Актуальність теми. Важливим завданням ортопедичної стоматології є раціональне протезування часткових дефектів зубних рядів (В. Колєр, 1997; Ю.В. Опанасюк, 1999). Дані види дефектів вважаються однією з найпоширеніших форм ураження зубо-щелепової системи (В.П. Неспрядько, В.А. Лабунець, 1997). Тож природньо, актуальним залишається проблема заміщення їх незнімними зубними протезами (П.С. Фліс із співавт., 1999; І.В. Радько, 1999). Оскільки зріс відсоток осіб молодого віку, що потребують протезування, то стає важливим питання забезпечення протезом як естетичних, так і біологічно обґрунтованих характеристик по відношенню до тканин протезного ложа (О.В. Павленко, 1998; И.С. Хусаинова, И.Ю. Варвулева, Н.А. Кожена, 1997).

Традиційні підходи до методів протезування обмежуються, хоч і не завжди, тільки вибором конструкційної особливості протезу. Тому проблема поєднання взаємовідносин технологічних матеріалів, що використовуються при незнімному протезуванні з тканинами протезного ложа, є однією з першочергових проблем ортопедичного лікування.

За даними літературних джерел, термін придатності зубних протезів складає в середньому від двох до семи років (Э.Я. Варес, 1992). На сучасному етапі, коли розробка конструкційних матеріалів сягала якісно нового рівня, постала необхідність знаходження нових підходів до виготовлення традиційних конструкцій зубних протезів, які б дали змогу продовжити тривалість їх користування в порожнині рота, враховуючи функціональний стан опорного апарату і механічні властивості твердих тканин зубів та конструкційних матеріалів.

Таким чином, актуальним стає розробка і впровадження нових критеріїв вибору конструкційних матеріалів, на підставі об'єктивної клінічної картини в ротовій порожнині. Адекватний вибір матеріалів продовжить термін користування зубними протезами та зменшить їх негативний вплив на тверді та м'які тканини протезного ложа. Вирішення цього питання стане вагомим внеском до виконання Указу Президента України "Про Концепцію розвитку охорони здоров'я населення України" від 7 грудня 2000 року.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківської державної медичної академії "Клініко-експериментальне обґрунтування ускладнених і нових методів ортопедичного лікування хворих з зубо-щелеповою патологією", номер держреєстрації ВН 01.02.031.96т. Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту запланованої науково-дослідної роботи.

Мета дослідження: підвищення ефективності протезування на основі експериментального і клінічного обґрунтування взаємозв'язку між конструкційною особливістю незнімного протезу, матеріалом, з якого він виготовлений, і станом тканин протезного ложа.

Задачі дослідження:

1. Провести аналіз ускладнень від користування та причин зняття незнімних конструкцій зубних протезів у мешканців Івано-Франківської області.

2. Визначити основні конструкційні матеріали, які використовуються при виготовленні незнімних протезів у жителів Івано-Франківської області.

3. Вивчити вплив конструкційних матеріалів незнімних протезів на функціональний стан геному людини та ультраструктуру слизової оболонки порожнини рота.

4. Визначити фізико-механічні характеристики конструкційних матеріалів незнімних протезів та їх зміни в залежності від етапів та технології виготовлення.

5. Клінічно обґрунтувати запропоновану конструкцію протезу.

Об'єкт дослідження: мешканці Івано-Франківської області, зразки конструкційних матеріалів, зразки природних зубів.

зубний протез незнімна конструкція

Предмет дослідження: причини зняття незнімних мостоподібних конструкцій, генотоксичність конструкційних матеріалів, фізико-механічні властивості природних зубів та зразків конструкційних матеріалів, конструкції незнімних мостоподібних протезів.

Методи дослідження: епідеміологічні - для визначення причин зняття незнімних мостоподібних конструкцій, терміну користування ними та частки різних конструкційних матеріалів, що використовуються при виготовленні протезів; клініко-генетичні - для визначення генотоксичності конструкційних матеріалів, з яких виготовляються незнімні мостоподібні конструкції; фізико-механічні - для визначення мікротвердості зразків природних зубів, конструкційних матеріалів та зміна властивостей цих матеріалів на різних технологічних етапах; електронно-мікроскопічні, клінічні, функціональні та патофізіологічні - для вивчення впливу незнімних мостоподібних конструкцій на тканини протезного ложа.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше визначено генотоксичність різних конструкційних матеріалів, які використовуються при виготовленні незнімних мостоподібних конструкцій, показано динаміку змін показників геному людини при протезуванні. Результати підтверджено електронно-мікроскопічним дослідженням.

Визначено зміни фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів на технологічних етапах виготовлення незнімних мостоподібних протезів.

Розроблено нову конструкцію незнімного мостоподібного протезу. На основі проведених методів обстеження доведена доцільність його застосування та переваги при користуванні над традиційними протезами.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована конструкція комбінованого незнімного мостоподібного протезу, на основі проведених досліджень, має кращі експлуатаційні властивості, зменшує та віддаляє негативні наслідки користування протезом, у порівнянні з традиційними, і може бути рекомендована до застосування у практичній стоматології.

Результати досліджень впроваджені в учбовий процес кафедр ортопедичної стоматології Івано-Франківської державної медичної академії, Львівського медичного університету, Вінницького університету та кафедр стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти і факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії; в лікувальний процес кафедри ортопедичної стоматології та ортопедичного відділення поліклініки Івано-Франківської державної медичної академії, ортопедичних відділень Київської міської стоматологічної поліклініки, Івано-Франківської міської та обласної стоматологічних поліклінік.

Особистий внесок здобувача. У процесі виконання роботи автором самостійно проведено аналіз наукової літератури по даній проблемі і патентно-інформаційний пошук. Особисто здійснював фізико-механічне дослідження конструкційних матеріалів та природних зубів, епідеміологічне, клініко-генетичне, клінічне, функціональне та патофізіологічне обстеження.

Розроблено нову конструкцію незнімного мостоподібного протезу. Клінічно обґрунтовано доцільність його використання. Автор особисто провів систематизацію отриманих результатів, їх статистичну обробку, узагальнення та аналіз, що дало можливість зробити висновки і представити практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали по темі дисертації, по мірі виконання, повідомлені на науковій конференції "Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні" (Полтава, 1996); на ІІ-му міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998); на міжнародній медичній конференції для студентів і молодих лікарів (Люблін, Польща, 1998); на міжнародній науково-практичній конференції "Стоматологія на межі тисячоліть" (Одеса, 2000); на міжнародній конференції "Вітчизняна стоматологія на рубежі століть" (Полтава, 2001), спільному засіданні кафедри ортопедичної стоматології і профільних кафедр стоматологічного факультету та кафедри стоматології факультету післядипломної освіти лікарів ІФДМА (Івано-Франківськ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, серед них 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 статті одноосібно). Отримано один деклараційний Патент України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 181 сторінці друкованого тексту. Складається із вступу, аналітичного огляду літератури, шести розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (164 - кирилицею, 58 - латиницею) і додатків. Робота ілюстрована 19 рисунками, 18 таблицями, 10 формулами, 10 фотографіями.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Для визначення частки основних конструкційних матеріалів, які використовуються для виготовлення незнімних зубних протезів, причин, що приводять до зняття та заміни незнімних протезів, і середній термін користування ними, було опитано та клінічно обстежено 517 пацієнтів, що звернулись на повторне лікування в клініку ортопедичної стоматології. Серед обстежених було 278 жінок та 239 чоловіків різного віку.

Вивчення фізико-механічних властивостей природних зубів проведено на 41 дослідному зразку. Всі зразки було розділено на три групи: фронтальну, проміжну та бокову. Для дослідження брали зуби з інтактною оклюзійною поверхнею, які були видалені внаслідок медичних та ортодонтичних показань. Видалені зуби до проведення дослідження зберігались в консерванті, який би повністю зберіг фізико-механічні характеристики. Таким консервантом, за дослідженнями Кріля А.Й., є слабкий (в концентрації 0,5-2,0%) розчин формальдегіду.

Визначення фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів проводилось на зразках пластмас Сінма М, виготовлених компресійним і литтєвим пресуванням, Хромазіт, композиту Herculite XRV LAB, металевих суцільнолитих, штампованих та металокерамічних коронок. Було виготовлено по 10 дослідних зразків кожного об'єкту досліджень з повним дотриманням технологічного процесу.

З метою дослідження змін фізико-механічних характеристик конструкційних матеріалів незнімних протезів на різних етапах виготовлення, нами вимірювались мікротвердість металевих штампованих та суцільнолитих коронок. Дослідження проводились після всіх основних технологічних етапів на зразках, що були виготовлені для попереднього досліду.

Мікротвердість природних зубів, конструкційних матеріалів та її зміна на різних технологічних етапах визначалась за методом Вікерса приладом ПМТ-3. Результати отримано у 10⁷ Н/м².

Вивчення впливу конструкційних матеріалів на геном людини проведено за допомогою клініко-генетичного обстеження у 58 чоловіків віком 26-60 років. Всіх обстежених було розділено на одну контрольну та п'ять дослідних груп. У контрольну групу ввійшло 20 чоловіків, які не користувались ортопедичними конструкціями, не мали дефектів твердих тканин зубів та зубних рядів, гострих та хронічних захворювань органів ротової порожнини й на даний час не пред'являли скарг з боку внутрішніх органів. До перших трьох груп віднесено по 8 раніше непротезованих осіб, яким було виготовлено суцільнолиті металокерамічні незнімні мостоподібні протези, штамповано-паяні незнімні мостоподібні протези (ШПНМП) без декоративно-захисного покриття (ДЗП) і пластмасові незнімні мостоподібні протези. До четвертої групи віднесли 7 осіб, що мали ШПНМП без ДЗП, які в процесі лікування замінені на ШПНМП з ДЗП. П'яту групу склали 7 осіб, що користувались ШПНМП з ДЗП, а їм виготовили суцільнолиті металопластмасові мостоподібні конструкції.

Всім обстеженим було взято мазки зі слизової оболонки порожнини рота до та після протезування. Зона забору розміщена на середині щоки між верхнім та нижнім краєм присінку рота. Враховуючи різний функціональний стан епітеліоцитів трьох шарів слизової оболонки, вивчали клітини середнього шару. Приготування препаратів проводили згідно методу В.Д. Дишлового та К.П. Ганіної з використанням оптико-електронного комплексу "Метаскан-2”.

Вивчення ДНК у цитологічних препаратах проводилось використовуючи не лише класичний (забарвлення ацетоорсеїном) метод, але і метод, запропонований у генетичній лабораторії кафедри медичної біології та генетики, що поєднує використання реакції Фьольгена.

У кожному препараті досліджували по 100 інтерфазних ядер з наступною оцінкою індексу хроматизації (відношення кількості ядер з перевагою еухроматичних до їх кількості з перевагою гетерохроматичних ділянок), статевого хроматину (кількість клітин з Х-хромосомою), ядерцевого індексу (співвідношення клітин з ядерцями до загальної кількості клітин), індексу морфологічно змінених ядер.

З метою підтвердження отриманих результатів при клініко-генетичному дослідженні особам вищезазначених груп було проведено електронно-мікроскопічне обстеження. Забір матеріалу та його приготування для електронно-мікроскопічного дослідження проводили за прийнятими правилами.

Ультратонкі зрізи контролювали за методикою E. Reynolds (1963). Вивчення і фотографування матеріалу проводили на мікроскопах УЭМБ-100 АК і ПЕМ-125 К при прискореній напрузі 75-80 кВ і первинних збільшеннях на екрані від 1500 до 44000 разів і відповідно від 1600 до 300000 разів.

Клінічні, функціональні та патофізіологічні методи спостереження проводили на шести групах пацієнтів. До перших трьох груп було віднесено раніше непротезованих осіб. Для першої групи виготовили суцільнолиті металокерамічні незнімні мостоподібні протези (15 осіб). Другу групу склали 18 осіб з ШПНМП без ДЗП і третю групу - 16 осіб з виготовленими нами пластмасовими незнімними мостоподібними протезами. До четвертої групи - 16 осіб, що користувалися ШПНМП без ДЗП, а було виготовлено ШПНМП з ДЗП. П'яту групу склали 13 осіб, що мали ШПНМП з ДЗП, а виготовлені їм були суцільнолиті металопластмасові мостоподібні конструкції. До шостої групи віднесено 14 непротезованих осіб, яким в процесі лікування виготовили запропоновані нами конструкції. Загальна кількість обстежених склала 92 чоловіки віком від 25 до 65 років. Серед них було 38 осіб чоловічої статі і 54 - жіночої. За період обстеження вищевказаним пацієнтам було виготовлено 35 суцільнолитих незнімних протезів, 36 штамповано-паяних незнімних протезів та 16 пластмасових незнімних мостоподібних конструкцій. Клінічні та функціональні методи спостереження проводили до початку лікування, в день, після накладання протезів та через 3, 6, 12 місяців користування ними. При використанні патофізіологічних методів результати отримано до протезування та через 3, 30 і 180 днів після.

З метою об'єктивізації клінічних результатів проводилось визначення витривалості тканин пародонту до навантаження методом гнатодинамометрії за допомогою приладу "Візир Э 1000”. Гнатодинамометр представляє комбінований внутрішньо - та позаротовий прилад. Показники знімаються за допомогою накусочних пластинок.

Для діагностики запальних процесів ясен навколо опорних зубів користувались методом прижиттєвого забарвлення глікогену ясен за Шиллєром-Пісарєвим. Для проведення проби слизову оболонку ясен змащували розчином Люголя. В залежності від ступеня запальної реакції спостерігалась зміна кольору від світло-жовтого до темно-коричневого.

Для функціональної оцінки стану судинної системи пародонту опорних зубів застосовували метод визначення стійкості капілярів ясен за В.І. Кулаженко. Утворення гематоми при накладанні скляного наконечника, з'єднаного з апаратом АЛП-02 контролюється візуально. При умові здорового пародонту гематома в ділянці верхівки кореня досліджуваного зуба утворюється протягом 50-80 с. Запальні процеси в пародонті знижують час утворення гематоми.

Важливими для стоматології є дані про те, що виникнення запального процесу в зубоясновій зоні можна об'єктивно оцінити на основі визначення кількості яснової рідини та вмісту в ній лейкотрієнів В₄, основних клітинних медіаторів запального процесу. Такого плану дослідження можуть об'єктивно дати відповідь про характер впливу краю коронок та їх жувальних поверхонь на пародонт покритих коронкою зубів.

Яснову рідину отримували за загальноприйнятою методикою, замінивши фільтрувальний папір на смужки хроматографічного паперу (Fin-1). Використовували смужки паперу розміром 4х15 мм, один кінець котрих був загостреним, яким і вводили, просуваючи його до дна жолобка (кишені). Яснову рідину збирали 3 хв. Кількість її оцінювали за площею фільтрувальних смужок, які фарбувались 0,1% розчином нінгідрину. Для визначення вмісту ЛТВ₄ в ясновій рідині смужки занурювали в 0,5 мл етилацетату на 20 хв. У кожну пробірку з 0,5 мл етилацетату занурювали 2 смужки хроматографічного паперу, отриманих від одного зуба. Екстракт випаровували в атмосфері азоту, осад розчиняли у спеціальному буфері, який входить в стандартний набір для визначення ЛТВ₄. Дослідження вмісту ЛТВ₄ у ясновій рідині проводили радіоімунним методом за допомогою тест-наборів фірм "Clinical Assays” або "Seradon DRI" (США). Принцип методу базується на конкурентному зв'язуванні міченого і неміченого ЛТВ₄. У надосадковій рідині після осадження комплексів антиген - антитіло визначали кількість незв'язаного міченого ЛТВ₄ за допомогою сцинтиляційного лічильника Бета-1. Концентрацію ЛТВ₄ визначали за калібровочною кривою і розрахували на міні ЕОМ. Вміст ЛТВ₄ виражали в пікограмах на 1 мл яснової рідини, а кількість її в мм².

Статистична обробка результатів досліджень проводилась методом варіаційної статистики з використанням величини середньої арифметичної і середньої похибки (M+m). Для оцінки достовірності різниці даних до і після лікування використовували критерій Стьюдента (t-критерій). Обробка отриманих результатів проведена за допомогою програмного забезпечення "Медична статистика” на ЕОМ.

Результати досліджень. Оскільки мостоподібні конструкції є найбільш розповсюдженими в протезуванні, вивчення їх впливу на органи ротової порожнини залишається актуальним. З загального числа опитаних 66,8% були незадоволені станом незнімних конструкцій, а 33,2% звернулись з метою повторного протезування з причин утворення інших дефектів. Виявлено виникнення запальних змін в маргінальному пародонті біля 39,7% зубів, оголення коренів, що покриті коронками у 45,7% зубів, зруйнування зуба під штучною коронкою - 6,6%, розцементування опорної коронки у11,7% зубів, виникнення дефекту в оклюзійній поверхні штучних коронок - 5,7% зубів.

Середній термін користування незнімними конструкціями був наступний: штамповано-паяні мостоподібні конструкції з декоративно-захисним покриттям - 6,7 років, штамповано-паяні без декоративно-захисного покриття - 7,1 років, суцільнолиті метало-пластмасові протези - 7,4 роки, суцільнолиті металокерамічні мостоподібні протези - 6,4 роки та пластмасові незнімні мостоподібні конструкції - 3,1 роки.

Для повноти аналізу була визначена частка конструкційних матеріалів в протезах. Отже, розподіл був наступний: металу - 59,1%, метал + пластмаса - 33,53% (з них суцільнолитих - 6,3%), пластмаси - 4,6%, метал + кераміка - 2,7%, фарфору - 0,07%. Кількість штамповано-паяних конструкцій, що вкриті декоративно-захисним покриттям склали 42,3%.

Наступним етапом було проведення досліджень мікротвердості зразків природних зубів та різних конструкційних матеріалів. Характеризуючи отримані дані, слід відмітити, що мікротвердість природних зубів зростає від фронтальної - 981,5+36,110⁷ Н/м² до бокової 1649,5+45,610⁷ Н/м², а конструкційних матеріалів коливається у дуже широких межах від значень зразків з Сінма М (полімеризованих методом компресійного пресування) до суцільнолитих металокерамічних коронок (табл.1). Визначено переваги методу полімеризації пластмас литтєвим пресуванням і в такому апекті, як вища мікротвердість зразка виготовленого цим методом.

Отримані результати вимірювань мікротвердості конструкцій на основних етапах їх виготовлення показали, що найбільш прогнозованою є мікротвердість суцільнолитої за рахунок меншої кількості технологічних етапів, автоматизації виробництва та відсутності різких змін мікротвердості на цих етапах. Також з'ясовано, що по механічних характеристиках металеві сплави найбільш відповідають природним зубам, як конструкційний матеріал.

Таблиця 1.

Мікротвердість основних конструкційних стоматологічних матеріалів (10⁷ Н/м², M+m)

Визначення функціональної активності генотипу при різних видах незнімних протезів засвідчило, що показники генетичних індексів клітин букального епітелію оперативно реагують на зміни в ротовій порожнині, починаючи з моменту фіксації зубного протезу. Їх аналіз в інтерфазних ядрах епітелію СОПР може служити своєрідним індикатором впливу різних конструкційних матеріалів на показники генотипу людини. Нами досліджено, що найбільший вплив на функціональний стан генотипу спричиняють штамповано-паяні незнімні мостоподібні протези, особливо з декоративно-захисним покриттям, а найбільш екологічно толерантними по відношенню генотипу є суцільнолиті металопластмасові та металокерамічні протези (табл.2). Зокрема індекс хроматизації, що відображає активність транскрипції, як початкового етапу реалізації біологічної інформації, знизився у всіх групах, крім п'ятої. Але у першої ця різниця була недостовірною. Ядерцевий індекс, що відображає рівень метаболізму клітин в цілому, знижувався у перших чотирьох групах і зріс у п'ятої (зниження у першої групи недостовірне). Важливим параметром регуляції генів є "статевий хроматин”. Наявність інактивованої Х-хромосоми, єдиної у чоловіків, засвідчує порушення регуляції реалізації спадкової інформації. Аналіз динаміки цього показника довів підвищення його у 1 (недостовірне), 2, 3 та 4-ій групах, і зниження у п'ятій групі. Індекс патологічно змінених ядер, який характеризується порушенням структури каріоплазми та каріолеми, зростав у 1 (недостовірно), 2, 3 та 4-ій групах, а у п'ятій знижувався. З вищенаведеного випливає, що конструкційні матеріали мостоподібних протезів володіють генотоксичною дією, але ступінь їх токсичності є неоднаковий. Матеріали, з яких виготовлені суцільнолиті протези, в найменшій мірі пригнічують функціональну активність геному.

Таблиця 2

Динаміка цитологічних показників букальних епітеліоцитів у осіб обстежених груп

Примітка. 1 - P>0,05; ² - P<0,05; ³ - P<0,01; ⁴ - P<0,001.

Аналіз результатів електронно-мікроскопічного дослідження показав, що багатошаровий плоский незроговілий епітелій СОПР у контрольної групи та у всіх досліджуваних до протезування мав загальний план будови, характерний для даної тканини. В процесі користування протезами відмічалась зміна форми ядерець клітин базального шару, а саме на кільцеподібну та нерівномірне розвинення органел. Також відмічено в мітохондріях остистого шару невелику кількість крист, а в окремих - вони були зруйновані.

Порівняльний аналіз ультраструктури компонентів мікроциркуляторного русла доводить про порушення проникності капілярів у осіб, що потребують протезування, та у протезованих. У пацієнтів із штамповано-паяними мостоподібними протезами відмічені поодинокі групи еритроцитів у вигляді монетних стовпчиків або sludge, що свідчить про зниження швидкості кровоплину у капілярах. Набряк цитоплазми ендотеліоцитів відмічався у пацієнтів, що користувалися штамповано-паяними конструкціями з декоративно-захисним покриттям. Органели також зазнали змін. Зокрема, комплекс Гольджі розвинений слабо, ендоплазматична сітка фрагментована та інше.

Отже, наявність протезів в ротовій порожнині приводить до зміни капілярів мікроциркуляторного русла, що характеризується набуханням мітохондрій, вакуолізацією і фрагментацією ендоплазматичної сітки, посиленням мікропіноцитозу.

Нами теоретично обгрунтовано основні критерії вибору конструкційних матеріалів в залежності від стану тканин пародонту і виду дефекту зубних рядів. З'ясовано, що міцність, густина, твердість та електродні потенціали конструкційних матеріалів, одні з основних критеріїв при виборі конструкційної особливості протезу. Встановлено, що об'єктивна оцінка зносостійкості конструкційних матеріалів по показниках мікротвердості, можлива за умови її визначення методом дряпання.

Для визначення характеру впливу різних конструкцій незнімних зубних протезів було клінічно протестовано п'ять досліджуваних груп, яким виготовили традиційні мостоподібні конструкції. Провівши аналіз отриманих клінічних та лабораторних результатів, ми прийшли до висновку, що конструкційні матеріали, які використовуються в традиційних комбінаціях, не можуть задовільнити функціональних та естетичних вимог. Тому, розроблений нами "Комбінований незнімний мостоподібний протез" (патент на винахід № 39019 А від 15.05.2001 р.) та комбінація матеріалів, яка в ньому використовується, дозволять створити необхідні позитивні характеристики результату протезування. Ця конструкція є суцільнолита. Особливість її полягає в тому, що міжоклюзійні контакти з зубами-антагоністами є металевими, облицювальні шари фронтальної групи зубів - керамічними, а бокової - пластмасовими. Для підтвердження вищенаведеного, була сформована шоста клінічна група, якій проведені ті ж клінічні та лабораторні методи обстеження, а для лікування використано запропоновану конструкцію.

Дослідження клінічного і функціонального стану пародонту зубів проведені протягом одного року користування незнімними мостоподібними протезами показали, що запропонований нами протез має менше негативної дії на пародонт, ніж традиційні конструкції. Використання вказаної комбінації конструкційних матеріалів дозволяє віддалити негативні наслідки від користування протезами. Це підтверджується динаміками показників кількості яснової рідини, вмісту в ній медіатора запалення ЛТВ₄, стійкості капілярів ясен, проби Шиллєра-Пісарєва та гнатодинамометрії в ділянці опорних зубів до та після протезування.

При аналізі стану слизової оболонки ясен за пробою Шиллєра-Пісарєва з'ясували, що по перебігу шести місяців користування протезами тільки у обстежених 1, 5 та 6 груп стан пародонту в ділянці опорних зубів залишався добрим (в межах 85% від'ємних проб). Але віддалені терміни (12 місяців) спостереження показали, що у пацієнтів з запропонованою нами конструкцією пародонт залишався на попередньому рівні, а у 1 та 5 групах стан його почав погіршуватися і відсоток від'ємних проб знизився до 80,0+10,33% та 76,99+11,69% відповідно.

Характеризуючи дані стійкості капілярів ясен, слід відмітити, що наростання їх в 1, 5 та 6 групах відбувається більш динамічно, ніж в інших клінічних групах. Але по перебігу шести місяців користування протезами достовірне зниження стійкості капілярів відмічено у всіх групах, крім шостої. В цій групі показник приросту залишається на попередньому рівні і у віддалені терміни користування "комбінованими незнімними мостоподібними протезами".

Гнатодинамометричні вимірювання опорних зубів засвідчили нерівномірне наростання функціональних можливостей зубощелепової системи у всіх клінічних групах пацієнтів. Відмічалось, що найвищі показники витривалості були зафіксовані через шість місяців користування протезами. А по перебігу цього терміну спостерігалось зниження показників. Аналізуючи витривалість пародонту опорних зубів, слід відзначити, що найвище і найбільш тривале збільшення приросту отримано в шостій групі, в порівнянні з іншими. Отримані результати вказують на те, що поєднання конструкційних матеріалів, яке використане в шостій групі обстежених, забезпечує м'яку і щадящу дію на пародонт опорних зубів при функціонуванні.

Результати патофізіологічних досліджень засвідчили вплив незнімних протезів на крайовий пародонт, про що вказує збільшення кількості яснової рідини і вмісту в ній медіатора запального процесу лейкотрієну В₄. Отримані дані свідчать про те, що запалення крайового пародонту є менш вираженим у пацієнтів 1, 5, та 6 клінічних груп. Але застосування мостоподібних протезів з металевими оклюзійними контактами, на що вказують показники патофізіологічного обстеження, приводить до меншого пошкоджуючого ефекту пародонту опорних зубів.

Таким чином, експериментальні та клінічні дослідження довели, що запропонований нами "комбінований незнімний мостоподібний протез" дозволить зменшити негативну дію конструкції на органи ротової порожнини за рахунок зниження як питомої ваги, так і абразивної дії на зуби-антагоністи. Таке комбінування конструкційних матеріалів попередить стирання пластмасового облицювання оклюзійної поверхні, зробить протез дешевшим, зберігаючи його високі естетичні характеристики.

Висновки