Етапна реабілітація дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів з використанням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ

РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

УДК 616.361-009.2-053.2-08-039.76:615.82/89

ЕТАПНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З ДИСКІНЕЗІЯМИ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СХІДНОГО МАСАЖУ,

СХІДНОЇ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ І ПЕЛОЇДОТЕРАПІЇ

14.01.33 - курортологія та фізіотерапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

КУХАР Наталія Миколаївна

Одеса - 2002



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі спортивної медицини та валеології Одеського державного медичного університету МОЗ України і Одеській дорожній клінічній лікарні

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Заслужений працівник освіти України СОКОЛОВСЬКИЙ Валентин Степанович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри спортивної медицини та валеології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України Зубаренко Олександр Всеволодович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії;

доктор медичних наук, Поберська Валентина Олександрівна, Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України, заступник директора з наукової роботи, керівник відділу медичної реабілітації.

Провідна установа: Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, кафедра педіатрії з курсом фізіотерапії, м. Сімферополь.

Захист дисертації відбудеться 1 листопада 2002 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.608.01. Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Г.О. Дмитрієва



АНОТАЦІЯ

Кухар Н.М. Етапна реабілітація дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів з використанням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33. - курортологія та фізіотерапія. - Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології, Одеса, 2002. пелоїдотерапія масаж дискінезія реабілітаційний

Дисертація присвячена підвищенню ефективність відновлювального лікування дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів завдяки включенню в лікувально-реабілітаційний комплекс на стаціонарному етапі послідовного застосування диференційованих прийомів східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії, а на амбулаторно-поліклінічному - східної оздоровчої гімнастики з елементами самомасажу.

Диференційоване застосування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії на госпітальному етапі відновлювального лікування здійснюють нормалізуючу дію на моторно-евакуаторну функцію жовчовивідної системи і вегетативний статус дітей з ДЖВШ, сприяє скороченню термінів клінічних проявів захворювання, прискоренню видужання і поліпшенню результатів лікування. Включення в комплекс реабілітаційних заходів на амбулаторно-поліклінічному етапі східної оздоровчої гімнастики збільшує тривалість періоду ремісії у дітей з дискінетичними порушеннями жовчовивідних шляхів.

Ключові слова: дискінезії жовчовивідних шляхів, реабілітація, східний масаж, східна оздоровча гімнастика, пелоїдотерапія, діти.



АННОТАЦИЯ

Кухар Н.Н. Этапная реабилитация детей с дискинезиями желчевыводящих путей с использованием восточного массажа, восточной оздоровительной гимнастики и пелоидотерапии.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33. - курортология и физиотерапия. - Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии, Одесса, 2002.

Диссертация посвящена повышению эффективности восстановительного лечения детей с дискинезиями желчевыводящих путей за счет включения в лечебно-реабилитационный комплекс на стационарном этапе последовательного применения дифференцированных приемов восточного массажа, восточной оздоровительной гимнастики и пелоидотерапии, а на амбулаторно-поликлиническом - восточной оздоровительной гимнастики с элементами самомассажа.

Установлено, что дискинезии желчевыводящих путей у детей сочетаются с дисфункцией вегетативной нервной системы. При этом для гипокинетического типа характерно преобладание симпатического отдела вегетативной нервной системы, а для гиперкинетического - парасимпатического отдела. Учитывая то, что при гипокинетическом типе ДЖВП наблюдается сниженная активность меридиана желчного пузыря, а при гиперкинетическом - повышенная активность меридиана желчного пузыря, приемы массажа и комплекс упражнений восточной оздоровительной гимнастики в первом случае проводились по тонизирующей методике, в другом - по седативной.

Разработано и обосновано методику использования приёмов восточного массажа, восточной оздоровительной гимнастики и пелоидотерапии дифференцировано в зависимости от типов дискинетических нарушений, а также изучено эффективность применения данного метода у детей с дискинезиями желчевыводящих путей.

Восточный массаж и восточная оздоровительная гимнастика способствуют устранению функционального блокирования мышечно-суставных звеньев и энергетической дисфункции меридиана желчного пузыря, приводять к нормализации кортико-висцеральных и нейрогуморальных механизмов функции билиарной системы, специальные дыхательные упражнения способствуют нормализации функции вегетативной нервной системы.

Дифференцированное применение восточного массажа, восточной оздоровительной гимнастики и пелоидотерапии на госпитальном этапе восстановительного лечения, обладая нормализующим действием на моторно-эвакуаторную функцию желчевыводящей системы и вегетативный статус детей с ДЖВП, способствует сокращению сроков клинических проявлений заболевания, ускорению выздоровления и улучшению результатов лечения. Включение в комплекс реабилитационных мероприятий на амбулаторно-поликлиническом этапе восточной оздоровительной гимнастики увеличивает длительность периода ремиссии у детей с дискинетическими нарушениями желчевыводящих путей.

Разработанная программа этапного восстановительного лечения с дифференцированным применением восточного массажа, восточной оздоровительной гимнастики и пелоидотерапии является эффективным методом коррекции дисфункции билиарной и вегетативной систем у детей, страдающих ДЖВП.

Ключевые слова: дискинезии желчевыводящих путей, реабилитация, восточный массаж, восточная оздоровительная гимнастика, пелоидотерапия, дети.



SUMMARY

Kuhar N.N. Staged rehabilitation of children with biliary ducts diskinesis using east massage, east improving gymnastics and peloidotherapy. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of the candidate of medical sciences on the speciality 14.01.33 - resort therapy and physiotherapy. - Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Resort Treatment of Ministry of Public Health of Ukraine, Odessa, 2002.

The dissertation is devoted to increase of rehabilitation treatment efficiency of children with biliary ducts diskinesis by differential consecutive application of east massage, east improving gymnastics and peloidotherapy at a stationary stage follows with east improving gymnastics with elements of self-massage at the out-patients polyclinical stage.

Differential application of east massage, east improving gymnastics and peloidotherapy at the hospital stage of rehabilitation results normalizing action upon motor function of the biliary system and tone of autonomic nervous system in children with biliary ducts diskinesis, promotes terms reduction of the disease's clinical displays, acceleration of recovery and improvement final effect of rehabilitation treatment. The application of east improving gymnastics at the out-patients polyclinical stage of the complex rehabilitaion increases the duration of the remission period in the children with biliary ducts diskinesis.

Keywords: biliary ducts diskinesis, rehabilitation, east massage, east improving gymnastics, peloidotherapy, children.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнє десятиліття характеризується зростанням гастроентерологічних захворювань у дітей, серед яких провідне місце посідають дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) (Н. Г. Зернов, 1990, Г. А. Анохін, 1996, О. Ю. Клавдіева, 1998).

ДЖВШ у дітей, як і раніше перебувають у центрі уваги педіатрів у зв'язку з їх розповсюдженістю, багаторічним перебігом, формуванням у ряді випадків органічних і запальних процесів у жовчовивідній системі, вегетативним дисбалансом, недостатньою ефективністю лікування, хронізацією процесу і частими рецидивами.

Довгостроковий перебіг дискінезії, спричиняючи застій та інфікування жовчі, зміни її фізико-хімічних і бактеріологічних властивостей, може бути причиною розвитку холециститу, патологічних процесів в інших органах системи травлення, а в ряді випадків - жовчнокам'яної хвороби (И. В. Поварова, 1989, Ю. И. Решетилов, 1997, О. Ю. Клавдієва, 1998).

Серед численних методів відновлювального лікування дітей з ДЖВШ провідне місце належить фармакологічним засобам, які не завжди бувають ефективними і, крім того, часто призводять до побічних дій у вигляді медикаментозних ускладнень і алергозів, що утруднює подальше лікування.

У зв'язку з цим актуальним є пошук нових методів корекції дискінетичних порушень біліарної системи, які, впливаючи на основні ланки патогенезу захворювання і не спричиняючи побічних реакцій організму, дозволили б підвищити ефективність комплексної відновлювальної терапії.

Протягом останніх років значно зріс інтерес до застосування в клінічній практиці східних оздоровчих систем, які сприяють нормалізації діяльності центральної і вегетативної нервової систем і тим самим забезпечують підтримку сталості внутрішнього середовища організму (М. М. Багачихин, 1990, Н. А. Жаркин, 1990). За даними літератури, східні оздоровчі системи з успіхом застосовуються в комплексному лікуванні дорослих пацієнтів з вегето-судинними дистоніями, порушеннями опорно-рухового апарату та іншими захворюваннями (В. К. Демишев, 1991, Бянь Чжичжун, 2000).

Одним із методів відновлювального лікування ДЖВШ у дітей могло б бути диференційоване застосування східного масажу і східної оздоровчої гімнастики в комплексі з пелоїдотерапією. Вивчення спеціальної літератури і результати патентного пошуку довели, що цей метод терапії дискінетичних порушень жовчовивідної системи у дітей не вивчений, що й визначило вибір напрямку даної роботи.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи “Комплексна терапія дітей з хворобами респіраторного та травного тракту з використанням ліпосомальних препаратів, харчових волокон, фізичних факторів з урахуванням екологічних умов”, № держреєстрації 0195U030245, що виконувалася в Одеському державному медичному університеті. Фрагмент роботи, присвячений розробці методики застосування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапиї в реабілітації дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів, виконано безпосередньо дисертантом.

Мета роботи. Підвищити ефективність відновлювального лікування дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів за допомогою розробки і впровадження етапної реабілітації з застосуванням диференційованих прийомів східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії залежно від типу дискінетичних порушень.

Завдання дослідження.

Виявити частоту формування різних типів дискінезій жовчовивідних шляхів у дітей та вивчити особливості стану вегетативної нервової системи для кожного типу.

Розробити методику застосування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії на стаціонарному етапі відновлювального лікування дітей з дискінетичними розладами по гіпокінетичному типу.

Розробити методику застосування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії на стаціонарному етапі відновлювального лікування дітей з дискінетичними розладами по гіперкінетичному типу.

Оцінити ефективність застосування диференційованих прийомів східної оздоровчої гімнастики за різних типів ДЖВШ у дітей на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлювального лікування.

Розробити програму етапного відновлювального лікування дітей з різними типами ДЖВШ із диференційованим застосуванням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоідотерапії, оцінити ефективність її застосування на підставі віддалених результатів.

Об'єкт дослідження: діти віком від 7 до 14 років з дискінетичними порушеннями жовчовивідних шляхів.

Предмет дослідження: вплив східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії на дискінетичні порушення жовчовивідних шляхів у дітей на стаціонарному та амбулаторно-поліклінічному етапах відновлювального лікування.

Методи дослідження: клініко-анамнестичний, дослідження стану вегетативної нервової системи за допомогою варіабельності серцевого ритму, дуодентальне фракційне зондування, ультразвукове дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Виявлено особливості стану вегетативної нервової системи у дітей з ДЖВШ залежно від типу дискінетичних розладів і встановлено, що дискінетичні порушення жовчовивідних шляхів у 60,3 % випадків перебігають за гіпокінетичним типом і у 39,7 % - за гіперкінетичним. При цьому для гіпокінетичного типу характерною є перевага симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а для гіперкінетичного - парасимпатичного.

Розроблено та обґрунтовано методику застосування прийомів східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії залежно від типів дискінетичних порушень жовчовивідної системи.

Вивчено ефективність комплексного, диференційованого, етапного відновлювального лікування дітей з ДЖВШ із застосуванням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії. Встановлено, що застосування в загальному, відновлювальному лікуванні на госпітальному етапі східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії сприяє нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура і сфінктерного апарату, а також нормалізації вегетативного статусу дітей з ДЖВШ і тим самим приводить до пришвидшеної ліквідації клінічних проявів захворювання.

Включення в загальний комплекс відновлювальних заходів на амбулаторно-поліклінічному етапі прийомів східної оздоровчої гімнастики диференційовано в залежності від типу дискінетичних розладів сприяло збільшенню тривалості періоду ремісії у більшої кількості дітей з даною патологією.

Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей з ДЖВШ, яка складається зі стаціонарного й амбулаторно-поліклінічного періодів.

Практична значущість роботи. Вперше застосовано і впроваджено у практику система етапного відновлювального лікування дітей з ДЖВШ шляхом включення до комплексної терапії на стаціонарному етапі східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії, що дозволило підвищити ефективність лікування цього контингенту дітей, а на амбулаторно-поліклінічному етапі - східної оздоровчої гімнастики, що дозволило збільшити період ремісії. У дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ, беручи до уваги знижену у них енергетичну активність меридіана жовчного міхура і перевагу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, східний масаж і східну оздоровчу гімнастику проводили за тонізуючою методикою, пелоїдотерапію - у вигляді аплікацій на “комірцеву” ділянку. У дітей з гіперкінетичним типом ДЖВШ, враховуючи підвищену енергетичну активність меридіана жовчного міхура і перевагу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, східний масаж і східну оздоровчу гімнастику проводили за седативною методикою, пелоїдотерапію - у вигляді аплікацій на ділянку правого підребер'я.

Запропонована методика впроваджена в лікувальну практику: гастроентерологічного відділення дитячої дорожньої клінічної лікарні, дитячого гастроентерологічного відділення міської клінічної лікарні № 2 і дитячої поліклініки № 5 м. Одеси. Результати даної роботи впроваджені в навчальний процес кафедри спортивної медицини і валеології, зокрема в лекційний курс “Східні оздоровчі системи”.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційний і патентний пошуки, аналіз наукової літератури за даною проблемою.

Самостійно здійснено обстеження 136 дітей з ДЖВШ на базі гастроетнерологічного відділення дитячої дорожньої клінічної лікарні; вивчено ефективність дії запропонованих методик на моторно-евакуаторну функцію жовчовивідних шляхів і вегетативний статус дітей із ДЖВШ, а також їх вплив на віддалені результати лікування.

Автором самостійно проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз, сформульовано висновки, узагальнено дані дослідження.

6 наукових статей оформлені автором самостійно, а публікації, видані у співавторстві на 60 % виконані автором дисертаційної роботи.

Апробація роботи. Результати роботи було висвітлено: на IV Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації” (Київ, 2000 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (Одеса, 1999 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2000 р.).

Апробацію роботи проведено на сумісному засіданні кафедри спортивної медицини і валеології та проблемної комісії “Здоров'я матері і дитини. Спадкові хвороби” Одеського державного медичного університету, а також на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 (6 самостійних) робіт, з яких 8 - статті в профільних наукових журналах, 3 - у матеріалах з'їздів і конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота виконана на 149 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 22 таблицями і 18 рисунками; складається зі вступу, 5 розділів, обговорення результатів, висновків, списку використаної літератури (257 джерел, з них - 210 вітчизняних і 47 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У роботі подано аналіз результатів обстеження і лікування 136 дітей різної статі віком від 7 до 14 років. Усіх дітей було розподілено на дві групи - контрольну (45 дітей) і основну (91 дитина). Під час розподілу на контрольну й основну групи виходили з випадкового добору дітей, тому що розбіжності у первинному клінічному, параклінічному і спеціальному статусі хворих не було. У зв'язку з цим, загальна характеристика і дані спеціальних методів дослідження вихідного стану до лікування аналізувалися серед усього контингенту дітей. З 136 дітей у 26 (19,2 %) дискінетичні порушення біліарної системи перебігали разом із захворюваннями інших органів травної системи, які були в стадії ремісії.

В процесі роботи було проведено такі дослідження: клініко-анамнестичне, біохімічне дослідження крові, дослідження стану вегетативної нервової системи, дуодентальне фракційне зондування, ультразвукове дослідження жовчовивідних шляхів.

На підставі скарг хворих дітей, даних, отриманих під час комплексного обстеження, виявлено, що у 82 дітей (60,3 %) дискінетичні порушення перебігали за гіпокінетичним типом, а у 54 дітей (39,7 %) - за гіперкінетичним типом.

Вивчення стану вегетативного статусу показало, що у 65 дітей з ДЖВШ (47,8 %) спостерігалася симпатикотонічна спрямованість вегетативного тонусу, у 49 дітей (36,0 %) визначалася ваготонія і тільки у 22 дітей (16,2 %) мала місце ейтонія.

Методи лікування. Дітям контрольної групи проводили загальноприйнятий комплекс лікувальних заходів (на стаціонарному етапі - режим, дієта, медикаментозна терапія, фізіотерапія, ЛФК і масаж; на амбулаторно-поліклінічному - дієта, жовчогінний чай, мінеральна вода, при гіпокінетичному типі ДЖВШ - сліпе зондування). У дітей основної групи, замість ЛФК, традиційного, класичного масажу й електрофізіопроцедур, на фоні загальноприйнятої терапії застосовували: на госпітальному етапі - східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і лікувальну грязь, а на амбулаторно-поліклінічному етапі - східну оздоровчу гімнастику з елементами самомасажу.

Східний масаж включав елементи сегментарно-рефлекторного, лінійного і точкового масажів, дія яких спрямована на акупунктурні меридіани і розташовані на них БАТ, а також глибокий масаж живота.

Під час дії на акупунктурні меридіани і БАТ досягається усунення функціонального блокування м'язово-суглобових ланок і енергетичної дисфункції відповідних меридіанів, відбувається нормалізація порушених кортико-вісцеральних і нейрогуморальних механізмів регуляції функцій органів і систем (Такаши Накамура, 1996, Мантэк Чиа 1998, Вон Кью-Кит, 1999, Бянь Чжичжун, 2000).

В основній групі хворих на стаціонарному етапі відновлювального лікування східний масаж уводили в комплексне лікування дітей з ДЖВШ на другий день їх перебування в реабілітаційному відділенні. Процедуру масажу тривалістю 20-25 хв виконували щодня протягом 10 днів, за 1-1,5 год до чи після прийому їжі. Після курсу масажу протягом наступних 10 днів у комплексному лікуванні дітей з ДЖВШ застосовували східну оздоровчу гімнастику в сполученні з пелоїдотерапією.

Дітям з гіпокінетичним типом ДЖВШ з метою тонізуючого впливу на меридіан жовчного міхура проводили лінійний масаж латеральної поверхні стегна вздовж меридіана жовчного міхура. При цьому напрямок масажних рухів здійснювали зверху вниз (за ходом меридіана). Проводили точковий масаж точки VB 44 (тонізуюча точка меридіана жовчного міхура) і масаж точки Е 36 за гармонізуючою методикою. Також виконували сегментарно-рефлекторний масаж паравертебральних зон на рівні сегментів Th 7-Th11.

Східну оздоровчу гімнастику також проводили в тонізуючому режимі. Усі вправи виконувалися на тлі черевного дихання з коротким видихом (1-2 с) та наступною затримкою дихання на 1-2 с. Застосовували вправи, які підвищують рухомість у нижньогрудному відділі хребта і кульшових суглобах.

При гіпокінетичному типі ДЖВШ процедури грязелікування здійснювали шляхом накладання грязьових аплікацій у вигляді “комірця”.

При гіперкінетичному типі ДЖВШ застосовували: лінійний масаж уздовж меридіана жовчного міхура за седативною методикою (проти ходу меридіана жовчного міхура), точковий масаж точки VB 38, розслаблюючий масаж трапецієподібних м'язів. Проведення масажу живота мало на меті здійснити розслаблюючий вплив на ділянку жовчного міхура, при цьому після розслаблення м'язів передньої черевної стінки і тонізуючого впливу на перистальтику кишечника проводили м'яке натискання на праву половину грудної клітки і м'яке розминання м'язів ділянки правого підребер'я.

Дітям з гіперкінетичним типом дискінетичних розладів східна оздоровча гімнастика проводили в щадячому режимі, на тлі черевного дихання з коротким вдихом (1-2 с) та наступною затримкою дихання на 1-2 с. Виконували вправи для м'язів верхнього плечового поясу, які сприяють їх розслабленню і підвищенню еластичності. Вправи дія яких була спрямована на м'язи черевного пресу, усували їх статичне напруження.

Пелоїдотерапію при гіперкінетичному типі дискінетичних порушень проводили на ділянку правого підребер'я з переходом на спину.

Після виписування зі стаціонару протягом першого місяця діти обох груп приймали жовчогінний чай; дітям з гіпокінетичним типом дискінетичних порушень проводили сліпе зондування 1 раз на тиждень (4 рази). Протягом другого місяця всі діти вживали мінеральну воду. Діти основної групи, крім того, виконували протягом двох місяців східну оздоровчу гімнастику з елементами самомасажу за вивченою ними методикою .

Щоб оцінити ефективність розробленого диференційованого методу етапної реабілітації дітей з ДЖВШ з застосуванням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії, було проведено порівняння результатів лікування, здійсненого в контрольній і основній групах за даними клінічних, параклінічних і спеціальних показників з урахуванням типу дискінетичних порушень.

Результати порівняльного аналізу ряду клінічних показників в обох групах дозволяють говорити про те, що включення в комплексну терапію дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії сприяло більш швидкій клінічній динаміці і видужанню дітей. Так, в основній групі зникнення больового синдрому на 10-й день лікування спостерігалося в 76,8 % випадків, тим часом як у групі контролю - тільки в 42,4 %. У групі дітей, у комплексне лікування яких було включено запропоновану методику, до цього терміну лікування болісність під час пальпації живота спостерігалася в 30,4 % випадків, тимчасом час як у групі контролю - у 73,1 %, тобто в 2 рази частіше. Скарги на відчуття важкості в ділянці правого підребер'я висували 23,2 % дітей з основної групи і 61,5 % - з групи контролю. Серед дітей основної групи, порівняно з контрольною, відзначено достовірне (р<0,05) зменшення хворих з позитивними міхуровими симптомами: симптом Кера зберігався у 25,0 % дітей в основній групі й у 57,7 % - в контрольній; симптом Мерфі у 16,1 і 38, 5% відповідно; симптом Ортнера - у 25,0 і 50,0 % випадків відповідно.

Результати порівняльного аналізу клінічних проявів дискінетичних порушень біліарної системи на 20-й день лікування показали, що в обох групах дітей з гіпотонічним типом ДЖВШ відзначалося достовірне зникнення больового синдрому, болісності під час пальпації живота, відчуття важкості в правому підребер'ї, чутливості в міхурових точках Кера, Мерфі й Ортнера. Однак у групі хворих, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії позитивні результати лікування відзначені в меншої кількості дітей, порівняно з такими в основній групі.

Результати дослідження вегетативного тонусу показали, що завдяки включенню в загальноприйнятий комплекс лікувальних заходів запропонованого нами комплексу нормалізація функціонального стану вегетативної нервової системи спостерігалася в більш ранній термін і в більшої кількості дітей. Так, на 10-й день лікування в групі контролю, як і раніше, в більшості дітей домінувала симпатикотонічна спрямованість вегетативного тонусу (59,8±5,4 % - до лікування і 57,7±9,7 % - на 10 день лікування;р>0,05), тим часом, як в основній групі кількість дітей із симпатикотонічною спрямованістю вегетативного тонусу на 10-й день лікування зменшилася більш ніж у 2 рази (59,8±5,4 % - до лікування і 23,2±5,6 % - на 10-й день лікування; р<0,05). Відповідно в групі дітей, у комплексне лікування яких було включено східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і пелоїдотерапію, збільшилася кількість дітей з ейтонією (14,6±3,9 % - до лікування і 51,8±6,7 % - після лікування; р<0,05). До цього ж терміну лікування в групі дітей, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії, тільки в 19,2±7,7 % випадків спостерігалась ейтонічна спрямованість вегетативного тонусу.

Аналіз динаміки показників фракційного дуоденального зондування у дітей з ДЖВШ за гіпокінетичним типом свідчив про те, що у хворих контрольної групи на стаціонарному етапі відновлювального лікування відзначалося поліпшення моторно-евакуаторної функції біліарної системи порівняно з вихідним станом. Це виявлялося в достовірному зменшенні об'єму міхурової жовчі (48,83±3,11 мл - до лікування і 39,28±2,12 мл - після лікування; р<0,05). Одночасно відзначалося збільшення тривалості рефрактерної фази (1,75±0,11 хв - до лікування й 1,90±0,10 хв - після лікування) і зменшення часу витікання порції “В” (52,28±3,39 хв - до лікування і 4,60±2,51 хв - після лікування). Однак ці два показники евакуаторної функції жовчовивідної системи були статистично недостовірними.

В основній групі дітей, у комплексному лікуванні яких застосовували східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і пелоїдотерапію, відзначалося достовірне поліпшення всіх параметрів дуоденального зондування порівняно з вихідними даними. Так, у цих дітей на 30,2 % збільшився час рефрактерної фази (1,75±0,11 хв - до лікування і 2,28±0,13 хв - після лікування; р<0,05), на 35,2 % зменшився об'єм міхурової порції жовчі (48,83±3,11 мл - до лікування і 31,64±2,26 мл - після лікування; р<0,05) і на 25,9 % зменшилася тривалість витікання порції “В” жовчі (52,28±3,39 хв - до лікування і 38,74±3,35 хв - після лікування; р<0,05). І хоча час появи міхурової жовчі після введення подразника цілком не нормалізувався, залишаючись меншим за нормативну величину, проте він був достовірно кращим, ніж у дітей контрольної групи (р0,05).

Результати аналізу даних УЗД довели, що об'єм жовчного міхура у дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ як в основній, так і в контрольній групах після проведеного лікування зменшився. Однак більш істотне зменшення об'єму жовчного міхура спостерігалося у дітей, в комплексне лікування яких було включено запропоновану нами методику. У цій групі дітей об'єм жовчного міхура після лікування зменшився на 15,46 % (32,842,1 см3 - до лікування і 27,761,8 см3 - після лікування; р0,05), тимчасом як у дітей контрольної групи об'єм жовчного міхура зменшився на 7,82 % (32,842,1 і 30,272,0 см3 відповідно; р0,05), тобто в 1,97 рази менше, ніж в основній групі.

Порівняльний аналіз динаміки кінетичної активності жовчного міхура, за даними УЗД показав, що після проведеного лікування у дітей, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії, скорочувальна здатність жовчного міхура у відповідь на жовчогінний сніданок покращилася порівняно з показниками до лікування. Однак ці зміни були менш виражені, ніж у групі дітей, у комплексне лікування яких було включено східний масаж, східну оздоровчу гімнастику і пелоїдотерапію. Зокрема, через 30 хв після вживання жовчогінного сніданку жовчний міхур у дітей контрольної групи скоротився на 18,1 % (30,272,0 см3 - до сніданку і 24,781,9 см3 - після сніданку; р0,05), тимчасом як в основній групі - на 31,2 % (27,761,8 см3 і 19,112,1 см3 відповідно; р0,05). Через 60 хв після прийому жовтка у групі дітей, які підлягали загальноприйнятому комплексному лікуванню, об'єм жовчного міхура зменшився на 45,3 % (30,272,0 см3 - до сніданку і 16,852,1 см3 - після сніданку; р0,05). В основній групі дітей, у комплексній терапії яких застосовувався запропонований нами комплекс, об'єм жовчного міхура через 60 хв після введення стандартного подразника зменшився на 53,7 % порівняно з вихідним об'ємом (27,761,8см3 - до сніданку і 12,891,9 см3 - після сніданку; р0,05).

Через 6 місяців після виписування зі стаціонару було проведено аналіз ефективності амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування у 69 дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ (контрольна група - 24 дитини, основна - 45) на підставі оцінки клінічних ознак захворювання, вегетативного статусу і даних УЗД з жовчогінним сніданком. Дані аналізу свідчать, що самостійні болі в животі виникли у 9 (20,0 %) дітей з основної групи й у 10 (41,7 %) - з контрольної (р<0,05), болісність під час пальпації відзначали у 12 (26,7 %) дітей основної і у 13 (54,2 %) - контрольної (р<0,05). У дітей, в комплексне лікування яких входила східна оздоровча гімнастика, чутливість у точці Кера спостерігалася в 11 (24,4 %) випадках, позитивні симптоми Мерфі й Ортнера - відповідно у 8 (17,8 %) і 11 (24,4 %), а у дітей, яким вживали загальноприйнятий комплекс реабілітаційних заходів, болісність у точці Кера відзначали в 11 (45,8 %) випадках, позитивні симптоми Мерфі й Ортнера - в 7 (29,2 %) і 12 (50,0 %) відповідно.

Порівняльний аналіз показників, які характеризують функціональний стан вегетативної нервової системи через 6 місяців після виписування зі стаціонару, показує, що в дітей, яким одержували на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлювального лікування застосовували східну оздоровчу гімнастику, стан ейтонії було відзначено в 24 (53,3 %) випадках, тимчасом як у групі контролю даний показник спостерігався тільки в 6 (25,0 %) випадках (р<0,05). В основній групі кількість хворих з симпатикотонією становила 10 (22,2 %) дітей, в контрольній - 10 (41,7 %) (р<0,05); кількість дітей з перевагою парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи в основній і контрольній групах достовірних розбіжностей не мала (р>0,05), і становила відповідно 11 (24,4 %) і 8 (33,3 %) дітей.

Оцінка показників ультразвукового дослідження свідчить, що після амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування в групі дітей, у комплексі реабілітаційних заходів яких було вжито східну оздоровчу гімнастику, скорочувальна здатність жовчного міхура залишалася вірогідно кращою, ніж у дітей, яким проводили загальноприйнятий комплекс відновлювального лікування. Так, в основній групі об'єм жовчного міхура через 30 хв після прийому одного жовтка в середньому зменшився на 27,6 %, а в контрольній - на 10,6 %. Через 60 хв після введення стандартного подразника залишковий об'єм жовчного міхура в основній групі становив 53,0 %, а в групі контролю - 70,4 % від вихідного рівня (р<0,05). Аналіз даних клінічних ознак захворювання, стану вегетативної нервової системи, показників моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, отриманих після амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування, свідчить про те, що застосування східної оздоровчої гімнастики в комплексі реабілітаційних заходів сприяє більшій тривалості періоду ремісії.

На підставі віддалених спостережень, проведених через 6 місяців і 1 рік після виписування зі стаціонару, необхідно відзначити, що в групі дітей з гіпокінетичним типом ДЖВШ, у комплексній терапії яких на стаціонарному етапі лікування застосовувалися східний масаж, східна оздоровча гімнастика і пелоїдотерапія, а на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлювального лікування - східна оздоровча гімнастика з елементами самомасажу, ремісія була більш тривалою, ніж у групі дітей, які підлягали загальноприйнятій комплексній терапії. Так, протягом перших 6 місяців після виписування зі стаціонару ознаки захворювання відновилися в основній групі у 12 (26,7 %) дітей, а в контрольній - у 13 (54,2 %) (р<0,05). Тривалість ремісії терміном до 1 року в основній групі була відзначена в 19 (42,2 %) дітей, у групі контролю даний показник був дещо (р>0,05) меншим - 8 (33,3%) осіб. У 14 (31,1 %) дітей основної групи період ремісії протривав більш одного року, у той час як у групі контролю даний показник відповідав 3 (12,5 %).

Порівняльний аналіз динаміки клінічних проявів дискінетичних порушень за гіперкінетичним типом показав, що включення в комплексну терапію на стаціонарному етапі відновлювального лікування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії сприяло більш швидкій ліквідації клінічних ознак захворювання і значному підвищенню ефективності лікування дітей з гіперкінетичним типом ДЖВШ. Так, в основній групі скарги на болі в животі на 10-й день лікування лишилися у 25,7 % дітей, тоді як у групі контролю больовий синдром спостерігався в 2 рази частіше. На відчуття важкості в правому підребер'ї скаржилися 28,6 % дітей (68,5 % - підчас надходження), позитивні міхурові симптоми Кера, Мерфі, Ортнера діагностувалися відповідно у 25,7 % випадків (61,1 % - до лікування), 14,3 % (51,9 % - до лікування) і в 14,3 % (50,0 % - до лікування).

У групі дітей, яким проводили загальноприйняту комплексну терапію, на 10-й день лікування також спостерігалася позитивна динаміка клінічних симптомів. Однак отримані дані динаміки клінічних проявів дискінетичних порушень біліарної системи в цій групі дітей, крім болючості під час пальпації, були статистично недостовірними.

Порівняльний аналіз результатів лікування, проведений на 20-й день лікування, свідчить про те, що в обох групах у більшості дітей з ДЖВШ гіперкінетичного типу відзначене достовірне зменшення клінічних ознак дискінетичних порушень жовчовивідної системи. Однак результати лікування виявилися вірогідно кращими в групі дітей, у комплексне лікування яких було включено запропонований нами комплекс: у групі контролю всі клінічні прояви захворювання до 20-го дня лікування спостерігалися в 1,5-2 рази частіше, ніж в основній групі.

Аналіз динаміки стану вегетативного тонусу у дітей з ДЖВШ гіперкінетичного типу залежно від застосованої терапії довів, що нормалізація функціонального стану вегетативної нервової системи відбувалася в більш короткий термін і в більшої кількості дітей основної групи. Так, на 10-й день лікування в основній групі ейтонічна спрямованість вегетативного тонусу мала місце у 42,9±8,4% дітей, тим часом як у групі контролю - тільки у 26,3±9,7 %. До 20-го дня лікування в контрольній групі кількість дітей з ейтонією зберігалася на колишньому рівні (26,4 %), тоді як в основній групі кількість дітей з ейтонічною спрямованістю вегетативного тонусу збільшилася ще на 5,8 % і становила 48,7±7,4 %.

Аналізуючи результати лікування дітей з гіперкінетичним типом ДЖВШ, відзначено, що в групі хворих, у комплексній терапії яких застосовувалися східний масаж, східна оздоровча гімнастика і пелоїдотерапія, відбувалося достовірне поліпшення всіх показників дуоденального зондування. Зокрема, подовжена до лікування рефрактерная фаза зменшилася на 58,2 %, об'єм міхурової порції жовчі збільшився майже на 100 %, час витікання порції “В” зріс майже в 2 рази (17,25±2,37 хв - до лікування і 9,0±1,35 хв - після лікування; р<0,05). У дітей, яким здійснювали загальноприйняту комплексну терапію, після проведеного лікування відзначалося збільшення об'єму міхурової жовчі на 53,0 %. Одночасно спостерігалося зменшення тривалості рефрактерної фази і збільшення часу витікання міхурової порції жовчі. Однак ці зміни були незначними і статистично недостовірними.

Зіставлення результатів, отриманих під час УЗД жовчного міхура до і після лікування дітей з гіперкінетичним типом ДЖВШ у контрольній і основній групах виявило, що у дітей обох груп об'єм жовчного міхура після проведеної терапії збільшився. При цьому в групі дітей, у комплексне лікування яких входили східний масаж, східна оздоровча гімнастика і пелоїдотерапія, об'єм жовчного міхура збільшився на 15,5 %, тим часом як у групі контролю - тільки на 6,6 %.

Після вживання жовчогінного сніданку через 30 хв залишковий об'єм жовчного міхура в основній групі в середньому становив 57,9 % від вихідного об'єму, що свідчило про достовірне поліпшення кінетичної активності жовчного міхура, тому що до лікування залишковий об'єм жовчного міхура після прийому стандартного подразника дорівнював 39,3 % вихідного. У групі контролю достовірних змін в об'ємі жовчного міхура через 30 хв після прийому жовчогінного сніданку не спостерігалося. Це вказувало на те, що в групі дітей, яким проводили загальноприйняту комплексну терапію, нормалізації холекінезу не наступало.

Щоб оцінити ефективність амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування через 6 місяців після виписування зі стаціонару було проведено аналіз клінічних ознак захворювання, стану вегетативного тонусу і моторно-евакуаторної функції жовчовивідних шляхів у 47 дітей з гіперкінетичним типом ДЖВШ (контрольна група - 16 дітей, основна - 31 дитина).

Дані дослідження показали, що самостійні болі в животі виникли у 9 (29,0 %) дітей в основній групі й 9 (56,3 %) - в контрольній (р<0,05), болісність під час пальпації виявлена в 11 (35,5 %) випадках серед дітей основної групи і 10 (62,5 %) - серед дітей контрольної (р<0,05). У дітей, у комплексне лікування яких входила східна оздоровча гімнастика, чутливість у точці Кера спостерігалася в 11 (35,5 %) випадках, позитивні симптоми Мерфі й Ортнера - відповідно у 8 (25,8%) і 9 (29,0 %) випадках, а в дітей, яким проводили загальноприйнятий комплекс реабілітаційних заходів, болісність у точці Кера мала місце у 9 (56,3 %) випадках, позитивні симптоми Мерфі й Ортнера - в 6 (37,5 %) і 8 (50,0 %) відповідно.

Порівняльний аналіз показників, що характеризують функціональний стан вегетативної нервової системи через 6 місяців після виписування зі стаціонару, показує, що у дітей, яким на амбулаторно-поліклінічному етапі відновлювального лікування застосовували східну оздоровчу гімнастику, стан ейтонії визначався в 12 (38,8 %) випадках, тоді як у групі контролю даний показник становив 12,5 % (2 дитини). В основній групі кількість дітей з симпатикотонією склала 10 (32,3%) осіб, а в контрольній - 6 (37,5%) (р>0,05), перевага парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи в основній групі була відзначена у 9 (29,0 %) дітей, а в контрольній групі даний показник був вірогідно вищим і становив 50,0 % (8 дітей).

Аналіз показників ультразвукового дослідження свідчить, що після амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування в групі дітей, у комплекс реабілітаційних заходів яких було включено східну оздоровчу гімнастику, скорочувальна здатність жовчного міхура залишалася вірогідно кращою, ніж у дітей, яким проводили загальноприйнятий комплекс лікування. Так, у дітей в основній групі об'єм жовчного міхура через 30 хв після прийому одного жовтка в середньому зменшився на 49,0 %, а в контрольній - на 61,8 %. Через 60 хв після стандартного подразника залишковий об'єм жовчного міхура у дітей в основній групі становив 24,7 %, а в групі контролю - 24,1 % від вихідного рівня.

Аналіз даних клінічних ознак захворювання, стану вегетативної нервової системи, показників моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, отриманих після амбулаторно-поліклінічного етапу відновлювального лікування, доводить, що застосування східної оздоровчої гімнастики з елементами самомасажу в комплексі реабілітаційних заходів сприяє більшій тривалості періоду ремісії і відбувається у більшої кількості дітей.

Оцінку віддалених результатів лікування проводили також через 1 рік після виписування дітей зі стаціонару на підставі даних, отриманих під час амбулаторного контролю, повторного надходження до стаціонару, або за допомогою даних анкетного опитування. Результати катамнестичних спостережень доводять, що в групі дітей, у комплексному лікуванні яких на стаціонарному етапі лікування застосовувалися східний масаж, східна оздоровча гімнастика і пелоїдотерапія, а на амбулаторно-поліклінічному етапі реабілітації - східна оздоровча гімнастика, тривалість ремісії була більшою, ніж у групі дітей, яким проводили загальноприйняту комплексну терапію.

Так, протягом перших 6 місяців після виписування зі стаціонару ознаки захворювання відновилися в основній групі тільки в 11 (35,5%) дітей, а в контрольній - у 10 (62,5 %) (р<0,05). Тривалість ремісії терміном до 1 року в основній групі була відзначена в 16 (51,6 %) дітей, у групі контролю даний показник був вірогідно меншим - 4 (25,0 %). В основній групі у 4 (12,9 %) дітей період ремісії протривав понад один рік, на такому ж рівні даний показник був і в групі контролю - 12,5 % (2 дитини).

Отже, включення в комплекс реабілітаційних заходів за наявності різних типів ДЖВШ східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії сприяє більш швидкій нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура і сфінктерного апарату, ліквідації проявів дисфункції вегетативної нервової системи, прискоренню термінів клінічного видужання і збільшенню тривалості періоду ремісії.

Таким чином, аналіз клінічних спостережень, параклінічних показників, результатів спеціальних досліджень і даних катамнестичних спостережень дозволяють зробити висновок про те, що розроблений нами метод етапного відновлювального лікування з застосуванням диференційованих прийомів східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії є патогенетично обґрунтованим методом корекції дискінетичних порушень жовчовивідної системи.



ВИСНОВКИ

Дискінетичні порушення жовчовивідних шляхів у 60,3 % дітей перебігають за гіпокінетичним типом і у 39,7 % - за гіперкінетичним. При цьому для гіпокінетичного типу характерною є перевага симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а для гіперкінетичного - парасимпатичного.

При гіпокінетичному типі ДЖВШ у дітей, враховуючи знижену у них енергетичну активність меридіана жовчного міхура і перевагу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, східний масаж і східну оздоровчу гімнастику на стаціонарному етапі необхідно проводити за тонізуючою методикою, пелоїдотерапію - у вигляді аплікацій на “комірцеву” ділянку.

При гіперкінетичному типі ДЖВШ у дітей, враховуючи у них підвищену енергетичну активність меридіана жовчного міхура і перевагу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, східний масаж і східну оздоровчу гімнастику на стаціонарному етапі необхідно проводити за седативною методикою, пелоїдотерапію - у вигляді аплікацій на ділянку правого підребер'я з метою розслаблюючої дії теплового фактора і нормалізації функції вегетативної нервової системи.

Включення в комплекс реабілітаційних заходів на амбулаторно-поліклінічному етапі диференційованих прийомів східної оздоровчої гімнастики залежно від типу ДЖВШ дозволяє підтримувати ейтонічний стан вегетативної нервової системи, стабільну моторику жовчного міхура і збільшити тривалість періоду ремісії.

При дискінезіях жовчовивідних шляхів необхідно проводити етапну реабілітацію з диференційованим включенням фізичних факторів залежно від типу ДЖВШ, за якою застосування східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії на стаціонарному етапі сприяє більш швидкій нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура і сфінктерного апарату, ліквідації проявів дисфункції вегетативної нервової системи, прискоренню термінів клінічного видужання, а застосування східної оздоровчої гімнастики на амбулаторно-поліклінічному етапі підтримує одержаний ефект і збільшує тривалість періоду ремісії.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кухар Н.Н. Диференційований підхід до нетрадиційних методів реабілітації дітей, хворих на дискінезію жовчовивідних шляхів // Вісник морської медицини. - 2001. - №3. - С. 80-82.

2. Кухар Н.Н., Мороз Ю.Г., Кравченко Т.Ю. Влияние восточной оздоровительной гимнастики на моторно-эвакуаторную функцию желчевыводящей системы при дискинезиях желчевыводящих путей у детей // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2001. - №3. - С.14-15. (Кухар Н.М. проведено літературний пошук за даною проблемою, здійснювався підбір хворих, вивчався вегетативний статус хворих).

3. Кухар Н.М. Вплив східного масажу на клінічний перебіг дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей // Одеський медичний журнал. - 2001. - №3. - С. 69-70.

4. Кухар Н.Н. Нетрадиционные методы в реабилитации детей с дискинезиями желчевыводящих путей // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001. - № 3. - С. 40-42.

5. Кухар Н.Н. Отдаленные результаты дифференцированного лечения дискинезий желчевыводящих путей у детей // Буковинський медичний вісник. - 2001. - №3. - С. 182-184.

6. Кравченко Т.Ю., Кухар Н.Н., Метешкин Ю.В. Этапная реабилитация детей с патологией желчевыделительной системы // Медицинская реабилитация в педиатрии. - 1998. - №6. - С.57-59. (Кухар Н.М. розроблена методика лікування, обстежена частина хворих, проаналізовано отримані дані).

7. Кухар Н.М. Амбулаторно-поліклінічний етап реабілітації дітей з дискінезіями жовчовивідних шляхів // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2002. - № 1. - С.

8. Кухар Н.М. Реабілітація дітей, хворих на дискінезію жовчовивідних шляхів, з використанням східного масажу, східної оздоровчої гімнастики і пелоїдотерапії // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 1. - С. 98-100.

9. Применение массажа “юмэйхо” в реабилитации детей с патологией желчевыводящей системы / Соколовський В.С., Кухар Н.Н., Метешкин Ю.В., Кравченко Т.Ю. // Праці V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”. - Одеса, 1999. - С.186. (Кухар Н.М. проведено літературний пошук за проблемою статті, проведено узагальнення методик, які використовуються в класичній фізіотерапії).

10. Кухар Н.Н., Кравченко Т.Ю. Динамика психоэмоционального статуса у детей с дискинезиями желчевыводящих путей в процессе комплексной терапии // Праці VI Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”. - Одеса, 2000. - С. 155-156. (Кухар Н.М. узагальнені основні принципи системного впливу використання фізичних чинників, обстежена частина хворих).

11. Кухар Н.Н. Влияние восточной оздоровительной гимнастики и восточного массажа на клиническое течение дискинезий желчевыыодящих путей у детей // Праці IV Міжнародного наукового конгресу “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”. - Київ, 2000. - С. 387-388.

Размещено на Allbest.ru

...