Клініко-патогенетичні особливості, діагностика та удосконалення лікування бронхообструктивного синдрому у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 616.233-002+613.954+616-071-08

ЛОТОВСЬКА ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ДІАГНОСТИКА

ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКУВАННЯ

БРОНХООБСТРУКТИВНОГО СИНДРОМУ У ДІТЕЙ

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії.

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор

Юрцева Алла Петрівна, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб;

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор

Ходак Лариса Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб;

– доктор медичних наук, професор

Нечитайло Юрій Миколайович, Буковинська державна медична академія, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра педіатрії №4.

Захист відбудеться “25” грудня 2002р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий “22” листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради,

кандидат медичних наук, доцент В.М. Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бронхообструктивний синдром імунотерапія астма

Актуальність теми. Серед рецидивуючих захворювань органів дихання значна увага педіатрів приділяється вивченню бронхообструктивного синдрому (БОС) при бронхолегеневій патології, частота якого протягом останніх десятиріч значно підвищилась (А.М. Зосімов, 1993; О.І. Ласиця, 1998; Д.И. Зелинская, 2000; S.M Brugman, G.L. Larsen, 1995; I. Koncul еt al., 1999). Це пов'язано з частими рецидивами БОС, із складністю терапії, імовірністю трансформації в бронхіальну астму. Підвищення частоти БОС у дітей зумовлено багатьма факторами, найважливішими з яких є взаємопов'язані чинники: погіршення екологічної ситуації, підвищення частоти гострих вірусних захворювань та алергічної захворюваності, порушення імунологічної реактивності (В.В. Бережний і співавт., 1999; О.В. Лук'янова, 1999; А.О. Андрущук та співавт., 2000; F. Carswell, 1995).

Доведено, що підвищений вміст продуктів перекисного окислення ліпідів відіграє значну роль у патогенезі рецидивуючих бронхолегеневих захворювань (Ж.К. Науменко і співав., 1996; Т.В Буднік, 1998; A. Peretz, 1990). За участю ферментативних систем ПОЛ здійснюється біосинтез ряду біологічно активних речовин (простагландинів, тромбоксанів, простациклінів і лейкотрієнів) в тканинах. На думку деяких авторів, факторами, які сприяють розвитку і хронізації алергічного запалення, є порушення метаболізму ліпідів плазматичних мембран та надмірна активація ПОЛ (Е.И. Прахин, С.Ю. Терещенко, 2000). Висунута концепція, згідно якої атопічна БА - це патологія мембрано-рецепторного комплексу (А.А. Вишневський і співавт., 2000).

Останні роки характеризуються прогресом у вивченні ролі мікроелементів у розвитку запальних та імунологічних реакцій. Одержані нові дані про активну роль ессенціальних мікроелементів в становленні і функціонуванні імунітету. Показаний виражений імуномодулюючий ефект ряду мікроелементів, який визначається тим, що вони є коферментами ряду ферментів, в тому числі і ферментних систем лімфоцитів (А.А. Жаворонков, А.А. Кудрин, 1996; Г.О. Бабенко , 1999; Є.М. Нейко, Б.Ю. Шпак, 2000). Їх введення ззовні може значно змінити інтенсивність імунної відповіді, а дефіцит мікроелементів приводить до розладів функції імунної системи (А.П. Авцын та співавт., 1991).

Не дивлячись на значні успіхи у вивченні патогенезу рецидивуючих та хронічних бронхообструктивних захворювань легень, багато ланок його є не вивченими. Мало відомо про причини його розвитку в окремих вікових групах, відсутні чіткі диференціально-діагностичні критерії, не вивчена роль порушень мікроелементного обміну та активності металоферментів у розвитку БОС. Подальшої розробки вимагають методи прогнозування трансформації рецидивуючого БОС в бронхіальну астму та засоби ефективної імунореабілітації. В зв'язку з вище перерахованим, з'ясування цих ще не вирішених питань є актуальним і перспективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової тематики Івано-Франківської державної медичної академії згідно з планом науково-дослідних робіт. Дисертація є фрагментом комплексної планової науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб Івано-Франківської державної медичної академії на тему "Антиінфекційна резистентність та стан здоров'я дітей м. Івано-Франківська в сучасних екологічних умовах Прикарпаття" (шифр: ВН.02.05/01.10.054/99т).

Мета роботи. Покращити діагностику та удосконалити лікування бронхообструктивного синдрому у дітей на підставі оцінки імунологічної реактивності, стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту і мікроелементного статусу шляхом комплексного застосування антиоксидантних і імуномодулюючих препаратів.

Завдання дослідження.

Визначити клініко-імунологічні особливості синдрому бронхообструкції у дітей в залежності від перебігу хвороби.

Провести порівняльну оцінку імунної відповіді системного імунітету та функціональної активності нейтрофілів у дітей при повторному обструктивному бронхіті і бронхіальній астмі.

Дослідити динаміку показників ПОЛ, вмісту ессенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Zn, Co) та активності антиоксидантних металоферментів церулоплазміну, каталази, насиченості залізом трансферину при БОС у дітей.

Визначити клініко-біохімічні та клініко-імунологічні фактори ризику трансформації повторного обструктивного бронхіту в бронхіальну астму.

Вивчити ефективність комплексного застосування антиоксидантних і імуномодулюючих препаратів тріовіту, імуналу та крапель “Береш Плюс” і розробити патогенетично обгрунтовані критерії для їх призначення у дітей з БОС.

Об'єкт дослідження: діти дошкільного і шкільного віку, хворі на рецидивуючий обструктивний бронхіт та бронхіальну астму.

Предмет дослідження: клініко-імунологічні та клініко-біохімічні показники, стан ПОЛ у дітей з БОС, імунотерапія та імунореабілітація дітей з синдромом бронхіальної обструкції.

Методи дослідження: загально-клінічні дослідження, дослідження показників системного та місцевого імунітету, функції нейтрофілів, стану ПОЛ, вмісту мікроелементів та активності металоферментів в крові.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі порівняльної оцінки імунного статусу, активності вільно-радикальних процесів та антиоксидантного захисту, вмісту мікроелементів в крові i активності металоферментів при бронхообструктивному синдромі у дітей вперше встановлені клініко-біохімічні та клініко-імунологічні фактори ризику розвитку повторного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми. Доведено, що для приступного періоду БОС характерними є дизімуноглобулінемія, зниження числа Т-лімфоцитів, дисбаланс імунорегуляторних лімфоцитів, зниження поглинальної функції фагоцитів, дизмікроелементоз та дисбаланс металоферментної активності, підвищення активації ПОЛ і виснаження антиоксидантного захисту. Встановлена доцільність включення антиоксидантної та імуномодулюючої терапії в комплекс лікування та імунореабілітації БОС.

Вперше з метою лікування бронхообструктивного синдрому у дітей обгрунтовано, апробовано i проведено оцінку ефективності комплексного застосування селеновмісного полівітамінного препарату тріовіт, імуналу та крапель "Береш Плюс".

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів розроблені клініко-біохімічні та клініко-імунологічні критерії прогнозування трансформації рецидивуючого БОС у бронхіальну астму. Використання розробленої методики клінічного застосування комплексу антиоксидантних та імуномодулюючих препаратів дозволяє підвищити ефективність лікування та імунореабілітації дітей, хворих на БОС. Під впливом комплексної антиоксидантної та імуномодулюючої терапії з включенням тріовіту, імуналу, крапель "Береш Плюс" у 85,4% дітей знизилась частота eпiзoдiв обструкції, у 70,8% дітей з БОС зменшилась частота захворювань на ГРЗ у міжприступному періоді, схильність до яких до лікування була досить високою. Застосування лікування та імунореабілітації за запропонованою схемою сприяє покращенню показників імунітету, підвищенню антиоксидантного захисту, підвищенню активності антиоксидантних металоферментів та вмісту мікроелементів крові.

Впровадження результатів досліджень. Результати досліджень впроваджені в практику міської дитячої поліклініки та міської дитячої лікарні м. Івано-Франківська, дитячих поліклінік, дитячих консультацій та дитячих лікарень Івано-Франківської області, м. Тернополя, м. Львова, м. Чернівців, включені в навчальний процес кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто визначив мету i завдання дисертаційної роботи, сформував групи дітей, що підлягали обстеженню, розробив карти для клінічного дослідження, провів імунологічні дослідження. Автор самостійно провів аналіз одержаних результатів, визначив висновки та практичні рекомендації. Визначення стану ПОЛ за методом хемілюмінесценції та вмісту мікроелементів в крові проведено в лабораторії кафедри медичної xiмiї Івано-Франківської медичної академії під керівництвом професора А.О. Клименка, за що автор висловлює щиру вдячність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були висвітлені на обласному науковому товаристві педіатрів (Івано-Франківськ, 1998, 1999), на науково-практичній конференції "Актуальні питання анестезії та інтенсивної терапії у пацієнтів дитячого вiкy" (Київ, 1998), на мiжнapoдній конференції молодих вчених (Мінськ, 1999), 10-ому з'їзді педіатрів України "Проблеми педіатрії на сучасному етапі" (1999), міжнародній науковій конференції студентів i молодих вчених (Катовіце, Польща - 1998), науково-практичній конференції "Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії" (Київ, 2000), науково-практичній конференції "Актуальные вопросы аллергологии, клинической и лабораторной иммунологии" (Київ, 2000), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми раціонального вигодовування дітей" (Чернівці, 2000), науково-практичній конференції „Івано-Франківська державна обласна дитяча клінічна лікарня - 40 років на ниві охорони здоров'я дітей Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 2002).

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено в 11 наукових публікаціях, серед яких 3 статті у фахових виданнях, 8 - у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Обсяг i структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду літератури, клінічної характеристики обстежених дітей та опису матеріалів i методів дослідження, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел, який містить 336 джерел (з них 126 - іноземних авторів), викладених на 34 сторінках. Робота ілюстрована 22 таблицями, 9 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Проведена порівняльна оцінка клініко-імунологічних та біохімічних показників у 120 дітей дошкільного та шкільного віку (4-12 років), хворих на бронхообструктивний синдром (БОС), які лікувались в Івано-Франківській міській дитячій клінічній лікарні. У 63 дітей БОС розвивався на фоні повторного обструктивного бронхіту (ПОБ), епізоди обструкції повторювались у них 3 і більше рази у рік. У 57 дітей причиною БОС була атопічна бронхіальна астма (БА) легкого та середнього ступеня важкості. Контрольну групу складали 30 здорових дітей того ж віку.

Усім хворим проводили загально клінічні та інструментальні дослідження в динаміці хвороби. Моніторинг пікової максимальної швидкості видиху (ПМШВ) проводили за допомогою індивідуального пікфлоуметру фірми Boehringer Ingelheim. Функцію зовнішнього дихання досліджували за методом комп'ютерної спірографії з автоматичним дослідженням кривої потік-об'єм форсованого видиху на апараті “Pneumoscopе” фірми “Eger” (Німеччина).

Сироваткові імуноглобуліни А, М, G та секреторний імуноглобулін А (SIgA), імуноглобуліни А, М, G в слині визначали за методом радіальної імунодифузії в агарі із стандартними наборами антисироваток до імуноглобулінів за методикою G.Маncini et al. (1965). Вміст загального IgE визначали методом імуноферментного аналізу (ELISE) на імуноферментному аналізаторі фірми Sanofi Paster (Франція) за допомогою моноспецифічних сироваток цієї ж фірми.

Визначення вмісту Т-лімфоцитів проводили за методом розеткоутворення з еритроцитами барана за методом М. Jondal et al. в модифікації І.Д. Понякіної і співавт. (1993). Субпопуляції Т-лімфоцитів досліджували по різниці чутливості лімфоцитів до формування розеток з еритроцитами барана при обробці теофіліном за S. Limatibul et al. (1978). Розраховували співвідношення теофілінрезистентних і теофілінчутливих лімфоцитів (ТФР/ТФЧ) та лейкоцитарно-Т-клiтинний iндекс (ЛТІ - спiввiдношення числа лейкоцитiв до абсолютного числа Т-лiмфоцитiв) як один з чутливих тестiв для оцiнки клiтинного iмунiтету (В.М. Земсков і співавт., 1984). НСТ-тест оцінювали за реакцією відновлення нітросинього тетразолію (спонтанний варіант) за методом B. Park в модифікації Б.С. Нагоєва і М.Г. Шубича (1981).

Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали за методом В.М. Берман і Є.М. Славської (1969). Розраховували фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН), фагоцитарний індекс (ФІ), фагоцитарне число (ФЧ).

Для оцінки ступеня ендотоксикозу визначали концентрацію молекул середньої маси (МСМ) в крові та розраховували лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ). Дослідження МСМ проводили скринінг-методом в модифікації Н.І. Габріелян і співавт. (1981), кількісну оцінку МСМ проводили на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 254 нм.

Визначення мікроелементів в крові проводили в лабораторії кафедри медичної хімії Івано-Франківської медичної академії за методом атомно-абсорбційної спектрометрії на спектрометрі С-115 ПК. Насиченість трансферину плазми крові залізом та активність церулоплазміну досліджували фотоелектроколориметричним методом (Г.О. Бабенко, 1968). Активнiсть процесiв перекисного окислення лiпiдiв визначали за iнтенсивністю спонтанної i iнiцiйованої iонами двохвалентного залiза хемілюмінесценції (ХЛ) за методом Ю.А. Владiмiрова (1987) на хемілюмінометрі з фотопомножувачем (ФЕУ-39А).

Статистична обробка результатів досліджень проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної програми “Місrosoft Excel” із застосуванням критерiю Стьюдента (t).

Результати досліджень та їх аналіз. Розподіл обстежених дітей в залежності від віку показав, що переважна більшість з них (65,8%) були школярі. При вивченні перинатального анамнезу обстежених дітей звертає на себе увагу висока частота патологічного перебігу вагітності і пологів у матерів обстежених дітей. Патологія вагітності у матерів дітей з БА виявлялась в 1,3 рази частіше, ніж у матерів дітей з повторним обструктивним бронхітом. Частота асфіксії під час пологів у дітей, хворих на БА (37,76,4%), була у 1,8 рази вищою, ніж у дітей з ПОБ (15,94,6%, Р<0,01). Ознаки перинатального ураження ЦНС в анамнезі спостерігались у дітей з БА в 2,6 рази частіше (48,76,6%), ніж у дітей з ПОБ (18,44,9%, Р<0,001), що є підтвердженням думки деяких авторів про схильність до алергічних захворювань легень у дітей цієї групи. Алергічні захворювання значно частіше спостерігались у батьків дітей з БА (75,55,7%), ніж у батьків дітей з ПОБ (44,46,3%, Р<0,001).

Звертає на себе увагу висока частота штучного та змішаного вигодовування серед обстежених дітей з БОС, яка була майже однаковою при ПОБ і БА (відповідно: 74,55,5% і 80,75,2%, Р>0,05). Однак, діти з БА (57,96,5%) майже у 2 рази частіше в порівнянні з дітьми, хворими на ПОБ (30,25,8%, P<0,01), перебували на ранньому штучному вигодовуванні (після 2-х місячного віку) і вигодовувались сумішами з коров'ячого молока. Очевидно, це сприяло ранній харчовій сенсибілізації на фоні функціональної незрілості імунної системи, яка компенсується комплексом захисних факторів, що містяться у грудному молоці (секреторний імуноглобулін А, лізоцим, інтерферон, комплемент, макрофаги, Т- і В-лімфоцити, регуляторні пептиди та ін).

Підвищена інфекційна захворюваність в перші роки життя спостерігалась у обстежених дітей обох груп - 81,7% з них були з групи часто хворіючих (рис. 1). Діти з ПОБ частіше, ніж діти з БА, хворіли на ГРЗ на першому році життя, а діти з БА у 2,5 рази частіше, ніж діти з ПОБ , хворіли у віці від 1 до 3 років. Серед дітей з БА значно вища частота перенесених пневмоній і бронхітів, ніж серед дітей з ПОБ, що свідчить про ймовірність бактеріальної сенсибілізації у дітей цієї групи. Можна припустити, що більш висока захворюваність на ГРЗ після першого року життя у дітей з БА була проявом респіраторного алергозу, ознаки якого трактувались як ГРЗ.

Рис. 1. Розподіл дітей з БОС в залежності від віку частої захворюваності на ГРЗ і частоти перенесених пневмоній та бронхітів.

У 44,46,3% дітей з ПОБ і у 73,85,8% дітей з БА (P<0,001) виявлені захворювання ЛОР-органів, які перебігали у вигляді ринофарингіту, аденоїдиту, тонзиліту, стенозуючого ларинготрахеїту. При бактеріологічному дослідженні слизової оболонки носа і ротової порожнини найчастіше висівались різні штами стрептококу в поєднанні з стафілококом, нейсерією, Candida albicans та іншою умовно патогенною мікрофлорою. Тому тривале лікування ЛОР-органів завжди входило в комплекс терапії дітей з БОС як в приступному, так і в міжприступному періодах.

При дослідженні лейкограми у хворих на БОС виявлено, що число еозинофілів в приступному періоді БА (15,951,41%) було у 2,9 рази вищим, ніж у дітей з ПОБ (5,560,34%, Р<0,001). Серед дітей з БА переважають діти з середніми і високими показниками, при ПОБ - тільки з середніми і нормальними, високі показники не виявлялись.

Порівняльна оцінка вмісту МСМ в залежності від перебігу БОС свідчить про значне підвищення їх рівня при БА як в порівнянні із здоровими дітьми (у 2,8 рази), так і з хворими на повторний ОБ (у 1,5 рази), що пов'язано, очевидно, з більш вираженою і тривалою запальною реакцією в дихальних шляхах при БА.

В результаті дослідження вмісту сироваткових імуноглобулінів встановлено, що БОС супроводжується дизімуноглобулінемією, яка при БА і ПОБ має різну спрямованість. Для БА характерною є дизімуноглобулінемія з підвищенням сироваткових IgG і IgЕ та зниженням концентрації сироваткового IgA при нормальних показниках IgM (табл. 1). У дітей з ПОБ дизімуноглобулінемія характеризувалась зниженням вмісту IgG і помірним підвищенням IgM та IgЕ. Можливо, така спрямованість імунної відповіді гуморального імунітету при БА і ПОБ пов'язана з характером сенсибілізації, різною тривалістю хвороби і глибиною запального процесу у дихальних шляхах. Адже відомо, що з одного боку, вираженість імунологічних зсувів залежить від важкості процесу, з другого - тип імунної відповіді зумовлює важкість клінічних проявів. В різні фази запалення і регенерації змінюються типи клітинних взаємодій і роль “диригента” переходить від одних популяцій клітин до інших, що вимагає імунологічного моніторингу в процесі хвороби і терапії (С.А.Самсыгин, 2000).

Приймаючи до уваги значнi коливання вмiсту iмуноглобулiнiв в сироватцi кровi i тому недостатню iнформативнiсть середньостатистичних даних для оцiнки характеру iмунної вiдповiдi при БОС, ми провели iндивiдуальний частотний аналiз показникiв при ПОБ і БА. Встановлено, що частота високих показників сироваткового IgG у дiтей з БА в приступному перiодi хвороби (73,75,8%) була у 3,85 рази вища, ніж у дітей з ПОБ (19,14,9%, Р<0,001). Розповсюдженість низьких показників сироваткового IgG, навпаки, була вищою серед дітей з ПОБ (57,16,2%) в порівнянні з їх частотою серед дітей з БА (144,6%, Р<0,001).

Таблиця 1. Динаміка показників системного імунітету у дітей, хворих на БОС, в залежності від перебігу хвороби (M±m)

Показники	Здорові діти (n - 30)	Повторний ОБ (n - 63)	БА ( n -57)
		Приступний період	Покращення	Приступний період	Покращення
Ig G, (г/л)	10,78±0,24	8,98±0,28 Р >0,05	9,68±0,44 P1 > 0,05	14,130,35 P < 0,001	13,880,71 Р1 > 0,05
Іg A, (г/л)	1,38±0,07	1,180,05 Р<0,05	1,22 0,06 Р1> 0,05	0,880,06 Р < 0,001	0,920,07 Р1 > 0,05
Ig M, (г/л)	1,44±0,09	1,790,06 Р< 0,01	1,520,07 Р1 < 0,01	1,510,06 Р > 0,05	1,580,08 Р1 > 0,05
Ig Е, (МО/ml)	112,4±9,22	354,7±29,4 Р< 0,001	158,6±13,5 Р1 < 0,001	758,6±35,9 Р < 0,001	473,6±35,9 Р1 < 0,001
Т-лімф., %	60,251,52	41,781,22 P<0,001	52,811,12 P1<0,001	33,291,44 P<0,001	45,611,28 P1<0,001
Т-лімф., 109/л	3,180,14	1,930,11 P<0,001	1,820,09 P1>0,05	1,780,12 P<0,001	1,630,14 P1>0,05
ТФР-лімф.,109/л	1,810,09	1,290,07 P<0,001	1,270,08 P1>0,05	1,610,06 P<0,05	1,960,08 P1 <0,001
ТФЧ-лімф.,109/л	0,650,04	0,580,06 P<0,02	0,610,03 P1>0,05	0,520,03 P<0,02	0,450,04 P1>0,05
ТФР/ТФЧ	2,580,21	2,470,18 P>0,05	2,490,22 P1>0,05	3,850,13 P<0,001	4,350,14 P1<0,01
ЛТІ	3,440,14	7,490,48 P<0,001	4,030,21 P1<0,001	9,720,59 P<0,001	6,890,69 P1<0,01

Примітка: Р - вірогідність різниці показників в гострому періоді хвороби і у здорових дітей; Р₁ - вірогідність різниці показників в гострому періоді хвороби і в періоді покращення.

Щодо індивідуального профілю розподілу сироваткового IgА у дітей з БА, то він характеризувався значною частотою низьких показників (66,75,4%) в порівнянні з групою дітей, хворих на ПОБ (32,75,6%, Р<0,001). Підвищений рівень IgА у сироватці крові був у 12,24,3% дітей з БА і у 23,44,7% дітей з ПОБ (Р>0,05).

У дітей, хворих на ПОБ, частота високих показників IgМ була удвічі більшою (63,56,3%), ніж при БА (29,86,1%, Р<0,001), а частота знижених показників достовірно не відрізнялась.

На підставі проведеної порівняльної оцінки стану гуморального імунітету у дітей з БОС можна вважати, що надто низький рівень сироваткового IgA і високий показник сироваткового IgЕ слід розглядати як критерії для прогнозування імовірності трансформації ПОБ у БА.

Вiдносне число Т-лiмфоцитiв в приступному перiодi БОС знижувалось в 1,5 рази у дітей з ПОБ i в 2 рази - у дітей з БА. В перiодi покращення стану дітей при БА число Т-лiмфоцитiв залишалось в 1,5 рази нижчим, нiж у здорових дiтей, при ПОБ - в 1,2 рази. Останнє свiдчить про необхiднiсть iмунокорекції не тільки в гострому періоді хвороби, але і в періоді реабілітації.

Імунорегуляторний індекс (ТФР/ТФЧ) при ПОБ не відрізнявся від показника у здорових дітей, бо зниження числа ТФР і ТФЧ в приступному періоді відбувалось рівномірно. При БА число Т-лімфоцитів знижувалось переважно за рахунок ТФЧ-лімфоцитів, в результатi чого iмунорегуляторний iндекс у цієї групи дітей в приступному періоді хвороби був в 1,5 рази вищим, а в перiодi покращення стану дітей - в 1,6 рази вищим, нiж у здорових дітей. Доведена інформативність лейкоцитарно-Т-клітинного індексу для оцінки клітинного імунітету. В приступному періоді у дітей з ПОБ ЛТI пiдвищувався в 2,2 рази, при БА - в 2,8 рази. В перiодi реконвалесценцiї ЛТI майже нормалiзувався при ПОБ i залишався в 2 рази вищим, ніж у здорових дітей, при БА.

Про більш глибоке пригнічення клітинного імунітету у дітей, хворих на БА, свідчить і те, що частота низьких показників числа Т-лімфоцитів при БА (78,95,4%) є у 1,5 рази вищою, ніж у дітей з ПОБ (52,3 6,3%, Р<0,01).

Характерною ознакою стану місцевого гуморального імунітету при БА є зниження секреторного IgA в слині на всьому протязі спостереження. Встановлено, що у 14,23,8% дітей з ПОБ і у 49,16,1% хворих на БА (P<0,02) вміст SIgА в слині був різко зниженим. Проведені нами клініко-імунологічні співставлення дозволяють припустити, що зниження секреції SІgА у дітей з БА незалежно від фази захворювання, є важливим патогенетичним фактором. Це може бути проявом найбільш поширеного серед дітей імунодефіцитного стану - транзиторного імунодефіциту, пов`язаного з затримкою дозрівання місцевого імунітету ( “пізній старт” синтезу антитіл і імунокомпетентних клітин).

Фагоцитарна активність нейтрофілів в приступному періоді у дітей з ПОБ (68,67±1,91%) підвищена в порівнянні із здоровими дітьми (59,56±2,48%, Р<0,01), у дітей з БА достовірно не відрізнялась від показника у здорових дітей (63,63±2,64, Р>0,05). Однією з характерних особливостей функції нейтрофілів при БА є достовірно знижена, в порівнянні з показниками у дітей з ПОБ, їх поглинальна активність.

Важливим показником функції лейкоцитiв, зокрема функцiонування внутрiшньоклiтинних окисних ферментних систем i оксидазної мiкробiцидної системи нейтрофілів є НСТ-тест. При БОС у дітей встановлено підвищення НСТ-позитивних клiтин майже у 3 рази в порівнянні із здоровими дітьми. Найбільше підвищеним число НСТ-позитивних клiтин було при БА (24,31±0,92%, Р<0,001), воно майже у 3 рази перевищувало показник у здорових дітей (8,24±0,52%), тоді як у дітей з ПОБ (18,24±0,52%, Р<0,001) - у 2,2 рази. Надто високі показники НСТ-тесту розглядали як ознаку надмірної активації вільно-радикальних процесів і гіперпродукції гідроперекисів. Це корелює з одержаними нами даними про значну активацію ПОЛ за результатами дослідження хемілюмінесценції.

Аналіз кінетики ХЛ сироватки крові дозволив одержати інформацію у вигляді чотирьох параметрів: значення спонтанної хемілюмінесценції (S_схл.); значення максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої хемілюмінесценції (h_Fe²⁺), який дозволяє судити про наявність і кількість продуктів ПОЛ у сироватці крові, що прореагувала з даною кількістю індуценту; значення світлосуми повільного спалаху (S_Fe²⁺ ), яке відповідає загальній кількості продуктів ПОЛ у субстраті; значення тангенсу кута і латентного періоду ініційованого свічення, які свідчать про стан резерву антиоксидантної системи, активність якої повинна збільшуватись у відповідь на підвищення перекисного окислення ліпідів.

Встановлено, що в обох групах обстежених дітей в приступному періоді БОС спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і підвищення гідроперекисів в сироватці крові, про що свідчить підвищення максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої хемілюмінесценції в порівнянні із здоровими дітьми (44,5±3,8 ум. од.) як у дітей з ПОБ (63,5±3,3 ум. од., Р< 0,001), так і у дітей з БА (72,4±5,2 ум. од., Р< 0,001). Значення світлосуми повільного спалаху (S_Fe²⁺ ), яке відповідає загальній кількості продуктів ПОЛ в крові, було також підвищеним у дітей з ПОБ і БА (відповідно: 48,7±2,8 імп./сек.10² і 49,6±3,4 імп./сек.10²) в порівнянні з показниками у здорових дітей (25,7±1,7 імп./сек.10², Р< 0,001).

При співставленні показників ПОЛ та антиоксидантного захисту при ПОБ та БА суттєвої різниці не виявлено, лише показник тангенсу кута підйому ініційованого свічення у дітей, хворих на БА (0,408±0,03°), був достовірно вищим, ніж у дітей з ПОБ (0,312±0,03°, Р<0,02), що є ознакою зниження функції антиоксидантних систем. При аналізі динаміки показників ПОЛ та антиоксидантного забезпечення встановлено, що в післяприступному періоді при ПОБ відбувається тенденція до нормалізації більшості показників ПОЛ та антиоксидантного захисту. У дітей з БА показники активності вільно-радикальних процесів в цьому періоді залишаються вірогідно вищими в порівнянні з контролем.

При дослідженні активності антиоксидантних металоферментів з'ясовано, що в приступному періоді активність церулоплазміну (АЦ) підвищувалась в порівнянні із здоровими дітьми (27,821,56 ум. од.) у дітей з ПОБ до 40,632,61 ум. од. (Р<0,001), при БА - до 57,363,11 ум. од. (Р<0,001). В післяприступному періоді відбувалась нормалізація АЦ при ПОБ, при БА активність ЦП мала тенденцію до підвищення і залишалась в 2,4 рази вищою в порівнянні із здоровими дітьми. Беручи до уваги, що церулоплазмін має здатність до зв'язування вільних радикалів та медіаторів алергії (серотоніну та гістаміну), очевидно, його підвищення в динаміці хвороби у дітей з БОС пов'язано з адаптаційно-компенсаторними реакціями і участю в антиоксидантному захисті. Крім того, церулоплазмін належить до білків “гострої фази ” запалення, які виконують важливу роль в реакціях неспецифічного захисту (Н.н. Володін і співавт, 2000). Ступінь підвищення АЦ, як і інших білків “гострої фази”, залежить від інтенсивності і тривалості запального процесу. Можна припустити, що значне підвищення активності ЦП в динаміці хвороби при БА пов'язане саме з більш інтенсивним і тривалим запаленням.

Доведено, що в приступному періоді у дітей з БА насиченість трансферину залізом значно знижувалась (0,1270,011 ум. од.) в порівнянні з показником у здорових дітей (0,2450,08 ум. од., Р<0,001) і була дещо нижчою в порівнянні з даними у дітей, хворих на ПОБ (0,1430,012 ум. од., Р >0,05). В періоді покращення стану у дітей обох груп не відбувається нормалізації цього показника і він залишається достовірно нижчим, ніж у здорових дітей. Трансферин - глікопротеїд, який приймає участь у транспорті заліза, цинку, кобальту та інших мікроелементів (А.А. Жаворонков, А.А.Кудрин, 1996). Як і церулоплазмін, він належить до білків “гострої фази ” запалення і здатний впливати на внутрішньоклітинні метаболічні процеси в органах імунної системи. Беручи це до уваги, можна припустити, що зниження його насиченості залізом зумовлено підвищеною утилізацією і має компенсаторно-захисний характер.

В гострому періоді БОС активність каталази (АК) в порівнянні з контрольною групою дітей (15,521,85 мг Н2О2 /мкл) знижувалась у дітей з ПОБ до 9,940,83 мг Н2О2 /мкл (Р<0,001), при БА - до 7,11 0,79 мг Н2О2/мкл (Р<0,001). В періоді покращення стану дітей і зменшення ознак бронхообструкції у дітей з ПОБ показник АК наближався до показника у здорових дітей (Р > 0,05), при БА - залишався вірогідно вищим, ніж у дітей контрольної групи (Р<0,02). Відсутність нормалізації АК у дітей з БА в періоді покращення стану хворих свідчить про перенапруження i виснаження антирадикального захисту і є показанням для проведення антиоксидантної терапії в післяприступному та реабілітаційному періодах.

Результати проведених нами досліджень свідчать, що обструктивний синдром супроводжується порушенням вмісту мікроелементів в крові. Дизмікроелементоз при БОС характеризується гіперкупремією та зниженням вмісту заліза, цинку, кобальту в крові в приступному періоді хвороби.

Сідеропенія виявилась більш вираженою у дітей з БА: рівень заліза в крові в приступному періоді у них був у 1,4 рази нижчим (373,621,2 мг/л, Р< 0,001), ніж у здорових дітей (538,622,5мг/л), при ПОБ (444,226,6мг/л, Р< 0,01) - в 1,2 рази. В динаміці захворювання рівень заліза в крові у дітей з ПОБ наближався до показника у здорових дітей (Р > 0,05), при БА - залишався вірогідно зниженим (Р < 0,02).

Вміст цинку в приступному періоді БА знижений в порівнянні із здоровими дітьми (6,320,46 мг/л) як при БА (4,150,38 мг/л, Р< 0,001), так і при ПОБ (4,580,41 мг/л, Р< 0,01). В динаміці захворювання спостерігали незначну тенденцію до нормалізації вмісту Zn в крові у більшості обстежених дітей. Доведено, що цинк відіграє важливу роль у диференціюванні Т-лімфоцитів, у захисті клітинної мембрани, посилює активність природних кілерних клітин. Цинк посилює дію - і -інтерферону на природні кілерні клітини (ПКК), стимулює звільнення інтерлейкіну-2, фактору некрозу пухлин. Він є конкурентним антагоністом іонів Са і Mg, має здатність попереджувати апоптоз ПКК (М.В. Карлинский, 1990; И.В. Булатова і співавт., 1994). Дефіцит цинку підвищує чутливість організму до інфекцій, здійснюючи депресивний вплив на тимус і на Т-лімфоцити. Тому зниження його вмісту в крові у дітей з БОС, на нашу думку, вимагає корекції.

Встановлено, що БОС супроводжується зниженням вмісту кобальту в крові, яке є найбільш вираженим при БА. Вміст Со в крові у дітей з БА у 1,5 рази нижчий, ніж у дітей контрольної групи, у дітей з ПОБ - у 1,2 рази. Якщо у дітей з ПОБ вміст кобальту в динаміці хвороби майже не змінюється, то при БА спостерігається чітка тенденція до його подальшого зниження. Враховуючи важливу роль кобальта у синтезі еритропоетину та засвоєнні заліза організмом, а також його сприятливий вплив на імунобіологічну реактивність (Г.О.Бабенко, 1999), дефіцит його, найвірогідніше, відіграє відповідну роль у патогенезі БОС, зокрема у патогенезі БА.

Доведено, що приступний період БОС супроводжується гіперкупремією, помірною в порівнянні із здоровими дітьми (1,540,35 мг/л) при ПОБ (1,970,21 мг/л, Р> 0,05) і більш вираженою - при БА (2,44 0,18 мг/л, Р< 0,05). Значне підвищення вмісту міді в крові при БА протягом приступного і післяприступного періодів цілком корелює з підвищенням активності церулоплазміну. В періоді реконвалесценції при БА не відбувається нормалізації вмісту міді в крові.

Багатокомпонентність біологічної ролі мікроелементів і виявлений нами дизмікроелементоз при БОС, який більше виражений при БА, дозволяють припустити, що порушення мікроелементного гомеостазу відіграє важливу роль у формуванні алергічного запалення і гіперреактивності бронхів.

Встановлені нами порушення імунітету і функції нейтрофілів, дизмікроелементоз, активація ПОЛ та зниження активності антиоксидантних систем у дітей з БОС були показанням для включення в комплекс лікування препаратів антиоксидантної та імуномодулюючої дії.

З метою патогенетичного обґрунтування запропонованого комплексу полівітамінних і полімікроелементних препаратів для лікування та імунореабілітації у дітей з БОС проведена порівняльна оцінка показників імунологічної реактивності, стану ПОЛ та антиоксидантного захисту, вмісту мікроелементів та активності антиоксидантних ферментів у 35 дітей, які одержували тільки базисну терапію, у 36 дітей, які одержували, крім базисної терапії, імунал і тріовіт, та у 49 дітей, які одержували тріовіт, імунал і краплі “Береш Плюс”. Результати наших досліджень показали, що комплексне застосування препаратів антиоксидантної і імунотропної дії має імунорегуляторний ефект. Під впливом запропонованої нами комплексної терапії відбувається достовірне підвищення числа лімфоцитів, Т-лімфоцитів, спостерігається тенденція до нормалізації вмісту IgG, IgЕ і IgM в крові, активується функція нейтрофілів і антиоксидантної системи крові.

Ми не відмітили відчутного впливу комплексної імунотерапії на вміст мікроелементів в крові, що і зрозуміло, бо на стан мікроелементного гомеостазу впливає багато факторів, найважливішими з яких є збалансована дієта, характер всмоктування і виведення їх з організму, стан транспортних ферментних систем.

Щодо впливу комплексної імунотерапії з включенням імуналу, тріовіту і крапель “Береш Плюс” на клінічні показники, то слід відмітити зменшення тривалості приступного періоду при БОС, покращення загального тонусу і фізичної активності дітей в динаміці хвороби. Порівняльна оцінка показників зовнішнього дихання і пікфлоуметрії у хворих, які одержували тільки базисну терапію, і у хворих, у яких вона була поєднана з комплексною імунотерапією, помітної різниці не виявила. Це можна пояснити тим, що діти обох груп, які порівнювались, в приступному періоді одержували дезобструктивну терапію, яка в більшій мірі має здатність впливати на ці показники.

Таким чином, проведені нами дослідження показників імунітету, стану ПОЛ та антиоксидантного захисту, вмісту мікроелементів та металоферментів в крові при повторному обструктивному бронхіті і бронхіальній астмі показали більш глибокі і стійкі порушення показників при бронхіальній астмі. Не дивлячись на спільність багатьох ланок патогенезу при цих захворюваннях, існує різниця у характері імунної відповіді та біохімічних систем на антигенеміюё що пов'язано, очевидно, з тривалістю хвороби і вираженістю алергічного запалення у бронхах.

На підставі клініко-анамнестичних, імунологічних та біохімічних показників можна прогнозувати ймовірність трансформації повторного обструктивного бронхіту у бронхіальну астму. Найбільш інформативними критеріями для прогнозування БА є обтяжений антенатальний анамнез, внутрішньоутробна гіпоксія, перинатальна енцефалопатія, часті ГРЗ в ранньому віці, раннє штучне вигодовування. Імунологічними факторами ризику розвитку БА є нейтропенія, лімфоцитопенія, дизімуноглобулінемія, пригнічення клітинного імунітету і дисбаланс імунорегуляторних лімфоцитів, зниження поглинальної активності нейтрофілів, виражена еозинофілія. З досліджених нами біохімічних показників для прогнозування розвитку БА можна застосовувати показники ПОЛ і активність антиоксидантних металоферментів.

Включення в комплекс базисної терапії БОС імуналу, тріовіту і крапель “Береш Плюс” сприяє нормалізації порушених біохімічних та імунологічних показників.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної педіатрії, яка полягає у виявленні клініко-біохімічних та клініко-імунологічних критеріїв для своєчасної діагностики і прогнозування перебігу бронхообструктивного синдрому у дітей, у розробці методу імунотерапії та імунореабілітації.

2. Факторами ризику трансформації повторного обструктивного бронхіту у бронхіальну астму є поєднання декількох несприятливих преморбідних факторів, найважливішими з яких є: обтяжений сімейний анамнез по алергічних захворюваннях, перинатальні ураження ЦНС, раннє штучне вигодовування, часті вірусно-бактеріальні захворювання в перші роки життя. Несприятливий спадковий анамнез по алергічних захворюваннях у дітей з бронхіальною астмою виявлявся в 1,4 рази частіше, атопічний дерматит - в 1,6 рази, раннє штучне вигодовування - в 1,9 рази, перинатальні ураження ЦНС - у 2,6 рази, захворювання ЛОР-органів - у 1,7 рази, часті вірусно-бактеріальні захворювання органів дихання - у 2,2 рази частіше, ніж при повторному обструктивному бронхіті.

3. Імунологічними маркерами розвитку БОС і можливої трансформації повторного обструктивного бронхіту у бронхіальну астму є дизімуноглобулінемія (із зниженням вмісту сироваткового IgA і підвищенням сироваткових IgЕ та IgG), зниження числа Т-лімфоцитів, підвищення імунорегуляторного (ТФР/ТФЧ) та лейкоцитарно-Т-клітинного індексів, еозинофілія більше 10%, зниження вмісту SІgA в слині, зниження поглинальної функції нейтрофілів.

4. В приступному періоді БОС спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження антиоксидантного резерву сироватки крові, про що свідчить підвищення максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої хемілюмінесценції, збільшення світлосуми повільного спалаху, підвищення значення тангенсу кута і латентного періоду ініційованого свічення. Покращення стану у дітей з ПОБ супроводжується тенденцією до нормалізації стану ПОЛ, у дітей з БА показники активності вільно-радикальних процесів залишаються вірогідно вищими в порівнянні із здоровими дітьми.

5. При дослідженні вмісту ессенціальних мікроелементів (заліза, міді, кобальту, цинку) в крові встановлено, що у дітей з БОС хвороба супроводжується дизмікроелементозом, який характеризується сідеропенією, гіпокобальтемією, гіпоцинкемією та гіперкупремією. Сідеропенія є більш вираженою при БА: рівень заліза в крові в приступному періоді у дітей з БА є у 1,4 рази нижчим, ніж у здорових дітей, тоді як у дітей з ПОБ - в 1,2 рази.

6. Ступінь порушення активності антиоксидантних метало ферментів церулоплазміну, каталази і насиченості трансферину залізом у дітей з БОС залежить від перебігу хвороби. В приступному періоді БОС активність каталази і насиченість залізом трансферину знижуються, активність церулоплазміну - значно підвищується. Зміни активності металоферментів найбільш виражені у дітей з БА. Визначення активності металоферментів слід проводити для контролю перебігу хвороби і ефективності лікування.

7. Для лікування та імунореабілітації хворих на БОС дітей рекомендовано комплексне застосування тріовіту, імуналу та крапель “Береш Плюс”. Під впливом комплексної антиоксидантної та імуномодулюючої терапії у 85,4% дітей знизилась частота епізодів обструкції, у 70,8% дітей з БОС зменшилась частота захворювань на ГРЗ, схильність до яких до лікування була високою. Імунорегуляторний вплив запропонованої комплексної імунотерапії полягає у підвищенні числа лімфоцитів, Т-лімфоцитів, тенденції до нормалізації співвідношення імунорегуляторних лімфоцитів і сироваткових імуноглобулінів, підвищенні поглинальної здатності фагоцитів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В практичній роботі відбір дітей для формування груп ризику по розвитку бронхіальної астми необхідно проводити з числа дітей, які часто хворіють на ГРЗ, та дітей з ПОБ, у яких виявлені несприятливий спадковий анамнез по алергічних захворюваннях, прояви атопічного дерматиту, перинатальні ураження ЦНС, хронічні захворювання ЛОР-органів.

2. При проведенні лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з БОС необхідно враховувати стан системного та місцевого імунітету, функціональну активність нейтрофілів.

3. Для прогнозування перебігу хвороби та контролю ефективності лікування у дітей з БОС слід проводити дослідження стану вільно-радикальних процесів та визначати активність антиоксидантних ферментів.

4. Рекомендується для впровадження в практику охорони здоров'я лейкоцитарно-Т-клітинний індекс (співвідношення лейкоцитів і абсолютного числа Т-лімфоцитів) в якості скринінгового тесту для оцінки ступеня пригнічення клітинного імунітету.

5. Для лікування та імунореабілітації дітей з БОС рекомендується включати комплексне застосування рослинного препарату імуностимулюючої, протизапальної та антиоксидантної дії імуналу (15-20- крапель тричі на день протягом 1 місяця), селеновмісного полівітамінного препарату „Триовит” (1 капсула двічі на день протягом 1 місяця) та полі мікро- і полімакроелементного препарату краплі „Береш Плюс” (1 крапля / кг маси тіла всередину протягом 1 місяця ).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клінічна оцінка стану місцевого гуморального імунітету при тяжкому перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С. 158. (Співавтори: Юрцева а.п., Ціхонь З.О., Прокопів І.М.). Здобувач самостійно провела клініко-імунологічні обстеження дітей з пневмонією, ускладненою обструктивним синдромом, зробила статистичну обробку матеріалу, підготовила статтю до друку.

2. Порушення перекисного окислення ліпідів та активності антиоксидантних металоферментів при бронхообструктивному синдромі у дітей та їх корекція // Галицький лікарський вісник.- 2000.- № 4. - С. 103-105. Стаття підготовлена до друку самостійно.

3. Ефективність реабілітаційної імунотерапії у дітей при повторному бронхообструктивному синдромі із застосуванням спіруліни та тріовіту // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №3. - С. 60. (Співавтори: Фофанова О.В., Юрцева А.П., Павликівська Б.М., Теслюк В.Б.). Здобувачем самостійно проведене клінічне обстеження хворих, співставлення клініко-імунологічних показників, зроблено узагальнення, підготовлена стаття до друку.

4. Стан системного імунітету при гострій пневмонії, ускладненій токсикозом у дітей раннього віку // Зб. наукових праць науково-практичної конф. “Акт. питання анестезії та інтенсивної терапії у пацієнтів дитячого віку”. - Київ., 1998. - С. 126-128. (Співавтори: Ціхонь З.О., Осадчук Л.Я., Юрцева А.П.). Здобувач самостійно провела імунологічні дослідженн у дітей з бронхообструктивним синдромом, зробила літературний огляд.

5. The Effect of Orally Administered New Active Agent Spirulina in the Treatment of Acute Obstructive Bronchitis in Children // 4-th International Medical Students Congress.- Katowice.-1998. - P. 92. Стаття підготовлена до друку самостійно.

6. The Effect of “Sova-1”in the Treatment of Recurrent Obstructive Airway Disease with Lasting Cough and Asthma-like Attacks in Children // International Medical Conference for Students and Young Doctors.- Lublin.-1998.- P.149. Стаття підготовлена до друку самостійно.

7. Оценка иммунного ответа при бронхообструктивном синдроме у детей // Материалы Международной научной конф. молодых ученых “Актуальные проблемы современной медицины”.- Минск.- 1999.- С. 42. (Співавтор: Ціхонь З.О.) Здобувачем самостійно проведено клінічне обстеження хворих дітей дошкільного та шкільного віку, дослідження системного імунітету, зроблено літературний огляд, підготовлена стаття до друку.

8. Immune Response to Acute Pneumonia Complicated by Infectious Toxicosis in Children of an Early Age // 3 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених.- Тернопіль.- 1999.- С. 235. (Співавтор: Osadchuk Liliana). Здобувачем особисто підготовлена вищевказана стаття до друку, зібраний клінічний матеріал, проведена статистична обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення.

9. Вплив тривалості грудного вигодовування на антиінфекційну резистентність та перебіг гострих запальних захворювань у дітей першого року життя // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Здорове та лікувально-профілактичне харчування”. - Чернівці. - 2000. - С. 70-72. (Співавтори: Ціхонь З.О., Фофанов О.Д., Юрцева А.П.). Здобувач самостійно провела дослідження залежності перебігу бронхообструктивного синдрому від тривалості грудного вигодовування, зробила огляд літератури.

10. Ефективність імунореабілітації при бронхообструктивному синдромі у дітей // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 4. - С. 14. (Співавтори: Юрцева А.П., Ціхонь З.О.). Здобувач провела імунологічні дослідження у дітей з БОС, зробила літературний огляд, підготувала статтю до друку.

11. Імунологічні критерії діагностики бронхіальної астми у дітей // Матеріали науково-практичної конференції „Івано-Франківська державна обласна дитяча клінічна лікарня - 40 років на ниві охорони здоров'я дітей Прикарпаття”.- Івано-Франківськ. -2002.- С.111. (Співавтори: Фофанова О.В., Теслюк В.Б.). Здобувач самостійно провела співставлення імунологічних показників в залежності від перебігу бронхообструктивного синдрому, зробила аналіз одержаних результатів, підготувала статтю до друку.

АНОТАЦІЯ

Лотовська Т.В. Клініко-патогенетичні особливості, діагностика та удосконалення лікування бронхообструктивного синдрому у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню імунологічної реактивності, стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та мікроелементного статусу при різних варіантах перебігу рецидивуючого бронхообструктивного синдрому і впливу комплексної імунотерапії із застосуванням тріовіту, імуналу та крапель “Береш Плюс”. Встановлено, що найважливішими факторами ризику трансформування рецидивуючого синдрому бронхообструкції у бронхіальну астму є несприятлива спадковість у дітей по алергічних захворюваннях, патологія пренатального періоду, перинатальні ураження ЦНС, прояви атопічного дерматиту та повторні вірусно-бактеріальні захворювання в перші роки життя, захворювання ЛОР-органів. Імунологічними маркерами розвитку БОС і можливої трансформації повторного обструктивного бронхіту у бронхіальну астму є дизімуноглобулінемія (із зниженням вмісту сироваткового IgA підвищенням IgG), зниження числа Т-лімфоцитів, підвищення імунорегуляторного (ТФР/ТФЧ) та лейкоцитарно-Т-клітинного індексів, еозинофілія більше 10%, зниження вмісту SIgA в слині, зниження поглинальної функції нейтрофілів та підвищення НСТ-позитивних лейкоцитів більше, як у 2 рази. Доведено, що застосування лікування та імунореабілітації за запропонованою схемою сприяє покращенню показників імунітету, підвищенню антиоксидантного захисту та активності антиоксидантних металоферментів, супроводжується тенденцією до нормалізації дисбалансу мікроелементів в крові.

Результати роботи використовуються в практиці дитячих лікарень та дитячих відділень.

Ключові слова: діти, обструктивний синдром, імунітет, бронхіальна астма, лікування, реабілітація.

АННОТАЦИЯ

Лотовская Т.В. Клинико-патогенетические особенности, диагностика и усовершенствование лечения бронхообструктивного синдрома у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена изучению иммунологической реактивности, состояния перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты, микроэлементного статуса и активности металоферментов в зависимости от течения бронхообструктивного синдрома у детей и исследованию влияния комплексной иммунотерапии с применением триовита, иммунала и капель „Береш Плюс”. Установлено, что важнейшими факторами риска трансформации рецидивирующего синдрома бронхообструкции в бронхиальную астму являются неблагоприятная семейная наследственность у детей по аллергическим заболеваниям, проявления атопического дерматита, перинатальные повреждения ЦНС, раннее искусственное вскармливание и частые вирусно-бактериальные заболевания органов дыхания в первые годы жизни, рецидивирующие и хронические заболевания ЛОР-органов. На основании сравнительной оценки показателей иммунитета при рецидивирующем обструктивном бронхите и бронхиальной астме показано, что иммунологическими маркерами для прогнозирования вероятности развития бронхиальной астмы у детей является дизиммуноглобулинемия со снижением содержания сывороточного IgA, повышением сывороточных IgЕ и IgG, снижение числа Т-лимфоцитов, повышение иммунорегуляторного (ТФР/ТФЧ) и лейкоцитарно-Т-клеточного индексов, эозинофилия более 10%, снижение содержания SIgA в слюне и поглощающей способности нейтрофилов. Доказано, что БОС сопровождается активацией ПОЛ, снижением показателей антиоксидантной защиты и дизмикроэлементозом. Комплексное применение селенсодержащего поливитаминного препарата „Триовит”, Иммунала и полимикроэлементного препарата Капли “Береш Плюс” способствует улучшению показателей иммунитета, повышению факторов антиоксидантной защиты и сопровождается тенденцией к нормализации дисбаланса микроэлементов в крови. Под влиянием предложенного комплекса лечения сокращаются длительность и частота эпизодов обструкции при БОС.

...