Застосування фізичних факторів у комплексній реабілітації дітей, які народилися недоношеними

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.33 - курортологія та фізіотерапія

ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ У КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ НЕДОНОШЕНИМИ

Виконала: Солтанова Елла Юріївна

Одеса - 2002

АНОТАЦІЯ

Солтанова Е.Ю. Застосування фізичних факторів у комплексній реабілітації дітей, які народилися недоношеними. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - курортологія та фізіотерапія. - Український науково дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності комплексного відновлювального лікування дітей, які народилися недоношеними, з застосуванням фізичних факторів.

Клініко-параклінічні та лабораторні дослідження, проведені у недоношених дітей протягом першого року життя, виявили зниження темпів фізичного та нервово-психічного розвитку, збільшення частоти інтеркурентних захворювань та їх ускладнень, а також зменшення вмісту цинку в цільній крові, дисбаланс в системі перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту.

На підставі обстеження недоношених дітей розроблено програму комплексної реабілітації здорових недоношених дітей, а також недоношених дітей, хворих на перинатальну патологію, із застосуванням електрофорезу сульфату цинку, масажу, лікувальної фізкультури та препарату антиоксидантної дії - карнітину хлориду.

Застосування розробленого лікувально-реабілітаційного комплексу з долученням фізичних факторів у недоношених дітей приводить до істотного поліпшення клінічного стану дітей, прискорення темпів фізичного і нервово-психічного розвитку, зниження частоти виникнення інтеркурентних захворювань на тлі нормалізації вмісту цинку в цільній крові, підвищення вмісту супероксиддисмутази, стабілізації процесів перекисного окислення ліпідів та антиокислювальної активності крові.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними ВООЗ, протягом останніх 10 років в Україні відзначається ріст чисельності недоношених дітей на 10-15 % у загальній популяції новонароджених (Е.Г. Сулима, Н.М. Пясецкая, 1999; S.C. Monaghan et al., 2000). Незважаючи на прогрес медицини в цілому, захворюваність серед дітей, які народилися недоношеними, досьогодні залишається досить високою (И.И. Логвинова, А.С. Емельянова, 2000; N.B. Meirowitz et al., 2001). Недоношені новонароджені з ознаками перинатальної патології належать до групи високого ризику щодо дитячої інвалідизації (А.В. Кигичак, 1998; А. Б. Пальчик, Н. П. Шабалов, 2000), а смертність серед недоношених дітей в Україні становить 43,5 ‰ випадків, що у 24,7 разу більше, ніж серед доношених новонароджених (Д. И. Зелинская, 2000).

Недостатня ефективність лікування дітей з перинатальною патологією в умовах стаціонару призводить до збільшення ризику розвитку бронхолегеневої патології, спричиняє затримку психомоторного розвитку, гіпотрофію та інші хронічні захворювання (А.З. Печиборщ, 1998; О.Б. Надрага, 2000; O. Baud et al., 2000). Сучасні медичні технології ведення дітей, які народилися недоношеними, пов'язані з необхідністю розроблення комплексного підходу щодо застосування лікувально-реабілітаційних заходів. Підвищення ефективності реабілітації є не тільки медико-біологічною проблемою, але й важливим соціально-економічним завданням (Н.Н. Богданов, В.В. Ежов, 1996; Н.Н. Володин і співавт., 1999; S.C. Monaghan et al., 2000).

У відновлювальному лікуванні дітей із різною патологією рекомендується застосовувати загальний масаж, аеротерапію, лікувальну фізкультуру, ультрафіолетове опромінення, лікувальні ванни, що має сприяти підвищенню загального тонусу, реактивності організму, покращанню толерантності до їжі, а також поліпшенню імунного статусу (Д. И. Зелинская, 1996; В.С. Улащик, 1997; В.Г. Майданник, 1999; Э.Р. Хан, Т.Б. Сенцова, 2000; Г.Н. Пономаренко, 2000). Переважного значення у такому лікуванні набувають фізичні фактори (Б.Н. Семенов і співавт., 1998). Проте даного часу принципи застосування останніх у програмі відновлювального лікування недоношених дітей розроблені недостатньо, а наукового оцінювання щодо ефективності дії лікарського електрофорезу, масажу і лікувальної фізкультури й зовсім не проводилося.

Доведено, що одним із найважливіших патофізіологічних механізмів, який призводить до патології вагітності й розвитку дистресу плода, є дефіцит мікроелементів, зокрема цинку (А.Е. Лаврова, 2000; М.П. Шейбак і співавт., 2000). Відомо, яку роль відіграє цинк у функціонуванні ферментів антиоксидантного захисту (АОЗ) у дітей, а також у процесах перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) (О.І. Сміян, 1999; М.М. Dayrit, 1999). Становлять інтерес і вивчення ролі метаболізму цинку у недоношених дітей, в тому числі з пеританальною патологією, і ефективність корекції його дефіциту з допомогою методу лікарського електрофорезу.

Даного часу відновлювальне лікування недоношених дітей часто має симптоматичний характер, пов'язане з застосуванням великої кількості медикаментозних засобів і проводиться без урахування метаболічних змін в організмі дитини (В.С. Улащик, 1994; Е.И. Сандуляк, Ж.С. Шевченко, 1995; Ю.И., Фещенко, 1995; Г.В. Яцык и співавт., 1998). У зв'язку з цим подальша оптимізація відновлювального лікування недоношених дітей, у тому числі й з перинатальною патологією, із застосуванням фізичних факторів набуває особливої актуальності (Л.Д. Тондий, 1998; C.P. Doherty et al., 1998). Розв'язанню даних питань і було присвячено наше дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати роботи є частиною планової комплексної держбюджетної НДР Одеського державного медичного університету «Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи людини в умовах дії агресивних факторів середовища і шляхи їх корекції» (№ держреєстрації 0199U004330). Фрагмент науково-дослідної роботи, присвячений комплексній реабілітації дітей, які народилися недоношеними, виконаний безпосередньо автором.

Мета і завдання дослідження. Підвищити ефективність відновлювального лікування дітей, що народилися недоношеними, шляхом долучення до лікувально-реабілітаційного комплексу фізичних лікувальних факторів (електрофорез сульфату цинку, масаж, ЛФК) і препарату антиоксидантної дії - карнітину хлориду.

Для розв'язання зазначеної мети було визначено такі завдання.

1. Вивчити клінічні прояви, рівень цинку у цільній крові, стан системи антиоксидантного захисту і перекисного окислення ліпідів у здорових недоношених дітей у ранньому неонатальному періоді, а також віком 1 і 3 місяці.

2. Вивчити клінічну картину, концентрацію цинку у цільній крові, стан системи антиоксидантного захисту і перекисного окислення ліпідів у недоношених дітей з перинатальною патологією у ранньому неонатальному періоді, а також віком 1 і 3 місяці.

3. Оцінити вплив лікувально-реабілітаційного комплексу з застосуванням електрофорезу сульфату цинку, масажу і ЛФК на клініко-лабораторні показники у здорових дітей, народжених недоношеними та недоношених дітей з перинатальною патологією, віком 1 місяць.

4. Оцінити вплив лікувально-реабілітаційних заходів із застосуванням електрофорезу сульфату цинку, масажу, ЛФК і препарату антиоксидантної дії - карнітину хлориду на недоношених дітей з перинатальною патологією віком 3 місяці.

5. Розробити комплекс лікувально-реабілітаційних заходів із застосуванням фізичних факторів для різних груп дітей, народжених недоношеними, й оцінити його ефективність.

6. На підставі віддалених результатів відновлювального лікування (у 6 і 12 місяців) оцінити ефективність запропонованого лікувально-реабілітаційного комплексу з застосуванням фізичних факторів і розробити диференційовані показання до їхнього використання.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі комплексного клініко-лабораторного обстеження недоношених дітей доведено, що у ранньому неонатальному періоді, а також віком 1 і 3 місяці спостерігається дефіцит цинку в організмі й дисбаланс у системі перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, причому ці зміни є істотно виразнішими у недоношених дітей з перинатальною патологією.

Розроблено систему лікувально-реабілітаційних заходів для здорових недоношених новонароджених, яка полягає у призначенні одномісячним дітям електрофорезу сульфату цинку, масажу і ЛФК, і доведено її ефективність.

Уперше встановлено необхідність проведення недоношеним дітям з перинатальною патологією віком 3 місяці повторного курсу лікувально-реабілітаційних заходів із включенням препарату антиоксидантної дії - карнітину хлориду.

Доведено, що застосування розробленої програми лікувально-реабілітаційних заходів дітям з перинатальною патологією, які народилися недоношеними, сприяло нормалізації у них апетиту, функціонального стану шлунково-кишкового тракту, поліпшенню загального стану, сну, темпів надбавки маси тіла, фізичного і психомоторного розвитку, емоційного тонусу.

Практичне значення одержаних результатів. Для практичної охорони здоров'я розроблено програму відновлювального лікування здорових недоношених новонароджених і дітей з перинатальною патологією з використанням електрофорезу сульфату цинку, масажу, ЛФК і карнітину хлориду (патент України № 22697 А, від 07.04.98), розроблено диференційовані показання для її використання. Впровадження програми позитивно вплинуло на загальний розвиток, відновлення апетиту, функціональний стан шлунково-кишкового тракту, надбавку маси тіла, емоційний тонус зазначених дітей. Віддалені результати виражалися покращанням темпів фізичного, нервово-психічного розвитку дітей, зниженням у них частоти інтеркурентних захворювань, гіпотрофії та анемії протягом першого року життя.

Результати роботи впроваджені у клініках кафедри госпітальної педіатрії та неонатології Одеського державного медичного університету (ДМЛ №3, поліклініки №1, №2, Будинок дитини), обласній клінічній лікарні, пологовому будинку (м. Одеса), пологових будинках №2 і №5.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. Дисертантом проведено інформаційний пошук і аналіз наукової літератури щодо проблеми, яка вивчалася. Самостійно проведено клінічні спостереження і лабораторні дослідження. Розроблено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів, здійснено статистичну обробку матеріалу й узагальнення результатів дослідження. Підготування статей до публікації, оформлення дисертаційної роботи й автореферату виконано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було викладено на Міжнародній науково-практичній конференції «Дыхательные расстройства, нарушения кровообращения и другие актуальные вопросы неонатологии» (м. Харків, 1993); науково-практичній конференції «Актуальные вопросы патологии детского возраста» (м. Дніпропетровськ, 1994); 63-й і 64-й підсумкових наукових конференціях студентів i молодих учених (м. Одеса, 1994, 1995); V Національному конгресі з хвороб органів дихання (м. Москва, 1995); на V Міжнародному симпозіумі «Toxicology and Clinical Chemistry of Metals» (Vancouver, 1995); Міжнародній конференції «Актуальные аспекты органической патологии нервной системы» (м. Одеса, 1995); VI конгресі СФУЛТ (м. Одеса, 1996); науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю Об'єднаної дорожньої лікарні (м. Одеса, 1997), а також на засіданнях кафедри госпітальної педіатрії та неонатології (м. Одеса, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001).

Апробацію роботи здійснено на засіданнях УПК «Здоров'я матері та дитини. Спадкові захворювання» і кафедри госпітальної педіатрії та неонатології Одеського державного медичного університету, а також на засіданні клінічного відділу Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Матеріал дисертації ґрунтується на комплексному обстеженні 262 дітей, у тому числі 30 здорових доношених новонароджених, 87 здорових недоношених новонароджених і 145 недоношених дітей з перинатальною патологією. Розподіл обстежених дітей за статтю і віком наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Розподіл обстежених дітей за статтю і віком

Для визначення діагнозу і висновку щодо психомоторного розвитку дітей було застосовано кількісну оцінку на основі комплексного еволюційно-динамічного підходу (Л.П. Решеткіна і співавт., 1989). Кількісна бальна оцінка, що визначається за цією методикою, є об'єктивним критерієм виявлення легких, помірно тяжких і тяжких відхилень у нервово-психічному розвитку дитини. На кожному віковому етапі (1, 3, 6, 9, 12, 15, 18, 24 місяців) кількісну оцінку було проведено за 10 показниками, які оцінювалися за 4-бальною системою з урахуванням динаміки нормального вікового розвитку.

Для кількісної оцінки факторів ризику і визначення належності вагітної до тієї чи іншої групи ризику перинатальної патології використовували бальну систему (додаток №1 до наказу МОЗ РРФСР №430, 1981).

Оцінку зрілості новонароджених дітей здійснювали за шкалою Дж. Боллард (1979) і рекомендаціями ВООЗ (1993).

Для клінічної оцінки стану новонароджених за 1-5 хв після народження застосовували шкалу Апгар. Для оцінки тяжкості дихальних розладів новонароджених - шкалу Сільвермана.

З метою вивчення активності та динаміки змін антиоксидантної системи, а також інтенсивності процесів пероксидації у недоношених дітей було вивчено вміст малонового діальдегіду (МДА) в еритроцитах, стан антиокислювальної активності крові й активність супероксиддисмутази крові. При цьому всі дослідження зіставлялися з даними клінічного перебігу процесу.

Визначення антиокислювальної активності крові (мкекв/хвмл) проводили за методом А. П. Левицького зі співавт. (1979).

Активність СОД (од/мл) визначали за методом H.P. Misra, I. Fridovich (1972), за здатністю ферменту в замалих концентраціях інгібірувати процес аутоокислення адреналіну.

Рівень МДА (мкмоль/г) визначали в еритроцитах, одержаних із венозної крові, за допомогою його реакції з тіобарбітуровою кислотою з утворенням забарвленого триметинового комплексу, який має максимум поглинання при довжині хвилі 532 нм (В.З. Ланкин и соавт., 1975).

Зазначені вище лабораторні дослідження було виконано з допомогою спектрофотометра СФ-16.

Вміст цинку визначали методом неполуменої (електротермічної) атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі «Сатурн-2» з комплексом для електротермічної атомізації зразків, що підлягали аналізу, «Графіт-2».

Результати клінічного, параклінічного і спеціального обстежень дітей заносили до спеціально розроблених перфокарток, зручних для подальшого аналізування матеріалу. Отримані у процесі спостереження числові дані обробляли за допомогою загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях параметричних і непараметричних методів статистичного аналізу на персональному комп'ютері з застосуванням програми «Biostat» (Arcus Inc., 1998).

Під наглядом перебували три групи новонароджених: група здорових доношених дітей, група недоношених дітей, але умовно здорових і група недоношених дітей з перинатальною патологією.

Здорові доношені діти народилися у практично здорових жінок, які мали задовільний перебіг вагітності й пологів. Маса тіла новонароджених коливалася в межах від 3000 до 4000 г. Оцінка за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хв після народження відповідала 8-9 балам. Максимальне фізіологічне зменшення маси тіла I ступеня (до 6 %) виявилось у 93,3 % дітей, ІІ ступеня (7-9 %) - лише у 6,7 %. Наприкінці раннього неонатального періоду відновлення маси тіла відзначалося в усіх новонароджених. Усіх дітей з цієї групи було виписано додому на IV-V добу життя у задовільному стані.

Здорові недоношені новонароджені також народилися у практично здорових жінок, які теж мали задовільний перебіг вагітності й пологів. Передчасним пологам у 3 жінок передували психоемоційні фактори, а у 7 жінок їх причину з'ясувати не вдалося. Стан дітей у цій групі на момент їх народження був оцінений як задовільний (оцінка за шкалою Апгар - 7-8 балів, за шкалою Сільвермана - 0-2 бали). Ступінь зрілості цих дітей відповідав їх гестаційному віку (35-36 тижнів). Маса тіла дорівнювала 2200 - 2650 г.

Загальний стан дітей із цієї групи на момент народження було оцінено як задовільний. У них була збереженою рухова активність, мали місце адекватна реакція щодо огляду, досить гучний крик, нормальне забарвлення шкірних покривів. Більшість спостережуваних здорових недоношених дітей добре зберігали температуру тіла, і тільки 5 із 20 дітей потребували додаткового зігрівання. Смоктальний рефлекс був активним, і всіх дітей було прикладено до груді протягом перших 6 годин після народження.

Максимальне зменшення маси тіла у 18 новонароджених із цієї групи відповідало І ступеню, у 2 - ІІ ступеню. Початкову масу тіла у 17 (85 %) недоношених дітей було відновлено до 7-8-го дня життя, а у 3 (15 %) - до 10-го дня. Подальша надбавка маси тіла становила в середньому 15-20 г /добу. Помірно виразна транзиторна гіпербілірубінемія зникла у 16 новонароджених до 10-го дня життя, а у 4 дітей - до 14-го дня.

Спостереження за дітьми даної групи протягом перших днів життя показали, що вони, порівняно з доношеними дітьми, здаються менш активними і виглядають гіпотонічними. Клініко-параклінічне спостереження за недоношеними, але умовно здоровими новонародженими довело, що перебіг перинатального періоду у них був відносно сприятливим, а їх клінічний стан визначався анатомо-фізіологічними особливостями і ступенем морфофункціональної незрілості.

Недоношені діти з перинатальною патологією народжувалися, як правило, від матерів з обтяжливим акушерським анамнезом і підвищеним ступенем ризику щодо розвитку перинатальних ускладнень.

У недоношених новонароджених з перинатальною патологією, окрім ознак недоношеності, було діагностовано різні патологічні синдроми: затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), синдром дихальних розладів (СДР), ознаки ураження ЦНС у вигляді синдрому підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, синдрому загального пригнічення, гіпертензійного синдрому. У них мав місце патологічний перебіг раннього неонатального періоду, який характеризувався патологічним зменшенням маси тіла, кон'югаційною гіпербілірубінемією різного ступеня тяжкості, порушеннями водно-електролітного обміну, більшою частотою виникнення інфекційних ускладнень.

Враховуючи, яку велику роль відіграє цинк у підтриманні гомеостазу, а також яку участь він бере у життєво важливих процесах в організмі дитини, було вивчено його вміст у цільній крові у перший день життя новонароджених, а також наприкінці раннього неонатального періоду (7-10-й день).

Рівень цинку в крові у здорових недоношених новонароджених у перший день життя дорівнював 343,3 20,8 мкг %, що було нижчим майже у 2 рази за такий показник у доношених новонароджених дітей (622,1 29,5 мкг%) (Р<0,001). До кінця раннього неонатального періоду рівень цинку в крові та його співвідношення у здорових доношених і недоношених дітей практично не змінювалися (380,2 22,7 і 534,7 22,6 мкг% відповідно) (Р<0,001).

Важливим показником компенсаторних можливостей організму є рівновага у системі перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту (ПОЛ-АОЗ).

Дослідження показали, що після народження у здорових доношених дітей відбувається зниження антиокислювальної активності крові до 5,090,10 мкекв/хв·мл, яке зберігається і наприкінці раннього неонатального періоду. Дослідженнями активності СОД у недоношених дітей без перинатальної патології виявлено зниження цього показника на 10-15 % (P<0,05), порівняно з таким у здорових доношених новонароджених, як після народження, так і наприкінці раннього неонатального періоду. Показники МДА у групі здорових недоношених дітей в середньому в 1,3 разу перевищували такі показники у здорових доношених дітей (P<0,01), причому ця закономірність зберігалася і до 7-10-го дня життя.

Дана клінічна симптоматика і зміни у системі ПОЛ-АОЗ зберігалися у пізньому неонатальному періоді, а також мали місце у групі недоношених дітей з перинатальною патологією. Дефіцит цинку в організмі сягав 60-70 % від належних показників у здорових доношених новонароджених, а порушення у системі перекисного окислення ліпідів і ферментів антиоксидантного захисту були ще виразнішими порівняно з такими у групі здорових недоношених новонароджених. При цьому зазначені показники не нормалізувалися до кінця раннього неонатального періоду в обох групах недоношених дітей.

Таким чином, результати даних досліджень показали зменшення вмісту цинку у цільній крові й активності СОД у недоношених дітей, що може свідчити про взаємозв'язок процесів ліпопероксидації і вмісту цинку, а також про порушення рівноваги у системі ПОЛ-АОЗ у недоношених дітей у неонатальному періоді.

Лікування недоношених дітей на етапі пологового будинку і спеціалізованого відділення в усіх випадках було комплексним та індивідуальним і відповідало клінічному стану дитини й ступеню тяжкості виявлених патологічних синдромів. Незалежно від причини передчасних пологів і виду перинатальної патології особливу увагу приділяли забезпеченню правильного догляду за недоношеною дитиною, дотриманню температурного і гігієнічного режимів. За наявності синдрому дихальної недостатності здійснювали оксигенотерапію.

З метою підвищення ефективності відновлювального лікування недоношених дітей нами був розроблений лікувально-реабілітаційний комплекс, який включав електрофорез 2%-го розчину сульфату цинку на ділянку грудної клітки, масаж і ЛФК.

Долучаючи до реабілітаційного комплексу електрофорез сульфату цинку, ми брали до уваги те, що особливостями лікарського електрофорезу є комплексна дія на організм як постійного струму, так і введеного з його допомогою препарату цинку, що й зумовлює терапевтичну ефективність цього методу. Крім того, лікарський електрофорез (ЛЕ) не спричиняє побічних явищ, може застосовуватись у комплексі з іншими лікувальними і реабілітаційними заходами, є технічно простим і відносно дешевим.

Поєднане застосування ЛЕ, масажу і ЛФК ґрунтується на системному характері дії цих фізичних факторів, що й дозволяло розраховувати на максимальний реабілітаційний результат. Масаж і ЛФК у комплексній реабілітації недоношених дітей здійснюють загальний стимулюючий вплив на організм дитини. Досягається нормалізація основних нервових процесів, відбувається відновлення нормальної збудливості травного центру. Застосування гімнастичних вправ і масажу дозволяє вирішити і спеціальне завдання щодо відновлення рухів дитини у повному обсязі, а також ліквідувати затримку або нерівномірність її психомоторного розвитку. Тривалість кожного заняття спочатку дорівнювала 5-8 хв, надалі поступово збільшувалася : до 20-30 хв - у здорових недоношених дітей і до 20 хв - у недоношених новонароджених з перинатальною патологією. Курс становив від 10 до 15 сеансів відповідно. В тих випадках, коли дитина швидко втомлювалася, заняття проводили двома прийомами.

Здоровим недоношеним дітям виконували такі види масажу, як погладжування, розтирання, розминання, і застосовували тільки деякі допоміжні прийоми вібрації, спрямовані на розслаблення спастично скорочених м'язів (трясіння, струшування). Серед гімнастичних вправ, які здійснювали здоровим недоношеним дітям, головне місце належало тільки рефлекторним вправам з невеликою кількістю повторювань, а у разі відсутності гіпертонусу м'язів проводили пасивні гімнастичні вправи.

Особливість масажу недоношених дітей з перинатальною патологією полягала у застосуванні більш оберігальних прийомів, таких, як погладжування і розтирання, а також у зменшенні кількості й тривалості сеансів порівняно з такими у групі здорових недоношених дітей. Проведення ЛФК дітям з перинатальною патологією було індивідуальним і залежало від стану дитини і ступеня компенсації ураженої системи, причому 60-70 % загального часу припадало на масажні прийоми. Заняття проводились у повільному темпі, з дозуванням фізичного навантаження, вихідне положення тіла дитини мало бути тільки горизонтальним. Усувалися статичні навантаження і тривале положення дитини в одній і тій само позі. Зважаючи на значну частоту патології органів дихання, яка мала місце в обстеженій групі недоношених дітей, велику увагу приділяли дихальним вправам.

Розроблений нами лікувально-реабілітаційний комплекс (10 сеансів електрофорезу 2% -го розчину сульфату цинку в сполученні з масажем і ЛФК; на курс - від 10 до 15 сеансів) призначали всім недоношеним дітям віком 1 місяць, а недоношеним дітям з перинатальною патологією віком 3 місяці повторно проводили цей лікувально-реабіталіційний комплекс з включенням препарату антиоксидантної дії - карнітину хлориду.

Результати проведених досліджень показали, що застосування лікувально-реабілітаційних заходів сприяло зростанню середньодобової надбавки маси тіла у недоношених дітей, що дорівнювало 30,3±2,5 г порівняно з таким показником у недоношених дітей, які не підлягали реабілітації (20,1±2,4 г) (P<0,05). Завдяки застосуванню розробленого комплексу лікувально-реабілітаційних заходів, у здорових недоношених дітей відбувалося значне збільшення, в середньому на 25-30 %, місячної надбавки маси тіла і місячного збільшення зросту. При цьому зазначені показники перевищували такі у здорових доношених дітей, які не підлягали реабілітації (P<0,01).

Вивчення психомоторного розвитку здорових недоношених дітей після проведення лікувально-реабілітаційних заходів довело, що задовільний розвиток в основній групі мали 13 із 22 (59 %) повторно обстежених дітей віком 3 місяці, що було на 19 % більше за відповідний показник у контрольній групі дітей (P<0,01). Більшість дітей контрольної групи належали до групи ризику затримки психомоторного розвитку (50 %), тимчасом як в основній групі відповідний показник був 36,4 % (8 із 22 дітей). Питома вага дітей з відставанням психомоторного розвитку (22 - 13 балів) була істотно більшою в групі дітей, яким не застосовувався реабілітаційний комплекс (10 % проти 4,6 % в основній групі).

Ефективність розробленого нами комплексу лікувально-реабілітаційних заходів із застосуванням фізичних факторів оцінювалася у 45 недоношених дітей з перинатальною патологією. Результати даних досліджень показали, що підвищення толерантності до їжі спостерігалося на 6,9±2,1 дня проти 14,1 ± 1,6 дня у дітей контрольної групи (P<0,05). Виявлено позитивну динаміку трофіки м'яких тканин і збільшення середньодобової надбавки маси тіла (28,9 ± 2,4 і 12,2 ± 2,0 г відповідно) (P<0,001). Спостерігалися більш швидке поліпшення загального стану, нормалізація сну, а також тенденція до прискореного відновлення статико-моторних функцій.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про більш сприятливу динаміку фізичного і психомоторного розвитку недоношених дітей з перинатальною патологією завдяки застосуванню розробленого лікувально-реабілітаційного комплексу.

Оцінювання психомоторного розвитку, проведене дітям віком 3 місяці, показало, що у контрольній групі задовільний психічний і статико-моторний розвиток мали тільки 10 % дітей, тимчасом як у групі недоношених дітей з перинатальною патологією, які підлягали реабілітації, - 20 %. У групі дітей, яким не проводили реабілітацію, найбільша питома вага припадала на дітей з затримкою психомоторного розвитку - 9 із 20 (45 %), а до групи ризику ввійшли 6 (30 %) дітей. В групі дітей, які підлягали реабілітації віком 1 місяць і повторно були обстежені до трьохмісячного віку, спостерігалось інше співвідношення: дітей з затримкою психомоторного розвитку було вдвічі менше (22,9 %), а найбільшу групу складали діти з групи ризику (51,4 %). Важливим показником ефективності розробленого нами комплексу медичої реабілітації було зменшення питомої ваги дітей зі значною затримкою психомоторного розвитку внаслідок ураження ЦНС (5,7 % проти 15 % у контрольній групі). В результаті застосування розроблених реабілітаційних заходів кількість дітей із задовільними результатами розвитку (27-29 балів) зростала більш як у 3 рази, а з незадовільними (13-23 балів) - скорочувалася від 10,0 до 4,6 %.

У цій групі у переважної кількості недоношених дітей, які підлягали реабілітації, за 3 місяці після її початку визначалися нормальні гематологічні показники, і тільки у 9 % дітей було виявлено залізодефіцитну анемію легкого ступеня тяжкості. Схильність до алергічних реакцій також реєструвалася набагато рідше - у 4 із 22 дітей, що становило 18,1 % обстежених. Останні рідше хворіли на гострі респіраторні інфекції ( 22,7 і 50 % випадків відповідно).

Таким чином, темпи фізичного і психомоторного розвитку були більш високими у групі дітей, яким проводили розроблений нами лікувально-реабілітаційний комплекс із застосуванням електрофорезу 2 %-го розчину сульфату цинку на ділянку грудної клітки, масажу і ЛФК.

Разом із загальноклінічними дослідженнями було вивчено концентрацію цинку в крові у здорових недоношених дітей після проведення реабілітаційних заходів. Встановлено, що вже через 10-15 днів з моменту призначення електрофорезу сульфату цинку відбувалося підвищення його вмісту у цільній крові порівняно з таким показником до реабілітації (541,2±17,1 і 476,1±18,4 мкг% відповідно) (P<0,05). При цьому вміст цинку після здійснення реабілітаційних заходів не відрізнявся від значень, які були характерними для здорових доношених новонароджених, - 565,3±14,8 мкг % (P>0,05).

Застосування лікувально-реабілітаційного комплексу з використанням фізичних факторів сприяло позитивній динаміці вмісту цинку в організмі недоношених дітей з перинатальною патологією. Вміст цинку у цільній крові дорівнював 507,9±19,4 мкг%, що було на 36,6 % більшим за такий до проведення лікувально-реабілітаційних заходів (P<0,001). Однак порівняльний аналіз вищезазначених показників з такими у групі здорових доношених дітей показав, що повної нормалізації показників цинку не відбулося (р<0,001).

З метою визначення ефективності розробленого лікувально-реабілітаційного комплексу, а також як критерії його завершеності вивчали вміст МДА, активність СОД і показники АОА у дітей різних груп. Результати даних досліджень подано на рис. 1. Наведені дані свідчать про те, що внаслідок застосування розробленого нами лікувально-реабілітаційного комплексу у здорових недоношених дітей відзначалася практично повна нормалізація показників ПОЛ- АОЗ, а вміст ферментів у крові не відрізнявся від таких у здорових доношених дітей. У недоношених дітей з перинатальною патологією застосування лікувально-реабілітацій-них заходів сприяло покращанню показників антиокислювальної активності крові, супероксиддисмутази і малонового діальдегіду. Тим часом вміст СОД залишався на 46,9 % нижчим, а МДА на 32,2 % вищим за відповідні контрольні значення у здорових доношених дітей.

Таким чином, дані клініко-параклінічних досліджень недоношених дітей з перинатальною патологією після проведення останнім курсу лікувально-реабілітаційних заходів відбили позитивні зрушення у клінічному стані дітей і вмісті цинку в крові порівняно з такими в контрольній групі. Втім, повної нормалізації у системі пероксидації ліпідів, за даними активності СОД і вмісту МДА, після проведеної реабілітації не відбувалося. Рівень цинку у цільній крові у недоношених новонароджених з перинатальною патологією також залишався більш низьким порівняно з таким у здорових недоношених дітей.

У результаті проведення повторного курсу лікувально-реабілітаційних заходів у недоношених дітей з перинатальною патологією спостерігалися прискорене збільшення маси тіла і зросту, покращання сну, апетиту, толерантності до їжі, статико-моторних функцій, а також інших клінічних показників.

Динаміку показників пероксидації ліпідів, антиокислювальної активності крові й ферменту антиоксидатного захисту (супероксиддисмутази), а також вмісту цинку після проведення розробленого комплексу реабілітаційних заходів наведено на рис. 2.

Результати спостережень, проведених через 6 місяців і 1 рік у групах дітей, яким здійснювали реабілітацію, показали зменшення у них частоти виникнення респіраторних захворювань у середньому в 2,2 разу, дефіцитних анемій - на 12 і 18 %. Частота розвитку гіпотрофії в умовах медичної реабілітації зменшувалася до настання 1 року в 2,8 разу, атопічного дерматиту - в 4 рази.

Середня маса тіла у здорових дітей, які народилися недоношеними, і недоношених дітей з перинатальною патологією після проведення відновлювального лікування до 6-місячного віку становила 7,0±0,3 і 6,1±0,5 кг відповідно, що перевищувало аналогічні показники у дітей, які не підлягали реабілітації (P<0,01), проте були дещо меншими за такі у здорових доношених дітей (7,8±0,5 кг) (P<0,01). Аналогічну закономірність було виявлено щодо вимірювання зросту у недоношених дітей. Спостереження, проведені за 1 рік по тому, довели, що у дітей як у здорових, так і з супровідною перинатальною патологією, яким було проведено реабілітацію, відбувалося відновлення показників маси тіла до таких у здорових дітей і що дані показники не мали достовірних відмінностей (9,5±0,4 і 10,6±0,4 кг відповідно) (P>0,05). При цьому застосування розробленого комплексу лікувально-реабілітаційних заходів дітям, які народилися недоношеними, приводило до зникнення патологічних рефлексів, відбувалася нормалізація апетиту, сну і показників психомоторного розвитку.

Таким чином, вивчений катамнез свідчить про позитивну дію, яку здійснює лікувально-реабілітаційний комплекс на фізичний і нервово-психічний розвиток дітей.

Розроблений комплекс лікувально-реабілітаційних заходів із застосуванням лікарського електрофорезу сульфату цинку, масажу, лікувальної фізкультури дозволяє підвищити ефективність відновлювального лікування дітей, які народилися недоношеними. Недоношеним дітям з перинатальною патологією віком 3 місяці необхідно проводити повторний курс лікувально-реабілітаційних заходів.

недоношений масаж електрофорез перинатальний

ВИСНОВКИ

1. У здорових недоношених дітей виявлено зниження рівня цинку в цільній крові, високу активність перекисного окислення ліпідів і зниження активності ферментів антиоксидантного захисту в ранньому неонатальному періоді та віком 1 місяць, причому ці метаболічні зміни самостійно нормалізуються тільки до настання трьохмісячного віку.

2. Встановлено, що дефіцит цинку в організмі, підвищення активності ліпопероксидації і знижений рівень антиоксидантного захисту у недоношених дітей з перинатальною патологією у ранньому неонатальному періоді та віком 1 місяць виражені набагато більше, ніж у здорових недоношених дітей, причому ці зміни зберігаються і до трьохмісячного віку.

3. Проведення лікувально-реабілітаційного комплексу з використанням електрофорезу сульфату цинку, масажу і ЛФК здоровим дітям, які народилися недоношеними, віком 1 місяць приводить до підвищення вмісту цинку у цільній крові та нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів, що супроводжується збільшенням середньодобової надбавки маси тіла.

4. Застосування лікувально-реабілітаційного комплексу з використанням електрофорезу сульфату цинку, масажу і ЛФК дітям з перинатальною патологією, які народилися недоношеними, віком 1 місяць приводить до позитивної динаміки клінічних проявів перинатальної патології, збільшенню концентрації цинку в цільній крові та зменшенню ступеня дисбалансу в системі перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту. Проте повної нормалізації виявлених метаболічних змін не настає.

5. Застосування лікувально-реабілітаційного комплексу з включенням електрофорезу сульфату цинку, масажу, ЛФК і препарату антиоксидантної дії карнітину хлориду дітям з перинатальною патологією, які народилися недоношеними, віком 3 місяці приводить до нормалізації вмісту цинку в організмі й функціонування системи перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту на тлі істотного поліпшення клінічного стану дітей.

6. Катамнестичні спостереження за недоношеними дітьми, які проводилися за 6 місяців і 1 рік після завершення комплексної програми реабілітаційних заходів із застосуванням електрофорезу сульфату цинку, загального масажу, лікувальної фізкультури і препарату антиоксидантної дії - карнітину хлориду, свідчить про оптимізацію темпів психофізичного розвитку, зниження частоти, зменшення тривалості й тяжкості перенесених інтеркурентних захворювань і нормалізації процесів ліпопероксидації та активності ферментів антиоксидантного захисту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оценка эффективности медицинской реабилитации детей с гипотрофией / Аряев Н.Л., Величко В.И., Мерикова Н.Л., Солтанова Э.Ю. // Медицинская реабилитация курортология физиотерапия. - 1999 - № 4. - С. 30-32. Особистий внесок здобувача: забір крові, проведення біохімічних дослідів, статистична обробка.

2. Результати спектрофотометричного аналізу рівня цинку в крові доношених і недоношених новонароджених / Аряев М.Л., Маслакова Е.О., Солтанова Е.Ю., Лахмоткіна Л.Т. // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 1. - С. 23-24. Особистий внесок здобувача: забір крові у недоношених новонароджених, проведення біохімічних дослідів, статистична обробка.

3. Солтанова Е.Ю. Вміст цинку в цільній крові новонароджених з синдромом дихальних розладів // Вісн. морської медицини. - 1999. - № 1. - С. 36-37.

4. Физические факторы в реабилитации детей с гипотрофией, осложнившейся ранее выраженными нарушениями водно-электролитного обмена / Аряев Н.Л., Величко В.И., Солтанова Э.Ю., Мерикова Н.Л. // Вестник физиотерапии и курортологии. - 1999. -№ 3. - C. 59-61. Особистий внесок здобувача: проведення клінічних спостережень, статистична обробка даних.

5. Солтанова Э.Ю. Применение метода электрофореза сульфата цинка в комплексной медицинской реабилитации недоношенных детей // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001. - № 1. -С. 68-69.

6. Пат. 22697А Україна, МКІ А61В17/00, пріоритет 10.02.97, виданий 07.04.98. Спосіб лікування новонароджених з низькою масою тіла / Аряєв М.Л., Лахмоткіна Л.Т., Солтанова Е.Ю. (Україна). Особистий внесок здобувача: розробка схеми застосування цинку, статистична обробка, оформлення заяви.

7. Запорожець Е.О. Лахмоткина Л.Т., Солтанова Э.Ю. Клінічне значення концентрації цинку у крові дітей з гіпотрофією, обумовленою органічним ураженням ЦНС // Праці 63-ї підсумк. наук. конф. ОДМУ. - Одеса, 1994. - С. 7. Особистий внесок здобувача: проведення клінічних спостережень, оцінка отриманих результатів.

8. Новые методы диагностики и лечения пренатальной и постнатальной гипотрофии у новорожденных и детей раннего возраста / Аряев Н.Л., Маслакова Э.А., Бределева Н.К., Дорошенко В.Н., Каплина Л.Е., Солтанова Э.Ю., Лахмоткина Л.Т. // Труды научн. конф. «Актуальные вопросы патологии детского возраста». -Днепропетровск, 1994. - С. 15. Особистий внесок здобувача: розробка схем відновлювального лікування дітей, статистична обробка результатів.

9. Применение сурфактанта, антиоксидантов и аллопуринола при синдроме дыхательных расстройств у новорожденных / Аряев Н.Л., Мерикова Н.Л., Семененко И.В., Каплина Л.Е., Маслакова Э.А., Солтанова Э.Ю., Лахмоткина Л.Т. // Труды ІV национального конгресса по болезням органов дыхания «Пульмонология», Москва. - 1994. - С. 773. Особистий внесок здобувача: застосування сурфактанту в комплексній терапії розладів дихання новонароджених, статистична обробка, оцінка отриманих результатів.

10. Социально-психологические проблемы профилактики и лечения заболеваний периода новорожденности / Аряев Н.Л., Мерикова Н.Л., Маслакова Э.А., Каплина Л.Е., Дорошенко В.Н, Десятская Ю.В., Кистол М.В., Луценко О.С., Подвышецкая О.А., Лахмоткина Л.Т., Солтанова Э.Ю. // Праці Міжнародної науково-методичної конференції «Жіночий рух в Україні: історія і сучасність». - Київ, 1994. - С. 112. Особистий внесок здобувача: вивчення соціальних проблем профілактики захворювань в періоді новонародженості, узагальнення даних.

11. Порушення водно-електролітного обміну і метаболізму цинку у дітей з гіпотрофією, обумовленою органічними ураженнями ЦНС / Величко B.I., Солтанова Е.Ю., Лахмоткіна Л.Т., Мірза О.Ю., Бояльська М.В. // Праці 64-ї підсумк. наук. конф. ОДМУ. - Одеса, 1995. - С. 10. Особистий внесок здобувача: дослідження рівня цинку у недоношених дітей з органічними ураженнями ЦНС, статистична обробка даних та їх оцінка.

12. Применение цинка при синдроме дыхательных расстройств (СДР) у новорожденных с низкой массой тела / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Маслакова Э.А., Захария А.Н., Лахмоткина Л.Т., Солтанова Э.Ю. // Труды 5 Национального конгресса по Болезням Органов Дыхания. -Москва, 1995. - С. 86. Особистий внесок здобувача: визначення рівня цинку у новонароджених з низькою вагою тіла та СДР, розробка схем застосування цинку за цих умов, статистична обробка результатів, аналіз отриманих даних.

13. Blood Zn concentration in malnourished children with disorders of the central nervous system / Aryaev N, Maslakova E, Zakharia A, Soltanova E, Lakhmotkina L. // Proc. of V-th Comtox Symposium on Toxicology and Clinical Chemistry of Metals. - Vancouver (Canada), 1995. - B.30. Особистий внесок здобувача: оцінка концентрації цинку відповідно до захворювань ЦНС, статистична обробка.

14. Zn imbalance related to newborn disease / Aryaev N, Maslakova E, Zakharia A, Soltanova E, Lakhmotkina L. // Proc. of V-th Comtox Symposium on Toxicology and Clinical Chemistry of Metals. - Vancouver (Canada), 1995. - B.31. Особистий внесок здобувача: оцінка дисбалансу мікроелемента цинку за умов перинатальної патології у новонароджених, узагальнення результатів.

15. Баланс цинку у крові новонароджених з низькою масою тіла при народженні / Маслакова Е.О., Клочкова Г. С., Лахмоткіна Л. Т., Солтанова Е.Ю., Величко B.I. // Праці VI конгресу СФУЛТ. - Одеса, 1996. -С. 218. Особистий внесок здобувача: проведення клінічних спостережень, вимірювання цинку в крові недоношених новонароджених з низькою масою тіла, статистична обробка даних, оформлення роботи.

16. Метаболизм цинка у детей с гипотрофией / Аряев Н.Л., Маслакова Э.А., Лахмоткина Л.Т., Солтанова Э.Ю. // Труды научно-практ. конф., посвященной 25-летию Объединенной Дорожной Больнице. - Одесса, 1997. - С. 9-10. Особистий внесок здобувача: проведення клінічних досліджень, статистична обробка й узагальнення даних.

17. Солтанова Е.Ю. Корекція дефіциту цинку методом лікарського електро-форезу недоношених дітей // Праці регіональної науково-практичної конф. - Одеса, 2001. - С. 142-143.

Размещено на Allbest.ru