Фактори природної резистентності організму новонароджених від матерів із соматичною та інфекційно-запальною патологією

Імунна депресія у новонароджених при перинатальному інфікуванні. Залежність інфекційно-запальної патології у матері з гнійно-запальними захворюваннями неонатального періоду немовлят. Метод оцінки стану природної резистентності організму новонароджених.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 50,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

УДК 612.017.1:616-053.31

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ФАКТОРИ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ ІЗ СОМАТИЧНОЮ ТА ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

14.01.10 - педіатрія

ШВЕЦОВА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Сімферополь - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

Бобровицька Антоніна Іванівна, доктор медичних наук, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри дитячих інфекцій.

Офіційні опоненти:

Дриневський Микола Павлович, доктор медичних наук, професор, Український науково-дослідний інститут дитячої курортології та фізіотерапії (м. Євпаторія), директор;

Лихачова Аза Сергіївна, доктор медичних наук, професор, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри неонатології.

Провідна установа: Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, м. Харків, відділ педіатрії.

Захист відбудеться "26" лютого 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий "25" січня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Хренов.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед проблем, пов'язаних із збереженням потомства, центральне місце займає проблема взаємозв'язку здоров'я дітей із здоров'ям батьків, особливо матерів (Калюжна Л.Д. та співавт., 1998; Гойда Н.Г., Суліма О.Г.,1999; Лук'янова О.М., Антипкін Ю.Г., 1999; Антипкін Ю.Г., Кривопустов С.П., 2000).

Однією з причин перинатальної захворюваності і смертності новонароджених є внутрішньоутробне та інтранатальне інфікування плода. В структурі неонатальної смертності інфекційно-запальна патологія займає друге місце. Внутрішньоутробне інфікування знаходиться на третьому місці в структурі захворюваності новонароджених і складає 10,82 %, причому його частота зростає швидкими темпами (Багірян І.О. та співавт., 1999).

Формування перинатальної патології, зокрема інфікованості, обумовлюється активністю інфекційного процесу в матері і станом власної природної резистентності плода і новонародженого (Струнина И.Г., 1993). Імунна депресія у новонароджених при перинатальному інфікуванні може зберігатися тривалий час, що сприяє формуванню імуноопосередкованої патології (Самсыгина Г.А. и соавт., 1997). В останні роки в патогенезі гнійно-запальних захворювань у новонароджених доведена суттєва роль імунного дисбалансу з переважним пригніченням Т-клітинної ланки імунітету (Передерій В.Г. та співавт., 1995; Пікуза О.І. та співавт., 1997; Місюра Л.І. та співавт., 1998; Тіщенко В.П. та співавт., 1999).

Вищевикладене стало передумовою для комплексного дослідження факторів природної резистентності організму новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, що дозволить поширити можливості прогнозування ризику виникнення у них гнійно-запальних захворювань у неонатальному періоді.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота являється складовою частиною що до основного плану науково-дослідної роботи Луганського державного медичного університету в рамках комплексної теми науково-дослідної роботи пріоритетного фінансування Кабінету Міністрів України "Розробка автоматизованої програми медико-соціального моніторингу здоров'я дітей різних вікових груп, які мешкають в Донбасі" (№ державної реєстрації 0100U001045).

Мета дослідження: наукове обґрунтування ризику виникнення гнійно-запальних захворювань в неонатальному періоді у новонароджених, які народилися від матерів із соматичною та інфекційно-запальною патологією, на підставі оцінки стану природної резистентності їхнього організму.

Завдання дослідження:

Оцінити стан здоров'я новонароджених за шкалою Апгар в залежності від здоров'я матерів.

Виявити морфологічні особливості плаценти у матерів з акушерською та екстрагенітальною патологією, які народили дітей з різною оцінкою за шкалою Апгар.

Вивчити стан природної резистентності організму новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, шляхом комплексного дослідження гуморального, клітинного імунітету, ендотоксикозу за рівнем "середніх" молекул, циркулюючих у сироватці крові імунних комплексів та лейкоцитограми.

На підставі виявлених змін природної резистентності організму новонароджених від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією розробити критерії визначення їх до групи ризику.

Встановити схильність до виникнення інфекційно-запальних захворювань протягом першого року життя у дітей, які народилися від матерів із соматичною та інфекційно-запальною патологією.

Об'єкт дослідження: фактори природної резистентності організму новонароджених. резистентність новонароджений патологія інфекційна

Предмет дослідження: новонароджені, які народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією.

Методи дослідження. Клінічні, морфологічні (макро- та мікроструктура плаценти і пуповини), біохімічні (рівень "середніх" молекул у сироватці крові - РСМ), імунологічні (фагоцитоз нейтрофілів, сироваткові імуноглобуліни класів A, M, G, кількість Т- і В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів - ЦІК), гематологічні (лейкоцитарна формула, індекс зрушення, лейкоцитарний індекс інтоксикації - ЛІІ), математичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Підтверджено вплив на стан здоров'я новонароджених віку вагітних, перебігу вагітності та характеру пологової діяльності, захворювань інфекційної і неінфекційної природи, перенесених жінкою під час вагітності. Виявлена різниця у виразності показників ендотоксикозу за РСМ, Т- і В-системи імунітету, фагоцитозу, ЦІК, індексів лейкоцитарної формули у новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією.

Встановлено пряму залежність інфекційно-запальної патології у матері з гнійно-запальними захворюваннями неонатального періоду немовлят, що підтверджується дегенеративним характером лейкоцитарної формули.

Розроблено критерії ризику виникнення гнійно-запальних захворювань у дітей в неонатальному періоді на підставі визначення РСМ і ЛІІ. Визначено, що новонароджені від матерів з інфекційно-запальною патологією більш схильні до розвитку гнійно-запальних захворювань в неонатальному періоді, і це обумовлюється глибиною імунодепресії при народженні.

На підставі виявлених змін природної резистентності організму новонароджених від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією розроблені критерії зарахування їх до групи ризику. Розроблено метод математичної обробки показників природної резистентності організму новонароджених групи ризику.

Доказана доцільність корекції етіопатогенетичної терапії захворілим новонародженим від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією з метою запобігання генералізації локалізованих форм гнійно-запальних захворювань.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволяють розширити та поглибити уявлення про інтимні механізми порушень природної резистентності організму новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією.

Встановлено, що оцінка стану новонародженого повинна бути комплексною з урахуванням здоров'я вагітної жінки, оцінки новонародженого за шкалою Апгар та порушень збоку природної резистентності організму.

Доведено, що показники ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.) і лейкоцитограми (ЛІІ) мають прогностичне значення при визначеннi ризику виникнення гнійно-запальних захворювань у новонароджених в неонатальному періоді.

У новонароджених, які народились від матерів із соматичною та інфекційно-запальною патологією, доведено ефективність включення до комплексної терапії імуномодуляторiв для попередження генералізації локалізованих форм гнійно-запальних захворювань.

Використання методу математичної обробки показників природної резистентності організму новонароджених групи ризику має прогностичне значення і дозволяє зменшити кількість інвазивних методів дослідження.

Впровадження результатів роботи в практику. Розроблені критерії оцінки стану здоров'я новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною і соматичною патологією впроваджені в практичну роботу неонатологичних відділень дитячих міських лікарень (м. Донецьк) та Харківської обласної дитячої клінічної лікарні. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено патентний пошук, результати якого висвітлені в розділі "Огляд літератури", які свідчать про відсутність аналогів наукових розробок. Основні публікації за темою дисертації носять пріоритетний характер. Автором самостійно проводився відбір спостерігаємих дітей, їх комплексне обстеження. Виконано науковий аналіз одержаних результатів, їх математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації.

Апробація роботи. Матеріали дисертації повідомлені на 10-му з'їзді педіатрів України "Проблеми педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 1999); науково-практичній конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України "Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб" (Львів, 2000); на ювілейній підсумковій науковій конференції студентів і молодих вчених, присвяченій 100-річчю Одеського державного медичного університету (Одеса, 2000); засіданнях Донецької обласної асоціації педіатрів і інфекціоністів (1999-2000); спільному засіданні кафедр шпитальної педіатрії та педіатрії факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету (березень, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі 7 в зареєстрованих ВАК України виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація виконана на 148 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, обсягу літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3-х розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 19 таблицями, 4 мікрофотографіями. Список використаних джерел містить 235 робіт вітчизняних та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. З метою виконання поставлених задач у даній роботі були проведені клінічні спостереження і лабораторні дослідження 120 новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією у пологових відділеннях м. Маріуполя. Діти розподілені на 2 групи: 1-а група - 64 новонароджених від матерів, які перенесли під час вагітності інфекційно-запальні захворювання; 2-а група - 56 новонароджених від матерів із соматичною патологією (32 з них перехворіли в неонатальному періоді різними захворюваннями, 24 - не захворіли). Для уточнення нормативних показників природної резистентності організму було обстежено ще 20 новонароджених від здорових матерів. Усі діти народилися доношеними, оцінені за шкалою Апгар. Клінічна оцінка стану здоров'я проводилась за загальноприйнятими клінічними параметрами. Обстеження здійснювалось у ранньому неонатальному періоді.

Оцінка стану природної резистентності організму новонароджених проводилась на підставі вивчення в комплексі імуноглобулінів класів А, М, G (Mancіnі G. et al., 1965); вмісту Т-лімфоцитів (Е-РУК) за методом Jondal М. et al. (1972), у модифікації Чередєєва О.М. і співавт. (1976) і В-лімфоцитів у периферичній крові (ЕАС-РОС) за методом, запропонованим Mendes N.F. (1978); концентрації циркулюючих у сироватці крові імунних комплексів - ЦІК (Dіgeon M., 1977 у модифікації Фролова В.М. и соавт., 1986); фагоцитарного показника (ФП), фагоцитарного числа (ФЧ), показника завершеності фагоцитозу (ПЗФ) за методом Бермана В.М. й Славської О.М. (1958); рівня "середніх" молекул у плазмі крові (РСМ) за методикою Габриелян Н.І. і Липатовой В.І. (1984) і лейкоцитограми периферичної крові з обчисленням індексів (лейкоцитарного індексу інтоксикації - ЛІІ, індексу зрушення, лімфоцитарного індексу - ЛІ).

З метою встановлення кількісних закономірностей між показниками імунобіологічної реактивності, що вивчаються, проводився множинний кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнтів кореляції та детермінації, який дозволяє оцінити силу зв'язку між цими показниками і виявити відносну роль (частку) кожного фактору у формуванні загального рівня природної резистентності організму новонароджених.

Аналізу піддано 1000 історій пологів і 1000 історій розвитку новонароджених. При цьому враховувався вік вагітних, перенесені інфекційно-запальні захворювання, перебіг вагітності і пологів, стан немовлят при народженні. Усі новонароджені були оцінені за шкалою Апгар і розподілені на групи: з оцінкою в 9-10 балів, 7-8 балів, 4-6 і 1-3 бала.

Морфологічні зміни в плаценті при акушерській та екстрагенітальній патології у вагітних вивчалися за допомогою макроскопічних і гістологічних досліджень 100 плацент. Групою порівняння були 30 плацент здорових породіль з нормальним перебігом вагітності і пологів, які народили дітей з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів.

Отримані результати статистично оброблено на ЕОМ класичними математичними методами варіаційної та описувальної статистики з використанням пакета прикладних програм "Statistica for Windows".

Результати власних досліджень та їх обговорювання. Отримані нами результати досліджень аналізу 1000 історій пологів і 1000 історій розвитку новонароджених, узгоджуються з даними інших авторів про несприятливий вплив на розвиток плода і стан новонародженого ряду факторів, насамперед, віку матерів. Оптимальним віком для першо- і подругероділь є період від 22 до 25 років, який найчастіше забезпечує народження здорової дитини (новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів, порівняно з новонародженими, які мали оцінку за шкалою Апгар 1-3 бала, було більше у першороділь в 9,3, у подругероділь - в 3,1 рази).

Значний вплив на стан здоров'я новонароджених має також перебіг вагітності та характер пологової діяльності. Опираючись на наші дослідження, можна сказати, що у матерів, які народили дітей з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів, порівняно з матерями, які народили дітей з оцінкою 1-3 бала, нормальні пологи відзначалися в 4,5 рази частіше (вірогідність р < 0,05). Загальна кількість ускладнень у пологах, які могли б вплинути на стан новонароджених, склала: 29,3±1,5 % у матерів, що родили дітей з оцінкою 9-10 балів, 69,2±2,9 % - з оцінкою 7-8 балів, 72,3±2,7 % - з оцінкою 4-6 балів і тільки 30,0±1,3 % - з оцінкою 1-3 бали за шкалою Апгар; а кількість ускладнень на одну жінку була відповідно по групах: 0,68; 1,32; 0,72; 0,73.

Відсутність статистично достовірної різниці між ускладненнями в пологах у жінок, що народили дітей з різною оцінкою за шкалою Апгар (9-10 і 1-3 бали), свідчить про те, що на стан новонароджених впливають не стільки особливості перебігу пологів, скільки інші фактори специфічного і неспецифічного характеру, які змінюють стан гомеостазу в організмі жінки під час вагітності та у попередні періоди її життя. Перенесені жінкою захворювання інфекційної та неінфекційної природи знаходять відображення на стані здоров'я новонароджених. У матерів, що народили дітей з низькою оцінкою (1-3 бали) за шкалою Апгар, частіше зустрічалися акушерська патологія, соматичні та інфекційні захворювання в порівнянні з матерями, що народили дітей з більш високою оцінкою. Кількість хвороб у середньому на одну жінку склала 1,8 у матерів, що народили дітей з високою оцінкою (9-10 балів); 2,8 - з оцінкою 7-8 балів; 3,7 - з оцінкою 4-6 балів і 6,1 - з низькою оцінкою (1-3 бали), тобто частіше хворіли жінки, що народили дітей з найнижчою оцінкою за шкалою Апгар (1-3 бали). Причому в структурі захворюваності мали перевагу хвороби інфекційної природи - 81,6 %.

Нами була виявлена також залежність між масою тіла новонароджених й оцінкою їх за шкалою Апгар з чітко вираженим паралелізмом між цими показниками. Число дітей з масою тіла менш 2500 г у матерів, що народили дітей з низькою оцінкою (1-3 бали), було в 10,0; 7,7 і 2,0 рази більше в порівнянні з числом дітей такої ж маси у матерів, які народили дітей з оцінкою 9-10, 7-8 і 4-6 балів (р < 0,05). Також була більше і кількість дітей з масою тіла більш 4000 г відповідно в 3,3; 1,8 та 1,6 рази.

Вивчивши взаємозв'язок між макро- і мікроморфологічною картиною плаценти й оцінкою стану новонароджених за шкалою Апгар, виявлена пряма залежність: матері, які народили дітей з найнижчою оцінкою, мали гіршу макроскопічну картину збоку плаценти. Народження дітей з низькою оцінкою за шкалою Апгар частіше спостерігалось у жінок з інфекційно-запальними захворюваннями.

Залежність стану здоров'я новонароджених від стану здоров'я їхніх матерів реалізується через захисні механізми організму. Для з'ясування цих механізмів вивчені фактори природної резистентності у 120 новонароджених. Усі вони були розподілені на 2 групи: 1-а - 64 новонароджених від матерів, які перенесли під час вагітності інфекційно-запальні захворювання (вірусний гепатит - 1, ангіна - 2, ГРВІ з фурункулом - 1, з абсцесом - 3, з пієлонефритом - 5, з бронхітом - 7, дерматит - 7, урогенітальна патологія: ендометрит - 4, пієлонефрит - 34), 2-а група - 56 новонароджених від матерів із соматичною патологією (ревматизм - 2, міокардіодистрофія - 3, гіпертонічна хвороба - 3, захворювання щитовидної залози - 11, вегетосудинна дистонія - 12, анемія - 25).

Клінічні спостереження за новонародженими дозволили виявити у 3/4 дітей наявність різних гнійно-запальних захворювань у неонатальному періоді, причому новонароджені 1-ої групи частіше мали гнійний кон'юнктивіт (45,3 %), везикулопустульоз (15,6 %), мастит і омфаліт гнійного характеру (по 9,4 %). Із загальної кількості новонароджених 2-ої групи 32 перенесли в неонатальному періоді різні захворювання: катаральний омфаліт (19,6 %), везикулопустульоз (16,0 %), гнійний кон'юнктивіт (12,5 %), фурункул зовнішнього слухового проходу (8,9 %), решта - 24 новонароджених цієї групи (43 %) не захворіли.

Дослідження загальної кількості лейкоцитів у периферичній крові новонароджених обох груп не виявило різниці між цими показниками і показниками у здорових дітей (табл. 1). Це свідчить про те, що загальна кількість лейкоцитів має незначну вагу як критерій оцінки стану природної резистентності організму новонароджених. Лейкоцитограма характеризувалася різноспрямованістю. У новонароджених 1-ої групи кількість палочкоядерних нейтрофілів перевищувала в 2,3 рази показник у здорових дітей при збереженні кількості сегментоядерних на фізіологічному рівні. В той час як у новонароджених 2-ої групи спостерігалось підвищення вмісту палочкоядерних нейтрофілів (у захворілих новонароджених в 2,2 рази, у незахворілих - в 1,4 рази) паралельно зі зниженням числа сегментоядерних (відповідно на 7,0 та 5,8 %) порівняно з показниками у здорових дітей.
Таблиця 1. Особливості лейкоцитограми і рівня "середніх" молекул у новонароджених в залежності від стану здоров'я матерів (M±m)

Показники

Групи новонароджених від матерів

з інфекційно-

запальними захворюваннями - 1-а група (n=64)

з соматичною патологією -

2-а група (n=56)

здорових (n=20)

захворілі

(n=32)

незахворілі

(n=24)

Кількість лейкоцитів, г/л

12,6±1,1**

12,8±1,1**

12,5±1,1**

12,1±1,1

Гранулоцити, %

палочкоядерні

5,8±0,9*

5,5±0,3*

3,6±0,2**

2,5±0,6

сегментоядерні

62,3±1,2**

58,4±3,7**

59,6±3,5**

65,4±3,3

Агранулоцити, %

лімфоцити

22,5±1,2**

27,3±1,5*

26,4±1,8**

22,3±1,7

моноцити

9,3±1,3**

8,6±0,5**

10,8±0,3**

10,0±0,6

Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ)

1,8±0,40*

1,6±0,15*

1,3±0,10*

1,0±0,10

Лімфоцитарний індекс (ЛІ)

0,33±0,05**

0,43±0,01**

0,42±0,02**

0,33±0,02

Індекс зрушення

0,09±0,010*

0,09±0,001*

0,06±0,010

0,06±0,010

Рівень "середніх" молекул (РСМ), ум. од.

0,38±0,09*

0,32±0,06*

0,26±0,04**

0,20±0,01

Примітка: р - вірогідність різниці між показниками двох груп у порівнянні з групою здорових: *- р < 0,05; ** - р > 0,05.

Така різноспрямованість з боку нейтрофілів у новонароджених від матерів з різним станом здоров'я може свідчити про неадекватність захисної реакції організму у ранньому неонатальному періоді на різні несприятливі фактори, які впливали на плід у внутрішньоутробному періоді розвитку, що і спричинило виснажування адаптаційних механізмів.

Лейкоцитограми у новонароджених 1-ої групи і захворілих новонароджених 2-ої характеризувались зрушенням вліво слабкого ступеня виразності. Оскільки було відсутнє збільшення загальної кількості лейкоцитів, це зрушення необхідно розцінювати як дегенеративне.

Наявність підвищеного РСМ у сироватці крові і ЛІІ у новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та у захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією дозволило підтвердити їх інтранатальне інфікування. Незахворілі новонароджені від матерів із соматичною патологією мали тільки підвищений ЛІІ при нормальному РСМ, що вказує на ефективну діяльність природних механізмів детоксикації. Однак наявність підвищеного ЛІІ у цих новонароджених вимагає віднести їх до групи ризику з можливістю виникнення гнійно-запального захворювання в більш пізньому періоді життя.

У новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та від матерів із соматичною патологією, в ранньому неонатальному періоді спостерігаються зміни клітинної ланки імунітету. Про це свідчить зниження відносної кількості Т-лімфоцитів більш виражене у новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями під час вагітності і захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією, на тлі підвищення абсолютного і відносного вмісту В-лімфоцитів (табл. 2). Відносний вміст Т-лімфоцитів у периферичній крові новонароджених 1-ої групи був зниженим в 1,9 рази, абсолютний та відносний вміст В-лімфоцитів перевищував дані показники у новонароджених від здорових матерів відповідно в 1,7 і 1,8 рази. Відносний вміст Т-лімфоцитів у захворілих новонароджених 2-ої групи був у 1,9 рази нижче цього показника у новонароджених від здорових матерів. Рівень же В-лімфоцитів у даних новонароджених в абсолютних та відносних значеннях, також як і в 1-ій групі, перевищував ці показники у новонароджених від здорових матерів в 1,5 і 1,7 рази відповідно. Аналогічна закономірність у співвідношенні Т- і В-лімфоцитів спостерігається й при зрівнянні їх вмісту у незахворілих новонароджених 2-ої групи та у новонароджених від здорових матерів.

Відносний вміст Т-лімфоцитів у периферичній крові незахворілих новонароджених нижче в 1,5 рази порівняно з їх кількістю у новонароджених від здорових матерів; а абсолютна та відносна кількість В-лімфоцитів у даних новонароджених перевищувала аналогічні показники у новонароджених від здорових матерів відповідно в 1,7 і 1,7 рази.

Нами здійснений інтегральний підхід до оцінки компонентів гуморального і клітинного захисту, який ґрунтується на принципах їх збалансування, що дозволить відкрити нові можливості вивчення патогенетичних закономірностей формування системи природного захисту у новонароджених в періоді адаптації.

Таблиця 2. Циркулюючі у сироватці крові імунні комплекси та показники В- і Т-системи імунітета у новонароджених в залежності від стану здоров'я матерів (M±m)

Показники

Групи новонароджених від матерів

з інфекційно-

запальними захворюваннями - 1-а група (n=64)

з соматичною патологією - 2-а група (n=56)

здорових

(n=20)

захворілі

(n=32)

незахворілі (n=24)

Імуноглобуліни, г/л

А

М

G

0,11±0,02*

0,1±0,04*

0,09±0,02*

0

0,43±0,12*

0,39±0,01*

0,15±0,05**

0,18±0,02

8,6±0,21*

7,4±0,35*

12,6±0,17**

10,9±0,29

ФП, %

56,4±4,8*

54,3±6,1*

36,8±3,8**

34,0±4,6

ФЧ

4,23±0,9**

5,3±1,2**

3,8±0,3

3,8±0,2

ПЗФ

0,53±0,02*

0,54±0,03*

0,82±0,12**

0,9±0,03

Т-лімфоцити

абс., 109/л

1,52±0,1**

1,47±0,1**

1,45±0,1**

1,29±0,09

відн., %

25,6±3,7*

24,9±3,7*

31,0±3,1*

47,6±3,7

В-лімфоцити

абс., 109/л

0,93±0,06*

0,86±0,1*

0,93±0,1*

0,56±0,05

відн., %

36,4±1,9*

36,0±1,9*

35,9±1,2*

20,8±2,9

ЦІК, ум. од.

44,8±3,7*

29,8±2,8*

24,2±3,1**

16,6±3,7

Примітка. р - вірогідність різниці між показниками двох груп у порівнянні з групою здорових: *- р < 0,05; ** - р > 0,05.

Для повної характеристики клітинного імунітету у новонароджених в ранньому неонатальному періоді паралельно були вивчені показники фагоцитозу (табл. 2).

У новонароджених 1-ої групи і захворілих новонароджених 2-ої поглинальна функція нейтрофільних лейкоцитів-мікрофагів була достатньою, про що свідчать підвищені значення ФП і ФЧ, які перевищували аналогічні показники у новонароджених від здорових матерів відповідно в 1,7 і 1,2 рази в 1-ій групі та в 1,6 і 1,4 рази - в 2-ій. У протилежність поглинальної функції нейтрофілів периферичної крові переварювальна здатність їх була зниженою відповідно в 1,5 і 1,7 рази (р < 0,05). Наявність незавершеного фагоцитозу в нейтрофілах периферичної крові у новонароджених цього контингенту є наслідком дисоціації процесів поглинання та переварювання і свідчить про значні зміни функціонального стану нейтрофільних лейкоцитів-мікрофагів.

При вивченні вмісту в сироватці крові ЦІК у новонароджених в ранньому неонатальному періоді нами встановлено зворотну взаємозалежність між функціональною недостатністю Т-системи імунітету, зниженням фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів та підвищенням кількості ЦІК у сироватці периферичної крові. Кількість ЦІК у новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та у захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією перевищувала кількість їх у новонароджених від здорових матерів відповідно в 2,7 та 1,8 рази (р 0,05). Кількість ЦІК у незахворілих новонароджених зберігалася на фізіологічному рівні (табл. 2).

При вивченні гуморального імунітета виявлена суттєва різниця між показниками імуноглобулінів різних груп новонароджених (табл. 2). У новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями під час вагітності та у захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією виявлено підвищення рівня Ig М відповідно в 2,4 і 2,2 рази порівняно з показниками у новонароджених від здорових матерів. Це може свідчити про внутрішньоутробне інфікування плода і є цінним діагностичним критерієм для визначення захворювання в антенатальному періоді. Вміст Ig А у новонароджених 1-ої групи та у захворілих новонароджених 2-ої був підвищеним у порівнянні з фізіологічним рівнем, що є результатом внутрішньоутробної антигенної стимуляції. Рівень Ig G у цих новонароджених був зниженим порівняно з показниками у новонароджених від здорових матерів відповідно в 1,3 та 1,5 рази (р < 0,05). Це відображає нездатність їх адекватно реагувати на діяння антигена виробленням мікроглобулінів, а також, у деякому ступені, недостатнє надходження цього класу імуноглобулінів з материнського кровотоку.

Отже, зміни в імуногенезі свідчать про порушення адаптаційно-пристосувальних механізмів організму новонароджених та обумовлюють можливість виникнення гнійно-запальних захворювань у неонатальному періоді.

Проведений кореляційно-регресивний аналіз дозволяє виявити прямий кореляційний взаємозв'язок між показниками фагоцитозу, Т-, В-лімфоцитами та сироватковими імуноглобулінами, зворотний - між імуноглобулінами класів М, G, показниками фагоцитозу і Т-лімфоцитами, обчислити коефіцієнти детермінації для них і вивести рівняння лінійної регресії. Завдяки рівнянням лінійної регресії використовуючи результати одного показника природної резистентності організму, визначеного при лабораторному дослідженні новонародженого, можна математично обчислити можливі величини інших показників з помилкою від 0,043 до 0,073 (табл. 3).

Як видно з таблиці виведені рівняння лінійної регресії з високим ступенем вірогідності дозволяють завдяки одному відомому показнику (в даному випадку - РСМ) прогнозувати величини показників природної резистентності організму новонародженого.

Таблиця 3. Величини показників природної резистентності організму конкретного хворого, обчислені математично та визначені при лабораторному дослідженні

Показники

Рівняння лінійної регресії

Величина

обчислена завдяки рівнянню

визначена лабораторно

РСМ, ум. од.

0,38

ЦІК, ум. од.

РСМ = 0,005ЦИК+0,143

47,4

47,5

ФП, %

РСМ = 0,002ФП+0,279

50,5

50,4

ФЧ

РСМ = - 0,034ФЧ+0,525

4,26

4,22

ПЗФ

РСМ = - 0,053ПЗФ+0,410

0,57

0,53

Т-абс., 109/л

РСМ = 0,036Т-абс. +0,325

1,53

1,58

Т-відн., %

РСМ = 0,003Т-відн.+0,305

25,0

24,9

В-абс., 109/л

РСМ = 0,047В-абс. +0,337

0,9

0,95

В-відн., %

РСМ = 0,002В-відн.+0,301

39,5

39,4

Ig A, г/л

РСМ = - 0,125Ig A+0,394

0,11

0,07

Ig M, г/л

РСМ = 0,187Ig М+0,299

0,43

0,48

Ig G, г/л

РСМ = 0,015Ig G+0,249

8,7

8,6

Із 96 захворілих новонароджених від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією 24 % (23 дитини) були госпіталізовані до відділення патології з приводу локалізованих форм гнійно-запальних захворювань із пологових відділень, 47,9 % (48 дітей) - на 2-3-му тижнях життя за направленням дільничного педіатра, решта лікувалась амбулаторно.

Бактеріологічне дослідження слизу із зіву, виділення з очей та пупка, а також посів калу на кишкову групу мікробів і крові на стерильність виявило засівання у 69,6 % дітей, асоціації бактерій зустрічалися в 17,4 % випадків (Staphylococcus aureus, ЕПКП, Klebsiella).

Лікування дітей було комплексним із використанням переважно бактерицидних антибіотиків широкого спектра діяння (цефалоспорини І і ІІІ поколінь у 63,4 % випадків). У зв'язку з наявністю у дітей імунодефіциту антибіотикотерапія, яка посилює імунодепресію, доповнювалась призначенням із замісною метою свіжозамороженої та нативної плазми у 18,8 % (13) дітей, 5 % розчину імуноглобуліну натурального людського (внутрішньом'язово по 1 дозі 2 дні) у 37,7 % (26), імунопрепарати не використовувались у 43,5 % (30) дітей. Застосування імунопрепаратів у 56,5 % (39) новонароджених сприяло більш швидкому одужанню (середнє перебування хворих на ліжку скорочувалось на 5,7±1,6 днів) та попередженню розвитку генералізованих форм гнійно-запальних захворювань порівняно з дітьми, в комплексній терапії яких не використовувались імунопрепарати (з'явлення вогнищ інфекції - ентероколіту та гнійного отиту сталось у 3,3 % випадків).

Протягом першого року життя спостерігаємих дітей здійснювався катамнестичний нагляд, який дозволив встановити, що серед усіх зареєстрованих випадків захворювань 75,8 % склали ГРВІ. У першому півріччі життя діти від матерів з інфекційно-запальною патологією хворіли на 13,8 % частіше в порівнянні з дітьми від матерів із соматичною патологією. Більш демонстративні розходження виявляються при визначенні числа частіше хворіючих дітей в кожній групі. Якщо в групі дітей від здорових матерів частіше хворіючих дітей було тільки 25 %, то в групі дітей, народжених від матерів із соматичною патологією, їх було 48,2 %, а в групі від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями - 65,6 %.

ВИСНОВКИ

Новонароджені, які народилися від матерів з інфекційно-запальною патологією, мають загрозу розвитку гнійно-запальних захворювань у неонатальному періоді та потребують систематичного спостереження (група ризику), тому що в них з більшою постійністю виявляються порушення природної резистентності організму.

Серед обтяжуючих факторів у вагітних жінок при народженні дітей з низькою оцінкою за шкалою Апгар першорядне значення мають інфекційно-запальні захворювання (81,6 %).

Підвищення РСМ і ЛІІ у новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та у захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією взаємозв'язане з клінічними проявленнями інтранатального та внутрішньоутробного інфікування.

У незахворілих в неонатальному періоді новонароджених, які народилися від матерів із соматичною патологією, підвищення ЛІІ на тлі нормального РСМ знаходиться в залежності з частотою гнійно-запальних захворювань на першому році життя, що виявлені в катамнезі.

У новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями під час вагітності порівняно з новонародженими від матерів із соматичною патологією зміни показників ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.), лейкоцитограми (ЛІІ) більш вираженні і можуть бути використані як критерії оцінки стану природної резистентності організму новонароджених.

У захворілих новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, не сталося повного паралічу імунної системи, оскільки вони були здатні відповісти на антигенну стимуляцію самостійним синтезом імуноглобулінів класів A і М.

Функціональна недостатність Т-системи імунітету (зниження відносної кількості Т-лімфоцитів при підвищенні абсолютної та відносної кількості В-лімфоцитів) і недостатність фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів (незавершеність фагоцитозу) на тлі підвищеного рівня циркулюючих у сироватці крові імунних комплексів відображають зниження природної резистентності організму новонароджених, які народилися від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та захворілих новонароджених від матерів із соматичною патологією.

Проведено множинний кореляційний аналіз із визначенням коефіцієнтів кореляції та детермінації, який дозволяє оцінити силу зв'язку між показниками імунобіологічної реактивності організму, що вивчаються, і виявити відносну роль (частку) кожного фактору у формуванні загального рівня природної резистентності організму новонароджених.

За допомогою кореляційно-регресивного аналізу виведені рівняння лінійної регресії для новонароджених від матерів з інфекційно-запальними захворюваннями та новонароджених від матерів із соматичною патологією.

Створені рівняння лінійної регресії дозволяють з великою вірогідністю прогнозувати можливі величини показників природної резистентності організму новонародженого за відомою величиною будь-якого з них, визначеною при лабораторному дослідженні.

Практичні рекомендації:

1. Для оцінки стану природної резистентності організму новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, а також для прогнозування розвитку у них гнiйно-запальних захворювань в неонатальному перiодi доцільно використовувати показники ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.) і лейкоцитограми (ЛІІ).

2. Для прогнозування ризику виникнення в неонатальному періоді гнiйно-запальних захворювань у новонароджених вiд матерiв iз соматичною та iнфекцiйно-запальною патологiєю i зменшення кількості iнвазивних методів дослідження у дітей рекомендується використовувати рівняння лінійної регресії показників природної резистентності новонароджених (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.), обчислених за вiдомим РСМ.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Співвідношення Т- і В-лімфоцитів периферичної крові у новонароджених раннього неонатального періоду, що народилися від матерів із соматичною патологією. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С. 86-87. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Липчанською Г.М.). Особистий внесок здобувача (89 %) полягає в клінічному підборі новонароджених, проведенні лабораторного дослідження та аналізу одержаних результатів.

2. Реактивність імунної системи у новонароджених, що народилися від матерів з вогнищами інфекції. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 2. - С. 19-21. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Липчанською Г.М.). Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі новонароджених, лабораторному дослідженні, аналізі одержаних результатів, підготовці статті до друку.

3. Особливості морфологічних змін у плаценті при народженні дітей від матерів з акушерською, екстрагенітальною та гнійно-запальною патологією. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 4. - С. 128-131. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Липчанською Г.М.). Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі матеріалу, проведенні дослідження та аналізу одержаних результатів, підготовці статті до друку.

4. Прогностичне значення циркулюючих в сироватці крові імунних комплексів при інфекційних захворюваннях у дітей перших трьох місяців життя. // Дитячі інфекції: Укр. міжвід. збірник. - 1999. - Вид. 26. - С. 182-185. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І.). Особистий внесок здобувача (87 %) полягає в клінічному підборі дітей, проведенні лабораторного обстеження та аналізу одержаних результатів.

5. Вплив факторів інфекційного і неінфекційного ґенезу на стан новонароджених / Дитячі інфекції: Укр. міжвід. збірник. - 2001. - Вид. 28. - С. 231-234. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Медведєвою В.В., Липчанською Г.М.). Особистий внесок здобувача (85 %) полягає в клінічному підборі, обстеженні новонароджених, аналізі одержаних результатів.

6. Гуморальный и клеточный иммунитет у новорожденных детей, родившихся у женщин, имеющих очаги инфекции. // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. - Донецк, 1999. - Вып. 3. - Т. 2. - С. 172-175. (В соавт. с Риджок В.В., Бобровицкой А.И.). Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі, обстеженні новонароджених, аналізі одержаних результатів, підготовці статті до друку.

7. Соотношение отдельных классов иммуноглобулинов как показатель адаптации новорожденных от матерей с различным состоянием здоровья. // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 3. - С. 92-93. (В соавт. с Бобровицкой А.И., Липчанской Г.Н.). Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі, лабораторному обстеженні новонароджених, аналізі одержаних результатів.

8. Етіологічна характеристика гострих респіраторних вірусних інфекцій з обструктивним синдромом у дітей першого року життя. // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб.: Матеріали наук. - практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Тернопіль, 2000. - С. 216-217. (У спiвавт. з Бобровицькою А.І., Півнєвою Т.І., Юринок Н.В.). Особистий внесок здобувача (85 %) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, аналізі одержаних результатів.

9. Гуморальний імунітет у здорових новонароджених. // 100 років Одеському державному медичному університету. Тез. доп. ювілейної підсумкової наукової конф. студентів і молодих вчених. - Одеса, 2000. - С. 127. (У спiвавт. з Юринок Н.В., Липчанською Г.М., Ріджок В.В.). Особистий внесок здобувача (95 %) полягає в наданні ідеї статті, клінічному підборі, лабораторному обстеженні новонароджених, аналізі одержаних результатів, підготовці статті до друку.

АНОТАЦІЯ

Швецова Н.В. Фактори природної резистентності організму новонароджених від матерів із соматичною та інфекційно-запальною патологією. - Рукопис.

Дисертація на змагання наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10. - педіатрія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. Сімферополь, 2002.

Дисертацію присвячено визначенню ризику виникнення гнійно-запальних захворювань в неонатальному періоді у новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною та соматичною патологією, на підставі вивчення факторів природної резистентності їхнього організму. Представлено результати аналізу історій пологів, історій розвитку новонароджених, а також результати імунобіологічного обстеження 140 новонароджених, що народилися від матерів з інфекційно-запальною, соматичною патологією та від здорових матерів.

Стан здоров'я новонароджених визначається віком вагітної жінки, перебігом вагітності і пологів, макро- і мікроморфологічними особливостями плаценти і пуповини, а також факторами природної резистентності організму новонароджених. Показники ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Ig M, ПЗФ, Т-відн., В-абс., В-відн.) і лейкоцитограми (ЛІІ) мають прогностичне значення при визначеннi ризику виникнення гнійно-запальних захворювань у новонароджених в неонатальному періоді та можуть бути використані як діагностичні критерії оцінки стану природної резистентності організму новонароджених.

Використання розробленого методу математичної обробки показників природної резистентності організму новонароджених групи ризику (у вигляді рівнянь лінійної регресії) має прогностичне значення і дозволяє зменшити кількість інвазивних методів дослідження.

Ключові слова: природна резистентність, новонароджені, матері, інфекційно-запальні захворювання, соматичні захворювання.

АННОТАЦИЯ

Швецова Н.В. Факторы естественной резистентности организма новорожденных, родившихся от матерей с соматической и инфекционно-воспалительной патологией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. - педиатрия. - Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского МОЗ Украины. Симферополь, 2002.

Диссертация посвящена определению риска возникновения гнойно-воспалительных заболеваний в неонатальном периоде у новорожденных, родившихся от матерей с инфекционно-воспалительной и соматической патологией, на основе изучения факторов естественной резистентности их организма. Представлены результаты анализа историй родов и историй развития новорожденных, а также результаты иммунобиологического обследования 140 новорожденных (1-ая группа - 64 новорожденных от матерей с инфекционно-воспалительными заболеваниями, 2-ая группа - 56 новорожденных от матерей с соматической патологией и 20 новорожденных от здоровых матерей). Иммунологический статус оценивался на основе комплексного изучения сывороточных иммуноглобулинов классов А, М, G, Т- и В-лимфоцитов, клеточного иммунитета, лейкоцитограммы периферической крови, показателей эндотоксикоза по уровню "средних" молекул и лейкоцитарному индексу интоксикации.

Установлена прямая зависимость между состоянием здоровья новорожденных, оцененным по шкале Апгар, и возрастом беременной женщины - оптимальным является период от 22 до 25 лет, особенностями течения беременности и родов - инфекционная и неинфекционная патология способствовала рождению детей с низкой оценкой по шкале Апгар (1-3 балла), макро- и микроморфологическими особенностями плаценты и пуповины.

На протяжении 5 лет по данным родильных отделений г. Мариуполя, у матерей с инфекционно-воспалительной и соматической патологией родилось 0,8 % новорожденных, перенесших в неонатальном периоде гнойно-воспалительные заболевания (конъюнктивит, везикулопустулез, омфалит, мастит).

В лейкоцитограмме новорожденных от матерей с инфекционно-воспалительной патологией выявлен сдвиг влево при отсутствии лейкоцитоза, который следует расценивать как дегенеративный. Повышение уровня "средних" молекул и лейкоцитарного индекса интоксикации у новорожденных свидетельствует об интранатальном инфицировании, а повышение лейкоцитарного индекса интоксикации при нормальном уровне "средних" молекул - о возможности возникновения гнойно-воспалительных заболеваний на первом году жизни.

Ценным диагностическим критерием определения внутриутробного инфицирования новорожденных является повышение уровня Ig A и М, а относительный дефицит Ig G свидетельствует о неспособности адекватно реагировать на воздействие антигена выработкой микроглобулинов, а также, в некоторой степени, о недостаточном поступлении этого класса иммуноглобулинов из материнского кровотока. Выявленная взаимосвязь между функциональной недостаточностью Т-системы иммунитета, фагоцитоза и увеличением количества циркулирующих в сыворотке крови иммунных комплексов позволяет косвенно оценить состояние транскапиллярного обмена в микроциркуляторном русле новорожденных и углубиться в патогенетические закономерности дизадаптации и возникающих гнойно-воспалительных заболеваний.

Показатели Т- и В-системы иммунитета (Ig A, ПЗФ, Т-отн., В-абс., В-отн.), эндотоксикоза (УСМ) и лейкоцитограммы (ЛИИ) имеют прогностическое значение при определении риска возникновения гнойно-воспалительных заболеваний у новорожденных в неонатальном периоде и могут быть использованы в качестве диагностических критериев оценки состояния естественной резистентности организма.

Использование разработанного метода математической обработки показателей естественной резистентности организма новорожденных группы риска (в виде уравнений линейной регрессии) имеет прогностическое значение и позволяет уменьшить количество инвазивных методов исследования.

Катамнестическое наблюдение за детьми позволило установить, что среди всех зарегистрированных случаев заболеваний на первом году жизни 75,8 % составили ОРВИ. В первом полугодии жизни дети от матерей с инфекционно-воспалительной патологией болели на 13,8 % чаще по сравнению с детьми от матерей с соматической патологией. Более демонстративные различия выявляются по числу часто болеющих детей в каждой группе.

Ключевые слова: естественная резистентность, новорожденные, матери, инфекционно-воспалительные заболевания, соматические заболевания.

SUMMARY

Shvetsova N.V. The factors of a natural resistance of newborns' organisms, which were born from the mothers with a somatic and infectious-inflammatory pathology. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a specialty 14.01.10. - pedonosology. - Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky of Ukraine. Simferopol, 2002.

The thesis is dedicated to investigating the risk of purulent-inflammatory pathology during the first month of newborns, which was born from the mothers with a somatic and infectious-inflammatory pathology, on basis of learning of the factors of a natural resistance of their organisms. It represented the outcomes of the analysis histories of labors and histories of newborns' development, and also outcomes of immunobiological inspection of 140 newborns, which were born from the mothers with a infectious-inflammatory, somatic pathology and from the healthy mothers.

The state of newborns' health is determined by age of the pregnant woman, current of pregnancy and labors, macro- and micromorphological features of a placenta and umbilical cord, and also factors of a natural resistance of newborns' organisms. The metrics of endotoxicosis (the level of medium molecules, LMM), Т- and B- immunity systems (Ig M, englobement completion metrics, ECM, T-prm., B-abs., B-prm.) and leucocyte (intoxication leucocyte index) have the prognosis meaning while defining the risk of purulent-inflammatory diseases of newborns' in neonatal period. They can be used as the criteria of estimation of natural resistance state of newborns' organisms.

The usage of worked-up method of mathematic treatment of metrics of natural resistance of newborns' organisms (as derive linear regression). It has the prognosis meaning and let diminish the quantity invasive methods of research.

Key words: natural resistance, newborns, mothers, infectious-inflammatory diseases, somatic diseases.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.