Удосконалення методів профілактики післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія)

Вивчення причинних факторів виникнення післяродових ендометритів у породілей з ускладненим перебігом вагітності та ефективність застосування операції видалення децидуальної оболонки порожнини матки в ранньому післяродовому періоді як методу профілактики.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.04.2014
Размер файла 46,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

УДК:618.56-002.3-084-02(618.3-

-0086+618.3-06:616.15.194)

Удосконалення методів профілактики післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія)

14.01.01 акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Ященко Лариса Михайлівна

Київ-2001

Анотація

Ященко Л.М. Удосконалення методів профілактики гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. - акушерство та гінекологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням профілактики післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності.

На основі клініко-статистичного аналізу обстежених 207 жінок, патоморфологічних, лектиногістохімічних, електронномікроскопічних методів досліджень децидуальної оболонки і плаценти, встановлені патогенетичні фактори ризику виникнення післяродових гнійно-септичних ускладнень у породіль з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія). На фоні плацентарної недостатності діагностовані базальний і парієтальний децидуїт, інтервільозит, хоріоамніоніт.

Запропоновано метод профілактики (операція видалення децидуальної оболонки в ранньому післяродовому періоді) та ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Показано, що внаслідок застосування вищевказаного методу профілактики післяродовий період у обстежених породіль протікав без ускладнень, швидше зникали симптоми прееклампсії, скорочувався термін перебування породіль у стаціонарі.

Ключові слова: вагітні, залізодефіцитна анемія, прееклампсія, породілі, децидуальна оболонка, плацента, післяродові ускладнення, профілактика.

Аннотация

Ященко Л.М. Усовершенствование методов профилактики гнойно-септических заболеваний у рожениц с осложненным течением беременности (поздние гестозы, железодефицитная анемия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам профилактики послеродовых гнойно-септических заболеваний у рожениц с осложненным течением беременности.

На основании клинико-статистического анализа обследованных 207 беременных женщин, а также патоморфологических, гисто и лектиногистохимических, электронномикроскопических методов исследования децидуальной оболочки и плаценты, установлены патогенетические факторы риска возникновения послеродовых гнойно-септических заболеваний у рожениц с поздними гестозами и железодефицитной анемией (ЖДА) как: перенесенные гинекологические заболевания до беременности, слабость родовой деятельности, преждевременное излияние околоплодных вод, дефекты плодных оболочек и плаценты. У рожениц с преэклампсией и ЖДА выявлены однотипные морфологические изменения в плаценте и децидуальной оболочке. Патоморфологически на фоне плацентарной недостаточности, которая сопровождалась наличием инфарктов разной давности и петрификатов, десквамацией микроворсинок синцитиотрофобласта, утолщением и разрушением базальной мембраны синцитиотрофобласта, образованием тромбоцитарно-эритроцитарных сладжей в просветах фетальных гемокапилляров и межворсинчастом пространстве, обусловленных гиперсиализацией поверхности эритроцитов; массивными отложениями фибриноидной субстанции на базальной и хориальной пластинке и в межворсинчастом пространстве, признаками проявления локального ДВС-синдрома, особенно у рожениц с преэклампсией; облитерацией просвета отдельных сосудов стволовых ворсин, с одновременным компенсаторным ангиоматозом терминальных ворсин; модификацией химического состава гликоконьюгатов структур плацентарного барьера. Диагностирован базальный и париетальный децидуит, интервиллезит, хориамнионит. В децидуальной оболочке рожениц с осложненным течением беременности выявлены отек стромы, очаги некрозов, кровоизлияний, полиморфноклеточная инфильтрация по ходу сосудов с преобладанием сегментоядерных нейтрофильных гранулоцитов, преципитаты и коагуляты. Децидуальные клетки частично на стадии апоптоза.

Предложен метод профилактики (удаление гиперплазированной децидуальной оболочки полости матки в раннем послеродовом периоде) и ранней диагностики послеродовых гнойно-септических заболеваний у рожениц с осложненным течением беременности (преэклампсия и ЖДА). Эффективность предложенного метода доказана на основании проведения клинико-статистического исследования послеродового периода у рожениц контрольной группы у которых не проводилась операция удаления децидуальной оболочки полости матки и тех, у которых проводилась предлагаемая операция. У 18,0% рожениц с преэклампсией и 20,0% из ЖДА, в которых не проводили удаление децидуальной оболочки матки в раннем послеродовом периоде, наблюдались осложнения: субфебрильная температура, субинволюция матки, послеродовой эндометрит. У рожениц с осложненным течением беременности (преэклампсия и ЖДА), у которых проводилась операция удаления децидуальной оболочки матки в раннем послеродовом периоде, быстрее (в 2-2,2 раза) исчезали симптомы преэклампсии. У всех обследованых рожениц послеродовой период протекал без осложнений. Сокращались сроки пребывания их в стационаре.

Ключевые слова: беременность, железодефицитная анемия, преэклампсия, роженицы, децидуальная оболочка, плацента, послеродовые осложнения, профилактика.

Summary

Yashchenko L.M.

Improvement of the methods of prophylactic of pyo-septic diseases in parturient women with a complicated course of pregnancy (late gestoses, iron-deficiency anemia). - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of medical sciences in the speciality 14.01.01. - obstetrics and gynecology. National Medical University, Kiev, 2001.

Doctoral thesis is devoted to investigator of the specific methods of postpartum prophylaxis in the puerperants with pregnancy complications.

Pathologic risk factors for the development of postpartum pyo-septic diseases in parturient women with a complicated course of pregnancy (late gestoses, iron-deficiency anemia) have been determined on the basis of clinico-statistical analysis of 207 assessed women with the employment of pathomorphologic, lectinohistochemical and electronic microscopy research of the decidual membrane and placenta.

Methods of prevention (removal of the decidual membrane of uterine cavity in the early postpartum period) and early diagnosis of postpartum pyo-septic complications in parturient women with a complicated course of pregnancy have been suggested. Due to the employment of the above-mentioned prophylactic methods, the course of postpartum period in the assessed parturient women was shown to run without complications, the symptoms of preeclampsia to sooner disappear and the duration of in-patient stay to considerably decrease.

Key words: pregnant women, iron-deficiency anemia, preeclampsia, parturient women, decidual membrane, placenta, postpartum complications, prophylaxis.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького
Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Беседін Віктор Миколайович Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член кореспондент НАН і АМН України Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, професор кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології.

Провідна установа - НДІ педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, акушерське відділення екстрагенітальної патології (м. Київ)

Захист дисертації відбудеться 6 вересня 2001 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17.)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “2” серпня 2001 р.

Вчений секретар, спеціалізованої вченої Ради, к.м.н., доцент Я.М. Вітовський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми: Охорона здоров'я матері та дитини є однією з першочергових завдань як держави так і медицини.

Одним із шляхів зниження материнських захворювань та летальності є опрацювання та впровадження в клінічну практику ефективних методів профілактики, діагностики та лікування гнійно-септичних післяродових захворювань, частота яких за останні роки зростає [А.Г.Коломійцева та ін. 1996., М.П.Николайчук, 1993., А.П.Никонов та ін. 1991, Lasley D.S. et al. 1997, Hallier L.M., et al, 1997].

Науково-практичне значення цієї проблеми обумовлене також суттєвим збільшенням гнійно-септичних захворювань в структурі материнської смертності, підвищенням захворювань новонароджених при інфекційних ускладненнях у матерів, значними економічними затратами на заходи по запобіганню гнійно-септичних захворювань в акушерстві. Найбільш поширеним проявом післяродової інфекції до цього часу залишається ендометрит [В.К.Чайка і співавт., 1993, Т.В.Петрашенко, 1994, В.И.Краснопольський та співавт., 1987, Л.В. Нікіфор, 1998, Г.К.Степанківська, 1996, Б.М.Венцковський і співавт., 1998, В.И.Кулаков та співавт., 1999, В.С.Артамонов та співавт., 1999, В.Г.Колочун, 1999, О.О.Зелінський та співавт., 1999, М.Н.Нізова та співавт., 2000, Ely J.M. et al., 1995, Casey B.M. et al., 1997, Fernandez Z.H., et al., 1993, Redman C.W. 1992, Uston C. et al., 1999, Wax R. et al., 1997].

Відомо, що профілактика та терапія гнійно-запальних захворювань у післяродовому періоді нерідко пов'язані з великими труднощами саме у зв'язку з зниженою імунологічною резистентністю у породілей, високою стійкістю мікроорганізмів до антибіотиків, що може зумовити розвиток полірезистентних госпітальних штамів мікробів та зміну нормальної мікрофлори у породілей А.В.Бойчук, 1997, С.І.Галау,1995, А.Г.Коломійцева та співавт., 1996, Clark D.A., 1994.

Враховуючи те, що прееклампсії та залізодефіцитні анемії вагітних є факторами ризику у виникненні післяродових ускладнень, а також відсутність високоінформативних методів прогнозування, і достатньо ефективних, простих, не шкідливих та доступних заходів і способів профілактики та лікування, відсутність у науковій літературі даних про особливості змін децидуальної оболонки матки при цих видах ускладнення перебігу вагітності, стали основою для вибору теми даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри акушерства та гінекології №1 Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького “Особливості нейроендокринного та імунного гомеостазу фетоплацентарної системи при ускладненому перебігу вагітності (анемії вагітних)” номер державної реєстрації 0194У008574.

Мета дослідження. Вивчення причинних факторів виникнення післяродових ендометритів у породілей з ускладненим перебігом вагітності - прееклампсія, залізодефіцитна анемія вагітних (ЗДАВ). З'ясування ефективності застосування операції видалення децидуальної оболонки порожнини матки в ранньому післяродовому періоді, як методу профілактики та діагностики післяродових ендометритів.

Задачі дослідження:

1. Порівняти особливість перебігу післяродового періоду у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ) у яких не проводились профілактично-лікувальні заходи щодо виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань, із такими у яких проводилось профілактично-лікувальне видалення децидуальної оболонки порожнини матки в ранньому післяродовому періоді.

2. Встановити особливості морфології децидуальної оболонки та плаценти у породілей з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ), для підтвердження доцільності застосування запропонованого методу профілактики післяродових ускладнень.

3. Узагальнити результати проведених досліджень.

4. На підставі аналізу одержаних результатів, розробити практичні рекомендації щодо запропонованого нами методу профілактики післяродових гнійно-септичних захворювань у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ).

Об'єкт дослідження - жінки з фізіологічним перебігом вагітності, прееклампсією легкого, середнього та важкого ступенів, та ЗДАВ легкого, середнього та важкого ступенів.

Предмет дослідження - децидуальна оболонка, плацента, структурні компоненти плацентарного бар'єру.

Методи дослідження. Використовували загальноклінічні та біохімічні методи дослідження. Визначали вміст загального білка, креатиніну, показники згортання крові, електроліти. Для встановлення структурних особливостей морфології децидуальної оболонки і плаценти у породілей з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози та ЗДАВ) застосовували патоморфологічні, електронномікроскопічні та гістохімічні методи дослідження. післяродовий вагітність децидуальний матка

Ефективність операції вишкрібання стінок порожнини матки у ранньому післяродовому періоді проводили на основі порівняльного клініко-статистичного аналізу перебігу післяродового періоду у породілей обстежених груп.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено морфологічні особливості децидуальної оболонки матки, одержаної в ранньому післяродовому періоді у породілей з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності (ЗДАВ, прееклампсія). На основі одержаних результатів розроблено і застосовано метод ранньої профілактики післяродових ендометритів у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ).

Дана клінічна оцінка ефективності застосування даного методу профілактики; вперше проведено порівняльний аналіз перебігу післяродового періоду у породілей, у яких не застосовували запропонованого методу профілактики післяродових ендометритів, із такими у яких проводили профілактично-лікувальне видалення децидуальної оболонки стінок порожнини матки у ранньому післяродовому періоді. Вперше, за допомогою методів лектиногістохімії вивчені глікокон'югати структур плацентарного бар'єру у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Показано, що зміна хімічного складу глікокон'югатів структур плацентарного бар'єру обумовлює морфологічні зміни хоріона, та децидуальної оболонки і може спричинити виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано та впроваджено в практику метод ранньої профілактики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з фізіологічним перебігом та дефектами плодових оболонок і ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ).

На основі клінічних, морфологічних, гістохімічних та електронномікроскопічних досліджень розроблено практичні рекомендації щодо застосування методу профілактики і ранньої діагностики гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності.

Результати досліджень впроваджені в практичну діяльність пологових будинків м. Львова, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської областей.

Основні наукові та практичні положення дисертації використовуються в лекційному матеріалі та під час практичних занять викладачами кафедри акушерства та гінекології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, при вивченні теми “Ускладнення в післяродовому періоді”.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, вивчила наукову літературу з обраної проблеми. Самостійно провела клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у вагітних жінок з фізіологічним перебігом вагітності із прееклампсією легкого, середнього і важкого ступенів, та вагітних жінок із залізодефіцитною анемією легкого, середнього та важкого ступенів. Самостійно обстежувала вагітних та виконала забір досліджуваного матеріалу плаценти і децидуальної оболонки для морфологічних, гістохімічних, та електронномікроскопічних досліджень. Самостійно провела макроскопічні дослідження плаценти і вишкрібів децидуальної оболонки матки.

Самостійно провела порівняльний-клініко-статистичний аналіз перебігу післяродового періоду у обстежених групах жінок. Узагальнила морфологічні та клініко-статистичні результати дослідження, сформулювала висновки та практичні рекомендації, оформила інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я “Метод профілактики і ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породіль з фізіологічним перебігом вагітності, дефектами плодових оболонок та факторами ризику” №22-2000.

Морфологічні, гістохімічні та електронно-мікроскопічні дослідження плаценти і децидуальної оболонки виконані при участі автора в інституті клінічної патології та ЦНДЛ ЛДМУ ім. Данила Галицького.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації викладено у доповідях на Міжнародній конференції Interlec-18 (Портсмут, Велика Британія 27-31 липня 1999 р.), на Міжнародній конференції Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic disease. (Краків, Польща 13-15 травня, 2000 р.), на VII Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Львів, Трускавець, 2000 р.), на засіданнях кафедри акушерства та гінекології №1 Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (1998, 2001 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях ВАК, 3 - у матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 189 сторінках машинописного тексту та складається з вступу, огляду літератури, розділів у яких описані матеріали та методи дослідження, загальна клінічна характеристика обстежених жінок, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та додатків. Дисертація ілюстрована 67 рисунками, 26 таблицями. Список використаної літератури включає 248 наукових джерел, серед яких 169 вітчизняні, та 79 іноземні.

Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Ретроспективний аналіз історій родів у породілей з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія) показав, що у 20,0% породілей із залізодефіцитною анемією і у 18,0% із прееклампсією, післяродовий період ускладнився субфебрильною температурою, субінволюцією матки, ендометритом. При фізіологічному перебігу вагітності у 10% обстежених, відмічений лактостаз.

Вивчення нами перечисленних ускладнень у післяродовому періоді у обстежених, дозволило віднести їх до групи ризику щодо розвитку післяродових гнійно-септичних ускладнень та спонукало нас до з'ясування патогенетичних механізмів їх виникнення та пошуку додаткових методів діагностики та вдосконалення методів профілактики.

Відповідно до мети та завдань, поставлених у дисертаційній роботі нами обстежені 207 вагітних серед яких було 85 (I і ІІ групи) із прееклампсією легкого, середнього і важкого ступенів віком від 17 до 37 років; 96 (ІІІ і IV група) із залізодефіцитною анемією вагітних (ЗДАВ) легкого, середнього і важкого ступенів віком від 17 до 40 років при терміні вагітності 36-40 тижнів; і 26 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. З них 97 знаходилися на лікуванні у відділенні патології вагітності, яким у ранньому післяродовому періоді проводили операцію видалення децидуальної оболонки шляхом вишкрібання стінок порожнини матки тупою акушерською кюреткою. У 110 проведений ретроспективний аналіз історій родів за матеріалами родильного відділення Львівської обласної клінічної лікарні за 1987-1988 рр.

При обстеженні вагітних і аналізі історій родів у спеціально розроблені аналітичні карти був внесений перелік даних про соціальні, професійні фактори, характеристики менструальної, генеративної функції жіночого організму, перенесені захворювання, перебіг вагітності, родів та післяродового періоду, стан плода та новонародженого.

Для вирішення поставлених завдань проведено вивчення менструальної та генеративної функції, перебігу та закінчення теперішньої вагітності, наявність екстрагенітальної і генітальної патології, перебіг родів, стану плода та новонародженого, перебіг післяродового періоду.

Функціональну морфологію плаценти і децидуальної оболонки ми вивчали за допомогою комплексу сучасних методичних засобів. На нативних плацентах визначали їх масу, великий і малий діаметр, площу материнської частини плаценти, середню товщину плаценти, тип прикріплення пуповини, вимірювали довжину пуповини, визначали вираженість кордонів котиледонів, ступінь відкладання кальцифікатів, наявність інфарктів. Реєстрували масу плода. Визначали плацентарно-плодовий коефіцієнт. Після видалення децидуальної оболонки оцінювали об'єм вишкрибів.

Для мікроскопічного дослідження забирали кусочки децидуальної оболонки, а також вирізали шматочки плаценти розміром 1,5-0,5 см із її серединної біляпуповинної та крайової ділянок. Взірці децидуальної оболонки і плаценти фіксували в 4,0% нейтральному формаліні, ущільнювали в парафін. Зрізи товщиною 5-7 мкм депарафінували, забарвлювали гематоксиліном та еозином. Перегляд препаратів та їх фотографування здійснювали на мікроскопі МБІ-15. Для виявлення глікогену застосовували PAS-реакцію (Є. Пірс, 1962). Виявлення фібрину - складової частини фібриноїдної субстанції проводили за методом Маллорі у модифікації Зербіно і співав. [1989]. Для електронномікроскопічних досліджень плаценти і децидуальної оболонки невеличкі їх шматочки фіксували у 2% розчині OsO4, приготовленому на фосфатному буфері рН-7,36. Зрізи товщиною 300-400 А, одержані на ультратомі УМПТ-3, додатково контрастували 2,0% розчином уранілацетату і 1,0% розчином нітрату свинцю. Перегляд і фотографування зрізів здійснювали на мікроскопі УЕМБ-100Б Україна. Селективне вивчення глікокон'югатів структур гемоплацентарного бар'єру при прееклампсії і ЗДАВ ми вперше проводили за допомогою набору лектинів різної вуглеводневої специфічності мічених пероксидазою, одержаних із сировини Карпатського регіону лабораторією “Лектинотест” Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького. Набір лектинів включав: лектин бузини чорної (SNA); лектин виноградного слимака (НРА); лектин зав'язків пшениці (WGA); лектин арахісу (PNA); лектин білосніжки (LVA); двох лектинів купини багатоквітнової PMRL+ і PMRL-. Візуалізацію рецепторів лектинів проводили в системі 3/3/ - діамінбензидину тетрагідрохлориду у присутності Н2О2.

Ефективність запропонованого нами лікувально-профілактичного руйнування і видалення децидуальної оболонки матки у ранньому післяродовому періоді оцінювали за результатами клініко-статистичного аналізу перебігу післяродового періоду у породілей обстежених груп.

Дані досліджень статистично опрацьовувались з використанням комп'ютерної бази даних за допомогою стандартних програм пакетів Stat graрhics та Statistika 5 для Microsoft Exel-97. Вірогідними вважали результати встановлені з ймовірністю безпомилкового прогнозу Р<0,05.

Результати дослідження. На основі клініко-статистичного аналізу встановлено порушення генеративної та менструальної функції у 42,88% вагітних із прееклампсією, 19,8% вагітних із залізодефіцитною анемією тоді, як при фізіологічному перебігу вагітності порушення менструальної функції відмічено у 11,5% жінок (p<0,05). Серед соматичних захворювань у анамнезі вагітних з прееклампсією відмічені пієлонефрит у 11,8%; гіперплазія щитовидної залози - у 2,4%, ожиріння ІІ-ІІІ ступеня - 16,5%. У вагітних із залізодефіцитною анемією пієлонефрит був у анамнезі - 4,2% жінок; ендокринна патологія (гіперплазія щитовидної залози) - у 6,3%; захворювання шлунково-кишкового тракту та серцево-судинна патологія у 11,5%. В той час, як у анамнезі жінок з фізіологічним перебігом вагітності соматичні захворювання не відмічені (p<0,05).

У вагітних із прееклампсією важкого ступеня, вагітність перебігала на фоні ЗДА у 42,8% жінок. Гестоз першої половини вагітності діагностований від 6,25% при прееклампсії середнього ступеня до 71,4% при прееклампсії важкого ступеня. У вагітних із ЗДАВ гестоз першої половини вагітності діагностований у 14,6% обстежених і гестоз другої половини вагітності лише у 5,2% жінок. Таким чином нами встановлено, що поєднання анемії з гестозами, як у першій так і у другій половині вагітності діагностувалися досить часто. Дослідження останніх років присвячені питанням екстрагенітальної патології, як фактору ризику виникнення пуерперальної інфекції [Б.М.Венцковский і співавт. 1996., 1998, А.Г.Коломійцева і співавт. 1996, Г.В.Колочун, 1999] свідчать, що якраз такі перенесені захворювання, як пієлонефрит, серцево-судинна патологія, ендокринна патологія, захворювання ШКТ - найбільш часто зустрічаються у хворих з акушерськими гнійно-септичними захворюваннями.

Із перенесених гінекологічних захворювань в анамнезі вагітних із прееклампсією ми констатували запальні процеси матки та додатків у 20,0%, тоді як у вагітних із ЗДАВ запальні захворювання матки і додатків ми констатували у 32,9% обстежених. У породілей з фізіологічним перебігом вагітності запальні процеси матки і додатків ми теж виявили у 11,5% нами обстежених, що було відповідно на 9,5% і 21,4% менше (p<0,05) ніж у породілей з прееклампсією і ЗДАВ відповідно.

Перебіг вагітності у породіль з прееклампсією ускладнився загрозою переривання вагітності у 11,8%, непліддя більше трьох років до перших родів, було у 10,6%, самовільні викидні в 8,5%. При ЗДАВ загроза переривання вагітності відмічена у 10,4% обстежених. У 5 разів менше у анамнезі породілей із ЗДАВ було непліддя - 2,08%, а самовільні викидні діагностовані у 6,3% обстежених. У породіль з фізіологічним перебігом вагітності спостерігалися тільки самовільні викидні у 3,8% (р<0,05).

У процесі родового акту у роділь з прееклампсією мала місце слабість родової діяльності у 3,5%, передчасне вилиття навколоплодових вод - у 32,0%, тоді як при фізіологічному перебігу вагітності такий показник дорівнював 11,5% (p<0,05). У роділь із ЗДАВ слабість родової діяльності була у 4,3%, а передчасне вилиття навколоплодових вод - у 22,9% обстежених. В родах у роділь із прееклампсією помітили дефект оболонок у 14,1%, дефект плацентарної тканини - у 5,9% роділь. Тоді як у породілей із ЗДАВ дефект оболонок був у 20,8%, а дефект плацентарної тканини - у 4,1%. У роділь з фізіологічним перебігом ми відзначили тільки дефект плацентарної тканини у 7,7% (p<0,05). У породілей із ЗДАВ ускладнення у родах були ще і з причини великого плода у 16,6% (p<0,05). Ускладнення в родах, як слабість родової діяльності, передчасне вилиття навколоплодових вод, роди великим плодом, та дефекти, плодових оболонок або плаценти, що мали місце при ЗДАВ і прееклампсії різного ступеня, можна віднести до факторів ризику виникнення післяродових ендометритів. Разом з тим В.И.Краснопольский і співавт., 1987, вказують, що у 81,8% породілей ендометрит, якраз, розвивався при затримці у порожнині матки залишків плацентарної тканини.

При дослідженні стану плода і новонароджених від матерів з ускладненим перебігом вагітності, ми констатували гіпоксію плода у вагітних з прееклампсією у 8,2%. Слід відмітити, що при прееклампсії важкого ступеня такий показник дорівнював 28,7%, тобто гіпоксія плода була у 4,6-4,4 (p<0,05) рази частіше ніж при прееклампсії легкого і середнього ступеня; поряд з цим, ми відмітили зменшення маси новонароджених при прееклампсії важкого ступеня до 2785±306,4, тоді як при фізіологічному перебігу вагітності такий показник дорівнював 3284±88,7 (р<0,05).

При ЗДАВ гіпоксію плода ми відмітили у 4,2% випадків, окрім того ми констатували, що ЗДАВ негативно впливає на розвиток ЦНС плода та новонароджених і викликає її гіпоксичне ураження, яке мало місце у 2,1%. Маса новонароджених при ЗДАВ, особливо, середнього ступеня достовірно збільшувалася і дорівнювала 3694,0?99,0 (p<0,05). При ЗДАВ середнього ступеня у 20,0% випадків виявили досить велику масу новонароджених - 4800,0 г ± 150,0 (p<0,05). Кількість новонароджених з великою масою зростала із зниженням гемоглобіну у матерів. Виявлено лінійний кореляційний зв'язок між концентрацією гемоглобіну у матері і масою плода, але тільки у роділь із ЗДАВ середнього ступеня (r=0,52).

Відомо, що обмеження постачання кисню веде до порушення росту плода і перепрограмування розвитку тканин. Цей вплив може бути непрямим, а опосередкованим через, можливо, змінений синтез факторів росту синцитіотрофобластом.

Оцінка стану плода за шкалою Апгар була в межах 7-5 бала у 4,1%; 5-0 бала у 3,1%, при ЗДАВ, у породілей з прееклампсією стан новонароджених був оцінений 7-5 бала у 15,3%, а 5-0 бала - у 1,2%. При фізіологічному перебігу вагітності всі новонароджені за шкалою Апгар були оцінені у 10-8 балів.

Таким чином, одержані нами результати досліджень підтверджують думку більшості авторів про високий відсоток ускладнень під час вагітності та в родах у вагітних з прееклампсією і ЗДАВ, які є факторами ризику у виникненні післяродових гнійно-септичних ускладнень.

При макроскопічному дослідженні плаценти у породілей з прееклампсією в залежності від ступеня важкості проявів захворювання змінюється маса плаценти. Нами встановлено, що у породілей з легкою формою прееклампсії маса плаценти, була дещо більшою і дорівнювала 552,6?30,3г, в той час при фізіологічному перебігу вагітності цей показник дорівнював - 517,3?8,9г (p>0,05). Ми схильні думати, що збільшення маси плаценти хоч і незначне, може бути проявом її гіперплазії, внаслідок компенсаторних механізмів викликаних порушеннями плодово-плаценарної гемодинаміки. Слід зазначити, що із наростанням ступеня важкості прееклампсії маса плаценти зменшувалась, і найменшої маси плаценти ми виявили у породілей з важкою формою прееклампсії (478,9??45,5г) хоч (p>0,05). Одночасно зі зміною маси плаценти змінювалась і площа материнської частини плаценти. У 4,3% породілей з прееклампсією середнього ступеня важкості відмічено аномалії форми плаценти, і аномалії прикріплення пуповини. Так у 20,0% породілей з прееклампсією середнього ступеня важкості діагностовано оболонкове прикріплення пуповини. Поряд з цим, у 4,34% довжина пуповини була 80,0??2,0 (p>0,05), що досить часто супроводжувалось багаторазовим обвиттям її навколо шиї плода в поєднанні з гіпоксичним ураженням ЦНС. Для кровопостачання плода неабияке значення має плацентарно-плодовий коефіцієнт (ППК). У наших дослідженнях ми виявили гіпоплазію плаценти при прееклампсії важкого ступеня, причому ППК у таких випадках дорівнював 0,18??0,02, що граничило з крайніми показниками при фізіологічному перебігу вагітності при терміні гестації 40 тижнів (p<0,05).

Аналізуючи результати досліджень, відносно маси плаценти у породіль із ЗДАВ, ми помітили, що вона збільшувалась в залежності від ступеня важкості анемії і була найбільшою при ЗДАВ середнього і важкого ступеня 617,8±20,3 і 600,3±22,7, відповідно (p<0,05). А плацентарно-плодовий коефіцієнт змінювався із наростанням ступеня важкості анемії, і у породілей із ЗДАВ важкого ступеня такий показник дорівнював 0,169±0,003 (p<0,05).

При дослідженні довжини пуповини, встановлено, що найдовшою вона була у новонароджених від матерів із ЗДАВ легкого ступеня і дорівнювала 60,5±6,6, при фізіологічному перебігу вагітності такий показник був у межах 52,6±0,7 (p<0,05). У породіль із ЗДАВ ми не виявили оболонкового прикріплення пуповини, яке мало місце у 20,0% породілей із прееклампсією середнього ступеня (p<0,05).

На фоні фізіологічного старіння плаценти, патоморфологічно у породіль з фізіологічним перебігом вагітності нами діагностований інтервільозит у 12,5% випадків, а у децидуальній оболонці у 25,0% породіль ми спостерігали поліморфноклітинну інфільтрацію за ходом судин з перевагою сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів, що можна вважати проявом децидуїту (мембраніту). Причиною виникнення децидуїту, могло бути передчасне вилиття навколоплодових вод, яке ми констатували якраз у 12,5% породілей з фізіологічним перебігом вагітності.

Об'єм вишкрібу із порожнини матки у породілей із прееклампсією і ЗДАВ був досить значним, особливо при прееклампсії і ЗДАВ важкого ступеня (+++).

Аналіз патоморфологчних досліджень плаценти і децидуальної оболонки від породілей з прееклампсією (ІІ групи) різного ступеня важкості показав наявність кальцифікатів і інфарктів як проявів порушень матково-плацентарного кровообігу, облітерацію просвіту окремих судин стовбурових ворсин. Значна кількість стовбурових і термінальних ворсин була покрита масивними депозитами фібриноїдної субстанції. Внаслідок збільшення фібриноїдної субстанції відбувається звуження судинного русла плаценти, порушується кровообіг, що могло бути причиною гіпоксії плода. Слід зазначити, що, особливо, при важкій формі прееклампсії численні ворсинки хоріона різного калібру з ознаками склерозу строми. На окремих ділянках у ворсинках виявляється внутріворсинчастий фібриноїд, що є грізною ознакою патології матрикса ворсин при вираженій плацентарній недостатності. У плаценті породілей із прееклампсією різного ступеня важкості, поряд з термінальними ворсинками у яких були поодинокі гемокапіляри, діагностувалися ворсинки хоріона з компенсаторним ангіоматозом та утворенням численних синцитіальних бруньок які традиційно вважаються маркером гіпоксії. Виявлені ще і території щільного розташування термінальних ворсин, тобто афункціональні території, оскільки материнська кров не омиває зближені ворсини. На електронномікроскопічному рівні виявлялися морфологічні зміни, як вакуолізація синцитіотрофобласта, десквамація мікроворсинок синцитіотрофобласта в міжворсинчастий простір. В просвітах гемокапілярів термінальних ворсин діагностувалися тромбоцитарно-еритроцитарні сладжі, та патологічна деформація еритроцитів, що свідчить про погіршення мікроциркуляції. Стовбурові і термінальні ворсинки на окремих ділянках, цілком позбавлені синцитіотрофобласта, - одного із компонентів плацентарного бар'єру, потовщення та розпушення базальної мембрани синцитіотрофобласта.

Натомість, фрагменти синцитіотрофобласта локалізувалися у міжворсинчастому просторі. Спостерігалася редукція компонентів плацентарного бар'єру та формування синцитіокапілярних мембран, спрощення структури обміну між кров'ю матері та плода. Такі синцитіокапілярні мембрани є індуктором фетоплацентарної недостатності. Щодо зміни форми еритроцитів, та їх агрегації у просвітах гемокапілярів, ми схильні думати, що наявність патологічно змінених форм еритроцитів і наявність еритроцитарних сладжів, обумовлена зміною мікров'язкості і їх поверхневого натягу внаслідок гіперсіалізації їх поверхні, що підтверджувалось великою кількістю рецепторів SNA на мембранах еритроцитів при прееклапмсіях різного ступеня важкості. З іншого боку наявність тромбоцитарно-еритроцитарних сладжів, патологічна деформація еритроцитів є ознакою локального ДВЗ синдрому.

У породілей з прееклампсією на фоні плацентарної недостатності ми діагностували зміни запального характеру, як базальний децидуїт - 17,1%, парієтальний децидуїту - 17,1%, інтервільозит - 28,5%, хоріоамніоніт - 11,42%.

Окремі автори [В.В.Ветров, 1998] плаценту вважають бар'єром для інфекції, так як у ній, дуже часто, виявляють плацентит і змішану мікрофлору. З іншого боку можна передбачити і те, що плацента є не тільки бар'єром, здебільшого недоступним для інфекцій, але й резервуаром для її розмноження.

Вивчаючи глікокон'югати структур гемохоріального бар'єру, ми констатували, нерівномірність сіалізації базальних мембран. Зникнення рецепторів SNA і PMRL(-) на певних ділянках мембранних компонентів гемохоріального бар'єру, перерозподіл моно- та дисаридних компонентів D-манози, N-ацетил-D-галактозаміну, D-галактози, у мембранних компартментах синцитіотрофобласта, що приймають участь у синтезі білків зони вагітності, які є глікокон'югатами. Накопичення глікогену у складі фібриноїда і навколо судин, збільшення кількості клітин Кащенко-Гофбауера, особливо при легкій і середній формі прееклампсії, що свідчить про втягнення плаценти у імунні реакції. Фібрилярне розволокніння колагенових волокон, хоріальної пластинки, обумовлене зміною хімічного складу глікокон'югатів.

Результати патоморфологічного дослідженя децидуальної оболонки, як на світлооптичному так і на електронномікроскопічному рівні, показали, що у децидуальній оболонці у 77,14% породіль з прееклампсією незалежно від ступеня важкості діагностувалася дифузна круглокілітинна і поліморфноклітинна інфільтрація децидуальної оболонки, крововиливи, зміни некротичного характеру, набряк строми децидуальної оболонки, хаотичне розташування колагенових волокон, відкладання фібриноїда, преципітати та коагуляти, ознаки реактивного запалення. Гігантоклітинний метаморфоз ендотелію судин та епітеліальних клітин маткових залоз. Значне скупчення гігантських децидуальних клітин, з частими інвагінаціями плазмолеми, яким належить макрофагічна функція, частина з яких була на стадії апоптозу.

Якщо проаналізувати можливі причини виникнення ознак запального характеру в децидуальній оболонці, у породілей з прееклампсіями, то можна зробити висновок, що їх причинами могли бути ускладнення в родах, як і передчасне вилиття навколоплодових вод, слабість родової діяльності, перенесені запальні процеси матки та додатків, самовільні викидні в анамнезі; наявна до вагітності екстрагенітальна патологія: пієлонефрит, гіперплазія щитовидної залози, ожиріння, інфекційні захворювання, серцево-судинна патологія.

Аналізуючи морфофункціональні дослідження плаценти і децидуальної оболонки у породілей з ЗДАВ різного ступеня важкості ми встановили, що у плаценті породіль з ЗДАВ на фоні фізіологічного старіння плаценти теж виникають дистрофічні зміни у вигляді розповсюджених петрифікатів та інфарктів, різної давності. Лейкоцитарні дрібні інфільтрати у стромі ворсин, васкуліт, проліферативний ендартериїт з частковою або повною облітерацією просвіту судин. У 23,9% дрібновогнищевий інтервільозит, склероз строми одних груп ворсин та виражений компенсаторний ангіоматоз інших груп термінальних ворсин. У окремих стовбурових ворсинках просвіти судин розширені і заповнені гіперагрегатами еритроцитів.

Базальна мембрана синцитіотрофобласта розпушена гомогенізована та потовщена. Поверхня стовбурових ворсин на окремих ділянках замість синцитіотрофобласта покрита товстим шаром електроннощільних мас фібриноїда. Компоненти фібриноїда можна зустріти і у міжворсинчастому просторі. Цитоплазма синцитіотрофобласта містить велику кількість секреторних гранул та вакуолей з наявністю осміофільних тілець. Спостерігається цитоз строми стовбурових та термінальних ворсин. Зростала кількість клітин Кащенко-Гофбауера, особливо, при ЗДАВ легкого та середнього ступеня.

У міжворсинчастому просторі виявлені фрагменти цитоплазми синцитіотрофобласта, еритроцитарні сладжі, гемолізовані еритроцити, маси фібрину, лейкоцити та десквамовані мікроворсинки синцитіотрофобласта. На фоні утворення синцитіокапілярних мембран, діагностована велика кількість термінальних ворсинок із центрально розташованими гемокапілярами, особливо, при важкій формі ЗДАВ. Наші результати досліджень, свідчать про те, що дистрофічні зміни у плаценті наростають паралельно наростанню ступеня важкості анемії. А наслідком морфологічних змін плаценти може бути порушення основних функцій плаценти, гормональної, бар'єрної, транспортної та імунної. Заслуговує уваги те, що при ЗДАВ різного ступеня важкості констатовано ознаки запального характеру такі як інтервільозит, у 23,9%, парієтальний децидуїт - 26,0%, базальний децидуїт - у 17,4%, хоріамніоніт - у 10,86%. Окрім того, слід відмітити, що характерним для плаценти породіль із ЗДАВ було збільшене накопичення глікогену, особливо у складі навколоворсинчастого фібриноїда та волокнистих структур хоріальної пластинки.

У децидуальній оболонці у 60,8% породіль діагностували дрібні вогнищеві некрози, крововиливи, ділянки інфільтрації нейтрофільними гранулоцитами, залишки ворсинок хоріона.

Електронномікроскопічні дослідження децидуальної оболонки показали значну кількість змін деструктивного характеру: дезорганізацію колагенових фібрил, ділянки фібриноїдного некрозу, гіперагрегати гемолізованих еритроцитів, фрагменти цитоплазми децидуальних клітин.

Поряд із ознаками запального характеру у структурах плацентарного бар'єру і децидуальної оболонки нами виявлена певна редукція сіало- і манозогліканів на місці яких з'являються кінцеві залишки D-галактози, N-ацетил-галактозаміну, N-ацетил-глюкозаміну, що розцінено як незавершеність кінцевих етапів глікозування специфічних глікополімерів плаценти. Отримані нами вперше результати про модифікацію глікокон'югатів свідчать про те, що на фоні гіпоксії при ЗДАВ виникають порушення специфіки хімічного складу і гістотопографії глікокон'югатів плаценти. Модифікація глікокон'югатів, у свою чергу, змінює проникливість базальних мембран структур плацентарного бар'єру, що призводить до морфологічних змін хоріона та децидуальної оболонки.

Проведені морфофункціональні дослідження плаценти та децидуальної оболонки у породілей з ЗДАВ, теж показали наявність характерних змін запального характеру на фоні плацентарної недостатності, причиною яких були ускладнення під час родів, а саме передчасне відходження навколоплодових вод, слабість родової діяльності, великий плід, а також наявність в анамнезі породіль із ЗДАВ запальних захворювань матки та додатків, та екстрагенітальної патології.

Аналізуючи результати досліджень ми вперше встановили, що при прееклампсії різного ступеня важкості і ЗДАВ у плаценті і вишкрібах децидуальної оболонки спостерігалися однотипні морфологічні зміни: потовщення або розпушення базальної мембрани синцитіотрофобласта, склероз строми окремих ворсинок, наявність афункціональних територій термінальних ворсин та синцитіальних бруньок, облітерація просвіту окремих судин стовбурових ворсин, ангіоматоз термінальних ворсин, наявність інфарктів різної давності та тромбоцитарно-еритроцитарних сладжів в просвіті гемокапілярів, і міжворсинчастому просторі, руйнування структур гемохоріального бар'єру, наявність ознак запального характеру типу інтервільозиту, парієтального або базального децидуїту, хоріамніоніту.

Отримані нами результати досліджень, щодо інфільтрації децидуальної оболонки поліморфноядерними лейкоцитами, наявність у ній змін запального характеру, фрагментів ворсинок хоріона, некротично змінених ділянок, згустків крові, були незаперечними факторами ризику, щодо виникнення можливих післяродових ускладнень.

Таблиця 1

Перебіг післяродового періоду у породілей обстежених груп

Ускладнення у післяродовому періоді

Групи обстежених жінок

Без видалення децидуальної оболонки

З видаленням децидуальної оболонки

Фізіологічний перебіг вагітності (n=10)

Прееклампсія (І група, n=50)

ЗДАВ

(ІІІ група, n=50)

Фізіологічний перебіг вагітності (n=16)

Прееклампсія (ІІ група, n=35)

ЗДАВ

(IV група, n=46)

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Субфебрильна температура

-

-

2

4,0

3

6,0

-

-

-

-

1

2,1

Субінволюція матки

-

-

3

6,0

4

8,0

-

-

-

-

-

-

Післяродовий ендометрит

-

-

1

2,0

3

6,0

-

-

-

-

-

-

Лактостаз

1

10,0

3

6,0

-

-

-

-

2

5,7

1

2,1

Всього

1

10,0

9

18,0

10

20,0

-

-

2

5,7

2

4,2

Тривалість симптомів гестозу

-

-

4-9 днів

-

-

2-4 дні

-

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівнюючи перебіг післяродового періоду у обстежених групах жінок (таблиця 1) ми констатували, що у породілей з прееклампсією (I група) у яких не проводилась операція видалення децидуальної оболонки стінок порожнини матки у ранньому післяродовому періоді тривалість симптомів прееклампсії спостерігалася протягом 4-9 днів, у цій групі у 18,0% обстежених мали місце такі ускладнення як: субфебрильна температура у 4,0; субінволюція матки у 6,0; післяродовий ендометрит виник у 2,0; лактостаз у 6,0 обстежених. У породілей з фізіологічним перебігом вагітності у яких не проводили видалення децидуальної оболонки стінок порожнини матки спостерігався тільки лактостаз у 10,0 обстежених. У породілей із ЗДАВ(III група), у яких не проводили вищевказаного заходу, післяродовий період ускладнився у 6,0 випадків субфебрильною температурою, у 8,0 - субінволюцією матки, післяродовим ендометритом у 6,0% породілей.

Слід зазначити, що у породілей із прееклампсією (ІІ група) і ЗДАВ (ІV група) у яких з метою профілактики післяродових ускладнень проводилась операція видалення децидуальної оболонки у ранньому післяродовому періоді, у породілей з прееклампсією у 2-2,2 рази швидше зникали симптоми гестозів і зберігалися всього 2-4 дні, післяродовий період у всіх породілей перебігав без ускладнень.

Таким чином, аналіз результатів перебігу післяродового періоду та проведені нами патоморфологічні, гістохімічні та електронномікроскопічні дослідження плаценти і децидуальної оболонки у породілей з прееклампсією різного ступеня важкості і ЗДАВ показали, що проведення профілактичної операції видалення децидуальної оболонки у ранньому післяродовому періоді було патогенетично обґрунтованим заходом.

Практичні рекомендації

1. У породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ), з метою попередження виникнення гнійно-септичних ускладнень (ендо-міометритів) доцільно проводити діагностично-профілактичне видалення гіперплазованої децидуальної оболонки стінок порожнини матки у ранньому післяродовому періоді з подальшим морфологічним дослідженням децидуальної оболонки і плаценти. (Інформаційний лист №22-2000 “Метод профілактики і ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породіль з фізіологічним перебігом вагітності, дефектами плідних оболонок та факторами ризику”.

2. Породілей із наявністю ознак базального або парієтального децидуїту включати в групу ризику щодо виникнення післяродових ендометритів.

Висновки

1. Поширеність післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з факторами ризику зумовлює пошук нових підходів щодо їх профілактики, діагностики та лікування.

2. За даними аналізу історій родів породілей з прееклампсією та ЗДАВ у яких не проводилося оперативне втручання у ранньому післяродовому періоді, післяродовий період ускладнився у 18,0% обстежених із прееклампсією; із них: субфебрильною температурою у 4,0%; сібінволюцією матки у 6,0%, післяродовим ендометритом у 2,0%; лактостаз спостерігався у 6,0%. Із ЗДАВ - у 20,0%, із них: субфебрильною температурою у 6,0%, субінволюцією матки у 8,0%; післяродовим ендометритом у 6,0% породіль.

3. У породілей з прееклампсією вагітних, патоморфологічні, електронномікроскопічні, гістохімічні дослідження плаценти показали, що на фоні плацентарної недостатності діагностується інтервільозит у 28,5%; базальний децидуїт у 17,1%; парієтальний децидуїт у 17,1%; хоріоамніоніт у 11,42%. У породілей із ЗДАВ - інтервільозит у 23,9%; базальний децидуїт - у 17,39%; парієтальний децидуїт - 26,0%; хоріамніоніт - 10,8%.

4. Морфофункціональні дослідження децидуальної оболонки у породілей з прееклампсією показали наявність вогнищевих некрозів, крововиливів, поліморфноклітинну інфільтрацію з перевагою нейтрофільних гранулоцитів у 77,14%; при ЗДАВ - у 60,80%; у породіль з фізіологічним перебігом у 25,0%.

5. Модифікація хімічного складу глікокон'югатів структур гемохоріального бар'єру у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія та ЗДАВ) обумовлює морфологічні зміни хоріона і децидуальної оболонки. Патоморфологічними ознаками цих змін є поліморфноклітинна інфільтрація, базальний і парієтальний децидуїт, інтервільозит, хоріоамніоніт, що у сукупності є факторами ризику післяродових ендометритів.

6. Наявність ознак базального або парієтального децидуїту у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ) є прогностичним тестом щодо розвитку післяродових ендометритів.

7. Видалення децидуальної оболонки в ранньому післяродовому періоді попереджує виникнення гнійно-септичних ускладнень в післяродовому періоді у породілей з факторами ризику (прееклампсії, ЗДАВ) і є патогенетично обґрунтованим діагностично-профілактичним методом.

8. Впровадження запропонованого методу профілактики сприяло швидшому у 2-2,2 рази зникненню симптомів прееклампсії у породілей з прееклампсією та забезпечило перебіг післяродового періоду у всіх обстежених без ускладнень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ященко Л. М., Беседін В. М., Зербіно Д. Д. Рання діагностика і профілактика післяпологових ендометритів у породіль з анеміями // Львівський медичний часопис Acta medica leopoliensia. - 1999, V. 5. - N 2. - C. 32-35.

2. Ященко Л. М., Беседін В. М., Луцик О. Д. Глікокон'югати плаценти і децидуальної оболонки у роділь з пізніми гестозами за показниками лектиногістохімії // Львівський медичний часопис Acta medica leopoliensia. - 2000, V. 6. - N 1. - C. 79-84.

3. Ященко Л. М., Беседін В. М. Діагностика і профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породілей з пізніми гестозами // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000.- № 3. - C. 96-99.

4. Ященко Л. М., Беседін В. М. Патоморфологічне обгрунтування ранньої профілактики післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль із залізодефіцитними анеміями // ПАГ. - 2000. - № 6 (382). - C. 99-102.

5. Ященко Л. М. Цитогістохімічні та ультраструктурні прояви пошкодження децидуальної оболонки і плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2001. - №2. С. 49-52

6. Yashchenko L. M.. Kryvko G. J., Besedin V. М., Zerbino D. D., Lutsyk A. D. Glycoconjugates of placenta and decidual membrane in parturient women with late gestoses / Interlec 18. Portsmouth 27-31 July 1999. - P. 87.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.