Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ІМ. І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

УДК 611. 728. 36

Розвиток та становлення топографії

кульшового суглоба в ранньому

онтогенезі людини

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Коган Олександр Володимирович

Тернопіль - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України, м. Чернівці.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пішак Василь Павлович, Буковинська державна медична академія, завідувач кафедри медичної біології та генетики

Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Федонюк Ярослав Іванович, Тернопільська державна медична академія ім.І.Я.Горбачевського, завідувач кафедри анатомії людини

Доктор медичних наук, професор Сікора Віталій Зіновійович, Сумський державний університет Міністерство науки і освіти України, завідувач кафедри анатомії людини та оперативної хірургії з топографічною анатомією

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра анатомії людини, м. Івано-Франківськ

Захист відбудеться 29 листопада 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, м. Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Руська,12).

Автореферат розісланий 25 жовтня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Боднар Я.Я.



Анотація

Коган О.В. Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевского МОЗ України, Тернопіль, 2002

Дисертація містить дані про комплексне дослідження кульшового суглоба впродовж всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії кульшового суглоба. Описані особливості будови кульшового суглоба і його взаємовідношення із суміжними структурами. скелетогенний кульшовий суглоб кровопостачання

Встановлені періоди, місце і особливості закладки скелетогенних зачатків кісток, утворюючих кульшовий суглоб, суглобової капсули і зв'язкового апарату. Описані особливості їх створення і корелятивний зв'язок з розвитком нервово-м'язового апарату. Досліджені особливості кровопостачання і іннервації кульшового суглоба. Визначені критичні періоди розвитку в становленні кульшового суглоба людини. Виявлені морфологічні передумови виникнення природжених аномалій, вад розвитку і варіантів будови кульшового суглоба. Отримані дані можуть бути основою для разробки нових методів антенатальної профілактики і постнатальної хірургічної корекції у новонароджених і дітей раннього віку.

Ключові слова: кульшовий суглоб, скелетогенна мезенхіма, зародок, морфогенез, ембріотопографія.



Аннотация

Коган О.В. Развитие и становление топографии тазобедренного сустава в раннем онтогенезе человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. Тернопольская государственная медицинская академия им. І.Я. Горбачевского МОЗ Украины, Тернополь, 2002.

Диссертация содержит данные о комплексном исследовании тазобедренного сустава в течении всего пренатального периода онтогенеза. Исследование выполнено на 150 трупах зародышей, предплодов, плодов и новорождённых человека. Исследования проведены с помощью комплекса наиболее информативных морфологических методов: изготовления серийных последовательных гистологических и топографо-анатомических срезов, микро- и макроскопии, обычного и тонкого препарирования под контролем микроскопа МБС-10, изготовления и изучения графических и пластических реконструкционных моделей, инъекции сосудов с последующей рентгенографией или просветлением и статистической обработки цифровых показателей.

Впервые комплексно изучено развитие тазобедренного сустава у человека на протяжении всего пренатального периода онтогенеза. В результате проведенных исследований установлено время закладки скелетогенных зачатков нижней конечности, суставной капсулы, внутрисуставных образований, связочного аппарата, синовиальных сумок. Описаны особенности их строения и коррелятивная связь с развитием нервно-мышечного аппарата. Исследованы особенности кровоснабжения и иннервации тазобедренного сустава. Выявлены морфологические предпосылки возникновения врожденных аномалий, пороков развития и вариантов строения тазобедренного сустава. Определены критические периоды развития в становлении и формировании структурних компонентов тазобедренного сустава человека.

Формирование тазобедренного сустава начинается в зародышевый период - с конца 5 - й недели внутриутробного развития. Определение прохондральных зачатков тазовой и бедренных костей совпадает по времени из врастанием нервов у зачатки конечности.

Наиболее интенсивно процессы морфогенеза тазобедренного сустава происходят у предплодный период с 7-й по 8-ю неделю. В этот период (предплоды 24,0 - 28,0 мм ТКД) формируются основные анатомические компоненты сустава: суставная щель, суставная капсула и суставные поверхности тазобедренного сустава. Внутрисуставные связки превосходят по времени развития внесуставные.

Формирование суставной щели, вертлужной западины, головки бедра, капсулы сустава, связки головки бедра совпадает с началом двигательной активности предплода.

На 7- й неделе начинается процесс невротизации сустава, определяются признаки кровоснабжения его с бассейна бедренной артерии.

Тазобедренный сустав в своем становлении и пренатальном развитии проходит три стадии филогенетического развития суставов: от синартроза (непрерывное соединение) 6-я неделя внутриутробного развития через гемиартроз (пулупрерывное соединение) 7-я неделя до диартроза (прерывное соединение) 8-я неделя внутриутробного развития.

Результаты исследования представляют теоретический интерес и имеют определенное практическое значения, так как помогают в понимании патогенеза и особенностей протекания ряда заболеваний, которые встречаются в постнатальном периоде развития. Они благоприятствуют определению причин и установлению времени и механизмов возможного возникновения некоторых аномалий тазобедренного сустава.

Данные исследований могут служить основой для разработки новых методов антенатальной профилактики и постнатальной коррекции врожденных аномалий тазобедренного сустава у новорожденных и детей раннего возраста.

Ключевые слова: тазобедренный сустав, скелетогенная мезенхима, зародыш, морфогенез, эмбриотопография.



summary

O.V. Kogan Development and Formation on Topography the Coxofemoral joint during the Prenatal Period of human Ontogenesis. - Manuscript.

Thesis for competition of the scientific degree of a Candidate of Medical Science in specialty 14.03.01 - Normal Anatomy - I. Horbachevskyi Ternopil state medical academy, Ministry of Health of Ukrain. Ternopil, 2002.

The dissertation contains data dealing with a complex study of the coxofemoral joint during with a complex study of the coxafemoral joint during the whole period of ontogenesis. Consistent patterns of the embryotopography of the coxofemoral joint have been established. The specific characteristics of the structure of the coxofemoral joint and its interrelations with the adjacent structures have been described. The periods, site and anlage peculiarities of the skeletogenous bone primordia, forming the coxofemoral joint, articular capsules and ligamentous apparatus have been established. The peculiarities of their formation and correlative link with the development of the neuromuscular apparatus have been described. The specific distionctions of blood supply and innervation of the coxofemoral joint have been determined. Morphologic preconditions of the onset of congenital joint have been determined. Morfologic precondition of the onset of congenital anomalies, developmental defects and structural versions of the coxofemoral joint have been revealed. The obtained findings may serve as a basis for elaborating new methods of antenatal prophylaxis and postnatal surgical correction in newborns and children of erly age.

Key words: coxofemoral joint, sceletogenosus mesenchyma, primordium, morfogenesis, embryotopography.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Скромні успіхи в діагностиці, лікуванні та профілактиці природжених вад розвитку (ПВР) в дітей вивели цю розповсюджену патологію на одне з перших місць у дитячій захворюваності, інвалідності та летальності (В.Б. Давиденко,1994; Р.В. Багатирьова, 1995).

Соціальні та екологічні проблеми України неминуче сприяють зростанню аномалій та вад розвитку, популяційна частота яких не має тенденції до зниження і, за сумарними даними В.І.Проняєва та Б.В.Троценко (1996), коливається від 2,7 до 16,3%.

Активне впровадження анте- i перинатальної профілактики природжених вад внутрішніх органів потребує сучасних пiдходiв та методiв дослідження внутрішньоутробного розвитку. Тому особливого значення, наголошував В.М.Круцяк (1997), набуває комплекс ембрiотопографiчних дослiджень, що поєднує врахування органоспецифiчних критичних перiодiв розвитку з розумінням особливостей просторових взаємовідношень органів та структур.

Для виявлення відхилень розвитку і пояснення їх причин необхідно мати точні відомості про нормальний розвиток органів і систем. Однак знайомство з літературою з цього питання показало, що відомості про розвиток нижньої кінцівки, особливо кульшового суглоба, ще маловивчений розділ вікової морфології.

Природжені захворювання опорно-рухового апарату представляють практичний інтерес як для педіатрів, так і для лікарів-ортопедів, які мають відношення до виявлення і лікування наслідків природжених захворювань у дитячому, підростковому, юнацькому і дорослому віці.

За даними І.П.Мінкова (1998), є більше 1500 спадкових захворювань, причому половина з них - це природжені вади кістково-суглобової і нервово-м'язової систем. Вони становлять біля 50% патології названих систем у дитячому віці. Домінують серед них дисплазія кульшового суглоба й уроджений вивих стегна (від 30 до 80% від усіх дітей з патологією опорно-рухового апарату).

На основі даних Р.І.Асфандіярова(1987), С.Л.Кабака (1990), І.А.Седневої (1994), O'Rahilly (2000) та ін. цю патологію слід розглядати як одне з проявів неправильного формування кульшового суглоба, яке виникає на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку.

Кульшовий суглоб за своєю анатомічною будовою і функціональним призначенням відноситься до числа найбільш важливих з'єднань опорно-рухового апарату, які забезпечують нормальне функціонування опорно-рухової системи.

Вивчення розвитку та становлення кульшового суглоба має суттєве клінічне значення як для ультразвукового дослідження розвитку плода, так і для пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку .

У роботах А.П.Крисюк (1992), П.И.Лобко (1996), О.Є.Лоскутова (1998), Е.А.Кирилова (2000) наведені загальні відомості про будову і розвиток кульшового суглоба. Автори висвітлюють окремі аспекти ембріогенезу та подальшого внутрішньоутробного становлення кульшового суглоба і тільки окремі етапи його розвитку. Суперечливість і недостатність відомостей про розвиток кульшового суглоба в пренатальному онтогенезі людини стали основою нашого дослідження.

Ретроспективний аналіз літератури свідчить, що дані про розвиток та становлення топографії кульшового суглоба людини протягом внутрішньоутробного періоду життя уривчасті і не дають повної картини про це явище. Питання щодо термінів, місць та джерел закладки, а також зміни форми, розмірів, синтопії, морфологічних характеристик зводяться лише до опису загальних даних структурної організації кульшового суглоба в окремі вікові періоди ембріонального розвитку. Відсутні комплексні дослідження розвитку кульшового суглоба з одночасним вивченням закладки та розвитку суміжних структур. Питання стосовно з'ясування морфологічних передумов можливого виникнення деяких варіантів будови та топографії кульшового суглоба, вад їх розвитку в літературі майже не висвітлені.

Ембрiологiчнi дослідження кульшового суглоба також вкрай потрiбнi для розробки адекватних і ефективних способів оперативних втручань у новонароджених та дiтей раннього вiку з урахуванням особливостей ембрiотопографiї.

У зв'язку з цим представляють визначений інтерес результати досліджень по становленню системи, що включає в себе суглоб, м'язовий, судинний і іннерваційний апарат на всіх етапах пренатального розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії “Вивчити розвиток і становлення топографії органів середостіння та заочеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини для виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад та варіантів розвитку з метою морфологічного обґрунтування їх антенатальної корекції та профілактики” (№ держреєстрації 01.97U001514, шифр ІН 07.00.000.95). У виконанні її автор безпосередньо виконав дослідження стосовно розвитку та становлення топографії кульшового суглоба, що викладено у матеріалах дисертації.

Мета і задачі дослідження. Вивчити морфогенез і особливості становлення топографії кульшового суглоба протягом всього пренатального періоду розвитку людини з наступним визначенням критичних періодів, варіантів будови та можливого виникнення їх природжених вад.

Для досягнення мети нами визначені такі задачі:

1. Встановити термін, джерела та місце закладки кульшового суглоба.

2. Вивчити закономірності морфогенезу капсули кульшового суглоба, зміни в її просторовому положенні на різних стадіях пренатального онтогенезу.

3. З'ясувати час закладки i формування артеріальних судин у ділянці кульшового суглоба з метою вияснення залежностi мiж становленням кровоносного русла i диференціюванням тканинних структур кульшового суглоба.

4. Вивчити топографо-анатомiчне взаємовідношення елементів ділянки кульшового суглоба i динамiку їх змiн.

5. Простежити строки інтенсивного та уповільненого розвитку компонентів кульшового суглоба впродовж внутрішньоутробного періоду онтогенезу та в новонароджених.

6. Визначити критичні періоди розвитку, передумови та час можливого виникнення природжених вад і варіантів будови кульшового суглоба.

Об'єкт дослідження: кульшовий суглоб впродовж пренатального розвитку людини.

Предмет дослідження: топографо-анатомічні особливості кульшового суглоба і його зв'язків із суміжними органами протягом всього пренатального періоду розвитку та у новонароджених.

Методи дослідження. Вивчення морфогенезу кульшового суглоба людини проводилося за допомогою найбільш інформативних морфологічних методів, а саме: виготовлення і мікроскопії серійний гістологічних та топографо-анатомічних зрізів, макроскопії, звичайного та тонкого препарування під контролем мікроскопа МБС-10, виготовлення та вивчення графічних та пластичних реконструкційних моделей, iн'єкцiї судин з наступним просвiтленням або рентгенографією, рентгенологічний метод, стереофотографування, статистичної обробки цифрових даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнені та доповнені дані літератури стосовно джерел та часу закладки компонентів кульшового суглоба, особливостей становлення їх топографії протягом пренатального періоду онтогенезу та в новонароджених людини. Вперше за допомогою морфологічних методів дослідження вивчено морфогенез і хронологічну послідовність формоутворення кульшового суглоба людини протягом всього пренатального перiоду онтогенезу. Встановлений час закладки скелетогенних зачаткiв нижньої кiнцiвки, суглобової капсули, внутрішньосуглобових структур, зв'язкового апарату, синовiальних сумок. Визначено особливостi їх будови та корелятивний зв'язок з розвитком нервово-м'язового апарату. Дослiдженi особливостi кровопостачання та іннервації кульшового суглоба. Виявленi морфологiчнi передумови розвитку деяких вроджених вад кульшового суглоба. Виділені критичнi перiоди розвитку в становленнi та формуваннi структурних компонентів кульшового суглоба людини.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослiдження являють собою теоретичний iнтерес i мають суттеве прикладне значення, оскільки полегшують розумiння патогенезу й особливості перебігу ряду захворювань, якi трапляються в постнатальному перiодi, сприяють з'ясуванню причин i встановленню часу i механiзмiв можливого виникнення деяких аномалiй кульшового суглоба.

Данi про особливостi будови, форми, положення i топографо-анатомiчне взаємовідношення елементiв дiлянки кульшового суглоба на рiзних стадiях пренатального онтогенезу та у новонароджених можуть бути використані в навчальному процесi на кафедрах анатомiї людини, топографiчної анатомiї і оперативної хiрургiї, гiстологiї з ембріологiєю, дитячої травматології та ортопедії, написанні посібників, монографій.

Одержані дані є теоретичною основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.

У рамках Національної програми “Планування сім'ї”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.95р., № 736 та Національної програми “Діти України”, затвердженої Указом Президента України 18.01.96р., № 63/96, результати дослідження можуть бути застосовані в лабораторіях скринінгу ембріонального матеріалу, оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності плода, пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку та їх корекції в неонатології, травматології та ортопедії.

Результати дослідження можуть бути враховані при написанні посібників, атласів і монографій з ембріології, нормальної і клінічної анатомії, дитячої травматології та ортопедії.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес і науково-дослідну роботу на кафедрах анатомії людини, топографічної анатомії і оперативної хірургії, травматології та ортопедії Буковинської державної медичної академії, на кафедрах анатомії людини Тернопільської та Івано-Франківської державних медичних академій, а також використовуються у науково-дослідній роботі лабораторії морфологічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (м. Чернівці).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Самостійно проаналізована наукова література й обґрунтована ідея, визначена тема і складені план та робоча програма дослідження, зібраний трупний матеріал, виконано морфологічні дослідження на 150 зародках, передплодах, плодах і новонароджених людини. Проведено статистичну обробку, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлено роботу. Висновки і практичні рекомендації сформульовано сумісно з науковим керівником. У 2-х наукових працях, опублікованих у співавторстві та деклараційному патенті на винахід, використано особистий науковий матеріал, який отриманий у процесі досліджень, а також літературного огляду. Висновки та узагальнення сформульовані із співавторами. У тій частині актів впровадження, що стосується наукової новизни, використано матеріал автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1999-2002); на засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (Чернівці, 1999-2001); на засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства травматологів та ортопедів (Чернівці, 1999-2002); науковій конференції “Актуальні питання морфогенезу” присвяченої 60-річчю з дня народження проф. В.І. Проняєва (Чернівці, 2001); на VI з'їзді всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, у тому числі 3 у фахових виданнях, рекомендованих ВАКом України та отримано деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена державною мовою на 179 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, рекомендацій щодо наукового і практичного використання здобутих результатів, списку використаної літератури та додатків. Робота ілюстрована 70 рисунками, із них: 46 мікро- та 16 макрофотографій, 8 діаграм і 4 таблицями. Основний зміст дисертації займає 117 сторінок, ілюстрації, таблиці та діаграми - 19 сторінок, список джерел літератури - 25 і додатки - 18 сторінок. Список літератури містить 231 джерело, з них 159 вітчизняних і 72 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для дослідження стали 150 трупів зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини. Об'єкти дослідження одержували з гінекологічних та акушерських відділень пологових будинків м. Чернівці, самостійно виготовляли серії гістологічних препаратів, а також використовували серії гістологічних зрізів із музею кафедри анатомії людини Буковинської державної медичної академії. Вік об'єктів дослідження визначали за таблицями А.Г. Кнорре (1959), Б.М. Петтена (1959), Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова (1969), А.І. Брусиловського, Л.С. Георгієвської (1985) на підставі вимірювань тім'яно-куприкової (ТКД) та тім'яно-п'яткової довжини (ТПД). Зародків і передплодів перших двох місяців вимірювали за рекомендацією Б. Ромейса (1953) після одноденної фіксації у 5-6% -номурозчині нейтрального формаліну. Це дозволило фіксувати їх форму, а також уникнути небажаних огріхів при встановленні віку об'єктів. Виміри плодів 4-9 місяців та новонароджених виконувались перед фіксацією. Об'єкти дослідження фіксували у 10-12%-ному розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнів, після чого їх переносили у 3-5% -ний розчин формальдегіду, де вони і зберігались.

Виходячи з поставлених задач, дослідження здійснено комплексом сучасних методів - виготовлення та вивчення серійних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, макро-мікроскопії із звичайним та тонким препаруванням під контролем мікроскопа МБС-10, ін'єкції судин з наступним їх просвітленням та рентгенографією, виготовлення пластичних реконструкційних моделей, статистичної обробки цифрових даних.

На фіксованих трупах плодів та новонароджених вивчали структури кульшового суглоба. На серединних сагітальних, фронтальних та горизонтальних зрізах вивчали досліджувану ділянку, особливості топографії окремих її структур, проводили їх морфометрію. У необхідних випадках препарування виконували пошарово із замальовуванням та фотографуванням. Деякі макропрепарати фотографували способом стереофотозйомки.

Для більшої наглядності в окремих випадках перед препаруванням порожнину кульшового суглоба заповнювали масами, що тверднуть (віск, парафін, желатин), після чого визначали розміри, форму та об'єм порожнини кульшового суглоба.

Для вивчення артеріальних судин, які проходять у ділянці кульшового суглоба, використовувався метод ін'єкції з наступним просвітленням або рентгенографією. У першому випадку як контрастна маса використовувалася маса Герота, краплак, кіновар. Фарби готувалися на хлороформі і вводились через черевну аорту після попередньої перев'язки вище місця ін'єкції. Спочатку вводилася рідка маса для заповнення дрібних судин, а потім більш густа, що надавало можливість рівномірно заповнювати як дрібні, так і великі судини. Надалі об'єкт фіксувався в 10% -ному розчині формаліну протягом 3-7 днів. Після цього препарати відбілювалися в 3%-ному розчині перекису водню, промивалися, проводилися через батарею спиртів у напрямку збільшення міцності, просвітлювалися в метиловому ефірі саліцилової кислоти. Далі виконувалися гістологічні зрізи, які вивчалися за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-10. У деяких випадках просвітлення проводилося в гліцерині.

Для ін'єкції з наступною рентгенографією використовували фарби - сурик, свинцеві білила як рентгенконтрастні маси. Ін'єкційна маса готувалася таким чином: фарба розтиралася в ступці з невеликою кількістю скипидару з поступовим розведенням її до отримання необхідної консистенції і вводилася описаним вище способом. Після наливки препарати фіксувалися протягом кількох діб, потім проводилася стереорентгенографія у модифікації Г.Г. Фішера, перевагою якої є можливість об'ємного вивчення судин.

Залежно від величини зафіксовані зародки і передплоди промивали проточною водою протягом 1-3 діб. Передплоди, починаючи з 18,0 мм ТКД і більше піддавали попередній декальцинації, для чого їх занурювали у 7%-ний розчин азотної кислоти і витримували 1-3 доби. Щоб уникнути набряку сполучної тканини, препарати клали на 24 години у 5% -ний розчин сірчанокислого натрію.

Зневоднення препаратів здійснювали шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації, починаючи з 30 градусів і до абсолютного спирту включно. Термін перебування у спиртах від 24 до 48 годин. Заливання препаратів у парафін проводилося за загальноприйнятою методикою. Які проміжне середовища між абсолютним спиртом та парафіном використовували хлороформ. З парафінових блоків готувались серії гістологічних зрізів товщиною 5-20 мкм. Різання препаратів проводили в одній з трьох площин - фронтальній, горизонтальній чи сагітальній, що давало можливість чіткіше уявити будову окремих структур та їх взаємовідношення. До проведення через батарею спиртів препарати тотально фарбувалися борним карміном, а після приготування гістологічних зрізів на предметному склі дофарбовувалися гематоксилін-еозином, ліонською синькою, пікрофуксином, за методами Ван-Гізона та Більшовського-Гроса. Після покриття зрізів канадським бальзамом препарати вивчали під мікроскопом. Вимірювання структур проводили окуляр-мікрометром та мікрометричною лінійкою.

З метою вивчення форми і типу будови, взаємовідношення елементів ділянки кульшового суглоба на ранніх стадіях розвитку ми використали метод пластичної реконструкції, який дозволяє вивчити і дослідити утворення в тримірному об'ємному зображенні. Пластичні реконструкційні моделі з воску виготовляли за методом С.Н.Лебедкина в модифікації Н.Г.Туркевича (1967).

Для отримання орієнтовної уяви про форму і взаємовідношення кульшового суглоба з навколишніми структурами, був використаний також метод графічної реконструкції Н.Ф.Кащенко і С.І.Лебедкіна (1970).

Варіаційно-статистична обробка цифрових даних виконана на електронній обчислювальній машині за допомогою програми “Microsoft Exсel 2000”. Критерій вірогідності становив P95%.

Результати дослідження та їх обговорення. Кульшова западина і проксимальний кінець стегна у зародків, передплодів і ранніх плодів. Формування скелета на ранніх стадіях онтогенезу відбувається із скупчень ущільненої мезенхіми. Вперше зони ущільнення мезенхіми вдається виявити біля основи і в центрі зачатків кінцівки в зародків 7,0-8,0 мм ТКД (5 тижнів). Вони мають нечітко відмежовані контури.

Надалі в зародків 10,5-12,0 мм (5,5 тижня) цей процес у центрі ущільнення мезенхіми уповільнюється і в 6-тижневих зародків виявляються ділянки прохондральної тканини.

У зародків 13,5-15 мм ТКД (6,5 тижня) зачатки тазової і стегнової кісток побудовані з незрілої прохондральної тканини.

Крило зачатка клубової кістки розташовується під кутом 20-23^О до горизонтальної площини і наче нависає над різко сплощеною кульшовою западиною.

Остання не має чітко виражених контурів. Діаметр її дорівнює 440-487 мкм, максимальна глибина - 80-110 мкм. Площина входу кульшової западини розташована під кутом 10^О до сагітальної і 17^О - до фронтальної площини.

Зачаток головки стегнової кістки має вигляд неправильного сфероїда і безпосередньо переходить у тіло кістки. Великий вертлюг й інші анатомічні деталі ще не виражені. Кут інклінації дорівнює 145-150^О , а кут деклінації - негативний (10 - 15^О ).

У передплодів 16,0-19,5 мм (7 тижнів) зачаток тазової кістки побудований з прохондральної тканини. Крило клубової кістки зберігає форму овала, витягнутого в дорсовентральному напрямку. На цій стадії розвитку з'явився вигин у зачатках лобкової і сідничної кісток, але затульний отвір ще не сформований.

Кульшова западина добре виражена. Діаметр її сягає 720 мкм. Найбільш глибока частина 110 мкм відповідає задньо-верхньому квадранту.

У зародків 17,0-20,0 мм ТКД головка стегнової кістки має форму сфероїда, злегка витягнутого в краніокаудальному напрямку. Діаметр її сягає 720 мкм. У цей час починається формування шийки стегна і зачатків великого вертлюга. Шийково-діафізарний кут дорівнює 135-145^О, кут деклінації продовжує залишатися негативним і дорівнює - 7^О. Cтупінь зрілості прохондральної тканини в різних ділянках стегнової кістки неоднаковий, найбільш диференційована вона в межах центра головки.

У передплодів 28,0-31,0 мм (8 тижнів) у центрі зачатків клубової кістки намічаються процеси окостеніння, у той час як зона з'єднання зачатків лобкової і сідничної кісток, яка обмежує затульний отвір, побудована із незрілої прохондральної тканини.

Кульшова западина майже повністю охоплює головку стегнової кістки. У зоні її передньо-нижнього квадранта сформувалася вирізка, заповнена незрілою сполучної тканиною. Діаметр кульшової западини дорівнює 1100-1250 мкм, глибина 730-735 мкм. Площина входу в кульшову западину розміщується по відношенню до фронтальної площини під кутом 15-20^О, до сагітальної - 14-18^О.

У передплодів 26,0-30,0 мм ТКД у діафізарному відділі стегнової кістки намічається процес окостеніння. Проксимальний кінець її побудований із хрящової тканини. Головка стегнової кістки має сферичну форму і на 3/4 охоплена кульшовою западиною. Діаметр її дорівнює 800-960 мкм. Великий вертлюг злегка вигнутий до середини, малий - представлений незначним підвищенням і побудований із передхрящової тканини.

Шийка стегнової кістки укорочена, її краніокаудальний і дорсовентральний діаметри не перевищують 810- 830 мкм відповідно. Шийково-діафізарний кут дорівнює 136-140^О кут деклінації - + 2,+7^О.

У передплодів 36,0-41,0 мм ТКД (9 тижнів) зачаток клубової кістки має масивне крило, витягнуте в дорсовентральному напрямку. Воно сплющено і розташовується стосовно горизонтальної площини під кутом 15-18^О.

Тіло клубової кістки укорочене і без різкої межі переходить у зaчатки лобкової і сідничної кісток, що обмежують затульний отвір.

Кульшова западина має форму увігнутого сфероїда з діаметром 1,4-1,7 мм і охоплює головку стегнової кістки. У передньо-нижньому квадранті помітна вирізка, що продовжується у вигляді борозни до центру западини.

Площина входу в кульшову западину розташовується під кутом 15-18^О до сагітальної і 19-21^О до фронтальної площини.

Зачаток стегнової кістки має епіфізарний та звужений діафізарний відділи. На проксимальному кінці стегна намічається формування міжвертлюгового гребеня. Діаметр головки стегнової кістки дорівнює 1,3-1,4 мм, кут інклінації -136-138о, деклінації +8, +10^О.

У передплодів 48,0-52,0 мм ТКД (10 тижнів) відбувається інтенсивна перебудова хрящових зачатків тазової і стегнової кісток, що зумовлено процесами окостеніння.

Крила клубових кісток стають більш витягнутими в дорсовентральному напрямку і злегка розгорнуті латерально. У ділянці тіла клубової кістки намітилося звуження. Лобкова і сіднична кістки відносно масивні, обмежують затульний отвір.

Кульшова западина має форму увігнутого сфероїда. Діаметр її дорівнює 1,7-1,8 мм (передплоди 47,0- 48,0 мм) і 1,95-1,98 мм (у передплодів 50,0 мм). Глибина - 200 мкм (у передплодів 47,0 мм) і 1300 мкм (передплодів 49,0-50,0 мм ТКД). Площина входу в кульшову западину розташовується під кутом 17^О до сагітальної і 22^О до фронтальної площини. У передплодів 47,5-51,0 мм ТКД, як і вищеописаних проксимальний кінець стегнової кістки розширений. Головка має майже правильну сферичну форму. Добре виражені шийка стегна, великий і малий вертлюги, міжвертлюговий гребінь, який представлений хрящовою тканиною. Діаметр головки стегнової кістки досягає 1,5 мм (передплоди 48,0 мм) та 1,7 мм (передплоди 50,0 мм ТКД), кут інклінації дорівнює 137^О, деклінації - 16^О.

У передплодів 60,0-70,0 мм ТКД (11,5 тижня) як у тазовій, так і стегновій кістках наростають процеси окостеніння, збільшується кількість кровоносних судин у кісткових зачатках.

Діаметр кульшової западини коливається в межах 2,1-2,2 мм, глибина - 1,4-1,5 мм. Дно кульшової западини вистелено пухкою сполучною тканиною, пронизаною судинним сплетенням. Основні судинні магістралі проникають у ямку через вирізку кульшової западини.

Проксимальний кінець стегнової кістки має хрящову будову. Головка стегна має майже сферичну форму і на третину знаходиться у кульшовій западині. Діаметр її дорівнює 1,7-1,8 мм. Шийка стегнової кістки різко укорочена. Великий вертлюг загострений біля вершини, має широку основу вигнутий до середини. Малий вертлюг представлений округлим підвищенням на широкій основі. Добре виражений міжвертлюговий гребінь, біля основи якого відмічається скупчення незрілої сполучної тканини.

Кульшова западина і проксимальний кінець стегна у плодів і новонароджених. У плодовому періоді розвитку в структурі тазової і стегнової кісток з'являються ознаки статевих розходжень. Що стосується абсолютного розміру діаметра кульшової западини, то до 9 місяців у дівчаток він більший, ніж у хлопчиків у середньому на 0,25-0,56 мм.

Обчислення коефіцієнта відповідності головки стегнової кістки кульшовій западині і наступний графічний аналіз отриманих результатів свідчать про те, що в II половині внутрішньоутробного розвитку у хлопчиків коефіцієнт співвідношення кульшової западини і головки стегна вище, ніж у дівчаток.

Результати спостережень свідчать про значну варіабельність абсолютних величин кутів деклінації стегнової кістки у хлопчиків і дівчаток на різних стадіях пренатального розвитку (від 3^О до 53^О).

Дані статистичної обробки і графічний аналіз свідчать, що у хлопчиків і в дівчаток у процесі внутрішньоутробного розвитку спостерігається тенденція до збільшення середніх величин кутів деклінації. Найбільш інтенсивне наростання величини кута деклінації відмічається у хлопчиків і в дівчаток на стадіях від 4,5 до 6 місяців, при цьому майже впродовж всієї 2-ї половини внутрішньоутробного розвитку величина деклінації стегнової дівчаток в середньому на 4-7^О переважає кут деклінації стегнової кістки хлопчиків.

Найбільш суттєво ця різниця виявляється у недоношених дітей і новонарод-жених. На даних стадіях онтогенезу кут деклінації стегнової кістки хлопчиків у середньому - справа 26,5^О і зліва 24,7^О, у дівчаток відповідно - 33,2^О і 32,3^О.

Шийково-діафізарний кут також змінюється протягом всього пренатального онтогенезу. Відмічена у зародків і передплодів тенденція до зниження величини шийково-діафізарного кута зберігається і в другій половині внутрішньоутробного розвитку.

Величина кута інклінації у новонароджених хлопчиків у середньому дорівнює справа 134^О, зліва - 132^О, у дівчаток відповідно - 132,8^О і 134,0^О. Таким чином, суттєвої різниці в розмірах шийко-діафізарного кута у хлопчиків і дівчаток не спостерігається.

У плодовому періоді розвитку виявляються варіанти будови кульшового суглоба. Привертає увагу той факт, що число варіантів будови описаних відділів збільшується з віком. Так, у плодів чоловічої і жіночої статі 4-5 місяців в більшості випадків (82%) переважає сферична форма головки і кульшової западини. В 19% випадків відмічались різноманітні перехідні форми від сферичної - до еліпсоподібної. У більш пізні строки у хлопчиків кульшова западина і головка стегна, наближається до сфероїда, трапляється справа в 35%, зліва - у 36%.

У 44 % справа і 43% зліва кульшова западина і головка стегнової кістки за формою наближаються до сфероїда справа в 32%, зліва - в 54%. В інших випадках (17% і 16%) кульшова западина і головка стегна мають перехідну форму.

На початку плодового періоду онтогенезу жирова подушка на дні кульшової западини майже не виражена. І лише у 5-6 - місячних плодів вона займає значну частину дна кульшової западини. Найбільш вираженим прошарок жирової тканини на дні кульшової западини спостерігається при диспластичних суглобах. На нашому матеріалі жирова подушка на дні кульшової западини в 30% мали овальну форму з фестончатими крами. В 56% випадків жировий прошарок мав форму неправильного овалу з випинаннями в зону передньо-верхнього і передньо-нижнього квадрантів. Як правило, жировий прошарок заповнює ямку кульшової западини і продовжується в зону вирізки.

Вирізка кульшової западини у плодів 6-7 місяців та недоношених дітей і новонароджених може розміщуватися на межі переднього і нижнього сегментів (72%) або в зоні нижнього сегмента (28%) краю кульшової западини.

Як у хлопчиків, так і дівчаток впродовж всього плодового періоду розвитку шийка стегна різко укорочена. У 4-5- місячних плодів вона має, як правило, циліндричну форму. У подальшому дещо сплющується в передньо-задньому напрямку і на поперечному зрізі має форму витягнутого овалу. Великий вертлюг у плодів даної стадії розвитку загострений біля вершини і злегка вигнутий до середини. У більш пізні строки й у новонароджених трапляються різні варіанти будови великого вертлюга, а саме:

а) має широку основу та закруглену вершину (22%);

б) злегка вигнутий до середини і найбільш висока частина вертлюга зміщена дорсально (39%);

в) найбільш висока частина вертлюга зміщена вентрально (28%);

г) перехідні форми (11%).

Малий вертлюг представлений округлим підвищенням на широкій основі. Інколи (2,3%) у новонароджених і недоношених дітей він набуває конусоподібної форми.

Всі перераховані компоненти визначають стабільність кульшового суглоба. Однак вона залежить також від положення кінцівки.

У зародків людини 7,0 - 9,0 мм ТКД в закладці кінцівки спостерігається наявність однорідної мезенхіми з ділянками ущільнення біля основи і ектодермального валика. Порівняно швидко ( 6 - й тиждень) у закладці кінцівки починається формування скелетогенної і міогенної мезенхіми.

В міру розгалуження нервів помічається розділення міогенної мезенхіми на ділянки ущільнення і розрідження відповідно основним м'язовим групам. При цьому відмічається нерівномірність формування окремих м'язів.

У людини з м'язів пояса нижньої кінцівки найбільш рано (зародки 15,0 - 17,0 мм ТКД) починають формуватися великий поперековий м'яз, а потім м'язовий масив, який відповідає групі згиначів і розгиначів стегна, пізніше розвиваються короткі м'язи в ділянці кульшового суглоба. Однак уже на 9-му тижні онтогенезу (32,0 - 36,0 мм ТКД) можна виявити майже усі м'язи, які беруть участь у руховій функції кульшового суглоба.

Природно, що кожний м'яз має свої особливості в процесі пренатального розвитку. Водночас чітко проявляються загальні закономірності, характерні для всіх м'язів.

У зародковому періоді (7,0-15,0 мм ТКД) відбувається формування сомітів, наростання маси мезенхіми кінцівок, групування її біля основних нервових стовбурів. Виявляються міобласти. Вони починають розміщуватися своїми довгими осями паралельно одна одній.

Суттеві зрушення у формуванні м'язів проходять у передплодовий період (8-9 тижнів). Збільшується кількість м'язових волокон. Проходить відмежування груп м'язів. З'являються ознаки їх функціонування. Формуються нервово-м'язові зв'язки. Що стосується структури самого м'язового волокна, то в цей період у ньому ще не має чіткої поперечносмугастості.

До кінця передплодового періоду (передплоди 70,0-80,0 мм ТКД) у м'язових волокнах намічається формування поперечносмугастості.

У плодів у закладках сухожилків з'являються скупчення фібробластів, добре виражена волокниста структура. Межа між сухожильним і м'язовим відділами не виявляється.

У плодовому періоді поряд з диференціюванням м'язових волокон проходить розвиток усіх елементів, які формують м'яз як орган.

Закладка сполучного остова м'язів тазового пояса з'являється у передплодів 32,0-39,0 мм ТКД. На даній стадії розвитку між окремими м'язами тазового пояса, які формуються, трапляються значні ділянки пухкої мезенхіми.

Найбільш інтенсивне формування міжм'язових фасціальних пластинок починається з кінця передплодового періоду, коли з'являються ознаки скорочення м'язових волокон.

У другій половині внутрішньоутробного розвитку наростає число судинних і нервових гілок, які вростають у м'яз. Таким чином, на момент народження м'язи тазового пояса і стегна мають чітко виражену поперечносмугастість, відносно складний сполучнотканинний остов та густу капілярну сітку, добре розвинуті нервово-м'язові веретена. Однак розвиток м'язів до моменту народження не завершується.

Порівняльний аналіз розвитку кульшового суглоба, м'язів тазового пояса і стегна дозволяє вважати, що з'єднання в межах таза і прилеглі їх м'язи складають єдиний комплекс протягом всього пренатального морфогенезу.

У плодів і новонароджених у нормі м'язовий апарат зміцнює суглоб, однак при фіксації кінцівки в положенні розгинання і приведення складаються умови для м'язової тяги в краніальному напрямку, що сприяє зміщенню головки стегна при “так званих нестабільних” суглобах.

Формування судинної системи кульшового суглоба у процесі пренатального розвитку. Судинна сітка кульшового суглоба формується досить рано і послідовно проходить наступні стадії:

1) судинних лакун із внутрішньомезенхімними щілинами (4,5- 6,0 тижня). Головною магістраллю зачатків нижньої кінцівки в зародків до 6 тижнів є центральна артерія кінцівки;

2) вростання судин у суглоб і формування первинної сітки (7-10 тижнів). На даних стадіях головними магістралями стають стегнова і затульна артерії. Судинні лакуни і внутрішньомезенхімні щілини в цей час редукуються;

3) подальшого ускладнення і наростання сітки судинного русла (11-40 тижнів). На цих стадіях формується різноманітна сітка в складових елементах кульшового суглоба.

Інтенсивний розвиток судинної системи суглоба відбувається в період рухової активності плода.

Капсула суглоба в недоношених дітей і новонароджених одержує гілки від основного стовбура стегнової артерії (32%), від присередньої огинальної артерії стегна (91%), бічної огинальної артерії стегна (86%), затульної артерії (88%), верхньої сідничної артерії (45%), нижньої сідничної артерії (46%) і соромітної артерії (4,2%).

Рівень і місце вростання цих артерій схильні до значних індивідуальних коливань. Найбільш часто судини, що беруть участь у кровопостачанні капсули, підходять до останньої з передньоприсередньої і задньобічної її поверхонь.

Вростаючі в капсулу артерії і супроводжуючі їх вени формують біля основи шийки стегна судинне кільце. Аналогічне утворення спостерігалося і на більш пізніх стадіях постнатального онтогенезу. Можливо, воно сприяє рівномірному надходженню крові в суглоб.

У недоношених і новонароджених дітей основними джерелами кровопостачання проксимального кінця стегна є присередня і бічна огинальна артерія стегна.

Найбільш постійними є нижні артерії шийки і головки, що беруть початок від глибокої гілки присередньої огинальної артерії стегна (75%). Нерідко (68 %) трапляються також верхні артерії шийки і головки стегна, що йдуть від бічної огинальної артерії стегна.

Перераховані артерії шийки і головки стегна вростають у речовину хряща і тут, деревоподібно розгалужуючись, формують мережу анастомозів у центрі головки стегна. У жодному випадку ми не зустрічали анастомозування артерій проксимального і діафізарного відділів стегнової кістки.

Крім описаних артерій, значна участь у кровопостачанні проксимального кінця стегна приймають глибокі гілки затульної артерії і міжм'язові гілки із системи стегнової сідничних артерій.

У 5% спостережень у судинній сітці проксимального відділу стегна домінували гілки внутрішньої затульної артерії. У 5,7% участь у кровопостачанні головки і шийки стегна брали гілки, які відходили від основного стовбура стегнової артерії.

Надзвичайно важливим джерелом кровопостачання зони кульшової западини, жирової подушки є кульшовозападинна артерія, яка у 80% випадків була гілкою затульної артерії, у 15% джерелом кульшовозападинної артерії була присередня огинальна артерія стегна і у 2% у формуванні названої артерії брали участь затульна і присередня огинальна артерія стегна.

У плодів і новонароджених кульшова артерія і вена є відносно великими магістралями. Гілки їх формують густу сітку в м'яких тканинах дна кульшової западини і анастомозують із внутрішньоорганними судинами клубової, лобкової і сідничної кісток.

Кульшова артерія є також основним джерелом кровопостачання зв'язки головки стегна.

Результати дослідженні дозволяють у процесі пренатального онтогенезу в іннервації кульшового суглоба виділити декілька стадій становлення його нервів.

I стадія (від 4 до 6 тижнів) - невротизації кінцівки. Вростання нервів у зачаток кінцівки збігається за часом із процесами посиленого органогенезу елементів кінцівки. Можливо, на даних стадіях нерви роблять індукований вплив на процеси морфогенезу елементів зачатка кінцівки .

II стадія (від 7 до 10 тижнів) - первинної невротизації кульшового суглоба.

У цей період відбувається формування суглобової порожнини й елементів кульшового суглоба. Ця стадія збігається також з часом появи примітивних рухових реакцій зародка.

ІІІ стадія (від 10 до 19 тижнів) - формування первинного нервового сплетення і вільних нервових закінчень. Цей період збігається з наростанням рухової активності плода й інтенсивних процесів гістогенезу елементів кульшового суглоба.

IV стадія (від 20 до 28 тижнів) - формування інкапсульованих нервових закінчень і подальшого ускладнення вільних кінцевих нервових структур.

На даній стадії у плода формується більш складна рухова реакція, що виявляється в періодичному згинанні-розгинанні кінцівок і голови, що сприяє розвитку пропріоцептивної функції.

Потрібно також зазначити, що саме в цей період ускладнюються структури основних нервових магістралей і починаються процеси мієлінізації.

V стадія (29-40 тижнів) - подальшого удосконалення іннерваційного апарата і формування рецепторних полів.

У цей час значно ускладнюється рухова реакція плода. Готується перехід до нового етапу онтогенезу, що і визначає структуру іннерваційного апарата кульшового суглоба недоношених, дітей і новонароджених.

В іннервації кульшового суглоба плодів і новонароджених беруть участь сідничний і стегновий нерви - у 100%, затульний - у 82,3%, верхній сідничний - у 68%, нижній сідничний - у 6%.

Передня поверхня суглоба іннервується, як правило, 2-3 гілочками стегнового нерва. У деяких випадках ближче до передньої поверхні розташовуються 1-2 гілочки затульного нерва.

Присередня поверхня суглоба іннервується гілками затульного нерва, а іноді також стегнового і сідничного.

Задня поверхня в усіх випадках іннервується за рахунок гілок сідничного нерва. До 45 суглобів підходили гілочки, що відгалужувались від верхньо-медіальної поверхні стовбура сідничного нерва, а до 15 суглобів - від верхньо-латеральної поверхні (малогомілкова порція).

В іннервації латеральної поверхні кульшового суглоба беруть участь гілки верхнього сідничного (1-2 гілочки), та стегнового (1-2 гілочки) нервів.

Нервові стовбурці діаметром 0,1-0,2 мм вступають у фіброзний шар сумки суглоба під гострим кутом і тут розділяються на більш дрібні гілки, які направляються, в основному, по ходу волокнистих структур капсули. Нерви тісно зв'язані із судинними утвореннями, формують порівняно складне судинно-нервове сплетення. Незважаючи на відносну складність іннерваційного апарата кульшового суглоба, у недоношених дітей і новонароджених формування його далеке від завершення.



ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі, окрім теоретичного узагальнення наводиться нове вирішення актуальної задачі щодо розвитку і становлення топографії кульшового суглоба, що виявляється в комплексному вивченні особливостей його закладки та динаміки становлення топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу та в новонароджених.

2. Формування кульшового суглоба починається в зародковий період - з кінця 5-го тижня (9,0-10,0 мм ТКД) внутрішньоутробного розвитку; поява прохондральних зачатків тазової і стегнової кісток збігається за часом із вростанням нервів у зачатки кінцівки.

3. Кульшовий суглоб у своєму становленні та пренатальному розвитку проходить три стадії, характерні для філогенезу суглобів: від синартрозу (6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку) через геміартроз (7-й тиждень) до діартрозу (8-й тиждень внутрішньоутробного розвитку).

4. Найбільш інтенсивно процеси морфогенезу кульшового суглоба проходять у передплодовий період - від 7-го до 9-го тижнів. У цей період (передплоди 24,0 - 28,0 мм ТКД) формуються основні анатомічні компоненти суглоба: суглобові поверхні, суглобова капсула і суглобова щілина. Внутрішньокапсульні зв'язки за часом розвитку передують позакапсульним. На 7-му тижні починається процес невротизації суглоба, з'являються ознаки кровопостачання його з басейну стегнової артерії.

5. Розвиток кульшового суглоба продовжується у плодовому періоді і не завершується на момент народження. У плодів, починаючи з 4 місяців, чітко виявляються статеві відмінності і варіанти будови елементів кульшового суглоба. В усіх випадках як у хлопчиків, так і в дівчаток відзначається чергування інтенсивності росту головки стегна і кульшової западини справа і зліва.

6. Формування суглоба тісно пов'язано з розвитком м'язової системи, судинної сітки суглоба, іннерваційного апарата. Рухова активність у процесі пренатального і раннього постнатального онтогенезу дитини необхідна для правильного формування суглоба.

7. У новонароджених хлопчиків коефіцієнт відповідності головки стегна і кульшової западини вище, ніж у дівчаток (0,67 > 0,65). Незалежно від статі цей коефіцієнт у правому суглобі більше, ніж у лівому.

8. Впродовж II половини внутрішньоутробного розвитку розмір кута деклінації стегнової кістки у дівчаток у середньому на 1-7^О більше, ніж у хлопчиків.

9. Збільшення ядра окостеніння клубової кістки до 6 місяців внутрішньоутробного розвитку у хлопчиків відбувається з меншою інтенсивністю, ніж у дівчаток. Надалі це співвідношення змінюється на користь хлопчиків.

...