Теоретичні і практичні основи створення лікарських форм хіміотерапевтичних препаратів для терапії та профілактики інвазійних хвороб тварин
Викладка матеріалів щодо створення, апробації та впровадження у виробництво різноманітних протипаразитарних препаратів широкого спектру дії (бровадазол, бровальзен, бронтел). Основи створення лікарських форм хіміотерапевтичних препаратів для тварин.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2014 |
| Размер файла | 72,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Проведеними науково-виробничими дослідами встановлено, що застосування бровадазол-плюс у дозі 1 г/10 кг з комбікормом груповим методом забезпечувало його 100% ефективність при основних кишкових нематодозах свиней.
Ефективність брованолу. Лікарські форми: порошок, таблетки, капсули (Настанова по застосуванню №15-14/182 від 13.10.2000 р. та № 15-14/394 від 18.10.2002 р. і ТУ У 24.4.14332579.02.-02).
Порошок брованолу включає: ніклозаміду 23%, оксибендазолу 3%, левамізолу гідрохлориду 4%, наповнювач 70%. Виходячи з аналізів мас-спектрограм, можна зробити висновок, що композиція розробленого антигельмінтика є хімічно сумісною в твердому стані (порошок, таблетки) і певний час у розчині.
Готові лікарські форми мають сукупні фармакологічні властивості трьох компонентів, які забезпечують широкий спектр протипаразитарної дії. У дозі 1 г/10 кг брованол виявив високу ефективність (100%) при токсокарозі, токсаскарозі та стронгілятозах собак. Встановлено, що при капіляріозі та трихурозі тварин для досягання високого ефекту дегельмінтизацію необхідно повторювати через 12 годин.
Ефективність брованол-плюс. Лікарські форми: порошок, таблетки, капсули (Настанова по застосуванню №15-14/395 від 18.10.2002 р. і ТУ У 24.4.14332579.03-02). В 1 г препарату (одні таблетці або капсулі) міститься: празиквантелу 50 мг; івермектину 2 мг; левамізолу гідрохлориду 38 мг; наповнювача 830 мг. Біофізичний аналіз молекулярної взаємодії досліджених ДР, які входять до складу брованол-плюс, показав, що вони є хімічно сумісними як у твердому, так і в рідкому станах.
У виробничих дослідах при дегельмінтизації собак, спонтанно інвазованих T. canis, T. leonina, Trichuris vulpis, D. caninum брованол-плюс у дозі 1г/10 кг маси тіла виявив стовідсоткову ефективність.
Ефективність лікарських форм комбітрему. Комбітрем - протифасціольозний засіб Лікарські форми: емульсія, капсули, порошок (Настанова по застосуванню №15-14/355 від 12.08.2002 р.). Виготовляється у таких відношеннях: триклабендазол 5%, альбендазол 10%, левамізолу гідрохлорид 3%, наповнювач 82%. При створенні препарату виходили з того, що триклабендазол є єдиною наявною на ринку речовиною, що діє на юних личинок фасціол. Терапевтична доза його проти личинкових стадій (5 мг/кг) значно менша, ніж проти статевозрілих гельмінтів (12 мг/кг). Альбендазол у дозі 10 мг/кг ефективний при хронічному фасціольозі, а також при інших гельмінтозах жуйних тварин. Левамізол у дозі 3 мг/кг підвищує терапевтичну ефективність альбендазолу та позитивно впливає на стан імунної системи тварин.
Фармакологічну сумісність цих компонентів визначали за допомогою мас-спектрометрії триклабендазолу, альбендазолу і левамізолу та експериментального зразка комбітрему. На мас-спектрах компонентів і препарату комбітрем в цілому спостерігали всі характерні піки досліджуваних інгредієнтів у незмінному вигляді, що свідчить про хімічну сумісність даних сполук і їх можливе поєднання у одному препараті.
За теоретичними розрахунками комбінований препарат у дозі 1 г/10 кг повинен був показати найвищу ефективність проти статевозрілих і личинкових форм фасціол. Пізніше це було підтверджено при дегельмінтизації овець експериментально заражених адолескаріями фасціол. Їх культивували в умовах лабораторії. Доза інвазійних личинок становила 130-140 екз. на одну тварину. В іншому досліді комбітрем у дозі 0,75 г/10 кг маси тіла одночасно з фасціолами спричиняв стовідсоткову загибель монієзій, диктіокаулюсів, нематодирів та значної частини трихурісів (ЕЕ - 79, ІЕ - 93,8%).
Згідно наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України "Про проведення виробничих випробувань протифасціольозного препарату комбітрем" від 30.08.2002 р. №58, було проведено широкі комісійні дослідження у господарствах Рівненської і Чернігівської областей. Препаративними формами (емульсія, капсули та порошок) було дегельмінтизовані 2547 голів великої рогатої худоби, в якої встановлено виділення з фекаліями яєць фасціол. За висновками комісій у всіх дослідних групах тварин спостерігали 98-100% ефективність комбітрему.
Ефективність азидин-вет при бабезіозі собак. Лікарська форма: порошок (Настанова по застосуванню № 15-14/183 від 10.10.2000 р.).
Ефективність нової схеми застосування диміназену ацетурату при експериментальному бабезіозі вивчали на 13 безпородних цуценятах 3-4 міс. віку. Тварин поділили на три групи: дві - дослідні (n=5) і контрольну (n=3).
Тваринам дослідних груп для відтворення хвороби ввели підшкірно по 0,3 см 3 стабілізованої крові, взятої від хворої на бабезіоз собаки.
На початку експерименту температура тіла цуценят дослідних і контрольної груп не відрізнялася На 7-му добу досліду відмічали її різке підвищення у тварин першої та другої груп і на 8-му добу вона становила +39,5°С. У цей день цуценятам першої групи застосували 3,5% розчин азидин-вет у дозі 1,75 мг/кг. Введення препарату повторили через добу. Заражених бабезіями цуценят другої групи не лікували. На 9-ту добу температура тіла тварин першої групи стала знижуватися і на 10-ту добу досягла показників контрольної групи та утримувалася на такому рівні до кінця досліду.
У цуценят другої дослідної групи після 7-ї доби загальний стан різко погіршився. Вони відмовлялися від корму, майже весь час лежали, схудли, в них відзначали спрагу, пронос, гемоглобінурію, в деяких - блювоту. Слизові оболонки набули жовтяничного забарвлення. На 10-ту добу загинуло одне цуценя, а наступної - друге. Після 12-ї доби досліду температура тіла у тварин почала дещо знижуватися, але до кінця спостереження залишалася вищою, ніж у тварин контрольної групи.
Гематологічні показники тварин до моменту зараження майже не відрізнялися і були в межах фізіологічної норми, характерної для собак такого віку. На 8-му добу досліду вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів у собак дослідних груп знизилися. Аналіз мазків крові показав, що ураженість еритроцитів бабезіями на 9-ту добу досліду становила 5-7%. Після введення азидин-вет у мазках крові тварин першої групи вже з 11-ї доби досліду бабезій не знаходили.
Вивчення дезінвазійних властивостей препарату бровадез-20. Лікарська форма: розчин (Настанова по застосуванню № 15-14/7 від 05.02.2001).
Досліди провели на білих мишах, із яких сформували 10 груп (n=5). Водні розчини бровадезу-20 готували в концентрації 0,25, 0,5 і 1,5%. Для дослідження кожної концентрації розчину використовували по 3 групи тварин. Тестовим об'єктом служили яйця нематоди T. leonina. Життєздатність яєць гельмінтів визначали кількома методами: звичайною мікроскопією, культивуванням яєць у термостаті і постановкою біологічної проби. Для цього вводили перорально по 40 яєць гельмінтів кожній тварині.
Мишам першої, другої і третьої груп яйця токсаскарисів вводили після оброблення їх 0,25% розчином бровадезу відповідно з експозиціями 10, 20 і 60 хв. Тварин четвертої, п'ятої та шостої груп заражали яйцями, обробленими 0,5% розчином препарату в аналогічних експозиціях, а білі миші сьомої, восьмої та дев'ятої груп були заражені яйцями після дії на них 1,5% розчину дезінфектанту. Тваринам десятої (контрольної) групи ввели інвазійні яйця гельмінтів, які не оброблялися розчинами бровадезу. На 8-му добу після зараження провели забій білих мишей всіх груп. Їх печінки і легені піддали переварюванню в штучному шлунковому соці і визначили наявність у них личинок гельмінтів.
Результати досліджень показали, що обробка яєць T. leonina на стадії дроблення інвазійної личинки 0,25% і 0,5% розчинами препарату при експозиціях 10, 20 і 60 хв. викликала слабку овоцидну дію, в результаті якої гинуло від 6,2 до 16,8% зародків нематод. Ці дані були підтверджені результатами мікроскопії. Розчин бровадезу в концентрації 1,5% при експозиції 20 хв. виявив виражені овоцидні властивості. При цьому спостерігали загибель від 88,3 до 100% яєць на стадії дроблення і від 71,7 до 97,6% - на стадії інвазійної личинки. Овоцидну активність підтвердили результати мікроскопії та постановки біопроби. При експозиції протягом 60 хв. такий розчин викликав втрату інвазійних властивостей у 100% яєць гельмінтів.
Вивчення мутагенної дії антигельмінтних препаратів на клітинах червоного кісткового мозку щурів. Для виявлення мутагенного впливу розроблених лікарських засобів застосовували метафазний аналіз. В експерименті було використано 48 білих нелінійних щурів з середньою масою тіла 227 г. Їх розділили на вісім груп (n=6). Дослідним щурам через металічний зонд одноразово вводили антигельмінтики в дозі, величину якої визначали множенням максимальної терапевтичної дози препарату на середню масу тварин групи.
Мутагенну дію кожного лікарського засобу оцінювали порівнянням частоти та спектра хромосомних і хромотидних аберацій у щурів контрольної і дослідних груп. Модальне число хромосом у контрольних щурів було диплоїдним (42 хромосоми), частота та спектр хромосомних аберацій становили 3,3% на тварину. Рівень (%) клітин з хроматидними абераціями (хроматидні пробіли, передчасне або часткове розходження хроматид) становив 1,2±0,5, а хромосомних аберацій (ендоредублікати, дицентрики, центричні кільця) - 0,5±0,2. У щурів дослідних груп зміни досліджуваних показників мали свої особливості. Через 24 години після введення антигельмінтиків рівень клітин з хромосомними абераціями складав (%): бровальзену - 1±0,25; бронтелу - 1,2±0,4; бровермектину - 1,2±0,6; бровалевамізолу - 1±0,6; бровадазолу-плюс - 0,7±0,5; брованолу - 1,2±0,6; комбітрему - 1±0,4, а з хроматидними абераціями відповідно, %: 0,6±0,21; 0,3±0,16; 0,5±0,22; 0,5±0,22; 0,5±0,34; 0,3±0,21; 0,6±0,21. За кількістю аберацій достовірної різниці не виявлено. Таким чином, геномних порушень в організмі тварин не спостерігали. Отже, у дослідах на білих нелінійних щурах антигельмінтні препарати з однією діючою речовиною (бровальзен, бронтел, бровермектин, бровалевамізол) і комплексні лікарські форми з двома-трьома діючими речовинами (бровадазол-плюс, брованол, комбітрем) при експозиції в 24 години не викликали змін клітин кісткового мозку на рівні хромосом.
Вивчення фармакокінетики бензимідазольних препаратів на різних видах продуктивних тварин. Досліди з вивчення фармакокінетики бровальзену та бровадазолу було проведено на свинях, вівцях, курях і коровах. Було сформовано по дві дослідні групи з: свиней і овець (n=15), курей (n=25) і корів (n=3). Тваринам дослідних груп ввели перорально один із антигельмінтиків у максимальній терапевтичній дозі. Вона становила (по ДР): бровальзен - свиням і курям - 10, вівцям і коровам -15 мг/кг; бровадазол - свиням - 33, вівцям і коровам - 15, курям - 10 мг/кг маси тіла. Перед введенням лікарських засобів тварин зважували і визначали індивідуальну дозу препарату. До дегельмінтизації та після неї через одну, три, сім, чотирнадцять і тридцять діб від тварин відбирали проби крові. Забій тварин, крім корів, із дослідних груп (по 3 голови в кожний строк дослідження) та відбір проб органів і тканин (головний мозок, серце, легені, печінка, нирки, селезінка, м'язи, жирова тканина, вмісти шлунка, тонкої і товстої кишок) для дослідження на вміст препарату проводили в строки, що й дослідження крові. Проби молока відбирали щоденно протягом 7, яєць - 14 діб. Всього виконано 432 хроматографічних і 312 біохімічних досліджень.
Результати досліджень з вивчення динаміки розподілу вмісту бровальзену при одноразовому пероральному введенні свідчать про те, що розподіл альбендазолу в органах і тканинах у різних видів тварин мав свої особливості. Через добу після введення свиням його максимальну кількість визначали в серці (0,250 мг/кг), нирках (0,140 мг/кг) і дещо меншу - в мозку, жиру, легенях та у вмісті шлунку, тонкої і товстої кишок. Через 3 доби відмічали накопичення препарату в селезінці (0,186 мг/кг), печінці (0,160 мг/кг) і легенях (0,112 мг/кг). Також знаходили його в мозку, серці і вмісті тонкої кишки. Через 7 діб висока концентрація альбендазолу визначалася в печінці (0,138 мг/кг), мозку, серці, легенях (по 0,109 мг/кг відповідно), а також з'явилася в м'язах (0,070 мг/кг). Через 14 діб високий вміст препарату продовжував знаходитися в печінці (0,121 мг/кг), проте спостерігали його зниження в легенях, селезінці, мозку і серці. Через 30 діб залишки препарату ще знаходили в печінці і легенях.
В овець через добу після введення препарату значну кількість його знаходили у вмістимому тонкої кишки (0,257 мг/кг), сичугу (0,114 мг/кг) і товстої кишки (0,103 мг/кг). Він також визначався в м'язах (0,099 мг/кг), серці (0,096 мг/кг), у печінці, мозку, легенях, жирові тканині і крові. Через 3 доби кількість альбендазолу підвищувалася у вмістимому сичуга (0,175 мг/кг) і серці (0,169 мг/кг), знаходили його також у вмістимому товстої кишки і у м'язах (0,060 мг/кг). Через 7 діб спостерігали збільшення кількості антигельмінтика в жирові тканині та його наявності в серці, крові і вмістимому сичуга. Через 14 діб альбендазол знаходили в серці, жирові тканині та вмістимому товстої кишки. Через 20 діб сліди антигельмінтика ще залишалися в серці і жирові тканині.
У курей через добу після введення бровальзен високу концентрацію ДР спостерігали в червоних м'язах (0,161 мг/кг), печінці (0,131 мг/кг), серці (0,115 мг/кг), нирках (0,098 мг/кг) і значно меншу в легенях та у вмістимому тонкої кишки. Через три доби альбендазол залишався тільки в печінці, нирках та у вмістимому тонкої кишки і з'явився у вмістимому товстої кишки. В цих же органах через 7 діб відмічали зменшення кількості препарату, а через 14 діб він виявлявся в печінці і нирках.
Отримані результати динаміки розподілу та виведення бровадазолу в органах і тканинах тварин свідчать про значну схожість її із динамікою бровальзену. Так, у свиней через 1, 3, 7 і 14 діб після застосування бровадазолу розподілення фенбендазолу в серці, легенях, печінці та мозку було подібним до альбендазолу, проте через 30 діб останній ще в значній кількості знаходився у печінці і легенях, тоді як бровадазол - тільки в селезінці.
В овець максимальне накопичення обох антигельмінтиків спостерігали у серці. Їх також виділяли до 14-ї доби із жирової тканини, крові та вмістимого шлунку і кишок. У пробах м'язів, печінки, селезінки, мозку і нирок залишків препаратів не виявляли.
Накопичення альбендазолу і фенбендазолу в курей з 1 до 14-ї доби відмічали в печінці і нирках. У білих м'язах, крові та яйцях препаратів не виявляли.
Виділення обох антигельмінтиків з молоком у дослідних корів відбувалося протягом перших двох діб після дегельмінтизації. В більш пізні терміни досліджень проб молока вони були відсутні в межі визначення.
Термін виявлення антигельмінтиків у тканинах і органах тварин, що вживаються, як продукти для харчування наведено в табл.1.
Таблиця 1. Терміни наявності антигельмінтиків у тканинах і органах тварин (діб)
|
Тканини і органи |
Термін виявлення антигельмінтиків після дегельмінтизації, діб |
||||||
|
|
бровальзен |
бровадазол |
|||||
|
|
свині |
вівці |
кури |
свині |
вівці |
кури |
|
|
М'язи |
7 |
3 |
1 |
7 |
7 |
- |
|
|
Жирова тканина |
14 |
14 |
- |
14 |
14 |
3 |
|
|
Печінка |
30 |
7 |
14 |
14 |
1 |
14 |
|
|
Легені |
30 |
14 |
1 |
14 |
1 |
3 |
|
|
Серце |
14 |
14 |
1 |
14 |
20 |
1 |
При співставленні даних наведених в таблиці із термінами обмежень використання тваринницької продукції для харчування після застосування антигельмінтиків на основі альбендазолу та фенбендазолу, які подають у настановах по застосуванню, спостерігаються значні розбіжності. Виходячи із наших досліджень видно, що розміри накопичення діючих речовин аналогічних препаратів у внутрішніх органах значно більші і триваліші, ніж у м'язах.
Вивчення окремих біохімічних показників під дією антигельмінтиків дослідженнями активності ферментів в плазмі крові було встановлено, що у свиней із третьої доби після введення бровальзену спостерігалося зниження аланінамінотрансферази (АлАТ) з 9,45±0,244 до 5,27±0,71 од/л. (Р<0,02) (3-я доба) і до 3,99±1,03 од/л. (Р<0,02) через 7 діб. На 14-ту добу відмічали зростання активності АлАТ і повернення її до межі норми (6,75±0,781). Суттєве зниження активності аспартатамінотранферази (АсАТ) з 14,04±0,54 до 7,56±1,544 од/л. відмічали також на 3-ю добу. Проте воно було більш короткочасним і на 7-му добу, на відміну від низької активності АлАТ, спостерігали її незначне підвищення (до 8,84±082). Внаслідок цього відбулося порушення співвідношення АлАТ/АсАТ із 1:1,4 до 1:2,2. Це явище було тимчасовим і на 14-ту добу співвідношення ферментів відновилося.
Під дією бровадазолу на 3-ю добу після дегельмінтизації спостерігали зменшення активності АлАТ із 9,45±0,27 до 5,54±0,918 од/л.(Р<0,02). Проте воно не виходило за нижню межу норми. В цей же період в меншій мірі відмічали тенденцію пониження АсАТ. Не зазнавало суттєвих змін також і співвідношення ферментів.
Аналіз показників активності ферментів в овець під дією бровальзену свідчить, що на третю добу після введення антигельмінтика спостерігали короткочасне зниження активності АлАС із 7,35±0,13 од/л до нижньої межі норми (4,99±0,715), яке в наступний період спостережень (через 7 діб) повернулося до початкового рівня. Тенденція зниження АсАТ спостерігалася з 1-ї по 7-му добу, але воно відбувалося в межах норм для даного виду тварин.
При застосуванні бровадазолу вівцям зниження активності обох досліджуваних ферментів, на відміну від бровальзену, не відмічалося. Протягом першої-третьої доби відбувалось підвищення активності АлАТ із 7,35±0,216 до 10,24±1,89 од/л. В цей же час активність АсАТ також зростала із 12,69±0,634 до 15,39±0,81 од/л. Ці зміни відбувались в межах норми і були не достовірними. Суттєвих змін співвідношень АлАТ/АсАТ у даному експерименті також не спостерігали.
У курей під дією бровальзена протягом періоду досліджень реєстрували незначні коливання активності досліджуваних ферментів. Проте вони відбувалися в межах існуючої норми і не були достовірними. Аналогічну картину спостерігали і в показниках плазми крові дослідної групи птиці, які застосовували бровадазол.
Результати досліджень активності ферментів АлАТ і АсАТ у плазмі крові вказують на те, що в механізмі фармакологічної дії бровальзену і бровадазолу суттєву роль відіграє печінка. Характер змін активності цих ферментів залежить від виду тварин. У свиней спостерігали тенденцію зменшення активності обох ферментів, тоді як в овець, навпаки, активність ферментів зростала. Під дією препаратів в досліджуваних дозах встановлені зміни були тимчасові, які не призводили до порушень функції органів тварин.
Вивчення резистентності ціатостомін до антигельмінтиків. Для досліджень використали 54 лошат віком 15-18 міс., масою тіла 200-250 кг. За ступенем інтенсивності ураження кишковими нематодами лошата були розділені на п'ять груп: чотири - дослідні і одна - контрольна.
Дослідним тваринам одноразово з кормом задавали антигельмінтики: першій групі - бровальзен (0,75 г/10 кг); другій - бровадазол (1,5 г/10 кг); третій - універм (1 г/10 кг); четвертій - еквісект-пасту, яку вводили на корінь язика в дозі 1 см 3/50 кг маси тіла. До початку і на 15-ту добу експерименту від тварин були взяті проби фекалій. При визначенні резистентності стронгілід до антигельмінтиків використовували тест FECRT.
Результати тесту показали, що 54,2% кишкових нематод родини Strongylidae виявили резистентність до бровальзену, 28,1% - до бровадазолу, 1,2% - до універму і тільки 0,25% - до еквісекту. Необхідно відзначити, що в той же час всі чотири ветеринарні препарати показали 100% ефективність проти гельмінтів Parascaris eguorum.
Визначення економічної ефективності розроблених протипаразитарних засобів. Суму річного економічного ефекту від впровадження вітчизняних протипаразитарних препаратів відносно співставлення їх з імпортними аналогами визначали за розробленою нами формулою:
де:
СЕ - сума річного ефекту;
ЕП - ефективність одного конкретного препарату;
ДРП - відсоток діючої речовини в 1 кг вітчизняного препарату;
ДРА - відсоток діючої речовини в 1 кг імпортного препарату з аналогічною ДР;
ЦА - контрактна ціна 1 кг імпортного аналогу;
ВМ - розмір ввізного мита (0%; 5%; 10%);
1,2 - податок на додану вартість (20%);
ЦП - реалізаційна ціна 1 кг вітчизняного препарату з урахуванням ПДВ;
КП - кількість виготовленого та реалізованого препарату, кг (л).
Використовуючи дану формулу, провели визначення економічного ефекту від реалізації основних протипаразитарних препаратів НВФ "Бровафарма" протягом 2002 року (табл.2).
Таблиця 2. Розрахунки суми економічного ефекту за 2002 р. від впровадження у виробництво запропонованих протипаразитарних препаратів
|
№ п.п. |
Назва препарату |
Од. виміру |
Реалізовано за рік |
Економічний ефект, грн. |
|
|
1 |
Бровадазол |
кг |
15 912 |
896 641 |
|
|
2 |
Бровальзен |
кг |
21 456 |
1 431 759 |
|
|
3 |
Бронтел |
л |
1 761 |
966 084 |
|
|
4 |
Бровермектин |
л |
284 |
152 451 |
|
|
5 |
Бровалевамізол |
л |
3 371 |
364 068 |
|
|
6 |
Бровадазол-плюс |
кг |
2 440 |
137 494 |
|
|
7 |
Азидин-вет |
доз |
138 125 |
256 912 |
|
|
8 |
Бровадез-20 |
л |
748 |
51 724 |
|
|
Всього |
4 257 133 |
Вартість препаратів порівнювали з лікарськими засобами відомих зарубіжних фірм, що зареєстровані в Україні. Як видно з наведених даних, річна сума економічної ефективності від впровадження протипаразитарних препаратів перевищила чотири мільйони гривень. Запропонована формула відображає неповний економічний ефект. У ній не враховуються такі фактори, як створення робочих місць з відповідною заробітною платою, відрахування в соціальні фонди, сплата податків, спрямування долі прибутку на розширення виробничих фондів тощо.
Доречно відмітити, що з появою вітчизняного виробництва іноземні компанії та їх місцеві дилери втратили своє монопольне становище в Україні і змушені стежити за ціновою політикою внутрішнього ринку ветеринарних препаратів та регулярно знижувати ціни на імпортовані ними лікарські засоби.
Висновки
1. За результатами клініко-експериментальних досліджень ефективності, визначення дії на гематологічні, біохімічні і імунологічні показники організму тварин впроваджено у виробництво 26 лікарських форм 11 протипаразитарних препаратів. Високу ефективність забезпечують розроблені дисертантом такі ветеринарні препарати: бровадазол, бровальзен, бронтел, бровермектин, бровалевамізол, бровадазол-плюс, брованол, брованол-плюс, комбітрем, азидин-вет та бровадез. Це препарати широкого спектру дії, які на сьогоднішній день успішно використовуються в нашій країні та за її межами в боротьбі з інвазійними хворобами тварин. Їх виробництво суттєво зменшило залежність практичної ветеринарної медицини держави від імпорту аналогічних засобів. На запропоновані лікарські форми розроблено технічні умови та технологічні регламенти для серійного виробництва. Настанови з використання їх у ветеринарній медицині затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.
2. Доведено доцільність застосування методу плазмово-десорбційної мас-спектрометрії при конструюванні багатокомпонентних препаратів, як найбільш ефективного засобу визначення фармацевтичної сумісності окремих складових та стабільності композиції в цілому. Поєднання інгредієнтів, терапевтичні ефекти яких додаються або їм властивий синергізм, дозволяє зменшити дозу і, таким чином, знизити ймовірність ускладнень та загальне хіміко-токсичне навантаження на організм тварин.
3. Встановлено високу ефективність антигельмінтика бровадазол проти збудників основних нематодозів свиней (Ascaris suum, Oesophagostomum longicaudatum, Trichuris suis), птиці (Syngamus trachea, Heterakis gillinarum). У свиней відгодівельних груп дегельмінтизованих бровадазолом середньодобовий приріст перевищував аналогічні показники контрольної групи на 25,8-29,2%. Новостворена лікарська форма препарату бровадазол-гель забезпечує 100% ефективність проти Strongylus equinus, S. vulgaris, Parascaris equorum та деяких інших нематод коней.
4. Показано високу ефективність бровальзену при більшості гельмінтозів тварин. У дозі 1 г/10 кг маси тіла препарат згубно діє проти статевозрілих гельмінтів Fasciola hepatica в овець і не впливає на основні показники клітинного та гуморального імунітету дегельмінтизованих тварин.
При хронічному фасціольозі великої рогатої худоби встановлено максимальну ефективність антигельмінтика при його одноразовому застосуванні перорально в дозі 2 г/10 кг маси тіла.
Розроблено схему комбінованого застосування бровальзену з левамізолом, що дало можливість суттєво (на 19,1%) підвищити його ефективність проти статевозрілих фасціол.
5. Вивчено антигельмінтну та інсектоакарицидну дію нового препарату бронтел-10%. При фасціольозі великої рогатої худоби в одноразовій дозі 0,25-0,5 см 3/10 кг маси тіла ЕЕ лікарського засобу коливалася від 75 до 91,7%, а ІЕ від 88,5 до 97,1%.
Доведено, що комбінація бронтелу з левамізолом при пероральному введенні знешкоджує статевозрілих фасціол і парамфістом (ЕЕ -76%, ІЕ - відповідно 80,8%, і 87,4%). При ранній хіміотерапії гіподермозу великої рогатої худоби (перша стадія розвитку личинок підшкірного оводу) ЕЕ препарату становила 90%, ІЕ - 95%.
Встановлено, що препарат згубно діє на кліщів Otodectes cynotis. В дозі 0,2 см 3/кг маси тіла дворазово з тижневим інтервалом він забезпечує повне видужування хворих на отодектоз котів.
6. Розроблено новий препарат бровермектин-1% який володіє широким спектром дії на комах, кліщів та нематод. В дозі 1 см 3/50 кг маси тіла згубно діє на личинок другої-третьої стадій розвитку підшкірних оводів великої рогатої худоби (ЕЕ - 76%, ІЕ - 87%). При ранній хіміотерапії інвазії препаратом ЕЕ підвищувалася до 96,7%, ІЕ до 99%. Розроблена нова схема використання бровермектину в мінімальних дозах для ранньої хіміотерапії гіподермозу забезпечує високий терапевтичний ефект (ЕЕ - 88%, ІЕ - 95,5%) і дозволяє в 4 рази зменшити затрати на проведення лікувальних заходів.
При саркоптозі свиней бровермектин у дозі 1 см 3/30 кг маси тіла дворазово з тижневим інтервалом забезпечував 100% ефективність.
Встановлено високу терапевтичну ефективність бровермектину при лікуванні хворої на сетаріоз великої рогатої худоби.
Лікарська форма бровермектин-гель є високоефективним засобом терапії коней при нематодозах та гастрофільозі.
7. Бровалевамізол у дозі 1 см 3/10 кг маси тіла при аскарозі та езофагостомозі свиней виявив 100% ефективність. При трихурозі ЕЕ становила - 81,3%, ІЕ - 87,4%.
8. Комбінований препарат бровадазол-плюс у дозі 1 г/10 кг маси тіла забезпечує 100% ефективність при найбільш поширених змішаних гельмінтозах свиней.
9. Вивчено дію комбінованих препаратів брованол та брованол-плюс при токсокарозі, токсаскарозі та стронгілятозах домашніх тварин. Встановлено, що найбільший ефект препарати виявляють в дозі 1 г/10 кг маси тіла. Проте при дипілідіозі і капіляріозі собак брованол необхідно ввести повторно через 12 годин у тій же дозі.
10. Розроблено оригінальний вітчизняний ветеринарний препарат комбітрем, що згубно діє проти фасціол на всіх стадіях їх розвитку в організмі тварин, а також одночасно забезпечує звільнення худоби від нематод паразитуючих в органах дихання та травного каналу.
11. Бровальзен, брованол, бровермектин, бровалевамізол, бровадазол-плюс, брованол-плюс і комбітрем у терапевтичних дозах не викликають хромосомних аберацій в клітинах кісткового мозку щурів.
12. Дослідженнями фармакокінетики бровальзену і бровадазолу встановлено, що пероральне введення максимальних терапевтичних доз їх викликало неоднаковий розподіл діючої речовини в органах і тканинах організму продуктивних тварин. Встановлено значно більше і триваліше накопичення антигельмінтиків у внутрішніх органах, ніж у м'язах тварин. У курей з яйцями бровальзен і бровадазол не виділялися, а в молоці корів у межі визначення спостерігали їх протягом перших двох діб.
13. Терапія бабезіозу собак внутрішньом'язовим введенням азидин-вет у дозі 1,75 мг/кг маси тіла за ДР у вигляді 3,5% водного розчину дворазово з добовим інтервалом виявила 100% ефективність, як при гострому перебігу хвороби (у цуценят), так і при підгострому (у дорослих собак).
14. Встановлено дезінвазійний ефект розробленого препарату бровадезу-20 яким він володіє у вигляді 1,5% розчину. Відпрацьовані дози та схеми застосування в якості дезінвазійного засобу у системі заходів боротьби з гельмінтозами домашніх тварин.
Пропозиції виробництву
1. Розроблені технічні умови і технологічні регламенти на виготовлення та затверджені Держдепартаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України настанови із використання у ветеринарній медицині 11-и ветеринарних препаратів запропоновані для серійного промислового виробництва.
2. "Рекомендації про заходи боротьби з гельмінтозами жуйних тварин", затверджених Секцією ветеринарної медицини науково-методичної ради Мінагрополітики України (протокол №1 від 26.12. 2001 р.);
3. "Діагностика та заходи боротьби з бабезіозом собак", затверджених Вченою радою Національного аграрного університету (протокол №5 від 27.12.2001 р.);
4. "Методичні вказівки з діагностики філяріатозів тварин та стратегія основних лікувально-профілактичних заходів при них", затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України №15-1-1-1/1630 від 23.08.2002 р.
5. Запропоновано нову схему застосування мінімальних доз препаратів із групи макроциклічних лактонів для ранньої хіміопрофілактики гіподермозу великої рогатої худоби.
6. Спосіб дегельмінтизації великої рогатої худоби, ураженої сетаріями, препаратами бровермектин та бронтел.
7. Спосіб лікування котів, хворих на отодектоз, бронтелом.
8. Метод дезінвазії місць утримання та вигулу домашніх тварин бровадезом.
9. Терміни каренції продукції для харчових цілей після дегельмінтизації різних видів тварин препаратами на основі альбендазолу та фенбендазолу.
10. Схеми застосування протипаразитарних препаратів для різних видів тварин.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Березовський А.В. Препарати для ветеринарної медицини. - К.: Урожай, 1995. - 208 с.
2. Березовський А.В. Лікарські препарати нового покоління для ветеринарної медицини. - К.: Ветінформ. - 2000. - 86 с.
3. Березовський А.В. Гельмінтози жуйних тварин. Гельмінтози свиней. // Паразитологія та інвазійні хвороби тварин / Підручник за ред. В.Ф. Галата - К.: Вища освіта. - 2003. - С. 43-108; 128-153.
4. Атлас гельмінтів тварин / І.С. Дахно, А.В. Березовський, В.Ф. Галат, С.В. Аранчій, В.О. Євстаф'єва, Г.П. Дахно, Ю.О. Приходько. - К.: Ветінформ, 2001. - 118 с.
Дисертант підготував дані про спектр дії основних антигельмінтиків, відібрав та описав збудників гельмінтозів коней.
5. Рекомендації про заходи боротьби з гельмінтозами жуйних тварин /
А.В. Березовський, В.Ф. Галат, Н.М. Сорока, О.П. Литвиненко, В.Я. Пономаренко - К.: Ветінформ, 2002. - 36 с.
Дисертант розробив загальні заходи боротьби та лікування тварин при трематодозах.
6. Діагностика та заходи боротьби з бабезіозом собак / М.П. Прус,
А.В. Березовський, В.Ф. Галат, І.В. Краснянчук, В.О. Чаркін, Н.П. Бурих, О.В. Потапова, П.Р. Пульняшенко - К.: НАУ, 2002. - 8 с.
Дисертант розробив технологію виготовлення препарату азидин-вет.
7. Методичні вказівки з діагностики філяріатозів тварин та стратегія основних лікувально-профілактичних заходів при них / Н.М. Сорока,
А.В. Березовський, В.Ф. Галат, О.П. Литвиненко, М.С. Павленко. - К.: Ветінформ, 2002. - 26 с.
Дисертант описав методи посмертної діагностики гельмінтозів та розробив стратегію боротьби з ними.
8. Березовский А.В. Производство антгельминтных средств на Украине // Ветеринария. - 1995. - №7. - С.11-12.
9. Березовський А.В. Антигельмінтні препарати на основі фенбендазолу // Вет. медицина України. - 1996. - № 2. - С.42.
10. Бялецький С.А., Мандигра М.С., Березовський А.В. Ефективність препарату бровадазол-плюс при змішаних гельмінтозах свиней // Вет. медицина України. - 1997. - №6. - С. 32.
Дисертант розрахував співвідношення складових комплексного препарату, узагальнив результати досліду.
11. Вивчення дії бровальзену на клітинний та гуморальний імунітет та ефективність його застосування при фасціольозі овець / А.В. Березовський, М.С. Мандигра, О.Б. Грицик, В.О. Кисельов // Вет. медицина України. - 1999. - №12. - С. 35-36.
Дисертант обґрунтував методику досліду, зробив висновки проведеного експерименту.
12. Березовський А.В. Особливості терапії фасціольозу у жуйних // Вет. медицина України. - 2000. - №1. - С. 44-45.
13. Березовський А.В. Лікоопірність зоопаразитів та деякі шляхи її подолання // Вет. медицина України. - 2000. - № 3. - С. 33-34.
14. Лук'янченко Т.А., Двойнос Г.М., Березовський А.В. Біологічні аспекти профілактики нематодозів: концепція інтегрованого контролю паразитів у тваринництві // Вет. медицина України. - 2000. - №7. - С. 32-33.
Дисертант обґрунтував роль хіміотерапевтичних препаратів у системі інтегрованого контролю нематодозів коней.
15. Рання хіміотерапія гіподерматозу великої рогатої худоби / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, С.Р. Карчемський, К.В. Дідаш // Науковий вісник НАУ. - К., 2000. - №28. - С. 122-125.
Дисертант запропонував методику експерименту, зробив висновки за результатами досліду.
16. Березовський А.В., Галат В.Ф. Економічна оцінка засобів ранньої хіміотерапії гіподерматозу великої рогатої худоби // Вет. медицина України. - 2001. - №1. - С. 23.
Дисертант визначив ефективність вітчизняних хіміопрепаратів при лікуванні хвороби.
17. Терапевтична ефективність різних доз бровальзену при інтенсивному ураженні корів фасціолами / А.В. Березовський, М.С. Мандигра, О.Б. Грицик, В.О. Кисельов // Вет. медицина України. - 2001. - №3. - С. 39-40.
Дисертант узагальнив літературні дані та експериментально довів залежність ефективності дегельмінтизації від інтенсивності інвазованості тварин фасціолами.
18. Епізоотична ситуація та основи профілактики фасціольозу жуйних на Поліссі / Ю.Ю. Довгій, А.В. Березовський, В.Ф. Галат, І.Л. Ваховський // Вет. медицина України - 2001. - №7. - С. 32-33.
Дисертант розробив основні заходи профілактики фасціольозу тварин у господарствах Поліської зони.
19. Березовський А.В. Ветеринарне забезпечення: від самостійності до незалежності // Вет. медицина України. - 2001. - №8. - С. 28-29.
20. Березовський А.В., Галат В.Ф., Бабійчук М.М. Терапевтична і економічна оцінка малих доз бровермектину при ранній хіміотерапії гіподерматозу великої рогатої худоби // Вет. медицина України. - 2001. - №9. - С. 44-45.
Дисертант експериментально обґрунтував застосування "мікродоз" бровермектину для ранньої терапії хвороби.
21. Мас-спектометричний аналіз антигельмінтиків / А.В. Лисиця,
М.С. Мандигра, І.М. Дмитрієв, А.В. Березовський, О.Б. Грицик // Науковий вісник Львівської державної академії вет. медицини. - Львів, 2001. - Т.3 (2). - С. 89-91.
Дисертант запропонував рецептуру препарату брованол.
22. Комбіновані препарати - шлях підвищення ефективності терапії трематодозів жуйних / А.В. Березовський, В.Ф. Галат, Ю.Ю. Довгій,
І.Л. Ваховський // Науковий вісник НАУ. - К., 2001. - №36. - С. 95-98.
Дисертант розробив методику експерименту та визначив антигельмінтну ефективність комбінованих препаратів.
23. Макролідні препарати - надійний захист худоби від гіподерматозу / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, К.В. Дідаш, С.Р. Карчемський // Науковий вісник НАУ. - К., 2001. - № 38. - С. 113-116.
Дисертант запропонував методику експерименту, зробив висновки за результатами досліду.
24. Березовский А.В., Бреславець В.В. Проблемы комплексной диагностики и профилактики паразитоценозов животных // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зоовет. ін-ту. - Харків, 2001. - Вип.7. - С. 21-22.
Дисертант описав основи хіміопрофілактики паразитозів тварин.
25. Березовський А.В., Прус М.П. Застосування азидин-вет для лікування бабезіозу собак // Вет. медицина Україна. - 2002. - №2. - С. 32-33.
Дисертант розробив технологію виготовлення препарату азидин-вет, зробив висновки за результатами досліду.
26. Березовський А.В., Грицик О.Б. "Бровадез-20" як дезінвазійний засіб // Вет. медицина України. - 2002. - №6. - С. 27-28.
Дисертант запропонував методику експерименту, узагальнив результати досліду.
27. Сорока Н.М., Березовський А.В. Застосування бровермектину для лікування тварин, хворих на сетаріоз // Вісник аграрної науки. - 2002. - №3. - С. 37-38.
Дисертант експериментально обґрунтував можливість дегельмінтизації хворих тварин бровермектином.
28. Динаміка показників гемопоезу і мінерального обміну в овець при експериментальному фасціольозі / О.Б. Грицик, В.Л. Романюк, А.В. Березовський, М.С. Мандигра // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2002. - №79 (1). - С. 111-115.
Дисертант розробив методику експерименту, узагальнив результати досліду.
29. Березовський А.В., Сорока Н.М., Гончаренко Н.В. Ефективність хіміотерапевтичних препаратів при поліінвазіях фазанів // Вет. медицина України. - 2002. - №11. - С. 15-17.
Дисертант розробив методику експерименту, узагальнив результати досліду.
30. Березовський А.В. Вивчення мутагенної активності нових комбінованих антигельмінтиків // Вет. медицина України. - 2002. - №12. - С. 15-16.
31. Березовський А.В., Галат В.Ф., Уманець Д.П. Засоби та методи терапії отодектозу котів // Науковий збірник НАУ - К., 2002. - Вип. 55. - С. 191-193.
Дисертант розробив методику експерименту, узагальнив результати досліду.
32. Березовський А.В., Сорока Н.М., Оборіна Т.Я. Ефективність препаратів брованол-Д та брованол-плюс при кишкових гельмінтозах собак // Аграрний вісник Причорномор'я / Ветеринарні науки - 2002. - Одеса, 2002. - С. 121-124.
Дисертант розробив методику експерименту, узагальнив результати досліду.
33. Березовський А.В., Галат В.Ф., Терапевтична і економічна оцінка вітчизняних антигельмінтиків при кишкових гельмінтозах свиней // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2002. - №80. - С. 74-77.
34. Деклараційний патент 46391 А Україна, А 61К 31/00. Препарат для терапії і профілактики гельмінтозів домашніх тварин і птахів "Брованол" / А.В. Березовський (UA). - 2001074718; Заявл. 06.07.01; Опубл. 15.05.02, Бюл. №5.
35. Деклараційний патент 52512 А Україна, А 61К 31/00. Препарат "Бронтел-10%" для лікування та профілактики паразитарних захворювань сільськогосподарських і домашніх тварин / А.В. Березовський (UA) - 2002086512; Заявл. 05.08.02; Опубл. 16.12.02, Бюл. №12.
36. Деклараційний патент 52513 А Україна, А 61К 31/00. Препарат "Брованол плюс" для лікування та профілактики захворювань, спричинених гельмінтами та нашкірними паразитами / А.В. Березовський (UA) - 2002086513; Заявл. 05.08.02; Опубл. 16.12.02, Бюл. №12.
37. Деклараційний патент 52516 А Україна, А 61К 31/00. Препарат "Комбітрем" для лікування фасціольозу великої і дрібної рогатої худоби / А.В. Березовський, О.Б. Грицик (UA) - 2002086578; Заявл. 07.08.02; Опубл. 16.12.02, Бюл. №12.
38. Деклараційний патент 54074 А Україна, А 61К 31/00. Препарат "Бровадазол-плюс" для терапії і профілактики нематодозів сільськогосподарських тварин і птиці / А.В. Березовський (UA) - 2002043638; Заявл. 30.04.02; Опубл. 16.02.03, Бюл. №2.
39. Хімічна сумісність біологічно активних речовин. / А.В. Лисиця,
С.А. Бялецький, М.С. Мандигра, В.О. Бусол, В.М. Горжеєв, А.В. Березовський. - Рівне, 1998. - 65с.
40. Березовський А.В. Впровадження сучасних імпортнозамінних препаратів для терапії інвазійних хвороб тварин // Тваринництво України. - 2000. - № 3-4. - С. 19-20.
41. Dvojnos G., Kharchenko V., Вerezovsky A., Zhelezniak P., Kostenko N., Zvegintsova N., Solovkina L. The parasites of wild ungulates in Ukrainian reservations and their control // ACTA PARASITOLOGICA: VIII EUROPEAN MULTI COLLOQUIUM OF PARASITOLOGY. Poznan, 2000. - Р. 163.
42. Березовський А.В. Ефективність різних схем застосування бровадазолу поросятам при кишкових нематодозах // Тези доповідей наукової конференції НАУ. - К., 2001. - С. 45
43. Сучасні протипаразитарні препарати широкого спектру дії / В.Ф. Галат, К.В. Дідаш, С.Р. Карчемський, А.В. Березовський // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківського зоовет. ін-ту. - Харків, 2001. - Вип.7. - С. 79-80.
44. Березовский А.В., Приходько Ю.А. Изучение дезинвазионного действия препарата "Бровадез-20" // Мат. докл. науч. конф. "Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями (зоонозы)", Вып.3. - М., 2002. - С. 57-58.
45. Резистентность циастомин лошадей к бензимидазольным препаратам / Т.А. Кузьмина, Е.А. Негруца, Г.М. Двойнос, А.В. Березовский // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. - М., 2002. - Т. 38. - С. 189-194.
46. Березовський А.В. Аналіз ринку сучасних антигельмінтних препаратів. // Матер. доп. I Міжнарод. конф. з питань зооветиринарного бізнесу. - Ялта, 2002. - http: www.zoovektor.alfacom.net/exhibitijns/zoobuis2002/ doc/27.htm.
47. Березовський А.В., Стибель В.В. Вивчення мутагенної дії бровальзену та комбітрему на клітини кісткового мозку щурів // Тез. доп. XII конф. Укр. наук. тов. паразитол. - Севастополь, 2002. - С. 11.
48. Мандигра М.С., Березовський А.В., Грицик О.Б. До питання трематодозів жуйних в Західному Поліссі України // Тез. доп. XII конф. Укр. наук. тов. паразитол. - Севастополь, 2002. - С. 64.
49. Галат В.Ф., Євстаф'єва В.О., Березовський А.В. Досвід лікування та профілактики саркоптозу свиней // Вет. медицина. Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2002. - №80. - С. 164-166.
50. Березовський А.В., Сорока Н.М., Оборіна Т.Я. Ефективність деяких антигельмінтиків при кишкових гельмінтозах собак // Тез. доп.1-ї конф. проф.-викл. складу і аспірантів ННІ вет. медицини, якості і безпеки продукції АПК. - К., 2002. - С. 15-16.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
При виготовленні і зберіганні лікарських препаратів нерідко спостерігаються зміни їх властивостей. Подібні зміни впливають на термін придатності (зберігання) препаратів. Методи стабілізації лікарських засобів. Консерванти і їх застосування у виробництві.
курсовая работа [22,3 K], добавлен 12.05.2011Історія створення аерозолів, їх переваги та недоліки. Пристрої та матеріали, що застосовуються при їх виготовленні. Класифікація і технологія лікарських засобів, що знаходяться під тиском, їх стандартизація та умови зберігання. Типи аерозольних систем.
курсовая работа [503,1 K], добавлен 26.09.2010Джерела отримання лікарських речовин. Поняття хіміко-фармацевтичної фармакології. Основні види медичних препаратів. Механізм дії аналгезуючих (знеболюючих), снодійних, антибактеріальних і хіміотерапевтичних засобів. Значення вітамінів для організму.
презентация [119,4 K], добавлен 07.02.2013Шляхи проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани. Виведення (екскреція) ліків з організму. Фармакодинаміка лікарських препаратів, принципи їх дозування. Основні види лікарської терапії. Умови, які впливають на дію лікарських засобів.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 14.11.2009З найдавніших часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськими рослинами. Вивчення лікувальної дії диких рослин і створення на їх основі лікарських препаратів: буквиця лікарська, валеріана, барвінок, вербозілля лучне, бареліана, вербена, верес.
реферат [21,3 K], добавлен 22.02.2008Умови промислового випуску лікарських препаратів. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва. Базові терміни, якими користуються в літературі и у виробничій діяльності. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 31.10.2010Загальна характеристика похідних 2-оксопіролідину. Пірацетам як ноотропний лікарський засіб, історично перший і основний представник цієї групи препаратів. Методи ідентифікації пірацетаму, його кількісне визначення та основи використання в медицині.
курсовая работа [620,7 K], добавлен 02.06.2014Вивчення джерел одержання амілолітичних ферментів, з продуцентів – прокаріотів, дріжджеподібних і мікроскопічних грибів. Характеристика властивостей, структури та механізму дії амілолітичних ферментів. Фірми-виробники амілолітичних ферментних препаратів.
курсовая работа [838,8 K], добавлен 14.06.2010Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.
реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011Цукровий діабет як неінфекційна епідемія, та кількість хворих в Україні. Створення нових лікарських препаратів для дорослих та дітей. Фармакологічне обґрунтування доцільності застосування "рексод" на різних етапах розвитку інсулінової недостатності.
автореферат [32,7 K], добавлен 12.04.2009Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.
курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016Антибіотики: поняття, класифікація, комбінування. Вимоги до лікарських форм. Розрахунки антибактеріальної активності антибіотиків. Особливості технології рідких та м'яких лікарських форм. Оцінка якості та зберігання лікарських форм з антибіотиками.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 19.05.2012Перелік препаратів, їх властивості та застосування. Умови, що сприяють отруєнню. Токсикодинаміка та токсикокінетика токсиканта. Клінічні симптоми отруєння різних тварин. Патолого-анатомічна картина. Ветеринарно-санітара оцінка продуктів тваринництва.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.12.2014Історія розвитку лікарського законодавства до об'єднання Європи. Єдині стандарти контролю якості лікарських препаратів. Органи ліцензування і контролю. Державна система контролю якості лікарських засобів в Україні. Фармакопея США і Національний формуляр.
курсовая работа [75,7 K], добавлен 30.11.2014Захворювання людини, тварин і рослин, спричинені паразитичними черв'яками - гельмінтами. Джерела зараження, симтоматика інвазійних хвороб: трихінельоз, теніаринхоз, теніоз, ехінококоз, альвеококоз, фасциольоз, ехінококоз. Заходи щодо їх профілактики.
реферат [21,4 K], добавлен 10.01.2011Класифікація та різновиди очних лікарських форм, їх властивості та оцінка ефективності використання, вимоги до якості, існуючі проблеми та їх вирішення. Особливості технології виготовлення очних ліків, перспективи організації їх виробництва в Україні.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 26.09.2010Обґрунтування профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків. Ефективність окремих складових комплексу і їх сполученої дії.
автореферат [50,3 K], добавлен 12.03.2009Основні показники, що характеризують якість фармацевтичних емульсій, їх фізична, хімічна та мікробіологічна стабільність. Перспективність емульсійних лікарських форм. Технологія приготування олійних емульсій та додавання лікарських речовин до них.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 28.03.2016Утруднені випадки приготування лікарських форм, їх різновидності. Поняття "фармацевтичні несумісності", їх класифікація. Причини, що зумовлюють фізичні, фізико-хімічні та хімічні несумісності. Способи приготування лікарських форм з утрудненою технологією.
курсовая работа [53,9 K], добавлен 17.10.2014Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.
автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2009
