Обґрунтування застосування цирконію в стоматологічній імплантології (клініко-експериментальні дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЯРКОВИЙ ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 546.831+616-089.843

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КАЛЬЦІЙТЕРМІЧНОГО ЦИРКОНІЮ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ІМПЛАНТОЛОГІЇ

(експериментально-клінічні дослідження)

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (ректор - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков Микола Сергійович).

Науковий керівник - доктор медичних наук, доцент Король Михайло Дмитрович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку та дитячої щелепно-лицевої хірургії;

доктор медичних наук, професор Левкович Анатолій Миколайович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Провідна установа - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Петрушанко Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на профілактичні лікувальні заходи у боротьбі з карієсом і захворюваннями пародонта, майже половина населення Землі віком 45-74 роки не має зубів, особливо серед людей молодого і середнього віку (Л.И. Линков, 1993), а М.М.Угрин (1996) вказує, що майже 2/3 населення віком понад 45 років потребує виготовлення знімних протезів.

Одним із важливих і перспективних напрямків сучасної стоматології є заміщення дефектів зубних рядів за допомогою імплантатів (В.В. Лось, 1985; Л.И. Линков, 1993). Потреба в зубному протезуванні за допомогою імплантатів дуже велика (С.Г. Назаров и соавт., 1990; О.М. Сенніков 1996, 1997). імплантат стоматологія цирконій протезування

Для значного відсотка пацієнтів з частковою або повною втратою зубів імплантати розширили можливості застосування фіксованих протезів (Л.Н. Гурфинкель, Л.Д. Сапфиров, 1995; И.П. Егорова, 1985; Б.П. Марков, 1987). Внутрішньокісткові імплантати мають широке застосування у практичній стоматології як ефективний засіб виправлення дефектів зубних рядів, а особливо у пацієнтів молодого віку (В.С. Онищенко, Р.Р. Ілик, 1996; F. Sutter et al., 1988). Р.А. Schnifman et al. (1988) підкреслюють переваги імплантатів над традиційними методами протезування.

Найпоширенішими металами для імплантатів є титан та кобальто-хромові сплави (О.Н.Суров, 1993). Ці матеріали біоіндиферентні для організму, але мають схильність до корозії й не містять біоактивних сполук, як того вимагає сучасна імплантологічна практика (В.Г. Шутурмінський, 1997).

У останнє десятиліття зявилися нові матеріали, які можна використовувати у стоматологічній імплантології. Одним із них є цирконій, який має достатню корозійну стійкість, електролітичну нейтральність та необхідну міцність (О.Б. Кулаков и соавт. 1999).

За рядом фізичних і хімічних властивостей титан і цирконій близькі, а тому не виключена можливість використання цирконію для виготовлення стоматологічних імплантатів. Доведено, що цирконій має інертну поведінку за його тривалого перебування у тканинах організму (Ю.В. Вовк, 1998 ? 2000; О.Б. Кулаков, 1999). Але в літературних джерелах досить мало посилань на хімічний склад цирконію та властивості імплантатів, які виготовлені із різних марок цього металу.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом ініціативного науково-дослідного дослідження кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Української медичної стоматологічної академії за темою: “Особливості третинної профілактики захворювань зубощелепної системи із застосуванням нових клініко-патогенетичних підходів та технологій”, номер державної реєстрації 0197 U 02016420.

Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.

Мета дослідження: обґрунтування застосування у практиці стоматології дентальних імплантатів із кальційтермічного цирконію для підвищення ефективності зубного протезування.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

Матеріал і методи дослідження. Зразки виготовлялись із кальційтермічного цирконію (КТЦ), який виробляє Дніпродзержинське ВО “Цирконій”. Титанові зразки готувались із титану ВТ-1-00, що виготовляє Запорізький титано-магнієвий комбінат.

Для дослідження фізико-механічних властивостей титану ВТ-1-00 і кальційтермічного цирконію виготовляли зразки у вигляді циліндра діаметром 3 мм і висотою 10 мм. Кількість зразків була по 5 штук. Для досліджень на стиск зразки деформувались уздовж осі із швидкістю 0,1мм/хв на деформаційній машині МРК-1 з реєстрацією діаграми деформації на самописці КСП-4. Під час дослідження мікротвердості з обох металів виготовлялися зразки у вигляді пластин розміром 6х6х2 мм, одна з поверхонь яких була відшліфована і відполірована алмазною пастою до дзеркального вигляду. Мікротвердість вивчалася на мікротвердометрі ПМТ-3 при двох навантаженнях на індектор - 0,1 і 0,2Н. При кожному навантаженні використовували по 5 зразків.

З урахуванням факту, що дані метали мають тривалий контакт із тканинами організму, а також з урахуванням існуючих стандартів 1S0 у галузі медичних виробів, нами були проведені дослідження методом “Імплантаційного тесту” відповідно до IS0 10993-6:1994 і дослідження токсичності металів методом тканинної культури відповідно до ІS0 10993-5:1992.

Токсикологічні дослідження кальційтермічного цирконію і титану ВТ-1-00 проводили у відділі “Полімерів медичного призначення” Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ).

Для дослідження використовували диски металів діаметром 3 мм, які попередньо були відшліфовані і відполіровані. Дослідні тварини, білі щури, були розподілені на 2 групи, по 6 у кожній групі. Зразки сплавів імплантувались in vivo підшкірно в ділянку спини щурів. Також використовували кролів породи Шиншила, яким на вистрижені ділянки шкіри спини розміром 2х2 см проводили аплікації водяних розчинів дослідних зразків металів терміном на 5 діб.

Тварини підлягали евтаназії за загальноприйнятою методикою на 14 і 30 добу. Видаляли зразки дослідних металів із прилеглими тканинами. Останні фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Потім готували парафінові блоки за загальноприйнятою методикою. З блоків виготовляли зрізи товщиною 7-12 мкм, які фарбували гематоксилін-еозином та за Ван-Гізоном. Вивчення гістологічних препаратів проводили за допомогою мікроскопа “Біолам”. Документування одержаних результатів виконували з використанням насадки МФН-10.

Метод тканинної культури дозволяє в короткий термін провести порівняльну оцінку матеріалів із визначенням показника гістотоксичності. Клітинні культури є модельною тест-системою, використання якої можна розглядати як прискорений метод у токсикологічному експерименті: висока чутливість і відтворення, більш швидке одержання результатів, надійність контролю за якістю проведення експерименту.

Для вивчення антибактеріальної активності готували водяні витяжки з КТЦ і титану ВТ-1-00, для чого у пробірки з двома грамами пластин металу добавляли 18 мл стерильної дистильованої води і поміщали в термостат на 30 діб при температурі 37⁰С. Як контроль використовували стерильну дистильовану воду (у стерильних пробірках по 18 мл), витриману при температурі 37⁰С протягом 30 діб. Тест-штамами бактерій служили вірулентна культура Staphylococcus aureus H 32 і Escherichia coli О111.

Для одержання детальної інформації про вплив на клітини цирконію використовували культуру фібробластів. З цією метою проводили загальноприйняту методику визначення життєздатних і загиблих клітин до і після культивування. Для виявлення життєздатних клітин використовували розчин трипанового синього, який фарбує мертві клітини. Підрахунки проводилися під світовим мікроскопом МБІ-6 (об.-10, ок.-10), систематизувалися, підлягали статичній обробці.

Вплив цирконію на мембрани клітин крові вивчався шляхом визначення осмотичної, перекисної та кислотної резистентності еритроцитів гепаринізованої венозної крові здорових донорів. У дослідах використовувалася кров ІІ (В) групи.

Інкубація клітин крові з пластинками цирконію при сталому перемішуванні проводилась протягом 30 хвилин при температурі 37°С. Осмотичну резистентність еритроцитів оцінювали за їхнім гемолізом у розчині хлористого натрію в зростаючій концентрації від 0,2% до 0,8% з інтервалами 0,02%. Кислотна резистентність еритроцитів визначалася методом кислотних еритрограм.

Дослідження лізосомно-сегрегаційного апарату клітин, які виросли на поверхні пластинок цирконію, здійснювалося шляхом взаємодії їх із клітинами крові за наявності мікроорганізмів, а також із культурами клітин, що перещеплюються. Застосовувалися такі широко відомі у вірусології лінії клітин, які перещеплюються, типу НеLа, НЕр-2, Vего.

Клінічні методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань під нашим спостереженням знаходилися 38 пацієнтів віком від 20 до 54 років. Усі пацієнти розподілені на три групи.

До першої (контрольної групи) увійшли 19 осіб з інтактними зубними рядами. Друга група - 8 осіб, це пацієнти, яким уживлялись імплантати, виготовлені з титану ВТ-1-00. До третьої групи ? 11 осіб, увійшли пацієнти, яким виготовляли імплантати з кальційтермічного цирконію. Кількість їх представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл вживлених імплантатів

При порівнянні середніх значень різниця між мікротвердістю титану ВТ-1-00 і кальційтермічного цирконію складає 37 МПа. Цей факт підтверджує те, що мікротвердість цирконію помітно вища, ніж титану. Середні значення межі текучості цирконію приблизно на 16% більші, ніж у титану.

Як показують морфологічні дослідження, уже на рівні макроскопії макроанатомічні зразки цирконію на 2-й тиждень дослідження оточені відносно товстою капсулою. Причому товщина її в різних ділянках неоднакова. Гістологічно в ній яскраво розпізнаються два шари. Внутрішній ? тонкий, але більш щільний, ніж зовнішній. Крім цього, можна бачити, що зазначені прошарки стінки капсули відрізняються за кольором. Зовнішня поверхня капсули яскраво-червона, на відміну від внутрішньої, яка виглядає блідою.

Узагальнюючи дані, що стосуються реакції гістоструктур підшкірної клітковини експериментальних тварин на імплантацію випробуваних зразків, можна констатувати, що вони практично ідентичні, такі, як при імплантації титану і цирконію. Патогістологічні процеси, які виникають у прилеглих тканинах, відбуваються за відомими законами загоєння ран. Однак слід зазначити відносно раннє дозрівання сполучнотканинної капсули навколо імплантованого цирконію. Останнє може безумовно свідчити про меншу токсичність цього елементу.

Проведені дослідження показали, що показник гістотоксичності для дослідних металів лежить у межах 0,78-0,84±0,02, що характеризує їх як нетоксичні. Показник гістотоксичності у цирконію становить 0,84±0,01, що може свідчити про більшу інертність матеріалу.

Закономірності росту клітин у культурі тканини спільні для різноманітних тканин і охоплюють такі 4 стадії: стадію прикріплення до скла, стадію первинної культури, що складається з трьох періодів (становлення клітинного моношару; стабілізація культури; інволюція культури); стадію уповільненого росту, або одержання субкультур; стадію дегенерації. Дослідження проведене від стадії прикріплення клітин до скла до періоду стабілізації культури, тобто в найбільш критичні терміни формування культури.

Дані досліджень життєздатних і загиблих клітин на третю добу культивування в дослідній і контрольній групах представлені в таблиці 2. Як свідчать ці дані, відмінних особливостей знаходження в культуральному середовищі мертвих клітин у дослідній і контрольній серіях не виявлено.

Таблиця 2

Характеристика клітин культури фібробластів при фарбуванні трипановим синім

Отже, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що додавання в культуральне середовище цирконію не порушувало ріст культури клітин фібробластів і їхньої організації, на що вказували подібні показники, отримані для контрольної і дослідної груп.

Можливість застосування ідей та методів мембранології для розшифрування механізмів взаємодії клітин із різними сторонніми речовинами, розробка нових діагностичних методів дозволили використовувати показники резистентності еритроцитів як критерії ступеня впливу на їхні мембрани. При інкубуванні крові з пластинками цирконію при 37°С цей показник достовірно не знижувався до 0,31±0,07% (Р>0,5). Інкубування крові з цирконієм не призвело до помітного зниження гемолізу еритроцитів 0,004 Н розчином соляної кислоти. Так, за проміжок часу між 3 хв.30 сек. і 4-ю хвилиною дослідження в досліді гемолізувалося 10 000 000 + 50 000, а в контролі ?1 100 000 ± 50 000 еритроцитів (Р>0,5). При визначенні перекисної резистентності еритроцитів у досліді гемолізувалося 10 000 000 + 50 000, а в контролі ?1 100 000 ± 50 000 еритроцитів (Р>0,5)

Таким чином, виконанні дослідження не виявили порушення мембранної організації еритроцитів крові, інкубованої з пластинами цирконію, що, очевидно, пояснюється його інертністю.

Слід зазначити, що цирконій не має бактерицидної дії на культури золотистого стафілококу і кишкової палички, тоді як сплав титану пригнічує ріст тест-культур бактерій, викликаючи загибель близько 61% і 57,5% клітин відповідно (табл. 3).

Таблиця 3

Результати вивчення антибактеріальної дії кальційтермічного цирконію і титану ВТ-1-00. (n=5)

Отримані нами дані узгоджуються з результатами досліджень У.Б. Блюменталь (1963), І.П. Ківшик (1996) про відсутність антибактеріальної активності металевого цирконію і підтверджують результати досліджень И.Ш. Абдуллина і співавт. (1995) про бактерицидні властивості у титану.

Дослідження лізосомно-сегреційного апарату клітин, що виросли на поверхні пластинок цирконію, показали, що гранулоутворення у клітинах HeLa, Vero і HEp-2, культивованих як 24, так і 72 години, майже однотипне. При цьому у культурах, культивованих 72 години, спостерігається тенденція до зменшення кількості клітин з інтенсивним гранулоутворенням, що може бути пов'язано із зниженням проникних властивостей лізосомальних мембран. Відсутність різниці в гасильних концентраціях нейтрального червоного можна пояснити відсутністю впливу цирконію на активність ферментативних систем мембран, які здійснюють цей перенос.

Результати клінічних досліджень.

В усіх хворих II і III груп (відповідно 8 і 11 хворих) були отримані рентгенограми щелеп. Вивчення внутрішньоротових прицільних знімків, які найчастіше отримували у хворих, дозволило отримати дані про структуру кісткової тканини щелепи в ділянці майбутньої імплантації та після її проведення перед протезуванням. Прицільна рентгенографія давала можливість визначити якість пломбування каналів природних зубів, виявити патологічні зміни у пародонті, визначити рівень атрофії альвеолярного відростка та інше.

Глибина періімплантатної кишені залежить від тривалості запалення слизової оболонки біля шийки імплантату та терміну після проведеного оперативного втручання. Проведені нами дослідження показали, що глибина періімплантатних кишень зменшується з часом після проведеної операції вживлення імплантатів (рис. 1).

Рис. 1. Середні показники глибини періімплантатних кишень в різні терміни спостережень

При проведенні реографічних досліджень аналізу підлягали такі показники реограм: реографічний індекс (РІ ); показник тонусу судин (ПТС); індекс периферійного опору (ІПО); індекс еластичності (І Е ).

З отриманих результатів видно, що реографічний індекс (РІ) в усі терміни дослідження при використанні титану ВТ-1-00 перевищував дані, які отримані при використанні КТЦ. Характерно, що після протезування РІ становив 0,09 Ом, а це відповідає даним контрольної групи, а з використанням титану цей показник був майже у 2 рази вищий (0,18 Ом). Показник тонусу судин (ПТС) у різні терміни спостереження також має відмінності. Якщо в контрольній групі він становив 15%, то у дослідних групах ця різниця до оперативного втручання і через місяць після його проведення становила майже 4%. Тоді як через 3 місяці після операції та після протезування ПТС відповідно відрізнявся на 7,6% і 12,1%. У групі з цирконієм в ці терміни ПТС відповідав показникам контрольної групи. Показники індексу периферійного опору (ІПО) в різні терміни спостереження мають вищі дані в дослідних групах у порівнянні з контрольною. У дослідних групах їхня різниця була несуттєва, за винятком терміну після протезування, де вона склала понад 13%. Показники індексу еластичності (ІЕ) судин, як і попередні показники, мають відмінності і в групах спостереження, і в різні терміни дослідження. До оперативного втручання в обох групах ІЕ був у межах норми. Він значно підвищився через 1 місяць після оперативного втручання і відповідно становив 95,6% і 104,2%. У тримісячний термін і після протезування показники ІЕ знизилися, але різниця в другій і третій групах суттєва. Якщо через 3 місяці спостереження ця різниця становила 4,9%, то після протезування ? вже 11,2%.

Підвищення всіх показників у різні терміни спостереження ми повязуємо з проведенням оперативного втручання, а їхнє підвищення після протезування повязане з функціональним навантаженням, яке виникло після фіксації незнімних конструкцій зубних протезів.

Результати клінічних досліджень указують на те, що тривалість та інтенсивність запальних процесів слизової оболонки крайового пародонта в різні терміни спостереження біля імплантатів із цирконію були меншими, ніж у хворих із титановими імплантатами, і залежить від якостей металів, які були використані для їх виготовлення (табл. 4).

Таблиця 4

Показники проби Шиллера-Писарєва в групах спостереження

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні ефективності зубного протезування за рахунок виготовлення дентальних імплантатів із кальційтермічного цирконію.

Отримані результати свідчать про можливість виготовлення імплантатів з кальційтермічного цирконію. При цьому доведено, що кальційтермічний цирконій має кращі властивості у порівнянні з титаном ВТ-1-00 і може бути запропонований як альтернатива.

Проведені на токсикологічність дослідження показали, що гістотоксичність кальційтермічного цирконію і титану ВТ-1-00 становить відповідно 0,84±0,01 і 0,80±0,02, а це свідчить про їхню нетоксичність.

Межа текучості кальційтермічного цирконію на 20% більша, ніж у титану ВТ-1-00, а різниця середньостатистичних показників між мікротвердістю цих металів складає 37 МПа, що свідчить про кращі фізико-механічні властивості кальційтермічного цирконію і дає можливість зменшити розміри імплантатів.

Більша біологічна інертність цирконію, ніж титану, підтверджується відсутністю гемолізу еритроцитів та мембранної організації еритроцитів при інкубуванні з 0,004 Н розчином соляної кислоти.

Ступінь та тривалість реакцій слизової оболонки крайового пародонта біля шийки вживлених імплантатів із кальційтермічного цирконію в ранньому післяопераційному періоді були менші, ніж у хворих із титановими імплантатами.

Кальційтермічний цирконій не впливає на мікробіоциноз порожнини рота, тоді як титан ВТ-1-00 пригнічує ріст тест-культур бактерій Staphylococcus aureus і Escherichia coli, викликаючи загибель 60,96% бактерій золотистого стафілокока і 57,5% бактерій кишкової палички.

Розроблена автоматична система та програмне забезпечення для проведення реографічних досліджень дозволяють якісно і в короткий термін оцінити стан кровообігу в тканинах альвеолярного відростка на всіх етапах протезування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Імплантати, виготовлені з кальційтермічного цирконію, можуть бути використані у практиці стоматологічної імплантології як опори для ортопедичних конструкцій зубних протезів.

Для визначення стану кровообігу в тканинах альвеолярного відростка при проведенні дентальної імплантації потрібно проводити реографічні дослідження.

Для прискорення реографічних досліджень у тканинах альвеолярного відростка та контролю якості лікування хворих із дентальними імплантатами необхідно застосовувати запропонований діагностичний комплекс.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ярковий В.В., Волошина Л.І., Король Д.М. Застосування різних матеріалів у стоматологічній імплантології // Вісник стоматології.- 1999.- №1.- С.59-62.

Ярковый В.В. Влияние циркония на рост и структуру фибробластов //Вісник стоматології. - 2000. - №1.- С.22-24.

Ярковый В.В., Доценко В.И., Король М.Д. Сравнительная характеристика физико-механических свойств сплавов титана ВТ-1 и циркония КТЦ для стоматологической имплантологии // Український медичний альманах.- 2000.- №2.- С.194-195.

Ярковий В.В., Король М.Д. Потреба населення у протезуванні за допомогою імплантатів // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Полтава, 2000.-С.127-128.

Ярковий В.В. Про застосування цирконію та його сплавів у стоматологічній імплантології // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Матеріали доповідей науково-практичної конференції.- Полтава, 1996.- С. 477.

Ярковий В.В., Король Д.М. Застосування титану та його сплавів у стоматологічній імплантології // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Полтава, 2000.- С.128-129.

Ярковий В.В. Морфологічні дослідження клітинних культур під дією цирконію і його сплавів // Нові методики та технології в ортопедичній стоматології: Матеріали науково-практичної конференції.- Львів, 1999.- С.78-79.

Рішення про видачу патенту України на винахід, А 61 К 6/04. Діагностичний комплекс для визначення функціонального стану пародонта / Ярковий В.В., Малюченко М.М., Король М.Д., Рамусь М.О., Писаренко О.А., Кіндій Д.Д., Кіндій В.Д., Король Д.М. - №98020943; Заявл. 24.02.98; Прийнято рішення 12.10.98.

АНОТАЦІЯ

Ярковий В.В. Обґрунтування застосування цирконію в стоматологічній імплантології (клініко-експериментальні дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22?стоматологія.?Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава, 2001.

Дисертація присвячена питанням підвищення якості протезування шляхом упровадження у клініку стоматологічної імплантології імплантатів із кальційтермічного цирконію. Було встановлено, що КТЦ за своїми фізико-механічними, токсикологічними, антибактеріальними властивостями має переваги над титаном ВТ-1-00. Розроблений та впроваджений у практику діагностичний комплекс для визначення функціонального стану пародонта.

Ключові слова: імплантація, імплантат, цирконій, титан, фізико-механічні властивості, міцність, токсичність, фібробласти, пародонт, реографія.

АННОТАЦИЯ

Ярковый В.В. Обоснование применения циркония в стоматологической имплантации (экспериментально-клинические исследования). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 ? стоматология. ? Украинская медицинская стоматологическая академия МОЗ Украины, Полтава, 2001.

Диссертация посвящена вопросам повышения качества протезирования путем внедрения в клинику стоматологической имплантации имплантатов, изготовленных из кальцийтермического циркония.

В последнее десятилетие появились новые материалы, которые возможно использовать в стоматологической имплантации. Одним из них является цирконий, который имеет достаточную коррозийную устойчивость, электролитическую нейтральность и необходимую прочность. Ученые доказали, что цирконий инертнее при его продолжительном пребывании в тканях организма.

В процессе работы нами были проведены физико-механические сравнения между кальцийтермическим цирконием (КТЦ) и титаном ВТ-1-00. Исследования показали, что среднее значение границы текучести КТЦ примерно на 20% больше, чем у титана ВТ-1-00, а разность средних значений между микротвердостью этих металлов свидетельствует о лучших физико-механических свойствах КТЦ и дает возможность уменьшить размеры имплантатов.

Проведенные токсикологические исследования свидетельствуют о большей инертности циркония. Показатели гистотоксичности циркония и титана составляют соответственно 0,84±0,01 и 0,80±0,02, что позволяет говорить о большей инертности материала.

Инкубирование крови с цирконием не привело к заметному снижению гемолиза эритроцитов. Проведенные исследования не обнаружили нарушения мембранной организации эритроцитов крови, инкубированых с пластинами циркония, что объясняется его биологической инертностью.

Продолжительность и степень воспалительных процессов слизистой оболочки краевого пародонта возле имплантатов с КТЦ была меньшей, чем у больных с титановыми имплантатами.

Разработанный и внедренный в практику диагностический комплекс для определения функционального состояния пародонта. Автоматическая система и программное обеспечение для проведения реографических исследований позволяют качественно и в короткие сроки оценить состояние кровообращения в тканях пародонта.

Данные рентгенографии, реографии подтверждают преиумущество циркониевых имплантатов над титановыми и позволяют рекомендовать их к широкому применению в стоматологии.

Ключевые слова: имплантация, имплантат, цирконий, титан, физико-механические свойства, твердость, токсичность, фибробласты, пародонт, реография.

ANNOTATION

Iarkovy V.V. The basis of zirconium application in dental implantology (clinico-experimental investigation). - A manuscript.

A thesis in search for the degree of a Candidate of medical sciences on the speciality 14.01.22 - stomatology. - Ukrainian medical stomatological academy, MPH of Ukraine, Poltava, 2001.

The thesis is devoted to the problems of increasing of the quality of prosthetics by means of inculcation into clinic dental implantalogy implants made of calciumtermic zirconium. It was determined that zirconium (CTZ) in its physicomechanical, toxicological, antibacterial properties has advantages over titanium BT-1-00. There was worked out and inculcated into practice the diagnostic complex for the determining the functional condition of parodontium.

Key words: implantation, implant, zirconium, titanium, physicomechanical properties, solidity, toxicity, fibroblasts, parodontium, rheography.

Размещено на Allbest.ru