Застосування кранiоцеребральної гiпотермії у комплексному лікуванні ранніх гестозів (блювання) вагітних

Размещено на http://www.allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

14.01.01- Акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Застосування кранiоцеребральної гiпотермії у комплексному лікуванні ранніх гестозів /блювання/ вагітних

Тимченко Юрій Володимирович

ХАРКІВ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник : доктор медичних наук, професор Щербина Микола Олександрович, професор кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету МОЗ України

Офіційні опоненти :

доктор медичних наук, професор Богдашкін Микола Григорович, професор кафедри акушерства та гінекології №2 Харківського державного медичного університету МОЗ України

доктор медичних наук, професор Кулікова Лілія Федорівна, провідний науковий співробітник відділення гінекології Інституту охорони здоров`я дітей та підлітків АМН України, м. Харків

Провідна установа : Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ, акушерсько-гінекологічний відділ

Захист дисертації відбудеться "14" листопада 2002 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті ( 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4; т.43-07-26 ).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна , 4.

Автореферат розісланий "14" жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, доцент ________________Танько О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних проблем сучасного акушерства є антенатальна охорона плоду і профілактика перинатальної захворюваності та смертності.

Пошук нових методів лікування раннього гестозу вагітних, на фоні зниження народжуваності і збільшення частоти безплідності має в даний час особливу значимість і актуальність.

Частота цієї патології за даними різних авторів коливається від 10 до 17 % (В.І. Кулаків, 1995; Г.М. Савельєва, 1996; В.І. Грищенко, 1997; В.О. Паєнок, 1997). Сучасні терапевтичні методи, наявні в арсеналі акушерів-гінекологів, не завжди достатньо ефективні і не завжди гарантують успіх у лікуванні ранніх гестозів.

В останні роки в клінічну практику широко впроваджуються фізичні, немедикаментозні методи лікування, які виключають шкідливий вплив лікувальних препаратів на внутрішньоутробний плід, а також запобігають можливості сенсибілізації вагітної. В терапії раннього гестозу знайшли широке застосування голкорефлексотерапія, гіпербарична оксігенація, лазерна акупунктура, електросон, електрофорез магнію синусоїдальним модульованим током (Р.І.Шаліна, 1995; В.В.Вєтров, 1998; М.А.Паліна, 1998; В.М.Бесєдін, 2000).

Одне з головних місць серед немедикаментозних методів лікування різноманітної патології займають термічні засоби, наприклад, гіпотермія, причому найбільше поширення знайшли методи локального охолодження. Вони мають високу ефективність і відсутність генералізованого впливу на головний мозок пацієнта, що є важливим у вагітних жінок (С.Н.Копшев, 1985; С.А.Амаякян, 1989; Г.А.Бабійчук, 1998; В.І.Грищенко, 2000).

Оскільки в основі механізму терапевтичної дії краніоцеребральної гіпотермії лежить нормалізація обмінних процесів у тканинах головного мозку, це призводить до нормалізації взаємовідносин між корою головного мозку і підкірковими структурами, знижує активність ядер застійного порушення в центральній нервовій системі.

На додаток до цього слід зазначити, що під дією краніоцеребральної гіпотермії збільшується толерантність тканин до тканинної гіпоксії, поліпшується матково - плацентарний кровообіг, що сприяє оптимізації фетального гомеостазу (В.І.Гри- щенко, М.О.Щербина і співавт., 1997; О.О.Заварзіна, 1999).

Важливим чинником є відновлення кислотно-лужної рівноваги в крові матері і ембріону (А.М.Биховський, 1995; І.В.Мнетко, 1996; В.І. Грищенко, Г.А.Бабійчук, 1999).

В акушерській практиці є досвід застосування краніоцеребральної гіпотермії у плодів і новонароджених із метою попередження гіпоксії і постгіпоксічного набряку головного мозку (Л.С.Персіанінов із співавт., 1978; С.Н.Копшев, 1985; В.І.Грищенко,1996; Г.М.Савельева, 1996).

Дослідження П.Я.Кінтрая, Д.А.Джінчарадзе (1983) показують, що краніоцеребральна гіпотермія у вагітних жінок із важким пізнім гестозом поліпшує матково - плацентарний кровообіг і гомеостаз у цілому.

Відсутність досліджень, що стосуються застосування краніоцеребральної гіпотермії у лікуванні ранніх гестозів (блювання) вагітних, є підставою для вивчення даного питання.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету і є фрагментом теми: “Розробка методів діагностики, лікування і профілактики перинатальної захворюваності і смертності та порушень репродуктивної функції” (МОЗ України, № державної реєстрації 01980002622, 1997-2000 р.р.).

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є вивчення дії, послідовна розробка впровадження, визначення ефективності застосування поверхневої краніоцеребральної гіпотермії, як немедикаментозного способу лікування ранніх гестозів (блювання) вагітних, а також його використання для покращення стану внутрішньоутробного ембріону і подальшого розвитку плоду.

Поставлена мета викликала практичну необхідність у вирішенні таких завдань:

1.Розробити оптимальні режимні параметри керованої краніоцеребральної гіпотермії для лікування ранніх гестозів вагітних.

2.Визначити ефективність проведеного лікування і виробити показання і протипоказання до його застосування.

3.Дослідити динаміку деяких патофізіологічних показників стану у жінок із ранніми гестозами вагітності під впливом краніоцеребральної гіпотермії.

4.Вивчити особливості динаміки клінічної картини ранніх гестозів під впливом краніоцеребральної гіпотермії.

5.Вивчити функціональний стан серцево-судинної системи матері і ембріону при застосуванні краніоцеребральної гіпотермії.

Предмет дослідження - ранні гестози (блювання) вагітних.

Об'єкт дослідження - вагітні жінки із раннім гестозом, в термінах від 5 до 14 тижнів вагітності. кранiоцеребральний гiпотермія гестоз вагітна

Методи дослідження - поверхнева краніоцеребральна гіпотермія як спосіб лікування вагітних з ранніми гестозами (блюванням), ультразвукове складне сканування для визначення стану ембріону у процесі лікування, електрокардіографія матері, електроенцефалографія головного мозку вагітних до початку, у процесі та після лікування, визначення кетонових тіл та ацетону у сечі вагітних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Розроблено і застосовано для лікування вагітних з ранніми гестозами новий спосіб з використанням краніоцеребральної гіпотермії (Патент 38085 А, UA, А 61 М 19/00, А 61 К 35/28 Спосіб лікування ранніх гестозів, ХДМУ, Тимченко Ю.В. опубл.15.05.2001. Бюл.№4).

Отримано дані про нормалізацію міжпівкульних взаємовідносин, біоелектричної активності головного мозку, а також клініко - неврологічного статусу вагітних із ранніми гестозами при застосуванні краніоцеребральної гіпотермії.

На підставі проведених досліджень встановлено, що краніоцеребральна гіпотермія в терапії ранніх гестозів сприяє нормалізації кислотно-лужної рівноваги, газового складу крові.

Це дозволило поряд із позитивним клінічним ефектом під час проявів захворювання на початку вагітності, зменшити загальні прояви раннього гестозу /блювання/ вагітних.

Отримано дані про динаміку клінічної картині захворювання в процесі лікування, а також деякі особливості редукції патофізіологічних показників під впливом поверхневої краніоцеребральної гіпотермії.

Ефективність лікування з використанням поверхневої краніоцеребральної гіпотермії дає можливість її широкого застосування у вагітних із раннім гестозом, що допоможе передбачити і перервати подальший розвиток цього грізного ускладнення вагітності.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість виконаного дисертаційного дослідження полягає у тому, що розроблений і апробований немедикаментозний метод лікування вагітних із ранніми гестозами шляхом застосування поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. Проведені дослідження довели високу терапевтичну ефективність запропонованого методу лікування ранніх гестозів із використанням поверхневих режимів краніоцеребральної гіпотермії. Клінічна ефективність зазначеного методу складає 92 % / Р<0,05 /.

Встановлено залежність ефективності поверхневої керованої краніоцеребральної гіпотермії від етіопатогенетичних механізмів розвитку ранніх гестозів, віку жінки, гестаційного періоду, на підставі чого розроблені показники до його застосування. Це дозволяє підвищити клінічну ефективність в окремих групах до 97%. Запропонований метод знижує число рецидивів. Отримані дані дозволили позитивно вирішити питання про ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів, послужили підставою для впровадження їх у практику з метою зниження перінатальних втрат.

Ефективність, простота і доступність, відсутність побічних реакцій дозволяють рекомендувати використання краніоцеребральної гіпотермії в якості немедикаментозного методу лікування ранніх гестозів вагітних.

Розроблені в дисертаційній роботі рекомендації та пропозиції можуть бути враховані та запроваджені у практичній діяльності лікарів акушерських стаціонарів і жіночих консультацій при веденні вагітних із ранніми гестозами. Вони є важливими при організації диспансерного спостереження і лікування невагітних жінок схильних до розвитку даної патології при плануванні вагітності, тому що дозволяють прогнозувати розвиток даної патології.

Розроблений і застосований спосіб лікування ранніх гестозів за допомогою раніше не використовуваного для цих цілей в акушерській практиці режиму краніоцеребральної гіпотермії. Це не потребує звичайно застосовуваної при загальній гіпотермії нейро-вегетативної блокади і інших анестезіологічних засобів. Під впливом поверхневої краніоцеребральної гіпотермії у жінок із ранніми гестозами вагітності відбувається нормалізація кислотно-лужної рівноваги.

Краніоцеребральна гіпотермія при температурі головного мозку 36-34°С супроводжується нормалізацією артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, нормалізацією мікроциркуляції, тканинного метаболізму. При здійсненні наукового дослідження встановлені важливі як у практичному, так і в теоретичному відношенні фази, що характеризують поверхневу краніоцеребральну гіпотермію.

Запропонований спосіб поверхневої краніоцеребральної гіпотермії для лікування ранніх гестозів /блювання/ вагітних було впроваджено в практику у 5 пологовому будинку м. Харкова, ЦРЛ с.м.т. Нова Водолага Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Наукова робота виконана автором індивідуально. Самостійно визначені тема, напрямок досліджень, мета і завдання. Особисто проаналізовано наукову літературу з проблеми, проведені клініко-лабораторні дослідження, узагальнено отримані результати, сформульовані принципові концепції і висновки. Самостійно обгрунтовані практичні рекомендації, впроваджено в практику нову лікувальну методику. Разом з лабораторією гіпотермії інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України досліджувалась ефективність запропонованого способу лікування ранніх гестозів вагітних.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення і результати наукового дослідження викладені й обговорені на підсумкових конференціях молодих вчених Харківського державного медичного університету / 1998, 1999 /, інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України / 1998, 1999 /, засіданні Харківського наукового медичного товариства / секція акушерів-гінекологів, 1993, 1995, 1998 /.

Публікації. По матеріалам дисертації надруковано 4 статті у наукових журналах, із них 3 у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 1 у збірці молодих вчених. Одержано патент України на винахід за темою даного дослідження.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що включає 142 вітчизняних і 96 закордонних джерела. Робота ілюстрована 37 таблицями і 9 малюнками. Обсяг дисертації 146 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для рішення поставлених задач нами було проведено комплексне обстеження 120 вагітних із ранніми гестозами в терміні від 5 до 14 тижнів вагітності.40 жінок одержували тривіальну терапію ранніх гестозів / контрольна - 1 група / без застосування охолодження, 40 вагітних лікували за допомогою поверхневої краніоцеребральної гіпотермії / 2 група /, в лікуванні 40 використовувалася традиційна терапія ранніх гестозів вагітних і поверхнева краніоцеребральна гіпотермія / 3 група / .

Групи вагітних були рівнозначні по вазі клінічного плину захворювання. Найбільш часто ранні гестози вагітних виникали в термінах від 9 до 14 тижнів вагітності, що складає 71,7% / Р<0,05 / від загального числа обстежених. Ранні гестози частіше зустрічаються у віці 21-25 років і більше 30 років, найбільш рідко у віці 17-20 років /Р<0,05/. Частота ранніх гестозів вагітних збільшується з віком від 16,9% у 20-25 років, до 20,7 % після 40 років /Р<0,05/. Крім того, відзначено, що найбільш часто ранні гестози спостерігаються у вагітних із різноманітними соматичними і гінекологічними захворюваннями. У 32% вагітних із ранніми гестозами в анамнезі відзначений штучний аборт. Не відзначено чіткого зв'язку між виникнення раннього гестозу при повторній вагітності і наявністю даного ускладнення при попередній вагітності.

Серед вагітних, що спостерігалися, 89,17% обстежених були повторновагітними / Р<0,05 /. Відзначено, що у першовагітних ранні гестози відзначалися в більш ранні терміни вагітності - із 5 тижнів, тоді як у повторновагітних із 7-8 тижнів, що очевидно пов'язано з механізмами адаптації до вагітності в повторновагітних.

Всім жінкам у клініці проведено повне клінічне обстеження. Вивчалися суб'єктивні й об'єктивні дані: скарги, плин вагітності, анамнез життя і хвороби, об'єктивний стан, діяльність органів і систем, дані гінекологічного статусу. В усіх вагітних проводилися клініко-лабораторні дослідження крові і сечі, залишковий азот, білірубін, білкові фракції крові, кров на цукор, коагулограму, печінкові проби, біохімічне дослідження крові і сечі, визначення групи і резус приналежності, аналіз виділень із піхви, реакція Васермана, за показниками - консультація терапевта, хірурга, ендокринолога, невропатолога, окуліста й інших спеціалістів суміжних фахів. Оцінка кислотно-лужного стану включала визначення ацетону і кетонових тіл у сечі. Проводилося дослідження стану внутрішньоутробного ембріону шляхом ультразвукового складного сканування. Вивчалася біоелектрична активність головного мозку вагітних і електрокардіографія жінок.

З приводу застосування гіпотермії слід зазначити таке: застосовувана дотепер глибока гіпотермія потребує для свого проведення масивної нейро-вегетативної блокади з застосуванням великої кількості лікарських речовин, що роблять несприятливий вплив на організм матері і плоду, у зв'язку з чим цей режим був для рішення нашої задачі неприйнятним. Ми пішли іншим шляхом, використовуючи поверхневу краніоцеребральну гіпотермію.

Лікування вагітних контрольної групи проводили по традиційній методиці з урахуванням етіопатогенетичних чинників виникнення ранніх гестозів. Використовувалися лікувально - оздоровчий режим, седативні засоби, вітамінні препарати, протиблювотна терапія, інфузіїно - крапельна терапія, спазмолітики.

Для лікування вагітних із ранніми гестозами був розроблений і застосований метод поверхневого екстракраніального охолодження “Спосіб лікування ранніх гестозів” (Патент 38085 А, UA, A 61 M 19/00, A 61 K 53/28, опубл. 15.05.2001. Бюл.№4).

Після ретельного клініко - лабораторного обстеження вагітної у спеціально обладнаній палаті, що відповідає вимогам палати інтенсивної терапії, оснащеної необхідним інструментарієм і устаткуванням, шляхом струминного впливу холодоагенту на зовнішні покрови голови пацієнта проводилася керована краніоцеребральна гіпотермія за допомогою гіпотермогенератора "Холод-2-ф" (гіпотермогенератор ПГ-01 конструкції С.А.Смирнова). В апараті циркулює біля 7,5 літра теплоносія - 70 % етилового гідролізного спирту і дистильованої води. За 8-10 хвилин апарат можна підготувати до роботи, знизивши температуру теплоносія до 2°С. Нами в процесі роботи застосовувався шлем гіпотермічній, розроблений в інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. Шлем застосовувався для зняття вилучення теплоносія поза струминним устроєм, насичення навколишнього повітря парами спирту, зміни його кількості і якості під час роботи, розгерметизації гідронасоса, із метою багаторазового використання теплоносія.

Контроль рівня краніоцеребральної гіпотермії проводився шляхом виміру температури у зовнішньому слуховому проході і прямій кишці. Під час охолодження створювався температурний градієнт між температурою в зовнішньому слуховому проході і прямій кишці (біля 2°С). Контроль температури тіла і головного мозку проводили компактними електротермометрами ТПЭМ - 1М, датчики їх встановлювалися у зовнішньому слуховому проході до рівня барабанної перетинки (премембранно), а також у прямій кишці. Нами використовувалися режими церебрального охолодження, що виключають медикаментозне ведення вагітних під час процедури, і які не потребують анестезіологічного забезпечення.

Проведення керованої поверхневої краніоцеребральної гіпотермії можна розподілити на декілька етапів:

1. Підготовчий етап. Його ціль - психологічне підготування вагітної до лікування, пояснення жінці сутності процедури, ретельне клініко - лабораторне обстеження.

Перед початком гіпотермії проводився вимір артеріального тиску, пульсу, частоти дихальних рухів, визначення кетонових тіл і ацетону в сечі, ЕКГ матері, ультразвукове / УЗД / складне сканування і при необхідності інші дослідження. Гіпотермогенератор працював у напівавтоматичному режимі. Вихідна температура холодоагенту 2°С.

2. Блокада терморегуляції - найбільш відповідальний етап краніоцеребральної гіпотермії, від якого залежить успішне проведення всієї процедури.

Ціль її - блокада реакції організму на охолодження / спазму периферичних судин, викиду катехоламінів у кров'яне русло, що можуть призвести до підвищення споживання кисню і збільшенню гіпоксії /. Для цього за 30-40 хвилин до початку процедури внутрішньо м'язово жінкам вводилися реланіум / седуксен / 0,5% 2,0 і піпольфен 2,5% 2,0.

3. Власне керована поверхнева краніоцеребральна гіпотермія. Ціль її - активація окислювально-відновлюваних процесів в організмі, що ведуть до забезпечення метаболічної нейтралізації недоокислювальних продуктів обміну, нормалізація загальної і церебральної гемодинаміки.

Цей період починався з підключення шолома гіпотермогенератора. Подальша задача динамічний контроль за життєвими функціями організму пацієнта, термометричних даних і режиму роботи приладу. Контроль проводився безупинно за допомогою датчікової системи. Гіпотермія проводилася до температури головного мозку, обумовленої по температурі в зовнішньому слуховому проході / 32-35°С /, ректальної температури - 34-36°С. Тривалість процедури від 40 до 60 хвилин.

4. Постгіпотермічний період - спонтанний вихід вагітної із гіпотермічного стану. Вагітна залишалася у вихідному положенні ще 10-15 хвилин із метою запобігання ортокліностатічних явищ. Зігрівання проходило спонтанно.

Основна задача в цьому періоді - спостереження за пацієнтом. Обстеження вагітних жінок починалося з моменту надходження в стаціонар, проводилося до початку, під час і після проведеного лікування і містило в собі такі методи: клінічні, біохімічні, електрофізіологічні.

Електрокардіографія проводилася з метою дослідження електричної активності серця. Використовувався вітчизняний електрокардіограф "Елкар". Ультразвукове складне сканування дозволяло визначити розміри матки, місце розташування ембріону, розмір ембріону, термін вагітності. Дослідження виконували на апараті "Aloka - SSD- 256 ", виробництва Японії. Електроенцефалографія проводилася з метою дослідження біоелектричної активності головного мозку. Дослідження виконувалися на вітчизняному електроенцефалографі "ЕЕПГ - 4- 02". Визначення кетонових (ацетонових) тіл у сечі проводилося за допомогою проби Ланге. Статистичне опрацювання отриманих даних проводилося з використанням критерію Ст'юдента - Фішера, на комп'ютері Pentium -111 (Японія).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Обстеження в контрольній групі, куди увійшли вагітні з ранніми гестозами, що лікувалися традиційними методами терапії гестозів, не виявило змін у клінічних аналізах крові і сечі і біохімічних показників крові. При визначенні біоелектричної активності головного мозку до початку лікування виявлені порушення просторового розподілу домінуючої активності, нестійкість і деформованість альфа- хвиль у 22 (55%), у 8 (20%) на електроенцефалограмі реєструвалися численні високоамплитудні тета і дельта хвилі, відзначалася міжпівкульна асиметрія, переважно в потиличній області. У 3 / 7,5% / спостерігався скорочений ? - ритм, у всіх областях реєструвалася низкоамплітудна асинхронна активність у діапазоні високого і низького спектру частот бета - ритму, амплітуда не перевищувала 15 мкВ.

В процесі лікування при якісному аналізі електроенцефалограм у 37 / 92,5% / вагітних виявлений 1 тип / організований /, у 3 / 7,5% / вагітних із гестозами, незважаючи на проведену терапію гестозу зберігався гіперсинхронний високоамплітудний альфа-ритм, блювота вагітних зберігалася, приймаючи характер неприборканої, у зв'язку з чим вагітність у цієї групи хворих ми змушені були перервати по життєвих показниках з боку матері.

Значний інтерес мала динаміка електроенцефалографічних даних у вагітних контрольної групи в залежності від терміна вагітності. В ранні терміни / до 10 тижнів / при ранніх гестозах нами реєструвався альфа - ритм із розміром альфа-індексу приблизно 46 % .

У терміні 10-14 тижнів відзначалося збільшення амплітуди домінуючого ритму й індексу. У процесі лікування відзначено, що у міру збільшення терміну вагітності біоелектрична активність головного мозку знижується, а підкіркових структур, навпаки - зростає.

Функціональні порушення нервової системи у жінок із ранніми гестозами вагітності / підвищена дратівливість, емоційна лабільність, розлади сну - безсоння, сонливість, головна біль, підвищена стомлюваність, страхи і побоювання в зв'язку з вагітністю / виявлені у 39 / 97,5% / обстежених контрольної групи. Після проведеної терапії гестозів у контрольній групі зміни зберігалися у 16 / 40 % / вагітних.

При проведенні ультразвукового складного сканування в процесі лікування в контрольній групі відзначалося зменшення ознак погрози переривання і нормалізація стану внутрішньоутробного ембріону : знижувалася частота рухів ембріону, частота серцебиття вирівнювалася і коливалася в межах від 128 до 146 ударів у хвилину, відмічалась нормалізація контурів плодового яйця.

При вивченні наявності в сечі у вагітних із ранніми гестозами кетонових тіл і ацетону: кетонові тіла виявлялися нами у 18 / 45 % / вагітних контрольної групи. При лікуванні у вагітних контрольної групи кетонові тіла зникали на 6-7 добу після початку лікування. Отримані дані в контрольній групі служили вихідними, із ними проводилося порівняння аналогічних показників в інших групах обстежених жінок.

Комплексне клініко - лабораторне обстеження жінок із ранніми гестозами вагітності в процесі лікування традиційними методами терапії і запропонованого нами методу поверхневої краніоцеребральної гіпотермії дозволило виявити істотні, на наш погляд, закономірності.

Відмічалося поліпшення показників серцевої діяльності у жінок із ранніми гестозами в процесі застосування поверхневої краніоцеребральної гіпотермії.

Одним із головних факторів дії методу краніоцеребральної гіпотермії, тобто патогенетичним обґрунтуванням є дія на функції центральної нервової системи матері, що призводить до ослаблення збуджувальних і посиленню гальмівних процесів / Л.І.Мурський, 1975; В.І.Грищенко, Г.А.Бабійчук, 2000 /. Це підтверджується даними електроенцефалографії. Вивчення біоелектричної активності головного мозку у вагітних із ранніми гестозами, лікованих традиційними методами терапії із застосуванням поверхневої краніоцеребральної гіпотермії дозволило встановити усунення міжпівкульної асиметрії, нормалізацію просторового розподілу домінуючої активності у 76 / 97, 5 % / жінок 2 і 3 клінічних груп.

На підставі проведених досліджень можна думати про позитивну дію проведеної терапії з впливом поверхневої краніоцеребральної гіпотермії на блювотний центр і домінанту вагітності. Цю думку, крім даних ЕЕГ, підтверджує усунення почуття страху, невротичних реакцій, нестійкості вегетативних реакцій, поліпшення сну, апетиту в процесі локального охолодження у вагітних із ранніми гестозами.

В процесі поверхневої краніоцеребральної гіпотермії у жінок 2 і 3 клінічних груп відзначалося зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихальних рухів. За допомогою локального охолодження головного мозку /поверхневою краніоцеребральною гіпотермією/ нам вдавалося досягти значного градіенту між температурою головного мозку і ректальною температурою, що було досить позитивним фактором для подальшого відновлення температури тіла вагітної а також дозволяло до мінімуму звести ускладнення під час и після проведення лікувальної процедури.

При застосуванні тільки лікарської терапії, незважаючи на позитивну динаміку, повної нормалізації кислотно-лужного стану і, зокрема зникнення кетонових тіл і ацетону у сечі вдавалося досягти лише при призначенні великих доз лікарських препаратів і після значного часу. Це є несприятливим чинником, тому що призначення великих доз ліків, особливо в ранні терміни вагітності, а також тривале їхнє застосування можуть викликати тератогенну дію на внутрішньоутробний ембріон.

Застосування поверхневої керованої краніоцеребральної гіпотермії вже на другу добу терапії призводило до майже повної нормалізації кислотно-лужної рівноваги / зникненню в сечі вагітних із ранніми гестозами кетонових тіл і ацетону /, що дозволило надалі значно зменшити дози лікарських засобів, а після другого сеансу гіпотермії скасувати їх.

Динамічний контроль за допомогою ультразвукового складного сканування у процесі проведеного лікування також свідчив про позитивну дію проведеної терапії ранніх гестозів: ліквідувалася погроза переривання вагітності, відзначалася нормалізація частоти сердечних скорочень і рухів ембріону. Застосування краніоцеребральної гіпотермії дозволило одержати нам позитивні результати в лікуванні ранніх гестозів /блювання/ вагітних, особливо в лікуванні тих форм раннього гестозу, що не піддавалися медикаментозній терапії.

У такий спосіб доведена висока ефективність екстракраніального охолодження в лікуванні раннього гестозу, що дозволяє висловити припущення про доцільність впровадження в комплексну терапію раннього гестозу поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. Крім того нам вдалося на 4±2,0 ліжко - дня зменшити терміни лікування вагітних із ранніми гестозами, що також вказувало на високу ефективність запропонованого методу терапії ранніх гестозів.

Встановлена висока ефективність застосування краніоцеребральної гіпотермії у лікуванні ранніх гестозів вагітних; визначені оптимальні режими проведення гіпотермії для лікування даної патології вагітності. Встановлено терміни вагітності, вік вагітних, етіопатогенетичні механізми раннього гестозу, при яких даний вид терапії найбільш ефективний. Визначена залежність між клінічними проявами раннього гестозу, кислотно - лужним станом / наявністю кетонових тіл і ацетону /, ступенем розвитку раннього гестозу /блювання/ вагітних і видом терапії.

ВИСНОВКИ

1.Блювання вагітних різноманітного ступеня ваги призводить до зростання частоти акушерських і перінатальних ускладнень. Частота зазначених ускладнень корелює із порушенням кислотно-лужної рівноваги організму і тривалістю частоти блювоти протягом вагітності.

2.Нудота в сполученні з одноразовою / "ранковою " / блювотою під час вагітності є початковими стадіями клінічної маніфестації раннього гестозу і потребують проведення терапевтичної корекції.

3.Краніоцеребральна гіпотермія у комплексній терапії раннього гестозу сприяє поліпшенню стану серцевої діяльності матері / нормалізуються електрокардіографічні дані /; також поліпшується стан внутрішньоутробного ембріону /за даними ультразвукового дослідження/.

4.При застосуванні краніоцеребральної гіпотермії нормалізується обмін речовин, кислотно-лужна рівновага / ліквідується кетонурія і ацетонурія /.

5.Введення краніоцеребральної гіпотермії у комплексне лікування раннього гестозу, позитивно впливає на психоемоційний статус, а також сприяє нормальній діяльності "блювотного центру" у жінок із цією патологією гестації / нормалізуються дані електроенцефалографії /.

6.Оптимальним є сполучення краніоцеребральної гіпотермії і традиційної терапії ранніх гестозів, що дозволяє нам значно зменшити дози лікарських препаратів / застосовувався спленін / і поліпшити результати лікування.

7.Лікування раннього гестозу за допомогою краніоцеребральної гіпотермії дозволяє скоротити час перебування в стаціонарі на 4,0±2,0 ліжко дня в порівнянні з традиційною терапією гестозів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі отриманих результатів для впровадження в практику нами пропонується:

1.З метою лікування ранніх гестозів /блювання/ вагітних рекомендувати до впровадження введення в комплекс немедикаментозних терапевтичних заходів поверхневу краніоцеребральну гіпотермію.

2.Локальне охолодження мозку у жінок із ранніми гестозами варто проводити за допомогою апарату для гіпотермії, знижуючи температуру у зовнішньому слуховому проході до 34-35°С, температуру у прямій кишці до 35-36°С, тривалість процедури від 40 до 60 хвилин, частота 2 рази на 2 і 6 добу лікування.

3.Лікування необхідно починати якомога раніше, при наявності перших ознак раннього гестозу /блювання/, тому що при ускладненні даного виду гестозу необхідно повторне застосування гіпотермії.

4.Розроблений для лікування ранніх гестозів метод рекомендується сполучати з комплексом традиційних методів терапії раннього гестозу / застосовуючи спленін/.

5.При проведенні поверхневої керованої краніоцеребральної гіпотермії необхідно виділити три етапи:

а/ підготовчий, що включає психологічну підготовку вагітної до лікування / роз'яснення методики терапії /;

б/ власне поверхневу керовану гіпотермію, що супроводжується зниженням температури тіла і створенням температурного градієнту між поверхневими і глибокими тканинами головного мозку для нормалізації загальної і церебральної гемодинаміки, активації обмінних процесів.

в/ постгіпотермічний період - спонтанне зігрівання вагітної.

6.Тривалість екстракраніального гіпотермічного впливу 40-60 хвилин. Подальше проведення процедури недоцільне у зв'язку з можливістю переходу гіпотермії у більш глибоку стадію.

7.Простота, доступність і безпека методу, що виключають необхідність анестезіологічної допомоги і медикаментозного ведення вагітної в процесі процедури, дозволяють широко впровадити застосування краніоцеребральної гіпотермії для лікування ранніх гестозів /блювання/ вагітних.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Тимченко Ю.В. Лікування ранніх гестозів вагітних методом поверхневої краніоцеребральної гіпотермії //Медицина сьогодні і завтра. - Харків. - 2000. - № 1. - С.117-118.

2. Тимченко Ю.В. Пролонгуваня вагітностей, ускладнених раннім гестозом і ретроспективний аналіз їх виходів при лікуванні методом краніоцеребральної гіпотермії // Медицина сьогодні і завтра. - Харків. - 2000. - №2. - С.82-83.

3. Тимченко Ю.В. Зміни в центральній нервовій системі при лікуванні ранніх гестозів методом краніоцеребральної гіпотермії // Проблеми кріобіології.-Харків. - 2000. - № 3 - С.91-93.

4. Грищенко В.І., Бабійчук Г.А., Шайтуро П.Г., Тимченко Ю.В. Лікування ранніх гестозів вагітних за допомогою методу краніоцеребральної гіпотермії. Лікувальна гіпотермія // Збірник наукових праць. Інститут проблем кріобіології та кріомедицини АН України. - Харків, 1992.- С.79-81.

5. Патент 38085 А, UA, A 61 M 19/00, A 61 K 35/28.Спосіб лікування ранніх гестозів, ХДМУ, Тимченко Ю.В. опубл.15.05 2001.Бюл.№4.

АНОТАЦІЯ

ТИМЧЕНКО Ю.В. Застосування краніоцеребральної гіпотермії у комплексно му лікуванні ранніх гестозів /блювання/ вагітних. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія - Харківській державний медичний університет, Харків, 2001.

Проведено обстеження і лікування 120 вагітних із ранніми гестозами в термінах 5-14 тижнів: з них 40 лікувалися традиційними лікарськими методами, 40 за допомогою краніоцеребральної гіпотермії, 40 комплексною лікарською терапією та краніоцеребральною гіпотермією. Доведено високу ефективність немедикаментозного холодового впливу при лікуванні даного виду акушерської патології.

Вперше розроблений і застосований при лікуванні вагітних із ранніми гестозами /блюванням/ новий немедикаментозний метод лікування з використанням поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. Проведено аналіз 120 обмінних карт вагітності. Виявлено збільшення частоти ускладнень вагітності та пологів при ранніх гестозах. Рекомендується застосування поверхневої краніоцеребральної гіпотермії для лікування ранніх гестозів вагітних.

Ключові слова: вагітність, гестоз, гіпотермія, діагностика, лікування, електроенцефалографія.

АННОТАЦИЯ

Тимченко Ю.В. Применение краниоцеребральной гипотермии в комплексном лечении ранних гестозов /рвоты/ беременных. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2001.

Проведено обследование и лечение 120 беременных в сроках 5-14 недель: из них 40 лечились традиционными лекарственными методами, 40 с помощью краниоцеребральной гипотермии, 40 комплексной лекарственной терапией и краниоцеребральной гипотермией.

Впервые разработан и применен для лечения беременных с ранними гестозами /рвотой/ новый немедикаментозный метод лечения с применением поверхностной краниоцеребральной гипотермии.

Изучено и доказано положительное влияние гипотермии на нормализацию кислотно-щелочного равновесия у беременных с ранними гестозами.

Определены сроки беременности, возраст беременных при которых наиболее часто встречается данная патология.

Впервые проведено изучение состояния сердечно-сосудистой системы матери и эмбриона при ранних гестозах беременности в условиях поверхностной краниоцеребральной гипотермии.

Изучены ультразвуковые критерии оценки состояния эмбриона при лечении ранних гестозов /рвоты/ беременных в комплексе лечения с применением немедикаментозного холодового воздействия.

Получены данные о нормализации межполушарных взаимоотношений, биоэлектрической активности головного мозга, а также клинико-неврологического статуса женщин с ранними гестозами /рвотой/ при применении поверхностной краниоцеребральной гипотермии.

Получены данные о динамике клинической картины заболевания в процессе лечения, а также об особенностях редукции патофизиологических показателей под влиянием поверхностной краниоцеребральной гипотермии.

Полученные данные расширяют современные представления об особенностях развития беременности у женщин с ранними гестозами /рвотой/ беременных. Выделены важные в теоретическом и практическом отношении этапы проведения краниоцеребральной гипотермии. Определены корреляционные связи между снижением парамембранной и ректальной температурой в процессе проведения поверхностной краниоцеребральной гипотермии у беременных с ранними гестозами.

Определены критерии оценки степени тяжести ранних гестозов/рвоты/ беременных. Доказана высокая эффективность немедикаментозного холодового воздействия при лечении данного вида акушерской патологии.

Применение метода поверхностной краниоцеребральной гипотермии в лечении раннего гестоза / рвоты/ беременных позволило получить более выраженный клинический эффект, индивидуализировать лечение, уменьшить интенсивность медикаментозного воздействия, и следовательно, снизить сенсибилизацию организма матери и плода.

Ключевые слова: беременность, гестоз, гипотермия, диагностика, лечение, электроэнцефалография.

SUMMARY

TIMCHENKO Yu. V. Using of craniocerebral hypothermia during treatment of early gestoses. - Мanuscript.

Thesis attaining degree of the Candidate of medical science under a specialty 14.01.01. - Obstetric and gynecology - Kharkov state medical university, Kharkov, 2001.

One hundred twenty pregnant women with early gestoses were examined and treated. Forty of them underwent routine therapy with medicinal methods, 40 routine therapy and craniocerebral hypothermia, and another 40 experienced craniocerebral hypothermia.

A high efficiency of the non-medicamentous cold exposure in the treatment of the given type of the obstetrical pathology was verified.

Use to complex treatment of these pregnants with early gestoses craniocerebral hypothermia with positive influence on condition of women and fetuses. The analysis 120 exchange maps is conducted. Dynamics /changes/ of outcomes of pregnancy the magnification of pregnancy for want of early gestosis is revealed. We recommend the application surface craniocerebral for treatment of early gestosis pregnancy.

Key words: pregnancy, toxemia, hypothermia, examination, criterion, treatment, electroencephalography.

Размещено на Allbest.ru

...