Взаємозв'язок порушення кишкового мікробіоценозу та захворювань гепатопанкреатобіліарної зони у хворих військовослужбовців і цивільних та можливі шляхи терапевтичної корекції

мікробіоценоз кишковий дисбактеріоз лікування

ВИСНОВКИ

1. У хворих на синдром подразненої товстої кишки чи хронічний невиразковий коліт, асоційований з кишковим дисбактеріозом, при надмірному рості у товстій кишці “шкідливої” протеолітичної флори (кишкових паличок, гемолітичних кишкових паличок і, особливо, клостридій) і зниженому рості “корисної” цукролітичної флори (біфідо- і лактобактерій), при тривалості захворювання більше 2 років, серед військовослужбовців у 72% випадків та серед цивільних у 64% випадків має місце розвиток фізико-хімічної і хірургічної стадій холестеринового калькульозу.

2. Диференційоване призначення при кишковому дисбактеріозі і супутній фізико-хімічній стадії холестеринового калькульозу пребіотиків (хілак-форте) і пробіотиків (біфіформ, лінекс, окарін) слід проводити не менше 1 місяця, що приводить до нормалізації бактеріограми калових мас у 81% випадків, а в 19% - до її покращання. Окреме застосування пре- та пробіотиків протягом 1 місяця знижує, але не усуває літогенні властивості жовчі, тому при кишковому дисбактеріозі і супутніх захворюваннях жовчного міхура слід додатково призначати сучасні холеретики: настоянку складну Панкова, холагогум, фебіхол.

3. У хворих на хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю середнього і важкого ступеня перебігу у 95% військовослужбовців та у 86% цивільних хворих має місце розвиток синдрому подразненої товстої кишки чи хронічного невиразкового коліту, асоційованих з кишковим дисбактеріозом І-ІІІ ступеня зі зниженням титрів цукролітичної і підвищенням титрів умовно-патогенної та грибкової флори.

4. Хворим на хронічний панкреатит із екзокринною недостатністю підшлункової залози та кишковим дисбактеріозом на фоні заступної терапії сучасними препаратами панкреатичних ферментів (креон, фестал) і антигіпоксантами (вінпоцетин, кавінтон) доцільно проводити лікування супутнього кишкового дисбактеріозу пре-, пробіотиками і антимікробними препаратами.

5. Хворим на синдром подразненої товстої кишки, асоційований з кишковим дисбактеріозом, на фоні хронічного токсичного гепатиту у поєднанні із хронічним холециститом з літогенними властивостями жовчі внаслідок зниження детоксичної функції гепатоцитів та їх резистентності слід призначати препарати, спрямовані на усунення кишкового дисбактеріозу і літогенних властивостей жовчі разом із гепатопротекторами-антиоксидантами в тому числі і такими, що містять холеретичні компоненти (легалон, гепабене, гепатофальк-планта).

6. У 74,5% випадків синдром подразненої товстої кишки та хронічний невиразковий коліт на тлі дисбактеріозу кишечника поєднуються із захворюваннями жовчного міхура.

7. Виявлення кишкового дисбактеріозу у 77% військовослужбовців ІІІ періоду строкової служби зумовлює проведення їм бактеріограми калових мас та лікувального і профілактичного курсу із включенням пребіотиків та пробіотиків.

8. При аналізі даних результатів обстежень хворих на кишковий дисбактеріоз у поєднанні із захворюваннями печінки, жовчного міхура і підшлункової залози не виявлено особливостей клінічного перебігу та ефективності сучасних лікувальних комплексів у хворих військовослужбовців і цивільних.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При синдромі подразненої товстої кишки або хронічному невиразковому коліті, асоційованих із кишковим дисбактеріозом І-ІІІ ступеня з підвищенням росту протеолітичної флори і зниженням росту цукролітичної флори, необхідно проводити ультрасонографічне дослідження жовчного міхура для виявлення фізико-хімічної стадії холестеринового калькульозу та підтверджувати його вивченням літогенних властивостей жовчі в порції “В” дуоденального вмісту. Лікування хворих на кишковий дисбактеріоз при супутніх захворюваннях жовчовивідних шляхів слід проводити протягом 1 місяця сучасними пре-, пробіотиками, антимікробними препаратами і холеретиками.

2. Комбіноване призначення хворим на кишковий дисбактеріоз пребіотику хілаку-форте і пробіотиків за рахунок ацидифікації вмісту товстої кишки хілаком сприяє приживленню нормальної мікрофлори препаратів біфіформу, лінексу й окарину. При помірному підвищенні титрів умовно-патогенної флори та грибків Candida до лікувальних комплексів рекомендовано включати інтетрикс, а при високому рості умовно-патогенної мікрофлори у кишечнику перевагу слід надавати кларитроміцину.

3. Застосування сучасних холеретиків рослинного походження - настоянки складної Панкова, холагогуму чи фебіхолу сприяє зменшенню клінічних проявів хронічного холециститу, зняттю спазму замикача Одді, покращанню евакуації жовчі із жовчного міхура і зниженню літогенних властивостей жовчі у хворих на кишковий дисбактеріоз. При наявності рецидивуючої кропив'янки на рослинні препарати можна призначати харчові волокна, які здатні знижувати літогенні властивості жовчі і сприяти росту цукролітичної флори.

4. Призначення таких холеретичних засобів як фебіхол, що містить екстракт червоного індійського шафрану у масляному розчині, і гепатофальк-планта, який містить помимо силімарину екстракт куркуми і чистотілу, в деяких випадках викликає диспепсичні прояви та підсилення абдомінального болю, що потребує перегляду показів і в окремих випадках відміну препаратів.

5. При хронічному панкреатиті із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози середнього і важкого ступеня перебігу слід проводити дослідження бактеріограми калових мас, що дозволяє виявити супутній кишковий дисбактеріоз, його ступінь і вид та призначати комплексне лікування пре-, пробіотиками й антимікробними препаратами на фоні базисної терапії сучасними ферментними препаратами - креоном і фесталом та антигіпоксантами - вінпоцетином чи кавінтоном.

6. Застосування у лікувальних комплексах хворих хронічним токсичним гепатитом і кишковим дисбактеріозом пребіотиків, пробіотиків і легалону, а при токсичному гепатиті в поєднанні з фізико-хімічною стадією холестеринового калькульозу - гепатопротекторів-антиоксидантів, що містять холеретичні екстракти: гепабене і гепатофальку-планта, сприяє усуненню клінічних проявів захворювань, нормалізації бактеріограми калових мас, зниженню літогенних властивостей жовчі, підвищенню детоксичної функції гепатоцитів та їх резистентності. Дози всіх препаратів загальноприйняті.

7. Для зниження захворюваності кишковим дисбактеріозом включати до харчового раціону військовослужбовців строкової служби кисломолочних, пектиновмістких продуктів та хлібних виробів із додаванням висівок, а при наявності кишкової диспепсії проводити дослідження бактеріограми калових мас для виявлення та лікування кишкового дисбактеріозу.

8. Проводити клінічні, лабораторні, мікробіологічні, біохімічні, інструментальні дослідження військовим і цивільним хворим, а також призначати їм лікування за єдиними встановленими планами і схемами без розподілу їх на військовослужбовців і цивільних.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Осьодло Г.В. Роль стану кишкового мікробіоценозу у формуванні фізико-хімічної стадії холестеринового калькульозу та принципи патогенетичного лікування // Проблеми військової охорони здоровя.- 2000.- №7.- С.78-83.

2. Дегтярёва И.И., Осёдло Г.В., Скрыпник И.Н., Вакуленко Е.Ф. Лечение заболеваний желчного пузыря и поджелудочной железы с сопутствующим дисбактериозом кишечника // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. - 2000, - випуск 9, кн. 4.-С.639-644. Здобувачем проведено дослідження екзокринної функції підшлункової залози, літогенних властивостей жовчі та бактеріограми калових мас, підготовка матеріалу до друку.

3. Дегтярьова І.І., Осьодло Г.В., Скрипник І.М., Козачок М.М., Козел М.П., Гончарова Ю.В., Сапила Р.П. Застосування силімариновмісних препаратів для лікування хронічних токсичних гепатитів і жирової дистрофії печінки // Сучасна гастроентерологія. - 2001.- №4(6).- С.65-71. Здобувачем проведено дослідження показників дуоденального зондування, літогенних властивостей жовчі, детоксичної функції печінки, процесів ПОЛ та АОС крові, бактеріограми калу, підготовка матеріалу до друку.

4. Дегтярева И.И., Оседло Г.В., Скрыпник И.Н., Козел Н.П., Гончарова Ю.В. Обоснование применения гепабене для лечения больных хроническими гепатитами токсической этиологии и жировой дистрофии печени в сочетании с хроническими заболеваниями желчного пузыря // Ліки України.- 2001.-№10.-С.33-36. Здобувачем проведено дослідження показників дуоденального зондування, літогенних властивостей жовчі, детоксичної функції печінки, процесів ПОЛ та АОС крові, бактеріограми калу, підготовка матеріалу до друку.

5. Скляр С.І, Осьодло Г.В, Кожокару А.А, Шиков Ю.М. Вплив якісного складу кишкового біоценозу на формування патології шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи у військовослужбовців // Современные аспекты военной медицины. - 1999 - №4.- С.206-209. Здобувачем проведено аналіз літературних даних, обстеження пацієнтів, підготовка матеріалу до друку.

6. Осьодло Г.В., Кожокару А.А., Скляр С.І. Роль стану кишкового біоценозу у виникненні захворювань шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи у військовослужбовців // Проблеми військової охорони здоровя.- 1999. -№5. - С.411-417. Здобувачем проведено аналіз літературних даних, обстеження пацієнтів, підготовка матеріалу до друку.

7. Скляр С.І., Осьодло Г.В., Козел М.П., Кирилко С.М., Кривець М.П. Етапність виникнення захворювань органів травлення при дисбактеріозі кишківника // Современные аспекты военной медицины. -1999. - №4.-С.209-211. Здобувачем проведено аналіз літературних даних, обстеження пацієнтів, підготовка матеріалу до друку.

8. Кожокару А.А., Осьодло Г.В., Сельнікова О.П. Аналіз захворюваності гострими кишковими інфекціями серед військовослужбовців строкової служби в умовах “закритого” колективу військової частини за 1994-1998 роки // Проблеми військової охорони здоровя. - 1999. -№5. - С.382-388. Здобувачем проведено аналіз літературних та архівних даних.

9. Дегтярёва И.И., Скрыпник И.Н., Скопиченко С.В., Осёдло Г.В., Потяженко В.М. Консервативное лечение острых панкреатических атак и компенсация внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. - 2000, - випуск 9, кн. 4.-С.644-648. Здобувачем проведено дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, вивчення бактеріограми калу, підготовка матеріалу до друку.

10. Дегтярьова І.І., Скопіченко С.В., Осьодло Г.В., Скрипник І.М., Потяженко В.М. Застосування лактулози в лікувальних комплексах хворих на гострі та різні форми хронічного панкреатиту // Галицький лікарський вісник.- 2000.- №3.- С.36-40. Здобувачем проведено дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, вивчення бактеріограми калових мас, підготовка матеріалу до друку.

11. Дегтярёва И.И., Скрыпник И.Н., Осёдло Г.В., Скопиченко С.В., Гончарова Ю.В. Применение препарата “Настойка сложная Панкова” для лечения больных с заболеваниями органов пищеварения // Современные аспекты военной медицины. - 2000.- №5.-С.353-358. Здобувачем проведено дослідження літогенних властивостей жовчі та бактеріограми калових мас, підготовка матеріалу до друку.

12. Дегтярьова І.І., Скопіченко С.В., Осьодло Г.В., Скрипник І.М., Потяженко В.М. Сучасний погляд на патогенетичне лікування хворих на гострі та різні форми хронічного панкреатиту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. - 2000, - випуск 9, кн. 4.-С.510-517. Здобувачем проведено дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, вивчення бактеріограми калових мас, підготовка матеріалу до друку.

13. Дегтярьова І.І., Скрипник І.М., Скопіченко С.В., Осьодло Г.В, Потяженко В.М. Роль порушення мікробіоценозу товстої кишки в патогенезі гострих та хронічних панкреатитів // Материалы ІІІ Республиканской научно-практической конференции “Новое в клинической фармакологи и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”, 16-17 ноября 2000, г.Харьков.- 1999.-С.201-204. Здобувачем проведено дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, вивчення бактеріограми калових мас, підготовка матеріалу до друку.

14. Дегтярьова І.І., Осьодло Г.В., Скрипник І.М., Вакуленко Є.П., Петренко В.П. Взаємозв'язок порушення кишкового мікробіоценозу і захворювань дуодено-панкреато-біліарної зони та принципи патогенетичного лікування // Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”.- 2000,- випуск 31. - С.73-80. Здобувачем проведено дослідження екзокринної функції підшлункової залози, літогенних властивостей жовчі та бактеріограми калу, підготовка матеріалу до друку.

15. Дегтярьова І.І., Скрипник І.М., Скопіченко С.В., Осьодло Г.В., Потяженко В.М. Вплив мікробіоценозу товстої кишки на патогенетичні механізми розвитку захворювань внутрішніх органів // Медицина світу. Спецвипуск “Гастроентерологія”. - 2000.- С.63-69. Здобувачем проведено дослідження екзокринної функції підшлункової залози, літогенних властивостей жовчі та бактеріограми калових мас, підготовка матеріалу до друку.

16. Дегтярева И.И., Скрыпник И.Н., Оседло Г.В., Козачок Н.Н., Невойт А.В. Гепабене в комплексной терапии больных хроническими токсическими гепатитами в сочетании с заболеваниями билиарного тракта //Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”.- 2001,- випуск 32. - С.480-489. Здобувачем проведено дослідження показників дуоденального зондування, літогенних властивостей жовчі, детоксичної функції печінки, процесів ПОЛ та АОС крові, бактеріограми калу, підготовка матеріалу до друку.

17. Degtjaryova I., Skrypnik I., Osjodlo G., Skopichennko S. Interrelation of microbiocenotical disturbacens of the bowel and cholesterol calculosis forming // Journ. Hepatol. - 2000. - V. 34, No 1. - P.1598. Здобувачем проведено дослідження літогенних властивостей жовчі і бактеріограми калу в процесі лікування.

Размещено на Allbest.ru