Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації

Дітей з “безсимптомною” метгемоглобінемією доцільно виділити і спостерігати як групу ризику по розвитку клінічної метгемоглобінемії і проводити реабілітаційно-профілактичні курси кверцетином по 1 г два рази в день протягом 1 мясяця, через кожні три місяці протягом року.

3. Для попередження та раннього виявлення нітратноспровокованих захворювань органів ШКТ та гепатобіліарної системи у дітей із позитивною експрес-діагностикою на наявність нітратів в сечі показано проведення реабілітаційно-профілактичних заходів по слідуючій схемі:

Ундевіт - по 1 драже, 1 раз в день, зранку

Еламін - по 5 г сухого порошку в день, в обід в 100 мл томатного соку або в 50 мл води і добавляти в їжу

Яблопект - по 1 таблетці (розчинити в 150 мл води) увечері

-протягом 1 місяця, курсами через кожні 4 місяці на протязі року.

4. Всім дітям з групи “підвищеного ризику” необхідно:

а) виключити з раціону харчування шпинат, салат-латун у будь-якому вигляді

б) ранньою весною і зимою обмежити вживати тепличних овочів - редиски, салату, кропу, петрушки, кольорової капусти, огірків та інш.

в) дітям до 7 років виключити з раціону харчування ковбасні вироби, копчення, консервовані продукти, які готуються з добавленням нітратів і нітритів

г) провести обстеження на наявність дисбактеріозу і при його виявленні провести превентивне лікування, оскільки дана патологія прискорює перехід нітратів в більш токсичну форму - нітрити і тим самим поглиблює нітратну інтоксикацію.

е) включати в раціон харчування дітей продукти рослинного походження, які прискорюють виведення нітратів і нітритів з організму або здатні переводити нітрити в нетоксичні сполуки. Це насамперед: часник, квасець, зелена цибуля, лимони та відвар золотого кореня. Використовувати лікарські трави і рослини як природні антиоксиданти - кропиву двудомну, подорожник, обліпиху, горіхи, насіння соняшника, плоди шипшини, горобини, одуванчик.

5.В добовому харчуванні дитини пропонується:

а) обмежити вживання простих вуглеводів (кондитерські вироби з пшеничної муки вищого сорту, цукру, цукерків) і компенсувати їх за рахунок натуральних вуглеводів (мед, овочі, фрукти, бахчеві культури, сухофрукти).

б) обмежити вживання тваринних жирів на 20% за рахунок розширення об'єму і асортименту рослинних жирів (оливкове, рапсове, льняне, соняшникове масла)

в) для покращення евакуаторної та моторної функції ШКТ рекомендується вживати сирі фрукти, ягоди, овочі та вироби з пшеничної муки крупного помолу

г) для нормалізації мікробного спектру ШКТ вводити в раціон біодобавки, які не тільки доповнюють кількість корисної мікрофлори, але і стимулюють виробництво власної мікрофлори кишечника. До таких продуктів відносяться нові молочні вироби, живі йогурти, кисломолочний біфідумбактерін, біфілакт, ряжанка і інш., а також різноманітні вітамінізовані напитки для дитячого харчування

6. Дітям, які мешкають в умовах нітратнозабруднених районах забезпечити дитині правильний режим дня з раціональним розподілом фізичного, розумового навантаження та зменшенням психологічного навантаження.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зміни енергетичного метаболізму процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту в печінці білих щурів при гострій та хронічній дії нітрату натрію // Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 3-4. - С.51-52.

2. Деякі аспекти дії нітратів на енергетичний метаболізм в печінці білих щурів в залежності від віку // Медицина сьогодні і завтра.-1999.-№ 3-4.-С.19-20.

3. Вплив гамма-опромінення і нітратної інтоксикації на енергетичний метаболізм печінки залежно від віку // Медична хімія.-2000.-Том 2, №3.-С.68-69 (співавт. Горішний Б.М.). Збір матеріалу, інтерпретація й узагальнення отриманих результатів, написання статті.

4. Функціональна активність стрес-забезпечуючих систем та її зв'язок з регуляторною функцією вегетативних центрів дітей, які часто хворіють // Вісник наукових досліджень.-2000.-№ 3.-С.71-72. (співавт. Траверсе Г.М.). Організація і проведення дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.

5. Зміни активності деяких трансаміназ і фосфатаз в плазмі крові дітей-переселенців та дітей з сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які проживають на нітратно-забруднених зонах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №3. - С.18-19.

6. Порівнювальна структура захворюваності серед дітей-переселенців та дітей з сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С.53-54.

7. Екологія довкілля і стан здоров'я дітей. Антропогенна дія нітратів // Перинатологія і педіатрія. - 2001. - № 1. - С.60-64.

8. Корекція кверцетином антиоксидантного захисту організму дітей, які постійно вживають воду з підвищеним вмістом нітратів // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №4. -С. 95-96.

9. Комбінована дія тривалого дробного гамма-опромінення і хронічної нітратної інтоксикації в експерименті на прооксидантно-антиоксидантну систему печінки залежно від вікового аспекту // Медична хімія. - 2001.-Том 3, №1.-С.57-59 (співавт. Горішний Б.М.). Проведення досліджень, участь у постановці відповідних лабораторних тестів, узагальнення отриманих результатів, написання статті.

10. Вплив хронічної дії нітратів на прооксидантно-антиоксидантну систему печінки білих щурів залежно від віку // Експериментальна і клінічні медицина. - 2001. - №1. - С.50-51 (співавт. Цебржинський О.І., Горішний Б.М.). Набір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку)

11. Зміни системи захисту слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки у дітей, які проживають на нітратно-забруднених територіях // Проблеми екології та медицини. - 2001. - Т.5, №1-2. - С.12-14.

12. Зміни показників цитолітичного синдрому у дітей, що проживають на нітратно-забруднених територіях // Проблеми екології та медицини. - 2001. - Т.5, №.5-6. - С9-10.

13. Окисна модифікація білків у сиворотці крові дітей в умовах проживання на нітратно забрудненій території // Довкілля та здоров'я.-2002.-№1(20).-С.45-47 (співавт. Антипкін Ю.Г., Тищенко В.К.). Організація клінічних досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка до друку

14. Рівень оксиду азоту в крові дітей, які вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №1. - С.50-51.

15. Морфо-функціональні зміни гіпофіза білих щурів в умовах хронічної нітратної інтоксикації // Вісник проблем біології і медицини.-2002.-№2.-С.59-62 (співавт. Носов А.Т., Ковальова О.М.). Організація клінічних досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка до друку.

16. Корекція метаболічних порушень печінки у дітей, що мешкають на нітратнозабруднених територіях // Вісник наукових досліджень.-2002.-№1.-С.83-84.

17. Рівень нітратного навантаження на організм дітей, які проживають в умовах нітратного забруднення довкілля // Вісник наукових досліджень.-2002.-№2.-С.75-76 (співавт. Бойко В.П.). Збір та обробка матеріалу, підготовка до публікації.

18. Морфофункціональні зміни печінки при хронічній нітратній інтоксикації // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип.3. - С.62-66.

19. Нітратно-нітритне забруднення продуктів харчування. Методи, які сприяють його зниженню // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2002 . - Т.2, Випуск 1. - С. 6-8.

20. Комплексна екологічна та медико-біологічна корекція метгемоглобінемії у дітей, які проживають на нітратно-забруднених територіях // Медична хімія. - 2002. - Т.4, №1. - С.77-79

21. Зміни регуляторної функції вегетативних центрів у дітей в умовах проживання на нітратнозабруднених територіях // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т.6, №3-4. - С.13-14.

22. Вплив нітратного забруднення питної води на формування метгемоглобінемії у дітей // Современные проблемы токсикологии.-2002.-№1.-С.62-63.

23. Протекторна дія яблопекту на тлі сумісного послідовного ураження тварин малими дозами іонізуючого опромінення і хронічної дії нітратів // Зб. наукових праць співроб. КМАПО ім. Щупика 2001.-Вип.10, книга 1.-С.780-785 (співавт. Носов А.Т., Шостак О.В.). Організація і проведення дослідження, аналіз отриманих даних, написання статті

24. Нітратне забруднення питної води та захворюваність дітей // Збірник наукових праць співроб. КМАПО ім.. П.Л.Шупика. - 2002. - Вип..11, книга 3. - С.680-685.

25. Зміни процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту в печінці і нирках білих щурів при хронічній дії нітрату натрію // У Конгрес світової федерації Українських лікарських товариств, 4-9 вересня 1994, Дніпропетровськ, 1994. - С.52 (співавт. Горішний Б.М., Тиртишніков І.М.) Постановка експерименту, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

26. Особливості перебігу гострої та хронічної нітратної інтоксикації у віковому аспекті // Матеріали 10-го зїзду педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному етапі, Київ, 1999. - С.162-163.

27. Клинико-параклинические особенности течения заболеваний желудочно-кишечного тракта у детей, проживаючих на нитратно-загрязненных территориях // Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей. Полтава, 2000. - С.28-29.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

NO - оксид азоту

MetHb - метгемоглобін

АДФ - аденозиндифосфорна кислота

АлАТ - аланінамінотрансфераза

АМФ - аденозинмонофосфорна кислота

АПФ - ангіотензин-перетворюючий фермент

АсАТ - аспартатамінотрансфераза

АТФ - аденозинтрифосфорна кислота

ВР - вільні радикали

ГАГ - глікозоаміноглікани

ГГНС - гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система

ГГТФ - гамма-глютамілтрансфераза

КФ - креатинфосфат

КФК - креатинфосфокіназа

ЛДГ - лактатдегідрогеназа

ЛФ - лужна фосфатаза

МДА - малоновий диальдегід

НФ - неорганічний фосфат

ОМБ - окисна модифікація білка

ПОЛ - перексине оксилення ліпідів

СО- слизова оболонка

СОД - супероксиддисмутаза

Размещено на Allbest.ru