Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 616.61+616.24-07-085:616.72-002.71

ДІАГНОСТИКА УРАЖЕНЬ НИРОК І ЛЕГЕНІВ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

14.01.02 - внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

БІЛОКОНЬ Аліна Михайлівна

Луганськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Синяченко Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гринь Владислав Костянтинович, Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України, заступник директора з наукової роботи

доктор медичних наук, доцент Бурмак Юрій Григорович, Луганський державний медичний університет, професор кафедри внутрішніх хвороб факультету післядипломної освіти

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №1 (м.Київ)

Захист відбудеться 26.04.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.600.01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045, м.Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м.Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий 22.03.2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Коломієць В.І.



АНОТАЦІЯ

Білоконь А.М. Діагностика уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит та їх корекція.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби.-Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит завдяки використанню міжфазної тензіореометрії сечі і конденсату вологи видихуваного повітря, визначенню окремих чинників, які впливають на частоту і перебіг ревматоїдного гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу нирок, плевриту, дифузного інтерстиціального фіброзу, фіброзуючого альвеоліту, ревматоїдних легеневих вузликів, а також вивченню стану легеневого сурфактанту у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження патологія нирок і легенів діагностується відповідно в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж при загальновизнаному обстеженні, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на біофізичний стан сечі, а системна ензимотерапія - на параметри видихуваного повітря.

Ключові слова: ревматоїдний артрит, нирки, легені, діагностика, лікування. сурфактант артрит нирка тензіореометрія



АННОТАЦИЯ

Белоконь А.М. Диагностика поражений почек и легких у больных ревматоидным артритом и их коррекция.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни.-Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины, Луганск, 2002.

Диссертация посвящена усовершенствованию диагностики поражений почек и легких у больных ревматоидным артритом (РА) путем межфазной (адсорбционной) тензиореометрии мочи и конденсата влаги выдыхаемого воздуха. Обследованы 249 больных РА и 20 животных (крыс) с адъювантным артритом. Для выполнения тензиореометрии биологических жидкостей использованы компьютерные аппараты “MPT2-Lauda” (Германия) и “ADSA-Toronto” (Канада). В эксперименте изучено динамическое поверхностное натяжение гомогенатов легочной ткани. У больных РА патология почек в 60% случаев протекает в виде гломерулонефрита, в 25% - интерстициального нефрита и в 16% - амилоидоза, а изменения со стороны легких проявляются сухим или экссудативным плевритом (у 39% пациентов), диффузным интерстициальным фиброзом (у 29%), ревматоидными узлами (у 23%), фиброзирующим альвеолитом (у 7%) и облитерирующим бронхиолитом (у 3%). При РА наблюдаются нарушения поверхностного натяжения, вязкоэластичности и релаксации мочи, что зависит от нозологической формы нефропатии, степени активности патологического процесса, гемодинамических показателей, уровней протеинурии и ₂-микроглобулинурии. Возникновение пневмопатии сопровождается повышением времени релаксации влаги выдыхаемого воздуха, которое прямо отражает тяжесть легочной патологии. На физико-химическое состояние выдыхаемого воздуха оказывают влияние активность РА и общее легочное сосудистое сопротивление. Нарушения легочного сурфактанта при РА подтверждают изменения динамического поверхностного натяжения гомогенатов легочной ткани у животных с адъювантным артритом. С помощью адсорбционной тензиореометрии патология почек и легких у больных РА диагностируется соответственно в 4,2 и 4,7 раза чаще, чем при общепризнанном обследовании. Глюкокортикоидные гормоны положительно воздействуют на физико-химические свойства мочи, а системная энзимотерапия - на параметры выдыхаемого воздуха.

Ключевые слова: ревматоидный артрит, почки, легкие, диагностика, лечение.



SUMMARY

A.M.Bilokon. Diagnosis of renal and pulmonary disorders in patients with rheumatoid arthritis and their correction.-A manuscript.

A dissertation submitted for the candidate of sciences (medicine) degree in speciality 14.01.02 - internal diseases.-Lugansk State medical university. The HM of Ukraine, Lugansk, 2002.

The dissertation deals with an improvement of diagnosing renal and pulmonary disorders in patients with rheumatoid arthritis due to the use of the interphase tensiometry of the urine and the expired air moisture condensate. It determines individual factors affecting the incidence and course of rheumatoid glomerulonephritis, interstitial nephritis, renal amiloidosis, pleurisy, diffuse interstitial fibrosis, fibrosing alveolitis, rheumatoid pulmonary nodules. It also studies the state of the lung surfactant in animals with experimental adjuvant arthritis. When physicochemical methods of study are used renal and pulmonary pathology is diagnosed by 4.2 and 4.7 times more frequently, resfectively, as compared with the conventional examination; whill the efficacy of treating nephropathy and pneumopathy depends on the initial physicochemical properties of the urine and the expired air moisture condensate. Glucocorticoid hormones produce a positive effect on the biophysical state of the urine, while systemic enzymotherapy - on the expired air parameters.

Key words: rheumatoid arthritis, kidneys, lungs, diagnosis, treatment.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ревматоїдний артрит (РА) є хронічним системним запальним захворюванням сполучної тканини невідомої етіології, що характеризується розвитком ерозивно-деструктивного ураження суглобів і позасуглобовими проявами (Балабанова Р.М., 1997; Григоренко О.Г., 2000; Коваленко В.М. та інш., 2001; Насонов Є.Л. та інш., 2001; Степанец О.В. та інш., 2001). Хвороба часто швидко прогресує, призводячи до ранньої інвалідизації, а в ряді випадків і до скорочення тривалості життя (Насонова В.А., Фоломеєва О.М., 2000). В Україні зареєстровано близько 140000 хворих на РА (у середньому 284,2 на 100000 дорослого населення), причому в центральних і західних областях поширеність захворювання сягає 428,4-631,9 випадків на 100000 (Коваленко В.М. та інш., 2001).

Актуальність теми. Причинами смерті при РА у 7,8% хворих є патологія нирок, а в 7,2% - легенів (Pinkus Т., 2000). Серед проявів нефропатії спостерігаються амілоїдоз, гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит і васкуліт, а зміни з боку органів дихання характеризуються ураженням плеври, легеневими ревматоїдними вузлами, васкулітом і дифузним інтерстиціальним пневмофіброзом (Коваленко В.М. та інш., 2001; Цибулько С.І. та інш., 2001; Quarni M.U., Kohan D.S., 2000; Soubrier M. et al., 2000; Carmona L. et al., 2001; Devillier Р., 2001; Koseki Y. еt al., 2001; Steenland K. et al., 2001 та інш.). Ниркова і легенева патологія часто-густо виникають внаслідок негативної дії засобів патогенетичної терапії PA (медикаментозно індукована) (Муравйов Ю.В., Удельнова І.О., 2001; Schiff M.H., Whelton А., 2000).

Зміни з боку нирок і легенів значно рідше діагностуються при клініко-лабораторному та інструментальному дослідженні, аніж виявляються на секції (Bely M.I., Apathy A.J., 2001; Wolfe F., Chol H.K., 2001). Для ранньої діагностики інших захворювань нефрологічного і пульмонологічного профілю з успіхом використовується метод міжфазної (адсорбційної) тензіореометрії з оцінкою динамічного поверхневого натягу, в'язкості, еластичності та релаксації сечі й вологи видихуваного повітря (Возіанов О.Ф. та інш., 1999; Путінцев В.Г., Розумний Р.В., 2000; Синяченко О.В. та інш., 2000, 2001; Щербаков К.С., 2001; Kazakov V.N. et al., 2000). Застосування фізико-хімічного дослідження біологічних рідин може підвищити якість діагностики уражень нирок і легенів при РА, контроль за ефективністю лікувальних заходів, розробку принципово нових підходів до лікування захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом конкурсних комплексних тем Міністерства охорони здоров'я України “Вивчити стан динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у здорових людей і хворих з різноманітними захворюваннями терапевтичного профілю” (№ держреєстрації 0197V002098) і Міністерства освіти і науки “Теоретичні та експериментальні дослідження багатокомпонентних міжфазних шарів: розробка методів міжфазної тензіометрії й реометрії для медичних застосувань” (№ держреєстрації 03.07/00227).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало підвищення ефективності діагностики і лікування уражень нирок і легенів у хворих на РА. Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:

Вивчити у хворих на РА частоту і клінічний характер уражень нирок і легенів, оцінити чинники, що впливають на розвиток і перебіг ревматоїдної нефропатії та пневмопатії.

Визначити діагностичну значущість лабораторних (клінічних, біохімічних, фізико-хімічних) та інструментальних методів дослідження при виявленні ниркової й легеневої патології при РА.

Встановити зміни фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря для діагностики уражень нирок і легенів у хворих на РА, їх зв'язок з клініко-лабораторними та інструментальними параметрами перебігу захворювання.

Дослідити динамічну міжфазну (адсорбційну) тензіометрію гомогенатів легеневої тканини у експериментальних тварин з ад'ювантним артритом.

Оцінити загальну ефективність медикаментозної патогенетичної терапії хворих на РА і вплив на результати лікування захворювання ниркової і легеневої патології.

Вивчити під впливом різних терапевтичних заходів динаміку фізико-хімічних показників сечі і вологи видихуваного повітря як критеріїв ефективності лікування нефропатії та пневмопатії при РА.

Об'єкт дослідження -- зміни нирок і легенів при РА.

Предмет дослідження -- динамічний поверхневий натяг, в'язкоеластичність, релаксація сечі і вологи видихуваного повітря у хворих на РА, а також гомогенатів легеневої тканини у тварин з експериментальним (ад'ювантним) артритом, параметри бронхопрохідності та гемодинаміки великого і малого кола кровообігу, вплив патогенетичної терапії на загальну ефективність лікування захворювання, ураження нирок і легенів.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, суглобовий рахунок, індекси Річі, Лансбурі і DAS, рахунок болю у спокої за візуальною аналоговою шкалою, функціональний стан суглобів за HAQ, вимірювання артеріального тиску), фізико-хімічні (параметри міжфазної тензіореометрії сечі, вологи видихуваного повітря і гомогенатів легеневої тканини), біохімічні (рівень протеїнурії), імунологічний (титри ревматоїдного фактору у крові), імуноферментні (рівні ₂- і фібронектинурії), інструментальні (ультразвукові -- ехокардіографія, фізичні -- пневмотахографія), рентгенологічні (рентгенографія органів грудної клітки), морфологічні (нефробіопсія), статистичні (одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше за даними міжфазної (адсорбційної) тензіореометрії вивчено фізико-хімічні параметри сечі і вологи видихуваного повітря у хворих на РА в залежності від їх статі й віку, тривалості захворювання, ступеня активності і стадії патологічного процесу, серологічного варіанту хвороби, змін з боку нирок (при гломерулонефриті, інтерстиціальному нефриті, амілоїдозі) і легенів. Вперше оцінено динамічний поверхневий натяг гомогенатів легеневої тканини у тварин з експериментальним (ад'ювантним) артритом. Уперше встановлено вплив чинників, що визначають фізико-хімічний стан сечі і вологи видихуваного повітря у хворих на РА. Вперше визначено зміни показників міжфазної тензіореометрії сечі і вологи видихуваного повітря під впливом засобів медикаментозної патогенетичної терапії РА.

Практичне значення отриманих результатів. Доведено високе значення адсорбційної (міжфазної) тензіореометрії сечі й вологи видихуваного повітря для ранньої діагностики уражень нирок і легенів у хворих на РА, оцінки тяжкості перебігу нефропатії та пневмопатії, визначення показань до призначення глюкокортикоїдних гормонів і проведення системної ензимотерапії, контролю за ефективністю лікувальних заходів.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику лікувальних установ Донецької області (узагальнений акт впровадження обласного управління охорони здоров'я), Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, Луганської, Харківської і Полтавської лікарень, Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України, Донецького міжнародного медичного фізико-хімічного центру, Українського наукового центру технічної екології, а також у педагогічний процес Донецького, Луганського, Харківського медичних університетів та Української медичної стоматологічної академії (м.Полтава).

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і складається з підбору і обстеження хворих на РА, вивчення фізико-хімічних властивостей сечі, вологи видихуваного повітря і гомогенатів легеневої тканини у людей з різним перебігом захворювання та експериментальних тварин з ад'ювантним артритом. Автор запропонувала оцінку стану легеневого сурфактанта у хворих на РА за даними адсорбційної тензіореометрії видихуваного повітря, зіставила ці параметри з показниками бронхопрохідності, гемодинаміки малого і великого кіл кровообігу. Пошукач самостійно провела аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, шпитальної та факультетської терапії, міжнародного медичного фізико-хімічного центру Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (січень, 2002). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на Міжнародному науковому семінарі “INTAS-INCO-Copernicus” (Київ, 1997), засіданні Донецького обласного товариства терапевтів ім. В.П.Образцова (Донецьк, 2000), науковій конференції молодих вчених і фахівців (Донецьк, 2000), міжнародному науковому симпозіумі “Surface Science in Medicine and Biology” (Донецьк, 2000), Міжнародному симпозіумі “Fundamentals of Formulation: Food Colloids” (Потсдам, Німеччина, 2000), III Національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001), Міжнародному симпозіумі “Colloids Surfaces Biointerfaces” (Берлін-Гольм, Німеччина).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 158 сторінках тексту, складається зі вступу, 6 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень), узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 315 найменувань (105 кирилицею і 210 латиницею). Роботу ілюстровано 37 таблицями і 15 рисунками.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 249 хворих на РА, серед яких було 16,9% чоловіків і 83,1% жінок віком від 15 до 72 років (у середньому 45,2±0,75 років). Тривалість захворювання була від 1 до 32 років (у середньому 8,1±0,39 років). Чоловіки і жінки не відрізнялися між собою за ступенем активності патологічного процесу і стадією РА. У 88,4% хворих був встановлений серопозитивній варіант захворювання, а середні титри ревматоїдного чинника становили 1:ln5,1±2,56.

У 60,6% хворих виявлені екстраартикулярні ознаки РА. В 55,8% випадків встановлена анемія, в 54,2% - ураження серця (міокардіодистрофія, міокардит, вади мітрального клапана, перикардит), в 40,6% - лімфаденопатія, в 24,9% - полінейропатія, в 23,7% - периферичні ревматоїдні вузли, в 22,9% - ураження нирок, в 15,3% - шкіряний васкуліт, в 14,1% - лихоманка, в 12,5% - ураження легенів, в 7,6% - ураження очей (іріт, іридоцикліт), в 4,8% - дігитальний артеріїт, в 4,4% - сітчасте ліведо, в 1,2% - синдром Шьогрена, в 0,8% - тиреоїдит.

Нефропатія встановлена у 23,8% чоловіків і 22,7% жінок. У 40,0% чоловіків і 27,7% жінок відзначено зниження концентраційної, азото- та/або електролітовидільної функції нирок. Пацієнтів зі змінами з боку легенів і плеври об'єднали в одну групу з “пневмопатією”. Легенева патологія зустрічалася у чоловіків частіше (відповідно у 31,0% і 8,7% хворих; р<0,001).

Проведене фізико-хімічне дослідження гомогенатів легеневої тканини у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом та інтактних особнів. Експеримент виконано на 40 самцях щурів лінії Вістар (маса ~250 г), які були розподілені на дві групи (по 20 особнів): 1-у (основну) групу склали тварини з моделлю захворювання, а 2-у (контрольну) - інтактні. Артрит моделювали шляхом п'ятикратного уведення щурам у корінь хвоста повного ад'юванту Фрейнда з розчином селезінкової дезоксирибонуклеїнової кислоти великої рогатої худоби. Дозу другого і третього введення ад'юванта зменшували у два рази порівняно з першою, а дозу четвертого і п'ятого - знижували ще вдвічі порівняно з попередньою. Через 1,5 місяці від початку експерименту в умовах ефірного наркозу шляхом декапітації пацюків виводили з експерименту.

Дослідження динамічного поверхневого натягу гомогенатів легеневої тканини у тварин, а також сечі у хворих на РА і здорових людей проведено за допомогою комп'ютерного адсорбційного тензіометру “МРТ2-Lauda” (Німеччина). Результати поверхневого натягу (ПН) подавалися у вигляді тензіограм - кривих залежності його від часу (t), на яких комп'ютер визначав точки, відповідні t=0,01 сек (ПН1), t=1 сек (ПН2) і t (ПН3). Остання відображала рівноважний (статичний) поверхневий натяг. Крім того, оцінювали кут нахилу (КН) кривих тензіограм. Конденсат вологи видихуваного повітря і сечу вивчали з використанням комп'ютерного тензіореометру “ADSA-Toronto” (Канада). Здійснювали швидку стресову деформацію розширення поверхні (при t=12000 сек) з визначенням модуля в'язкоеластичності (ВЕ). Після розширення краплі ПН повільно релаксував, тобто повертався до свого первинного значення. Час релаксації (ЧР) характеризував здатність моношару відновлювати початковий стан.

За допомогою ехокардіографа “Hewlett Packard" (США) оцінювали гемодинаміку малого кола кровообігу. Результати фізико-хімічного дослідження вологи видихуваного повітря порівнювали з показниками об'єму форсованого видиху за першу секунду (пневмотахограф “Pneumoscreen-II-Jaeger", Німеччина).

Як контроль параметри гемодинаміки малого кола кровообігу і бронхіальна прохідність вивчені у 15 практично здорових людей (8 чоловіків і 7 жінок віком від 16 до 59 років), а фізико-хімічні показники сечі і конденсату видихуваного повітря -- у 31 особи (6 чоловіків і 25 жінок віком від 15 до 69 років).

Статистична обробка отриманих результатів досліджень проведена на персональному комп'ютері за допомогою одно- і багатофакторного дисперсійного аналізу (пакети програм “Microsoft Excel", “STADIA.6.1/prof" і “STATISTICA"). Оцінювали середні значення, їх помилки, коефіцієнти кореляції, критерії Стьюдента, Фішера, Вілкоксона, Рао, Крускала-Уолліса, Хі-квадрат і достовірність статистичних показників (р).

Клініко-лабораторна характеристика уражень нирок та легенів у хворих на РА. Інтерстиціальний нефрит мав місце у 5,6% хворих (у 7,1% чоловіків і 5,3% жінок), гломерулонефрит у 13,7% пацієнтів (у 11,9% чоловіків і 14,0% жінок), амілоїдоз нирок у 3,6% (у 4,8% чоловіків і 3,4% жінок). Серед хворих з нефропатією інтерстиціальний нефрит діагностовано у 24,6% спостереженнях, гломерулонефрит - у 59,7%, амілоїдоз нирок - у 15,8%. Останній у всіх випадках був підтверджений морфологічно шляхом нефробіопсії. Серед цих пацієнтів у 44,4% спостережень констатовано повний, а в 11,1% - неповний (безнабряковий) нефротичний синдром. У хворих з гломерулонефритом нефротичний синдром був відсутній.

При появі нефропатії середній артеріальний тиск був вищим, ніж в інших пацієнтів, складаючи відповідно 108±2,3 мм рт.ст. і 100±0,9 мм рт.ст. (р=0,002). Швидкоплинна артеріальна гіпертензія у хворих з ураженням нирок виявлена у 31,6% випадків, стійка - у 10,5%, некоригована - у 10,5%.

На розвиток нефропатії впливали вік хворих (р<0,001), тривалість захворювання (р=0,001), стадія РА (р=0,001), поширеність артриту (р=0,029), наявність серцевої патології (р<0,001), рівень артеріального тиску (р=0,001), характер артеріальної гіпертензії (р=0,005) і скорочувальна здатність міокарда (р=0,007).

Вираженість ураження нирок у хворих на РА мала прямий кореляційний зв'язок з віком хворих (р<0,001), тривалістю захворювання (р=0,001), стадією РА (р=0,001), тяжкістю ураження серця (р=0,001), а зворотну - з параметрами скорочувальної здатності міокарда (р=0,015). У жінок мала місце залежність тяжкості нефропатії від ступеня активності патологічного процесу (р=0,032).

Ураження легенів і плеври при РА характеризувалося сухим (22,6% хворих) або випітним плевритом (16,1%), дифузним інтерстиціальним фіброзом (29,0%), фіброзуючим альвеолітом (6,5%), множинними ревматоїдними вузликами (12,9%), облітеруючим бронхіолітом (3,2%). У двох шахтарів-вуглярів РА поєднувався з пневмоконіозом (силікозом, антракозом), що дозволило діагностувати у них хворобу Коліне-Каплана (6,5%).

На розвиток ураження легенів впливали стать хворих (р=0,021), їх вік (р=0,023), ступінь активності патологічного процесу (р<0,001), серологічний варіант хвороби (р=0,005), наявність кардіопатії (р=0,001), хвилинний об'єм крові (р=0,035), фракція викиду (р=0,041). У хворих жінок з ураженням легенів відмічена залежність цієї патології від змін з боку нирок (р=0,003). Тяжкість ураження органів дихання мала прямий кореляційний зв'язок з віком хворих (р=0,017), ступенем активності патологічного процесу (р<0,001), рівнями ревматоїдного чинника і С-реактивного білка у крові (відповідно р=0,005 і р<0,001). Вираженість легеневої патології у чоловіків зворотно корелювала із скорочувальною здатністю міокарда (р=0,019), а у жінок - з тривалістю захворювання (р=0,031).

Клініко-патогенетичні аспекти уражень нирок при РА. У здорових людей фізико-хімічні показники сечі виявилися такими: ПН1=69,5±0,33 мН/м, ПН2=66,3±0,56 мН/м, ПН3=59,7±0,67 мН/м, ПН4=51,6±0,66 мН/м, КН1=12,2±0,52 мНм^-1с^1/2, КН2=111±7,9 мНм^-1с^1/2, ВЕ=16,0±0,58 мН/м, ЧР=220±6,0 с, тоді як при РА відповідно ПН1=70,9±0,19 мН/м (р=0,001), ПН2=68,0±0,30 мН/м (р=0,010), ПН3=60,7±0,45 мН/м (р=0,188), ПН4=50,4±0,37 мН/м (р=0,107), КН1=13,2±0,61 мНм^-1с^1/2 (р=0,196), КН2=150±5,3 мНм^-1с^1/2 (р<0,001), ВЕ=26,0±0,62 мН/м (р<0,001), ЧР=271±9,0 с (р<0,001).

Підвищення (>M+3m здорових) показника ПН1 сечі виявлене у 65,5% хворих на РА, ПН2 - у 60,7%, ПН3 - у 46,2%, ПН4 - у 11,0%, КН1- у 30,4%, КН2 - у 56,6%, ВЕ - у 95,2%, ЧР - у 68,3%, а серед пацієнтів з нефропатією - відповідно у 84,1%, 79,6%, 50,0%, 11,4%, 29,6%, 72,7%, 100,0%, 54,6%. Якщо при традиційному обстеженні, що включало визначення рівнів протеїнурії, фібронектинурії, ₂мікроглобулінурії, відносної компактності і клітинного осаду сечі, показників азото- й електролітовидільної функції нирок, ультразвукового дослідження тощо, зміни з боку нирок виявлені у 22,9% обстежених, то за допомогою міжфазної тензіореометрії - у 95,2% (р<0,001).

У здорових жінок показники ПН1, ПН3, УН1, ВЕ і ЧР сечі були вищі, ніж у чоловіків (відповідно р=0,042, р<0,001, р=0,004, р=0,002, р=0,002), тоді як при РА, навпаки, вони виявилися більше в чоловічій групі, причому достовірно відрізнялися ПН4 (р<0,001), КН2 (р=0,023) і ВЕ (р=0,022). Стать хворих впливала на параметри ПН4 (р=0,003) і ВЕ (р=0,024). Багатофакторний дисперсійний аналіз показав, що стать хворих впливала як на стан ПН сечі (р<0,001), так і на загальні фізико-хімічні її властивості (р<0,001). Якщо ПН2 сечі підвищувався лише в групі хворих чоловіків, порівняно зі здоровими людьми чоловічої статі (р<0,001), то ПН4 - лише у жінок (р<0,001), причому на тлі зниження КН1 (р<0,001) і збільшення ЧР (р<0,001).

Порівняно з іншими обстеженими у пацієнтів з нефропатією спостерігалися більший ПН1 (р=0,003) і ПН2 (р=0,003) на фоні меншого ВЕ (р=0,028) і ЧР сечі (р=0,002). У хворих на РА підвищення ПН1 і ПН2 сечі (>M+3m хворих) відповідно більше 72 мН/м і 69 мН/м свідчило про наявність ниркової патології. Зменшення (<M-3m хворих) ПН4 сечі (<49 мН/м) на тлі збільшення її релаксації (>298 с) відноситься до прогнозпозитивних ознак розвитку нефропатії.

Інтерстиціальному нефриту були притаманні більш високий КН2 тензіограм сечі (р<0,001) і зниження її ЧР (р=0,001). Тільки при наявності амілоїдозу нирок відзначалося достовірне підвищення рівноважного ПН сечі (р=0,031). Якщо у хворих з інтерстиціальним нефритом і гломерулонефритом параметри ПН4 меншали, то у випадках розвитку амілоїдозу нирок - підвищувалися. Збільшення ПН3 і ПН4 сечі відповідно більше 65 мН/м і 53 мН/м може свідчити про розвиток амілоїдозу нирок.

З тривалістю захворювання прямо корелював ПН4 (р=0,034), а зворотно - ВЕ сечі (р=0,003). Останній також залежав від ступеня активності патологічного процесу (р=0,004). Середній артеріальний тиск мав кореляційні зв'язки з ПН4 (р=0,034) і КН1 (р=0,026), хвилинний об'єм крові - тільки з КН1 (р=0,016), загальний периферичний судинний опір - з ПН1 (р=0,016), КН1 (р=0,016) і ВЕ сечі (р=0,047).

ПН1 і КН2 тензіограм сечі прямо корелювали з показниками загальної протеїнурії (відповідно р=0,004 і р=0,028). КН2 і ПН4 були пов'язані з рівнем ₂мікроглобулінурії (відповідно р=0,003 і р=0,041). Від вмісту фібронектину в сечі фізико-хімічні параметри даної біологічної рідини не залежали.

Тяжкість перебігу нефропатії впливала на ПН1, ПН2 і релаксацію сечі (відповідно р=0,024, р=0,017, р=0,008). Показники ПН1, ПН2 і ПН3 прямо корелювали з вираженістю нефропатії (відповідно р=0,001, р=0,005, р=0,028), а ВЕ і ЧР - зворотно (відповідно р=0,040, р=0,017).

Багатофакторний дисперсійний аналіз показав, що на ПН сечі і фізико-хімічні її властивості загалом впливав розвиток нефропатії (відповідно р<0,001 і р<0,001). Параметри ПН залежали від серопозитивності захворювання (р=0,041) і показників ₂мікроглобулінурії (р<0,001). Із загальним рівнем протеїнурії були пов'язані інтегральні біофізичні властивості сечі (р=0,001), на які також впливала активність патологічного процесу (р=0,014).

Клініко-патогенетичні аспекти уражень легенів при РА. У здорових людей ПН вологи видихуваного повітря дорівнював 56,3±1,15 мН/м, КН - 313±19,5 мНм^-1с^1/2, ВЕ - 24,8±2,16 мН/м, ЧР - 463±25,5 с. При РА відзначене зменшення поверхневої активності видихувальної вологи (р=0,039), збільшення її в'язкоеластичності (р=0,006) і релаксації (р<0,001), відповідно становлячи 51,0±2,28 мН/м, 34,4±2,58 мН/м і 837±90,4 с. Без пневмопатії ПН конденсату становив 49,7 мН/м, а ЧР - 765±93,8 с, тоді як з ураженням легенів - 59,8±3,08 мН/м і 1330±207,0 с (відповідно р=0,012 і р=0,017).

Якщо при традиційному обстеженні зміни з боку легенів виявлені у 12,5% хворих, то порушення фізико-хімічних властивостей вологи видихуваного повітря - у 59,0% або в 4,7 рази частіше (р<0,001). Зменшення або збільшення (відповідно <M±3m> здорових людей) ПН, КН, ВЕ і ЧР виявлені відповідно у 51,3%, 43,6%, 59,0% і 53,9% хворих на РА. При розвитку патології легенів підвищення релаксації видихувальної вологи відмічено у всіх випадках. Збільшення часу відновлення конденсату більше 1108 с при РА свідчило про наявність легеневої патології.

Не встановлено істотного впливу статі на фізико-хімічний стан вологи видихуваного повітря. З віком хворих і тяжкістю суглобового синдрому (оціненої за індексом Лансбурі) прямо корелювали показники ПН (відповідно р=0,042 і р=0,013) і ЧР (р=0,002 і р=0,005), а зворотно - з ВЕ (р=0,027 і р=0,016). КН мав кореляційний зв'язок зі ступенем активності РА (р<0,001) і з скорочувальною здатністю міокарда (р=0,033). Зниження КН менше 183 мН/м^-1с^1/2 відносилося до прогнознегативних ознак перебігу РА. На стан конденсату повітря впливали вік хворих (р=0,034), тривалість захворювання (р=0,004) і ступінь активності патологічного процесу (р<0,001).

У здорових людей кінцевий діастолічний розмір правого шлуночка становив 2,5±0,01 см, товщина передньої стінки правого шлуночка в діастолу - 0,3±0,01 см, систолічний тиск у легеневій артерії - 20,9±0,87 мм рт.ст., діастолічний тиск у легеневій артерії - 11,7±0,76 мм рт.ст., загальний легеневий опір - 137,4±18,09 дин^.см^.с^-5, час скорочення кровотоку у легеневій артерії - 148,1±8,12 мс, об'єм форсованого видиху за першу секунду - 3,1±0,11 л/с. При РА ці показники гемодинаміки малого кола кровообігу і бронхопрохідності відповідно дорівнювали 2,6±0,02 см (р=0,026), 0,3±0,03 см, 21,9±1,09 мм рт.ст., 12,0±0,77 мм рт.ст., 201,8±17,65 дин^.см^.с^-5 (р=0,007), 132,1±3,14 мс, 3,0±0,14 л/с.

Кінцевий діастолічний розмір правого шлуночка не впливав на фізико-хімічні параметри вологи видихуваного повітря, тоді як загальний легеневий опір багато в чому визначав стан цієї біологічної рідини (р=0,004). Загальний легеневий опір мав зворотний кореляційний зв'язок з показниками ПН (р=0,026), а прямий - з ВЕ (р=0,029) і ЧР (р=0,020).

Якщо в інтактних тварин показники ПН1, ПН2 і ПН3 гомогенату легеневих тканин склали відповідно 69,0±0,53 мН/м, 60,5±0,26 мН/м і 49,8±0,42 мН/м, то у щурів з експериментальним РА - відповідно 72,5±0,23 мН/м (р<0,001), 64,1±0,30 (р<0,001) і 50,6±0,55 мН/м. Підвищення цих параметрів динамічної міжфазної тензіометрії свідчило про зменшення легеневого сурфактанту при моделі даного захворювання.

Наявність легеневої патології у хворих на РА впливала на релаксацію вологи видихуваного повітря (р=0,045), але не на його ПН і в'язкоеластичні властивості, зміни яких визначав сам ревматоїдний процес незалежно від ураження легенів. Виявлено прямий кореляційний зв'язок ЧР з тяжкістю ураження легенів (р=0,012).

Лікування хворих на РА і оцінка впливу терапії на ниркові та легеневі прояви. Усі хворі отримували нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), а 27,7% з них - базисні засоби, в тому числі амінохіноліни - 15,3%, сульфосаліцилати - 9,2%, D-пеніциламін - 2,0%, препарати золота - 1,2%. Глюкокортикоїдні гормони використали у 70,3% хворих (у ¹/₃ пацієнтів гормони призначалися внутрішньосуглобово), імунодепресанти цитотоксичної дії - у 11,3%, поліферментні суміші (ПФС) (вобензим або флогензим) - у 16,6%, причому у 8,8% - на тлі гормонів, у 2,0% - гормонів і цитостатиків, у 5,6% - ізольовано.

Ефект від лікування був досягнутий у 78,3% хворих, а “значне поліпшення” констатовано у 15,7%. Порівняно з ізольованим використанням НПЗП підключення до лікування базисних засобів і ПФС незначно впливало на результати терапії, тоді як призначення глюкокортикоїдних гормонів істотно поліпшувало результати лікувальних заходів (р<0,001). У свою чергу, використання цитостатиків, ПФС та їх комбінації на фоні кортикостероїдів покращувало ефективність лікування (відповідно р<0,001, р<0,001, р<0,001).

В цілому, на результати терапії позитивно впливали глюкокортикоїдні гормони (р<0,001), ПФС з гормональними препаратами (р=0,024), цитостатики з гормонами (р<0,001) та їх комбінації (р=0,006), але не базисні засоби та ізольоване застосування ПФС. Ефективність лікування мала зворотний кореляційний зв'язок з числом уражених суглобів (р=0,022), показниками ревматоїдного чинника у крові (р<0,001) і тяжкістю ниркової патології (р=0,001).

Ураження нирок суттєво погіршувало ефективність терапевтичних заходів (р<0,001), тоді як наявність легеневої патології впливала на результати лікування значно менше (р=0,099). На терапевтичний ефект відносно нефропатії впливали початковий ступінь активності патологічного процесу (р=0,021), гломерулонефрит (р=0,020) та амілоїдоз нирок (р=0,008). На результати лікування легеневої патології несприятливо впливала тяжкість суглобового синдрому (р=0,030). Ефективність лікування патології нирок і легенів зворотно корелювала з титрами ревматоїдного чинника у крові (відповідно р=0,001 і р<0,001).

Показники загальної ефективності лікування хворих на РА не залежали від початкових фізико-хімічних параметрів сечі і вологи видихуваного повітря, тоді як результати терапії, що спрямована на нефропатію, були зворотно пов'язані з рівноважним ПН сечі (р=0,046), а на пневмопатію - з ПН (р<0,001), ЧР вологи видихуваного повітря (р=0,008), КН (р<0,001) і ВЕ (р=0,019).

У загальній групі хворих на РА у процесі лікування відновлювався ПН сечі, але при цьому зростав КН1 тензіограм (р=0,015). У хворих з ураженням нирок не встановлено достовірних змін фізико-хімічних параметрів сечі після проведеного лікування. На фізико-хімічний стан сечі при РА не надавали впливу НПЗП, базисні засоби, імунодепресанти цитотоксичної дії і ПФС, тоді як глюкокортикоїдні гормони впливали на в'язкоеластичні властивості даної біологічної рідини (р=0,004). Ниркова патологія у вигляді гломерулонефриту та інтерстиціального нефриту зі значеннями ВЕ сечі більше 28 мН/м вимагає призначення хворим глюкокортикоїдних гормонів.

У процесі лікування констатована нормалізація часу релаксації вологи видихуваного повітря, хоч ПН і ВЕ залишалися достовірно підвищеними порівняно зі значеннями у здорових людей. На фізико-хімічні показники цієї біологічної рідини не впливали базисні засоби, глюкокортикоїдні гормони та імунодепресанти цитотоксичної дії. Тільки на тлі системної ензимотерапії вдалося нормалізувати КН і ВЕ вологи видихуваного повітря. У зв'язку з цим можна вважати, що зміни якісного і кількісного складу легеневого сурфактанту у хворих на РА вимагають підключення до комплексного лікування ПФС.

Лікування хворих на РА без ПФС статистично достовірно зменшувало ранкову скутість (на 77,1%) і поліпшувало функцію суглобів (на 50,0%). Підключення до комплексу лікувальних заходів вобензиму або флогензиму змінювало ці показники відповідно на 98,1% і 71,4%, але при цьому підвищувало силу стиснення кисті (на 42,9%), зменшувало індекс Річі (на 52,7%) і рахунок болю (на 42,9%).



ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в:

У хворих на РА патологія нирок у 60% випадків перебігає у вигляді гломерулонефриту, у 25% - інтерстиціального нефриту і у 16% - амілоїдозу, а зміни з боку легенів проявляються сухим або ексудативним плевритом (у 39% пацієнтів), дифузним інтерстиціальним фіброзом (у 29%), ревматоїдними вузлами, у тому числі внаслідок синдрому Коліне-Каплана (у 23%), фіброзуючим альвеолітом (у 7%) та облітеруючим бронхіолітом (у 3%).

На розвиток нефропатії і легеневої патології у хворих на РА впливають тривалість захворювання, його стадія, ступінь активності патологічного процесу, серопозитивність і поширеність артриту, показники артеріального тиску, хвилинного об'єму крові, фракції викиду крові лівим шлуночком і скорочувальність міокарда.

У хворих на РА спостерігаються порушення ПН, ВЕ і ЧР сечі, що залежить від нозологічної форми нефропатії, її тяжкості, тривалості захворювання, ступеня активності процесу, гемодинамічних показників, рівнів протеїнурії і ₂-мікроглобулінурії.

Виникнення пневмопатії при РА супроводиться підвищенням ЧР вологи видихуваного повітря, яке прямо відображає тяжкість легеневої патології. На фізико-хімічний стан легенів впливають вік хворих, тривалість захворювання, ступінь активності патологічного процесу і загальний легеневий судинний опір. Порушення легеневого сурфактанту при РА підтверджують зміни динамічного ПН гомогенатів легеневої тканини у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом.

За допомогою адсорбційної тензіореометрії патологія нирок і легенів діагностується відповідно в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж при загальновизнаному обстеженні, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря.

Ураження нирок істотно погіршує загальну ефективність терапевтичних заходів при РА. На результати лікування нефропатії негативно впливає ступінь активності хвороби, а легеневої патології - тяжкість суглобового синдрому. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на фізико-хімічні властивості сечі, а ПФC - на параметри видихуваного повітря. Системна ензимотерапія не тільки відновлює стан легеневого сурфактанту, але й поліпшує перебіг суглобового синдрому.

Практичні рекомендації

У хворих на РА підвищення ПН1 і ПН2 сечі відповідно >72 мН/м і >69 мН/м свідчить про наявність ниркової патології і прямо відображає її тяжкість. Дані тести доцільно використовувати для контролю за ефективністю лікувальних заходів. Зменшення ПН4 сечі <49 мН/м на фоні збільшення її релаксації >298 с відноситься до прогнозпозитивних ознак розвитку нефропатії.

Збільшення KН2 сечі >166 мНм^-1с^1/2 в процесі використання НПЗП та інших медикаментозних засобів може свідчити про появу тубулоінтерстиціальних ускладнень терапії, а підвищення ПН3 і ПН4 сечі відповідно >65 мН/м і >53 мН/м - про розвиток амілоїдозу нирок. Ревматоїдний гломерулонефрит та інтерстиціальний нефрит зі значеннями ВЕ сечі >28 мН/м вимагають призначення хворим глюкокортикоїдних гормонів.

Підвищення ЧР вологи видихуваного повітря >1108 с свідчить про наявність легеневої патології у хворих на РА, а його значення відображають тяжкість пневмопатії. Зниження КН <183 мН/м^-1с^1/2 відноситься до прогнознегативних ознак перебігу захворювання. Зміни якісного і кількісного складу легеневого сурфактанта у хворих на РА вимагають підключення до комплексного лікування ПФC.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Белоконь А.М., Ермолаева М.В. Межфазная тензиометрия биологических жидкостей при ревматоидном артрите. Глава 8 / В кн.: Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в терапевтической практике / Под ред. В.Н.Казакова, А.Ф.Возианова.-Донецк: Из-во медунивер., 2000.-С.82-94.

Здобувачем проведена міжфазна тензіометрія сечі у хворих на РА в процесі лікування.

Белоконь А.М. Межфазная тензиометрия мочи при хроническом бронхите. Глава 14 / В кн.: Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в терапевтической практике / Под ред. В.Н.Казакова, А.Ф.Возианова.-Донецк: Из-во медунивер., 2000.-С.136-148.

Белоконь А.М. Использование системной энзимотерапии в клинической практике. Глава 3 / В кн. Системная ферментная терапия нефритов / Под ред. О.В.Синяченко, В.Н.Коваленко, Г.А.Игнатенко.-Донецк: Донеччина, 2000.-С.49-62.

Синяченко О.В., Щербаков К.С., Белоконь А.М., Владзимирский А.В. Легочный сурфактант и новые подходы к его исследованию в клинической практике // Врачебная практика.-1999.-№5.-С.25-30.

Здобувачем обгрунтоване використання динамічної міжфазної тензіометрії конденсату вологи видихуваного повітря.

Синяченко О.В., Корж Е.В., Казаков В.Н., Белоконь А.М., Владзимирский А.В. Состояние легочного сурфактанта при экспериментальном пылевом бронхите по данным динамической межфазной тензиометрии // Медицина труда и промышленная экология.-1999.-№10.-С.21-25.

Здобувачем виконана міжфазна тензіометрія гомогенатів легеневої тканини у експериментальних та інтактних тварин.

Возианов А.Ф., Казаков В.Н., Синяченко О.В., Щербаков К.С., Белоконь А.М., Левада И.Н. Межфазная тензиометрия и реометрия конденсата влаги выдыхаемого воздуха при хроническом гломерулонефрите // Архив клинической и экспериментальной медицины.-1999.-Т.8, №2.-С.130-134.

Здобувачем проведена міжфазна тензіометрія вологи видихуваного повітря у хворих і здорових людей.

Синяченко О.В., Казаков В.Н., Файнерман В.Б., Белоконь А.М., Щербаков К.С., Ермолаева М.В. Новый метод изучения физико-химических свойств конденсата влаги выдыхаемого воздуха // Український пульмонологічний журнал.-2000.-№4.-С.32-34.

Здобувачем проведена адсорбційна тензіореометрія вологи видихуваного повітря у здорових людей.

Синяченко О.В., Казаков В.М., Єрмолаєва М.В., Левада І.М., Білоконь А.М., Єгудіна Є.Д. Зміни динамічних міжфазних тензіограм крові і сечі при ревматичних захворюваннях // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №1.-С.126-130.

Здобувачем виконана міжфазна тензіометрія сечі у хворих на РА.

Синяченко О.В., Казаков В.Н., Левада И.Н., Белоконь А.М., Файнерман В.Б., Ермолаева М.В. Межфазная тензиометрия и реометрия мочи при хроническом гломерулонефрите // Нефрология.-2000.-Т.4, №2.-С.51-55.

Здобувачем проведена міжфазна тензіореометрія сечі у хворих і здорових людей.

Игнатенко Т.С., Звягина Т.В., Белоконь А.М., Егудина Е.Д., Степанова Н.М. Влияние артериального давления на динамическое поверхностное натяжение крови при воспалительных болезнях соединительной ткани // Архив клинической и экспериментальной медицины.-2000.-Т.10, №1.-С.15-17.

Здобувачем виконана міжфазна тензіометрія крові у хворих на РА.

Синяченко О.В., Степанова Н.М., Ігнатенко Г.А., Деяк С.І., Білоконь А.М., Звягіна Т.В. Ефективність системної ензимотерапіі хворих на системний червоний вовчак // Український ревматологічний журнал.-2000.-Т.1. №1.-С.41-43.

Здобувачем оцінено вплив системної ензимотерапії на фізико-хімічні параметрі біологічних рідин.

Синяченко О.В., Казаков В.Н., Зяблицева М.В., Белоконь А.М., Левада И.Н. Динамическая межфазная тензиометрия мочи у больных хроническим пиелонефритом // Нефрология.-2000.-Т.4, №3.-С.62-66.

Здобувачем виконана міжфазна тензіореометрія сечі у хворих і здорових людей.

Trukhin D.V., Synyachenko O.V., Kazakov V.N., Belokon A.M., Pison U. Dynamic surface tension and surface rheology of biological liquids // Colloids Surfaces Biointerfaces.-2001.-Vol.21.-P.231-238.

Здобувачем проведена міжфазна тензіореометрія сечі і конденсату вологи видихуваного повітря у хворих на РА.

Синяченко О.В., Щербаков К.С., Степанова Н.М., Белоконь А.М., Мухин И.В. Влияние синглетно-кислородной терапии на физико-химические свойства конденсата влаги выдыхаемого воздуха при хроническом гломерулонефрите // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія.-2001.-Т.25, №1.-С.34-36.

Здобувачем виконана міжфазна тензіореометрія конденсату вологи видихуваного повітря у хворих і здорових людей.

Trukhin D.V., Synyachenko O.V., Makievski A.V., Belokon A.M. Dynamic surface tensiometry and surface reology of biological liquids as diagnostic tools to monitor therapy // Clinical Laboratory.-2001.-Vol.47, №11-12.-P.620-621.

Здобувачем проведена міжфазна тензіореометрія сечі і конденсату вологи видихуваного повітря у хворих на РА.

Синяченко О.В., Єгудіна Є.Д., Степанова Н.М., Білоконь А.М., Левада І.М. Зміни динамічного поверхневого натягу сечі при вовчаковому гломерулонефриті // Лікарська справа.-2001.-№4.-С.63-66.

Здобувачем виконана міжфазна тензіометрія сечі у хворих і здорових людей в процесі лікування.

Білоконь А.М. Фізико-хімічні властивості біологічних рідин у хворих на ревматоїдний артрит // Український ревматологічний журнал.-2001.-Т.6, №4.-Додаток.-С.21.

Белоконь А.М. Физико-химическая характеристика конденсата влаги выдыхаемого воздуха при ревматоидном артрите // Український медичний часопис.-2002.-Т.24, №1.С.50-54.

Белоконь А.М. Динамическое поверхностное натяжение крови и мочи при ревматоидном артрите с поражением почек // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей.-2000.-Т.4, №1.-С.73-76.

Синяченко О.В., Левада І.М., Щербаков К.С., Білоконь А.М. Стан динамічного поверхневого натягу крові та сечі при нирковій недостатності у хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології: Зб.наукових праць.-Вип. 4.-Київ: Задруга, 2000.-С.145-149.

Здобувачем виконана міжфазна тензіометрія сечі у хворих і здорових людей.

Білоконь А.М. Спосіб діагностики порушень сурфактантної системи легенів // Патент 37042 А України, G01N33/50.-№2000031446, заявл.14.03.2000; Опубл.16.04.2001; Бюл.№3.

Belokon A.M. Interfacial tensiometry and blood reogramms in rheumatoid arthritis // Int. Workshop Surf. Sci. Med. Biol: Program. Abstracts.-Donetsk, 2000.-P.40.

Synyachenko O.V., Belokon A.M., Lylyk S.V., Trukhin D.V., Fainerman V.B. Dynamic surface tensions of mixed protein/surfactant solutions as model of real biological liquids - a maximum bubble pressure study // Fundamentals of Formulation: Food Colloids: Abstracts.-Potsdam, Germany, 2000.-P.67.

Размещено на Allbest.ru

...