Вікові особливості будови серпа великого мозку людини

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 611.819.5:616.8-089

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СЕРПА

ВЕЛИКОГО МОЗКУ ЛЮДИНИ

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Коржан Вікторія Аркадіївна

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії Луганського державного медичного університету МОЗ України.

Науковий керівник: Заслужений працівник народної освіти України, доктор медичних наук, професор ВОВК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри опертивної хірургії і топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор БУРИХ МИХАЙЛО ПРОКОПОВИЧ, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії;

доктор медичних наук, професор ТОПОРОВ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, Харківська державна медична академія післядипломної освіти, кафедра загальної хірургії, топографічної анатомії та опертивної хірургії.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра оперативної хірургії і топографічної анатомії МОЗ України (м. Київ).

Захист відбудеться "26" вересня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 64.600.03. при Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків-22, пр. Правди, 12).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, пр. Леніна,4).

Автореферат розісланий "23" серпня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Терещенко А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серп великого мозку (СВМ) є найбільш великим утворенням похідних твердої мозкової оболони (ТМО), що виконує розмежувальну, захисну, опорно-статичну, розподільно - колатеральну функції (Л.І. Смірнов, 1935, G.F. Rowbotham, 1965). Відомо, що серп великого мозку бере безпосередню участь в утворенні стінок верхнього та нижнього сагітальних синусів, прямого синуса та синусного стоку. Виходячи з анатомічного розташування, СВМ є місцем міжсинусних анастомотичних зв'язків (К.Д. Балясов, 1950, Л.М. Личковський, 1959, Б.М. Нікіфоров, 1961, В.А. Вотінцев, 1964, Ю.М. Вовк, 1971, 2000, 2001).

У немовлят і дітей раннього дитячого віку ТМО є остеогенним шаром для зростаючих кісток черепа, особливо в зоні розташування тім'ячок (А.І Зайченко, 1965, В.І. Валькер, 1959).

ТМО бере участь у регуляції внутрішньочерепного тиску за рахунок своєї еластичності та наявності розвиненого іннерваційного апарату, що сприймає коливальні рухи спинномозкової рідини на стінки синусів ТМО, що приводить до зміни їхньої напруги (Г.Ф. Іванов, 1958, Y. Moskolenko, 1980, D. Butler, 1991, V.M. Frymann, 1998, V.P. Hanten, 1998).

ТМО містить велику кількість нервових закінчень, особливо багато рецепторів у стінках синусного стоку, верхнього сагітального синуса та поперечних синусах, дратування яких приводить до важких порушень мозкового кровобігу (Д.А. Кедров, А.І. Науменко, 1954, Т.В. Вітренко, 1956, Б.З. Перлін, 1958, Г.А. Константтіновський, 1958, Д.А. Сігалевич, 1958, О.Н. Байштрук, 1960, В.А. Єгорова, 1965, В.В. Анісімова - Александрова, 1962, Д.Б Беков, 1964, О.П. Большаков, М.А. Среселі, 1977). Тришарове розташування судин ТМО дозволяє пояснити її резорбційну функцію й особливу роль зовнішньої та внутрішньої капілярних мереж (М.Я. Сельцовська, 1951, Н.Л. Васін, 1961, В.А. Вотінцев, 1964, Ю.М. Вовк, 1977).

ТМО та її відростки мають регенеративні властивості за рахунок ендотелію внутрішнього листка і тому є адекватним матеріалом для закриття її дефектів (М.Н. Бурденко, 1922, Б.Г. Єгоров, 1927, Д.О. Ткаченко, 1971, Ю.М. Вовк, 1991, О.П. Коваленко, 2000).

Під час операцій на головному мозку доводиться враховувати особливості локалізації, напрямок, діаметр, анастомозування судин і синусів ТМО та шляхи колатерального кровобігу (Н.В. Ізмайлов, 1953, Б.А. Довго-Сабуров, 1956, Л.М. Личковський, 1957, Т.В. Золотарьова, Г.М. Топоров, 1968, Д.Б. Беков, С.С. Михайлов, 1978).

За даними E.G. Figueiredo (1999), менінгеоми найчастіше локалізуються в парасагітальній ділянці з проростанням у серп великого мозку, верхній сагітальний та нижній сагітальні синуси, прямий синус та кістки черепа. Усе це визначає труднощі та складність їхнього оперативного лікування, що обумовлено своєрідністю кровопостачання та венозного відтоку в області розташування пухлини. Повільний ріст менінгеом створює умови для розвитку компенсаційної функції мозку, а також призводить до порушення кровотоку та розвитку колатералей (А.П. Ромаданов, А.А. Зозуля, 1994).

Сучасне ангіографічне дослідження забезпечує достатньо високий рівень діагностики менінгеом, які ростуть з серпа великого мозку (Ю.А. Зозуля, В.Г. Черненков, 1998).

Анатомічні особливості різних відділів СВМ, верхнього та нижнього сагітальних синусів мають велике значення для вибору хірургічного доступу до пухлини. Особливо небезпечними є синусні кровотечі при формуванні кісткових клаптиків і рефлекторному зниженні тиску в наслідок дратування великої кількості нервових закінчень у стінках венозних колекторів (Ю.И. Копяковський, 1979).

Однак для виконання таких операцій необхідні додаткові відомості про макро- та мікроструктуру СВМ, його судинно - нервових утворень і навколишніх синусах ТМО.

Метою наукового дослідження є вивчення вікових та індивідуальних особливостей будови СВМ та його судинної системи задля обгрунтування і розробки способів розшарування та пластики верхнього сагіталього синуса та прямого синуса.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана відповідно плану наукових досліджень Луганського державного медичного універсітету та є складовою частиною науково - дослідницької теми кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії: "Морфологічні особливості, індивідуальна мінливість магістральних судин головного мозку та їх взаємовідношення з лікворопровідними шляхами", номер державної реєстрації № 0100U001030.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення вікових особливостей будови, індивідуальної анатомічної мінливості форми, розмірів і розташування серпа великого мозку твердої мозкової оболонки, його судинної мережі, стосовно обґрунтування та розробки способів розшарування та викроювання трансплантатів, раціональних способів пластики верхнього сагітального синуса та прямого синуса за рахунок тканини серпа великого мозку.

Задачі дослідження.

1. Встановити вікові відмінності СВМ, особливості анте- та постнатального росту його відділів.

2. Встановити діапазон розмірів, форми та положення СВМ у залежності від індивідуальної будови черепа.

3. Вивчити будову вен СВМ та їхній зв'язок з навколишніми синусами ТМО.

4. Вивчити гістотопографічні особливості стінок і відділів СВМ у віковому аспекті.

5. Анатомічно обґрунтувати раціональні способи розшарування та викроювання аутотрансплантатів з СВМ.

6. Експериментально розробити способи пластики синусів ТМО з тканини серпа великого мозку.

Об'єкт дослідження: морфо- та краніометрія, судинні утворення, гістологічна будова серпа великого мозку.

Предмет дослідження: вікова та індивідуальна мінливість СВМ

Методи дослідження: за допомогою краніо- та морфометрії встановили різноманітність форми та будови СВМ. Ін'єкція судинного русла відростка дозволила деталізувати венозний відтік від СВМ. Мікроскопічно визачили будову різних відділів та шарів СВМ.Усі цифрові дані обробляли за допомогою методу варіаційної статистики та кореляційного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлені морфологічні та краніотопографічні особливості будови СВМ у залежності від віку, статі, індивідуальної будови черепа. Визначено вікові особливості судинних утворень СВМ, взаємовідношення з верхнім та нижнім сагітальними синусами. Детально описана гістотопографія СВМ. Експериментально розроблені способи більш раціонального розшарування та викроювання трансплантатів з СВМ. Обґрунтовані та розроблені нові оперативні способи пластики синусів ТМО: "Двоклаптевий спосіб пластики прямого синуса”, патент № 42119 А від 15.11.01, бюл. № 10 “Спосіб пластики верхнього сагітального синуса”, патент № 41052 А від 15.08.01., бюл № 7, “Спосіб пластики прямого синуса”, патент № 43116 А від 15.11.01., бюл. № 10. У дослідженні запропоновані та впроваджені нові інструменти для реконструктивних операцій на ТМО та її похідних: "Хірургічний інструмент", патент № 43199 А від 15.11.01., бюл. № 10, "Пинцет для наложения швов на кожу головы", посвід. про рац. проп. № 3217 від 05.10.2000. Задля проведення необхідних вимірів та досліджень використовувалося "Измерительное устройство для пластинчатых препаратов" (посвід. про рац. проп. № 3206 від 21.06.2000), "Способ микрофотосъемки цифровым фотоаппаратом" (посвід. про рац. проп. № 3328 від 12.10.01.), "Устройство для микрофотосъемки цифровым фотоаппаратом" (посвід. про рац. проп. № 3329 від 12.10.01.).

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження розширюють морфологічні дані щодо СВМ, які існували до тепершнього часу. Встановлено вікові особливості та індівідуальна анатомічна мінливість форми та розмірів, краніотопографічні особливості різних відділів СВМ у заложнесті від статі та форми черепу людини, які необхідно враховувати при операціях на головному мозку.

Уперше анатомо - експериментально розроблені та морфологічно обґрунтовані способи пластики верхнього сагітального та прямого синусів тканинами серпа великого мозку з формуванням ізольованних трансплантатів та трансплантатів на "ножці", які мають П - подібну форму, розташовані в парасинусній ділянці та зберігають живлення і зв'язок з основною частиною СВМ. У процесі дослідження було запропоновано нові пристрії та спеціальні інструменти для покращення умов наукових досліджень та опертивних втручань на головному мозку.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційний пошук та аналіз літературних джерел, дослідження з вивчення вікових особливостей та індівідуальної анатомічної мінливості СВМ. Виконані макроскопічні, краніометрічні, гістологічні та експериментальні дослідження, статистичний аналіз результатів. Розроблено способи пластики верхнього сагітального та прямого синусів тканинами серпа великого мозку, запропоновано кілька нових хірургічних інструменів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені й обговорені на Міжнародному конгресі студентів і молодих учених "Клініко-морфологічні аспекти серцево-судинної системи" (Дніпропетровськ, 2000); на Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини" (Дніпропетровськ, 2001); на IV Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Санкт - Петербург, 2002); засіданні Луганського обласного суспільства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 друкованих праць, з них 9 - самостійно, у журналах зареєстрованих ВАК України; отримані патенти на 4 винаходи; впроваджено 4 раціоналізаторських пропозиції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методик дослідження, глав власних даних, висновків та списку літератури, що містить 230 джерел: 122 вітчизняних роботи та 108 - іноземних.

У роботі представлено 36 таблиць і 93 рисунка.

серп великий мозок аутотрансплантат

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал и методи дослідження. Робота виконана на препаратах СВМ, узятих від 20 плодів, 15 дітей (від немовлят до 16 років) і 107 дорослих у віці від 18 до 80 років. Для класифікації матеріалу використано вікову періодизацію онтогенезу людини, прийняту на VII загальносоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР у Москві (1965).

У дослідженні застосовувалися такі методики:

1. Краніометрія та морфометрія нативних препаратів з використанням власно створенних вимірювальних пристріїв, а також загальновідомих вимірювальних інструментів.

2. Ін'єкція судиннного русла серпа великого мозку.

3. Виготовлення корозійних препаратів судинного русла серпа великого мозку.

4. Гістологічне дослідження тканини СВМ з використанням методів фарбування гемотоксилін - еозіном, за ван Гізон (пікрофуксіном).

5. Анатомо - експериментальна розробка пластики дефектів стінок навколишніх синусів твердої мозкової оболони: верхнього сагітального синуса та прямого синуса.

6. Способи викроювання трансплантатів з тканини серпа великого мозку.

7. Варіаційно - статистичний аналіз морфометрічних данних.

8. Комп'ютерно - графічний аналіз отриманних данних.

Звичайно ін'єкція починалася з 3% розчину туші - желатини, а потім послідовно вводилися 5 і 10 % розчини. При цьому використовувалися різні пристосування, розроблені на кафедрі оперативної хірургії з топографічною анатомією: "Пристрій для обтурації поперечних синусів ТМО" (Вовк Ю.М., Дяченко О.П., посвід. про рац. проп. № 1679 від 26.11.84.), "Пристрій для заповнення судинної мережі анатомічних препаратів (Вовк Ю.М., Аронов Є.Г., патент № 30276 А від 15.06.01).

Ін'єкція судин СВМ звичайно здійснювалася ручним способом на цілих трупах плодів з введенням канюлі у верхню порожнисту вену. Техніка ін'єкції трупів дітей трохи відрізнялася, тому що найчастіше тверда мозкова оболона видалялася разом з головним мозком. Попередньо на зовнішню поверхню зводу оболони наносився герметизуючий шар з латексу та концентрованої оцетової кислоти. Канюля вводилася у верхній сагітальний синус в ділянці синусного стоку з подальшою фіксацією кисетним швом до тканини твердої мозкової оболони. У трупів дорослих людей ТМО відокремлювалася від головного мозку, та ін'єкція виконувалась на ізольованих препаратах.

Для проведення морфометрії СВМ використовувалися загальновідомі вимірювальні інструменти, а також власноручно створені вимірювальні пристрії. Отримані дані заносилися до протоколів дослідження, препарати змальовувалися, а також фотографувалися.

Гістологічні дослідження проведені на 50 препаратах СВМ із застосуванням фарбування за ван Гізон, гематоксілін - єозіном. При цьому виготовлялися серії гістопрепаратів переднього, середнього та заднього відділів СВМ, великих судинних утворень, слабких “вікон” і інших особливостей будови СВМ. Препарати вивчалися за допомогою мікроскопу МБИ - 6 і фотографувалися фотоапаратом "Зенит Е".

Експериментальні оперції виконані на ізольованих препаратах головного мозку з твердою мозковою оболоною у лабораторних умовах. Виконували пластику дефектів синусних стінок за допомогою аутотрансплантатів згідно запропонованим методикам.

За підсумками виконаної роботи був проведений варіаційно - статистичний аналіз з обчисленням статистичних показників з графічним зображенням. Було визначено середню арифметичну, дісперсію, середнє квадратичне відхилення, помилку оцінки середнього. Вирогідність, що оцінювали з використанням критерію Ст'юдента дорівнено до 0,95 або 95 % щодо рівня значності.

Результати дослідження та їх аналіз. На підставі проведеного дослідження встановлено, що СВМ є одним з найбільш складних утворень ТМО, що містить важливі судинні структури, які беруть участь у колатеральному кровотоці. Особливо важлива роль СВМ у формуванні венозних шляхів відтоку крові від головного мозку. Правий і лівий листки СВМ, розщеплюючись, беруть участь в утворенні верхнього та нижнього сагітальних синусів, прямого синуса. При настільки вираженій і постійній формі у виді серпа, нами виділені різноманіття форми та розмірів відростку.

Для СВМ характерні дві крайні форми будови: серповидно - вузька - у доліхоцефалів, серповидно - широка - у брахіцефалів. Перша крайня форма характеризується подовженим, вузьким та стоншеним переднім відділом, невеликою шириною по трьом третинам. Особливістю є значна перевага подовжніх розмірів з поступовим збільшенням ширини відростка зпереду дозаду. Довжина задньої основи перевищує довжину передньої.

Інша крайня форма СВМ, навпаки, характеризується розширенням та стовщенням на всьому протязі, і значним збільшенням усіх поперечних розмірів в передній, середній та задній третинах відростка. Довжина задньої основи незначно перевищує довжину передньої.

Між встановленими двома крайніми формами знаходиться значна кількість форм СВМ, а саме: з різко вузьким і зменшеним переднім відділом, коли площа пердньої третини відростка в декілька разів менше від її задньої третини; розширеним і стовщеним заднім відділом, коли колагенові волокна в задній третині відростка розташовані в чотири - п'ять шарів; рівномірно розширений з практично однаковою шириною на всьому протязі; стрічкоподібна з високим розташуванням нижнього краю, стрічкоподібна з низьким розташуванням нижнього краю та його зглаженністю.

Варіаційно - статистично доведено перевагу подовжніх розмірів СВМ у доліхоцефалів чоловічої та жіночої статі, а поперечних розмірів - у мезо- і брахіцефалів. Згідно з нашими даними ці показники розподілені таким чином: у плодів з доліхоцефалічною формою голови середня арифметична () загальної довжини СВМ дорівнює 8,62 см, у дітей цей показник дорівнює 17,4 см, у людей зрілого, літнього та старечого віків - 17,8 см. У плодів із брахіцефалічною формою голови =5,12 см, у дітей -12,3 см, у людей зрілого, літнього і старечого віків - 15,1 см.

Поперечні розміри, напроти, завжди більше у плодів, дітей і дорослих людей з брахі - та мезоцефалічною формою голови. Максимальні показники поперечних розмірів СВМ відзначені у плодів, дітей, і дорослих людей чоловічої статі з брахі - та мезоцефалічною формою голови.

Варіаційно - статистично доведено варіабельність ширини СБМ на рівні трьох третин. Середня арифметична ширини () СВМ у передній третині у плодів з доліхоцефалічною формою голови дорівнює 1,14 см, у середній третині 2,02 см, у задній третині 3,12 см, у дітей - у передній третині 2,0 см, у середній третині 2,9 см, у задній третині 3,6 см, у людей зрілого, літнього і старечого віків, відповідно, 2,06 см, 3,24 см, 3,85 см. Значення середньої арифметичної ширини СВМ у людей із брахіцефалічною формою голови: у плодів у передній третині 1,93 см, у середній третині 2,4 см, у задній третині 3,89 см, у дітей - у передній третині 2,4 см, у середній третині 3,9 см, у задній третині 4,8 см, у людей зрілого, літнього і старечого віків, відповідно, 3,16 см, 4,14 см, 5,59 см.

Уперше встановлені статистично вирогідні показники індивідуальної мінливості ширини СВМ щодо краніометрічних точок метопіон, брегми, ламбди та опістокраніон. Ширина СВМ на рівні цих точок переважає у людей з брахі - та мезоцефалічною формою голови. Ці нові відомості по краніотопографії СВМ мають особливе значення при операціях у парасагітальній ділянці: фальксотомії, пластиці верхнього сагітального та прямого синусів тканинами серпа великого мозку.

Згідно з нашими даними, СВМ має площу від 4,0 см2 - у плодів, до 80,0 см2 - у людей зрілого, літнього та старечого віків; у доліхоцефалів від 4,0 до 64,0 см2, у мезоцефалів від 9,0 до 72,0 см2, у брахіцефалів від 15,0 до 80,0 см2. У доліхоцефалів зрілого та літнього віків вона знаходиться в межах 44,0 - 64,0 см2, у мезоцефалів - 48,0 - 72,0 см2, у брахіцефалів - 53,0 - 80,0 см2; у людей старечого віку з доліхоцефалічною формою голови вона не перевищує 62,6 см2, з мезоцефалічною формою голови - 70,5 см2, з брахіцефалічною формою голови - 78,5 см2. Знання цих розмірів має значення при викроюванні аутотрансплантатів для закриття дефектів верхнього сагітального синуса, прямого синуса та ТМО.

Нами уперше встановлена вікова мінливість будови СВМ з позицій індивідуальних відмінностей черепа. Найбільш виражений ріст СВМ притаманний для плодового періоду. Починаючи з трьох - чотирьох місяців внутрішньоутробного розвитку, відбувається інтенсивне збільшення СВМ за довжиною та шириною. До кінця внутрішньоутробного розвитку всі згадані параметри СВМ збільшуються у 1,5 - 2 рази.

Для перших трьох років життя також характерний інтенсивний ріст відділів СВМ. Усі його розміри збільшуються на 1,5 - 2,0 см. Далі відбувається відносно поступове збільшення СВМ. Для людей зрілого та літнього віків характерна морфологічна стабілізація росту відростка. У старечому віці настає період інволютивних змін, коли всі основні параметри СВМ незначно зменшуються.

Відповідно до цього виділені такі стадії формування СВМ: 1 - інтенсивного зростання, починаючи з другої половини антенатального періоду та закінчуючи трирічним віком; 2 - поступового диференційованого росту протягом дитячого та юнацького віків; 3 - морфологічної стабілізації та формування індивідуальних відмінностей форми, розмірів і розташування протягом зрілого та літнього віків; 4 - морфологічних інволютивних змін у старечому віці.

Наші дослідження доповнили дані М.Т. Бурачинского, (1956), Л.І. Смирнова, (1935), В.А. Вотінцева (1975), за гістологічною будовою СВМ. Відросток складається з трьох гістологічних листків: правого (поверхневого), лівого (поверхневого) та середнього (внутрішнього). Колагенові та еластичні фібрили, які переплітаються між собою, формують три шари. Між лівим і правим листками СВМ маються сполучнотканинні перемички, утворені пухкою волокнистою сполучною тканиною у вигляді пучків колагенових волокон. Зовнішній шар складається з пучків колагенових волокон, що проходять паралельно чи під кутом до зовнішньої поверхні СВМ у сагітальній площини. Внутрішній шар СВМ представлений пучками колагенових волокон, що мають подовжній напрямок стосовно вертикальної площини.

Всі основні артеріальні та венозні судини СВМ розташовані в середньому шарі. У товщі поверхневих (зовнішніх) листків СВМ існують зовнішні судинні мережі, представлені дрібними судинами з калібром 28-74 мкм. Орієнтація більшості судин зовнішнього шару знаходиться в косому напрямку відносно до проекції ВСС та НСС. Серед них маються стовбурки, що прободають та йдуть від внутрішнього шару до зовнішнього. Їхній діаметр коливається від 28 до 86 мкм.

Між судинними мережами існують петлі різної форми та орієнтації, вони розташовані рівномірно за всією площею відростка. Основний відтік крові від СВМ відбувається через вени середнього шару, де сконцентровані найбільш великі вени. У свою чергу вони здійснюють відтік крові в навколишні синуси ТМО: верхній та нижній сагітальні, прямий синуси.

Встановлено, що внутрішня частина стінок вен СВМ вистелена шаром ендотеліальних кліток. Артерії СВМ мають усі характерні гістологічні шари за всією товщиною стінки. Навколо великих кровоносних судин СВМ середнього шару спостерігається пухка волокниста сполучна тканина, досить - таки, бідна клітинними елементами.

У віковому аспекті вивчена венозна мережа СВМ. Вона у плодів, дітей і дорослих людей має тришарову будову: два зовнішніх (поверхневих) шара і один середній, розташований між ними. Найбільша густота венозної мережі СВМ відзначається у плодів раннього фетального періоду, що має вид первинного судинного сплетення. Для венозної мережі СВМ плодів характерний активний процес магістралізації вен у результаті перетворення та розрядження дрібнопетлистої судинної мережі, зв'язаних з редукцією та новоутворенням різних її ланок. Протягом другої половини внутрішньоутробного розвитку відзначаються виражені процеси диференціації венозної мережі СВМ, що не закінчуються з народженням дитини та протягом перших років життя.

Протягом дитячого вікового періоду продовжується магістрализація венозних судин СВМ, що супроводжується розрядженням судинної мережі та роз'єднанням басейнів окремих вен, зменшенням анастомотичних зв'язків.

Венозна мережа поверхневих шарів СВМ піддається найбільшим віковим змінам. Це виявляється збільшенням діаметра судин у всіх відділах СВМ від 14 до 140 мкм, а судинні петлі з віком стають переважно полігональної форми від 40х60 до 350х600 мкм за розмірами. Встановлено, що венозний відтік із зовнішніх шарів СВМ здійснюється по збірних венах у судини середнього шару.

У середньому шарі СВМ, згідно нашої класифікації, варто розрізняти три групи вен: висхідні вени, що упадають у верхній сагітальний синус; нисхідні, що упадають у нижній сагітальний та прямий синуси; анастомотичні, що проходять на всьому протязі СВМ і здійснюють зв'язок між зазначеними синусами. Перші дві групи підрозділяються на короткі, середні та довгі.

Найбільш розвинені висхідні вени. Протягом плодового періоду їх кількість може досягати 16-74 вен, калібр їх міняється від 25 до 1000 мкм. Для дітей характерне число вен 14-67, з калібром 100-1200 мкм. У дорослих людей кількість вен цієї групи зменшується до 6-12, а їхній калібр знаходиться в межах 100-1600 мкм.

Кількість нисхідних вен СВМ у всіх вікових періодах коливається від 9 до 20, а їхній діаметр коливається від 25 до 1200 мкм. При цьому спостерігається зменшення кількості нисхідних вен у дорослих людей до 9-10, особливо вен, що впадають у НСС.

Анастомотичні (міжсинусні) вени СВМ зустрічаються вкрай рідко, в основному, відзначені у плодів і дітей перших років життя. З віком кількість анастомозів зменшується. Діаметр анастомотичних вен знаходиться в межах 84-300 мкм, у дітей досягає 600-1000 мкм. У дорослих людей великі міжсинусні вени - анастомози не виявлені.

Встановлено, що кількість вен середнього шару СВМ за віком зменшується, але їхній діаметр збільшується майже у два рази. Звичайно їх 9-12 на всьому протязі відростка. Судинна петлистисть добре виражена на всьому протязі СВМ, але найбільша їхня концентрація спостерігається в басейні висхідних вен. Петлі середнього шару також мають полігональну форму, овально - витягнуту уздовж верхнього та нижнього сагітальних синусів, їхні розміри коливаються від 110х170 до 650х1000 мкм.

Встановлено, що у плодів припливи вен СВМ поділяються до IV - V порядку, у дітей - V - VI порядку, а у дорослих - VI - VIII порядку.

Серп великого мозку, незалежно від віку, залишається найважливішим утворенням з похідних ТМО, що відіграє значну роль у колатеральному відтоці крові за рахунок виражених груп вен, що впадають у навколишні венозні колектори.

У залежності від індивідуальної будови черепа, встановлено діапазон мінливості загальної товщини СВМ та його листків у дорослих людей різного віку. Товщина в передній третині коливаються від 1400 до 2200 мкм (1,4 - 2,2 мм): у доліхоцефалів від 1400 до 1700 мкм, у мезоцефалів від 1600 до 1900 мкм, у брахіцефалів від 1800 до 2200 мкм; у середній третині - 1600 - 2400 мкм (1,6 - 2,4 мм): у доліхоцефалів від 1600 до 1900 мкм, у мезоцефалів від 1800 до 2000 мкм, у брахіцефалів від 2100 до 2400 мкм; у задній третині - 2100 - 3300 мкм (2,1 - 3,3 мм): у доліхоцефалів від 2100 до 2300 мкм, у мезоцефалів від 2500 до 2700 мкм, у брахіцефалів від 3000 до 3300 мкм у середній третині - 1600-2400 мкм (1,6 - 2,4 мм), у задній третині - 2100-3300 мкм (2,1 - 3,3 мм).

Правий і лівий листки СВМ також мають характерну варіабельність товщини в залежності від індивідуальної будови черепа. У передньої третині СВМ листки мають товщину в межах 500 - 1100 мкм, у середній третині - 700 - 1200 мкм, у задній третині - 800 - 1600 мкм. Причому, стовщення відбувається в самому кінцевому відділі, ближче до задньої основи СВМ. У чоловіків зрілого віку товщина правого та лівого листків може досягати 1300 - 1400 мкм (до 1,5 мм). Найбільшу товщину має СВМ брахіцефалів у задній третині. Виходячи з цього, найбільш сприятливою ділянкою для узяття трансплантатів є задня третина відростку, де відзначається нашарування пучків колагенових волокон у три -п'ять рядів і своєрідні ділянки стовщень до 3300 мкм.

Знання загальної товщини листків СВМ дозволяє правильно орієнтуватися під час пластики різних стінок верхнього сагітального синуса і прямого синуса та формувати необхідні аутотрансплантати.

У результаті проведеного дослідження експериментально розроблені та морфологічно обґрунтовані способи пластики верхнього сагітального та прямого синусів листками серпа великого мозку, які найбільш близьки за структурою до стінок венозних колекторів. Детально розроблена пластика верхнього сагітального синуса за рахунок клаптиків з поверхневих листків СВМ (патент № 41052 А від 15.08.01., бюл. № 7.). Розміри аутотрансплантатів повинні відповідати розмірам дефекту синусної стінки. Вперше апробований спосіб пластики прямого синуса тенториально - серповидними трансплантатами прямокутної форми (патент № 43116 А від 15.11.01., бюл. № 10.), двохклаптевий спосіб пластики прямого синуса (патент № 43119 А від 15.11.01., бюл. № 10.).

Експериментально апробований хірургічний інструмент для розшаровування ТМО та її похідних (патент № 43119 А від 15.11.01., бюл. № 10.), пінцет для накладення швів на шкіру голови (посвід. про рац. проп. № 3217 від 05.10.2000.).

Формування трансплантатів з розшарованних ділянок СВМ полягає у тому, що в різних ділянках СВМ відбувається формування П - подібних клаптиків поблизу верхнього сагітального чи прямого синусів, що зберігають кровопостачання та зв'язок з основною частиною СВМ. Розміри ізольованих трансплантатів зі СВМ розраховані нами з урахуванням індивідуальної будови черепа та вікового періоду.

З огляду морфологічних досліджень, були запропоновані розрахунки максимальних розмірів трансплантатів, і можливість їх викроювання в різних відділах відростка.

У pезультаті пpоведеного дослідження встановлені моpфометpічні та кpаніотопогpафічні особливості фоpми, pозміpів і положення серпа велкого мозку з урахуванням індивідуальної будови чеpепу, віку та статі людини.

Уперше, анатомо - експериментально розроблені способи викроювання аутотрансплантатів з серпа великого мозку, більш раціональні способи пластики верхнього сагітального та прямого синусів, а також запропоновані хірургічні інструменти нової конструкції, що дозволяють поліпшити умови та виконання цих реконструктивних пластичних операцій.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у розкритті індивідуальної анатомічної мінливості серпа великого мозку людини. Визначені вікові особливості різних варіантів будови серпа великого мозку людини.

1. Серп великого мозку в анте - та постнатальному періодах онтогенезу проходить умовно виражені чотири стадії: 1 - інтенсивного зростання, починаючи з другої половини плодового періоду та закінчуючи трирічним віком; 2 - поступового диференційованого росту протягом дитячого та юнацького віків; 3 - морфологічної стабілізації та формування індивідуальних особливостей форми, розмірів і розташування протягом зрілого та літнього віків; 4 - морфологічних інволютивних змін у старечому віці.

2. Особливістю вікових змін СВМ є інтенсивне та нерівномірне збільшення довжини та ширини СВМ у пізньому фетальному періоді, у немовлят і дітей перших трьох років життя. Довжина збільшується від 5,0 до 12,5 см, ширина в передній третині від 1,0 до 2,5 см, у середній третині від 2,0 до 4,2 см, у задній третині від 3,0 до 5,0 см. Відповідно, збільшується довжина верхнього краю від 5,5 до 18,4 см, нижнього краю від 3,2 до 13,3 см. Площа СВМ - від 5,0 до 20,0 см2.

3. Індивідуальна мінливість СВМ характеризується двома крайніми формами: серповидно - вузька - у доліхоцефалів; серповидно - широка - у брахіцефалів. При першій крайній формі відзначена звуженність та витонченність переднього відділу: вузька основа, що не перевищує 2,3 см. При іншій - розширення на всьому протязі відростка та стовщення заднього відділу СВМ. Задня основа збільшується до 5,8 см. Індивідуальні розходження СВМ генетично обумовлені та виявляються з раннього фетального періоду, коли форма має вид “рога” чи витягнутого “півовалу”.

4. Судинні утворення СВМ у всіх вікових періодах, починаючи з плодового, розташовані у три шари: двох бічних (лівому і правому) і середньому (внутрішньому). Встановлено, що основні судини знаходяться в середньому шарі та за рахунок збірних гілок зв'язані з бічними судинними мережами. Калібр судин середнього шару з віком збільшується від 10 до 1000 мкм, зовнішніх (бічних) шарів від 14 до 210 мкм.

6. Вени СВМ середнього шару представлені трьома групами: висхідною, що упадає у верхній сагітальний синус; нисхідною, що упадає в нижній сагітальний і прямий синуси; анастомотичною (межсинусною). Ці групи вен добре виражені на всіх стадіях онтогенезу. Їх дифференциювання і магістралізація пов'язана з процесами редукції і новотвору в первинній судинній мережі, найбільш виражені в другій половині внутрішньоутробного розвитку, у немовлят і дітей першого року життя.

7. Колагенові волокна формують три гістологічних листки СВМ: правий, лівий і середній, розташований між ними. У кожнім шарі колагенові волокна мають звивистий хід, переплітаються в подовжньому, поперечному та косому напрямках. В ембріональному та ранньому постнатальному періодах зустрічаються "вікончасті" отвори в передній та середній третинах серпа великого мозку. У дорослих людей відросток має своєрідні потовщення в середній і задній третинах за рахунок нашарувань пучків колагенових волокон.

8. Анатомо - експериментально розроблена та запропонована методика розшарування серпа великого мозку в середній і задній третинах з викроюванням аутотрансплантатів з бічних (поверхневих) листків різних розмірів, адаптованих до морфометрічних даних верхнього сагітального та прямого синусів з використанням нового хірургічного інструментарію. Доведено анатомічну можливість розшарування СВМ у парасинусних зонах і їхній структурній заможності й ідентичністі до синусних стінок.

9. Морфологічно обґрунтована пластика різних стінок верхнього сагітального та прямого синусів листками з серпа великого мозку, з урахуванням локалізації та розмірів їхніх дефектів. Уперше здійснені та змодельовані основні етапи застосування трансплантатів на “ніжці” з поверхневих (лівого і правого) листків прямокутної та дугоподібної форми зі збереженням основних судин середнього шару СВМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коржан В.А. Краніотопографічні особливості серпа головного мозку // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 2, № 1. - С. 11.

2. Вовк Ю.М., Ткаченко Д.О., Будаков В.С., Коржан В.А. Морфологічні особливості венозних взаємовідношень склепіння черепу // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 2, № 1. - С. 11.

3. Коржан В.А. Вены большого серповидного отростка и их взаимосвязь с синусами твердой мозговой оболочки // Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених "Клініко-морфологічні аспекти серцево-судинної системи", Дніпропетровськ, 2000. - С. 78.

4. Вовк Ю.М., Ткаченко К.Д., Коржан В.А. Морфологические особенности сосудистых взаимоотношений свода черепа // Сб. научных работ: Функциональная морфология и клиническая медицина / Под ред. проф. Соколова В.В., Ростов-на-Дону, 2000.- С. 23.

5. Коржан В.А. Морфофункциональные особенности строения серпа головного мозга человека // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 3, № 4. - С. 105-107.

6. Коржан В.А. Вени серпа головного мозку та їх взаємовідношення з синусами твердої мозкової оболонки // Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини", Дніпропетровськ, 2001. - С. 78.

7. Коржан В.А. Особенности строения вен серпа головного мозга у плодов // Український медичний альманах, Луганськ, 2000. - Т. 3, № 5. - С. 95-98.

8. Коржан В.А. Онтогенетические сосудистые преобразования серпа головного мозга / Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики, Київ-Луганськ, 2001. - Вип. 5. - С. 267-272.

9. Коржан В.А. Анатомо - экспериментальное обоснование серповидной пластики верхнего сагиттального синуса // Український медичний альманах, Луганськ, 2001. - Т. 4, № 5. - С. 65-67.

10. Коржан В.А., Спригін В.В. Анатомо - экспериментальное обоснование серповидной пластики синусов твердой мозговой оболочки // Проблеми екологічної та медичної генетики і кліничної імунології, Київ-Луганськ-Харьків, 2001. - Вип. 6 (38). - С. 225-231.

11. Коржан В.А. Гістотопографічні особливості будови серпа головного мозку у людей різного віку // Український медичний альманах, Луганськ, 2001. - Т. 4, № 4. - С. 86-89.

12. Коржан В.А., Спригін В.В. Морфометрическая характеристика серпа большого мозга и его окружающих синусов // Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии, Санкт-Петербург, 2002. - С. 187.

13. Патент 41052 А від 15.08.01, Україна. А 61 В 17/00. Спосіб пластики верхнього сагітального синуса / Вовк Ю.М., Коржан В.А., (Україна). - № 2001010488; Заяв. 23.01.01.; Бюл. № 7.

14. Патент 43052 А від 15.11.01, Україна. А 61 В 17/00. Двоклаптевий спосіб пластики прямого синуса/ Вовк Ю.М., Коржан В.А., Спригін В.В. (Україна). - № 2001021319; Заяв. 26.02.01.; Бюл. № 10.

15. Патент № 43199 А від 15.11.01, Україна. А 61 В 17/32. Хірургічний інструмент / Вовк Ю.М., Коржан В.А., (Україна). - №2001042260; Заяв. 05.04.01.; Бюл. № 10.

16. Патент № 43116 А від 15.11.01., Україна. А 61 В 17/00. Спосіб пластики прямого синуса / Вовк Ю.М., Коржан В.А., Спригін В.В. (Україна). - № 2001021309; Заяв. 26.02.01.; Бюл. № 10.

АНОТАЦІЯ

Коржан В.А. Вікові особливості будови серпа великого мозку людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01. - нормальна анатомія. Харківський державний медичний універсітет МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню вікових особливостей будови серпа великого мозку людини та іх прикладному значенню. Використовувалися морфометрічні, краніометрічні, гістологічні, ін'єкційні методики дослідження з проведенням анатомо - експериментальних операцій на синусах твердої мозкової оболони, які оточують серп великого мозку.

Встановлено, що розміри та форма серпа великого мозку знаходиться в залежності від віку, статі та форми черепа людини. Виділено дві крайні форми будови серпа великого мозку: серповидно - вузька - у доліхоцефалів, серповидно - широка - у брахіцефалів. Значна перевага подовжніх розмірів характерна для доліхоцефалів, поперечних - для брахіцефалів.

Анатомо - експериментально розроблено методи розшарування серпа великого мозку з метою використання аутотрансплантатів для пластики навколишніх синусів твердої мозкової оболони: верхнього сагітального синуса та прямого синуса.

Опертивні втручання на серпі великого мозку та синусах необхідно виконувати з урахуванням індивідуальної мінливості розмірів відростка та його навколишніх синусів, що дає можливість поліпшити виконання етапів реконструктивних операцій.

Ключові слова: серп великого мозку, тверда мозкова оболона, індивідуальна анатомічна мінливість, синусна пластика.

АННОТАЦИЯ

Коржан В.А. Возрастные особенности строения серпа большого мозга человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специалности 14.03.01. - нормальная анатомия. Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2002.

Материалом исследования послужили нативные препараты СБМ, взятые у 20 плодов, 15 детей (от новорожденных до 16 лет) и 107 взрослых в возрасте от 18 до 80 лет, препараты голового мозга с оболочками, взятые во время патологоанатомических вскрытий трупов.

Топографо - анатомическое исследование серпа большого мозга осуществлялось при помощи морфологических, краниометрических, инъекционных и гистологичесих методик с изготовлением коррозионных препаратов сосудистого русла. Выполнялись анатомо - экспериментальные операции на верхнем сагиттальном синусе и прямом синусе.

Изучена индивидуальная анатомическая изменчивость размеров, формы и положения серпа большого мозга в зависимости от возраста, пола и формы черепа человека. Установлены варианты строения и крайние формы серпа большого мозга: серповидно - узкая - у долихоцефалов и серповидно - широкая - у брахицефалов.

Впервые изучены краниотопографические особенности серпа большого мозга на уровне общеизвестных краниометрических точек: метопион, брегмы, ламбды и опистокранион. Описано гистологическое строение серпа большого мозга и особенности венозного оттока. Проведен вариационно - статистический анализ полученных данных.

Анатомо - экспериментально разработаны методы расслоения серпа большого мозга с выкраиванием изолированных аутотрансплантатов из поверхностных листков различных размеров, адаптированных к морфометрическим данным верхнего сагиттального синуса и прямого синуса с использованием нового хирургического инструментария. Впервые осуществлены основные этапы применения трансплантатов на "ножке".

Морфологически обоснована пластика стенок верхнего сагиттального синуса и прямого синуса тканью серпа большого мозга с учетом локализации и размеров их дефектов. Выполнение этих реконструктивных оперций необходимо проводить с учетом полученных данных, свидетельствующих о возрастных особенностях и индивидуальной анатомической изменчивости серпа большого мозга, что позволяет улучшить способы выкраивания трансплантатов и условия выполнения этапов синусной пластики.

Ключевые слова: серп большого мозга, твердая мозговая оболочка, индивидуальная анатомическая изменчивость, синусная пластика.

SUMMARY

Korzhan V.A. Age-dependent features of human falx cerebrum structure. - The manuscript.

Dissertation for the Academic degree of Doctor of Medcine on speciality 14.03.01. - normal anatomy. Kharkov State Medical University of Ukraine, Kharkov, 2002.

Dissertation is devoted to age-dependent features of human falx cerebrum structure and their applied significance. Morphometric, craniometric, hystologic, injective research methods with performing anatomo-experimental operations on sinuses of dura mater surrounding falx cerebrum were used.

It has been established that size and form of falx cerebrum depend on the age, sex and form of human skull. Two borders of falx cerebrum structure have been defined: a narrow falciform in dolichocephals, a wide falciform in brachiocephals. Significant predominance of longitudinal sizes is typical for dolichocephals and transversal - for brachiocephals.

Methods of dissection of falx cerebrum with the aim to use autotransplantants for falciform plasty of superior sagittal sinus and direct sinus have been worked out anatomo-experimentally.

Operative interventions on the falx cerebrum and sinuses must be done regarding individual changeability of process sizes and sinuses surrounding it. It gives an opportunity to improve performing reconstructive operation stages.

Key words: falx cerebrum, dura mater, individual anatomic changeability, sinus plasty.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ТМО - тверда мозкова оболона

СВМ - серп великого мозку

ВСС - верхній сагітальний синус

НСС - нижній сагітальний синус

ЦНС - центральна нервова система.

Размещено на Allbest.ru

...