Використання великопільного опромінювання при лікуванні злоякісних лімфом

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

УДК: 616-006.441:615.849.5

ВИКОРИСТАННЯ ВЕЛИКОПІЛЬНОГО ОПРОМІНЮВАННЯ

ПРИ ЛІКУВАННІ ЗЛОЯКІСНИХ ЛІМФОМ

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Удатова Тетяна Вадимівна

Київ - 2001

АНОТАЦІЯ

Удатова Т.В. Використання великопільного опромінювання при лікуванні злоякісних лімфом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - “променева діагностика, променева терапія” .- Інститут онкології АМН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанню використання великопільного опромінювання високою одноразовою дозою 6 Гр у комплексному лікуванні хворих з поширеними формами злоякісних лімфом. Наведені дані порівняльної характеристики різних режимів опромінювання хворих з IIA, IIБ, IIIA, IIIБ, IVA та IVБ стадіями злоякісних лімфом. Доведена висока ефективність методики великопільного опромінювання високою одноразовою дозою 6 Гр з подальшою гемосорбцією на першому етапі комплексного лікування цього контингенту хворих, що визначалось більш тривалим безрецидивним перебігом та високим показником загальної 10- та 15-річної виживаності.

Ключові слова: ходжкінські та неходжкінські лімфоми, гемосорбція, великопільне та субтотальне опромінювання.

АННОТАЦИЯ

Удатова Т.В. Использование крупнопольного облучения в лечении злокачественных лимфом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 “лучевая диагностика, лучевая терапия”. - Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам использования крупнопольного облучения высокой одноразовой дозой 6 Гр в комплексном лечении больных с распространенными формами злокачественных лимфом. Приведены данные сравнительной характеристики разных режимов облучения больных со IIA, IIБ, IIIA, IIIБ, IVA и IVБ стадиями злокачественных лимфом.

Субтотальное облучение высокой одноразовой дозой 6 Гр в комплексном лечении больных с распространенными формами злокачественных лимфом позволяет через 1-5 суток после облучения ликвидировать симптомы, которые угрожают жизни больного и проводить дальнейшее химиолучевое лечение по общепринятым методикам.

Использование данной методики позволяет достичь быстрого терапевтического эффекта и резорбции опухолевых конгломератов до 50% на протяжении первой недели после сеанса облучения.

Применение гемосорбции в сочетании с детоксикационными средствами существенно уменьшают степень проявлений острой лучевой реакции, нормализуют гематологические нарушения и функциональные изменения со стороны сердечно-сосудистой системы и способствуют безопасному применению субтотального облучения высокой одноразовой дозой 6 Гр в комплексном лечении больных с распространенными формами злокачественных лимфом.

Методика субтотального облучения высокой одноразовой дозой 6 Гр с последующей гемосорбцией в комплексном лечении больных с распространенными формами злокачественных лимфом позволяет достигнуть более продолжительного безрецидивного периода заболевания в сравнении с другими методиками лучевого лечения. Так, трехлетний безрецидивный период наблюдался у 38,6% больных. При субтотальном облучении одноразовой дозой 1,2-1,5 Гр трехлетний безрецидивный период определялся у 26,3% больных, тогда как при локальном облучении зон поражения 100% больных за этот период имели рецидивы заболевания.

Использование субтотального облучения одноразовой дозой 6 Гр с гемосорбцией создает благоприятные условия для достижения 5, 10- и 15-летнего выживания больных с распространенными формами злокачественных лимфом в пределах 37,1%, 24,3% и 12,9% в сравнении с методиками субтотального облучения одноразовой дозой 1,2-1,5 Гр (31,0%, 11,9% и 2,4%) и локальным фракционным облучением зон поражения (35,6%, 10,3% и 3,4%).

Независимо от методики лучевой терапии средняя продолжительность жизни больных с распространенными формами злокачественных лимфом в первую очередь зависят от сроков возникновения и вида рецидива заболевания. Прогностически неблагоприятным является возникновение рецидива генерализации процесса в первые 6 месяцев после комплексного лечения.

Для определения эффективности применения субтотального облучения одноразовой дозой 6 Гр с последующей гемосорбцией и прогнозирования течения злокачественных лимфом необходимо учитывать локализацию процесса, степень злокачественности, гистологическую форму опухоли, клиническую стадию заболевания и сроки возникновения и вид рецидива. Высокая эффективность предложенной методики наблюдалась при лечения больных лимфогранулематозом II - IV стадий заболевания при локализации зон поражения выше диафрагмы и при неходжкинских лимфомах низкой степени злокачественности.

Ключевые слова: ходжкинские и неходжкинские лимфомы, гемосорбция, крупнопольное и субтотальное облучение.

ABSTRACT

T.V.Udatova. The use of large-field irradiation in treatment of malignant lymphomas.- Manuscript.

Thesis for Candidate of Medicine Academic degree in specialty 14.01.23 “radiation diagnosis, radiation therapy”.- Ontological Institute of the Ukrainian Academy of Medical Science, Kiev, 2001.

The thesis is devoted to the problem of use of large-field irradiation with the large single dose of 6 Gy in complex treatment of patients with the disseminated forms of malignant lymphomas. The data regarding the comparative characteristics of various modes of irradiation of patients with IIA, IIB, IIIA, IIIB, IVA and IVB stages of malignant lymphomas was indicated. High efficiency of large-field irradiation methodology with large single dose of 6 Gy with subsequent hemosorption at the first stages of complex treatment of this contingent of patients was proved by rather long period without relapse and high index of total 10- and 15-years survival.

Key words: Hodgkin's and non-Hodgkin's lymphomas, large-field and subtotal irradiation, hemosorption.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті онкології АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шишкіна Валентина Володимирівна - головний науковий співробітник консультант відділу радіаційної онкології та ядерної медицини Інституту онкології АМН України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Лазар Анатолій Пилипович - головний радіолог МОЗ України, завідувач кафедри медичної радіології з курсами рентгенології та радіаційної медицини Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця

доктор медичних наук, професор Хворостенко Михайло Іванович - завідувач кафедри онкології і радіології Дніпропетровської державної медичної академії

Провідна установа: Інститут медичної радіології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться “21” лютого 2001 року о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 при Інституті онкології АМН України (03022, м.Київ, вул. Ломоносова 33/43)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН України (03022, м.Київ, вул. Ломоносова 33/43)

Автореферат розісланий “15” січня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук Б.Ф. Синюта

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Злоякісні лімфоми (ЗЛ) є достатньо частими захворюваннями і мають особливий соціальний статус, оскільки в основному зустрічаються в осіб молодого працездатного віку [З.П.Федоренко і співавт.,1999]. У структурі захворюваності населення України злоякісні новоутворення лімфоїдної та кровотворної тканини посідають пяте місце. У 1997 році цей показник становив 7,1 на 100 тисяч населення.

Проблема лікування хворих на ЗЛ є однією з найскладніших у онкології. Основним методом сучасного лікування ЗЛ є комплексний, який поєднує поліхіміотерапію (ПХТ) і променеву терапію (ПТ) [Л.П.Кіндзельський і співавт.,1994]. На сьогодні перспектива підвищення ефективності лікування ЗЛ полягає в оптимізації наявних та розробці нових схем ПХТ, а ПТ відведена роль допоміжного засобу. Але численні ускладнення, пов'язані з токсичністю хіміотерапевтичних препаратів та резистентність деяких форм ЗЛ до ПХТ спонукають до розробки нових та удосконалення існуючих методик ПТ.

Висока ефективність ПТ доведена при лікуванні I-II стадій лімфогранулематозу (ЛГМ) та неходжкінських лімфом (НХЛ) низького ступеня злоякісності [Г.Д.Байсоголов і співавт.,1992; T.P.Miller et al.,1998]. При ЛГМ ПТ використовується за радикальною програмою, яка передбачає опромінення зон ураження і зон субклінічного метастазування. При неходжкінських лімфомах радикальна програма втрачає сенс і ПТ використовується у вигляді послідовного опромінювання тільки зон ураження. Лікування хворих на ЗЛ III-IV стадій, коли процес вийшов за межі локалізованої форми, становить ще більш важку проблему. Це пов'язано з тяжким загальним станом хворих, внаслідок інтоксикації, поширеністю процесу та ураженням життєво важливих органів та систем. В цих випадках локальне опромінювання втрачає ефективність і при лікуванні генералізованих форм ЛГМ та НХЛ потрібно опромінювати великі обєми тіла хворого (великопільне, субтотальне, або тотальне опромінювання). Такі методики ПТ успішно застосовуються у гематології для підготовки хворих до трансплантації кісткового мозку та в онкології при лікуванні поширених метастазів і для запобігання подальшого прогресуванню процесу. В експериментальних роботах було показано, що збільшення разової дози на 1 Гр в інтервалі від 4 до 5 Гр супроводжується збільшенням кількості незворотно ушкоджених клітин пухлини у 2 рази [L.J. Peters, 1979]. Розрахунок кривої виживання гетерогенної популяції лейкозних клітин при опромінюванні дозою 6 Гр показав, що їх кількість в опроміненому обємі зменшується майже у 700 разів [L.J. Peters, 1980]. Це ми використали у хворих з поширеними формами ЗЛ на першому етапі лікування у вигляді субтотального опромінення (СТО) одноразовою дозою (ОД) 6 Гр з подальшою гемосорбцією (ГС) для запобігання реакцій на ПТ. В результаті у найближчі строки зменшились симптоми інтоксикації та обєм уражених лімфатичних вузлів (ЛВ), хворий переводився з інкурабельного стану в курабельний, що дозволило на другому етапі проводити подальше локальне опромінювання зон ураження в поєднанні з курсами ПХТ [В.О.Черниченко і співавт, 1984]. За допомогою цієї методики були отримані позитивні безпосередні результати [В.О.Черниченко і співавт, 1985], але віддалені результати використання СТО ОД 6 Гр залишились не вивченими, що обумовило виконання цієї роботи

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана згідно плану НДР Київського науково-дослідного інституту рентгенорадіології та онкології МОЗ України “Розробити оригінальні методики діагностики і лікування поширених форм і рецидивів лімфом”. Номер державної реєстрації теми 01.86.0054734.

Мета роботи - підвищити ефективність променевої терапії в комплексному лікуванні хворих з поширеними формами злоякісних лімфом шляхом використання великопільного опромінювання високою одноразовою поглинутою дозою 6 Гр та подальшої гемосорбції. Встановлена мета визначила такі основні завдання:

Розробити методику субтотального опромінювання хворих на злоякісні лімфоми одноразовою поглинутою дозою 6 Гр.

Розробити показання для субтотального опромінювання хворих високою одноразовою поглинутою дозою 6 Гр при поширених формах злоякісних лімфом.

Вивчити стерпність, частоту розвитку променевих реакцій і ускладнень при субтотальному опромінюванні високою одноразовою дозою 6 Гр в порівнянні з іншими методиками променевої терапії.

Визначити ефективність гемосорбції при субтотальному опромінюванні високою одноразовою дозою 6 Гр.

Оцінити ефективність терапії супроводження у хворих при субтотальному опромінюванні високою одноразовою дозою 6 Гр.

Визначити ефективність лікування хворих на поширені форми злоякісних лімфом методом субтотального опромінювання одноразовою дозою 6 Гр в порівнянні з субтотальним опромінюванням одноразовою дозою 1,2-1,5 Гр та локальним опромінюванням зон ураження.

Наукова новизна результатів.

Розроблена методика субтотального опромінювання високою одноразовою поглинутою дозою 6 Гр з подальшою гемосорбцією.

Обгрунтована необхідність включення у комплексне лікування поширених форм ЗЛ методики субтотального опромінювання великою одноразовою дозою 6 Гр з подальшою гемосорбцією.

Науково доведена ефективність комплексу детоксикаційних методів супроводження субтотального опромінювання одноразовою дозою 6 Гр з метою зменшення симптомів первинної променевої реакції та профілактики променевих ускладнень.

Вперше проведено оцінку безрецидивного перебігу та загального виживання хворих на поширені форми ЗЛ після застосування субтотального опромінювання поглинутою дозою 6 Гр з гемосорбцією у найближчі та віддалені строки після лікування.

Практична цінність роботи.

Доведена висока ефективність методики субтотального опромінювання одноразовою дозою 6 Гр з подальшою гемосорбцією при лікуванні поширених форм ЗЛ.

Визначені показання для застосування субтотального опромінювання одноразовою поглинутою дозою 6 Гр при лікуванні поширених форм ЗЛ.

Рекомендовано субтотальне опромінювання одноразовою дозою 6 Гр з подальшою гемосорбцією у комплексному лікуванні хворих з поширеними формами лімфогранулематозу та неходжкінських лімфом низького ступеня злоякісності.

Оцінені фактори для прогнозування безрецидивної течії у хворих на поширені форми ЗЛ при застосуванні субтотального опромінювання та їх вплив на показник загального виживання.

Впровадження результатів роботи у практику.

Запропонований метод лікування поширених форм ЗЛ за допомогою методики субтотального опромінювання високою одноразовою дозою 6 Гр впроваджений у практику роботи Інституту онкології АМН України, Київської міської онкологічної лікарні, Тернопільського та Донецького обласних онкологічних диспансерів. Результати роботи використовуються в учбовому процесі кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти на курсах підвищення кваліфікації лікарів.

Особистий внесок здобувача.

Автор самостійно виконував сеанси променевого лікування за різними методиками у всіх хворих на ЗЛ. Автор розробив формалізовану картку історій хвороби пацієнтів, брав участь у математичній обробці отриманих результатів. Самостійно виконав аналіз отриманих результатів. Автором особисто розроблені та підготовлені до друку у наукових виданнях матеріали досліджень. великопільний променевий злоякісний лімфома

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи представлені і обговорені на VIII з'їзді рентгенологів та радіологів України (Вінниця, 1989); VIII з'їзді онкологів України (Донецьк, 1990); XII з'їзді рентгенологів та радіологів СРСР (Ленінград, 1990); Всесоюзній науково-практичній конференції “Стандартизація методів променевої терапії” (Ленінград,1991); 1-st Baltic Congress of Oncology and Radiology, Tallinn (1994); українських науково-практичних конференціях “Променева діагностика і променева терапія професійних та системних захворювань” (Донецьк,1993), “Сучасні аспекти діагностики та лікування лімфом” (Чернігів,1999); українських конгресах радіологів УКР-95 (Київ,1995) і УКР-2000 (Київ,2000); засіданні відділення дистанційної променевої терапії УНДІОР (2000).

Публікації.

За темою дисертаційної роботи опубліковано 15 робіт (5 статей, 9 тез доповідей та 1 методичні рекомендації).

Обсяг та структура дисертації.

Дисертація викладена на 134 сторінках рукопису і складається з вступу, огляду наукової літератури, описання матеріалу та методів дослідження, 2 розділів результатів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел (224). Дисертація ілюстрована 23 таблицями, 9 рисунками, 2 витримками з історій хвороб.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи

Комплексне хіміопроменеве лікування було проведено 199 хворим з поширеними формами ЗЛ. З них 137 хворих на ЛГМ і 62 хворих на НХЛ, які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні системних пухлинних захворювань УНДІОР МОЗ України з 1980 по 1999 роки. Після проведеного комплексного лікування хворі знаходились під наглядом на протязі від 1 до 15 років. Серед хворих було 105 чоловіків і 94 жінки. Середній вік хворих дорівнював 30,8 0,95 року (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл хворих на злоякісні лімфоми залежно від статі та віку.