Гемостаз у здорових жінок, його порушення та пептидна регуляція при епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки (клініко-експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького

УДК 616-005.2-055.2:577.112.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гемостаз у здорових жінок, його порушення та пептидна регуляція при епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки (клініко-експериментальне дослідження)

14.03.03 - нормальна фізіологія

Гречко Олена Анатоліївна

Львів 2002

Загальна характеристика роботи

гемостаз пептидна регуляція матка

Актуальність теми. В умовах поширення екологічного забруднення оточуючого середовища спостерігається порушення регуляторних систем (гемостазу, імунітету та ін.) навіть у станах, що класифікуються як "популяційна норма". Таким чином, нині стає актуальним вивчення цих систем не лише при патологічних станах, але і у здорових людей.

Останнім часом увагу вчених привертають процеси, загальною ознакою яких є порушення стромально-епітеліальної взаємодії в слизових оболонках (псевдоерозії шийки матки, генералізований пародонтит), складовою частиною яких є різні форми запалення, порушення міжклітинного та міжтканинного гомеостазу. Цікавим є стан системи гемостаза та адгезивних молекул, взаємозв'язок ступеня змін у них з характером і глибиною розвитку названих стромально-епітеліальних порушень. Необхідність аналізу стану системи гемостазу у здорових жінок репродуктивного віку виникає насамперед у зв'язку з різким зростанням частоти змін на шийці матки, що спостерігається у 10-15% гінекологічно оглянутих жінок, та великою кількістю змін тканин пародонту, що при скринінговому дослідженні сягає 45,5%. Таким чином, превентивне дослідження порушень в регуляторних системах у здорових людей дає можливість виявити прогностичні чинники розвитку певних змін в органах і системах (зокрема, на слизових оболонках). Оцінка показників скринінгового дослідження основних регуляторних систем (гемостазу, імунітету, адгезивних молекул) при обстеженні вперше виявленого стромально-епітеліального процесу слизової оболонки стає прогностичним критерієм характеру розвитку цього процесу, дає можливість вибору оптимального способу впливу на нього.

Довготривалий перебіг процесів слизової оболонки свідчить про наявність не лише локальних, а і системних змін в організмі. Це стало приводом до пошуку асоціативного чинника, що мав би тропність до всіх регуляторних процесів, що супроводжують епітеліальні зміни слизової оболонки (Романенко Л.М. та співавт., 1987; Моминов Г.А., 1985; Титов В.Н., 1984).

В останні роки активно почала вивчатися група адгезивних молекул (зокрема, фібронектин), котрі мають регуляторний вплив на процеси міжклітинної і міжтканинної взаємодії шляхом участі в клітинній адгезії і розпластуванні клітин на фібрилярних субстратах, регуляції їхньої рухливості, структурної організації, інтерстиціального матриксу, опсонічної активності в реакціях фагоцитозу, і мають також протизапальну, коагулопротекторну та імунокоректорну дію.

Роботи, присвячені вивченню рівня фібронектину при стромально-епітеліальних порушеннях різноманітної локалізації (рогівка, ендотелій судин, ендометрію), украй малочисельні (Зубаиров Д.М. та співавт., 1989; Пак С.Г. та співавт., 1989; Ермолин А.Г. та співавт., 1984; Ена Я.М. та співавт., 1991; Литвинов Р.И., 1986; Белоусов Ю.Б. та співавт, 1987).

Необхідність спрямованої регуляції комплексу локальних і загальних змін, зокрема, у системі гемостазу за наявності епітеліальної ектопії в слизовій шийки матки змусила здійснити пошук нових регуляторних механізмів їхньої модуляції при порушенні регулятивних процесів у даному органі.

Нашу увагу привернули докази існування нової системи біологічної регуляції, опосередкованої через дію тканинних пептидів, що мають специфічну дію на рівні клітинних популяцій. Дослідження в цьому напрямку дозволили сформулювати уявлення про їхні основні функції, до числа яких відноситься перенесення міжклітинної інформації в багатоклітинному організмі і регуляція захисних систем організму - гемостазу, імунітету, неспецифічної резистентності (Кайдашев И.П., 2000; Мищенко В.П., 2001; Кузник Б.И. и соавт., 1991-2002).

Особливий інтерес становить вивчення пептидного комплексу, виділеного з тканин кільчастих хробаків Eisenia foetida - "Вермілат", який виявив широкий спектр біологічної активності, впливаючи, зокрема, на процеси міжклітинної і міжтканинної кооперації, місцеві і загальні зміни в системах гемостазу й імуногенезу. В Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України розроблений лікарський препарат "Вермілат для ін'єкцій", запатентований в Україні (патент №5743). Цей препарат у результаті проведених доклінічних експериментальних досліджень одержав характеристику коректора метаболізму сполучної тканини і дозволений Фармкомітетом МОЗ України для проведення першої фази клінічних досліджень.

Виявлені дані щодо впливу комплексу регуляторних пептидів "Вермілат" на різноманітні гомеостатичні функції в організмі, порушення яких завжди відбувається у разі персистування та рецидивування епітеліальних ектопій слизової шийки матки, можуть бути корисними не тільки для розуміння механізмів регуляції стромально-епітеліальних взаємодій у разі даного стану, але і виявитися обґрунтуванням доцільності вивчення можливості його застосування в комплексній корекції епітеліальних ектопій шийки матки.

3в'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є складовою частиною комплексної конкурсної науково-дослідницької теми МОЗ України "Роль дисбалансу пептидергічної системи регуляції в розвитку типових патологічних процесів та шляхи її відновлення інформаційними молекулами поліпептидної природи" (№ державної реєстрації УА01001570Р), фрагментом конкурсної науково-дослідницької теми МОЗ України "Проведення доклінічних випробувань і вивчення основних механізмів дії нових лікарських засобів, отриманих із тваринної сировини для лікування аутоімунних, травматичних та онкологічних захворювань організму" (№ державної реєстрації 0195И26214), а також частиною науково-дослідницької теми Української медичної стоматологічної академії "Розробка і створення нових поліпептидних препаратів" (шифр 118.83.93). Тема кандидатської дисертації “Гемостаз у здорових жінок, його порушення та пептидна регуляція при епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки” затверджена 22 листопада 1995 року, протоколом №2 на засіданні вченої ради стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії.

Мета дослідження. Довести участь системи гемостазу в перебігу епітеліальних ектопій у слизових на прикладі псевдоерозії шийки матки, залежність її рецидивування та персистування від рівня сироваткового фібронектину (ФН) і можливість пептидної регуляції, зокрема змін у системі гемостазу.

Відповідно до мети роботи перед нами були поставлені такі задачі:

1. Довести вплив стану системи гемостазу на перебіг фонових стромально-епітеліальних процесів у слизових оболонках.

2. Експериментально на тваринах при застосуванні різних моделей патологічних процесів (ексудативне, проліферативне й аутоімунне запалення; стромально-епітеліальні порушення в слизової рогівки) обґрунтувати можливість поліпептидної регуляції місцевих процесів проліферації, диференціації, репарації в тканинах і реакцій гемостазу.

3. Провести порівняльний аналіз впливів різних методів корекції псевдоерозій шийки матки (хімічної, кріогенної, діатермічної коагуляції) та поліпептиду "Вермілат" на процес гемостазу і сполучені з ним реакції імунітету і неспецифічної резистентності організму.

4. Експериментально та клінічно підтвердити пептидний механізм регуляції системи гемостазу та рівня адгезивних молекул сироватки при лікуванні стромально-епітеліальних порушень слизових.

Об'єкт дослідження - стан системи гемостазу та рівень адгезивних молекул у здорових жінок та у тих, що мають стромально-епітеліальні порушення слизових оболонок.

Предмет дослідження - пептидна регуляція місцевих процесів у тканинах (проліферація, диференціація, репарація) і системи гемостазу при епітеліальних ектопіях у слизовій шийки матки на тлі генералізованого пародонтиту.

Методи дослідження. Висунуті завдання вирішували шляхом проведення біохімічних, коагулологічних, імунологічних, імуноферментних досліджень крові та тканин (сполучної тканини, тканин пародонту) в експерименті з метою визначення спрямованості дії та ефективності субстанції “Вермілат”; клінічне біохімічне, коагулологічне, імунологічне, імуноферментне, гістологічне, кольпоскопічне обстеження хворих на епітеліальні ектопії шийки матки на тлі генералізованого пародонтиту для оцінки перебігу процесу та ефективності запропонованого способу комплексного лікування; статистичні для аналізу отриманих результатів клініко-експериментальних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше виявлена залежність персистування і рецидивування епітеліальних процесів фонового характеру у слизовій шийки матки від рівня адгезивних молекул та реакцій гемостазу (судинно-тромбоцитарного і коагуляційного).

Отримані нові дані свідчать про те, що зниження вмісту сироваткового ФН, порушення процесів гемостазу можуть мати не тільки діагностичне, але і прогностичне значення при кваліфікації схильності до рецидивування доброякісних (фонових) епітеліальних змін у слизовій шийки матки.

При застосуванні різних експериментальних моделей порушень в слизових оболонках та запальних реакцій різного походження експериментально обґрунтована і підтверджена (аутоімунних, ексудативних, проліферативних) можливість корекції місцевих процесів (пpoліферації, дифepeнціaції і репарації), а також реакцій гемостазу поліпептидами регуляторної дії.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у роботі дані про роль системи гемостазу, рівня адгезивних молекул у розвитку епітеліальних ектопій у слизовій шийки матки та можливість їх пептидергічної регуляції дозволили розробити адекватні методи впливу, спрямовані на корекцію системи гемостазу і, як результат, на репаративні процеси в ній.

Впровадження результатів дисертації. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедр патологічної фізіології, нормальної фізіології, фармакології, акушерства і гінекології, в наукові дослідження центральної науково-дослідної лабораторії (ЦНДЛ) Української медичної стоматологічної академії МОЗ України, у навчальний процес кафедр нормальної фізіології Харківського державного медичного університету МОЗ України, Одеського державного медичного університету МОЗ України, Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, а також в клінічну практику міського пологового будинку № 4 м. Києва, міського пологового будинку м. Полтави, жіночої консультації міської поліклініки № 3 м. Полтави.

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, які виносяться на захист. Автором дисертації розроблена програма досліджень, власноручно проведені всі експериментальні дослідження, клінічні спостереження на хворих. Дисертантом самостійно проведений аналіз отриманого фактичного матеріалу, розробка основних положень та висновків роботи. Частина досліджень проведена разом із співробітниками ЦНДЛ Української медичної стоматологічної академії, які є співавторами ряду публікацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені на підсумкових наукових конференціях в Українській медичній стоматологічній академії (1996-2000), на конференції молодих учених по проблемі "Фізіологія і патологія перекисного окислювання ліпідів, гемостазу і імуногенезу" (Полтава, 1996). Апробація дисертації проведена на науковому семінарі ЦНДЛ і кафедри нормальної фізіології у 1999 р. та на засіданні Апробаційної Ради №1 Української медичної стоматологічної академії 16 квітня 2002 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 праць, серед яких 4 статті в журналах, затверджених ВАК України, в тому числі 3 без співавторів, 1 тези доповіді в журналі, затвердженому ВАК України, без співавторів, 5 робіт у матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, обговорення отриманих даних, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 29 таблицями і 5 рисунками. Список використаних джерел викладено на 22 сторінках, він налічує 237 джерел, в тому числі 42 - іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач були проведені експериментальні дослідження контрольних та дослідних серій на тваринах: 90 білих щурів-самок лінії Вістар масою 160-200 г; 24 кролиці породи Шиншила масою 2,5-3,0 кг.

На білих щурах були проведені три групи експериментів: у першій здійснювали апробацію можливої біорегуляторної дії поліпептиду "Вермілат" на систему гемостазу та метаболічні зміни у шкірі та підшкірній клітковині, сполучній тканині при проліферативному запаленні; у другій - при ексудативному запаленні; у третій - при аутоімунному ураженні пародонту.

Проліферативне запалення у щурів викликали за методом Г.Сельє (1950) підшкірним введенням вазелінового масла (0,5 мл) з додаванням туберкульозної вакцини БЦЖ (0,25 мл). Контрольній групі тварин протягом 7 діб вводили 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл, а дослідній - "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг внутрішньом'язово.

Ексудативне запалення шкіри та підшкірної клітковини кінцівки у щурів викликали введенням 0,1 мл 1% розчину каррагеніну субплантарно. Дослідження починали через 2 години; тваринам контрольної групи вводили 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл, а дослідній - "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг у 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньом'язово.

Аутоімунний пародонтит відтворювали за методикою А.М. Каминського (1992), згідно з якою тварин імунізували гомологічною тканиною пародонта у суміші з повним ад'ювантом Фрейнда у співвідношенні 1:1 по 0,2 мл. Надалі через місяць протягом 7 діб контрольним тваринам вводили 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл, а дослідній - "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг у 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньом'язово.

На кролицях експериментальне дослідження проводили для обґрунтування можливого застосування комплексу регуляторних пептидів "Вермілат" з метою корекції стромально-епітеліальних порушень слизової рогівки. Тварини були розділені на дві групи: контрольну, якій місцево застосовували на ушкоджену поверхню рогівки (отримано методом епітеліального дефекта слизової трепаном за Д.М.Майчуком, 1981) 0,9% розчин хлориду натрію по 0,2 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 10 діб, та дослідну, яка замість фізіологічного розчину отримувала "Вермілат" у дозі 0,12 мг/кг у 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 10 діб та гель "Вермілат" у вигляді аплікацій 3 рази на добу.

Гель створений на основі субстанції "Вермілату" і запатентований як засіб для лікування запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта та слизових оболонок (рішення про видачу патенту на винахід від 17.05.2001 р.; заявка № 97041958).

Клінічні спостереження були здійснені на 100 жінках віком 25-30 років: 10 жінок здорових і 90 жінок з псевдоерозіями слизової шийки матки. Всі жінки перебували на диспансерному обліку в стоматологічному кабінеті з приводу генералізованого пародонтиту. Враховуючи мету та задачі даної роботи жінки, що мали псевдоерозії на шийці матки були обстежені згідно загальноприйнятій в країні схемі, затвердженій наказом МОЗ СРСР №430 від 22.04.1981 р. “Об утверждении инструктивно-методических указаний по организации работы женской консультации”.

При гістологічному дослідженні порушень на слизовій шийки матки було використано загальноприйняту в країни методику, термінологію та класифікацію, розроблену І.А. Яковлевою [1978].

Традиційні методи корекції псевдоерозій на слизовій оболонці шийки матки передбачали: хімічну коагуляцію, діатермоелектрокоагуляцію, кріогенну коагуляцію.

У жінок з ектопіями слизової шийки матки хімічна коагуляція здійснювалася препаратом "Ваготил" (36% продукт конденсації метакрезол-сульфонової кислоти з метанолом у водному розчині) у вигляді аплікацій на тампоні безпосередньо до місця ерозії в межах здорових тканин на попередньо висушену ватним тампоном слизову на 2-3 хв через день у кількості 10 процедур.

З метою діатермокоагуляції було використано універсальні апарати для терапевтичної і хірургічної діатермії УДЛ-850 та УДЛ-200. При цьому використовували біактивний метод коагуляції.

Кріовплив на епітеліальні ектопії шийки матки проводився з використанням портативних апаратів для локальної кріодеструкції зі змінними наконечниками "Кріо-3".

Жінки, що мали псевдоерозію на слизовій шийки матки були поділені на групи: перша група - пацієнтки, у яких після традиційних методів впливу наставало одужання; друга група - пацієнтки, для яких традиційні методи впливу виявилися неефективними і наставало рецидивування процесу; третя група - пацієнтки з рецидивними епітеліальними ектопіями шийки матки, для котрих традиційні методи корекції псевдоерозії шийки матки і генералізованого пародонтиту поєднували із застосуванням додатково до цього в рамках програми лікування генералізованого пародонтиту комплексу поліпептидів “Вермілат”. На фоні загальноприйнятих методів впливу як протизапальний і стимулюючий засіб використовували гель "Вермілат" у вигляді аплікацій на ясна з експозицією 20-30 хвилин з одночасним внутрішньом'язовим введенням препарату "Вермілат для ін'єкцій" у дозі 15 мкг на добу протягом 10 діб.

У роботі використано різні методи дослідження гемостазу, імунітету, неспецифічної резистентності організму, біохімічні дослідження. Отримані у роботі результати піддавалися статистичній обробці на комп'ютері IBM PC, вірогідність результатів оцінювали за t-критерієм Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення. Для вірогідної оцінки ефективності проведених досліджень, під час відбору пацієнток для даного дослідження відбиралися жінки, які за всіма показниками та критеріям менструальної, секреторної, репродуктивної, сексуальної, акушерської, гінекологічної функцій не виходили за межі популяційної норми.

Усі дослідження проводилися лише після санації осередків гострого та хронічного запалення в ділянці геніталій. Обстежені жінки не страждали на соматичні захворювання, які могли б вплинути на перебіг ерозії шийки матки.

Кольпоскопічна картина корелювала з даними гінекологічного дослідження. У 64% обстежених жінок спостерігалася доброякісна незакінчена зона трансформації (метаплазія), яка описувалася гістологічно як залозиста ерозія або проліферуючий ендоцервікоз. У 36% обстежених жінок спостерігалася ектопія циліндричного епітелію при кольпоскопічному дослідженні, що підтверджувалося гістологічно як папілярна ерозія або простий, стаціонарний ендоцервікоз.

Отримані дані біохімічних досліджень крові свідчать про відсутність відхилень у системі судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу у здорових жінок даної вікової групи від популяційної норми (час агрегації тромбоцитів - 12,80±0,51 хв; кут агрегації - 61,00±1,60°; висота агрегації - 42,80±1,02 см; сумарний індекс агрегації тромбоцитів (СІАТ) - 68,75±2,55%; час рекальцифікації плазми - 112,3±2,7 с; тромбіновий час - 12,86±0,42 с; протромбіновий час - 18,36±1,60 с; антитромбін ІІІ - 94,31±1,25%; фібриноген - 3,20±0,21 г/л; фібриноліз еуглобілінів - 179,30±6,20 хв).

Проведені дослідження показали, що тривале персистування та рецидивування епітеліальних ектопій слизової шийки матки відбувається на фоні цілої низки системних порушень, які відсутні або коригуються при аналогічних станах, що легко піддаються корекції.

Так, при епітеліальних ектопіях слизової шийки матки, що легко піддаються корекції, рівень сироваткового фібронектину (ФН) не відрізнявся від такого у здорових жінок ні до, ні після традиційних методів впливу (здорові жінки - 343,25±42,30 мкг/мл; пацієнтки до хімічної коагуляції - 306,25±24,14 мкг/мл, р>0,05, після - 329,92±40,41 мкг/мл; пацієнтки до діатермічної коагуляції 298,76±38,64 мкг/мл, р>0,05, після - 310,81±39,26 мкг/мл; пацієнтки до кріогенної коагуляції 301,72±38,15 мкг/мл, р>0,05, після - 336,18±39,75 мкг/мл).

Також не було виявлено вірогідних змін у системі коагуляційного гемостазу при епітеліальних ектопіях слизової шийки матки, що легко піддаються корекції, ні до традиційних методів впливу, ні після них, за винятком незначних порушень у показниках часу рекальцифікації (здорові - 112,30±2,65 с, пацієнтки до хімічної коагуляції - 98,36±4,22 с, р<0,05, після - 102,36±4,22 с, р<0,05; пацієнтки до діатермічної коагуляції - 101,14±8,96 с, р>0,05, після - 104,39±6,06 с, р>0,05; пацієнтки до кріогенної коагуляції - 95,26±3,54 с, р<0,05, після - 102,67±4,88 с, р<0,05). Деякі вірогідні зміни окремих показників коагуляційного гемостазу не носили системного характеру і кваліфікувалися нами як випадкові при даному стані.

Деякі зміни відзначені в системі мікроциркуляторного гемостазу та імунітету при первинному обстеженні пацієнток, у котрих надалі спостерігалися задовільні результати після корекції традиційними методами впливу. Зміни мікроциркуляторного гемостазу виражалися у подовженні часу агрегації (14,92±1,05 хв при 12,80±0,51 хв у здорових жінок, р<0,05), зниженні кута агрегації тромбоцитів (56,20±2,91) при 61,00±1,60 у здорових, р<0,05). Клінічним підтвердженням таких змін може служити легка вразливість і кровоточивість псевдоерозійних поверхонь. У системі імунітету відзначали незначне зниження показників Т-клітинної ланки та фагоцитозу.

У випадках задовільного результату після корекції традиційними методами впливу показники судинно-тромбоцитарного гемостазу та імунітету поверталися до норми. Відзначено також, що характер проведеної деструкції не впливав на отриманий результат.

Більш глибокі системні порушення спостерігались при вивченні персистуючих і рецидивуючих епітеліальних ектопій шийки матки. Так, при первинному обстеженні пацієнток з рецидивними псевдоерозіями шийки матки виявлено зниження рівня сироваткового ФН. Відзначалося також зниження агрегаційних властивостей тромбоцитів за всіма показниками, що не змінювалися після різних методів коагуляції. Більше вираженими у даній групі були і зміни в системі зсідання крові. Спостерігалося зниження рівня антитромбіну ІІІ, подовження протромбінового часу та фібринолізу. Зміни в системі імунітету виражалися у зниженні показників Т-клітинної ланки та фагоцитозу.

Стає очевидним взаємозв'язок між рівнем сироваткового ФН, з одного боку, і характером та ступенем вираженості коагуляційних і імунологічних порушень - з другого, при довгочасно персистуючих та багаторазово рецидивуючиих епітеліальних ектопіях шийки матки.

Виявлені зміни дозволяють кваліфікувати ФН як чинник, стан якого може визначати результат при традиційних методах впливу на епітеліальні процеси слизової оболонки шийки матки.

Таким чином, на підставі проведених досліджень та клінічних спостережень було показано, що традиційні місцеві деструктивні методи впливу є малоефективними. Тому необхідний пошук нових сполук, які мають регуляторний вплив на розглянуті вище процеси. Ми обрали препарат поліпептидної природи.

Вміст сироваткового фібронектину, показники імунітету, мікроциркуляторного та коагуляційного гемостазу у здорових жінок і у жінок, що страждають рецидивами псевдоерозій шийки матки, до і після застосування різних методів впливу.

"Вермілат", розроблений ЦНДЛ УМСА (патент №93080807 від 26.06.93 р.), який пропонується як препарат, що бере участь у міжклітинній регуляції та впливає на процеси тканинного метаболізму. З метою виявлення ефектів цього препарату як коректора метаболізму з протизапальною та регуляторною дією нами проведено ряд експериментів.

При проліферативній формі запалення у щурів відбувалася активація процесу зсідання крові, про що свідчило зменшення часу рекальцифікації (92,0±2,4 с у інтактних, 80,0±2,1 с у контрольних тварин, р<0,05). У них активувався фібриноліз: час розчинення еуглобулінів зменшувався з 290,0±12,4 хв у інтактних до 255,0±11,7 хв у контрольних, р<0,05. Після введення пептиду "Вермілат" у тварин спостерігалося істотне подовження тромбінового часу (з 27,0±1,0 с у контрольних тварин до 38,1±2,7 с у дослідних, р<0,05). Вказані зміни можна розцінювати як сприятливі, оскільки гальмування цього процесу (поява антикоагулянтів антитромбінового характеру) попереджує не лише внутрішньосудинне зсідання крові, але і перебіг запального процесу.

Значною мірою ці зміни гемостазу, що виникли при даній формі запалення, пов'язані з активністю еритроцитарних факторів зсідання крові (тромбіновий час: плазма інтактної групи 28,0±1,1 с; плазма інтактної групи з додаванням інтактних еритроцитів 24,0±1,0 с, р<0,05; плазма контрольної групи 26,0±0,2 с, р>0,05; плазма контрольної групи з додаванням еритроцитів контрольної групи 22,0±0,8 с, р<0,05; плазма дослідної групи (застосування препарату “Вермілат”) 26,0±0,2 с, р>0,05; плазма дослідної групи з додаванням еритроцитів дослідної групи 27,0±0,2 с, р>0,05).

Таким чином, вплив "Вермілату" на гемостаз послаблював перебіг запального процесу і забезпечував більш швидку регенерацію тканин.

У разі ексудативної форми запалення у тварин ми виявили порушення обміну рідини у сполучній тканині, її інфільтрацію сегментоядерними нейтрофілами в осередку ураження (приріст питомої гідратації у тканині дослідної кінцівки відносно здорової кінцівки: інтактна група - 0,025±0,00010 см3/кг, контрольна група - 0,1291±0,0055 см3/кг, р<0,05).

У цієї групи тварин також різко змінювалися коагуляційні властивості еритроцитів, що спричинило і зміни гемостазу в цілому.

Розвиток запального процесу супроводжувався активацією ПОЛ і тенденцією до підвищення концентрації церулоплазміну - реактанта гострої фази запалення.

Після застосування поліпептиду "Вермілат" відзначалося зниження приросту ТБК-активних продуктів, еритроцити набували гіпокоагуляційних властивостей і, як наслідок, відбувалося зниження питомої гідратації тканин у патологічному осередку (0,0896±0,0101 см3/кг, р1<0,001, р2<0,05 при дозі препарату 0,6 мг/кг).

Розвиток експериментального аутоімунного запалення пародонта та слизової порожнини рота характеризувався типовими змінами: у більшості тварин контрольної групи була виявлена наявність маргінальної гіперемії, цианозу, набряку, кровоточивості, чого не спостерігалося у тварин з інтактним пародонтом. Введення тваринам з аутоімунним пародонтитом пептиду "Вермілат" не лише нормалізувало вищеперераховані зміни у ротовій порожнині, але і знизило у сироватці рівень ПОЛ (вихідний рівень ТБК-активних продуктів: інтактна група 13,81±0,08 мкмоль/кг, контрольна група 15,70±0,68 мкмоль/кг, р<0,01, дослідна група - 13,46±0,34 мкмоль/кг, р1>0,05, р2<0,05; рівень ТБК-активних продуктів після 1,5 год. інкубації: інтактна група 14,54±1,98 мкмоль/кг, контрольна група 15,72±1,98 мкмоль/кг, р>0,05, дослідна група 13,07±0,69 мкмоль/кг, р1>0,05, р2<0,01) та гіперкоагуляцію. Якщо у інтактних тварин час рекальцифікації склав 68,5±1,0 с, у контрольних - 43,71±1,99 с (p<0,05), то у дослідних - 73,35±4,85 с (p<0,05). Це ж стосується й інших показників, особливо фібринолізу, який при аутоімунному запаленні був різко загальмований (з 142,5±1,8 хв до 230,0±11,6 хв, p<0,05), а після застосування "Вермілату", навпаки, істотно прискорений - до 130,0±1,8 хв (p<0,05).

Представлені дані свідчать, що у разі експериментального аутоімунного пародонтиту під впливом препарату “Вермілат” відбувається нормалізація показників гемостазу та фібрінолізу, що є одним з чинників появи в тканинах пародонту осередків новоутвореного колагену.

Під час розвитку регенераторних епітеліальних процесів у рогівці ока у кролів епітелізація пошкодженої поверхні в контрольній групі відбувалася в'яло, виявлені ділянки помутніння. У тварин виявилося зниження рівня ФН порівняно з показниками інтактних тварин (p<0,05). Після дії поліпептиду "Вермілата" його вміст повертався до вихідного рівня (p<0,05). У тварин дослідної групи спостерігалася більш швидка епітелізація пошкодженої рогівки ока, що можна пов'язати значною мірою з рівнем ФН, який визначає репарацію тканин. Саме його дефіцит на стромальній поверхні важливий у патогенезі персистуючих епітеліальних дефектів.

Виявлені дані підтверджують дію комплексу поліпептидів "Вермілат" як коректора метаболізму сполучної тканини, протектора процесів міжклітинної кооперації, який сприяє процесам епітелізації з протизапальним ефектом, стали підгрунтям для застосування поліпептидного біорегулятора "Вермілат" у комплексі з різними традиційними методами впливу при рецидивуванні та персистуванні епітеліальних процесів слизової, зокрема, на шийці матки.

Показники первинного обстеження третьої групи жінок були аналогічні до показників обстеження групи пацієнток з подальшим рецидивуванням епітеліальних ектопій на шийці матки.

Після традиційних методів впливу з застосуванням комплексу регуляторних пептидів "Вермілат" відзначався виражений клінічний ефект у досліджуваній ділянці слизової оболонки шийки матки. Кількість рецидивів знизилася з 45% до 18%. Показники системи гемостазу та імунітету не відрізнялися від таких у здорових жінок. Рівень сироваткового ФН також зростав до нормального (відповідно до такого у здорових жінок). У даній групі вибір деструктивного методу також не впливав на отриманий результат.

Таким чином, нами отримані докази участі ФН у репаративних процесах при епітеліальних порушеннях слизової оболонки. Застосування біологічного регулятора поліпептидної природи "Вермілат" у комплексі з традиційними методами впливу дозволило отримати виражений клінічний ефект, знизити кількість рецидивів, відновити динамічну рівновагу реакцій гемостазу та імунітету, що може бути використано у клінічній практиці при корекції рецидивуючих та персистуючих епітеліальних процесів слизових.

Висновки

У дисертації наведене нове рішення наукової задачі регуляції процесів гемостазу пептидами, які впливають на проліферацію, диференціацію, репарацію в тканинах при порушеннях, що супроводжують різні форми запалення та при процесах епітеліального відновлення, в тому числі у слизовій шийки матки у жінок.

1. У здорових жінок всі основні показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарного та коагуляційного) відповідають популяційним нормам (час агрегації тромбоцитів - 12,80±0,51 хв; кут агрегації - 61,00±1,60°; висота агрегації - 42,80±1,02 см; СІАТ - 68,75±2,55%; час рекальцифікації плазми - 112,3±2,7 с; тромбіновий час - 12,86±0,42 с; протромбіновий час - 18,36±1,60 с; антитромбін ІІІ - 94,31±1,25%; фібриноген - 3,20±0,21 г/л; фібриноліз еуглобілінів - 179,30±6,20 хв).

2. При епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки спостерігаються порушення в системі гемостазу, які піддаються пептидній регуляції.

3. При епітеліальних ектопіях шийки матки у жінок спостерігається зниження рівня сироваткового фібронектину (298,76±38,64 мкг/мл при 343,25±42,30 мкг/мл у здорових жінок, р<0,05), зменшення агрегаційних властивостей тромбоцитів, легкий ступінь гіперкоагуляції та гіпофібринолізу. Загальноприйняті методи місцевої терапії (хімічна, діатермічна та кріогенна коагуляція) повертають указані зміни гемостазу до рівня здорових жінок.

4. При рецидивуючих та персистуючих епітеліальних ектопіях шийки матки відбувається зниження вихідного рівня сироваткового фібронектину (248,74±33,41 мкг/мл, р<0,05), агрегації тромбоцитів і розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (в стадії коагулопатії споживання). Традиційні методи лікування (різні форми коагуляції) не повертають змінені показники гемостазу та фібронектину до норми (265,35±29,16 мкг/мл після лікування), що і супроводжується рецидивами захворювання з геморагіями та іншими місцевими проявами у слизовій шийки матки.

5. Пептидні речовини (комплекс поліпептидів "Вермілат") відіграють важливу роль у регуляції гемостазу як патогенетичного фактора розвитку запальних і стромально-епітеліальних порушень у слизових оболонках.

6. Поліпептидний комплекс "Вермілат" має протизапальну дію при проліферативній формі запалення; виконує роль тканинного регулятора міжклітинних взаємодій, питомої гідратації тканин при ексудативній формі запалення, має протиексудативну дію; нормалізує стан тканин при аутоімунному запаленні та при розвитку стромально-епітеліальних порушень у рогівці ока в експериментальних тварин.

7. Поліпептидний комплекс "Вермілат", застосований у жінок з епітеліальними ектопіями шийки матки в поєднанні з загальноприйнятими методами корекції генералізованого пародонтиту рамках комплексної програми лікування генералізованого пародонтиту у вигляді аплікацій гелю "Вермілат" на ясна з експозицією 20-30 хв з одночасним внутрішньом'язовим введенням препарату "Вермілат для ін'єкцій" у дозі 15 мг на добу протягом 10 днів у вигляді 0,75% водного розчину, нормалізував рівень сироваткового фібронектину, показники мікроциркуляторного та коагуляційного гемостазу.

8. Під впливом поліпептидного комплексу "Вермілат" зміни, що наставали в системі гемостазу, привели до зниження кількості рецидивів епітеліальних ектопій шийки матки, термінів лікування, що робить перспективним його дослідження і використання у гінекологічній практиці.

Список опублікованих праць

1. Вивчення протизапальної дії пептидного комплексу "Вермілат" / Кайдашев І.П., Боброва Н.О., Катрушов О.В., Іщейкін К.Є., Гречко О.А., Баштовенко О.А. // Клінічна фармація.- 1999.- Т. 3, №1. -С.109-112.

2. Гречко Е.А. Роль фибронектина как регулятора стромально-эпителиальных процессов в слизистой шейки матки // Медицина сегодня и завтра.- 2000.- № 4.- С.132-134.

3. Гречко Е.А. Изменения в системе иммунитета при псевдоэрозиях шейки матки // Вісник проблем біології і медицини.- 2001.- № 1.- С. 16-21.

4. Гречко Е.А. Состояние системы гемостаза при простых и рецидивирующих процессах в слизистой шейки матки //Вісник проблем біології і медицини.- 2001.-№ 2.- С. 37-43.

5. Гречко Е.А. Состояние системы гемостаза при рецидивировании псевдоэрозий шейки матки //Проблеми екології та медицини.-1999.- №1-2.- С.14.

6. Сравнительная характеристика действия препарата "Вермилат" и целенаправленного биоэнергоинформационного воздействия при пролиферативном воспалении / Гречко Е.А., Губкин-Матейски С.А., Баштовенко О.А., Запорожец Т.Н., Ножинова О.А. // Биорегуляция и биоэнергетика.- Полтава, 1995.- Вып.3.- С.42-45.

7. Участие тканевых регуляторных пептидов в развитии острого экссудативного воспаления / Гречко Е.А., Баштовенко О.А., Кайдашев И.П., Запорожец Т.Н. // Биорегуляция и биоэнергетика.- Полтава, 1995.- Вып.3.- С.65-70.

8. Изменение функциональных свойств эритроцитов при термическом ожоге и их коррекция комплексом "Вермилат" / Баштовенко О.А., Запорожец Т.Н., Ксенз И.В., Ножинова О.А., Гречко Е.А., Боброва Н.А. // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу.- Полтава, 1996.- С.5.

9. Влияние полипептидного комплекса "Вермилат" на некоторые показатели СРО и гемокоагуляции в фазе пролиферативного воспаления / Гречко Е.А., Запорожец Т.Н., Баштовенко О.А., Ножинова О.А., Кайдашев И.П. // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу.- Полтава, 1996.- С.20.

10. Оценка аллергизирующего действия препарата "Вермилат" / Ножинова О.А., Запорожец Т.Н., Кайдашев И.П., Баштовенко О.А., Лоза Л.И., Гречко Е.А. // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу.- Полтава, 1996.- С.36.

Анотація

Гречко О.А. Гемостаз у здорових жінок, його порушення та пептидна регуляція при епітеліальних ектопіях слизової оболонки шийки матки (експериментально-клінічне дослідження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03. - нормальна фізіологія. Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, Львів,2002.

Дисертація присвячена питанням оцінки стану гемостазу у здорових жінок і хворих з простими та багаторазово рецидивуючими епітеліальними ектопіями шийки матки на фоні генералізованого пародонтиту, а також вивченню терапевтичної ефективності нового пептидного препарату "Вермілат" в клініці при епітеліальних ектопіях шийки матки в рамках комплексної програми лікування хворих на пародонтит. У проведеній серії експериментів підтверджена дія препарату "Вермілат" як коректора метаболізму сполучної тканини, його протизапальні та антиоксидантні властивості, позитивний вплив на процеси епітелізації та міжклітинної взаємодії.

Доведено діагностичне значення вихідного рівня сироваткового фібронектину як прогностичного критерію перебігу епітеліальної ектопії шийки матки, а також можливість його корекції комплексом поліпептидів "Вермілат". Застосування поліпептидного комплексу "Вермілат" нормалізує коагуляційний потенціал крові, стан імунологічної резистентності та рівень сироваткового фібронектину. При спостереженні за впливом поліпептидного препарату "Вермілат" на перебіг епітеліальних ектопій шийки матки в рамках його застосування в комплексній терапії генералізованого пародонтиту встановлено виражений терапевтичний ефект.

Основні результати роботи впроваджені в науково-дослідну роботу та педагогічний процес на теоретичних і клінічних кафедрах УМСА.

Ключові слова: гемостаз, пептидна регуляція, доброякісні процеси слизової шийки матки.

Аннотация

Гречко Е.А. Гемостаз у здоровых женщин, его нарушение и пептидная регуляция при эпителиальных эктопиях слизистой оболочки шейки матки (клинико-экспериментальное исследование).- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03. - нормальная физиология. Львовский государственный медицинский университет им. Данилы Галичского МОЗ Украины, Львов, 2002.

В условиях усиления экологического загрязнения окружающей среды, экологической нестабильности, ряда технико-экологических катастроф наблюдается атипичное течение многих патологических процессов, что провоцирует дисфункцию основных регуляторных систем (гемостаза, иммунитета и др.) даже в состояниях, которые классифицируются как "популяционная норма". Таким образом, в настоящее время становится актуальным изучение этих систем не только при патологических состояниях, но и у здоровых людей.

Диссертация посвящена вопросу оценки состояния гемостаза у здоровых женщин и больных с простыми и многократно рецидивирующими эпителиальными эктопиями шейки матки на фоне генерализованного пародонтита, а также изучению терапевтической эффективности нового пептидного препарата "Вермилат" в клинике при эпителиальных эктопиях шейки матки в рамках комплексной программы лечения больных пародонтитом.

Изучено состояние системы гемостаза у здоровых женщин репродуктивного возраста в связи с резким возрастанием частоты эпителиальных эктопий шейки матки. Получены данные об изменениях системы коагуляционного и микроциркуляторного гемостаза и уровня адгезионных молекул при стромально-эпителиальных нарушениях слизистых на экспериментальной модели эпителиального дефекта роговицы глаза и в клинике на примере длительно персистирующих и многократно рецидивирующих псевдоэрозий шейки матки.

Впервые в условиях эксперимента на моделях разных форм воспаления, аутоиммунного пародонтита, дозированного эпителиального дефекта роговицы изучена эффективность нового пептидного препарата "Вермилат для инъекций" как корректора метаболизма соединительной ткани с противовоспалительным, регенераторным, иммуномодулирующим и коагулопротекторным действием. Медицинский препарат "Вермилат" получен в Украинской медицинской стоматологической академии (патент Украины №5743) путем экстракции из тканей кольчатых червей Eisenia foetida. Препарат представляет собою комплекс биологически активных пептидов молекулярной массой 10 kD.

В проведенной серии экспериментов подтверждено действие препарата "Вермилат" как корректора метаболизма соединительной ткани, его противовоспалительные свойства, положительное влияние на процессы эпителизации и межклеточного взаимодействия.

Доказано диагностическое значение исходного уровня сывороточного фибронектина как прогностического критерия течения эпителиальной эктопии шейки матки, а также возможность его коррекции комплексом полипептидов "Вермилат". Применение полипептидного комплекса "Вермилат" нормализует коагуляционный потенциал крови, состояние иммунологической резистентности и уровень сывороточного фибронектина.

При наблюдении за влиянием полипептидного препарата "Вермилат" на течение многократно рецидивирующих и длительно персистирующих эпителиальных эктопий шейки матки в рамках его применения в комплексной терапии генерализованного пародонтита установлен выраженный терапевтический эффект.

Основные результаты работы, такие, как оценка уровня сывороточного фибронектина, коагуляционного потенциала крови, иммунологической резистентности организма при нарушениях межклеточных взаимодействий в слизистых, в частности, при эпителиальных эктопиях шейки матки, нашли применение в клинике гинекологических заболеваний, внедрены в научно-исследовательскую работу и педагогический процесс на теоретических и клинических кафедрах УМСА.

Возможность применения препарата "Вермилат" при лечении заболеваний шейки матки позволит сократить сроки лечения и достичь стойкой ремиссии.

Ключевые слова: гемостаз, пептидная регуляция, эпителиальные эктопии слизистой шейки матки.

Annotation

Grechko E.A. The haemostasis in healthy women, its disorders and the peptide regulation at the epithelial cervix uteri distopies (clinical-experimental investigation).- A manuscript.

A thesis on the competition of the academic degree of a Candidate of medical sciences by the speciality 14.03.03 - Normal Phisiology.- The Lviv State Medical University Danilo Galitsky. - Lviv, 2002.

A thesis is dedicated to the question about the haemostasis system state in healthy women and women with simple and repeatedly relapsed epithelial cervix uteri distopies against a background the disseminated paradentitis. Also a thesis is dedicated to the new peptide preparation "Vermilate" therapeutical effectiveness studying in a clinic at the epithelial cervix uteri distopies within the limits of the complex therapy of the paradentitis patients.

It is proved the diagnostic role of the serum fibronectin initial level as the prognostic feature of epithelial cervix uteri distopies course and the opportunity of its correction with the polypeptide complex "Vermilate" as well. The polypeptide preparation "Vermilate" using normalized the coagulative blood potential, the immunological resistance state and the serum fibronectin level.

Main work results such as the serum fibronectin level and the coagulative blood potential determination make the utilization in a clinic of gynaecological diseases and were inculcated in a scientifical-research work and the pedagogical process in the theoretical and practical chairs of the Ukrainian Medical Dental Academy. The possibility of the preparation "Vermilate" utilization at the cervix uteri diseases treatment permits to reduce the treatment term and reach the steady remissiom.

Key words: haemostasis, peptide regulation, epithelial mucous cervix uteri distopies.

Размещено на Allbest.ru