Узагальнюючи матеріали вивчення динаміки захворюваності ЛС за 1992-2000 рр., можна відзначити вірогідне зростання її загального рівня у льотчиків (р<0,001) та незмінний рівень у штурманів. Однак, поширеність захворювань за окремими класами хвороб вірогідно зростала: кістково-м'язової системи та сполучної тканини - в 3,45 разу у льотчиків і в 1,58 разу у штурманів, органів травлення - відповідно в 2,8 і 2,02 разу; у льотчиків - системи кровообігу - в 1,5 разу, штурманів - нервової системи - в 1,4 разу. В структурі розподілу класів захворювань за віковими групами ЛС характерно зростання (р<0,001) їх частки серед вікових груп 31-35 та 36-40 років, сталі показники у віковій групі 26-30 років та зменшення серед вікової категорії 21-25 років.

Показник госпіталізації ЛС у середньому за 1992-2000 рр. складав 34,70,85 випадків на 100 осіб. Структура госпіталізації ЛС була наступною за класами хвороб: інфекційні і паразитарні хвороби - 42%, органі дихання - 21%, системи кровообігу - 16%, нервової системи - 10%, органів травлення - 7%, інші - 4%. За досліджений період рівень госпіталізація підвищився у льотчиків з приводу хвороб органів травлення на 44%, інфекційних і паразитарних - на 28%, системи кровообігу - на 25%, органів дихання - на 17%; у штурманів - тільки з приводу хвороб нервової системи - на 28%. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності за середньорічними рівнями протягом 1992-2000 рр. становила 52,42,6 випадків і 406,19,8 днів на 100 осіб ЛС.

Встановлено, що головною причиною дискваліфікації ЛС в період з 1992 по 2000 рр. - зростання захворювань кістково-м'язової та сполучної тканини і хвороб органів травлення (p<0,05).

Вивчаючи динаміку показників придатності до льотної роботи на підставі аналізу звітних документів військово-медичного центру ВПС встановлено, що вона коливалась у межах 90,90,7 - 97,00,3% у льотчиків і 94,70,9 - 97,50,5% у штурманів, маючи негативну тенденцію до зростання кількості осіб ЛС непридатних до льотної роботи. Зростає дискваліфікація ЛС серед осіб віком 21-25 та 26-30 років і старше 40 років у льотчиків, 26-30 та 31-35 років - у штурманів (p<0,05).

Наступним етапом досліджень було вивчення впливу професійної діяльності та особливостей способу життя на стан здоров'я обстеженого контингенту. Умови праці під час експлуатації сучасних літаків характеризуються впливом комплексу фізичних і хімічних факторів: гравітаційне перевантаження 4-6g при градієнті їх зростання в межах 1-1,5 од/с, вібрація при величині віброшвидкостей в кабіні літака в межах 0,7х10-2 - 3х10-2 м/с та частотному діапазоні 95-165 Гц, що перевищує нормативи в 2-4 рази (ГОСТ 23718-79 і СН №3644-84); шум, рівень якого в кабіні літака коливався в межах 91-102 дБ (перевищує нормативи на 31%, ГОСТ 20296-81 і СН №3223-85); хімічні сполуки - окисли вуглецю 8-12 мг/м3 та азоту 0,7-2,3 мг/м3 (перевищують нормативи в 2-5 рази ГОСТ 12.1.007-76).

Вивчення впливу особливостей професійної діяльності на стан здоров'я ЛС проводилось також за показниками інтенсивності пілотування. Встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоров'я (група “практично здорові”) були вірогідно вищі коефіцієнти інтенсивності пілотування, гірші умови професійної діяльності (кількісні характеристики польотів в складних метеорологічних умовах, несення бойових чергувань, висотних польотів), вірогідно вищі показники загального нальоту в годинах, кількість парашутних стрибків, катапультувань тощо, ніж у осіб контрольної групи (“здорові”). При цьому встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоров'я переважали спеціалісти І класу (42% проти 18% в контрольній групі) і ІІ класу (відповідно 18% і 9%), вірогідно менше (р<0,001) було спеціалістів, які не мали відповідної атестації по класу (15 % проти 43%). Вищенаведені дані свідчать про тісний взаємозв'язок між інтенсивністю професійної діяльності та станом здоров'я.

Соціально-гігієнічне дослідження умов побуту виявило, що 65% обстежених не мають власного житла, на фоні недостатнього матеріального забезпечення сімей ЛС, що певною мірою обумовлює значну розповсюдженість шкідливих звичок (паління - 47%, вживання алкоголю - 78%). Встановлено, що чверть осіб з ЛС має надлишкову вагу, що пов'язано із зниженою фізичною активністю - 81% та нераціональним харчуванням - 64%.

Соціально-гігієнічна оцінка організації медичного забезпечення за даними анкетного опитування наступна. Більшість обстежених (78,8% льотчиків та 82,4% штурманів) оцінюють своє здоров'я як задовільне та добре, але протягом року, який передував опитуванню, хворіли гострими захворюваннями 65,5 - 58,4% відповідно; 72% льотчиків і 69% штурманів мають хронічні захворювання (вірогідно частіше, ніж в контрольній групі), при цьому за медичною допомогою не звертались, відповідно 67,9 та 64%; 18,4% з числа льотчиків та 25% штурманів не охоплені динамічним лікарським спостереженням, 76,4 - 82,2% - не дотримуються термінів профілактичного лікування.

Для встановлення залежності захворюваності обстеженого ЛС від віку, стажу професійної діяльності, виробничих та соціально-гігієнічних факторів використаний метод множинного кореляційно-регресійного аналізу. Нами було виділено чотири групи факторів, які впливають на здоров'я: умови побуту; способу життя; умови професійної діяльності та організація медичного забезпечення. Встановлено досить сильний зв'язок з вказаними факторами; коефіцієнти множинної кореляції з наведеними групами факторів складали для льотчиків - 0,8; для штурманів - 0,7. Залежність між рівнем захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (випадків на 1000 спеціалістів (У)) та комплексом соціально-гігієнічних факторів може бути виражена у вигляді рівнянь регресії, наведених в табл. 2.

Таблиця 2. Рівняння регресійної залежності захворюваності з тимчасовою втратою працездатності ЛС від соціально-гігієнічних факторів

Організація та структура медичної служби ВПС створюють умови доступності як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної медичної допомоги для ЛС, однак має місце недостатньо ефективне лікувально-профілактичне забезпечення ЛС, головними причинами якого є неукомплектованість лікарями медичної служби авіаційних частин на 18%. Одночасно спостерігається недостатнє забезпечення (68%) медичним обладнанням спеціального та загального призначення. Аналізуючи дані забезпеченості санаторно-курортним лікуванням, в період з 1992-2000 рр., встановлено, що в 2000 р. ним скористалось 371,2% кількості ЛС, яким це було необхідно.