Морфологічна характеристика фетоплацентарної системи в строку гестації 20–27 тижнів при затримці внутрішньоутробного розвитку плода

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфологічна характеристика фетоплацентарної системи в строку гестації 20-27 тижнів при затримці внутрішньоутробного розвитку плода

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Синдром затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду грає важливу роль у генезі перинатальної захворюваності та смертності (М.В. Медвєдєв, О.В. Юдіна, 1999; R. Bauer et al., 1998; D. Peleg et al., 1998). За даними різних авторів, на Україні ЗВУР ускладнює у середньому до 18% усіх вагітностей. При цьому відмічається постійна тенденція до зростання частоти народження дітей з малою вагою (О.Т. Михайленко із співавт., 1992; В.О. Товстановська, 1994).

Отже, поширення можливостей пренатального прогнозування та медико-генетичного консультування для профілактики внутрішньоутробної фетальної патології, а також розробка сучасних методів діагностики та лікування захворювань антенатального періоду є дуже актуальною проблемою охорони здоров'я України (О.М. Лук'янова, Ю.Г. Антипкін, 1999).

Під час аналізу багаточисельних причин виникнення порушення росту плоду у період гестації, багато хто з дослідників вважає, що плацентарній недостатності належить провідна роль у механізмі виникнення ЗВУР (С.-М.А. Омаров, С.Н. Нурмагомедов, 1994; R.H. Lane et al., 1996). Слід зазначити, що автори виділяють різноманітні морфологічні маркери ЗВУР: інфаркти плаценти (R. Laurini et al., 1994), неправильний розвиток та прикріплення плаценти (D.A. Somerset et al., 1998), вілузит невідомої етіології, збільшення об'єму міжворсинчастого простору (R.W. Redline, P. Patterson, 1994). Вищезазначені перераховані зміни встановлені авторами у послідах, народжених у терміні гестації 38-40 тижнів. При цьому відомо, що зріст плоду та плаценти протягом усієї вагітності нерівномірний. На початку вагітності він характеризується дуже високою інтенсивністю. Наприкінці терміну вагітності збільшення маси плоду та плаценти у значній мірі затримується, що пояснюється відносною недостатністю маточно-плацентарного кровотоку (Н.Л. Гармашова, Н.Н. Константинова, 1985). Отже, з цим пов'язують виражений патогенний вплив різноманітних ускладнень другої половини вагітності на фето-плацентарний комплекс.

Незважаючи на те, що наказ МОЗ України №81 від 12.05.1992 р зобов'язує дитячих патологоанатомів робити розтин плодів та мертвонароджених із вагою тіла більш ніж 500 г., можливості практичного лікаря педіатричного профілю в отриманні інформації про морфологію плаценти у нормі та при наявності ЗВУР у другому та третьому триместрах вагітності, дуже обмежені. У повній мірі це належить до антропометричних та органометричних показників плодів даного гестаційного віку при ретардаціях фетального росту.

Це дослідження орієнтоване на те, щоб поповнити недостатню інформацію про характер плодово-плацентарних співвідношень, ролі плацентарної недостатності в генезі ЗВУР у другому та третьому триместрах вагітності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках наукової програми кафедри патологічної анатомії Луганського державного медичного університету «Морфологічна характеристика плаценти людини та внутрішніх органів плоду при затримці внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) в строку гестації 20-28 тижнів», № держреєстрації 0197U001413 1997-2001. (Автор дисертації виконував фрагмент теми по антропометричному та органометричному дослідженні плодів, а також макроскопічному, гістологічному та стереометричному дослідженнях плацент людини у терміні гестації 20-27 тижнів).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є визначення ознак пошкодження та адаптації фето-плацентарної системи під час затримки внутрішньоутробного розвитку плоду в строках гестації 20-22, 23-25, 26-27 тижнів.

Задачі дослідження:

1. З'ясувати соціально-економічні, медичні та інші можливі патогенні фактори, що стимулюють ЗВУР на підставі медично-статистичного аналізу обмінних карт вагітності у жінок, які перенесли операцію штучного переривання вагітності за соціальними показниками у термінах гестацїї 20-22, 23-25, 26-27 тижнів.

2. Провести антропометрію плодів із наступною аутопсією та органометрією фетальних органів (серце, печінка, нирки, підшлункова залоза) гестаційного віку 20-27 тижнів з метою виявлення ознак ЗВУР на організменому та органному рівнях.

3. Визначити міжорганні, плацентарно-плодові взаємозв'язки у випадках фізіологічного розвитку вагітності та фето-плацентарної системи, а також під час наявності ЗВУР.

4. Провести системні, морфологічні та морфометричні дослідження плацент у термінах гестацїї 20-22, 23-25, 26-27 тижнів.

5. Виявити морфологічні ознаки ушкоджень та адаптації плацент у випадках ЗВУР у зазначені терміни гестації.

Об'єкт дослідження - вагітні жінки, плацента, плід.

Предмет дослідження - плацентарна ланка морфогенезу ЗВУР.

Методи дослідження: для виявлення факторів ризику розвитку ЗВУР проведено збір анамнестичних та антропометричних даних жінок. Антропометрія та органометрія плодів дозволили на організменому рівні виявити плоди з ознаками ретардації росту та розвитку. Макроскопічне, гістологічне, стереометричне дослідження плацент дозволили виявити комплекс патологоанатомічних змін та компенсаторно-пристосувальних процесів у останніх під час наявності ЗВУР. Кореляційний аналіз сприяв встановленню характеру взаємозв'язків параметрів системи «мати-плацента-плід» при затримці внутрішньоутробного росту та розвитку плоду.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше пропонується морфо-функціональна характеристика ознак ушкоджень та структурної адаптації ворсинчастого хоріону у строках гестації 20-22, 23-25, 26-27 тижнів під час ретардації фетального росту; вивчені особливості систем: «плацента-плід», «плацента-органи плоду» під час фізіологічного розвитку фето-плацентарного комплексу у термінах гестації 20-22, 23-25, 26-27 тижнів; визначені структурні параметри систем: «плацента-плід», «плацента-органи плоду» під час ЗВУР у строках гестації 20-22, 23-25, 26-27 тижнів.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчення плаценти в строках гестації 20-27 тижнів дозволяє розкрити особливості її фізіологічного та патологічного гістогенезу у другому та третьому триместрах вагітності.

З'ясування ризик-факторів, що ведуть до порушення розвитку плаценти, може служити науковою базою для розробки методів профілактики та корекції плацентарної недостатності, і, як наслідок, - порушення росту та розвитку плоду у 20-27 тижнів вагітності.

Встановлення характеру плацентарно-плодових співвідношень у випадках ЗВУР у співставленні з патогенними факторами, діючими на організм матері, дозволяє встановити на дородовому етапі групу ризику вагітних жінок, у яких можуть народитися діти з ознаками ЗВУР.

Антропометричні, органометричні показники плоду, фето-плацентарні взаємовідносини у випадках ЗВУР можуть служить орієнтиром для неонатологів в аспекті моніторингу визначених органів-мішеней, які страждають під час ЗВУР у першу чергу.

Дані про фізіологічний розвиток плаценти, плоду, фетальних органів можуть використовуватися як вихідні для подальших порівнювальних патологоанатомічних, ембріологічних та інших наукових та практичних досліджень.

Під час роботи автором оформлені дві раціоналізаторські пропозиції: «Усовершенствование методики выявления задержки роста и развития плода в сроках гестации 20-27 недель» №3239 від 10.01.2001 р та «Усовершенствование методики выявления задержки роста внутренних органов плода в сроках гестации 20-27 недель» №3240 від 10.01.2001 р.

Матеріали дослідження впроваджені до навчального процесу на кафедрі патологічної анатомії, кафедрі судової медицини та основ права Луганського державного медичного університету, кафедрах патологічної анатомії Одеського та Харківського державних медичних університетів. Отримані результати використовуються в роботі патологоанатомічних відділень Луганської обласної клінічної лікарні, Луганської обласної дитячої клінічної лікарні та Запорізькому патологоанатомічному бюро.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно здійснений патентно-інформаційний пошук. Автором дослідження проводилися: розтин плодів, морфологічне та стереометричне дослідження, статистична обробка та аналіз отриманих даних, співставлення показників матері та плоду. Основні положення та висновки дисертаційної роботи розроблені автором самостійно.

Апробація роботи. Результати дослідження повідомлені та обговорені на: XXII International congress of the international academy of pathology & 13th World congress of academic and environmental pathology (Nice, France 18-23 October, 1998); VI конгресі асоціації патологів України (Вінниця, 29 вересня - 2 жовтня, 1998); науково-практичній конференції «Новое в патологии» (Севастополь, 29 березня - 4 квітня 1999); симпозіумі «Наука Луганщини у контексті розвитку регіону» (Луганськ, 22 квітня, 1999); 17th European congress of pathology and XIX Spanish congress of pathology (Barcelona, Spain, September 18-23, 1999); II з'їзді міжнародного союзу асоціацій патологоанатомів (Москва, 7-10 грудня, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, у фахових виданнях - 7 робіт, у тому числі 4 самостійних; у збірниках наукових конференцій - 2.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація виконана на 165 сторінках. Складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, глави аналізу отриманих результатів, висновків та списку літератури з 240 джерел (з них 181 іноземних авторів). Робота проілюстрована 19 таблицями та 67 рисунками, що займають 26 сторінок.

Основний зміст роботи

плід фетальний гестаційний плацентарний

Матеріал та методи дослідження. Дане дослідження засноване на морфологічному дослідженні плацент, антропометрії та органометрії плодів 20-27 тижнів вагітності, одержаних у результаті операції штучних пологів за немедичними (соціальними) показаннями. До немедичних показань належать: смерть чоловіка під час вагітності дружини, перебування жінки або її чоловіка у містах позбавлення волі, позбавлення прав материнства, багатодітність (кількість дітей більш 5), розлучення під час вагітності, вагітність після зґвалтування, інвалідність у дитини (О.Ф. Кіра із співавт., 1995). Якщо у жінки були інші немедичні підстави для переривання вагітності, питання вирішувалося комісією в індивідуальному порядку.

Матеріал зібраний у період 1996-2000 років у гінекологічному відділенні 2-го клінічного пологового будинку міста Луганська, де жінкам на підставі наказу №111 МОЗ України від 28.06.1994 року проводили операцію штучного переривання вагітності шляхом інтраамніального введення розчину граміцидіну-С 2%-5 мл. через переднє склепіння піхви.

Докладно вивчалися дані, які стосувалися вагітної: її вік, зріст, вага, соціальний статус, сімейний стан, загальний медичний та гінекологічний анамнези, менструальна та репродуктивна функції, побутові умови, характер харчування, шкідливі звички, спосіб життя, свідчення про батька дитини. Матеріал, який був отриманий від жінок із тяжкими соматичними захворюваннями (цукровий діабет, серцево-судинна патологія та ін.), а також з обтяженими акушерським та гінекологічним анамнезами, з даного дослідження вилучений.

Кількість та характер матеріалу за групами та методами його дослідження надано у табл. 1.

Проводилося зважування плодів, їх антропометрія. У тому числі у кожному випадку вимірювалися довжина тіла, коло голови, грудей, живота плоду. Дослідження органів плоду включало в себе вимірювання ваги нирок, підшлункової залози, серця та печінки.

Усі випадки були розподілені за строками гестації: 20-22, 23-25, 26-27 тижнів. У всіх групах дослідження виділялися випадки, коли вага плоду була нижча за 10-у перцентиль популяції плодів, народжених у гінекологічному відділенні 2-го клінічного пологового будинку у 1996-2000 р.р. Таким чином, у кожній групі були виділені 2 підгрупи: основна - із затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду та друга - співставлення (з плодами вагою між 10-ю та 90-ю перцентиллю).

Дослідження плацент починалося з огляду, потім відсікалася її пуповина та плідні оболонки. Кожна плацента зважувалася. Далі у роботі розглядалися: материнська та плодова поверхні, пупковий канатик, оболонки, був зазначений вигляд плаценти на розрізі. При описанні плодової поверхні плаценти увага зверталася на її забарвлення, наявність або відсутність гематом, валика, обідка, варикозного розширення вен, кіст, набряку, осередкових ущільнень, пухлин. Під час огляду плодових оболонок констатувалася їх товщина, колір, включення, дані про набряк, наявність слідів меконію, крові та ін. Під час дослідження пупкового канатика визначалася його довжина, діаметр, місце прикріплення до плаценти. Крім того, фіксувалися наявність або відсутність набряку, тромбозу судин, істинних та несправжніх вузлів, гематом, пошкоджень та варикозного розширення вен.

Огляд материнської поверхні давав уяву про форму плаценти, наявність або відсутність додаткових часток, особливості борозни, наявність інфарктів, згустків крові та їх кількості, а також про кровонаповнення досліджуваної поверхні. Під час дослідження вигляду плаценти на розрізі зверталася увага на кровонаповнення, розподіл забарвлення тканини на шари, наявність інфарктів та кіст.

Плацента розрізалася на паралельні смужки шириною 1 см. Для гістологічного дослідження «випадковим» методом по E.R. Weibel (1963) відбиралися шматочки тканини: 2 - із центральної зони, 2 - із парацентральної, 2 - із крайової. Із кожного виготовлялися гістологічні препарати, пофарбовані гематоксиліном та еозином, по Ван-Гізону та Малорі (Э. Пірс, 1962). Нейтральні глікозаміноглікани виявлялися за допомогою PAS-реакції за О.Л. Шабадашем з використанням наступних методик для контролю - ацетилування, омилювання та обробки зрізів амілазою слини. Речовини, у яких PAS-реакція пригнічувалася ацетилуванням та відновлювалася омилюванням, були віднесені нами до нейтральних глікозаміногліканів. До глікогену належить PAS+ матеріал, який ферментувався слиною (Х. Луппа, 1980). Оцінка рівня інтенсивності гістохімічних реакцій проводилася візуально в порівнянні з групою контролю (Х. Луппа, 1980).

Вираховувалися відносні показники: вага плаценти / вага плоду (ППК), вага печінки/вага плаценти, вага нирок / вага плаценти, вага серця / вага плаценти, вага підшлункової залози / вага плаценти.

Стереометричний аналіз ворсинчастого хоріона здійснювався за допомогою окулярної сітки для стереометричного дослідження. Стереогістометрія проводилася шляхом сканування усієї товщини плаценти на гістологічних препаратах під час збільшення у 80 та 400 разів. Під час використання збільшення х 80, методом крапкового рахунку у 25 випадково обраних полях зору визначалася питома вага наступних показників: міжворсинчастого простору (МВП), фібриноїду у МВП, периферичного трофобласта, стовбурових (опорних) ворсин, термінальних та проміжних ворсин, хоріальної пластинки, базальної пластинки, інфарктів, осередків кальцинозу, запальних інфільтратів. Під час використання збільшення х 400, також методом крапкового рахунку у 25 випадково обраних полях зору визначалася питома вага структур термінального відділу ворсинчастого дерева - хоріального епітелію, інтерстиція, судин.

Морфометричне дослідження плацентарного бар'єра (ПБ) було проведено на комп'ютері Sperry (поєднаним із IBM) при використанні програми VIDS-IV (Analytical Measuring Systems Ltd., Cambridge, U.K.) при збільшенні х 600 разів. Перехрещення горизонтальних та вертикальних ліній розглядалися як тест-крапки, розташовані на відстані 16,4 ммк. Перехрещення тест-ліній із поверхнею ворсини вважалося початковою крапкою для вимірювання ортогональних перехрещень крізь плацентарний бар'єр - від поверхні трофобласта до внутрішньої поверхні капіляра. Таким чином, визначалися абсолютні показники товщини плацентарного бар'єра (ммк) у різних частинах плаценти. Арифметична середня товщина плацентарного бар'єра вираховувалася за допомогою формули:

Та = арифметична середня довжина перехрещень х 0,7854 (3,1416/4) (О.С. Санькова, 1981).

Кореляційний та статистичний аналізи між параметрами системи «мати-плацента-плід» здійснювався на комп'ютері, поєднаному із IBM, за допомогою програми Stat View (Institute Inc, SAS Campus Drive, Cary, North Carolina, 27513). Із загальної кількості кореляційних зв'язків відбиралися помірні (коефіцієнт кореляції 0,5 - 0,69), сильні (0,7 - 0,89) та функціональні (0,9 - 1) (О.Л. Черняєв, 1979).

У зв'язку з тим, що отримані дані відповідали нормальному розподілу варіаційного ряду, в даному дослідженні використовувався параметричний метод оцінки різниці середніх двох вибірок із використанням критерію t Ст'юдента. При вірогідності різниць (р<0,05) розглядалися параметри, які стосувалися 95-ти відсотковому довірчому інтервалові (Г.Г. Автанділов, 1990; С. Гланц, 1998).

Результати дослідження та їх обговорення. Одержані дані свідчать про те, що жінки, у яких вагітність у 20-22 тижня ускладнилася ознаками ретардації фетального росту, мали пологи та аборти в анамнезі, палили, їх харчування характеризувалося дефіцитом протеїнів. Як правило, вони були незаміжні, відмічалися низьким рівнем освіти та соціально-економічного статусу в суспільстві. Антропометричні параметри жінок двох груп не мали вірогідних різниць.

Маса плоду, довжина його тіла, коло голови, грудей та живота були нижчими за фізіологічні показники, що характерні для цього строку гестації. Відзначалися також зменшення маси печінки, нирок, підшлункової залози, серця за відношенням до ваги плаценти (табл. 2). Плацентарно-плодовий коефіцієнт (ППК) зростав до 0,406±0,03 (у контролі 0,268±0,007, р<0,05).

Результати цього дослідження дають підстави вважати, що виявлена нами мала маса плоду при відносно «великій» плаценті відображає адаптивний посилений зріст ворсинчастого хоріона у відповідь на персистенті фетальні стимули при умовах недостатнього постачання до плаценти поживних речовин та кисню (K.M. Godfrey et al., 1991).

Макроскопічне дослідження плацент дозволило визначити у групі ЗВУР наявність інфарктів, субхоріальних гематом, додаткових часток. При мікроскопічному дослідженні плацент виявлено комплекс патоморфологічних змін, у тому числі розлади кровообігу у вигляді великих ділянок ворсинчастого хоріона з ішемічними інфарктами; порушення дозрівання ворсин із ознаками затримки диференціювання стовбурових, проміжних та термінальних ворсин та їх гіповаскуляризація. Також виявлялися запальні інфільтрати у хоріальній пластинці, продуктивний васкуліт фетальних судин ворсин. Констатувалося накопичення солей кальцію у МВП. Рівень компенсаторно-пристосувальних процесів у ворсинчастому хоріоні знижувався, що виявлялося у наявності ознак гіповаскуляризації, зниженні кількості та довжини синцитіокапілярних мембран. Стереометричне дослідження свідчить про вірогідне збільшення товщини хоріальної пластинки (питомий об'єм 11,88±1,1, у контролі - 6,7±1,27, р<0,05). Відмічалося потовщення ПБ до 11,62±0,1 мкм (у контролі - 10,74 ± 0,09 ммк, р<0,001). Кореляційний аналіз показав збільшення кількості помірних та сильних зв'язків з 5-ти у контрольній групі до 15-ти у групі ЗВУР.

Для жінок групи гестації 23-25 тижнів із ознаками ретардації росту та розвитку плоду був характерний низький соціально-економічний статус, вони більше палили, частіше вживали алкоголь, у них нерідко реєструвалися алергійні реакції. Заняття спортом для жінок цієї групи було нехарактерне. У їхньому анамнезі відзначалися випадки вторинного безпліддя. Ця вагітність, як правило, надходила за пологами. Показники віку, зросту і ваги жінок були схожими у групах, що досліджувалися.

Виявлений нами факт паління вагітними жінками, у яких, як наслідок, розвився ЗВУР плоду, узгоджується з даними M.B. Meyer (1977). Автором встановлено, що паління затримує зріст як плоду, так і плаценти, але затримка росту плаценти менша і показник ППК при народженні, таким чином, зростає.

Маса, антропометричні параметри та нирково-, серцево-, печінково-плацентарні індекси плодів групи ЗВУР знижені (табл. 2). Вага плацент та ППК у групі ЗВУР збільшені (відповідно 0,211±0,009 кг, у контролі 0,18±0,009 кг, р<0,05 та 0,314±0,025, у контролі 0,189±0,007, р<0,05).

Відзначене нами зменшення нирок при ЗВУР у пізні строки гестації узгоджується з даними G. Celsi et al. (1998). Автором в експерименті встановлена залежність між низькою масою тіла та зниженою нирковою масою. При цьому підкреслено, що при нормалізації ниркової ваги, як наслідок, залишається ризик розвитку хвороб нирок у дорослого.

При макроскопічному дослідженні послідів основної групи відмічені додаткові частки плацент, субхоріальні гематоми, набряк та несправжні вузли пупкового канатика. Мікроскопічне дослідження виявило ряд патологічних змін в плацентах. Серед них дистрофічні, аж до некротичних змін ворсинчастого хоріона, запальні інфільтрати хоріальної та базальної пластинок. Відзначене порушення дозрівання ворсинчастого дерева. Відмічалося зниження рівня компенсаторно-пристосувальних реакцій, що проявлялося у зменшенні питомої ваги судин, зниженні кількості та довжини синцитіокапілярних мембран. Гіповаскуляризація ворсин частково компенсувалася осередковим ангіоматозом фетальних судин. Стереометрично у групі ЗВУР встановлено вірогідне збільшення кількості інфарктів та строми (питомий об'єм відповідно 2,8±0,95 та 58,56±1,38 в контролі - 0,7±0,32 та 52,07±1,25, р<0,05), а також зменшення питомого об'єму судин термінальних ворсин (9,38±1,21, у контролі - 14,38±1,08, р<0,05). Відзначалося потовщення ПБ до 11,87±0,12 ммк (10,92±0,09 ммк у контролі, р<0,001). Кореляційний аналіз показав збільшення кількості помірних та сильних кореляційних зв'язків у групі з порушеним внутрішньоутробним розвитком плоду (8, у групі контролю - 5).

Відмічена у нашому дослідженні наявність ішемічних інфарктів узгоджується з дослідженнями P.H. Gray et al. (1999), які визначали інфаркти плаценти у 27% випадках під час доношеній вагітності при затримці внутрішньоутробного розвитку плоду. При цьому, R. Layrini et al. (1994) вважають інфаркти маркерами ЗВУР в 38-40 тижнів гестації.

У строку гестації 26-27 тижнів жінки, які мали ознаки рестрикції росту та розвитку плоду, характеризувалися низьким соціально-економічним статусом, мали пологи та аборти в анамнезі. Вони більше палили, мали алергійні реакції. Дієта їх відзначалася низьким вмістом протеїнів. Антропометрія жінок не виявила суттєвих розбіжностей у групах, що досліджувалися.

Недостатнє харчування вагітної жінки відіграє важливу роль у виникненні затримки розвитку плоду. Експериментальне дослідження A. Garofano et al. (1998) свідчить про те, що недостатнє харчування під час вагітності приводить до ЗВУР різного ступеню складності. Одержані нами дані підтверджують висловлені припущення - у більшості досліджуваних випадків відзначалася неповноцінна, зі зниженим вмістом білка, дієта. У літературі є дані про те, що навіть при гарному харчуванні у постнатальному періоді у дітей з ознаками ЗВУР відзначається зменшена вага печінки та нирок, а також знижується вміст інсуліну в організмі дорослої людини (A. Garofano et al., 1998).

Плоди із затримкою внутрішньоутробного розвитку у даному терміні гестації характеризувалися меншою вагою, довжиною тіла, антропометричними параметрами. Маса плаценти та величина ППК зростали (0,268±0,013 кг, у контролі 0,200±0,013 кг, р<0,05 та 0,269±0,01, у контролі 0,194±0,01, р<0,05 відповідно). Знижалися печінково-, нирково-, серцево-, панкреато-плацентарні індекси (табл. 2).

Під час макроскопічного дослідження послідів, звернув на себе увагу той факт, що плаценти групи ЗВУР частіше, ніж у контролі, мали неправильну форму. Пупковий канатик характеризувався крайовим прикріпленням, у ньому частіше реєструвався набряк та несправжні вузли. На плодовій поверхні плацент відмічалися субхоріальні гематоми, на розрізі виявлялися інфаркти. Мікроскопічне вивчення плацент свідчить про посилення патоморфологічних процесів у групі з затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду. У ворсинах усіх калібрів відзначалося порушення дозрівання ворсинчастого хоріона. У хоріальній пластинці були виявленім запальні інфільтрати та тромби. Побудова ворсинчастого хоріона характеризувалася недостатністю адаптивних процесів, що виявлялося у зменшенні протяжності синцитіокапілярних мембран, наявності ознак гіповаскуляризації, потовщенні хоріального епітелію. Стереометричне дослідження показало вірогідне збільшення кількості фібрину у міжворсинчастому просторі плацент групи ЗВУР (питомий об'єм - 5,4±0,51 у порівнянні із 2,27±0,39 у контролі, р<0,05), а також збільшення питомої ваги хоріального епітелію термінальних ворсин (39,31±1,25 відносно 39,31±1,25 у контролі, р<0,05). Виникало потовщення плацентарного бар'єра до 12,02±0,14 мкм (у контролі 11,06±0,1 ммк, р<0,05). Кореляційний аналіз показав збільшення кількості помірних та сильних кореляційних зв'язків (з 5 до 8) у групі ЗВУР у терміні гестації 26-27 тижнів.

У більш пізні терміни гестації (при доношеній вагітності) A.F. Iakovtsova et al. (1995) також виявляли збільшення кількості фібриноїду, що справедливо оцінювалося авторами як один із патогенних стимулів ретардації росту та розвитку плоду.

Велике значення у механізмі затримки розвитку фето-плацентарного комплексу, за думкою А. Khaliq et al. (1999), має гіповаскуляризація ворсинчастого дерева. У нашому матеріалі вже у 20-27 тижнів гестації відзначені ділянки плаценти зі зменшеною кількістю фетальних судин у ворсинах.

Проведені дослідження показали, що у 20-22, 23-25, 26-27 тижнів гестації реєструється дуже схожа динаміка кореляційних взаємовідношень між показниками організму матері та фето-плацентарного комплексу. Відмічається збільшення кількості помірних та сильних кореляційних зв'язків у групах із затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду. Схожі зміни знайдені при дослідженні ряду компенсаторно-пристосувальних процесів у серцево-легеневій системі (О.Л. Черняєв, 1979). Є достатні підстави вважати, що виявлений нами зріст кількості та сили кореляційних зв'язків свідчить про зниження пластичності системи в умовах екзо - та ендогенної патогенної симуляції, яка веде до ЗВУР. Не виключена можливість того, що надмірний «консерватизм» системи при необхідності адаптації до умов зовнішнього середовища може привести до виникнення ряду хвороб як дитячого організму, так і дорослих.

Визначені нами диспропорції розвитку плоду, фетальних органів та плаценти дають підстави вважати необхідним постійний моніторинг вагітних, у яких ультразвукове дослідження виявляє фетально-плацентарні диспропорції. Діти, народжені з ознаками ЗВУР, повинні бути введені до груп ризику, а також спостерігатися (у подальшому часі) з метою ранньої профілактики захворювань дорослих.

Висновки

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової задачі, що висвітлює ознаки пошкодження та адаптації фето-плацентарної системи під час затримки внутрішньоутробного розвитку плоду у термінах гестації 20-22, 23-25, 26-27 тижнів.

2. Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду у 20-22 тижнів гестації частіше реєструється у жінок із низьким соціально-економічним статусом, незаміжніх, із пологами та абортами в анамнезі, які палили, мали неповноцінне харчування.

3. При ЗВУР у 20-22 тижнів гестації маса плоду, довжина його тіла, коло голови, грудей та живота знижені у порівнянні з фізіологічними параметрами, характерними для цього строку гестації. Відзначається також зменшення маси печінки, нирок, підшлункової залози, серця за відношенням до маси плаценти. Плацентарно-плодовий коефіцієнт зростає до 0,406±0,03, р<0,05. Спостерігається посилення та збільшення кількості кореляційних зв'язків між параметрами системи «мати-плацента-плід».

4. Плаценти при ЗВУР у 20-22 тижнів характеризуються наявністю комплексу патоморфологічних змін, у т.ч. розладів кровообігу (ішемічних інфарктів, великих субхоріальних гематом); наявністю додаткових часток; порушенням дозрівання ворсин хоріона (затримка диференціювання з гіповаскуляризацією стовбурових, проміжних та термінальних ворсин); запальних інфільтратів у хоріальній пластинці, продуктивного васкуліту фетальних судин ворсин; низьким рівнем компенсаторно-пристосувальних процесів у гістоструктурах ворсин; стереометрично - збільшення товщини хоріальної пластинки та потовщення плацентарного бар'єра до 11,62±0,1 мкм, р<0,001.

5. ЗВУР у 23-25 тижнів гестації реєструється у жінок із низьким соціально-економічним статусом, які вживали алкоголь, палили, мали алергійні реакції на медикаменти та продукти харчування, нераціонально харчувалися, рідко займалися спортом, мали пологи та аборти, а також безпліддя в анамнезі.

6. Плоди при ЗВУР у 23-25 тижнів гестації мають меншу масу, довжину тіла, коло голови, грудей, живота. Плацента має відносно велику масу. ППК зростає до 0,314±0,025, р<0,05. Знижуються печінково-, нирково-, серцево-плацентарні індекси. Кореляційний аналіз показав збільшення кількості помірних та сильних кореляційних зв'язків.

7. У плаценті під час ЗВУР у 23-25 тижнів гестації виявляються: додаткові частки, субхоріальні гематоми, набряк та несправжні вузли пупкового канатика; виражене порушення дозрівання ворсинчастого хоріона; гіповаскуляризація ворсинчастого дерева з осередковим ангіоматозом фетальних судин; зниження рівня компенсаторно-пристосувальних реакцій, посилення дистрофічних та некротичних процесів у ворсинчастому хоріоні; наявність запальних інфільтратів; стереометрично - зменшення питомої ваги судин, збільшення кількості інфарктів та строми термінальних ворсин, а також потовщення плацентарного бар'єра до 11,87 ± 0,12 мкм, р<0,001.

8. Вагітні з ознаками ЗВУР плоду в 26-27 тижнів вагітності, відрізняються низьким соціально-економічним станом, частіше з алергійними реакціями, палять, мають пологи та аборти в анамнезі, дієта їх відрізняється низьким вмістом протеїнів.

9. Плоди під час ЗВУР у 26-27 тижнів гестації характеризуються меншою масою, довжиною тіла, колом голови, грудей, живота. Плацента має велику вагу. ППК зростає до 0,269±0,01, р<0,05. Знижуються показники маси печінки, нирок, серця, підшлункової залози за відношенням до маси плаценти. Кореляційний аналіз свідчить про збільшення кількості помірних та сильних кореляційних зв'язків.

10. Плаценти під час ЗВУР у 26-27 тижнів гестації характеризуються: неправильною формою, крайовим прикріпленням пупкового канатика (останній відрізняється набряком та великою кількістю несправжніх вузлів); гістологічними ознаками посилення патоморфологічних процесів; уповільненням дозрівання із порушенням васкуляризації ворсинчастого хоріона; наявністю запальних інфільтратів та тромбів у хоріальній пластинці; недостатністю адаптивних процесів; стереометрично - збільшенням кількості фібрину в міжворсинчастому просторі плацент та питомої ваги хоріального епітелію термінальних ворсин плацент групи ЗВУР, потовщенням плацентарного бар'єра до 12,02±0,14 мкм, р<0,05.

11. Під час пролонгування ЗВУР дострокових пологів можливо народження дітей із фето-плацентарною диспропорцією, зниженням антропометричних та органометричних параметрів. Новонароджені з наявністю ЗВУР повинні вводитися до груп ризику з метою подальшого педіатричного моніторингу, профілактики хвороб періоду новонароджуваності, захворювань дітей та дорослих.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Морфо-функциональные аспекты диспропорции роста плода и плаценты в сроке гестации 20-22 недели /Решетникова О.С., Найденова О.В., Миловидова А.Э., Иващенко И.А., Сысоенко А.П. // Український медичний альманах. - 1998. - №3. - С. 74-76.

2. Найденова О.В. К вопросу о диспропорциональном развитии плода и плаценты в сроке гестации 20-22 недели // Український медичний альманах. - 1999. - Т.2, №2 - С. 162-164.

3. Найдьонова О.В. Морфо-функціональні особливості затримки розвитку плоду та плаценти в строці гестації 23-25 тижнів // Український медичний альманах. - 1999. - Т.2, №.3 - С. 130-132.

4. Найденова О.В. Морфологические особенности строения плаценты при идиопатической задержке развития плода в сроке гестации 23-25 недель // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №.3 - С. 120-123.

5. Найденова О.В. К вопросу о диспропорциональном развитии плода и плаценты в 26-27 недель гестации // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №. 4 - С. 155-157.

6. К вопросу об этиопатогенезе рестрикции внутриутробного роста плода у женщин-жительниц промышленного региона Донбасса /Иващенко И.А., Миловидова А.Э., Найденова О.В., Решетникова О.С., Сысоенко А.П., Клименко А.В., Куринный А.Б. // Медико-биологические проблемы промышленного региона: Сб. науч. ст. - Луганск: Виталина, 1997. - С. 117-120.

7. Морфофункциональная характеристика системы «мать-плацента-плод» при неосложненном течении беременности и задержке внутриутробного развития в сроках гестации 23-25 недель /Миловидова А.Э., Найденова О.В., Иващенко И.А., Решетникова О.С., Сысоенко А.П., Клименко А.В., Куринный А.Б. // Медико-биологические проблемы промышленного региона: Сб. науч. ст. - Луганск: Виталина, 1997. - С. 140-143.

8. Некоторые аспекты диспропорционального развития плода и плаценты в поздние сроки гестации /Решетникова О.С., Найденова О.В., Миловидова А.Э., Иващенко И.А., Сысоенко А.П. // Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз: Матеріали 6 Конгресу патологів України. - Вінниця, 1998. - С. 206-208.

9. Морфологическая характеристика фетоплацентарной системы при идиопатической задержке развития плода в сроке гестации 23-25 недель /Можаева Е.Б., Найденова О.В., Решетникова О.С., Иващенко И.А., Миловидова И.А. // Материалы научно-практической конференции «Новое в патологии: теория и практика». - Севастополь, 1999. - С. 35-37.

10. Морфологическая характеристика фетоплацентарного комплекса при идиопатической задержке внутриутробного развития плода /Решетникова О.С., Найденова О.В., Иващенко И.А., Миловидова А.Э., Сысоенко А.П. // Тезисы 2-го съезда Международного Союза Ассоциации Патологоанатомов. - Москва, 1999. - C.256-257.

11. Autopsy diagnosis of the intrauterine growth restriction at 23-25 weeks of gestation /Reshetnikova O, Ivaschenko I, Naidenova O, Milovidova A, Sysoenko A //Arch. Anat. Cytol. Path. Clin. Exp. Path. - 1998. - Vol.46, N.5-6, A.1139.

12. Idiopathic fetal growth restriction at 20-22 weeks of gestation /Reshetnikova, O., Naidenova, O., Ivaschenko, I., Milovidova, A., Sysoenko, O //Virchows Archiv. - 1999. - Vol.435, N.3. - P.370.

Размещено на Allbest.ru