Статево-вікові особливості смертності від хвороб системи кровообігу населення України працездатного віку та підходи до її зниження

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

СТАТЕВО-ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СМЕРТНОСТІ ВІД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ ЗНИЖЕННЯ

Виконала: Рингач Наталія Олександрівна

Київ-2002

АНОТАЦІЯ

Рингач Н.О. Статево-вікові особливості смертності від хвороб системи кровообігу населення України працездатного віку та підходи до її зниження - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - медицина. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням виявлення статево-вікових та регіональних особливостей смертності від ХСК населення України працездатного віку та наукового обґрунтування заходів з її зниження. Виявлено особливості динаміки і структури смертності у 90-х роках і за допомогою методу математичного моделювання здійснено прогноз рівнів смертності населення працездатного віку від ХСК до 2007 року. Розраховано розміри втрат життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК в інтервалі працездатного віку, в тому числі від окремих нозологічних форм. Проведено медико-соціологічне дослідження з вивчення обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику передчасної смерті від ХСК та поведінки зі змін способу життя відповідно цим знанням. Здійснено аналіз інфраструктури та кадрового потенціалу кардіологічної служби України на відповідність епідеміологічній ситуації щодо ХСК. Вивчення особливостей структури та динаміки смертності населення працездатного віку від ХСК стало об'єктивним підґрунтям для визначення пріоритетних напрямків діяльності та прийняття цільових управлінських рішень при розробці заходів із зменшення передчасної смертності.

Ключові слова: населення працездатного віку, смертність, хвороби системи кровообігу, втрати життєвого потенціалу, заходи із зниження передчасної смертності.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В останні роки в Україні виріс рівень смертності населення, особливо за рахунок населення працездатного віку (Стешенко В.С., 2000; Дорогой А.П., 1996; Возіанов О.Ф., 1996). Однією з провідних причин смерті у світі, в тому числі і в Україні, є хвороби системи кровообігу (Пакін Ю.В., 1993; Murrey I.L., Lopez A.D., 1997). Високий рівень смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) протягом останнього десятиріччя залишається важливою медичною та соціальною проблемою України, це - друга за значущістю причина смерті у працездатному віці. В структурі глобального тягаря хвороб, що об`єднує потенційні втрати внаслідок передчасної смерті та втрати років здорового життя через інвалідність, ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні хвороби посідають відповідно перше та четверте місця (Лехан В.М. із співавт., 2000). Наслідками зростаючої смертності від ХСК стали значні втрати людського та економічного потенціалів країни (Дорогой А.П., 1996, Смірнова І.П., 1996; Чепелевська Л.А., 1999, Жарінов О., 1998), зниження очікуваної тривалості життя населення у 90-х роках.

За останні десятиріччя розвиненим країнам (США та ін.) вдалося домогтися значного зниження смертності від ХСК, в першу чергу у працездатному віці, що дає значний економічний ефект (Systrowski P.A., D`Agostino R.B., Belanger A. et al., 1996). На противагу цьому в Україні спостерігається протилежна тенденція. Хоча проблема високої смертності від ХСК досить широко висвітлена у сучасній літературі, проте вона являє собою в основному констатацію фактів або дослідження окремих аспектів проблеми в той час, як комплексні дослідження, що дозволили б визначити сучасні особливості смертності від ХСК в працездатному віці, оцінити розміри втрат життєвого потенціалу, в т.ч. від окремих захворювань, засвідчити відповідність (невідповідність) наявної інфраструктури кардіологічної служби епідеміологічній ситуації щодо ХСК в країні практично відсутні. Не принижуючи наукової цінності досліджень щодо поширеності факторів ризику ХСК та їх зв`язку з рівнем смертності, слід наголосити на відсутності наукових праць, проведених серед населення працездатного віку різних регіонів країни з висвітленням конкретних дій особи щодо змін способу життя відповідно цим знанням.

Потреба у вітчизняних розробках з обґрунтування заходів щодо зниження смертності від ХСК, орієнтованих на її особливості та наявні ресурси, на необхідність чого наголошують ряд авторів (Коваленко В.Н., 2001, Солоненко І.М., 2000, Дзяк Г.В., 2000), і обумовила актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.

Звґязок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідних робіт відділення медико-демографічного аналізу стану здоровя населення Українського інституту громадського здоровя «Наукове обґрунтування резервів зниження передчасної смертності працездатного населення України» (№ держреєстрації 0197U014295) та Розробити систему моніторингу типології областей України за медико-демографічними, соціально-економічними та екологічними показниками (№ держреєстрації 0198U000965), в яких дисертант була відповідальним виконавцем та виконувала окремі фрагменти.

Мета дослідження - виявити сучасні статево-вікові та регіональні особливості смертності населення України працездатного віку від хвороб системи кровообігу та науково обґрунтувати організаційні заходи її зниження.

Завдання, обумовлені метою дослідження, передбачали:

виявлення статево-вікових особливостей смертності населення працездатного віку від ХСК, в т.ч. у різних регіонах України і за основними нозологічними формами, та проведення порівняльного аналізу рівнів та тенденцій смертності внаслідок ХСК в Україні та країнах світу;

розрахунок прогнозних рівнів смертності чоловіків та жінок працездатного віку до 2007 р.;

оцінку втрат життєвого потенціалу внаслідок смертності від ХСК у працездатному віці;

аналіз наявних мереж та кадрового забезпечення кардіологічної служби;

аналіз передчасної смертності від ХСК за допомогою методики «запобіжної» смертності та вивчення можливості використання показників «запобіжної» смертності для оцінки діяльності кардіологічної служби та наслідків заходів зі зниження смертності від ХСК в Україні;

проведення медико-соціологічного дослідження з вивчення обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику ХСК та поведінки зі змін у способі життя відповідно цим знанням;

наукове обґрунтування основних напрямків заходів зі зниження смертності населення працездатного віку від ХСК в Україні.

Об'єкт дослідження - смертність населення України працездатного віку у 1990-1999 рр. Предмет дослідження - смертність населення працездатного віку від ХСК за статтю та віком та кардіологічна служба системи охорони здоров'я в Україні.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

· розраховано та проаналізовано величину втрат років життя в інтервалі працездатного віку, обумовлені смертністю від ХСК, що становила п`яту частину втрат внаслідок смертності від всіх причин;

· здійснено середньостроковий прогноз рівня смертності від ХСК методом математичного моделювання, який свідчить про ймовірне її зростання до 2007 року;

· оцінено передчасну смертність від ХСК у 1991-1999 рр. за методикою запобіжної смертності, яка виявилась майже втричі вищою стандарту ЄС.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:

- наукового забезпечення управлінських рішень на національному та регіональному рівнях при розробці заходів зі зниження передчасної смертності від ХСК;

- визначення конкретних напрямів санітарно-профілактичної роботи серед населення зі зниження ризику серцево-судинних захворювань;

- використання всіма рівнями управління показника смертності від цереброваскулярних хвороб у віці 35-60 років як критерію ефективності діяльності передусім кардіологічної служби та наслідків реалізації національних та регіональних заходів зі зниження смертності населення України працездатного віку від ХСК.

Впровадження результатів дослідження здійснено:

І. на державному рівні шляхом підготовки проектів Міжгалузевої програми по зниженню втрат працездатного населення (1997), міжгалузевої комплексної програми «Здоровя нації» (2000), Концепції реформування охорони здоров'я населення України (2000), пропозицій до проекту нової редакції Європейської політики по досягненню здоровя для всіх на XXI сторіччя (1999), парламентських слухань «Про основні засади державної регіональної політики» (2000);

ІІ. на галузевому рівні при підготовці матеріалів до ряду колегій Міністерства охорони здоровя України та підсумкових регіональних колегій (1999-2000).

Результати дослідження використані при проведенні навчальних семінарів проекту Полісі Американського Агентства з міжнародного розвитку з демографічного прогнозування (Київ, Одеса, Львів, 2000), з моніторингу та оцінки впровадження національних програм (Одеса, 2001). Отримані результати використовуються у навчальному процесі на кафедрі управління охороною здоров'я Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров'я Буковинської державної медичної академії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на наукових форумах та зібраннях.

- з міжнародною участю: VIII-му Конгресі СФУЛТ /Львів, 13-15.08.2000/, VI-му Національному конгресі кардіологів /Київ, 18-21.09.2000/, семінарах під егідою Американського Агентства Міжнародного розвитку USAID з використання компютерних програм «Спектрум» /Одеса-Львів, квітень-травень 2000 р./, міжнародному семінарі «Primary Health Care in East European countries - Первинна медична допомога в країнах Східної Європи» /Сібіу, Румунія, 26-29.09.2001;

- на національному та місцевому рівнях: на науково-практичних конференціях «Інформаційне забезпечення охорони здоров`я в єдиному медичному просторі столиці держави» /Київ, 10-11.12.1998/, «Організація та управління системою охорони здоров'я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі» /Житомир, 07-08.10.1999/ та «Организация системы качества медицинской помощи, медицинских услуг населению с использованием информационных технологий» /Київ, 16-17.12.1999/.

Апробацію роботи проведено на засіданні вченої ради Українського інституту громадського здоровя (протокол №4 від 19.12.2000), засіданні апробаційної ради з соціальної медицини і охорони здоров'я Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (24.05.2001).

Публікації. Результати дослідження відображено у 16 наукових працях (у т. ч. у фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України і підрозділі монографії), з них - 6 самостійних.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто визначено мету і програму дослідження. Самостійно здійснено збір первинних статистичних матеріалів щодо смертності населення працездатного віку та мережі медичних закладів та кадрів, розрахунки додаткових показників для поглибленого аналізу (за нозологічними формами, пґятирічними віковими групами, регіонами, стандартизованих за віком тощо); розраховано величину втрат років життя в інтервалі працездатного віку, обумовлену смертністю від ХСК. Автор особисто розробила анкету медико-соціологічного дослідження «Оцінка обізнаності населення про фактори ризику серцево-судинних захворювань» та здійснила інтерпретацію одержаних результатів та їх оформлення. Дисертантом здійснено середньостроковий (до 2007 р.) прогноз смертності населення працездатного віку від ХСК з допомогою компютерної моделі «Demproj» та короткостроковий (до 2001 р.) трендовий прогноз. Автором самостійно проведено аналіз та математичну обробку отриманих результатів з використанням електронно-обчислювальної техніки, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження.

Програму дослідження, яке складалася з трьох етапів, розроблено з використанням методу системного підходу. Інформаційною базою дослідження стали матеріали державної статистичної звітності про стан здоров'я населення України за 1990-1999 роки (форми РН-3, ТС-2, С-8, всього понад 500 одиниць), в т.ч. дані аналітико-інформаційних збірників Держкомстату «Населення України» за 1991-1999 рр., матеріали щодо смертності в інших країнах з публікацій ВООЗ, в т.ч. Щорічників світової санітарної статистики «World Health statistic annual» за 1995-1997 рр., комп'ютерної бази даних Регіонального бюро ВООЗ; щодо факторів ризику - з бази даних ВООЗ Health Interview Survey Data (1999 р.), статистичних матеріалів МОЗ (щорічників «Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні» за 1991-1999 рр.), власної бази даних медико-соціологічного дослідження.

Аналіз смертності населення працездатного віку від ХСК проводився як на підставі даних офіційної статистики, так і власних розрахунків ряду додаткових показників.

В роботі використано комплекс методів дослідження: системного підходу, демографічної статистики (метод стандартизації показників, графічний метод (вікова піраміда), метод потенційної демографії); методику визначення «запобіжної» смертності (avoidable mortality); медико-соціологічний; математичного моделювання. Виконання демографічного прогнозу здійснено з використанням аналітичної компютерної моделі «Демпродж», що базувалася на демографічних показниках України та розробленій для України (2000) модельній таблиці смертності.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення смертності населення України працездатного віку від ХСК (рівнів, динаміки за останнє десятиріччя, структури за статтю, віковими групами та місцем проживання: регіон, міські поселення та сільська місцевість), порівняльний аналіз із аналогічними показниками зарубіжних країн та визначення прогнозних тенденцій дозволило виявити ряд її особливостей. Основні з них - це несприятлива тенденція динаміки з вищими темпами зростання у чоловіків; стабільне переважання у сільській місцевості; зростаюча статева диспропорція; тенденція до збільшення смертності у молодому віці; регіональна диференціація; переважна значущість ішемічної хвороби серця як причини смерті для обох статей та відносно більша - цереброваскулярних хвороб для жінок.

Встановлено, що при безумовному зростанні смертності від ХСК динаміка її рівнів протягом десятиріччя характеризувалась неоднозначно (рис. 1): невпинний підйом (в 1,6 рази) у 1990-95 рр., причому з вдвічі вищими темпами приросту у чоловіків, ніж у жінок (65% проти 29%); у 1996-1998 рр. - зменшення на 21% (однак рівень залишився на 28% вищим, ніж у 1990 р.); у 1999 р. - зростання смертності працездатного населення як від ХСК, так і від усіх причин, яке триває і досі.

Істотна статева диспропорція проявилась у тому, що смертність від ХСК чоловіків працездатного віку в 4,5 рази вища, ніж у жінок (див. рис. 1), в той час як у розвинутих країнах світу - лише в 2,5 рази. Вказане для України стало наслідком дії переважно соціальних чинників, передусім більш широкого розповсюдження таких факторів ризику, як тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, зловживання алкоголем серед чоловіків, менш відповідальним ставленням до власного здоров`я та меншою прихильністю до лікування наявних хвороб (що підтверджується і даними медико-соціологічного дослідження). Статева диспропорція в Україні прогресує, в останні роки вона зросла у більшості вікових груп і досягає максимуму у віці 35 - 40 років - майже 5 разів.

Рис. 1 Динаміка смертності від ХСК чоловіків та жінок працездатного віку, 1990-1999 рр.

Виявлено, що протягом досліджуваного періоду для сільського населення тенденція перевищення рівня смертності від ХСК зберігалась. Відмічено, що найбільш виразною вона була у 1992-1993 рр. (24%) при зниженні до 8,2% у найбільш 1995 р., та повторному зростанні - до 16,6% у 1999 році. Перевищення смертності внаслідок ХСК сільського населення працездатного віку є більшим, ніж від усіх причин.

Встановлено, що смертність міських чоловіків до «критичного» 1995 р. зростала більш швидкими темпами, ніж сільських, і у цьому ж році її рівні практично зрівнялись (321,5 та 328,0 на 100 тис. відповідно). Зниження після «піку» у городян також відбувалось з вищою швидкістю. Різниця у рівнях смертності сільських та міських чоловіків зменшилась з 21,2% у 1991 р. до 2% у 1995 р. і знову зросла до 10,8% у 1998 році. Особливістю динаміки смертності сільських жінок слід вважати дещо нижчі, починаючи з 1998 р., порівняно з початком 90-их, показники, та максимальне підвищення її рівня не у 1995 році, як у чоловіків та городянок, а у 1993 та 1994 рр. - 80,0 та 80,3 відповідно, тобто найбільш несприятлива ситуація зі смертністю від ХСК настала раніше, ніж у містах. Переважання смертності сільських чоловіків над жінками менше, ніж міських.

Показано, що найбільшу кількість смертних випадків обумовили ішемічна хвороба серця (ІХС), цереброваскулярні хвороби (ЦВХ) та гіпертонічна хвороба/артеріальна гіпертензія (ГХ/АГ). Смертність сільських чоловіків і жінок від основних нозологічних форм переважає показники в містах (табл. 1). Рівні смертності чоловіків від ІХС за 1991-1999 рр. зросли на 19,3%; від ЦВХ - на 7,3%; жінок від ІХС - на 18%; від ЦВХ та ГХ - по 8%.

Таблиця 1. Смертність населення працездатного віку за основними нозологічними формами ХСК в Україні, 1999 р.

Доведено, що найбільшу частку смертей від ХСК у 1999 р. обумовила ішемічна хвороба серця (55,8%), причому у чоловіків вона спричинила майже дві третини смертей (59%), у жінок - 40%. Другою за значущістю причиною смерті стали ЦВХ, що спричинювали чверть смертей від ХСК населення обох статей. Хоча у структурі смертності чоловіків та жінок основні нозологічні форми посідають однакові рангові місця (І-ІІ), виявлено відносно більшу значущість ЦВХ як причини смерті для жінок - 35% смертних випадків проти 23% у чоловіків. Частка смертей від ЦВХ у жінок практично дорівнює частці смертей від ІХС, тоді як у чоловіків вона в 2,5 -2,8 рази нижча.

Аналіз смертності від ХСК за п'ятирічними віковими групами засвідчив, що у чоловіків темпи приросту її рівня з переходом у наступну вікову групу підвищилися. Встановлено, що середній вік настання смерті чоловіків працездатного віку набув стійкої тенденції до зменшення: у 1987 р. - 51,1 року, у 1995 р. - 50,6 року, у 1999 р. - 50,1 року.

Показано, що чоловіки та жінки в Україні вмирають від ХСК не лише частіше, але й раніше, ніж у розвинених країнах, наприклад, порівняно зі Швецією, де показники смертності від ХСК найвищі в Західній Європі, рівень смертності у віковому інтервалі 35-54 років в Україні у 10-12 разів вищий.

Основна кількість смертей жінок від ХСК припадає на більш старші, ніж у чоловіків вікові групи, що пов'язано з особливістю фізіології жіночого організму та меншим впливом факторів ризику серцево-судинних хвороб.

Найменше перевищення рівня смертності чоловіків над аналогічним рівнем жінок виявлено у віці 15-24 р., при його зростанні майже в 5 разів у середніх вікових групах (30-49 р.), та наступному зменшенні майже до 3 разів у найстаршому віці. Статева диспропорція смертності від різних ХСК в окремих вікових групах має свої особливості, зокрема, ІХС спричинювала у чоловіків смерть у 7,5 рази частіше, ніж у жінок, а ЦВХ - менш ніж у 3 рази.

Розроблений нами прогноз смертності у працездатному віці від ХСК до 2007 р. за трьома типами прогнозів (оптимальний, середній, песимістичний) (рис. 2) засвідчив очікуване зростання рівнів смертності чоловіків від ХСК до 274,6-334,9 на 100 тис. нас. та жінок - до 76,7-83,4 на 100 тис. населення.

Рис. 2 Прогнозні рівні смертності населення працездатного віку від ХСК, 2007 р.

Встановлено, що втрати життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК в інтервалі працездатного віку, складали 346,3 тис. людино-років, або майже п`яту частину всіх втрат внаслідок смертності. Відзначено, що хоча частки втрат чоловіків та жінок майже однакові, ранг за величиною втрат у людино-роках різний: ІІ місце у чоловіків, ІІІ - у жінок. Розраховано, що ІХС обумовлює 55,4% втрат у чоловіків і 37,0% у жінок, причому кількість втрат від ІХС у чоловіків в 6,8 рази більша, ніж у жінок. Вказане дає підставу віднести чоловіків працездатного віку з ІХС до групи активного втручання медичної служби з метою запобігання передчасній смертності. ІХС та ЦВХ у жінок є причиною майже ідентичних часток втрачених людино-років - 37% та 31%.

Аналіз мережі та кадрів кардіологічної служби свідчить, що зростання смертності у працездатному віці на 30% відбувалось на тлі зменшення забезпеченості населення терапевтами на 6,5%, серцево-судинними хірургами - на 22%, скорочення кількості кардіологічних ліжок на 15% при зростанні забезпеченості кардіологами та ревматологами на 11,2%. Показано, що забезпечення населення спеціалізованим лікарським персоналом та ліжковим фондом в регіонах країни є нерівномірним (різниця у показниках досягає 2-3 разів) і не відповідає регіональній епідеміологічній ситуації щодо ХСК.

Використання методики визначення «запобіжної смертності» (avoidable mortality) дозволило розрахувати показники смертності внаслідок ХСК, насамперед від найбільш значущої патології з переліку її основних причин - ЦВХ у віці 35-65 років. Найвищий її рівень відмічався у 1995 р., до 1999 р. дещо знизився, проте залишається більш ніж втроє вищим за величину стандарту Європейського Союзу (ЄС). Статева диспропорція в цій групі за 1995-1999 рр. зросла з 1,7 до 1,9 рази.

Розраховано, що зменшення смертності у віковій групі 35-60 р. до рівня стандарту ЄС дозволить щорічно уникнути понад 8,5 тисяч смертей. Вказане свідчить про наявність в Україні можливостей запобігання смертності від ЦВХ, насамперед за рахунок ефективних профілактики, діагностики та лікування артеріальної гіпертензії та порушень мозкового кровообігу.

Результати медико-соціологічного дослідження з вивчення обізнаності працездатного населення щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань та поведінки зі змін способу життя відповідно цим знанням у Південному, Центральному та Західному регіонах України засвідчили досить високу обізнаність респондентів (інтегрований показник поінформованості - 0,67). Однак при цьому встановлено також значне поширення чинників ризику: так, вживали алкоголь 75,9% респондентів, майже 64% мали надлишкову масу тіла, 44,0% - кревних родичів з ХСК, гіподинамія спостерігалась у 31,8%, палили 29,2% опитаних, у 27% в сім'ях були випадки смерті від ХСК, у 15,1% - підвищений артеріальний тиск в анамнезі і 1,7% страждало на цукровий діабет.

Про низьку активність щодо змін способу життя свідчить те, що лише 15% опитаних при наявності певного чиннику вживали заходи щодо його усунення. Так, наприклад, 73% респондентів обізнані про шкідливість тютюнопаління, однак лише 10% кинули палити; 64% усвідомлюють небезпеку ожиріння, але тільки 16% намагалися підтримувати нормальну вагу тіла. Результати дослідження свідчать про серйозні прогалини у знаннях частки населення працездатного віку щодо факторів ризику та, відповідно, їх профілактики; а також про необхідність невідкладної реалізації заходів для підвищення свідомого ставлення до здоровя.

Результати дослідження та досвід вітчизняних та зарубіжних програм щодо зменшення передчасної смертності стали підставою для розробки орієнтованих на сучасні особливості смертності від ХСК населення України в працездатному віці та наявні національні ресурси заходів з її зниження (насамперед, за рахунок первинної та вторинної профілактики ХСК, істотних змін у способі життя). В основу пріоритетних напрямів соціальної політики щодо зниження смертності населення від ХСК нами покладено принцип формування у нього культури самозберігаючої поведінки як системи. Вказане обумовлює те, що до першого з основних напрямів таких заходів нами віднесено освітньо-профілактичний, складовими елементами якого є регулярна інформація суспільства щодо необхідності, реальних можливостей та результатів профілактики ХСК через ЗМІ, освітні програми різного змісту для всього населення; закладів освіти; хворих та членів їх родин; медпрацівників; визначених професійних груп.

В удосконаленні медичної допомоги наголошено на пріоритеті амбулаторної ланки; створенні відділень амбулаторної кардіології з денними стаціонарами у ЦРП; поширенні сучасних профілактично-лікувальних технологій; впровадженні гнучких нормативів забезпеченості лікарями та ліжковим фондом на основі епідеміологічних даних; покращанні ШНМД із забезпеченням доїзду місця події до 5 хвилин; проведенні експертної оцінки лікування з акцентом на показники смертності, передусім «запобіжної».

Досягнення мети перших двох напрямів потребує відповідного матеріально-технічної бази, яка забезпечила б проведення ЕКГ та ЕхоКГ, аналізів крові на вміст ліпідів та цукру зареєстрованим хворим щонайменше раз на рік; оснащення відділень амбулаторної кардіології відповідним обладнанням; виробництво вітчизняних медпрепаратів з доведеною здатністю зменшувати смертність та кількість ускладнень, та сучасної медичної техніки, в т.ч. доступних за ціною тонометрів; електронного зв'язку з спеціалізованими кардіологічними закладами, доступу до «Інтернету» тощо.

Забезпечення реалізації запропонованої системи повинно ґрунтуватися на постійному моніторингу стану здоровґя та відповідній законодавчо-нормативній базі (прийняття нормативно-правових актів, програм, нормативів з визначення та розподілу джерел фінансування, взаємної відповідальності за охорону здоровґя держави, медичної служби, страхових компаній та населення, використання економічних важелів для самозберігаючої поведінки.)

Світовий досвід свідчить про ефективність подібних широкомасштабних заходів, так, Національна програма боротьби з АГ в США (1972-1992) сприяла зниженню смертності від ЦВХ на 56%, а від ІХС - на 40%, причому більшою мірою серед населення у віці до 65 років.

Здійснення головної мети - зниження смертності працездатного населення від ХСК - призведе до збереження трудового потенціалу, дасть можливість позитивного впливу на величину очікуваної тривалості життя, стане запорукою демографічної безпеки країни. Так, наприклад, запобігання передчасним втратам внаслідок смерті від ХСК могло б щодня попередити 130 смертей, зберегти щорічно для країни кількість років життя у продуктивному періоді, адекватному трудовому внеску майже 9 тисяч громадян від початку до кінця інтервалу працездатного віку. Вивчення статево-вікових та регіональних особливостей смертності населення працездатного віку - об'єктивне підґрунтя для визначення пріоритетних напрямків діяльності та прийняття цільових управлінських рішень.

ВИСНОВОК

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального медико-соціального завдання - визначення сучасних статево-вікових і регіональних особливостей смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу та наукове обґрунтування організаційних заходів щодо зменшення передчасної смертності.

2. Встановлено, що особливостями смертності населення працездатного віку від ХСК є: несприятлива тенденція динаміки її рівня (збільшення на 35% - з 123,5 до 167,7 на 100 тис. нас.) з вищими темпами її зростання у чоловіків (приріст за 1990-1995 рр. - 65%, для жінок - 29%); зростаюча статева диспропорція (коефіцієнт надсмертності чоловіків - 4,5); стабільне переважання рівня (в середньому на 15%) у сільській місцевості як у чоловіків, так і у жінок; тенденція до зростання смертності у відносно молодому віці (30-49 років - близько 20%); відносно більш висока значущість для жінок цереброваскулярних хвороб, частка яких у структурі смертності практично дорівнює частці смертей від основної причини смертей класу ХСК - ішемічної хвороби серця (35% та 40% відповідно).

3. Розраховані прогнозні рівні смертності населення працездатного віку від ХСК до 2007 року за песимістичним, середнім та оптимістичним варіантами, становлять 274,9-276,2-333,9 на 100 тис. нас. для чоловіків та до 76,7-76,6-83,4 для жінок, що на тлі зростаючої поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань в популяції та змін статево-вікової структури населення свідчить про очікуване загострення проблеми передчасної смертності у найближчі роки, особливо у чоловіків, та необхідність активного втручання у ситуацію зі смертністю від ХСК.

4. Обчислені втрати життєвого потенціалу в інтервалі працездатного віку внаслідок смертності від ХСК становили 285,4 тис. людино-років у чоловіків та 61,9 тис. людино-років у жінок (або 22% та 17% обсягу втрат внаслідок смертності від усіх причин відповідно), при превалюючій частці ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних хвороб (71%).

При цьому у чоловіків понад половину втрат спричинювала ІХС (55,6%), що обумовлює необхідність віднесення їх до групи активного втручання з метою запобігання передчасній смертності. У жінок особливої уваги потребує цереброваскулярна патологія, яка спричинює практично однаковий з ІХС обсяг втрат (31% та 37% відповідно).

5. Виявлено регіональну диференціацію смертності від ХСК з найвищим її рівнем переважно у Південному та Південно-Східному регіонах, найнижчим - у Західному регіоні. Встановлено, що забезпечення населення спеціалізованим лікарським персоналом та кардіологічним ліжковим фондом в регіонах країни є нерівномірним і не відповідає епідеміологічній ситуації щодо ХСК. Запропоновано принцип розробки нормативу забезпеченості кардіологами та кардіологічними ліжками на основі епідеміологічних даних.

6. Результати медико-соціологічного дослідження обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань та реальних дій з їх корекції засвідчили як досить високу поінформованість (інтегрований показник - 0,67), так і низьку активність з корекції впливу відповідних чинників (75% обізнаних не вживають конкретних дій для усунення або зменшення його згубного впливу); виявили серйозні прогалини у знаннях щодо факторів ризику ХСК (значення підвищеного рівня холестерину у крові, норми артеріального тиску), що визначає конкретні напрями освітньо-профілактичної роботи та підтверджує наявність резервів зниження передчасної смертності за рахунок змін способу життя та формування самозберігаючої поведінки.

7. Показано, що в Україні цереброваскулярні захворювання мають більшу питому вагу у формуванні втрат внаслідок передчасної смертності, ніж у розвинутих країнах світу (132,6 проти 44,7 на 100 тис. нас. відповідного віку, або більш ніж втричі вище від стандарту Європейської Співдружності). Розраховано, що зменшення смертності від ЦВХ у визначеній віковій групі до рівня стандарту ЄС дасть можливість щорічно запобігти більш ніж 8,5 тисячам. випадків передчасної смерті. Запропоновано використання показника «запобіжної» смертності (смертності від ЦВХ у інтервалі 35-60 р.) як критерію оцінки якості роботи медичних закладів або оцінки результатів національних та регіональних програм щодо зменшення передчасної смертності населення та розробки цілеспрямованих заходів з удосконалення медичної допомоги як на рівні країни, так і конкретного регіону.

8. Результати дослідження стали підставою для наукового обґрунтування та розробки системи основних напрямів зниження передчасної смертності населення працездатного віку від ХСК, головними елементами якої є: освітньо-профілактичні програми (для всіх груп населення, пацієнтів, закладів освіти тощо) з цільовим фінансуванням; удосконалення підсистеми медичної допомоги (поширення сучасних технологій профілактики та лікування з впровадженням стандартів лікування, контроль якості за кінцевими результатами, перенесення пріоритету з стаціонарної на амбулаторну ланку медичної допомоги з відповідним матеріально-технічним забезпеченням проведення біохімічних та функціональних обстежень, створення відділень амбулаторної кардіології, удосконалення ШМД, підвищення ролі середнього медперсоналу); формування матеріально-технічної (виробництво в Україні лікарських засобів з доведеною ефективністю щодо зменшення смертності та сучасної медичної техніки, удосконалення інформаційно-методичного забезпечення лікувально-профілактичної діяльності) та законодавчо-нормативної бази.

Результати дослідження можуть бути задіяні органами управління охороною здоров`я різних рівнів, а саме:

1. Для використання показника смертності від ЦВХ у віці 35-60 років як критерію якості роботи медичної служби та ефективності вторинної профілактики. Обєктивним свідченням покращання роботи медичної служби в комплексі (раннє виявлення захворювань, в першу чергу артеріальної гіпертензії, адекватне лікування на всіх етапах та профілактика ускладнень) стане зменшення такого показника в динаміці на визначеній території (країна, регіон);

2. Для визначення рейтингу закладів, які досягли кращих результатів у боротьбі з передчасною смертністю від ХСК при порівнянні вказаного показника за окремими регіонами (на місцевому рівні) та оцінки результатів програмних заходів щодо зменшення передчасної смертності населення (на національному рівні);

3. Для оцінки ефективності санітарно-профілактичної роботи у визначеній популяції (контроль «до» і «після» заходів, аналіз повторного анкетування). Окреслено конкретні напрями удосконалення профілактично-просвітньої роботи.

кровообіг смертність працездатний кардіологічний

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Чепелевська Л.А., Нагорна А.М., Рудницький О.П., Рингач Н.О., Баторшина Г.І. Медико-демографічна ситуація в державі // Здоров`я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров`я (Щорічна доповідь. 1998 р.) - Київ. - 1999. -С. 7-37. Здобувачем написано підрозділ «Смертність населення працездатного віку».

2. Чернобривенко О.О., Рингач Н.О. Розвиток амбулаторної кардіології як один з стратегічних напрямків зменшення смертності від серцево-судинних захворювань в Україні // Український кардіологічний журнал. -1997. - дод. до 1/97. -С.72-73. Автором здійснено аналіз демографічної ситуації.

3. Рингач Н.О. Статево-вікові особливості смертності населення працездатного віку в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. -1999. -№2. -С.162-165.

4. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Сучасні тенденції смертності працездатного населення України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. -1999. -№1. -С.30-34. Дисертантом здійснені збір та узагальнення первинної інформації, аналіз динаміки і структури смертності.

5. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Розрахунки кількості втрачених людино-років життя населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України -К. -2000. -№2. -С.103-107. Особисто здобувачем виконані розрахунки втрат та визначена їх структура.

6. Рингач Н.О. Смертність населення працездатного віку від серцево-судинних захворювань в Україні та основні напрямки її зниження // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. -Донецк: Лебедь, 1998, вып.2, том 2, -С.121-124.

7. Рингач Н.О. Використання показника запобіжної смертності як критерія якості медичної допомоги // Матеріали наук.-практ. конф. «Организация системы качества медицинской помощи, медицинских услуг населению с использованием информационных технологий». 16-17 грудня 1999 р., -К., 1999. -С.124-126.

8. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О. Обізнаність населення про фактори ризику передчасної смерті від серцево-судинних захворювань за результатами медико-соціологічного дослідження // Матеріали наук.-практ. конф. «Стратегія формування здорового способу життя» (19-20 жовтня 2000 р.), -К., 2000. - С. 216-220. Дисертант виконала дослідження і аналіз отриманих результатів.

9. Рингач Н.О. Смертність працездатного населення України в 90-х роках // Українські медичні вісті. -1998. - Т. 2, № 1-2. - С. 131-132.

10. Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Статево-вікова структура диспансерної групи пацієнтів з артеріальною гіпертензією // Матеріали наук.-практ. конф. «Артеріальна гіпертензія і вік», Київ, 13-14.10.1998. -С.88.

11. Рингач Н.О. Смертність населення працездатного віку як складова медико-демографічної кризи в Україні // Матеріали наук.-практ. конф. «Організація та управління системою охорони здоров'я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі», Житомир, 07-08.10.1999 р. -С.12-13.

12. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Заходи по реалізації програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в Дарницькому районі м. Києва // Матеріали наук.-практ. конф. «Організація та управління системою охорони здоров'я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі». - Житомир, 1999 р. -С.45-46.

13. Рингач Н.О. Статево-вікові особливості рівня смертності населення України у інтервалі працездатності // Матеріали наук.-практ. конф. «Проблеми охорони здоров`я населення промислового регіону», Донецьк, 9-10.09.99 р. -С.11.

14. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О. Роль прогнозу смертності населення працездатного віку в удосконаленні організації медичної допомоги в Україні/ Матеріали VIII Конгресу СФУЛТ - (13-15 серпня 2000 р.) -Львів. -2000. -С.25-26. Здобувачем виконаний прогноз та узагальнення отриманих результатів.

15. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О. Динаміка смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу // Матеріали IV конгресу кардіологів України (18-21 вересня 2000 р.). -К., 2000. -С.237.

16. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Роль освітньо-профілактичної програми у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань // Матеріали наук.-практ. конф. «Стратегія формування здорового способу життя» (19-20 жовтня 2000 р.), -К., 2000. - С. 155-156. Дисертантом обґрунтовано необхідність та основні напрями освітньої програми на основі проведеного медико-соціологічного дослідження.

Размещено на Allbest.ru