Прогнозування характеру перебігу гострого інфаркта міокарда та його ускладнень за допомогою математичного моделювання

Визначення прогностичного значення балу Сельвестра при гострому інфаркті міокарда. Попри велику кількість даних про досить добру кореляцію між ЕКГ балом Сельвестра та ступенем ушкодження міокарда, що визначається візуалізаційними методиками (Wallamies MA et al, 1995, De Sutter J et al, 1999), досі не має узгодженої думки щодо можливості застосування цього показника при прогнозуванні перебігу ГІМ. В нашій роботі ми проводили дослідження таких показників, які пов'язані з оцінкою прогностичного значення балу Сельвестра - 1) бал Сельвестра при поступленні (БСп). Для остаточного аналізу було відібрано ЕКГ 84 пацієнтів; 2) максимальний бал Сельвестра (БСмакс). Остаточний аналіз було проведено у 140 пацієнтів; 3) середній бал Сельвестра (БСсер). Остаточний аналіз проведено на підставі даних 140 хворих з ГІМ; 4) зміна балу Сельвестра протягом періоду спостереження - при порівнянні даних ЕКГ на 4-10 добу та 1-3 добу від початку симптоматики ГІМ (БС1), при порівнянні даних ЕКГ на 10-20 добу та 1-3 добу від початку симптоматики ГІМ (БС2). Дані щодо БС1 були доступні у 60 хворих, а щодо БС2 - у 79 хворих.

Кінцевими точками, щодо яких проводилася оцінка прогностичної цінності вищенаведених параметрів, були неускладнений перебіг ГІМ, смерть, постінфарктна стенокардія, смерть / реінфаркт (КТ1), смерть / реінфаркт / постінфарктна стенокардія (КТ2), хронічна серцева недостатність / набряк легень / аневризма ЛШ (КТ3), розвиток ХСН / кардіогенний шок / набряк легень (КТ4).

БСп на рівні 3 і менше є статистично достовірним предиктором неускладненого перебігу ГІМ (СР=1,99, р=0,008). Підвищений БСп (>3) є статистично достовірним предиктором смерті (СР=2,97, р=0,005), КТ1 (СР=2,45, р=0,004), КТ2 (СР=1,54, р=0,05). Також виявлено тенденцію до підвищення ризику виникнення КТ3 та КТ4 при значенні БСп>3 (СР=2,10, р=0,06 та СР=1,80, р=0,15, відповідно).

Значення БСмакс < 10 є високодостовірним предиктором неускладненого перебігу ГІМ (СР=3,93, р=0,0003). Підвищення значення БСмакс до 10 і вище може бути використане для визначення ризику щодо таких ускладнень, як смерть, постінфарктна стенокардія (СР=3,49, р=0,0001 та СР=1,68, р=0,05, відповідно). Прогностичне значення БСмакс для визначення ризику постінфарктної стенокардії нами визначено вперше. Ми встановили, що підвищене значення БСмакс може бути предиктором виникнення таких комбінованих точок, як КТ1 та КТ2 (СР=3,62, р<0,001 та СР=2,24, р<0,001, відповідно), а також комбінованих точок, що пов'язані з розвитком ЛШ дисфункції (КТ3: СР=2,90, р=0,0001; КТ4: СР=2,78, р=0,003). Таким чином, на відміну від тих робіт, де ставиться під сумнів можливе прогностичне значення балу Сельвестра щодо оцінки ступеню ЛШ дисфункції (Kelly R et al, 1990), нами отримані дані, які свідчать про можливість використання цього параметру для оцінки ризику розвитку даного ускладнення.

БСсер не має прогностичного значення щодо розвитку постінфарктної стенокардії (СР=1,17, р= 0,56). Стосовно інших кінцевих точок, що аналізуються, нами встановлено достовірне прогностичне значення параметру БСсер (р<0,01). БС1 є достовірним предиктором неускладненого перебігу (СР=1,94, р=0,03), а БС2 має чітку тенденцію до такого прогнозу (СР=1,47, р=0,15). Слід зазначити, що у обох випадках саме хворі зі зменшенням абсолютного значення балу Сельвестра мали найвищу імовірність неускладненого перебігу ГІМ. Щодо прогнозу смерті, то ми спостерігали зворотну картину БС2 є достовірним предиктором даного прогнозу (р=0,02), а при аналізі БС1 встановлено тенденцію до такого прогнозу (р=0,18).

Цікаві результати отримано стосовно зв'язку між змінами балу Сельвестру та постінфарктною стенокардією. Так, раннє зростання цього параметру (БС1>0) є достовірним предиктором розвитку даного ускладнення (р=0,05), тоді як БС2 немає жодного значення для прогнозування постінфарктної стенокардії. Можна зробити висновок, що процеси, які призводять до розвитку постінфарктної стенокардії тісно корелюють зі збільшенням зони ураження міокарду саме протягом перших діб розвитку ГІМ. Звідси випливає важливість раннього визначення ризику постінфарктної стенокардії для вжиття ефективних заходів щодо профілактики цього ускладнення. Обидва параметри виявилися предикторами розвитку КТ1 (СР=2,44, р=0,03 та СР=2,77, р=0,03, відповідно), а БС1 - ще й для КТ2 (СР=2,00, р=0,01). Стосовно прогнозування розвитку КТ3 та КТ4, то лише БС2 може мати певне значення щодо такого (СР=1,98, р=0,10 та СР=2,83, р=0,05, відповідно). БС2 є достовірним предиктором КТ4 (СР=2,83, р=0,05) і має тенденцію до прогностичного значення при КТ3 (СР=1,63, р=0,10).

ВИСНОВКИ

Прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарда з поденною корецією прогностичних індексів дозволяє з високою точкністю встановити індивідуалізоване значення ризику щодо виникнення основних ускладнень, а отже сприятиме підвищенню наукової обгрунтованності та оптимізації поточних лікувально-діагностичних заходів.

Основними предикторами неускладненого перебігу ГІМ протягом періоду госпіталізації є такі фактори, як наявність ГЛШН класу Killip I при поступленні, відсутність або помірні прояви ХСН при поступленні, бал Сельвестра не вище 4, QTс не більше 0,43 с, вік молодший за 57 років, діагноз нетрансмурального ГІМ при поступлені, відсутність елевації сегменту ST на ЕКГ при поступленні, діастолічний артеріальний тиск 80 мм рт. ст. або більше, систолічний артеріальний тиск 140 мм рт. ст. або більше, сумарне зміщення сегменту ST до 2 мм на ЕКГ при поступленні, ЧСС на рівні 80 уд/хв або менше, пульсовий тиск 60 мм рт. ст. або більше, час від моменту початку симптоматики до поступлення у межах 18-72 годин, систолічний шум на верхівці при поступленні.

Основними предикторами смерті при протягом періоду госпіталізації є такі фактори, як ЧСС на рівні 80 уд/хв і більше, бал Сельвестра (7), ДАТ менше за 80 мм рт.ст., наявність значних проявів ХСН (ФК ІІ-IV), сумарне зміщення сегменту ST від ізолінії (9 мм), ГЛШН класу Killip IІ і вище, похилий вік (>66 років), сумарна елевація сегменту ST на 12 мм і більше, наявність захворювання ШКТ у анамнезі, знижений САТ (120 мм рт.ст.).

Основними предикторами комбінованої кінцевої точки смерті / нефатального реінфаркту при ГІМ протягом періоду госпіталізації є такі фактори, як низький ДАТ (<80 мм рт. ст.), наявність значних проявів ХСН (ФК ІІ-IV), похилий вік (>73 років), наявність захворювання ШКТ у анамнезі, високий бал Сельвестра (>3), сумарне зміщення сегменту ST на ЕКГ при поступленні 9 мм, ЧСС > 80 уд/хв, елевація сегменту ST на ЕКГ при поступленні 12 мм, загальна кількість патологічних зубців Q та QS на ЕКГ при поступленні > 2.

Основними предикторами комбінованої кінцевої точки смерті / нефатального реінфаркту / постінфарктної стенокардії при ГІМ протягом періоду госпіталізації є такі фактори, як час від початку виникнення симптоматики до поступлення > 72 год, тривалість інтервалу QT0,43 с, шлуночкова екстрасистолія, наявність значних проявів ХСН (ФК ІІ-IV), високий бал Сельвестра ( 7), ГЛШН класу Killip II і вище, низький ДАТ (< 80 мм рт. ст.), наявність захворювання ШКТ у анамнезі, діагноз трансмурального ГІМ при поступленні, сумарне зміщення сегменту ST 9 мм від ізолінії.

Основними предикторами комбінованої кінцевої точки хронічної серцевої недостатності / аневризми лівого шлуночка / набряку легень при ГІМ протягом періоду госпіталізації є такі фактори, як наявність значних проявів ХСН (ФК ІІ-IV) у анамнезі, бал Сельвестра на ЕКГ при поступленні (>6), сумарне зміщення сегменту ST понад 8 мм, вік (> 66 років), загальна кількість патологічних зубців Q та QS на ЕКГ при поступленні, загальна кількість зубців QS на ЕКГ при поступленні (> 1), ГЛШН класу Killip II і вище при поступленні, сумарна елевація сегменту ST > 4 мм на ЕКГ при поступленні, сумарна депресія сегменту ST на ЕКГ при поступленні > 5 мм, низький ДАТ (<80 мм рт.ст.), висока ЧСС (> 80 уд/хв), наявність захворювання ШКТ у анамнезі.

Основними предикторами комбінованої кінцевої точки - нова хронічна серцева недостатність / кардіогенний шок / набряк легень при ГІМ протягом періоду госпіталізації є такі фактори, як бал Сельвестра > 5, висока ЧСС > 80 уд/хв, час від початку симптоматики до поступлення < 18 годин, ГЛШН класу Killip II і вище, низький ДАТ (< 80 мм рт.ст.), сумарна депресія сегменту ST на ЕКГ при поступленні (> 5 мм), похилий вік (> 73 років).

Розроблені прогностичні моделі з врахуванням виявлених предикторів різних варіантів перебігу ГІМ дозволяють ідентифікувати групи високого ризику виникення таких ускладнень, як смерть (при значенні КТ(С)>0,43), смерть / нефатальний реінфаркт (КТ1>0,42), смерть / нефатальний реінфаркт / постінфарктна стенокардія (КТ2>0,6), хронічна серцева недостатність / аневризма лівого шлуночка / набряк легень (КТ3>0,51), нова хронічна серцева недостатність / кардіогенний шок / набряк легень (КТ4>0,42), а також групу високої ймовірності неускладненого перебігу (КТ(НУ)>0,63). Високу точність прогностичних моделей підтверджено на незалежних вибірках хворих з ГІМ.

Розроблені прогностичні моделі з врахуванням виявлених предикторів різних варіантів перебігу ГІМ дозволяють ідентифікувати групи помірного і низького ризику виникення таких ускладнень, як смерть (помірний - при значенні КТ(С)=0,3-0,43, низький - при КТ(С)<0,3), смерть / нефатальний реінфаркт (КТ1=0,3-0,42, низький - при КТ1<0,3), смерть / нефатальний реінфаркт / постінфарктна стенокардія (КТ2=0,5-0,6, низький - при КТ2<0,5), хронічна серцева недостатність / аневризма лівого шлуночка / набряк легень (КТ3=0,3-0,51, низький - при КТ3<0,3), нова хронічна серцева недостатність / кардіогенний шок / набряк легень (КТ4=0,2-0,42, низький - при КТ4<0,2), а також груп помірної та низької ймовірності неускладненого перебігу (помірна ймовірність при значенні КТ(НУ)=0,4-0,63, низька - при КТ(НУ)<0,4). Високу точність прогностичних моделей підтверджено на незалежних вибірках хворих з ГІМ.

Підтверджено, а щодо низки кінцевих точок - вперше встановлено, важливе прогностичне значення таких нових прогностичних факторів як електрокардіографічний бал Сельвестра та похідні показники (для неускладненого перебігу, смерті, постінфарктної стенокардії, КТ1, КТ2, КТ3, КТ4).

Практичні рекомендації

При встановленні високого ризику виникнення ускладненого або неускладненого перебігу виправданим є застосування рекомендацій класу І-ІІВ, у групі помірного - І-ІІА класу, у групі низького - І класу згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями щодо діагностики та лікування гострого інфаркту міокарда.

Помірне підвищення артеріального тиску, що реєструється при поступленні, є предиктором менш ускладненого або неускладненого перебігу ГІМ. Разом з тим при подальшому спостереженні підвищений артеріальний тиск набуває негативного патофізіологічного значення і такій групі пацієнтів має надаватися особлива увага.

Наявність систолічного шуму на верхівці, що реєструється при поступленні, не завжди може розглядатися як фактор ускладненого перебігу ГІМ. Можлива наявність мітральної регургітації має підтверджуватися за допомогою інших методів обстеження, перш за все трансторакальної ехокардіографії.

У групі пацієнтів з високим значенням балу Сельвестра (>9) та при підвищенні його значення від початкового протягом перебігу ГІМ спостерігається збільшений ризик виникнення ускладненого, аж до летальних наслідків, перебігу ГІМ. Цій групі пацієнтів має надаватися особлива увага у подальшому лікувально-діагностичному процесі. Зменшення електрокардіографічного балу Сельвестра від початкового значення може розглядатися як позитивний предиктор і показник ефективності проведеного лікування.

Обов'язковим є проведення трансторакальної ехокардіографії у групах високого та, можливо, помірного ризику виникнення кінцевих точок, пов'язаних з лівошлуночковою дисфункцією (КТ3 і КТ4), оскільки це дозволить підвищити прогностичну точність запропонованих моделей.

Наявність захворювання ШКТ у анамнезі може розглядатися як додатковий прогностичний фактор ускладненого перебігу ГІМ.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В.З.Нетяженко, Ю.В.Березняк, О.В.Лапшин, І.В.Мельник. Прогнозування серцевої недостатності при гострому інфаркті міокарда як спосіб вибору оптимального лікувального режиму // Ліки України. - 2001. - №12. - С.58-61. (автором особисто проведено аналіз, статистичну обробку клінічного матеіралу та створення прогностичних моделей)

В.З.Нетяженко, О.В.Лапшин, Ю.В.Березняк, І.В.Мельник. Прогностичне значення балу Сельвестра при гострому інфаркті міокарда // Укр. кардіол. журн. - 2001. - №6. - С.22-25. (автором особисто виконано розробку ЕКГ показників, проведено підрахунок ЕКГ балу Сельвестра та статистичну обробку отриманих результатів)

О.В.Лапшин. Прогнозування неускладненого перебігу гострого інфаркту міокарда за допомогою математичного моделювання // Укр. науковий мед. молод. журнал. - 2001. - №2. - С.4-8.

В.З.Нетяженко, О.В.Лапшин, Н.В.Стриганова, О.М.Плєнова. Діагностика та лікування ускладнень гострого інфаркту міокарда // Клін. фармакологія, фізіологія, біохімія. - 1997. - №1. - С.106-124.

О.В.Лапшин. Оцінка та вплив на процеси ремоделювання при гострому інфаркті міокарда // Клін. фармакологія, фізіологія, біохімія. - 1998. - №2. - С.50-65.

О.В.Лапшин. Короткочасний прогноз гострого інфаркту міокарда на підставі клініко-анамнестичних показників // Мат. XIV з'їзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 157-159.

В.З.Нетяженко, О.В.Лапшин. Прогнозування неускладненого перебігу гострого інфаркту міокарда // Мат. об'єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів. - Київ. - 2001. - С. 72.

V.Z.Netiazhenko, O.V.Lapshin, N.V.Striganova, O.M.Plenova, Ye.V.Kolodchenko. Prognostic criterium of sudden cardiac death in post myocardial infarction patients after succesfull thrombolysis // Cardiology (Abstracts of the 6th Alpe-Adria Cardiology Meeting, Bratislava, Slovakia, May, 17-20, 1998). - 1998. - No. 7 (suppl.). - P. 9A.

V.Z.Netiazhenko, O.V.Lapshin, O.M.Plenova, Ye.V.Kolodchenko, J.V.Palamarchuck, O.R.Dotsenko. Prognostic value of clinical assessment in patients with acute myocardial infarction // Cardiology (Abstracts of the 6th Alpe-Adria Cardiology Meeting, Bratislava, Slovakia, May, 17-20, 1998). - 1998. - No. 7 (suppl.). - P. 25A.

АНОТАЦІЯ

Лапшин О.В. Прогнозування характеру перебігу гострого інфаркту міокарда та його ускладнень за допомогою математичного моделювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2002.

В дисертації представлено дані щодо встановлення основних предикторів різних варіантів ускладненого перебігу гострого інфаркту міокарда, а також неускладненого перебігу. На підставі встановлення кореляційних співвідношень проведено побудову прогностичних моделей за допомогою методу лінійної регресії. Перевірка створених прогностичних моделей проводилася як на “ретроспективній” вибірці так і на незалежних проспективних популяціх. Показано високу прогностичну точність запропонованих формул для встановлення високого, помірного та низького ризику щодо прогнозованих кінцевих точок. В роботі також встановлено високу кореляцію між претестової ризиком кінцевих точок, що пов'язані з лівошлуночковою дисфункцією, та параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки. Підтверджено прогностичне значення такого неінвазивного методу оцінки ступеню некрозу міокарда, як електрокардіографічний бал Сельвестра.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, прогноз, моделювання, неускладнений перебіг, смерть, нефатальний реінфаркт, постінфарктна стенокардія, серцева недостатність, електрокардіографічний бал Сельвестра.

АННОТАЦИЯ

Лапшин О.В. Прогнозирование характера течения острого инфаркта миокарда и его осложнений с помощью математического моделирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 2002.

В диссертации представлены результаты по определению основных предикторов разных вариантов осложенного течения острого инфаркта миокарда, а также неосложненного. Оценка прогностических факторов для дальнейшего составления математических моделей производилась на 191 больном, которые были госпитализированны в отделение кардиореанимации Дорожной клинической больницы №1 ст. Киев. Размер выборки был определен из рассчета минимального статистически достоверного соотношения риска - 2,00, вероятности ошибки 1-го типа - 10%, вероятности ошибки 2-го типа - 20%. Все данные представлялись в формате M2.

Средний возраст в исследованной когорте больных составлял 65,0623,5 года. В первые 6 часов от начала симптоматики острого инфаркта миокарда поступали 27,7% больных, позже 12 часов - 53,9%. Мужчины составляли 74,2%. У 60,2% больных при поступлении устанавливался диагноз трансмурального инфаркта миокарда. Из сопутствующей патологии чаще всего регистрировалась артериальная гипертензия (47,1%) и сахарный диабет (17,8%).

Прогнозирование проводилось по следующим конечным точкам - неосложненный инфаркт миокарда, смерть, смерть / нефатальный реинфаркт, смерть / нефатальный реинфаркт / постинфарктная стенокардия, хроническая сердечная недостаточность / аневризма левого желудочка / отек легких.

В работе исследовалось прогностическое значение основных клинико-анамнестических факторов, котрые определяются преимущественно путем неинвазивного исследования при поступлении пациента в клинику, а также при динамическом наблюдении. Дополнительно нами было исследована прогностическая роль электрокардиографического бала Сельвестра, неинвазивного маркера степени некроза миокарда, чье значение в определении прогноза различных осложнений вызывает определенные дискуссии, несмотря на достоверно установленную высокую степень корреляции с определением массы зоны некроза при помощи визуализационных методик.

Частота неосложненного течения острого инфаркта миокарда составляла в нашей популяции больных - 45,0%. Для данной конечной точки итоговое уравнение линейной регрессии имеет вид:

КТ(НУ) = - 0,211 + 0,105хФ1 + 0,265хФ2 - 0,005хФ3 + 0,243хФ4 + 0,237хФ5 + 0,140хФ6 + 0,116хФ7 - 0,141хФ8 + 0,134хФ9 + 0,105хФ10 - 0,036хФ11 - 0,006хФ12 + 0,089хФ13,

где КТ(НУ) - конечная точка (неосложненное течение ОИМ), Ф1 - ГЛШН (класса Killip 1 = 1, другое = 0), Ф2 - ХСН по классификации Василенка, Стражеска (0-І ст. = 1, другое = 0), Ф3 - бал Сельвестра на ЭКГ, Ф4 - частото-коригированный интервал QT (<0,43 с = 1, другое = 0), Ф5 - возраст (< 57 років = 1, другое = 0), Ф6 - тип ОИМ (нетрансмуральный = 1, другое = 0), Ф7 - сахарный диабет в анамнезе (отсутствие = 1, наличие = 0), Ф8 - элевация сегмента ST (отсутствие = 1, наличие = 0), Ф9 - ДАД ( 80 мм рт. ст. = 1, другое = 0), Ф10 - САД (>140 мм рт. ст. = 1, другое = 0), Ф11 - ЧСС ( 80 мм рт. ст. = 1, другое = 0), Ф12 - суммарное количество зубцов QS на ЭКГ, Ф13 - суммарное смещение сегмента ST от изолинии (у мм).

Фатальное течение ОИМ (смерть) в нашей популяции регистровалось в 19,9% случаев. Итоговая прогностическая формула имеет вид:

КТ(С) = -0,012 + 0,121хФ1 + 0,192хФ2 + 0,260хФ3 + 0,098хФ4 + 0,004хФ5 + 0,203хФ6 -0,001хФ7 + 0,073хФ8 + 0,187хФ9 + 0,079хФ10 + 0,152хФ11 - 0,002хФ12,

где КТ(С) - конечная точка (смерть при ОИМ) (максимальное значение = 1, минимальное = 0), Ф1 - ЧСС при поступлении (> 80 уд/мин = 1, другое = 0), Ф2 - бал Сельвестра на ЭКГ при поступлении ( 7 = 1, другое =0), Ф3 - ДАД при поступлении (<80 = 1, другое = 0), Ф4 - ХСН в анамнезе (ІІА ст. і више по класификации Василенка, Стражеска = 1, інше = 0), Ф5 - суммарное смещение сегмента ST на ЭКГ при поступлении (в мм), Ф6 - ОЛЖН при поступлении (класса Killip II и више = 1, другое = 0), Ф7 - возраст (в годах), Ф8 - суммарная элевация сегмента ST при поступлении ( 12 мм = 1, другое = 0), Ф9 - заболевание ЖКТ в анамнезе (есть = 1, нет = 0), Ф10 - диагноз ОИМ при поступлении (трансмуральный = 1, другое = 0), Ф11 - локализация ОИМ при поступлении (межжелудочковая перегородка = 1, другое = 0), Ф12 - ПД при поступлении (в мм рт. ст.).

Аналогичные прогностические формулы были составлены и относительно комбинированных конечных точек.

Прогностическавя точность предложенных моделей была подтверждена на независимых выборках больных. Также было показано высокую степень корреляции между претестовой вероятностью пргноза степени риска развития левожелудочковой дисфункции и параметрами внутрисердечной гемодинамики, которая исследовалась с помощью трансторакальной эхокардиографии.

Было подтверждено высокую прогностическую ценность электрокардиографического бала Сельвестра и производных показателей для определения риска развития исследуемых конечных точек.

Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, прогноз, моделирование, неосложненное течение, смерть, нефатальный реинфаркт, постинфарктная стенокардия, сердечная недостаточность, электрокардиографический бал Сельвестра.

SUMMARY

Lapshin O.V. Prognosis of myocardial infarction and its complications by mathematical modelling. - Manusript.

Thesis for scientifical degree of Candidate of medical sciences on specialty 14.01.11 - Cardiology. - National Medical University, Kyiv, 2002.

The datas regarding determination of major risk factor of different acute myocardial infarction complications as well as uneventfull course are presented in this thesis. After calculating of correlation coefficients and relationships linear regression prognostic models were created. The testing of these prognostic models was performed in “retrospective” and independent cohorts of patients. The high prognostic accuracy of proposed models in terms of sensitivity, specificity, positive and negative predictive values for stratification of high, moderate and low risk of prognosed end-points was shown. We found statistically significant corellation among pretest probability of left ventricle failure-related end-points risk and intracardiac hemodynamic parameters. Prognostic significance of Selvester QRS score, non-invasive marker of myocardial necrosis, was further established.

Key words: acute myocardial infarction, modelling, prognosis, uneventfull course, death, non-fatal reinfarction, postinfarct angina, heart failure, Selvester QRS score.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

Размещено на Allbest.ru