Клініко-експериментальне обґрунтування ортопедичного методу лікування знімними мостоподібними протезами з дискретним часом фіксації

У групі пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом, приріст показників витривалості пародонту до навантажень та стійкості капілярів ясен зростають (р<0,001), і приблизно одинаковою (p>0,05) є їх динаміка через 1 рік після фіксації незнімних чи знімних мостоподібних протезів, однак у цей термін спостерігається достовірне зниження даних показників (р<0,001). Після знімання мостоподібних протезів і проведення комплексного лікування показники в групі із знімними протезами свідчать про покращення стану пародонту опорних зубів, однак достовірно відрізняються від групи із незнімними протезами. Зокрема, приріст гнатодинамометричних показників у пацієнтів із знімними протезами зростає через 18 місяців після протезування до +60,9±0,74% (р<0,001 у порівнянні з терміном 12 місяців), а стійкості капілярів ясен до +75,3±1,31% (р<0,001). В групі пацієнтів із НМП відбувається поступове достовірне (р<0,001) у порівнянні з рівнем після лікування та з попереднім терміном, зниження приросту показників ВП (через 18 місяців до +44,9±0,95%, і через 2 роки до +38,8±0,68%) і СК ясен (відповідно до +53,7±1,07% і + 40,8±0,93%). Через 2 роки після протезування та через 1 рік після попереднього знімання, у пацієнтів із ЗМП спостерігається зниження гнатодинамометричних показників (+50,5±0,78%) і стійкості капілярів ясен (+62,2±1,17%), однак вони є достовірно вищими (р<0,001) в даній групі пацієнтів через 1,5 та 2 роки після протезування, у порівнянні із пацієнтами з незнімними протезами.

При обстеженні запротезованих пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом незнімними і знімними мостоподібними протезами нами встановлено, що кількість ясенної рідини у двох групах пацієнтів достовірно зростає (p<0,001) через 12 місяців після протезування у порівнянні з рівнем до лікування, що свідчить про посилення запального процесу в тканинах пародонту. На основі попередніх клінічних даних, у цей термін проводиться знімання мостоподібних протезів і в подальшому через 18 місяців даний показник знижується (p<0,001) до 0,5±0,03 мг у порівнянні з рівнем до знімання 0,58±0,03. У групі з незнімними протезами в термін 18 місяців кількість ясенної рідини зростає (p<0,001) до 0,73±0,04 у порівнянні з попереднім терміном 0,57±0,03мг. Через 18 місяців після протезування спостерігається достовірна різниця даного показника (p<0,001) між групами пацієнтів з незнімними і знімними мостоподібними протезами.

При аналізі ехоостеометричних показників у близькі терміни після фіксації протезів, встановлено приблизно одинакове (p >0,05) зростання часу проходження ультразвуку в обидвох підгрупах. Після зняття ЗМП і проведення комплексного лікування, у віддалені терміни спостерігається різниця (p<0,001) між даними групами пацієнтів. При незнімному протезуванні даний показник достовірно зростає (p<0,001), у порівнянні з попереднім терміном, а в групі із знімними протезами він стабілізується (p>0,05 - порівняно з попереднім) через 18 місяців після лікування. Через 2 роки після протезування у групі пацієнтів із знімними протезами час проходження ультразвуку є нижчим (p<0,05), у порівнянні із незнімними, проводиться повторне комплексне лікування. Аналіз ехоостеометричних показників стану кісткової тканини вказує на стабілізацію запально-деструктивного процесу в пацієнтів, котрим використано знімні мостоподібні протези.

У групі пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом через 9-12 місяців від моменту протезування відмічено статистично достовірні (р<0,05) відхилення в характері мікрофлори і колонізаційних властивостях слизової оболонки ясен. На фоні зменшення частоти висівання і кількості колонізованих аутохтонних мікроорганізмів спостерігається зростання (у 1,5-2 рази) частоти росту і кількості колоній нерезидентних мікроорганізмів - гемолітичних стафілококів, Я-гемолітичних стрептококів, ентеробактерій (ешерихії, клебсієли) і грибів роду Candida. При використанні незнімних протезів дана тенденція наростала і була значною у віддалені терміни від моменту протезування. Одночасно, у цих пацієнтів відмічалось істотне зниження антиколонізаційних властивостей слизової оболонки порожнини рота (СОПР) (САК= 2,60-2,80; р<0,05), що свідчить про порушення мікробіоценозу у протезних ділянках СОПР, сприяє розвитку дисбактеріозу і запального процесу в тканинах пародонту. У пацієнтів із знімними протезами з індивідуальним дискретним часом фіксації, котрим на основі клінічних показників через 12 місяців здійснене знімання протезів і комплексне профілактичне лікування, мікробіологічне дослідження через 18 і 24 місяці від моменту протезування показало, що показники колонізації аутохтонними непатогенними мікроорганізмами були наближені до даних перед протезуванням і достовірно вищими (р<0,05) у порівнянні з аналогічними показниками в пацієнтів із незнімними протезами. Подібна динаміка при застосуванні ЗМП, спостерігалась стосовно нерезидентних патогенних та умовно-патогенних бактерій і грибів, а також результатів визначення антиколонізаційних властивостей СОПР (р<0,05) у порівнянні з незнімним протезуванням. Аналіз мікробіологічного дослідження у пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом та проведенням періодичного знімання мостоподібних протезів і комплексного, профілактичного лікування вказує, що дана методика сприяє відновленню нормального стану мікрофлори і антиколонізаціних властивостей СОПР, попереджує розвиток дисбактеріозу і запального процесу в тканинах пародонту.

Отримані результати вказують на переваги запропонованого методу ортопедичного лікування, а також необхідність знімання мостоподібних протезів при клінічно здоровому пародонті через 1 рік після протезування, і встановлено, що через 2 роки після протезування є значно кращий стан пародонту опорних зубів та зубо-щелепової системи в групі пацієнтів із знімними мостоподібними протезами. Однак, в цей термін відмічається повторне погіршення клінічних показників та прогресування патологічного процесу, що вказує на необхідність знімання мостоподібних протезів та проведення профілактичного лікування.

При виконанні роботи було використано методику атомно-силової мікроскопії для порівняння структури поверхні твердих тканин опорних зубів у пацієнтів із незнімними та знімними мостоподібними протезами. Проведено вивчення нанорельєфу поверхні інтактних та опорних зубів у різні терміни після користування мостоподібними протезами. Зокрема, поверхня інтактного зуба має дрібнозернисту структуру, на ній є заглибини величиною до 290 нм, а середньоарифметична шорсткість становить - 104, 7 нм. При порівнянні поверхні твердих тканин під незнімними і знімними мостоподібними протезами через 1 рік після протезування встановлено, що під незнімними протезами зерниста поверхня слабо виражена і є значні заглибини (2010-2050нм), які складають неправильну сітку, а шорсткість поверхні зростає до 302,3нм. Показник шорсткості поверхні твердих тканин, у групі пацієнтів із знімними мостоподібними протезами є значно меншим і становить 158,1 нм, а середня глибина вогнищ демінералізації - 700нм. Середньоарифметична шорсткість поверхні твердих тканин опорних зубів через 24 місяці після протезування незнімними протезами є найбільшою у порівняні з попередніми групами, і становить 342,74 нм, а поверхня розділена продовгуватими заглибинами (ділянками демінералізації) довільної форми, величиною до 2130нм. Також, необхідно відзначити, що методика атомно-силової мікроскопії є об'єктивним і наочним методом вивчення стану твердих тканин зубів і не потребує спеціальної підготовки зразків, що позитивно впливає на результати дослідження.

При порівнянні приросту показників витривалості пародонту до навантажень та стійкості капілярів ясен у пацієнтів з 1 ступенем важкості пародонтиту при використанні незнімних і знімних мостоподібних протезів, встановлено їх достовірне підвищення через 6 місяців після протезування (p<0,001), однак вони є дещо нижчими від показників у групі пацієнтів з клінічно здоровим пародонтом. Достовірне зниження приросту даних показників (p<0,001) спостерігається через 9 місяців після ортопедичного лікування, у порівнянні з терміном через 6 місяців. Показники ВП до навантажень знижуються до +40,3±0,53% у пацієнтів із ЗМП і до +45,1±0,49% - у пацієнтів із незнімними, а приросту СК ясен, відповідно до +59,1±0,85% і +64,0±0,89% (рис. 1).

 час, міс.

Рис. 1. Показники приросту показників стійкості капілярів ясен при 1 ступені генералізованого пародонтиту із використанням незнімних і знімних мостоподібних протезів.

В цей період проводиться запропоноване нами знімання мостоподібних протезів і комплексне лікування на протязі 7-10 днів. Через 1 рік і більше після протезування спостерігається подальше зниження (p<0,001) даних показників у групі пацієнтів із незнімними протезами. Приріст показників ВП до навантажень знижується через 18 місяців до +38,5±0,64%, а СК ясен до +48,0±0,95%. На відміну від попередньої групи, у пацієнтів із ЗМП через 12 місяців після протезування приріст гнатодинамометричних показників зростає до +56,6±0,66%, а стійкості капілярів ясен до +68,7±0,9%, (p<0,001 у порівнянні з рівнем через 9 місяців), однак через 1,5 року дані показники повторно знижуються (p<0,001). Таке зниження показників є показом до проведення повторного зняття протезів і комплексного лікування, результатом якого є зростання (p<0,001) приросту клінічних показників через 2 роки після протезування.

Через 18 місяців після протезування показники витривалості пародонту до навантажень недостовірно відрізняються (p>0,05) від показників після лікування, однак після проведення запропонованого лікування вони зростають (p<0,001) при використанні знімних і знижуються (p<0,001) при використанні незнімних мостоподібних протезів, а достовірна різниця між ними (p<0,001) спостерігається після знімання мостоподібних протезів.

Кількість ясенної рідини у пацієнтів із ЗМП становить 1,72±0,07 через 6 місяців після протезування, однак через 9 місяців даний показник зростає до 2,05±0,07мг, і не відрізняється (p>0,05) від такого ж при незнімному протезуванні. Після проведеного лікування спостерігається зниження кількості ясенної рідини до 1,71±0,06 мг (p<0,001 - у порівнянні з попереднім терміном), що є нижчим (p<0,001) від показника у пацієнтів з незнімними протезами. У віддалені терміни після протезування спостерігається подібна динаміка показника кількості ясенної рідини з показниками приросту витривалості пародонту та стійкості капілярів ясен у пацієнтів з незнімними та знімними мостоподібними протезами. У пацієнтів з 1 ступенем важкості ГП показник ехоостеометрії зростає (p<0,05) через 9 місяців після фіксації мостоподібних протезів і недостовірно відрізняється (p>0,05) в пацієнтів із незнімними та знімними протезами. Однак, через 12 місяців даний показник зростає до 22,5±0,19мкс (p<0,01) в групі пацієнтів з незнімними протезами, а після проведеного комплексного лікування пацієнтів ЗМП, залишається на досягнутому рівні (p>0,05) і становить 22,4±0,21мкс. При спостереженні через 2 роки після протезування, даний показник при використанні незнімних протезів зростає у порівнянні з попереднім терміном (p<0,001) і становить 24,7±0,19, а при знімному - 23,5±0,18мкс, що є достовірно нижче (p<0,001) від попередньої групи. При даній патології у пацієнтів із НМП, перед лікуванням рівень лізоциму становив 70,32 мкг/мл, через 4 тижні після протезування зростає до 138,29 мкг/мл, і незначно знижується через 6 і 9 місяців після ортопедичного лікування. Однак, в термін 12 і 18 місяців після проведеного лікування, різко знижується відповідно до рівня 85,12 і 64,94 мкг/мл. У пацієнтів, яким використовували знімні мостоподібні протези з дискретним часом фіксації, кількість лізоциму через 4 тижні після протезуваня також, як і в попередній групі зростає від 72,18 до 154,71 мкг/мл, а через 9 місяців знижується до 85,23 мкг/мл. Після зняття мостоподібних протезів, проведення комплексного лікування тканин пародонту та повторної фіксації на композицію склоіономерного цементу спостерігається зростання даного показника через 12 місяців до 118,17 мкг/мл. Однак, повторне зниження до 86,39 мкг/мл, відмічено через 18 місяців, що потребує проведення запропонованого лікування. При вивченні sIgA у групі пацієнтів із НМП спостерігається підвищення даного показника до 0,258±0,056 г/л через 4 тижні після протезування, однак, у віддалені терміни - поступове зниження до 0,168±0,036 г/л через 1 рік після протезування, а через 18 місяців - до 0,163±0,018 г/л. У групі пацієнтів із проведеним запропонованим лікуванням, титр sIgA збільшується через 4 тижні до 0,315±0,024 г/л (p<0,05), порівняно з рівнем до лікування, але після повторного комплексного лікування зростає до 0,247±0,035 г/л через 12 місяців. Рівень IgG у пацієнтів, протезованих НМП після протезування становить 0,073 г/л, і поступово погіршується через 1 рік до 0,103±0,015 г/л, а через 18 місяців до 0,108±0,019 г/л (p<0,05). Даний показник також зростає до 0,083 г/л через 9 місяців після протезування у пацієнтів із знімними мостоподібними протезами, але після запропонованого лікування в цей термін, знижується і становить через 12 місяців 0,072 г/л. У віддалені терміни підвищення рівня IgG (p<0,05) відмічено через 18 місяців, що є показом до проведення повторного комплексного лікування. При 1 ступені важкості ГП низькими були частота висівання та інтенсивність росту аутохтонних, типових для СОПР бактерій - б-, г- стрептококів, негемолітичних стафілококів, мікрококів, однак високими - показники колонізації гемолітичними стафілококами, в-гемолітичними стрептококами, ентеробактеріями і грибами роду Candida, що свідчить про розвиток стану дисбактеріозу та погіршення стану тканин пародонту. При користуванні НМП вказані негативні явища мали тенденцію до прогресування і зростали через 9-12 місяців після протезування (р<0,05). Також, низькими при цьому були показники антиколонізаційної резистентності СОПР (САК<2,5). Періодичне знімання мостоподібних протезів з індивідуальним часом фіксації і проведення комплексного лікування, яке здійснювали через 9 і 18 місяців, попереджувало прогресування дисбактеріозу. Зокрема, достовірно вищими (р<0,05), ніж в аналогічний період у пацієнтів із незнімними протезами були показники ІР аутохтонних мікроорганізмів та антиколонізаційні властивості СОПР. При дослідженні, проведеному через 3-6 місяців після знімання протезів, виявлено зниження частоти росту нерезидентних мікроорганізмів (гемолітичних стафілококів, в-гемолітичних стрептококів) до 18-30%, а число колоній не перевищувало 30-40 (р<0,05) і майже у 2 рази знижувалась ІР ешерихій, клебсієл і кандідаміцетів. Через 12 місяців з моменту протезування САК=2,7, що достовірно вище початкових даних (САК =2,54; р<0,05) та аналогічних показників у пацієнтів з незнімними протезами (САК<2,30; р<0,05).

У пацієнтів з 2 ступенем важкості генералізованого пародонтиту при використанні знімних і незнімних мостоподібних протезів приріст клінічних показників зростає практично одинаково (p>0,05) до терміну 6 місяців після протезування. Зокрема, приріст показників ВП до навантажень через 3 місяці після використання незнімних протезів зростає до +52,3±0,51% (p<0,001), а знімних - до +51,0±0,69% (p<0,001). Однак, через півроку даний показник знижується (p<0,001) до +43,1±0,46% при використанні незнімних протезів, і до +39,8±0,72% із знімними протезами.

Подібна динаміка спостерігається при визначенні приросту показників СК ясен, які через 3 місяці зростають (p<0,001) до +58,6±1,13% у пацієнтів з незнімними протезами і до +56,8±1,65% - із знімними, але вже через 6 місяців знижуються (p<0,001) відповідно до +49,2±1,08% і +48,8±1,66%. У цей термін проводиться знімання ЗМП та комплексне лікування тканин пародонту, результатом якого є підвищення гнатодинамометричних показників та стійкості капілярів ясен через 9 місяців (p<0,001, у порівнянні з попереднім терміном дослідження). Приріст даних показників зростає відповідно до +48,9±0,65% і до +53,2±1,11%. У пацієнтів із незнімними протезами спостерігається подальше зниження приросту показників у віддалені терміни після протезування і через 24 місяці приріст СК ясен становить +33,4±0,91%, а ВП - +31,5±0,5%. Зниження показників, порівняно з попереднім терміном (p<0,001) у групі пацієнтів із знімними протезами спостерігається через 12 місяців після протезування і знову проводиться їх знімання та комплексне лікування, після якого приріст вказаних показників зростає, а повторне лікування здійснюється через 24 місяці. Значна різниця (p<0,001) між обидвома групами пацієнтів з 2 ступенем важкості ГП спостерігається, починаючи з першого зняття мостоподібних протезів. У групі пацієнтів із ЗМП терміни достовірного зниження (p<0,001) приросту показників стійкості капілярів ясен становлять 6 та 12 місяців, а достовірне зростання - (p<0,001) після запропонованого лікування через 9 місяців. Слід відмітити, що через 9 місяців після протезування і проведеного комплексного лікування через півроку, спостерігається недостовірна різниця в показниках через 9 місяців і після протезування (p>0,05). Також, у обидвох групах пацієнтів спостерігається зростання (p<0,001) кількості ясенної рідини (p>0,05) до 6 місяців після протезування. Після проведеного запропонованого лікування знімними мостоподібними протезами, даний показник знижується через 9 і 18 місяців (p<0,001 - у порівнянні з попереднім терміном). За отриманими результатами спостерігається різниця (p<0,001) між показниками кількості ясенної рідини у віддалені терміни (18 і 24 місяці) після протезування, а повторне зняття і комплексне лікування проведено через 2 роки при показнику 2,39±0,03 мг.

При спостереженні за пацієнтами обидвох груп, встановлено приблизно одинакову динаміку зростання показників ехоостеометрії (p>0,05) на протязі 6 місяців після протезування (рис. 2). Даний показник становить 26,6±0,22мкс у групі із незнімними протезами і - 26,4±0,34 в групі із знімними (p < 0,05 - порівняно з показниками до лікування). При застосуванні ЗМП найбільш чітко простежується динаміка цього показника на протязі віддаленого терміну часу, зокрема через 24 місяці показник у пацієнтів із незнімними протезами становить 33,1±0,39, а із знімними - 29,9±0,54 мкс (p<0,001).

час, міс.

Рис. 2. Показники ехоостеометрії у пацієнтів з незнімними і знімними мостоподібними протезами при 2 ступені генералізованого пародонтиту.

Також, в даній групі пацієнтів спостерігається підвищення рівня лізоциму у ротовій рідині через 4 тижні після запропонованого протезування у порівнянні з рівнем до лікування, відповідно від 60,25 до 132,28 мкг/мл. Однак даний показник знижується до 89,36 мкг/мл через 6 місяців, подібно до динаміки попередніх показників, а при його визначенні через 9 місяців спостерігається зростання до 120,44 мкг/мл, а через 12 місяців повторне зниження до 72,21 мкг/мл. Після повторного запропонованого комплексного лікування через 18 місяців, показник становить 117,93 мкг/мл. Також, спостерігається зниження титрів sIgA через 6 і 12 місяців після протезування, відповідно до 0,183 і 0,179 г/л і їх підвищення (p<0,05) після зняття протезів через 9 і 18 місяців, відповідно до 0,236±0,029 та 0,247±0,012 г/л. У групі пацієнтів з 2 формою ГП, до лікування даний показник становить 0,102 г/л, а через 4 тижні - 0,076 г/л. Подібна динаміка відмічається у пацієнтів із ЗМП при визначенні титрів IgG, який через 6 місяців зростає до 0,097 г/л, після зняття протезів і терапевтичного лікування тканин пародонту покращується і становить 0,080 г/л, а через 18 місяців утримується на рівні 0,082 г/л. У пацієнтів з незнімними протезами у віддалені терміни після протезування, достовірно знижуються показники частоти висівання та інтенсивності росту б-, г- стрептококів, негемолітичних стафілококів, лактобацил, мікрококів і зростають (p<0,05) - гемолітичних стафілококів, в-гемолітичних стрептококів, ентеробактерій і грибів роду Candida. Відмінна динаміка простежується в групі із знімними протезами, де показники колонізації мікроорганізмами є значно кращими після проведеного знімання протезів та комплексного лікування. Зокрема, ІР гемолітичних стафілококів і в-гемолітичних стрептококів, визначена через 9 місяців після протезування (3 місяці після знімання та комплексного лікування) є достовірно нижчою (р<0,05) від попереднього терміну та цих же показників у пацієнтів з незнімними протезами і становить відповідно 38,43±1,34 і 32,15±1,35. У віддалені терміни після протезування показники ІР в-гемолітичних стрептококів, ешерихій, клебсієл і кандидаміцетів є достовірно нижчими (р<0,05) від аналогічних показників при застосуванні незнімних протезів, що свідчить про позитивний вплив запропонованого методу лікування із використанням індивідуальної дискретної фіксації ЗМП. Також, при генералізованому пародонтиті 2 ступеня відмічалось підвищення антиколонізаційних властивостей СОПР після знімання і профілактичного комплексного лікування.

У комплексі запропонованого методу лікування нами проведено оцінку якості фіксації на композиції склоіономерних цементів та методику їх знімання. В цьому плані запропоновано поділ етапу знімання суцільнолитих мостоподібних протезів при допомозі коронкознімача, в залежності від ступеня важкості: легке знімання з прикладанням незначної сили коронкознімача і затратою незначного терміну часу; середньої важкості знімання під дією значної сили, більш тривалого терміну часу і травматизацією маргінального пародонту; важке знімання мостоподібного протеза із прикладанням значної сили коронкознімача, травматизацією маргінального пародонту, затратою досить тривалого часу на знімання (до декількох днів), а також, з можливим руйнуванням конструкції протеза або вивихуванням опорних зубів.

При оцінці результатів встановлено, що найлегше зняття здійснюється після фіксації ЗМП на тимчасовий фіксуючий матеріал Ортофікс-Аква, але термін фіксації можливий в межах 2-3 місяців, із-за його невисоких фізико-механічних властивостей. На більші терміни часу фіксацію знімних мостоподібних протезів здійснювали на композиції СІ цементів із додаванням 5 чи 10% олігоефіруретандіізоціаната, що сприяє значно легшому зніманню протезів при необхідності та забезпечує їх надійну фіксацію.

При підведенні підсумків виконаної роботи нами вивчено терміни функціонування пародонту при частковій відсутності зубів, які вказують на періодичність цього явища та недостатнє його навантаження при інтактних зубних рядах. Проаналізовано можливі ускладнення, які виникають при застосуванні НМП, а також математично змодельовано інтеграційні характеристики жорсткості тканини періодонту і залишкові явища, що виникають після фіксації мостоподібних протезів. Виходячи з цього, нами запропоновано комплексний підхід до проблеми лікування часткової відсутності зубів мостоподібними протезами, який базується на використанні знімних мостоподібних протезів із визначенням їх індивідуального часу фіксації. Даний метод передбачає диспансерне спостереження за пацієнтами після фіксації мостоподібних протезів, а також при погіршенні стану тканин протезного ложа можливість їх знімання, проведення профілактичного лікування на протязі 7-10 днів, при необхідності корекції та повторної фіксації. Для реалізації даного завдання нами розроблено композиції фіксуючих матеріалів, які дозволяють надійно фіксувати протези, а при необхідності їх легко знімати. Одним із головних підсумків роботи є визначення термінів диспансерного спостереження за пацієнтами і часу функціонування ЗМП при різному стані тканин пародонту. Запропоновано терміни знімання мостоподібних протезів з метою профілактичного лікування при клінічно здоровому пародонті через 12 і 24 місяці після фіксації, при 1 ступені важкості ГП через 9 і 18 місяців, а при 2 - через 6, 12 і 24 місяці. Отримані результати, свідчать про неможливість якісного функціонування мостоподібних протезів на протязі тривалого терміну часу без спостереження за станом зубо-щелепової системи і конструкцій, хоча клінічно погіршення проявляється у більш віддалені терміни після протезуваня, особливо у групі пацієнтів з клінічно здоровим пародонтом. Запропонований підхід до комплексного лікування часткової відсутності зубів з індивідуальним підходом до пацієнтів є перехідним варіантом між незнімним і знімним протезуванням, сприяє більш тривалому користуванню мостоподібними протезами, повноцінному відновленню функції жування та більш тривалому збереженню доброго стану зубо-щелепової системи і здоров'я пацієнта.

Висновки

1. У дисертаційній роботі дістала подальший розвиток проблема вибору конструкцій при лікуванні пацієнтів з частковою відсутністю зубів, щляхом використання знімних мостоподібних протезів з дискретним часом фіксації, який встановлюється на основі ряду клінічних та лабораторних методів обстеження стану пародонту, твердих тканин та місцевих факторів імунного захисту порожнини рота.

2. У пацієнтів із частковою відсутністю зубів час функції пародонту, його циклічність пропорційно залежить від виду дефекту зубного ряду і стану пародонту наявних зубів та в середньому становить 88,55±1,1 хв/добу. Час жування значно збільшується при наявності великих дефектів зубних рядів.

3. Основними ускладненнями при використанні незнімних ортопедичних конструкцій є прогресування захворювань пародонту в 49,8%, розцементування незнімних мостоподібних протезів у 35,4%, ламання опорних зубів - 13,8%, їх патологічна рухомість у 18,5% і відколення облицювального матеріалу в 10,8% випадків. Після знімання мостоподібних протезів видалення дистального опорного зуба необхідно проводити у 41,67%, перехід ІІІ класу за Кенеді у ІІ спостерігається в 56% пацієнтів, а ІІІ в І - у 12%. Пролежні слизової оболонки в ділянці проміжної частини мостоподібних протезів виникають у 95% пацієнтів, а у 96,7% обстежених відмічається незадовільний стан гігієни мостоподібних протезів.

4. За даними біомеханічних досліджень інтегральна жорсткість періодонтального прошарку в системі “зуб - періодонт - лунка” є прямо пропорційною модулям пружності біологічної тканини періодонту і площі поверхні кореня та обернено пропорційною товщині періодонту. Крім того, жорсткість зуба щодо повороту в періодонті зростає як куб довжини кореня.

5. Найбільші залишкові напруження в періодонті виникають при різних знаках нахилу осей опорних зубів (за і проти руху годинникової стрілки), а найбільше порушення оклюзії проявляється при однакових знаках. Здатність мостоподібного протеза пружно деформуватися, сприяє ослабленню залишкових явищ, тому доцільно застосовувати розбірні та знімні конструкції мостоподібних протезів.

6. Розроблено та клінічно, фізико-механічно, токсикологічно обгрунтовано можливість використання композицій склоіономерних цементів для фіксації знімних мостоподібних протезів, які мають знижені показники міцності на стиснення та на відрив, значно гладший нанорельєф поверхні і відсутня гістотоксичність та реакція сполучної тканини при їх застосуванні. Застосування даних матеріалів дає змогу у визначені терміни проводити нетравматичне знімання мостоподібних протезів.

7. Термін фіксації знімних мостоподібних протезів визначається на основі показників витривалості пародонту до навантажень, стійкості капілярів ясен, ехоостеометрії, рівня лізоциму, sIgA та IgG, а також колонізації мікроорганізмами порожнини рота і залежить від початкового стану пародонту опорних зубів.

8. При застосуванні незнімних мостоподібних протезів погіршується стан пародонту в різні терміни після їх фіксації, який залежить від ступеня важкості генералізованого пародонтиту, і тому нами запропоновано здійснювати профілактичне, комплексне лікування тканин протезного ложа, шляхом знімання мостоподібних протезів при клінічно здоровому пародонті через 12 місяців після фіксації, при генералізованому пародонтиті 1 ступеня важкості через 9 місяців, а при 2 ступені важкості через 3-6 місяців. На основі наведених показників можливим є визначення стану пародонту на доклінічному етапі без клінічно виявлених значних патологічних змін.

9. Після знімання мостоподібних протезів з індивідуальним часом фіксації покращуються показники витривалості пародонту до навантажень, ехоостеометрії, мікробіологічного та імунологічного стану порожнини рота та гігієни протезів. Доведено переваги використання цих протезів при генералізованому пародонтиті, що має профілактичний напрям і нормалізує стан мікрофлори і антиколонізаційні властивості слизової оболонки порожнини рота, попереджує розвиток дисбактеріозу.

Практичні рекомендації

1. Для профілактики виникнення або прогресування генералізованого пародонтиту при ортопедичному лікуванні часткової відсутності зубів рекомендується проводити запропоноване комплексне лікування з використанням знімних мостоподібних протезів із дискретним часом фіксації.

2. Використання розроблених знімних мостоподібних протезів здійснювати при частковій відсутності зубів (всі класи за Кенеді); для відновлення кінцевих дефектів при відсутності другого премоляра і молярів з використанням сідловидної частини; при наявності часткової відсутності зубів, поєднаної з пародонтитом 1 або 2 ступеня важкості; при непереносимості матеріалів для виготовлення пластинкових протезів; в ситуаціях, коли важко вибрати метод лікування, перехідна форма між незнімним і знімним протезуванням (можна або знімний або незнімний протез, а пацієнти віддають перевагу завжди незнімному); при здоровому пародонті для профілактики розвитку пародонтиту; для профілактики виникнення патології твердих тканин зубів та ускладнень каріозного процесу.

3. Фіксацію знімних мостоподібних протезів рекомендується здійснювати на запропоновані композиції склоіономерних цементів, які містять 5 або 10% олігоефіруретандіізоціаната та мають нижчі показники міцності на стиснення та на відрив, за рахунок чого легше проводиться етап знімання.

4. Рекомендується використовувати розроблену нами методику знімання мостоподібних протезів, перевагами якої є відсутність травмування маргінального пародонту, прикладання незначної сили коронкознімача, затрата незначного терміну часу.

5. Для діагностики стану пародонту після протезування рекомендується використовувати методи гнатодинамометрії, ехоостеометрії, визначення лізоциму, sIgA та IgG, а також середній антиколонізаційний коефіцієнт (САК).

6. При клінічно здоровому пародонті проводити знімання мостоподібних протезів та комплексне лікування твердих тканин та пародонту з профілактичною метою через 12 місяців після фіксації, а при генералізованому пародонтиті 1 і 2 ступеня важкості - відповідно через 9 та 6 місяців після їх фіксації.

7. Для усунення патологічного впливу кераміки на зуби-антагоністи та на пародонт опорних зубів; для попередження надмірного стирання пластмаси, досягнення економності та високої естетичності рекомендується застосовувати розроблену конструкцію комбінованого мостоподібного протеза.

Список опублікованих наукових праць

Статті в наукових журналах

1. Ожоган З.Р. Причини ускладнень при використанні незнімних зубних протезів // Галицький Лікарський Вісник. - 2000. - Т.7, № 3. - С.93-95.

2. Ожоган З.Р. Взаємозв'язок між функцією жування та станом зубо-щелепової системи // Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С.209-210.

3. Ожоган З.Р. Ортопедичне лікування часткової відсутності зубів знімними мостопо-дібними протезами з періодичним часом фіксації // Современная стоматология. - 2001. - № 4. - С.87-89.

4. Ожоган З.Р. Вивчення функції жування при частковій відсутності зубів // Український медичний альманах. - 2000. - № 5. - С.143-145.

5. Ожоган З.Р. Вивчення фізико-механічних властивостей цементів для фіксації зубних протезів // Галицький Лікарський Вісник. - 2001. - Т.8, № 1. - С.71-73.

6. Ожоган З.Р. Обгрунтування використання знімних мостоподібних протезів // Галицький Лікарський Вісник. - 2001. - Т.8, № 2. - С.47-50.

7. Ожоган З.Р.,Шацький І.П. Інтегральні характеристики жорсткості періодонту // Український медичний альманах. - 2001. - № 1. - С.128-132. Здобувачу належить ідея роботи, огляд літератури, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків роботи, підготовка до друку. Співавтором проведено математичні розрахунки.

8. Ожоган З.Р., Шацький І.П. Залишкові відхилення опорних зубів при фіксації мостоподібних протезів // Вісник стоматології. - 2001. - № 4. - С.64-67. Здобувачу належить ідея роботи, аналіз літератури та отриманих результатів, формулювання висновків роботи, підготовка до друку. Співавтору належить математичне обгрунтування.

9. Ожоган З.Р. Порівняльна характеристика фізико-механічних властивостей стоматологічних цементів для постійної фіксації мостоподібних протезів // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - 2001. - вип. 16. - С.57-59.

10. Ожоган З.Р. Клінічне обгрунтування використання знімних мостоподібних протезів з періодичним часом фіксації // Галицький Лікарський Вісник. - 2001. - Т.8, № 3. - С.80-81.

11. Ожоган З.Р. Токсиколого-гігієнічні дослідження склоіономерного цементу та його композицій // Український медичний альманах. - 2001. - Т.4, № 4. - С.121-123.

12. Ожоган З.Р. Динаміка рівнів лізоциму ротової рідини та sIgA, IgG при ортопедичному лікуванні знімними та незнімними мостоподібними протезами // Український медичний альманах. - 2001. - № 5. - С.101-104.

13. Ожоган З.Р. Вивчення реакції навколишніх тканин при імплантації зразків композицій цементів // Галицький Лікарський Вісник. - 2001. - Т.8, № 4. - С.80-82.

14. Ожоган З.Р. Використання методики ехоостеометрії для оцінки результатів ортопедичного лікування незнімними і знімними мостоподібними протезами // Український стоматологічний альманах. - 2001. - № 6. - С.14-15.

15. Ожоган З.Р. Визначення кількості ясенної рідини при протезуванні незнімними і знімними мостоподібними протезами // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 1. - С.31-33.

16. Ожоган З.Р. Порівняння динаміки імунологічних та клінічних показників при використанні незнімних і знімних мостоподібних протезів // Галицький Лікарський Вісник. - 2002. - Т.9, № 1. - С.69-71.

17. Ожоган З.Р. Клінічна оцінка способів знімання мостоподібних протезів // Український медичний альманах. - 2001. - № 6. - С.119-121.

18. Ожоган З.Р. Клінічне обгрунтування використання знімних мостоподібних протезів при клінічно здоровому пародонті // Вісник стоматології. - 2002. - № 2. - С.29-32.

19. Ожоган З.Р. Дослідження нанорельєфу поверхні склоіономерних цементів з допомогою атомно-силового мікроскопа // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 2. - С.32-33.

20. Ожоган З.Р. Клінічні показники при використанні знімних мостоподібних протезів з 1 ступенем важкості генералізованого пародонтиту // Галицький Лікарський Вісник. - 2002. - Т.9, № 2. - С.60-63.

21. Ожоган З.Р. Вивчення колонізації мікрофлори на поверхні мостоподібних протезів у пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом // Український медичний альманах. - 2002. - № 1. - С.119-121.

22. Ожоган З.Р. Використання методики атомно-силової мікроскопії для вивчення поверхні опорних зубів при використанні знімних і незнімних мостоподібних протезів // Український медичний альманах. - 2002. - № 2. - С.77-79.

23. Ожоган З.Р. Мікробіологічний стан порожнини рота при використанні незнімних і знімних мостоподібних протезів у пацієнтів з генералізованим пародонтитом // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т.6, .№ 1-2. - С.32-36.

24. Ожоган З.Р. Аналіз використання знімних мостоподібних протезів на основі мікробіологічних та імунологічних показників // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 3. - С.22-24.

25. Ожоган З.Р. Можливості використання нових ортопедичних конструкцій для профілактики виникнення захворювань пародонту // Галицький Лікарський Вісник.- 2000. - Т.7, № 1. - С.82-83.

26. Ожоган З.Р. Ускладнення при використанні незнімних конструкцій зубних протезів (огляд літератури) // Acta Medica Leopoliensia. - 2000. - Vol.6, № 1. - С.20-24.

27. Ожоган З.Р. Характеристика современных материалов для фиксации несъемных конструкций протезов // Современная стоматология. - 2000. - № 2. - С.79-81.

Патенти та рацпропозиції

28. Ожоган З.Р., Павленко О.В. Знімний мостоподібний протез з періодичним часом фіксації // Деклараційний патент України № 38834 А від 15.05. 2001р, Бюл. № 4. Здобувачу належить ідея винаходу, визначальною є участь у розробці, проведено збір матеріалу, опис винаходу, оформлення матеріалів до друку. Співавтору належить консультативна допомога.

29. Ожоган З.Р., Галатенко Н.А., Павленко О.В. Склад стоматологічних цементів для періодичної фіксації знімних мостоподібних протезів // Деклараційний патент України № 45093 А від 15.03.2002р, Бюл. № 3. Здобувачу належить ідея винаходу, визначальною є участь у розробці, проведено збір матеріалу, опис винаходу, оформлення матеріалів до друку. Співавторами надано консультативну допомогу.

30. Шутак О.В., Ожоган З.Р., Павленко О.В. Комбінований мостоподібний протез // Деклараційний патент України №39019 А від 15.05 2001р, Бюл. № 4. Здобувачу належить ідея та наукове обгрунтування винаходу, проведено консультативну допомогу при формулюванні основних положень. Співавторами проведено збір матеріалу, розробку, опис винаходу та оформлення матеріалів до друку.

31. Спосіб визначення рівня антиколонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота / Никифорчин У.Р., Рожко М.М., Куцик Р.В., Никифорчин Р.М., Палійчук І.В., Ожоган З.Р., Орнат Г.С., Бугерчук О.В. // Деклараційний патент України № 37874 А від 15.05.2001р, Бюл. № 4. Здобувачу належить участь у розробці, аналізі літератури та підготовці до друку. Співавторам належить збір матеріалу, аналіз результатів, оформлення матеріалів.

Статті у збірках наукових праць, тези

32. Ozhogan Z., Pavlenko A., Obidniak V. Unremovable and removable teeth prostheses constructions use in parodontium tissue diseases // The proceedings of the European prosthodontic association,twenty second annual meeting: Turku, Finland, 1998. - Р.44. Здобувачу належить визначальна участь у розробці, виконанні роботи, оформленні до друку. Співавторам належить консультативна допомога при оформленні роботи.

33. Ожоган З.Р. Проблема ортопедичного лікування часткової втрати зубів знімними мостоподібними протезами // Матеріали науково-практичної конференції: Нові методики та технології в ортопедичній стоматології. - Львів, 1999. - С.56-57.

34. Ожоган З.Р. Методи ортопедичного лікування за допомогою знімних мостоподібних протезів з дискретним часом фіксації // Матеріали І (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України. - Київ, 1999. - С.418-419.

35. Ожоган З.Р. Проблеми і завдання при використанні мостоподібних протезів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії. - Полтава, 2000. - С.93-94.

знімний мостоподібний протез фіксація

Анотація

Ожоган З.Р. Клініко-експериментальне обгрунтування ортопедичного методу лікування знімними мостоподібними протезами з дискретним часом фіксації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2002.

У дисертаційній роботі запропоновано метод лікування часткової відсутності зубів із використанням знімних мостоподібних протезів з дискретним часом фіксації. Проведено вивчення циклічності функціонування пародонту при різних видах дефектів зубних рядів, а також ускладнень при застосуванні незнімних мостоподібних протезів і після їх знімання. Для фіксації знімних мостоподібних протезів запропоновано композиції склоіономерних цементів з додаванням 5 або 10% олігоефіруретандіізоціаната, що сприяє зниженню показників міцності на стиснення та на відрив. При допомозі методів визначення витривалості пародонту опорних зубів до навантажень, стійкості капілярів ясен, ехоостеометрії, а також концентрації лізоциму, титрів sIgA та IgG в ротовій рідині, та колонізації мікроорганізмами мостоподібних протезів визначено індивідуальні терміни проведення комплексного, профілактичного лікування у пацієнтів з клінічно здоровим пародонтом і генералізованим пародонтитом 1 і 2 ступенів важкості. Використання запропонованих знімних мостоподібних протезів та лікування сприяє покращенню досліджуваних показників, стану пародонту і твердих тканин опорних зубів.

Ключові слова: знімні мостоподібні протези, дискретність фіксації, незнімні мостоподібні протези, пародонт, генералізований пародонтит.

Аннотация

Ожоган З.Р. Клинико-экспериментальное обоснование ортопедического метода лечения съемными мостовидными протезами с дискретним временем фиксации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2002.

В диссертационной работе предложен метод лечения частичной потери зубов с использованием съемных мостовидных протезов с дискретным временем фиксации. Основанием для предложенной методики явилось изучение времени функционирования пародонта при разных видах дефектов зубных рядов и состоянии тканей пародонта, а также возникающие осложнения при использовании несъемных цельнолитых мостовидных протезов. Анализ качества снятия мостовидных протезов показал необходимость удаления дистально ограничивающего дефект опорного зуба у 41,67% пациентов, результатом чего явился переход с ІІІ класса по Кеннеди во ІІ у 56% пациентов и в І у 12%; а также с ІІ в І - у 32%.

На основании биомеханических исследований проведен анализ возможных остаточных явлений в пародонте опорных зубов при фиксации мостовидных протезов в медио-дистальном и вестибуло-оральном направлении, а также роль упругости протеза. Установлено, что при разных знаках начальных поворотов опорных зубов (за и против движения часовой стрелки) возникают наибольшие остаточные напряжения в периодонте, а при одинаковых знаках начальных отклонений - преимущественно проявляются нарушения окклюзии.

С целью профилактики возникновения осложнений при фиксации мостовидных протезов, а также при их использовании нами предложен метод лечения частичной потери зубов с использованием съемных мостовидных протезов, которые фиксируются на индивидуально установленный период времени. Нами также, предложены композиции стеклоиономерных цементов для фиксации этих конструкций, в состав которых введено 5 или 10% олигоэфируретандиизоцианата. При исследовании физико-механических свойств фиксирующих материалов установлено, что предложенные композиции имеют сниженные показатели прочности на сжатие и на разрыв. При исследовании поверхности образцов цементов с помощью методики атомно-силовой микроскопии установлено, что поверхность стеклоиономерного цемента Ketac-Cem является достаточно гладкой, ее шероховатость равняется 0,55нм. При введении 5% добавки-наполнителя поверхность цемента является достаточно гладкой, а показатель шероховатости составляет 0,25 нм и практически не отмечено наноуглублений. За счет таких свойств, предложенные композиции фиксирующих материалов надежно фиксируют мостовидные протезы, а при необходимости легче снимаются.

В работе на основании показателей выносливости пародонта опорных зубов, стойкости капилляров, эхоостеометрии, а также концентрации лизоцима, титров sIgA и IgG, показателей колонизации микроорганизмами мостовидных протезов и полости рта определены индивидуальные термины фиксации съемных мостовидных протезов. При этом у пациентов с клинически здоровым пародонтом достоверное ухудшение исследуемых показателей отмечается через 12 месяцев после фиксации протезов. После снятия протезов и проведения комплексного профилактического лечения тканей пародонта отмечено улучшение состояния пародонта. В отдаленные термины после фиксации исследуемые показатели состояния пародонта являются значительно выше (p<0,05) у пациентов с предложенными съемными мостовидными протезами по сравнению с группой пациентов, которым использованы несъемные протезы. С помощью методики атомно-силовой микроскопии проведено исследование поверхности опорных зубов в разные термины после фиксации мостовидных протезов. Полученные результаты свидетельствуют о положительном влиянии предложенной методики на состояние твердых тканей. Так, у пациентов с несъемными протезами поверхность твердых тканей через 1 год после протезирования имеет значительные углубления (очаги деминерализации), а шероховатость составляет до 302, 3 нм. Этот же показатель при использовании съемных мостовидных протезов после комплексного лечения есть значительно лучше и составляет 158,1 нм.

При использовании мостовидных протезов у пациентов с 1 и 2 степенью тяжести генерализованного пародонтита отмечена одинаковая динамика исследуемых показателей в группах пациентов с несъемными и предложенными съемными мостовидными протезами в близкие термины после протезирования. Однако, в отдаленные термины наблюдается постепенное ухудшение показателей при использовании несъемных мостовидных протезов. В группах с использованием съемных протезов при достоверном снижении комплекса показателей (p<0,05) проводилось комплексное, профилактическое лечение, после которого отмечено достоверное улучшение (p<0,05) показателей состояния тканей пародонта, факторов местной имунной защиты и колонизации микроорганизмами полости рта. Установлено, что при 1 степени тяжести генерализованного пародонтита снятие протезов и профилактическое лечение необходимо проводить через 9 и 18 месяцев после протезирования. При 2 степени тяжести, ухудшение состояния пародонта отмечено через 6 и 12 месяцев, что является показанием к проведению предложенного лечения. В отдаленные термины после протезирования исследуемые показатели являются достоверно более высокими (p<0,05) в группе пациентов с использованием съемных мостовидных протезов с дискретным временем фиксации по сравнению с группой пациентов, которым лечение проведено несъемными протезами, что свидетельствует о преимуществах данного метода. Предложенный метод лечения является промежуточным вариантом между несъемным и съемным протезированием, сопутствует более длительному использованию пациентами съемных мостовидных протезов, имеет профилактическое направление и ведет к более длительному сохранению хорошего состояния зубо-челюстной системы.

Ключевые слова: съемные мостовидные протезы, дискретность фиксации, несъемные мостовидные протезы, пародонт, генерализованный пародонтит.

Summary

Ozhogan Z.R. Clinical and Experimental Substantiation of an Orthopedic Method of Treatment with Removable Bridge Prostheses with Discrete Time of Fixation. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of a Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.22 - Stomatology. Ivano-Frankivsk State Medical Academy, Ivano-Frankivsk, 2002.

The method of treatment of the partial lack of natural teeth by using removable bridge prostheses with discrete time fixation has been suggested in this dissertation. Parodont functioning cycle has been studied for various types of dentition defects as well as the complications that occur when fixed dental bridges are applied and removed. The composites of glass ionomeric cements with 5 or 10 per cent of oligoetherurethandiisocyanate addition have been suggested for fixation of the removable bridge prostheses that contributes to the decrease of indexes of strength under squeezing and tearing off. Individual terms of the complex preventive treatment have been defined for patients with clinically healthy parodont and for those with generalized parodontitis of the 1-st and 2-nd degree of severity by using the methods of determination of the abutment teeth parodont endurance to loading, persistence of the gingival blood capillaries, echoosteometry as well as the concentration of lysozyme, titers of sIgA and IgG in oral fluid and colonization of dental bridges by microoganisms. The application of the suggested removable bridge prostheses and treatment promotes the improvement of the investigated indexes, the state of the parodont and hard tissues of the abutment teeth.

Key words: removable bridge prostheses, discrete fixation, fixed dental bridges, parodont, generalized parodontitis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

НМП - незнімні мостоподібні протези

ЗМП - знімні мостоподібні протези

СОПР - слизова оболонка порожнини рота

ГП - генералізований пародонтит

sIg A - секреторний імуноглобулін А

Ig G - імуноглобулін G

АСМ - атомно-силова мікроскопія

ВП - витривалість пародонту

СК - стійкість капілярів ясен

СІ - склоіономерні цементи

ЦФ - цинк фосфатні цементи

ПК - полікарбоксилатні цементи

САК - середній антиколонізаційний коефіцієнт

ЧР - частота росту

ІР - інтенсивність росту

Размещено на Allbest.ru