Ефективність низькоінтенсивного лазерного випромінювання в лікуванні хворих "сухою" формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії

Обґрунтовано новий спосіб лікування хворих "сухою" формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії (ЦАХРД) шляхом застосування низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового (НП) лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 42,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

IНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ I ТКАНИННОЇ ТЕРАПIЇ

IМ. В.П. ФIЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

ГУЗУН ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 617.736-007.17 -085.849.19-036.8

ЕФЕКТИВНІСТЬ НИЗЬКОІНТЕНСИВНОГО ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ “СУХОЮ” ФОРМОЮ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ ХОРІОРЕТИНАЛЬНОЇ ДИСТРОФІЇ

14.01.18 - Очн хвороби

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертацї на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОДЕСА - 2003

Дисертацєю є рукопис.

Робота виконана в нститут очних хвороб тканинної терапї

м. В.П. Флатова АМН України.

Науковий кервник: кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Чечин Петро Павлович, Iнститут очних хвороб і тканинної

терапії м. В.П. Флатова АМН України, старший науковий

співробітник лабораторії застосування ультразвуку та

лазерів в офтальмології.

Офцйн опоненти: доктор медичних наук, професор

Бездітко Павло Андрійович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб;

доктор медичних наук, доцент

Петруня Андрій Михайлович,

Луганський державний медичний університет

МОЗ України, професор кафедри очних хвороб.

Провдна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика, кафедра очних хвороб,

МОЗ України, м. Київ.

Захист вдбудеться “20” червня 2003 р. о 10 годині на засданні спецалзованої вченої ради Д 41.556.01 в Інститут очних хвороб тканинної терапї м. В.П. Флатова АМН України за адресою: 65061, Одеса-61, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацєю можна ознайомитись у бблотец нституту очних хвороб тканинної терапї м. В.П. Флатова АМН України (65061, Одеса-61, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розсланий “19” травня 2003 р.

Вчений секретар спецалзованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Пономарчук В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку зі значним зростом захворюваності в останні роки вивчення этіопатогенеза і розробка ефективніших методів лікування центральних атеросклеротичних хоріоретинальних дистрофій (ЦАХРД) (перелік умовних скорочень розташован на стор. 20) набуває особливої актуальності.

ЦАХРД - найбільш розповсюджена форма ураження центральної зони очного дна в осіб старших 50 років (С.Ф. Шершевська, 1985), що складає основну причину слабобачення й сліпоти.

У структурі первинної інвалідності України судинні хоріоретинальні захворювання (в тому числі склеротичні дистрофії) складають від 12,5% до 19,2%, а у віці після 60 років - 22% (І.Л. Ферфильфайн з співавт., 1993, 1995; Є.І. Аніна з співавт., 1993; І.М. Логай з співавт., 2000). За останнє десятиріччя в 3,5-4 рази збільшилася кількість пацієнтів, які щорічно визнаються інвалідами. Відзначений також зріст ЦАХРД серед працездатного населення.

На сьогодні не існує єдиної концепції этіопатогенезу ЦАХРД. На думку більшості авторів, головна роль у розвитку захворювання належить судинним розладам в хоріоідеї та сітчастій оболонці, що виникають здебільшого на фоні атеросклерозу (Т.І. Селіцька, 1985; J.R. Vingerling et al., 1995). Неабияке значення приділяють ураженню пігментного епітелія сітківки та порушенню проникності мембрани Бруха, а також відкладенню базальних ламінарних депозитів, що призводить до формування друз (Н.Є. Думброва з співавт., 1991; А.А. Федоров з співавт., 1998; M.L. Klein et al., 1990; C.W. Spraul et al., 1997; A. Curcio et al., 1999).

В лікуванні ЦАХРД можна виділити три основні напрямки:

1) Загальноприйнята медикаментозна терапія (В.І. Лучик, 1990; Н.В. Коновалова, 1993; Є.В. Буянова, 1996; Н.Н. Веселовська, 2002).

2) Хірургічні методи корекції, спрямовані на покращення кровообігу та обміну речовин у сітківці (С.Н. Федоров з співавт., 1990; А.М. Водовозов з співавт., 1992, 1993; А.Г. Шилкін з співавт., 1995).

3) Лазерне лікування: лазеркоагуляція та лазерстимуляція (І.Л. Баронецька з співавт., 1978, 1982, 1989; Л.А. Линник з співавт., 1979, 1993; Є.С. Пухлик з співавт., 1981; І.А. Стрельников з співавт., 1999).

Основна мета лікування хворих із ЦАХРД - стабілізація дистрофічного процесу, а при початкових змінах - нормалізація зорових функцій та запобігання прогресуванню захворювання. Велике значення в терапії цього захворювання приділяють покращенню гемодинаміки, мікроциркуляції та обмінних процесів у хоріоідеї та сітківці.

Л.А. Линник з співавт. (1979) показали, що безпосередньо після впливу на сітківку низькоінтенсивним лазерним випромінюванням має місце підсилення синтезу ДНК у ядрах гангліозних клітин та нейроепітелії, що зберігається тривалий час й супроводжується підвищенням тривалості клітин до пошкоджуючих факторів.

Н.Ф. Леус з співавт. (1982), І.П. Метеліцина з співавт. (1986, 1995) виявили мембраностабілізуючий ефект на лізосоми сітківки низькоінтенсивного випромінювання (НІВ) гелій-неонового лазера. Враховуючи важливу роль цих органел у регуляції метаболічних процесів у нормі та втягнення їх до розвитку багатьох патологічних станів, зокрема, дистрофічних змін сітківки (А.А. Покровський з співавт., 1976), а також дані про те, що НІВ напівпровідникового (НП) лазера ближнього інфрачервоного (ІЧ) діапазону спектра глибше проникає до тканин у порівнянні з видимим діапазоном (Л.А. Кацнельсон з співавт., 1996), актуальним є вивчення механізму впливу цього випромінювання на мембрани лізосом сітківки.

У зв'язку з викладеним можна припустити, що НІВ НП лазерів червоного та ближнього ІЧ діапазонів спектра може виявляти позитивний вплив на метаболічні процеси в клітинах пігментного епітелія сітківки, тому ми визнали доцільним вивчити ефективність застосування НП лазерів червоного та ближнього ІЧ-діапазонів спектра в лікуванні хворих “сухою” формою ЦАХРД.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Це дослідження продовжує і розвиває напрямок науково-дослідних робіт лабораторії застосування ультразвуку та лазерів в офтальмології Інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України та є фрагментом наукової тематики “Вивчити можливості стимуляції напівпровідниковими червоним та інфрачервоним лазерами на тканини ока” (1999-2001 рр.), затвердженої АМН України (№ держ. реєстрації 102 - А/01 0199U001092), в якій авторка була науковим керівником.

Мета і задачі дослідження. Метою цієї роботи було підвищення ефективності лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії шляхом використання низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазеру червоного (л=650 нм) та ближнього інфрачервоного (л=890 нм) діапазонів спектра.

Досягнення мети було здійснене рішенням наступних задач:

1. В експерименті вивчити вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання різних довжин хвиль (890, 650 та 633 нм) на мембрани лізосом сітківки очей кроликів та визначити параметри, що виявляють мембраностабілізуючий ефект.

2. Вивчити ефективність першого курсу низькоінтенсивного лазерного впливу різних довжин хвиль (890, 650 та 633 нм) на функціональні показники зорового аналізатора у хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії.

3. Визначити тривалість отриманого ефекту після курсу лікування, через 3 - 6 місяців та доцільність проведення другого курсу лазертерапії різних довжин хвиль (890, 650 та 633 нм) у хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії.

4. Вивчити функціональні показники зорового аналізатора після другого курсу низькоінтенсивного лазерного впливу різних довжин хвиль (890, 650 та 633 нм) у хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії. Визначити тривалість виявленого ефекту.

5. Розробити новий спосіб та показання до лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії з викори-станням низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра.

Обєкт дослідження: хворі “сухою” формою центральної атеросклероти-чної хоріоретинальної дистрофії й експериментальні тварини (кролі).

Предмет дослідження: функціональний стан зорового аналізатора (гострота зору, поле зору, світлова чутливість, електрична лабільність зорового аналізатора та феномен Ширера) у хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії та його зміни під впливом НІВ лазерів різної довжини хвилі (890, 650 та 633 нм). Структурно-функціональний стан мембран лізосом сітківки очей кроликів після впливу НІВ лазерів різної довжини хвилі (890, 650 та 633 нм).

Методи дослідження: в експерименті - загальний огляд тварин, пряма офтальмоскопія очного дна, вивчення стабільності мембран лізосом сітківки; в клініці - хворим “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії проводили загальноклінічне обстеження, функціональне дослідження органу зору: визначення гостроти зору (ГЗ), офтальмоскопію, периметрію, кампиметрію, визначення електричної лабільності зорового аналізатора, світлової чутливості фотопічної аферентної системи і феномен періфовеолярного кровообігу. Методи статистичної обробки матеріалу для обєктивної оцінки результатів проведених досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що низькоінтенсивне випромінювання напівпровідникового лазера червоного та ближнього інфрачервоного діапазонів спектра має мембранотропну дію на лізосоми сітківки, спрямованість і ступінь вираженості якого залежить від використаних параметрів лазерного випромінювання.

Виявлена стабілізація мембран лізосом сітківки напівпровідниковим лазером червоного (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.0 мВт/смІ) та ближнього інфрачервоного діапазонів спектра (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.4 мВт/смІ) і гелій-неоновим лазером (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.4 мВт/смІ).

Випромінювання напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 1.4-2.8 мВт/смІ) є індиферентним щодо лізосом сітківки. Вплив напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 2.5 мВт/смІ) викликає дестабілізацію мембран лізосом сітківки.

Встановлено факт мембранотропного ефекту напівпровідникового лазера червоного та ближнього інфрачервоного діапазонів спектра на лізосоми сітківки є одним із механізмів дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання на світлосприймаючий апарат сітківки.

Теоретично обґрунтовано патогенетичну спрямованість нового методу лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії, при якому підвищення функціональної активності зорового аналізатора пов'язане з мембраностабілізуючою дією напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра на лізосоми сітчастої оболонки ока.

Практичне значення отриманих результатів. Терапевтичний ефект у лікуванні хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії здійснює низькоінтенсивне випромінювання напівпровідникового лазера червоного та ближнього інфрачервоного діапазонів спектра щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4 мВт/смІ з експозицією 300 с протягом 10 днів.

Розроблений новий спосіб лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії з застосуванням низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра, що забезпечує підвищення функціональної активності сітківки після двох курсів лазертерапии при початковій стадії: ГЗ - на 24% та СЧ “7'” - на 36%; розвиненій стадії: ГЗ - на 44% та СЧ “7'” - на 71%; далекозайденій стадії: ГЗ - на 30% та СЧ “7'” - на 16%. Стабілізація дистрофічного процесу спостерігається протягом 12 місяців з початку лікування (патент України №53525 А від 15.01.2003 р.).

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені в офтальмологічну практику та використовуються в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, в Одеському обласному очному шпіталі інвалідів Великої Вітчизняної Війни та у відділенні офтальмології Республіканської кліничної лікарні МНО республіки Молдова.

Основні положення роботи включені до програми лекцій та практичних циклів кафедри офтальмології із радіаційною медициною факультету післядипломної підготовки лікарів Одеського державного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Опубліковано нововведення (Інформаційний бюлетень АМН України.-Київ, 2002. - Випуск 15. - С. 43, п. 2.) та поширені інформаційні листи, в яких представлено новий спосіб лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії із застосуванням низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра та показання до його застосування.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором проведений патентно-інформаційний пошук щодо проблеми використання НП лазерів червоного та ближнього ІЧ діапазонів спектра в офтальмології, обґрунтування доцільності досліджень, постановка мети та задач дослідження, а також методів їхнього вирішення, статистична обробка даних, науковий аналіз та інтерпретація отриманих результатів, формулювання основних положень та висновків дисертації. Експериментальна частина роботи проведена автором самостійно. Біохімічні дослідження та інтерпретація результатів виконані спільно з к.б.н. І.П. Метеліциною, с.н.с. лабораторії біохімії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Клінічна частина роботи виконана автором у лабораторіях застосування ультразвуку та лазерів в офтальмології та функціональних методів дослідження органу зору Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Самостійно проведено офтальмологічне обстеження та лікування 262 хворих (291 око) “сухою” формою ЦАХРД із використанням НІВ лазерів різної довжини хвилі (890, 650 та 633 нм). Проаналізована клінична ефективність лікування цих хворих. Спільно з науковим керівником к.м.н. П.П. Чечіним, а також д.м.н., проф. Л.А. Линником і ведучим інженером А.П. Приваловим розроблений та запропонований новий спосіб лікування хворих “сухою” формою ЦАХРД із застосуванням НІВ НП лазера ближнього ІЧ - діапазону спектра.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені та обговорені на XII міжнародному офтальмологічному симпозіумі “Одеса-Генуя” (м. Чернівці, 2001); ІІ Українскій конференції молодих вчених АМН України (м. Київ, 2001), на якій авторка була нагороджена почесною грамотою за кращу доповідь; 1-ій міжнародній конференції офтальмологів (м. Київ, 2001); Х зїзді офтальмологів України (м. Одеса, 2002); VI конференції офтальмологів республіки Молдова (м. Кишинів, 2002); міжнародній конференції “Лазери в біомедицині”(м. Гродно, 2002); ювілейній науково-практичній конференції “Офтальмологія у початку XXI сторіччя” (м. Саратов, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них: 5 статей в журналах, ліцензованих ВАК України (3 - в “Офтальмологічному журналі”, 1 - в журналі “Український медичний альманах”, 1 - в збірнику “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”) і 6 робіт - у матеріалах і тезах наукових конференцій та зїздів. Отримано 1 патент України на спосіб лікування хворих “сухою” формою ЦАХРД (патент України 53525 А від 15.01.2003 р.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, викладена на 163 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, 6 розділів, аналізу результатів, висновків, списку використаних літературних джерел і ілюстрована 25 таблицями та 8 рисунками. Список використаних джерел містить 255 найменувань і розміщується на 25 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Експериментальна частина роботи виконана на 36 статевозрілих кроликах породи Шиншила. Опромінення сітківки очей кроликів проводили in vivo ПП лазерами ближнього ІЧ - (=890 нм, потужність лазерного випромінення в площині об'єкту (W) 0.4-2.5 мВт) та червоного діапазонів спектра (=650 нм, W=0.4-2.8 мВт), а також гелій-неоновим лазером (=633 нм, W=0.4-2.8 мВт), що працювали в безперервному режимі з експозицією (t) 300 с, щоденно протягом 10 днів. Основними нормованими параметрами при опроміненні були: енергетична освітленість (E) та час экспозиції, що змінювалися в залежності від поставлених задач. Енергетична освітленість встановлювалася шляхом зміни значення вихідної потужності за допомогою регулятора потужності, в ролі якого використовували набір нейтральних фільтрів, або шляхом зміни діаметру лазерного пучка, розраховувалася по формулі: E=W/S, де E - енергетична освітленість в мВт/смІ; W - потужність лазерного випромінення в площині об'єкту в мВт; S - площа плями лазерного пучка в площині опроміненого об'єкту в смІ.

По закінченні лазерного опромінення у сітківці очей кроликів спектрофотометрично визначали активність маркерного ферменту лізосом - кислої фосфатази (КФ 3.1.3.2.) по зміні концентраціі вільного органічного компонента субстрата (4-нітрофенілфосфата) у результаті його гідролізу та виражали у каталах. Стан мембран лізосом оцінювали опосередковано за зміною неседиментованої та загальної активності кислої фосфатазы (А.А. Покровський з співавт., 1976). Кліничні дослідження виконані у 262 хворих (291 око) із “сухою” формою ЦАХРД, яким були проведені два курси лазертерапії (ЛТ) з використанням НІВ різних довжин хвиль (890, 650 й 633 нм). Загальноклінічне та офтальмологічне обстеження проводили до й після ЛТ, через 3 й 6 місяців після І та через 6 місяців після ІІ курсу ЛТ. Серед обстежених було 137 чоловіків (52%) та 125 жінок (48%) у віці від 45 до 83 років (середній вік 56,3±0,49 років). Найбільший відсоток випадків захворювання був зазначений у віковій групі 45 - 60 років, тобто у працездатному віці. У 186 пацієнтів (71%) був двосторонній дистрофічний процес різного ступеня важкості на кожному оці. Соматична обтяженість у 78% випадках стосувалась до загального атеросклерозу судин.

До проведення ЛТ хворі проходили функціонально-діагностичне обстеження у лабораторіях застосування ультразвуку та лазерів в офтальмології, функціональних методів дослідження органу зору, а також консультувалися у профільних відділеннях Інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України. В залежності від використаного лазерного впливу пацієнти були розподілені на 3 групи (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяг клінічних досліджень

Групи

хворих

Зміст досліджень

Обсяг досліджень

Кількість хворих

Кількість очей

1 група

Вплив НІВ НП лазера ближнього ІЧ-діапазону спектра (=890 нм)

82

90

2 група

Вплив НІВ НП лазера червоного діапазону спектра (=650 нм)

90

101

3 група (контроль)

Вплив НІВ Не-Nе лазера (=633 нм)

90

100

Всього

262

291

У кожній групі виділено 3 підгрупи: хворі із початковою, розвиненою й далекозайденою стадіями дистрофічного процесу (класифікація Т. І. Селицкої, 1985) (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл хворих (очей) в залежності від стадії дистрофічного процесу

Стадія дистрофічного процесу

Групи хворих

1

2

3

всього

1

2

3

всього

Кількість хворих (%)

Кількість очей (%)

Початкова

25 (31,3)

27 (33,7)

28

(35)

80

(100)

31 (31,3)

34 (34,3)

34 (34,4)

99 (100)

Розвинена

30 (31,6)

33 (34,7)

32 (33,7)

95

(100)

31 (30,7)

36 (35,6)

34 (33,7)

101 (100)

Далекозайдена

27

(31)

30 (34,4)

30 (34,6)

87

(100)

28 (30,8)

31

(34)

32 (35,2)

91 (100)

Всього

(%)

82 (31,3)

90 (34,4)

90 (34,3)

262 (100)

90 (30,9)

101 (34,7)

100 (34,4)

291 (100)

Досліджені групи було зіставлено за соматичною патологією, віковою структурою, стадіями дистрофічного процесу на очному дні та гостроті зору. Відмінкості між середніми значеннями даних функціональних показників зорового аналізатора до лікування в порівняльних подгрупах були статистично невірогідні.

Проведене комплексне клініко-функціональне офтальмологічне обстеження пацієнтів до та у різні терміни після лікування, що включало, окрім загальноприйнятих методів (візометрія, кампиметрія, офтальмоскопія), функціональне дослідження зорового аналізатора (ЗА): критична частота зникнення мерехкотящих фосфенів, що визначалася у режимі 1.5 кратного збільшення сили струму (КЧЗМФ “1.5”), рівень світлової чутливості фотопічної аферентної системи, що визначається на 7 хвилині темнової адаптації (СЧ “7'”), та феномен Ширера (феномен періфовеолярного кровообігу). Критеріями ефективності лікування служили підвищення функціональної активності ЗА безпосередньо після I та II курсів лікування та її стабілізація (через 3 й 6 місяців після курсу ЛТ). Хворим були проведені два курси ЛТ з інтервалом у 6 місяців. Пацієнтам 1 й 2 груп лікування проводили із використанням НП лазерного приладу СМ-4.3, що випромінює у ближньому ІЧ (890 нм) та червоному (650 нм) діапазонах спектра відповідно. Хворим контрольної групи проводили лікування із застосуванням НІВ гелій-неонового (He-Ne) лазера (прилад СМ-4, л=633 нм). Курс ЛТ - 10 щоденних сеансів, щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4 мВт/ смІ, 300 с. ЛТ проводилася самостійно без інших видів лікування.

Для проведення ЛТ нами була розроблена скануюча форма “сеточный квадрат” із регульованими просторовими й енергетичними параметрами в системі координат X та Y, що використовуються при патології заднього відділу ока, із фокусованим лазерним випромінюванням, що впливає на папіло-макулярний пучок, захоплюючи макулярну й парамакулярну область до диска зорового нерву. Розмір фігури складає 1 Ч 1 смІ.

Статистичний аналіз отриманих даних був проведений на персональному комп'ютері з використанням статистичного пакету програми STATISTICA 5.0 for Windows для IBM/PC. Визначаючи відмінність середніх величин показників, що досліджуються до й в різні терміни після ЛТ, використовували t - критерій Стьюдента для залежних (попарно пов'язаних) варіант та критерій Ньюмена-Кейлса (С. Гланц, 1998).

Основні результати та їх обговорення. Результати експериментальних досліджень. Визначення активності кислої фосфатази в сітківці очей кроликів після 10-ти кратного опромінення НІВ лазерів показало, що НІВ НП лазера червоного та ближнього ІЧ діапазонів спектра має мембранотропну дію на лізосоми сітківки, спрямованість й ступінь вираження якого залежить від використовуваних параметрів лазерного випромінювання. Виявлено зниження відсоткового відношення неседиментованої активності кислої фосфатази до загальної, що свідчить про наявність мембраностабілізуючої дії НІВ НП лазера червоного (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4 й 1.0 мВт/смІ) та ближнього ІЧ діапазонів спектра (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.4 мВт/смІ), що також має місце при впливі He-Ne лазера (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.4 мВт/смІ). Збільшення щільності потужності випромінювання не викликає змін неседиментованої та загальної активності кислої фосфатази, а також їхніх відношень у випадку використання НП лазера червоного діапазону спектра (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 1.4-2.8 мВт/смІ) та He-Ne лазера (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 2.8 мВт/смІ), які працюють у безперервному режимі, що свідчить про індиферентність цих дій на лізосомальні мембрани. При щільності потужності випромінювання 2.5 мВт/смІ в області ближнього ІЧ діапазону спектра має місце вірогідно значуще збільшення неседиментованої активності кислої фосфатази й відповідно збільшення відношення неседиментованої активності до загальної, що свідчить про дестабілізуючий вплив даного лазерного випромінювання на лізосомальні мембрани.

Отже, можна зробити висновок, що НІВ He-Ne лазера й НП лазера червоного (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-2.8 мВт/смІ) та ближнього ІЧ діапазонів спектра (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.4 мВт/смІ), маючи стабілізуючий ефект на мембрани лізосом сітківки, може здійснювати позитивний вплив на стан метаболічних процесів у клітинах пігментного епітелія сітківки, що обумовлює доцільність застосування НП лазера червоного та ближнього ІЧ діапазонів спектра в досліджуваних режимах при лікуванні хворих “сухою” формою ЦАХРД.

Результати клінічних досліджень. Після І курсу ЛТ у хворих із початковою стадією “сухої” форми ЦАХРД відзначалося покращення функціональних показників зорового аналізатора в усіх групах, при цьому найбільш виражений ефект виявляв НП лазер ближнього ІЧ діапазону спектра. У цих хворих у 95% випадків відзначалося виражене покращення ГЗ (на 26%, 0.2 од.), колбочкової СЧ “7'” (на 33%, 0.5 лог. од.), електричної лабільності аксиального пучка в режимі “1.5” (на 101%, 13.2 Гц) та показника феномену Ширера (на 236%, 11.1 од.).

Аналіз функціональних показників ЗА у хворих “сухою” формою ЦАХРД при початковій стадії захворювання виявив, що компенсаторно-пристосувальні реакції перевершують над дистрофічними змінами й згладжують клінічну картину хвороби. У цих пацієнтів спостерігалися мінімальні зміни на очному дні та незначне зниження функціональних показників ЗА, що відображають дистрофічні зміни, тому підвищення функціональної активності ультраструктур клітин, які збереглися, й невражених ділянок сітчастої оболонки ока в результаті проведення ЛТ можна розглядати як прояв компенсаторно - пристосувальних процесів.

Через 3 місяці після проведення І курсу ЛТ у хворих із початковою стадією “сухої” форми ЦАХРД у 87% випадків визначена виражена стабілізація всіх функціональних показників ЗА (показники залишаються вище вихідного рівня: ГЗ - на 22%, КЧЗМФ “1.5” - на 82%, СЧ “7'” - на 27%, феномен Ширера - на 206%). Через 6 місяців після І курсу лікування спостерігається зниження цих значень у 35% випадків (втім, показники вище вихідного рівня: ГЗ - на 12%, КЧЗМФ “1.5” - на 43%, СЧ “7'” - на 7%, феномен Ширера - на 140%). Зниження середнього рівня функціональних показників ЗА через 6 місяців після I курсу ЛТ понад 50% стало показником до проведення повторного курсу лікування.

Після проведення ІІ курсу ЛТ у хворих із початковою стадією “сухої” форми ЦАХРД спостерігалося покращення всіх функціональних показників ЗА, найбільш виражене - після застосування НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра. У цих хворих виявлено підвищення показників ГЗ (на 22%, 0.17 од.), КЧЗМФ “1.5” (на 95%, 12.5 Гц), СЧ “7'” (на 40%, 0.6 лог. од.), феномена Ширера (на 257%, 12.1 од.). Через 12 місяців після І курсу лікування у хворих із початковою стадією “сухої” форми ЦАХРД зазначалося зниження рівня функціональних показників ЗА, однак усі досліджувані параметри залишалися вірогідно вищі за первісні за станом: ГЗ (на 8%), КЧЗМФ “1.5” (на 31%), СЧ “7'” (на 7%) й феномену Ширера (на 113%) (рис. 1.).

Спостереження хворих із розвиненою стадією “сухої” форми ЦАХРД після І курсу ЛТ показало покращення функціональних показників ЗА в усіх групах, зміни яких статистично вірогідні за всіма досліджуваними параметрами. Найбільш виражений ефект виявляв НП лазер ближнього ІЧ діапазону спектра. У цих хворих у 81% випадків зазначалося підвищення показників ГЗ (на 45%, 0.15 од.), КЧЗМФ “1.5” (на 76%, 5.9 Гц), СЧ “7'” (на 70%, 0.5 лог. од.), показника феномену Ширера (на 180%, 2.7 од.).

Через 3 місяця виявлено виражену стабілізацію всіх досліджуваних функціональних показників у хворих, лікування яким проводили НП лазером ближнього ІЧ діапазону спектра (значення вище вихідних: ГЗ - на 22%, КЧЗМФ “1.5” - на 62%, СЧ “7'” - на 46% й феномен Ширера - на 147%). Через 6 місяців виявлено зниження показників (однак значення вищі за вихідні: ГЗ - на 12%, КЧЗМФ “1.5” - на 35%, СЧ “7'” - на 21%, феномен Ширера - на 100%). Зниження середнього рівня функціональних показників ЗА через 6 місяців після I курсу ЛТ понад 50% стало показанням до проведення повторного лікування.

Після II курсу ЛТ у хворих із розвиненою стадією спостерігалося покращення всіх функціональних показників, найбільш виражене після застосування НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра. У цих пацієнтів визначене підвищення показників ГЗ (на 48%, 0.16 од.), КЧЗМФ “1.5” (на 79%, 6.2 Гц), СЧ “7'” (на 73%, 0.52 лог. од.), феномену Ширера (на 207%, 3.1 од.). Через 12 місяців після І курсу ЛТ у цих хворих спостерігалося зниження рівня функціональних показників ЗА, однак усі досліджувані параметри залишалися вищі за первісні, особливо за станом КЧЗМФ “1.5” (на 18%) і феномену Ширера (на 107%) (рис. 2.).

При спостереженні хворих із далекозайденою стадією “сухої” форми ЦАХРД після І курсу ЛТ зазначалося покращення функціональних показників ЗА, найбільш виражене при впливі НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра. У цих хворих, незважаючи на значно знижений вихідний рівень функціональної активності сітківки, вдалося добитися вірогідно значного покращення функціональних показників ЗА - ГЗ (на 40%, 0.02 од.), КЧЗМФ “1.5” (на 14%, 0.9 Гц), колбочкової СЧ “7'” (на 18%, 0.11 лог. од.). Протягом перших трьох місяців після проведення ЛТ в усіх групах хворих із далекозайденою стадією ЦАХРД, незважаючи на значно знижений вихідний рівень функціональної активності сітківки, вдалося добитися стабілізації одержаних результатів (показники вірогідно вищі за станом КЧЗМФ “1.5” й СЧ “7'”). Через 6 місяців після І курсу лікування зазначалося зниження досягнутого рівня функціональних показників ЗА до вихідного. У ці терміни був проведений ІІ курс ЛТ, що сприяв незначному покращенню функціональної активності сітківки. В цілому серед хворих із далекозайденою стадією “сухої” форми ЦАХРД більш виражений терапевтичний ефект після двох курсів ЛТ спостерігався у хворих, при лікуванні яких застосовувався НП лазер ближнього ІЧ діапазону спектра. Незначне покращення ГЗ (на 20%) у хворих цієї групи розвивалося на фоні покращення електричної лабільності аксіального пучка ЗА (на 8%) й СЧ фотопічної аферентної системи (на 13%). Враховуючи, що ці хворі з далекозайденою стадією дистрофічного процесу навіть незначне покращення функціональної активності сітківки після лікування справляє позитивний ефект на стан функціональних показників ЗА, загальне самопочуття та їхню працездатність.

Слід зазначити, що ЛТ НП лазером ближнього ІЧ діапазону спектра сприяє вираженому покращенню функціональної активності сітківки у хворих із початковою та розвиненою стадіями “сухої” форми ЦАХРД, при цьому об'єктивно визначається покращення ГЗ у 88% хворих у результаті двох курсів ЛТ в середньому на 29%; проте навіть незначне покращення ГЗ (на 0.02 од.) у пацієнтів із далекозайденою стадією дистрофічного процесу підвищує рівень соціальної реабілітації цих хворих й свідчить про позитивний ефект запропонованого способу лікування.

Таким чином, застосування НІВ НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра у хворих з “сухою” формою ЦАХРД при початковій та розвиненій стадіях сприяє значному покращенню кліничних показників після І й ІІ курсу ЛТ, що сприяє підвищенню зорових функцій та призупиняє прогресування дистрофічного процесу.

Мабуть, така динаміка функціональної активності макулярної області може бути пов'язана з тим, що НІВ НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра як має мембраностабілізуючі властивості, так і здійснює активацію системи мікроциркуляції. Перше здійснюється за рахунок впливу на клітинні мембрани, покращуючи метаболічні процеси, а друге, впливаючи на судинну оболонку, покращує мікроциркуляцію в сітківці, завдяки цьому помітно посилюється ефективність НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра, що забезпечує підвищення функціональної активності макулярної області у хворих “сухою” формою ЦАХРД.

Одержані експериментальні та клінічні дані дозволяють вважати патогенетично обґрунтованим застосування НІВ НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра у хворих “сухою” формою ЦАХРД.

На основі отриманих експериментальних та клінічних даних був розроблений спосіб лікування хворих “сухою” формою ЦАХРД із використанням НП лазера ближнього ІЧ діапазону спектра (патент України №53525 А від 15.01.2003 р.), показана його ефективність та проведена клінічна апробація цього способу лікування, в результаті чого даний метод запропонований для використання у клінічній практиці офтальмології поряд із відомими методами лікування хворих із “сухою” формою ЦАХРД.

ВИСНОВКИ

1. Зростання захворюваності та інвалідизація хворих з центральною атеросклеротичною хоріоретинальною дистрофією серед працездатного населення України та відсутність ефективних способів лікування зумовлюють необхідність розробки нових методів терапії, в тому числі лазерстимуляції.

2. В експерименті визначені параметри низькоінтенсивного лазерного випромінювання, що здійснюють стабілізуючу дію на мембрани лізосом сітківки кролика для гелій-неонового та напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра щільністю потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4-1.4 мВт/смІ, для червоного діапазону спектра - 0.4-1.0 мВт/смІ.

3. Визначено підвищення функціональних показників зорового аналізатора після одного курсу впливу низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону (890 нм) у хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії початковой стадії: ГЗ на 26% й СЧ “7'” на 33%; розвиненій: ГЗ на 45% й СЧ “7'” на 70%; далекозайденій стадії: ГЗ на 40% й СЧ “7'” на 18%.

4. Зниження функціонального стану зорового аналізатора понад 50% до 6 місяця після курсу лікування у хворих з різним ступенем важкості “сухої” форми центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії дозволило обґрунтувати доцільність проведення повторного курсу лазертерапії у ці терміни.

5. Визначено підвищення функціональних показників зорового аналізатора після повторного курсу лікування низькоінтенсивним випромінюванням напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону у хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії початкової стадії: ГЗ - на 22% й СЧ “7'” - на 40%; розвиненої: ГЗ - на 48% й СЧ “7'” - на 73%; далекозайденої стадії: ГЗ - на 20% й СЧ “7'” - на 13%. Стабілізація дистрофічного процесу спостерігається протягом 12 місяців з початку лікування.

6. Розроблений ефективний спосіб лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії з використанням низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра, що дозволяє на ранніх стадіях захворювання у 88% хворих підвищити гостроту зору на 29% у результаті двох курсів лазертерапії (патент України 53525 А від 15.01. 2003 р.).

центральний атеросклеротичний хоріоретинальний дистрофія

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гузун О.В., Линник Л.А., Пономарчук В.С. Применение низкоинтенсивного излучения полупроводникового лазера красного диапазона спектра в лечении центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофии // Офтальмол. журн. - 2001. - № 3. - С. 56-60.

Гузун О.В., Линник Л.А., Пономарчук В.С. Терапевтическая эффективность низкоинтенсивного излучения двухволнового полупроводникового лазера красного и ближнего ИК-диапазона спектра у больных с центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофией // Офтальмол. журн. - 2001. - № 6. - С. 14-18.

Гузун О.В., Метелицына И.П. Действие низкоинтенсивного излучения двухволнового полупроводникового лазера красного и ближнего инфракрасного диапазонов спектра на стабильность лизосомальных мембран сетчатки // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4. - №5. - С. 48-50.

Гузун О.В., Чечин П.П., Линник Л.А., Пономарчук В.С. Динамика функциональных показателей зрительного анализатора у больных с центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофией через 3 и 6 месяцев после лазертерапии // Офтальмол. журн. - 2002. - № 2. - С. 24-30.

Гузун О.В., Чечин П.П., Линник Л.А., Пономарчук В.С. Эффективность лазертерапии у больных с “сухой” формой центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофии // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2002. - Вип. 3 (42). - Київ - Луганськ -Харків.- С. 237-239.

Линник Л.А., Чечин П.П., Гузун О.В., Привалов А.П. Спосіб лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії // Патент України № 53525 А від 15. 01. 2003 р.- Пром. власн. - 2003. - №1 - I. - С.4.41.

Гузун О.В., Чечин П.П., Привалов А.П. Полупроводниковый лазер красного диапазона в лечении склеротической макулодистрофии // Матеріали 1-ої міжнародної конференції “Сучасні аспекти судинно-ендокринних захворювань органу зору: діагностика, профілактика, засоби лікування. - Київ, 2000. - С. 61.

Гузун О.В., Линник Л.А. Использование низкоинтенсивного сканирующего излучения полупроводникового лазера ИК-диапазона в лечении инволюционных макулодистрофий // Тези ХІІ міжнародного Одеса-Генуя офтальмологічного сімпозіуму “Хірургічне та медикаментозне відновлення зору.”- Чернівці, Україна, 2001. - С. 24-25.

Гузун О.В., Чечин П.П., Линник Л.А., Пономарчук В.С. Функциональные показатели зрительного анализатора у больных с центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофией при лечении низкоинтенсивным лазерным излучением // Тези Х з'їзду офтальмологів України. - Одеса, 2002. - С. 122-123.

Гузун О.В., Метелицына И.П. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на стабильность мембран лизосом сетчатки // Тезисы докладов международной конференции “Лазеры в биомедицине”.- Гродно.- 2002.- С. 101.

Гузун О.В., Чечин П.П., Линник Л.А., Пономарчук В.С. Эффективность повторного курса лазертерапии у больных “сухой” формой центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофии // Тезисы докладов VI конференции офтальмологов республики Молдова “Актуальные проблемы в офтальмологии”, Кишинев. - 2002. - С. 46-47.

Гузун О.В., Чечин П.П., Пономарчук В.С. Динамика функциональных показателей зрительного анализатора у больных с “сухой” формой центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофии после повторного курса лазертерапии // Материалы юбилейной научно-практической конференции, посвящённой 100-летию клиники глазных болезней Саратовського гос. мед. университета “Офтальмология в начале XXI века”, Саратов. - 2002. - Ч.2. - С. 375-377.

АНОТАЦІЯ

Гузун О.В. Ефективність низькоінтенсивного лазерного випромінювання в лікуванні хворих "сухою" формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2003.

У дисертації патогенетично обґрунтовано новий спосіб лікування хворих “сухою” формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії (ЦАХРД) шляхом застосування низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового (НП) лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра. В експерименті показано, що один із механізмів впливу НП лазера червоного та ближнього інфрачервоного діапазонів спектра на світлосприймаючий апарат є мембраностабілізуюча дія на лізосоми сітківки (щільність потужності випромінювання на поверхні рогівки 0.4 мВт/смІ експозиція 300 с), яка здійснює позитивний ефект на метаболічні процеси у клітинах пігментного епітелія. В клінічному розділі на підставі дослідження функціонального стану зорового аналізатора у 262 хворих (291 око) “сухою” формою ЦАХРД встановлено більш виражене підвищення функціональної активності сітківки після двох курсів лікування НП лазером ближнього інфрачервоного діапазону спектра на ранніх етапах захворюваності (підвищення гостроти зору у 88% хворих в середньому на 29%). Повторне застосування лазертерапії є найбільш доцільним з періодичністю у 6 місяців.

Ключові слова: центральна атеросклеротична хоріоретинальна дистрофія, лікування, низькоінтенсивне випромінювання, напівпровідниковий лазер, червоний та ближній інфрачервоний діапазон спектра, мембраностабілізуюча дія на лізосоми.

АННОТАЦИЯ

Гузун О.В. Эффективность низкоинтенсивного лазерного излучения в лечении больных “сухой” формой центральной атеросклеротической хориоретинальной дистрофии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2003.

Центральная атеросклеротическая хориоретинальная дистрофия (ЦАХРД), в развитии которой на фоне возрастных изменений нарушаются функции лизосомальной системы пигментного эпителия сетчатки и гемомикроциркуляция, составляет около 20% в структуре первичной инвалидности среди трудоспособного населения Украины. Диссертация посвящена решению актуальной проблемы повышения эффективности лечения больных “сухой” формой ЦАХРД путем применения нового способа лечения с использованием низкоинтенсивного излучения (НИИ) полупроводникового (ПП) лазера ближнего инфракрасного (ИК) диапазона спектра (патент Украины №53525 А от 15.01.2003 г.). В экспериментальной части работы определены параметры НИИ ПП лазера красного и ближнего ИК диапазонов спектра (плотность мощности излучения на поверхности роговицы 0.4 мВт/смІ с экспозицией 300 с, 10 дней), оказывающие мембраностабилизирующее действие на лизосомы сетчатки. Установлено, что один из механизмов действия НИИ ПП лазера красного и ближнего ИК диапазонов спектра на световоспринимающий аппарат сетчатки - стабилизирующее действие на мембраны лизосом, оказывающее положительный эффект на метаболические процессы в клетках пигментного эпителия. Это послужило патогенетическим обоснованием использования этого излучения в лечении больных “сухой” формой ЦАХРД. В клиническом разделе в результате исследования функционального состояния зрительного анализатора (ЗА) до и после І и ІІ курсов лазертерапии (ЛТ) у 262 больных (291 глаз) “сухой” формой ЦАХРД показано значительное повышение функциональной активности сетчатки после двух курсов лечения НИИ ПП лазера ближнего ИК диапазона спектра в ранних сроках заболевания (повышение остроты зрения (ОЗ) у 88% больных в среднем на 29%). После І курса ЛТ ПП лазером ближнего ИК диапазона спектра отмечено достоверное повышение функциональных показателей ЗА у больных начальной стадии: ОЗ на 26%, колбочковой световой чувствительности (СЧ “7'”) на 33%, электрической лабильности аксиального пучка (КЧИМФ “1,5”) на 101%, феномен Ширера на 236%; развитой: ОЗ на 45%, СЧ “7'” на 70%, КЧИМФ “1,5” на 76%, феномен Ширера на 180%; далекозашедшей стадии: ОЗ на 40%, СЧ “7'” на 18% и КЧИМФ “1,5” на 14%. Проведение повторного курса ЛТ больным “сухой” формой ЦАХРД целесообразно через 6 месяцев. В целом, два курса лечения ПП лазером ближнего ИК-диапазона спектра улучшили функциональное состояние ЗА у 81 - 95% больных “сухой” формой ЦАХРД начальной стадии: ОЗ на 22%, КЧИМФ “1,5” на 95%, СЧ на 40% и феномен Ширера на 257%; развитой: ОЗ на 48%, КЧИМФ “1,5” на 79%, СЧ “7” на 73% и феномена Ширера на 207%; далекозашедшей стадии: ОЗ на 20%, КЧИМФ “1,5” на 8% и СЧ “7'” на 13%. Таким образом, в результате клинико-экспериментальных исследований установлено, что такая динамика функциональной активности макулярной области связана с тем, что НИИ ПП лазера ближнего ИКдиапазона спектра обладает как мембраностабилизирующими свойствами, так и активацией системы микроциркуляции. Первая осуществляется за счет влияния на клеточные мембраны, улучшая метаболические процессы, а вторая, воздействуя на сосудистую оболочку, улучшает микроциркуляцию в сетчатке, тем самым заметно усиливает эффективность ПП лазера ближнего ИКдиапазона спектра, обеспечивая повышение функциональной активности макулярной области у больных “сухой” формой ЦАХРД. Применение НИИ ПП лазера ближнего ИКдиапазона спектра может быть рекомендовано для широкого использования в клинической практике как самостоятельный метод терапии больных с “сухой” формой ЦАХРД различной степени тяжести.

Ключевые слова: центральная атеросклеротическая хориоретинальная дистрофия, лечение, низкоинтенсивное излучение, полупроводниковый лазер, красный и ближний инфракрасный диапазон спектра, мембраностабилизирующее действие на лизосомы.

ANNOTATION

Guzun O. V. Efficacy of low intensity laser irradiation in treatment of patients with “dry” form central atherosclerotic chorioretinal dystrophy. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18 - eye diseases. - The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of AMS of Ukraine, Odessa, 2003.

The dissertation pathogenetically grounds a new way in treatment of patients with “dry” form central atherosclerotic chorioretinal dystrophy (CACRD) by using low intensity irradiation (LII) close infra-red spectrum range semiconductor (SC) laser. The experiment has shown that membranostabilizing action on lysosomes (radiation capacity density on a cornea surface is 0,4 mVt/smІ with an exposition of 300 s, 10 days) is one of the mechanisms of LII red close infra-red spectrum range SC laser influence on retina lightpercieving ability. It positively affects metabolic processes in cells pigmentary epithelium. Clinical chapter researches a functional state of the visual analyzer in 262 patients (291 eyes) with “dry” form CACRD and establishes the greater increase in functional activity of a retina after two courses of treatment SC laser infra-red spectrum ranges in early stage of disease. On average visual acuity of 88% of patients increased 29%. The laser therapy courses are repeated more expediently within 6 month intervals.

Key words: central atherosclerotic chorioretinal dystrophy, treatment, low intensity irradiation, the semiconductor laser, a red and infra-red spectrum range, membranostabilizing action on lysosomes.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.