Клініко-патогенетичне значення порушень параметрів адсорбційної тензіометрії крові і сечі при системному червоному вовчаку та їх корекція

Фактори, що впливають на тяжкість ураження суглобів і внутрішніх органів. Дослідження зміни міжфазної тензометрії крові і сечі у хворих під впливом корекції фізико-хімічних властивостей біологічних рідин вобензимом. Лікування системного червоного вовчаку.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.04.2014
Размер файла 48,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОРУШЕНЬ ПАРАМЕТРІВ АДСОРБЦІЙНОЇ ТЕНЗІОМЕТРІЇ КРОВІ І СЕЧІ ПРИ СИСТЕМНОМУ ЧЕРВОНОМУ ВОВЧАКУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

ЄГУДІНА Єлизавета Давидівна

Луганськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Синяченко Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бурмак Юрій Григорович ,Луганський державний медичний університет, професор кафедри внутрішніх хвороб факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор Багрій Андрій Едуардович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри терапії факультету післядипломної освіти

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №2 (м.Київ)

Захист відбудеться 25.10.2002 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.600.01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045, м.Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м.Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий 24.09.2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Коломієць В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Частота системного червоного вовчаку (СЧВ) в популяції складає до 250 випадків на 100000 населення (Іванова М.М., 1997; Свінцицький А.С., 2002). Останнім часом в Україні спостерігається невпинне зростання кількості пацієнтів на системні захворюваннями сполучної тканини, в тому числі на СЧВ (Дзяк Г.В. та ін., 1999; Коваленко В.М., Камінський А.Г., 2000). Соціально-економічні збитки у зв'язку з втратою працездатності у разі СЧВ постійно збільшуються, між тим ефективність лікування хвороби почасти залишається незадовільною, а прогноз несприятливим (Ганджа І.М. та ін., 1996; Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й., 1998; Зборовський О.Б., Гонтарь І.П., 2001). Кожне загострення СЧВ загрожує розвитком тяжких ускладнень, до яких належить необоротна ниркова недостатність, ураження центральної нервової системи, серця і легень (Амосова К.М., Якименко І.Л., 2000; Колесник М.О. та ін., 2000; Насонов Є.Л. та ін., 2000; Дядик О.І., 2002; Свінцицький А.С., 2002).

Актуальність теми. Характер патогенезу СЧВ обумовлює зрушення білкового, ліпідного та електролітного метаболізму з появою в біологічних рідинах багатьох сурфактантів та інсурфактантів, здатних до впливу на стан поверхневої активності крові і сечі (Казаков В.М. та ін., 1997, 1999; Міллер Р. та ін., 2000; Синяченко О.В. та ін., 2000). Розробка методу динамічної адсорбційної (міжфазної) тензіометриї біологічних рідин сприятиме поліпшенню прогнозування перебігу СЧВ і контролю за ефективністю лікувальних заходів (Казаков В.М. та ін., 1998, 2000).

У цей час в Україні при комплексному лікуванні хворих на СЧВ використовується поліферментний препарат вобензим, з характерною для нього протизапальною, імунокоригуючою, антиоксидантною, антиагрегантною, гіполіпідемічною та протинабряковою дією (Кузьміна Г.П., 1999; Коваленко В.М. та ін., 2000; Синяченко О.В. та ін., 2000; Степанова Н.М. та ін., 2000). Системна ензимотерапія сприяє відновленню фізико-хімічних властивостей біологічних рідин (Левада І.М., 2000; Синяченко О.В. та ін., 2000). Можна припустити, що застосування в лікуванні хворих на СЧВ вобензиму відновлюватиме поверхневу активність крові і сечі, підвищуватиме загальну ефективність лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом конкурсних комплексних тем Міністерства охорони здоров'я України "Вивчити стан динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у здорових людей і хворих з різноманітними захворюваннями терапевтичного профілю" (№ держреєстрації 0197V002098) і Міністерства освіти і науки "Теоретичні та експериментальні дослідження багатокомпонентних міжфазних шарів: розробка методів міжфазної тензіометрії й реометрії для медичних застосувань" (№ держреєстрації 03.07/00227).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало поліпшення якості діагностики та лікування СЧВ. Відповідно до цього було поставлено такі задачі: червоний вовчак тензометрія кров сеча

1. Вивчити клініко-лабораторний перебіг СЧВ і визначити чинники, що впливають на частоту та тяжкість ураження суглобів, м'язів, шкіри, лімфатичних вузлів, нервової системи та внутрішніх органів.

2. Дослідити фізико-хімічний стан крові і сечі при різних клініко-лабораторних варіантах перебігу СЧВ, установити вплив статі і віку хворих, тривалості захворювання і ступеня активності патологічного процесу на показники поверхневої активності біологічних рідин.

3. Провести порівняльну оцінку змінень параметрів динамічних адсорбційних тензіограм крові і сечі при СЧВ та шкірному червоному вовчаку (ШЧВ), розробити диференційно-діагностичні критерії захворювань.

4. Оцінити ступінь порушень адсорбційних шарів БР у хворих на вовчаковий гломерулонефрит залежно від наявності нефротичного синдрому і ниркової недостатності.

5. Виконати кореляційні зіставлення окремих показників міжфазних тензіограм крові і сечі при СЧВ, визначити білкові, небілкові азотисті, ліпідні та неорганічні речовини, а також імунні чинники, що визначають стан поверхневого натягу біологічних рідин.

6. Установити динаміку параметрів адсорбційних тензіограм крові і сечі в процесі різних методів патогенетичного лікування СЧВ, дослідити можливості системної ензимотерапії в рамках корекції порушень фізико-хімічного стану біологічних рідин.

Об'єкт дослідження -- зміни параметрів адсорбційної тензіометрії біологічних рідин при СЧВ.

Предмет дослідження -- динамічний поверхневий натяг крові та сечі у хворих на СЧВ, склад сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин в біологічних рідинах, вплив патогенетичної терапії на фізико-хімічні властивості крові й сечі.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, безпосереднє фізичне обстеження, вимірювання артеріального тиску), фізико-хімічні (параметри адсорбційної тензіометрії крові та сечі), біохімічні (рівні протеїнурії та протеїнемії, протеїнограма крові, показники креатиніну, сечовини, сечової кислоти, оксипуринолу, фібриногену, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів різної густини, натрію, калію, кальцію, хлору, магнію і фосфору в біологічних рідинах), імунологічні (число імуноцитів з різною рецепцією та кількість LE-клітин в периферичній крові, концентрації С-реактивного протеїну, імуноглобулінів А, M, G, циркулюючих імунних комплексів, рівень титрів антитіл до нативної ДНК), імуноферментні (вміст 2-мікроглобуліну, фібронектину і цитокінів в біологічних рідинах), інструментальні (ехокардіографія), статистичні (кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше за даними міжфазної (адсорбційної) тензіометрії біологічних рідин доведено порушення фізико-хімічних властивостей крові та сечі у хворих на СЧВ в залежності від їх статі й віку, тривалості захворювання, ступеня активності патологічного процесу, змін з боку внутрішніх органів. Вперше встановлено вплив клінічних та лабораторних чинників (білкових, небілкових азотистих, ліпідних і неорганічних сурфактантнів та поверхнево-інактивних речовин, а також показників клітинного й гуморального імунітету), що визначають фізико-хімічний стан крові та сечі у хворих на СЧВ. Уперше визначено зміни параметрів адсорбційної тензіометрії крові і сечі під впливом засобів медикаментозної патогенетичної терапії СЧВ, доведено доцільність використання поліферментних сумішей для корекції змін фізико-хімічних властивостей біологічних рідин.

Практичне значення отриманих результатів. Доведено високе значення адсорбційної тензіометрії крові та сечі для оцінки характеру клініко-лабораторного перебігу СЧВ, діагностики уражень внутрішніх органів при данному захворюванні, диференційної діагностики СЧВ і ШЧВ, оцінки тяжкості та прогнозу перебігу вовчакового нефриту, визначення показань до призначення системної ензимотерапії, контролю за ефективністю лікувальних заходів.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику лікувальних установ Донецької області (узагальнений акт впровадження обласного управління охорони здоров'я), Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, Луганської обласної, Харківської МСЧ №12 і Полтавської міської №4 лікарень, Донецького інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України, Донецького міжнародного медичного фізико-хімічного центру, Українського наукового центру технічної екології, а також у педагогічний процес Донецького і Луганського медичних вузів.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і складається з підбору і обстеження хворих на СЧВ, вивчення фізико-хімічних властивостей крові та сечі при різному перебізі захворювання. Автор запропонувала оцінку стану внутрішніх органів у хворих на СЧВ та диференційну діагностику СЧВ і ШЧВ за даними адсорбційної тензіометрії біологічних рідин, зіставила ці параметри з показниками гемодинаміки, імунними параметрами, рівнями білків, небілкових азотистих продуктів, ліпідів і неорганічних речовин в крові й сечі. Здобувач самостійно провела аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів і впровадження їх у практику. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, шпитальної та факультетської терапії, міжнародного медичного фізико-хімічного центру Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (вересень, 2002). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на Європейському симпозіумі ревматологів (Австрія, Відень, 1997), Міжнародному науковому семінарі "INTAS-INCO-Copernicus" (Київ, 1997), міжнародному науковому симпозіумі "Surface Science in Medicine and Biology" (Донецьк, 2000), засіданні Донецького обласного товариства терапевтів ім. В.П.Образцова (Донецьк, 2001), міжнародній науковій конференції дерматологів з питань червоного вовчака (Росія, Москва, 2001), науковій конференції молодих вчених і фахівців (Донецьк, 2001, 2002), І Національному з'їзді нефрологів України (Донецьк, 2001), III Національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 24 наукові праці, серед яких 4 розділи в 2 монографіях, 14 журнальних статей, 4 роботи у збірниках, один патент на винахід. 6 робіт у фахових виданнях, визнаних ВАК України, є одноосібними.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 167 сторінках тексту, складається зі вступу, 7 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 5 розділів власних досліджень), узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який на 28 сторінках містить 236 найменувань (132 кирилицею і 104 латиницею). Роботу ілюстровано 54 таблицями і 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. Під наглядом перебувало 105 хворих, серед яких було 67 осіб, котрі страждали на СЧВ (8 чоловіків і 59 жінок віком від 15 до 64 років) і 38 (21 чоловік і 17 жінок віком від 18 до 66 років) - зі ШКВ (контрольна група). Серед пацієнтів з ШЧВ локалізовану дискоїдну форму захворювання установлено у 76,3% випадках, а в решті спостережень - дисеміновану. При СЧВ гострий і підгострий перебіг захворювання в чоловічій групі встановлено відповідно у 12,5% і 87,5% випадків, а в жіночій - тільки у 6,8% і 39,0%. І, ІІ і ІІІ ступені активності хвороби виявлено відповідно у 12,5%, 37,5% і 50,0% чоловіків та у 22,0%, 28,8% і 49,2% жінок.

Сума діагностичної значущості вивчених клінічних ознак у чоловіків склала 152,4%, а у жінок - 110,0%. Статевий диморфізм СЧВ стосувався лише міозиту (р=0,015). Капілярити, синдром Рейно, перикардит та церебральний васкуліт були цілком специфічні для хворих жінок, пневмоніт з гепатитом, навпаки, відрізняли чоловічий СЧВ від жіночого (відповідно p<0,001 і р=0,015). Гломерулонефрит у жінок був більш тяжкого перебігу, про що свідчить сумарна значущість ознак патології нирок (відповідно 69,1% і 6,8%) Сума значущості лабораторних критеріїв діагностики СЧВ у чоловіків складала 122,7%, а у жінок - 112,6%.

Динамічний поверхневий натяг cироватки крові і сечі вивчено за допомогою комп'ютерного тензіометру "МРТ2-Lauda" (Німеччина), принцип дії якого заснований на максимальному тиску в бульбашці. Для інтегральної оцінки поверхневої активності на тензіограмах (кривих залежності поверхневого натягу від часу) комп'ютер визначав точки, що відповідали t=0,01 cек (s1), t=1 cек (s2) i t®Ґ (s3). Крім того, обчислювався кут нахилу кривої тензіограм (l) у координатах t--1/2.

Параметри динамічної адсорбційної тензіометрії біологічних рідин у хворих на СЧВ зіставляли з рівнями протеїнурії, b2-мікроглобулінурії, фібронектинурії, креатинінурії, урикурії та загального білку крові, концентраціями в ній альбумінів, окремих фракцій глобулінів, b2-мікроглобуліну, імуноглобулінів (Ig) G, A, M, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), креатиніну, сечовини, сечової кислоти, оксипуринолу, фібриногену, фібронектину, С-реактивного протеїну, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої, низької і дуже низької густини, вмістом у крові і сечі натрію, калію, кальцію, хлору, фосфору, магнію. Для біохімічних і імуноферментних методів дослідження використовували біоаналізатори "Cone-Progress-Plus" (Фінляндія), "Cone-Specific" (Фінляндія), "Helena-Process" (Франція), "PR2100 Sanofi diagnostic pasteur" (Франція). Фізико-хімічний стан біологічних рідин при СЧВ зіставляли також з параметрами гемодинаміки, які визначалися за допомогою ехокардіографії (апарати "Hewlett Packard", США та "SSA-270A-Toshiba", Японія).

Дослідження складу популяцій і субпопуляцій імуноцитів проводили методом непрямої імунофлюоресценції. Використані панелі моноклональних антитіл CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, CD25, CD38 та CD95 (Україна). Визначення рівня цитокінів в плазмі крові виконували імуноферментним методом (рідер "PR2100 Sanofi diagnostic pasteur", Франція) з використанням наборів реагентів "ProCon" (Росія). Вивчали показники інтерлейкінів (IL) 1?, 4 і 6, фактора некрозу пухлин (TNF?), гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора росту (G-CSF).

В якості контролю параметри динамічної міжфазної тензіометрії крові і сечі досліджено у 68 практично здорових людей (33 чоловіка і 35 жінок віком від 15 до 63 років).

Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проведено на персональному комп'ютері за допомогою одно- і багатофакторного дисперсійного аналізу (пакети ліцензійних програм "Microsoft Excel", "Stadia 6.1/prof", "Statistica"). Оцінювали середні значення, їх помилки, критерії Стьюдента, Фішера, кореляції, Хі-квадрат, Крускала-Уолліса, Вілкоксона, Рао, визначали їх достовірність (р). Окрім того, підраховували чутливість, специфічність і значущість клініко-лабораторних ознак СЧВ, а також індекс (Z) та інтегральний ступінь змін показника (Y).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Клініко-лабораторний перебіг СЧВ. На клінічні ознаки СЧВ чинили свій вплив стать (p=0,002) і вік хворих (p=0,021), тривалість захворювання (p=0,002), характер перебігу (p=0,002) та ступінь активності патологічного процесу (p<0,001). Якщо стать хворих та активність СЧВ одночасно впливали на невісцеральні ознаки захворювання (відповідно p=0,002 і p=0,014) та ураження внутрішніх органів (відповідно p=0,002 і p=0,001), то тривалість хвороби - лише на невісцеральні ознаки (p=0,007), а її перебіг - тільки на вісцерити (p<0,001).

У чоловіків виявилися більш вираженими рівні лихоманки (p=0,005), ураження м'язів (p=0,001) та легенів (p<0,001), а у жінок - міокарда (p<0,001), ендокарда (p<0,001) та судин головного мозку (p=0,003). У жінок були більшими ступінь хронічної ниркової недостатності (p=0,016), показники середнього артеріального тиску (p=0,001), хвилинного об'єму крові (p<0,001), загального периферичного судинного опору (p<0,001) i коефіцієнту корисної дії зовнішньої роботи лівого шлуночка (p<0,001).

З віком хворих виявлено прямий кореляційний зв'язок середнього артеріального тиску, з активністю патологічного процесу - показників температури тіла (p=0,027), тяжкості гломерулонефриту та зниження функції нирок (відповідно p=0,018 і p=0,004), гепатомегалії (p=0,001) та спленомегалії (p<0,001). Ураження плеври мало обернену залежність з довготривалістю захворювання (p=0,015) та перебігом СЧВ (p=0,008).

Кількість LE-клітин в периферичній крові прямо корелювала з тяжкістю нефриту та спленомегалії (відповідно p=0,004 і p=0,002), титри антитіл до ДНК - з лімфаденопатією (p=0,014), нефритом (p=0,002) і спленомегалією (p=0,002), рівень ЦІК - з ураженням шкіри (p=0,017), а обернено з нефритом (p<0,001). Концентрація IgА в крові мала позитивний зв'язок з вираженістю ураження шкіри (p=0,032) і головного мозку (p=0,030), а негативний - м'язів (p<0,001) та лімфовузлів (p<0,001). Вміст IgМ позитивно корелював з тяжкістю м'язового синдрому (p<0,001), алопеції (p=0,007) і лімфаденопатії (p=0,008), а обернено - шкірного синдрому (p=0,007), міокардиту (p=0,043) та ендокардиту (p=0,043). Показники IgG-емії прямо залежали від ураження міокарда (p=0,025), печінки (p=0,002), селезінки (p=0,025) та мозкових судин (p=0,004), а негативно - від лімфаденопатії (p=0,028). Рівень IL1? обернено залежав від церебрального васкуліту (p=0,047), IL4 - від лихоманки (p=0,003), міокардиту (p=0,005), перикардиту (p=0,044), пневмоніту (p=0,0,48), плевриту (p=0,015), гепатомегалії (p=0,013), IL6 - міозиту (p=0,029) і нефриту (p=0,044), TNF? - міокардиту (p=0,024) та ураження мозкових судин (p=0,049). G-CSF прямо корелював з лихоманкою (p=0,007), м'язовим синдромом (p=0,033), алопецією (p<0,001), лімфаденопатією (p=0,036), ендокардитом (p=0,025), перикардитом (p<0,001), пневмонітом (p=0,001), плевритом (p=0,010) і спленомегалією (p=0,012). Крім того, з ураженням печінки позитивно співвідносилась концентрація IL6 (p=0,006).

Суглобовий синдром був пов'язаний з CD16 (p=0,040) i CD22 (p=0,033), м'язовий - лише з CD16 (p=0,041), шкірний -свіввідносився з CD3 (p=0,006), CD4 (p=0,005), CD8 (p=0,002), CD16 (p<0,001), алопеція - з CD3 (p=0,048), лімфаденопатія - з CD3 (p=0,023), CD4 (p=0,024), CD16 (p=0,005), нефрит - з CD3 (p=0,015), CD4 (p=0,017), CD8 (p=0,017), CD16 (p=0,006), CD22 (p=0,011), міокардит - з CD3 (p<0,001), CD4 (p<0,001), CD8 (p<0,001), CD16 (p<0,001), ендокардит - з CD3 (p=0,019), CD4 (p=0,004), CD8 (p=0,025), CD16 (p<0,001), CD22 (p=0,005), гепатомегалія - з CD8 (p=0,012) i CD16 (p=0,004), перикардит, пневмоніт та плеврит - з CD16 (відповідно p=0,005, p=0,001, p=0,032). Ураження шкіри, нирок, міокарда, ендокарда, перикарда, легенів, плеври та печінки мало з імуноцитами позитивні зв'язки, а суглобів, м'язів, лімфовузлів - негативні.

Адсорбційна тензіометрія крові та сечі при СЧВ і ШЧВ. Параметри адсорбційної тензіометрії біологічних рідин у хворих та здорових людей подано в табл. 1 та табл. 2. СЧВ характеризувався підвищенням s1 і l тензіограм сироватки крові і зменшенням s2 і l сечі. Такі зміни (>M+3m або <M-3m здорових людей) адсорбційних шарів біологічних рідин у хворих на СЧВ спостерігалися відповідно у 63%, 40%, 54% і 72% спостережень.

Застосувавши метод інтегрального ступеня та індексів змінень параметрів міжфазних тензіограм крові і сечі виявилося, що для s1 ці показники відповідно складали Y=1,16 і Y=2,45, Z=99,96 і Z=99,99, для s2 - Y=1,13 і Y=2,27, Z=100,15 і Z=102,25, для s3 - Y=1,69 і Y=3,02, Z=100,01 і Z=99,99, для l - Y=1,86 і Y=2,76, Z=99,98 і Z=100,02. Найвищий рівень відхилень значень адсорбційних тензіограм сечі реєструвався в зоні середніх часів існування поверхні. Разом з тим, найбільшим виявився середній індекс змінень параметрів l крові (103,0±0,27 балів).

Таблиця 1

Показники адсорбційних тензіограм крові у хворих і здорових (M±m)

Групи

обстежених

Показники адсорбційних тензіограм

s1, мН/м

s2, мН/м

s3, мН/м

l, мНм--1с1/2

СЧВ:

чоловіки

жінки

71,5±0,29*)**

71,2±0,42

71,5±0,35*

68,0±0,24

67,9±0,38

68,0±0,31

60,4±0,49**

60,1±0,63**

60,4±0,55**

12,5±0,37*)**

12,5±0,60*)**

12,5±0,42

ШЧВ:

чоловіки

жінки

70,6±0,33

70,9±0,48

70,3±0,50

67,7±0,52

68,2±0,64

67,1±0,67

63,1±0,47*

63,2±0,71

63,0±0,44*

9,3±0,69

7,9±0,85

11,1±0,93

Здорові:

чоловіки

жінки

70,4±0,36

70,8±0,59

70,0±0,41

68,0±0,29

68,3±0,54

67,7±0,35

60,6±0,28

61,3±0,65

60,0±0,44

10,5±0,40

8,2±0,60

12,6±0,54

Примітка (тут і в наступній таблиці):

* Відмінності між аналогічними показниками у хворих і здорових статистично достовірні.

** Відмінності між аналогічними показниками у хворих з СЧВ і ШЧВ статистично достовірні.

При ШЧВ зміни динамічних адсорбційних тензіограм відбувалися в значно меншій мірі і характеризувалися лише підвищенням рівноважного поверхневого натягу крові. Більш того, такі зрушення фізико-хімічних властивостей сироватки були властиві виключно хворим жінкам.

При СЧВ поверхневі активності близьких часів існування поверхні тієї чи іншої біологічної рідини між собою були тісно пов'язані. Якщо l тензіограм крові обернено корелював з s1, s2 і s3 цієї рідини, то l сечі від таких показників сечі не залежав. Звертав на себе увагу факт залежності s1 сечі від s2 крові, а s2 сечі від s2 крові.

Фізико-хімічний стан біологічних рідин за різного клінічного перебігу СЧВ. Якщо гострий перебіг СЧВ характеризувався зниженням l крові, то підгострому і хронічному властиве підвищення цього параметра адсорбційної тензіометрії. Підгострий і хронічний перебіг захворювання відрізняла поверхнева активність в зоні коротких часів. У разі гострого перебігу СЧВ спостерігалось зростання поверхневого натягу сечі при t=0,01 с на тлі знижених значень при t=1 с. У хворих з підгострим перебігом захворювання s1 сечі уже не відрізнявся від показників у здорових людей, а з хронічним усі параметри поверхневої активності були наближені до контролю.

Таблиця 2

Показники адсорбційних тензіограм сечі у хворих і здорових (M±m)

Групи обстежених

Показники адсорбційних тензіограм

s1, мН/м

s2, мН/м

s3, мН/м

l,--мНм--1с1/2

СЧВ:

чоловіки

жінки

71,4±0,18

71,3±0,32

71,4±0,26

67,7±0,27*)**

67,6±0,46*

67,7±0,35*

60,6±0,49

60,4±0,70

60,6±0,56

9,8±0,43*)**

9,7±0,64*)**

9,8±0,59*)**

ШЧВ:

чоловіки

жінки

71,4±0,37

71,4±0,46

71,3±0,57

69,1±0,41

69,1±0,52

69,0±0,59

61,0±0,62

60,9±0,77

61,2±0,80

14,7±0,46

15,3±0,66

13,9±0,54

Здорові:

чоловіки

жінки

71,5±0,24

71,5±0,21

71,5±0,33

69,3±0,27

69,3±0,32

69,3±0,21

61,5±0,30

61,1±0,36

61,8±0,36

14,3±0,43

15,2±0,54

13,5±0,47

Якщо активності СЧВ І й ІІ ст. характеризувалися тільки пригніченням l тензіограм сечі, то при ІІІ ст. відзначалося підвищення s1 крові, зниження s2 і s3 сечі. Збільшення--s1>73 мН/м, зменшення s2 і s3 сечі (відповідно <68 мН/м і <60 мН/м) свідчило про високу активність СЧВ.

Суглобовий синдром супроводжувався великими показниками s3 крові і l сечі, шкірний - підвищенням l крові і s2 сечі, м'язовий - високими значеннями s1 крові і s2 сечі, синдром Рейно - слабким s2 і s3 крові на тлі різнонспрямованих змін l біологічних рідин, розвиток церебрального васкуліту - такими ж порушеннями l у разі різкого підвищенні s1 сечі, виникнення капіляритів пальців рук - зростанням s1 обох рідин у ділянці коротких часів, наявність алопеції - збільшенням поверхневої активності крові і сечі в зоні середніх і довгих часів "життя поверхні". Розвитку ниркової патології при СЧВ були притаманні зрушення l тензіограм сечі, який за відсутності і наявності нефриту мав цілком протилежні зміни. Нефротичний синдром супроводжувався пригніченням s2 і s3 крові та s1--і--s2 сечі. Порушення поверхневої активності біологічних рідин у хворих із нирковою недостатністю мали таку ж тенденцію.

Чинники, що обумовлюють динамічний поверхневий натяг біологічних рідин при СЧВ. Тривалість захворювання визначала s1 крові (р=0,036), а тяжкість гломерулонефриту - s2 сечі (р=0,012). При СЧВ s1 високо корелював з вмістом в крові b2-мікроглобуліну, сечової кислоти, фібронектину, С-реактивного протеїну, калію, кальцію та магнію. Показники s2 визначалися рівнями калію і магнію, а рівноважний поверхневий натяг - калію, кальцію, фосфору і магнію. На s1 сечі відчутно впливала концентрація протеїнурії, фібронектинурії, креатинінурії, урикурії і ?2-мікроглобулінурії, рівень якого обернено визначав і стан рівноважного поверхневого натягу цієї біологічної рідини.

Показники s2 крові мали прямі кореляційні зв'язки з кількістю в крові LE-клітин (p=0,043), IgА (p=0,007), IgМ (p<0,001) і IgG (p<0,001), s3 - обернені з рівнем ЦІК (p=0,039), l - з LE-клітинами та ЦІК (відповідно p=0,033 i p<0,001). Параметри поверхневої активності крові при t=0,01 с негативно корелювали з рівнем IL6 (p=0,001), при t=1 с - обернено взаємозалежали від IL1b (p=0,012) i прямо від IL4 (p=0,005), при t - окрім таких само зв'язків (відповідно p<0,001 і p=0,001) мали ще й негативну кореляцію з IL6 (p=0,004). Показник l позитивно співвідносився з IL1b (p=0,007) i IL6 (p=0,031). Рівноважний поверхневий натяг крові прямо корелював з кількістю СD3 (p=0,036) i CD8 (p=0,043). На особливу увагу заслуговував l тензіограм, оскільки він мав негативні дуже тісні зв'язки з CD3 (p=0,001), CD4 (p<0,001), CD8 (p=0,001), CD16 (p<0,001), CD22 (p=0,001), CD25 (p=0,001), CD38 (p=0,001), CD95 (p=0,003). При СЧВ лише антитіла до ДНК, TNFa i G-CSF не мали кореляційних стосунків з параметрами динамічної адсорбційної тензіометрії крові.

Зміни міжфазної тензіометрії крові і сечі у хворих на СЧВ під впливом лікування і корекція фізико-хімічних властивостей біологічних рідин вобензимом. Лікування хворих на СЧВ тільки нестероїдними протизапальними препарати ніяк не пригнічувало s1 і s2 сечі, що слід розглядати як негативну ознаку впливання ліків на нирки. Глюкокортикоїдні гормони пригнічували поверхневу активність сечі за різних часів існування поверхні, стримували показники міжфазних тензіограм крові при t=0,01 с і t=1 с, викликаючи збільшення l. Імунодепресанти цитотоксичної дії лише зменшували l тензіограм сироватки крові, не впливаючи на решту параметрів адсорбційної тензіометрії біологічних рідин.

В групі хворих на СЧВ індекс змінень s1 крові в процесі лікування залишався таким, як і раніше, тоді як цей показник щодо s2, s3 і l статистично вірогідно зменшувався, складаючи відповідно 102,4±0,59 і 99,7±0,17, 104,3±1,40 і 100,0±0,42, 108,6±4,24 і 72,0±1,49 балів. Найбільших зрушень зазначав s1 сечі, а індекс змін складав 101,5±0,43 і 100,0±0,22 (p=0,032). Якщо s2, s3 крові і s1 сечі до кінець лікування відновлялися, то l тензіограм крові з високих значень переходив у низькі.

Обстежених хворих на СЧВ було розподілено на дві групи - А (56 пацієнтів) і Б (11). Група А у різних комбінаціях одержувала глюкокортикоїдні гормони, імунодепресанти цитотоксичної дії, нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти і антикоагулянт фраксипарин. Хворим групи Б, окрім перерахованих препаратів, призначалася поліферментна суміш вобензим (початкова доза до 18 др/доб). Обидві групи не відрізнялися між собою за статтю, віком, тривалістю захворювання, ступенем активності патологічного процесу, перебігом СЧВ, наявністю тих чи інших вісцеритів, методам медикаментозної терапії. Повторне обстеження пацієнтів було виконано в термін від 3 тижнів до 2,5 місяців.

Якщо в групі А проведена терапія викликала статистично достовірне зменшення параметрів s1 і--s2 крові, s1,--s2 і--s3 сечі, а l тензіограм обох біологічних рідин залишався таким же зміненим, як і до лікування, то в групі Б відмічено нормалізацію цих показників. Цей факт підтверджував здатність поліферментних сумішей відновлювати фізико-хімічні властивості крові й сечі, а в якості контролю за здійснюваною системною ензимотерапією може служити метод динамічної адсорбційної тензіометрії.

ВИСНОВКИ

1. На підставі поглибленого всебічного вивчення адсорбційної (міжфазної) тензіометрії крові і сечі у хворих на СЧВ проведено теоретичне узагальнення і отримано нове рішення наукової задачі - удосконалення діагностики та лікування даного захворювання, що дає можливість ефективно оцінювати перебіг і активність патологічного процесу, характер сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин в біологічних рідинах, прогнозувати й контролювати хід лікувальних заходів.

2. При СЧВ на клінічні ознаки впливають стать і вік хворих, тривалість захворювання, характер його перебігу та ступінь активності патологічного процесу, причому неоднаково на невісцеральні прояви та ураження внутрішніх органів. Від наявності і тяжкості тих чи інших клінічних ознак СЧВ залежать кількість LE-клітин в крові, окремих імуноцитів, антитіл до ДНК, циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів та цитокінів.

3. У хворих на СЧВ спостерігаються виражені зміни динамічних адсорбційних тензіограм біологічних рідин, що виявляються підвищенням s1 і l крові (відповідно у 63% і 40% хворих) на тлі зниження s2 і l сечі (у 54% і 72%), котрі мають свої особливості у представників різної статі. На основі фізико-хімічних параметрів крові і сечі можна надійно проводити диференційну діагностику між СЧВ і ШЧВ, для якого характерно лише підвищення рівноважного поверхневого натягу сироватки крові.

4. Фізико-хімічний стан біологічних рідин залежить від перебігу СЧВ і тісно пов'язаний зі ступенем активності патологічного процесу. Параметри динамічних адсорбційних тензіограм визначають такі ознаки СЧВ, як суглобовий, шкірний, м'язовий синдроми і синдром Рейно, капілярити пальців рук, церебральний васкуліт і алопеція, а також ураження нирок (гломерулонефрит), серця (міокардит, перикардит), легень (пневмоніт) і селезінки. Поверхнева активність мало відповідає своїми змінами на наявність лімфаденопатії, ендокардиту і гепатомегалії. Показники міжфазних тензіограм при вовчаковому гломерулонефриті залежать від наявності нефротичного синдрому і ниркової недостатності, а зниження ?2 крові і сечі є прогнознегативним критерієм перебігу захворювання.

5. Параметри поверхневого натягу між собою корелюють, причому це стосується не тільки однотипних біологічних рідин, а й різних (кров-сеча), що властиво в основному ділянці більш малих часів існування поверхні (при t=0,01 с і t=1 с). На стан адсорбційних тензіограм при СЧВ чинять свій вплив чимало білкових, небілкових азотистих, ліпідних і неорганічних сполук, наділених сурфактантними і поверхнево-інактивними властивостями, а також впливають показники клітинного і гуморального імунітету.

6. При СЧВ встановлено здатність поліферментної суміші вобензим відновлювати фізико-хімічні властивості біологічних рідин, а в якості контролю за здійснюваною системною ензимотерапією з успіхом може служити метод динамічної адсорбційної (міжфазної) тензіометрії крові і сечі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При наявності клінічних проявів захворювання підвищення s1>72 мН/м і l>12 мНм--1с1/2 крові на тлі зниження s3<61 мН/м, s2 і l сечі (відповідно <67 мН/м і <13 мНм--1с1/2) вказує або на трансформацію ШЧВ у СЧВ, або на наявність СЧВ, що існував раніше.

2. Зниження показників динамічного поверхневого натягу крові може свідчити про перехід гострої і підгострої форм СЧВ у хронічну. Збільшення s1>73 мН/м і зменшення s2 і s3 сечі (відповідно <68 мН/м і <60 мН/м) є свідченням високої активності захворювання. Параметри l<13 мНм--1с1/2 вказують на розвиток гломерулонефриту, а l>16 мНм--1с1/2 - на його відсутність. Значення s2<66 мН/м сечі відображають несприятливий перебіг ниркової патології.

3. Показники s1<70 мН/м крові свідчать про високий рівень в цій рідині IL6, s2>69 мН/м - про наявність гіперімуноглобулінемії, s3<59 мН/м - про збільшення ЦІК, l>14 мНм--1с1/2 - про розвиток тяжкого клітинного імунодефіциту.

4. Призначення хворим вобензиму (початкова доза 15-18 др/доб) сприяє відновленню фізико-хімічного стану біологічних рідин у хворих на СЧВ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Егудина Е.Д. Межфазная тензиометрия биологических жидкостей при системной красной волчанке. Глава 7 // В кн.: Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в терапевтической практике / Под ред. В.Н.Казакова и А.Ф.Возианова.-Донецк: Из-во ДМУ, 2000.-С.115-128.

2. Егудина Е.Д. Цитокины при нефритах и системная энзимотерапия. Глава 5 // В кн.: Системная ферментная терапия нефритов / Под ред. О.В.Синяченко, В.Н.Коваленко, Г.А.Игнатенко.-Донецк: Донеччина, 2000.-С.73-83.

3. Терзов А.И., Егудина Е.Д., Цыганок Т.В. Иммунитет при нефритах и системная энзимотерапия. Глава 8 // В кн.: Системная ферментная терапия нефритов / Под ред. О.В.Синяченко, В.Н.Коваленко, Г.А.Игнатенко.-Донецк: Донеччина, 2000.-С.98-108.( Особисто здобувачем оцінено імунологічний стан хворих.)

4. Егудина Е.Д., Степанова Н.М. Системная энзимотерапия волчаночного гломерулонефрита. Глава 13 // В кн.: Системная ферментная терапия нефритов / Под ред. О.В.Синяченко, В.Н.Коваленко, Г.А.Игнатенко.-Донецк: Донеччина, 2000.-С.167-185. (Особисто здобувачем проведено системну ензимотерапію хворих на вовчаковий гломерулонефрит.)

5. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Егудина Е.Д., Москаленко С.В., Щербаков К.С. Динамическая межфазная тензиометрия крови и мочи здоровых людей // Лабораторная диагностика.-1998.-Т.4, №6.-С.52-55. (Особисто здобувачем виконано зіставлення параметрів адсорбційної тензіометріїї біологічних рідин з біохімічними показниками.)

6. Синяченко О.В., Єгудіна Є.Д., Талалаєнко Ю.О., Єрмолаєва М.В., Гринь В.К. Динамічна міжфазна тензіометрія біологічних рідин здорових людей // Фізіологічний журнал.-1998.-Т.44, №3.-С.335-336. (Особисто здобувачем виконано зіставлення параметрів адсорбційної тензіометріїї біологічних рідин з біохімічними показниками.)

7. Казаков В.Н., Синяченко О.В., Постовая М.В., Егудина Е.Д., Лаушкина Е.М. Динамическая межфазная тензиометрия крови и мочи при ревматизме // Архив клинической и экспериментальной медицины.-1998.-Т.7, №2.-С.127-131. (Особисто здобувачем виконано зіставлення параметрів адсорбційної тензіометріїї біологічних рідин з біохімічними показниками.)

8. Казаков В.Н., Возианов А.Ф., Синяченко О.В., Егудина Е.Д., Талалаенко Ю.А. Факторы, влияющие на динамические межфазные тензиограммы крови и мочи у здоровых людей // Архив клинической и экспериментальной медицины.-1999.-Т.8, №2.-С.9-14. (Особисто здобувачем виконано зіставлення параметрів адсорбційної тензіометріїї біологічних рідин з біохімічними показниками.)

9. Синяченко О.В., Губергріц Н.Б., Єгудіна Є.Д., Череватська О.Ю. Динамічна міжфазна тензіометрія крові при хронічному гепатиті та цирозі печінки // Лікарська справа.-1999.-№7-8.-С.53-55. (Особисто здобувачем виконано зіставлення параметрів адсорбційної тензіометріїї біологічних рідин з біохімічними показниками.)

10. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Егудина Е.Д., Евтушенко И.С., Постовая М.В. Динамическая межфазная тензиометрия крови и мочи при системной красной волчанке // Терапевтический архив.-2000.-Т.72, №5.-С.41-44. (Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію біологічних рідин у хворих на системний червоний вовчак.)

11. Синяченко О.В., Казаков В.М., Єгудіна Є.Д., Єрмолаєва М.В., Білоконь А.М., Постова М.В. Зміни динамічних міжфазних тензіограм крові і сечі при ревматичних захворюваннях // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №1.-С.126-130. (Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію біологічних рідин у хворих на системний червоний вовчак.)

12. Игнатенко Т.С., Белоконь А.М., Егудина Е.Д., Цыганок Т.В. Особенности динамических межфазных тензиограмм биологических жидкостей при системной склеродермии // Архив клинической и экспериментальной медицины.-2000.-Т.9, №3.-С.372-374. (Особисто здобувачем виконано зіставлення параметрів адсорбційної тензіометріїї біологічних рідин з біохімічними показниками.)

13. Єгудіна Є.Д. Фізико-хімічні властивості адсорбційних (міжфазних) шарів крові при системному червоному вовчаку // Буковинський медичний вісник.-2001.-Т.5, №3.-С.178-182.

14. Синяченко О.В., Єгудіна Є.Д., Степанова Н.М., Левада І.М. Зміни динамічного поверхневого натягу сечі при вовчаковому гломерулонефриті // Лікарська справа.-2001.-;4.-С.63-67. (Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію сечі у хворих на системний червоний вовчак.)

15. Романенко В.Н., Синяченко О.В., Белик И.Е., Егудина Е.Д. Межфазная тензиометрия крови и мочи у больных кожной и системной красной волчанкой // Российский журнал кожных и венерических болезней.-2001.-№4.-С.26-28. (Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію біологічних рідин у хворих на системний червоний вовчак.)

16. Єгудіна Є.Д. Міжфазна динамічна тензіометрія крові і сечі у хворих на системний червоний вовчак // Український ревматологічний журнал.-2001.-Т.6, №4, додаток.-С.41.

17. Игнатенко Т.С., Звягина Т.В., Белоконь А.М., Егудина Е.Д., Степанова Н.М. Влияние артериального давления на динамическое поверхностное натяжение крови при воспалительных болезнях соединительной ткани // Архив клинической и экспериментальной медицины.-2000.-Т.10, №1.-С.15-17. (Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію крові у хворих на системний червоний вовчак.)

18. Єгудіна Є.Д. Властивості міжфазних (адсорбційних) шарів сечі при системному вовчаку // Український медичний альманах.-2001.-Т.4, №2.-С.138-140.

19. Егудина Е.Д. Динамическая межфазная тензиометрия крови и мочи при волчаночном гломерулонефрите // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. научных статей.-1998.-Вып.2, №1.-С.54-57.

20. Егудина Е.Д. Изменения динамического поверхностного натяжения крови и мочи у больных системной красной волчанкой // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. научных статей.-1999.-Вып.3, №1.-С.55-58.

21. Егудина Е.Д. Межфазная тензиометрия крови при системной красной волчанке // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. научных статей.-2000.-Вып.4, №1.-С.76-79.

22. Єгудіна Є.Д. Міжфазна тензіометрія і реометрія сечі при системному червоному вовчаку з ураженням нирок // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наукових праць / За ред. Т.Д.Никули.-Київ: Задруга, 2001.-С.182-185.

23. Єгудіна Є.Д. Спосіб стимуляції функціональної активності Т-лімфоцитів // Патент 37041 А України, G01N33/50, A61N5/073.-№2000031445, заявл. 14.03.2000; Опубл. 16.04.2001; Бюл. №3.

24. Egudina E.D. Changes dynamic surface tension of the blood for patients with systemic lupus erythematosus // Int. Workshop Surf. Sci. Med. Biol: Program. Abstracts.-Donetsk, 2000.-P.44.

АНОТАЦІЯ

Єгудіна Є.Д. Клініко-патогенетичне значення порушень параметрів адсорбційної тензіометрії крові і сечі при системному червоному вовчаку та їх корекція.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби.-Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.

Дисертацію присвячено удосконаленню діагностики та лікування системного червного вовчаку завдяки дослідженню динамічної адсорбційної тензіометрії крові та сечі. На основі параметрів міжфазних тензіограм біологічних рідин можна проводити диференційну діагностику між системним і шкіряним червоним вовчаком. Фізико-хімічний стан біологічних рідин залежить від перебігу захворювання і тісно пов'язаний зі ступенем активності патологічного процесу. Показники адсорбційних тензіограм визначають наявність і тяжкість суглобового, шкірного, м'язового синдромів і синдрому Рейно, капіляритів пальців рук, церебрального васкуліту, алопеціі, уражень нирок, серця, легень і селезінки. На стан адсорбційних тензіограм чинять свій вплив білкові, небілкові азотисті, ліпідні і неорганічні сполуки, а також показники клітинного і гуморального імунітету. Встановлено здатність поліферментної суміші вобензим відновлювати фізико-хімічні властивості біологічних рідин, а в якості контролю за здійснюваною системною ензимотерапією може служити метод динамічної адсорбційної (міжфазної) тензіометрії крові і сечі.

Ключові слова: системний червоний вовчак, кров, сеча, адсорбційна тензіометрія.

АННОТАЦИЯ

Егудина Е.Д. Клинико-патогенетическое значение нарушений параметров адсорбционной тензиометрии крови и мочи при системной красной волчанке и их коррекция.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни.-Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины, Луганск, 2002.

Диссертация посвящена усовершенствованию диагностики и лечения системной красной волчанки (СКВ) благодаря адсорбционной (межфазной) тензиометрии крови и мочи. Обследованы с помощью компьютерного аппарата "МРТ-Lauda" (Германия) 67 больных СКВ (8 мужчин и 59 женщин в возрасте от 15 до 64 лет) и 38 (21 мужчина и 17 женщин в возрасте от 18 до 66 лет) с кожной красной волчанкой (контрольная группа). При СКВ наблюдаются выраженные изменения биологических жидкостей, которые проявляются повышением поверхностного натяжения в области коротких времен существования поверхности и угла наклона кривых тензиограмм крови (соответственно у 63% и 40% больных) на фоне снижения показателей мочи (соответственно у 54% и 72%). На основе физико-химических параметров можно надежно проводить дифференциальную диагностику между СКВ и кожной красной волчанкой, для которой характерно лишь повышение равновесного поверхностного натяжения крови. Физико-химическое состояние биологических жидкостей зависит от течения СКВ и тесно связано со степенью активности патологического процесса. Параметры динамических адсорбционных тензиограмм определяют развитие и тяжесть суставного, кожного, мышечного синдромов и синдрома Рейно, капилляритов пальцев рук, церебрального васкулита, алопеции, поражения почек (гломерулонефрита), сердца (миокардита, перикардита), легких (пневмонита) и селезенки. Поверхностная активность мало отвечает своими изменениями на лимфаденопатию, эндокардит и гепатомегалию. Показатели адсорбционных тензиограмм при волчаночном нефрите зависят от наличия нефротического синдрома и почечной недостаточности, а снижение поверхностного натяжения крови и мочи в области средних времен является прогнознегативным критерием течения болезни. Параметры поверхностной активности между собой коррелируют, причем это касается не только одинаковых биологических жидкостей, а и разных (кровь-моча), что свойственно в основном зоне малых времен "жизни поверхности". На состояние адсорбционных тензиограмм при СКВ оказывает влияние множество белковых, небелковых азотистых, липидных и неорганических соединений, обладающих сурфактантными или поверхностно-инактивными свойствами, а также влияют показатели клеточного и гуморального иммунитета. При СКВ установлена способность полиферментной смеси вобэнзим восстанавливать физико-химические свойства биологических жидкостей, а в качестве контроля за проводимой системной энзимотерапией с успехом может служить метод динамической адсорбционной (межфазной) тензиометрии крови и мочи.

Ключевые слова: системная красная волчанка, кровь, моча, адсорбционная тензиометрия.

SUMMARY

E.D.Egudina. Clinicopathogenetic importance of disturbed parameters of adsorbtion blood and urine tensiometry in systemic lupus erythemotosus and their correction.- A manuscript.

A dissertation submitted for the candidate of sciences (medicine) degree in speciality 14.01.02 - internal diseases.-Lugansk state medical university, the HM of Ukraine, Lugansk, 2002.

The dissertation deals with the improvement of diagnosing systemic lupus erythematosus due to the study of dynamic adsorbtion blood and urine tensiometry. It is possible to carry out differential diagnosis between systemic lupus erythematosus and lupus vulgaris based on the parameters of interphase tensiograms of biological fluids. The physicochemical condition of biologic fluids depends on the curse of disease and is closely connected with a degree of pathologic process activity. Indices of adsorbtion tensiograms determine the presence and severity of articular, skin, muscular, syndromes and Raynaud's syndrome, finger capillarites, cerebral vasculitis, alopecia; kidney, heart, lung and spleen impairments. The condition of adsorbtion tensiograms is influenced by protein, nonprotein, nitrous, lipid and nonorganic compounds as well as indices of cellular and humoral immunity. The capacity of a polyfermental mixture, wobensym, to restore physicochemical properties of biologic fluids has been determined. The method of dynamic adsorbtion (interphase) blood and urine tensiometry may be used as a control over the administered systemic ensymotherapy.

Key words: systemic lupus erythemotosus, blood, urine, adsorbtion tensiometry.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДНК дезоксирібонуклеїнова кислота

СЧВ системний червоний вовчак

ЦІК циркулюючі імунні комплекси

ШЧВ шкірний червоний вовчак

CSF колонієстимулюючий фактор росту

Ig імуноглобулін

IL інтерлейкін

TNF фактор некрозу пухлин

l кут нахилу кривої тензіограм

s поверхневий натяг

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.