Експертиза непрацездатності в охороні здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

Експертиза непрацездатності в охороні здоров'я

ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ЛІКАРСЬКО-ТРУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Лікарсько-трудова експертиза - область медичних і наукових знань, що вивчає працездатність людини при наявності в нього захворювання, травми, каліцтва, анатомічного дефекту, вагітності, а також деяких інших причин, регламентованих законодавством по державному соціальному страхуванню і при наступних соціально-профілактичні цілі (відхід за хворим членом, родини, санаторно-курортне лікування, стаціонарне протезування й ін.)

Основні задачі лікарсько-трудової експертизи

* науково обґрунтована оцінка працездатності трудящих при різних захворюваннях, травмах, каліцтвах, анатомічних дефектах;

* установлення факту тимчасової непрацездатності і звільнення від роботи в зв'язку з наявністю соціальних і медичних показань, передбачених законодавством;

* визначення характеру непрацездатності (тимчасова, стійка, повна чи часткова);

* установлення причини тимчасової чи стійкої непрацездатності для визначення розмірів посібників, пенсій і інших видів соціального забезпечення;

* раціональне працевлаштування працюючих, що не мають ознак інвалідності, але нужденних по стані здоров'я в полегшенні праці у своїй професії;

* визначення трудових рекомендацій інвалідам, що дозволяють використовувати їхню залишкову працездатність;

* вивчення причин захворюваності й інвалідності для розробки медичних, соціальних і профілактичних заходів;

* визначення різних видів соціальної допомоги працюючим при тимчасовій непрацездатності й інвалідам;

* проведення соціально-трудової реабілітації.

Правильне рішення питань ЛТЕК вимагає знання визначених понять.

Під працездатністю прийнято розуміти такий стан організму, при якому сукупність фізичних і духовних можливостей дозволяє виконувати роботу у визначеному обсязі і якості.

Під непрацездатністю варто розуміти стан, обумовлений хворобою, травмою, чи її наслідками іншими причинами, коли виконання професійної праці чи цілком частково, протягом обмеженого чи часу постійно, неможливо.

Непрацездатність може бути тимчасовий і стійкою.

Тимчасова непрацездатність (ТН) - стан організму людини, обумовлений захворюванням, травмою й іншими причинами, при яких порушення функцій супроводжуються неможливістю виконання професійної праці в звичайних виробничих умовах протягом визначеного проміжку часу, тобто носять оборотний характер. Установлення факту ТН є медичною дією, тому що вона спрямоване на усунення несприятливих факторів і означає початок лікування.

Розрізняють повну і часткову тимчасову непрацездатність.

Повна непрацездатність - повна неможливість виконання будь-якої праці на певний строк, що супроводжується необхідністю створення спеціального режиму і проведення лікування.

Часткова непрацездатність - тимчасова непрацездатність у відношенні своєї звичайної професійної роботи при збереженні здатності виконувати іншу роботу з іншим полегшеним чи режимом зменшеним обсягом.

Експертиза тимчасової непрацездатності виробляється в ЛПУ державної, муніципальної і приватної систем охорони здоров'я.

Стійким порушенням працездатності (інвалідністю) називається такий стан, при якому функціональні й органічні порушення, обумовлені захворюванням, чи каліцтвом анатомічним дефектом, носять стійкий чи постійний характер і перешкоджають продовженню роботи з основної професії ( чи цілком частково) на тривалий чи термін постійно.

У встановленні факту стійкої непрацездатності беруть участь лікарі лікувально-профілактичних установ (виявляють ознаки інвалідності) і лікарі - експерти медико-соціальних комісій - МСЕК (установлюють факт стійкого порушення працездатності).

З приведених вище основних визначень різних видів непрацездатності випливає, що хвороба і непрацездатність не є поняттями ідентичними. При наявності хвороби людина може бути працездатним, якщо захворювання не перешкоджає виконанню професійної праці, і непрацездатним - якщо виконання роботи утруднене чи неможливо.

При визначенні працездатності необхідно враховувати як медичні, так і соціальні критерії.

Медичні критерії включають вчасно поставлений повний клінічний діагноз з урахуванням виразності морфологічних змін, ваги .і характеру плину захворювання, наявності декомпенсації і її стадії, ускладнень, визначення клінічного найближчого і віддаленого прогнозу.

Соціальні критерії відбивають усе, що зв'язано з професійною діяльністю хворого: характеристику переважної напруги (фізичного чи нервово-психічного), організацію, періодичність і ритм роботи, навантаження на окремі органи і системи, наявність несприятливих умов праці і професійних шкідливостей.

Установлення факту непрацездатності має важливе юридичне значення, тому що воно гарантує громадянину відповідні права: при тимчасовій утраті працездатності на звільнення від роботи й одержання посібника за рахунок засобів обов'язкового державного соціального страхування, а при інвалідності на пенсію за рахунок засобів пенсійного фонду.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЕКСПЕРТИЗУ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ В ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ УСТАНОВАХ

лікарська експертиза непрацездатність документ

Експертиза тимчасової непрацездатності - вид медичної діяльності, основною метою якої є оцінка стану здоров'я пацієнта, якості й ефективності проведеного обстеження і лікування, можливості здійснення професійної .діяльності, а також визначення ступеня і термінів тимчасової втрати працездатності.

Експертиза тимчасової непрацездатності виробляється в зв'язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю, родами, доглядом за членом родини, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням і в інших випадках, установлених законодавством. Право на проведення експертизи тимчасової непрацездатності і видачу документів, що підтверджують тимчасову втрату працездатності, мають лікуючі лікарі лікувально-профілактичних установ державної, муніципальної і приватної систем охорони здоров'я на підставі отриманої установою ліцензії на проведення експертизи тимчасової непрацездатності. Лікарі, що займаються приватною медичною практикою поза установою, повинні мати ліцензію на основний вид медичної діяльності і проведення експертизи ВН, а також посвідчення (свідчення) про закінчення курсу підвищення кваліфікації по експертизі тимчасової непрацездатності.

В окремих випадках (у важкодоступних віддалених районах, у районах Крайньої Півночі й ін.) за рішенням органа керування охороною здоров'я проведення експертизи тимчасової непрацездатності може бути дозволено середньому медичному працівнику.

Не мають права на видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність медичні працівники:

* станцій (відділень) швидкої медичної допомоги;

* станцій переливання крові;

* установ судово-медичної експертизи;

* бальнео- грязелікарень і міських курортних водо- грязелікарень;

* будинків відпочинку і туристичних баз;

* установ санепіднагляду.

Контроль за дотриманням інструкції про експертизу тимчасової непрацездатності в державних, муніципальних і часток лікувально-профілактичних установах, а також приватно практикуючим лікарями здійснюється органом керування охороною здоров'я відповідного рівня, професійною медичною асоціацією, виконавчим органом Фонду соціального страхування України. У здійсненні контролю можуть брати участь комісії з акредитації і ліцензування медичної і фармацевтичної діяльності і підрозділи територіальних фондів обов'язкового медичного страхування.

Рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності:

- перший - лікуючий лікар;

- другий - клініко-експертна комісія (КЕК) лікувально-профілактичних установ;

- третій - КЕК органа керування охороною здоров'я території;

- четвертий - КЕК органа керування охороною здоров'я суб'єкта федерації;

- п'ятий - головний фахівець з експертизи тимчасової непрацездатності Мінздраву України.

Організація і порядок проведення експертизи тимчасової непрацездатності будуються виходячи з функцій кожного з перерахованих рівнів.

Функції лікуючого лікаря:

* визначає ознаки ТН на основі оцінки стану здоров'я, характеру й умов праці, соціальних факторів;

* у первинних медичних документах фіксує дані, необхідні для постановки діагнозу, формулює діагноз захворювання з урахуванням ступеня функціональних порушень, ускладнень і ступеня їхньої ваги;

* призначає додаткові дослідження і консультації, лікувально-оздоровчі заходи;

* визначає терміни ТН (з урахуванням індивідуальних особливостей плину основного і супутнього захворювання й орієнтованих термінів непрацездатності при різних захворюваннях і травмах);

* видає листок непрацездатності (довідку) і призначає дату чергового відвідування лікаря, фіксуючи її в первинній медичній документації;

* при наступних оглядах відбиває динаміку захворювання, ефективність лікування, обґрунтовує продовження термінів звільнення пацієнта від роботи;

* вчасно направляє пацієнта для консультації на КЕК;

* при порушенні призначеного лікувально-охоронного режиму (у т.ч. при алкогольному сп'янінні) робить відповідний запис у листку непрацездатності й в історії хвороби, (амбулаторній карті) із указівкою дати і виду порушення;

* виявляє ознаки стійкого обмеження життєдіяльності і стійкою втрати працездатності, вчасно організує напрямок пацієнта на КЕК і медико-соціальну експертну комісію (МСЕК);

* здійснює диспансеризацію довгостроково і часто хворіють пацієнтів (громадян, що мають у рік 4 і більш випадків і 40 днів ТН по одному захворюванню, чи б випадків і 60 днів з урахуванням усіх захворювань);

* при відновленні працездатності і виписці на роботу відбиває в первинних медичних документах об'єктивний статус і аргументоване обґрунтування закриття листка непрацездатності;

* аналізує причини захворюваності з ТН і первинного виходу на інвалідність.

Завідувач відділенням стаціонару, поліклініки:

* здійснює постійний контроль за виконанням лікуючими лікарями функцій по проведенню лікувально-діагностичного процесу й експертизи ТН, видачею документів, що засвідчують ТН, своєчасним і правильним напрямком пацієнтів на КЕК і на МСЕК;

* проводить експертну оцінку якості надання медичної допомоги пацієнтам на різних термінах лікування з обов'язковим особистим оглядом і записом у первинних медичних документах;

* проводить експертну оцінку медичної документації по закінченні періоду ВН чи при перекладі пацієнта на інший етап лікування;

* разом з лікуючим лікарем направляє хворого на КНК і МСЕК;

* контролює своєчасність підвищення кваліфікації лікуючих лікарів з питань експертизи ТН;

* аналізує щомісяця причини і терміни тимчасової непрацездатності, первинного виходу на інвалідність і клініко-експертні помилки.

Заступник керівника установи по клініко-експертній роботі:

* організує роботу з контролю якості медичної діяльності лікувально-профілактичної установи, його підрозділів, лікарів;

* очолює КЕК установи і забезпечує умови для його роботи;

* здійснює вибірковий (очно) і по закінчених випадках (по документації) контроль якості діагностики, лікування, реабілітації, експертизи ТН (у т.ч. контроль за веденням медичної документації, статистичного обліку і звітності по ТН);

* бере участь у рішенні складних клініко-експертних питань;

* аналізує клініко-експертні помилки;

* доповідає на лікарських конференціях результати аналізу і заходів щодо зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТУП);

* здійснює взаємодія з МСЕК, враховує й аналізує розбіжність експертних рішень, помилок, порушень порядку напрямку пацієнтів на МСЕК;

* розглядає позови і претензії страхових медичних організацій, територіальних органів Фонду соціального страхування, скарги пацієнтів з питань якості медичної допомоги й експертизи ТН, щокварталу організує лікарські конференції з питань експертизи ТН;

* організує навчання лікуючих лікарів з питань експертизи ТН;

* бере участь у розробці моделей кінцевих результатів діяльності ЛПУ, підрозділів, фахівців; здійснює контроль за їх реалізацією.

Заступником по клініко-експертній роботі призначається кваліфікований фахівець з вищим медичним утворенням, досвідом лікувальної й організаційної роботи, що пройшов спеціалізацію по клініко-експертній чи роботі по експертизі ТН. Він очолює в ЛПУ клініко-експертну комісію; призначається і звільняється керівником ЛПУ відповідно до чинного законодавства й умов контракту.

Клініко-експертна комісія ЛПУ:

приймає рішення по представленню лікуючого лікаря і завідувача відділенням і дає висновок:

* при продовженні листка непрацездатності понад 30 днів (терміни одномоментного продовження встановлюються комісією індивідуально);

* у складних і конфліктних ситуаціях при експертизі ТН (у т.ч. при визначенні професійної придатності обличчя, що працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, кандидатів у водії і водіїв транспортних засобів, кандидатів у вищі і середні навчальні заклади);

* при напрямку на лікування за межі адміністративної території;

* при напрямку пацієнтів на МСЕК;

* при необхідності перекладу працездатних осіб по стану здоров'я на іншу роботу чи раціонального працевлаштування осіб з обмеженою працездатністю;

* головний фахівець з експертизи тимчасової непрацездатності Мінздраву України, по запитах організацій і установ з питань експертизи тимчасової і стійкої непрацездатності;

* у випадках позовів і претензій медичних страхових організацій і органів фонду соціального страхування по якості медичної допомоги й експертизи ТН;

* при звільненні від іспитів у школі, середніх і вищих навчальних закладах;

* при наданні академічної відпустки по стані здоров'я;

* при потребі по стані здоров'я в додаткової житлової площі, першочергового надання житла.

Комісія оцінює кінцеві результати діяльності (ЛПУ, підрозділів, фахівців), виконання регіональних медико-економічних стандартів; проводить експертну оцінку якості й ефективності лікувально-діагностичного процесу.

Комісія створюється на функціональній основі з провідних спеціалістів ЛПУ (із залученням при необхідності на договірній основі інших фахівців) і проводить свої засідання щотижня відповідно до затвердженого плану. Висновку комісії вносяться в первинні медичні документи і книгу запису висновків комісії і підписуються головою і членами комісії. Копії висновків (завірені ЛПУ) видаються за вимогою пацієнта, а також, у передбачених законом випадках, в інші інстанції у встановленому порядку.

Керівник установи охорони здоров'я:

* є відповідальним за експертизу ТН в установі, видає накази по її організації і проведенні;

* організує облік і звітність по ТН;

* затверджує склад КЕК і положення про регламент її роботи;

* призначає облич відповідальних за облік, одержання, збереження і витрату бланків документів, що засвідчують ТН, створює умови для їхнього оформлення і видачі;

* визначає потреба в бланках листків непрацездатності;

* уживає заходів дисциплінарного і матеріального впливу до працівників, що допустили клініко-експертні помилки, порушення правил збереження, обліку, оформлення і видачі документів, що засвідчують ТН, порядку проведення експертизи ТН (а при необхідності, у встановленому порядку, направляє матеріали в слідчі органи для залучень винних до кримінальної відповідальності).

Головний позаштатний експерт-фахівець по клініко-експертній роботі Мінздраву України, органа керування охороною здоров'я території:

* аналізує стан і якість медичної допомоги, експертизи тимчасової непрацездатності на відповідній території;

* вивчає причини захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності, бере участь у розробці програм по їх зниженню;

* контролює організацію й ефективність роботи з комплексної реабілітації хворих і інвалідів; реалізацію відповідних документів по експертизі ТН;

* організує роботу з контролю якості медичної допомоги й удосконалюванню експертизи ТН;

* взаємодіє з органами соціального захисту, фондів соціального страхування і медичного страхування, страховими медичними і профспілковими організаціями;

* організує заходу щодо підвищення кваліфікації лікарів в області експертизи ВН;

* розглядає найбільш складні експертні питання, скарги населення;

* визначає потреба в бланках листків непрацездатності.

Головні фахівці з інших спеціалізованих профілів аналізують надбання і якість експертизи ТН по кожній спеціалізованій службі.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ТИМЧАСОВУ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

Документами, що засвідчують тимчасову непрацездатність і підтверджують тимчасове звільнення від роботи (навчання), є листок тимчасової непрацездатності і, в окремих випадках, довідки установленої форми, видавані громадянам при захворюваннях і травмах, на період медичної реабілітації, при необхідності відходу за хворим членом родини, здоровим дитиною і дитиною-інвалідом, на період карантину, при відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами, при протезуванні в умовах протезно-ортопедичного стаціонару.

Листок непрацездатності видається лікуючим лікарем при пред'явленні документа, що засвідчує особистість пацієнта після особистого огляду і підтверджується записом у медичній документації.

Листок непрацездатності є багатофункціональним документом, що служить підставою для:

* звільнення від роботи у випадку ТН (юридична функція);

* нарахування посібника по ТН (фінансова функція).

Крім того, листок непрацездатності наказує визначений вид лікувально-охоронного режиму (медична функція) і є основним первинним документом для аналізу захворюваності з ТУП (статистична функція).

Для того, щоб листок непрацездатності виконував ці функції необхідно точно дотримувати правила його оформлення.

Лицьова сторона бланка листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем (в окремих випадках - середнім медичним працівником), зворотний бік - адміністрацією підприємства (установи, організації), на якому працює пацієнт.

Запису в листку непрацездатності (довідці) виробляються синім, фіолетовим, чорним чорнилом, українською мовою. Виправлений чи закреслений текст підтверджується записом «виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря і печаткою ЛПУ. На бланку допускається не більш двох виправлень.

У залежності від того, видається листок непрацездатний чи вперше є продовженням, у корінці і на бланку листка непрацездатності підкреслюється відповідна запис («первинний» чи «продовження листка»).

У корінці листка непрацездатності записується:

* прізвище, ім'я, по батькові пацієнта (цілком);

* вік;

* домашня адреса;

* місце роботи;

* прізвище лікуючого лікаря;

* дата видачі листка непрацездатності;

* підпис пацієнта, що одержав листок непрацездатності.

На бланку листка непрацездатності записується:

* назва лікувально-профілактичної установи, його реї (для приватно практикуючого лікаря - прізвище, ім'я, по батькові, номер ліцензії);

* прізвище, ім'я, по батькові (цілком), підлога, вік пацієнта;

* повне найменування місця роботи.

З метою збереження лікарської таємниці, графи «діагноз» і «заключний діагноз» не заповнюються.

У графі «причина непрацездатності» підкреслюється і нижче записується: відповідний вид непрацездатності (захворювання, нещасливий випадок на чи виробництві в побуті, карантин, відхід за хворим, відхід за дитиною,) санаторно-курортне лікування, дородова чи післяпологова відпустка} і додаткові зведення, приведені на бланку в дужках.|

У графі «режим» відзначається вид запропонованого лікувально-охоронного режиму: «стаціонарний», «амбулаторний», «домашній», «постільний», «санаторний».

У графі «оцінка про порушення режиму» ставиться дата порушення і його вид:

* недотримання запропонованого режиму;

* несвоєчасна явка на прийом до лікаря:

* алкогольне сп'яніння;

* вихід на роботу без виписки лікарем;

* самовільний відхід із ЛПУ;

* виїзд на лікування в інший адміністративний район без дозволу лікаря;

* відмовлення від чи напрямку несвоєчасна явка на медико-соціальну експертизу.

У випадку продовження непрацездатності в пацієнта продовження листка (довідки) здійснюється з дня явки на прийом до лікаря; якщо пацієнт визнаний працездатним у графі «приступити до роботи» відзначається «з'явився (дата) працездатним», а при відмовленні від напрямку на МСЕК - «від огляду медико-соціальною експертною комісією відмовився».

У розділі «звільнення від роботи» записується арабськими цифрами з якого числа, місяця, року і прописом по яке число і місяць включно звільняється від роботи пацієнт. Розбірливо вказується посада лікаря, його прізвище і ставиться підпис. При колегіальному продовженні вказуються прізвища членів клініко-експертної комісії (не менш трьох) і ставляться їхні підписи.

У графі «приступити до роботи» відзначається дата відновлення працездатності наступним днем після огляду і визнання пацієнта працездатним. Вказуються інші випадки завершення листка непрацездатності: дата смерті, дата реєстрації документа, МСЕК при встановленні групи інвалідності. Листок непрацездатності не може бути закритий на прохання чи пацієнта за вимогою адміністрації з місця роботи.

У випадку непрацездатності, що зберігається, у листку непрацездатності підкреслюється «продовження», записується дата і номер нового листка, у якому (у корінці й у верхній частині бланка) підкреслюється «продовження листка непрацездатності» і вказується номер первинного листка.

При утраті листка непрацездатності дублікат видається лікуючим лікарем при наявності довідки з місця роботи про те, що посібник по даному листку не виплачено. У верхньому куті бланка записується «дублікат», у розділі «звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, завіряється лікуючим лікарем і заступником керівника ЛПУ по клініко-експертній роботі. Одночасно відповідний запис робиться в медичній документації і проставляється номер виданого листка непрацездатності.

Печатка ЛПУ (для іногородніх громадян гербова) чи приватно практикуючого лікаря ставиться в правих верхньому і нижньому кутах бланка при виписці на чи роботу продовженні листка непрацездатності. При продовженні лікування в іншому ЛПУ відповідна запис у листку непрацездатності завіряється підписом лікуючого лікаря, заступника керівника по клініко-експертній роботі (у складних і конфліктних випадках - трьома членами КЕК), печаткою установи, видавши листок непрацездатності.

Номер бланків листків непрацездатності, дата їхньої видачі дата чи продовження виписки на роботу записується в амбулаторній карті (історії хвороби).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ТИМЧАСОВУ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ГРОМАДЯН

Листок непрацездатності видається:

* громадянам України, іноземним громадянам, у т.ч. країн, СНД, обличчям без громадянства, біженцям і змушеним переселенцям, що працюють на підприємствах, в організаціях і установах України, незалежно від форм власності;

* громадянам, у яких чи непрацездатність відпустка в зв'язку з вагітністю та пологами наступили протягом місячного терміну після звільнення з роботи з поважної причини;

* громадянам, визнаним безробітними і состоящимиими на обліку в територіальних органах праці і зайнятості населення (у графі «місце роботи» указується: є на обліку в територіальних органах праці і зайнятості населення);

* колишнім військовослужбовцем, звільненим з термінової служби зі Збройних сил України, при настанні непрацездатності в плині місяця з дня звільнення (у графі «місце роботи» указується: звільнений зі Збройних сил по закінченні термінової служби).

Громадянам, що знаходяться поза постійним місцем проживання, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем, що установив факт непрацездатності, з дозволу адміністрації з урахуванням днів, необхідних для проїзду до місця проживання.

Документи, що підтверджують тимчасову непрацездатність російських громадян у період їхнього перебування за кордоном, після повернення підлягають заміні на листок непрацездатності лікуючим лікарем із твердженням його адміністрацією ЛПУ.

1. Порядок видачі листка непрацездатності (довідки) при захворюваннях і травмах

При захворюваннях і травмах лікуючий лікар видає листок непрацездатності одноосібно й одноразово на термін до 10 календарних днів і продовжує його одноосібно на термін до 30 календарних днів, з обліком затверджених Мінздравом орієнтованих термінів тимчасової непрацездатності при різних захворюваннях і травмах.

Лікарі, що займаються частою медичною практикою поза ЛПУ, також мають право одноособово видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, на термін не більш 30 днів.

Середній медичний працівник, що має право видавати листок непрацездатності, одноосібно й одноразово видає його на термін до 5 днів і продовжує до 10 днів, у виняткових випадках після консультації з лікарем найближчого ЛПУ, терміном до 30 днів.

При термінах ТУП більш 30 днів рішення питання подальшого лікування і продовження листка непрацездатності здійснюється КЕК.

За рішенням КЕК при сприятливому клінічному і трудовому прогнозі листок непрацездатності може бути продовжений до повного відновлення працездатності, але на термін не більш 10 місяців, а в окремих випадках (травми, стану після реконструктивних операцій, туберкульоз) не більш 12 місяців, з періодичністю продовження КЕК не рідше, ніж через 30 днів.

Приватно практикуючий лікар, при необхідності продовження листка непрацездатності понад 30 днів, направляє пацієнта для консультації і рішення питання про подальше лікування на КЕК установи охорони здоров'я, що забезпечує його (пацієнта) медичною допомогою відповідно до програми обов'язкового медичного страхування.

При захворюваннях (травмах) і лікуванні в амбулаторних установах листок непрацездатності відкривається в день установлення непрацездатності (у т.ч. у святкові і вихідні дні). Ця дата вказується в графі «Виданий». Не допускається видача листка непрацездатності за минулі дні, коли хворої ще не був оглянутий лікарем. Лише у виняткових випадках за рішенням КЕК листок непрацездатності може бути виданий за минулий період.

При стаціонарному лікуванні в графі «знаходився в стаціонарі» указується час лікування в лікарні, режим - «стаціонарний», що після виписки зі стаціонару може бути змінений на «амбулаторний», «санаторний».

При виписці зі стаціонару листок непрацездатності видається на весь період стаціонарного лікування, (для іногородніх - з урахуванням днів для проїзду до місця проживання), при збереженні непрацездатності може бути продовжений до 10 днів.

У випадку тривалого стаціонарного лікування і необхідності представлення листка непрацездатності до оплати в графах «звільнення від роботи» і «знаходився в стаціонарі» проставляються відповідні терміни лікування, у графі «приступити до роботи» записується «продовжує хворіти». При виписці зі стаціонару йому видається новий бланк, що є продовженням раніше виданого. При цьому, у графі «знаходився в стаціонарі» записується загальна тривале стаціонарного лікування, а в графі «звільнення від роботи» терміни за мінусом днів, зазначених у раніше виданому листі, і з урахуванням днів, необхідних для проїзду до місця проживання і (чи) амбулаторного лікування.

Хворим, що звернувся за медичною допомогою наприкінці робочого дня, листок непрацездатності, за їхнім бажанням, може бути виданий з наступного календарного дня.

Обличчям, спрямованим медпунктом у ЛПУ і визнаним непрацездатними, листок непрацездатності видається з моменту звертання в медпункт.

Хворим, що бідує в лікуванні в спеціалізованих медичних установах, що лікують лікарі видають листок непрацездатності з наступним напрямком в установу відповідного профілю для продовження лікування.

При амбулаторному лікуванні хворих на період інвазивних методів обстеження і лікування (єндоскопічне дослідження з біопсією, хіміотерапія по інтермитруючому типу, гемодіаліз і ін.) листок непрацездатності, за рішенням КЕК, може видаватися переривчасто, на дні явки в ЛПУ. У цих випадках у листку непрацездатності вказуються дні проведення процедур і звільнення від роботи виробляється тільки на ці дні.

Обличчям, спрямованим на консультацію (обстеження, лікування) у ЛПУ за межі адміністративного району, листок непрацездатності видається на число днів, необхідних для проїзду і продовжується на загальних підставах.

Жінці, що знаходиться у відпустці по відходу за дитиною і працюючої на умовах неповного робочого чи дня вдома, листок непрацездатності видається на загальних підставах.

Листок непрацездатності не видається при настанні тимчасової непрацездатності внаслідок чи захворювання травми:

* у відпустці без збереження змісту;

* у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами;

* у частково оплачуваній відпустці по відходу за дитиною (виключення див. вище).

Листок непрацездатності видається з дня закінчення зазначених відпусток у випадку триваючої непрацездатності.

Крім того, листок непрацездатності не видається:

* громадянам, що самостійно звернулися за консультативною допомогою; минаючим дослідження в амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних установах по напрямку військових комісаріатів, слідчих органів, прокуратури і судна (видається довідка довільної форми);

* студентам і учням вищих і середніх навчальних закладів (для звільнення їх від навчання у випадку захворювання видається довідка установленої форми № 95-у).

2. Тимчасова непрацездатність у зв'язку з вагітністю і пологами

По вагітності і родам листок непрацездатності видається лікарем акушером-гінекологом, а при його відсутності - лікарем ведучим загальний прийом. Видача листка непрацездатності виробляється з 30 тижнів вагітності одноразово тривалістю 140 календарних днів (70 - до пологів і 70-після пологів).

У листку непрацездатності в графі «діагноз» указується термін вагітності на момент звертання, у графі «заключний діагноз» - передбачувана дата пологів, у графі «вид непрацездатності» - «відпустка в зв'язку з вагітністю та пологами», у графі «режим» - «амбулаторний + стаціонарний», у графі «звільнення від роботи» - сумарна тривалість відпустки одним рядком. Листок непрацездатності підписується лікуючим лікарем і завідувачем жіночої консультації. (Для тих, хто не відвідував жіночу консультацію та іногородніх - завідувач відділенням родильного будинку). При відсутності зазначених посадових осіб, підпис одноосібно ставить лікуючий чи лікар фельдшер-акушер.

При багатоплідній вагітності і родах листок непрацездатності видається з 28 тижнів вагітності, при цьому загальна тривалість дородової і післяпологової відпусток складає 180 днів.

При ускладнених родах листок непрацездатності видається додатково на 16 календарних днів ЛПУ, де відбулися пологи. У цих випадках загальна тривалість до родової і післяпологової відпусток складає 156 календарних днів.

При багатоплідній вагітності й ускладнених родах на додаткові дні післяпологового періоду видається новий бланк.

При пологах, що наступили до 30 тижнів вагітності і народженні живої дитини, листок непрацездатності видається на 156 календарних днів, а у випадку народження мертвої чи дитини його смерті протягом 7 днів після пологів - на 86 календарних днів.

При настанні вагітності в жінки в період частково оплачуваної чи відпустки додаткової відпустки без збереження заробітної плати по відходу за дитиною, листок непрацездатності видається на загальних підставах.

При операції переривання вагітності листок непрацездатності видається на загальних підставах, передбачених порядком видачі листка непрацездатності при захворюваннях і травмах (див. вище).

Штучне переривання вагітності проводиться за бажанням жінки при терміну вагітності до 12 тижнів, за соціальними показниками - при терміну вагітності до 22 тижнів, а при наявності медичних показань і згоди жінки - незалежно від терміну вагітності.

Жінці, що усиновила новонародженої дитини, листок непрацездатності видає стаціонар по місцеві його народження на 70 календарних днів із дня народження.

Листок непрацездатності на дородову відпустку тривалістю 90 днів видається жінкам, що прожили (працювавшим) у зоні відселення і проживаючим у зоні з правом на відселення, а також у населених пунктах, що були підвернені радіоактивному забрудненню й у зонах з пільговим соціально-економічним статусом. Загальна тривалість відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами в цих випадках складає 160 днів.

При операції «підсадження ембріона» листок непрацездатності видається лікарем, що оперує, на період з моменту госпіталізації до установлення факту вагітності.

3. Тимчасова непрацездатність у зв'язку з доглядом за хворим членом родини, здоровою дитиною і дитиною-інвалідом

Листок непрацездатності по відходу за хворим видається лікуючим лікарем одному з членів родини (опікуну) безпосередньо здійснюючий відхід.

Листок непрацездатності видається по відходу:

* за дорослим членом родини і хворим підлітком старше 15 років, що одержує лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах, терміном до 3 днів, за рішенням КЕК - до 7 днів.

* за дитиною до 7 років при амбулаторному лікуванні на весь період гострого чи захворювання до настання ремісії при загостренні хронічного захворювання;

* за дитиною старше 7 років - на термін до 15 днів, якщо по медичному висновку не потрібно більшого терміну;

* за дитиною до 7 років при стаціонарному лікуванні на весь термін лікування, старше 7 років - після висновку КЕК на термін необхідний для відходу;

* за дітьми до 15 років, інфікованими вірусом імунодефіциту, що страждають важкими захворюваннями крові, злоякісними захворюваннями, опіками, - на весь термін лікування в стаціонарі.

У листку непрацездатності записується вік обличчя за який здійснюється відхід.

У випадку хвороби матері, що знаходиться у відпустці по відходу за дитиною До 3-х років, листок непрацездатності видається обличчю, що фактично здійснює відхід за дитиною, установою, у якому лікується мати, терміном до 5 днів, за рішенням КЕК - до 10 днів, а у виняткових випадках - на весь період, у плині якого вона не зможе здійснювати відхід.

При одночасному захворюванні двох і більш дітей, по відходу за ними видається один листок непрацездатності.

При різночасному захворюванні декількох дітей, по відходу за ними другий листок непрацездатності видається тільки після закриття першого без обліку днів, що збігалися з днями звільнення від роботи з першого листка непрацездатності.

При захворюванні дитини в період, що не вимагає звільнення матері від роботи (чергова чи додаткова відпустка, відпустка в зв'язку з вагітністю та пологами, вихідні і святкові дні й ін.) листок непрацездатності по відходу видається з дня, коли вона повинна приступити до роботи, обліку днів від початку захворювання.

Листок непрацездатності не видається по догляду:

* за хронічними хворими в період ремісії;

* у період чергової відпустки і відпустки без збереження заробітної плати;

* у період відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами;

* у період частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною.

4. Тимчасова непрацездатність у зв'язку з карантином

Листок непрацездатності видається чи інфекціоністом лікуючим лікарем по представленню лікаря-епідеміолога при необхідності тимчасового відсторонення від роботи облич, що контактували з інфекційними чи хворими внаслідок бактеріоносійства. Тривалість карантину визначається затвердженими термінами ізоляції. У листку непрацездатності вказується режим - «домашній.

По догляду за здоровою дитиною до 7 років чи недієздатним членом родини на підставі довідки лікаря-епідеміолога листок непрацездатності видається одному з працюючих членів родини на весь період карантину.

Працівникам підприємств суспільного літанія, водопостачання, дитячих установ при наявності в них гельмінтозу листок непрацездатності видається на весь період дегельмінтизації.

5. Тимчасова непрацездатність при протезуванні

При протезуванні в умовах стаціонару протезно-ортопедичного підприємства листок непрацездатності видається на весь період перебування в стаціонарі і час проїзду до місця лікування і назад. У графі «знаходився в стаціонарі» відзначаються терміни перебування а стаціонарі, а в графі «звільнення від роботи» записуються терміни протезування з урахуванням днів, необхідних для проїзду.

Воїнам інтернаціоналістам, спрямованим у встановленому порядку на протезування, листок непрацездатності видається на весь період протезування з урахуванням днів, необхідних для проїзду до місця лікування і назад.

Листок непрацездатності при протезуванні громадян в амбулаторно-поліклінічних умовах не видається.

6. Тимчасова непрацездатність при санаторно-курортному лікуванні і медичній реабілітації

Листок непрацездатності для санаторно-курортного лікування в т.ч. у пансіонатах з лікуванням, у санаторіях «Мати і дитя», у туберкульозних санаторіях, видається на число днів, що бракують до чергової і додаткової відпусток, і час проїзду. При сумарній черговій відпустці за 2-3 роки віднімається вся його тривалість.

У випадку використання чергової і додаткової відпусток до від'їзду в санаторій і при представленні адміністрацією відпустки без збереження змісту на кількість днів, рівна черговій і додатковій відпусткам листок непрацездатності видається на термін лікування і проїзду за винятком днів основної і додаткової відпусток.

На весь період санаторно-курортного лікування з урахуванням днів проїзду листок непрацездатності видається:

* обличчям, що одержали чи перенесшим променеву хворобу й інші захворювання, зв'язані з радіаційним впливом;

* учасникам ліквідації наслідків аварій на Чорнобильської АЕС і виробничому об'єднанні «Маяк», евакуйованим з населених пунктів, що підверглись радіоактивному забрудненню;

* працюючим воїнам-інтернаціоналістам, інвалідам Великої Вітчизняної війни, інвалідам з числа військовослужбовців, спрямованим военно-відбірною комісією в центри відбудовної терапії воїнів-інтернаціоналістів;

* громадянам, спрямованим у клініки реабілітації НДІ курортології і фізіотерапії;

* при напрямку на санаторно-курортне лікування в санаторії «Мати і дитя» дитини-інваліда у віці до 16 років одному з батьків (опікуну) при наявності медичного висновку про необхідність індивідуального відходу за дитиною.

Листок непрацездатності видається лікувально-профілактичною установою до від'їзду в санаторій по представленні путівки (курсівки) і довідки адміністрації про тривалість чергової і додаткової відпусток. У графі «режим» - «санаторний», вид непрацездатності - «санаторно-курортне лікування», дата початку, закінчення і номер путівки, місце перебування санаторію.

При напрямку в центри реабілітації хворих безпосередньо з лікарняних установ, листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем центра на весь термін доліковування і реабілітації.

При напрямку хворих у санаторії з лікарняних установ після перенесеного гострого інфаркту міокарда, аорто-коронарного шунтування, оперативного втручання з приводу аневризми серця, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, видалення жовчного міхура листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем санаторію на весь період доліковування.

При напрямку на лікування в реабілітаційне відділення санаторію з лікарняної установи в графі «приступити до роботи» записується - «доліковування в санаторії» і дата початку путівки. У графі «видане продовження листка» указується дата нового бланка, що видається в стаціонарі на період доліковування, відзначається причина непрацездатності - «захворювання», режим - «санаторний», у графі «звільнення від роботи» - дата початку путівки.

Подальше його оформлення здійснюється лікарями реабілітаційного відділення: у графі «знаходився в стаціонарі» указуються терміни перебування в санаторії, у графі «звільнення від роботи» - по яке число знаходився в санаторії, у графі «приступити до роботи» - «продовжити лікування за місцем проживання».

При лікуванні в реабілітаційному центрі листок непрацездатності оформляється також, як при лікуванні в амбулаторно-поліклінічному чи стаціонарному ЛПУ.

7. Особливості оформлення тимчасової непрацездатності в інших випадках

У випадках, коли тимчасова непрацездатність зв'язана з чи захворюванням травмою, отриманими внаслідок алкогольного чи наркотичного сп'яніння, листок непрацездатності видається з відповідною оцінкою про факт сп'яніння. Така ж оцінка робиться в історії чи хвороби в амбулаторній карті.

При напрямку за рішенням суду на судово-медичну чи експертизу судово-психіатричну експертизу, громадянам, визнаним непрацездатними, листок непрацездатності видається з дня надходження на експертизу.

ПОРЯДОК НАПРЯМКУ ГРОМАДЯН НА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНУ ЕКСПЕРТИЗУ

На медико-соціальну експертизу направляються громадяни, що мають ознаки стійкого обмеження життєдіяльності і працездатності і нужденні в соціальному захисті:

* при очевидному несприятливому клінічному і трудовому прогнозі поза залежністю від термінів тимчасової непрацездатності, але не більш 4 місяців;

* при сприятливому трудовому прогнозі у випадку триваючої непрацездатності до 10 місяців (в окремих випадках: травми, стан після реконструктивних операцій, туберкульоз - до 12 місяців) для рішення питання про продовження чи лікування встановлення групи інвалідності;

* працюючі інваліди для зміни трудової рекомендації у випадку погіршення клінічного чи трудового прогнозу.

Право направляти громадян на медико-соціальну експертизу мають лікуючі лікарі амбулаторно-поліклінічних і лікарняних установ різних рівнів і форм власності з твердженням напрямку на МСЕК клініко-експертною комісією установи. У відповідній графі листка непрацездатності вказується дата напрямку на МСЕК. Листок непрацездатності підписується лікуючим лікарем і членами МСЕК.

У випадку визнання МСЕК пацієнта працездатним, зачитуються всі дні до огляду МСЕК і з наступного дня він виписується на роботу.

Обличчям не визнаним інвалідами, при необхідності доліковування, листок непрацездатності продовжується лікувально-профілактичною установою до відновлення чи працездатності повторного напрямку на МСЕК.

У випадку визнання хворого інвалідом, незалежно від групи інвалідності, термін ТН завершується, і лікувальна установа закриває листок непрацездатності датою реєстрації посильного листка (ф. 88) МСЕК. Ця дата вказується й у графі «приступити до роботи».

При відмові хворого від направлення на МСЕК чи несвоєчасній явці його на експертизу з неповажної причини, листок непрацездатності не продовжується з дня відмови чи дня реєстрації документів медико-соціальною експертною комісією. Відмова чи неявка фіксуються в листку непрацездатності.

ПОРЯДОК ОБЛІКУ І ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ТИМЧАСОВУ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

Бланки листків непрацездатності і довідок установленої форми (ф. 095-у) є документами строгої звітності. Відповідальність за одержання, збереження і розподіл бланків, а також за облік і звітність по них несуть керівники і головні бухгалтери органів і установ охорони здоров'я. Бланки документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, повинні зберігатися у вогнетривких шафах спеціальних приміщень, що опечатуються в неробочий час.

Забезпечення бланками листків непрацездатності здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування.

Органи керування охороною здоров'я і лікувально-профілактичних установ повинні вести точний кількісний облік приходу, наявності і витрати бланків. Для цих цілей ведеться книга обліку бланків листків непрацездатності з пронумерованими сторінками і записом на останній сторінці: найменування установи, кількість сторінок і печатка установи. Запису в книзі ведуться в хронологічному порядку при здійсненні операцій обличчям, відповідальним за одержання і збереження бланків документів, що засвідчують ТН.

Використання бланків листків непрацездатності усередині установи фіксується в книзі реєстрації розподілу бланків.

Усі документи про одержання бланків і документи по їхній витраті нумеруються в хронологічному порядку і зберігаються в папках окремо друг від друга. На документах повинна бути оцінка про запис у книгу.

Медичні працівники ЛПУ одержують бланки листків непрацездатності під розписку від облич, відповідальних за їхнє збереження і розподіл, звітують про витрату документів, здаючи корінці раніше отриманих бланків. За схоронність отриманих бланків медичні працівники несуть особисту відповідальність.

Облік довідок у зв'язку з хворобою студентів, що учаться технікумів, професійно-технічних училищ, шкіл (ф. 095-у) ведуться окремо.

Облік бланків листків непрацездатності, видаваних лікарями (фельдшерами) виробляється в журналах реєстрації (ф. 036-у).

Зіпсовані бланки документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, зберігаються в окремій папці з описом, у якій указується прізвище, ім'я, по батькові лікаря, дата здачі, номери і серії зіпсованих бланків. Знищення цих документів виробляється по акті комісією, створеної за наказом керівника установи, наприкінці календарного року. Корінці зіпсованих і використаних бланків зберігаються протягом 3 років, після чого ліквідуються.

ЛПУ зобов'язані надати у вищі органи керування охороною здоров'я звіти - заявки (звіти складається головним бухгалтером) про фактичну витрату бланків один раз у квартал, 5 числа кожного місяця, що випливає за звітним кварталом.

Органи керування охороною здоров'я щорічно представляють у Фонд соціального страхування поквартальну заявку на бланки листків непрацездатності на наступний рік до 1 лютого поточного року. Заявка підписується керівником органа керування охороною здоров'я чи його заступником по лікувальних питаннях і узгоджується з територіальним виконавчим органом Фонду соціального страхування.

АБОРТ І НОВА РЕПРОДУКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ

Биоетичні дилеми, пов'язані з вагітністю також активно обговорюються в багатьох країнах. Дискусії по аборту здобувають не тільки етичне, правове, філософське, медичне, але і політичне фарбування. Історично склалося в лікарів негативне відношення до аборту. Особливе відношення до аборту документ (Декларація Осло), де формулюються медичні, соціальні і моральні умови допустимості аборту. «Ісламський медичний кодекс» 1981 р. компромісно відноситься до аборту, визнаючи медичні показання до нього.

Сьогодні більшість представників медичної професії є прихильниками більш ліберальних поглядів на аборт. Штучний аборт завжди являє собою вузол протиріч, що зіштовхують інтереси не народженої дитини й інтереси життя, здоров'я, волі вибору матері. В міру розвитку законодавства стали вводитися спеціальні положення, що дозволяють аборт не тільки для порятунку життя матері, але й у випадку погрози її здоров'ю. З'явилася тенденція визначати як сугубо медичні показання, так і медико-соціальні, а іноді навіть і соціально-економічні.

У нашій країні аборт дозволений з 1955 р. Стаття 36 «Основ законодавства» (1993) надає право «кожній жінці самостійно вирішувати питання про материнство. Штучне переривання вагітності проводиться за бажанням жінки при терміну вагітності до 12 тижнів, за соціальними показниками - при терміну вагітності до 22 тижнів, а при наявності медичних показань і згоди жінки незалежно від терміну вагітності».

Таким чином, у нашій країні суспільна і лікарська думка формувалася односторонньо: заборону є великим соціальним злом. В даний час необхідно усвідомити багатомірність цієї проблеми: чи має ембріон право на життя, чи має він право не бути убитим, як і інші людські істоти? Коли починається людське життя? Чи правомірний аборт у визначений момент вагітності, навіть якби плід у цей момент одержав людське життя? Поряд із правами матері зробити вибір за своїм розсудом і відповідно до особистісних цінностей, у чому складаються права батька, незгодного з рішенням жінки? Чи має право лікар відмовитися від виробництва аборту в силу своїх переконань?

Проблема, аборту стуляється з таким поняттям, як планування родини. Усе більш перспективний вплив на планування родини мають нові репродутивні технології - «штучна інсемінація» (запліднення донорською спермою), «запліднення в пробірці», «сурогатне материнство». Етичне осмислення цих нових медичних технологій у нашій країні тільки починається. Вони поставили зовсім нові для людства а цілому морально-етичні колізії, що вимагають строгого правового - регулювання, викликають дискусію по широкому спектрі філософських, релігійних і етичних проблем.

Вироблено ряд правил, якими керуються лікарі при штучному заплідненні:

1) дана маніпуляція проводиться тільки при неодмінній умові, що один чи обоє дружина не здатні до відтворення;

2) строгий контроль за здоров'ям чи чоловіків донорів, що гарантує народження здорової дитини;

3) добровільна й інформована згода чоловіків.

Проблеми, зв'язані з розширенням такої практики, особливо гостро коштують при використанні донора. Насамперед, необхідно визначити правове положення дитини, права донорів яйцеклітин і донорів сперми, дотримання лікарської таємниці, моральний і юридичний статус ембріона, хто повинний бути арбітром у дозволі можливих конфліктів між лікарем і пацієнтом у випадку небажаних исходов, чи повинне бути винагорода чи донорам такі послуги повинні бути безкоштовні.

У статті «Основ законодавства», визначається право кожної повнолітньої жінки дітородного віку на штучне запліднення й імплантацію ембріона. Зведення про проведення штучного запліднення й імплантація ембріона, а також про особистість донора складають лікарську таємницю.

Та ж сама технологія може бути використана для введення ембріона в матку іншої жінки, що виношує дитину (сурогатна мати), а потім повинна віддати дитини біологічним батькам (донорам сперми і яйцеклітини). Носійство також породжує ряд проблем етичного порядку: чи етично одержувати плату за носійство? На яких підставах варто будувати взаємини родини, що прийняла дитини, і жінки-носительки? Які права й обов'язки жінки-носительки і родини у випадку народження неповноцінної дитини і багато хто інші.

Размещено на Аllbest.ru

...