Апарат травлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

АПАРАТ ТРАВЛЕННЯ

Схема будови органів травлення

1. Головна кишка

- ротова порожнина

- глотка

2. Передня кишка

- стравохід

- шлунок

3. Середня кишка та застінні травні залози

- дванадцятипала кишка

- порожня кишка

- клубова кишка

- печінка

- підшлункова залоза

4. Задня кишка

- сліпа кишка

- ободова кишка

- пряма кишка

ГОЛОВНА КИШКА

Ротова порожнина - cavum oris - початковий відділ апарату травлення.

Кістковий остов ротової порожнини: дах - кісткове піднебіння, дно - нижня щелепа.

Стінки ротової порожнини:

1. склепіння (дах) - тверде і м'яке піднебіння; тверде піднебіння відокремлює від носової порожнини, м'яке - від глотки;

2. дно - м'язи міжщелепного простору, язика та під'язикового апарату, на дні лежить язик та під'язикові слинні залози; під'язикове дно ротової порожнини - щілиноподібний простір з боків язика і під його кінчиком;

3. бічні стінки - щоки;

4. вхід у ротову порожнину - ротова щілина (між губами);

5. вихід із ротової порожнини в глотку - зів - fauces - між коренем язика і м'яким піднебінням, бічні стінки зіва - піднебінно язикові дужки.

Відділи ротової порожнини:

а). присінок рота

б). власне ротова порожнина

Межа між відділами - зубні аркади.

зуб язик ротовий орган

ПРИСІНОК РОТА - VESTIBULUM ORIS

Розміщений між зубними аркадами з одного боку і губами та щоками - з іншого. В присінок веде ротова щілина, яка обмежена верхньою та нижньою губами. Присінок рота поділяється на:

1. губний присінок - до кутів рота;

2. щічний присінок - від кутів рота до останнього кутнього зуба.

ГУБИ - labia oris - шкірно-м'язові складки, які обмежують вхід у ротову порожнину. Шари губ: зовнішній шар - шкіра, середній шар - m. orbicularis oris (сфінктер) і точки закріплення інших лицьових м'язів, внутрішній шар - слизова оболонка (у всіх тварин багатошаровий плоский зроговілий епітелій, який переходить у незроговілий).

Видові особливості:

СБ: губи тонкі, малорухливі (особливо нижня), є носове дзеркало. Верхня губа розділена посередині поздовжньою борозенкою;

СВ: губи малорухливі, верхня губа переходить у рило, в основі якого лежить кістка рила. Шкіра рила без волосся, вкрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм;

ВРХ: губи товсті, короткі, малорухливі, на верхній губі - носогубне дзеркало (простягається на губу і між ніздрями), в якому закладені серозні залози, що зумовлюють вологість і холодність дзеркала.

ДРХ: губи довгі, дуже рухливі, дзеркало відсутнє;

КІНЬ: губи товсті, довгі, дуже рухливі - „м'які губи”. Нижня губа переходить у підборіддя.

Інервація:

- рухова: дорсальний і вентральний щічні нерви (від VII пари);

- чутлива:

верхня губа - нерв верхньої губи (від підочноямкового нерва верхньощелепної гілки V пари), поверхневий висковий (від нижньощелепної гілки V пари, вентральна гілка йде у складі дорсального і вентрального щічних нервів VII пари) - шкіру;

нижня губа - підборідний нерв (від нижньощелепної гілки V пари), щічний нерв (від нижньощелепної гілки V пари), поверхневий висковий.

ЩОКИ - bucca - шкірно-м'язові складки, які з'єднують верхню і нижню щелепи і формують бічні стінки ротової порожнини. Зовнішній шар щік утворений шкірою, середній - щічний м'яз, а також інші лицьові м'язи, внутрішній - слизова оболонка.

Видові особливості:

СБ: слизова оболонка пігментована, гладка, представлена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм;

СВ: слизова оболонка - незроговілий епітелій, гладка;

ВРХ: на слизовій оболонці щік є конусоподібні сосочки, зроговілі верхівки яких спрямовані назад. Сосочки заважають випаданню корму з рота під час жування;

КІНЬ: слизова оболонка гладка, незроговілий епітелій, щоки дуже довгі.

Інервація:

- рухова: дорсальний і вентральний щічні нерви (від VII пари);

- чутлива: щічний, поверхневий висковий (від нижньощелепної гілки V пари).

ЗУБИ - dentes - розміщені в порожнині рота у вигляді верхньої і нижньої зубних аркад.

Характеристика зубів тварин:

I. За функцією

- різці - зачепи, середні, окрайки

- ікла

- кутні - премоляри (передкутні), моляри (власне кутні)

II. За будовою

- довгокоронкові - кінь, врх (кутні), св (ікла)

- короткокоронкові - сб, св (різці, кутні), врх (різці)

III. За формою жувальної поверхні (поверхні змикання)

- зубчасті (сб), горбчасті (св), місяцеподібні (врх), складчасті (кінь)

IV. За зміною

- молочні - різці, ікла, премоляри

- постійні - різці, ікла, премоляри, моляри

V. За кількістю

За зміною зуби поділяють на молочні (випадні) і постійні. Молочні зуби - dentes decidui - з'являються після народження або до нього в певному порядку. За розмірами вони менші й коротші від постійних. Розрізняють молочні різці, ікла і премоляри. По мірі росту тварини молочні зуби випадають і на їх місці з'являються постійні зуби - dentes permanentes. Кількість постійних зубів більша, так як моляри молочних попередників не мають.

За характером будови зуби поділяють на коротко- і довгокоронкові.

Короткоронкові зуби - brachiodontes - складаються з:

- коронка - виступає із щелепи в порожнину рота, має різні форми: на різцях - клиноподібна, на іклах - конусоподібна, на кутніх - вигляд кількох конусів або горбків. Поверхні коронки зуба: присінкова (губна, щічна) - спрямована в бік присінка ротової порожнини, протилежна поверхня - язикова, вільний кінець коронки зуба - поверхня змикання (жувальна) - обернена до відповідного зуба іншої щелепи, вона стирається і змінює форму і вигляд.

- корінь - міститься в зубній комірці щелеп, в якій він прикріплюється зубною зв'язкою (представляє собою окістя).

- шийка - місце переходу коронки в корінь зуба, до неї прикріплюються ясна.

Внутрішня будова зуба:

В центрі зуба є зубна порожнина, вхід до якої відкривається з боку кінця кореня. Зубну порожнину заповнює пульпа зуба (зубна м'якоть), що складається із сполучної тканини, судин, нервів. Основна речовина зуба називається дентином (70-80% мінеральних речовин). У ділянці коронки дентин зовні вкритий шаром емалі (98% мінеральних речовин), а кореня - цементу (60-70% мінеральних речовин).

Особливості довгокоронкових зубів:

1. дуже довга коронка, яка продовжується в зубну комірку, виконуючи функцію кореня;

2. на молодих зубах корені відсутні, з віком - з'являються;

3. в молодому віці коронка зуба з боку поверхні змикання складається з 2-5 конусів, розміщених парами (щічний - язиковий), між якими знаходиться зубна воронка, в старшому віці - конуси стираються, зуби стають або складчасті (кінь) або місяцеподібні (врх);

4. емаль вкриває коронку, включаючи її частину, яка лежить у зубній комірці і заходить також у зубні воронки; на відміну від короткокоронкових зубів цемент вкриває всю емаль коронки і заповнює також зубну воронку.

Видові особливості зубів:

ВРХ: різці на верхній щелепі відсутні, замінені зубною пластинкою (похідна ясен);

КІНЬ: у самців - ікла, в самок - відсутні; між різцями і першими кутніми зубами - беззубий край;

СБ: вовчий зуб - перший нижній премоляр (маленька коронка з одним зубцем); січні зуби (найбільші) - верхній четвертий премоляр і нижній перший моляр.

Інервація:

- зуби нижньої щелепи - альвеолярний нерв (від нижньощелепної гілки V пари) - проходить у нижньощелепному каналі, віддає зубні гілки для кутніх і різцевих зубів;

- зуби верхньої щелепи - підочноямковий нерв (від верхньощелепної гілки V пари) - проходить у підочноямковому каналі, де віддає зубні гілки для кутніх зубів, а перед виходом із каналу - гілку для премолярів і різців.

ЯСНА - gingivae - утвори слизової оболонки (багатошаровий плоский незроговілий епітелій), що вкривають зубні краї щелеп з їх губною, щічною та язиковою поверхнями. У жуйних - слизова оболонка на верхній щелепі потовщується і формує зубну пластинку. Ясна малочутливі, але дуже багаті на судини. Підслизової оболонки в яснах немає.

Інервація: як зуби + поверхнева гілка язикового нерва (від нижньощелепної гілки V пари).

Размещено на Allbest.ur