудов.

Также описаны изменения, происходящие в кристалле гидроксиапатита твердых тканей зубов и костной ткани альвеолярного отростка под влиянием высоких доз ионизирующего излучения. Установлено, что радиационное облучение усиливает процессы остеопороза костной ткани, уменьшая содержание основного ортофосфата, переходящего в кислые (растворимые) формы с высокой степенью растворимости, и как результат - быстрой их элиминацией из кристалла гидроксиапатита. Одновременно со снижением ортофосфатов наблюдается относительный рост содержания органической фазы. Такие изменения твердых тканей зубов и кости альвеолярного отростка способствуют развитию остеопороза, остеосклероза костной ткани альвеолярного отростка, а также поражений твердых тканей зубов некариозного происхождения. Увеличение распада карбонатапатита способствует развитию кариозного процесса, а деформированная неполноценная органическая матрица не способна удерживать ионы минеральных солей, тормозя процессы реминерализации. Обнаружено, что у лиц, пользующихся зубными протезами, в ответ на резкое повышение малонового диальдегида активизируется действие супероксиддисмутазы и каталазы. Что касается лиц, не пользующихся несъемными протезами, то низкий уровень молонового диальдегида и раскоординированность действия ферментативных систем организма свидетельствуют о склеротических и дистрофических изменениях, происходящих в пародонте. Таким образом, установлено, что влияние ИИ ускоряет течение возрастных изменений, а также способствует развитию патологических состояний организма, в часности челюстно-лицевой области. Для обеспечения жизнедеятельности организма в условиях влияния неблагоприятных факторов (в данном случае - ИИ) возрастает напряжение компенсаторных систем. В свою очередь, эти системы требуют усиленных энергетических затрат. Дефицит энергии - одна из причин разрушения макроэргических связей кристалла гидроксиапатита, стимулирующие процессы остеопороза.

Ключевые слова: Чернобыльская авария, высокие дозы ионизирующего излучения, пародонт, протезные конструкции, кристалл гидроксиапатита, соматическая патология.

Zaverbna L. Distant radiation effects in periodontal tissues of patients suffering from catastrophe of Chornobyl Atomic Power Stations.

Thesis for obtaining scientific degree of master of science in speciality 14.01.22-“Stomatology”. P.L.Shupyk Kyiv Medical Academy for Postgraduate Education, Research Centre for Radiation Medicine of Academy Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The peculiarities of periodontal disease progression in liqudator of Chornobyl's catastrophe, exposed to high doses of radiation in distant terms, taking into accaunt the presence of fied prosthesis in oral cavity, have been established. Morphological peculiaritys of oral mucous have been showed and the differents in the course of processes of lipids peroxide oxidation in saliva have been revealed in persons with and without fixed prosdthesis. The changes in hydroxiapatites of tooth hard tissues and alveolar bone under the influence of high doses of radiation have been described in the scientific work. Patological processes talking place in oral cavity in patients exposed to radiation and with general somatic patho logy were characterized in present work.

Key words: Chornobyl catastrophe, high doses of radiation, periodontium, fixed prosthesis, hydroxiapatite crystal, somatic pathology.

Размещено на Allbest.ru

...