Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Воскресенська Олена Олегівна

УДК 618. 172 - 02: 616.43 - 008

Роль ендокринних дизрупторів у патології статевого дозрівання дівчат-підлітків та шляхи профілактики його порушень

14.01.01 - акушерство і гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Зелинський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голота Владислав Якович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №3

доктор медичних наук, професор Нізова Наталія Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України професор кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету за адресою: 65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 3.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

д. мед. н., професор Годлевський Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Охороні здоров'я дівчинки надається пріоритетне значення на державному рівні, що відзначено в національних програмах “Планування сім'ї” та “Діти України” (Р.Ф. Богатирьова та ін., 1999). Несприятливі демографічна ситуація й низький рівень репродуктивного здоров'я підлітків України складають медико-соціальну проблему, що потребує термінового вирішення (В.М. Запорожан та ін., 1998; Н.М. Нізова та ін., 1998; Б.М. Венцковський та ін., 1999; О.О. Зелінський та ін., 2000). За даними МОЗ України близько 90% підлітків України мають відхилення в загальному стані здоров'я. За 1990 - 2000 рр. виявилася тенденція зростання порушень статевого дозрівання та розладів менструального циклу у дівчат (І.Б. Вовк та ін., 2000). статевий дозрівання ендокринний дизруптор

Дослідження останніх років показали, що дія ряду ксенобіотиків навколишнього середовища подібна ефектам гормонів чи їх антагоністів. Ці екотоксиканти виділені в групу ендокринних дизрупторів (ЕД) (R.Kavloc, 1996). Маючи деяку подібність за хімічною структурою з гормонами, ЕД можуть зв'язуватися з білками стероїдних гормонів (рецепторами, транспортними білками чи ферментами їх метаболізму) і порушувати гормональний гомеостаз (R. Cooper, 1997). Значна частка ЕД представлена пестицидами, здатними інгібувати ароматазу або зв'язуватися з естрогенорецепторами (W. Keise, 1996).

Незважаючи на ряд експериментальних даних і спостережень явищ фемінізації, маскулінізації та спаду фертильністі у популяціях диких тварин під впливом екотоксикантів (S. Feist, 1999), фактичні дані та уявлення про механізми дії пестицидів середовища на статевий розвиток і репродуктивне здоров'я дівчат обмежені.

Більшість регіонів Одеської області “денатуровані пестицидами” (Л.И. Звольский і др., 1991). У цьому зв'язку значний інтерес викликають природні речовини рослинного походження - фітоестрогени, які здатні витискати синтетичні ксеноестрогени із тканин.

Ці дані висувають питання про можливий зв'язок патології статевого дозрівання з присутністю ЕД, тобто поширеності її у регіонах із високим рівнем забруднення екотоксикантами. Актуальність вивчення даної проблеми обумовлена як зростанням рівня патології статевого дозрівання у дівчат та підлітків, недослідженності патогенетичних механізмів їх розвитку, так і необхідністю розробки заходів профілактики порушень репродуктивної функції жінок.

Зв'язок роботи з планом наукових праць. Робота проводилась в напрямку, розробленому кафедрою перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології Одеського державного медичного університету згідно з державною науково-дослідницькою програмою ОДМУ на 2000-2003 рр. “Патогенетичні механізми розвитку репродуктивної системи людини в умовах дії агресивних факторів зовнішнього середовища і шляхи їх корекції” (№ держреєстрації 0199U004330). Дисертант є співвиконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановлення характеру і виявлення окремих механізмів генезу порушень статевого дозрівання дівчат у регіонах, що відрізняються за рівнем присутності ендокринних дизрупторів та розробка способу їх профілактики.

Для досягнення цієї мети сформульовано наступні завдання:

1. Визначити фізичний і статевий розвиток дівчат у регіонах із різними рівнями забруднення ЕД.

2. Визначити структуру морфотипів дівчат у цих регіонах.

3. Вивчити рівень статевих гормонів у дівчат пубертатного віку, мешканок даних регіонів.

4. Вивчити в хронічному експерименті вплив вибіркового інгібітора ароматази що моделює дію ЕД, на гормональний гомеостаз і фолікулогенез у щурів у періоді статевого дозрівання і можливі, у цих умовах, захисні ефекти фітоестрогенів.

5. Вивчити можливість корекції порушень статевого дозрівання дівчат за допомогою фітоестрогенів і як заходу профілактики впливу ЕД на організм дівчат.

Об'єкт дослідження: фізичне і статеве дозрівання дівчат у регіонах з різним рівнем ЕД; статеве дозрівання щурів при хронічній інтоксикації інгібітором ароматази та коригуючі ефекти фітоестрогенів у цих умовах; вплив фітоестрогенів на статеве дозрівання дівчат.

Предмет дослідження: ендокринна і репродуктивна система дівчат періоду статевого дозрівання; естральний цикл і тканини яєчників і матки щурів; фітоестрогени - ізофлавоноїди сої.

Методи дослідження: клінічні, антропометричні, клініко-інструментальні, біохімічні методи визначення гормонів і активності ароматами, морфогістологічні, статистичні.

Наукова новизна. Встановлено зв'язок між поширеністю порушень фізичного і статевого розвитку й рівнем забруднення регіону ЕД. На основі цих даних, вивчення рівня статевих гормонів у дівчат, активності ароматази в плаценті у жінок цих регіонів, а також характеру статевого дозрівання щурів при інтоксикації інгібітором ароматази вперше сформульоване уявлення про суттєву роль порушення балансу андрогени / естрогени внаслідок інгібування ароматази ЕД у генезі патології статевого дозрівання.

В експериментах на щурах і спостереженнях на дівчатах уперше установлено, що фітоестрогени - ізофлавоноїди сої - здатні заповнювати недостатність ендогенних естрогенів, зменшувати наслідки хронічного інгібування ароматази і коригувати порушення статевого дозрівання у дівчат.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені клінічні спостереження, експерименти та систематизація пестицидів за ендокринно-дизрупторним потенціалом дозволили патогенетично обґрунтувати діагностичні заходи щодо порушень репродуктивної системи дівчат у залежності від класів наявних ЕД та рекомендувати комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включають використання фітоестрогенів харчових рослин при порушеннях статевого дозрівання дівчат.

Теоретичні положення та практичні рекомендації роботи використовані у лекціях для лікарів дитячих гінекологів, лікарів-інтернів та у книзі “Пособие к практическому освоению акушерства и гинекологии”, Одесса: Астропринт, 2000 г.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведене антропометричне і клініко-інструментальне обстеження дівчат; клінічне спостереження за дівчатами всіх обстежених груп. В експериментальній частині самостійно проводилося кольпоцитологічне дослідження вагінальних мазків, вивчення естрального циклу щурів, забір і підготовка матеріалу для гістологічного дослідження органів репродуктивної системи щурів. Автором самостійно зроблена систематизація пестицидів за ендокринно-дизрупторним потенціалом, виділено репрезентативний регіон обстеження і визначені методи дослідження. Проведено статистичну обробку й аналіз даних, сформульовано основні положення і висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи представлені на 3-й науково-практичній конференції лікарів-гінекологів дитячого і підліткового віку (Харків, 1999), на науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології і спортивної медицини” (Одеса, 1999), на 2 з'їзді дитячих гінекологів України (Чернівці, 2000), на III Міжнародному конгресі “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии” (Одеса, 2000), на семінарі “Актуальні питання гінекологічної ендокринології” Одеського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (квітень, 2000), на засіданні Одеського відділення Українського товариства біохіміків (жовтень, 2000). Результати дисертації викладено на сумісному засіданні кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології та проблемної комісії “Здоров'я матері й дитини. Спадкові хвороби”

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць. З них 3 статті в наукових фахових журналах, 1 доповідь у науковому виданні УБТ та 6 тез на конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 190 сторінках тексту і 9 додатків, ілюстрована 25 малюнками та 60 таблицями. Складається з вступу, огляду літератури, шести глав власних досліджень, висновків, покажчика літератури, що містить 370 джерел, із яких 170 закордонних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. Обстежено 557 дівчат у віці від 8 до 18 років. Дівчата були розділені на дві головні групи. I група - 451 дівчини, жительки Одеси та II група - 106 дівчат, жительок с. Долинське Саратського району Одеської області. Цей регіон був обраний на підставі санітарно-гігієнічного дослідження кафедри загальної гігієни ОДМУ, у якому Саратський район виділений як репрезентативний за високим забрудненням пестицидами, середньорічний показник навантаження хімікатів на ґрунт складав 51 кг/га (у середньому по області 3,6 - 4,7 кг/га у 1985-1990 рр.). У цьому дослідженні визначені залишкові кількості пріоритетних пестицидів у жіночому молоці, харчових продуктах, добових раціонах харчування, воді й повітрі. На підставі цих даних, матеріалів Одеської станції захисту рослин про застосовувані пестициди та літературних даних про гонадо- і ендокринну токсичність цих хімікатів були виділені пестициди з вираженими властивостями ЕД у Саратському районі - фозалон, метоксихлор, метатіон, нітрофен та ряд інших.

Обстеження здійснювалося при проведенні профілактичного огляду дівчат-підлітків згідно наказу Управління Охорони Здоров'я й Управління Освіти Одеської Обласної Державної Адміністрації № 348 від 06.08.1998 р. З урахуванням віку дівчат у кожній групі були виділені три підгрупи: 1 підгрупа - препубертатний період - дівчатка від 8 років до віку менархе; 2 підгрупа - пубертатний період - від віку менархе до 15 років; 3 підгрупа - постпубертатний період - від 16 до 18 років.

Експериментальна частина роботи проведена у Відділі біотехнології Інституту стоматології АМНУ. Гістологічне дослідження органів піддослідних тварин проведено на кафедрі патологічної анатомії ОДМУ. Активність ароматази визначалася у плаценті жінок із 7 сільських районів Одеської області та м. Одеси.

Вивчення морфофізичного розвитку проводилося відповідно до методик В. Бунака (1941) і Л. Заєць, В. Добкіна (1974). Вимірювали ріст, вагу тіла, окружність грудної клітки вище й нижче молочних залоз, розміри таза - C. externa, D. spinarum, D. cristarum, D. trochanterica. Оцінку статевого розвитку дівчат проводили відповідно до статевої формули МаРАхМе: Ма - ступінь розвитку молочної залози; Р - ріст волосся на лобку; Ах - ріст волосся у пахвовій ямці; Ме - менструальна функція (Л. Туміловіч, 1975). Ступінь оволоссіння та гірсутне число визначали за D.Ferriman, J.Golvey (1961). Статеві органи оцінювали за даними гінекологічного (ректально-абдомінального) і УЗ-дослідження внутрішніх статевих органів на апаратах “Dornier-2200” (Німеччина) і “Aloka SSD-210” (Японія) із використанням конвексного датчика з частотою 3,5 Мгц. Функціональний стан системи гіпофіз-яєчники оцінювали за рівнем у крові ФСГ та ЛГ методом ІФА, естрадіолу (Е2) та тестостерону (Т) методом РІА за допомогою стандартних наборів реактивів; спектрофотометрично у сироватці крови визначали рівень сумарних естрогенів (СЕ) по Иттриху та 17-оксикортикостероїдів (17-ОКС) по Кингсли-Гетчелу.

Експериментальне дослідження, проведене на 24 самках білих щурів лінії Вістар вагою. Тварини знаходилися на стандартному харчовому раціоні віварію, ізольовані від самців і розділені на 3 групи по 8 щурів. На початку експерименту вік тварин складав 5-6 тижнів, вага 45-55 г. I група - інтактні щурі; II група одержувала per os по 0,1 мг/кг ваги клотримазол (суспензія) 5 разів на тиждень 2 місяці; III група - поряд із клотримазолом одержувала per os по 300 мг/кг ваги харчового додатка ЕКСО (суспензія). Стан ендокринної системи оцінювали за динамікою естрального циклу, кольпоцитології вагинальних мазків і вмісту сумарних естрогенів (СЕ) у крові. Мазки забарвлювали гематоксиліном і еозином. Вивчали середню тривалість естрального циклу і періодів: dioestrus; proestrus; oestrus; metoestrus (Н. Мелік-Алавердян, 1967). Забір крові у щурів робили з хвостової вени. По закінченню дослідів тварин умертвляли за методою тотального кровопускання під ефірним наркозом. Після розтину виділяли матку, яєчники і фіксували у формаліні для гістологічного дослідження. Парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, за ван Гизоном, Маллорі, за Футом, за Хартом, PAS-реакція проводилася за А.Шабашем. Морфометрію структурних елементів коркового шару яєчника проводили за методою Г. Автандилова (1993). Активність цитохрому Р 450 ароматази у плаценті визначали в присутності субстрату - тестостерону спектрофотометрично (І. Ясінська, 1999). Результати оброблялися методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента - t. Розходження вважалися достовірними при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вивчення фізичного розвитку. Антропометричне обстеження дівчат виявило відставання довжини тіла дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД від довжини тіла їх ровесниць із I групи у всіх вікових групах. Найбільший приріст довжини тіла дівчат II групи відзначається в 11 років і складає 6,35±2,06 см, в цьому ж віці спостерігається найбільше їх відставання (8,1±2,14 см) від своїх ровесниць I групи. До 18 років дівчата II групи не досягають росту своїх ровесниць з I групи.

При порівнянні показників ваги тіла дівчат I і II груп у віковому аспекті виявлене відставання ваги тіла у дівчат II групи до 18 років. Найбільший приріст ваги тіла у дівчат II групи відзначений в 12 років і складає 6,1±1,16 кг, в цьому ж віці відзначене найбільше відставання ваги тіла, що досягає у порівняні з I групой 7,8±1,74 кг. Для оцінки пропорційності статури розрахований індекс маси тіла (ІМТ) чи індекс Кетле (кг/м²). У препубертатному періоді у дівчат II групи ІМТ склав 16,72±0,12; у пубертатному 19,4±0,07; у постпубертатному 20,67±0,01 (у I групі 17,2±0,62; 19,64±0,05; 20,7±0,13, р<0,05 для пубертатного і постпубертатного періодів). Масо-ростова невідповідність характеризує тенденцію до диспропорційності статури й астенізації соматотипу дівчат із регіону з підвищеним рівнем ЕД.

Порівняння показників окружності грудної клітки виявило їх відставання у дівчат II групи, найбільш виражене це відставання у 12 років (вище молочних залоз 4±1,04 см, нижче молочних залоз 3,8±1,11см). Приріст окружності грудної клітки в I групі склав 10,62±0,49 см та 7,9±0,4 см, у II групі 7,68±0,91 см та 6,44±0,74см.

Порівняння суми чотирьох зовнішніх розмірів таза у дівчат I і II груп показало, що дівчата Одеси випереджають ровесниць із регіону з підвищеним рівнем ЕД протягом усього періоду статевого дозрівання. Сума зовнішніх розмірів таза в препубертатний, пубертатний і постпубертатний періоди у дівчат I групи склала 79±0,46 см; 93,5±0,22 см; 99,6±0,11 см; у II групі 76,8±0,9см; 87,7±0,33 см, 94±0,44 см (р<0,05), що свідчить про незавершеність формування кісткового таза до початку періоду активної репродукції у дівчат регіону з підвищеним рівнем ЕД. Таким чином, вивчення антропометричних параметрів показало, що в процесі статевого дозрівання дівчата з регіону з підвищеним рівнем ЕД за темпами і ступенем вираження фізичного розвитку відставали від своїх ровесниць із I групи.

Структура морфотипів. В II групі кількість дівчат-нормостеників склала 42,4%, у I-й - 66%. Висока, у порівнянні з I групою, частота морфотипів із загальним відставанням розвитку 6,4% (проти 1%), відставанням розвитку грудної клітки 5% (проти 1,2%), відставанням розвитку таза 7,5%, (проти 1,4%). Переважає морфотип із відставанням поперечних розмірів тіла від поздовжніх (макроскелія - 16,7%), що лежить в основі інфантильного й астенічного конституційних типів. Виявилася тенденція формування інтерсексуального конституціонального типу - атлетичний морфотип складає 4% (проти 2,9%), морфотип випередження розвитку грудної клітки 4,7% (проти 1,7%) (рис.1). У цілому, відхилення в пропорціях тіла, що є ознакою гормонального дисбалансу, виявлялися рано, вже в 8-9 - літньому віці.

Статеве дозрівання і становлення менструальної функції. Поява і розвиток вторинних статевих ознак в обстежуваних дівчат має свої особливості і корелює з приростом показників фізичного розвитку. У дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД статеве дозрівання настає пізніше, ніж у їх ровесниць із I групи. Найбільш виражено відстає розвиток естрогенозалежної ознаки - молочних залоз. Розвиток лобкового й пахвового оволоссіння (андрогенозалежних ознак) починається пізніше, однак темпи розвитку вищі, що приводить до майже одночасного досягнення останніх стадій розвитку з дівчатами I групи (табл. 1).

Таблиця 1

Середній вік розвитку вторинних статевих ознак у дівчат I і II груп

Стадії розвитку ознаки	Середній вік ознаки М (рік., міс., д.)	±m (міс., д.)	±у (рік., міс.,д.)	Середній вік ознаки М (рік., міс., д.)	±m (міс., д.)	± у (рік., міс., д.)	P
	I група			II група
Молочні залози
Ма1	10.05.18	3.04	1.04.27	12.03.13	4.00	1.08.22	<0,05
Ма2	12.07.26	1.23	1.06.20	14.02.00	3.04	1.06.11	<0,05
МаЗ	15.08.06	1.08	1.06.07	16.03.05	2.13	1.02.05	<0,05
Лобкове оволоссіння
Р1	11.07.17	1.11	0.10.06	12.08.10	3.19	1.05.04	<0,05
Р2	13.07.22	1.08	1.01.09	13.06.22	3.16	1.07.19	>0,05
РЗ	16.02.20	1.05	1.03.00	16.00.16	2.16	1.04.19	>0,05
Пахвове оволоссіння
Ах1	12.00.04	1.08	00.10.29	12.09.18	2.29	1.01.28	<0.05
Ах2	14.01.12	1.15	1.03.08	14.03.10	3.08	1.07.09	>0,05
АхЗ	16.04.15	1.07	1.02.16	16.00.00	3.01	1.06.09	<0,05

Визначаєтся висока частота атипового перебігу пубертату - передчасного чи ізольованого пубархе та надлишкового адренархе, яка серед дівчат II групи досягає 28,3%, а серед дівчат I групи 5,4%, що не перевищує загальнопопуляційну (Ю. Гуркин, 2000).

Андрогенний статус і виявлення контингенту дівчат з ознаками стертої вірілізації ми оцінювали за значеннями гірсутного числа на різних стадіях статевого розвитку, частоти акне, гіпертрихозу і гірсутизму, а при огляді, у цьому зв'язку, фіксували наявність чи відсутність гіпоплазії малих полових губ і гіперторофії клітору. Середні значення гірсутного числа у дівчат із регіону з підвищеним рівнем ЕД склали 8,7±0,9, а у дівчат Одеси 4,2±0,6. Серед дівчат II групи частота поширення акне склала 16,9%, гіпертрихозу 24,5%, гірсутизму 20,7% (I групі 8,9%, 11,3% та 8,1% відповідно).

Вік менархе знаходився в межах 10-16 років. Становлення менструальної функції дівчат виглядає таким чином: у 13 років 66% дівчат I групи мають менструації, а серед дівчат II групи тільки 50%. У 15 років, коли серед дівчат I групи не менструюють лише 5%, серед дівчат II групи не мають менструацій 28%. Найбільша частота появи менархе (76%) у дівчат I групи відзначена у віці 12 - 13 років, а в дівчат II групи (65%) у 14 - 15 років. Середній вік менархе для дівчат II групи - 13 років 10 місяців ± 15 днів, що на 1 рік 1 місяць пізніше ніж у дівчат I групи (12 років 9 місяців ± 19 днів, Р<0,05). Вікова динаміка основних параметрів внутрішніх статевих органів у дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД має тенденцію до відставання, найбільше наглядно виражену в пубертатному періоді.

У II групи у 13,2% випадків установлено діагноз затримки статевого розвитку, у I групі у 5,9%. Структура порушень менструального циклу у дівчат двох груп (рис. 4) відбиває значне перевищення частоти поширення гіпоменореї, олігоменореї й опсоменореї у дівчат із регіону з підвищеним рівнем ЕД.

Гормональний статус дівчат пубертатного віку з регіону з підвищеним рівнем ЕД характеризується підвищеним рівнем тестостерону та низькими рівнями сумарних естрогенів сироватки крові у порівнянні з аналогічними показниками дівчат I групи.

У цілому виявлені різниці у фізичному й статевому дозріванні, гормональному статусі й структурі порушень менструального циклу дозволили припустити загальну тенденцію дисбалансу гормонального гомеостазу у дівчат II групи - відносна перевага рівня андрогенів, особливо в пубертатному віці. У цьому зв'язку значний інтерес становило визначення активності ароматази (ключового ферменту реакції андрогени > естрогени) у жінок регіонів із різними рівнями присутності ЕД. Нами була визначена активність ароматази плаценти 24 жінок з 7 сільських районів, порівнянням служила активність ароматази плаценти жінок Одеси (табл. 2).

Таблиця 2

Активність ароматази плаценти жінок регіонів з різними рівнями ЕД

Регіон обстеження	n	Активність ароматази (н/моль/ хвилину/ 1 г білка)
		М	±m
Одеса	3	2,38	0,015
Саратський р-н	3	0,62*	0,025
Ізмаїльський р-н	3	0,95*	0,015
Іванівський р-н	3	2,56	0,016
Комінтернівський р-н	3	2,51	0,03
Болградський р-н	3	1,64	0,035
Овідіопольский р-н	3	2,28	0,016
Роздільнянський р-н	3	2,42	0,016

*р 0,05 стосовно активності ароматази плаценти жінок в Одесі

Ці дані вказують на значне інгібування ароматази у обстежених жінок екотоксикантами Саратського та Ізмаїльських районів.

Експериментальне дослідження. Для вичленення ролі порушення балансу андрогени/естрогени внаслідок впливу ЕД вивчені прояви хронічної інтоксикації 28 самок щурів вибірковим інгібітором ароматази клотримазолом. У цих же умовах оцінювалися захисні ефекти фітоестрогенів. Введення клотримазолу щурі переносили добре, без зовнішніх проявів інтоксикації. Вага щурів перед забиванням у групі, що одержувала клотримазол, була достовірно нижча, а вага яєчника вища, ніж у інтактній групі. Досягнення статевої зрілості у інтактних щурів відбувалося на 6-7 тижні після народження, що виявлялося появою естрального циклу. Клотримазол викликав затримку статевого дозрівання, і становлення естрального циклу відбувалося на 8-9 тижні після народження. Спостерігалося збільшення тривалості циклу за рахунок подовження міжтічкового періоду, скорочення періоду тічки і зменшення середнього числа естральних циклів на одну самку на місяць (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив клотримазолу на естральный цикл щурів та захисні ефекти фітоестрогенів (ЕКСО)

Показник	I група інтактні	II група клотримазол	III група клотримазол+ЕКСО
	Mm	Mm	Mm
Тривалість цикла (у днях)	4,480,08	8,250,77*	5,640,64**
Подовження тічки (у днях)	1,680,08	1,210,08*	1,470,3
Подовження міжтічки (у днях)	2,80,8	7,040,8*	4,150,22**
Середня кількість циклів на 1 самку на місяць	6,260,16	3,60,4*	4,1 0,2
Частота стадій (%)	диеструс	382,1	663,0*	44,93,3**
	проеструс	211,3	11,21,3*	19,21,7**
	еструс	23,81,5	18,61,1*	22,61,2**
	метаеструс	15,60,3	4,1 2,1*	12,71,3**

*р0,05 між I і II групою **р0,05 між III і II групою

Вміст сумарних естрогенів (нг/л) у крові щурів після 2-х місячного експерименту склав в I групі - 38,3±1,45; у II групі 13,2±0,77*, що відбиває зниження усіх фракцій естрогенів у групі, що одержувала клотримазол.

Гістологічне дослідження яєчника щурів показало, що клотримазол викликав порушення дозрівання фолікулів, їхню атрезію на ранніх стадіях, що знижувало кількість граафових пухирців, готових до овуляції та стовщення строми яєчника. У матці щурів клотримазол викликав сплющення та потоншення епітелію слизової оболонки. Введення ЕКСО нормалізувало темпи статевого дозрівання, показники естрального циклу, рівень сумарних естрогенів (40,5±1,23* р<0,05) і гістологічну структуру яєчника і матки щурів.

Таким чином, вибірковий інгібітор ароматази викликав естрогенну недостатність, порушення балансу андрогени / естрогени, затримку статевого дозрівання, порушення естрального циклу, фолікулогенезу та відповідно репродуктивної функції. Виявлені зниження активності ароматази у жінок Саратського району, паралелізм між порушеннями статевого дозрівання у обстежених дівчат цього регіону й у щурів із хронічним введенням інгібітора ароматази висунув питання про ведучий ендокринно-дизрупторний фактор серед екотоксикантів регіону.

Серед пестицидів, використовуваних у Саратському районі в останнє десятиліття, в істотних кількостях застосовувалися фозалон, метоксіхлор і метатіон. Крім них, за даними кафедри загальної гігієни ОДМУ (1991), виявлялися ДДТ і його метаболіт ДДЕ. У жіночому молоці ДДТ містився в середньому 0,5±0,16; ДДЕ - 3,9±0,4 мг/кг, у добових харчових раціонах і харчових продуктах від 0,16 до 0,55 мг/кг. ДДТ і ДДЕ є активними інгібіторами ароматази (І. Ясинська, 2000). Метоксіхлор і нитрофен дуже близькі за хімічною структурою до ДДТ і також, очевидно, мають цей ефект. Слід зазначити, що всі ці пестициди мають перехресний афинітет до естрогенорецепторів (R. Kavlock, 1999).

Ефекти фітоестрогенів сої при порушенні статевого дозрівання: Обстежено 45 дівчат у віці 15-16 років, жительок Одеси, які мали затримку темпів статевого розвитку та порушення становлення менструальної функції. 25 дівчат доодержували до раціону їжі харчовой додаток ЕКСО по 2 капсули (0,5г) на добу протягом 6 місяців, 20 дівчат склали контрольну групу. До критеріїв вилученя відносили: відхилення маси тіла більш ніж на ±2 стандартні відхилення; підвищене фізичне навантаження; недавній стрес в анамнезі, гірсутне число більш 7 балів, затримка статевого розвитку у матері чи сестер.

При огляді виявлена перевага інфантильного й астенічного морфотипів, гипотрофічний вигляд зовнішніх статевих органів чи статевий інфантилізм. Гінекологічний вік складав 1 рік 0,5 міс; відставання статевого розвитку складало 2,50,5 рік; розвиток вторинних статевих ознак відповідав 1-2 стадії статевого дозрівання. Дані УЗД визначали гіпоплазію внутрішніх статевих органів.

Ми дійшли висновку, що збагачування раціону їжі харчовим додатком ЕКСО прискорює темпи приросту довжини тіла - 2,4%, ваги тіла - 8%, окружності грудної клітки - 4%, ширини тазу - 2,3% у порівнянні з контрольною групою ( 0,4%, 2%, 0,8% та 1% відповідно, р 0,05) і стимулює ріст внутрішніх статевих органів. Гормональний статус досліджували до і після прийому ЕКСО (табл. 4).

Таблиця 4

Вплив ЕКСО на вміст гормонів у крові дівчат із затримкою статевого розвитку

Група / термін обстеження	n	ФСГ мМЕ/мл	ЛГ мМЕ/мл	Естрадіол, нмоль/л	17-ОКС, мкг/100 мл	Тестостерон, нмоль/л
норма		1,8 - 11,3	1,1- 8,7	0,001- 0,5	5 - 20	0,2 - 2,5
Початковий Контроль Вихідний	20	5,8±0,47	6,4±0,55	0,091±0,02	13,1±1,2	1,6±0,06
	20	6,0±0,35	6,7±0,42	0,116±0,03	13,4±0,9	1,5±0,03
Початковий Курс ЕКСО Вихідний	25	5,9±0,62	6,6±0,73	0,093±0,02	13,3±0,9	1,7±0,09
	25	5,4±0,77	4,5±0,63*	0,124±0,03	15,6±0,5*	2,0 ±0,08*

*р < 0,05 між групою ЕКСО і контрольною групою

Аналіз результатів свідчить, що ЕКСО викликє істотне зниження рівня ЛГ і тенденцію до зниження ФСГ у порівнянні з контрольною групою. Ці зрушення відбивають зменшення потреби в ендогенних естрогенах, тобто виражений замісний ефект ЕКСО. Помірне підвищення рівня тестостерону відбиває це зменшення продукції стероїднихестрогенів у тканинах. Зниження рівня ЛГ обумовлено, також, здатністью ізофлавонів витиснути ЕД із естрогенорецепторів та транспортних білків, що зменшує потребу до ендогенних гормонів. Сумарна забезпеченість естрогенами (ендогенними стероїдами й екзогенними фітоестрогенами) у період прийому зростає, що підтверджується позитивною динамікою антропометричних показників і нормалізацією менструальної функції у дівчат, що приймали ЕКСО.

Отже, враховуючі здатність пестицидів до накопичення і довгочасного збереження, складності рекреації довкілля Південного регіону найбільш перспективним для збереження репродуктивного потенціалу підлітків слід вважати медико-організаційні заходи, включно з рекомендаціями щодо режиму харчування.

З метою профілактики порушень статевого розвитку дівчат необхідним є використання виключно доочищеної питної води, вилучення лікувальних засобів із властивостями ЕД (антигістамінних, протизачаткових засобів, в-блокаторів) у вразливі для ендокринних дизрупторів періоди розвитку. Найважливішим шляхом профілактики є введення в раціон харчування фітоестрогенів харчових рослин (соя, капуста білокачанна, ревінь, хміль, калина, чай зелений, шкірка цитринових та ін.).

ВИСНОВКИ

1. Фізичний розвиток дівчат із регіону з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів відстає за основними антропометричними показниками від ровесниць з екологічно менш забрудненого регіону, у яких ці показники істотно не відрізняються від середньоєвропейських.

2. Частота патологічних морфотипів значно вища в регіоні з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів; із віком ця величина зростає за рахунок переваги астенічного, інфантильного та інтерсексуального конституціональних типів. Отже, визначення структури морфотипів має істотне клініко-діагностичне значення для оцінки ризику порушень статевого дозрівання.

3. Статеве дозрівання дівчат в регіоні з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів відбувається пізніше. За ступенем вираженності естрогенозалежних ознак - темпу розвитку молочних залоз та віку менархе (13 років 10 міс., проти 12 років 9 міс.) відстають, а за ступенем вираженності андрогенозалежних ознак (лобкового і пахвового оволоссіння), значень гірсутного числа; частоти виявленого гіпертрихозу, гірсутизму та акне випереджають аналогічні показники ровесниць із менш забрудненого регіону. Вікова динаміка основних параметрів внутрішніх полових органів у дівчат з регіону з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів відстає за абсолютними величинами та темпами приросту в порівнянні з їх ровесницями з менш забрудненого регіону.

4. Гінекологічна патологія в дівчат у регіоні з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів зустрічається частіше і відзначається порушеннями менструального циклу за типом гіпоменструального синдрому і пізнього менархе.

5. Ендокринна система дівчат із регіону з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів перебуває у стані дисбалансу, що визначається підвищеним рівнем тестостерону, низьким рівнем естрогенів в порівнянні з дівчатами з менш забрудненого регіону. Висока частота предчасного пубархе (28%) серед дівчат із регіону з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів є маркером гіперандрогенемії, яка впливає на їх подальший статевий розвиток.

6. Активність ароматази в плаценті жінок з регіону з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів істотно нижче (0,62 н/моль/хвилину/1 г білку), ніж у жінок менш забрудненного регіону (2,38 н/моль/хвилину/1 г білку), що свідчить про значне інгібування ароматази у обстежених екотоксикантами регіону.

7. Тривале введення самкам щурів вибіркового інгібітору ароматази клотримазолу викликає недостатність естрогенів, порушення балансу андрогени/естрогени, затримку статевого дозрівання, зокрема становлення естрального циклу і фолікулогенезу і, відповідно, репродуктивної функції. Фітоестрогени сої істотно попереджують ці порушення.

8. Фітоестрогени сої здатні поповнити недостатність ендогенних естрогенів у дівчат і сприяти нормальному становленню менструальної функції.

9. У механізмах розвитку порушень статевого дозрівання дівчат у регіоні з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів істотним є порушення перетворення андрогенів у естрогени, обумовлене інгібуванням ароматази.

Одним із шляхів профілактики, крім заходів обмеження впливу пестицидів, є введення в раціон харчування фітоестрогенів харчових рослин.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Порушення періоду статевого дозрівання і валеологічні принципи його профілактики // Одес. мед. журнал.-1998. -№2 (46).-С. 58-60 (співавт. В.М. Запорожан, В.С. Соколовський, Л.О. Носкін).

Ксеноэстрогены пищи и половое развитие девочек // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000.-Т. 5., - №2-3. - С. 18-22.

Роль эндокринних дизрупторов в генезе гиперандрогении у девочек // Буковин. мед. вісник. - 2000. -Т. 4., - № 2-3. - С. 39-42.

Влияние пищевой добавки ЕКСО на половое созревание женского организма. // Растительные адаптогены: Сб. науч. тр. - Одесса: “Астропринт”, 2000.- С. 39-46.

Влияние эндокринных дизрупторов на репродуктивное здоровье подростков на Украине // Сб. науч. тр. IV Всерос. конф. по детской гинекологии “Современные профилактические и терапевтические технологии в клинике детской гинекологии”. - М., 2000. - С. 21-22 (соавт. А.А. Зелинский).

Валеологические подходы к предупреждению и лечению нарушений полового созревания девочек, вызываемых экотоксикантами // Сучасні досягнення валеології і спортивної медицини. - Одеса: “Чорномор'я”, 1999. - С. 198-199.

Некоторые характеристики репродуктивного потенциала девочек в экологически загрязненных районах // Тр. 3 Междунар. Конгр. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”.- Одесса, 2000. - С. 61.

Сравнительная оценка параметров физического развития девочек-подростков двух городов Южного региона Украины // Матер. науч. конф. “Актуальні питання гінекології дітей і підлітків”. - Харків, 1999. -С. 11-12. (соавт. А.А. Зелинский).

Формирование иммунной реактивности девочек-подростков в условиях экологического дискомфорта // Тр. 3 Междунар. Конгр. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”.- Одесса, 2000. - С. 60.

Экотоксиканты и нарушения полового созревания девочек // Матер. науч. конф. “Актуальні питання гінекології дітей і підлітків”. - Харків, 1999. -С. 53-55.(соавт. А.А. Зелинский).

АНОТАЦІЇ

Воскресенська О.О. Роль ендокринних дизрупторів у патології статевого дозрівання дівчат-підлітків і шляхи профілактики його порушень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. - акушерство і гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2001.

Установлено зв'язок між поширеністю порушень фізичного і статевого розвитку і рівнем забруднення регіону ЕД. Статеве дозрівання дівчат з регіону з підвищеним рівнем ендокринних дизрупторів відбувається пізніше.

За ступенем вираженності естрогенозалежних ознак - темпу розвитку молочних залоз та віку менархе (13 років 10 міс., проти 12 років 9 міс.) відстають, а за ступенем вираженності андрогенозалежних ознак (лобкового і пахвового оволоссіння), значень гірсутного числа; частоти виявленого гіпертрихозу, гірсутизму та акне випереджають аналогічні показники ровесниць з менш забрудненого регіону. На основі цих даних і вивчення рівня статевих гормонів, активності ароматази у плаценті жінок цих регіонів і характеру статевого дозрівання щурів при інтоксикації вибірковим інгібітором ароматази клотримазолом, сформульоване уявлення про суттєву роль порушення балансу андрогени/естрогени внаслідок інгібування ароматази ЕД у генезі патології статевого дозрівання.

В експериментах на щурах і спостереженнях на дівчатах уперше встановлено, що фітоестрогени - ізофлавоноїди сої - здатні заповнювати недостатність ендогенних естрогенів, зменшувати наслідок хронічного інгібування ароматази і коригувати порушення статевого дозрівання у дівчат.

Проведені клінічні спостереження, експерименти та систематизація пестицидів за ендокринно-дизрупторним потенціалом дозволили патогенетично обґрунтувати діагностичні заходи щодо репродуктивної системи дівчат у залежності від наявних ЕД та рекомендувати комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включають використання фітоестрогенів харчових рослин при порушеннях статевого дозрівання дівчат.

Ключові слова: статеве дозрівання, ендокринні дизрупторі, пестициди, інгібітори ароматази, фітоестрогени, ізофлавоноїди сої.

Воскресенская Е.О. Роль эндокринных дизрупторов в патологии полового созревания девочек-подростков и пути профилактики его нарушений.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. - Одесский государстенный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2001.

Проведено изучение физического и полового развития, уровня половых гормонов девочек периода полового созревания в регионах с разным уровнем поступающих пестицидов - эндокринных дизрупторов (ЭД), Одесса - I группа и с. Долинское Саратского района - II группа.

Установлено, что девочки, проживающие в регионе с повышенным уровнем ЭД отстают по антропометрическим показателям, срокам и темпам полового созревания, возраст менархе составил 13 лет 10 месяцев, у девочек Одессы 12 лет 9 месяцев. Темпы развития по степени выраженности эстрогенозависимых признаков (молочных желез и срокам наступления менархе) отстают, а по степени выраженности андрогенозависимых признаков (лобкового и подмышечного оволосения,частоте гипертрихоза и гирсутизма) опережают таковые у сверстниц, проживающих в менее загрязненном регионе. Отмечена высокая частота преждевременного или изолированного пубархе, достигающая 28%, против 5% среди девочек I группы. Возрастная динамика параметров внутренних половых органов девушек II группы отстает по абсолютным показателям и темпам прироста в сравнении с девочками I группы.

Гинекологическая патология у девочек и девушек в регионе с повышенным уровнем ЭД встречается чаще, ведущими в ней являются нарушения менструального цикла по типу гипоменструального синдрома - гипоменорея 23%, олигоменорея 25%, опсоменорея 26%, что значимо выше показателей I группы. Задержка полового развития выявлена у 13% обследуемых. Гормональный статус девушек II группы характеризовался низким уровнем суммарных эстрогенов и повышенным уровнем тестостерона в крови. Эндокринно-дизрупторный эффект экотоксикантов оценивали по активности ароматазы в нмоль/мин/1мг белка в плацентах женщин в регионах с разным уровнем загрязнения ЭД. Выявлено достоверное снижение активности ароматазы у женщин Саратского и Измаильского районов, которая составляла 0,62 и 0,95 (в Одессе 2,38 ).

Среди пестицидов используемых в этих двух районах в последнее десятилетие в существенных количествах применялись метатион, фозалон, метоксихлор и нитрофен. Эти соединения весьма близки по химической структуре к ДДТ и являются, по-видимому, подобно ДДТ ингибиторами ароматазы. Следует отметить, что все эти пестициды имеют перекрестный аффинитет к эстрогенорецепторам.

Для вычленения роли ингибирования ароматазы ЭД в эксперименте изучены последствия хронического введения избирательного ингибитора этого фермента -клотримазола самкам крыс в периоде полового созревания. Клотримазол (0,1 мг/кг веса) в течение 2-х месяцев вызывает эстрогенную недостаточность, нарушение баланса эстрогены/андрогены, задержку полового созревания, в частности становление эстрального цикла и фолликулогенеза, и соответственно репродуктивной функции. Фитоэстрогены сои - введение суспензии пищевой добавки ЕКСО (300 мг/кг веса) в течение 2-х месяцев существенно предупреждает эти нарушения.

Пищевую добавку ЕКСО вводили в рацион девочек с задержкой темпов полового созревания и становления менструального цикла, связанных с гипоэстрогенией по 2 капсулы 3 раза в день 6 месяцев. Фитоэстрогены сои восполнили недостаточность эндогенных эстрогенов у девочек и обеспечили нормализацию становления менструальной функции.

В целом клинические наблюдения и результаты эксперимента свидетельствуют, что в механизмах развития нарушений полового созревания обследуемых девочек, существенным является нарушение превращения андрогенов в эстрогены, обусловленное ингибированием ароматазы экотоксикантами региона. Эти данные позволили патогенетически обосновать рекомендации по применению фитоэстрогенов пищевых растений при нарушениях полового созревания девочек.

Ключевые слова: половое созревание, эндокринные дизрупторы, пестициды, ингибиторы ароматазы, фитоэстрогены, изофлавоноиды сои.

Voskresenskaya E.O. The role of endocrine disrupters at the abnormalities of sexual maturation of girls - adults and the ways of their prophylactic. - The manuscript.

Thesis for a scientific degree of a candidate of medical science on specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Odessa State Medical University of Ministry of Health Care of Ukraine, Odessa, 2001.

The thesis is devoted to study the problem of the relationship between the abnormalities of sexual maturation of girls - adults and the contamination of environmental with endocrine disrupters and to clear up the mechanisms of development abnormalities of sexual maturation.

We have studied the morphophysical, sexual maturation and the level of sexual hormones of girls-adults at the period of sexual maturation in regions with different levels and chemical classis of endocrine disruptors (Odessa and Sarata - village).

We have found that the girls living in region with high level of ED are having developmental lagging in anthropometrical indexes, periods and temps of sexual maturation (menarche age 13 years 10 months, girls from Odessa 12 years 9 months).

The endocrine system of girls living in region with high level of ED is being in dysfunction, having the character of low level of estrogens, obviously high level of testosterone in blood.

The study of pesticides by their affinity to the ligands of receptors and enzymes of sexual hormones exposed the main ED of the region. For the last few decades in the region were used in large quantities metation, fozalon, metoxychlor and nitrophen. These chemicals are similar in structure to DDT and similarly DDT as an inhibitors of aromatase. The endocrine disrupters effects of pesticides was evaluated by the activity of the aromatase in Nmol/min/1 mg protein in placenta of women's from regions with different levels of contamination with endocrine disrupters. We found that activity of aromatase of placenta was more less in women's from Sarata and Ismail than from Odessa (Sarata - 0,62; Ismail - 0,95; Odessa - 2,38).

During the experiment at female rats in the period of sexual maturation we have studied the protection effect of isoflavonoides soy by chronically treatment with inhibitors aromatase - clotrimasole.

We have proved the regulating, superseding and protecting effect of isoflavonoides soy: the level of total estrogen in blood has become higher, the estral cycle and the histological pattern of ovaries and uterus of female rats have been normalized.

Key words: abnormalities of sexual maturation, girls - adults, endocrine disruptors, pesticides, Inhibitors aromatase, isoflavonoides soy.

Размещено на Allbest.ru

...