Вплив модифікованої методики фосфенелектростимуляції на функціональний стан зорового аналізатора у хворих з частковою атрофією зорового нерва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут очних хвороб i тканинної терапії iм. В.П. Фiлатова АМН України

УДК 617.731-007.23 : 615.847.168

Автореферат

дисертацї на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Вплив модифікованої методики фосфенелектростимуляції на функціональний стан зорового аналізатора у хворих з частковою атрофією зорового нерва

14.01.18 - Очн хвороби

Дроженко Валерій Семенович

Одеса 2002

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вивчення адаптивних можливостей зорового аналізатора у хворих з частковою атрофією зорового нерва (ЧАЗН) є однією з найбільш актуальних задач клінічної офтальмології. В рішенні цієї задачі велику роль грає розробка нових перспективних методів лікування ЧАЗН.

ЧАЗН відноситься до поліетіологічних захворювань, і є синдромом різних патологічних процесів зорового аналізатора. Кількість ЧАЗН у загальній структурі захворювань органа зору становить 6,7 - 8,6 %. Ураження зорового нерва у 8 - 21 % випадків закінчуються сліпотою (Меркулов И.И.,1962; Лобанова И.В.,1997).

За останнє десятиріччя рівень інвалідизації хворих внаслідок атрофії зорового нерва підвищився. Це повязано зі зниженням активності диспансерного спостереження, зменшенням обсягу ранньої кваліфікованої офтальмологічної допомоги, послабленням уваги офтальмологів до питань відновлювального лікування, профілактики сліпоти та слабобачення у хворих з інвалідизуючими захворюваннями очей (Логай И.М., Сергиенко М.М.,1998).

У третьої частини хворих з ЧАЗН за час знаходження на інвалідності спостерігається негативна динаміка, що обумовлено важкістю дегенеративного процесу та низькою ефективністю лікування. Проведення реабілітаційних заходів потребують 85 % інвалідів у наслідку ЧАЗН.

Медикаментозна терапія лише у 30 - 70 % хворих з ЧАЗН призводить до підвищення зорових функцій. Більш високу ефективність мають методи фізіотерапії - у 40 - 75 %. Основні сучасні фізіотерапевтичні методи лікування ЧАЗН засновані на принципі стимуляції зорової системи за допомогою адекватних їй подразників - стимуляції світлом, лазерним випроміненням, використанням електростимуляції, магнітостимуляції, ультразвукового фонофорезу (Єлашко М.І.,1971; Шандуріна А.Н.,1983; Компанієць Є.Б.,1985; Скринник О.В.,1991; Линник Л.Ф., 1995).

Перспективним напрямком у лікуванні ЧАЗН є фосфенелектростимуляція (ФЕС) зорового нерва, найбільш поширеною методикою якої є черезшкірна електростимуляція. В основі лікування ЧАЗН за допомогою фосфенелектростимуляції лежить вплив на провідникові шляхи зорового аналізатора (ЗА) імпульсного електричного струму - універсального подразника нервової системи. Дослідження ефективності ФЕС виявили її позитивний вплив на зорові функції у 30-85 % хворих з ЧАЗН (Федоров С.М.,1989; Рамазашвілі М.І.,1991; Компанієць Є.Б.,1992). Серед багатьох механізмів, які лежать в основі покращення зорових функцій при даному методі лікування, висловлюється думка про суттєву роль покращення локальної гемодинаміки мозку та ока (Пономарчук В.С.,1997).

Відомості про застосування методу ФЕС для лікування ЧАЗН небагаточисленні. Приведені авторами дані свідчать про те, що ефективність методик ФЕС потребує подальшого вивчення та подальшої розробки нових методик, особливо у хворих з важким ступенем ураження зорового нерва. Практично всіма авторами ефективність ФЕС оцінювалась за величиною зміни гостроти зору, без порівняльного аналізу її ефективності при ЧАЗН різної етіології та різного ступеня ураження ЗА. Детальне комплексне вивчення впливу ФЕС на стан зорових функцій у хворих з ЧАЗН різного генезу та різного ступеня ураження ЗА досі не проводилось. Раніше не було проведено також оцінки ефективності повторних курсів ФЕС.

У цьому контексті виникає необхідність розробки нових методик ФЕС та детального вивчення їх впливу на стан зорових функцій у хворих з ЧАЗН.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є фрагментом комплексної теми Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова: “Розробити нові способи та пристрій для лікування амбліопії на основі максимального наближення структури стимулюючого поля до різноманітних функцій зорово-нервового каналу” (1997-1999 рр.) (№ держ. реєстрації 0197U001311), в якій дисертант був співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва різної етіології шляхом застосування модифікованої методики фосфенелектростимуляції зорового нерва, що основана на поступовому покроковому підвищенні частоти подачі електричних імпульсів на протязі курсу терапії.

Досягнення мети вимагало вирішення наступних задач:

1. Розробити спосіб фосфенелектростимуляції зорового нерва, що базується на поступовому покроковому підвищенні частоти подачі електричних імпульсів на протязі курсу терапії.

2. Вивчити функціональний стан зорового аналізатора до та після курсу модифікованої ФЕС у хворих з ЧАЗН запальної, травматичної, судинної етіології різного ступеня важкості.

3. Дослідити динаміку змін функцій зорового аналізатора у хворих з ЧАЗН різної етіології на протязі 6 місяців після одноразового курсу ФЕС.

4. Визначити вплив повторних курсів модифікованої ФЕС на функціональний стан зорового аналізатора у хворих з ЧАЗН запальної, травматичної, судинної етіології різного ступеня важкості.

Обєкт дослідження: хворі з частковою атрофією зорового нерва.

Предмет дослідження: стан гостроти зору, поля зору, електричної і світлової чутливості, а також електричної лабільності зорового аналізатора у хворих з частковою атрофією зорового нерва та його зміни під впливом модифікованої методики фосфенелектростимуляції.

Методи дослідження. Використовувались:

візометрія, офтальмоскопія, периметрія, адаптометрія для оцінки стану зорових функцій;

фосфен-діагностика (визначення порога електричної чутливості і електричної лабільності зорового аналізатора) для оцінки процесу збудження зорового нерва;

методи статистичної обробки матеріалу для обєктивної оцінки результатів проведених досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. У хворих з частковою атрофією зорового нерва виявлено, що поступове підвищення частоти подачі електричних імпульсів на протязі курсу фосфенелектростимуляції призводить до поступового фізіологічно адекватного включення у роботу просторово-частотних рецептивних полів периферійного відділу зорового аналізатора.

Показано, що у хворих з ЧАЗН різного генезу повторні курси модифікованої ФЕС сприяють подальшому покращенню стану електричної чутливості, електричної лабільності та колбочкової світлової чутливості ЗА, тобто переходу функціонування зорового аналізатора на більш високий функціональний рівень.

Вперше встановлено пряму залежність покращення гостроти зору під впливом мФЕС від вихідного рівня електричної лабільності зорового аналізатора, що визначається при 1,5 кратному підвищенні порогового рівня електричної чутливості зорового нерва за фосфеном.

Практичне значення отриманих результатів. Модифіковано методику фосфенелектростимуляції зорового нерва на основі поступового підвищення частоти подачі електричних імпульсів на протязі курсу терапії, починаючи з 5 Гц та підвищуючись на 5 Гц через кожні 2 сеанси, в цілому до 35 Гц (Патент України №29902 А від 15.11.2000 р.).

Доповнена класифікація АЗН по ступеню важкості ураження зорового нерва, який визначається на основі показників порога електричної чутливості зорового аналізатора за фосфеном.

Вперше виявлено, що курс модифікованої ФЕС покращує показники гостроти зору та поля зору у 89 % хворих з ЧАЗН різного генезу. Вперше виявлено, що одноразовий курс модифікованої ФЕС у 92 % хворих з ЧАЗН суттєво покращує електричну чутливість зорового нерва, електричну лабільність та світлову чутливість ЗА.

Вперше визначено, що у 92 % хворих з ЧАЗН різного генезу повторні курси модифікованої ФЕС сприяють подальшому покращенню зорових функцій, і в першу чергу покращенню електричної лабільності та колбочкової світлової чутливості зорового аналізатора (в середньому на 43 %).

Повторне застосування курсів модифікованої ФЕС у хворих з ЧАЗН найбільш доцільне з періодичністю у 6 місяців.

Модифікована методика ФЕС з поступовим підвищенням частоти подачі електричних імпульсів може використовуватись у клінічній практиці для лікування хворих з ЧАЗН різної етіології та різного ступеня важкості.

Результати досліджень впроваджені в клінічну практику і застосовуються в Інституті ОХ і ТТ ім. В.П.Філатова, в Одеському міському центрі “Мікрохірургія ока”, у офтальмологічному відділенні 411 ЦВКГ Південного оперативного командування.

Розроблено методичні рекомендації по використанню модифікованої методики ФЕС з поступовим підвищенням частоти подачі електричних імпульсів для лікування хворих з ЧАЗН (Одеса, 1999 р.- 15 с.)

Особистий внесок здобувача. Функціонально-діагностичні дослідження стану зорового аналізатора у хворих з ЧАЗН проведені здобувачем на базі лабораторії функціональних методів дослідження органа зору Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова. Ідея використання методики фосфенелектростимуляції для лікування ЧАЗН належить науковому керівникові, д.м.н., професору Пономарчуку В.С., разом з яким розроблено спосіб використання фосфенелектростимуляції у хворих з частковою атрофією зорового нерва на підставі поступового підвищення частоти подачі електричних імпульсів з 5 до 35 Гц на протязі курсу терапії. Самостійно проведено офтальмологічне обстеження, комплексне функціонально-діагностичне дослідження зорових функцій всіх хворих з ЧАЗН. Крім цього виконана клінічна оцінка отриманих результатів, розгрупування хворих та статистичний аналіз отриманих даних, а також формулювання висновків по дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладено на:

IХ з'їзді офтальмологів України, Одеса (1996); Х міжнародній конференції офтальмологів Одеса-Генуя, Одеса (1997); XI конгресі Європейського товариства офтальмологів, Будапешт (1997); I Польсько-Українській конференції офтальмологів, Люблін (1997); засіданнях Одеського обласного товариства офтальмологів, Одеса (1998, 2000); науковій конференції офтальмологів присвяченій 125-річчю В.П.Філатова, Одеса (2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них: 3 фахових статті в “Офтальмологічному журналі”, 8 - у журналах, збірниках наукових праць, тезах конференцій та зїздів; отримано патент України на спосіб лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва (№29902 А від 15.11.2000).Видані методичні рекомендації по застосуванню модифікованої методики ФЕС у лікуванні хворих з частковою атрофією зорового нерва.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту, складається з: вступу, 6 розділів, аналізу результатів, висновків, списку використаних літературних джерел і ілюстрована 45 таблицями та 4 малюнками, які не виносились окремо від тексту. Список використаних джерел містить 158 найменувань і розміщується на 14 сторінках.

Основний зміст роботи

фосфенелектростимуляція зоровий аналізатор

Під нашим наглядом знаходилось 116 осіб (193 ока) з ЧАЗН запальної етіології, 115 осіб (168 очей) з ЧАЗН травматичної етіології та 133 особи (227 очей) з ЧАЗН судинної етіології.

Середній вік обстежених хворих в цілому склав 37,5 3,5 років, мінімально 6 років і максимально 80 років.

Із всіх хворих 220 осіб (370 очей, 62 % від загальної кількості хворих) раніше вже лікувалися різними методами терапії (медикаментозна терапія, ультразвукова стимуляція та лазерна стимуляція), в останніх 38 % випадків пацієнти до ФЕС будь-якого іншого лікування не отримували. Застосування цих методів було ефективним у 53 % випадків.

У 268 осіб (389 очей) ми розглянули дію трьох курсів мФЕС, що виконувались з періодичністю в 6 місяців. Було обстежено 84 особи (124 ока) с ЧАЗН запальної етіології, 72 особи (110 очей) с ЧАЗН травматичної етіології та 112 осіб (155 очей) с ЧАЗН судинної етіології. В цілому повторні курси модифікованої ФЕС проводились 73 % хворих.

Комплексне функціонально-діагностичне дослідження і лікування було проведено у 364 хворих (588 очей) з ЧАЗН, які в залежності від ступеня ЧАЗН були розділені на групи згідно запропонованого нами доповнення до клінічної класифікації АЗН. Для оцінки функціонального стану зорового аналізатора всі хворі з ЧАЗН були поділені на три групи в залежності від початкових показників порога електричної чутливості зорового нерва за фосфеном (ПЕЧф), який відображує стан процесу збудження нервових елементів у внутрішніх відділах сітчатої оболонки.

Спостерігались: - I група - хворі з ЧАЗН I ступеня (ПЕЧф коливався від 70 мкА до 150 мкА) - 190 осіб (305 очей);

- II група - хворі з ЧАЗН II ступеня (ПЕЧф коливався від 150 мкА до 300 мкА) - 118 осіб (199 очей);

- III група - хворі з ЧАЗН III ступеня (ПЕЧф коливався від 300 мкА до 900 мкА) - 56 осіб (84 ока).

Хворі I і II груп в залежності від залучення до патологічного процесу аксиального пучка зорового нерва були поділені на 2 підгрупи:

А) - без ураження аксиального пучка та Б) - з ураженням аксиального пучка. Третя група не поділялась на підгрупи, так як у хворих цієї групи аксиальний пучок зорового нерва практично завжди був залучений до дегенеративного процесу.

Всім хворим крім звичайного офтальмологічного обстеження були проведені додаткові дослідження функціонального стану зорового аналізатора:

колбочкової і паличкової фаз світлової чутливості зорового аналізатора;

електричної чутливості зорового нерва за фосфеном (порога електричної чутливості - ПЕЧф) і електричної лабільності зорового аналізатора (критичної частоти зникнення мерехкотящих фосфенів) - у режимах 3-кратного і 1,5-кратного (КЧЗМф“3”; КЧЗМф“1,5”) збільшення порога електричної чутливості.

Критеріями поліпшення функціональних показників зорового аналізатора служили: - підвищення гостроти зору на 0,02 від.од. та більше,

зниження ПЕЧф більш як на 15 % від початкового рівня,

покращення КЧЗМф “3” і “1,5” на 3 Гц та більше,

покращення колбочкової (СЧ “7”) та паличкової (СЧ “60”) світлової чутливості ЗА на 0,03 лог.од. і більше,

поширення поля зору за сумою 8 меридіанів на 35 і більше.

В Інституті очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П.Філатова розроблено серію лікувальних та лікувально-діагностичних офтальмологічних електростимуляторів “Фосфен”, на основі яких нами разроблено спосіб лікування хворих з ЧАЗН (Патент України № 29902 А від 15.11.2000 р.- Промислова власність.-2000.- Бюл. 6 - II).

Для лікування використовували розроблений в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова офтальмологічний електростимулятор “Фосфен” КНСО-2. Лікування проводилось за розробленою нами модифікованою методикою ФЕС з індивідуальним підбором порогової сили струму, що викликала відчуття світла в оці (фосфен-феномен).

Частота подачі пачок електричних імпульсів покроково підвищувалась з 5 до 35 Гц. Перші два сеанси частота подачі імпульсів дорівнювала 5 Гц. Потім кожні два сеанси терапії частота подачі імпульсів підвищувалась на 5 Гц, доходячи до 35 Гц. Поступове підвищення частоти подачі електричних імпульсів сприяло поступовому включенню у роботу центральних просторово-частотних полів периферійного відділу зорового аналізатора.

Незалежно від того, був патологічний процес монокулярним або бінокулярним, вплив здійснювався на обидва ока одночасно, але з індивідуальним ПЕЧф на кожне око. Курс лікування складався з 15 сеансів по 10 хвилин кожний.

Поступове підвищення частоти подачі електричних імпульсів створювало умови для поступового включення у роботу центральних просторово-частотних рецептивних полів зорового аналізатора, і сприяє тим самим фізіологічно адекватному підвищенню зорових функцій.

Проведене до лікування комплексне функціонально-діагностичне дослідження стану зорового аналізатора у хворих з ЧАЗН виявило значне зниження зорових функцій. Так, гострота зору була значно знижена - до 0,22 0,02 від.од.; ПЕЧф був у 2 рази гіршим ніж у нормі; КЧЗМф “1,5” була значно нище норми - (3,7±0,3)Гц; колбочкова та паличкова фази світлової чутливості зорового аналізатора була у 1,5 рази нище ніж у нормі; поле зору за сумою 8 меридіанів було у 2 рази вужчим за норму.

Після проведення одного курсу модифікованої ФЕС (мФЕС) у хворих з ЧАЗН усіх досліджених груп відзначено суттєве покращення зорових функцій.

Так у хворих з ЧАЗН різного генезу під впливом одноразової мФЕС гострота зору покращилась у 87 % хворих, в цілому по групі на 45 % (р0,001); ПЕЧф покращився у 92 % хворих, в цілому по групі на 22 % до (145,65,9)мкА (р0,001).

КЧЗМф “3” під впливом мФЕС покращилась у 92 % хворих, в цілому по групі на 14,5 % (р0,001). Електрична лабільність ЗА в режимі “1,5” підвищилась у 46 % хворих, в цілому по групі на 89 % до (70,3)Гц (р0,001).

Колбочкова та паличкова фази світлової чутливості під впливом мФЕС покращились у 92 % хворих. В цілому по групі колбочкова фаза СЧ підвищилась на (0,40,04)лог.од. (на 33 %, р 0,001); паличкова фаза СЧ - на (0,50,05)лог.од. (на 20 %, р0,001). Поле зору за сумою 8 меридіанів під впливом мФЕС розширилось у 87 % хворих, в цілому по групі на (56,85,2) (на 21 %, р 0,001) (табл.1).

Таблиця 1. Вплив модифікованої ФЕС на функціональний стан зорового аналізатора у хворих з ЧАЗН різного генезу (n = 588 очей) Mn m

Показники	до мФЕС	після мФЕС
Гострота зору	0,22 ± 0,02	0,32 ± 0,02
ПЕЧф мкА	186,9 ± 5,8	145,6 ± 5,9
КЧЗМф “3” Гц	36,3 ± 0,4	41,6 ± 0,4
КЧЗМф “1,5” Гц	3,7 ± 0,3	7 ± 0,3
СЧ “7'” лог.од.	1,2 ± 0,04	1,6 ± 0,05
СЧ “60'” лог.од.	2,55 ± 0,06	3,05 ± 0,07
Поле зору (8 мерид.)	268,3 ± 7,8	325,1 ± 7,9

Під впливом модифікованої ФЕС функціональний стан зорового аналізатора у хворих з ЧАЗН запальної, травматичної і судинної етіології значно покращився.

Офтальмоскопічна картина очного дна під впливом мФЕС мало змінилась, однак, в цілому в усіх трьох групах з різною етіологією ЧАЗН ми спостерігали тенденцію до поліпшення колірності диску зорового нерва.

Під впливом модифікованої ФЕС гострота зору покращилась у 88 % хворих з ЧАЗН травматичної і у 86 % хворих з ЧАЗН судинної етіології, в цілому по групам на (0,10,01) (р0,05). Покращення гостроти зору спостерігалось також у 89 % хворих з ЧАЗН запальної етіології, в цілому по групі на (0,070,01) (р0,05).

ПЕЧф поліпшився у 95 % хворих з ЧАЗН запального генезу, в цілому по групі на (41,54,5)мкА (р0,01); у 93 % хворих з ЧАЗН судинного генезу, в цілому по групі на (42,14,2)мкА (р0,01). Покращення ПЕЧф відбувалось у меншого числа хворих з ЧАЗН травматичного генезу - у 85 %, в цілому по групі на (40,34)мкА (р0,01).

Значне покращення електричної лабільності ЗА у режимі 3- кратного підвищення ПЕЧф відбувалося у 95 % хворих з ЧАЗН запального генезу, в цілому по групі на (5,90,4)Гц (р0,001). Покращення КЧЗМф “3” спостерігалось у 91 % хворих з ЧАЗН судинного генезу, в цілому по групі на (50,4)Гц (р0,001). Практично на стільки ж поліпшилась КЧЗМф “3” у хворих з ЧАЗН травматичного генезу.

КЧЗМф “1,5” підвищилась у 53 % хворих з ЧАЗН травматичного і у 42 % хворих з ЧАЗН судинного генезу, в цілому по групам на (3,50,3)Гц (р0,001). КЧЗМф “1,5” підвищилась також у 47 % хворих з ЧАЗН запального генезу, але лише на (1,80,3)Гц (р0,01).

Колбочкова світлова чутливість ЗА під впливом мФЕС покращилась: у 93 % хворих з ЧАЗН запального генезу, в цілому по групі на 38 % (р0,001); у 89 % хворих з ЧАЗН травматичного генезу, в цілому по групі на 33 % (р0,001); у 92 % хворих з ЧАЗН судинного генезу, в цілому по групі на 23 % (р0,001).

Паличкова світлова чутливість ЗА під впливом модифікованої ФЕС покращилась: у 93 % хворих з ЧАЗН запального та травматичного генезу, в цілому по групам на (0,520,05)лог.од. (р0,001); і у 92 % хворих з ЧАЗН судинного генезу в цілому по групі на (0,470,05)лог.од. (р0,001).

Стан сумарних меж поля зору значно покращився: у 90 % хворих з ЧАЗН травматичного та судинного генезу, в цілому по групам на (586) (р0,001); а також у 81 % хворих з ЧАЗН запального генезу в цілому по групі на (546,2) (р0,01).

Таблиця 2. Вплив модифікованої ФЕС на стан функцій ЗА у хворих з ЧАЗН запального (n=193), травматичного (n=168) та судинного генезу (n=227) Mnm

Показники	Запальна	Травматична	Судинна
	До	Після	До	Після	До	Після
Гострота зору	0,17 0,02	0,24 0,02*	0,26 0,02	0,36 0,02**	0,24 0,02	0,34 0,02**
ПЕЧф мкА	196,6 7,5	155 6,5 **	186,9 9,3	144,8 8,8 **	178,5 7,5	138,2 6 **
КЧЗМФ “3” Гц	35,6 0,4	41,5 0,4***	36,5 0,5	41,3 0,4***	36,8 0,5	41,8 0,4***
КЧЗМФ “1,5” Гц	2,9 0,4	5,7 0,5**	4,5 0,3	8 0,5***	4 0,3	7,5 0,4***
СЧ “7'” лог.од.	1,1 0,04	1,52 0,04***	1,23 0,04	1,63 0,04***	1,25 0,03	1,63 0,04***
СЧ “60'” лог.од.	2,44 0,05	2,96 0,05***	2,56 0,07	3,08 0,07***	2,63 0,06	3,1 0,06***
Поле зору (8 мерид.)	245,7 8,2	299,5 8,2**	275,5 9,5	333,5 9,7***	282,3 9,6	340,7 9,9***

* - р 0,05; **- р 0,01; *** - р 0,001 - рівні значущості різниць між показниками до і після лікування.

Цілком під впливом модифікованої ФЕС в усіх трьох групах з різною етіологією ЧАЗН спостерігалось статистично достовірне покращення функціональних показників зорового аналізатора (табл.2).

Між групами хворих з ЧАЗН запальної, травматичної та судинної етіології до і після мФЕС статистично значимої різниці між показниками функцій ЗА виявлено не було.

Визначен вплив мФЕС у групах з різним ступенем ЧАЗН.

Серед хворих з ЧАЗН I А ступеня під впливом одноразового курсу модифікованої ФЕС спостерігалось покращення:

гостроти зору - у 95 % хворих, в цілому по групі на 18 % (р0,001);

ПЕЧф - у 95 % хворих, в цілому по групі на 25 % (р0,001);

КЧЗМф “3” - у 93 % хворих, в цілому по групі на 11 % (р0,001);

КЧЗМф “1,5” - у 60 % хворих, в цілому по групі на 41 % (р0,001);

колбочкової СЧ - у 94 % хворих, в цілому по групі на 28 % (р0,001);

паличкової СЧ - у 95 % хворих, в цілому по групі на 16 % (р0,001);

сумарних меж поля зору - у 88 % хворих, в цілому по групі на 15 % (р0,01).

Серед хворих з ЧАЗН I Б ступеня під впливом модифікованої ФЕС спостерігалось покращення:

гостроти зору - у 80 % хворих, в цілому по групі на 56 % (р0,001);

ПЕЧф - у 92 % хворих, в цілому по групі на 23 % (р0,001);

КЧЗМф “3” - у 90 % хворих, в цілому по групі на 11 % (р0,001);

КЧЗМф “1,5” - у 75 % хворих, в цілому по групі на 89 % (р0,001);

колбочкової СЧ - у 92 % хворих, в цілому по групі на 29 % (р0,001);

паличкової СЧ - у 95 % хворих, в цілому по групі на 17 % (р0,001);

сумарних меж поля зору - у 87 % хворих, в цілому по групі на 17 % (р0,001).

Серед хворих з ЧАЗН II А ступеня під впливом мФЕС спостерігалось покращення:

гостроти зору - у 88 % хворих, в цілому по групі на 20 % (р0,001);

ПЕЧф - у 93 % хворих, в цілому по групі на 20 % (р0,01);

КЧЗМф “3” - у 93 % хворих, в цілому по групі на 12 % (р0,001);

КЧЗМф “1,5” - у 40 % хворих, в цілому по групі на 45 % (р0,05);

колбочкової СЧ - у 93 % хворих, в цілому по групі на 29 % (р0,001);

паличкової СЧ - у 94 % хворих, в цілому по групі на 20 % (р0,001);

стану поля зору - у 88 % хворих, в цілому по групі на 25 % (р0,05).

Серед хворих з ЧАЗН II Б ступеня під впливом мФЕС спостерігалось покращення: гостроти зору - у 83 % хворих, в цілому по групі на 70 % (р0,01);

ПЕЧф - у 83 % хворих, в цілому по групі на 25 % (р0,001);

КЧЗМф “3” - у 83 % хворих, в цілому по групі на 17 % (р0,001);

КЧЗМф “1,5” - у 50 % хворих, в цілому по групі на 123 % (р0,001);

колбочкової СЧ - у 90 % хворих, в цілому по групі на 39 % (р0,001);

паличкової СЧ - у 89 % хворих, в цілому по групі на 27 % (р0,001);

стану поля зору - у 85 % хворих, в цілому по групі на 26 % (р0,05).

Серед хворих з ЧАЗН III ступеня під впливом мФЕС спостерігалось покращення: гостроти зору - у 65 % хворих, в цілому по групі на 80 %;

ПЕЧф - у 80 % хворих, в цілому по групі на 19 % (р 0,01);

КЧЗМф “3” - у 81 % хворих, в цілому по групі на 20 % (р0,01);

КЧЗМф “1,5” - лише у 10 % хворих, в цілому по групі на 170 %;

колбочкової СЧ - у 73 % хворих, в цілому по групі на 42 % (р0,05);

паличкової СЧ - у 80 % хворих, в цілому по групі на 25 % (р0,05);

стану поля зору - у 75 % хворих, в цілому по групі на 32 % (р0,05).

Гострота зору більш значно поліпшилась у хворих з ЧАЗН без ураження аксиального пучка зорового нерва: на (0,18 - 0,2) 0,02. У хворих з ЧАЗН які мали ураження аксиального пучка зорового нерва гострота зору поліпшилась меньше - на (0,04 -0,1) 0,01. В цілому, чим нижчим був початковий рівень ПЕЧф, тим кращим було покращення функцій зорового аналізатора. Зорові функції більш значно поліпшились у хворих з ЧАЗН, які не мали ураження аксиального пучка зорового нерва.

Особливо слід відзначити значне покращення: гостроти зору у хворих з ЧАЗН запальної етіології всіх трьох стуненів (особливо у хворих з ЧАЗН I ступеня); колбочкової фази світлової чутливості ЗА у хворих з ЧАЗН судинної етіології II А та III ступеня.

Покращення функцій ЗА під впливом мФЕС спостерігалось більш як у 90 % хворих з ЧАЗН IА, IБ та IIА ступеня. Функціональні показники ЗА під впливом мФЕС покращились також у 80 - 90 % хворих з ЧАЗН II Б ступеня. Серед хворих з ЧАЗН III ступеня покращення функціональних показників ЗА під впливом мФЕС відбувалось у 60 - 80 % хворих.

Через 3 і 6 місяців після проведення курсу ФЕС з метою визначення тривалості ефекту разробленої нами методики обстежено 268 осіб (389 очей) з ЧАЗН різної етіології.

Через 3 місяці після мФЕС рівень функціональних показників ЗА мало відрізнявся від рівня досягнутого відразу під впливом мФЕС (табл.3).

Через 6 місяців після мФЕС рівень показників гостроти зору, ПЕЧф, електричної лабільності ЗА у режимі “1,5”, а також колбочкової фази світлової чутливості ЗА залишався достовірно кращим у порівнянні з початковим рівнем цих показників до проведення мФЕС (р0,05).

Через 6 місяців після мФЕС визначалось погіршення паличкової фази СЧ, електричної лабільності ЗА в режимі “3”, а також стану периферичного поля зору. По цим показникам через 6 місяців після проведення мФЕС не спостерігалось значимої різниці порівняно з початковими даними.

Таким чином, критерієм до призначення повторного курсу мФЕС повинен служити індивідуальний підхід до вивчення функцій зорового аналізатора.

Оптимальним терміном повторення мФЕС є період у 6 місяців.

Таблиця 3. Динаміка функціональних показників ЗА у хворих з ЧАЗН різного генезу через 3 і 6 місяців після проведення мФЕС (Mn m; n = 389)

Показники	ЧАЗН різного генезу
	до мФЕС	після мФЕС	через 3 міс.	через 6 міс.
Гострота зору	0,24 ± 0,02	0,32 ± 0,02***	0,3 ± 0,03**	0,26 ± 0,02*
ПЕЧф мкА	196,1 ± 5,3	156,3 ± 5,1***	167 ± 6,3**	180,8 ± 5,3*
КЧЗМф “3”Гц	35,4 ± 0,4	40,2 ± 0,4***	39,1 ± 0,4**	36,8 ± 0,4
КЧЗМф“1,5”Гц	3,6 ± 0,3	5,9 ± 0,3***	5,4 ± 0,4**	4,8 ± 0,3*
СЧ “7'”лог.од.	1,16 ± 0,04	1,54 ± 0,04***	1,5 ± 0,03**	1,29 ± 0,04*
СЧ “60'”лог.од.	2,45 ± 0,06	2,9 ± 0,06***	2,75 ± 0,05*	2,58 ± 0,06
Поле зору °(сума 8 мерид.)	259,5 ± 7,8	315,7 ± 7,9***	302,6 ± 7,4**	278 ± 7,8

*- р 0,05; **- р 0,01; ***- р ? 0,001 - рівень статистично значимої різниці показників до і після мФЕС.

Ступінь покращення функціональних показників ЗА у хворих з ЧАЗН різного генезу був вище під впливом першого курсу мФЕС.

З часом після кожного курсу мФЕС спостерігалось деяке погіршення досягнутого під впливом терапії рівня функціональних показників ЗА. Однак, рівень зниження функцій ЗА не опускався нище початкового рівня (тобто до проведення мФЕС).

Гострота зору та стан периферичних меж поля зору за весь період спостереження залишались достовірно кращими за початкові показники, що свідчить про значну терапевтичну ефективність мФЕС.

Повторні курси мФЕС сприяли поступовому закріпленню усіх функціональних показників ЗА на більш високому рівні. Другий та третій курси мФЕС сприяли подальшому покращенню зорових функцій. Варто відмітити, що, чим вищими були початкові показники КЧЗМф “1,5”, тим кращою була терапевтична ефективність мФЕС.

В порівнянні з рівнем функціональних показників, що були досягнуті під впливом I курсу мФЕС, у хворих з ЧАЗН усіх трьох спостерігаємих груп різної етіології у період між курсами терапії не виявлено статистично достовірного погіршення гостроти зору та стану поля зору.

Особливо слід відзначити покращення до початку III курсу мФЕС (у порівнянні з даними до проведення терапії):

стану ПЕЧф на (28,15,2)мкА (р 0,01);

електричної лабільності ЗА на (20,3)Гц (р0,05);

колбочкової та паличкової фаз світлової чутливості ЗА на (0,20,05)лог.ед. (р0,05);

поширення периферичних меж поля зору за сумою 8 меридіанів на (40,37,8) (р0,05).

У порівнянні з впливом першого курсу мФЕС у процесі повторних курсів відзначався подальший достовірний ріст електричної лабільності ЗА (р0,05) та колбочкової фази СЧ (р0,05).

У хворих з ЧАЗН запального генезу під впливом 3-х курсів мФЕС визначено суттєве покращення стану ПЕЧф, електричної лабільності ЗА та стану колбочкової фази СЧ. У хворих з ЧАЗН травматичного генезу три курси мФЕС найбільш суттєво покращили стан електричної лабільності і колбочкової фази СЧ. У хворих з ЧАЗН судинного генезу під впливом 3-х курсів мФЕС відзначено суттєве покращення електричної чутливості і електричної лабільності ЗА, колбочкової фази СЧ та стану поля зору.

Отже у процесі повторних курсів мФЕС у хворих з ЧАЗН запального, травматичного та судинного генезу ми спостерігали суттєве покращення функцій ЗА, особливо за станом електричної чутливості, електричної лабільності та колбочкової фази світлової чутливості ЗА.

Серед хворих з ЧАЗН I А і I Б ступеня під впливом трьох курсів мФЕС більш значний терапевтичний ефект спостерігався у хворих з ЧАЗН запального генезу, однак різниця показників між групами була недостовірною.

Серед хворих з ЧАЗН II ступеня більш значний терапевтичний ефект під впливом трьох курсів модифікованої ФЕС спостерігався у хворих з ЧАЗН травматичного генезу. В порівнянні з іншими етіологічними групами під впливом трьох курсів мФЕС у хворих з ЧАЗН травматичного генезу II А ступеня достовірно кращим було поліпшення стану колбочкової СЧ - на (0,640,09)лог.од. (р0,05); а у хворих з ЧАЗН травматичного генезу II Б ступеня - поліпшення стану паличкової СЧ - на (0,730,1)лог.од. (р0,05) та гостроти зору - на (0,090,01) (р0,05).

У хворих з ЧАЗН III ступеня, не дивлячись на важкість ураження, під впливом повторних курсів мФЕС також спостерігалось покращення функціональних показників ЗА. Під впливом трьох курсів мФЕС більш значний терапевтичний ефект серед цих хворих спостерігався у хворих з запальною та судинною етіологією ЧАЗН. В порівнянні з іншими етіологічними групами у хворих з ЧАЗН III ступеня запального генезу більш значно покращилась електрична чутливість ЗА - на (101,512)мкА (р0,05); а у хворих з ЧАЗН III ступеня судинного генезу більш значно покращився стан колбочкової фази світлової чутливості ЗА - на (0,510,07)лог.од. (р0,05).

Серед хворих яким проводились три курси модифікованої ФЕС спостерігалось покращення:

- гостроти зору - у 87 % хворих, в цілому по групі на 46 %;

ПЕЧф - у 92 % хворих, в цілому по групі на 27 %;

КЧЗМф “3” - у 91 % хворих, в цілому по групі на 16 %;

КЧЗМф “1,5” - у 50 % хворих, в цілому по групі на 86 %;

СЧ “7” - у 88 % хворих, в цілому по групі на 43 %;

СЧ “60” - у 92 % хворих, в цілому по групі на 22 %;

поля зору - у 86 % хворих, в цілому по групі на 27 %.

Взагалі у хворих з ЧАЗН різної етіології та різного ступеня важкості дегенеративного процесу повторні курси модифікованої ФЕС дозволили досягнути достовірного покращення та закріплення на більш високому рівні усіх досліджених функцій ЗА, особливо стану електричної чутливості і електричної лабільності ЗА, та колбочкової світлової чутливості ЗА.

Висновки

Часткова атрофія зорового нерва займає перше місце серед захворювань ока, що призводять до сліпоти; ефективність лікування її недостатня, особливо у хворих з важким ступенем ураження зорового нерва, отже пошук нових методів діагностики і терапії цих хворих є актуальною проблемою сучасної офтальмології.

Модифіковано методику фосфенелектростимуляції зорового нерва на основі поступового підвищення частоти подачі електричних імпульсів на протязі курсу терапії, починаючи з 5 Гц та поступово підвищуючись на 5 Гц кожні 2 сеанси, в цілому до 35 Гц (Патент України №29902 А від 15.11.2000 р.).

Запропоновано доповнення до функціональної класифікації часткової атрофії зорового нерва по ступеню важкості ураження, в основі якого лежать показники порога електричної чутливості зорового аналізатора.

Вперше виявлено, що поступове підвищення частоти подачі електричних імпульсів на протязі курсу фосфенелектростимуляції у хворих з ЧАЗН різної етіології призводить до поступового фізіологічно адекватного включення у роботу просторово-частотних рецептивних полів периферійного відділу зорового аналізатора.

Вперше визначено, що курс модифікованої ФЕС покращує показники гостроти зору та полів зору у 89 % хворих з ЧАЗН різного генезу. У 92 % хворих з ЧАЗН різного генезу одноразовий курс модифікованої ФЕС покращує електричну чутливість, електричну лабільність та світлову чутливість зорового аналізатора.

Вперше встановлено пряму залежність покращення гостроти зору під впливом модифікованої ФЕС від початкового рівня електричної лабільності зорового аналізатора, що визначався при 1,5 кратному підвищенні порогового рівня електричної чутливості зорового аналізатора.

Повторне застосування курсів модифікованої ФЕС у хворих з ЧАЗН різного генезу найбільш доцільне з періодичністю у 6 місяців.

Вперше визначено, що у 92 % хворих з ЧАЗН різного генезу повторні курси модифікованої ФЕС сприяють подальшому покращенню функцій зорового аналізатора, і в першу чергу покращенню електричної чутливості, електричної лабільності та колбочкової світлової чутливості ЗА, тобто сприяють переходу функціонування зорового аналізатора на більш високий функціональний рівень.

Модифікована методика ФЕС з поступовим підвищенням частоти подачі електричних імпульсів може застосовуватись у клінічній практиці для лікування хворих з ЧАЗН різного ступеня важкості різної етіології.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Эффективность применения фосфенэлектротерапии у больных с частичной атрофией зрительного нерва сосудистого, посттравматического и поствоспалительного генеза // Офтальмол.журн.- 1998.- № 6.- С.413-418.

2. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Эффективность применения нового способа - фосфенэлектростимуляции у больных с частичной атрофией зрительного нерва воспалительного генеза // Офтальмол.журн.- 2001.- №1.- С.39-42.

3. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Влияние повторных курсов фосфенэлектростимуляции на состояние функциональных показателей зрительного анализатора у больных с частичной атрофией зрительного нерва // Офтальмол.журн.- 2001.- №6.- С.8-11.

4. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Спосіб лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва // Патент України № 29902 А від 15.11.2000 р.- Промислова власність.- Офіційний бюл. №6-II.- С.1.31.

5. Пономарчук В.С., Слободяник С.Б., Дроженко В.С. Электростимуляционные методы лечения в офтальмологии // Офтальмол. журн.- 1998.- № 4.- С.318-324.

6. Дроженко В.С. Влияние фосфенэлектростимуляции на функциональное состояние зрительного анализатора у больных с частичной атрофией зрительного нерва // Тези доп. IX зїзду офтальмологів України.- Одеса, 1996.- С.361-362.

7. Пономарчук В.С., Дроженко В.С., Султан М. Айман. Функциональная классификация атрофии зрительного нерва // Тези доп. IX зїзду офтальмологів України.- Одеса, 1996.- C.408-410.

8. Пономарчук В.С., Слободяник С.Б., Дроженко В.С. Сравнительный анализ лечебной эффективности фосфенэлектростимуляции при различной офтальмопатологии // Збірник наук. праць “Актуальні проблеми офтальмології”. Запоріжжя, 1997.- С.17-21.

9. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Результаты применения фосфенэлектростимуляции у больных с частичной атрофией зрительного нерва травматического генеза // Тези доп. IV міжнар. конф. офтальмологів - Київ, 1998.- С.168.

10. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Длительность терапевтического эффекта фосфенэлектростимуляции зрительного нерва у больных с частичной атрофией зрительного нерва // Тези наук. конф. офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова.- Одеса, 2000.- С.317-319.

11. Пономарчук В.С., Дроженко В.С. Эффективность фосфенэлектростимуляции у больных с частичной атрофией зрительного нерва различного генеза // Материалы конф. “Актуальные вопросы офтальмологии” - М.,2000.-Ч.1.- С.289-290.

12. Роnomarchuk V., Drozhenko V. Visual functions after phosphen electrotherapy in patients with partial optic nerve atrophy // Proceedings of the I Polish-Ukrainian conference in ophthalmology “Current problems in ophthalmology” - Poland, Lublin, 1999. - P.185-187.

Анотація

Дроженко В.С. Вплив модифікованої методики фосфенелектростимуляції на функціональний стан зорового аналізатора у хворих з частковою атрофією зорового нерва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2002.

У дисертації вивчено результати застосування модифікованої методики фосфенелектростимуляції (мФЕС) для лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва (ЧАЗН). Всім хворим з ЧАЗН проводилось комплексне функціонально-діагностичне дослідження гостроти зору, стану поля зору, електричної чутливості і лабільності зорового аналізатора (ЗА), та фаз світлової чутливості ЗА.

На підставі дослідження функціонального стану ЗА до і після курсу мФЕС у 364 хворих (588 очей) з ЧАЗН встановлено, що поступове підвищення частоти подачі електричних імпульсів призводить до поступового фізіологічно адекватного включення у роботу просторово-частотних рецептивних полів периферійного відділу зорового аналізатора. Запропонована методика дозволила у 89-92 % хворих з ЧАЗН значно покращити функціональний стан ЗА. Стабільність одержаних терапевтичних результатів утримувалась на протязі 6 місяців. Повторне застосування курсів модифікованої методики ФЕС у хворих з ЧАЗН різного генезу є найбільш доцільним з періодичністю у 6 місяців.

Ключові слова: часткова атрофія зорового нерва, модифікована методика фосфенелектростимуляції, частота подачі електричних імпульсів, зоровий аналізатор.

Аннотация

Дроженко В.С. Влияние модифицированной методики фосфенэлектростимуляции на функциональное состояние зрительного анализатора у больных с частичной атрофией зрительного нерва. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2002.

В диссертации изучены результаты использования предложенной автором модифицированной методики фосфенэлектростимуляции (мФЭС) для лечения больных с частичной атрофией зрительного нерва (ЧАЗН) - патент Украины №290902 А от 15.11.2000 г. Особенность нового способа терапии больных с ЧАЗН состоит в том, что электростимуляция проводится одновременно на обоих глазах, с силой тока равной 3-х кратному индивидуальному порогу электрической чувствительности для каждого глаза, с постепенно увеличивающейся в течение курса терапии частотой следования электрических импульсов (начиная с 5 Гц и постепенно увеличиваясь на 5 Гц каждые 2 сеанса терапии, до 35 Гц).

На основе изучения функционального состояния зрительного анализатора у 364 больных (588 глаз) с ЧАЗН до и после курса мФЭС установлено, что постепенное повышение частоты следования электрических импульсов в течение курса проводимой терапии приводит к физиологически адекватному постепенному включению в работу пространственно-частотных рецептивных полей зрительного анализатора. Автором дополнена функциональная классификация частичной атрофии зрительного нерва по степени тяжести поражения зрительного нерва на основе показателей порога электрической чувствительности по фосфену (ПЭЧф). Показана ценность определения пороговой электрической лабильности зрительного анализатора, определяемой в режиме “1,5” кратного увеличения ПЭЧф. Чем выше были исходные результаты, тем выше была эффективность проводимой терапии. Впервые показано, что у больных с ЧАЗН различного генеза повторные курсы мФЭС способствуют дальнейшему достоверному улучшению состояния электрической чувствительности, электрической лабильности и колбочковой световой чувствительности ЗА.

Новая методика фосфенэлектростимуляции, основанная на постепенном пошаговом повышении частоты стимулирующих импульсов, позволила у 89 - 92 % больных с ЧАЗН разной этиологии высоко достоверно улучшить остроту зрения, поле зрения, электрическую чувствительность и электрическую лабильность, а также световую чувствительность ЗА. В среднем под влиянием одноразового курса модифицированной ФЭС у больных с ЧАЗН различного генеза достоверно улучшились (р0,001): острота зрения - на 45 %, поле зрения - на 21 %, ПЭЧф - на 22 %, электрическая лабильность ЗА - на 14-89 %, световая чувствительность ЗА - на 20 - 33 %.

Повторное применение курсов модифицированной ФЭС у больных с ЧАЗН целесообразно с периодичностью в 6 месяцев. Применение трёх курсов модифицированной ФЭС у больных с ЧАЗН разной этиологии и разной степени тяжести позволило достоверно улучшить и закрепить на более высоком уровне все исследованные нами функций ЗА, особенно электрическую лабильность и колбочковую световую чувствительность.

В целом три курса мФЭС улучшили функциональное состояние ЗА у 87 - 92 % больных. В целом под влиянием 3-х курсов мФЭС достигнуто улучшение: остроты зрения - на 46 %; электрической чувствительности ЗА - на 27 %; электрической лабильности ЗА - на16-86 %; колбочковой афферентной системы ЗА - на 43 %; палочковой афферентной системы ЗА - на 22 %; периферических границ поля зрения - на 27%. Применение мФЭС с постепенным повышением частоты подачи электрических импульсов может быть рекомендовано для широкого использования в клинической практике как самостоятельный метод терапии больных с ЧАЗН различного генеза и различной степени тяжести.

Ключевые слова: частичная атрофия зрительного нерва, модифицированная методика фосфенэлектростимуляции, частота подачи электрических импульсов, зрительный анализатор.

Annotation

Drozhenko V.S. The influence of the modificate phosphenelectrical stimulation on the visual functions of patients with partial optic nerve atrophy - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18 - eye diseases. - The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of AMS of Ukraine, Odessa, 2002.

In the dissertation the results of use modified method of phosphen electrical stimulation for the treatment of 364 patients with partial optic nerve atrophy (PONA) were studied. Before and after the therapy the patients underwent a complex functional examination: the examination of visual acuity, the threshold of electric sensibility, the electric liability in different conditions, the state of visual fields, the state of light sensitivity. It has promoted the improvement of the visual acuity, the state of visual fields, light sensibility, electric sensibility and conductivity of the optic nerve in-groups with PONA of different genesis in 89-92 % cases. The therapeutic result achieved under therapy affords a good opportunity to enrich data about the mechanisms of functioning of optic nerve electrostimulation described before with those of the mechanism of “frequency swinging''. Modified method of phosphen electrical stimulation is an effective, individually dosed method of treating patients suffering PONA of different aetiology. The stability of treatment results during 6 months was determined. The necessity of the next courses of therapy occurred in 6 months.

Key words: partial optic nerve atrophy, modified method of phosphenelectrostimulation, frequency of supply of electrical impulses, visual analyzer.

Размещено на Allbest.ru

...