Удосконалення протезування дефектів зубних рядів адгезивними мостоподібними протезами (клініко - лабораторне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 617.314. - 089.29 - 63

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТЕЗУВАННЯ ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ

АДГЕЗИВНИМИ МОСТОПОДІБНИМИ ПРОТЕЗАМИ

(клініко - лабораторне дослідження)

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЖДАНОВ Володимир Єгорович

Полтава - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ортопедичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (ректор - академік АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор В.М. Казаков).

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Кльомін Володимир Анатолійович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, доцент Нідзельський Михайло Якович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів- ортопедів-стоматологів

- доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика, завідувач кафедри стоматології

Провідна установа: Львівський державний медичний універсітет ім. Данила Галицького, кафедра ортопедичної і хірургічної стоматології факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться “28” січня 2003 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий “ 25 ” грудня 2002 р

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Дев'яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ортопедичне лікування обмежених дефектів зубних рядів здійснюється здебільшого за рахунок мостоподібних протезів (Е.Н.Жулёв, 1995; А.Беннет, 1998). Вони відносяться до фізіологічних зубних протезів, оскільки природно, через опорні зуби, передають жувальний тиск через періодонт на кістку (С.И. Абакаров, 1994; P.S. Olin et al., 1991). Завдяки їх використанню жувальна ефективність відновлюється максимально і досягає 100% (А.С. Щербаков и соавт., 1997; В.С. Онищенко, 1998). Однак конструкції мостоподібних протезів, які застосовуються у практичній охороні здоров'я, потребують препарування і не відповідають сучасним біотехнологічним вимогам (М. Вутов и соавт., 1987; Б.М. Заліський, 1994; В.Н. Копейкин 1998; О.А. Петрикас, 1998; А.А. Адамчик, 2001; А.Г. Гожий и соавт., 2001; Ю.Г. Смердина и соавт., 2001; B. Haastert et al., 1992; K. Bishop et al., 1997). протезування адгезивний мостоподібний зуб

Ці недоліки можна усунути за рахунок впровадження і удосконалення нових конструкцій адгезивних мостоподібних протезів (Р. Айкман, 1997; С.В. Радлинский, 1998; Н.Г. Аболмасов и соавт., 2000; N.H. Creugers, 1991; H.M. Ziada et al., 2000; R. Zumbuhl et al., 2000), а також використання нових матеріалів для їхнього виготовлення і фіксації (А.Н. Ряховский, 1999; H.W. Denssen et al., 1990).

Існуючі конструкції адгезивних мостоподібних протезів, виготовлені у непрямий спосіб, не дозволяють повністю полімеризувати фіксуючий світлотвердіючий композит, якщо його використовувати для кріплення, внаслідок чого знижується надійність і ефективність протезування (Г.М. Барер, 2000; N.H. Creugers et al., 1997; H. Serdar Cotert et al 1997). Тому ці сучасні і досить надійні матеріали вилучено із застосування при наданні подібної ортопедичної допомоги (H.M. Ziada et al., 2000). Для цього можна застосовувати матеріали подвійного тверднення, що дозволяє значно підвищити ефективність протезування порівняно з використанням для фіксації адгезивних мостоподібних протезів хіміокомпозитів. Але, слід враховувати, що при використанні таких матеріалів та хіміокомпозитів, частіше відмічено випадки виникнення алергічних станів і загибель пульпи (Г.И. Донский и соавт., 1999; K. Buth et al., 1991).

Можливості застосування сучасних світлотвердіючих матеріалів для фіксації адгезивних мостоподібних протезів, виготовлених у непрямий спосіб шляхом удосконалення конструкцій, безумовно забезпечить необхідний ступінь стабільного з'єднання їх із тканинами зуба. Це сприятиме не тільки тривалій фіксації, а й запобігатиме утворення вторинного карієсу в маргінальних ділянках та зменшувати вірогідність виникнення захворювань пародонту (Г.И. Донский и соавт., 1999; C.P. Jakson et al ., 1995).

Таким чином, залишається актуальним удосконалення методів протезування адгезивними мостоподібними протезами із застосуванням для їх виготовлення і фіксації сучасних (нових) матеріалів (P. Briggs et al., 1996). Це зумовлюється, з одного боку, невідповідністю традиційних мостоподібних протезів біотехнологічним вимогам, а з іншого - необхідністю застосування нових методик протезування з використанням сучасних світлотвердіючих композиційних матеріалів. Застосування цих матеріалів для фіксації дозволяє розширити метод ортопедичного лікування і профілактику розвитку зубощелепних деформацій за допомогою адгезивних мостоподібних протезів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано як частину комплексної науково-дослідницької роботи кафедри ортопедичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького “Комплексні методи діагностики в дентальній імплантації і можливості прогнозування результатів лікування” (№ держреєстрації 0198V001645, термін виконання 1998-2001 рр.), яка виконана на кафедрі ортопедичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень.

Мета і задачі дослідження. Мета даного дослідження - на підставі експериментальних та клінічних досліджень удосконалити конструкцію адгезивного мостоподібного протезу для повноцінного використання фіксуючих світлотвердіючих матеріалів і обґрунтувати показання для його застосування при обмежених дефектах зубного ряду.

Відповідно поставленій меті необхідно вирішити такі задачі:

- провести аналіз існуючих традиційних методів протезування адгезивними мостоподібними протезами;

- вивчити санітарно-хімічні властивості (вивільнення мономеру) хімічних і світлотвердіючих композиційних матеріалів;

- вивчити зміну інтенсивності світлового потоку, ініційованого полімеризаційною лампою, при проходженні його через зразки акрилових пластмас;

- шляхом розрахунку визначити величину необхідної площі контакту адгезивного протеза до твердих тканин зубів при використанні різних фіксуючих систем;

- удосконалити конструкцію і клініко-лабораторні етапи виготовлення адгезивних мостоподібних протезів, перевірити їх ефективність і дати практичні рекомендації лікарям-стоматологам щодо застосування запропонованої конструкції.

Об'єкт дослідження - конструкційні та фіксаційні матеріали, використані при протезуванні пацієнтів адгезивними мостоподібними протезами.

Предмет дослідження - зразки конструкційних матеріалів, зразки фіксаційних матеріалів, вивільнення мономеру з хімічних і світлотвердіючих композитів, особливості проходження полімеризаційних променів крізь стоматологічні конструктивні матеріали, визначення площі фіксуючих елементів адгезивних мостоподібних протезів по межі стикання із зубом, адгезивні мостоподібні протези.

Методи дослідження - технологічні і фізико-хімічні методи для оцінки фіксуючих матеріалів і конструкцій адгезивними мостоподібними протезами; санітарно-хімічні методи визначення безпеки фіксуючих матеріалів; клінічна оцінка ефективності протезування адгезивними мостоподібними протезами; статистичний - для оцінювання вірогідності одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше удосконалено і впроваджено нову конструкцію адгезивного мостоподібного протеза на підставі адгезивних властивостей світлотвердіючих композитів.

Встановлено, що інтенсивність поглинання світла, ініційованого полімеризаційною лампою, при проходженні його через стоматологічні акрилові пластмаси залежить від кольору, прозорості, товщини і ступеня обробки пластмасових зразків.

Встановлено необхідну площу фіксуючих елементів адгезивного мостоподібного протеза для різних композиційних матеріалів і обґрунтовано можливість забезпечення їх фіксації до твердих тканин зуба.

Вперше розроблено класифікацію дефектів твердих тканин зубів, яка дає змогу об'єктивно оцінити стан кожного окремого зуба і призначити оптимальну конструкцію протеза.

Встановлено, що світлотвердіючі композити після полімеризації виділяють набагато менше мономеру, порівняно з матеріалами хімічного тверднення. Завдяки проведеним санітарно-хімічним дослідженням композиційних матеріалів вперше обґрунтовано необхідність застосування світлотвердіючих композитів для фіксації адгезивних мостоподібних протезів.

Практичне значення одержаних результатів. Для фіксації адгезивних мостоподібних протезів цілком придатні світлотвердіючі композити, однак, для їх використання необхідне змінення конструктивного матеріалу адгезивного мостоподібного протеза і якості його обробки.

Запропонована конструкція адгезивного мостоподібного протеза передбачає можливість твердіння світлотвердіючого фіксуючого композиту у ротовій порожнині.

Для забезпечення якості фіксації необхідно користуватися запропонованим режимом полімеризації світлотвердіючого матеріалу з урахуванням фізичних параметрів конструкції.

Запропонована конструкція адгезивного мостоподібного протеза і методика його виготовлення придатна для швидкого і якісного заміщення обмежених дефектів, особливо, в умовах масового протезування.

Конструктивні особливості адгезивного мостоподібного протеза обґрунтовані математично і потребують використання розроблених таблиць стосовно подовжніх розмірів елементів конструкції.

Отримано деклараційний патент на винахід “Зубний протез” (№ 37129 А від 16. 04. 2001).

Результати наукових розробок впроваджені в ортопедичних відділеннях ДМСП №1, м. Ясинувата Донецької області, м. Костянтинівки Донецької області, м. Краматорська Донецької області, м. Артемівська Донецької області, м. Дружківки Донецької області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зібрано необхідний обсяг дисертаційного матеріалу, проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, сформульовано мету та задачі дослідження, створено програми проведення й аналізу методів клінічних та експериментальних досліджень. Особисто автором у 62 пацієнтів відновлено 89 зубів адгезивними мостоподібними протезами по розробленій методиці. Проведено динамічні клінічні дослідження пацієнтів при повторних обстеженнях через 1 і 3 місяці, 1 та 2 роки. Власноруч написано усі розділи роботи. Проведено аналіз та узагальнення результатів експериментальних і клінічних досліджень, зроблено наукові висновки та надано практичних рекомендацій.

Клінічні й експериментально-теоретичні дослідження проведені особисто автором на кафедрі ортопедичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького під керівництвом завідувача кафедри ортопедичної стоматології, д.мед.н., професора В.А. Кльоміна.

Санітарно-хімічні дослідження проведені автором разом зі співробітниками науково-дослідної лабораторії математичного і фізичного моделювання при кафедрі фізики Приазовського державного технічного університету (зав. кафедрою д.фіз-мат. наук, професор Стиров В.В.).

Статистичну обробку автором здійснено в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького, кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров'я, зав. кафедрою д.мед.н., професор Агарков В.І.

Самостійно давав оцінку ефективності ортопедичного лікування та його віддалених результатів протягом двох років, самостійно сформулював основні висновки і практичні рекомендації.

У друкованих працях, опублікованих із співавторами, конкретний особистий внесок здобувача полягає у наступному: автором особисто проведено огляд літератури з досліджуваної теми, зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку одержаних даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено і обговорено на науково-практичних конференціях лікарів-стоматологів Донецького осередку Асоціації стоматологів України “Сучасні аспекти стоматології” (м. Донецьк, 2000), “Сучасні технології лікування та профілактики в практичній стоматології” (м. Донецьк, 2001), на міжнародній науково-практичній конференції “Стоматологія на межі тисячоліть (досягнення, проблеми, перспективи)” (м. Одеса, 2000), на всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні методи реабілітації ортопедичних і ортодонтичних хворих” (м. Полтава, 2002).

Основні матеріали і результати досліджень за темою дисертації апробовані на кафедрі ортопедичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького та на апробаційній раді №2 Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, усі в журналах затверджених ВАК України. Отримано деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 127 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, до якого увійшли 157 джерел, з яких 71 викладено українською та російською мовами, а 86 - іноземною. Фактичні дані наведено в 15 таблицях, робота ілюстрована 19 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження санітарно-хімічного показника (вивільнення мономеру) полімерних фіксуючих матеріалів було проведене “in vitro”. Мета дослідження: дати в експерименті порівняльну оцінку зразкам полімерних композиційних матеріалів на предмет вимивання, вивільнення після полімеризації складових частин зі зразків, для визначення клінічних показників щодо конкретних ситуацій, використовуючи їх при протезуванні адгезивними мостоподібними протезами.

Досліджено композити хімічного тверднення: Компомокс, Альфа-Дент, Кристаллайн, Юпіфіл, Консайз, Дегуфіл, Латіфіл, Евікрол; та композити світлового тверднення: Геркулайт, Продиджі, Дегуфіл, Дефініт. Було досліджено також два композиційні матеріали марки Charisma фірми “Kulzer”, один з досліджених композитів (паста-паста) був матеріалом хімічного тверднення, а інший (паста) - матеріалом світлового тверднення, що містять однаковий наповнювач - барієво-алюмінієво-борно-силікатне скло (0,02...2 мкм) і високодисперсний двоокис кремнію (0,02...0,07мкм).

Усього було вивчено 70 зразків (по 5 кожного композиту). Полімеризацію композитів світлового тверднення проведено полімеризаційним апаратом для терапевтичної стоматології “Translux EC” фірми “Kulzer” (Німеччина). Експозицію тверднення досліджуваних матеріалів проведено згідно з інструкцією до кожного композиту.

Дослідження санітарно-хімічного показника (вивільнення мономеру) здійснювали на спектрометрі “UV - VIS Specorol” (Японія), чутливість якого дозволяє визначити мікрочастку мономеру порядку 10-5 - 10-6.

При дослідженні втрати потужності світлового потоку метою було вивчення змінювання світлового потоку при проходженні його крізь зразки акрилових пластмас різних кольорів, ступеня прозорості і обробки, оскільки основною перешкодою до використання світлотвердіючих матеріалів для фіксації адгезивних мостоподібних протезів є втрата світлового потоку, що спричиняє твердіння композиту при проходженні крізь фіксуючі елементи адгезивних протезів. Зразки для дослідження виконано із безколірної базисної пластмаси і пластмаси для незнімних протезів “Сінма-М”, кольору №6 та №16. Форма зразків - диски, діаметром 12 мм і завтовшки від 1 до 5 мм (усього 105 зразків). При дослідженні втрати потужності світлового потоку використовували фотополімеризатори “Heliolux”, “AURORA”, “Litex 680” та цифровий вимірювач інтенсивності фотополімеризаторів “Master - Lux”, який роздільно контролює рівні синього (корисного) світла та інфрачервоного (теплового) випромінювання.

Обґрунтування фіксуючих елементів адгезивного мостоподібного протеза по межі зіткнення з зубом та величину площі контакту адгезивного протеза до твердих тканин зубів, при використанні різних фіксуючих систем, визначали шляхом розрахунку мостоподібного протеза як балку на двох опорах по типу шарнірно закріпленої. Реакції опор будуть силами, які впливають на міцність з'єднання і будуть основними при розрахунку. При розрахунках нами прийнято, що на протез діє сила, рівнодійна розподілених сил, що виникають під час жування. Сила, що діє на зуб у вертикальній площині з боку мостоподібного протеза, спричинює у фіксуючому з'єднанні деформацію зсуву. Ця задача розв'язана з урахуванням системно-структурного міцнісного аналізу, який бере до уваги як геометрію, так і міцнісні характеристики (Г.С.Варданян, 1995).

Опис клінічних спостережень, що дозволяють оцінити якісний аспект заміщення дефектів зубних рядів адгезивними мостоподібними протезами, грунтується на аналізі результатів обстеження 62 пацієнтів, яким було проведено ортопедичне лікування 74 адгезивними мостоподібними протезами. Вік спостережуваних пацієнтів від 18 до 65 років. Чоловіків - 27, жінок - 35. Більшість з них мають раніше встановлені у роті протези і тому могли більш об'єктивно дати загальну порівняльну оцінку виготовлення протезів. Як опорні елементи адгезивних мостоподібних протезів, використано адгезивні накладки з язикового боку (147 випадків), адгезивні накладки з оклюзійної поверхні (7 випадків), адгезивні накладки з вестибулярного боку (2 випадки), кільцеві адгезивні накладки (9 випадків). При наявності в опорних зубах пломб або каріозних порожнин їх препарували відповідно до вимог, що ставляться до порожнин під вкладки, і вкладки використовували як опорні елементи, з'єднані з адгезивними накладками (3 випадки).

Обстеження хворих, які надійшли до клініки на протезування, ми проводили за схемою, прийнятою у нашій клініці. Оцінку жувальній ефективності давали вдаючись до проби Рубінова, стан тканин пародонта - за допомогою проби Шіллера-Писарєва, порушення фіксації адгезивних мостоподібних протезів визначали за допомогою йодної проби (Ю.Ф. Браженко, 1988). Для вимірювання сили жувального тиску і витривалості к тиску опорних тканин зубу проводили гнатодинамометричні дослідження. Стан пульпи опорних зубів оцінювали за допомогою електроодонтодіагностики.

Статистична обробка даних проводилась за допомогою методів математичної статистики з використанням t-критерію Ст'юдента, коефіцієнту конкордації та коефіцієнту кореляції.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження санітарно-хімічного показника виявили, що усі досліджені сучасні композиційні матеріали містять залишкові мономери після затвердження, котрі вимиваються з них, тобто вони створюють загрозу загибелі пульпи та виникнення захворювань пародонту при фіксації на них адгезивних мостоподібних протезів. Але найменшу кількість виділеного мономеру виявлено у композиту світлового тверднення. Дослідження матеріалу “Charisma” хімічного та світлового тверднення, які відрізнялись тільки способом полімеризації, також підтвердили, що матеріал світлового тверднення виділяє мономеру на 20-30% менше після полімеризації у різні строки дослідження, ніж хімічний композиційний матеріал (р<0,01). Тому при фіксації адгезивних мостоподібних протезів краще віддавати перевагу матеріалам, які мають меншу кількість вивільнюваного мономеру, тобто композитам світлового тверднення, що зменшує негативну дію на навколишні тканини.

Результати вивчення зміни інтенсивності світлового потоку при проходженні його через зразки акрилових пластмас такі: для безколірної пластмаси при випромінюванні світла фотополімеризатором “Heliolux” при інтенсивності світлового потоку - синій спектр 578 мВт/см2, червоний спектр 56,1 мВт/см2, спостерігається зниження світлового потоку від 355,2±22,09 мВт/см2 синього спектра та 32,33±0,42 мВт/см2 червоного спектра, при проходженні крізь зразки товщиною 1,5мм, до 217,82±7,01 мВт/см2 синього спектра та 23,67±0,06 мВт/см2 червоного спектра при проходженні крізь зразки товщиною 5мм. Коефіцієнт кореляції для синього спектра r = -0,93; для червоного спектра r = -0,81. Вірогідність різниці між інтенсивністю світлового потоку, що пройшов крізь 1,5 мм и 5мм, для синього спектра p < 0,01, а для червоного p < 0,001. Для безколірної пластмаси при випромінюванні світла фотополімеризатором “AURORA” при інтенсивності світлового потоку - синій спектр 443,63 мВт/см2, червоний спектр 13,08 мВт/см2, спостерігається зниження світлового потоку від 270,21±4,11 мВт/см2 синього спектра та 8,73±0,001 мВт/см2 червоного спектра, при проходженні крізь зразки товщиною 1,5 мм, до 188,42±1,12 мВт/см2 синього спектра та 5,13±0,53 мВт/см2 червоного спектра при проходженні крізь зразки товщиною 5 мм. Коефіцієнт кореляції для синього спектра r = -0,78; для червоного спектра r = -0,6. Вірогідність різниці між інтенсивністю світлового потоку, що пройшов крізь 1,5 мм и 5 мм, для синього спектра p < 0,001, а для червоного p < 0,01. Для пластмаси “Сінма-М” колір №6 при випромінюванні світла фотополімеризатором “Heliolux” при інтенсивності світлового потоку - синій спектр 509,39 мВт/см2, червоний спектр 30,59 мВт/см2, спостерігається зниження світлового потоку від 162,36±14,82 мВт/см2 синього спектра та 9,31±0,00001 мВт/см2 червоного спектра, при проходженні крізь зразки товщиною 1мм, до 20,84±0,1 мВт/см2 синього спектра та 0 мВт/см2 червоного спектра при проходженні крізь зразки товщиною 4,1мм. Коефіцієнт кореляції для синього спектра r = -0,98; для червоного спектра r = -0,97. Вірогідність різниці між інтенсивністю світлового потоку, що пройшов крізь 1мм и 4,1мм, для синього і червоного спектрів p < 0,001. Для пластмаси “Сінма-М” колір №16 при випромінюванні світла фотополімеризатором “Heliolux” при інтенсивності світлового потоку синій спектр 509,39 мВт/см2, червоний спектр 30,59 мВт/см2, спостерігається зниження світлового потоку від 104,3±0,79 мВт/см2 синього спектра та 5,31±0,00004 мВт/см2 червоного спектра, при проходженні крізь зразки товщиною 1мм, до 0 мВт/см2 синього спектра та 0 мВт/см2 червоного спектра при проходженні крізь зразки товщиною 4,1мм. Коефіцієнт кореляції для синього спектра r = -0,9; для червоного спектра r = -0,81. Вірогідність різниці між інтенсивністю світлового потоку, що пройшов крізь 1мм и 4,1мм, для синього і для червоного спектрів p < 0,001.

Згідно з законом Бугера про проходження світла крізь різні матеріали, передбачається пряма залежність між проходженням світла крізь матеріал і його товщиною. Але в наших дослідженнях цього не спостерігалось. Тому було прийнято рішення провести дослідження світлового потоку, ініційованого полімеризаційною лампою, в залежності від ступеня обробки поверхні зразків прозорої пластмаси різної товщини. При випромінюванні світла фотополімеризатором “AURORA” синій спектр 440,4 мВт/см2, червоний спектр 13,1 мВт/см2, спостерігається зниження світлового потоку від 282,4±2,5 мВт/см2, при проходженні крізь зразки товщиною 2,1мм, до 218,5±1,2 мВт/см2 синього спектра при проходженні крізь зразки товщиною 4,1мм, та обробкою (шліфуванням) наждаком №100. Але при шліфуванні наждаками №180, №240, №400, №600, №2000 спостерігається постійне підвищення потужності світлового потоку синього спектра і при поліровці зразків вона вже складає 403,7±2,1 мВт/см2, при проходженні крізь зразки товщиною 4,1мм, та 424,9±2,4 мВт/см2 при проходженні крізь зразки товщиною 2,1мм.

При дослідженні інтенсивності світлового потоку залежно від товщини та ступеня обробки зразків прозорої пластмаси при проходженні крізь них світла було з'ясовано, що товщина фіксуючих елементів адгезивних мостоподібних протезів навіть у 4 мм, не являється перешкодою для повної полімеризації фіксуючого матеріалу, якщо він ретельно оброблений і відполірований. З цього випливає, що конструктивні елементи адгезивного мостоподібного протеза, при фіксації на світлотвердіючій матеріал, повинні бути зроблені з прозорого матеріалу і шліфувати та полірувати їх треба до фіксації, а не після її, як це робиться при протезуванні полімерними адгезивними мостоподібними протезами.

В основу удосконалення поставлено завдання створення зубного протеза, який дозволяє забезпечити необхідну ступінь фіксації адгезивного мостоподібного протеза при використанні світлотвердіючого фіксуючого матеріалу, який має багато переваг у зрівнянні з хімічним композитом, для чого опорні та фіксуючи елементи адгезивного мостоподібного протеза треба виготовлювати із прозорої пластмаси. Це дозволить майже без втрат забезпечити проникнення проміння, що спричиняє тверднення, скрізь конструкцію адгезивного мостоподібного протеза до фіксуючого світлотвердіючого композиційного матеріалу і полімеризувати його повністю. Забезпечення умов для полімеризування фіксуючого матералу сприяє оптимальній фіксації адгезивного мостоподібного протеза.

У процесі експериментальних досліджень з подальшою клінічною апробацією нами розроблено і запропоновано для практичної охорони здоров'я конструкцію та методику виготовлення адгезивних мостоподібних протезів, у яких проміжна частина та опорні елементи виготовлені із прозорого матеріалу. Етапи виготовлення такі: 1 - визначення кольору, форми, розміру штучного зуба; 2 - одержання відбитків; 3 - підготовка відтисків; 4 - відлиття моделей та загипсовка в оклюдатор; 5 - визначення межі опорних елементів адгезивного мостоподібного протеза; 6 - дентометричні вимірювання (вивчення площі опорних елементів); 7 - припасування штучного пластмасового зуба; 8 - виготовлення з воску адгезивного мостоподібного протеза; 9 - моделювання протеза; 10 - заміна воску на пластмасу; 11 - припасовка конструкції адгезивного мостоподібного протеза; 12 - вивчення стикання адгезивного протеза по оклюзійній поверхні, шліфування та полірування його; 13 - вибір матеріалу для фіксації та фіксація протеза; 14 - настановлення пацієнту.

Обстеження хворих після ортопедичного лікування адгезивними мостоподібними протезами в строк від 1 місяця до 2 років показують, що адаптація до них проходить значно швидше, ніж до традиційних мостоподібних протезів. Період адаптації складає 5 днів. Відзначимо, що хворі задоволені тим, що протези виготовлені без препарування опорних зубів і мають високі естетичні та функціональні показники. Через місяць після протезування при контрольному обстеженні порушення фіксації на жодному з опорних зубів не було. Після 3 місяців у одного (1,7%±1,7) із 57 пацієнтів відмічено порушення фіксації протеза на одному з опорних зубів. При наступному контрольному обстеженні пацієнтів через 12 місяців у 3 (6,7%±3,7) із 45 пацієнтів виявлено порушення фіксації адгезивних мостоподібних протезів на опорних зубах. Часткове порушення фіксації на одній з опор у двох пацієнтів трапилося внаслідок виникнення надмірних оклюзійних навантажень. У 3 хворих через 2,5 роки після ортопедичного лікування обмежених дефектів малої протяжності адгезивними мостоподібними протезами не виявлено їх відставання від опорних зубів, зміни кольору емалі та її структури в місцях, які прилягають до адгезивних накладок.

Після усунення малого дефекту зубного ряду адгезивним мостоподібним протезом у день фіксації жувальна ефективність підвищилась на 17,4%, а час жування скоротився на 3,1 секунди (р<0,05). Через п'ять днів після протезування різниця між жувальною ефективністю на інтактному боці і на боці дефекта, практично не спостерігалась і складала всього 0,7% (р<0,05), а час жування на 1,6 секунди було довшим (р<0,05), ніж на боці дефекту. У решті спостережень жувальна ефективність незначно підвищилась і складала понад 95%, як на боці, де встановлено протез, так і на інтактному боці (р<0,05).

Жувальна ефективність в секундах (загальна) проведена у той же час, показала значне зменшення часу жування з моменту фіксації адгезивного мостоподібного протеза через 1 рік до 33% (р<0,05), а, за даними жувальних проб, у відсотках вона підвищилась за один рік з моменту протезування на 18% (р<0,05).

Протягом періоду користування адгезивними мостоподібними протезами опорні зуби всіх пацієнтів не змінили показники електрозбудженості і реагували як і інші зуби. За пробою Шіллера-Писарєва не виявлено запалення ясенного краю опорних зубів та зубів антагоністів. Естетичні, функціональні та гігієнічні результати протезування також були задовільними.

Встановлено, що при відсутності одного бокового зуба зубний ряд значно втрачає на цьому боці жувальну ефективність, і майже все навантаження припадає на здоровий бік. При усуненні дефекту зубного ряду адгезивним мостоподібним протезом ефективність жування нормалізується через 5 діб.

Таким чином, на підставі проведених нами клінічних досліджень можна дійти висновку, що строки експлуатації адгезивних мостоподібних протезів досягають більше 2 років. У зв'язку з цим у більшості випадків адгезивні протези запропонованої нами конструкції можна віднести до тимчасових протезів пролонгованої дії. При протезуванні фронтальної ділянки нижньої щелепи, де знаходиться зона найменшого функціонального тиску, адгезивні мостоподібні протези необхідно застосовувати як метод постійного ортопедичного лікування.

Запропонований протез у порівнянні з відомими конструкціями має такі переваги: він є найбільш естетичним, тому що прозора пластмаса не створює естетичноі вади з боку порожнини рота; виготовлення його із прозорого матеріалу дозволяє промінню, яке спричиняє тверднення, проникати крізь фіксуючі елементи адгезивного мостоподібного протеза до композиційного світлотвердіючого матеріалу і полімеризувати його повністю; використовувані матеріали для конструкції зменшують вплив на тканини протезного ложа. Запропонований мостоподібний протез дозволяє вирішити проблему протезування за допомогою адгезивних мостоподібних протезів, застосовуючи для їх фіксації світлотвердіючий матеріал.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні конструкції адгезивного мостоподібного протезу, обгрунтуванні показань його застосування при обмежених дефектах зубного ряду, що дозволяє значно підвищити якість протезування.

1. На підставі літературних даних обґрунтовано необхідність удосконалення методики протезування адгезивними мостоподібними протезами для забезпечення можливості їх фіксації на світлотвердіючі композити.

2. Виявлено, що в усіх досліджуваних композиційних матеріалах мало місце вивільнення залишкового мономера від 1,8±0,01 мкг/мл до 10,2±0,055 мкг/мл, однак композиційні матеріали світлового твердіння виділяють на 20-30% менше мономера, ніж хімічні композити. Тому слід віддавати перевагу фіксування адгезивних мостоподібних протезів на світлотвердіючі матеріали.

3. Відмічено зменшення потужності світлового потоку, ініційованого полімеризаційною лампою при проходженні його крізь зразки акрилових пластмас від 578 мВт/см2 до повної втрати, що обумовлює можливість неповної полімеризації фіксуючого матеріалу і спричиняє наявність остаточного мономера та погану фіксацію адгезивного мостоподібного протеза. Також встановлено лінійну залежність між ступенем обробки протеза і зміною потужності світла, ініційованого полімерзаційною лампою.

4. При використанні різних фіксуючих систем визначено величину площі контакту адгезивного протеза до твердих тканин зубів для оптимального вибору фіксуючих систем, яка залежить від групи зубів та розміру дефекту і складає у фронтальній ділянці від 8 до 12 мм2, у боковій - від 11 до 20 мм2.

5. Удосконалено конструкцію і клінико-лабораторні етапи протезування адгезивним мостоподібним протезом шляхом виготовлення його опорних і фіксуючих елементів із прозорої пластмаси, що створює можливість використання фотокомпозитів для оптимальної фіксації адгезивного мостоподібного протеза. Все це забезпечує підвищення жувальної ефективності після протезування на 13,8%, а час жування зменшується на 4,3 секунди.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Для фіксації адгезивних мостоподібних протезів цілком придатні світлотвердіючі композити, однак, для їх використання потрібне змінення конструктивного матеріалу адгезивного мостоподібного протеза і якості його обробки.

2. Запропонована конструкція адгезивного мостоподібного протеза передбачає можливість твердіння фіксуючого композиту у ротовій порожнині.

3. Для забезпечення якості фіксації необхідно користуватися запропонованим режимом полімеризації світлотвердіючого матеріалу з урахуванням фізичних параметрів конструкції.

4. Запропонована конструкція адгезивного мостоподібного протеза і методика його виготовлення придатна для швидкого і якісного заміщення обмежених дефектів, особливо, в умовах масового протезування.

5. Конструктивні особливості адгезивного мостоподібного протеза обгрунтовані математично і потребують використання розроблених таблиць стосовно подовжних розмірів елементів конструкції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Жданов В.Є., Кльомін В.А., Озерова Т.Л. Адгезивний мостовидний протез // Вісник стоматології. - 2000. - №5(29). - С.154-155. Здобувачем особисто вивчена, проаналізована та систематизована література з питань різних методик протезування адгезивними мостоподібними протезами; розроблена конструкція адгезивного протеза, клінічні та технічні етапи його виготовлення.

2.Сравнение санитарно-химических показателей полимерных пломбировочных материалов химического и светового отвердения / В.Е. Жданов, В.А. Клёмин, П.В. Ищенко, Т.Л. Озерова. // Вісник стоматології. - 2000. - №2(26). - С.3-4. Здобувачем особисто проведено літературний огляд по досліджуваній тематиці та зроблений його аналіз; проведено підготовка зразків полімерних фіксуючих матеріалів для дослідження вивільнення мономеру; проведено статистичну обробку одержаних даних.

3.Обоснование конструкции адгезивных мостовидных протезов по границе соприкосновения с зубом / В.Е. Жданов, И.С. Ковальчук, В.А. Клёмин, Т.Л. Озерова // Вісник стоматології. - 2001. - №3(31). - С.18-20. Здобувачем особисто проведено літературний огляд по показникам адгезії різних фіксуючих матеріалів; проведені математичні розрахунки; надані практичні рекомендації.

4.Павленко В.М., Клёмин В.А., Жданов В.Е. Комплексная морфо-функциональная и клиническая оценки состояния зуба с дефектом твёрдых тканей // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1996. - Т.5, №2. - С.225-226. Здобувачем особисто проведено літературний огляд по досліджуваній тематиці та зроблен його аналіз; проведено набір клінічного матеріалу, розроблена класифікація дефектов твердих тканин зубів.

5.Клёмин В.А., Жданов В.Е., Озерова Т.Л. Состояние реактивной тревожности у пациентов при снятии анатомических оттисков // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2000. - №1(7). - С.101-103. Здобувачем особисто проведено набір пацієнтів з дефектами зубних рядів, проведено вимірювання стану тривоги у пацієнтів за допомогою опитувача Спілбергера.

6. Пат. 37129 А Україна, А61С13/00. Зубний протез: Деклараційний патент України 37129 А Україна, А61С13/00. Жданов В.Є., Кльомін В.А., Озерова Т.Л.; Донецький державний медичний універсітет ім. М. Горького (UA). - №2000031678; Заявл. 24.03.2000; Опубл. 16. 04. 2001, Бюл. № 3. Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь в розробці, опису винаходу, та оформленні до друку.

АНОТАЦІЯ

Жданов В.Є. Удосконалення протезування дефектів зубних рядів адгезивними мостоподібними протезами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2002.

Дисертація присвячена питанням протезування адгезивними мостоподібними протезами. Вивчено санітарно-хімічний показник хімічних і світлотвердіючих фіксуючих матеріалів. Проведені експериментальні дослідження на втрату потужності світлового потоку залежно від матеріалу адгезивного протеза. Шляхом розрахунку встановлено необхідну площу фіксуючих елементів адгезивного мостоподібного протеза для різних композиційних матеріалів і обґрунтовано можливість забезпечення їх фіксації до твердих тканин зуба, використовуючи фотокомпозити. На підставі клінічного оцінювання доведено ефективність використання розробленого адгезивного мостоподібного протеза при заміщенні включених дефектів зубних рядів. На основі експериментальних і клінічних досліджень показано переваги протезування адгезивними мостоподібними протезами, фіксованими на світлотвердіючий композиційний матеріал.

Ключові слова: адгезивний мостоподібний протез, стоматологічні фіксаційні матеріали.

АННОТАЦИЯ

Жданов В.Е. Усовершенствование протезирования дефектов зубных рядов адгезивными мостовидными протезами. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 2002.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования протезирования адгезивными мостовидними протезами. Изучен санитарно-химический показатель (высвобождение мономера) у химических и светотвердеющих фиксирующих материалов. Проведенные исследования показали, что высвобождение остаточного мономера наблюдалось во всех исследуемых образцах, во все сроки исследования. Однако у композиционных материалов светового отвердения отмечено высвобождение на 20-30% меньше мономера, чем у химических композитов (р<0,05). При исследовании двух композиционных материалов марки “Charisma” фирмы “Kulzer”, которые имеют в своём составе одинаковый наполнитель - бариево-алюминиево-борно-силикатное стекло (0,02...2 мкм) и высокодисперсную двуокись кремния (0,02...0,07 мкм), но один из которых - материал химической полимеризации, а второй - материал световой полимеризации, также подтверждают, что из материала световой полимеризации выделяется гораздо меньше мономера, чем из химического композита.

При исследовании потери мощности светового потока целью было изучение изменения его мощности при прохождении через образцы акриловых пластмасс разных цветов, степени прозрачности и обработки, поскольку основным препятствием к использованию светотвердеющих материалов для фиксации адгезивных мостовидных протезов является потеря мощности светового потока, который инициирует полимеризацию при прохождении сквозь фиксирующие элементы адгезивных протезов. Образцы для исследования выполнены из бесцветной базисной пластмассы и пластмассы для несъёмных протезов “Синма-М”, цвет №6 и №16.

Проведенные экспериментальные исследования по потери мощности светового потока в зависимости от толщины и степени обработки материала, используемого для изготовления фиксирующих элементов адгезивного мостовидного протеза, показали, что толщина протеза из бесцветной пластмассы даже в 4 мм не является преградой для обеспечения полной полимеризации композиционного светотвердеющего фиксирующего материала, особенно, если протез тщательно обработан и отполирован. Из этого следует, что адгезивный мостовидный протез нужно шлифовать и полировать до фиксации, а не после её как это делается при прямом способе изготовления полимерных адгезивных мостовидных протезов.

Обоснование фиксирующих элементов адгезивного мостовидного протеза по границе соприкосновения с зубом и величину площади контакта адгезивного протеза к твёрдым тканям зубов, при использовании различных фиксирующих систем, определяли путём расчёта мостовидного протеза как балки на двух опорах по типу шарнирно закреплённой.

Установлена необходимая площадь фиксирующих элементов адгезивных мостовидных протезов для различных композиционных материалов и обоснована возможность их применения для фиксации адгезивных мостовидных протезов.

На основании клинических наблюдений приведена оценка эффективности использования разработанного адгезивного мостовидного протеза при замещении включенных дефектов зубных рядов.

Клинические наблюдения, что позволяют оценить качественный аспект замещения дефектов зубных рядов адгезивными мостовидными протезами, основывается на анализе результатов обследования 62 пациентов, которым было проведено ортопедическое лечение 74 адгезивными мостовидными протезами.

Возраст наблюдаемых пациентов от 18 до 65 лет, мужчин - 27, женщин - 35. Большая часть из них имели раньше вставленные в рот мостовидные протезы и потому могли более объективно дать общую сравнительную оценку изготовления протезов. Как опорные элементы, использовались адгезивные накладки из бесцветной пластмассы с язычной стороны, адгезивные накладки с окклюзионной поверхности, адгезивные накладки с вестибулярной стороны, кольцевые адгезивные накладки. Обследование пациентов после ортопедического лечения адгезивными мостовидными протезами в сроки от 1 месяца до 2 лет показали, что адаптация к ним наступает значительно быстрее, чем к традиционным мостовидным протезам.

Усовершенствованная конструкция и клинико-лабораторные этапы изготовления адгезивного мостовидного протеза, путём изготовления его опорных и фиксирующих элементов из прозрачной пластмассы, позволяет с потерей 5-10% обеспечить проникновение светотвердеющих лучей сквозь конструкцию адгезивного мостовидного протеза к фиксирующему светотвердеющему композиционному материалу и полимеризовать его.

Ключевые слова: адгезивный мостовидный протез, стоматологические фиксирующие материалы.

SUMMARY

Zhdanov V.Y. Development of making prosthetic appliances for dentition defects by adhesive dental bridges. - Manuscript. Dissertation on submittion of scientific degree of medical sciences candidate for speciality: 14.01.22 - stomatology. - Ukranian medical stomatological academy, Poltava, 2002.

The thesis deals with the problems of prosthetics by adhesive dental bridges. The toxicity of chemical and light-hardening fixing materials was studied. Experiments for a loss of the light flow power depending on the design and adhesive denture material were made. By calculating the necessary area of the fixing elements of adhesive dental bridges for various composite materials was established and a possibility of their application for fixation on the tooth hard tissues was substantiated. Clinical assessment of the efficacy of employment of the developed adhesive dental bridge in case of replacement of limited defects of dentition. The experimental and clinical studies demonstrated advantages of making prosthetic appliances by adhesive dental bridges fixed on a light-hardening composite material.

Key words: adhesive dental bridges, dental fixing materials.

Размещено на Allbest.ru

...