Сучасне лікування дітей з хірургічними захворюваннями яєчка і сім'яного канатика, які супроводжуються ішемічним синдромом

Внаслідок структурних змін судин яєчка розвивався спочатку периваскулярний, а потім і перитубулярний фіброз. В подальшому в інтерстиціальній тканині, переважно в ділянках з осередками фіброзу, з'являлись волокна сполучної тканини, потім осередки колагенозу і склерозу. Перетворення сполучної тканини призводило до посилення покрученості судин, що сприяло застою крові і поглиблювало структурні зміни судинних стінок, в яких починали з'являтися осередки склерозу.

Внаслідок змін судин і сполучної тканини наставала деформація клітин Лейдіга, розвивалась деструкція їх цитоплазми.

Вивчення клінічних біоптатів яєчка дітей різного віку з різними хірургічними захворюваннями калитки і її органів показало, що яєчки дітей також підлягають дії негативних чинників, які призводять до розладів гемомікроциркуляції і розвитку змішаної гіпоксії (циркуляторної і тканинної) та ішемічного синдрому як в умовах тривалого захворювання, так і під час оперативного втручання.

В результаті спостереження за хворими звернуло на себе увагу те, що 23,6% дітей з пахвинно-калитковими грижами, 16,8% пацієнтів з гідроцеле і 10,9% з кістами сім'яного канатика при госпіталізації в хірургічний стаціонар мали гіпоплазію яєчка на боці патології. Цим зауважується, що частина пацієнтів з даною патологією ще на догоспітальному етапі мала серйозні зміни з боку чоловічої статевої залози.

Попереднє загальне вивчення спостережуваних хворих на гострий орхоепідидиміт виявило характерну особливість - наявність у дитини хворобливого стану або процесу, який сприяв розвиткові гострого захворювання органів калитки: вроджені вади розвитку сечових шляхів (9,5% пацієнтів), гострі ураження гідатид (60% дітей), варикоцеле, хронічний паропроктит, гнійний пахвинний лімфаденіт, флегмона калитки. Наведені факти свідчать, що виникнення і розвиток ОЕ у дітей майже завжди має сприятливі умови, так би мовити, етіопатогенетичні передумови.

Особливістю травматичних ушкоджень калитки і її органів слід вважати те, що в своєму розвитку ці ушкодження проходять дві стадії: безпосередньо травматичне ушкодження та розвиток на тлі травми інфекційного процесу. Останній спостерігався у 10,6% пацієнтів з закритою травмою, які поступили у хірургічний стаціонар пізно, і у 71,5% дітей з відкритою травмою калитки та її органів.

Поділ на етапи розвитку травматичних ушкоджень пахвинно-калиткової області у дітей має досить велике клінічне значення і суттєво діє на лікувальну тактику.

В обстеженні всіх 608 дітей з хірургічною патологією калитки і її органів ми використовували дані анамнезу, клінічні спостереження, які в поєднанні з місцевими проявами відображали характер розвитку та перебігу основного захворювання.

Результати цих спостережень доповнювались даними УЗД, в тому числі дуплексного сканування з кольоровим допплерівським картируванням та енергетичного допплерівського картирування. Ці методи дослідження сповіщали про значні розлади васкуляризації яєчка.

На підставі проведеного дослідження ми обґрунтували основні принципи лікування дітей з хірургічною патологією яєчка і прогнозували його результати. Останні були позитивними в стадії компенсаторно-адаптаційних змін судин яєчка і його специфічних структур і проблематичні в стадії незворотних порушень.

Враховуючи те, що в патогенезі даних захворювань у дітей в першу чергу наставали розлади гемомікроциркуляції яєчка, основними принципами хірургічного лікування були своєчасність і адекватність медичної допомоги, які направлені в першу чергу на збереження васкуляризації органу.

За даними власних спостережень встановлено, що пізно прибули до стаціонару 53,2% пацієнтів з пахвинними грижами, 44,1% - з гідро- і фунікулоцеле, 56,3% дітей - з кістами сім'яного канатика, 41,5% - з травмами калитки та її органів, 14,3% - з ОЕ.

За даними власних експериментально-клінічних досліджень оптимальним строком хірургічного втручання у дітей з плановою вродженою хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика є вік 6-12 міс. В тих клінічних випадках, коли патологія з боку пахвинно-калиткової області проявлялась пізніше, оперативне втручання призначали зразу після встановлення діагнозу.

У дітей грудного віку грижерозтин здійснювали за оригінальною методикою, при якій грижовий мішок не відділявся від елементів сім'яного канатика і яєчка і не видалявся, а залишався на місці перев'язаним і розсіченим по довжині. Цим самим досягалось збереження судин яєчка та сім'яного канатика і забезпечення їх оптимальної васкуляризації (патент на винахід №36530 А).

В невідкладному порядку оперувались діти з защемленими грижами, грижами і водянками, що супроводжувались болем в яєчку, напруженими водянками і кістами, гострими ураженнями гідатид, гнійно-запальними захворюваннями і травмами статевих органів.

Атравматичність хірургічної корекції досягалась використанням досконалої оперативної техніки з застосуванням мікрохірургічних прийомів і мікрохірургічного інструментарію. Так, ми повністю відмовились від додаткової пластики апоневрозу, широкої мобілізації необлітерованого PV, використання електрокоагуляції при маніпуляціях на яєчку і сім'яному канатику, обов'язково відновлювали цілість кремастерного м'язу, або формували неокремастер при неможливості його відновлення. Слід завжди пам'ятати, що оперативні втручання на яєчку і сім'яному канатику у дітей - це, в першу чергу, втручання на судинно-нервовому пучку органа.

З метою значного підвищення ефекту лікування рецидивних пахвинних гриж у дітей нами був розроблений і впроваджений в практику дитячої хірургії спосіб хірургічної корекції, при якому додатково укріплюються грижові ворота за рахунок формування дуплікатури очеревини над ними і здійснюється пластика глибокого пахвинного кільця (патент на винахід №36337 А).

Позитивний результат цього хірургічного втручання був одержаний у 14 хлопчиків з 15, що склало 93,3%. У однієї дитини у відділенні строки після операції була виявлена гіпоплазія яєчка на боці грижі, що пов'язано із тривалістю захворювання і незадовільним станом органа на догоспітальному етапі.

Оперативне втручання з приводу защемлених гриж (всього 13 дітей) передбачало, по-перше, обов'язкову оцінку стану вмісту грижового мішка. По-друге, закінчення цих операцій потребувало ретельного і обережного відношення до елементів сім'яного канатика. Труднощі були пов'язані з вираженим набряком і інфільтрацією стінок грижового мішка.

Ранній післяопераційний період у них перебігав звичайно з наявністю набряків в місці операції, які при адекватному комплексному лікуванні зникали через 3-4 доби. У 2 дітей із защемленими пахвинними грижами у віддалені строки виявлені гіпоплазії яєчок, що розвилися на тлі ішемічних порушень органу.

При сполученій водянці яєчка і сім'яного канатика (110 дітей) хірургічну корекцію здійснювали як при пахвинній грижі, дотримуючись основних принципів пахвинного грижерозтину. Хірургічні втручання при цій патології були направлені на ліквідацію незарощеного PV.

При ізольованій водянці яєчка (33 пацієнта) виконували операцію Бергмана. Кісти сім'яного канатика (119 дітей) обережно і ретельно видаляли, намагаючись здійснити втручання атравматично і безкровно на рівні мікрохірургічної техніки. Ускладнень у ранньому і віддаленому післяопераційному періоді у дітей з гідро- і фунікулоцеле не спостерігалось.

Таким чином, результати власних досліджень з високим ступенем вірогідності свідчать, що рання хірургічна корекція і адекватне комплексне лікування дітей з патологією необлітерованого PV сприяють доброякісному перебігу захворювання і зменшення кількості і якості можливих ускладнень.

Дітям з закритою і відкритою травмою калитки і її органів, а також з гнійно-запальними захворюваннями останніх здійснювали ранні органозберігаючі операції з надійним гемостазом шляхом прошивання і перев'язування судин і відновленням цілості макроструктур яєчка і навколишніх утворень.

Хірургічна тактика по відношенню до гнійно-запальних захворювань калитки і її органів була активною. Успіх лікування цього контингенту хворих забезпечувався раннім оперативним втручанням, ліквідуванням гнійного вогнища і адекватним дренуванням.

Для забезпечення високого ефекту оперативного втручання при гострому ОЕ тканинні утворення, оболонки, злуки, гнійники обережно і економічно висікались, або розсікались гострим шляхом. У 2 хворих з гнійними ОЕ була здійснена резекція придатку, ще у 2 хворих - сегментарна резекція яєчка.

Розтинання абсцесів, резекція або видалення частин органів калитки обов'язково супроводжувались використанням аплікацій полісорбу і гелю кверцетина. При необхідності здійснювали дренаж рани гумовими смужками через контрапертуру в нижній частині калитки.

Післяопераційне ведення даного контингенту хворих передбачало відновлення кровопостачання пахвинно-калиткової області, усунення гіпоксії яєчка, профілактику імунологічних і обмінних розладів.

Активна хірургічна тактика (було прооперовано 47 дітей з 55 хворих на гострий ОЕ) в комплексному лікуванні хворих мала високу лікувальну і відновлюючу ефективність.

У віддаленому післяопераційному періоді гіпоплазія яєчка була виявлена у 6 дітей (12,8%) з всіх прооперованих з приводу гострого ОЕ. Всі ці діти поступили у хірургічний стаціонар після 24 години від початку захворювання.

Власні експериментально-клінічні дослідження показали, що всім дітям з травматичними ушкодженнями калитки і її органів, які розглядаються нами як тяжкі, були необхідні ранні органозберігаючі операції.

Рання мікрохірургічна обробка ран сприяла максимальному вилученню з поверхні рани травмованих тканин, сторонніх тіл, надійному гемостазу, відновленню цілості макроструктур ГТБ. Це дозволяло звести до мінімуму розлади васкуляризації та аутоімунної агресії в умовах травмування яєчка.

Пізня госпіталізація дітей з травмою калитки і її органів та надання неадекватної медичної допомоги зумовлювали важкий перебіг захворювання та виникнення серйозних ускладнень. Так, пізнє звернення до хірурга у 7 хворих з тупою травмою яєчка зумовили перехід запального процесу в гнійну форму.

В наших дослідженнях при травмах чоловічої статевої залози з метою здійснення детоксикації, припинення прогресування запального процесу, адсорбування токсинів, антигенів, ферментів ми використовували полісорбсинтетичний неорганічний полімер оксидної природи.

Через 1 рік після хірургічного втручання з приводу травми калитки і її органів у 3 дітей (3,7%) розвилась гіпотрофія яєчку, а у 1 (1,2%) - атрофія. Ці хворі поступили у відділення пізно.

Результати оперативного втручання на яєчку і сім'яному канатику вважались добрими і відмінними, якщо орган знаходився в калитці, мав відповідний віку розмір, консистенцію, живий кремастерний рефлекс, збільшувався з ростом дитини, а ранній післяопераційний період перебігав без набряків, болів, гематом і інфільтратів в місці втручання.

При аналізі результатів хірургічної корекції патології яєчка і сім'яного канатика у дітей нами були визначені фактори ризику, що прогнозували наслідки оперативного втручання. Ними були: тривалість захворювання, вид патології (ургентна чи планова), тривалість оперативного втручання, недосконалість хірургічної техніки, непрофільність фахівця, наявність в післяопераційному періоді набряків, гематом, інфільтратів калитки і її органів, болів в місці втручання, відсутність кремастерного рефлексу, високе стояння органу.

Нами були розроблені і запропоновані основні принципи післяопераційного ведення дітей з хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика, направленого на поліпшення кровообігу і мікроциркуляції в яєчку, захист ГТБ і сперматогенного епітелію, зменшення ішемії органа і аутоімунної агресії.

Ними є: дотримування активної післяопераційної поведінки дітей, призначення протизапальної терапії, медикаментів, які покращували кровопостачання органу, фармакологічний захист ГТБ і клітин сперматогенного ряду.

Добрий клінічний ефект мало транслімфатичне внутрішньояєчкове введення гентаміцину за розробленою нами методикою (патент на винахід №36338 А). Спосіб відрізняється тим, що антибіотик вводиться в лімфатичне русло яєчка в половинній віковій дозі 1 раз на добу протягом 3-4 днів.

З метою відновлення васкуляризації яєчка, захисту ГТБ і сперматогенного епітелію застосовували рибоксин, курантил, кверцетин, аспірин у вікових дозах, а також сеанси ГБО.

Сеанси ГБО проводили в гіпербаричній камері "Ока-МТ", режим якої дорівнював 1,5 атм з експозицією 20-25 хвилин щоденно протягом 4-5 днів.

Ми визначили високий лікувальний ефект ГБО у всіх 20 пацієнтів, причому позитивний терапевтичний ефект ГБО проявлявся вже після отримання першого сеансу.

З метою стимуляції гонадотропної функції, підвищення чутливості статевих органів до власних гормонів призначали комплекс вітамінів (групи В, Є, С). З метою корекції імунних розладів призначали препарати тимусу (тімолін, тімоген, Т-активін). При наявності ознак гіпогонадизму проводили гормонотерапію хоріонічним гонадотропіном у віковому дозуванні.

Порівняльний аналіз досліджень показав, що найвища ефективність лікування дітей з хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика спостерігалась там, де був проведений комплекс післяопераційних відновних заходів в повному обсязі. Ранній післяопераційний період перебігав у них без ускладнень і небажаних негативних проявів з боку яєчка і сім'яного канатика. У віддаленому післяопераційному періоді гіпотрофія яєчка виявлена у 12 дітей, а атрофія - у 1, що склало відповідно 2% і 0,16%.

Вірна організація медичної допомоги з вродженою і набутою патологією яєчка на всіх етапах, її послідовність є значним резервом поліпшення результатів лікування.

Робота, що була проведена нами при вивченні стану диспансеризації даного контингенту хворих, дозволила розробити і запропонувати систему оздоровчих заходів по виявленню і лікуванню дітей з хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика. Ця система включає:

1) цільові огляди новонароджених хлопчиків з метою визначення стану калитки і її органів;

2) обов'язкові наступні огляди хлопчиків дитячими хірургами в віці 1, 3, 6, 12 місяців;

3) ранню хірургічну корекцію планової патології в віці 6-12 місяців в умовах спеціалізованого хірургічного відділення;

4) організацію післяопераційної відновно-реабілітаційної терапії;

5) організацію диспансерного спостереження за дітьми з даною патологією в поліклініках за місцем проживання;

6) удосконалення санітарної освіти населення з метою підвищення знань відносно ранніх ознак захворювання пахвинно-калиткової області і можливих ускладнень;

7) розвиток спадкоємності у виявленні, обліку, проведенні лікувально-оздоровчих заходів лікарями різного фаху.

Диспансерне спостереження за прооперованими дітьми проводимо 2 рази на рік протягом 5 років обов'язково, далі - при необхідності.

Раннє виявлення дітей з хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика, підготовка їх до операції з урахуванням віку і клінічного перебігу захворювання, застосування патогенетично обґрунтованих способів хірургічної корекції на рівні мікрохірургічної техніки, проведення відновно-реабілітаційних заходів в післяопераційному періоді, організація диспансерного спостереження, як правило, сприяли отриманню добрих і відмінних результатів лікування, зниженню ускладнень, а також були методами профілактики можливого безпліддя.

Висновки

1. Хірургічні захворювання яєчка і сім'яного канатика у дітей вродженого і набутого характеру є андрологічною проблемою дитячого віку в зв'язку з негативним впливом їх на морфофункціональний стан чоловічої статевої залози. Гіпоплазія яєчок на доопераціонному етапі була виявлена у 23,6% дітей з пахвинними грижами, 16,8% дітей з гідро- і фунікулоцеле, 10,9% дітей з кістами сім'яного канатика. Орхоепідидиміти та травматичні ушкодження калитки і її органів є тяжкими захворюваннями у зв'язку із наявністю виражених порушень у всіх системах яєчка вже на догоспітальному етапі.

2. Причинами виникнення ускладнень з боку яєчка у дітей з патологією незарощеного PV, орхоепідидимітами і травмами пахвинно-калиткової області є розлади гемомікроциркуляції органу та аутоімунна агресія на тлі порушення ГТБ і сперматогенного епітелію. З огляду на це лікування даного контингенту хворих має бути комплексним і направленим на відновлення васкуляризації та усунення втрачених функцій яєчка.

3. В патогенезі хірургічної патології калитки і її органів у дітей спостерігаються 2 стадії розвитку - компенсаторно-адаптаційна і незворотних порушень з боку судинної, гермінативної, сполучнотканинної систем яєчка, в яких відбувається послідовна взаємодія змін, починаючи з судинних розладів.

4. Ішемічний синдром чоловічої статевої залози при хірургічних захворюваннях яєчка і сім'яного канатика обумовлюється розвитком змішаної (циркуляторної і тканинної) гіпоксії, наявність якої дає право вважати стан органу в умовах даної патології як його ішемічну хворобу. В судинній системі чоловічої статевої залози першими порушуються судини венулярної ланки, потім - артеріоли і капіляри.

5. Прижиттєві сонографічні допплерівські методи дослідження васкуляризації яєчка у дітей з його хірургічною патологією виявили розлади регіонального кровопостачання органу у 100% досліджуваних хворих і підтвердили дані експериментальних досліджень.

6. Клінічні прояви хірургічних захворювань калитки і її органів у дітей та їх перебіг проходять у відповідності до характеру і ступеню вираженості розладів васкуляризації яєчка і навколишніх утворень.

7. Характер і ступень вираженості деструктивних процесів в яєчку дитини при його хірургічних захворюваннях свідчать на користь ранньої хірургічної корекції патології, яка повинна бути здіснена в стадії компенсаторно-адаптаційних змін. Хірургічна тактика по відношенню до захворювань яєчка і сім'яного канатика у дітей має бути активною.

8. Операціями вибору при хірургічній патології необлітерованого PV у дітей мають бути ранні мікрохірургічні способи грижерозтинів, здійснені в віці 6-12 міс., і направлені на максимальне збереження яєчка і сім'яного канатика. Ці операції повинні вважатися втручаннями не на PV, а на судинно-нервовому пучку яєчка.

9. Операціями вибору при гострих ОЕ та травмах калитки і її органів мають бути ранні економні втручання, щадливі по відношенню до судин і тканин яєчка і сім'яного канатика. Успіх їх залежить від тривалості захворювання, стану яєчка на доопераційному етапі та кваліфікації хірурга.

10. Висока лікувальна ефективність при хірургічних захворюваннях яєчка і сім'яного канатика у дітей досягається шляхом комплексного застосування специфічних препаратів і ГБО, які покращують гемомікроциркуляцію чоловічої статевої залози, ліквідують її ішемію, укріплюють структури ГТБ і сперматогенний епітелій, стабілізують метаболічні процеси.

11. Застосування полісорбу та кверцетину і його похідних з одночасним використанням інших консервативних заходів з великим ступенем вірогідності чинить більшу лікувальну і відновлювальну ефективність по відношенню до порушених структур яєчка, ніж ті методи, при яких ці препарати не використовуються.

12. Рання і адекватна хірургічна корекція та комплексне лікування дітей з хірургічною патологією пахвинно-калиткової області призводять до зниження віддалених ускладнень при захворюванні необлітерованого PV до 1,97%, ОЕ-- 9,5%, травмах калитки і яєчка - до 5%, що значно нижче середньостатистичних даних, наданих в літературі.

13. Клініко-експериментальні дослідження свідчать про необхідність постійного диспансерного спостереження за дітьми з плановою хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика на догоспітальному етапі з метою організації їх своєчасного оздоровлення і в післяопераційному періоді, якнайменше 2 рази на рік на протязі 5 років.

Практичні рекомендації

1. Для раннього виявлення захворювань яєчка і сім'яного канатика необхідно проводити цільові огляди хлопчиків, починаючи з періоду новонародженості і далі в віці 1, 3, 6, 12 місяців.

2. Хірургічна корекція захворювань необлітерованого PV має бути здійснена у віці 6-12 місяців. В ургентному порядку необхідно лікувати дітей з пахвинними грижами, що супроводжуються болями в яєчку, защемленими пахвинними грижами, напруженими кістами і водянками яєчка і сім'яного канатика.

3. Хірургічна тактика по відношенню до гострих ОЕ та травматичних ушкоджень калитки і її органів має бути активною. Лікування їх повинно розпочинатися в невідкладному порядку в умовах спеціалізованого хірургічного стаціонару.

4. Операціями вибору при хірургічних захворюваннях калитки і її органів мають бути щадливі економні втручання, які направлені на максимальне збереження чоловічої статевої залози.

5. Виявлені морфофункціональні розлади з боку систем яєчка у дітей при його хірургічній патології дозволяють рекомендувати в схемі комплексного лікування даного контингенту хворих застосування медикаментозних препаратів і заходів, що поліпшують гемомікроциркуляцію органа та укріплюють ГТБ і сперматогенний епітелій (кверцетин, аспірин, рибоксин, ГБО), корегують імунні розлади в організмі дитини (препарати тимуса), ліквідують запальні процеси (транслімфатичне введення антибіотиків), стабілізують метаболічні процеси (вітамінні комплекси).

6. Ефективність комплексного лікування дітей з хірургічною патологією пахвинно-калиткової області залежить від тривалості захворювання, його виду, стану яєчка на доопераційному етапі, вибору адекватного способу хірургічного втручання, кваліфікації хірурга.

7. Диспансерний нагляд за дітьми з хірургічною патологією яєчка і сім'яного канатика необхідно проводити в догоспітальному періоді щомісячно з метою організації своєчасного їх оздоровлення.

8. Диспансерне спостереження за дітьми в післяопераційному періоді необхідно проводити 2 рази на рік на протязі 5 років незалежно від скарг хворого і клінічних проявів.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

1. Андрусик В.І., Горбатюк Д.Л., Жила В.В., Горбатюк О.М. Експериментально-клінічні дані травмованого яєчка, сучасний підхід до його лікування та можливості судово-медичної оцінки// Український судово-медичний вісник.- 1997.- №2.- С.25-26.

Особистий внесок здобувача 50%: експериментальна модель патології, результат експерименту, редактування, друкування.

2. Корнєв С.Ю., Горбатюк О.М. Вплив порушень кровопостачання яєчка дитини при його хірургічній патології на розвиток післяопераційних ускладнень// Укр. науково-медичний молодіжний журнал.- 1998.- №4.- С.40-41.

Особистий внесок здобувача 60%: добірка клінічного матеріалу, обробка, висновки, друкування.

3. Горбатюк О.М. Помилки в хірургії яєчка у дітей// Клінічна хірургія.- 1998.- №4.- С.25-27.

4. Горбатюк О.М. Обґрунтування комплексного хірургічного лікування пахвинних гриж у дітей на основі патогенетичних критеріїв// Клінічна хірургія.- 1998.-№12.- С.30-31.

5. Горбатюк О.М. Клінічна та судово-медична оцінка помилок в хірургії яєчка у дітей// Укр. судово-медичний вісник.- 1999.- №1.- С.33-35.

6. Мамчич В.І., Горбатюк О.М., Шуляренко В.А., Горбатюк Д.Л. Хірургічні та експериментально-біологічні аспекти пахвинних гриж// Клінічна хірургія.- 1999.- №1.- С.25-27.

Особистий внесок здобувача 50%: добірка клінічного матеріалу, хірургічна корекція, аналіз результатів лікування, висновки, пропозиції.

7. Горбатюк Д.Л., Оснадчук О.М., Горбатюк О.М., Жила В.В. Основні принципи сучасного лікування травмованого яєчка// Урологія.- 1999.- №3.- С.60-62.

Особистий внесок здобувача 50%: клінічний матеріал, його обробка, аналіз результатів, редактування.

8. Горбатюк О.М. Проблеми грижосічення з приводу пахвинної грижи у хлопчиків// Клінічна хірургія.- 1999.- №10.- С.44-45.

9. Горбатюк Д.Л., Жила В.В., Горбатюк О.М., Кравченко М.І. Порушення регіонарного кровотоку при патології яєчка та його оцінка методом реотестикулографії// Урологія.- 1999.- №4.- С.74-76.

Особистий внесок здобувача 50%: добірка матеріалу, статистична обробка, висновки, редактування.

10. Горбатюк О.М., Данилов О.А., Сокрута В.В., Горбатюк Д.Л. Застосування кольорового дуплексного сканування в діагностиці судинних розладів яєчка у дітей при його хірургічних захворюваннях// Клінічна хірургія.- 1999.- №12.- С.30-31.

Особистий внесок здобувача 60%: добірка матеріалу, аналіз результатів, висновки, друкування.

11. Горбатюк О.М. Роль і функції педіатрів в поліпшенні результатів лікування природженої патології яєчка і сім'яного канатика у дітей// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №4.- С.37-39.

12. Горбатюк Д.Л., Мамчич В.І., Горбатюк О.М., Юрженко В.П., Пешко А.О., Шуляренко В.А., Лісовий А.С. Особливості хірургічної корекції косої пахвинної грижі залежно від її вираженості// Клінічна хірургія.- 2000.- №2.- С.29-31.

Особистий внесок здобувача 40%: хірургічна корекція, результати, висновки, пропозиції.

13. Горбатюк О.М. Деякі особливості удосконалення профілактики чоловічого безпліддя// Лікарська справа.- 2000.- №3-4.- С.78-80.

14. Горбатюк О.М., Данилов О.А., Юрченко М.І., Коваль О.Д. Моделювання розладів циркуляції в яєчку і його морфофункціональний стан в умовах часткової ішемії// Клінічна хірургія.- 2000.- №5.- С.45-46.

Особистий внесок здобувача 50%: експериментальна модель, обробка матеріалу, висновки.

15. Горбатюк О.М., Данилов О.А., Бурда О.Й., Коваль О.Д. Хірургічна корекція пахвинних гриж у хлопчиків першого року життя// Клінічна хірургія.- 2000.- №6.- С.57-58.

Особистий внесок здобувача 40%: добірка клінічного матеріалу, розробка методу операції, вивчення її ефективності, висновки.

16. Горбатюк Д.Л., Оснадчук О.М., Горбатюк О.М., Юрженко В.П. Особливості морфофункціонального стану яєчка в умовах хірургічного моделювання його травматичних уражень та їх корекції// Урологія.- 2000.- №1.- С.69-71.

Особистий внесок здобувача 50%: експериментальна модель, обробка і аналіз отриманих результатів, висновки, друкування.

17. Горбатюк О.М. Загальні закономірності патогенезу чоловічої неплідності, обумовленої патологією вагінального відростку очеревини// Урологія.- 2000.- №2.- С.47-49.

18. Горбатюк О.М., Стеченко Л.О., Тимченко А.С., Горбатюк Д.Л., Юрженко В.П., Коваль О.Д. Клініко-експериментальна оцінка морфоімунного стану травмованого яєчка// Медичний часопис.- 2000.- №5-6.- С.118-120.

Особистий внесок здобувача 40%: добірка клінічного матеріалу, обробка, висновки, друкування.

19. Горбатюк О.М. Морфогенез патологічних змін в яєчку у дітей з водянкою яєчка та сім'яного канатика//Медичний часопис.- 2000.- №9-10.- С.124-126.

20. Горбатюк О.М., Юрженко В.П., Лісовий А.С., Мінін Ю.Б. Особливості клінічної та судово-медичної оцінки можливих ускладнень хірургії пахвинних гриж у чоловіків// Судово-медичний вісник.- 2000.- №2.- С.4-5.

Особистий внесок здобувача 50%: добірка матеріалу, аналіз, висновки, пропозиції, редактування.

21. Юрженко В.П., Горбатюк Д.Л., Горбатюк О.М., Максименко Л.О., Мінін Ю.Б. Виникнення ускладнень після виконання операції з приводу пахвинної грижі та їх хірургічна корекція// Клінічна хірургія.- 2001.- №1.- С.62.

Особистий внесок здобувача 40%: добірка клінічного матеріалу, аналіз результатів лікування, висновки, друкування.

22. Патент №36337А Спосіб хірургічної корекції пахвинних гриж у дітей/ Горбатюк О.М.; 2001.- Бюл. №3.

23. Патент №36338А Спосіб лікування травматичних ушкоджень яєчка і сім'яного канатика у дітей/ Горбатюк О.М.; 2001.- Бюл. №3.

24. Патент №36530 Спосіб хірургічної корекції вроджених пахвинних гриж у дітей першого року життя/ Горбатюк О.М., Данилов О.А., Бурда О.Й.; 2001.- Бюл. №3.

Особистий внесок здобувача 60%: розробка способу операції, вивчення результатів, висновки, пропозиції, оформлення.

25. Горбатюк О.М. Комплексне лікування вад розвитку та захворювань яєчка у дітей, що супроводжуються ішемічним синдромом// Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр.- К., 1997.- №2.- С.185-186.

26. Использование сорбента ПОЛИСОРБ в комплексном лечении острого гнойного орхоэпидидимита/ Жила В.В., Горбатюк Д.Л., Кравченко Н.И., Горбатюк О.М.// Сб. научн работ, посвящ. 75-летию кафедры хирургии КМАПО "Новые технологии в хирургии".- К., 1997.- С.161.

27. Горбатюк Д.Л., Мамчич В.І., Горбатюк О.М., Юрженко В.П., Шуляренко В.А., Мінін Ю.Б., Максименко Л.О., Свірідов В.І. Особливості корекції пахвинної грижі з урахуванням аутоімунності яєчка// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2000.- вип.9, кн.4.- С.1000-1003.

28. Горбатюк О.М., Данилов О.А., Сокрута В.В., Коваль О.Д. Прижиттєва діагностика розладів васкуляризації яєчка у дітей з патологією вагінального паростку очеревини// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2001.- вип. 10, кн. 1.- С.112-116.

29. Горбатюк О.М. Сучасне лікування дітей з травматичними ушкодженнями калитки і її органів// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2001.- вип.10, кн.2.- С.484-490.

30. Гематотестикулярний бар'єр як регулятор системного імунологічного гомеостазу організму/ Горбатюк Д.Л., Тімченко А.С., Горбатюк О.М., Жила В.В., Андрусик В.І.// Тези доповідей ІІІ міжнародного симпозіуму "Система-антисистема".- К., 1993.- С.147.

31. Горбатюк О.М., Жила В.В., Кравченко М.І. Комплексне лікування травмованого яєчка з урахуванням морфоімунологічних аспектів захворювання

// Тези доповідей VII пленуму наукового товариства урологів України.- К., 1993.- С.241-242.

32. Горбатюк Д.Л., Кирпатовський І.Д., Горбатюк О.М. Трансплантація нестатевозрілого яєчка// Матеріали симпозіуму "Бесплодие. Вспомагательные репродуктивные технологии".- К., 1995.- С.265-266.

33. Горбатюк О.М. Діагностика судинних розладів яєчка у дітей при його хірургічній патології// Матеріали наукової конференції "Актуальні питання ангіології".- Львів, 2000.- С.74.

34. Горбатюк О.М., Данилов А.А., Доманский О.Б., Коваль Е..Д. Паховая грыжа у детей как андрологическая проблема// Тезисы докл. Российского научного форума с международным участием "Хирургия 2001".- М., 2001.- С.99-100.

Размещено на Allbest.ru