Змішані форми респіраторних хвороб телят, їх діагностика і аерозолетерапія

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

МІШАНІ ФОРМИ РЕСПІРАТОРНИХ ХВОРОБ ТЕЛЯТ, ЇХ ДІАГНОСТИКА І АЕРОЗОЛЕТЕРАПІЯ

ГУРЕНКО Ірина Анатоліївна

Київ - 2002

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження молодняку великої рогатої худоби є одним з основних факторів забезпечення ефективного ведення тваринництва в Україні, в тому числі й в Автономній Республіці Крим. У структурі інфекційної патології великої рогатої худоби особливе місце займають змішані форми респіраторних і шлунково-кишкових захворювань телят, так звані “пневмоентерити”. До етіології цих хвороб причетні віруси парагрипу 3-го типу, грипу типу А, інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї-хвороби слизових оболонок, респіраторно-синцитіальної інфекції, рино-, адено-, рота- і коронавіруси, облігатні бактерії-паразити - рикетсії, хламідії і мікоплазми, пастерели, стрепто-, стафіло- і пневмококи, сальмонели, клебсіели, корінебактерії, патогенні гриби й ін. (М.М. Крюков, 1960; О.Я. Миланко, 1973; Н.А. Алієва, 1973; В.В. Гуненков, 1974; Є.В. Андрєєв, О.В. Дудник, 1977; В.М. Сюрин, 1979; Є.В. Андрєєв, П.П Фукс, 1980; В.Я. Атамась, 1980; В.П. Тищенко, 1980; С. Horner, 1980; B. Griffith et al., 1983; R.G. Thomson et al., 1984; В.Г. Гумеров, 1986; В.Л. Ковальов, М. Амірбеков, 1986; Р.В. Бєлоусова, 1986).

Нерідко ці збудники діють на організм тварин у поєднанні один з одним, викликаючи змішану інфекцію, яка призводить до більш важкої форми захворювання, що в значній мірі ускладнює інфекційний процес і утрудняє діагностичні, лікувальні і профілактичні заходи (В.М. Данилевський, 1985; В.Я. Атамась. 1989; Р.Х. Хамадєєв, 1990; D.S.T. Rao, 1990; В.А. Прискока, 1997; Н.П. Чечоткіна і співавт., 1997; В.А. Бортнічук, М.С. Павленко, 1998; В.А. Міщенко, В.П. Онуфрієв, В.Г. Скибіцький, 1998; Х.З. Гаффаров, 1998; М.А. Єфімова, 1999; В.П. Литвин і співавт., 2001). Практично ці хвороби поширені у всіх країнах світу, характеризуються високою захворюваністю, смертністю і за величиною заподіяного економічного збитку не мають собі рівних в інфекційній патології тварин (В.М. Апатенко, 1978; R. Dyer, 1982; J.W. Harkuens, 1987; Н.А. Огли Масимов, 1998).

Незважаючи на певні успіхи у вивченні змішаних форм респіраторних хвороб телят, ця проблема зберігає актуальність і залишається в центрі уваги сучасного наукового пошуку як у нашій країні, так і за її межами. У зв'язку з цим стає очевидним необхідність удосконалення методів діагностики, лікування і профілактики цих захворювань з урахуванням зональних особливостей їхнього перебігу на молочно-товарних фермах Автономної Республіки Крим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною п'ятирічного плану Кримського ДАУ “Науково-обґрунтована система ведення сільського господарства в Криму в період переходу до ринку” (розділ 5.5.2), затвердженого 26 січня 1995 р. і 4 травня 2000 р., держреєстрація № 0199U004288 і договору про науково-технічне співробітництво між організаціями Російської Федерації - ВНДТІБП і Україною - Кримським державним аграрним університетом.

Мета і задачі дослідження. Комплексне вивчення етіології змішаних форм респіраторних хвороб телят й удосконалення існуючих методів діагностики і терапії при цих захворюваннях.

Виходячи з мети роботи були поставлені такі завдання:

-провести статистичний аналіз поширення респіраторних хвороб телят у тваринницьких господарствах Криму за останні 7 років;

-вивчити вплив умов утримання і годівлі тварин, різних стресових факторів на виникнення і характер прояву респіраторних хвороб телят;

-вивчити поширення й особливості клінічного прояву змішаних форм респіраторних захворювань молодняку великої рогатої худоби;

-виділити й ідентифікувати етіологічні агенти, що викликають змішані форми респіраторних захворювань телят;

-випробувати в порівняльному аспекті тест-систему ІФА і РЗК при діагностиці змішаних форм респіраторних хвороб телят, в етіології яких можлива участь хламідій;

-вивчити ефективність лікувальних і профілактичних заходів при використанні аерозольного методу.

Об'єкт дослідження: телята, хворі респіраторними захворюваннями.

Предмет дослідження: етіологія, розповсюдження, діагностика респіраторних хвороб телят, застосування аерозольного методу для їх лікування.

Методи дослідження: вірусологічні - виділення й ідентифікація збудників респіраторних хвороб телят; мікробіологічні - виділення із патологічного матеріалу умовно-патогенної мікрофлори; зоогігієнічні - вивчення параметрів мікроклімату тваринницьких приміщень; клініко-епізоотологічні - вивчення поширення й особливостей клінічного прояву респіраторних хвороб телят у тваринницьких господарствах АР Крим; серологічні - ретроспективна діагностика й ідентифікація збудників респіраторних хвороб телят; гематологічні - морфологічні і біохімічні для оцінки результатів застосування аерозолетерапії; патологоанатомічні - патологоанатомічна діагностика респіраторних хвороб телят; статистичні - обробка експериментальних даних з метою визначення їхньої вірогідності.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в тваринницьких господарствах АР Крим розкриті клініко-епізоотологічні особливості та етіологічна структура змішаних форм респіраторних хвороб телят. При цьому від хворих і перехворілих тварин виділені штами вірусу парагрипу-3, хламідій та інша умовно-патогенна бактеріальна флора.

Визначено різні клінічні форми прояву захворювань тварин (риніти, бронхіти, пневмоентерити, бронхопневмонії у телят, аборти і мертвонародження у корів), до етіології яких були причетні як окремі збудники (віруси ПГ-3, ІРТ, адено-, хламідії), так і в змішаній формі в різних сполученнях (асоціації вірусів, облігатних бактерій-паразитів, умовно-патогенної мікрофлори).

Разом з ВНДТІБП розроблені компоненти набору для діагностики хламідіозу великої рогатої худоби методом ІФА, показані їх достатня чутливість і специфічність.

Уперше науково обґрунтована можливість аерозольного методу лікування і профілактики пневмоентеритів телят лікарською формою доксиветину, що має пролонговану дію, у поєднанні з іншими лікарськими препаратами. Підтверджено нешкідливість методу і його ефективність.

Практична цінність отриманих результатів. Встановлені і підтверджені основні причини захворюваності і загибелі телят на молочно-товарних фермах Криму, якими є:

-стаціонарні хронічні респіраторні інфекції серед різних статевозрілих груп молодняка і дорослого поголів'я великої рогатої худоби;

-періодичні загострення перебігу респіраторних інфекцій;

-невиконання ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних вимог у технології утримання і годівлі сухостійних корів і ялівок.

-слабке освітлення, різке коливання температури, протяги, загазованість і висока вологість повітря тваринницьких приміщень;

-несвоєчасне проведення дезінфекційних заходів, що створює сприятливі умови для нагромадження в зовнішньому середовищі умовно-патогенних мікроорганізмів.

Лабораторними методами, включаючи комплексні серологічні дослідження, виділення вірусних і бактеріальних агентів на культурі клітин Vero, НЕК, 6-7-добових курячих ембріонах, що розвиваються, бактеріальних живильних середовищах, а також ретроспективною діагностикою з використанням ІФА, підтверджена роль вірусів ПГ-3, ІРТ, адено-, хламідій і умовно-патогенної мікрофлори в етіології змішаних форм респіраторних хвороб телят на молочно-товарних фермах Криму.

У виробничих умовах випробувана в порівняльному аспекті чутливість методів ІФА і РЗК при діагностиці змішаних форм пневмоентеритів телят, до етіології яких, крім вірусів ПГ-3, ІРТ, адено-, були причетні хламідії. Отримані дані враховані при розробці нормативно-технічної документації на виготовлення і застосування діагностичного набору для діагностики хламідіозу великої рогатої худоби методом ІФА.

Розроблена і запропонована схема аерозольного методу лікування і профілактики пневмоентеритів телят лікарською формою доксиветину, що має пролонговану дію, в поєднанні з іншими препаратами.

Результати досліджень використані при розробці і складанні “Рекомендацій по діагностиці, профілактиці і лікуванню пневмоентеритів телят у тваринницьких і фермерських господарствах Криму”, затверджених Республіканським Управлінням державної ветеринарної медицини з ветеринарною інспекцією при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим.

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес факультетів ветеринарної медицини Кримського державного аграрного університету та Одеського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному виконанні наукових досліджень, визначених планом дисертаційної роботи, реалізація яких здійснювалась як у лабораторних умовах, так і безпосередньо в умовах виробництва, що дало можливість визначити роль вірусних і бактеріальних агентів в патології змішаних форм респіраторних хвороб телят у тваринницьких господарствах Автономної Республіки Крим, а також удосконалити існуючі методи діагностики і терапії цих захворювань. Здобувач особисто опрацювала необхідну літературу, написала й оформила дисертацію, дала критичний аналіз одержаним результатам.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались з позитивною оцінкою на науково-виробничій конференції ветеринарної служби Автономної Республіки Крим, ГПЗ ВАТ “Широке”, 22.01.1999 р.; на 1-й міжвузівській науковій конференції молодих учених і аспірантів “Інфекційна патологія молодняка сільськогосподарських тварин і птахів” (Суми, 9-11 червня 1999 р.); на науково-практичному семінарі по проблемі “Епізоотологія, діагностика і профілактика хламідіозів у ветеринарії”(Санкт-Петербург, 21-23 вересня 1999 р.); на установчій конференції міжнародного товариства епізоотологів країн Східної Європи (Одеса, 25-27 жовтня 1999 р.); на V з'їзді паразитоценологів України з міжнародною участю (Харків, 5-6 квітня 2001 р.); на Міжнародній конференції молодих учених “Наукові основи технології виробництва ветеринарних препаратів” (Москва, 5-6 червня 2001 р.); на міжвузівській науковій конференції “Проблеми АПК у роботах учених Криму” (Сімферополь, 26 січня 2000 р.).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 5 публікаціях, які надруковані в збірниках наукових праць Кримського державного аграрного університету (2), Сумського державного аграрного університету (1), збірнику ХЗВІ “Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини” (1), збірнику доповідей Міжнародної конференції молодих учених “Наукові основи виробництва біологічних препаратів” (1).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4-х розділів, висновків, практичних пропозицій, списку використаної літератури та додатків. Список використаної літератури включає 328 найменувань, у тому числі 79 зарубіжних авторів. У 9 додатках представлені документи, що підтверджують результати окремих етапів роботи і їх наукову і практичну цінність.

Дисертація викладена на 197 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 28 таблицями і 9 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи досліджень

Робота виконувалася протягом 1998-2001 рр. на базі кафедр інфекційних і паразитарних хвороб сільськогосподарських тварин, мікробіології і вірусології Кримського державного аграрного університету, Республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини (філія кафедри) і неблагополучних з пневмоентеритів телят тваринницьких господарств Криму.

На першому етапі досліджень використовували матеріали ветеринарної звітності Республіканського Управління державної ветеринарної медицини з ветеринарною інспекцією при Раді Міністрів АРК, Республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини АРК і власні дослідження. Вивчали вплив умов утримання і годівлі тварин, зоогігієнічні показники з обліком загального бактеріального забруднення повітряного середовища приміщень, різних стресових факторів, рівня ветеринарного обслуговування на виникнення і характер прояву респіраторних хвороб тварин.

Етіологічній спектр збудників респіраторних хвороб телят встановлювали шляхом аналізу епізоотичної ситуації в неблагополучних господарствах і молочно-товарних фермах, дотримуючись “Рекомендацій з методики епізоотологічного дослідження” (І.А. Бакулов, Г.Г. Юрков, 1975), спостереження за клінічним проявом захворювання, вивчення патологоанатомічної картини у загиблих і вимушено забитих тварин, а також на підставі результатів серологічних, вірусологічних і бактеріологічних досліджень виділення й ідентифікації основних збудників, причетних до етіології пневмоентеритів телят.

Дослідження проб сироваток крові і патологічного матеріалу від хворих, вимушено забитих, загиблих і перехворілих тварин проводили згідно “Методичних вказівок з лабораторної діагностики вірусних респіраторно-кишкових інфекцій великої рогатої худоби”, затверджених 28.08.88 р. ГУВ Держагропрому. Серологічна діагностика ґрунтувалася на виявленні специфічних антитіл до вірусів парагрипу-3, інфекційного ринотрахеїту, респіраторно-синцитіального, аденовірусу і хламідій в сироватці крові хворих і перехворілих телят. Участь цих збудників в етіології респіраторних хвороб молодняку великої рогатої худоби підтверджували встановленням 4-х кратного приросту антитіл в парних пробах сироватки, взятих у початковій стадії захворювання і через 2-3 тижні після реконвалесценції. Антигемаглютиніни до вірусу парагрипу-3 визначали в реакції затримки гемаглютинації (РЗГА) з парагрипозним антигеном 3-го типу, виготовленим Приволзькою біофабрикою. Антитіла до респіраторно-синцитіального вірусу визначали в реакції дифузійної преципітації (РДП) з використанням набору діагностикумів, виготовленого Приволзькою біофабрикою. Наявність специфічних антитіл до аденовірусу великої рогатої худоби встановлювали в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) зі стандартним аденовірусним еритроцитарним діагностикумом, виготовленим на Приволзькій біофабриці. Антитіла до вірусу інфекційного ринотрахеїту визначали методом постановки ІФА разом з Р.Х. Хамадєєвим, у реакції нейтралізації на субкультурі клітин нирок ембріона корови (НЕК). Як антиген використовували культуральну рідину вірусу ІРТ (штам ТК) з інфекційною активністю 5,5 lg ТЦД50/мл. Антитіла до хламідійного антигену виявляли в реакції зв'язування комплементу (РЗК) і методом постановки ІФА, використовуючи при цьому компоненти імуноферментного набору ВНДТІБП і КДАУ (спільна розробка). При постановці РЗК використовували набор для діагностики хламідійних інфекцій тварин, виготовлений лабораторією вірусології ВНДВІ (м. Казань). РЗГА і РНГА ставили мікрометодом за допомогою апарата Такаччі.

З метою виділення передбачуваних збудників респіраторних хвороб телят досліджували проби клінічного і патологічного матеріалів, відібраних від хворих, вимушено забитих і тварин, що загинули. Вірус парагрипу-3 виділяли зараженням 9-10-добових курячих ембріонів в алантоїсну порожнину і культур клітин типу Vero, нирок ембріона корів (НЕК), а також визначали шляхом постановки РЗГА, РН, РНГА і РДП з антисироватками до вірусу парагрипу-3, ІРТ, РС і аденовірусу. Роботу проводили разом з Гумеровим В.Г. і Прокопенко Т.Г.

Виділення хламідій від телят з ознаками пневмонії і від корів, які абортували і мали клініку ендометриту, здійснювали згідно “Схеми виділення хламідій” (В.Л. Ковальов, 1977) і “Методичних вказівок з лабораторних досліджень на хламідійні інфекції с.-г. тварин”, затверджених ГУВ Держагропрому 15.04.1986 р.

Курячі ембріони 6-7-добового віку заражали в жовтковий мішок суспензією хламідій в дозі 0,25 см3. Ембріони інкубували при 37оС на протязі 10 днів. У роботі використовували жовткові мішки від ембріонів, що загинули на 6-9 добу після зараження, з наявністю хламідій інтенсивністю на 3-4 хрести, з інфекційним титром 10-6,0 ЕЛД50/0,25см3. Жовткові оболонки збирали у флакони і зберігали при мінус 25-300С. Летальну дозу для РКЕ визначали за Рідом і Менчем (Reed, Maench, 1938).

Роль бактеріальної мікрофлори в етіології пневмоентеритів телят вивчали загальноприйнятими методами бактеріологічних досліджень клінічного і патологічного матеріалів від тварин, що загинули або були вимушено забиті. Видову чи типову приналежність кожної виділеної чистої культури визначали на підставі вивчення тинкторіальних, морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей, використовуючи визначник Бергі (1997). Вивчення морфології мікроорганізмів проводили разом з к.б.н., с.н.с. Корабльовою Т.Р.

Імуноферментний аналіз при хламідійних інфекціях великої рогатої худоби проводили в порівнянні з РЗК за допомогою імуноферментного набору, розробленого ВНДТІБП з участю КДАУ (спільна розробка). Пропонована тест-система була апробована нами при дослідженні сироваток крові корів, які абортували чи родили слабких і нежиттєздатних телят, вакцинованих проти хламідіозу тварин, а також у телят з ознаками пневмоентеритів.

У наступній серії дослідів, проведених з метою лікування і профілактики респіраторних хвороб телят методом аерозолетерапії, вивчали ефективність лікарської форми препарату доксиветину як в окремому прописі, так і в лікарській суміші. Для одержання аерозолів використовували компресор СО-7Б і аерозольний генератор САГ-1, що створює аерозоль з оптимальним розміром часток 1-5 мкм (90%) і 6-20 мкм (10%). Аерозолі лікарських форм препаратів застосовували в спеціальній герметизованій камері розміром 10 м3 і місткістю з розрахунку 1,0-1,5 м3/гол.

Дозу, що розпиляється, та концентрацію аерозолів визначали методом Ю.В. Головізіна, описаного Р.П. Пушкаревим, Я.Н. Глуховим (1987), А.А. Усаченко, В.І. Левченко (1991). При визначенні дози препаратів, які раніше не використовувались, спочатку випробували їх дозу для парентерального застосування і дослідним шляхом установлювали дозу на 1 м3 обсягу камери, що забезпечує необхідну концентрацію даної речовини в крові.

У всіх групах телят, що знаходились в досліді, систематично брали кров, визначаючи при цьому вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білка, а також використовували біохімічний бронхолегеневий тест, запропонований І.П. Кондрахіним (1998), з метою виявлення телят, хворих бронхопневмонією.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за Ашмаріним К.Г., 1962. Вірогідність різниці середніх величин двох сукупностей (Р) визначали за таблицею Стюдента.

Економічний ефект від аерозольного застосування лікарських форм препаратів в умовах виробництва розраховували згідно “Методики визначення ефективності ветеринарних заходів”, затвердженої Департаментом ветеринарії 4 травня 1982 року.

Результати досліджень та їх аналіз

Клініко-епізоотологічна характеристика змішаних форм респіраторних хвороб телят

Природнокліматичні умови значною мірою визначають специфіку ведення тваринництва - однієї з найважливіших галузей сільського господарства Криму. Упровадження на півострові інтенсивної технології ведення цієї галузі істотно змінило історично сформовані методи використання великої рогатої худоби, в основі яких була закладена система цілорічного пасовищно-стійлового утримання. Нові технологічні прийоми (цілодобове стійлове утримання, відсутність вигулів на території ферм і теренкурів) підвищили функціональне навантаження на організм і зменшили стійкість тварин до захворювань. У результаті на молочно-товарних фермах стали щорічно реєструвати серед телят хвороби органів дихання і травлення, що проходили за формою вет-1, як захворювання неінфекційного характеру. Тобто причина їхнього виникнення була невизначеною, і лише в останнє десятиліття респіраторні хвороби телят стали предметом серйозного вивчення у зв'язку зі зростаючою роллю вірусів і бактерій в етіології цих захворювань.

Вивчення нами епізоотичної ситуації на молочно-товарних фермах великої рогатої худоби тваринницьких господарств Криму в 1998-2001 роках показало, що пневмоентерити телят щорічно реєструються в кількості 38,9%, що призводить до загибелі і вимушеного забою тварин в кількості 10,2% і 23,0% відповідно. Недоодержання телят через пневмоентерити варіює від 10,0 до 15,8% від числа народжених. Дані досліджень парних сироваток крові на присутність специфічних антитіл до антигенів збудників ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідіозу, свідчать про наявність в організмі телят інфекції, етіологічно зв'язаної з циркуляцією вірусів і хламідій. При цьому антитіла до антигену вірусу ПГ-3 виявлені в сироватці крові у 57,5-100% телят з титрами від 1:40 до 1:1280, до антигену ІРТ - у 22,0-62,2% з титрами антитіл 1:20-1:320, до антигену аденовірусної інфекції у 30% телят з тирами 1:40-1:320, до хламідійного антигену - у 15-36,5% телят з тирами 1:8-1:16 в РЗК і 1:200-1:1600 в реакції ІФА і з титрами 1:8-1:64 в РЗК у 38,7% корів, що абортували та народили телят з ознаками пневмоентеритів. Досить часто респіраторні хвороби телят протікали в змішаній формі й у різних сполученнях вірусів ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідій. Так, асоціації ПГ-3+ІРТ+адено-+хламідії відзначено у 15,0% випадків, ПГ-3+ІРТ+хламідії - у 13,5%, ПГ-3+хламідії у 28,0%, ПГ-3+ІРТ - у 21,7%. Усього з 299 досліджених проб сироваток крові телят різні сполучення вірусів і хламідій траплялися у 22,1% випадків. Дані серологічних досліджень методом ретроспективної діагностики показують, що в сироватці крові реконвалесцентів в порівнянні із сироваткою крові телят на початку захворювання, чітко відзначається чотириразовий і більше приріст титру антитіл. Це вказує на активний інфекційний процес в організмі телят, викликаний тим збудником, щодо якого були виявлені антитіла, тобто в даному випадку на віруси ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідії.

Отже, респіраторні хвороби телят у багатьох випадках мають змішану етіологію з різними сполученнями вірусів і бактерій. Наші дані підтверджують висновки вчених України про те, що здебільшого причинами пневмоентеритів телят є асоціації вірусів, хламідій і умовно-патогенної мікрофлори. Так, В.Я. Атамась (1989), описав асоціації ПГ-3 і аденовірусної інфекції, ПГ-3 і ІРТ, аденовірусної інфекції і ІРТ, вірусної респіраторно-синцитіальної інфекції й аденовірусної інфекції, грипу А2 і ПГ-3; В.Л. Ковальов (1997) - ПГ-3 і хламідійної інфекції; А.Н. Головко, В.А. Ушкалов (1997) - рота-, ентеровірусів, токсигених эшеріхій; В.Н. Заволока і співробіт. (1997) - ПГ-3, сальмонел і грибів із роду аспергілум; Н.П. Чечеткина і співробіт. (1997) - ІРТ і ВД; І.І. Олексюк і співробіт. (1998) - корона-, адено-, і ротавірусів, кишкової і синьогнійної палички з диплококами; М.С. Павленко і співробіт. (1998) - хламідійних інфекцій і ПГ-3.

При змішаних формах респіраторних хвороб телят, що спостерігаються нами у тваринницьких господарствах, у перші тижні життя після народження розвивається діарея. Через 14-30 днів з'являється респіраторний синдром, що характеризується кон'юнктивітами, появою кашлю, серозно-слизуватим витіканням із носа, сльозотечею у вигляді мокрого струмочка, підвищенням температури тіла до 40,3-41,0оС. При аускультації грудної клітки в зоні передніх і середніх ділянок легень виявляли бронхіальний шум і осередкові хрипи. В окремих тварин хвороба прогресувала і характеризувалася більш вираженими симптомами: підсилювався кашель, телята погано поїдали корм, видимі слизові оболонки були гіперемійовані, температура тіла підвищувалася до 41,5оС, дихання і пульс були прискореними, з носових порожнин виділялося слизувато-гнійне витікання. При аускультації відзначали сухі крепітуючі чи вологі хрипи. Надалі такі телята відставали в рості і розвитку, були малорухомі, виснажені, волосяний покрив залишався тьмяним, місцями скуйовдженим. Патологоанатомічним розтином загиблих і вимушено забитих телят виявили зміни, характерні для риніту, бронхіту, кон'юнктивіту, катаральної бронхопневмонії. У деяких корів і нетелів відзначали урогенітальні інфекції (вагініти, ендометрити), аборти, мертвонародження, народження слабких і нежиттєздатних телят.

Розпізнавання змішаних форм респіраторних хвороб телят стало можливим завдяки спеціальним діагностичним наборам, що дозволяють проводити диференціацію цих хвороб, вивчати їхнє поширення серед тварин усіх вікових груп, визначати напруженість епізоотичної ситуації і сезонність захворювання. Кількісна оцінка напруженості епізоотичної ситуації щодо змішаних форм пневмоентеритів телят в розрізі районів АРК за 1996-2001 рр. показує, що інтенсивність прояву захворювань на територіях районів неоднакова. За шість років спостережень захворювання в цих районах реєструвалося з частотою від двох до шести разів. Індекс епізоотичності коливався від 0,33 до 1,0 і в середньому по АРК складав 0,7. Показник же частки неблагополучних пунктів у цих випадках був мінімальний - 0,33, максимальний - 1,0 і середній - 0,46. Показник напруженості епізоотичної ситуації коливався від 0,1 до 1,0 і в середньому складав 0,36. За рівнем захворюваності визначилися райони з високим числом захворюваності, з найменшим числом і спорадичними випадками захворюваності.

Кількісну оцінку сезонності прояву змішаних форм пневмоентеритів телят здійснювали на прикладі навчгоспу “Комунар”, КСП “Приміське”, молочно-товарної ферми п.-ф. “Південна”. З урахуванням грудневих випадків захворювань телят показник сезонності становив у грудні 46,1 (-53,9), січні - 97,7 (-2,3), лютому - 190,7 (+90,7) і в березні - 65,5 (-34,5). Коефіцієнт сезонності дорівнював 45,3%, індекс сезонності - 0,9.

Отже, змішані форми респіраторних хвороб телят найбільш інтенсивно проявлялись з третьої декади грудня до третьої декади березня. Найбільший відсоток хворих тварин реєструється в лютому і найменший - у грудні.

Вивчення закономірностей розвитку епізоотичного процесу показало, що основними факторами, що істотно впливають на інтенсивність інфекційного процесу і масовість прояву змішаних форм респіраторних хвороб молодняку великої рогатої худоби є: порушення норм і правил утримання, годівлі сухостійних корів і новонароджених телят, запізніле напування телят молозивом у перші години життя, невідповідність установленим нормам параметрів мікроклімату. Так, на прикладі МТФ навчально-дослідного господарства “Комунар” при вивченні впливу на організм телят стрес-факторів різного характеру встановлено, що вміст аміаку в повітрі телятника перевищував допустимі значення показників у 3-4 рази, а вміст вуглекислого газу - у 2,5-3 рази. Швидкість руху повітря досягала 0,5-0,7 м/с при нормі 0,1 м/с, охолоджуюча сила - 9,0-11 мк/см2/с/0С при нормі 6,6- 8,0 мк/см2/с/оС. Відносна вологість складала 80-95% при нормі 70 (50-85%). Освітлення у центрі приміщення мало інтенсивність 0,5-13 лк, біля південної стіни - 0,5-3 лк, північної стіни - 0,5-13 лк при допустимій нормі освітленості 80 лк (лампа накалювання), 75 лк (лампа газорозрядна).

Отже, середні показники мікроклімату на молочно-товарній фермі великої рогатої худоби навчально-дослідного господарства “Комунар” перевищують допустимі значення показників, передбачених технологічними нормами для вирощування тварин. Висока загазованість, слабка освітленість, наявність протягів і підвищена охолоджувальна здатність повітря - усе це сприяє погіршенню загального стану і виникненню імунодефіцитних розладів організму тварин.

Лабораторна діагностика змішаних форм респіраторних хвороб телят

Вірус парагрипу-3 виділяли зараженням 9-10-добових курячих ембріонів, що розвиваються, в амніотичну порожнину суспензією (1:10) із вмісту носової порожнини хворих телят в дозі 0,3 см3. Перші один-два пасажі не викликали загибелі курячих ембріонів. Наявність збудника в амніотичній рідині інфікованих ембріонів підтверджували за допомогою реакції гемаглютинації з еритроцитами морської свинки. Титр виділеного в РГА вірусу склав 1:32. При постановці РЗГА, РН, РНГА і РДП з антисироватками до вірусу парагрипу-3, ІРТ, РС, аденовірусу позитивна реакція спостерігалася тільки з першою сироваткою, що дало підстави віднести виділені ізоляти до вірусу ПГ-3.

При вивченні гемадсорбуючої здатності виділених агентів стосовно до нативних еритроцитів морської свинки одержали чітку реакцію на моношарі культури клітин НЕК на 3-7 діб після зараження. На поверхні клітин еритроцити адсорбувались з утворенням вогнищево-дифузних скупчень, що також є однією з характерних властивостей парагрипозних вірусів людини і тварин.

Досліджувані ізоляти вірусу ПГ-3 викликали цитопатичні зміни в первинній культурі клітин нирок ембріонів корів (НЕК) і культурі Vero, які з'являлися на 5 добу після зараження, характеризувалися округленням, зморщуванням клітин і їхнім відшаруванням від скла. При фарбуванні заражених культур гематоксилін-еозином у клітин через 72 години після зараження виявляли внутрішньоклітинні тільця-включення. Ізоляти не були патогенними для білих мишей при інтраназальному і внутрішньочеревинному зараженні. Патогенність для РКЕ при зараженні в амніотичну порожнину була непостійною.

У дослідах по вивченню стійкості вірусмістимого матеріалу (ізолят “К-00”) до нагрівання було встановлено, що повна його інактивація наставала через 30 хвилин при температурі 56оС. Ізолят також був чутливим до 20% ефіру. Наявність вірусу ПГ-3 в матеріалах хворих телят було також підтверджене відділом вірусології Центральної лабораторії ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (експертиза № 73-86).

До числа збудників, що викликають респіраторні хвороби телят як у змішаній формі, так і в різних поєднаннях, відносяться облігатні бактерії-паразити - хламідії. Культури хламідій виділяли із патологічного матеріалу хворих телят і корів, які абортували, шляхом інокуляції в жовтковий мішок 6-7-добових курячих ембріонів спеціально обробленої суспензії в дозі 0,25 см3. У першому пасажі загибель ембріонів не спостерігали, в наступних пасажах загибель ембріонів реєстрували з 7-ої до 12-ої доби інкубації. Найбільше число ембріонів, що загинули, відзначали на 8-10-у добу після зараження. Мікроскопією мазків-відбитків у перших трьох пасажах елементарних тілець хламідій знайти не вдалося. У наступних пасажах елементарні тільця постійно фіксували в препаратах з оболонок жовткових мішків. Виділений штам хламідій одержав умовну назву ізолят “П-312”, інфекційний титр якого за Рідом і Менчем складав 10-6,3ЕЛД50/0,25 см3. Ізолят “П-312” виявився близько спорідненим зі штамом хламідій 1098, порівняльне вивчення яких здійснено за допомогою РЗК і РТЗК.

При вивченні спектра патогенності ізоляту хламідій “П-312” для білих мишей і морських свинок була встановлена їхня чутливість до виділеної культури, яка викликала їхню загибель у кількості 40-80% при різних методах зараження.

Відомо, що в етіології респіраторних хвороб телят, крім вірусів і облігатних бактерій-паразитів (хламідії, мікоплазми, рикетсії), активну участь беруть умовно-патогенні бактерії (Є.В. Андрєєв, 1984; А.П. Брилін, 1986). Їхня сприяюча роль у етіології респіраторних і шлунково-кишкових хвороб тварин не викликає сумнівів. Вони можуть самостійно викликати пневмонії у молодняка великої рогатої худоби (Д.І. Скородумов, Н.І. Евглевська, 1976) і ускладнювати перебіг легко протікаючих у “чистому” виді вірусних, хламідійних і мікоплазмозних процесів, приводячи до розвитку важких катаральних чи гнійних бронхопневмоній, що часто закінчуються загибеллю тварин (А.А. Конопаткин, 1983, 1985).

У черговій серії дослідів ми виділяли умовно-патогенну мікрофлору від хворих, тих, що загинули і вимушено забитих тварин, використовуючи при цьому серозне і слизувато-гнійне витікання із носової порожнини, шматочки носової перегородки, паренхіматозні органи, регіонарні лімфатичні вузли, а при діареї - ділянки тонкого відділу кишечнику. У мазках-відбитках із патологічного матеріалу часто виявляли елементарні тільця хламідій, пастерели, кокову мікрофлору, кишкову паличку, протей.

У результаті вивчення морфологічних, тинкторіальних, культуральних, біохімічних властивостей мікроорганізмів, виділених із патологічного матеріалу хворих телят, нами була встановлена за допомогою визначника Бергі (1997) їхня видова приналежність. Так, при дослідженні патологічного матеріалу від телят із тваринницьких господарств, неблагополучних щодо респіраторних і шлунково-кишкових хвороб, були виділені й ідентифіковані Chlamydia psittaci від 4,5% до 13,6%, P. multocida від 4,5% до 9,0%, Staph. aureus - 11,6%, Staph. epidermidis від 11,1% до 23,2%, Staph. saprophyticus від 4,5% до 9,0%, E. соlі від 9,3% до 11,0%, Proteus vulgaris - 4,6%, інші не ідентифіковані види - від 2,3% до 9,0%. В окремих випадках у мазках-відбитках виявляли бактерії типу Citrobacter, Bac. subtilis, а також актиноміцети, дріжджові і цвілеві гриби.

Таким чином, клініко-епізоотологічними, серологічними, вірусологічними і бактеріологічними дослідженнями підтверджена можливість прояву респіраторних хвороб в різних клінічних формах, обумовлених одним збудником (ПГ-3) чи групою збудників (віруси ПГ-3, ІРТ, адено-, хламідії, умовно-патогенна мікрофлора). Звичайно, в “чистому” виді від телят, хворих пневмоентеритами, виділяли вірус ПГ-3 і хламідії тільки при гострій формі хвороби в початковій її стадії. В інших випадках виділяли хламідії й умовно-патогенну мікрофлору в різних поєднаннях.

Вірус ПГ-3 і хламідії виділялися при гострій формі хвороби в початковій її стадії в кількості 11,6% і від 4,6% до 13,6% відповідно, вірус ПГ-3+хламідії - 4,6%, хламідії+стафилококи - від 9,0% до 18,1%, хламідії+ E. coli - 11,1%, пастерели+коки - від 4,5% до 13,6%, хламідії+пастерели+ стафілококи - 9,0% випадків.

Виділення, ідентифікація і вивчення деяких біологічних властивостей ізолятів ПГ-3, хламідій, умовно-патогенної мікрофлори свідчить про поліетіологічність і змішаний перебіг респіраторних хвороб телят у тваринницьких господарствах АР Крим.

Оцінка тест-системи ІФА (у порівняльному аспекті) при діагностиці респіраторних хвороб телят

Тепер для діагностики багатьох інфекційних хвороб тварин широко використовують імуноферментний аналіз (ІФА). Висока чутливість, одержання аналізу в максимально короткий термін, відтворюваність і специфічність, можливість кількісного обліку результатів і автоматизація постановки реакції продиктували необхідність створення діагностичних наборів ІФА і застосування їх у ветеринарній медицині (В.Й. Луткавичене, 1992; Т.Б. Щербакова, 1993; О.В. Моїсєєв, 2000; Д.П. Кузнєцов, 2001).

Спільна програма НДР ВНДТІБП і Кримського ДАУ на 1996-2000 рр. включала створення діагностичного набору ІФА для серологічної діагностики хламідійних інфекцій великої рогатої худоби і свиней. Необхідність такої програми визначалась тим, що у ветеринарній практиці СНД дотепер використовується діагностичний набір для серологічної діагностики хламідіозу тварин з використанням РЗК (РТЗК). Однак ця реакція не завжди результативна, особливо при локалізованих хламідійних інфекціях великої рогатої худоби, у тому числі і при невиразно перебігаючих пневмоентеритах телят.

Пропонована для впровадження у ветеринарну практику тест-система ІФА для діагностики хламідіозу великої рогатої худоби була апробована при дослідженні сироваток крові тварин молочно-товарних ферм №1 і №4 п.-ф. “Південна”, неблагополучних щодо респіраторних і шлунково-кишкових хвороб телят. Дані порівняльного дослідження в РЗК і ІФА сироваток крові великої рогатої худоби на присутність специфічних антитіл до хламідійних антигенів при змішаному перебігу хвороб органів дихання показують, що титри антитіл у хворих корів, з ознаками нездужання на останньому місяці тільності, досягали при дослідженні в РЗК 1:4-1:16, в ІФА - 1:800-1:1600. Більш високих значень титри антитіл досягли в сироватках крові корів, які абортували на останніх тижнях тільності, й у корів, що родили слабких і нежиттєздатних телят. Так, у цих тварин специфічні антитіла до хламідійних антигенів були виявлені, відповідно, у титрах 1:8-1:32 в РЗК, 1:1600-1:3200 - в ІФА і 1:4-1:32 - в РЗК, 1:800-1:1600 - в ІФА. Титри специфічних антитіл до хламідійних антигенів у телят від 14-добового до 3-місячного віку, з ознаками хвороб органів дихання, досягали при дослідженні в РЗК 1:4-1:16, в ІФА - 1:200-1:1600. У цілому всі сироватки крові позитивно реагували з хламідійними антигенами в РЗК і в ІФА, проте в ІФА антитіла досягали більш високих значень, ніж в РЗК.

При проведенні діагностики респіраторних хвороб телят, в етіології яких участь хламідій була цілком імовірною, також використали РЗК і ІФА. Із 157 досліджених проб сироватки крові тваринницьких господарств Сімферопольського району з хламідійним антигеном в РЗК позитивно реагували 31 (19, 7%), а в ІФА - 51 (32,5%), тобто в ІФА специфічних антитіл до хламідійних антигенів виявлено на 12,8% більше, ніж в РЗК. При цьому сироватки крові, що позитивно реагували з хламідійним антигеном в РЗК, у 100% випадків реагували позитивно в ІФА. Встановлено, що ІФА з використанням пропонованого нами набору, на 12,8% ефективніша РЗК. Ці дані наочно підтверджують високу чутливість і специфічність розробленого нами діагностичного набору ІФА, який у встановленому порядку може успішно застосовуватися у ветеринарній практиці при діагностиці хламідіозу великої рогатої худоби і змішаних форм респіраторних хвороб телят, до етіології яких причетні хламідії.

Профілактика і терапія респіраторних хвороб телят аерозольним методом

З огляду на всю складність перебігу респіраторних хвороб телят, до етіології яких причетні віруси, хламідії й умовно-патогенна мікрофлора, ми поставили завдання: вивчити ефективність лікарського препарату доксиветину і сироватки крові тварин-реконвалесцентів для лікування і профілактики пневмоентеритів молодняку великої рогатої худоби аерозольним методом на прикладі навчально-дослідного господарства “Комунар”.

Доксиветин (Doxyvitine) - готова лікарська форма антибіотика пролонгованої дії, діючою речовиною якого є доксициклін (Doxycycline). Останній має низьку токсичність і широкий спектр протимікробної дії. Активний стосовно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також облігатних бактерій-паразитів - хламідій, рикетсій і мікоплазм. При респіраторних хворобах тварин препарат застосовують внутрішньом'язово чи підшкірно 2-4-х кратно з інтервалом між введеннями 3-5 діб. Телятам препарат вводять у дозі 0,3-0,5 см3/кг.

У зв'язку з відсутністю даних про аерозольне застосування доксиветину, ми провели дозування аерозолю з урахуванням дихального об'єму легень, кількості препарату, затримуваного респіраторними органами і ступеня його всмоктуваності в легенях телят. Для випробовування лікувальної ефективності доксиветину було проведено два досліди, для кожного з яких були сформовані за принципом аналогів три групи хворих телят з наявністю в них виражених клінічних ознак захворювання респіраторного тракту.

Для першого досліду використовували телят 1,5-2-місячного віку. Тварин 1-ї групи (7 голів) піддавали лікуванню доксиветином в аерозольній формі у дозі 360 мг/м3 обсягу камери 1 раз на добу 5 діб підряд. Для стабілізації аерозолю і кращого усмоктування до випробуваного препарату додавали 20% розчин глюкози. Після збігання часу інгаляції (60 хв.) в присутності тварин проводили інактивацію залишкових аерозолів випробуваного препарату в камері аерозолями 4% розчину перманганату калію (30 мл на 1 м3 обсягу камери) при експозиції 10 хвилин. Телятам 2-ї групи (7 голів) випробуваний препарат вводили внутрішньом'язово згідно настанови щодо застосування доксиветину з урахуванням живої маси тварини в дозі 0,3 см3/кг маси тварини 2-кратно з інтервалом між введеннями до 3 діб. Телята 3-ї групи (7 голів) служили контролем і лікуванню лікарською формою препарату доксиветину не піддавалися.

У другому досліді також були сформовані 3 групи телят 3,5-4-місячного віку по 7 голів у кожній. При цьому телят 1-ї групи обробляли доксиветином в аерозольній формі в тій же дозі, що й у першому досліді: 2-кратно з інтервалом до 3 діб. Телятам 2-ї групи доксиветин вводили в дозі 0,3 см3/кг маси тіла внутрішньом'язово, 2-кратно, з інтервалом між введеннями до 3 діб. Тварини 3-ї групи служили контролем і лікуванню лікарською формою препарату доксиветину не піддавалися.

Під час проведення досліду за телятами велося постійне клінічне спостереження, вимірялися температура тіла, пульс, дихання, досліджувалася кров до і після застосування препарату доксиветину в новому (аерозольний метод) і базовому (згідно настанови) варіантах.

Ефективність доксиветину оцінювали збереженням телят у дослідних групах, поліпшенням загального стану, зниженням до норми температури тіла, припиненням кашлю, витікань з носа й очей, відсутністю розладу респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту, нормалізацією гематологічних даних. Перераховані вище показники були характерні для телят 1-ї і 2-ї груп, тоді як у 3-ї групі 1-го і 2-го досліду було вимушено забито двоє телят (інвентарні номери 8435 і 9064).

Одержавши позитивні результати при використанні лікарської форми препарату доксиветину для лікування респіраторних хвороб телят аерозольним методом, у наступному досліді у випробувану суміш було додано два компоненти - сироватка крові тварин-реконвалесцентів і 40% розчин молочної кислоти.

Для проведення досліду також були відібрані за принципом аналогів три групи хворих телят 3-3,5-місячного віку, по 7 голів у кожній.

Телят 1-ї групи обробляли сумішшю, що складається з наступних компонентів: доксиветин - 360 мг/м3 об'єму камери, сироватка крові тварин-реконвалесцентів - 2 мл на 1 м3 камери, 40% розчин молочної кислоти - 0,3 мл на 1 м3 камери, вода дистильована - до об'єму 50 мл. Для стабілізації аерозолю додавали 20% розчин глюкози з розрахунку 10% до загального об'єму. Причому, доксиветин з 40% розчином молочної кислоти додавали в одну склянку САГ-1, а сироватку крові тварин-реконвалесцентів - в іншу. Тварин обробляли 2-кратно, з інтервалом між введеннями до 3 діб.

Телятам 2-ї групи доксиветин вводили в дозі 0,3 см3/кг маси тіла внутрішньом'язово, 2-кратно, з інтервалом між введеннями до 3 діб. Телята 3-ї групи служили контролем і лікуванню лікарською формою препарату доксиветину не піддавалися.

Протягом усього досліду телята всіх груп піддавалися клінічному дослідженню, а на початку і після експерименту в телят досліджували кров з визначенням кількості еритроцитів і лейкоцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка і визначенням біохімічного бронхолегеневого тесту.

Після закінчення терміну другого досліду у тварин 1-ї і 2-ї груп (у порівнянні з третьою групою) нормалізувався загальний стан, знизилася до норми температура тіла, помітно зменшився кашель. У телят 3-ї групи нормалізація загального стану проходила повільніше, зберігалися пригнічений стан, поганий апетит, кашель, бронхіальне дихання і осередкові хрипи.

У результаті проведення трьох дослідів у телят, що пройшли курс аерозолетерапії, нормалізувався загальний стан організму, зникли клінічні симптоми захворювання, покращилися гематологічні показники, з'явилася виражена динаміка біохімічного бронхолегеневого тесту, припинився падіж і вимушений забій тварин.

Отже, застосування аерозольної терапії з метою лікування і профілактики змішаних форм пневмоентеритів телят забезпечує можливість одночасного введення багатокомпонентних сумішей лікарських речовин і біопрепаратів зі збереженням специфічної дії кожного з них. Отримані дані свідчать про обґрунтованість інгаляційного застосування лікарської форми препарату доксиветину як у чистому виді, так і в суміші із сироваткою крові тварин-реконвалесцентів з додаванням 40% розчину молочної кислоти і 20% розчину глюкози. При цьому вартість лікувальних і профілактичних заходів у два рази нижча порівняно з режимом базового варіанту.

Таким чином, результати проведених досліджень випробовування лікарської форми препарату доксиветину подають надію і роблять наш вибір лікування і профілактики змішаних форм пневмоентеритів телят методом аерозолетерапії правильним і дуже перспективним.

ВИСНОВКИ

1. Хвороби органів дихання телят, у виникненні яких беруть участь віруси, хламідії та умовно-патогенна мікрофлора, у тваринницьких господарствах Криму мають тенденцію до подальшого поширення. Індекс епізоотичності коливається від 0,33 до 1,0, показник епізоотичної ситуації в середньому досягає величини 0,36. Запропонований метод лікування даних хвороб препаратом доксиветину в суміші з сироваткою крові реконвалесцентів, молочною кислотою та глюкозою має високу ефективність.

2. Поряд із хронічним перебігом респіраторних інфекцій серед різних статевозрілих груп молодняку і дорослого поголів'я тварин після заносу збудників і первинного перехворювання, виникнення і поширення змішаних форм респіраторних хвороб телят обумовлюється також різкими коливаннями температури, протягами, загазованістю і високою вологістю повітря приміщень ферми, несвоєчасним проведенням дезінфекційних заходів, що сприяють посиленню хвороботворних властивостей умовно-патогенних мікроорганізмів.

3. В залежності від штамової належності і вірулентності збудників та інтенсивності впливу факторів стресу респіраторні хвороби телят характеризуються розвитком бронхопневмоній, пневмоентеритів, ринітів, трахеїтів. Одночасно у корів відмічаються спорадичні аборти, мертвонародження, народження слабких і нежиттєздатних телят.

4. Клініко-епізоотологічними, патологоанатомічними, серологічними, вірусологічними і бактеріологічними методами досліджень установлена поліетіологічна природа респіраторних хвороб телят. У “чистому” виді від хворих тварин вірус ПГ-3 і хламідії виділяються тільки при гострій формі хвороби в початковій її стадії, а в інших випадках виділяються вірус ПГ-3, хламідії й умовно-патогенна мікрофлора в змішаній формі й у різних поєднаннях.

5. Вивченням етіологічної структури змішаних форм респіраторних хвороб телят установлено, що в даному регіоні до їхнього виникнення найчастіше причетні ПГ-3, ІРТ, адено-, хламідії й умовно-патогенні мікроорганізми, які здатні як самостійно, так і в асоціації викликати симптоми хвороб органів дихання. Так, асоціації ПГ-3+ІРТ виявлені в 21,7% випадків, ПГ-3+хламідії - 28,0%, ПГ-3+ІРТ+хламідії - 13,5%, ПГ-3+ІРТ+адено-+хламідії - 15,0%.

6. Розроблена тест-система ІФА для діагностики хламідіозу великої рогатої худоби дозволяє виявляти специфічні антитіла в спонтанно інфікованих корів і нетелів, а також у телят при змішаних формах респіраторних хвороб, до етіології яких поряд з вірусами мають причетність хламідії. За чутливістю указана система значно перевершувала РЗК і виявляла антитіла до хламідійного антигену на 12,8% більше.

7. Виходячи з концепції про змішану етіологію респіраторних хвороб телят, нами розроблено і обґрунтовано аерозольний метод лікування і профілактики цих хвороб препаратом доксиветину в суміші із сироваткою крові тварин-реконвалесцентів з додаванням 40% розчину молочної кислоти і 20% розчину глюкози у розрахунку 20% до загального обсягу лікарської суміші.

8. Телята від 30-добового до 4-5-місячного віку безболісно переносять аерозольний метод лікування і профілактики пневмоентеритів препаратом доксиветину, оптимальною дозою якого є 360 мг на 1 м3 повітря аерозольної камери при обробці тварин за допомогою генератора САГ-1 і компресора СО-7Б, що створює в системі тиск 4 атмосфери.

9. Аерозольний метод застосування препарату доксиветину випробуваний в умовах виробництва при респіраторних хворобах телят МТФ навчгоспу “Комунар”. Підтверджено нешкідливість методу і його ефективність.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. Пропонується застосування тест-системи імуноферментного аналізу для діагностики хламідійних інфекцій великої рогатої худоби та респіраторних хвороб телят змішаної етіології. Підготовлено проекти науково-технічної документації, у які ввійшли фрагменти матеріалів дисертаційної роботи.

2. Для лікування і профілактики змішаних форм респіраторних хвороб телят аерозольним методом рекомендуємо використовувати лікарську форму препарату доксиветину, що має пролонговану дію, з розрахунку 360 мг на 1 м3 камери в суміші із сироваткою крові тварин-реконвалесцентів (2 мл на 1 м3 камери) і з додаванням 40% розчину молочної кислоти (0,3 мл на 1 м3 камери) і 20% розчину глюкози з розрахунку 20% до загального об'єму. Аерозольну обробку телят проводити в спеціально обладнаних камерах (боксах) за допомогою генератора САГ-1 і компресора СО-7Б при тиску в системі 4 атмосфери.

3. Результати досліджень ввійшли в “Рекомендації по діагностиці, профілактиці і лікуванню пневмоентеритів телят у тваринницьких і фермерських господарствах Криму”, затверджених Республіканським Управлінням ветеринарної медицини з ветеринарною інспекцією при Раді Міністрів АР Крим 29 грудня 2001 р. і у додаток до науково-практичного дискусійно-аналітичного збірника “Питання розвитку Криму” “Інноваційний потенціал Кримського державного аграрного університету” (Сімферополь, 2001).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гуренко І.А. Аерозолетерапія пневмоентеритів телят // Вісн. Сумського держ. аграр. ун-ту. - Суми: СДАУ. - 1999. - Вип. 4. - С. 54-56.

2. Гуренко И.А. К этиологии пневмоэнтеритов телят в Автономной Республике Крым // Науч. тр. Крымск. гос. аграр. ун-та. - Симферополь: КГАУ. - 1999. - Вып. 61. - С. 20-28.

3. Гуренко И.А. Респираторные болезни телят в животноводческих хозяйствах Крыма// Науч. тр. Крымск. гос. аграр. ун-та. - Симферополь: КГАУ. - 2000. - Вып. 64 - С. 132-145.

4. Гуренко И.А., Ковалев В.Л. Распространение пневмоэнтеритов телят в Автономной Республике Крым и меры борьбы с ними // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харківськ. зоовет. ін-ту. Матеріали 5-го з'їзду паразитоценологів України. - Харків: ХЗВІ. - 2001. - Вип. 7(31) - С. 228-230.