Клініко-патогенетичні закономірності формування й розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин

Що стосується тривалості стаціонарного етапу лікування, то в групі високої прогредієнтності вона складала 19,01 ± 0,84 діб, а в групах з невизначеною і низькою прогредієнтністю 13,71 ± 1,76 діб і 13,59 ± 1,02 відповідно. Різниця між показниками останніх двох груп і групи високої прогредієнтності вірогідна (p < 0,05).

Таким чином, при інших рівних умовах, чим вища прогредієнтність, тим менш повно усувається синдром відміни, і тим більше часу потрібно для досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Додатковий час, при лікуванні хворих з високою прогредиєнтністю розладів внаслідок вживання опіоїдів, витрачається, перш за все, на корекцію стійких вегетативних проявів синдрому відміни (пітливість, нежить, судинні реакції та інші).

При аналізі призначення окремих видів лікарських засобів було встановлено, що в групах з високою прогредієнтністю вірогідно частіше виникає потреба у нейролептиках. Так, серед хворих, у яких синдром відміни було усунено повністю, нейролептики в групі високої прогредієнтності призначались у 2,03 рази частіше, ніж в групі низької прогредієнтності (76,62 % і 37,66 % випадків відповідно). Слід зазначити, що, при дотриманні адаптивної лікувальної тактики, призначення нейролептиків є свідченням тяжкості стану хворого, оскільки вони використовуються лише тоді, коли за допомогою інших лікарських засобів, в межах їх терапевтичних доз, усунути ажитацію, психомоторне збудження та інсомнію у хворих неможливо.

Однак не всі нейролептики рівною мірою сприяли досягненню позитивних результатів лікування. Так, із 48 хворих клінічної популяції, що одержували галоперидол-деканоат, до стадії повного усунення синдрому відміни були доведені 38 осіб (79,17 %), з 244 хворих, що одержували аміназін - 126 чоловік (46,32 %), а з 42 хворих, що одержували звичайний галоперидол - тільки 1 особа (2,38 %). Подібні співвідношення зберігались і в окремих групах хворих з різним рівнем прогредієнтності розладів внаслідок вживання опіоїдів.

Таким чином, застосування лікарських форм галоперидолу звичайної тривалості дії, в період усунення синдрому відміни опіоїдів, недоцільно, оскільки наявність побічних ефектів, спонукає хворих до дострокового припинення лікування. Разом з тим встановлено, що лікарська форма тривалої дії - галоперидол-деканоат - при тих же самих еквівалентних добових дозах викликає набагато менше побічних ефектів і сприяє успішному завершенню лікування. Останній результат, можливо, свідчить про перспективність використання і інших, нових нейролептиків-пролонгів у комплексній терапії розладів внаслідок вживання опіоїдів.

Катамнестичними дослідженнями було показано, що кратність госпіталізацій протягом усього періоду спостережень, за інших рівних умов, у групі з низькою прогредієнтністю розладів внаслідок вживання опіоїдів (1,69 ± 0,14 рази) вірогідно вища, ніж у групі з високою прогредієнтністю (1,36 ± 0,04 рази).

Показано, що ця особливість є відображенням не стільки короткочасності посттерапевтичних ремісій у хворих з низькою прогредієнтністю, скільки їхньої більшої готовності лікуватися. Встановлено також, що вірогідне підвищення тривалості посттерапевтичних ремісій, у порівнянні з ремісіями догоспітальними спонтанними, спостерігається тільки у хворих з низькою прогредієнтністю розладів внаслідок вживання опіоїдів і тільки у випадку повного усунення синдрому відміни.

На підставі аналізу результатів лікування були розроблені пропозиції щодо його оптимізації. Зокрема рекомендовано, особливо у хворих з високою прогредієнтністю розладів внаслідок вживання опіоїдів, використовувати у комплексній терапії галоперидол-деканоат. Однократна ін'єкція цього фармпрепарату, за інших рівних умов, вірогідно підвищує спроможність хворого утримуватися в стаціонарі до повного усунення синдрому відміни.

При використанні галоперідол-деканоату оптимальний термін усунення синдрому відміни опіоїдів - 2 тижні, незалежно від рівня прогредієнтності. На користь останнього ствердження свідчать дані про те, що низька протирецидивна ефективність стаціонарного лікування не може бути компенсована його тривалістю.

Розробка блокатора опіатних рецепторів пролонгованої дії

На підставі наочних свідчень нестійкості бажання хворих з розладами внаслідок вживання опіоїдів лікуватися, а також на підставі загальної низької ефективності лікування було зроблено висновок про необхідність створення засобів, що підтримуватимуть хворих у стані ремісії і не вимагатимуть при цьому частого використання. Так виникла ідея про розробку блокаторів опіатних рецепторів пролонгованої дії, що після кожного прийому протягом тривалого часу перешкоджатимуть розвитку сп'яніння у випадку вживання опійних наркотиків.

У ході реалізації цієї ідеї був синтезований ряд складних ефірів налоксону і жирних кислот, а потім на тваринах (щурах лінії Вістар) була здійснена доклінічна оцінка тривалості їхньої специфічної дії. Результати цих досліджень дозволили зробити висновок, що найбільш перспективним у плані подальших іспитів є ефір налоксону і тридеканової кислоти.

Потрапивши в організм, ця сполука під впливом естераз (лінія "Е") розщеплюється на активний налоксон та тридеканову кислоту. Налоксон-тридеканоат, у складі ін'єкційної лікарської форми на основі кунжутної олії, забезпечує найбільшу тривалість опіоблокаторної дії - 18,33 ± 1,33 доби (рішення про видачу патенту України від 22.02.2002 за заявкою № 2001063969 від 11.06.2001 р.).

Застосування ін'єкційних лікарських форм блокаторів опіатних рецепторів, що забезпечують тривалу дію, зараз слід вважати одним з найбільш перспективних напрямків у розвитку методів протирецидивної терапії розладів внаслідок вживання опіоїдів.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підвищення ефективності лікування хворих із залежністю від психоактивних речовин, шляхом визначення і урахування в терапії тих клініко-патогенетичних закономірностей формування й розвитку розладів наркологічного профілю, що відображають спадкову схильність до них та прогредієнтність їх перебігу.

2. Показано, що поширення розладів наркологічного профілю, в уражених ними родинах, описується відомими полігенними моделями наслідування. Запропоновано діагностичні таблиці щодо прогнозування ризику народження дітей зі схильністю до розладів наркопрофілю за результатами вивчення родинного анамнезу. Так, для здорових у наркологічному плані батьків ризик народження першої дитини з такою схильністю дорівнює 2,19 %.

3. Розроблено метод реконструкції кількості хворих з залежністю від опіоїдів на основі даних диспансерного обліку і даних про стаж наркотизації на момент виявлення. Розраховано, що на 1.01.2001 року в країні було 159,2 6,1 тисяч хворих із розладами внаслідок вживання опіоїдів, в той час як на диспансерному обліку знаходилось лише 68,2 тисяч таких хворих.

4. Вперше показано, що середній стаж наркотизації на момент виявлення в популяції хворих із залежністю від опіоїдів відображає прогредієнтність цього захворювання. Чим нижчий цей стаж, тим вища прогредієнтність, і навпаки.

5. Доведено, що популяція хворих, залежних від опіоїдів, не є однорідною і реально представлена двома групами з якісно різними рівнями прогредієнтності. Група з високим рівнем прогредієнтності охоплює 76,8 % хворих, а група з низьким рівнем прогредієнтності - 23,2 % хворих.

6. В групі з високим рівнем прогредієнтності хворі мають масивну спадкову схильність до наркозахворювань, а в групі з низьким рівнем прогредієнтності - таку ж, як і в практично здорових осіб. Таким чином, залежність від психоактивних речовин може розвитися і без відповідної спадкової схильності, однак, при цьому формується відносно малопрогредієнтний тип її перебігу.

7. Маркерами спадкової схильності до розладів наркологічного профілю є висока частота випадків психоневрологічних захворювань і розладів сечостатевої системи серед родичів пробанда, а також численні антропометричні, дерматогліфічні та психологічні особливості у самого пробанда.

8. Розроблено метод оцінки спадкової схильності до розладів наркологічного профілю, що ґрунтується на комплексному урахуванні зазначених маркерів. Доведено, що цей метод може використовуватись і для прогностичної оцінки рівня прогредієнтності розладів наркопрофілю, оскільки існує міцна залежність типу їхнього перебігу від спадкового впливу.

9. Вперше показано, що підвищена варіабельність широкосмугових спектрів електричної активності головного мозку (у смузі частот 0-1000 Гц) є нейрофізіологічним маркером схильності до розладів наркологічного профілю.

10. Спадкова схильність і пов'язана з нею прогредієнтність розладів внаслідок вживання опіоїдів істотно впливають на ефективність лікування. За інших рівних умов, чим вища прогредієнтність, тим важче усунути синдром відміни, більше часу потрібно для досягнення терапевтичного ефекту, нижча готовність хворих до співпраці з лікарем і менша тривалість посттерапевтичних ремісій.

11. Доведено, що для підвищення ефективності лікування синдрому відміни, у хворих з високою прогредієнтністю розладів внаслідок вживання опіоїдів, слід призначати у складі комплексної терапії нейролептики тривалої дії, зокрема, галоперидол-деканоат. Однократна ін'єкція цього препарату вірогідно підвищує спроможність хворого утримуватися в стаціонарі до повного усунення синдрому відміни.

12. Розроблено новий препарат для протирецидивного лікування залежності від опіоїдів - налоксон-тридеканоат, що має властивості блокатора опіатних рецепторів тривалої дії. В експерименті на тваринах зазначений препарат у вигляді масляної лікарської форми забезпечує опіоблокаторну дію протягом 18,3 ± 1,3 діб після однократної підшкірної ін'єкції, що в шість разів більше, ніж у відомих аналогів.

Перелік робіт, що опубліковані за темою дисертації

1. Линский И.В. Исследование влияния наследственности на прогредиентность заболеваний наркологического профиля // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т.7, випуск 4 (22). - C. 41-45.

2. Линский И.В. Предрасположенность к заболеваниям наркологического профиля и прогредиентность опиомании // Таврический журнал психиатрии. - 2000. - выпуск 4, № 4 (15). - С. 22-25.

3. Линский И.В. Метод оценки предрасположенности к психическим и поведенческим расстройствам вследствие употребления психоактивных веществ // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т.8, випуск 1 (23). - C. 60-63.

4. Линский И.В., Атраментова Л.А., Матузок Э.Г. Генеалогия больных опийной наркоманией и предрасположенность к развитию заболеваний наркологического профиля // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1998.- выпуск 2(4).- C. 19-21.

5. Линский И.В. Семейный анамнез как источник информации о предрасположенности к заболеваниям наркологического профиля // Український медичний часопис". - 2000. - № 5 (19). - C.141-144.

6. Линский И.В., Атраментова Л.А., Матузок Э.Г. О соотношении генетических и средовых детерминант в развитии заболеваний наркологического профиля // Український вісник психоневрології. - 1998. - Т.6, випуск 3(18). - C. 97-99.

7. Линский И.В. Соотношение генетических и средовых детерминант в развитии опийной наркомании у больных с различной прогредиентностью ее течения // Архів психіатрії. - 2000. - № 3-4 (22-23). - С. 31-34.

8. Линский И.В. Продолжительность наркотизации на момент выявления и ее клиническое значение // Таврический журнал психиатрии. - 2000. - выпуск 4, № 3 (14).- С.96-98.

9. Первомайский Э.Б., Линский И.В. Реконструкция реальной распространенности опиоманий с помощью системы мониторинга эпидемиологических показателей в Украине // Архів психіатрії. - 1998. - Випуск 1(16). - С. 24-30.

10. Линский И.В. Метод и результаты реконструкции динамики распространения опиоманий в Украине с 1981г. по 1998 г. // Таврический журнал психиатрии. - 1999. - выпуск 3, № 4 (11). - С. 77-84.

11. Линский И.В., Савкина Т.В. Психологические особенности как факторы предрасположенности к развитию психических и поведенческих расстройств вследствие употребления психоактивных веществ // Український медичний альманах. - 2000. - випуск 3(2). - C. 84-85.

12. Первомайский Э.Б., Линский И.В., Савкина Т.В. Оценка "уровня наркотической готовности" у подростков. // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1999. - выпуск 2(6). - C. 93-97.

13. Линский И.В., Первомайский Э.Б., Савкина Т.В. Методика оценки эффективности антинаркотических профилактических программ на примере учащихся 7-11 классов средней школы. // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2001. - выпуск 1(8). - C. 47-51.

14. Лінський І.В., Кузьмінов В.Н. Досвід використання галоперідол-деканоату у комплексній терапії опійного абстінентного синдрому // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т.4, випуск 4. - C. 233-234.

15. Линский И.В., Кузьминов В.Н. Трамадол и синдром отмены опиоидов // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т.9, випуск 1 (26). - C. 40-42.

16. Кузьмінов В.Н., Лінський І.В., Назарчук А.Г., Шаповалова В.О., Шаповалов В.В. Особливості залежності від опіатів при зловживанні трамадолом // Український вісник психоневрології - 2001.- Т.9, випуск 4 (29). - C. 27-28.

17. Линский И.В. Длительность и результаты стационарного лечения больных опиоманией с различной прогредиентностью ее течения //Архів психіатрії. - 2001. - випуск 1-2 (24-25). - С. 62-68.

18. Линский И.В. Фармакотерапия при синдроме лишения опиоидов у больных с различной прогредиентностью опиомании // Архів психіатрії. - 2001. - випуск 3 (26). - С.95-101.

19. Линский И.В. Катамнез больных опиоманией с различной прогредиентностью ее течения // Таврический журнал психиатрии. - 2001.- выпуск 5,№ 1(16).- С.40-42.

20. Линский И.В., Кузьминов В.Н. Зависимость клиники опиомании от вида основного наркотика и спектра эпизодически употребляемых психоактивных веществ // Український медичний альманах. - 2001. - випуск 3. - C. 108-112.

21. Лінський І.В., Марусенко А.І., Баранник Є.О., Зайченко О.М., Бойченко Ю.П., Лінська Г.В. Вивчення лоренцових параметрів спектрів ЕЕГ-сигналів у діапазоні частот 0-1000 Гц // Український радіологічний журнал. - 1998. - Т.6, випуск 3. - C. 318-322.

22. Лінський І.В., Марусенко А.І., Баранник Є.О., Зайченко О.М., Бойченко Ю.П., Лінська Г.В., Овчаренко В.В., Суліма В.В. Компонентний аналіз спектрів електричних сигналів, одержаних при відведенні зі скальпу, в діапазоні частот 0-1000 герц // Український радіологічний журнал. - 2000. - Т.8, випуск 3. - C. 241-247.

23. Волошин П.В., Лінський І.В. Спектральні характеристики електричних сигналів, що відводяться від скальпу в діапазоні частот 0-1000 Гц у здорових осіб, а також у хворих на опіоманію з різним рівнем її прогредієнтності // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т.8, випуск 3 (25). - C. 4-7.

24. Волошин П.В., Мінко О.І., Лінський І.В., Волошина Н.П., Гапонов К.Д. Епідеміологічна ситуація, що склалась внаслідок розповсюдження залежності від психоактивних речовин в Україні // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т.9, випуск 3 (28). - C.7-9.

25. Волошина Н.П., Тайцлин В.И., Линский И.В., Богданова И.В., Кузьминов В.Н. Психические и неврологические расстройства вследствие употребления психостимулятора кустарного изготовления, получаемого из препарата "Эффект" // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т.8, випуск 2 (24). - C.74-76.

26. Минко А.И., Линский И.В. Принципы индивидуально-личностной и популяционной профилактики зависимости от психоактивных веществ. // Гуманітарна освіта. Серія "Психологія та педагогіка". Зб. наук. праць. - Київ-Херсон. - 2000 - Т.1. Вип. І. - C.65-68.

27. Linsky I.V. The approach to measure rate of development of drug addiction. // Abstracts of the XI International Congress of World Psychiatric Association "Psychiatry on new threshold".- Hamburg, August 6-11, 1999.- Volume II. - P. 80.

28. Linsky I.V., Minko A.I. The estimation of predisposition to substance abuse. // Actas Espanolas de Psiquiatria. - 2001. - Vol. 29 (Numero extraordinario 1). - Abstracts of the XII International Congress of World Psychiatric Association "New Commitments for Psychiatrists". - Madrid, September 30-October 4, 2001. - P.202.

Анотація

Лінський І.В. Клініко-патогенетичні закономірності формування й розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.17 - наркологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено оптимізації процесу лікування хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин.

Встановлено, що на прогредієнтність і на ефективність лікування захворювань наркологічного профілю вирішальний вплив справляє спадкова схильність до розладів внаслідок вживання психоактивних речовин. Вивчено можливі моделі наслідування такої схильності та ідентифіковано її численні маркери. На основі цих маркерів розроблено багатофакторні методики щодо визначення схильності до розладів внаслідок вживання психоактивних речовин і оцінки прогредієнтності їх перебігу.

Розроблено пропозиції щодо оптимізації лікування хворих з різним рівнем прогредієнтності захворювань наркологічного профілю, зокрема у частині використання нейролептиків. Запропоновано і випробувано в експерименті новий фармпрепарат для протирецидивного лікування залежності від опіоїдів - блокатор опіатних рецепторів тривалої дії.

Ключові слова: Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин, схильність, прогредієнтність, лікування.

Аннотация

Линский И.В. Клинико-патогенетические закономерности формирования и развития психических и поведенческих расстройств вследствие употребления психоактивных веществ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.17 - наркология. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена оптимизации процесса лечения больных с психическими и поведенческими расстройствами вследствие употребления психоактивных веществ.

Показано, что расстройства вследствие употребления психоактивных веществ относятся к заболеваниям, которые формируются под влиянием наследственности и среды, причем, имеющаяся в популяции больных и их родственников фенотипическая дисперсия по признаку "Зависимость от психоактивных веществ" удовлетворительно описывается альтернативной и квазинепрерывной моделями наследования. Показано, что стаж наркотизации на момент выявления больного, при достаточном количестве наблюдений, не зависит от ситуационных влияний и отображает прогредиентность наркологического заболевания. Выявлена выраженная зависимость прогредиентности течения расстройств наркологического профиля от уровня наследственной предрасположенности к ним.

В ходе комплексного исследования установлено, что наследственная предрасположенность к расстройствам наркологического профиля в поколениях пораженных ею семей проявляет себя высокой частотой случаев наркопатологии, неврологических, психических заболеваний и заболеваниями мочеполовой системы, а также многочисленными другими генеалогическими и конституциональными (соматотипическими, дерматоглифическими, психологическими) особенностями, которые могут считаться маркерами предрасположенности к расстройствам наркологического профиля, а также маркерами их прогредиентности в тех случаях, когда предрасположенность уже реализовалась в виде заболевания. Обнаружено, что между конституционально-генеалогическими и клиническими маркерами прогредиентности существует сильная корреляционная связь (r = 0,71).

Установлено, что широкополосная электроэнцефалография является источником качественно новой информации о деятельности головного мозга. Обнаружена повышенная вариабельность параметров аппроксимации спектров электрической активности головного мозга в широкой полосе частот у здоровых лиц с предрасположенностью к заболеваниям наркологического профиля и у больных с высокой прогредиентностью их течения. Показано, что эту вариабельность следует расценивать как дополнительный признак предрасположенности к расстройствам наркологического профиля, определяющей, в случае развития заболевания, его высокую прогредиентность.

Показано, что наследственная предрасположенность к расстройствам наркологического профиля существенно влияет на результативность и сроки стационарного лечения. Разработаны предложения по оптимизации лечения больных с разным уровнем прогредиентности заболеваний наркологического профиля. В частности, показано, что полнота купирования синдрома отмены опиатов в группах с высокой их прогредиентностью может быть повышена за счет использования в составе комплексной терапии небольших (подпороговых) доз нейролептиков продолжительного действия, в частности, галоперидол-деканоата.

Предложен и испытан в эксперименте новый фармпрепарат для противорецидивного лечения зависимости от опиоидов. Препарат представляет собой раствор сложного эфира налоксона и тридекановой кислоты в масляном растворителе, который обеспечивает опиопротекторное действие на протяжении 18,33 ± 1,33 суток после однократной внутримышечной инъекции.

Ключевые слова: Психические и поведенческие расстройства вследствие употребления психоактивных веществ, предрасположенность, прогредиентность, лечение.

Summary

Linsky I.V. The clinical and pathogenetic laws of formation and development of mental and behavioral disorders owing to the use of psychoactive substances.- Manuscript.

The thesis for scientific degree of Doctor of Science (Medicine) by specialty 14.01.17 - narcology. - Kharkov Medical Academy of Post-Graduate Education of Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkov, 2002.

The thesis is devoted to optimization of treatment of the patients with mental and behavioral disorders owing to the use of psychoactive substances.

It was established, that the decisive influence on progredience and on efficiency of treatment of diseases of narcological profile is carried out with hereditary predisposition to mental and behavioral disorders owing to the use of psychoactive substances. The possible models of inheritance of such predisposition were investigated and its numerous markers were identified. On the basis of these markers were developed the multifactor's techniques for determination of predisposition to mental and behavioral disorders owing to the use of psychoactive substances and also for estimation of progredience of their current.

The propositions concerning optimization of treatment of the patients with a various level of progredience of diseases of narcological profile, in particular for using of neuroleptics, were developed. It was offered and tested in experiment a new medicine for antirelapse treatment of dependence from opioids - the long acting blockers of opiate receptors.

Key words: mental and behavioral disorders owing to use of psychoactive substances, predisposition, progredience, and treatment.

Размещено на Allbest.ru