Структурно-функціональний стан пародонту і опорного скелету у жінок в пре- та постменопаузі та шляхи корекції їх порушень

Захист дисертації відбудеться 21.02.2002року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.05 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий 19.01 2002 року.

Вчений секретар

В результаті комплексного обстеження жінок в пре- та постменопаузі визначено особливості захворювань пародонта залежно від тривалості постменопаузального періода. Для перименопаузального періода характерним є активізація дистрофічно-запальних процесів в пародонті з частим загостренням перебігу генералізованого пародонтиту. Зі збільшенням тривалості постменопаузального періода прогресують дистрофічно-запальні процеси в пародонті, прискорюється втрата зубів.

Вперше визначені клінічні особливості перебігу генералізованого пародонтиту в постменопазуальному періоді.

Вперше визначено ефективність застосування в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту препаратів замісної гормональної терапії (ЗГТ) та активних метаболітів вітаміну D в комбінації з препаратами кальцію у жінок залежно від тривалості постменопаузального періода.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці диференціального підходу до призначення остеотропних препаратів в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у жінок, залежно від тривалості постменопаузального періоду. Доведена ефективність застосування препаратів ЗГТ в комбінації з препаратами кальцію в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у жінок в перименопаузальному та ранньому постменопаузальному періодах. Для жінок в пізньому постменопаузальному періоді ефективним є застосування препаратів кальцію та активних метаболітів вітаміну D.

Розроблені рекомендації для діагностики, лікування і профілактики генералізованого пародонтиту у жінок пре- та постменопаузального періодів впроваджені на кафедрі стоматології КМАПО ім. П.Л.Шупика, в міській клінічній стоматологічній поліклініці. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр стоматології КМАПО ім. П.Л.Шупика, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою здобувача. Клінічні, рентгенологічні, денситометричні та лабораторні методи дослідження, їх статистична обробка, висновки проведені автором самостійно та під керівництвом професора, доктора медичних наук Г.М.Вишняк та професора, доктора медичних наук В.В.Поворознюка.

Денситометричні, лабораторні біохімічні дослідження проведені автором спільно із співробітниками відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату інституту геронтології АМН України (керівник -- д.м.н., професор В.В.Поворознюк)^*.

Вивчення гормонального гомеостазу проводились в лабораторії відділу ендокринології, репродукції та адаптації інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України (керівник -- чл.-кор. НАН та АМН України, професор О.Г.Резніков)^*.

Клінічні дослідження проводили на базі міської стоматологічної поліклініки та у відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату інституту геронтології АМН України^** Автор щиро вдячний співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в проведенні досліджень..

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були повідомлені на науково-практичних конференціях: першій науково-практичній конференції “Остеопороз: епідеміологія, клініка, лікування та профілактика” (Київ, 1995); другому міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998); першому з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999). Апробацію дисертації проведено на засіданні кафедр стоматологічного профілю КМАПО ім. П.Л. Шупика та Апробаційної вченої ради Д26.003.05 НМУ ім. О.О. Богомольця за спеціальністю стоматологія. пародонт опорний скелет постменопаузальний

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 3 із них -- у виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 публікацій-- у наукових збірниках, тезах конгресів, з'їздів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів особистих досліджень, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел літератури. Основний текст дисертації викладено на 136 сторінках машинописного тексту. Робота ілюстрована 16 рисунками, 26 таблицями. Список використаних джерел літератури включає 236 найменувань, в тому числі 174 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Обстежено 215 жінок віком від 20 до 70 років, яких було розподілено залежно від наявності менструальної функції та тривалості постменопаузального періоду на такі групи.

I група -- здорові жінки репродуктивного віку; середній вік 33,4±1,9 року.

II група -- жінки з нерегулярним менструальним циклом та іншими ознаками пременопаузи та при відсутності менструальної функції до року (перименопаузальний період); середній вік 48,2±0,6 року.

Відрахунок постменопаузального періоду розпочинається через рік після завершення останньої менструації. менопаузою вважається остання менструація.

III група -- жінки з ранньою постменопаузою від 1-го до 5-ти років; середній вік 52,3±0,67 року.

ІV та V групи складають жінки в пізній постменопаузі.

ІV група -- жінки, тривалість постменопаузального періоду у яких від 6-ти до 10 років (середній вік 58,6±0,7 року).

V група -- жінки з тривалістю постменопаузи більше 10 років (середній вік 64,8±0,9 року).

Кожна група розподілялась на дві підгрупи залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини (КТ) опорного скелета за даними ультразвукової денситометрії: 1 підгрупа -- жінки з нормальною KT (індекс міцності (ІМ) кісткової тканини більше 89%), підгрупа 2 -- жінки з діагностованою остеопенією та остеопорозом (ІМ менше або дорівнює 89%).

У дослідження не включались пацієнтки з захворюваннями ендокринної системи, нирок, новоутвореннями, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, які можуть впливати на метаболізм КТ.

Клінічне стоматологічне обстеження пацієнтів проводили за традиційною схемою. При встановленні діагнозу хвороб пародонта керувались класифікацією М.Ф. Данилевського (1994).

Для реєстрації стану тканин пародонта використовувались індекси РМА -- папілярно-маргінально-альвеолярний (I.Schour, M.Massler, 1967), індекс гігієни (за Green-Vermillion, 1964), пробу Писарєва-Шиллера та кровоточивість ясен, визначали ступінь рухомості зубів за Д.А.Ентіним. Наявність травматичної оклюзії встановлювали за допомогою спеціального реєстраційного вкладишу за методом А.І.Пушенко (1972), вимірювали глибину пародонтальної кишені та рівень дентального прикріплення (в мм). Для оцінки ступеня та характеру змін альвеолярного відростка проводили рентгенологічне дослідження внутрішньоротовим контактним методом та за допомогою панорамної рентгенографії.

Стан кісткової системи оцінювали за допомогою ультразвукового денситометра “Achilles+” (фірма “Lunar Corp.”, США, 1995 р.). Перед дослідженням щодня проводили калібрування приладу та визначали такі ультразвукові параметри:

- швидкість поширення ультразвуку (ШПУ, м/сек), що являє собою швидкість проходження ультразвуку крізь кістку, залежить від еластичності та щільності кістки, виражається в м/сек.;

- широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц) -- показник, що характеризує втрату інтенсивності ультразвуку в середовищі його поширення, виражається в дБ/МГц і відбиває не тільки кісткову щільність, але і кількість, розміри і просторову орієнтацію трабекулярної КТ.

Індекс міцності КТ (ІМ, %), який вираховується на основі показників ШПУ та ШОУ (D.Hans et al., 1993).

Індекс міцності відображає стан губчастої кісткової тканини обстежуваного порівняно з категорією дорослих у віці 20 років.

Біохімічні дослідження включали:

визначення маркерів кісткового метаболізму -- гідроксипроліну за методом S.Frey у модифікації В.П. Перфілова;

визначення рівня Са в крові та сечі.

Також визначали рівень гонадотропних гормонів в сироватці крові: лютеїнізуючого (ЛГ), фолікулостимулюючого (ФСГ) імуноферментним методом та статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону) радіоімунним методом.

Достовірність виявлених результатів оцінювали за критерієм Ст'юдента. Статистична обробка матеріалу проводилась згідно з рекомендаціями Г.Корна, Т.Корна (1984), О.А.Гусака, Г.М.Гусака (1991), О.П.Мінцера, Б.Н.Угарова, В.В.Власова (1991).

Результати досліджень. Результати проведених досліджень свідчать, що з віком збільшується питома вага ГЗП серед жінок обстежених груп.

Якщо у жінок репродуктивного віку ГЗП діагностуються в 35,6% випадків, то в пізній постменопаузі поширеність ГЗП вже становить 90,5% випадків (рис. 1). В групі перименопаузальних жінок ГЗП діагностовані нами в 66,7% випадків, що майже в 2 рази перевищує цей показник в групі жінок репродуктивного віку. Подальше зростання цього показника має менш виразний характер.

Рис. 1 Частота виявлення генералізованого пародонтиту у обстежених залежно від менструальної функції та тривалості постменопаузального періода

Примітка. В рисунках та таблицях, представлених в авторефераті: І група -- жінки репродуктивного віку; ІІ група -- жінки в перименопаузальному періоді; ІІІ група -- жінки в ранньому постменопаузальному періоді; ІV група -- жінки в пізньому постменопаузальному періоді від 5 до 10 років; V група -- жінки в пізньому постменопаузальному періоді більше 10 років.

Проведене клінічне обстеження тканин пародонта виявило погіршення всіх показників, які характеризують стан тканин пародонта у жінок з віком та збільшенням тривалості постменопаузального періоду.

В перименопаузальному періоді визначено збільшення індексів, які характеризують запалення ясен: РМА -- 1,5±0,2, індекс гігієни -- 0,91±0,21, проба Писарєва-Шиллера -- 1,68±0,11, кровоточивість ясен -- 0,45±0,11 в порівнянні 0,88±0,09, 0,62±0,06, 1,32±0,09, 0,18±0,57 відповідно у жінок репродуктивного віку (р<0,01 для всіх показників) (рис. 2).

Рис. 2 Показники стану пародонта залежно від менструальної функції та тривалості постменопаузального періода

В групі перименопаузальних жінок значно зростає глибина пародонтальної кишені: від 0,35±0,07 мм у жінок репродуктивного віку до 1,41±0,3 мм (р<0,01). Показник зниження дентального прикріплення підвищується в 5 разів порівняно з жінками репродуктивного віку й складає 1,63±0,3 мм у жінок в перименопаузі (р<0,01).

Зі збільшенням тривалості постменопаузального періоду зростання показників, що характеризують стан тканин пародонта, має менш виразний характер. Жінки в періоді пізньої постменопаузи (тривалість постменопаузального періоду більше 10 років) мають найбільші значення показника рівня дентального прикріплення (2,74±0,37 мм) та глибини пародонтальної кишені (2,3±0,37 мм). Значення індексів (РМА -- 1,51±0,16, індекс гігієни -- 1,19±0,15, проба Писарєва-Шиллера -- 1,82±0,14, кровоточивість ясен -- 0,86±0,17) також поступово зростають порівняно з жінками перименопаузального періоду (1,50±0,16, 0,91±0,12, 1,68±0,71, 0,45±0,11 відповідно). Але відмінність не є достовірною.

З віком також погіршується стан твердих тканин зубів, зменшується їх кількість. Привертає увагу той факт, що зі збільшенням тривалості постменопаузального періоду частіше спостерігаються некаріозні ураження твердих тканин зубів -- клиноподібні дефекти та стирання твердих тканин зубів, що спричиняє появу симптомокомплексу: болю при дії термічних та механічних подразників.

Найбільша втрата зубів спостерігається в пізній постменопаузі, порівняно з жінками репродуктивного віку. Кількість зубів в цій групі обстежених 20,16±1,22 (показник втрати зубів становить 7,9±1,2). В періоди пізньої постменопаузи втрата зубів в більшості випадків пов'язана з ускладненням генералізованого пародонтиту. Кількість зубів і втрата зубів корелюють з віком обстежених та тривалістю постменопаузального періоду: існує різниця в швидкості втрати зубів і вона суттєво збільшується після настання менопаузи (рис. 3).

Рис. 3 Кількість зубів всіх груп обстежених залежно від менструальної функції та тривалості постменопаузального періоду

Дистрофічно-запальні процеси в пародонті протікають на фоні зниження продукції статевих гормонів внаслідок гормональної перебудови в організмі. Для жінок в перименопаузальному періоді характерним є зниження рівня статевих гормонів (естрогену та прогестерону) і підвищення рівня гонадотропних гормонів (лютеінізуючого та фолікулостимулюючого). В перименопаузальному періоді рівень естрадіолу знижується до 113,8±2,1 Нмоль/л, на відміну від 369,7±22,4 Нмоль/л у жінок репродуктивного віку, та підвищуються рівні лютеінізуючого і фолікулостимулюючого гормонів до 54,3±1,1 МО/л та 49,8±0,8 МО/л відповідно, в порівнянні з жінками репродуктивного віку, у яких рівень лютеінізуючого та фолікулостимулюючого гормонів становить 7,6±0,8 МО/л та 4,3±0,2 МО/л відповідно.

Характеризуючи стан КТ опорного скелета, можна відзначити, що зі збільшенням тривалості постменопаузального періода погіршуються показники швидкості поширення ультразвуку (ШПУ) та широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ). Достовірне зниження цих показників та індексу міцності (ІМ) КТ спостерігається в групі жінок в ранній постменопаузі, що характеризує постменопауазальну втрату КТ (рис. 4).

Рис. 4 Структурно-фукціональний стан кісткової тканини залежно від менструальної функції та тривалості постменопаузального періоду

Примітка: * -- р<0,05; ** -- р<0,01; *** -- р<0,001 в порівнянні з жінками репродуктивного віку.

З метою вивчення активності резорбтивних процесів кісткової тканини в цілому та в альвеолярному відростку нами проведені дослідження по визначенню рівня гідроксипроліну по відношенню до креатиніну. Аналізуючи наведені дані, можна відзначити: рівень гідроксипроліну найвищий в групі жінок з ранньою постменопаузою, що свідчить про активні резорбтивні процеси в кістковій тканині цих жінок. Активація цих резорбтивних процесів в КТ відбувається незалежно від наявного стану КТ, тобто показники структурно-функціонального стану КТ за даними ультразвукової денситометрії можуть бути в межах норми, а процес резорбції кістки вже почався, але клінічно ще не проявився, що було характерним для жінок перименопаузальної групи; а в групах жінок з більшою тривалістю постменопаузального періоду зміни в КТ вже реєструються. Так, показник індексу міцності (ІМ) в ранній постменопаузі становить 87,4±1,7%. Знижуються показники ШПУ до 1548±3,5 м/с, ШОУ -- до 111,0±1,5 дБ/МГц.

Разом з тим спостерігається певна відповідність у показниках, які характеризують стан тканин пародонта та вираженість резорбтивного процесу за показником рівня гідроксипроліну сечі. Тобто наявність активного дистрофічно-запального процесу в пародонті у жінок в перименопаузі та в ранній постменопаузі підтверджується високими показниками рівня гідроксипроліну сечі.

Для жінок в пізній постменопаузі характерним є розвиток постменопаузального остеопорозу, найвищі показники деструкції альвеолярної кістки (глибина пародонтальної кишені, зниження дентального прикріплення) та стабілізація показників гідроксипроліну сечі, що можна пояснити зниженням інтенсивності резорбтивних процесів в КТ опорного скелета. Таким чином, рівень гідроксипроліну сечі, що характеризує активність резорбтивних процесів КТ опорного скелета, може відображати активність дистрофічно-запальних процесів в пародонті.

Аналізуючи стан тканин пародонта у жінок з нормальною КТ за даними ультразвукової денситометрії та з остеопенією та остеопорозом в репродуктивному віці, в перименопаузі та в ранній постменопаузі нами не виявлено вірогідних відмінностей у показниках стану тканин пародонта в двох підгрупах. В пізній постменопаузі встановлена вірогідна відмінність в показниках глибини пародонтальної кишені між двома підгрупами (р<0,01). У жінок з остеопенією та остеопорозом спостерігається більша глибина пародонтальної кишені, ніж у жінок з нормальною КТ. У жінок в пізній постменопаузі реєструється зниження дентального прикріплення та глибини пародонтальної кишені на рівні 1,3±0,46 мм та 0,96±0,46 мм у жінок з нормальною КТ, і 2,35±0,4 мм та 2,05±0,44 мм відповідно у жінок з діагностованою остеопенією та остеопорозом. Таке ж співвідношення спостерігається й у обстежених жінок з тривалістю постменопаузального періода більше 10 років.

Таким чином, у всіх груп обстежених жінок з генералізованими захворюваннями пародонта на фоні зниження продукції статевих гормонів яєчниками, спостерігається погіршення стану КТ опорного скелета та паралельно з ним йде деструкція альвеолярного відростка на фоні хронічного перебігу генералізованого пародонтита. Найбільш різке погіршення показників стану альвеолярної кістки спостерігається у жінок перименопаузального періоду, коли зміни в КТ опорного скелета ще не виражені. Важливим є те, що зміни в тканинах пародонта, зокрема в альвеолярній кістці, передують змінам в опорному скелеті, які більш виражені у жінок в пізній постменопаузі.

Аналіз результатів клінічних, рентгенологічних, денситометричних та біохімічних досліджень особливостей перебігу захворювань пародонта у жінок в різні вікові періоди, пов'язаних із зниженням продукції статевих гормонів дозволив нам розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію порушень стану тканин пародонта, який включає:

1) традиційні заходи (санація порожнини рота, усунення всіх місцевих подразнюючих чинників, санація та хірургічне лікування пародонтальної кишені, нормалізація оклюзії -- вибіркове пришліфування зубів, шинування рухомих зубів, раціональне протезування; регулярне проведення професійної гігієни порожнини рота); 2) корекцію дієти, спрямовану на збалансування мікроелементного та вітамінного балансу; 3) проведення остеотропної терапії.

Залежно від ступеня та характеру перебігу генералізованого пародонтиту (загострення чи хронічний перебіг) корегувалось призначення антибактеріальних препаратів: шлях введення, доза, тривалість призначення антибактеріального препарату.

Для усунення пародонтальної кишені глибиною до 3 мм використовувались хірургічні методи: гінгівотомія, гінгівектомія та закритий кюретаж. Пародонтальну кишеню глибиною більше 3 мм ліквідували, проводячи кюретаж (закритий чи відкритий) або клаптеву операцію (з підсадкою або без підсадки трансплантанту), залежно від клінічної ситуації.

Головним аспектом корекції дієти є необхідність нормалізації фосфорно-кальцієвого обміну. Для забезпечення надходження кальцію в необхідній кількості (1500 мг/добу за рекомендаціями ВООЗ) доцільним є вживання молока, молочних продуктів, капусти, моркви, хурми, а також продуктів, які містять речовини, що підвищують засвоювання кальцію (лактоза, галактоза, лимонна кислота, магній).

Підтримання балансу кальцію в організмі залежить не тільки від його кількості у фактичному раціоні, але й від всмоктування у кишечнику. Інтенсивність всмоктування кальцію залежить від функціонального стану органів травлення, характеру сполук кальцію, забезпеченості вітаміном D.

Паралельно з усіма загальними та місцевими заходами проводили остеотропну терапію за загальними показаннями.

Показанням для призначення остеотропних препаратів жінкам в різні вікові періоди є:

недостатній вміст кальцію та вітаміну D в продуктах харчування;

факт настання менопаузи;

вік старше 50 років.

Нами проведено довготривалі спостереження в групах пацієнтів, які отримували препарати кальцію, вітаміну D та замісну гормональну терапію (ЗГТ) не менше 1 року.

Замісна гормональна терапія призначалась гінекологом та проводилась на фоні збалансованої дієти відносно кальцію. Якщо за даними анамнезу з'ясовувалось, що жінка недостатньо отримує кальцій з продуктами харчування, їй призначались препарати кальцію у дозі 500 мг/добу. Нами обстежені жінки, які приймали комбіновану послідовну ЗГТ препаратами клімен (2 мг естрадіолу валерату та 1 мг ципротерону ацетату) та клімонорм (2 мг естрадіолу валерату та 0,15 мг левоноргестрелу) не менше року. Обстеження цих жінок нами проведено до лікування та після проведення ЗГТ протягом 1 року. Групи були стандартизовані за віком та тривалістю постменопаузального періоду.

Серед пацієнток у перименопаузальному періоді виділено дві підгрупи: 1-у підгрупу склали 15 жінок (середній вік 47,5±0,6 року), які отримували ЗГТ, та 2-гу -- контрольну підгрупу -- 18 жінок (середній вік 48,8±0,9 року). В ранньому постменопаузальному періоді також виділені підгрупа жінок, які отримували ЗГТ: 1-а підгрупа 21 жінка (середній вік 51,6±0,7 року) та 2-а контрольна підгрупа -- 16 жінок (середній вік 52,3±1,2 року).

В підгрупах пацієнтів, які приймали ЗГТ, після лікування показники стану тканин пародонта мали тенденцію до нормалізації: індекс РМА, індекс гігієни, проби Писарєва-Шиллера та кровоточивість, що свідчить про ліквідацію активних запальних процесів в тканинах пародонта. Зменшився також і показник глибини пародонтальної кишені в двох групах обстежених, що обумовлено ефективністю місцевої та загальної терапії. Клімен та клімонорм нормалізують гормональний гомеостаз: знижують рівень в крові гонадотропних гормонів та підвищують рівень естрадіолу та прогестерону, що, в свою чергу, сприяє зниженню швидкості резорбції КТ і збалансованню ремоделювання кісткової системи.

Нормалізація ремоделювання КТ позитивно впливає і на стан альвеолярного відростка. Якщо покращення показників РМА, індексів гігієни, проби Писарєва-Шиллера та кровоточивості можна пояснити ефективно проведеною антибактеріальною терапією, то стабілізація показника зниження дентального прикріплення вказує на ефективність проведеної остеотропної терапії.

В контрольних групах обстежених показники стану тканин пародонта нормалізовані після проведеного місцевого лікування та професійної гігієни порожнини рота. Проте в контрольній групі обстежених також протягом року в 32% випадків діагностувалось загострення хронічного перебігу генералізованого пародонтиту, що вимагало втручання лікаря-стоматолога, та погіршувався показник зниження дентального прикріплення. В контрольній 2-й підгрупі перименопаузальних жінок показник зниження дентального прикріплення становив 1,98±0,51 мм після року спостереження проти 1,63±0,31 мм до лікування. В 2-й підгрупі жінок в ранній постменопаузі -- 1,49±0,41 мм після року спостереження проти 1,3±0,2 мм до лікування.

Для жінок в періоді пізньої постменопаузи рекомендовані: препарати кальцію та вітаміну D. Альфакальцидол (альфа-Д3-Тева) -- біохімічний попередник кальцітріолу, що швидко трансформується в печінці у 1,25(ОН)2D3. Гліцерофосфат кальцію призначали по 1 чайній ложці тричі на добу після прийому їжі. Добова доза становила 636 мг кальцію та 559 мг фосфору.

Препарати вітаміну D (альфа-Д3-Тева) призначали по 0,5 мг/добу на фоні дієти, збагаченої кальцієм. При недостатньому вмісті кальцію в раціоні харчування призначались препарати кальцію в дозі 500 мг/добу.

Для дослідження ефективності запровадженого комплексу профілактично-лікувальних заходів було проведено довготривале спостереження у групах пацієнтів, що приймали препарати: гліцерофосфат кальцію, альфа-Д3-Тева та кальцію порівняно із контрольною групою після року лікування.

Після року спостереження найкращі показники стану тканин пародонта спостерігались в групі, яка отримувала альфа-Д3-Тева в комбінації з препаратами кальцію. На 50% знизились показники РМА, індексу гігієни, проби Писарева-Шиллера, кровоточивості ясен. Ефективне поєднання місцевих та остеопротекторних засобів є стійке покращення стану тканин пародонта. Зник набряк, гіперемія ясен, патологічний процес в альвеолярній кістці.

В контрольній групі, у якій не застосовували остеотропну терапію, за термін спостереження зафіксовано 5 випадків загострення перебігу генералізованого пародонтиту. Покращання показників індексу РМА, індексу гігієни, проби Писарєва-Шиллера та зниження глибини пародонтальної кишені можна пояснити проведенням місцевого лікування та покращанням гігієни порожнини рота. Але дистрофічні процеси в тканинах пародонта не припинились, про що свідчить погіршення показника зниження дентального прикріплення: 2,54±0,31 мм після року спостереження проти 2,34±0,31 мм до лікування.

Диференційований підхід до профілактики та лікування генералізованих захворювань пародонта у жінок в пери- та постменопаузальний періоди з урахуванням структурно-функціонального стану кісткової системи сприяє покращенню тканин пародонта, зменшує частоту загострень перебігу генералізованого пародонтиту, подовжує період ремісії і, таким чином, покращує якість життя жінки в постменопаузі.

Висновки

1. Генералізовані захворювання пародонта, зокрема генералізований пародонтит, відносяться до найбільш поширеної патології у жінок пре- та постменопаузального періодів, що робить актуальним підвищення ефективності їх профілактики та лікування. Зміни структурно-функціонального стану тканин пародонта, які спостерігаються на фоні погіршення якості кісткової тканини опорного скелета у жінок з різною тривалістю постменопаузального періоду, потребують корекції із застосуванням остеопротекторних засобів.

2. Для жінок перименопаузального періоду характерним є значне погіршення показників, які характеризують активність запальних і дистрофічних процесів в пародонті. Так, глибина пародонтальної кишені становить 1,41±0,3 мм в перименопаузальному періоді порівняно з 0,35±0,07 мм у жінок репродуктивного віку, показник зниження дентального прикріплення відповідно 1,63±0,3 мм порівняно з 0,3±0,07 мм у жінок репродуктивного віку. Ці зміни в пародонті спостерігаються на фоні різкого зниження рівня естрогенів та збільшення гонадотропних гормонів, які обумовлюють прискорення резорбції кісткової тканини, про що свідчить також різке зростання показника рівня гідроксипроліну в перименопаузальному періоді.

3. Для жінок перименопаузального та постменопаузального періодів характерним є збільшення частоти виявлення генералізованого пародонтиту відповідно до 66,7% та 90,5% порівняно з жінками репродуктивного віку, де вони складають 34%.

4. Активний дистрофічно-запальний процес в пародонті перебігає на фоні перебудови кісткової системи опорного скелета. Різкий зріст показників, які характеризують деструкцію пародонта: глибина пародонтальної кишені, зниження дентального прикріплення є характерним для жінок перименопаузального періоду, а в постменопаузі підвищення цих показників має менш виразний характер.

5. Клінічними особливостями перебігу генералізованих захворювань пародонта у жінок в постменопаузальному періоді є різке зростання рівня резорбтивних процесів в кістковій тканині альвеолярного відростка, поява некаріозних уражень твердих тканин зубів: клиноподібних дефектів та стирання твердих тканин зубів.

6. Застосування антиостеопоротичних засобів позитивно впливає на стан тканин пародонта та опорного скелета: стабілізуються показники глибини пародонтальної кишені та зниження дентального прикріплення, подовжується період ремісії генералізованого пародонтиту. Показанням для призначення остеотропної терапії є настання менопаузи, недостатній вміст кальцію та вітаміну D в дієті, вік пацієнток старше 50 років.

7. Запропоновані схеми призначення остеотропної терапії жінкам в різні періоди постменопаузи:

в перименопаузальний та в ранній постменопаузальний період доцільним є застосування препаратів кальцію у дозі 500 мг/добу та замісна гормональна терапія після обстеження у гінеколога та відсутності протипоказань до її призначення;

для жінок в пізній постменопаузі доцільним є призначення препаратів кальцію у дозі 500 мг/добу та альфакальцидолу у дозі 0,5 мг/добу.

Практичні рекомендації

1. З метою профілактики генералізованих захворювань пародонта у жінок в пре- та постменопаузальний періоди рекомендується комплекс профілактичних заходів, до якого входять регулярні (1 раз на півроку) огляди у лікаря стоматолога, проведення професійної гігієни порожнини рота, лікування захворювань, які можуть знижувати мінеральну щільність кісткової тканини, та корекція дієти, спрямована на збалансування в раціоні кальцію, фосфору, інших мікроелементів та вітаміну D.

2. Жінки в перименопаузальному та постменопаузальному періодах зазнають стресової гормональної перебудови, яка призводить до зниження рівня естрогенів та розвитку системного постменопаузального остеопорозу з його ускладненнями. Виявлення в цей період генералізованих захворювань пародонта призводить до ризику значної втрати зубів, вторинної адентії та є показанням для призначення остеотропної терапії в комплексному лікуванні генералізованих захворювань пародонта: препаратів кальцію в комбінації з ЗГТ за призначенням гінеколога при відсутності протипоказань.

3. У жінок в періоді пізньої постменопаузи доцільним є застосування препаратів антиостеопоротичної дії -- препаратів кальцію та активних метаболітів вітаміну D. Курс лікування цими препаратами повинен бути не менше 1 року.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Богдан А.С. Клінічний досвід застосування “Кромлайту” для реставрації зубів// Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. К., 1997. С. 64.

Автору належать виконані реставрації зубів, клінічні спостереження, трактування результатів, їх статистична обробка.

2. Богдан А.С. Структурно-функцінальний стан пародонта та опорного скелета у жінок у пре- та постменопаузі// Матеріали І (VIII), з'їзду Асоціації стоматологів України (30 листопада - 2 грудня 1999 р.), Київ. К., 1999. С. 173-174.

Автором проведене обстеження хворих, аналіз клінічних та лабораторних даних, статистична обробка результатів.

3. Вишняк Г.Н., Заверна А.М., Головня І.О., Ващук Г.А., Богдан А.С. Клініко-імунологічне обгрунтування неспецифічної імунокорекції при генералізованому пародонтиті в осіб, які зазнали дії малих доз іонізуючого випромінювання// Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. К., 1997. С. 115.

Автором проведене обстеження пацієнтів, аналіз статистичних даних.

4. Вишняк Г.Н., Заверна А.М., Головня І.О., Ващук Г.А., Сидєльніков П.В., Харламова К.Є., Богдан А.С. Клініко-імунологічні показники у хворих на генералізований пародонтит, які мешкають у III зоні радіоекологічного контролю// Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. К., 1997. С. 116.

Автором проведене обстеження пацієнтів, аналіз статистичних даних.

5. Вишняк Г.Н., Мазур И.П, Богдан А.С., Пищур Р.П. Роль функционального состояния костной ткани в развитии генерализованного пародонтита// “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика”: Матер. І Укр. наук.-практ.-конф. К., 1995. С. 45-46.

Автором проведене обстеження пацієнтів, аналіз статистичних даних.

6. Вишняк Г.Н., Поворознюк В.В., Мазур І.П., Попович Л.М., Васильєва Т.О., Богдан А.С. Функціональний стан кісткової системи у хворих на генералізований пародонтит// Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. К., 1997. С. 118.

Автором проведене обстеження хворих, аналіз статистичних даних.

7. Мазур І.П, Богдан А.С., Сидельников П.В., Демидова Н.П. Обгрунтування використання остеопротекторних засобів у комплексному лікуванні захворювань пародонту// Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. С. 394.

Автору належать обстеження пацієнтів, аналіз статистичних даних, висновки.

8. Мазур И.П., Вишняк Г.Н., Богдан А.С. Роль функционального состояния костной ткани в развитии генерализованного пародонтита// Перша Укр. наук.-практ. конф. “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика” (Київ, 5-6 грудня 1995 р.). К., 1995. С. 46-47.

Автором проведене обстеження пацієнтів, аналіз статистичних даних, участь у написанні статті.

9. Mazur J.P., Povorozniuk V.V., Vishjak G.N., Bogdan A.S. The clinical-experemental ground of “Cosmol” biologically active product application in periodontal disease complex treatment// II European Congress of Nutsition and Health Elderly. 9-12 May 1996: Thesis collection. Denmark, Elsinor. P. 43.

Автором проведене обстеження пацієнтів, аналіз статистичних даних, участь у написанні статті.

10. Mazur J.P., Povorozniuk V.V., Vishjak G.N., Bogdan A.S. Role of systemic osteoporosis in periodontal deseases of eldery people and their treatment// Abstract of gerontology European region. Clinical section Greece, 14-17 November, 1996. P.171.

Автором проведене обстеження пацієнтів, аналіз клініко-статистичних даних.

11. Мaзyp И.П, Поворознюк В.В, Вишняк Г.Н., Богдан А.С. Структурно-функціональний стан пародонту та кісткової системи у жінок різного віку: роль менопаузи// Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. №1. С. 120-123.

Автором проведене обстеження хворих, аналіз клінічних та лабораторних даних, статистична обробка результатів.

12. Поворознюк В.В., Вишняк Г.Н., Богдан А.С., Нешенко С.А. Структурно-функціональний стан пародонта та кісткової системи в жінок у пре- та постменопаузальному періоді// Проблеми остеології. 1998. Т. 1, №2-3. С. 54-57.

Автором самостійно проведене обстеження хворих, аналіз клінічних та лабораторних даних, статистична обробка результатів.

Анотація

Аннотация

Установлено, что применение препаратов антиостеопоротического действия -- активных метаболитов витамина D (альфа-Д₃-Тэва) в комплексе с препаратами кальция и препаратов заместительной гормональной терапии с препаратами кальция позитивно влияет на состояние тканей пародонта, что приводит к нормализации пародонтальных индексов и показателей состояния костной ткани.

Предложенный лечебно-профилактический комплекс терапии генерализованного пародонтита способствует длительной стойкой ремиссии, предотвращает прогрессирование процесса, восстанавливает минеральную плотность костной ткани всего опорного скелета и альвеолярной кости в частности.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, менопауза, постменопаузальный период, заместительная гормональная терапия, кальций, витамин D.

The summary

Bogdan A.S. The structural-functional state of periodontal tissues and bone mineral density in pre- and postmenopause period and methods of correction of its disorder.- Manuscript.

Thesis for a candidate's degree, speciality 14.01.22 -- stomatology.- Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.Shoopik, Kyiv, 2001.

The dissertation is introduced into the problems of increasing of the treatment effectiveness of periodontal diseases in pre- and postmenopause periods.

The structural-functional state of periodontal tissues and bone mineral density peculiarities in pre- and postmenopausal period has been determined. The clinical peculiarities of the periodontal disease course in pre- and postmenopausal periods have been defined.

The differential approach to the complex treatment of periodontal diseases, depending on the menstruation function and postmenopausal period duration, has been introduced.

The schemes of osteotropic therapy in periodontal diseases complex treatment, which includes calcium and hormone replacement therapy in pre- and early postmenopausal periods and in late postmenopausal period -- calcium drugs and active metabolites of D vitamin, have been developed.

Key words: periodontal diseases, menopause, postmenopausal women, antiosteoporotic drugs, calcium, vitamin D, hormone replacement therapy.

Размещено на Allbest.ru