Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ім. ШУПИКА

УДК 616-085:618.12-002:615.326

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИДАТКІВ МАТКИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНИХ ФАКТОРІВ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

ГРУШЕЦЬКА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Київ- 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

академік АМН України, доктор медичних наук, професор Запорожан Валерій Миколайович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

член-кореспондент АМН України і Росії, доктор медичних наук, професор Тимошенко Леонід Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології;

доктор медичних наук, професор, Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. академіка О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

ПРОВІДНА УСТАНОВА

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться “27” червня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий "24" травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцентРоманенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на те, що останнє десятиріччя характеризується значними досягненнями у вивченні етіології і патогенезу хронічних неспецифічних запальних захворювань придатків матки, успіхами їх лабораторної та інструментальної діагностики, а також удосконаленням і поліпшенням якості фармакологічних препаратів, використовуваних при лікуванні запальних захворювань жіночої репродуктивної системи, зазначена патологія становить 60-65% усієї гінекологічної захворюваності (Вовк І.Б., 1999; Дубоссарська З.М., 1996).

Найбільш частим ускладненням запальних процесів органів малого таза є трубно-перитонеальна безплідність, що становить 60-75%, при цьому, навіть після єдиного епізоду запального захворювання частота безплідності досягає 5-18% (Запорожан В.М., 2000; Кулаков В.И., 2001). Хронічні запальні захворювання придатків матки є етіологічним фактором анте- та інтранатального інфікування плоду і у 30% випадків приводять до невиношування вагітності (Венцківський Б.М., 1999; Чайка В.К., 2001). Порушення менструальної функції виявляються у 40-43% хворих, 60% пацієнток із ХЗЗПМ страждають сексуальними дисфункціями. Зазначені фактори стають причиною розладів психічного і фізичного здоров'я жінок і дезадаптації у шлюбі, обумовлюючи економічний і соціальний аспекти даної проблеми. репродуктивний матка жіночий лікування

Зазначено тенденцію до збільшення частоти стертих і первинно хронічних клінічних форм ХЗЗПМ. Це пов'язано із зниженням загальної імунореактивності в популяції, безконтрольним застосуванням антибіотиків, еволюцією мікробного фактора, несприятливою екологічною обстановкою (Тимошенко Л.В., 1988).

Спостерігається також значне “омолодження” запальних процесів органів малого таза у жінок. Так, за даними Г.М. Савельєвої (1998), 70% хворих із сальпінгітом становлять жінки молодше 25 років, 75% з них ще не народжували.

При запальних захворюваннях органів малого таза у жінок виникає неузгодженість діяльності основних регуляторних систем організму, яка викликає порушення гомеостатичних реакцій і ослаблення адаптаційної здатності організму, внаслідок чого стає можливою реалізація етіологічних аспектів у виникненні, перебігу і хронізації запального процесу (Запорожан В.М., 2001; Іванюта Л.І. та співавт., 1999; Сметник В.П., 2000;).

Принципові терапевтичні підходи до проблеми ХЗЗПМ у даний час визначені, досить різноманітні й ефективні. Однак, з огляду на мультифакторність ХЗЗПМ, а також полісистемність розладів основних регуляторних систем організму, усе вищенаведене змушує вишукувати нові немедикаментозні підходи, що впливають на основні ланки патогенезу запального процесу і підвищують ефективність медикаментозної терапії (Дубоссарська З.М., 1997; Кира Е.Ф., 2001; Чайка В.К.и соавт., 1999).

Одним з найбільш перспективних напрямків у комплексі патогенетично обґрунтованих терапевтичних підходів при ХЗЗПМ є застосування немедикаментозних факторів, що діють як ізольовано, так і потенціюють дію медикаментозних препаратів (Венцківський Б.М. та співавт., 1999; Запорожан В.М., 2000; Іванюта Л.І., 2000).

Дані літератури щодо застосування електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону у гінекологічних хворих, а також його позитивний вплив на імунно-ендокринні взаємовідношення, дозволяють обґрунтувати його включення до комплексу протизапальної терапії у хворих із хронічними неспецифічними запальними захворюваннями придатків матки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом науково дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології Одеського державного медичного університету і частиною Державної науково-технічної програми “Проблеми материнства, дитинства і сім'ї в сучасних соціально-економічних умовах України”, (№ держреєстрації 0196 U018907).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності лікування хворих із ХЗЗПМ шляхом розробки комплексного методу лікування із застосуванням немедикаментозних факторів.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити клінічний стан хворих і функціональний стан ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету у пацієнток із ХЗЗПМ.

2. Вивчити вплив ЕМВ мм діапазону на функціональний стан ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету у досліджуваної категорії хворих.

3. Оцінити клінічну ефективність комплексного із застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування хворих із ХЗЗПМ.

4. Розробити методику комплексного лікування хворих із ХЗЗПМ із застосуванням ЕМВ мм діапазону.

Об'єкт дослідження - хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки у жінок.

Предмет дослідження - клінічний стан хворих із ХЗЗПМ, функціональний стан ендокринної, імунної систем і системи місцевого імунітету у зазначеної категорії хворих.

Методи дослідження - загальноклінічні методи, інструментальні, імунофлюоресцентні, імуноцитохімічні, імуноферментні, бактеріологічні, бактеріоскопічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено динаміку показників імунного гомеостазу, системи місцевого імунітету у хворих із ХЗЗПМ при комплексному лікуванні із застосуванням ЕМВ мм діапазону.

Вперше вивчено динаміку показників ендокринного гомеостазу хворих із ХЗЗПМ під впливом комплексного протизапального лікування із застосуванням ЕМВ мм діапазону у певних режимах.

Вперше вивчено клінічну ефективність комплексного із застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування у хворих із ХЗЗПМ.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних даних розроблено методику комплексного лікування хворих із ХЗЗПМ із застосуванням ЕМВ мм діапазону у сполученні з традиційною протизапальною терапією.

Для адекватної оцінки використовуваного методу лікування і підвищення його ефективності, рекомендовано вивчення стану ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету як до застосування комплексного протизапального лікування, так і через 6 місяців після його закінчення.

Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри акушерства і гінекології №1 Одеського державного медичного університету для лікарів акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів і студентів.

Методика, розроблена в результаті проведених досліджень, використовується при лікуванні хворих із зазначеною патологією в МКЛ № 2, м. Одеса, НДІ Здоров'я сім'ї, м. Одеса, а також в НДІ Нових медичних технологій і проблемних захворювань ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автор здійснила відбір 110 хворих із ХЗЗПМ, диспансерне і стаціонарне їх спостереження, обстеження пацієнток, як до початку лікування, так і в подальші терміни спостереження. Проведено традиційне (55-ти хворим) і комплексне (55-ти хворим) протизапальне лікування з використанням ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ. Автор самостійно провела аналіз одержаних даних, сформулювала висновки, розробила практичні рекомендації щодо використання ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи повідомлені на симпозіумі з міжнародною участю “Безплідність: допоміжні репродуктивні технології 2000” (Київ, 1999), на науковій конференції Асоціації репродуктивної медицини “Актуальні питання сучасної репродуктивної медицини” (Одеса, 2000), на конференції з курортології і фізіотерапії (Одеса, 2000). Матеріали дисертаційних досліджень використовуються в лікувально-педагогічній практиці кафедри акушерства і гінекології Одеського державного медичного університету.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 6 наукових праць, 5 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, з них самостійно - 3, одержано 2 державних патенти на винахід, тези опубліковані у збірниках науково-практичних конференцій, видано методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках машинописного тексту і містить 24 таблиць і 6 ілюстрацій. Складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, що містить 160 вітчизняних і російськомовних, а також 53 закордонних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Під нашим спостереженням перебували 140 жінок, у тому числі 110 хворих із ХЗЗПМ. 30 практично здорових жінок склали контрольну групу. Усі жінки були в репродуктивному віці. Хворих на ХЗЗПМ було розбито на 2 групи: І групу (порівняльну) склали 55 хворих із ХЗЗПМ, яким було проведено традиційне протизапальне лікування, ІІ групу (основну) - склали 55 хворих із ХЗЗПМ, яким до комплексу протизапальних заходів включали ЕМВ мм діапазону.

В обстежених хворих вивчали скарги, анамнез захворювання, частоту загострень запального процесу, стан менструальної, сексуальної і генеративної функцій. Здійснювався загальний огляд, огляд шийки матки в дзеркалах, бімануальне гінекологічне і кольпоскопічне обстеження. Проводили ідентифікацію піхвової мікрофлори. Усім пацієнткам проводили лабораторні дослідження крові, сечі.

При спеціальному обстеженні використовувалися наступні методи: УЗД органів малого таза, діагностична лапароскопія і гістероскопія.

Усі хворі були проліковані з використанням традиційних курсів протизапальної терапії, рекомендованих посібниками і методичними рекомендаціями МОЗ України (1998) і включали антибіотики за показаннями, нестероїдні протизапальні, десенсибілізуючі препарати, анальгетики, седативні препарати, антикоагулянти й антиагреганти, а також вітамінно-мікроелементні комплекси.

Вплив електромагнітним полем мм діапазону здійснювали з 8-10 дня менструального циклу по 45 хвилин раз на добу, на ділянку грудини в місці прикріплення 2 ребра, протягом 10 днів. Довжина хвилі випромінювання 7,1 мм, потужність впливу до 10 мвт/см2. Клінічний стан хворих досліджувався через 1 місяць після проведеної як традиційної, так і комплексної протизапальної терапії, через 6 місяців та у віддаленому періоді спостереження (12±2 місяці).

У ці ж терміни вивчався стан ендокринної системи по сироваткових концентраціях гонадотропних гормонів гіпофіза і стероїдних гормонів яєчників імунофлюоресцентним методом за допомогою готових наборів “Delfia”, тест-реагентів фірми “LKB Pharmacia” (Фінляндія) на 5-8 і 20-24 дні менструального циклу.

Стан імунної системи оцінювали у періовуляторному періоді імуноцитохімічним методом за допомогою моноклональних антитіл виробництва компанії “DAKO” (Фінляндія) до антигенів кластерів диференціювання лімфоцитів крові обстежуваних. Визначали загальну кількість Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій. Для оцінки стану місцевого імунітету визначали вміст Ig основних класів (A, M, G, E) у цервікальному слизові нефелометрично, за способом E.Behm, з моноспецифічними антисироватками за калібровочним графіком на спектрофотометрі “Lambda-9” виробництва корпорації Perkin-Elmer.

Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програмного продукту компанії Stat Soft Statistica 5.5.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

До лікування усі пацієнтки із ХЗЗПМ пред'являли скарги на болі внизу живота. Загострення запального процесу у них виникали 3-4 рази на рік, 44 % хворих відзначали порушення менструальної, а 52,0% - порушення сексуальної функції. Безплідність виявлялася у 32,0% спостережень. У 54,0% спостережень пацієнтки відзначали загальну слабість, поганий сон, зниження працездатності. Середня тривалість захворювання серед усіх пацієнток склала 3-5 років у 67 (61,0%), і у 33 (30,0%) хворих не перевищувала 1-3 років.

Серед екстрагенітальної патології найбільш часто зустрічалися захворювання сечовивідної системи - у 19,1% спостережень, патологія шлунково-кишкового комплексу зустрічалася в 16,3% хворих, а також у кожної сьомої хворої був обтяжений алергоанамнез. Аналогічні дані були отримані Кира Е.Ф. (1997). Аналіз ідентифікованої мікрофлори виявив превалювання в обстежуваної категорії пацієнток Staphylococcus aureus (у 37,3%), Staphylococcus epidermidis (у 34,5%), а також E. coli (у 33,6%) і грибів роду Candida (у 35,5%).

При бімануальному гінекологічному дослідженні збільшення придатків матки визначалося у 81,0% пацієнток, зниження рухливості відзначено у 44,0% хворих із ХЗЗПМ, болючість придатків матки виявлялася у 100%, а болючість тазових гангліїв визначалася у 33,0% спостережень.

Ультрасонографічне дослідження виявило збільшення розмірів яєчників у 72,0% пацієнток із ХЗЗПМ. Підвищення гідрофільності тканин яєчників виявлене у 23,0% випадків. Мультифолікулярна трансформація яєчникової тканини мала місце у 58,1% спостережень.

За результатами лабораторних імунологічних досліджень кількість лімфоцитів CD3, CD4, CD8 склала 57,3%, 42,1% і 26,3% відповідно, що знижено, порівняно з групою контролю, в 1,2 рази. Однак співвідношення вищевказаних субпопуляцій лімфоцитів при порівнянні між собою таке саме, як і в контролі. Коефіцієнт CD4/CD8 у пацієнток із ХЗЗПМ становить 1,6 (1,9 у контрольній групі). Вміст антитілопродуктуючих клітин у пацієнток із ХЗЗПМ підвищений, порівняно з такими в контролі, і становить CD19 - 16,6%, CD20 - 18,7%, і CD19 - 14,7%, CD20 - 17,4% відповідно.

При оцінці стану місцевого імунітету виявлено зниження рівня ІgМ майже у 2 рази. Виявлено незначне підвищення рівня IgG до 9,13 г/л і збільшення рівня ІgE (3,57 мг/мл) та IgA (3,14 г/л) порівняно з контрольною групою (1,09 мг/мл та 1,72 г/л відповідно).

При оцінці стану ендокринної системи у хворих із ХЗЗПМ виявлене підвищення концентрації ФСГ у першу (9,4 МО/л) і в другу (6,3 МО/л) фази менструального циклу у контрольній групі відповідно (6,4 МО/л і 4,1 МО/л). Рівень ЛГ також вірогідно підвищений у порівнянні зі значеннями, одержаними в контрольній групі, і становить в першу фазу менструального циклу 7,6 МО/л (у контролі - 3,7МО/л) у другу фазу - 14,3 МО/л (у контролі - 7,3 МО/л). Ці дані аналогічні отриманим Жержовой Т.А. (1999), Сметник В.П. (1998).

При дослідженні вмісту Прл в 80% випадків його рівень не відрізнявся від такого в контролі, у інших пацієнток його рівень незначно перевищував нормальні значення.

При аналізі вмісту стероїдних гормонів виявлено достовірне зниження секреції Е2 в I фазу менструального циклу у 78% хворих із ХЗЗПМ порівняно з контролем до 41,7 пг/мл (74,3 пг/мл у контролі), а також достовірне зниження секреції П в II фазу менструального циклу до 6,1 нг/мл (15,9 нг/мл у контролі).

Таким чином, зміни в загальному і клінічному статусі пацієнток із ХЗЗПМ супроводжуються змінами в основних регуляторних системах організму - ендокринній та імунній.

На наступному етапі роботи була проведена оцінка клінічного стану хворих із ХЗЗПМ, а також стану ендокринної та імунної систем під впливом традиційного і комплексного із застосуванням ЕМВ мм діапазону протизапального лікування.

При порівнянні клінічних проявів, що спостерігаються через 1 місяць після проведеної терапії, у більшості пацієнток обох груп була виявлена позитивна динаміка загального стану. Однак суб'єктивно пацієнтки основної групи відзначали покращання загального стану, настрою, у них поліпшувався сон. У даної категорії пацієнток на 3-4 дні раніше зникали прояви больового синдрому. Ці пацієнтки відзначали зменшення інтенсивності болю з 2-3 сеансу впливу ЕМВ, застосовуваного в комплексі протизапальних заходів, у той час як пацієнтки порівняльної групи відзначали зниження інтенсивності болю на 5-6 день від початку терапії. Клінічна картина, що спостерігалася у пацієнток обох груп через 6 місяців, мала істотні розходження. Так, 80% пацієнток, що одержували комплексну із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапію (основна група), відзначали через 6 місяців “добре” загальне самопочуття, зменшення прояву больового синдрому.

До шостого місяця після курсу традиційної протизапальної терапії у хворих із ХЗЗПМ загострення запального процесу виявлялося в більшій кількості спостережень (25,5%) порівняно з основною групою (6,0%). Пацієнтки цієї групи частіше пред'являли скарги на постійні тазові болі (40,0%). Крім того, у даної категорії хворі порушення менструального циклу (23,6%) і сексуальної функції (29,1%) визначаються в більшій кількості спостережень порівняно з пацієнтками, що одержували в комплексі протизапальних заходів вплив ЕМВ мм діапазону (12,7% і 21,8% відповідно). Схожі дані наводять Б. Любан-Плоцца (1997), М.І. Чубей (1992).

Аналізуючи реалізацію фертильної функції в хворих із ХЗЗПМ обох груп, відзначено, що настання вагітності в пацієнток в основній групі спостерігалося в 2 рази частіше, ніж у групі порівняння, що свідчить про більшу ефективність комплексного з застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування хворих із ХЗЗПМ порівняно з традиційною терапією.

Таким чином, комплексне із застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування хворих із ХЗЗПМ мало більш високу клінічну ефективність протягом шести місяців спостереження порівняно з групою хворих, що одержували традиційну протизапальну терапію.

При оцінці ендокринного статусу пацієнток основної групи через 1 місяць після проведеного лікування, слід зазначити достовірне падіння рівня ФСГ (6,3 МО/л і 5,2 МО/л) і ЛГ (4,8 МО/л і 6,8 МО/л) у I і II фази менструального циклу (рис.1, 2).

Рис. 1. Динаміка гормональних показників в 1 фазу менструального циклу при лікуванні (за 100% прийняті показники групи контролю)

Аналіз рівня Прл через 1 місяць після проведеного лікування в обох досліджуваних групах жінок виявив стабільні значення, порівнювані з контролем. Надалі одержані показники не змінювалися в обстежуваних пацієнток незалежно від застосовуваного методу лікування і термінів спостереження.

Рівень Е2, що його визначають у І фазу менструального циклу, мав тенденцію до незначного підвищення в групі порівняння через місяць після проведеного лікування (60,0 пг/мл), і вірогідно підвищувався в основній групі (73,2 пг/мл) до значень, аналогічних таким у здорових жінок. (рис. 1)

Вивчення вмісту П у II фазу менструального циклу продемонструвало незначне підвищення його концентрації у сироватці крові після традиційної протизапальної терапії хворим із ХЗЗПМ (10,3 нг/мл), тоді як в основній групі його рівні сягають значень, одержаних у контрольній групі (17,4 нг/мл). (рис.2)

Рис. 2. Динаміка гормональних показників у ІІ фазу менструального циклу при лікуванні (за 100% прийняті показники групи контролю)

Нормалізація секреції ЛГ і ФСГ, а також секреції Е2 і П у хворих із ХЗЗПМ після проведення комплексної протизапальної із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапії у зазначеному терміні спостереження може бути розцінена як прояв нормалізації функціонування компенсаторно-пристосувальних механізмів у даної категорії хворих із ХЗЗПМ.

Через 6 місяців після традиційної протизапальної терапії сироваткові концентрації ЛГ і ФСГ у хворих із ХЗЗПМ в І (7,5 МО/л і 9,6 МО/л відповідно) і ІІ (15,5 МО/л і 6,1 МО/л відповідно) фази менструального циклу поверталися до вихідних значень (7,6 МО/л і 9,4 МО/л - у I фазу, 14,3 МО/л і 6,3 МО/л - у II фазу відповідно), які визначали у пацієнток до початку лікування. Аналогічна тенденція простежується при порівнянні рівнів Е2 у I (55,0 пг/мл) і прогестерону (5,1

нг/мл) у II фазу менструального циклу з їх вихідними значеннями (41,7 пг/мл і 6,1 нг/мл відповідно).

У групі пацієнток, що одержували комплексну із застосуванням електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону терапію, виявлено, що рівні гонадотропних гормонів гіпофіза і стероїдних гормонів яєчників, які визначали на шостий місяць спостереження, зіставлювані з такими, отриманими через 1 місяць після проведеної терапії, а також з показниками в контрольній групі.

Вивчення стану імунної системи, здійснюване поряд з гормональними дослідженнями через І місяць після проведеної терапії, виявило наступні тенденції: у групі жінок, яким була проведена традиційна протизапальна терапія, мало місце зниження Т-клітинного пула СD3 (52,1%), у той час як у групі жінок, що одержували комплексну із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапію, рівень СD3 зростає (63,7%) і зіставлюваний із значеннями, отриманими у здорових жінок (62,2%).

У хворих із ХЗЗПМ відбувається підвищення СD4/СD8 (до 1,7 у групі порівняльній, і до 2,2 у пацієнток основної групи), у групі контролю значення CD4/CD8 становить 1,9.

При дослідженні В-системи імунітету у пацієнток із ХЗЗПМ через 1 місяць після лікування виявлене підвищення пан-В-клітинного пула у пацієнток обох груп (у порівняльній групі: CD19 - 18,3%; CD20 - 19,4%; в основній групі: CD19 - 19,2%; CD20 - 19,5%), незалежно від застосовуваного методу лікування, порівняно з контролем (CD19 - 14,7%; CD20 - 17,4%). Через 6 місяців спостереження констатовано повернення значень в обох групах пацієнток до вихідних рівнів.

При вивченні показників стану місцевого імунітету можна зазначити наступне: через 1 місяць після проведеної терапії в обох групах жінок рівень IgМ і IgG, що їх визначали у цервікальному слизові, залишається досить стабільним, визначається лише незначне транзиторне підвищення рівня IgG порівняно з контрольною групою (8,7 г/л) як у пацієнток, що одержували тільки традиційну протизапальну терапію (10,3 г/л), так і у пацієнток, що одержували комплексну, із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапію (9,9 г/л). Достовірні зміни спостерігаються в рівні IgА і IgЕ, значення яких зменшуються порівняно з дослідженнями до початку лікування в обох групах хворих із ХЗЗПМ (І група: IgA - 1,9 г/л; IgE - 1,6 мг/мл; ІІ група: IgA - 1,5 г/л; IgE - 2,0 мг/мл).

Через 6 місяців після проведеної терапії в системі імунітету у пацієнток групи порівняння має місце значне наближення одержаних значень до рівнів, які визначали у пацієнток до лікування. Так, при загальній кількості лімфоцитів СD3 (58,6%), що дорівнює такій у практично здорових жінок (62,2%), відбувається зниження коефіцієнта СD4/СD8 до 1,4. У пацієнток, що одержували комплексне з ЕМВ мм діапазону лікування, даний показник, підвищуючись через 1 місяць до 2,2, залишається приблизно на такому ж рівні. Рівень СD3 залишається на рівні (60,0%), який визначається в порівняльній і контрольній групах.

Вміст загального пула В-лімфоцитів СD19 і СD20 через 6 місяців після проведеного лікування (порівнювальна група: 15,0% і 17,6% відповідно, основна група: 15,4% і 16,7% відповідно) не має істотних розходжень в обох спостережуваних групах і наближається до показників, одержаних у здорових жінок (14,7% і 17,4% відповідно).

Концентрація IgG, яку визначали через 6 місяців після лікування, у порівняльній групі зіставлювана з його рівнем до лікування (9,1 г/л), у основній групі трохи знижується (8,0 г/л) і наближається за значеннями до групи контролю (8,7 г/л). Вміст IgМ вірогідно не відрізняється як у контролі, так і в обох спостережуваних групах пацієнток. Рівень IgA у порівняльній групі наближається до значень, одержаних у контролі (1,8 г/л), а IgЕ - зіставлюваний з вихідним (3,2 мг/мл). У групі хворих із ХЗЗПМ, що одержували комплексну з ЕМВ мм діапазону терапію, у даний термін спостереження вміст IgА і IgЕ вірогідно знижений (1,7 г/л і 1,8 мг/мл відповідно) порівняно з вихідним і контролем.

Таким чином, ми констатували активацію імунної системи в обох групах жінок, які одержували традиційну протизапальну і комплексну із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапію. Отримані дані підтверджують ряд праць, в яких постулюється факт активації імунної системи в ході проведених лікувальних заходів (Запорожан В.М., 1999). Однак зазначена активація імунної системи зберігалася у групі пацієнток, що одержували комплексне із застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування протягом 6-ти місяців спостереження, тоді як у порівняльній групі на 6-й місяць спостереження активовані показники в більшості випадків поверталися до вихідних значень.

Аналізуючи клінічні дані, одержані у віддалений термін спостереження, слід зазначити, що у групі пацієнток, що одержували комплексну із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапію, рідше спостерігалися загострення запального процесу за минулий період часу (25,5%) порівняно з групою пацієнток із ХЗЗПМ, що одержували традиційну протизапальну терапію (49,0%). Поліпшення загального самопочуття, нормалізація менструальної і сексуальної функцій, наявні у даної категорії пацієнток після проведеного лікування, зберігалися в основній групі спостереження тривалий час.

Отримані дані свідчать про більшу клінічну ефективність комплексного із застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування хворих із ХЗЗПМ порівняно з традиційною протизапальною терапією. ЕМВ мм діапазону знижує частоту загострень запального процесу, а також пролонгує дію медикаментозної терапії, застосовуваної в комплексі традиційних протизапальних заходів.

Розглядаючи стан ендокринної системи у хворих із ХЗЗПМ, слід зазначити, що переважна більшість показників має тенденцію повернення до рівня вихідних значень, що їх визначають у пацієнток як основної, так і групи порівняння. Це стосується вмісту гонадотропних гормонів гіпофізу (ЛГ, ФСГ) як у І фазу менструального циклу (І група: 7,3 МО/л і 9,4 МО/л відповідно, ІІ група: 7,8 МО/л і 8,9 МО/л відповідно) так і в ІІ фазу (порівнювальна група: 14,9 МО/л і 6,4 МО/л відповідно, основна група: 13,5 МО/л і 6,5 МО/л відповідно), а також стероїдних гормонів яєчників (I фаза: Е2 - 45,0 пг/мл у порівняльній групі і 51,4 пг/мл в основній групі; II фаза: П - 6,8 нг/мл у порівняльній групі і 7,3 нг/мл в основній групі). Отже, в основній групі повернення показників до рівня вихідних значень відбулося лише у віддалений термін спостереження, що свідчить про нормалізуючий вплив ЕМВ мм діапазону на стан ендокринної системи.

При аналізі показників імунної системи у віддаленому періоді спостереження також мала місце тенденція до повернення показників до вихідного рівня, виявлена нами при аналізі стану ендокринної системи. Однак у хворих із ХЗЗПМ після проведеної комплексної терапії із застосуванням ЕМВ мм діапазону загальна кількість лімфоцитів (CD3) і кількість хелперів (CD4), досягши на перший місяць після проведеної терапії значень, зіставлюваних з такими у практично здорових жінок, залишається на зазначеному рівні і у віддалений термін спостереження (61,8% і 50,2% відповідно). Аналогічна тенденція спостерігається також стосовно коефіцієнта CD4/CD8, який становить у віддаленому періоді спостереження 1,9. У групі пацієнток, які в комплексі лікування отримали вплив ЕМВ мм діапазону, незважаючи на загальну тенденцію до повернення показників до вихідних значень, вміст IgG і IgA у віддаленому періоді спостереження залишався зіставлюваним із значеннями, одержаними в групі контролю (8,2 г/л і 1,4 г/л відповідно). Викладене вище свідчить про більшу ефективність лікувальних заходів у хворих із ХЗЗПМ при застосуванні ЕМВ мм діапазону в комплексі з традиційною протизапальною терапією.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведені теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих із ХЗЗПМ в аспекті патогенетично обґрунтованого застосування ЕМВ мм діапазону як немедикаментозного доповнення до традиційної протизапальної терапії на підставі оцінки клінічного стану хворих, функціонального стану ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету в динаміці здійснюваного лікування та у віддалені терміни спостереження.

1. У хворих із ХЗЗПМ мають місце зміни в системі загального і місцевого антиінфекційного захисту, які полягають у зниженні загальної кількості лімфоцитів до рівня 57,3%, зниженні коефіцієнта CD4/CD8 до 1,6. Спостерігається підвищення вмісту лімфоцитів, що несуть пан-В-клітинні антигени до значень CD19 - 16,6% і CD20 - 18,7%. Наявне підвищення рівнів ІgA й ІgE у цервікальному слизові до 3,1 г/л і 3,6 мг/мл відповідно.

2. У хворих із ХЗЗПМ відзначаються порушення функціонування гіпофізарно-яєчникової системи, які полягають у підвищенні рівнів ЛГ і ФСГ у І фазу менструального циклу до 7,6 МО/л і 9,4 МО/л відповідно, а також у ІІ фазу менструального циклу до значень 14,3 МО/л і 6,3 МО/л відповідно. Наявне зниження вмісту Е2 у першу фазу менструального циклу до рівня 41,7 пг/мл, а також зниження сироваткової концентрації П до 6,1 нг/мл у ІІ фазу менструального циклу.

3. Комплексна із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапія у хворих із ХЗЗПМ призводить до нормалізації функціонального стану імунної системи. Відзначено підвищення загальної кількості лімфоцитів до рівня, характерного для здорових жінок, а також коефіцієнта CD4/CD8 до 2,2, нормалізація вмісту пан-В-клітинного пула лімфоцитів; зниження рівня ІgA до значень, наявних у практично здорових жінок, яке зберігається до віддаленого періоду спостереження; зниження вмісту ІgE, що зберігається до шостого місяця спостереження.

4. Комплексна з використанням ЕМВ мм діапазону терапія хворих із ХЗЗПМ призводить до повернення рівнів ЛГ і ФСГ до нормальних значень, яке зберігається протягом не менше шести місяців спостереження. Крім того, відбувається достовірне підвищення рівнів Е2 в першу до 71,6 пг/мл і П до 12,8 нг/мл у другу фазу оваріально-менструального циклу.

5. Позитивна динаміка у клінічному, імунному й ендокринному статусі хворих під впливом проведеного комплексного лікування із застосуванням ЕМВ мм діапазону зберігається до шостого місяця спостереження, з наступним поверненням до вихідного рівня у віддалений термін спостереження, що клінічно супроводжується підвищенням частоти загострень запального процесу.

6. Використання ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ призводить до поліпшення загального самопочуття, нормалізації психоемоційного статусу і більш швидкого купування больового синдрому, зменшення частоти загострень запального процесу, а також до нормалізації менструальної і сексуальної функцій, порівняно з пацієнтками, які одержували традиційну протизапальну терапію, підвищуючи, таким чином, ефективність лікування хворих із ХЗЗПМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Тумасян К.П., Грушецька О.В., Вороновська І.В. Застосування електрофорезу з бішофітом у комплексному лікуванні хворих на внутрішній ендометріоз у поєднанні з запальними захворюваннями жіночої статевої сфери // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1999. - №2 (18). - С. 54-56.

2.Грушецкая Е.В. Частота выявления инфекций у женщин, обращающихся за гинекологической помощью // Вісник морської медицини. - 2000. - №1. - С.3-5.

3.Грушецька О.В. Роль превентивного протигерпетичного лікування в програмі підготовки до допоміжних репродуктивних технологій // ПАГ.-2001. - №1. - С.130-131.

4.Запорожан В.Н., Беспоясная В.В., Грушецкая Е.В. Иммунологические аспекты патогенеза воспалительных процессов придатков матки // Лікарська справа. - 2001. - №3. - С.21-24

5.Грушецька О.В. Вплив електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на стан імунної системи у жінок із хронічними запальними захворюваннями придатків матки // Одеський медичний журнал. - 2001. - №6. - С. 84-86.

6.Зелинский А.А., Дегтяренко В.И., Рожков В.С., Грушецкая Е.В. Применение электрофореза пеловита для лечения больных с хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції по немедикаментозним методам лікування в акушерстві та гінекології. - Одеса. - 2000. - С. 93-95.

7.Диагностика и лечение инфекций женских половых органов: Метод. рекомендации / В.Н. Запорожан, Н.Н. Низова, Н.Н. Рожковская, И.З. Гладчук, Ю.С. Мозговой, Е.В. Грушецкая, А.Г.

8.Волянская, В.Г. Дубинина, Л.М. Попова, Л.И. Артеменко, Н.Н. Белявский, Т.А. Лунько, А.В. Шевчук, С.А. Князев, В.Л. Кожаков / М-во здравоохранения Украины. - Одеса: Одеський гос. мед. університет, - 2002. - 33 с.

9.Деклараційний патент на винахід. Запорожан В.М., Беспоясна В.В., Бубнов В.В., Грушецька О.В. Одеський державний медичний університет. Спосіб індивідуального підбору довжини хвилі при ВВЧ-терапії. (11) 33580 А, (51) 6 А61N 1/06. 15.02.2001. Бюл. №1.

10.Деклараційний патент на винахід. Запорожан В.М., Беспоясна В.В., Бубнов В.В., Грушецька О.В. Одеський державний медичний університет. Спосіб вибору довжини хвилі електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону при лікуванні. (11) 36042 А, (51) 6 А61N 1/06. 16.04.2001. Бюл. №3.

АНОТАЦІЯ

Грушецька О.В. Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01- акушерство та гінекологія. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2002.

Представлена наукова робота присвячена збільшенню ефективності лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки. На підставі проведених порівняльних клінічних обстежень, а також вивчення імунологічних та ендокринологічних параметрів у жінок із ХЗЗПМ обгрунтовано використання у комплексі протизапальних втручань електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону.

Комплексна із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапія у хворих із хронічними неспецифічними запальними захворюваннями призводить до нормалізації функціонального стану імунної системи, нормалізації гіпофізарно - яєчникової системи. Виявлена позитивна динаміка зберігається до шостого місяця спостереження, з наступним поверненням до вихідного рівня у віддалений термін спостереження.

Розроблена методика лікування хворих із хронічними неспецифічними запальними захворюваннями придатків матки призводить до поліпшення загального самопочуття, нормалізації психоемоційного статусу і зменшення частоти загострень запального процесу, а також до нормалізації менструальної і сексуальної функцій, порівняно з пацієнтками із ХЗЗПМ, які одержували традиційну протизапальну терапію, підвищуючи, таким чином, ефективність лікування хворих із ХЗЗПМ.

Ключові слова: запальні захворювання придатків матки, електромагнітне випромінювання міліметрового діапазону, імуно - ендокринний статус, протизапальна терапія.

АННОТАЦИЯ

Грушецкая Е.В. Комплексное лечение больных с хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями придатков матки с применением немедикаментозных факторов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2002.

Представленная диссертация посвящена проблеме повышения эффективности лечения больных, страдающих хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями придатков матки путем включения в комплекс противовоспалительной терапии электромагнитного излучения миллиметрового диапазона.

Под наблюдением находилось 110 больных с ХВЗПМ. Все больные с ХВЗПМ рандомизированно были разделены на две группы: I - группа сравнения - 55 пациенток, получавших традиционную противовоспалительную терапию; II - основная группа, состоящая из 55 пациенток, которые получали комплексную противовоспалительную терапию с применением ЭМИ мм диапазона. Контрольную группу составили 30 практически здоровых женщин репродуктивного возраста. Был проведен сравнительный анализ результатов традиционного и комплексного противовоспалительного лечения с применением ЭМИ мм диапазона в группах больных с ХВЗПМ. Оценку клинического состояния больных, анамнестические, эхографические данные, функциональное состояние иммунной, эндокринной системы, показатели местного иммунитета у больных с ХВЗПМ после проведенных курсов противовоспалительной терапии проводили через 1 и 6 месяцев после проведенного лечения, а также в отдаленные сроки наблюдения.

При сравнении клинического статуса наблюдаемых пациенток обеих групп через 1 месяц после проведенной терапии у большинства из них выявлена позитивная динамика общего состояния. Однако, субъективно пациентки основной группы отмечали повышение "общего тонуса", настроения, улучшение сна. Интенсивность болевого синдрома в основной группе уменьшалась со 2-3 сеанса электромагнитного излучения, в то время, как пациентки группы сравнения отмечали снижение интенсивности болей только к 5-6 дню от начала лечения.

При оценке клинического состояния пациенток в обеих группах через 6 месяцев наблюдения отмечены существенные различия. У 80% пациенток основной группы отмечалось "хорошее" общее самочувствие, отсутствие психоэмоциональных расстройств. В 1,8 раза реже у них возникали обострения воспалительного процесса, по сравнению с пациентками группы сравнения. Нормализация менструальной функции наблюдалась в 29,1% случаев, а в группе

сравнения в 21,8% случаев. В основной группе отмечалось восстановление сексуальной функции в 30,8%. Наступление беременности у пациенток, получавших комплексную противовоспалительную терапию с применением ЭМИ мм диапазона наблюдалось в 2 раза чаще, чем в группе сравнения.

Через 1 месяц после проведенной как традиционной, так и комплексной противовоспалительной терапии в обеих наблюдаемых группах пациенток отмечалась активация показателей иммунной системы. Указанная активация иммунной системы сохранялась в группе пациенток, получавших комплексное с применением ЭМИ мм диапазона лечение в течение 6-ти месяцев наблюдения, тогда как в группе сравнения к 6 месяцу наблюдения показатели иммунной системы в большинстве случаев возвращались к исходным значениям.

При анализе состояния эндокринной системы отмечено, что в группе больных, получавших комплексную противовоспалительную терапию с применением ЭМИ мм диапазона, происходит нормализация уровней гонадотропных гормонов гипофиза, сохраняющаяся в течение не менее 6 месяцев наблюдения. Концентрация стероидных гормонов яичников в сыворотке крови, достигая значений, полученных в группе практически здоровых женщин, сохраняется таковою в течение 6 месяцев наблюдения.

Предложенный метод комплексного противовоспалительного лечения больных с ХВЗПМ с использованием ЭМИ мм диапазона обнаружил положительную динамику показателей функционального состояния эндокринного и иммунного гомеостаза, по сравнению с аналогичными показателями после проведенной традиционной противовоспалительной терапии.

Сравнение результатов традиционного и комплексного противовоспалительного лечения больных с ХВЗПМ показало, что положительный клинический эффект был более длительным, а частота рецидивов заболевания была ниже в группе пациенток, получивших комплексную противовоспалительную с применением ЭМИ мм диапазона терапию.

Ключевые слова: воспалительные заболевания придатков матки, электромагнитное излучение миллиметрового диапазона, иммунно - эндокринный статус, противовоспалительная терапия.

SUMMARY

Grushetska O.V. Complex treatment of patients with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages using the nonmedicamental factors. - Manuscript. Dissertation for competition of scientific degree of candidate of medical sciences. in speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Kyiv state medical academy of postgraduate education of P.L. Shupik MPH of Ukraine. Kyiv, 2002. The presented scientific work is dedicated to the patients with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages treatment efficacy increase. On the grounds of carried out comparative clinical examinations and also of immunologic and endocrinological parameters studying in women with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages, use of millimeter diapason electromagnetic radiation in a complex of anti-inflammatory measures was based. Complex with use of millimeter diapason electromagnetic radiation therapy in the patients with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages leads to normal functioning of immune system and pituitary-ovarian system. The detected positive dynamics is saved till sixth month of observation with following returning to the initial level at the distant period of observation. The elaborated method of the patients with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages treatment leads to general self-feeling improvement, psychological status normalization and inflammatory process exacerbation rate, and also to menstrual and sexual functions normalization comparing to the patients with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages that took the traditional anti-inflammatory therapy, thus, increasing the patients with the chronic nonspecific inflammatory diseases of the uterine appendages treatment efficacy.

Key words: inflammatory diseases of the uterine appendages, millimeter diapason electromagnetic radiation, immune-endocrine status, anti-inflammatory therapy.

Размещено на Allbest.ru

...