Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра епідеміології

Завідувач кафедри: д.м.н, проф. Колеснікова Ірина Павлівна

Викладач: к.м.н. Зубленко Олена Володимирівна

Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на вірусний гепатит А

Виконала студентка 5 курсу

2 медичного факультету

21 групи

Григор'єва Марія Марківна

Київ - 2014

Зміст

• Вступ
• 1. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності
• 1.1 Визначення багаторічної тенденції
• 1.2 Прогноз захворюваності на гепатит А в Києві на наступний (2009) рік
• 2. Аналіз річної динаміки захворюваності на гепатит А
• 2.1 Розподіл захворюваності по місяцях року
• 2.2 Коефіцієнт сезонності та індекс сезонності
• 2.3 Лінійна діаграма захворюваності по місяцях року
• 3. Розподіл захворюваності на гепатит А по вікових групах
• Висновки і рекомендації
• Список використаної літератури

Вступ

Гепатит А - гостре захворювання, що викликається РНК вірусом, з фекально-оральним механізмом передачі. Частіше спостерігаються водні і харчові спалахи цього захворювання. У країнах з низьким санітарним рівнем життя пік захворюваності приходиться на ранній дитячий і дошкільний вік. Діти за звичай переносять захворювання в легкій формі і залишаються імунними на все життя. З поліпшенням умов життя захворюваність зміщується на підлітковий вік і дорослих, у яких гепатит А протікає значно важче. Україна належить до географічної зони із середньою ендемічністю.

Вірусні гепатити розповсюджені по всій планеті. Це типові антропонозні інфекції, бо джерелом збудника є лише людина.

При гепатиті А джерелом служать хворі на будь-яку форму інфекції (в тому числі без клінічних проявів). Здорове вірусоносійство не виявлено. Хворий заразний з кінця інкубаційного періоду і протягом перших двох тижнів гострого періоду хвороби. З появою жовтяниці виділення збудника припиняється, тобто хворий перестає бути заразним. У практичній медицині це створює парадоксальну ситуацію: коли хворий заразний, він перебуває вдома або неодноразово відвідує поліклініку, тому що діагноз залишається неясним. Коли ж з'являється жовтяниця - діагноз вже не викликає сумнівів щодо вірусного гепатиту. Хворого негайно госпіталізують в інфекційний стаціонар, проте пацієнт вже незаразний.

Основний механізм передачі збудника - фекально-оральний. Описано немало водних і харчових спалахів.

Трапляється парентеральне зараження. Але вірус гепатиту А перебуває у крові хворого дуже короткий час, тому парентеральний шлях передачі може мати лише другорядне значення. Інші шляхи зараження, зокрема крапельний, не доведені.

До гепатиту А дуже сприйнятливі діти, більшість переносить його в безжовтяничній і субклінічній формах. Максимальна захворюваність припадає на вік від 5 до 14 років. Після перенесеної хвороби залишається стійкий, частіше пожиттєвий імунітет. Тому кров донорів містить антитіла до вірусу і виготовлений з неї гаммаглобулін має протективні властивості. Чітко виражені осінньо-зимова сезонність і періодичні підйоми захворювання через кожні 3-5 років. У віці після 30 років хворіють рідко.

Епідеміологія гепатиту А в Україні

В останні роки ГА в Україні обумовлений переважно спалахами захворювання, основним фактором яких є питна вода. Ці спалахи відзначалися в різних регіонах України. Так, несприятлива екологічна ситуація, пов'язана з масовим забрудненням стічними водами водопровідно-каналізаційних мереж і дефіциту питної води, привели до погіршення санітарно-епідеміологічного стану і спалаху ГА. У 2004 р. було зареєстровано 4 спалахи ГА - три з них у Житомирській області, що були пов'язані із вживанням неякісної питної води, четвертий - в Івано-Франківській області, причиною спалаху було забруднення ґрунтових вод.

1. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності

1.1 Визначення багаторічної тенденції

Таблиця 1. Дані багаторічної динаміки (в інтенсивних показниках) захворюваності на гепатит А в Україні та вирівнювання динамічного ряду

Роки	Iфакт (Київ)	х	x*Iфакт	х 2	Ітеор=Ісер+(b*x)
1993	160,29	-15	-2404,35	225	159,66
1994	224,03	-13	-2912,39	169	147,6
1995	173,39	-11	-1907,29	121	135,54
1996	156,97	-9	-1412,73	81	123,48
1997	82,46	-7	-577,22	49	111,42
1998	40,35	-5	-201,75	25	99,36
1999	23,8	-3	-71,4	9	87,3
2000	39,1	-1	-39,1	1	75,24
2001	39,1	1	39,1	1	63,18
2002	41,26	3	123,78	9	51,12
2003	28,01	5	140,05	25	39,06
2004	22,6	7	158,2	49	27
2005	16,44	9	147,96	81	14,94
2006	40,07	11	440,77	121	2,88
2007	10,11	13	131,43	169	-9,18 (0)
2008	9,38	15	140,7	225	-21,24 (0)
?=16	?=1107,36	?=0	?=-8204,24	?=1360

І_сер = І_факт/n

І_сер=1107,36/16=69,21

b =(ХЧІ_факт)/ Х ²

b=-8204,24/1360=-6,03

І_тер= І_сер+(bЧх)

69,21+(-6,03)*(-15)= 159,66

69,21+(-6,03)*(-13)= 147,6

69,21+(-6,03)*(-11)= 135,54

69,21+(-6,03)*(-9)= 123,48

69,21+(-6,03)*(-7)= 111,42

69,21+(-6,03)*(-5)= 99,36

69,21+(-6,03)*(-3)= 87,3

69,21+(-6,03)*(-1)= 75,24

69,21+(-6,03)*(1)= 63,18

69,21+(-6,03)*(3)= 51,12

69,21+(-6,03)*(5)= 39,06

69,21+(-6,03)*(7)= 27

69,21+(-6,03)*(9)= 14,94

69,21+(-6,03)*(11)= 2,88

69,21+(-6,03)*(13)= -9,18

69,21+(-6,03)*(15)= -21,24

Рис. 1 Багаторічна динаміка захворюваності на гепатит А в Києві та лінія тенденції

1.2 Прогноз захворюваності на гепатит А в Києві на наступний (2009) рік

І_теор ²⁰⁰⁹ = І_сер+(b*х)

І_теор ²⁰⁰⁹= 69,21+(-6,03)*17 = -33,3 (0)

Межі відхилення рівня, що прогнозується:

І_теор ²⁰⁰⁹ + D^сер _{+ -} верхня довірча межа

І_теор ²⁰⁰⁹ + D^сер- - нижня довірча межа

D^сер ₊=Уd₊/n₊

D^сер-=Уd_-/n_-

Роки	Iфакт (Київ)	Iтеор (Київ)	d = Iфакт- Iтеор
1993	160,29	159,66	0,63
1994	224,03	147,6	76,43
1995	173,39	135,54	37,85
1996	156,97	123,48	33,49
1997	82,46	111,42	-28,96
1998	40,35	99,36	-59,01
1999	23,8	87,3	-63,5
2000	39,1	75,24	-36,14
2001	39,1	63,18	-24,08
2002	41,26	51,12	-9,86
2003	28,01	39,06	-11,05
2004	22,6	27	-4,4
2005	16,44	14,94	1,5
2006	40,07	2,88	37,19
2007	10,11	-9,18 (0)	19,29 (0)
2008	9,38	-21,24 (0)	30,62 (0)

Уd₊= 0,63+76,43+37,85+33,49+1,5+37,19+0+0 = 206,58

Уd_-= 28,96+59,01+63,5+36,14+24,08+9,86+11,05+4,4 = 237

D^сер₊ = 206,58/8 = 25,82

D^сер_- = 237/8 = 29,625

І_теор ²⁰⁰⁹= -33,3 (0)

Межі відхилень:

0+25,82 = 25,82 - верхня довірча межа

0-29,625 = -29,625 - нижня довірча межа

Рис. 2 Порівняння багаторічної динаміки захворюваності в Україні та Києві

Висновок: в останні роки спостерігається значне зниження захворюваності на гепатит А в Києві. Захворюваність по Україні дещо вища, але також має тенденцію до зниження.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що захворюваність на гепатит А в нашій країні має тенденцію до зменшення, аж до відсутності нових випадків. Зробивши ймовірний прогноз, ми припускаємо стійке закріплення результату на зменшення захворюваності.

Зниженню захворюваності сприяють такі фактори, як покращення умов життя населення, покращення санітарно-епідемічних умов, покращення технології очищення питної води, раціональне розміщення каналізаційної системи та знезараження стічних вод, а також просвітницька робота серед населення. Раннє виявлення і госпіталізація хворих, проведення імунопрофілактики контактних осіб в осередках захворювання є також немало важливим чинником.

Але найбільше впиває на рівні захворюваності той факт, що гепатит А може перебігати в легкій формі, що нагадує ГРВІ, тому такі хворі (переважно дорослі) не звертаються за допомогою до лікарні, і відповідно не впливають на статистику. Це може бути наслідком підвищення стійкості організму до інфекцій, внаслідок чого хвороба перебігає в легких та безсимптомних формах, поширення явища самолікування завдяки широкому доступу до інформації в інтернеті та до ліків в аптеках, та зменшення довіри до лікаря, через погіршення рівня медичного обслуговування.

2. Аналіз річної динаміки захворюваності на гепатит А

2.1 Розподіл захворюваності по місяцях року

Роки	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Всього
1996	302	246	164	195	161	98	161	253	434	440	353	346	3153
1997	264	209	149	150	96	83	90	131	314	294	217	172	2169
1998	140	90	78	89	65	51	52	56	141	115	103	81	1061
1999	57	50	60	31	44	43	33	37	86	86	61	37	625
2000	46	39	56	21	34	25	23	43	119	221	260	141	1028
У	809	634	507	486	400	300	359	520	1094	1156	994	777	8036
Сер.	161,8	126,8	101,4	97,2	80	60	71,8	104	218,8	231,2	198,8	155,4	1607,2
%	10,1	7,9	6,3	6,0	5,0	3,7	4,5	6,5	13,6	14,4	12,4	9,6	100%

Проаналізувавши дані розподілу, бачимо, що кількість захворювань перевищує середньомісячний показник захворюваності 8,33% з 10-го по 1-ий місяці.

2.2 Коефіцієнт сезонності та індекс сезонності

епідеміологія гепатит вірусний забруднення

Коефіцієнт сезонності: (161,8+218,8+231,2+198,8+155,4) / 1607,2 = =966/1907,2 = 0,6 = 60%

Індекс сезонності:

(161,8+218,8+231,2+198,8+155,4) / (126,8+101,4+97,2+8,+60+71,8+14) = =966 / 641,2 = 1,5

2.3 Лінійна діаграма захворюваності по місяцях року

Рис. 3 Розподіл захворюваності на гепатит А по місяцях

Гіпотези щодо причин сезонності:

Виходячи з місячної динаміки захворюваності на гепатит А, яка припадає у більшій мірі на осінньо-зимовий період, можна припустити, що на цей процес впливає:

- Тривалий інкубаційний період хвороби (до 50 днів)

- Найбільше розповсюдження збудника влітку, завдяки полегшення фекально-орального механізму передачі водним шляхом

- Передача інфекції восени харчовим шляхом

- Продовження зараження хворими в переджовтяничному періоді інших осіб завдяки контактно-побутовому шляху восени та взимку

- Висока стійкість вірусу до низьких температур

- Зниження загальної опірності організму

3. Розподіл захворюваності на гепатит А по вікових групах

Роки		0-2 роки	3-6 років	7-14 років	15 і більше	Всього	0-14 років
2004	аб.	175	1295	6501	16416	24387	7971
	ін.	15,05	80,56	145,23	40,84	51,4	110
2005	аб.	154	1017	4894	14463	20528	6065
	ін.	12,69	65,66	115,77	36,06	43,27	86,77
2006	аб.	86	607	2474	8483	11650	3167
	ін.	7,09	39,19	58,53	21,15	24,73	45,31
2007	аб.	61	492	1864	5465	7882	2417
	ін.	4,88	32,3	46,69	13,67	16,86	35,73
2008	аб.	46	336	1051	3702	5135	1433
	ін.	3,54	21,81	27,91	9,29	11,05	21,69
У	аб.	522	3747	16784	48529	69582	21053
Сер.		104,4	749,4	3356,8	9705,8	13916,4	4210,6
%		0,75%	5,39%	24,12%	69,74%	100%	30,26%
У		43,25	239,52	394,13	121,01	147,31	299,5
Сер.	ін.	8,65	47,904	78,826	24,202	29,462	59,9

Бачимо, що, хоч особи старше 15 років складають найбільшу частку серед захворілих на ГА, проте найвищий рівень захворюваності спостерігається серед дітей 7-14 років. Це пояснюється більшою кількістю дорослого населення.

Рис 4. Секторна діаграма розподілу хворих на ГА по вікових групах

Рис 5. Стовпчикова діаграма захворюваності на 100 тис. населення

Групи ризику

Аналізуючи отриманні данні можна зробити висновок, що групу ризику складають діти від 3 до 14 років.

Гіпотези щодо чинників ризику

Основною причиною такої високої захворюваності в даній віковій категорії вважається відвідування дітьми шкільних дитячих закладів, де наявні сприятливі умови для зараження.

Діти віком від 3 до 14 років складають групу ризику, тому що вони найбільш сприйнятливі до захворювання, мають недосконалу імунну систему та знижену загальну опірність організму, а також не завжди дотримуються правил гігієни. Особи старше 15 років менше хворіють на ГА, так як багато з них перехворіли в дитячому віці та виробили стійкий імунітет до збудника. Діти молодше 3-ох років найменше хворіють, так як за ними ведеться ретельний нагляд батьків і дотримання ними сприятливих санітарно-гігієнічних умов.

Висновки і рекомендації

Аналізуючи отримані данні можна зробити висновок, що захворюваність на гепатит А в нашій країні має тенденцію до зменшення. В останні роки ми бачимо тенденцію до спаду захворюваності, і зробивши ймовірний прогноз, припускаємо стійке закріплення результату на зменшення захворюваності.

Зниженню захворюваності сприяють такі фактори, як покращення умов життя населення, покращення санітарно-епідемічних умов, покращення технології очищення питної води, раціональне розміщення каналізаційної системи та знезараження стічних вод тощо. Але можна запідозрити і такий чинник, як самолікування хворих, особливо дорослих, а також безсимптомний перебіг хвороби.

Проаналізувавши річну динаміку захворюваності на гепатит А, виявлено, що дане захворювання має осінньо-зимову сезонність, що не характерно для хвороб з фекально-оральним механізмом передачі. Це пояснюється в першу чергу тривалим інкубаційним періодом (до 50 днів).

Отримані дані по розподілу захворюваності по вікових групах дозволяють виділити групу ризику - діти від 3 до 14 років, які є більш сприйнятливими до інфекції, частіше перебувають в організованих колективах і не завжди дотримуються правил особистої гігієни.

Рекомендації щодо зменшення рівня захворюваності

Отже, сьогодні перед санітарно-епідемічною службою стоїть кілька задач щодо подальшого зниження захворюваності на гепатит А та закріплення досягнутих успіхів. Серед них:

1) вплив на джерело інфекції:

> раннє виявлення та госпіталізація хворих, підвищена настороженість щодо хворих з симптомами ГРВІ в осередках ГА,

> в епідемічних осередках встановити спостереження за контактними особами (не рідше 1 разу на тиждень протягом 35 діб) для виявлення ранніх ознак хвороби,

> зі стаціонару реконвалесцентів виписувати за умови повного клінічного одужання і нормалізації біохімічних показників крові.

2) розрив механізму передачі:

> контролювати джерела водопостачання, каналізаційні й очисні споруди, об'єкти громадського харчування тощо;

> забезпечити належний санітарно-протиепідемічний режим у дитячих, лікувальних, навчальних установах, де може відбутися інфікування;

> в епідемічних осередках здійснювати поточну та заключну дезінфекцію 3 % розчинами хлорвмісних препаратів, а також камерну дезінфекцію.

3) Вплив на третю ланку епідемічного процесу:

> використання специфічної профілактики (інактивовані вакцини з вірусу гепатиту А, розмноженого у культурі тканин, донорський імуноглобулін).

Список використаної літератури

1. Епідеміологія. Підручник. Андрейчин М.А., Копча В.С. - 381 с.

2. Эпидемиология. Власов В.В. - Москва, Медицина - 2006.

3. Эпидемиология. Учебник. Зуева Л.П., Яфаев P. X. - 2005.

4. Эпидемиология. Ющук Н.Д., Мартынов Ю.В - Москва: 2006.

5. Наказ МОЗ України № 738 (06.11.2006) "Про проведення епідеміологічного вивчення розповсюдженості гепатиту А серед дітей та дорослих м. Києва".

Размещено на Allbest.ru

...