Епідеміологічна характеристика кору, епідемічного паротиту, краснухи в умовах урбанізованого регіону та ефективність імунізації вакциною Тримовакс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського

Біломеря Тамара Анатоліївна

УДК 612.017+615.371:[616.915+616.316.5-002.12+616.916.1.4]

епідпаротит краснуха вакцина тривомакс

Епідеміологічна характеристика кору, епідемічного паротиту, краснухи в умовах урбанізованого регіону та ефективність імунізації вакциною Тримовакс

14.02.02 - епідеміологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2002 рік



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чудна Людмила Митрофанівна, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Прилуцький Олександр Сергійович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри клінічної імунології та алергології;

кандидат медичних наук, професор Гоц Юрій Денисович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри епідеміології.

Провідна установа: Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України, лабораторія рикетсіозних інфекцій.

Захист відбудеться “16 ” квітня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д-26.614.02 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ, узвіз Протасів Яр, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ, узвіз Протасів Яр, 4).

Автореферат розісланий “13 ” березня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук Л.С. Красюк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За висновками ВООЗ кір, епідемічний паротит та краснуху у теперішній час включено до переліку інфекцій, які завдяки застосуванню засобів специфічної профілактики в перспективі можуть бути зведені до поодиноких випадків. Проте захворюваність на ці інфекції до цього часу залишається актуальною світовою і вітчизняною медико-соціальною проблемою.

Багаторічна планова імунізація дитячого населення проти кору та епідпаротиту в Україні сприяла значному зниженню захворюваності: на кір - в 7-12, епідпаротит - в 3-5 раз. Під впливом впровадженої ревакцинації захворюваність на кір була знижена ще майже в 4 рази. Однак, імунізація викликала і деякі небажані наслідки: зрушення захворюваності на старші вікові групи, подовження тривалості міжепідемічних інтервалів з наступним виникненням спалахів, зростання ризику захворюваності новонароджених від щеплених матерів внаслідок меншої напруженості післявакцинального імунітету у порівнянні з природним [Шабловская Е.А., Чудная Л.М., 1993, Колеснікова І.П., 1999, Оксіюк В.Г. та ін., 2000].

В умовах широкого розповсюдження краснухи, яка до 1999 р. в Україні залишалась некерованою інфекцією, посилилась загроза збільшення викликаних її вірусом вроджених аномалій [Попова О.О., 1999].

Отже, на сьогодні проблема імунізації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, яка дозволила б вирішити питання надійного зниження захворюваності на ці дитячі інфекції, в Україні є вельми актуальною.

Для імунізації проти кору, епідпаротиту та краснухи в країнах-членах ВООЗ застосовують широкий спектр вакцинних препаратів (моно-, ди-, тривакцини чисельних виробників з різним штамовим складом вакцинних вірусів) і схем імунізації (одно-, дво- чи навіть триразова планова, підчищаюча імунізація, масові щепні кампанії, тощо) [Каттс Ф.Т., 1993, Миловидова Н.И., 1995, Таточенко В.К. и др., 1998, Бектимиров Т.А., 2001]. Але найбільш доцільним вирішенням проблеми контролю над захворюваністю як кором, так епідпаротитом і краснухою, визнано використання комбінованих вакцин [Таточенко В.К., 2000]. Тривакцини застосовують 43 країни світу. Не поступаючись перед відповідними моновакцинами безпекою, імунологічною та епідеміологічною ефективністю, комбіновані препарати мають ряд суттєвих переваг: зменшення числа інокуляцій з відповідним скороченням візитів до медичних закладів, спрощення календаря щеплень, зменшення алергізації населення, витрат на вакцинацію [Семенов Б.Ф. и др., 1996, Самойлович Е.О. и др., 1998, Бектимиров Т.А., 2000, Broliden K. et al., 1998, Usonis V. et al., 1998, Khalil M. et al., 1999].

Незважаючи на те, що ще в 1996 р. національним календарем щеплень було передбачено застосування для планової вакцинації проти цих інфекцій сучасних комбінованих вакцин, питання їх безпеки та ефективності в нашій країні до цього часу практично не вивчалось. Зараз в Україні зареєстровано декілька комбінованих вакцин проти кору, епідемічного паротиту та краснухи закордонного виробництва. Одна з них - комбінована вакцина Тримовакс, виробництва фірми Pasteur Merieux (Ліон, Франція). У 1999 р. вона була впроваджена для планової вакцинації в Донецькій області. Зважаючи на те, що вакцина використовувалась в Україні вперше, відсутність спостережень і практичного досвіду застосування подібних вакцин у державі взагалі, виникла потреба вивчити та з наукових позицій обґрунтувати рівень її реактогенності, імунологічну та епідеміологічну ефективність з метою підготовки рекомендацій щодо подальшого використання препарату і удосконалення контролю над захворюваністю на ці інфекційні хвороби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дійсне дослідження виконувалось згідно планової науково-дослідницької роботи лабораторії керованих інфекцій та заходів імунопрофілактики Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України: тема № 51, номер державної реєстрації 0199U000702 “Вивчити вплив багаторічної планової вакцинопрофілактики на особливості епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту” та договору Комітету з питань імунобіологічних препаратів Міністерства охорони здоров'я України № 198 від 09.03.98 р. про виконання “Програми епідеміологічного нагляду за використанням вакцини Тримовакс виробництва фірми Пастер-Мер'є (Франція)” від 08.12.98 р.

Мета роботи: вивчення епідеміологічної характеристики кору, епідемічного паротиту і краснухи та впливу на неї імунізації комбінованою вакциною Тримовакс.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі:

1. Визначити особливості епідемічного процесу кору та епідпаротиту в умовах багаторічної масової та планової вакцинопрофілактики, краснухи - в довакцинальний період.

2. Визначити реактогенність комбінованої вакцини проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс.

3. Встановити імунологічну ефективність препарату.

4. Вивчити епідеміологічну ефективність вакцини Тримовакс.

Об'єкт дослідження: епідемічний процес кору, епідпаротиту, краснухи, реактогенність, імуногенність, ефективність імунізації.

Предмет дослідження: статистичні звіти про інфекційну захворюваність та щепленість, галузеві звіти про обсяги імунізації, стан популяційного імунітету до кору, наявність післявакцинальних реакцій та ускладнень, річні кон'юнктурні огляди, карти обстеження вогнищ інфекційного захворювання, карти профілактичних щеплень, історії розвитку дитини, анкети та щоденники спостереження за вакцинованими дітьми, сироватки крові до та через 6 місяців після щеплення вакциною Тримовакс.

Методи дослідження: епідеміологічні, клінічні, серологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів: Вперше було вивчено особливості сучасного епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики, краснухи - в довакцинальний період та в роки започаткування імунізації в промислово розвиненому урбанізованому східному регіоні України - Донбасі. Вперше в Україні встановлена реактогенність, імунологічна та епідеміологічна ефективність комбінованої вакцини проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс.

Практичне значення одержаних результатів: Отримані дані щодо особливостей сучасного епідемічного процесу кору, епідемічного паротиту, краснухи, обґрунтовані докази подальшого зрушення захворюваності на старші вікові групи були підставою для запровадження наказом МОЗ України від 31.10.2000 р. № 276 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні” ревакцинації проти епідпаротиту і краснухи у віці 6 років, затвердження проміжного декретованого віку планової ревакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи в 11 років (тих, хто не отримав її в 6 років), щеплень проти епідпаротиту хлопців, проти краснухи - дівчат у 15 років як груп підвищеного епідеміологічного та медичного ризику захворювання на ці інфекції, подовження вікової межі імунізації за епідпоказниками. Доведена дійсним дослідженням в умовах України низька реактогенність, висока імунологічна та епідеміологічна ефективність комбінованої вакцини проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс виробництва фірми Pasteur Merieux. Serum et Vaccins (Франція) дозволили рекомендувати її як один з препаратів вибору для планової вакцинації і ревакцинації проти цих інфекцій.

За даними дослідження підготовлено інформаційно-методичні листи управління охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації і обласної санепідстанції: від 21-29.04.99 р. № 1478/04-2 / 01/8-422 “О предварительних результатах использования для плановой иммунизации детей вакцины Тримовакс”; від 22.12.99 р. № 6364/04 “Об усилении контроля за ходом иммунизации, реактогенностью и эффективностью вакцины Тримовакс”; від 10.07.00 р. № 4505/04 “О неудовлетворительной организации эпиднадзора за корью, эпидпаротитом, краснухой и слежения за эффективностью комбинированной вакцины Тримовакс”; від 15-19.06.01 р. № 3444/04 / 01/8-727 “Про епідситуацію, стан заходів з попередження вакцинокерованих інфекцій та епідеміологічну оцінку ефективності вакцини Тримовакс ”.

Наукові результати, отримані в ході реалізації програми досліджень, використовуються в навчальному процесі на кафедрі епідеміології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено ретроспективний аналіз епідемічного процесу кору, епідемічного паротиту та краснухи у Донецькій області: періодичності, сезонності, інтенсивності та структури захворюваності серед різних вікових, статевих груп дітей і дорослих, соціальних та професійних контингентів, вогнищевості в організованих колективах. Проаналізовано захворюваність на кір та епідпаротит щеплених і не щеплених, її залежність від часу, що минув після імунізації. Проведено аналіз стану популяційного імунітету до кору серед різних вікових груп. Проаналізовано дані про післявакцинальні реакції у щеплених вакциною Тримовакс. Вивчено результати імунологічних досліджень сироваток крові дітей до та після щеплення тривакциною. Узагальнено первинну документацію та піддано аналізу захворюваність на епідемічний паротит і краснуху щеплених вакциною Тримовакс. Всі дані самостійно зведені в таблиці, оброблені статистично та інтерпретовані з формулюванням висновків.

За безпосередньою участю автора здійснювалася організаційна робота щодо проведення щеплень вакциною Тримовакс, спостереження за післявакцинальними реакціями, захворюваністю імунізованих, відбором сироваток крові для серологічних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені та обговорені на: засіданнях вченої ради Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (2000-2001), пленумі УНМТ МЕП ім. Д.К.Заболотного (Одеса, 2000), обласній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы профилактической медицины Донбасса” (Донецьк, 1999), обласних нарадах для епідеміологів і педіатрів Донецької області (2000-2001).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 4 статті у наукових журналах і збірках, що відповідають вимогам ВАКа, 3 тези доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, 8 підрозділів, заключення, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 177 сторінках, ілюстрована 20 таблицями і 8 рисунками, містить 3 додатки. Список використаної літератури включає 151 джерело вітчизняних та іноземних авторів.

Автор засвідчує глибоку вдячність за участь у здійсненні дійсного дослідження фахівцям Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, ДІСК ім. Л.А.Тарасевича (Росія, Москва), Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції, санітарно-епідеміологічних станцій та лікувально-профілактичних закладів міст та районів Донецької області, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Власні дослідження у представленій роботі складаються з 2 пов'язаних між собою частин. У першій з них надаються матеріали вивчення сучасної характеристики епідемічного процесу кору, епідпаротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики, краснухи - в довакцинальний період та в роки започаткування імунізації в промислово розвиненому урбанізованому східному регіоні України. У другій частині містяться результати дослідження реактогенності, імунологічної та епідеміологічної ефективності комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту і краснухи Тримовакс.

Комбінована вакцина Тримовакс, виробництва фірми Pasteur Merieux. Serums et Vaccins (Ліон, Франція), являє собою ліофілізований препарат, кожна доза якого містить не менше: 1000 ТЦД50 живого гіператенуйованого вірусу кору (штам Schwarz), 5000 ТЦД50 живого атенуйованого вірусу паротиту (штам Urabe AM 9), 1000 ТЦД50 живого атенуйованого вірусу краснухи (штам WISTAR RA 27/3M) і консервант, до складу якого входить альбумін людини. У вакцині присутні сліди неоміцину.

Робота виконана з комплексним застосуванням епідеміологічних, клінічних, серологічних та статистичних методів.

Обсяг виконаних досліджень представлено у таблиці 1.

Таблиця 1- Основні види та обсяг проведених досліджень

Об'єкт дослідження	Предмет дослідження	Обсяг досліджень
Епідемічний процес	Статистичні звіти про інфекційну захворюваність та щепленість	128
	Галузеві звіти про обсяги імунізації, стан популяційного імунітету до кору	78
	Річні кон'юнктурні огляди	189
	Додаткові аналітичні форми про щомісячну захворюваність на краснуху, розподіл захворюваності на кір, епідпаротит, краснуху серед різних соціальних, професійних груп, в залежності від статі, щепного анамнезу, вогнищевості в організованих колективах	528
Реактогенність	Анкети та щоденники спостереження за вакцинованими тривакциною дітьми	4000
	Карти профілактичних щеплень, історії розвитку дитини, історія хвороби	37
	Галузеві звіти про післявакцинальні реакції та післявакцинальні ускладнення	730
Імуногенність	Парні сироватки крові до та через 6 місяців після щеплення вакциною Тримовакс.	254
Епідеміологічна ефективність	Карти обстеження вогнища інфекційного захворювання	46
	Карти профілактичних щеплень, історії розвитку дитини	92



Епідеміологічні методи включали епідеміологічний аналіз, епідеміологічне спостереження та розслідування і були використані переважно при дослідженні епідпроцесу і епідеміологічної ефективності тривакцини.

Вивчення реактогенності здійснювали шляхом клінічного спостереження за 2000 щеплених вакциною Тримовакс дітей (1500 - у віці 12-15 міс., 500 - 6 років) протягом 42 днів після імунізації. Ступінь тяжкості післявакцинальних реакцій (ПВР) визначали в залежності від: діаметру зони почервоніння - при місцевих реакціях, величини гіпертермії - при загальних.

Місцеву реакцію вважали слабкою, якщо зона гіперемії не перевищувала 5 мм, середнього ступеню - від 5 до 10 мм, сильною - більше 10 мм.

Загальна реакція визначалась як слабка при підвищенні температури тіла у паховій впадині до 37,5? C, середнього ступеню - від 37,6? до 38,5? С, сильна - 38,6? С і вище.

Для вивчення імунологічної ефективності вакцини Тримовакс здійснювали серологічні дослідження парних сироваток 254 дітей (158 - у віці 12-15 міс., 96 - 6 років) на вміст антитіл до кору, епідпаротиту, краснухи до щеплення та через 6 міс. після нього з застосуванням реакції імуноферментного аналізу. Всього проведено 1524 дослідження. Для постановки реакції застосовували комерційні тест-системи виробництва ТОВ Біотехнологічної компанії “Біосервіс ” МОЗ Російської Федерації. Сироватки титрували в розведеннях до 1:1600-1:3200. Замір оптичної щільності проводили при довжині хвилі 492 нм з застосуванням спектрофотометру типу “Мультіскан”. Імунними вважали дітей, що мали антитіла в розведенні 1:100-1:200 і більше. Сироватки розподіляли в залежності від рівня титрів антитіл, вважаючи його в розведенні менше 1:200 умовно низьким, 1:200-1:800 - середнім, 1:1600 і вище - високим. Імунологічну ефективність вакцини визначали тільки серед серонегативних дітей. Результат вважався позитивним при наявності сероконверсії.

Для оцінки епідеміологічної ефективності імунізації за загальноприйнятою методикою визначали індекс та коефіцієнт ефективності.

Достовірність результатів дослідження доведено математичною обробкою з використанням статистичних розрахунків (Мерков А.М., Поляков Л.Е., 1974, Каспарова Т.Ю., Шиган Е.Н., 1983).

Результати досліджень та їх обговорення

Епідеміологічна характеристика кору та епідпаротиту в умовах багаторічної вакцинопрофілактики. Багаторічна вакцинопрофілактика кору (К) і епідпаротиту (ЕП) суттєвим чином вплинула на епідемічний процес цих інфекцій і зумовила його характерні особливості.

Кір. Впровадження у 1966-1967 рр. вакцинації, а в 1986 р. - ревакцинації проти К призвело до значного зниження захворюваності, її середньорічний показник у 1994-1998 рр. був у 415 раз нижчим, ніж у 1961-1965 рр. - останньому 5-річчі довакцинального періоду. Тривалість міжепідемічного інтервалу досягла 4-6 років і продовжує збільшуватися. До 5 місяців (з лютого по червень) подовжилось сезонне зростання захворюваності, на яке припадає 72,7% всіх зареєстрованих протягом року випадків. Індекс сезонності складає 2,7 рази. У 90-ті роки відбувається деяке зменшення питомої ваги дітей та зростання - підлітків і дорослих, частка двох останніх вікових груп склала 60,0%. К став більше підлітковою, ніж дитячою, інфекційною хворобою, оскільки захворюваність серед них в 2 рази перевищила її показники серед дітей. Серед дорослих до епідпроцесу найчастіше залучались особи 20-29 років. Зростання захворюваності підлітків і молодих людей зумовлене зниженням післявакцинального імунітету з часом. Серед дітей різних вікових груп значних коливань захворюваності не відзначається, за виключенням дітей першого року життя, які хворіють у 2,4 рази частіше сукупного дитячого населення і на 15% частіше за підлітків. Частка неімунних до К дітей цього віку за даними РПГА складає 32,31%. Серед захворілих найбільша питома вага припадає на учнів загальноосвітніх шкіл, ПТУ, студентів технікумів, вузів. Вогнищевість К ледь перевищує 1,0. Питома вага вакцинованих, які залучаються до епідемічного процесу, становить 32,0%, ревакцинованих - 24,0%. Визначено умовну часову межу виникнення підвищеного ризику захворювання на К - 5-6 років після щеплення (вакцинації і ревакцинації), при чому через 5 років після щеплення інтенсивні показники захворюваності ревакцинованих перевищують аналогічні показники вакцинованих. Відзначається дещо парадоксальне явище, коли щеплені у більш віддалений термін (5 і більше років після вакцинації, 7 - після ревакцинації) хворіють менш часто, ніж щеплені у більш короткий. Це, ймовірно, зумовлено передуючим природним підвищенням популяційного імунітету внаслідок високої інтенсивності захворюваності імунізованих саме через 5-6 років після щеплення.

Епідпаротит. Вплив розпочатої у 1980-1981 рр. вакцинації проти ЕП на його захворюваність є значно менш відчутним, ніж при К, оскільки вона мала плановий, а не масовий характер і не була підкріплена ревакцинацією. Середньорічний показник захворюваності у 1982-1986 рр., наступному після впровадження вакцинації 5-річчі, був лише у 2,5 рази нижчий, ніж у 1975-1979 рр., останньому 5-річчі довакцинального періоду (при К - у 13,8 рази). З 1993 по 1998 рр. відбувається неухильне зростання захворюваності, хоча її рівень і в цей час залишається нижчим, ніж у довакцинальний період у 4,1 рази. Тривалість міжепідемічних інтервалів подовжилась до 6-10 років. Сезонне зростання захворюваності триває 5 місяців (з січня по травень), індекс і коефіцієнт сезонності складають відповідно 1,7 рази та 62,9% і є помітно нижчими, ніж при К. З середини 90-х років у структурі захворілих поступово скорочується питома вага дітей і відповідно - зростає підлітків і дорослих. Частка останніх у 1998 р. перевищила 33,0%, тоді як у 1995 р. вона складала лише 15,1%. Однак, захворюваність зберегла дитячий характер: у 1995-1998 рр. інтенсивні показники серед дітей були вище, ніж серед підлітків на 61,1%, дорослих - у 43,8 рази. Найбільш часто на ЕП хворіють діти 10-14, найменш - діти до року, що є ще однією відмінною від К ознакою. У структурі захворілих переважають школярі. Відзначається деяке превалювання серед захворілих у віці до 40 років хлопчиків і чоловіків (55,5-60,1%), що, можливо, пов'язано з більшою кількістю маніфестних форм, тяжчим перебігом хвороби і відповідно - кращою діагностикою ЕП серед них. Вогнищевість в організованих колективах складає в середньому 3,77, найвищою вона є у школах (4,67). Три чверті захворілих припадає на вакцинованих, 78,9% з них були щеплені 7 і більше років тому. Серед вакцинованих 7-9 років тому відзначаються і найвищі інтенсивні показники захворюваності, що є наслідком згасання післявакцинального імунітету. Більш низький рівень захворюваності щеплених 10 і більше років тому у порівнянні із щепленими у більш короткий термін, як і при К, пояснюється передуючою природною регуляцією популяційного імунітету внаслідок високої інтенсивності захворюваності імунізованих через 7-9 років після щеплення.

Отже, особливості сучасного епідемічного процесу К та ЕП свідчать про необхідність подальшого удосконалення вакцинопрофілактики цих інфекцій.

Епідеміологічна характеристика краснухи в довакцинальний період. До 1999 р. краснуха (Кр) залишалась некерованою інфекцією з незначною тенденцією до зниження захворюваності на протязі останнього 10-річчя. Впродовж 22 років реєстрації Кр, її епідемічному процесу притаманна поряд з “малою” періодичністю (кожні 2-3 роки) “велика” (“пікові” значення захворюваності з інтервалом 11 років). Останній “великий” періодичний підйом у 1999 р. був найбільш значним за весь попередній час. Захворюваність на вроджену Кр в області не реєструвалась. Кр характеризує мінлива сезонність, яка спостерігається у січні-червні, а в окремі роки - у грудні-травні. Інколи захворюваність має 2 сезонних піки у листопаді-грудні та березні-червні. Індекс та коефіцієнт сезонності у роки епідемічного зростання та спаду значно коливаються, складаючи в середньому 5,62 рази та 84,9% відповідно. Переважна частина захворілих (89,4%) - діти до 14 років, інтенсивні показники захворюваності яких перевищують їх серед підлітків і дорослих у 32,5 рази. Однак, відзначається тенденція до щорічного зменшення питомої ваги дітей при зростанні підлітків і дорослих. Серед захворілих дітей майже 60 % припадає на 7-14-річних. Їх частка, як і частка підлітків і дорослих, неухильно зростає, тоді як дітей до 7 років - зменшується, що пов'язано з демографічними змінами. Вплив демографічного фактору та сучасних соціально-економічних умов (переважне домашнє виховання дошкільників) призводять до поступового зрушення захворюваності на старші вікові групи навіть при відсутності специфічної профілактики. Однак, Кр продовжує залишатися типовою дитячою інфекцією з максимальною захворюваністю дітей 5-6 років, мінімальною - дітей до 1 року. Найбільша питома вага серед захворілих припадає на школярів (57,4%), серед яких у роки епідемічного зростання відзначається найвищий темп росту захворюваності. Але максимальні її показники реєструються серед дітей дошкільного віку, які відвідують дитячі дошкільні заклади. Виявлено деяке превалювання дівчат та жінок серед захворілих на Кр підлітків і дорослих, пов'язане з більш тісним спілкуванням жінок з дітьми. Вогнищевість Кр в організованих колективах становить 3,77, найвищою вона є у школах - 4,37.

Вплив імунізації комбінованою вакциною Тримовакс на епідемічний процес кору, епідпаротиту та краснухи. Впровадження у 1999-2000 рр. для планової вакцинації дітей у віці 12-15 міс. комбінованої вакцини Тримовакс зумовило певні зміни епідпроцесу кору, епідемічного паротиту та краснухи.

Кір. У 1999 р. зниження захворюваності на К не відбулося, однак, у 2000 р. її показник досяг мінімального за весь період реєстрації значення. Він був нижче показника 1999 р. у 17,2 рази. Протягом 1999-2000 рр. відбулося зрушення сезонності на січень-травень, її індекс та коефіцієнт відповідно склали 5,5 рази і 84,6%. Структурні зміни захворюваності дитячого населення у цей час характеризуються відсутністю захворювань дітей у віці 1-2 роки - віковій групі, в якій проводились щеплення тривакциною, при зростанні частки захворілих дітей 3-4, 7-9 і, особливо, 5-6 років. Відповідно до змін вікової структури у 3,1 рази серед захворілих скоротилась питома вага неорганізованих дітей дошкільного віку, тоді як тих, що відвідують дитячі садки, зросла у 3,4 рази.

Епідпаротит. У рік впровадження вакцини Тримовакс (1999 р.) відзначається різкий спад захворюваності на ЕП (її показник зменшився у порівнянні з попереднім роком у 4,2 рази), який продовжувався і в наступному році. У 2000 р. порушився звичний характер сезонності: сезонний підйом відзначався у квітні-червні та грудні-січні, а її індекс та коефіцієнт склали лише 1,36 рази та 57,6%. Протягом цих 2 років визначились деякі особливості динаміки захворюваності серед дітей у віці 1-2 рр., планова вакцинація яких проводилась тривакциною: захворюваність серед них скоротилась у 2,1 рази, тоді як серед дітей суміжної вікової групи 3-4 рр. - лише на 30,8%.

Краснуха. Початок імунопрофілактики Кр у 1999 р. співпав з роком максимального зростання захворюваності. У 2000 р. відзначається її зниження з найбільшим за останні 10 років темпом спаду. Протягом цих 2 років характерним є значне коливання індексу (від 2,69 до 12,3 рази) та коефіцієнту сезонності (від 72,9 до 92,5%), пов'язане, перш за все, із стрімким зниженням захворюваності (у 6,7 рази). У рік започаткування планової вакцинації дітей 12-15 міс. (1999), суттєвих змін захворюваності у віковій групі 1-2 роки не відбулося внаслідок незначного прошарку вакцинованих серед них (23,5%). Однак, у 2000 р., вона вперше за весь період спостереження досягла мінімального значення серед інших вікових груп дитячого населення.

Реактогенність вакцини проти кору, краснухи, епідпаротиту. З 1983 дітей, що знаходились під наглядом на протязі всього терміну спостереження, місцеві та загальні реакції на щеплення вакциною Тримовакс відмічались у 165 (8,32%).

Місцеві реакції (МР) зареєстровані у 66 осіб (3,33%), з них у поєднанні із загальними - у 10. Переважна більшість ізольованих МР (62,5%) перебігала у вигляді гіперемії у місці введення. Незначна болючість відзначалась у 12 (0,61%) дітей, набряк тканини - у 1(0,05%), слід від уколу - також у 1(0,05%), комбіновані місцеві прояви - у 7 (0,35%). З 35 дітей, що мали МР у вигляді гіперемії, сильною вона була лише в 1 дитини у віці 12 місяців (0,05%). Серед 6-річних відсоток дітей з МР був дещо більшим. Болючість та комбіновані прояви зустрічались у них відповідно в 2,1 та 4,1 рази частіше у порівнянні з малюками, тоді як гіперемія - майже однаково часто. Переважна більшість МР виникла в перший день після імунізації - 60 випадків (90,9%), у 5 випадках (7,6%) МР виникла на другий день і в 1 (1,5%) - в день її здійснення.

Загальні реакції (ЗР) у вигляді підвищення температури, шкірного висипу, катаральних явищ, лімфаденопатії зареєстровані у 99 дітей, ще у 10, як відзначалось вище, ЗР поєднувались з МР. Отже, сумарна кількість ЗР склала 109 випадків (5,50%). З них 68 (3,43%) оцінені як слабкі, 36 (1,83%) - середні, 5 (0,25 %) - сильні. Питома вага ЗР серед дітей 12-15 міс. була у 2,1 рази достовірно більшою, ніж серед 6-річних (Р<0,05). Всі випадки сильних реакцій зареєстровані саме серед них. Клінічні симптоми як монопрояви мали 46 дітей, в т.ч. у вигляді підвищення температури - 18 (0,93%), катаральних явищ - 17 (0,86%), лімфаденопатії - 7 (0,35%), шкірного висипу - 4 (0,20%). У 53 дітей зареєстровані комбіновані прояви ЗР. У 29 (1,46%) випадках це було поєднання підвищення температури з катаральними явищами, 6 (0,30%) - з висипом, 2 (0,10%) - з лімфаденопатією. Шкірні висипи у поєднанні з катаральними явищами спостерігались у 3 осіб (0,15%), лімфаденопатією - у 1 (0,05%), кон'юнктивітом - також у 1 (0,05%). В 11 випадках мали місце по 3 і навіть 4 ознаки ЗР. Серед проявів ЗР переважає гіпертермія, яка відзначалась у 74 (3,73%) дітей. Всі сильні ЗР супроводжувалися високою температурою (вище 38,6?С). Питома вага ізольованих ЗР була несуттєво вищою серед дітей 12--15 місячного віку (2,69% проти 2,22% серед дітей 6 років). З 53 випадків комбінованих ЗР 51 зареєстровано саме серед малюків - 3,4% і лише 2 серед дітей 6-річного віку - 0,4%, різниця показників є статистично достовірною (Р<0,05). Більшість загальних ПВР виникли протягом першого тижня після щеплення - 55 випадків (50,5%), з них 41 - на 4-7 день, 8 - на 3 день, 6 - на 1-2 день. Останні поєднувалися з МР. На другому тижні виникло 27 (24,8%), на третьому - 23 (21,1,3%), на четвертому і п'ятому - по 2 випадки ЗР (1,8%). У більшості випадків (73,92%) загальні ПВР тривали 1-3 дні. Післявакцинальних ускладнень (ПВУ) за період спостереження не виявлено. У 32 (1,61%) дітей зареєстровані інтеркурентні захворювання.

Результати вивчення реактогенності дозволили оцінити вакцину Тримовакс як слабореактогенну, що було підставою для її подальшого використання для планової вакцинації. Тривакциною в Донецькій області імунізована 53271 дитина. Спостереження за ПВР здійснювалося у відповідності з наказом МОЗ України від 04.03.98р. № 49. Питома вага загальних ПВР склала 0,14%, з них сильних - 0,02%, місцевих - 0,47%, сильних місцевих ПВР не було. Погіршення виявлення та реєстрації ПВР у повсякденній практиці потребує удосконалення існуючої системи епіднагляду за ними. Зареєстровано 1 випадок ПВУ у дитини віком 1 рік 16 днів, яка народилася від матері з обтяженою вагітністю. Ускладнення перебігало у вигляді алергічної реакції негайного типу і було пов'язане з індивідуально підвищеною чутливістю до курячого білку. На протязі всього терміну застосування вакцини Тримовакс випадків серозного менінгіту серед щеплених не зареєстровано.

Імуногенність вакцини проти кору, краснухи, епідпаротиту. Результати вивчення імунологічної ефективності вакцини Тримовакс свідчать про високий рівень сероконверсії у серонегативних до імунізації дітей обох вікових груп: через 6 місяців після щеплення антитіла до кору серед них мали 90,03,4%, краснухи - 91,92,6 %, епідемічного паротиту - 95,71,9%, в т.ч. серед дітей у віці 12-15 міс. відповідно 90,83,3%; 90,13,3%; 96,21,9%. Відсоток серонегативних дітей 2 року життя після вакцинації зменшився проти Кр у 10,1, К - у 10,9, а проти ЕП - у 26,5 рази.

Після імунізації тривакциною більшість серонегативних дітей антитіла до К і Кр мали у титрах, рівень яких умовно вважався високим (1:1600 і більше), до ЕП - середнім (1:200-1:800) (рис. 1).

Вивчення зрушень імунітету до К, ЕП та Кр під впливом імунізації вакциною Тримовакс у серопозитивних до щеплення дітей показало: питома вага осіб з умовно низьким рівнем імунітету до всіх 3 інфекцій скоротилась, з середнім та високим - зросла. Згідно представлених на рис. 2 даних більшістьсеропозитивних після імунізації тривакциною (як і більшість серонегативних) мали антитіла до вірусу Кр у титрах, рівень яких умовно вважався високим, до вірусу ЕП - середнім. Стан післявакцинального імунітету проти К у серопозитивних відрізнявся від його стану у серонегативних: якщо серед серонегативних після імунізації переважали особи з високим рівнем антитіл, то серед серопозитивних - з середнім (див. рис. 1,2).

Середньогеометричний титр (СГТ) антитіл серед серопозитивних до імунізації найбільш відчутно після щеплення зріс у 12-15-місячних дітей до кору (з 6,670,31 до 8,550,26 в log2 ), у 6-річних - до краснухи (з 9,850,34 до 11,220,13), у кожного другого з них відзначався 4-кратний приріст антитіл до цих інфекцій.

Питома вага серопозитивних після імунізації вакциною Тримовакс серед дітей 12-15 міс. зросла до К на 79,2%, Кр на 92,4%, ЕП майже в 3,0 рази, серед 6-річних - до К на 3,3%, ЕП на 9,3%, Кр на 44,1%. Після щеплення серед дітей другого року життя, незалежно від попереднього стану імунітету, мали антитіла до всіх складових тривакцини щонайменше 93,0% обстежених, серед 6-річних - 97,9% (рис. 3).

Переважну більшість серед них склали діти з високим та середнім рівнем титрів антитіл: серед 12-15-місячних - до К 86,8%, ЕП 90,6%, Кр 94,3%; серед 6-річних - відповідно 93,8, 97,9 і 100,0%.

Отже, отримані результати свідчать про високу імунологічну ефективність всіх складових комбінованої вакцини Тримовакс, особливо, її паротитного та краснушного компонентів. Під впливом імунізації позитивні зрушення імунітету відбулися як у серонегативних, так і серопозитивних до щеплення дітей обох вікових груп.

Епідеміологічна ефективність щеплень проти кору, краснухи, епідпаротиту. Впродовж періоду спостереження тривалістю 2 р. і 3 міс. серед щеплених вакциною Тримовакс дітей у віці 1-2 роки виявлено 10 випадків захворювання на ЕП (0,019% щеплених), і 35 (0,066%) - на Кр, що виникли не раніше, ніж через 42 дні після щеплення. Захворювання перебігали без ускладнень переважно у легкій формі і закінчувались цілковитим одужанням. Випадки К серед щеплених не реєструвались.

Епідеміологічна ефективність вакцини Тримовакс представлена в таблиці 2. Показники захворюваності серед щеплених тривакциною порівнювали з аналогічними показниками серед не щеплених і щеплених ЖПВ із штаму Л-3 в одній і тій же віковій групі, тобто - дітей у віці 1-2 роки.

Таблиця 2 - Епідеміологічна ефективність вакцини Тримовакс серед дітей у віці 1-2 роки

Інфекції	Захворіло всього	з них щеплених Тримовакс	моновакцинами	не щеплених	Індекс ефективності	Коефіц. ефективно- сті
	абс.	пок.	абс.	пок.	абс.	пок.	абс.	пок.
Епід-паротит	71	107,29	10	25,86	49	214,67	12	413,7	16,00	93,75
Краснуха	1003	1515,69	35	90,50	щеплених моновакц. не було	968	3762,7	41,58	97,59

Примітка. Інтенсивні показники захворюваності визначалися на 100 тис. відповідного контингенту

Інтенсивні показники захворюваності вакцинованих тривакциною на ЕП та Кр достовірно нижчі за аналогічні показники не щеплених (Р<0,05). Захворюваність щеплених вакциною Тримовакс на ЕП була достовірно нижчою захворюваності щеплених ЖПВ із штаму Л-3 у 8,3 рази (Р<0,05). Індекс ефективності ЖПВ із штаму Л-3 склав 1,93 рази, коефіцієнт - 48,11%.

Отже, проведені дослідження виявили високу епідеміологічну ефективність вакцини Тримовакс у відношенні всіх 3 означених інфекцій, позитивний вплив (відзначений вище) здійсненої нею вакцинації на епідемічний процес.



ВИСНОВКИ

Встановлено характерні риси, притаманні сучасному епідемічному процесу кору і епідпаротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період: досить високий рівень захворюваності (особливо на краснуху і епідпаротит), періодичність, дитячий (при кору - підлітковий) характер, деяка вогнищевість та сезонність.

Показано, що особливості сучасного епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи вимагають удосконалення заходів імунопрофілактики цих інфекцій, одним з яких є впровадження комбінованих вакцин.

Доведено, що комбінована вакцина проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс є препаратом слабкої реактогенності і за показником, який її характеризує, відповідає національним вимогам. Виникнення післявакцинальних серозних менінгітів, пов'язаних із вмістом у її складі вакцинного штаму Urabe вірусу епідпаротиту, не встановлено.

Визначена висока імуногенність вакцини Тримовакс, яка здатна викликати сероконверсію до кору у 90,03,4%, краснухи - 91,92,6%, епідемічного паротиту - 95,71,9% серонегативних до імунізації дітей. Позитивна динаміка стану імунітету під її впливом відзначається і у серопозитивних до щеплення осіб. Імунізація цим препаратом спричиняє найбільш виразні зрушення стану імунітету до епідемічного паротиту та краснухи.

Тривакцина характеризується високим рівнем епідеміологічної ефективності. Захворюваність щеплених нею дітей значно нижча захворюваності не щеплених: індекс ефективності паротитного компоненту складає 16,0 разів, коефіцієнт ефективності - 93,75%, краснушного - відповідно 41,58 раз та 97,59%, випадки кору серед вакцинованих тривакциною не реєструвались. Показники епідеміологічної ефективності паротитного компоненту достовірно перевищують аналогічні показники живої паротитної моновакцини із штаму Л-3, які відповідно складають 1,93 рази та 48,11%.

Впровадження вакцини Тримовакс сприяло позитивним змінам епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи у вікових групах, які піддавалися імунізації, тобто - 1-2 роки.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А., И.И.Сошенко, Шарапов Н.Н. О современных особенностях эпидемического паротита в Донбассе и подходы к его профилактике // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). - 1998. - Т. 2, № 1(3). - С. 97-101.

2. Особисто здійснено аналіз захворюваності на епідемічний паротит у Донецькій області за 1974-1997 рр. серед різних вікових груп, статистична обробка, інтерпретація результатів.

3. Сошенко І.І., Біломеря Т.А. Результати вивчення реактогенності вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції. - К. - 2000. - Вип. 27. - C. 139-144.

4. Особисто проаналізовано дані про місцеві та загальні реакції у щеплених тривакциною дітей, здійснено літературне оформлення та підготовка статті до публікації.

5. Біломеря Т.А., Маричев І.Л., Брижата С.І. Результати вивчення імунологічної ефективності вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції. - К. - 2001. - Вип. 28. - C. 120-127.

6. Самостійно здійснено узагальнення і аналіз даних щодо поствакцинального імунітету у серопозитивних до щеплення дітей, інтерпретацію результатів вивчення імунологічної ефективності тривакцини, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення та підготовку статті до публікації.

7. Слюсарь Л.И., Коломийцева Г.Н., Ерохина Е.В., Беломеря Т.А., Сошенко И.И., Ковалева А.Г. Особенности эпидемического процесса кори в Донецкой области в условиях многолетней плановой иммунизации // Лікарська справа. - 2002. - № 2. - С. 123 - 125.

8. Самостійно проведено збір, узагальнення даних про захворюваність на кір у Донецькій області за 1956-1995 рр., її динаміку серед різних вікових груп, контингентів, в залежності від щепного стану. За особистою участю здійснено інтерпретацію результатів дослідження, висновки.

9. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А., Шарапов Н.Н. О современных особенностях эпидемического процесса кори в Донецкой области и первоочередных задачах по ее профилактике // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). - 1998. - Т. 2, № 1. - С. 88-89.

10. Самостійно проаналізовано захворюваність на кір у Донецькій області за 1988-1997 рр. в залежності від стану щепленості, підготовлено висновки.

11. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А. Об изменении подхода к плановой и экстренной иммунопрофилактике эпидемического паротита // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). - 1998. - Т. 2, № 1. -- С. 89.

12. Особисто узагальнено дані захворюваності на епідемічний паротит серед різних вікових груп за 1993-1997 рр., щеплених і не щеплених проти епідпаротиту дітей за 1997 р., здійснено інтерпретацію результатів.

13. Сошенко І.І., Біломеря Т.А. Проблемні питання та перспективи контролю над захворюваністю кором, епідемічним паротитом та краснухою в Донецькій області // Матеріали Пленуму УНМТМЕП ім. Д.К. Заболотного. - Київ-Одеса, 2000. - С. 44.

14. Автором проведено аналіз стану специфічної профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи в Донецькій області, визначено проблемні питання, зроблено висновки, підготовлено до публікації.



АНОТАЦІЯ

Біломеря Т.А. Епідеміологічна характеристика кору, епідемічного паротиту, краснухи в умовах урбанізованого регіону та ефективність імунізації вакциною Тримовакс. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія.- Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2001.

У дисертації надано всебічну характеристику кору і епідпаротиту в умовах багаторічної вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період в урбанізованому регіоні України. Визначено особливості сучасного епідпроцесу цих інфекцій. Обґрунтована необхідність подальшого удосконалення календаря профілактичних щеплень. Вперше в Україні доведена низька реактогенність, висока імунологічна та епідеміологічна ефективність комбінованої вакцини проти кору, епідпаротиту та краснухи Тримовакс (Франція). Загальні реакції зареєстровані у 5,5% щеплених, з них сильні - у 0,25%, місцеві відповідно у 3,3% та 0,05%. Випадків серозного менінгіту серед щеплених не виявлено. Визначено високий рівень сероконверсії у серонегативних до імунізації дітей. Через 6 місяців після щеплення антитіла до кору серед них мали 90,0%, краснухи - 91,9 %, епідпаротиту - 95,7%. Індекс і коефіцієнт ефективності краснушного компоненту склав 41,6 разів та 97,6%, паротитного - відповідно 16,0 рази та 93,8%. Захворювання на кір серед щеплених не реєструвались. Відзначено позитивний вплив планової вакцинації тривакциною на епідпроцес цих інфекцій. Надано рекомендації щодо застосування вакцини Тримовакс для планової вакцинації і ревакцинації в країні.

Ключові слова. Кір, епідемічний паротит, краснуха, епідемічний процес, вакцина Тримовакс, реактогенність, імунологічна ефективність, епідеміологічна ефективність.



АННОТАЦИЯ

Беломеря Т.А. Эпидемиологическая характеристика кори, эпидемического паротита, краснухи в условиях урбанизированного региона и эффективность иммунизации вакциной Тримовакс. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология.- Институт эпидемиологии и инфекционних болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2001.

В диссертации дана всесторонняя характеристика кори и эпидпаротита в условиях многолетней вакцинопрофилактики, краснухи в довакцинальный период в урбанизированном восточном регионе Украины. Определены особенности современного эпидемического процесса этих инфекций.

Основными, присущими кори и эпидпаротиту, из них являются: тенденция к снижению заболеваемости, удлинение межэпидемических интервалов, смещение заболеваемости на старшие возрастные группы, вследствие чего корь в 90-е годы стала уже подростковой, а не детской инфекцией, преобладание среди заболевших школьников, сохранение высокой очаговости эпидпаротита, особенно в школах, достижение близких к единице ее значений при кори. Установлена условная временная черта повышенного риска заболеваемости в зависимости от времени, прошедшего после прививки: 5-6 лет после иммунизации против кори, 7-9 лет - против эпидпаротита.

Отмечена широкая распространенность краснухи, сохранение ею черт типичной детской инфекции. Указано на некоторые изменения эпидемического процесса краснухи под влиянием современных социально-демографических факторов.

Обоснована необходимость дальнейшего усовершенствования календаря профилактических прививок, внедрения новых, ранее не использовавшихся в стране, эффективных средств специфической профилактики.

Впервые в Украине доказана низкая реактогенность, высокая иммунологическая и эпидемиологическая эффективность комбинированной вакцины против кори, эпидпаротита и краснухи Тримовакс (Франция).

Общие реакции зарегистрированы у 5,5% привитых, из них сильные - у 0,25%, местные соответственно у 3,3% и 0,05%. Случаев серозного менингита среди привитых не выявлено. Указано на некоторые особенности поствакцинальных реакций у детей 12-15 мес. и 6 лет.

Определен высокий уровень сероконверсии у серонегативных до иммунизации детей. Через 6 месяцев после прививки антитела к кори среди них имели 90,0%, краснухе - 91,9 %, эпидпаротиту - 95,7%. Удельный вес серопозитивных после иммунизации тривакциной среди детей второго года жизни, независимо от предшествующего состояния иммунитета, составил к кори - 93,0%, краснухе - 93,7%, эпидпаротиту - 97,5%, среди 6-летних - к кори и краснухе - 99,0%, эпидпаротиту - 97,9%.

Индекс и коэффициент эффективности краснушного компонента тривакцины составили 41,6 раз и 97,6%, паротитного - соответственно 16,0 раза и 93,8%. Привитые вакциной Тримовакс болели достоверно реже привитых паротитной вакциной из штамма Л-3. Заболеваемость корью среди привитых тривакциной не регистрировалась. Отмечено положительное влияние плановой вакцинации тривакциной на эпидпроцесс этих инфекций, прежде всего, среди детей возрастных групп, подвергавшихся вакцинации (1-2 года).

Даны рекомендации по использованию вакцины Тримовакс для плановой вакцинации и ревакцинации в стране.

Ключевые слова. Корь, эпидемический паротит, краснуха, эпидемический процесс, вакцина Тримовакс, реактогенность, иммунологическая эффективность, эпидемиологеская эффективность.



ANNOTATION

Belomerya T.A. Epidemiological characteristic measles,epidemic parotitis, rubella in conditions of industrial region and the effectiveness of immunization of Vaccine Trimovax - Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of medical science by specialty 14.02.02 epidemiology. Lev Gromashevsriy Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of Academia of medical science of Ukraine, Kiev, 2001.

In thesis is given all-round feature of measles and epidemic parotitis in conditions perennial vaccinal prophylaxis, rubella in pre-vaccinal period in industrial region of Ukraine. Determined particularities of modern epidemic process of these infections.

Motivated need of further improvement of calendar of preventive inoculations. For the first time in the Ukraine is proved low reactogenicity, high immunological and epidemiological effectiveness of multifunction vaccine against the measles, epidemic parotitis and rubella Trimovax (France).

General reactions are registered beside 5,5% vaccinated, from them strong - beside 0,25%, local accordingly beside 3,3% and 0,05%. The events of serosis meningitis among vaccinated is not reveal. Determined high level seroconversion at seronegatives before immunizations a children. In 6 months after the inoculation of antibodies to measles among them had 90%, rubella - 91,9%, epidemic parotitis - 95,7%. Index and efficiency factor of rubella component have form 41,6 once and 97,6%, parotitis - accordingly 16 times and 93,8%. Morbidity of measles among vaccinated was not register. Note positive influence planned vaccination a trivaccinees on epidemic process these infections.

Given recommendations of using a vaccine Trimovax for the planned vaccination and revaccination in the country.

Key words. Measles,epidemic parotitis, rubella, epidemic process, vaccine

Размещено на Allbest.ru

...