Експериментально-клінічне обгрунтування використання ацетонвмісних та етанолвмісних адгезивних систем при реставраціях зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АЗАРОВ Олексій Вікторович

УДК 616.314-05-085-74

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ АЦЕТОНВМІСНИХ ТА ЕТАНОЛВМІСНИХ АДГЕЗИВНИХ СИСТЕМ ПРИ РЕСТАВРАЦІЯХ ЗУБІВ У РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Донський Геннадій Іванович,

Донецький державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної стоматології з курсом

післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться " 30 " вересня 2002 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий " 29 " серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема карієсу зубів залишається одною з центральних у сучасній стоматології. Масова розповсюдженість і висока інтенсивність ураження зубів зумовлюють необхідність подальшого пошуку шляхів боротьби з цим захворюванням.

Тому постійно удосконалюються і впроваджуються в практику нові підходи до лікування карієсу зубів, що стосується і реставраційної терапії. Незважаючи на значні успіхи сучасної реставраційної стоматології, усе ж таки відмічається 15-20 % випадань пломб [Х.М. Артельт, В.А.Дрожжина, Ю.А.Федоров, 1996; Е.В.Боровский, В.Н.Копейкин, А.А.Колесов, А.Г.Шаргородский, 1987; Б.Виллерсхаузен-Ценнхен, К.Эрнст, 1997].

Така ситуація багато в чому зумовлена порушенням адгезії пломбувального матеріалу до твердих тканин зуба. Сучасні підходи до вивчення адгезії грунтуються на її визначенні in vitro на видалених зубах. При цьому не враховуються властивості твердих тканин живого зуба, у формуванні яких велику роль відіграє структурно-функціональна резистентність і її зміни у різних вікових групах [Г.И. Донский, Ю.Н.Паламарчук, 1998; Г.И.Донский, Ю.Н.Паламарчук, О.Н.Павлюченко, 1999; А.В.Борисенко, 1998].

Зважаючи на викладене, доцільним видається розробка і обгрунтування диференційованого підходу до вибору адгезивних систем залежно від вікової варіабільності кислотостійкості твердих тканин зуба.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи Донецького державного медичного університету МОЗ України “Клінічні особливості перебігу та шляхи корекції захворювань органів порожнини рота на тлі різної реактивності організму” (№ держреєстрації 0197U002100). Автор є безпосереднім виконавцем одного з фрагментів зазначеної наукової теми.

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження - підвищення ефективності реставрацій зубів на основі експериментально-клінічного обґрунтування диференційного вибору ацетонвмісних та етанолвмісних адгезивних систем у залежності від віку пацієнтів. реставрація зуб дослідження

Для реалізації мети були поставлені наступні задачі:

Вивчити вікові особливості крайової проникливості реставрацій, приєднаних до твердих тканин зубів, із використанням етанолвмісних та ацетонвмісних адгезивних систем.

Оцінити ультраструктуру зони контакту фотополімерних реставрацій з твердими тканинами зуба у різні вікові періоди.

Провести клінічну оцінку впливу вікової структурно-функціональної резистентності тканин зуба на ступінь адгезії.

Розробити показання до вибору адгезивних систем у різних вікових групах.

Об'єкт дослідження - хворі на карієс зубів різного віку, тверді тканини зубів.

Предмет дослідження - якість адгезії фотополімерних матеріалів до твердих тканин зубів при реставраціях із використанням етанол- та ацетонвмісних адгезивних систем у залежності від вікових особливостей структурно-функціональної резистентності тканин зуба.

Методи дослідження: клінічні; лабораторні; електронномікроскопічні - з метою оцінки зони контакту фотополімерних реставрацій з твердими тканинами зуба у хворих різних вікових груп; математичні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано переважність використання ацетонвмісних або етанолвмісних адгезивних систем при реставраціях уражених карієсом зубів у залежності від віку пацієнтів.

З урахуванням вікових особливостей структурно-функціональної резистентності твердих тканин зуба визначена доцільність переважного використання при реставраціях зубів у пацієнтів віком до 25 років та 26-30 років ацетонвмісної адгезивної системи.

Встановлено також, що реставрації зубів у пацієнтів 41-50 та більш 50 років доцільно виконувати із використанням етанолвмісних адгезивних систем.

Доведено, що у осіб віком 31-40 років вид адгезивної системи (етанолвмісна або ацетонвмісна) не впливає на якість адгезії.

Практичне значення одержаних результатів. Результати експериментальних і клінічних досліджень полягли в основу розробки рекомендацій щодо диференційованого вибору та практичного використання ацетонвмісних і етанолвмісних адгезивних систем при реставраціях зубів у хворих різних вікових груп, що значно підвищує ефективність реставраційної терапії.

Запропоновані найбільш інформативні критерії оцінки фотополімерних реставрацій зубів у різні вікові періоди, які дозволяють проводити розподіл хворих по групах і контролювати ефективність реставрацій.

Результати наукових розробок впроваджені в клінічну практику стоматологічних закладів м.Донецька, м.Амвросіївка, м.Маріуполь, м.Ясинувата Донецької області, що підтверджено актами упровадження.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрі терапевтичної стоматології з курсом післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провів глибокий інформаційний пошук, сформулював мету та завдання дослідження, запропонував при лікуванні карієсу зубів спосіб диференційованого вибору адгезивних систем у залежності від віку пацієнта. Особисто автором проведене лікування хворих, здійснені клінічні дослідження, систематизація, статистична обробка отриманих результатів, впроваджений в практику роботи стоматологічних закладів спосіб диференційованого вибору адгезивних систем.

Разом із науковим керівником проведені аналіз та узагальнення результатів експериментальних і клінічних досліджень, сформульовані наукові висновки та практичні рекомендації.

Експериментальні та лабораторні дослідження виконані спільно із співробітниками лабораторії електронних методів дослідження НДІ Чорної металургії (зав. лаб. - с.н.с., канд.тех.наук В.В.Бурховецький).

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр терапевтичної стоматології з курсом ПДО та стоматології ФПО Донецького державного медичного університету МОЗ України 1 березня 2002 р., а також на засіданні апробаційної ради "Стоматологія" при Інституті стоматології АМН України 19 березня 2002 р.

Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на науково-практичній конференції “Питання реконструктивної стоматології” (Донецьк, 2000) .

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 друкованих праць у виданнях, рекомендованих ВАК України. Отримано позитивне рішення на раціоналізаторську пропозицію.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 134 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, до якого увійшли 71 вітчизняний і 69 іноземних першоджерел. Фактичні дані наведені у 27 таблицях, ілюстровані 40 фотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до завдань лабораторних досліджень була вивчена крайова проникливість реставрацій на 200 інтактних зубах, видалених за ортодонтичними та хірургічними показаннями.

Для оцінки крайової проникливості реставрацій було проведено 5 серій досліджень по 40 зубів у кожній, поділених залежно від віку пацієнтів.

У серії 1 крайову проникливість вивчали у віковій групі пацієнтів до 25 років. У свою чергу, серія 1 була поділена на дві групи по 20 зубів:

- у 1-й групі при реставрації зубів була використана етанолвмісна адгезивна система V покоління Single-Bond, 3M з наступним пломбуванням комбінованим універсальним мікрогібрідним фотополімерним матеріалом Valux Plus, 3M. Матеріал використовували відповідно до рекомендацій фірми-виробника;

- у 2-й групі була використана ацетонвмісна адгезивна система V покоління Prime-Bond 2:1, Denstplay з наступним відновленням комбінованим універсальним мікрогібрідним матеріалом Prizma TPH, Dentsplay.

У серії 2 крайова проникливість реставрацій була вивчена у віковій групі 26-30 років. Зразки були розділені на дві рівні групи, залежно від використання адгезивної системи. У 1-й групі (20 зубів) використовували етанолвмісну адгезивну систему, у 2-й (20 зубів) - ацетонвмісну.

У серії 3 крайова проникливість реставрацій реєструвалась у віковій групі 31-40 років (40 зубів). При цьому 20 зразків відновлювали за допомогою етанолвмісної, а 20 - ацетонвмісної адгезивної системи.

У серії 4 крайову проникливість реставрацій досліджували у віковій групі 41-50 років (40 зубів). Зразки були розподілені на рівні групи: у 1-й групі (20 зубів) використовували етанолвмісну адгезивну систему, у 2-й - ацетонвмісну.

У серії 5 крайова проникливість реставрацій вивчалась у групі за віком більше 50 років (40 зубів). Зразки, що досліджувались, також були розділені на дві рівні групи. Відповідно, у 1-й групі при відновленні використовували Single-Bond, 3M, у 2-й - Prime-Bond 2:1, Dentsplay.

З метою штучного навантаження адгезивного зчеплення з емаллю і дентином зуба по 10 зразків з кожної групи піддавали термоциклуванню - зміні температур шляхом їх занурення на 30 секунд у ванночки з водою 5°С та 55°С, згідно з міжнародними стандартами ISO CD TR 11405 5000 x.

Шліфи зубів усіх груп, що вивчалися, готували відповідно до інструкції CEM (JSM-T300 фірми JEOL, Японія): відновлені реставрацією зуби повністю розрізали вздовж лінії середини реставрації на відрізному станку “Menosecar” під водяним охолодженням. У мідних обоймах зразки заливали епоксидною смолою, а після затвердіння смоли зразки шліфували протягом 2 хвилин на шліфколі шліфшкуркою М40. Потім шліфи полірували вручну алмазними пастами дисперсністю 14-10, 7-5, 3-2, 1-0 мкм.

Готові шліфи протирали до дзеркального блиску спиртом та ефіром. Згодом на поверхню готового шліфу методом катодного напилення наносили струмопровідний шар золота.

Дослідження проводили на растровому електронному мікроскопі-мікроаналізаторі JSM-T300 фірми JEOL, Японія. Режим роботи мікроскопа: прискорююче напруження 20КєВ, ампераж 0,5-0,7 мА, збільшення 3,5-35000х.

Для проведення клінічних досліджень була відібрана група пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком 20-70 років численністю 256 осіб із каріозними дефектами твердих тканин зубів, які потребували естетичної реставрації. Всього проведено 310 реставрацій.

Всіх пацієнтів було розподілено на 5 груп залежно від віку: 1-а група - до 25 років (60 хворих), 2-а група - 26-30 років (52 хворих), 3-я група - 31-40 років (54 хворих), 4-а група - 41-50 років (50 хворих), 5-а група - понад 50 років (40 хворих).

У свою чергу, кожна з груп спостереження була розподілена на дві рівні підгрупи. У першій підгрупі при проведенні реставраційних робіт використовували етанолвмісну адгезивну систему Single-Bond, 3M, в другій - ацетонвмісну адгезивну систему Prime-Bond 2:1, Dentsplay.

У 1-й групі проводили відновлення зубів у 60 пацієнтів віком до 25 років, з них 29 осіб чоловічої і 31 жіночої статі. Було відновлено 76 зубів.

У 2-й групі реставрації виконані у 52 пацієнтів віком 26-30 років (23 чоловіка і 29 жінок). Було відновлено 68 зубів.

У 3-й групі відновлювали зуби 54 пацієнтам віком 31-40 років (19 чоловіків, 25 жінок). Усього реставровано 60 зубів.

У 4-й групі проводили реставрацію зубів у 50 пацієнтів віком 41-40 років (21 чоловік, 29 жінок). Усього було відновлено 62 зуба.

У 5-й групі проводили відновлення у 40 пацієнтів віком 51-70 років (18 чоловіків, 22 жінки). Усього було реставровано 44 зуба.

При проведенні реставрацій перед відновленням визначали комплексний пародонтальний індекс (КПІ), стан гігієни порожнини рота (OHI-S), структурно-функціональну кислотостійкість емалі зубів (ТЕР-тест) за В.Р.Окушко і Л.І.Косаревою.

Оцінка реставрацій зубів проводилася за системою USPHS, що включає анатомічну форму, крайову адаптацію, шорсткість поверхні, крайове фарбування, кольорову відповідність, розвиток вторинного карієсу, наявність чутливості твердих тканин зуба. При оцінці також враховували стан контактного пункту.

Критеріями оцінки служили показники:

Анатомічна форма (АФ) - А - реставрація зберігає створену

анатомічну форму;

В - реставрація не відповідає створеній

анатомічній формі, але відсутній

матеріал не оголяє дентин або

прокладковий матеріал;

С - значна втрата матеріалу з оголенням

дентину або прокладкового матеріалу.

Крайова адаптація (КА) - А - реставрація близько прилягає до зуба

вздовж периферичної частини.

Дослідник не помічає, де проходить

з'єднання з краєм, а якщо і помічає,

то лише в одному напрямі, ніяких

тріщин не видно;

В - дослідник явно помічає тріщину, що

з'явилася, в яку може увійти

інструмент. Між тим, ні дентину, ні

прокладки не видно;

С - дослідник вводить інструмент в

тріщину, вона настільки глибока, що

оголені дентин і прокладковий

матеріал;

D - реставрація зламалася, рухлива або

відсутня.

Крайове фарбування (КФ) - А - зміна кольору по краю між

реставрацією і поверхнею зубної

структури відсутня;

В - зміни кольору не відбулося в

напрямку пульпи;

С - зміна кольору відбулася в напрямку

пульпи.

Шорсткість поверхні (ШП) - А - поверхня реставрації гладка;

В - поверхня реставрації злегка шорстка

або зрита, але її можна виправити

завдяки фінішній обробці;

С - поверхня реставрації глибоко зрита,

в нерівних поглибленнях (що не

відносятся до анатомічної форми), її

не можна виправити за допомогою

фінішної обробки;

D - поверхня зламана або в ній є

розшарування.

Кольорова відповідність (КВ) - А - реставрація відповідає за

кольором і прозорістю прилеглій

зубній структурі;

В - невідповідність за кольором і

прозорістю в допустимих межах у

порівнянні з забарвленням і

прозорістю зуба;

С - невідповідність за кольором і

прозорістю виходить за межі у

порівнянні з зібарвленням і

прозорістю зуба.

Чутливість (Ч) - А - немає;

В - середня;

С - стерпна;

D - дуже сильна.

Контактний пункт (КП) - А - щільний;

В - не дуже щільний;

С - відсутній.

Вторинний карієс (ВК) - А - відсутній;

В - наявність.

В усіх 5-ти групах спостережень проводили реставрацію зубів універсальними мікрогібридними фотокомпозитними матеріалами Valux Plux, 3M та Prizma TPH, Dentsplay. Відпрепаровані каріозні порожнини обробляли в 1 підгрупі кожної з 5 груп етанолвмісною адгезивною системою Single-Bond, 3М, в 2-й - ацетонвмісною Prime-Bond 2:1, Denstplay. Їх застосовували згідно з інструкцією фірми-виробника. Прокладку при хронічному середньому і глибокому карієсі не застосовували. У разі гострого глибокого карієсу в проекції рогів пульпи наносили пасту, що містить гідроокис кальцію Dycal, Dentsplay. Порожнину заповнювали фотополімерним матеріалом. При пломбуванні застосовували цілеспрямовану полімерізацію. Шліфування і полірування пломби проводили фінішними борами і полірувальними пастами (Kerr).

При обробці отриманих результатів експериментальних і клінічних досліджень застосовували статистичний пакет Statistice for Windows 5.0, класичні методи варіаційної статистики з використанням середніх величин і оцінкою їх достовірності t (критерій Ст'юдента).

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі лабораторних досліджень на 200 інтактних зубах, видалених у пацієнтів за ортодонтичними та хірургічними показаннями, була вивчена якість крайового прилягання фіксуючого матеріалу при використанні етанолвмісної та ацетонвмісної адгезивних систем у вікових групах пацієнтів до 25, 26-30, 31-40, 41-50 та понад 50 років. Критерієм оцінки служила глибина проникливості 2%-ного розчину метиленового синього в пришийковій і оклюзійній частинах реставрації.

Аналіз отриманих результатів засвідчив залежність крайової проникливості від вікової належності зубів. Так, у вікових групах до 25 і 26-30 років менша крайова проникливість виявлена при використанні ацетонвмісної адгезивної системи, а у групах 41-50 та понад 50 років - етанолвмісної адгезивної системи. У віковій групі 31-40 років крайова проникливість була однаковою незалежно від використаної адгезивної системи.

Завданням другого етапу лабораторних досліджень було вивчення ультраструктури зони контакту фотополімерних реставрацій з твердими тканинами зуба у різних вікових групах. Оцінку ультраструктури ділянки контакту проводили на шліфах, використовуючи скануючу електронну мікроскопію при збільшенні 50х, 100х, 350х, 1000х.

Аналіз результатів показав залежність якості ультраконтакту від вікової групи пацієнтів. Так, у групах до 25 та 26-30 років зареєстровано достовірно менший відсоток зон розшарування при використанні ацетонвмісної адгезивної системи, а в групах 41-50 та понад 50 років - етанолвмісної (p<0,05).

Для проведення порівняльної клінічної оцінки фотополімерних реставрацій 256 пацієнтів з дефектами твердих тканин каріозного походження було розподілено на 5 вікових груп. Перед реставраційною роботою кожному пацієнту проводили комплексне стоматологічне обстеження, яке складалося з визначення комплексного пародонтального індексу, стану гігієни порожнини рота (OHI-S), структурно-функціональної кислотостійкості зубів (ТЕР-тест).

Аналіз показників комплексного пародонтального індексу виявив доцільність лікування у пародонтолога пацієнтів із “середньою” (26-30, 31-40, 41-50 років) та “тяжкою” (понад 50 років) мірою ураження тканин пародонта. Після чого у всіх досліджуваних вікових групах стан тканин пародонта відповідав “легкій” мірі ураження, тобто за даним показником групи спостереження були рівноцінними.

Враховуючи важливу роль гігієнічного стану порожнини рота, перед виконанням реставрацій зубів проводили його оцінку за спрощеним варіантом індексу Green-Vermillion - у всіх вікових групах стан гігієни порожнини рота був “хороший” (p<0,05).

Результати оцінки стоматологічного статусу пацієнтів безпосередньо перед проведенням реставрацій показали, що єдиним критерієм, за яким досліджувані групи достовірно відрізнялися, був рівень структурно-функціональної кислотостійкості твердих тканин зубів (p<0,05).

Різними у даних вікових групах були в наступному і результати оцінки якості фотополімерних реставрацій за критеріями USPHS. Це, в основному, стосується критеріїв “крайова адаптація” (КА) та “крайове фарбування” (КФ), які відображають стан адгезії пломбувального матеріалу до тканин зуба.

Проведений кореляційний аналіз між індексом ТЕР і вказаними критеріями дозволив виявити ряд цікавих закономірностей. Слід зазначити, що в клініці дані критерії оцінювались в перше відвідування, через 6, 12, 18 місяців згідно з рекомендаціями протоколу вимог до емаль-дентинних адгезивних матеріалів Ради Американської стоматологічної асоціації (АДА) (Чикаго, 1994).

При клінічному обстеженні 60 пацієнтів віком до 25 років було встановлено, що індекс ТЕР досягав в середньому 3,20,5 балів. Всі виконані фотополімерні реставрації, незважаючи на використану адгезивну систему, показали “чудові” результати за клінічними оцінними критеріями. Через 6 місяців кількість “чудових” реставрацій за критеріями КА та КФ достовірно вищою зареєстрована при використанні ацетонвмісної адгезивної системи (p<0,05), що підтверджує більш високу міцність з'єднання реставрацій з твердими тканинами зуба. Виявлені відмінності відмічали також через 12 та 18 місяців.

У віковій групі 26-30 років при обстеженні 52 пацієнтів встановили, що індекс ТЕР був в 1,5 разів меншим в порівнянні з першою групою і склав 2,10,4 балів. В перше відвідування всі виконані реставрації за оцінними критеріями “крайова адаптація” та ”крайова проникливість” відповідали показнику “А”. Через 6 місяців кількість “чудових” реставрацій достовірно більшою була при використанні ацетонвмісної адгезивної системи. Виявлену закономірність спостерігали і через 12 і 18 місяців. Проте слід зазначити, що встановлені відмінності критеріїв КА та КФ були менш виражені порівняно з відповідними у віковій групі до 25 років.

При обстеженні стоматологічного статусу у 54 пацієнтів віком 31-40 років встановлено, що індекс ТЕР досягав 1,80,3 балів. Це достовірно нижче порівняно з групою до 25 років і достовірно вище порівняно з групою понад 50 років (p<0,05). В перше відвідування всім пацієнтам були виконані “чудові” реставрації за всіма оцінними критеріями. Через 6 місяців, незважаючи на загальне зменшення числа “чудових” реставрацій, не було виявлено будь-яких суттєвих відмінностей між реставраціями, виконаними з етанолвмісними чи ацетонвмісними адгезивними системами. Ця ситуація збереглася і через 12 і 18 місяців. Це означає, що у віковій групі 31-40 років на якість з'єднання матеріалу з тканинами зуба не впливає етанолвмісність, чи ацетонвмісність адгезивних систем. При цьому, слід зазначити, що виявлені більш кращі клінічні результати при використанні адгезивної системи V покоління, це, на нашу думку, пов'язано з її більш високою технологічністю.

У 50 пацієнтів віком 41-50 років індекс ТЕР становив 1,60,3 балів, що достовірно менше, ніж в першій (до 25 років) та другій (26-30 років) групах. Всі реставрації безпосередньо після виконання за оцінними критеріями КА та КФ відповідали показнику А, тобто близько прилягали до тканин зуба і була відсутньою зміна кольору по краю між реставрацією і поверхнею зубної структури. Через 6 місяців за критерієм КА з'явилися реставрації з показником “В”. При цьому декілька кращі результати оцінки крайової адаптації відмічено при використанні етанолвмісної адгезивної системи. Через 12 місяців виявлена тенденція зберігалася. Через 18 місяців відсоток “чудових” реставрацій за критеріями КА та КФ був достовірно вищим при використанні етанолвмісної адгезивної системи (p<0,05).

У 40 пацієнтів віком понад 50 років індекс ТЕР був найнижчим і складав 0,70,06 балів. У перше відвідування всім пацієнтам виконали “чудові” реставрації за всіма оцінними критеріями. Через 6 місяців “крайова адаптація” була достовірно кращою у реставрацій з етанолвмісною адгезивною системою. Через 12 місяців схожа відмінність стосувалася не тільки критерію “крайова адаптація”, а і - “крайове фарбування”. Через 18 місяців клінічна ситуація не змінилася і якість адгезії реставрацій, виконаних з етанолвмісною адгезивною системою була достовірно кращою порівняно з ацетонвмісною (p<0,05).

Проведення порівняльної клінічної оцінки фотополімерних реставрацій з використанням адгезивних систем в різних вікових групах показало, що у пацієнтів до 25 та 26-30 років більш ефективними є реставрації, виконані з ацетонвмісною адгезивною системою, у віковій групі 31-40 років - вид адгезивної системи (етанолвмісність, чи ацетонвмісність) не впливає на якість адгезії, а у пацієнтів 41-50 та понад 50 років, навпаки, - реставрації з етанолвмісною адгезивною системою.

Проведений кореляційний аналіз виявив високий кореляційний зв'язок між індексом ТЕР та клінічними критеріями “крайова адаптація” та “крайове фарбування”, що показують якість адгезії при використанні етанолвмісних та ацетонвмісних адгезивних систем (р<0,55-0,70).

Отримані результати про наявність кореляційного зв'язку між рівнем структурно-функціональної резистентності твердих тканин зуба і оцінними клінічними критеріями, що відображають міцність з'єднання реставрації з тканинами зуба, послужили теоретичним обґрунтуванням доцільності диференційного підходу до вибору адгезивних систем залежно від віку пацієнта.

Апробація методу у 256 пацієнтів, яким були проведені фотополімерні реставрації, підтвердили його більш високу ефективність безпосередньо і у віддалені терміни спостережень. Це дає можливість рекомендувати метод диференційного вибору адгезивних систем залежно від віку для широкого використання в реконструктивній стоматології.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених лабораторних та клінічних досліджень і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні ефективності реставрацій ушкоджених карієсом зубів шляхом диференційованого підходу до вибору етанол - та ацетонвмісних адгезивних систем з урахуванням вікових особливостей структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів.

1. Встановлено, що крайова проникливість реставрацій при використанні етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів. У вікових групах до 25 та 26-30 років достовірно менша крайова проникливість виявлена при використанні ацетонвмісної, а у групах 41-50 та понад 50 років - етанолвмісної адгезивної системи (p<0,05). У групі 31-40 років крайова проникливість була однаковою і не залежала від використаної етанолвмісної чи ацетонвмісної адгезивної системи.

2. Доведено, що ультраструктура зони контакту реставрацій з твердими тканинами зуба при використанні етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів. У вікових групах до 25 та 21-30 років зареєстровано достовірно менший відсоток зон розшарування, що не залежить від використання етанолвмісної чи ацетонвмісної адгезивної системи.

3. Виявлено високий кореляційний зв'язок між рівнем структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів та клінічними критеріями “крайова адаптація” та “крайове фарбування”, які відображають якість адгезії при використанні етанолвмісної та ацетонвмісної адгезивної системи (p< 0,55-0,70).

4. Встановлено, що у пацієнтів до 25 та 26-30 років більш ефективними є реставрації зубів, виконані з ацетонвмісною адгезивною системою, у віковій групі 31-40 років - вид адгезивної системи (етанолвмісна або ацетонвмісна) не впливає на якість адгезії, а у пацієнтів 41-50 та понад 50 років, навпаки, доцільні реставрації з етанолвмісною адгезивною системою.

Безпосередні та віддалені результати спостережень свідчать про високу ефективність методу диференційного вибору адгезивних систем залежно від віку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Найбільш ефективними критеріями, що відображають якість адгезії реставрації до тканин зуба, є “крайова адаптація” та “крайове фарбування”.

2. Розроблений метод диференційного використання етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем залежно від віку пацієнта полягає в наступному: у пацієнтів до 25 та 26-30 років доцільними є реставрації з ацетонвмісною адгезивною системою, а у пацієнтів 41-50 та понад 50 років - з етанолвмісною адгезивною системою.

3. У пацієнтів віком 31-40 років етанолвмісність чи ацетонвмісність адгезивної системи не впливає на якість адгезії реставрації. Тому доцільним є використання більш високотехнологічних адгезивних систем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Донський Г.І., Азаров О.В. Клінічна оцінка фотополімерних реставрацій з використанням гідрофобних та гідрофільних адгезивних систем в різні вікові періоди //Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С. 38-40.

Автор проводив клінічні дослідження, приймав участь в обробці матеріалів, в аналізі та узагальненні результатів досліджень.

2. Донский Г.И., Азаров А.В. Особенности зоны контакта фотополимерных реставраций с твердыми тканями зуба в разные возрастные периоды //Современная стоматология. - 2000. - № 4. - С. 15-17.

Дисертант проводив експериментальні та клінічні дослідження, приймав участь в аналізі та узагальненні результатів досліджень.

3. Азаров А.В. Отдаленные результаты клинической оценки фотополимерных реставраций в различные возрастные периоды //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т.10, № 3. - С. 328-331.

4. Донський Г.І., Азаров О.В. Вікові особливості крайової проникності фотополімерних реставрацій з використанням гідрофобних та гідрофільних адгезивних систем //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, № 3. - С. 392-394.

Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі отриманих результатів.

5. Азаров О.В. Вплив структурно-функціональної резистентності зубів на якість адгезії фотополімерних реставрацій //Вісник проблем біології і медицини. - 2001. - № 2. - С. 75-78.

АНОТАЦІЯ

Азаров О.В. Експериментально-клінічне обгрунтування використання ацетонвмісних та етанолвмісних адгезивних систем при реставраціях зубів у різних вікових групах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2002.

У дисертації відображені відомості про те, що крайова проникливість реставрацій при використанні етанол- і ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів.

Ультраструктура зони контакту реставрацій з твердими тканинами зуба при використанні різних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів.

Виявлено кореляційний зв'язок між рівнем структурно-функціональної резистентності зубів та клінічними критеріями якості адгезії.

В клініці доцільно проводити вибір адгезивниих систем залежно від віку пацієнтів. Диференційний вибір адгезивних систем залежно від віку призводить до зниження процента випадіння пломб.

Ключові слова: реставрації зубів, адгезивні системи, вікові особливості, структурно-функціональна резистентність зубів, диференційний вибір.

АННОТАЦИЯ

Азаров А.В. Экспериментально-клиническое обоснование применения ацетонсодержащих и этанолсодержащих адгезивных систем при реставрациях зубов в разных возрастных группах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2002.

Проблема кариеса зубов остается одной из центральных в современной стоматологии. Широкое распространение и высокая интенсивность поражения зубов обуславливают необходимость дальнейшего поиска путей борьбы с этим заболеванием.

Постоянно совершенствуются и внедряются в практику новые подходы к лечению кариеса зубов, что касается и реставрационной терапии. По данным литературы известно, что, несмотря на значительные успехи реконструктивной стоматологии, регистрируется 15-20% случаев выпадения пломб. Такая ситуация во многом связана с нарушением адгезии пломбировочного материала к твердым тканям зуба. Современные подходы к изучению адгезии основываются на ее изучении in vitro на удаленных зубах. При этом не учитываются особенности твердых тканей живого зуба, в формировании которых большую роль играет структурно-функциональная резистентность и ее изменчивость в разных возрастных группах.

В связи с этим, целесообразным является разработка и обоснование дифференцированного подхода к выбору адгезивных систем в зависимости от возрастной вариабельности кислотоустойчивости твердых тканей зуба.

Установлено, что краевая проницаемость и ультраструктура зоны контакта фотополимерных реставраций при использовании этанолсодержащих или ацетонсодержащих адгезивных систем определяется возрастной принадлежностью зубов.

Выявлена высокая корреляционная связь между уровнем структурно-функциональной резистентности зубов и клиническими критериями оценки реставраций - “краевая адаптация” и “краевое окрашивание”, которые отражают качество адгезии при использовании этанолсодержащей и ацетонсодержащей адгезивных систем.

Установлено, что у пациентов до 25 и 26-30 лет более эффективными являются реставрации, выполненные с использованием ацетонсодержащей адгезивной системы, у возрастной группы 31-40 лет - вид адгезивной системы (этанолсодержащая или ацетонсодержащая) не влияет на качество адгезии, а у пациентов 41-50 и старше 50 лет, наоборот, целесообразными являются реставрации, выполненные с использованием ацетонсодержащей адгезивной системы.

Непосредственные и отдаленные результаты наблюдений свидетельствуют о высокой эффективности метода дифференцированного выбора адгезивных систем в зависимости от возраста.

Ключевые слова: реставрации зубов, адгезивные системы, возрастные особенности, структурно-функциональная резистентность зубов, дифференцированный выбор.

THE ANNOTATION

Azarov А.V. Experimentally-clinical basis of the usage of ethanol-containing and aceton-containing adhesive systems in teeth restorations performed in the different age-related groups. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.22 - stomatology. - Institute of stomatology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa, 2002.

The problem of caries of teeth remains one of the central in modern stomatology. Mass expansion and high intensity of teeth lesion imply the necessity of further research for the ways of struggle with this disease.

On the data of the literature, new approaches to treatment of caries of teeth are constantly updating and implanting in practice, the same concerns to restoration therapy. It is known, that, despite of significant successes of reconstruction stomatology, 15-20 % of loss of plugs is registered. Such situation in many respects is connected to interruption of adhesion of plug material to the firm tissues of a tooth. The modern approaches to study of adhesion are based on studying removed teeth in vitro. Thus the characteristics of firm tissues of an alive tooth, in the formation of which structural-functional resistance and its variability in different age-related groups plays the large role, are not considered.

Thus, the development and rationalization of the differentiated approach to a choice of adhesive systems, depending on age variability of acid resistance of firm tissues of a tooth, is considered effectual.

The marginal permeability of restoration and the ultrastructure of the contact zone of the photopolimeric restorations in the application of ethanol-containing and aceton-containing adhesive systems are established to be estimated by the teeth age belonging. The high correlative connection between the level of the structural-functional resistence of teeth and clinical criteria of “marginal adaptation” and “marginal staining” which reflex the quality of adhesion in the usage of ethanol-containing and aceton-containing adhesive systems was revealed.

In patients till 25 and 26-30 the restoration performed with the usage of aceton-containing adhesive system are more effective, in age groups of 31-40 - the type of adhesion system (ethanol-containing or aceton-containing system) does not influence the quality of the adhesion, and in patients of 41-50 and over 50 on the contrary the restorations performed with the usage of aceton-containing adhesive system are expedient. The immediate and postpone results of observations proves the high efficacy of the method of the differential choice of adhesive systems depending on age.

Key words: teeth restorations, adhesive systems, age, structural-functional resistance of teeth, differential choice.

Размещено на Allbest.ru

...