Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Окремі показники, що характеризують стан харчування та вплив свинцю і нітратів на організм. Їх комбінаційно допустима добова доза. Алгоритм вивчення фактичного харчування і трансаліментарного хімічного навантаження й наслідків їх впливу на організм дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	22.06.2014
Размер файла	49,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство охорони здоров'я України

Львівський державний медичний університет

імені Данила Галицького

14.02.01 - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Кіцула Любов Михайлівна

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті

імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник

Доктор медичних наук, професор

Федоренко Віра Іларіонівна,

Львівський державний медичний університет

імені Данила Галицького, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією

офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування

Доктор медичних наук, професор Мізюк Михайло Іванович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач

кафедри загальної гігієни та екології

Провідна установа

Інститут гігієни і медичної екології імені О.М.Марзеєва АМН України

Захист відбудеться 20.02. 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий ‹‹ 19 ›› січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Федорів Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема здоров'я дітей і підлітків в Україні належить до найважливіших медико-соціальних проблем, оскільки за останні роки виявилися стійкі тенденції до його погіршення (Пономаренко В.М., 1994; Богатырёва Р.В. и соавт., 1997; Гойда Н.Г., 1997 та ін.).

Раціональне харчування є однією з найбільш важливих і ефективних передумов, які впливають на ріст і розвиток дітей, визначають їх гармонійний фізичний розвиток, оптимальне функціонування всіх органів та систем, адаптаційно-компенсаторні можливості організму і рівень здоров'я дитячої популяції (Кульчицька В.П. і співавт., 1992-1997; Сердюк А.М., 1993; Лук'янова О.М., 1996; Богатирьова Р.В., 1998; Гуліч М.П. і співавт., 2000 та ін.). На жаль за останні роки якість харчування дітей значно погіршилася. Змінилася структура добових продуктових наборів, зменшилося споживання м'ясних і молочних продуктів, овочів і фруктів серед різних організованих колективів дітей і підлітків. Це призвело до значного відхилення від рекомендованих норм фізіологічної потреби в основних нутрієнтах і енергоцінності раціонів, недостатнього і розбалансованого харчування. Наслідками такого харчування є порушення харчового статусу дітей, виникнення гіповітамінозів і гіпомікроелементозів, зниження імунітету, погіршення показників фізичного і розумового розвитку, зростання захворюваності на дефіцитні анемії, ендемічний зоб, остеопорози та інші неінфекційні захворювання аліментарного та аліментарнозумовленого характеру (Кульчицька В.П., 1993; Штабський Б.М. і співавт, 1995; Ferrante Е. et al., 1995; Roma Е., 1995; Спиричев В.П., 1996; Беседина А.А., 1997; Баранов А.А., 1997; Гончарук А.А. и соавт., 1997; Dixon L.В., 1997; Гулич М.П., 1999; Гуліч М.П. і співавт., 2000-2001 та ін).

Значне погіршення екологічної ситуації і забруднення харчових продуктів токсичними речовинами, зокрема токсичними елементами і нітратами, призводить до їх надходження в організм дітей з раціонами харчування іноді в кількостях, що перевищують допустимі рівні. На фоні неповноцінного харчування токсичні елементи (свинець, кадмій, ртуть, миш'як тощо) сприяють поглибленню патології з аліментарним фактором ризику та розвитку екопатологічних станів. Саме діти дошкільного віку належать до групи ризику виникнення синдрому екологічної дезадаптації та екопатології. Проблема токсикологічної безпеки дітей поки що залишається не вирішеною. Досі офіційно не затверджені розроблені допустимі добові дози (ДДД) токсичних елементів, потребують перегляду їх гранично допустимі концентрації (ГДК) у харчових продуктах, відсутні рекомендації по застосуванню індивідуальних нормативів ксенобіотиків при їх сумісній дії (Штабський Б.М. і співавт., 1990-1995; Вельтищев Ю.Е. и соавт., 1992; Безруков Л.О., 1995; Winneke G., 1996; Сердюк А.М., 1997; Трахтенберг І.М., 1997; Зербіно Д.Д. і співавт, 1998; Полька Н.С. и соавт., 1998; Трахтенберг І.М. і співавт., 1998; Штабський Б.М., 1998; Ильченко И.Н. и соавт., 1999; Рублевська Н.І., 1999; Bruening К. et al., 1999; Матасар І.Т., 2000 та ін.). Погіршення стану здоров'я дітей з урахуванням соціально-економічних умов та екологічної ситуації передбачається і в наступні роки (Нагорна А.М. і співавт., 1997; Сердюк А.М., 1998 та ін.). Така ситуація потребує паралельного токсиколого-гігієнічного вивчення і оцінки фактичного харчування дітей та трансаліментарного надходження токсичних речовин з урахуванням їх комбінованої дії та аналізу взаємозв'язку між фактичним харчуванням, надходженням ксенобіотиків і здоров'ям дітей з метою обгрунтування адекватних профілактичних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота затверджена на вченій раді медико-профілактичного факультету Львівського державного медичного інституту (Протокол № 3 від 15 листопада 1995 року) і є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри гігієни та профілактичної токсикології Львівського державного медичного інституту (№ державної реєстрації 0195U006509, 1992-1997 рр.) та виконувалась в рамках Національної програми “Діти України” згідно з Програмою комплексних заходів по виконанню Національної програми, затвердженою головою координаційної ради Львівської облдержадміністрації з питань дітей та молоді (Протокол № 1 від 12 червня 1997 року), а також як складова частина сумісної науково-дослідної роботи з Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією.

Мета роботи - на основі гігієнічної оцінки харчування, трансаліментарного надходження важких металів і нітратів та оцінки фізичного розвитку дітей дошкільного віку в організованих колективах обгрунтувати шляхи оптимізації харчування та запобігання негативного впливу ксенобіотиків на організм дітей, розробити стандарти фізичного розвитку.

Задачі дослідження. Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити в динаміці та оцінити стан харчування дітей в дошкільних установах м. Львова і області.

2. Визначити вміст важких металів і нітратів у раціонах дітей лабораторними методами та оцінити рівні їх трансаліментарного надходження в організм дітей.

3. Визначити у біосубстратах дітей (кров, сеча) окремі показники, що характеризують стан харчування та вплив свинцю і нітратів на організм.

4. Оцінити надійність чинних ГДК токсичних елементів у продовольчій сировині і харчових продуктах.

5. Вивчити в токсикологічних дослідженнях особливості комбінованої дії нітратів, нітритів і свинцю та експериментально обгрунтувати комбінаційну допустиму добову дозу нітрату і нітриту натрію.

6. Розробити стандарти та оцінити фізичний розвиток міських дітей і дітей сільської місцевості.

7. На основі отриманих даних побудувати алгоритм поєднаного вивчення фактичного харчування і трансаліментарного хімічного навантаження та наслідків їх впливу на організм дітей, визначити організаційні напрямки поліпшення харчування і забезпечення хімічної безпеки дітей.

Об'єктом дослідження є харчування дітей дошкільного віку, трансаліментарне надходження важких металів і нітратів, фізичний розвиток дітей. гігієнічний харчування хімічний організм

Предметом дослідження є якість та хімічна безпека раціонів, окремі показники порушення стану здоров'я дітей.

Методи дослідження. Для вивчення стану харчування дітей розрахунковим методом проведений аналіз меню і меню-розкладок. Дублікати добових раціонів досліджували із використанням хімічних лабораторних методів (вміст білків визначали методом К'єльдаля, жирів - екстракційним методом), розрахункових (вміст вуглеводів, енергоцінність), титраційний (вміст мінеральних речовин: кальцію, магнію, фосфору і вітаміну С), атомно-абсорбційний (вміст металів), колориметричний (вміст миш'яку і нітратів). Показники стану здоров'я вивчали з використанням антропометричних методів (зріст, маса тіла), гематологічних (визначення вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів), біохімічних (вміст метгемоглобіну в крові, заліза у сироватці крові, ?-АЛК, нітратів і вітаміну С у сечі). В експериментальних дослідженнях на білих щурах використовували токсикологічні, фізіологічні, біохімічні методи. Обробку отриманих результатів проводили із використанням загальноприйнятих математико-статистичних методів.

Наукова новизна роботи. Вперше паралельно вивчено і проаналізовано стан харчування дітей у дошкільних установах, трансаліментарне надходження важких металів і нітратів та фізичний розвиток дітей. Встановлено, що харчування дітей нераціональне і незбалансоване, фактичне надходження свинцю і кадмію перевищує ДДД. Вперше розроблено стандарти фізичного розвитку дітей сільської місцевості Львівської області. З'ясовано, що більш значні відхилення від нормального фізичного розвитку спостерігаються у дітей сільської місцевості. Встановлено особливості взаємозв'язку між вмістом свинцю у харчових раціонах і ранніми ознаками його дії на організм. Доведено, що діти знаходяться в стані легкої білково-енергетичної недостатності, полігіповітамінозу, полігіпомікроелементозу та хронічної свинцевої інтоксикації. Підтверджено необхідність зниження існуючих ГДК важких металів у продуктах харчування. Вперше у підгострих дослідах вивчено і встановлено закономірності комбінованої дії нітратів, нітритів і свинцю, запропоновано орієнтовну ДДД для нітриту натрію. Обгрунтовано комбінаційну ДДД нітрату й нітриту натрію. Дістали подальший розвиток застосування формули сумаційної токсичності при одночасному надходженні нітриту й нітрату натрію та висновок про необхідність вважати індикаторною речовиною для сумішей найбільш кумулятивну, а також застосування адекватного способу (способу сумації ефектів або сумації доз) оцінки комбінованої дії.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень розроблено стандарти фізичного розвитку дітей м. Львова і дітей сільської місцевості за показниками зросту і маси тіла. Матеріали стандартів фізичного розвитку та оцінки дітей м. Львова (1995-1996 рр.) та області (1998-1999 рр.) подано до Інституту гігієни та медичної екології імені О.М.Марзеєва для включення у Проект збірника “Фізичний розвиток дітей різних регіонів України. Випуск 2. Міські дошкільники” (Довідка). Методичні рекомендації з вивчення фізичного розвитку та стандарти дітей дошкільного віку сільської місцевості впроваджено у роботу відділення гігієни дітей і підлітків Львівської обласної СЕС (Акт впровадження від 20 вересня 2001 р.) та Волинської обласної СЕС (Акт впровадження від 25 вересня 2001 р.) і використовуються медичними працівниками.

Матеріали з вивчення стану харчування та фізичного розвитку дітей сільської місцевості передано до координаційної ради Львівської облдержадміністрації з питань дітей та молоді згідно з виконанням комплексу заходів Національної програми “Діти України” у Львівській області. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедри загальної гігієни з екологією (Акт впровадження від 14 вересня 2001 р.) та кафедри гігієни і профілактичної токсикології (Акт впровадження від 17 вересня 2001 р.) Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри загальної гігієни та екології Вінницького державного медичного університету імені М.П.Пирогова (Акт впровадження від 20 вересня 2001 р.). Розроблено навчально-методичний посібник до практичних занять з розділу гігієни харчуваня для студентів медичного факультету та лікарів-інтернів: “Фізіолого-гігієнічна та еколого-токсикологічна оцінка харчування дітей і підлітків. Профілактика аліментарних і трансаліментарних захворювань у дітей”, Львів (1999 р.).

Особистий внесок здобувача. Організацію вивчення харчування, фізичного розвитку та обстеження дітей здійснено за сприяння Львівської обласної СЕС. Забір крові у дітей та визначення вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та заліза у сироватці крові проведено сумісно з спеціалізованою дитячою лікарнею з проблем Чорнобиля м. Львова. Лабораторні визначення основних нутрієнтів, токсичних елементів і нітратів у дублікатах раціонів харчування проведено на базі лабораторії Львівської обласної СЕС сумісно з лікарями О.Гриновець і А.Табакар. Автором особисто проведено: викопіювання меню-розкладок, даних про зріст і масу тіла дітей з карт їх індивідуального розвитку та самостійне антропометричне обстеження частини дітей; обробка анкет фізичного розвитку дітей сільської місцевості; забір сечі у дітей та визначення вмісту вітаміну С, ?-АЛК, нітратів, визначення у крові метгемоглобіну; експериментальні токсикологічні дослідження; самостійно опрацьовано і проаналізовано весь матеріал, представлений у роботі; обгрунтовано алгоритм поєднаного вивчення харчування і трансаліментарного надходження ксенобіотиків, висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародному форумі Fogarty International center Environmental Research Forum (Львів, 1997); науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології” (Київ, 1998); “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999); республіканській конференції “Актуальні проблеми токсикології” (Київ, 1999); міжнародній науковій конференції студентів і молодих лікарів (Львів, 1999); міжнародній науковій конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей” (Полтава, 2000); першому з'їзді токсикологів України (Київ, 2001); науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гігієни і медичної екології” (Київ, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з яких 5 - у фахових наукових виданнях, 10 - у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 231 сторінці комп'ютерного друку (основна частина 122 сторінки), ілюстрована 17 рисунками та 50 таблицями. Бібліографічний опис містить 303 вітчизняних і зарубіжних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Досягнення поставленої перед нами у роботі мети і виконання намічених завдань проводилось у чотирьох взаємопов'язаних між собою напрямках досліджень.

Перший напрямок досліджень включав вивчення і оцінку якості харчування дітей дошкільних установ (ДУ) м. Львова та Львівської області паралельно розрахунковим (за меню-розкладками) і лабораторним методами. Харчування дітей вивчали протягом 1994-1999 рр. у 30 ДУ м. Львова та 6 Ду Львівської області (м. Радехів, м. Сокаль, с.м.т. Соснівка, м. Червоноград) із 4- і 3-разовим харчуванням згідно з офіційними рекомендаціями (Методические рекомендации № 2967-84, М., 1984; Методические рекомендации № 4265-87, М., 1987). Набори харчових продуктів для дітей порівнювали з офіційно рекомендованими нормами споживання, затвердженими МОЗ україни у 1995 році, № 5.03.04/958. Оцінку забезпечення дітей харчовими речовинами і енергією проводили порівняно з рекомендованими нормами фізіологічних потреб у харчових речовинах і енергії, затвердженими у 1991 р., за окремими показниками отримані результати порівнювали з Національними Нормами фізіологічних потреб, затвердженими у 1999 р. При оцінці 3-разового харчування дітей орієнтувалися на 75-80 % забезпечення від добової потреби. Всього проаналізовано (за 19 показниками: білки, жири, вуглеводи, енергетична цінність, пектин, мінеральні речовини: Са, Мg, Р, Fе, Сu, Zn, вітаміни: А, ?-каротин, В1, В2, РР, С) 2189 меню-розкладок, зокрема у ДУ м. Львова із 4-разовим харчуванням 688 меню-розкладок, із 3-разовим - 1069 меню-розкладок і 432 меню-розкладки у ДУ області. Вміст основних нутрієнтів (білки, жири, вуглеводи, енергетична цінність) визначали загальноприйнятими лабораторними методами (Методические рекомендации № 4287-86, М., 1986), кальцію, магнію, фосфору і вітаміну С - титраційним методом, заліза, міді, цинку - атомно-абсорбційним методом згідно (ГОСТ 30178-96) у 544 добових раціонах, зокрема при 4-разовому харчуванні у 229 раціонах, при 3-разовому харчуванні у 223 раціонах ДУ м. Львова та 92 раціонах ДУ області.

Другий напрямок досліджень включав розрахункове (за меню-розкладками) визначення у раціонах дітей вмісту свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку і нітратів за умови їх вмісту у харчових продуктах на рівні чинних ГДК і максимально допустимих рівнів (МДР) (СанПиН 42-423-4089, М., 1986, СанПиН 42-123-4619-88, М., 1988) та лабораторне визначення зазначених ксенобіотиків у дублікатах добових раціонів згідно з вимогами офіційних нормативних документів (ГОСТ 26929-86; ГОСТ 30178-96; Методические указания по определению содержания общей ртути в пищевых продуктах методом беспламенной атомной абсорбции, М., 1989; ГОСТ 26930-86; Методические указания № 2629-82, М., 1982) з наступною оцінкою їх добового надходження в організм дітей шляхом порівняння з ДДД рекомендованими експертами ФАО/ВООЗ, стосовно свинцю та кадмію - також з ДДДп рекомендованими Б.М.Штабським і співавт. (1991) (при оцінці фактичних добових доз ксенобіотиків для дітей віком 4 і 5-6 років виходили з маси тіла 15 і 20 кг відповідно). Розрахунковим методом добове надходження токсичних елементів і нітратів оцінено за 90 меню-розкладками. Лабораторним методом вміст токсичних елементів і нітратів визначено у 551 раціоні (свинець - у 505 раціонах).

Третій напрямок досліджень включав вивчення особливостей комбінованої дії (КД) подвійної (нітрати і нітрити) та потрійної (нітрати, нітрити, свинець) сумішей у співвідношенні 1 : 1 за ЛД50 в токсикологічних експериментах на білих щурах. КД оцінювали на основі комплексного токсикометричного методу (Федоренко В.І., 1994) способом сумації ефектів з застосуванням методу ортогонального планування 22 (Cова Р.Е. и соавт., 1984). Максимально неефективні величини розраховували у вигляді ДЕ050 на рівні паралельного контролю (Штабский Б.М. и соавт., 1979). Визначали вміст метгемоглобіну (МГ) у крові за Evelyn i Malloy (Кушаковский М.С., 1968), SH-груп у сироватці крові (Соколовский В.В., 1962), ?-АЛК у сечі (Семенова Л.С. и соавт., 1982), сумаційно-пороговий показник (СПП) (Сперанский С.В., 1969), тест відкритого поля і нірковий рефлекс (Информационное письмо, 1979). На 24 добу досліду проведено навантаження 1/2 ЛД50 NaNO2 груп щурів, котрі отримували NaNO3, NaNO2 та їх суміш з наступним визначенням МГ у крові. Наприкінці експерименту проводили прижиттєве забарвлення тканин (кора, мозочок, нирки, печінка, селезінка, серце) 0,5 % розчином нейтрального червоного (Романов С.Н., 1980). Всього проведено 2532 визначення.

Останній напрямок досліджень передбачав встановлення взаємозв'язку між харчуванням та окремими показниками стану здоров'я дітей і включав: визначення у сечі 246 дітей вмісту вітаміну С спектрофотометричним методом (Петрова Г.А., 1989), нітратів фотометричним методом (Методические указания № 4220-86, М., 1986), ?-АЛК спектрофотометричним методом (Семенова Л.С. и соавт., 1982) та у крові 97 дітей вмісту МГ за Evelyn i Malloy (Кушаковский М.С., 1968), гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і заліза у сироватці крові загальноприйнятими методами (Меньшиков В.В. и соавт., 1987); розроблення стандартів фізичного розвитку міських дітей і дітей сільської місцевості за А.Г.Сухаревым и соавт. (Сердюковская Г.Н., 1986). При вивченні фізичного розвитку дітей м. Львова було охоплено 1572 хлопчики і 1455 дівчаток, сільської місцевості - 2266 хлопчиків і 2193 дівчинки, всього 7486 дітей.

Отримані результати розрахункового (на комп'ютері за спеціально розробленою програмою) і лабораторного вивчення вмісту основних нутрієнтів в раціонах, вмісту токсичних елементів і нітратів, а також результати токсикологічного експерименту підлягали математико-статистичній обробці загальноприйнятим методом найменших квадратів з визначенням вірогідності отриманих даних за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення харчування дітей дошкільного віку в дитячих установах. Аналіз фактичних продуктових наборів у дитячих установах м. Львова із 4-разовим харчуванням показав, що кількість вживаних продуктів в усіх обстежених установах була нижчою, ніж рекомендовано МОЗ України. Зокрема, дефіцит риби становив 30-60 %, яєць - 16-52 %, овочів - 19-34 %, фруктів - 66-91 %. Поряд з цим, відмічалася надлишкова кількість споживання круп, макаронних виробів, надходження яких в 1,3-1,5 рази перевищувало рекомендовані величини. Відмічалось порушення складання меню, розподіл добового раціону та неправильне чергування і поєднання страв протягом дня (тижня). Внаслідок цього порушувалася структура раціонів і, відповідно, збалансованість харчових речовин. Проведений аналіз раціонів за вмістом основних нутрієнтів свідчить про недостатнє їх вживання, що своєю чергою призводило і до зниження енергоцінності раціонів. Дефіцит у раціонах основного пластичного матеріалу - білка - становив 6,9-14,4 %, тваринного білка - 20-40,8 % внаслідок недостатнього вживання сиру, молока, яєць, риби. Недостатність жирів у раціонах дітей сягала 22,8 %, вуглеводів - 11 % і надходили вони в основному з цукром, макаронними виробами, хлібом, що зумовлювало і недостатність пектину, вміст якого коливався в межаж 1,3-2,0 г. енергоцінність раціонів відповідно теж була зниженою. Кількісні співвідношення між білками, жирами і вуглеводами становили 1:1:3,9 - 1:0,9:4,2, в окремих дитячих установах - 1:0,7:2,9 - 1:0,9:3,5 (при рекомендованій нормі 1:1:4). Зіставлення з нормами 1999 року свідчить, що незважаючи на зменшення норми потреби загальної кількості жирів, їхня кількість у раціонах все-таки є недостатньою, а дефіцит вуглеводів стає більш вираженим (понад 50 г щоденно). Недостатня кількість продуктів тваринного походження призвела до дефіциту вітаміну А, який становив 42-70 %, окрім того відсутні умови утворення вітаміну А і в організмі з ?-каротину внаслідок його дефіциту в раціонах та дефіциту білків, жирів і вітаміну С, які необхідні для його трансформації у вітамін А. Обмежене використання овочів і фруктів у раціонах дітей призводило до зниженого вмісту вітаміну С, дефіцит якого становив 32,2-63,5 %. Поряд з цим не проводилась й обов'язкова С-вітамінізація готових страв. Дефіцит кальцію в раціонах (а відповідно і надходження в організм) сягав до 33,4 %, фосфору - до 30,4 %, міді - до 32,0 %, цинку - до 41,0 %.

Аналогічна ситуація із станом харчування відмічалася і при 3-разовому харчуванні дітей ДУ м. Львова та області з тенденцією до його погіршення з 1997 року по 1999 рік. Слід відмітити дещо гірше забезпечення дітей ДУ с.м.т. Соснівки і м. Сокаля фруктами, соками, сиром м'яким у порівнянні з іншими обстеженими ДУ області. Про розбалансованість харчування свідчить дефіцит білків, жирів, вуглеводів, вітамінів С і А, який у раціонах дітей м. Львова становив відповідно 12-22 %, 20-30 %, 2,2-11,6 %, 25-50 %, 65-80 %, області - 8,4-27,5 %, 5,9-39,4 %, 2,0-19,9 %, 26,1-50,4 %, 23,7-81,6 % відповідно.

Лабораторні дослідження дублікатів добових раціонів практично підтвердили результати, отримані розрахунковим методом, за винятком окремих сезонів, коли розбіжності за деякими показниками перевищували допустимі 5 %.

В цілому, отримані нами дані про стан харчування дітей збігаються з даними інших авторів (Кульчицька В.П. і співавт., 1995; Морозова С.П. и соавт., 1997; Прунчак І.Ф. і співавт.,1996; Савельєв О.М. і співавт., 1997, 1999; Гребняк М.П. и соавт.,1997; Зелинская Д.И. и соавт., 1998; Бєляєв О.А., 1999 та ін.).

Гігієнічна оцінка трансаліментарного надходження в організм дітей токсичних елементів і нітратів з раціонами харчування. Розрахунковий вміст важких металів і миш'яку у рекомендованому продуктовому наборі для дітей із 4-разовим харчуванням, за умови їх вмісту у харчових продуктах на рівні чинних ГДК, становив для свинцю 0,629 мг, кадмію - 0,075 мг, ртуті - 0,038 мг, міді - 6,63 мг, цинку - 27,1 мг, миш'яку - 0,263 мг, що перевищує сумарну толерантну дозу, рекомендовану експертами ФАО/ВООЗ у 1986 році, для свинцю у 7-10 разів, кадмію - у 3-5 разів, ртуті - у 3-7 разів, цинку - в 1,3-1,8 рази, миш'яку - у 6-8 разів. За фактичними продуктовими наборами - відповідно у 4,7-6 разів, 2,5-3,3 рази, 1,2-1,6 рази, 3,9-5,2 рази, 1,0-1,4 рази. За даними лабораторних досліджень середньорічні значення вмісту свинцю у раціонах дітей ДУ м. Львова із 4-разовим харчуванням становили у 1994 році 0,47 мг, у 1995 році - 0,54 мг і мали тенденцію до зниження у 1996 році до 0,33 мг. За мінімальною (0,33 мг) і

максимальною (0,54 мг) середньорічною величиною фактичні добові дози для дітей масою тіла 20 (15) кг становили відповідно 0,015 (0,02) мг/кг та 0,025 (0,033) мг/кг і перевищували ДДД у 3,7 (5) та 6,2 (8,2) рази, що практично збігається з розрахунковими величинами за фактичними раціонами.

Вміст свинцю у раціонах дітей м. Львова із 3-разовим харчуванням у 1997 році знаходився практично на тих же рівнях, що й при 4-разовому харчуванні у 1996 році незважаючи на загальну меншу кількість харчових продуктів у раціоні, що могло бути зумовленим збільшеним вмістом свинцю у молоці вище чинних ГДК у 1,5-3 рази весною та в 1,2-2,5 рази восени. Аналогічна ситуація простежується і в дитячих установах Львівської області: вміст свинцю у молоці весною становив 0,28-0,33 мг/л, восени - 0,25-0,57 мг/л, що позначилося на загальній кількості свинцю в раціонах (див табл. 2). Лише за рахунок споживання 0,5 л молока, котре містить свинець у кількості 0,3-0,5 мг/л фактична добова доза може бути перевищеною в 1,8-3 рази для дитини 5-6 років. Вище чинних ГДК свинець знаходився і в крупах: геркулес - 0,71 мг/кг, гречка - 0,76 мг/кг, перлова - 0,58 мг/кг, пшоно - 1,44 мг/кг. Починаючи з 1998 року простежується закономірність загального зниження вмісту свинцю у раціонах до 0,20 мг/добу, що також перевищує допустиме добове надходження (ДДН) у 3,3 рази. Отримані результати збігаються з даними Р.Д.Габовича і співавт. (1990), проте є дещо вищими порівняно з іншими літературними даними (Szymsczak J. et al., 1987; Смоляр В.И., 1989; Штабский Б.М. и соавт., 1992; Polusova О. et al., 1992 та ін.).

Вміст кадмію у добових раціонах дітей при 4-разовому харчуванні (1996 р.) коливався в межах 0,0039-0,012 мг/раціон, при 3-разовому харчуванні (1997 р.) вміст кадмію у раціонах був практично на тому ж рівні, за винятком ДУ с.м.т. Соснівки, де взимку у раціонах вміст кадмію становив 0,029 мг/раціон. З 1998 року як у дитячих установах м. Львова, так і Львівської області спостерігалася тенденція до підвищення вмісту кадмію у раціонах в окремі пори року.

Вміст ртуті і миш'яку у раціонах дітей знаходився на рівні 0,0033 мг і 0,051 мг відповідно і не перевищував ДДН.

Середні значення фактичного надходження нітратів в організм дітей за даними лабораторних досліджень у різних ДУ за 1994 р. коливалися в межах 12,5-68,0 мг/добу, в окремих раціонах максимальний рівень становив 115,4 мг/добу; за 1995 р. - в межах 9,8-28,2 мг/добу з максимальним значення 30,2 мг/добу; за 1996 р. - в межах 10,6-18,5 мг/добу з максимальним значенням в окремих раціонах 25,2 мг/добу. Середньорічні показники становили відповідно 30,4, 15,4 і 14,3 мг/добу, тобто спостерігалася тенденція до зниження добового надходженя нітратів з раціонами у 1995-1996 рр. порівняно з 1994 роком майже у 2 рази, що збігається з даними інших авторів (Цыганенко О.И. и соавт., 1990, 1991; Марченко Г.П. і співавт., 1993; Нелепа А.Е. и соавт., 1993).

Біологічна дія сумішей нітрату натрію, нітриту натрію та нітрату свинцю у токсикологічному експерименті. Встановлено, що для щурів ЛД50 для NaNO3 становить 6400 мг/кг, для NaNO2 - 180 мг/кг, для Pb(NO3)2 - 3600 мг/кг. У підгострих дослідах повторне введення вищезазначених речовин та їх сумішей в дозах 1/10 та 1/100 ЛД50 призводило до утворення МГ у крові в усі терміни спостереження. Виявлено дозозалежну закономірність дії на утворення МГ у крові. За ортогональним планом 22 КД подвійної суміші за метгемоглобіноутворенням на рівні дії по 1/10 індивідуальних ЛД50 на 10 і 20 добу розцінюється як гетероадитивність, на 30 добу - антагонізм; на рівні дії по 1/100 індивідуальних ЛД50 на 10 добу відмічається формальна гетероадитивність, на 20 добу - незалежна дія NaNO2, на 30 добу - антагонізм. Оцінка КД потрійної суміші на рівні вищезазначених доз за ортогональним планом 22 свідчить про потенціювання дії речовин за утворенням МГ, а на рівні дії по 1/100 індивідуальних ЛД50 - про сенситизацію, оскільки 1/100 ЛД50 Pb(NO3)2 є неефективною дозою за метгемоглобіноутворенням. Вміст ?-АЛК у сечі при дії 1/10 і 1/100 ЛД50 Pb(NO3)2 значно перевищує контрольні рівні. Дія потрійної суміші призводить до підвищення екскреції ?-АЛК з сечею порівняно з дією самого свинцю в усі терміни спостереження. характер КД потрійної суміші розцінюється як сенситизація дії свинцю неефективною за впливом на вміст АЛК бінарною сумішшю. Ефект потрійної суміші на рівні 1/100 індивідуальних ЛД50 на 10 добу досліду збігається з ефектом при дії самого свинцю вже на рівні 1/100 ЛД50.

Характер КД потрійної суміші за рівнем SH-груп у сироватці крові характеризувався на 10 і 20 добу сумацією ефектів, на 30 добу - антагонізмом. За нірковим рефлексом при дії бінарної суміші на рівні 1/10 ЛД50 відмічалася незалежна дія нітриту натрію, при дії потрійної суміші в діапазоні 1/10-1/100 ЛД50 - незалежна дія свинцю. За вертикальною активністю при дії потрійної суміші теж проявлялася незалежна дія свинцю.

За даними прижиттєвого забарвлення тканин встановлено збільшення сорбційної здатності тканин організму, які піддавалися дії NaNO3 в дозі 1/10 ЛД50 у такому порядку: серце > нирки > печінка > кора головного мозку > мозочок > селезінка. При дії NaNO2 у тій самій дозі підвищення сорбційної здатності порівняно з контролем спостерігалися лише у корі головного мозку, що, можливо, свідчить про підвищену чутливість кори головного мозку до недостатності кисню в організмі. Характер КД бінарної суміші в дозі по 1/10 ЛД50 свідчить про антагонізм на 30 добу досліду. За ортогональним планом 22 отримані наступні рівнняння: y= 130,6 + 18,0х1 - 13,0х2 - 25,4х1х2 (печінка), у = 126,9 + 17,4х1 - 23,1х2 - 32,6х1х2 (нирки), у = 133,2 + 31,4х1 - 25,0х2 - 27,0х1х2 (серце), де у - % сорбції до контролю, х1 і х2 - коди доз NaNO3 і NaNO2. Додання до складу бінарної суміші свинцю в дозі 1/10 ЛД50 призвело до підвищення сорбційної здатності тканин усіх органів.

Серед усіх вивчених показників лімітуючим ефектом при дії NaNO3, NaNO2 та їх комбінацій був рівень МГ у крові, наростання якого при дії 1/10 ЛД50 NaNO3 та 1/10 ЛД50 NaNO2 простежувалося в динаміці від 10 до 30 доби з найбільш вираженими змінами на 30-ту добу. За рівняннями залежності доза-ефект отримано максимально-неефективні дози (МНД) у вигляді ДЕ050 , середні величини котрих дорівнюють для NaNO2 - 0,11 мг/кг, NaNO3 - 3,4 мг/кг, при комбінованій дії - 3,24 мг/кг. Перші дві практично збігаються з ДДД, рекомендованими об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок, а щодо NaNO3 - також із ДДД, чинною в Україні - 5 мг/кг маси тіла, для NaNO2 - 0,2 мг/кг маси тіла, сумішева - встановлена вперше і до її складу входять 2,7 % NaNO2 і 97,3 % NaNO3, тобто 0,087 мг NaNO2 і 3,15 мг NaNO3. За формулою сумаційної токсичності на рівні МНД (ДЕ050 ) сума часток доз дорівнює 1,06 (0,90…1,19), що свідчить про адекватність застосування формули сумаційної токсичності при одночасному їх надходженні.

З огляду на середні оцінки МНД доцільно зменшити ДДД NaNO3 до рівня 3,5 мг/кг, ДДД NaNO2 - до рівня 0,1 мг/кг. У разі сумісного надходження NaNO2 і NaNO3 з метою контролю доцільно користуватися формулою сумаційної токсичності, за умови одночасного надходження NaNO2, NaNO3 і Pb(NO3)2 контроль слід здійснювати за індивідуальним нормативом свинцю.

Взаємозв'язок між харчуванням і окремими показниками стану організму дітей. Вміст вітаміну С в організмі є своєрідним інтегральним показником забезпеченості іншими вітамінами, особливо водорозчинними. Екскреція вітаміну С з сечею обстежених дітей у всі терміни визначення була у 2-3 рази нижчою від фізіологічного рівня. Найнижчий середній її рівень відмічався весною 1999 року і зумовлювався дефіцитом вітаміну С у раціонах дітей, який за аналізом меню-розкладок цього періоду сягав 63,5 %. За період 1995-1996 рр. дефіцит вітаміну С виявлявся у 87,2 % обстежених дітей, вміст котрого у 48,2 % дітей коливався від 23,2 мкмоль/добу до 65,4 мкмоль/добу. У 1999 році дефіцит вітаміну С виявлявся вже у 95 % обстежених дітей, причому 22,5 % обстежених дітей мали глибокий його дефіцит (20,4-25,9 мкмоль/добу).

Надзвичайно високе надходження свинцю з їжею корелює з високим фактичним рівнем екскреції ?-АЛК з сечею у дітей, що є об'єктивним показником дії свинцю на організм. У середньому вміст ?-АЛК у сечі дітей знаходився на рівні 3,75 мг/л, коливання складали від 2,5 мг/л до 6 мг/л, причому у 11 % дітей екскреція ?-АЛК була на рівні 5 мг/л і вище. У 1996 році високий рівень ?-АЛК (від 5 мг/л до 7,5 мг/л) відмічався у 13 % обстежених дітей, у 1999 році у 10 % обстежених дітей вміст ?-АЛК у сечі коливався від 4,5 мг/л до 5,5 мг/л . Отримані дані корелюють з вмістом свинцю у раціонах дітей, середній вміст котрого весною 1995 року становив 0,41 мг/раціон, 1996 року - 0,20 мг/раціон, 1999 року - 0,19 мг/раціон.

Для визначення кількісного взаємозв'язку між надходженням свинцю в організм і концентрацією його у крові Об'єднаний комітет експертів ВООЗ з харчових добавок прийняв за основу фактор конверсії для дітей (у т.ч. малюків), котрий був встановлений групою МПХБ: 1 мкг свинцю, що надходить в організм дитини масою тіла 10 кг відповідає 0,16 мкг/дл свинцю у крові. Враховуючи цю залежність можна констатувати, що надходження свинцю з раціоном у кількості 60-70 мкг може викликати рівень свинцю у крові від 3,6 мкг/дл до 14,4 мкг/дл та екскрецію ?-АЛК з сечею до 2 мг/л. підвищене надходження свинцю з раціоном до 200-300 мкг може спричинити вміст свинцю у крові до 36 мкг/дл, що перевищує величину 10 мкг/дл, прийняту за межу нормального вмісту для дітей і збігається з екскрецією ?-АЛК з сечею до 5 мг/л.

У більшості з тих дітей, у сечі яких вміст ?-АЛК перевищував 3 мг/л, у крові виявлялася лейкопенія, вміст гемоглобіну був нижчим 120 г/л (96-117 г/л), однак при цьому вміст заліза у сироватці крові був підвищеним і коливався від 22 мкмоль/л до 35 мкмоль/л, що, можливо, свідчить про наявність у дітей свинцевозумовленої анемії.

Середній рівень нітратів у сечі обстежених дітей у 1995 році становив 23 мг/л і коливався від 15 мг/л до 50 мг/л, при цьому у 53,5 % дітей він перевищував 30 мг/л, в наступні роки мав тенденцію до зниження.

Вміст МГ у крові обстежених дітей коливався в досить широких межах - від 0 % (у 50,8 % обстежених дітей) до 14,9 % максимально: на рівні 1 % - у 23,7 % обстежених дітей, на рівні 1-2 % - у 6,8 % , вище 2 % - у 18,7 % обстежених дітей. Цей факт повинен насторожувати, оскільки утворення МГ розглядається як загальний механізм токсичної дії хімічних речовин і може бути зумовлений не лише дією нітратів і нітритів, а й токсичною дією свинцю та комбінованою дією ксенобіотиків. Виведено рівняння регресії взаємозв'язку вмісту МГ у крові з надходженням нітратів в організм дітей: y = 0,1880x - 4,270, де y - вміст МГ у крові (%), х - вміст нітратів у сечі (мг/л).

Аналіз фізичного розвитку дітей 4-6 років м. Львова і сільської місцевості Львівської області свідчить, що нормальний фізичний розвиток в середньому має 71 % обстежених дітей. серед відхилень від нормального фізичного розвитку найчастіше зустрічаються дефіцит і надлишок маси тіла І ступеня, які серед дітей м. Львова становлять відповідно 11,1 % та 8,8 %, області - 10 % та 9,3 %. Порівняно з даними обстеження дітей у 1969-1971 рр. маса тіла львівських хлопчиків зменшилася у середньому на 0,7-1,3 кг, дівчаток - на 0,8-1,9 кг, при цьому відмічалася тенденція до зменшення зросту як хлопчиків, так і дівчаток. Отримані результати збігаються з даними обстеження дітей у 1992-1993 рр. Слід зазначити, що сільські діти відстають у зрості від своїх міських одноліток, обстежених у 1995-1996 рр., зокрема хлопчики на 0,5-1,7 см, дівчатка - на 0,2-2,0 см та мають меншу масу тіла відповідно на 0,4-0,7 кг та 0,4-0,8 кг.

Проведені дослідження у вищезазначених напрямках, дозволяють об'єднати їх в алгоритм поєднаного вивчення й оцінки фактичного харчування з оцінкою харчового та “ендоекологічного” станів дітей чи інших груп населення. Такий алгоритм поєднує наступні основні етапи: 1-й - вивчення стану фактичного харчування в організованих колективах за меню-розкладками, неорганізованих (чи індивідуальне харчування) за допомогою анкетування з обов'язковим додатковим визначенням основних нутрієнтів в раціонах харчування лабораторними методами; 2-й - вивчення трансаліментарного надходження пріоритетних ксенобіотиків з добовими раціонами харчування за допомогою лабораторних методів визначення з оцінкою за відповідними допустимими добовими надходженнями; 3-й - оцінка харчового статусу та патогномонічних показників дії ксенобіотиків на організм (ендоекологічного статусу) із визначенням вмісту окремих у біосубстратах - кров, сеча, волосся тощо; 4-й - моделювання в експериментальних умовах комбінованої дії пріоритетних та типових для даного регіону ксенобіотиків з виявленням індикаторних речовин для контролю; 5-й - розроблення комплексу профілактичних заходів з метою оптимізації харчування, хімічної безпеки, корекції харчового і ендоекологічного статусу.

ВИСНОВКИ

1. На основі наукового вивчення та паралельної гігієнічної оцінки харчування, трансаліментарного надходження ксенобіотиків з оцінкою окремих показників стану здоров'я і фізичного розвитку дітей в дошкільних установах м. Львова і 4 міст Львівської області встановлено, що харчування дітей недостатнє і незбалансоване за основними нутрієнтами. Енергоцінність добових раціонів у середньому знижена на 7,8-14,8 %, дефіцит загального білка коливався в межах від 6,6 % до 22,0 %, тваринного білка - від 20 % до 43 %, жиру - від 20 % до 30 % за рахунок недостатнього споживання продуктів тваринного походження. Виявлено також дефіцит складних вуглеводів, у тому числі пектину, за рахунок недостатнього споживання овочів і фруктів.

2. Надходження в організм дітей вітамінів і мінеральних речовин було значно нижче рекомендованих норм. Дефіцит вітаміну А становив 42-70 %, В1 - 11-28 %, РР - 7-29 %, С - 10-63 %, ?-каротину - 12-26 %. Дефіцит фосфору коливався від 17 % до 49 %, кальцію - від 16,3 % до 58, 9 %, заліза - від 18 % до 45 %, міді - від 6,7 % до 35 %, цинку - від 15 % до 51 %. Отримані результати збігаються з даними отриманими в інших регіонах. З метою покращення структури раціонів та забезпечення надходження в організм дітей основних нутрієнтів необхідно при організації харчування у дитячих дошкільних установах проводити корекцію раціонів шляхом збільшення у добових продуктових наборах свіжих овочів і фруктів, продуктів тваринного походження, передусім молока, молочних продуктів, урізноманітнення технологічного приготування страв, дотримання відомих вимог, а також поновити обов'язкову С-вітамінізацію страв.

3. Розрахункове середньодобове надходження токсичних елементів з рекомендованим продуктовим набором за умови дотримання чинних ГДК у харчових продуктах перевищує ДДН свинцю в організм дитини масою тіла 20 кг у 7,8 разів, кадмію, ртуті, миш'яку, цинку відповідно у 3,75; 3,6; 8,7 та 1,8 разів. Це потребує зниження чинних ГДК токсичних елементів у харчових продуктах і продовольчій сировині. Поряд з проведенням контролю за дотриманням ГДК токсичних елементів у харчових продуктах необхідно визначати їх вміст у добових раціонах харчування і оцінювати за рекомендованими ДДН.

4. Середньорічний вміст свинцю у раціонах у 1994-1997 рр. коливався в межах 0,33-0,54 мг, що призводило до перевищення ДДД у 4-6,75 разів для дитини масою тіла 20 кг та у 5,5-9 разів для дитини масою тіла 15 кг і був вищим у порівнянні з попередніми роками та літературними даними З 1998 року спостерігається зниження вмісту свинцю у раціонах до 0,20 мг, при цьому фактична добова доза для дітей масою тіла 20 кг перевищувала ДДД у 2,5 рази. Вміст кадмію у раціонах був на рівні до 0,019 мг, відповідно ДДД була перевищена в 1,6 раз. Вміст ртуті та миш'яку у раціонах знаходився на рівні 0,0033 мг та 0,051 мг і не перевищував допустимого.

5. Вміст нітратів у раціонах харчування дітей за період 1994 року коливався в межах 28,8-30,5 мг, в подальшому знижувався до 14,3 мг, що не перевищувало допустиме надходження. В окремі терміни спостереження за максимальними рівнями вмісту нітратів у раціонах фактична доза була вищою від рекомендованої ДДД і становила 5,7-7,7 мг/кг маси тіла.

6. Характер комбінованої дії подвійної суміші нітрату і нітриту натрію з азотнокислим свинцем у токсикологічному експерименті залежить від складу суміші, випробуваних доз, часу дії, досліджуваного ефекту. При експериментальному вивченні комбінованої дії ксенобіотиків з метою адекватної оцінки характеру КД ізоадитивних речовин слід застосовувати спосіб сумації доз, неізоадитивних речовин - спосіб сумації ефектів.

7. За результатами досліджень ДДД нітрату натрію для дітей доцільно знизити до рівня 3,5 мг/кг, а за орієнтовну ДДД нітриту натрію прийняти 0,1 мг/кг. Обгрунтовано комбінаційну МНД для нітриту й нітрату натрію на рівні 3,24 мг/кг, що підтверджує можливість застосування формули сумаційної токсичності для контролю за умови їх одночасної присутності у харчових продуктах. Для урахування комбінованого трансаліментарного навантаження організму дітей нітратами й нітритами лабораторіям СЕС рекомендується паралельно визначати вміст нітратів і нітритів у добових раціонах.

8. За даними натурних досліджень у 95 % обстежених дітей екскреція вітаміну С з сечею була у 2-3 рази нижчою від фізіологічного рівня. У 85 % обстежених дітей вміст ?-АЛК в сечі коливався в межах 2,7-3,7 мг/л, у 10 % дітей був на рівні 5 мг/л і вище, що свідчить про дію свинцю на організм дитини. Вміст нітратів у сечі мав тенденцію до зменшення і корелював із вмістом нітратів у раціоні. У 18,7 % дітей виявлявся метгемоглобін на рівні вище ніж 2 % від загального гемоглобіну, що не завжди зумовлювалося дією нітратів. У 35,1 % обстежених дітей спостерігалося зниження вміст гемоглобіну, в частини дітей при цьому вміст заліза у сироватці крові перевищував норму, що може свідчити не лише про залізодефіцитну, але й свинцевозумовлену анемію.

9. За результатами досліджень розроблено стандарти фізичного розвитку міських і сільських дітей за показниками зросту і маси тіла. Встановлено, що нормальний фізичний розвиток у середньому мають 68,8-72,4 % дітей, решта - відхилення від нормального розвитку, серед яких найбільший відсоток займають дефіцит і надлишок маси тіла І ступеня. Порівняно з аналогічними стандартами 1969-1971 рр. міські діти втратили в середньому 1 кг маси тіла. Діти сільської місцевості відстають у зрості від своїх міських одноліток та мають меншу масу тіла. З метою вивчення наступних тенденцій фізичного розвитку дітей необхідно налагодити суцільний моніторинг їх фізичного розвитку та розробляти регіональні стандарти фізичного розвитку дошкільників.

10. Сукупність отриманих даних дозволяє оцінити стан дітей обстеженої популяції як полігіповітамінозний і полігіпомікроелементозний на фоні легкої білково-енергетичної недостатності та хронічної свинцевої інтоксикації. Діти потребують індивідуальної діагностики та відповідної аліментарної корекції зазначеного стану. Для виявлення екологічного впливу на організм дітей доцільно проводити визначення у крові вмісту метгемоглобіну, по можливості вмісту свинцю, у сечі - вмісту нітратів та ?-АЛК. Для орієнтовного розрахунку вмісту метгемоглобіну у крові за наявності вмісту нітратів у сечі використовувати рівняння у = 0,1880х - 4,2709, де у - вміст метгемоглобіну у крові (%), х - вміст нітратів у сечі (мг/л).

11. На основі проведених досліджень обгрунтовано і апробовано методичну схему-алгоритм поєднаного вивчення і оцінки фактичного харчування і трансаліментарного надходження ксенобіотиків, шляхи оптимізації харчування і профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення хімічної безпеки дітей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Кіцула Л.М. Гігієнічна оцінка фактичного харчування дітей в дошкільних установах // Практична медицина. - 1997. - № 3-4. - с.6-10.

2. Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Гігієнічна оцінка надходження нітратів в організм дітей з добовими раціонами харчування // Практична медицина. - 1997. - № 5-6. - с.98-101.

3. Кицула Л.М. Гигиеническая оценка полноценности и химической безопасности питания детей дошкольного возраста // Гигиена населенных мест: Сб. научн. тр.- К., 1999. - Вып.35. - С.425-431.

4. Кіцула Л.М. Біологічна дія сумішей нітрату й нітриту натрію зі свинцем на організм білих щурів // Гигиена населенных мест : Сб. научн. тр. - К., 2001. - Вып.38. - Т.I. - С.284-285.

5. Кіцула Л.М. Свинець і здоров'я дітей (огляд літератури) // Гигиена населенных мест : Сб. научн. тр. - К., 2001. - Вып.38. - Т.I. - С.372-376.

6. Кіцула Л.М. Харчування та здоров'я дітей // Роль фізичної культури у здоровому способі життя: Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук. - практ.конф. - Львів, 1997. - с.130-131.

7. Risk of Chemical Ecopatology by Combined Action of Some Heavy Metals and Ag rochemicals / B.M.Shtabsky, V.I.Fedorenko, M.R.Gzhegotsky, L.M.Kitsula // Fogarty International Center Environmental Research Forum. - Lviv, 1997. - S.26.

8. Токсиколого-гігієнічна оцінка харчування і стан здоров'я дітей дошкільного віку / Б.М.Штабський, В.І.Федоренко, Л.М.Кіцула, Р.М.Павлів, Г.І.Савченко // Актуальні проблеми екогігієни і токсикології: Тези доповідей наук. - практ. конф. - Київ, 1998. - Ч.ІІ. - С.320-324.

9. Кіцула Л.М. Біомінерали та свинець у харчуванні дітей // Охорона здоров'я і довкілля: Матеріали ювілейної наук. - практ. конф. - Львів, 1998. - с.111-112.

10. Еколого-гігієнічна оцінка харчування дітей / Б.М.Штабський, В.І.Федоренко, Р.М.Павлів, Г.І.Савченко, Р.І.Ладанівський, І.К.Медчук, В.М.Томків, А.В.Матяжова, Л.М.Кіцула // Охорона здоров'я і довкілля: Матеріали ювілейної наук. - практ. конф. - Львів, 1998. - С.122-123.

11. Кіцула Л.М., Гриновець О.В., Табакар Г.І. Вміст свинцю у добових раціонах харчування дітей дошкільного віку // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства: Матеріали наук. - практ. конф. - Львів, 1999. - С.229-130.

12. Кіцула Л.М. Про стан фактичного харчування дітей у дошкільних установах м. Львова та області // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства: Матеріали наук. - практ. конф. - Львів, 1999. - С.230-231.

13. Кіцула Л.М. Вивчення сумісної дії нітрату і нітриту натрію у підгострому досліді // Актуальные проблемы токсикологии: Тезисы докладов научн. конф. - Киев, 1999. - С.43.

14. Штабський Б.М., Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Проблеми хімічної безпеки харчування дітей // Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей: Матеріали Міжнар.наук. - практ. конф. - Полтава, 2000. - с.112-113.

15. Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Комбінована дія нітратів, нітритів та свинцю в експериментальних дослідженнях // Тези доповідей I з'їзду токсикологів України, Київ, 11-13 жовтня 2001 р. - К., 2001. - С.24.

АНОТАЦІЯ

Кіцула Л.М. Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню і гігієнічній оцінці харчування, трансаліментарного надходження ксенобіотиків (свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку і нітратів) з добовими раціонами харчування в організованих колективах та фізичного розвитку і окремих показників стану здоров'я дітей дошкільного віку з метою обгрунтування шляхів оптимізації харчування та запобігання негативного впливу ксенобіотиків на організм дітей, розроблення стандартів фізичного розвитку. Встановлено, що харчування дітей є недостатнє за вмістом основних продуктів, неповноцінне за основними нутрієнтами. З'ясовано можливі причини нераціонального харчування дітей. Виявлено перевищення допустимого добового надходження свинцю з раціонами харчування дітей, що корелює з вмістом ?-АЛК в сечі. Підтверджено необхідність зниження існуючих ГДК важких металів у продуктах харчування. Встановлено, що діти знаходяться в стані легкої білково-енергетичної недостатності, полігіповітамінозу, полігіпомікроелементозу та хронічної свинцевої інтоксикації. Розроблено стандарти фізичного розвитку дітей дошкільного віку м. Львова (1995-1996 рр.) та сільської місцевості області (1998- 1999 рр.) за показниками зросту і маси тіла. Виявлено більш значне відхилення від нормального фізичного розвитку серед дітей сільської місцевості. Характер комбінованої дії подвійної (нітрат і нітрит натрію) та потрійної (з наступним доданням азотнокислого свинцю) у токсикологічному експерименті залежить від складу суміші, випробуваних доз, часу дії, досліджуваного ефекту. Додання азотнокислого свинцю підсилює дію подвійної суміші, на рівні низьких доз виявлено незалежну дію свинцю. Запропоновано знизити допустиму добову дозу (ДДД) для нітрату натрію та орієнтовну ДДД для нітриту натрію. Побудовано алгоритм поєднаного вивчення фактичного харчування і трансаліментарного хімічного навантаження та наслідків їх впливу на організм дітей та інших груп населення.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах" скачать

Подобные документы

Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.

реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Особливості дитячого харчування
Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.

реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010
Вплив вітамінів на організм людини
Вітаміни як група органічних речовин, необхідних для життєдіяльності організму людини, їх види, добова фізіологічна потреба, використання в раціональному харчуванні. Значення вітамінів в обміні речовин і наслідки їх відсутності, нестачі і надлишку.

реферат [200,7 K], добавлен 21.12.2010
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Дієти
Поняття дієти як сукупності правил вживання їжі людиною або іншим живим організмом. Раціональна дієта як режим харчування здорової людини, відповідний професії, статі, віку. Правила по організації раціонального, здорового харчування. Лікувальна дієта.

презентация [1,1 M], добавлен 14.12.2016
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Сучасні теорії харчування, їх фізіологічне обґрунтування
Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.

курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009
Роль вітамінів у житті людини
Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.

презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Вплив розробленого поетапного комплексу реабілітаційних заходів на клітинну реактивність організму дітей, віком 7-10 років із патологією зору
Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.

статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Алкоголь як провідний чинник ризику для здоров'я українців
Історія пияцтва в Україні. Собріологія, її закони. Міфи про алкоголь. Статистика алкогольної смертності. Особливості впливу алкоголю на дітей і підлітків. Пріоритетні напрями алкогольної політики на найближчі роки. Наслідки вживання алкоголю на організм.

дипломная работа [243,4 K], добавлен 14.03.2013
Отруєння грибами у дітей
Вплив на живий організм отрут різного походження. Порушення біохімічних процесів та функцій життєво важливих органів. Головні синдроми та прояви отруєння грибами. Заходи щодо видалення отрути, яка не всмокталася та всмокталася у кров’яне русло.

презентация [343,2 K], добавлен 06.02.2013
Харчування і хвороби зубощелепного апарату. Роль харчових речовин у розвитку стоматологічних захворювань
Мінеральні речовини в раціоні харчування та стоматологічні захворюваня. Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів. Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту. Жувальне навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань.

реферат [28,6 K], добавлен 01.03.2008
Порівняльний аналіз енерготрат при заняттях силової та кардіологічної спрямованості у хворих на цукровий діабет ІІ типу
Поняття цукрового діабету. Етіологія та патогенез. Основні засоби лікування та профілактики. Характеристика осіб другого зрілого віку. Енергетичні витрати людини під час виконання роботи різної інтенсивності. Лікувальне харчування і фізичні навантаження.

дипломная работа [666,5 K], добавлен 15.09.2019
Вплив дихальних вправ в процесі спортивного тренування на організм школярів
Методика навчання правильному диханню школяра на заняттях в спеціальних медичних групах. Представлення лікувальних вправ для дітей з бронхо-легеневою патологією. Дослідження впливу дихальної гімнастики на здоров'я людини. Східна дихальна терапія.

курсовая работа [39,7 K], добавлен 26.08.2014
Ожиріння як медико-соціальна проблема
Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.

реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.