Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОСІЄНКО Ганна Павлівна

УДК 616.43+616.839]-008- 053.7 -056.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клінічна характеристика загальносоматичних порушень та заходи їх профілактики у юнаків з різними умовами проживання

14.01.02 - внутрішні хвороби

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор ГИРІНА Ольга Миколаївна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, академік АМН України, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент Російської АМН КОРКУШКО Олег Васильович, Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології і патології внутрішніх органів, керівник відділу;

доктор медичних наук, професор ПАРПАЛЕЙ Іван Олександрович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, завідувач курсу профпатології кафедри гігієни праці.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться “ 20 “ березня 2003 року о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23/25, тел. 234-53-75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “14” лютого 2003р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук Кузьменко А.Я.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан здоров'я молоді продовжує залишатися важливою медико-соціальною проблемою в усьому світі, в тому числі і в Україні (Малая Л.Т., 2000; Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2001; Коренєв Н.М., 1999; Altman D.G., 1995; S. Sans et al., 1998). У Всесвітній декларації з охорони здоров'я (1998) у сформульованих політиці та цілях програми “Здоров'я для усіх у ХХІ сторіччі” майже половина з визначених задач стосується зміцненню здоров'я дітей та молоді, як єдино розумної альтернативи й основи державної політики в галузі суспільної охорони здоров'я на довгострокову перспективу (K.J. Kemper, 1998).

Захворюваність молоді в Україні має чітку тенденцію до погіршення. Особливістю негативних змін здоров'я в сучасних умовах є “омолодження” численних хвороб. Виникнення вже в молодому віці серцево-судинних захворювань, розладів роботи органів травлення, порушень мозкового кровообігу, онкологічних уражень, ендокринної патології та інших хвороб диктує необхідність вивчення особливостей і причин розвитку захворюваності та формування профілактичних заходів із широким їх застосуванням ще в преморбідному періоді. Зважаючи на актуальність такого спрямування у боротьбі з хворобами, ХХІ сторіччя назване ВООЗ віком профілактичної медицини. Тому позитивних результатів в межах усієї системи охорони здоров'я можна досягти лише за умов впровадження науково обґрунтованої політики профілактики, використання нових її методів та програм, зменшення впливу на організм факторів ризику, формування здорового способу життя, удосконалення діяльності кабінетів профілактики, активного застосування превентивних та реабілітаційних заходів. Така політика необхідна як на регіональному, так і на національному рівні (Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2000, 2001).

Особливого значення проблема захворюваності набирає у осіб молодого, творчого віку. Зміни в стані здоров'я підростаючого покоління зумовлюють не лише збільшення захворюваності в популяції в цілому, але й формують серйозні перешкоди для соціально-економічного та інтелектуального прогресу суспільства.

На сьогодні встановлено, що важливим підґрунтям для розвитку одних із провідних хвороб цивілізації - гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця є вегетативні дисфункції (Аббакумов С.А., Маколкин В.Н., 1997; Зозуля І.С., 1997; J. Purath, 1998; Майданник В.Г. зі співавт., 1999; Вейн А.М., 2000). Останні мають значну поширеність саме серед осіб молодого віку, в період, коли в організмі відбуваються процеси гормональної перебудови. Однак, незважаючи на те, що даній проблемі присвячена значна кількість публікацій, чимало питань епідеміології, діагностики, етіопатогенезу, лікування та профілактики вегетативних дисфункцій залишаються актуальними і вимагають подальшого вивчення й осмислення з позицій останніх досягнень сучасної науки.

Високий відсоток молоді України мешкає в зонах дії малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС, що обумовлює значну кількість патології щитовидної залози (Пономаренко В.М., Нагорна А.М., 1996; Романенко А.Е., Бебешко В.Г.,1996; Набухотний Т.К., Макієнко Т.С., 2001). Поєднання патології таких важливих для діяльності організму систем, як вегетативної та ендокринної, спричинює зрушення в різних органах і системах, зокрема, в серцево-судинній - одній з найважливіших в діяльності організму. Отже, своєчасне комплексне обстеження цього контингенту населення з цілеспрямованим виявленням провідної патології та її відповідною корекцією є передумовою попередження виникнення в майбутньому більш важких захворювань.

Як з'ясовано дослідженнями (Крадинов А.И., Павличук С.Н., Лопатева Е.В., Печерная Л.В., 1994), у структурі змін здоров'я молоді поряд із соматичними порушеннями значне місце займають проблеми пристосування їх у суспільстві - у осіб цієї вікової категорії вдвічі частіше зустрічаються пограничні типи особистості, які сприяють зростанню психо-соціальної дизадаптації та проявляються девіантними формами поведінки.

Тому вивчення стану захворюваності молоді, особливостей розвитку патологічних станів та обґрунтування профілактичних заходів залишаються актуальними питаннями для сучасної медицини. Оцінці та аналізу цих зрушень у стані здоров'я, опрацюванню рекомендацій щодо їх профілактики та реабілітації і присвячена наша робота.

Мета роботи. Підвищення ефективності профілактики загальносоматичних порушень у юнаків в залежності від умов проживання шляхом вивчення клінічних особливостей характеру захворюваності та наукового обґрунтування методів їх попередження.

Задачі дослідження.

1. Вивчити структуру та клінічні особливості захворюваності юнаків у залежності від умов проживання.

2. Провести оцінку основних показників сомато-статевого розвитку юнаків та функціонального стану їх гіпофізарно-гонадної системи.

3. Визначити особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у юнаків.

4. Дослідити особливості стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в залежності від регіону мешкання.

5. Вивчити психо-конституційні типи особистості юнаків, рівень невротизації з метою розробки рекомендацій щодо раціональної професійної орієнтації та психологічної корекції.

6. Опрацювати практичні рекомендації для збереження загальносоматичного здоров'я юнаків.

Об'єкт дослідження - юнаки віком 16-18 років з різними умовами проживання.

Предмет дослідження - структура захворюваності, клініко-лабораторне обстеження, стан тиреоїдно-гіпофізарної системи, вегетативного гомеостазу, стан фізичного, психічного та статевого розвитку.

Методи дослідження: клінічні - для оцінки структури та особливостей захворюваності юнаків з різними умовами проживання, біохімічні - для визначення вмісту гормонів гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-гонадної систем, анкетні - для оцінки психо-емоційного статусу, функціональні - для оцінки вегетативного гомеостазу, статистичні - для аналізу та оцінки достовірності отриманих даних.

Наукова новизна. Вперше вивчена структура захворюваності юнаків з різними умовами проживання. На основі системного аналізу вперше через 15 років після аварії на ЧАЕС визначена структура захворюваності юнаків, які народилися і постійно мешкають в зоні дії малих доз радіації. Зокрема вивчена частота прояву та клінічний перебіг уражень ЩЗ та встановлено їх зв'язок з рівнем радіаційного фону довкілля та внутрішнім випромінюванням організму. Встановлена залежність вегетативного і психофізіологічного статусу, загальної захворюваності, сомато-статевого розвитку і морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи залежно від рівня активності інкорпорованого радіоцезію. Вперше вивчені особливості структури захворюваності юнаків, які перебувають в місцях позбавлення волі. Проаналізовані патогенетичні механізми та особливості клінічного перебігу ВД у юнаків, що постійно перебували в радіаційно-забруднених районах та засуджених юнаків. Встановлені тісні зв'язки між клінічним типом ВД та соціально-психологічним профілем особистості. Систематизовані фактори ризику виникнення у юнаків ВД та удосконалені заходи щодо збереження їх соматичного та психічного здоров'я.

Практичне значення отриманих результатів.

Встановлена висока частота вегетативних дисфункцій, хвороб нейро-ендокринної системи та пограничних акцентуацій особистості у юнаків, що диктує зосередити увагу терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів на своєчасній профілактиці і превентивному лікуванні зазначених станів і хвороб.

Визначена необхідність проведення юнакам, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях радіаційного контролю не менше, ніж двічі на рік. Важливе значення має проведення постійного моніторингу забрудненості продуктів харчування для зменшення надходження радіонуклідів через кишково-шлунковий тракт. При наявності радіоцезію в організмі доведена необхідність оздоровлення цих осіб в спеціалізованих санаторіях. юнак соматичний статевий гонадний

Враховуючи високу частоту вегетативних дисфункцій серед юнаків та часте їх поєднання з неврозоподібними станами, в бригаду лікарів, які здійснюють поглиблений огляд слід залучати психоневролога, а в підліткових кабінетах необхідно застосовувати скринінгові тести з метою раннього виявлення розладів функції вегетативної нервової системи та своєчасного попередження трансформації функціональних порушень в органічну патологію.

Встановлено, що вибір юнаками майбутнього фаху повинен здійснюватися з урахуванням медико-професійної консультації, яка базується на даних фізичного розвитку, соматичного здоров'я, психо-фізіологічних параметрах та типу особистості.

Особистий внесок автора. Здобувачем самостійно проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, проведені клінічні дослідження, проаналізовані показники стану здоров'я юнаків, вивчена кореляційна залежність між показниками сомато-статевого розвитку, функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної, гіпофізарно-гонадної систем, вегетативної нервової системи і рівнем внутрішнього випромінювання. Автором обґрунтовані та сформульовані приоритетні напрямки надання медичної допомоги та медико-професійної консультації юнакам. Самостійно проведено аналіз та узагальнення результатів отриманих даних, на основі яких сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на всеукраїнській науково-практичній конференції “Питання валеології в навчально-методичному процесі медичних закладів України” (Луганськ, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів” (Чернівці, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції “Сімейна медицина - досягнення і перспективи” (Харків, 2002); міжнародному конгресі “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования” (Київ, 2001).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 6 статей, 4 тези науково-практичних конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 188 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єкту та методів дослідження, 5 розділів власних спостережень, узагальнення та аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних 358 джерел, що займають 37 сторінок. Робота ілюстрована 50 таблицями, 4 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця на базі Центральної поліклініки Дарницького району м. Києва, Коростенського міжрайонного діагностичного центру, Вінницької обласної лікарні, Якушинецького училища соціальної реабілітації юнаків на протязі 1998-2002 років.

Нами обстежено 600 юнаків у віці 16-18 років. 250 із них мешкали в районах Вінницької області та міста Києва, де радіаційний фон не перевищував санітарних норм, ці юнаки віднесені до І контрольної групи. Другу (ІІ) групу склали 240 юнаків, які постійно проживали в регіонах, де радіаційний фон перевищував 1 Кі/км². Щоб проаналізувати зв'язок між сомато-статевим розвитком, клінічними особливостями захворювань, типом особистості та девіантною поведінкою юнаків високого медико-соціального ризику, третю (ІІІ) порівняльну групу склали 110 засуджених юнаків, які перебували в місцях позбавлення волі.

У програму обстеження входило:

1) визначення анамнестичних даних, вимірювання антропометричних показників та оцінка сомато-статевого розвитку;

2) дослідження вмісту гормонів гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем та визначення титру антитіл до тиреоглобуліну та мікросомальної фракції тиреоцитів в сироватці крові;

4) з метою діагностики аутоімунного тиреоїдиту, кист, вузликів та інших зрушень ЩЗ проводилось ультразвукове сканування ЩЗ;

5) визначення рівня внутрішнього випромінювання в організмі юнаків;

6) визначення функціональних характеристик вищої нервової діяльності;

7) вивчення психо-конституційних особливостей особистості юнаків за анкетами Айзенка (1977), Ч.Д. Спілберга в модифікації Ю.Л. Ханіна (1988), Г. Шмишека (1989) та Джона Голланда (1998) із визначенням соціальної профорієнтації юнаків.

8) оцінка вегетативного гомеостазу, вегетативної реактивності та забезпеченості за допомогою запису варіабельності серцевого ритму та анкетування згідно анкет Вейна А.М., Мачерет Е.Л (2000).

Ретроспективне вивчення загальної захворюваності та захворюваності за окремими нозологічними формами юнаків проводилось за матеріалами звернень за медичною допомогою у лікувально-профілактичні заклади та за даними статистичних звітів.

Комплексна оцінка стану фізичного розвитку проводилась за допомогою антропометричних вимірювань з використанням перцентильних таблиць. Оцінка статевого розвитку проводилась шляхом визначення вторинних статевих ознак за Танером.

Рівень накопичення ¹³⁷Cs в організмі вимірювався за допомогою спектрометра випромінювання людини, "WBC-101” японської фірми “Аloka”. Обстеження ЩЗ проводилось на апараті дугового автоматичного сканування “SSD-550” фірми “Аloka” методом пошарового сканування ЩЗ через кожні 5 мм в 11 зтинах на оптичні диски.

Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи оцінювався шляхом імуноферментного аналізу з визначенням рівня вільного тироксину та тиреотропного гормону в сироватці крові, це досліджувалось на аналізаторі “Amerlite” фірми “Amersham” (Великобританія). Визначення титру антитіл до тиреоглобуліну і мікросомальної фракції проводилось за допомогою реакції непрямої аглютинації (Фудзіревіо, Японія). Оцінка функціонального стану гіпофізарно-гонадної системи у юнаків проводилась по визначенню рівня фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та тестостерону (Т). Рівень ФСГ визначався радіоімунним методом з допомогою набору “FSHK-PR”, ЛГ - “LHK-PR”, Т - “Стерон-Т-125g”. Рахунок проб і обробка результатів радіоімунного дослідження проводилась за допомогою автоматичних лічильників, оснащених мікропроцесором і комп'ютерною обробкою даних (вимір швидкості рахунку, побудова калібрувальної кривої, визначення результатів дослідження).

Психофізіологічні функції вивчали за методикою Дуганова Г.В. и др., 1989; Макаренко Н.В. и др., 1991 з визначенням латентного періоду простої і диференційованої зоро-моторної реакції, рухливості і рівноваги нервових процесів, уваги, переключення уваги, реакції зорового (критична частота злиття світового мелькотіння) та сомато-сенсорного (координація рухів, м'язева сила і витриманість) аналізаторів.

Результати проведених досліджень були оброблені статистично з використанням стандартного пакету прикладних програм багатомірного варіаційно-статистичного аналізу “Statistica 5,0 for Windows” на персональних комп'ютерах типу IBM РС АТ.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показників соматичного розвитку свідчить, що у переважної більшості юнаків усіх груп зріст і маса відповідають віковим нормам. Як свідчать дані рисунка 1, найбільший відсоток юнаків з дисгармонійним розвитком за зростом, масою та обводом грудної клітки був у засуджених юнаків за рахунок їх зниження. При оцінці середніх показників фізичного розвитку виявлено достовірне збільшення зросту у 16-річних мешканців зон радіонуклідного контролю, що мали рівень внутрішнього випромінювання 51-200 Вк/кг, та вірогідне зменшення маси, зросту, а також масо-зростового коефіцієнту у юнаків, позбавлених волі. Не дивлячись на те, що ряд показників фізичного розвитку у засуджених юнаків значно менший, ніж у перших двох обстежених групах, м'язева сила кистей у них вірогідно перевищувала таку у мешканців “чистих” і забруднених радіонуклідами територій.

Рис. 1. Середні показники фізичного розвитку серед юнаків трьох груп.

У юнаків ІІ групи незалежно від віку спостерігалась позитивна кореляційна залежність між параметрами фізичного розвитку і вмістом інкорпорованого радіоцезію.

Середній рівень тестостерону та складові індексу маскулінізації у мешканців забруднених радіонуклідами зон був вищий, ніж у юнаків “чистих” регіонів, особливо у 16-річних (1,96 ± 0,1 і 1,6 ± 0,11нг/мл відповідно, p<0,05), що свідчить про стимулюючий вплив малих доз іонізуючого випромінювання на статеве дозрівання особливо 16-річних хлопців (рис. 2). Проте вміст в крові фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів вірогідної різниці в групах обстежених не мали.

Аналіз стану здоров'я за показником загальної захворюваності свідчить, що здорових юнаків (І група здоров'я) було 12,1% в контрольній групі, 10,1% в ІІ групі юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях і лише 6,6% серед юнаків, позбавлених волі. У переважної більшості обстежених всіх груп виявлені функціональні розлади та парафізіологічні стани - вони віднесені до ІІ групи здоров'я. Ця група здоров'я має надзвичайно важливе значення для лікувальної практики - на цьому етапі ще можливе попередження переходу цієї численної групи до ІІІ та ІV груп здоров'я.

Середня захворюваність органів дихання серед юнаків загальної популяції складала 30,3% (табл. 1). З них найчастіше зустрічалась ГРВІ (21,3%), хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів (48%), гострий та хронічний бронхіти (33%), фарингіт, синусіт (6,0%), пневмонії (3,4%) та бронхіальна астма (1,0%).

Середня захворюваність хворобами органів травлення в загальній популяції юнаків складала 14,2%. Достовірно не відрізняючись між групами, захворюваність за класом хвороб органів травлення була за абсолютними значеннями вища серед юнаків, засуджених до позбавлення волі (15,3%, порівняно з 14,2% в ІІ групі та 13% в основній групі). У них, порівняно з іншими групами, частіше зустрічались карієс (10,4%), гастрит та гастродуоденіт (2,8%), виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки (0,3%).

Захворюваність ендокринної системи була досить високою у всіх групах юнаків (24,7±4,0%). Переважно це були різного характеру зміни в ЩЗ, які на відміну від жителів “чистих” регіонів та юнаків, позбавлених волі (20,5% і 22,2% відповідно), частіше виявлялись у юнаків, які постійно мешкають в зонах радіаційного контролю (35,6%, р<0,05) і проявлялись насамперед зобом - 29,6 %, аутоімунним тиреоїдитом - 1,3%, кистами та вузликами ЩЗ - у 1,3 %. Середня частота змін ЩЗ у юнаків, які народились до аварії та зазнали “йодного” удару була вірогідно більшою і складала 33,1 %, а у народжених після аварії - 30,5 %.

Таблиця 1 Захворюваність юнаків за окремими нозологічними формами