Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців)

Гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців)

Гігієнічна оцінка сучасного фактичного харчування боксерів і борців. Необхідність та наукові основи застосування БАД-нутрицевтиків до харчових раціонів. Енерговитрати та адекватно-профілактичні рівні споживання нутрієнтів. Вимоги до питного режиму.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2014
Размер файла	51,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

14.02.01 - Гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців)

Штепа Олександр Пимонович

Донецьк - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ванханен Володимир Вільямович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кривоносов Михайло Володимирович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни і екології №2;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Карпенко Петро Олександрович, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, завідувач відділу дієтології та клінічних досліджень медико-профілактичних засобів

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра гігієни харчування, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “25” вересня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр.Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр.Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “20” червня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.мед.н., професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У системі заходів, спрямованих на інтенсифікацію тренувального процесу, адаптацію організму до фізичного та нервово-емоційного навантаження, суттєву роль відіграє використання гомеостатичних, реабілітаційних властивостей їжі (Мелвин У., 1997; Платонов В.Н., 1997; Попов В. Д. и соавт., 2000; Burke L., 1999; Silver M.D., 2001). Оптимізація забезпеченості спортсменів есенціальними нутрієнтами - найважливіше завдання сучасної медичної науки в галузі спортивного харчування (Ванханен В.В., Ванханен В.Д., 2000; Ципріян В.І. та співавт., 1999). Нераціональність харчових раціонів негативно відбивається не тільки на спортивних результатах, а і на показниках здоров'я атлетів (Кисельов А. та співавт., 2000; Павлов С. и соавт., 2000; Bonetti A. et al., 2000, Malczewska J. et al., 2000).

Необхідність зробити підготовку спортсменів ефективнішою, зростання інтересу до спорту фірм-виробників продуктів харчування стимулювали у багатьох країнах світу широкомасштабні дослідження в галузі спортивного харчування (Rubinstein M.L., Federman D.G., 2000). Разом з тим, в Україні відсутні науково обгрунтовані аліментарні програми для представників спортивних єдиноборств - боксерів і борців. Опубліковані одиничні рекомендації мають фрагментарний характер (стосуються в основному потреб у енергонесучих нутрієнтах), не дозволяють здійснити комплексне нормування раціонів і базуються, як правило, на натурних спостереженнях більш ніж 20-30-річної давності, що потребують критичного перегляду у світі сучасних наукових знань (Гуськов С.И., Платонов В.Н., 2000; Сахновский К. и соавт., 2000). Залишаються невирішеними питання, пов'язані з доцільністю застосування “вуглеводної суперкомпенсації” при підготовці боксерів і борців до змагань, вимогами до їх питного режиму, а також прийому з біологічно активними добавками (БАД) різних доз мікронут-рієнтів (Ousley-Pahnke L., 2001; Panton L.B. et al., 2000; Stricker P.R., 1998; Thom-pson J.L., 1998). Не дістали належної гігієнічної оцінки зміни у фактичному харчуванні. Враховуючи вищезазначене, проблема комплексного обгрунтування гігієнічних вимог до харчування та питного режиму боксерів і борців, що вирішується цією роботою, має особливу важливість і актуальність як у теоретичному, так і у прикладному планах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом НДР Дніпропетровської державної медичної академії ”Адекватно-профілактичне харчування спортсменів-єдиноборців (бокс, боротьба)” (номер державної реєстрації 0101U002739, шифр КН.01.03), комплексною програмою ”Профілактика фізичної перевтоми та реабілітація спортсменів високого рівня” (номер державної реєстрації 0199U000944, шифр 2.3.6), а також затвердженою Заступником Голови Держкоммолодьспорту України згідно з наказом № 1104 програмою НДР ”Обґрунтування системи стимуляції працездатності спортсменів шляхом раціоналізації їх харчування та використання незаборонених засобів фармакологічного характеру”. Автором виконані фрагменти НДР та комплексної програми, що стосуються харчових раціонів та питного режиму боксерів і борців.

Мета дослідження: обгрунтувати гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців).

Задачі дослідження:

1. Дати гігієнічну оцінку сучасного фактичного харчування боксерів і борців. харчування питний боксер раціон

2. Визначити енерговитрати та обґрунтувати адекватно-профілактичні рівні споживання нутрієнтів.

3. Регламентувати гігієнічні вимоги до харчових раціонів.

4. Вивчити необхідність та обґрунтувати наукові основи застосування БАД-нутрицевтиків до харчових раціонів.

5. Регламентувати вимоги до питного режиму.

Об'єкт дослідження: боксери і борці різних вагових категорій.

Предмет дослідження: енерговитрати, потреби у нутрієнтах, харчові раціони, БАД-нутрицевтики, питний режим боксерів і борців.

Методи дослідження: гігієнічні, епідеміологічні (вивчення фактичного харчування, потреб у питних засобах), хімічні, фізичні, біохімічні, імунологічні (вивчення хімічного складу раціонів харчування і питних засобів, енергетичних витрат, рівня у біосередовищах нутрієнтів та їх метаболітів, впливу забезпеченості харчовими речовинами на індикаторні показники гематологічного і імунологічного статусу організму), математичні (розрахунок продуктового набору, приблизних меню, енерговитрат) і статистичні (обробка результатів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в контексті гігієнічних вимог до харчування та питного режиму боксерів і борців вперше: 1. Обґрунтовані шляхи корекції сучасного фактичного харчування. 2. Регламентовані підходи до експрес-визначення добових енерговитрат та потреб у білку, адаптовані до специфіки основних видів діяльності та метаболічних процесів у осіб, що займаються спортивними єдиноборствами. 3. Визначені енер-говитрати на етапах базової, предзмагальної і змагальної, постзмагальної під-готовки. 4. Регламентовані норми добового споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин, гігієнічні вимоги до набору продуктів і структури меню. 5. Розроблені наукові основи застосування БАД-нутрицевтиків до харчових раціонів, нормування потреби у воді та викладені вимоги до прийому питних засобів з урахуванням періодів тренувального процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені аліментарні програми використовуються при організації харчування збірних команд України з боксу та боротьби, формуванні у атлетів навичок раціонального складання харчових раціонів у домашніх умовах (акт впровадження від 10.05.2001р.); у діяльності держсанепідслужби України при здійсненні нагляду за станом харчування спортсменів (акт впровадження від 15.05.2001р.); при викладанні спортивної нутриціології у навчальному процесі у вищих медичних навчальних закладах України: на кафедрі гігієни харчування Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м.Київ), кафедрі гігієни харчування і гігієни дітей і підлітків Київської державної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка, кафедрі гігієни та екології Дніпропетровської державної медичної академії і кафедрі гігієни Донецького державного медичного університету ім.М.Горького (акти впровадження від 03.09.2001р., 05.09.2001р., 15.10.2001р. та 18.10.2001р.). Результати дисертації відображені у методичних рекомендаціях МР 4.4.1.4.8-072-2001 ”Раціональне харчування спортсменів, які займаються спортивними єдиноборствами (бокс, боротьба)”, узгоджених МОЗ України (постанова № 50 від 20.04.2001р.) та затверджених вченою радою ДНДІФКіС Державного комітету молодіжної політики і спорту України (рішення № 3 від 04.04.2001р.).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто зробив постановку конк-ретних теоретичних і практичних задач, обгрунтування, планування напряму, безпосереднє виконання натурних (на базі навчально-спортивного центру в Конче-Заспа та тренувально-змагального комплексу Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту) та аналітичних (фізико-хімічних, біохімічних, імунологічних) досліджень на різних етапах спортивної підготовки, здійснив статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, сформулював висновки та основні наукові положення роботи, а також підготував практичні рекомендації з питань оптимізації харчування і водопостачання боксерів та борців. У дисертації не використані ідеї або розробки, що належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені та обговорені на Міжнародному екосимпозіумі “Программа выживания в условиях техногенного прессинга” (Дніпропетровськ, 1998), 1V Міжнародному науковому конгресі ”Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації” (Київ, 2000), науково-практичній конференції відділу медико-біологічного забезпечення національних команд України Державного науково-дослідного інституту фізичної культури та спорту (Київ, 2000), Всеукраїнському науково-практичному семінарі ”Эффективность применения продукции компании Neways в профилактике и укреплении здоровья” (Київ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції ”От переходной экономики к устойчивому развитию” (Дніпропетровськ, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції ”Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки” (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції ”Проблеми епідеміології, екології та гігієни” (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції ”Применение биологически активных добавок для оптимизации лечения распространенных заболеваний внутренних органов” (Сімферополь, 2001), науковій конференції ”Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту” (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції ”Сучасні проблеми гігієни та медичної екології України” (Київ, 2001).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у науковій монографії, підручнику, 3 статтях наукових журналів, 1 статті збірника наукових праць та 5 тезах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 12 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту, з них 31 таблиця на 22 сторінках, 22 рисунки на 22 сторінках, додатки на 21 сторінці. Бібліографія включає 270 джерел вітчизняної та зарубіжної літератури на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали, методи та обсяг дослідження. Дослідження проводились на базі Державного олімпійського навчально-спортивного центру збірних команд України (Конче-Заспа) та спортивного комплексу Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту. Загальна характеристика боксерів та борців (боротьба вільна, греко-римська, тхеквондо та дзюдо), які були обстежені на тренувальному (базовому), передзмагальному, змагальному та післязмагальному етапах підготовки, наведена в табл.1.

Таблиця 1

Загальна характеристика контингенту спостереження

Спор-тивна спеціа-лізація	Кіль-кість обсте -жених	Вік, років	Спор-тивний стаж, років	Спортивна кваліфікація	Вагова категорія
				1 р.	кмс	мс	мсмк	легка	середня	важка
Бокс	118	20,8 ±0,7	8,4 ±0,8	46	43	25	4	31	72	15
Боротьба	143	21,2 ±0,5	9,2 ±1,1	54	49	33	7	39	79	25

Примітка. 1 р., кмс, мс, мсмк - відповідно 1 розряд, кандидат у майстри спорту, майстер спорту та майстер спорту міжнародного класу.

При виконанні роботи використаний комплекс методів дослідження (Бузник И. М., 1978 ; Меньшиков В.В. и соавт., 1987; “Методические рекомендации по вопросам изучения ...”, 1984; Пастер Е.У. и соавт., 1989; Alfthan Y., 1984; Burtis C.A., Ashwood E.R., 1994; Ceesay S.M. et al. , 1989; Manсhini G. et al., 1965; Tietz N.W., 1987) види, матеріали і обсяг яких наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Загальна характеристика досліджень

Види досліджень

Обсяг досліджень

Методи досліджень

Вивчення нутрієнтного складу раціонів харчування

292

По меню-розкладках, анкет-но-опитувальний та лабораторний

Аналіз крові:

- гемоглобін

- еритроцити

60

Фотоелектроколоріметрія

У камері Бюркера

Аналіз клітинного та гуморального імунітету (кров):

- Т- та В-лімфоцити (Е-РУК та ЕАС-РУК), функціональна активність лімфоцитів

- Ig A, M, G

- лізоцим

120

Реакції розеткоутворення та бласттрансформації (РБТЛ)

Радіальна імунодифузія

Спектрофотометрія

Вивчення білкового обміну (кров):

- загальний білок

- альбуміни (А) і глобуліни (Г)

- вільні амінокислоти

- сечовина (добова сеча)

- креатин (добова сеча)

- азот (кал, сеча, піт)

352

112

Біуретова реакція

Електрофорез

Іонообмінна хроматографія

Кольорова реакція

Реакція Яффе

Метод К'єльдаля

Вивчення стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та ліпідного обміну (кров):

- малоновий діальдегід (МДА), дієнові кон'югати (ДК);

- пероксидний гемоліз еритроцитів (ПГЕ);

- холестерин (ХС), ХС ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), фос-фоліпіди (ФЛ), тригліцериди (ТГ), неетерифіковані жирні кислоти (НЕЖК); фосфатидилсерин (ФС), фосфатидилінозит (ФІ), сфінгомієлін (СМ), фосфатидилхолін (ФХ); склад мембран еритроцитів (МЕ) і тромбоцитів (МТ) (С_18:2, С_18:3, С_20:4, С_20:5, С_22:6)

1265

Спектрофотометрія

Колориметрія

Тонкошарова хроматографія

Види досліджень

Обсяг досліджень

Методи досліджень

Вивчення вуглеводного обміну (кров) :

- глюкоза

- піруват, лактат

100

Глюкозооксидазний метод

Колориметрія

Вивчення вітамінного обміну (кров):

- вітамін А (ретинол)

- токоферол

- вітамін С (аскорбінова кислота)

- вітамін В₁₂, фолат

- тіамін (ТДФ-ефект), рибофлавін (ФАД-ефект), вітамін В₆(ПАЛФ-ефект)

- ніацин (N₁-МНА) (сеча)

100

110

200

330

110

Мікрометод Бессея

Флуориметрія

Метод Фармера і Ейбт Радіоізотопний метод Спектрофотометрія

Флуориметрія

Вивчення мінерального обміну (кров, піт, сеча):

- залізо, загальна залізозв'язувальна здатність сироватки крові (ЗЗСС), процент насичення трансферину залізом (НЗСС)

- фосфор, кальцій, магній, цинк, калій, мідь, селен, йод, зв'язаний з білками йод (ЗБЙ)

270

1260

Набір реактивів фірми “Лахема” (Чехія)

Спектрофотометрія, флюоро-метрія, нітритно-роданідний метод

Вивчення енерговитрат:

- контроль маси тіла в динамиці, енергоцінністі прийомів їжі

- визначення добової структури бюджету часу

- визначення основного обміну (ВОО), легеневого газообміну, добової частоти пульсу (ЧП)

1260

315

1165

Аліментарна енергометрія

Хронометражно-табличний метод

Метод пульсометрії

Кров брали з ліктьової вени вранці натще або безпосередньо після тренування з не менш ніж 5…6-годинним інтервалом після останнього прийому їжі, сечу - вранці натще або за 24 години, кал - за 24 години, піт - під час тренувального процесу. Математичні розрахунки та статистична обробка матеріалу виконані за традиційними для медико-біологічних досліджень показниками (Лакин Г.Ф., 1990) на персональному комп'ютері IBM PC AT ”Pentium ЙЙ” з використанням програми ”EcoStat”, версія 5.5.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз фактичного харчування на тренувальних базах (ХТБ) показав його виражену жирову орієнтацію, яка характеризується 46% квотою ліпідних калорій у сумарній калорійності раціонів (КР) за рахунок дефіциту білкової (3% КР) та вуглеводної (16% КР) складових. Встановлена неадекватність ліпідно-вуглеводного компо-ненту: при 69% недостатності ПНЖК щ-3 відмічається надлишок ПНЖК щ-6 - 42%, НЖК - 169%, а також моно-, дисахаридів - 57%. ХТБ характеризується 52% реалізацією потреби у харчових волокнах, а також полівітамінній (споживання вітамінів С, В₁, В₂, В₆, і фолату нижче нормативних значень на 31…48%) і мікроелементній (дефіцит цинку, йоду і селену становить 15...19%) недос-татністі. На фоні дисбалансу наборів харчування в домашніх умовах (ХДУ) надходження вуглеводів перевищує потреби на 8...14%. Характерним є 10...26% перевищення рекомендованих рівнів споживання моно-, дисахаридів при незадовільній (до -23%) забезпеченості білками тваринного походження і харчовими волокнами, яка сполучена з 12…17% надлишком НЖК і 10...21% нестачею ПНЖК щ-3 и щ-6. Протягом року відзначається 11…42% дефіцит вітамінів С, В₆, В₁₂, рибофлавіну, ніацину, фолієвої кислоти, а також незбалансований вміст мінеральних речовин (19…32% надлишок магнію, фосфору та 31…42% дефіцит йоду, селену). Таким чином, ХТБ і ХДУ зумовлюють порушення енергетичної, біорегуляторної, імунорегуляторної і пристосувально-регуляторної функцій їжі.

У ході визначення енерговитрат встановлено, що їх значення у боксерів і борців легкої, середньої і важкої вагових категорій на різних етапах підготовки знаходяться на рівні, відповідно (МДж/доб): 14,64±0,63;14,26±0,38 і 14,02±0,25 (базова підготовка); 18,41±0,84; 18,20±0,48 і 17,78±0,33 (передзмагальна і дні змагань); 22,17±1,25; 21,97±0,60 і 21,34±0,44 (постзмагальна) при 20% коефіцієнті варіації індивідуальних значень у ході тренувального процесу у осіб з різним рівнем спортивної майстерності. Після інтенсивних тренувань або змагань основним видом діяльності є легка фізична активність з витратою енергії не більш 0,63 МДж/год. Це приводить значення добових енерговитрат в усі періоди спортивної підготовки до близьких величин: коливання у міжетапному розрізі знаходяться в межах 0,21…0,63 МДж/доб з коефіцієнтом варіації індивідуальних величин 12%. У випадку зниження енерговитрат (на 10...15%) безпосередньо перед або після напружених змагань, з метою профілактики набору маси тіла допускається адекватне зменшення калорійності раціонів.

Дослідження показали високу помилку розрахунку енерговитрат загально-прийнятим хронометражно-табличним методом, яка становить до 20%. Розроблено модифікований (помилка до 9%) експрес-метод. Його суть полягає в тому, що для визначення енерговитрат виділені основні види діяльності боксерів і борців і встановлені властиві їм КФА. Паралельно проведене вивчення ВОО з подальшою математичною обробкою одержаних даних. Це дозволило вивести рівняння індивідуального розрахунку ВОО за основними лімітуючими показниками:

Евоо = (а_о + а₁х₁ - а₂х₂ - а₃х₃ + а₄х₄) х 4,184,

де Евоо - величина основного обміну, кДж/кг/год; а_о, а₁, а₂, а₃ и а₄ - поправочні коефіцієнти, які становлять відповідно 1,16; 0,86х10^-2; 0,25х10^-2; 0,56х10^-2 і 0,11х10^-2; х₁, х₂, х₃ і х₄ - відповідно вік (років), ріст (см), маса тіла (кг) і ЧП (уд/хв).

Надлишкові втрати поту за тренувальний період, які становлять 3,5 л з коефіцієнтом варіації 42,7%, зумовлюють додаткові втрати азоту, які дорівнюють у середньому 1,22г при концентрації 349 мг/л. Розрахований факторіальним методом оптимальний рівень споживання білків становить 2,2 г/кг маси тіла. Модифікована нами формула факторіального визначення має наступний вигляд:

Ropt = (Ur + Fr + Sr + P₁x 2KBp + P₂) x K_c x 2KBg x C_засв x K_o х 6,25,

де Ropt - оптимальний рівень споживання білків; Ur, Fr, Sr - неминучі втрати Н з сечею, калом та іншими шляхами; P₁ - надлишкові втрати Н з потом за період тренувань (змагань); P₂ - втрати Н з потом при мінімальному потовиділенні; 2KBp - подвійний коефіцієнт варіації додаткових втрат Н з потом (1,85); К_с - коефіцієнт, що враховує різницю анаболічної ефективності ідеального та стандартного білка (1,3); 2KBg - подвійний коефіцієнт дисперсії добової потреби у білку (1,32); С_засв - поправочний коефіцієнт на засвоюваність білків раціону (1,08); К_о - коефіцієнт оптимальності, що враховує різницю між потребою у білку і його надійним рівнем споживання (2,02).

Рекомендований розмір споживання (РРС) білка забезпечив позитивний азотистий баланс у всіх спостережуваних: квота азоту сечі від його загальної кількості у раціоні становила 81%, показник білкового харчування - 88,5, креатиніновий коефіцієнт - 27,4. Зареєстровані зміни у концентраціях вільних амінокислот крові: лейцину, валіну, ізолейцину, глутамату і аспарагінової кислоти (+10…28%), які стимулюють перехід м'язів на енергетично вигідніший шлях метаболізму. РРС білка (2,2 г/кг маси тіла або 40г на кожні 4,184 МДж енерговитрат) враховує варіабельність індивідуальних потреб у 100% боксерів і борців. При необхідності нарощування м'язової маси допускається 2% збільшення в раціоні квоти білкових калорій за рахунок вуглеводів.

Для відшкодування енерговитрат боксерів та борців, спортивна діяльність яких характеризується дихальним коефіцієнтом (ДКо) 0,92 з калоричним еквівалентом близько 4,93 ккал/л О₂, оптимальна квота ліпідів повинна складати 27% КР. При вуглеводному насиченні раціонів до 65% КР (“вуглеводне навантаження”) і, відповідно, зниженні квоти жирів до 21%КР, концентрація у крові ТГ і НЕЖК, що сприяють збільшенню енергії у працюючому м'язі, зменшується відповідно на 10,4% і 22,8%. Це дозволяє припустити їх нераціональне вико-ристання. Відомо, що підвищення кількості НЕЖК у крові економить запаси глікогену, вказує на економічність аеробних механізмів енергозабезпечення. При обмеженні споживання жирів лімітується одне з основних положень їх метаболізму у спортсменів - організм тренованої людини у порівнянні з нетренованою використовує більше ліпідів як енергетичний субстрат. Враховуючи роль ХС, б-ХС і ФЛ в умовах зрослих вимог до стану енергетичного обміну, інтерес становить зареєстрована тенденція до зниження їх концентрації при 27%КР кількості спожитих жирів, що свідчить про недостатню готовність боксерів і борців до фізичного навантаження.

Нами не зафіксовано суттєвих змін у показниках ліпопероксидації (МДА, ДК і ПГЕ) на фоні оптимального і субнормального споживання жирів. Разом з тим, вивчення більш “тонкого” показника - спектра ФЛ МЕ при зниженні забезпеченості ліпідами (<27%КР) показало сумарне 22% збільшення концентрації стійкіших до окиснення (ФХ і СМ) і 61% зменшення легкоокиснюваних (ФС і ФІ) фракцій ФЛ, що спостерігається при ініціюванні ПОЛ. Показники ФЛ можуть розглядатися як прояви “напруженого стану” ліпідного обміну. Зниження рівня споживання жирів менше за оптимальне значення зумовлює погіршення забезпеченості ПНЖК. Встановлено, що спричинене “вуглеводним навантаженням” зменшення квоти ПНЖК щ-3 і ПНЖК щ-6 відповідно з 1,2% до 0,7%КР і з 7,3% до 5,6%КР негативно відбивається на МЕ та МТ: відзначається тенденція до зниження концентрації С_18:2, С_20:4 (ПНЖК щ-6), яка досягає максимальних, статистично значущих величин по С_18:3, С_20:5, С_22:5 і С_22:6 (ПНЖК щ-3), що склали - 26,5%; -19,7%, -29,6%; -30,6% у МЕ і -12,3%; -20,8%, -9,4%; -20,1% у МТ. Несприятливі зміни у складі біомембран зумовлюють зниження валової кількості ПНЖК щ-3 у МЕ до 7,2% і у МТ до 6,9%, а також ПНЖК щ-6 до 26,0% у МЕ і 24,6% у МТ при співвідношенні щ-6:щ-3, що дорівнює 3,6 у МЕ і МТ, тобто вище нормальних значень на 24% і 10% відповідно.

Встановлено, що на фоні збагаченого вуглеводами харчування зростає роль гліколітичної (лактатного компонента) системи в енергозабезпеченні боксерів і борців. Як її маркери можна розглядати інтенсивне зниження у крові у порівнянні з донавантажувальними значеннями концентрації глюкози, що становить 1,5 ммоль/л, при паралельному значному збільшенні вмісту лактату (+7,9 ммоль/л) і пірувату (+0,28 ммоль/л). Виражений гіпоглікемічний зсув і надлишкове “підкислення” м'язів свідчать про наростаючу невідповідність процесів розпаду та синтезу глюкози. Коливання наведених показників у боксерів і борців, у раціонах яких квота вуглеводів становила 57%КР, були збалансованішими (при прак-тично ідентичній післянавантажувальній концентрації глюкози у крові на фоні 57%КР і 65%КР споживанні вуглеводів - 4,2±0,3 ммоль/л і 4,3±0,2 ммоль/л відповідно - відзначалось менш виражене (р<0,05) зростання лактату і пірувату). Це поряд із даними про ліпідний статус свідчить про досягнення паритетного взаємовідношення гліколітичної та окиснювальної енергетичних систем. Таким чином, для боксерів і борців найдоцільнішим є споживання на 4,184 МДж енер-говитрат: жирів - 30,0 г, у т.ч. ПНЖК щ-3 - 1,3 г, ПНЖК щ-6 - 8,1 г, НЖК - 9,4 г; вуглеводів - 142,5 г, у т.ч. моно-, дисахаридів - 50,0 г. За 3...5 днів до і протягом дня після змагань вико-ристовується “м'яка” вуглеводна “суперкомпенсація”, у ході якої їх споживання збільшується на 5% КР. При наявності надлишкової маси тіла зазначене підвищення здійснюється за рахунок ліпідного компонента раціонів. Для профілактики стомлення 10...15% добової квоти моно-, дисахаридів споживається з питними засобами під час тривалого тренування.

Встановлено, що базування аліментарних заходів на максимальних значеннях вказаних у “Нормах фізіологічних потреб…” (1999р.) РРС вітамінів спричиняє їх полідефіцитний стан у боксерів і борців. Лише збільшення вітамінної повноцінності раціонів до 0,6 мг по вітаміну А, 5,6мг - вітаміну Е, 43 мг - вітаміну С, 0,8 мг - тіаміну, 1,0 мг - рибофлавіну, 1,4 мг - вітаміну В₆, 7,0 мг - ніацину, 0,001 мг - вітаміну В₁₂ і 0,1 мг - фолату з розрахунку на кожні 4,184 МДж енерговитрат дозволило у 100% досліджуваних вийти на значення індикаторних показників нутрієнтного статусу, що варіюють у межах нормальних біохімічних констант (вітамін А - 5,1±0,5 мкг/л, вітамін Е - 0,119±0,004 мг/л, вітамін С - 0,11±0,01 мг/л, тіамін (ТДФ-ефект) - 1,08±0,02, рибофлавін (ФАД-ефект) - 1,09±0,02, вітамін В₆ (ПАЛФ-ефект) - 1,84±0,05, ніацин (N₁-метилніко-тинамід) - 0,48±0,03 мг/год, вітамін В₁₂ - 283±25 пг/мл, фолат (фолієва кислота) - 7,3±0,2 нг/мл). Зазначені регламенти забезпечують підвищення ефективності аліментарних заходів з адаптації до фізичного навантаження.

Апробація рекомендованих “Нормами фізіологічних потреб…” (1999р.) для осіб з високою і дуже високою фізичною активністю рівнів споживання мінеральних речовин показала їх невідповідність фізіологічній потребі боксерів і борців. Питома вага досліджених з оптимальним харчовим статусом склала у середньому 53%. Це пояснюється в першу чергу гіпотонічною дегідратацією у ході тренувань (змагань). У ході натурних досліджень, враховуючих наявність механізмів регуляції метаболізму мінеральних речовин, регламентовані адекватно-профілактичні величини споживання калію, кальцію, фосфору, магнію, заліза, цинку, йоду, селену та міді, що становлять для боксерів і борців легкої, середньої та важкої вагових категорій відповідно (мг/доб): 3815, 4796 і 5777; 1015, 1276 и 1537; 1260, 1584 і 1908; 403, 506 і 610; 15, 19 і 23; 15, 19 і 23; 0,158, 0,198 і 0,239; 0,07, 0,09 і 0,11; 2,1, 2,6 і 3,2. Корекція фактичного харчування з урахуванням розроблених рекомендацій забезпечила оптимізацію мінерального статусу у 100% осіб. Показники метаболізму макро-, мікронутрієнтів становили: залізо - 18,6±0,5; ЗЗСС - 64,5±5,2; кальцій - 245±6; фосфор - 139±30; магній - 87,0±3,0; цинк - 20,1±2,0; ЗБЙ - 0,44±0,02; калій - 490±20; мідь - 19,3±2,1; селен - 0,15±0,10 (мкмоль/л); НЗСС - 30,3±0,4%.

Виходячи з енергетичних та нутрієнтних потреб розроблені продуктові набори, рекомендовані боксерам і борцям відповідно легкої, середньої і важкої вагових категорій (г/доб): м'ясо та субпродукти - 315, 390, 420; ковбасні вироби - 50, 50, 65; риба та рибні продукти - 120, 140, 160; ікра (кетова або осетрова) - 10, 20, 20; птиця - 60, 75, 85; яйця - по 1 шт.; масло вершкове - 50, 50, 65; олія - 30, 30, 35; молоко та кисломолочні напої - 700, 850, 1000; сир - 70, 90, 100; сметана - 30, 30, 50; сир твердий - 30, 40, 50; крупи - 70, 90, 100; картопля - 250, 300, 400; овочі свіжі, зелень - 300, 400, 450; фрукти, ягоди, цитрусові - 300, 400, 500; сухофрукти - 30, 40, 50; горіхи - 30, 40, 50; соки - 300, 400, 500; цукор, цукерки, шоколад, халва - 60, 80, 110; мед, варення, джем, повидло - 55, 65, 75; печиво, тістечка - 50, 70, 100; хліб - 350, 450, 500; чай, кава, какао - по 10. Роз-роблена модель-схема раціону харчування: закуска, друга страва - на перший сніданок, обід, вечерю; перша страва - на обід; напій, десерт або сік, буфетні продукти або печені кулінарні вироби - на перший сніданок, другий сніданок, обід, полудень і вечерю; на ніч - кисломолочний напій. З її урахуванням розроблені універсальні приблизні семиденні меню. Встановлено, що потреба у ПНЖК щ-3, вітамінах С, В₁, В₂, В₆, РР і фолаті, а також цинку, йоді і селені не може бути забезпечена за рахунок продуктового набору. Оптимізація аліментарних програм можлива за допомогою БАД-нутрицевтиків. Корекція регламентованого харчування за допомогою БАД-нутрицевтиків у дозі 0,5 РРС по лімітованих вітамінах, мінеральних речовинах і 0,7 РРС по ПНЖК щ-3 забезпечила нормалізацію середньогрупових показників ліпідного, вітамінного та мінерального статусів. Разом з тим, внаслідок глибокого фонового дефіциту аскорбінової кислоти, тіаміну, вітаміну В₆, ніацину та йоду, показники забезпеченості, що ха-рактеризують їх, у 15% досліджуваних не досягли оптимальних значень. Повне усунення біохімічних проявів недостатності було одержано при вживанні з БАД вітамінів та мінеральних речовин на рівні, близькому до 1,5 РРС. Призначення БАД у дозі 1,5 РРС супроводжується імунокоригувальною дією: на 30-й день досліджень відзначався ріст Е-РОК, ЕАС-РОК, функціональної активності Т-лімфоцитів по РБТЛ на 3,3…11,4%, вмісту Ig А, М, G відповідно на (мкмоль/л): 4,3; 0,79 і 16,2, а також лізоциму - на 50% (р<0,05). Після місячної оптимізації метаболічних процесів БАД у дозі 1,5 РРС у подальшому доцільно здійснювати їх цілорічний прийом (на фоні фіксованого превентивного споживання ПНЖК щ-3 у обсязі 0,7 РРС) у кількості 0,5 РРС, зі збільшенням у разі необхідності дозування до 1,0 РРС на змагальному, а також до- і післязмагальному етапах. Постійний прийом БАД у кількостях, що перевищують 1,0 РРС, не має медичної доцільності.

З урахуванням рекомендацій В.А.Шаптали (1969 р.) та В.В.Ванханена (1992 р.) регламентовані потреби боксерів і борців у воді. Встановлено, що запаси рідини в організмі боксерів і борців до фізичного навантаження становлять 1,1±0,3л, а фізіологічна величина справжнього дефіциту маси тіла після тренувань (змагань) не повинна перевищувати 1% з межами коливань від 0 до 1,0 кг. Виведені залежності, на підставі яких можуть бути розраховані норми споживання води. При вологовтратах за тренувальний процес до 1,9 л потребу у воді розрахо-вують за формулою: Х= А-Б, де Х - потреба у воді (л); А - сумарні екстраренальні та реальні воло-говтрати організму (л); Б - створені перед початком тренування запаси рідини в організмі (л). При вологовтратах від 1,9 до 5,2 л розрахунок проводять за формулою: Х = А - [Б + (А - 1,9 ) х 0,4], де 1,9 - максимальні вологовтрати, при яких не спостерігається справжнього дефіциту маси тіла (л); 0,4 -поправочний коефіцієнт. Решта позначень ті ж, що у попередній формулі. При вологовтратах понад 5,2 л розрахунок проводять за спрощеною формулою: Х = А - (Б + 1,0), де 1,0 - поправочний коефіцієнт, що дорівнює максимально допустимому справжньому дефіциту маси тіла наприкінці тренувань (змагань). Решта позначень ті ж, що і у першій формулі.

У середньому додаткова потреба боксерів і борців у питних засобах, зумовлена надмірним потовиділенням у ході тренувань (змагань), становить близько 1,8 л. Одноразова норма споживання рідини кожні 20…25 хвилин у процесі фізичного навантаження може бути не більш 150…200 мл. Перед, під час та після тренувань доцільно використовувати газовану воду, хлібний квас, чай, мінеральну воду, напої на чайній основі, спеціалізовані спортивні напої, окрім того, перед фізичним навантаженням допускається застосування кислого знежиреного молока, молочної сироватки, а після - ті ж питні засоби плюс чорна кава.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється у обґрунтуванні гігієнічних вимог до харчування та питного режиму боксерів і борців, яке включає розробку експрес-методів визначення енерговитрат та потреб у білку, гігієнічну оцінку сучасного фактичного харчування, енерговитрат борців і боксерів, лімітування рівнів споживання харчових речовин, регламентування продуктових наборів, структури добових харчових раціонів, наукових основ оптимізації їх біологічної дії за допомогою БАД-нутрицевтиків і раціонального вибору дозоком-понентного складу, режиму прийому питних засобів контрольним контингентом.

2. Фактичне харчування боксерів та борців на тренувальних базах і в домашніх умовах характеризується цілорічним надлишком насичених жирних кислот (17...169%), моно- і дисахаридів (29...57%) на фоні дефіциту харчових волокон (14...48%), вітамінів (8...48%) і мінеральних речовин (14...42%). Вказане свідчить про необхідність приоритетної корекції енергетичної, біорегуляторної, пристосувально-регуляторної, імунорегуляторної і реабілітаційної функцій їжі.

3. Енерговитрати боксерів і борців на етапах базової, передзмагальної (в т.ч. змагальної) та постзмагальної підготовки становлять в середньому відповідно (МДж/доб): легка вагова категорія - 14,64; 14,26 та 14,02; середня вагова категорія -18,41; 18,20 та 17,78; важка вагова категорія - 22,17; 21,97 та 21,34 з межами коливань вказаних величин ±4…6% і 20% коефіцієнтом варіації індивідуальних значень у процесі тренувань (змагань). Запропонований експрес-метод визначення енерговитрат, що базується на розробленому рівнянні індивідуального розрахунку основного обміну та коефіцієнтах фізичної активності основних видів добової діяльності боксерів і борців.

4. При розрахунку потреби боксерів і борців у білку факторіальним методом необхідно вводити у формулу поправочний коефіцієнт 1,32, що враховує подвійну дисперсію потреби, а також подвійний коефіцієнт варіації додаткових втрат азоту протеїнів з потом у процесі спортивної діяльності - 1,85. Добова потреба у білку становить 40 г на кожні 4,184 МДж енерговитрат.

5. Науково обґрунтований рівень споживання жирів та вуглеводів боксерами і борцями становить (% калорійності раціону): загальні ліпіди - 27 (в т.ч. ПНЖК щ-3 - 1,2; ПНЖК щ-6 - 7,3; НЖК - 8,5), загальні вуглеводи - 57 (в т.ч. моно-, дисахариди - відповідно - 20). За 3...5 днів до і протягом дня після змагань застосувується додаткове (5% калорійності раціону) вуглеводне насичення харчування. Для профілактики стомлення 10...15% добової кількості моно-, дисахаридів споживається з питними засобами під час тривалого фізичного навантаження.

6. Споживання вітаміну А - 0,6; вітаміну Е -5,6; вітаміну С - 43,0; тіаміну - 0,8; рибофлавіну - 1,0; вітаміну В₆- 1,4; ніацину - 7,0; вітаміну В₁₂- 0,001 і фолату - 0,1, калію - 1090, кальцію - 290, фосфору - 360, магнію - 115, залізу - 4,3, цинку - 4,3, йоду - 0,045, селену - 0,02 та міді - 0,6 (мг) на кожні 4,184 МДж енерговитрат забезпечує оптимізацію вітамінного статусу боксерів і борців.

7. При організації харчування боксерів і борців необхідно використовувати розроблені для різних вагових категорій добові набори харчових продуктів, а також універсальні приблизні семиденні меню. З метою досягнення адекватно-профілактичних рівнів забезпеченості нутрієнтами показано призначення БАД-нутрицевтиків: на фоні постійного споживання БАД з ПНЖК щ-3 в обсязі ? 0,7 добового рекомендованого розміру споживання (РРС) нутрієнта, протягом першого місяця доцільна оптимізація метаболічних процесів преміксами з вітамінами С, В, В₂, В₆, РР, фолатом, а також цинком, йодом та селеном у дозі 1,5 РРС, з подальшим ії зниженням за умов цілорічного прийому до 0,5 РРС (на змагальному, до- та післязмагальному етапах - 0,5…1,0 РРС).

8. Потреба боксерів і борців у питних засобах, що пов'язана зі спортивною діяльністю, становить в середньому 1,8 л/доб. Виведені формули, на підставі яких можуть бути розраховані норми водопостачання при різних величинах вологовтрат. Для ефективного втамування спраги у процесі тривалого тренування необхідно споживати напої через кожні 20…25 хвилин порціями по 150…200 мл. Розроблений доцільний у гігієнічному відношенні асортимент питних засобів, призначених для споживання до, під час і після фізичного навантаження.

9. Впровадження розроблених вимог до харчування та питного режиму забезпечує профілактику аліментарно обумовлених захворювань та необхідний метаболічний фон ефективної спортивної діяльності завдяки досягненню адекватного співвідношення анаболічних і катаболічних процесів, оптимізації показників енергетичного, нутрієнтного та водного обміну, імунного, антиоксидантного статусів, перекисного окислення ліпідів у організмі боксерів і борців.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Штепа А.П., Ванханен В.В., Абрамов В.В. Питание в системе подготовки спортсменов-единоборцев. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2001. - 132 с. Автором у 7 розділах викладені дані про фактичне харчування боксерів і борців, вимоги до їх харчових раціонів та питного режиму.

2. Штепа О.П. Превентивне харчування у спортивній енергології // Нутріціологія: Підручник. - Донецьк: Донеччина, 2001. - С. 183-186.

3. Ванханен В.В., Пономаренко В.І., Денисенко Н.М., Штепа О.П. Нова концепція санаторно-курортної дієтотерапії // Медичні перспективи. - 1996. - №1.- С.79-81. Автором викладені сучасні підходи до оптимізації біологічної дії їжі.

4. Ванханен В.В., Штепа О.П., Абрамов В.В., Бродська Е.В., Смульський В.Л., Пономаренко В.І., Земцова І.І., Путро Л.М. Норми харчування та питний режим спортсменів, що займаються спортивними одноборствами // Медичні перспективи. -2001. - Т.VI, №2. - С.95-99. Автором викладені рекомендовані рівні споживання енергії та нутрієнтів, а також вимоги до прийому питних засобів боксерами і борцями.

5. Штепа О.П., Ванханен В.В. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування спортсменів-єдиноборців (бокс, боротьба) // Гигиена населенных мест: Сб. науч. ст. - К.: Полимед, 2001. - Вып. 38, Т.ІІ. - С. 251-254. Автором регламенто-вані добові продуктові набори, модель-схема раціону харчування боксерів і борців.

6. Штепа А.П. Суточная потребность в энергии спортсменов, занимающихся спортивными единоборствами (бокс, борьба) // Вест. гиг. эпид . - 2001 . - Т.5, №2 . - С. 204-207.

7. Полянчиков В.А., Ванханен В.В., Штепа А.П., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. Коррекция микронутриентного дефицита как один из основных элементов адаптации человека к неблагоприятным воздействиям окружающей среды // Вест. гиг. эпид.- 1999.- Т.3, №2 (Приложение).- С.74-75.

8. Штепа А.П., Ванханен В.В., Абрамов В.В. Спортивное питание в экологически неблагоприятных условиях: взаимосвязь с показателями здоровья // От переходной экономики к устойчивому развитию: Материалы Междунар. науч.-практ. конф.- Днепропетровск, 2001.- С.57-60.

9. Штепа А.П., Ванханен В.В., Абрамов В.В. Биологически активные добавки к пище: виды и роль в рационализации питания // Вест. физиотерапии и курортологии. - 2001. - №2. - С. 106.

10. Штепа А.П., Ванханен В.В., Цуцков В.Е. Основные положения осуществления государственного санитарного надзора за питанием спортсменов, обучающихся в специализированных учебных заведениях // Проблеми епідеміології, екології та гігієни: Матеріали наук. - практ. конф. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 195-196.

11. Штепа А.П., Ванханен В.В., Островская С.С., Денисенко Н.М. Особенности организации питания спортсменов в условиях экологически неблагоприятной окружающей среды // Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки: Матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. - Дніп-ропетровськ, 2001. - С. 289.

АНОТАЦІЇ

Штепа О.П. Гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі обґрунтування гігієнічних вимог до харчування та питного режиму боксерів і борців. Дана гігієнічна оцінка фактичного харчування на тренувальних базах та у домашніх умовах. Розроблені модифіковані, підвищеної точності експрес-методи вивчення енерговитрат та потреб у білку, обгрунтовані рекомендовані рівні споживання енергії, білка, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин боксерами і борцями, на базі яких регламентовані добові продуктові набори, структура харчових раціонів, приблизні семиденні меню для окремих вагових категорій. Показана роль у корекції харчового статусу атлетів біологічно активних добавок. Розроблені наукові основи оптимізації біологічної дії їжі за допомогою БАД-нутрицевтиків і раціонального вибору дозо-компонентного складу, режиму прийому питних засобів. Проведений аналіз медичної ефективності запропонованих аліментарних рекомендацій.

Ключові слова: спортсмени-єдиноборці (боксери, борці), харчові раціони, біологічно активні добавки, питний режим.

Shtepa А.P. Hygienic demands for nourishing diet and beverage taking regimen of single combat athlets (boxers, wrestlers). - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of medical scientific in speciality 14.02.01 - hygiene. - Donetsk State Medical University, named after M.Gorky, Donetsk, 2002.

The dissertation is devoted to the problem of the hygienic requirements basing for boxers and wrestlers nourishing and beverage taking regimen diet of the single combat athlets. The hyginic estimation is given for regularities in nourishing diet of boxers and wrestlers at the training centres and at home. The methodologic organization conception bases of sports diet, modified and high level accuracy express methods of the human power expenditures and need in boxers' and wrestlers' protein, fats, carbohydrates, vitamines and mineral substances of control group on the basis of regulated daily food compositions; the structure of the food allowance, universal 7-day model menu according to some weight categories were worked out. The role of dietary supplements in correction of athlets food status was demonstrated. The principles of biological food action with the help of dietary supplements-nutricevtics and efficient selection of dose-componental composition, regimen of beverage taking were deve-loped. The analysis of the medical effectiveness of the proposed alimentary recommendations was done.

Key words: single combat athlets (boxers, wrestlers), food rations, dietary supplements, beverage taking regimen.

Штепа А.П. Гигиенические требования к питанию и питьевому режиму спортсменов-единоборцев (боксеров, борцов). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2002.

Диссертация посвящена проблеме обоснования гигиенических требований к питанию и питьевому режиму боксеров и борцов. Показано, что фактическое питание на тренировочных базах (ПТБ) и в домашних условиях (ПДУ) характеризуется круглогодичной неудовлетворительной реализацией энергетической, биорегуляторной, приспособительно-регуляторной, иммуно-регуляторной и реабилитационной функций пищи в связи с избыточной жировой ориентацией (+70% к норме) рационов ПТБ и углеводной (до +14%) - ПДУ, которая сопровождается разбалансированным потреблением большинства нутриентов: 15% не-достаточностью белков животного происхождения, 21% - ПНЖК щ-3 и щ-6 (ПДУ); 69% - ПНЖК щ-3 (ПТБ), которая сочетается с избытком - до 42% (ПТБ) ПНЖК щ-6; 17% (ПДУ) и 169% (ПТБ) - НЖК, а также до 29% (ПДУ) и 57% (ПТБ) - моно-, дисахаридов, на фоне постоянного дефицита пищевых волокон (14…48%), большинства витаминов (8…48%) и минеральных веществ (14…42%).

Установлены энерготраты атлетов легкой, средней и тяжелой весовых категорий на этапах базовой, предсоревновательной и соревновательной, постсоревновательной подготовки, составляющие соответственно (МДж/сут): 14,64; 14,26 и 14,02; 18,41; 18,20 и 17,78; 22,17; 21,97 и 21,34 с пределами колебаний средних величин ±4%…6% и коэффициентом вариации индивидуальных значений в процессе тренировок (соревнований), равным 20%. Показано, что определение суточных энерготрат борцов и боксеров общепринятым хронометражно-табличным методом неприемлемо ввиду ошибки, достигающей 20%. Предложен экспресс-метод, базирующийся на факториальном определении индивидуальной величины основного обмена и метаболической константе основных видов физической активности контрольного контингента, ошибка которого не превышает 9%.

Установлено, что при расчете потребности боксеров и борцов в белке факториальным методом необходимо вводить в общепринятую формулу поправочный коэффициент 1,32, который учитывает двойную дисперсию потребности в нутриенте, двойной коэффициент вариации (1,85) дополнительных потерь протеинового азота с потом в процессе спортивной деятельности (1,22г). Суточная потребность боксеров и борцов в энергонесущих нутриентах составляет: а) в белке 2,2 г на 1 кг массы тела или 40 г на каждые 4,184 МДж энерготрат (при необходимости увеличения мышечной массы тела целесообразно временное 2% увеличение в рационе квоты белковых калорий за счет углеводов); б) жирах и углеводах, в % от калорийности рациона (КР): общие липиды, в т.ч. ПНЖК щ-3, ПНЖК щ-6, НЖК, общие углеводы, в т.ч. моно-, дисахариды - соответственно 27, 1,2; 7,3; 8,5; 57 и 20. За 3-5 дней до и в течение дня после соревнований применяется дополнительное (5% КР) углеводное насыщение питания. При наличии “проблем” с избыточной массой тела указанная углеводная нагрузка осуществляется за счет липидного компонента рационов. Для профилактики утомления 10…15% суточной квоты моно-, дисахаридов употребляется с питьевыми средствами во время длительной (более 1,5-2 часов) тренировочной нагрузки. Рекомендуемые уровни суточного потребления витаминов А, Е, С, В₆, В₁₂, тиамина, рибофлавина, ниацина и фолата, а также минеральных веществ - калия, кальция, фосфора, магния, железа, цинка, йода, селена и меди из расчета на каждые 4,184 МДж энерготрат составляют соответственно (мг): 0,6; 5,6; 43; 1,4; 0,001; 0,8; 1,0; 7,0 и 0,1; 1090, 290, 360, 115, 4,3; 4,3; 0,045; 0,02 и 0,6.

На базе нутриентных потребностей боксеров и борцов разработаны суточные наборы пище-вых продуктов для различных весовых категорий, модель-схема рациона питания, определяющая кратность и целесообразную в медико-биологическом аспекте структуру приемов пищи, а также универсальные примерные семидневные меню. Установлено, что потребность в ПНЖК щ-3, вита-минах С, В₁, В₂, В₆, РР и фолате, а также цинке, йоде и селене не может быть обеспечена за счет оптимизированного продуктового набора. С целью достижения адекватно-профилактических уровней потребления нутриентов, эффективной коррекции нарушений пищевого статуса показано применение БАД-нутрицевтиков: на фоне постоянного фиксированного превентивного потреб-ления БАД с ПНЖК щ-3 в объеме около 0,7 рекомендуемого размера потребления (РРП) в течение первого месяца целесообразна оптимизация метаболических процессов витаминно-минеральными премиксами в дозе 1,5 РРП, с дальнейшим ее снижением при условии круглогодичного приема до 0,5 РРП (на соревновательном, до- и после- соревновательном этапах - 0,5…1,0 РРП).

Определена дополнительная потребность боксеров и борцов в питьевых средствах, обусловленная избыточным потоотделением в ходе тренировки (в среднем 3,5 л) и составляющая около 1,8 л при запасах жидкости в организме до тренировки 1,1±0,3 л и максимально допустимом (физиологическом) 1% истинном дефиците веса тела после ее окончания. Выведены формулы, на основании которых могут быть рассчитаны нормы потребления воды при различных величинах влагопотерь. Максимальной одноразовой нормой потребления жидкости каждые 20-25 минут в процессе физической нагрузки может быть не более 150 - 200 мл. Рекомендован целесообразный в медико-биологическом отношении ассортимент напитков, предназначенных для употребления до, во время и после физической нагрузки.

Ключевые слова: спортсмены-единоборцы (боксеры, борцы), пищевые рационы, биологически активные добавки, питьевой режим.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців)" скачать

Подобные документы

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Сучасні теорії харчування, їх фізіологічне обґрунтування
Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.

курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009
Гігієнічні вимоги до одягу та взуття
Гігієнічні якості одягу, що залежать від фізичних властивостей тканинних волокон. Гігієнічні вимоги до повсякденного побутового одягу. Класифікація взуття та залежність гігієнічних властивостей від матеріалу, відповідності розмірів конфігурації ступні.

презентация [2,3 M], добавлен 16.05.2015
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Особливості дитячого харчування
Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.

реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010
Дієти
Поняття дієти як сукупності правил вживання їжі людиною або іншим живим організмом. Раціональна дієта як режим харчування здорової людини, відповідний професії, статі, віку. Правила по організації раціонального, здорового харчування. Лікувальна дієта.

презентация [1,1 M], добавлен 14.12.2016
Харчування і хвороби зубощелепного апарату. Роль харчових речовин у розвитку стоматологічних захворювань
Мінеральні речовини в раціоні харчування та стоматологічні захворюваня. Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів. Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту. Жувальне навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань.

реферат [28,6 K], добавлен 01.03.2008
Гіпокінезія жовчного міхура, хронічний холецистит в стадії загострення
Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом, функціональна диспепсія, виразкоподібний тип. Фактори, що сприяють розвитку дискінезії: порушення режиму харчування, зловживання жирною чи гострою їжею, гіподинамія, поганий психологічний клімат.

история болезни [22,7 K], добавлен 01.03.2008
Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.

реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічні основи масажу
Вимоги до приміщення, обладнання. Професіоналізм, загальна культура масажиста. Положення масажованого і масажиста під час процедури. Засоби, що використовуються при проведенні сеансів лікувального масажу. Показання, протипоказання до використання масажу.

контрольная работа [20,8 K], добавлен 09.06.2011
Виробництво мікрокапсул у фармацевтичному виробництві
Поняття та задачі мікрокапсулювання, основні вимоги до якості мікрокапсул. Методи мікрокапсулювання, що використовуються в сучасній медицині, їх характеристика та оцінка. Перспективи розвитку даної методики, існуючі лікарські форми та вимоги до них.

курсовая работа [91,8 K], добавлен 26.09.2010
Ожиріння як медико-соціальна проблема
Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.

реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Дієтотерапія як основний метод лікування цукрового діабету
Загальне поняття про раціональне, диференціальне, індивідуальне харчування та основу лікування цукрового діабету – дієту №9. Вплив простих та складних вуглеводів на діабетика. Поняття про глікемічний індекс. Правила підбору харчових продуктів і солодощів.

курсовая работа [239,6 K], добавлен 14.06.2013
Догляд за тяжкохворими новонародженими дітьми у відділенні інтенсивної терапії. Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у відділенні в Україні
Особливості санітарно-гігієнічного режиму і прибирання відділення. Основні правила догляду за недоношеними дітьми. Туалет дитини. Спостереження за станом і поведінкою новонародженого. Вигодовування.

реферат [17,6 K], добавлен 07.06.2006
Роль вітамінів у житті людини
Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.

презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016

Другие документы, подобные "Гігієнічні вимоги до харчування та питного режиму спортсменів-єдиноборців (боксерів, борців)"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.